Казначейська система виконання бюджетів в Україні

Казначейська система виконання бюджетів в Україні

Казначейська система виконання бюджетів в Україні

Львів - 2012

Зміст

казначейський бюджет україна дохід

Вступ

. Казначейська система виконання державного бюджету

. Казначейська система виконання місцевих бюджетів за доходами

. Казначейська система виконання місцевих бюджетів за видаткам

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Однією з найсуттєвіших і водночас складних проблем у процесі розвитку ринкових відносин в Україні є вдосконалення бюджетного процесу і ресурсів бюджету держави, адже саме ефективне використання державою фінансових ресурсів свідчить про рівень її економічного та соціального розвитку. Особливу роль у бюджетному процесі відіграє казначейська система виконання Державного бюджету України, адже саме на базі звітності органів Державного казначейства можна зробити висновок про досягнення чи недосягнення Україною економічного і соціального прогресу, розробити нові форми та методи для досягнення кращих результатів у майбутньому.

Важливим елементом бюджетного процесу є виконання бюджету.

Виконання бюджету починається після його затвердження законодавчими органами влади. На даному етапі бюджетного процесу реалізуються намічені прогнози й програми.

Основний принцип виконання бюджетів - принцип єдності каси, він передбачає зарахування всіх вступників доходів на єдиний рахунок і здійснення фінансування видатків із цього ж рахунку.

Касове виконання бюджетів здійснюється установами банків, у яких відкриті рахунки відповідних бюджетів.

Велике значення для виконання бюджетів має бюджетна класифікація, вона є єдиною для всіх рівнів бюджетної системи, виконання її обов'язкове для всіх учасників бюджетного процесу. Платники податків при перерахуванні податків у бюджет у своїх розрахунково-платіжних документах повинні вказувати коди бюджетної частини класифікації, а організації, що одержують кошти з бюджету повинні використовувати їх відповідно до економічної класифікації видатків.

В основі виконання бюджету як складової частини бюджетного процесу закладені певні принципи, що складають правову основу ефективної реалізації закріплених у законі про державний бюджет норм. До принципів, за якими здійснюється виконання бюджету, належать як загальні принципи фінансово-правової діяльності держави, так і особливі принципи, що притаманні виконанню бюджету як основній стадії бюджетного процесу.

Фінансові ресурси, їх найраціональніше використання у відтворювальній діяльності перехідного до ринку суспільства визначають матеріальну основу практичного реформування перехідної економіки, успішного подолання кризових негараздів, підвищення рівня соціального захисту населення, особливо його малозабезпечених верств, прошарків.

Не дивлячись на те, що про казначейство, казначейське виконання бюджетів останнім часом досить часто говорять не тільки в офіційних документах, але й пресі, реальний зміст цих фінансових понять для більшості залишається не дуже чітким.

З огляду на це питання казначейської систем виконання державного і місцевих бюджетів в Україні є нині дуже актуальною проблемою.

Дослідженню проблеми виконання бюджетів в Україні органами Державного казначейства присвячені наукові праці відомих вчених С.О. Булгакової, П.Г. Петрашка, В.І. Стояна, С.І. Юрія, О.О. Чечуліної, О.Д. Василика, С.Я. Кондратюка, К.В. Павлюка, Р.Т. Макуцького та інших.

Мета і завдання. Основною метою даної роботи є зясування теоретичних засад, головних особливостей казначейської системи виконання бюджетів України.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність постановки та розвязання таких завдань:

·дослідити особливості казначейської системи виконання державного бюджету;

·зясувати основні риси казначейської системи виконання місцевих бюджетів за доходами;

·розкрити суть казначейської системи виконання місцевих бюджетів за видатками.

Методологічною і науковою основою роботи є Бюджетний Кодекс, Закони України і Постанови, інструктивні матеріали, праці українських та зарубіжних вчених економістів.

1. Казначейська система виконання державного бюджету

Статтею 43 Бюджетного кодексу передбачено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування державного бюджету та місцевих бюджетів [1].

"Положення про Державну казначейську службу України" від 13 квітня 2011 року визначає повноваження Державної казначейської служби України.

Основними завданнями Казначейства України є:

) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. [2].

Казначейство України відповідно до покладених завдань:

·здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів;

·управляє ліквідністю субрахунків єдиного казначейського рахунка;

·за погодженням із Мінфіном України залучає на поворотній основі кошти єдиного казначейського рахунка для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України та для надання середньострокових позик місцевим бюджетам;

·здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду;

·веде базу даних про мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, складає та веде єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

·веде облік бюджетних асигнувань, доводить до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів витяг із розпису державного бюджету та зміни до нього;

·здійснює попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства;

·забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації, яка обробляється органами Казначейства України;

·здійснює відповідно до законодавства України управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління [2]

Створення казначейської системи виконання державного бюджету ґрунтується на:

·створенні певного органу управління, який централізовано здійснює опрацювання платежів, веде бухгалтерський облік відповідного бюджету, складає фінансову звітність про виконання бюджетів;

·консолідації фінансових ресурсів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) в установах Національного банку України;

·впровадженні найбільш досконалих технологій і контрольних функцій під час здійснення платежів у процесі виконання бюджетів;

·впровадження процедур управління готівковими коштами бюджету.

Державна казначейська служба України як орган оперативного управління бюджетними коштами акумулює надходження доходів та здійснює платежі за видатками державного та місцевих бюджетів через систему рахунків, відкритих в органах казначейства, шляхом безготівкового перерахування коштів. Виконання Державного бюджету здійснюється шляхом відображення Державним казначейством усіх операцій у системі відкритих на ім'я органів Державного казначейства рахунків з надходження коштів до Державного бюджету України та їх використання [8,c.54].

Реалізація функції управління бюджетними потоками держави стала можливою через консолідацію фінансових ресурсів держави на єдиному казначейському рахунку.

