Характеристика діяльності менеджера в управлінському процесі

Характеристика діяльності менеджера в управлінському процесі

Вступ

Менеджер є центральною фігурою в системі управління організацією, її структурним підрозділом. Йому належить провідне місце у виконанні завдань управління. Менеджер відповідає за роботу конкретного підрозділу чи організації в цілому, має у своєму підпорядкуванні конкретний колектив працівників, наділений правами і повноваженнями. Він вибирає та розробляє оптимальні варіанти управлінських рішень і організує їх вирішення.

Тобто менеджер виконує різноманітні функції і ролі. Від усвідомлення їх особливостей фахівцем, обґрунтованого вибору стилю взаємовідносин із підлеглими залежить ефективна, злагоджена діяльність усього колективу. Тому ця людина є незамінною в системі управляння і господарською діяльністю.

Однак, на сьогоднішній день практично немає досліджень, присвячених визначенню ролі менеджера в управлінні взагалі, а не лише в управлінні господарством. Крім того, підвищення ефективності праці менеджерів в українських організаціях значною мірою залежить від формування вітчизняної моделі менеджменту, оскільки в управлінській сфері велике значення мають національні психологія, традиції, соціально-культурні чинники, духовні цінності, а також рівень бізнес-освіти. Саме необхідність дослідження вказаних проблем і обумовлює актуальність обраної теми роботи.

Метою написання реферативної роботи є характеристика діяльності менеджера в управлінському процесі та з’ясування ролі менеджера у виборі тактики управління господарською діяльністю.

Виходячи з поставленої мети в роботі передбачається виконання ряду завдань:

Ø  висвітлення теоретичної сутності понять "менеджер" та "управлінська діяльність";

Ø  розкриття функцій і ролі менеджера в управлінні;

Ø  наведення вимог до особистих якостей керівника;

Ø  дослідження організації практичної роботи менеджера в господарській діяльності;

Ø  пошук шляхів підвищення ефективності діяльності менеджера в управлінському процесі.

Об’єктом дослідження в роботі виступають теоретичні основи управлінської діяльності менеджера.

Предметом дослідження виступає роль та місце менеджера в управлінні господарьскою діяльністю.

менеджер управління керівник господарський

Розділ 1. Характеристика діяльності менеджера в процесі управління

1.1 Теоретична суть понять "менеджер" та "управлінська діяльність"

Управління є необхідним елементом доцільної, раціональної форми організації колективної діяльності людей. У широкому розумінні воно означає вплив на об’єкти, системи або процеси з метою збереження та підтримання їх у встановленому стані або переведення з одного стану в інший.

На сьогоднішній день існує досить велика кількість різноманітних визначень поняття управління. Так, енциклопедичний словник з управління організацією трактує управління як "вплив суб’єкта на все те, що він намагається підкорити своїй волі, змінити, трансформувати, спрямувати на досягнення поставленої цілі" [11, с. 207].

На думку Мурашко М. І. управління - це процес або форма діяльності, що передбачає керівництво певною групою людей чи орієнтацію її на досягнення мети організації [6, с. 34].

Управління - це цілеспрямована діяльність людини, за допомогою якої вона впорядковує та підпорядковує своїм інтересам певні елементи внутрішнього і зовнішнього середовища організації чи іншого об’єкта управління [9, с. 5].

Внутрішнім середовищем організації є все те, що характеризує її - місцезнаходження, забезпеченість фондами, кадровий склад, технологія виробництва, збут.

До зовнішнього середовища організації належать постачальники, споживачі, інвестори, посередники, конкуренти, місцеві органи державної влади, засоби масової інформації.

Управління здійснює активний вплив на параметри будь-якого об’єкта з метою усунення небажаних відхилень від заданих режимів роботи, підтримання стану впорядкованості та динамічної рівноваги з зовнішнім середовищем.

Управління не тільки вид діяльності, а й певна система, яка складається з двох частин: об’єкта і суб’єкта управління.

Об’єкт управління - це сама організація, її колектив, матеріальні, фінансові та інші ресурси.

Суб’єкт управління - це орган управління, керівники та апарат адміністративно-управлінських працівників організації, оформлений у вигляді відповідних посад [9, с. 6].

Взаємовідносини між суб’єктом і об’єктом управління - процес управлінської діяльності.

