Оцінка стану міської системи м. Хмельницький

Оцінка стану міської системи м. Хмельницький

Оцінка стану міської системи м. Хмельницький

1. Просторово-морфологічні характеристики міста

1.1    Територія

Таблиця 1. Структура земельного фонду міста Хмельницький

Власники землі, землекористувачі та землі державної власності, які не надані у власність або користування	Кількість власників землі та землекористувачів	Загальна площа земель, всього (га)
Сільськогосподарські підприємства (всього земель у власності і користуванні)	3	400
Громадяни, яким надані землі у власність і користування	34281	3021,9449
Заклади, установи, організації	487	1754,7991
Промислові та інші підприємства	487	933,675
Підприємства та організації транспорту, зв’ язку	73	300,2024
Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони	26	785
Організації, підприємства і установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення	1	55,27
Лісогосподарські підприємства	1	1,0
Водогосподарські підприємства	1	41,297
Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне користування в межах населених пунктів (які не надані у тимчасове користування)		1322,8655
Всього земель, які входять до адміністративно-територіальної одиниці	35273	8624,0039

1.2 Населення

Станом на 1 травня 2008 року чисельність наявного населення міста становить 259,3 тисяч жителів, густота населення ≈ 2950 чол/км, динаміка чисельності населення має доволі стійку тенденцію до зростання всупереч загальному зниженню абсолютної більшості регіонів та України в цілому.

Рис. 1. Прогноз чисельності населення міста Хмельницький

За оптимістичним варіантом прогнозу населення м. Хмельницького буде стабільно збільшуватися, щорічний загальний приріст становитиме 1,7 тис. осіб на початку прогнозного періоду і 2,3 тис. осіб у 2011-2020 рр.

Кількість мешканців Хмельницького зросте на 20,1% і складе на початок 2031 року 305,7 тис. осіб. Це відбуватиметься головним чином за рахунок значного міграційного приросту населення, частково - внаслідок збільшення кількості народжених, яке в свою чергу теж обумовлюватиметься прибуттям мігрантів.

Реалістичний варіант прогнозу передбачає повільне збільшення чисельності населення з 254,5 тис. осіб на початок 2006 р. до 277,1 тис. осіб на початок 2031 р. Природний приріст залишатиметься додатнім лише протягом 2007-2015 рр., після чого набуде від'ємних значень.

1.3 Озеленення

Парк культури і відпочинку ім. Михайла Чекмана - 55,2745 га;

Дендропарк «Поділля» - 30,50 га;

Сквер ім. Т. Шевченка - 4,7 га;

Парк «Заріччя» - 4,2 га.

У Хмельницькому квітники та клумби прикрашають площі, вулиці, особливо багато їх в центрі міста, зокрема біля філармонії, кінотеатру ім. Т. Шевченка, поблизу колишнього «Дитячого світу», музично-драматичного театру. Є вони і в більш віддалених куточках: біля дендропарку, на «кругах» біля «ТЕМПу» і «Катіону» та в багатьох інших місцях. Є у нашому місті і ботанічний сад при Хмельницькому національному університеті, де ростуть рідкісні види рослин. Невеличкі клумби часто можна побачити біля крамниць та кав'ярень, а у приватному секторі практично на кожному подвір'ї так і майорять полум'яні піони, стрункі тюльпани, розкішні троянди, крихітні фіалки, мальви найрізноманітніших кольорів та безліч інших квітів. Причому рослини прикрашають місто від ранньої весни до пізньої осені.

1.4 Щільність забудови

Місто формується на чотирьох вододілах вздовж долини Південного Бугу з північного заходу на південний схід.

Основними водотоками та широкими долинами є р. Південний Буг, р. Кудрянка та менша долина р. Плоскої.

Штучними факторами розділу території міста є магістральні залізниці Жмеринка - Львів, Київ - Кам'янець-Подільський та транзитні автошляхи схід-захід та північ-південь.