Запровадження єдиного казначейського рахунку, на який зараховуються державні доходи і з якого здійснюються видатки, дозволяє органам казначейства мати вичерпну інформацію про стан державних фінансів, а отже, володіти фінансовими важелями макроекономічного регулювання.

Створення ЄКР дає можливість централізувати бюджетні ресурси держави, що, звісно, не вирішує завдання підвищення ефективності використання поточних активів і пасивів бюджету, а лише створює передумови для цього. Тим самим стає актуальним питання формування ефективної моделі використання фінансових ресурсів державного бюджету, сконцентрованих на єдиному рахунку. Важливою складовою цієї моделі є технологія активного управління щоденними касовими активами і пасивами, що створюються в процесі виконання дохідної й видаткової частини державного бюджету.

Фінансове становище держави характеризується двома основними показниками: виконанням бюджету і сталістю національної грошової одиниці. Але найважливішим показником фінансового стану держави є виконання бюджету.

Виконання бюджету - забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів у цілому і за кожним джерелом зокрема, а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетами заходів. Органи державного казначейства повинні володіти всією повнотою інформації щодо виконання бюджетів, своєчасно і на регулярній основі забезпечувати нею одержувачів бюджетних коштів та органи влади.

Тому органи казначейства, маючи достатню інформаційну базу зі всього спектра показників виконання бюджету, повинні брати участь у плануванні доходів і видатків бюджету, прогнозуванні й оцінці ефективності державних цільових програм. Участь органів казначейства у формуванні прогнозних та планових показників бюджету, поряд з іншими органами виконавчої влади, дозволить забезпечити комплексний підхід до управління державними фінансами [9,c.14].

Так за довідкою Дерхавної казначейської служби України про виконання Зведеного та Державного бюджетів України у 2011 році (за оперативними даними) загальна сума доходів зведеного бюджету України за 2011 рік становила 398553,6 млн. грн., що на 84047,3 млн. грн., або на 26,7 відсотка більше за 2010 рік (без врахування у 2010 році погашення заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд. грн. проти минулого року надходження зросли на 20,4 відсотка, або на 67611,4 млн. гривень).

Податкові надходження до Державного бюджету України за звітний період становили 261605 млн. грн., що на 94732,8 млн. грн., або на 56,8 відсотка більше від надходжень за 2010 рік (без врахування у 2010 році погашення заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд. грн. проти 2010 року надходження зросли на 42,7 відсотка, або на 78296,9 млн. гривень).

Неподаткові надходження до державного бюджету становили 49087,8 млн. грн., що на 15979,9 млн. грн., або на 24,6 відсотка менше за відповідний показник 2010 року. Це пояснюється зміною бюджетної класифікації у 2011 році, коли деякі надходження, що обліковувалась в неподаткових надходженнях були перенесені в податкові (рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси тощо).

Загальна сума касових видатків зведеного бюджету України у 2011 році становила 416853,6 млн. грн., що на 39010,7 млн. грн. більше за відповідний показник 2010 року.

Касові видатки Державного бюджету України за 2011 рік становили 333459,5 млн. грн., що на 29870,7 млн. грн. більше за відповідний показник 2010 року.

За функціональною класифікацією статей видатків у 2011 році проти 2010 року спостерігалися наступні тенденції:

·внаслідок великого боргового навантаження, накопиченого за попередні роки, видатки державного бюджету з обслуговування державного боргу у 2011 році проти 2010 року зросли у 1,6 рази до 23,1 млрд. грн.;

·без врахування видатків на обслуговування державного боргу видатки на загальнодержавні функції за 2011 рік зменшились проти 2010 року за зведеним бюджетом на 9,1 відсотка до 25925,7 млн. грн., у тому числі за державним бюджетом - на 12,0 відсотка до 16862,2 млн. грн., з них:

·зросли видатки на громадський порядок, безпеку та судову владу за зведеним бюджетом на 13,2 відсотка до 32637,7 млн. грн., у тому числі за державним бюджетом - на 13,5 відсотка до 32415,3 млн. гривень;

·видатки на економічну діяльність (без урахування компенсації НАК "Нафтогаз України" різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізацією) у 2011 році проти 2010 року зросли за зведеним бюджетом на 41,4 відсотка, за державним бюджетом - на 37,3 відсотка. Видатки за зведеним та державним бюджетом у 2011 році проти аналогічного періоду 2010 року зросли на будівництво - на 33,6 та на 26,3 відсотка відповідно; на транспорт - на 21,0 та на 16,9 відсотка відповідно; на багатоцільові проекти розвитку (які включають в себе видатки повязані із фінансуванням ЄВРО-2012) у 3,7 та у 4,8 рази відповідно; на дослідження та розробки у галузях економіки - на 15,3 відсотка за зведеним та державним бюджетом відповідно;

·збільшилися видатки на охорону здоровя за зведеним бюджетом на 9,4 відсотка до 48961,6 млн. грн., у тому числі за державним бюджетом - на 16,7 відсотка до 10223,9 млн. гривень;

·зросли видатки на духовний та фізичний розвиток (без урахування видатків на підготовку та проведення Євро 2012) за зведеним бюджетом - на 8,8 відсотка до 10083,9 млн. грн., у тому числі за державним бюджетом - на 8,6 відсотка до 3159,4 млн. гривень;

·видатки на освіту за зведеним бюджетом збільшились на 8,1 відсотка та становили 86253,6 млн. грн., у тому числі за державним бюджетом зменшилися на 5,5 відсотка та становили 27232,7 млн. грн., що пояснюється передачею у 2011 році фінансування професійно-технічної освіти з державного бюджету на місцевий рівень; без врахування видатків на професійно-технічну освіту, видатки на освіту зросли за державним бюджетом - на 6,2 відсотка;

Дотації вирівнювання у 2011 році з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано у сумі 43629,9 млн. гривень.