Таким чином, управлінська діяльність - це специфічний різновид загального процесу праці, що характеризується всіма притаманними йому елементами: предметом праці, засобами праці, самою працею і результатом (продуктом) праці.

Останніми десятиліттями з переходом української економіки на ринкові механізми поряд з терміном "управління" активно став застосовуватися термін "менеджмент", котрий використовується як синонім управління підприємством. Однак, менеджмент є лише складовою управління, оскільки управляти можна всіма елементами господарської діяльності підприємства, а впливати можна лише на людей, персонал.

Існують різні наукові визначення поняття "менеджмент". Так, в енциклопедичному довіднику "Сучасне управління" поняття менеджмент розкривається як процес досягнення поставлених цілей за допомогою використання праці інших людей [8, с. 101.]. В енциклопедичному словнику з управління організацією під поняттям менеджмент розуміється сукупність дій та процедур, направлених на забезпечення цілеспрямованої, ефективної і раціональної колективної праці [11, с. 93].

Ряд російських науковців схиляються до визначення менеджменту як системи, яка забезпечує комплексний процес функціонування цілеспрямованої господарської діяльності організації, ефективного використання для цього факторів виробництва та фінансів та заснована, в свою чергу, на системі принципів, функцій, методів і організаційної структури управління, адекватних відповідним умовам її зовнішнього середовища [7, с. 7].

Таким чином, узагальнюючи різноманітні трактування менеджменту можна погодитися з визначенням його як складової процесу управління, яка забезпечує координацію дій персоналу підприємства (організації) на всіх його рівнях із раціональним використанням наявних ресурсів та застосуванням наукових, психологічних і етичних норм керівництва.

Центральною фігурою сучасного менеджменту є менеджер. Варто зазначити, що на сьогоднішній день не склалося єдиного підходу до розуміння сутності терміну "менеджер".

За визначенням Завадського Й. С. менеджер - це керівник (директор, адміністратор, керуючий), що, як правило, має спеціальну управлінську освіту і відповідає за розробку і прийняття рішень з організаційних питань менеджменту [3, с. 92].

Вітчизняні автори, такі як Кузьмін О. Є., Мельник О. Г вважають. Що менеджер - це управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-технічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон’юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку [4, с. 10].

Таким чином, виходячи з наведених визначень можемо виділити ряд характеристик сучасного менеджера:

-  професійний керуючий, що має спеціальну підготовку з питань підприємницької діяльності в економіці, праві, соціології, психології, менеджменті і володіє певними трудовими навичками;

-       належить до керівного складу фірм (компаній), фінансових установ, культурологічного бізнесу;

-       наділяється певною виконавчою владою, не обов’язково будучи власником чи акціонером цих установ.

Отже, менеджери - це професійний прошарок управлінців, головне завдання яких - координація й організація діяльності колективів на основі врахування об’єктивних законів і закономірностей, тобто управління на науковій основі.

Найважливішою рисою професійного менеджера є його залучення до управлінської праці організації за певну плату. Такий критерій дає змогу відрізняти цю категорію професійних менеджерів від керівників-власників.

.2 Функції і роль менеджера в процесі управління

Менеджери являються ключовими людьми в організації. Підприємство не може існувати без менеджерів і для цього існує ряд причин:

-  менеджери забезпечують виконання організацією її основного призначення;

-       менеджери проектують і встановлюють взаємодію між окремими операціями і діями, що виконуються на підприємстві;

-       менеджери розробляють стратегії поведінки організації в змінному оточенні;

-       менеджери забезпечують служіння організації інтересам тих осіб чи установ, котрі контролюють організацію;

-       менеджери являються основною інформаційною ланкою зв’язку організації з оточенням;

-       менеджери несуть формальну відповідальність за результати діяльності підприємства;

-       менеджери офіційно представляють організацію в церемоніальних заходах. [2, с. 109]

Являючись суб’єктом здійснення управлінської діяльності, менеджери відіграють в організації ряд різноманітних ролей, серед яких можна виділити три ключових:

-  роль з прийняття рішення, яка виражається в тому, що менеджер визначає напрямок руху організації, вирішує питання розподілу ресурсів, здійснює поточні коректування. Право прийняття управлінських рішень має лише менеджер. Будучи наділеним правом прийняття рішень, менеджер несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення;