Рис. 2. Сучасний стан забудови міста Хмельницький

Природні та штучні фактори ділять місто на чотири великі планувальні частини: центральну, північну, південну-1, південну-2, які мають виражений лінійний напрямок.

Центральна частина ділиться вулицями на шість великих масивів, чотири із них із збереженою історичною мережею вулиць (генплан XVІІ ст.). З півночі на південь через центральну частину (вул. Старокостянтинівське шосе, Пушкіна, Кам'янецька) проходить національний автошлях Старокостянтинів - Кам'янець-Подільський.

Центральна частина є найбільш щільною та капітально забудованою житловими будинками та спорудами адміністративно-господарського, торгового і культурно-побутового призначення. Більша частина центру забудована 3-9-16-поверховими будинками, але є ще досить багато індивідуальної забудови 1-3 поверхів.

Центральна частина забезпечена новим інженерним обладнанням і зовнішнім благоустроєм. В центральній частині розташовані основні парки та сквери міста.

Північна частина займає територію на північ від р. Південний Буг і формується масивами історичного поселення заріччя багатоповерховим житловим районом Заріччя, кварталом №4, с. Лезневе та Північним житловим районом.

Інженерним обладнанням масиви індивідуальної забудови охоплені частково. Значну частина території виділено під розміщення об'єктів виробництва.

Південна частина-І відділена від центральної смугою відводу магістральної залізниці Жмеринка-Львів, р. Плоска та обмежена з півдня р. Курдянка.

Територія формується трьома житловими масивами (Південно-Західний житловий район, район Дубове, район аеропорту), південною частиною східної промислової зони та великим включенням промислово-складських об'єктів в житлових масивах.

Житлова забудова в основному багатоповерхова (5-ть поверхів) із повним інженерним обладнанням та транспортними зв'язками. В районі діє кілька наукових, дослідних, медичних закладів, велика кількість виробничих об'єктів та торгівлі.

У районі є два масиви індивідуальної забудови із невеликим вкрапленням 2-5-9-поверховими будівлями по вул. Чорновола. Поміж житлових масивів індивідуальної забудови розташовані великі промислові об'єкти та комунально-виробничі території.

Житлова забудова інженерним обладнанням забезпечена частково.

Південна частина ІІ - відокремлена від південної частини-І річкою Кудрянка. Територія із досить складним рельєфом, порізана ярами, водотоками. Південна частина її формується житловими масивами Ружична, Книжківці, житловим масивом Ракове та територією військового полігону.

Аналіз введення структури житлового будівництва протягом останніх років свідчить, що обсяги житлового будівництва мали тенденцію до зростання (Генеральний план міста, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»).

Частка садибного будівництва складає 18%, відповідно частка багатоквартирного будівництва становить 82% загальної площі.

Відповідно до прогнозів, до кінця 2031 року житловий фонд м. Хмельницького складатиме 7732,2 га загальної площі і по типах забудови буде наступним:

багатоквартирна забудова - 6391,0 тис. м² загальної площі або 82,7% від загальної площі;

садибна забудова - 1341,2 тис. м² загальної площі або 17,3% від загальної площі.

Очікується, що щорічне введення житлового фонду по місту в середньому складе 138 тис. м² загальної площі (багатоквартирного і садибного).