Субвенції та додаткові дотації з державного бюджету місцевим бюджетам профінансовані у сумі 51639,3 млн. гривень.

Завдяки перевиконанню дохідної частини бюджету та виваженій політиці видатків дефіцит державного бюджету за 2011 рік становив 23557,6 млн. грн., що у 2,7 рази менше показника дефіциту державного бюджету за 2010 рік.

Зведений бюджет за 2011 рік виконано із дефіцитом у сумі 23057,9 млн. гривень [10].

Державне казначейство України виступило ініціатором внесення змін до бюджетного законодавства. Зокрема, внесення змін до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та інших законодавчо-нормативних актів щодо встановлення:

·по-перше, можливості здійснення заходів фінансового контролю на стадії укладання угод розпорядниками бюджетних коштів шляхом казначейського посвідчення правочинів, що передбачають використання бюджетних коштів;

·по-друге, чітких норм щодо відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за діяльність їхніх підвідомчих установ і пов'язаних з цим розрахунків .

В роботі казначейства широко застосовуються інформаційні технології, які спрощують та прискорюють численні процедурні моменти в процесі казначейського виконання держбюджету. Під час обслуговування останнього реалізуються наступні інформаційні процеси: опрацювання, обмін, накопичення та управління даними, а також формування звітів [6,82-83].

. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами

З метою вдосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні, забезпечення її стабільності й об'єктивності та відповідності нормам європейських стандартів у Бюджетному кодексі, а саме:

·розмежовано видатки між ланками бюджетної системи та відповідальність органів влади за їх здійснення (статті 84, 86);

·визначено, що видатки за державними програмами соціального захисту та соціального забезпечення населення фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету (стаття 102);

·місцевим органам влади надано право самостійно визначати напрямки використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Держава на стадії формування обсягів міжбюджетних трансфертів встановлює обмежений загальний обсяг видатків місцевих бюджетів, що дасть змогу контролювати сумарні видатки (частина друга статті 94);

·види доходів місцевих бюджетів розмежовані на ті, що враховуються, і ті, що не враховуються у визначенні міжбюджетних трансфертів (глава 14);

·встановлено прозорий, достатньо об'єктивний порядок розподілу міжбюджетних трансфертів і диференціацію трансфертів за конкретними напрямками та видами (стаття 98);

·передбачено компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок наданих державою податкових пільг (стаття 103) [1].

Підтвердженням правильності визначення бюджетної політики з питань міжбюджетних відносин є переваги казначейського обслуговування місцевих бюджетів, які не тільки відповідають вимогам Бюджетного кодексу, а є необхідністю.

Процес переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування можна розглядати як:

·реалізацію функцій управління ресурсів через консолідацію ресурсів місцевих бюджетів у єдиній структурі органів системи Державного казначейства та єдиній системі рахунків єдиного казначейства;

·реалізацію принципів, визначених Бюджетним кодексом у частині дотримання єдиних правил здійснення контролю, бухгалтерського обліку, звітності під час виконання бюджетів, кошторисів доходів і видатків розпорядників бюджетних коштів.

З 1 січня 2002 року запроваджено казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів. Це дало можливість щоденно отримувати достовірну інформацію про надходження в розрізі видів доходів і бюджетів, надавати звітні дані зацікавленим органам з метою аналізу та прийняття управлінських рішень, реалізувати на центральному рівні механізм доведення бюджетних коштів до місцевих бюджетів шляхом автоматичного щоденного перерахування міжбюджетних трансфертів за індивідуальними нормативами, а також вилучати кошти до державного бюджету з місцевого бюджету. Таким чином обласні, міські та районні рівні влади зацікавлені у надходженні загальнодержавних податків і зборів та своєчасному отриманні місцевими бюджетами в повному обсязі дотацій вирівнювання[4,c.102].

Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів затверджено наказом Державного казначейства України №205 від 04.11.2002 р.

Цей Порядок регламентував організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства України, фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов'язкових платежів), що належать місцевим бюджетам, у процесі казначейського обслуговування органами ДКУ місцевих бюджетів за доходами при функціонуванні внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України [3].

Інформацію про виконання місцевих бюджетів за доходами за 2011 рік подано в додатку А.

У процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів органи Державного казначейства України виконували такі функції:

·встановлення механізму відкриття та відкриття аналітичних рахунків в управліннях Державного казначейства України для зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) у розрізі видів платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів усіх рівнів (бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування);

·ведення бухгалтерського обліку доходів місцевих бюджетів (крім власних надходжень) відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №119 від 28 листопада 2000 року, зі змінами та доповненнями (надалі - План рахунків), у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів, типів проведених операцій і рівнів бюджетів;

·розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених Бюджетним кодексом України та рішенням ради про бюджет;

·розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів, у розмірах, визначених законодавством, і перерахування розподілених коштів за призначенням;

·підготовка платіжних документів і повернення надмірно та/або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів виконавчої влади, яким за законом надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Висновки щодо повернення надмірно та/ або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів подаються органами стягнення на виконання до відповідних органів Державного казначейства України;

·щоденне перерахування залишків надходжень на рахунки зі здійснення видатків для кожного місцевого бюджету.

Для зарахування платежів, що належать місцевим бюджетам, на балансі управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі відкриваються аналітичні рахунки за балансовими рахунками Плану рахунків відповідно до Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій з виконання бюджетів у системі Державного казначейства України, затвердженої наказом Державного казначейства України № 119 від 28 листопада 2000 року зі змінами та доповненнями.

Платники податків сплачують платежі до місцевих бюджетів через установи банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника перераховує кошти через систему електронних платежів Національного банку України на аналітичні рахунки, відкриті на балансі управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у розрізі місцевих бюджетів і кодів бюджетної класифікації доходів.