-       інформаційна роль, яка полягає в тому, що менеджер збирає інформацію про внутрішнє і зовнішнє середовище. Поширює інформацію у вигляді фактів і нормативних установок та, нарешті, роз’яснює політику і основні цілі організації. Від того, наскільки менеджер володіє інформацією, наскільки він може зрозуміло і чітко доводити інформацію до відома членів організації, дуже сильно залежить результат його роботи;

-       менеджер виступає в якості керівника, який формує відношення всередині організації і ззовні, мотивує членів організації на досягнення цілей, координує їх зусилля і, нарешті, виступає в якості представника організації. Менеджер повинен бути менеджером, за яким готові йти люди, ідеям якого вони готові вірити. Підтримка членами колективу свого керівника в сучасних умовах являється тією базою, без якої ні один менеджер, яким би хорошим і освіченим спеціалістом він не був, не зможе успішно управляти своїм колективом. [12, с. 12]

На сьогоднішній день ролі менеджера класифікують за різними підходами (рис. 1.1).

В залежності від позиції менеджерів на підприємстві, завдань, що ними вирішуються, характеру функцій, що ними реалізуються дані ролі можуть бути властиві їм більшою чи меншою мірою. Однак, кожен менеджер обов’язково приймає рішення, працює з інформацією і виступає керівником по відношенню до певної групи працівників організації.

Менеджер у будь-якій організації виконує дві специфічні функції, яких немає у жодного іншого співробітника. По-перше, він поєднує роботу всіх підрозділів і ланок управління організації й у цій ролі займається пошуком резервів її розвитку і насамперед серед працівників, у людських стосунках. По-друге, приймаючи і реалізуючи управлінські рішення, менеджер, як ніхто інший, дбає про перспективи розвитку організації, тобто зміцнює її позиції на відповідному ринку або розширює їх за рахунок виходу на нові сегменти ринку.

Ключовою функцією менеджера як керівника є його стосунки з підлеглими, що включають:

-  визначення та видачу завдань підлеглим;

-       здійснення нагляду (контролю) за їх виконанням;

-       створення і дотримання умов, за яких підлеглі прагнутимуть і зможуть виконати завдання своєчасно, у повному обсязі і якісно;

-       консультування у необхідних випадках підлеглих, коригування їх дій.

Це - загальна модель поведінки менеджера-керівника у професійних відносинах з підлеглими. Дотримання її дає можливість стимулювати поведінку підлеглих, одержувати задоволення від роботи у даній організації і під керівництвом саме цього менеджера.

Функції та ролі менеджера тісно пов’язані між собою і доповнюють одна іншу.

Без менеджерів сьогодні не обійтися як виробництву, так і невиробничій сфері і, особливо, бізнесу, що все більше поширюється в Україні. Менеджер - такий важливий чинник будь-якої справи, як і засоби виробництва, кошти, матеріали, робітники тощо, а за великим рахунком - це на сьогодні основний чинник виробництва. Особливістю такого чинника є його динамічність, інтуїція, тип мислення, сума знань, організаторський талант, здібність працювати з людьми. Чим вище рівень підготовки менеджера, тим більше підстав мати ефективне виробництво, підприємництво. Таким чином, наявність досвідчених менеджерів стає вирішальним чинником економіки.

.3 Вимоги до особистісних якостей керівника

Складність і змістовність управлінських функцій, специфіка управлінської праці, обумовлюють вимоги, що ставляться до сучасних менеджерів. У закордонній і вітчизняній літературі з проблем управління, у численних соціологічних дослідженнях наводяться різні набори якостей, необхідних менеджерам.

У новітній західній та вітчизняній літературі з менеджменту продовжується обговорення та уточнення набору вимог до менеджерів. Згідно з найбільш розповсюдженою точкою зору фахівців в сфері менеджменту, вимоги, які ставляться до сучасного менеджера, можна об’єднати у три групи: професійні, особисті, ділові (табл. 1.1).

Одна з найважливіших характеристик ідеального менеджера - його професійна обізнаність. Високо цінуються також збалансовані здібності такого фахівця, його ентузіазм, здатність до творчості, а інколи - і до чорнової роботи, гнучкість мислення.