Характеристика туристичного потенціалу курортів Київської області

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Туризм
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    32,36 Кб
  • Опубликовано:
    2013-12-31
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Характеристика туристичного потенціалу курортів Київської області













Характеристика туристичного потенціалу курортів Київської області

Курсова робота

ВСТУП

Актуальність теми. Невідємною складовою світового туристичного процесу є курортна галузь. В умовах розбудови української держави курортна галузь може стати дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля.

Одним з перспективних регіонів для розвитку курортів є Київська область. Проте, курортні можливості Київщини ще не достатньо вивчені у вітчизняній науковій літературі.

Саме це і спонукало мене обрати темою курсової роботи «Туристичний потенціал курортів Київської області».

Обєктом дослідження курсової роботи є курорти Київської області.

Предметом є процес використання туристичних ресурсів в курортному господарстві Київської області

Географічні рамки курсової роботи обмежуються територією Київської області за сучасним адміністративно-територіальним поділом України.

Метою курсової роботи є дослідження курортних ресурсів Київської області. До кола наукових інтересів увійшли також питання сучасного стану та перспектив розвитку курортів у зазначеному регіоні.

Для реалізації зазначеної мети поставлено наступні завдання:

дати повне визначення курортним ресурсам;

описати бальнеологічні та кліматичні ресурси Київської області;

дослідити курортний потенціал Київської області ;

проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку курортів в Київській області.

Структурно курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ КУРОРТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ БАЛЬНЕОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ

1.1 Курортологія та суть класифікації курортів

Одним з завдань органів охорони здоров'я є раціональне і ефективне використання основних фондів охорони здоров'я і всього великого потенціалу медичної науки. У вирішенні цього завдання важливу роль відіграє можливість курортного лікування, широке застосування фізичних факторів, які використовуються для профілактики, лікування і медичної реабілітації різних категорій хворих. Все це визначає велику актуальність подальшого розвитку санаторно-курортної допомоги.

Природні фізичні фактори дуже впливають на функціональні системи і компенсаторні процеси в організмі людини і повинні широко використовуватись в санаторно-курортних і лікувально-профілактичних закладах (одночасно з медикаментозною терапією або самостійно). Сьогодні вони широко застосовуються при гострих і хронічних захворюваннях, після хірургічних втручань, травм, що нерідко супроводжуються важкими функціональними порушеннями, які не піддаються терапії ліками.

Природні і штучні фізичні фактори найчастіше використовуються у відновлюваній терапії захворювань серцево-судинної, центральної і периферійної нервової систем, опорно-рухового апарату, органів травлення та інших систем. Доведено, що методи фізичної терапії значно підвищують ефективність лікування, суттєво скорочують терміни тимчасової непрацездатності, прискорюють повернення хворих до праці.

Помічено, що фізичні фактори не тільки не викликають алергічних проявів, але, як правило, самі мають протиалергійну дію. Якщо в санаторно-курортних закладах і використовуються фармакологічні засоби (електрофорез, аерозолі), то дозування цих препаратів в десятки разів менше, ніж при прийманні їх всередину.

В комплексі попереджувальних заходів велика роль відводиться профілактиці фізичними факторами (фізіопрофілактиці). Її використовують як складову загальних лікувально-профілактичних заходів для попередження розвитку захворювань (первинна профілактика) або зниження кількості загострень і рецидивів при хронічних хворобах (вторинна профілактика). Метою фізіопрофілактики в першу чергу є підвищення опірності організму до інфекцій (особливо вірусних), загартовування, підвищення витривалості і працездатності, попередження професійних захворювань.

Курортологія як наука про курорти розвивалася в міру нагромадження знань про лікувальні природні фактори - клімат, мінеральні води, лікувальні грязі тощо, і в звязку з розширенням мережі курортів і розвитком курортної справи в цілому.

Сучасна курортологія - це медична наукова дисципліна, що вивчає лікувальні властивості природних фізичних факторів, характер їх дії на організм людини, можливість їх застосування з лікувальною і профілактичною метою на курортах і в позакурортних закладах, розробляє покази і протипоказання для санаторно-курортного лікування і методи застосування курортних факторів при різних захворюваннях.

Розділами курортології є: бальнеологія, бальнеотерапія та бальнеотехніка; грязелікування; медична кліматологія і кліматотерапія.

Закон України «Про курорти» від 5.10.2000 р. визначив правові, організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні. Ним визначено офіційне тлумачення основних курортологічних понять:

Курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з обєктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні.

Курортно-рекреаційні заклади - це спеціалізовані заклади короткочасного (щоденного, щотижневого ) та тривалого розміщення людей, призначені для задоволення їхніх рекреаційних потреб (лікувально-оздоровчих, культурно-освітніх і спортивних).

За характером природних лікувальних ресурсів курорти поділяють на

а) курорти державного значення;

б) курорти місцевого значення.

До курортів державного значення належать природні території, що мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.

До курортів місцевого значення належать природні території, що мають загальнопоширені природні лікувальні ресурси і використовуються з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань (ст. 4 Закону України «Про курорти»).

За своєю медичною спеціалізацією курорти України поділяються на:

а) курорти загального призначення;

б) спеціалізовані курорти для лікування конкретних захворювань.

Медичний профіль (спеціалізація курортів) визначається з урахуванням властивостей природних лікувальних ресурсів (ст. 5 Закону України «Про курорти»).

За характером природних лікувальних факторів курорти України поділяють на кілька типів ( або профілів).