Операції з опрацювання платежів, що надійшли до місцевих бюджетів, здійснюються у такій послідовності:

·повернення надмірно та/або помилково сплачених коштів;

·розподіл платежів до бюджетів за нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет;

·перерахування до державного та місцевих бюджетів коштів, що передаються з місцевих бюджетів згідно з Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і рішенням відповідної ради про місцеві бюджети;

·проведення розрахунків за міжбюджетними трансфертами бюджету;

·перерахування залишків надходжень на рахунки для здійснення видатків для кожного місцевого бюджету.

Підставою для зарахування платежів, сплачених до місцевого бюджету готівкою, є:

·копії платіжних доручень відділень Ощадбанку або банку та корінці прибуткових документів (повідомлення) про приймання установою банку платежів місцевих бюджетів готівкою;

·копії квитанцій, видані органами місцевого самоврядування платникам податків разом з описом до них;

·платіжні доручення установ Державного комітету зв'язку та інформатизації України на перекази з доданими до них талонами поштових переказів (під час сплати платежів через установи зв'язку) [4,c.103].

Операції з надходженнями до загального фонду місцевих бюджетів

Платежі до місцевих бюджетів, які згідно з рішенням ради є доходами загального фонду місцевих бюджетів на відповідний рік, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3141 "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів" Плану рахунків. Інформація про ці надходження та повернення надмірно та/або помилково сплачених платежів до місцевих бюджетів одночасно відображається на відповідних аналітичних рахунках, відкритих за рахунком бюджетного обліку 6121 "Доходи загального фонду місцевого бюджету".

Кредитовий залишок на рахунку бюджетного обліку 6121 "Доходи загального фонду місцевого бюджету" відображає інформацію про надходження наростаючим підсумком з початку року. На окремих аналітичних рахунках допускається від'ємний залишок, який свідчить, що повернень платежів у поточному бюджетному періоді з цього рахунку (за рахунок надходжень до загального фонду) було більше, ніж надходжень. Від'ємний залишок на рахунку бюджетного обліку 6121 "Доходи загального фонду місцевого бюджету" в цілому не допускається.

Повернення надмірно та/або помилково сплачених до місцевого бюджету платежів здійснюється управліннями Державного казначейства України у порядку, аналогічному такій процедурі для виконання державного бюджету.

Для щоденного акумулювання платежів, які надійшли до загального фонду місцевих бюджетів, в управлінні Державного казначейства України відкриваються аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3142 "Кошти загального фонду місцевих бюджетів" (на один із відкритих аналітичних рахунків зараховуються доходи, що враховуються під час визначення обсягів міжбюд-жетних трансфертів згідно зі статтею 66 Бюджетного кодексу України, а кількість інших рахунків для акумулювання платежів залежить від рішення ради про відповідний бюджет і має забезпечити процес його виконання) для кожного місцевого бюджету.

На кінець операційного дня залишки коштів на відповідних аналітичних рахунках, відкритих за балансовим рахунком 3141, на підставі меморіальних документів перераховуються (списуються) на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3142 "Кошти загального фонду місцевих бюджетів", окремо для кожного місцевого бюджету з подальшим спрямуванням на видатки, передбачені місцевими бюджетами, шляхом перерахування цих коштів у такій послідовності:

) на рахунки для зарахування міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання; субвенцій; коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інших дотацій), передбачених у відповідному бюджеті. Перерахування коштів до Державного бюджету України з бюджету АРК, обласних, районних бюджетів, бюджетів районів у містах і бюджетів місцевого самоврядування здійснюють органи Державного казначейства України за рахунок надходжень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, з окремого аналітичного рахунку, відкритого за балансовим рахунком 3142 "Кошти загального фонду місцевих бюджетів";

) залишок коштів після перерахування міжбюджетних трансфертів на рахунки, відкриті відповідним місцевим бюджетам за балансовим рахунком 3142 "Кошти загального фонду місцевих бюджетів"

Операції з надходженнями до спеціального фонду місцевих бюджетів

Платежі до місцевих бюджетів, які, згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням відповідної ради, є доходами спеціального фонду місцевого бюджету на відповідний рік, крім власних надходжень розпорядників бюджетних коштів, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3151 "Надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, призначені на спеціальні видатки" Плану рахунків. Інформація про ці надходження одночасно відображається на відповідних аналітичних рахунках, відкритих за рахунком бюджетного обліку 6122 "Доходи спеціального фонду місцевого бюджету, призначені на спеціальні видатки". Кредитовий залишок за рахунком 6122 відображає інформацію про надходження (з урахуванням повернень) доходів до спеціального фонду місцевих бюджетів наростаючим підсумком з початку року. Кредитовий залишок за кожним аналітичним рахунком, відповідно відкритим на цьому балансовому рахунку, відображає інформацію про надходження з урахуванням повернень кожного виду доходів. Надходження спеціального фонду місцевого бюджету щоденно акумулюються на рахунках за балансовим рахунком 3152 "Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, призначені на спеціальні видатки" (кількість рахунків для акумулювання залежить від рішення ради про відповідний бюджет і має забезпечити процес його виконання) для кожного місцевого бюджету.

Операції з коштами, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів

Платежі, які відповідно до рішення місцевої ради підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами бюджету, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3161 "Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів" Плану рахунків. Інформація про надходження одночасно відображається на аналітичних рахунках, відкритих за рахунком бюджетного обліку 6123 "Доходи місцевого бюджету, які підлягають розподілу між загальним і спеціальним фондами".