1.5 Інженерна інфраструктура

Транспорт - галузь господарства, яка має значний вплив на розвиток усіх галузей виробництва, невиробничої сфери, на умови життя і діяльності людей. На території Хмельницької області розвинуті майже всі (крім морського) види сучасного транспорту. Вони пов'язані між собою і утворюють транспортну систему, яка є складовою частиною транспортної системи України. Провідне місце серед видів транспорту за величиною перевезень займає автомобільний. Ним тільки за 1991 p. перевезено 34 млн. т вантажів та здійснено перевезень пасажирів на суму понад 42,7 млн. крб. Довжина автомобільних шляхів - 7,0 тис. км, причому 6,7 тис. км - це дороги з твердим покриттям. В середньому на 1 тис. км² території припадає 326,4 км автомобільних шляхів (по Україні - 270 км). Отже, можна стверджувати, що область має досить густу мережу автомобільних шляхів. Найважливіші магістралі перетинають область з заходу на схід (Тернопіль-Підволочиськ-Хмельницький-Летичів-Вінниця) і з півночі на південь (Шепетівка-Хмельницький-Кам'янець-Подільський-Чернівці). Вони забезпечують міжобласні і внутрішньобласні зв'язки. Крім того, перевезення в межах області здійснюються по автомобільних Дорогах обласного значення. Серед них найважливішими є: Кам'янець-Подільський-Чемерівці-Сатанів-Хмельницький; Скала-Подільська-Дунаївці-Нова Ушиця; Острог-Славута-Попонне та ін. Залізничний транспорт займає важливе місце у вантажо- і пасажироперевезеннях, як у внутрішньобласних, так і транзитних. Довжина залізниць в області - 740 км, а щільність залізничної мережі становить 35 км на 1 тис. км² території (по Україні - 37,6 км). Найбільша щільність залізниць - в центральній і північній частинах області, найменша - в південній. Найважливіші залізниці Київ-Хмельницький-Львів і Київ-Козятин-Шепетівка-Здолбунів (електрифікована) перетинають область зі сходу на захід, а Шепетівка-Хмельницький-Кам'янець-Подільський-Чернівці - із півночі на південь. По них перевозять різноманітну продукцію за межі області, надходить паливо і сировина з інших регіонів. Перевезення в межах області здійснюється по залізницях Хмельницький-Волочиськ, Хмельницький-Шепетівка, Шепетівка-Ямпіль, Хмельницький-Вовковинці-Жмеринка, Шепетівка-Полонне та ін. Водний транспорт розвинутий на Дністрі. Ним перевозять переважно будівельні матеріали (гравій, галька), які добувають з дна цієї річки.

Авіаційний транспорт використовується для перевезень пасажирів. Хмельницький має сполучення з Києвом, Львовом, Вінницею, Одесою, Сімферополем та іншими містами.

Трубопровідний транспорт представлений газопроводами, які перетинають територію області: «Союз» (Оренбург-західний кордон України), Уренгой-Ужгород, Дашава-Київ. Транспорт є значним забруднювачем повітря. Найбільше викидів дає автотранспорт. Вони містять понад 200 отруйних компонентів, серед яких особливо шю'дливими є свинець і окис вуглецю. Найбільша забрудненість повітря від автотранспортних засобів - у Хмельницькому та Кам'янець-Подільському.
Набувають подальшого розвитку в області засоби телекомунікацій. На території області прокладено волоконно-оптичний кабель Київ-Захід, активно розширює зону діяльності система міжнародного зв’язку «УТЕЛ», розвивається мережа мобільного та пейджингового зв’язку, система Інтернет.

Таблиця 2. Опис транспорту м. Хмельницький

Наявність підприємств
Залізничних станцій	2	один.
Авіаційний транспорт
Наявність аеропортів	1	один.
Автомобільний транспорт
Підприємств (АТП)	11	один.
Виконують перевезення
пасажирські	1
вантажні	8
Наявність автомобільних доріг	396,5	км
Загальнодержавного значення	-	км
Республіканського значення	-	км
Місцевого значення	-	км

2. Оцінка системи міста

.1 Оцінка розвитку міста у просторі

Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з зон: парки, водойми, об’єкти КЗЗ, житлова забудова міста, загальноміський центр, промислово - складські зони, промислові зони зони.

Таблиця 2.1. Зонування міста Хмельницький

№	Назва зони	Площа зони, (га)
1	Комплексна зелена зона	70
2	Селітебна	95
3	Промислово-складська	17
4	Загальноміський центр	18
5	Промислова	17
Загальна площа міста		217

2.2 Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації

Розглядаючи ландшафт, варто зупинитися на використанні цього терміна в минулому і в теперішній час, оскільки часто він несе неоднакове смислове на вантаження.