Відділення Державного казначейства України за місцем реєстрації платника готує платіжне доручення про повернення надмірно та/або помилково сплачених платежів до місцевого бюджету та щоденно передає його до відповідного управління Державного казначейства України, яке здійснює повернення надмірно та/або помилково сплачених платежів

Залишки коштів за день з аналітичних рахунків, відкритих за балансовим рахунком 3161 "Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів", розподіляються управліннями Державного казначейства України між загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів за встановленими нормативами відповідного бюджету:

·кошти, які належать загальному фонду місцевих бюджетів, перераховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3141 "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів";

·кошти, які належать спеціальному фонду місцевих бюджетів, перераховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3151 "Надходження коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, призначених на спеціальні видатки".

Операції з коштами, які розподіляються між рівнями місцевих бюджетів

Платежі, які, згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і рішенням місцевої ради у поточному році, розподіляються між рівнями місцевих бюджетів, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3321 "Кошти, які підлягають розподілу між рівнями бюджету" Плану рахунків. Інформація про надходження (з урахуванням повернень) одночасно відображається на аналітичних рахунках, відкритих за рахунком бюджетного обліку 6221 "Доходи, які підлягають розподілу між рівнями бюджету". Кредитовий залишок за рахунком бюджетного обліку 6221 "Доходи, які підлягають розподілу між рівнями бюджету" відображає інформацію про надходження платежів, що підлягають розподілу між рівнями місцевих бюджетів.

Відділення Державного казначейства за місцем реєстрації платника готує платіжне доручення про повернення надмірно та/або помилково сплачених платежів до місцевого бюджету та щоденно засобами телекомунікаційного зв'язку передає його до відповідного управління Державного казначейства України, яке перераховує кошти на поточні рахунки платників податків, відкриті в установах банку, де обслуговуються зазначені платники. Залишки коштів на аналітичних рахунках, відкритих за балансовим рахунком 3321, наприкінці дня за встановленими нормативами розподіляються між рівнями місцевих бюджетів. Операції з коштами, тимчасово віднесеними на доходи місцевого бюджету, що підлягають розподілу

Фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок суб'єктів малого підприємництва та інші податки, які відповідно до чинного законодавства тимчасово віднесено до доходів місцевих бюджетів і розподіляються між різними одержувачами коштів і бюджетами, зараховуються на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3421 "Кошти, тимчасово віднесені на доходи місцевого бюджету, що підлягають розподілу". Кошти розподіляються за встановленими нормативами і в регламентований час засобами програмного забезпечення перераховуються .одержувачам [4,c.103-105].

3. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками

Статтею 5 Бюджетного кодексу України визначено структуру бюджетної системи України, яка складається з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань, бюджетів районів у містах, районних, обласних, бюджету Автономної Республіки Крим і державного бюджету України. Зазначені бюджети є окремими ланками бюджетної системи. Характерною ознакою та перевагою бюджетної системи, закріпленої Бюджетним кодексом, порівняно з попередньою системою є те, що трансфертні платежі з державного бюджету розраховуються та надаються обласним бюджетам, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетам районів і містам обласного значення. З прийняттям Бюджетного кодексу районні бюджети, бюджети міст обласного значення та обласні бюджети набули адекватного статусу відносно Державного бюджету України.

Принциповим є положення статті 78 Бюджетного кодексу щодо казначейського обслуговування місцевих бюджетів. Це положення дає змогу повною мірою забезпечити дотримання принципів самостійності, субси-діарності, справедливості та неупередженості, на яких ґрунтується бюджетна система України [1].

Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ланками бюджетної системи відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямків використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим і відповідних місцевих рад формувати та затверджувати відповідні бюджети згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Бюджетний кодекс встановлює нові засади взаємовідносин державного і місцевих бюджетів та відображає новий підхід до питань незалежності та самостійності місцевих бюджетів.

Принцип самостійності означає:

право законодавчих (представницьких) органів державної влади та органів місцевого самоврядування кожної ланки бюджетної системи самостійно здійснювати бюджетний процес відповідно до засад визначених Бюджетним кодексом;

·закріплення права за органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до Бюджетного кодексу визначати спрямування витрат за рахунок коштів відповідного бюджету;

·неприпустимість вилучення доходів, отриманих додатково у ході виконання рішень про бюджет, сум перевищення доходів над витратами бюджетів і сум економії за витратами бюджету [1].

Принцип субсидіарності полягає в такому розподілі видатків між державним і місцевими бюджетами та між місцевими бюджетами, який ґрунтується на максимальному наближенні суспільних послуг до безпосереднього споживача. Видаткові повноваження закріплюються за бюджетами з метою децентралізації та з урахуванням найефективнішого виконання на місцях.

Видатки, які потенційно можуть отримувати всі мешканці області, закріплюються за обласними бюджетами. Це видатки на утримання спеціалізованих середніх закладів освіти для учнів з вадами розвитку, середніх шкіл-інтернатів, професійно-технічних училищ, бага-топрофільних лікарень обласного значення, спеціалізованих установ соціального захисту для сиріт, інвалідів, громадян похилого віку тощо. Видатки, які використовують мешканці певної адміністративно-територіальної одиниці, закріплені за міськими та районними бюджетами. До них належать видатки на утримання загальної середньої освіти, загальної медичної допомоги, включно з програмами санітарної освіти та соціального захисту для соціально незахищених верств населення, а також допомогу вдома особам похилого віку.

З бюджетів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим), обласного, районного значення, сіл та селищ фінансуються дошкільна освіта, початкова медична допомога, що надається місцевими клініками і фельдшерсько-акушерськими пунктами, та культурно-видовищні заклади. З районних бюджетів утримуються середні школи та районні лікарні, розташовані у містах районного значення.

Бюджетна система України будується також на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Можливість здобуття освіти або доступ до соціальних програм не повинні залежати від місця проживання громадянина. Цей принцип забезпечує рівний доступ громадян країни до основних бюджетних послуг і соціальних гарантій та реалізується через норми, встановлені Бюджетним кодексом у частині визначення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та дотацій вирівнювання. Такий підхід дає можливість надавати соціальні послуги в кожній адміністративно-територіальній одиниці на порівняно однаковому рівні за наявності єдиних ставок оподаткування та справляння податків.

Дотації вирівнювання з бюджетів вищого рівня сприяють вирівнюванню видаткового потенціалу різних місцевих бюджетів. Програми соціального захисту, пов'язані з наданням грошової допомоги певним категоріям населення на всій території країни, надаються містом чи районом у законодавчо встановлених розмірах, але компенсацію своїх бюджетних видатків вони отримують шляхом субвенцій з держбюджету. Прикладами трансфертів, що надаються місцевим бюджетам з державного бюджету, є допомога сім'ям з дітьми та компенсація видатків на пільги ветеранам війни і праці [4,c.110].

Показники Державного бюджету України та показники місцевих бюджетів разом утворюють зведений бюджет України. Показники зведених бюджетів використовуються Державним казначейством, Міністерством фінансів, Кабінетом Міністрів, Верховною Радою України, податковими органами, органами статистики для ухвалення управлінських рішень щодо виконання бюджетів, а також для широкого оприлюднення інформації про використання публічних фінансів.

Своєчасні та достовірні статистичні дані про виконання бюджетів усіх рівнів дають змогу:

·відстежувати хід виконання бюджетів та аналізувати їхню динаміку;

·забезпечувати контроль за операціями та управлінням бюджетними коштами;

·аналізувати стан та оцінювати перспективи розвитку фінансово-бюджетної політики.

Необхідно також зауважити, що через місцеві бюджети фінансується більшість установ освіти, охорони здоров'я, соціальної допомоги, житлово-комунального господарства [6].

Функцію розподілу коштів місцевого бюджету до цього часу виконували обласні фінансові управління, які передавали трансферти нижчим рівням обласного бюджету. При відсутності контролю над цим процесом значні обсяги коштів залишалися на рівні обласних бюджетів, а місцеві бюджети нижчих рівнів отримували недостатнє фінансування для виконання своїх функцій.

Треба зазначити, що операції з дотримання планових показників виконання місцевих бюджетів, їх законності, достовірності залишалися не тільки поза увагою суспільства, а й самих місцевих фінансових органів, оскільки звітність з виконання місцевих бюджетів за видатками складалася на підставі даних розпорядників коштів місцевих бюджетів, достовірність яких перевірити своєчасно було неможливо.

Перші спроби переведення місцевих бюджетів на повнофункціональне казначейське обслуговування засвідчили, що його суть учасники цього процесу сприймають по-різному. Для фінансових управлінь та розпорядників бюджетних коштів місцевих бюджетів ця суть полягає у виконанні органами Держказначейства контрольних функцій, у веденні та складанні фінансової звітності, а для Держказначейства, крім зазначених функцій (і це найголовніше), - у залученні до системи додаткових коштів, які можна використовувати як додаткове джерело за тимчасових касових розривів державного та місцевих бюджетів.

Для органів Держказначейства казначейське обслуговування місцевих бюджетів сьогодні є в більшій мірі технічним процесом, оскільки застосовуються такі самі правила, механізми і процедури контролю за здійсненням платежів, як і за виконанням державного бюджету.

Виконання місцевих бюджетів за видаткими у 2011 році скало 178 070 539 791,58 грн. , з них 149 833 171 357,72 грн. по загальному фонді і 28 237 368 433,86 грн по спеціальному. Виконання місцевих бюджетів по областях подано в додатку Б [10].

Виконання місцевих бюджетів за витратами шляхом упровадження розрахунків через систему електронних платежів дозволило значно прискорити проходження платежів на всіх рівнях, починаючи з найнижчої ланки, і, зрештою, покращити виконання бюджету загалом.

Касове виконання місцевих бюджетів за запропонованою органами казначейства схемою дозволило місцевим бюджетам одержувати:

·щоденно інформацію про залишки невикористаних асигнувань на рахунках розпорядників коштів, здійснювати аналіз виконання місцевих бюджетів та ухвалювати рішення про подальше виділення коштів на здійснення видатків;

·якісні та своєчасні щомісячні, квартальні та річні звіти про виконання бюджетів відповідно до вимог, встановлених законодавчо-нормативними актами;

·безвідсоткові позички за рахунок загальних обсягів коштів місцевих бюджетів, що перебувають на кореспондентському рахунку обласного управління Державного казначейства.

Касове виконання місцевих бюджетів органами Державного казначейства забезпечило розпорядникам коштів:

·щоденний попередній контроль за цільовим використанням бюджетних коштів і дотримання ними фінансової дисципліни, відповідність поданих початкових документів, що стали підставою для здійснення видатків, вимогам чинних законодавчо-нормативних актів. Це дозволило неодноразово запобігти нецільовому використанню бюджетних коштів;

·прозорість виконання кошторисів доходів і видатків, єдиний підхід до ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Отже, переведення місцевих бюджетів на казначейське обслуговування стало кроком у вдосконаленні управління не тільки за доходами і витратами державного бюджету, а й за фінансами місцевих бюджетів на обласному рівні, який дає можливість проводити соціальну політику в області. Це стосується передусім можливості одночасної своєчасної виплати заробітної плати та інших соціальних виплат за рахунок тимчасово вільних коштів усіх місцевих бюджетів області.

Охоплення казначейським обслуговуванням місцевих бюджетів дозволило створити базу даних за бюджетні періоди за плановими та фактичними показниками в розрізі кодів бюджетної класифікації, що стало відправною точкою для планування відповідних видатків, аналізу ефективності виконання, доцільності прийняття нових або продовження наявних програм.

Зауважимо, що важливим питанням щодо ефективності казначейського обслуговування місцевих бюджетів є застосування автоматизованої системи здійснення платежів, що створило умови для:

·виключення можливості ручного втручання в управління коштами місцевих бюджетів;

·прискорення проходження платежів;

·створення управлінських форм звітності для структур, що отримуватимуть відповідну інформацію від органів Державного казначейства;

·виключення комерційних банків з процесу безготівкових платежів щодо виконання бюджетів.