Одним із критеріїв, що визначають регіонально - екологічну стійкість території площею S, служить показник геодинамічного потенціалу G_г, що характеризує ступінь схильності освоюваної території до деградаційних процесів і визначається відношенням S_у/S (де S_у - площа території ураженої несприятливими екологічними процесами).

Визначаємо за допомогою вихідних даних геопотенціальну стійкість території міста за формулою:

 (2.1)

де k_a - адитивні коефіцієнти, які визначені методом нормуючої функції.

Таблиця 2.2. Оцінка стійкості урбоекосистеми м. Хмельницький

№ з/п	Тип використання території	ka	Sу	Sу/S	W	Клас	Градації стійкості
1	Парки, водойми, об’єкти КЗЗ	1	70	0,322	1.47	Керований - замкну зам	Стійка в цілому
2	Житлова забудова міста	0,5	95	0,438	1,28	Керований - замкну зам	Стійка в цілому
3	Загальноміський центр	0,25	17	0.078	1,01	Керований - замкну зам	Стійка вцілому
4	Промислово - складська забудова	0,125	18	0,083	1,01	Керований - замкну зам	Стійка в цілому
5	Промислові зони	0,0625	17	0.078	1,00	Керований - замкну зам	Стійка в цілому

Таблиця 2.3. Класифікація стійкості урбоекосистеми м. Хмельницький

Клас урбоекосистеми	Градації стійкості
	стійка в цілому	стійка в малому	нестійка в цілому
Керований замкнутий	0,9	1,0	-
Некерований замкнутий	0,6	0,8	0,1
Керований відкритий	0,4	0,5	-
Некерований відкритий	-	0,2

2.3   Загальна оцінка людського потенціалу

Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е. Новиков, А. Маринич, В. Руденко.

Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає: заповнення простору інформацією, структуризацію містобудівних задач у просторі, виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі, виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору, окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.

Людський вимір є узагальненою змінною містобудівного (регіонального) простору. Населення може бути структурованим за різними ознаками, щодо: статі, віку, кваліфікації, інших параметрів. Для будь - якої категорії людей характерні кількісні показники. Це, зокрема, кількість людей, що проживає на території, якісні характеристики-духовність, освіченість, використання - зайнятість, професійна структура.

У даному підрозділі курсової роботи пропонується користуючись вихідними даними, проаналізувати основні складові потенціалу міста та області (регіону).

Людський потенціал L кількісно можна охарактеризувати чисельністю населення в місті (області, регіоні) N_н, кількістю працездатних людей N_пр.

Якісний склад населення можна оцінювати освітнім рівнем, тобто відношенням людей з різним рівнем освіти до загальної кількості людей:

 (2.2)

де Р - освітній рівень населення, a_і - коефіцієнт вагомості певного освітнього рівня, N^і_н - кількість людей, що мають певний освітній рівень, N_н - загальна кількість населення.

Р = 0,5*70/822,4 = 0.04

Далі пропонується розглянути найбільш важливе для оцінки просторового потенціалу поєднання характеристик. В абсолютних одиницях це буде кількість людей N_фі, зайнятих у певній складовій певної галузі міста (області, регіону). Сума ∑ N_фі / N_пр означає кількість працюючих людей. У відносному вираженні маємо структуру зайнятості населення:

 (2.2)

(2.3)

_н = 822,4-323,7 = 498,7

Де: N_н - кількість непрацюючих людей.

Дані, що наведені вище становлять методологічну основу для створення моделі розвитку потенціалу міста (області, регіону). Наступним кроком у розрахунках по даному підрозділу пропонується користуючись вихідними даними провести аналіз розвитку людського виміру у Вашому місті.

Людський вимір характеризується кількістю населення N_н та його якісними властивостями, (Таблиця 2.4).