У процесі виконання місцевих бюджетів за нестачі коштів на рахунку клієнта, відсутності кошторису, бюджетних призначень, підтвердних документів органи ДКУ можуть відмовити розпорядникам бюджетних коштів в оплаті поданих рахунків. Може бути призупинено бюджетне асигнування як санкція за бюджетне правопорушення: несвоєчасне і неповне подання звітності, незадовільне ведення обліку, звітності та фінансового контролю, порушення порядку перерахування коштів, порушення вимог щодо прийняття бюджетних зобов'язань, нецільове використання коштів [5].

Існує низка проблемних питань, які виникають під час казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками, а саме:

. Неприйняття органами Державного казначейства бюджетного розпису видатків місцевого бюджету до обслуговування без затвердження розпису районним фінансовим управлінням, що суперечить ст. 7 п. 3 БКУ та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

. Одноосібне вирішення органами Державного казначейства доцільності фінансування тих чи інших видатків шляхом внесення змін до рішення рад, що суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", БКУ та Конституції України.

. Самостійне прийняття рішення органами Державного казначейства про відповідність чи невідповідність бюджетному законодавству рішення про місцевий бюджет і призупинення операцій з рахунками, хоча таке рішення має приймати суд за поданням керівників виконавчої влади.

. Незабезпечення органами Державного казначейства фінансових управлінь на рівні районів міста з районним поділом інформацією про виконання бюджету за видатками по установах, які отримують кошти районного бюджету, що не дає змогу фінансовим органам повноцінно виконувати покладені на них функції.

. Значне зростання документообігу.

. Низький рівень кваліфікації працівників ДКУ, що зумовлено плинністюкадрів через незадовільний рівень оплати праці. Внаслідок цього управління вимушене приймати на роботу випускників ВНЗ, які після набуття досвіду фінансової роботи переходять до органів із вищим рівнем оплати праці.

Можна виділити такі основні напрямки вдосконалення діяльності Державного казначейства України:

● встановлення чіткого розподілу функцій та повноважень між учасниками бюджетного процесу, а насамперед між органами Державного казначейства та фінансовими органами шляхом ухвалення Законів України "Про Державне казначейство України" та "Про фінансовий контроль в Україні";

● здійснюючи контроль за витрачанням бюджетних коштів для підвищення його ефективності, доцільним є залучення органів Державної контрольно-ревізійної служби до здійснення на стадії формування кошторисів доходів і видатків бюджетних установ попереднього контролю, а також залучити фінансові органи здійснювати, крім поточного, ще й попередній контроль за формуванням фінансових ресурсів бюджетних установ, а за органами Державного казначейства залишити лише функцію попереднього контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів;

● вдосконалення системи обміну інформацією між органами Державного казначейства та органами Міністерства фінансів;

● організація контролю за дотриманням вимог законодавчих та нормативних актів як органами місцевого самоврядування, так і органами Державного казначейства України;

● перегляд питань оплати праці та матеріального стимулювання працівників Державного казначейства, враховуючи виконувану ними контрольну й економічну роботу та відповідальність під час виконання бюджету;

● залучення до системи казначейського обслуговування місцевих бюджетів поштових відділень, враховуючи значну віддаленість деяких сільських і селищних рад від філій Державного казначейства, що забезпечить уникнення непродуктивних видатків для відповідних рад (ця система ефективно функціонує на сьогодні у Франції).

Також потребують вдосконалення та модернізації застарілі операційні системи та технологічна інфраструктура інформаційно-аналітичного забезпе-чення органів ДКУ, оскільки існують ризики втрати інформаційних та мате-ріально-технічних ресурсів, що перешкоджає вчасному виконанню місцевих бюджетів [7,34-35]

Висновки

Розвиток системи Державного казначейства України повинен базуватися на пошуку і створенні нових форм та методів досягнення позитивних результатів роботи в майбутньому. В умовах сучасного стану ринкових відносин в Україні, в процесі розбудови правової держави актуальним залишається дослідження тенденцій і особливостей розвитку надання казначейських послуг в Україні, а також дослідження теоретичних та практичних аспектів організації роботи органів Державного казначейства, оскільки для забезпечення ефективного використання бюджетних коштів діяльність Державного казначейства потребує вдосконалення.

Виконання бюджету по доходах передбачає:

·перерахування і зарахування доходів на єдиний рахунок бюджету;

·розподіл відповідно до бюджету регулюючих доходів;

·повернення зайво сплачених у бюджет сум доходів;

·облік доходів бюджету і складання звітності про доходи бюджету

Загальні принципи касового виконання державного та місцевих бюджетів за доходами органами казначейства визначаються Бюджетним кодексом і законом про Державний бюджет України на поточний рік. Організація казначейського обслуговування бюджетів за доходами передбачає ведення щоденних операцій з обліку надходжень платежів, складання відповідних розрахункових документів та передачі даних до вищестоящих та зацікавлених органів.

Обґрунтованість бюджетного планування в Україні знаходиться на низькому рівні, про що свідчить виконання видатків Державного та місцевих бюджетів зокрема. Для його поліпшення необхідно виважено підходити до майбутніх бюджетних надходжень та проводити реалістичну політику витрат, якісно здійснювати середньострокове бюджетне планування.

Таким чином, побудова системи управління бюджетними ресурсами в цілому має відбуватись з урахуванням особливостей стадій національного відтворення. Україна як рівноправна суверенна держава формує власну національну свідомість та економічний простір з метою забезпечення сталого суспільного життя кожного громадянина і країни в цілому.

Список використаних джерел літератури

.Бюджетний Кодекс України від 08.07.2010р. №2456-VI

."Положення про Державну казначейську службу України" від 13 квітня 2011 року №460

.Наказ ДКУ "Про Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів" №205 від 04.11.2002 р

.Бюджетний менеджмент: Навч. посіб. / Л.В. Панкевич, М.А. Зварич, П.Я. Могиляк, Б.І. Хомічак. - К.: Знання, 2006. - 293 с.

.Галушка Є.О. Казначейська справа: підручник / Є.О. Галушка, О.В. Охрімовський, Й.С. Хижняк, Д.П. Ротар. - Чернівці : Книги - XXI, 2008. - 464 с.

.Павлюк К.В. Розвиток казначейської системи виконання державного бюджетів //Фінанси України, - 2006 р. - №2.- С.78-90.

.Прутська О.О., Данилюк О.О. Удосконалення казначейської системи виконання бюджету //Вісник КНТУ. - 2007. - №3. С.33-36.

.Чечуліна О.О. Повноваження Державного казначейства України при виконанні Державного бюджету / О.О. Чечуліна // Вісник КНТЕУ. - 2009. - №3. - С.53-59.

.Якимов О.В. Вдосконалення механізму казначейського обслуговування Державних бюджетів / О.В. Якимов // Казна. - 2008. - №7-8. - С. 13-14.5

.Офіційний сайт Державної казначейської служби [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">Додаток А

№ п/пНазва областіЗагальний фондСпеціальний фондРазом1Автономна Республіка Крим3 721 371 083,20862 887 901,874 584 258 985,072Вінницька1 788 153 511,82391 922 286,012 180 075 797,833Волинська913 264 562,07267 856 355,051 181 120 917,124Дніпропетровська7 383 149 332,101 064 687 526,428 447 836 858,525Донецька8 658 423 504,891 425 512 839,7110 083 936 344,606Житомирська1 420 502 504,90312 535 932,141 733 038 437,047Закарпатська976 162 325,88229 903 147,921 206 065 473,808Запорізька3 276 346 149,64567 182 622,513 843 528 772,159Івано-Франківська1 300 261 832,56423 120 259,901 723 382 092,4610Київська3 045 179 029,20795 329 864,123 840 508 893,3211Кіровоградська1 206 976 620,33232 441 463,151 439 418 083,4812Луганська3 239 853 149,72721 133 409,213 960 986 558,9313Львівська3 093 498 732,78615 548 270,923 709 047 003,7014Миколаївська1 552 034 982,68307 676 613,651 859 711 596,3315Одеська3 723 078 935,71689 394 828,524 412 473 764,2316Полтавська2 709 867 830,27581 083 590,793 290 951 421,0617Рівненська1 155 995 650,77382 332 755,991 538 328 406,7618Сумська1 525 996 352,17300 736 791,431 826 733 143,6019Тернопільська843 532 037,04230 788 080,471 074 320 117,5120Харківська4 370 372 808,82859 988 405,745 230 361 214,5621Херсонська1 100 228 575,35307 215 553,561 407 444 128,9122Хмельницька1 374 046 462,77353 230 639,551 727 277 102,3223Черкаська1 636 018 974,41354 454 714,191 990 473 688,6024Чернівецька764 826 631,24287 588 983,631 052 415 614,8725Чернігівська1 215 837 276,78262 299 655,611 478 136 932,3926м.Київ8 591 751 353,382 088 687 124,3510 680 438 477,7327м.Севастополь804 427 822,99149 880 134,10954 307 957,09Всього71 391 158 033,4715 065 419 750,5186 456 577 783,98*Джерело ДКС

Додаток Б

Довідка про виконання місцевих бюджетів за видатками станом на 01.01.2012 (без урахування міжбюджетних трансфертів)*

№ п/пНазва областіЗагальний фонд Спеціальний фонд Разом 1Автономна Республіка Крим6 790 800 563,281 831 737 199,258 622 537 762,532Вінницька5 302 839 742,45645 886 748,685 948 726 491,133Волинська3 772 501 553,92522 113 076,634 294 614 630,554Дніпропетровська10 960 484 186,872 078 183 762,5913 038 667 949,465Донецька13 320 338 840,053 417 954 720,7016 738 293 560,756Житомирська4 427 590 690,45553 763 712,814 981 354 403,267Закарпатська4 245 014 241,83399 347 590,374 644 361 832,208Запорізька5 803 265 036,86970 508 498,096 773 773 534,959Івано-Франківська4 764 078 784,82626 664 865,915 390 743 650,7310Київська5 843 350 167,711 125 701 273,046 969 051 440,7511Кіровоградська3 463 926 733,00481 455 355,033 945 382 088,0312Луганська6 545 077 427,031 274 028 989,437 819 106 416,4613Львівська8 240 633 357,021 035 365 635,289 275 998 992,3014Миколаївська3 925 892 268,10457 286 913,064 383 179 181,1615Одеська7 496 714 873,221 419 475 295,348 916 190 168,5616Полтавська4 889 285 717,18812 010 072,215 701 295 789,3917Рівненська4 194 534 006,28703 821 206,674 898 355 212,9518Сумська3 686 101 775,64534 456 610,414 220 558 386,0519Тернопільська3 633 510 494,90369 996 457,044 003 506 951,9420Харківська8 114 680 903,891 831 365 254,139 946 046 158,0221Херсонська3 566 510 051,87425 170 057,383 991 680 109,2522Хмельницька4 529 248 541,03657 023 984,785 186 272 525,8123Черкаська4 276 035 442,22654 744 811,634 930 780 253,8524Чернівецька3 023 370 042,59438 311 133,323 461 681 175,9125Чернігівська3 590 353 717,58460 775 442,784 051 129 160,3626м.Київ10 218 528 221,454 219 162 968,4914 437 691 189,9427м.Севастополь1 208 503 976,48291 056 798,811 499 560 775,29Всього149 833 171 357,7228 237 368 433,86178 070 539 791,58*Джерело ДКС