Таблиця 2.4. Основні характеристики людського виміру в м. Хмельницьк

Показники	Значення
Чисельність населення, тис. Осіб	822,4 тис. осіб
Віковий склад населення: молодше від працездатного працездатне старше від працездатного	172,0 тис. оміб 517,2 тис. осіб 129,3 тис. осіб
Зайнятість по галузям: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість	33,9 тис. осіб 46,5 тис. сіб 243,3 тис. осіб

До якісних характеристик віднесемо якість демографічної ситуації, освіченість і приріст населення. Освіченість можна виразити формулою:

 (2.4)

Де: Θ_о - рівень освіченості, N_і - кількість населення певного освітнього рівня (ВНЗ, ЗОШ, ПТУ), λ_і - коефіцієнт вагомості освітнього рівня (ВНЗ - λ_і - 0,5, ЗОШ - λ_і - 0,5, ПТУ - λ_і - 1).

Якість демографічної структури населення можна охарактеризувати за віковими групами (0 - 18 років, 18 - 60 років, 60 і більше) за формулою:

  (2.5)

Де: Θ_д.с. - якість демографічної структури, N_і, λ_і - кількість населення певної вікової групи та її вагомий коефіцієнт. Вагомий коефіцієнт певної вікової групи становить: 0 - 18 років - λ_і - 0,3, 18 - 60 років - λ_і - 0,5 та 60 і більше - λ_і - 0,2. Значення приросту населення задано у вихідних даних до курсової роботи, згідно варіанту. Звідси узагальнений середній показник якості людського виміру міста (області, регіону) можна виразити формулою:

 (2.6)

Як результат, оптимальні умови розвитку людського виміру будуть спостерігатися при Θ_L = 1. При значенні Θ_L < 1 (область негативних результатів), у місті чи регіоні, для певних якісних характеристик людського виміру необхідно вжити відповідних заходів.

При оцінці використання наявного людського потенціалу в області, першим показником, який пропонується визначити у курсовій роботі є показник зайнятості населення у різних сферах господарства (у нашому випадку це сільське господарство та нефункціональна сфера). Показник якості зайнятого населення визначаємо по формулі:

 (2.7)

де: N₁ - кількість населення що зайнята у сільському господарстві, для якого λ_і - 0,4. N₂ - кількість населення що зайнята у не функціональній сфері (робота яка не передбачає випуску готової продукції), для якої λі - 0,6. N_пр.н. - кількість працездатного населення (згідно варіанту).

Після цього, визначаємо використання наявного людського потенціалу за формулою:

 (2.8)

де: η_L - коефіцієнт використання населення, N_пр. та N_пр.н. - відповідно, кількість зайнятого у відповідній сфері населення та кількість працездатного населення. N_пр.= N₂. За наявними даними та результатами оцінки, пропонується заповнити узагальнену карту використання потенціалу міста, таблиця 2.5.

Таблиця 2.5. Використання потенціалу міста Хмельницький

Показник	Значення	Ранг проблеми
Чисельність населення, тис. Осіб	822,4	1
Людський вимір: Θо Θд.с. Θпр.	0,1 0,4 0,19	3 1 2
Зайнятість в основних галузях: Сільське господарство Нефункціональна сфера Промисловість	33,9 46,5 243,3	1 2 3

Розрахунок щільності населення м. Хмельницьк

10 км. - 500 чол.

км. - 400 км.

км. -200 чол.= S/чисельність.

S = ПR²;

₁ - 3,14*3² = 28,26_{2 -} 3,14*5,3² = 88,2₃ - 3,14*15,2² = 725,5₁ = 28,26/500 = 0,05 чол/км² ₂ = 88,2/400 =0,2 чол/км²₃ = 725,5/200 = 3,6 чол/км²

.1 Оцінка кількості автотранспорту

Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілях окремих груп з урахуванням використаного палива.

В загальному обсязі шкідливих викидів в даній курсовій роботі враховується окис вуглецю.

Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:

 (3.1)

де: М - маса шкідливої речовини викинутої за розрахунковий період (розрахунковий період становить один рік), m - питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з певним двигуном, Z - пробіг автомобіля даної груп з певним двигуном, П_к = К_в *К_т, де К_в - коефіцієнт впливу певного типу автомобіля, К_т - коефіцієнт впливу технічного стану.

Розрахунок пробігу автомобілями проводиться за формулою:

 (3.2)

де: В-витрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т. Питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на 1 км пробігу для всіх груп автомобілів. Дані розрахунку заносяться до таблиці 3.6.

Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище розраховуємо за формулою:

де: А - фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м³), N - сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину, К_в, - коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту, К_А, - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості (Таблиця 3.1).

Таблиця 3.1. Значення коефіцієнту К_А

№	Тип місцевості	Значення КА
1	Транспортні тоннелі	2,7

К_Н, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (Таблиця 3.2).

Таблиця 3.2. Значення коефіцієнту К_Н

№	Швидкість вітру, м/с	Значення КН
1	6	1,00

К_У - коефіцієнт, що враховує ухил місцевості (Таблиця 3.3).

Таблиця 3.3. Значення коефіцієнта К_У

№	Повздовжній ухил, град.	Значення КУ
1	8	1,55

К_вл. - коефіцієнт, що враховує вологість повітря (Таблиця 3.4).

Таблиця 3.4. Значення коефіцієнта К_Вл.

№	Відносна вологість, %	Значення КВл.
1	40	0,60

К_n - коефіцієнт, що залежить від типу перехресть (Таблиця 3.5

Таблиця 3.5. Значення коефіцієнту К_n

№	Тип перехрестя	Значення коефіцієнту Кn
1	Регульоване світлофорами	1,8

Таблиця 3.6. Викид шкідливих речовин автотранспортом (викид оксиду вуглецю)

Тип автомобілю	Пробіг автомобілів	Питомий викид на 1 км.	Пв	Річний викид
1	2	3	4	5
Вантажні, не легкові	67,6	277,8	5,6	18776,6
Вантажні, не легкові спеціальні	40,5	4,18	169,2
Автобуси	54,0	323,8	7,1	17483,0
Легкові, службові спеціальні	94,6	38,23	2,57	3615,5
легкові індивідуального користування	94,6	24,11	1,71	2280,9

3.2             Визначення потенціалу самоочищення атмосфери

Оскільки природна незмінена рослинність у межах урбоекосистеми відсутня, то доцільно визначати потенціал самоочищення для компонентів ПТК.

Основним критерієм самоочищення атмосфери є числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник розраховується за формулою:

 (3.4)

де: К - числове значення МПСОА, Т - кількість днів з туманами, О - кількість днів з опадами, В₁ - кількість днів з швидкістю вітру 0 - 1 м/с, В₂ - кількість днів з швидкістю вітру > 6 м/с. Згідно варіанту, з таблиці необхідно вибрати значення показників підставити у формулу та розрахувати числове значення МПСОА. Дані розрахунків заносяться до таблиці 3.7.

місто ландшафт антропогенний автотранспорт

Таблиця 3.7. Розрахунок значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери

№	Показники	Значення
1	Кількість днів з туманами	50
2	Швидкість вітру 0 - 1 м/c	20
3	Швидкість вітру > 6 м/с	5
4	Кількість днів з опадами	10
5	МПСОА	4,6

Список літератури

.        Кучерявий В.О. «Урбоекологія», Львів: Світ, 2009 р.

.        Кучерявий В.О.» Фітомеліорація», Львів: Світ, 2003 р.

.        Солуха Б.В., Фукс Г.Б. «Міська екологія» - К., 2003 р.

.        Екология города. Учебник/под. ред. Стольберга Ф.В. - К: Либра, 2010 р.

.        Ярошевсь., Корсакова Н.И. Санитарная техника городов. - М.: Стройиздат, 1990;

.        Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем - К: Видавничий дім А.С.С., 2009 р.

.        Білявський Практикум «Основи екології» 2008