а) бальнеологічні курорти;

б) грязеві курорти;

в)кліматичні курорти;

г) курорти з кількома лікувальними факторами.

Бальнеологічні курорти: основний фактор - мінеральні води, що застосовуються у вигляді ванн, душів, для пиття, інгаляцій, зрошування, промивання тощо. Бальнеологічними курортами у Київській області є Біла Церква та Миронівка.

Грязеві курорти: основний лікувальний фактор - грязь, що застосовується у вигляді ванн, аплікацій, тампонів, компресів тощо. На грязевих курортах використовується мулова грязь солоних озер та лиманів. Переважна більшість таких курортів зосереджена на півдні України.

Кліматичні курорти: основні види лікування - повітряні ванни, а також купання. Крім основних видів курортного лікування, для посилення дії лікувальних факторів у лікувальний комплекс включають фізіотерапевтичні процедури, лікувальне харчування, лікувальну фізичну культуру. До цих курортів у Київській області належать: Буча, Ірпінь, Ворзель, Конча-Заспа, Пуща-Водиця.[23, 229 ст.]

Більшість курортів, що мають кілька лікувальних факторів, відносять до курортів змішаного типу - бальнеогрязевих, бальнеокліматичних, кліматогрязевих, кліматобальнеогрязевих. Виділяють також курорти з особливими, унікальними природними факторами.

Важливим принципом санаторно-курортного лікування є його комплексність, тобто використання різноманітних природних лікувальних факторів у поєднанні з дієтотерапією, фізіотерапевтичними процедурами, лікарськими й іншими лікувальними засобами та методами.

Природні курортні фактори - клімат, мінеральні води, лікувальні крязі - скрізь використовуються і поза курортами: у місцевих санаторіях, санаторіях-профілакторіях, будинках відпочинку, а також у лікарнях та інших лікувально-профілактичних закладах.

Рекреаційні ресурси - це об'єкти та явища природного й антропогенного походження, що їх використовують для туризму, лікування, відпочинку, які впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність.

Курортне лікування - це лікування природними курортними чинниками (ресурсами). До них належать:

мінеральні води;

лікувальні грязі та озокерит;

ропа лиманів і озер;

соляні печери;

природні комплекси зі сприятливими кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань й організації відпочинку.

1.2 Використання бальнеологічних та кліматичних ресурсів

Серед природно-рекреаційних ресурсів важливу роль відіграють бальнеологічні.

Бальнеологічними називаються ресурси лікувальних мінеральних вод та грязей і озокеритів.

Одним з найважливіших факторів лікувальної рекреації є наявність природних мінеральних вод. За існуючою класифікацією їх поділяють на 8 основних бальнеологічних груп:

Група А: мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей. Їхня лікувальна дія зумовлена іонним складом та загальною мінералізацією, азот та метан містяться у них у розчиненому стані в умовах атмосферного тиску тільки у незначних кількостях. Води цієї групи виведені на земну поверхню свердловинами, вивчені та використовуються на курортах Миргорода (Полтавська область), Куяльника (Одеська область), Трускавця (Львівська область), Феодосії (Крим), Очакова (Миколаївська область) та інших.

Група Б: вуглекислі. Їх лікувальна дія зумовлена наявністю у великих кількостях розчиненого вуглекислого газу, який становить 95-100% газів, а також іонним складом та загальною мініралізацією. Вони є дуже цінними у лікувальному відношенні. Найбільше відомих джерел цих вод зосереджено в Карпатському регіоні, зокрема в Закарпатті. Ці води виведені на поверхню, вивчені та використовуються на курортах «Поляна», «Квітка полонини» (Закарпатська область).

Група В: сірководневі або сульфідні. Фізіологічна та лікувальна дія зумовлена наявністю сульфідів (вільного сірководню та гідросульфідного іону) Сірководневі води повязані з нафтогазовими відкладами. Такими районами є Прикарпаття і Крим. Найбільше курортне значення мають дуже поширені хлоридні натрієві води. На базі цінних питних лікувальних і лікувально-столових залізистих вод діє Шаянський санаторний комплекс у Закарпатті. Води цієї групи також вивчені та використовуються на курортах Любеня-Великого (Львівська область), Синяка (Закарпатська область), Черчого (Івано-Франківська область).

Група Г: залізисті, мишяковисті або мишякові з високим вмістом марганцю, міді, алюмінію. Лікувальна дія зумовлена одним або декількома з перелічених фармакологічно активних компонентів. В Україні ці рідкісні води вивчені та використовуються у санаторіях Закарпаття.

Група Д: бромні, йодні та з високим вмістом органічних речовин. Виділено 2 типи мінеральних вод з високим вмістом органічних речовин. Води з високим вмістом органічних речовин виявлені на Прикарпатті. Це два родовища типу Нафтуся - у Трускавці, Східниці (Львівська область) та Березівські мінеральні води (Харківська область). Бромні підземні води виявлені в Карпатах, Криму, де вони використовуються як для ванн, так і для внутрішнього вживання. Терапевтичні властивості цих вод визначаються іоннодольовим складом або іншими біологічно активними компонентами.

Група Е: родонові (радіоактивні) води. Основну їх масу становлять хлоридні киснево-азотні слабомінералізовані води неглибокої циркуляції атмосферного походження, що формуються у зонах порід тектонічного походження (Житомирська, Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Київська області). На їх базі функціонують 10 лікувальних установ, зокрема курорт Хмельник (Вінницька область).

В Україні є велике розмаїття мінеральних вод, яке можна використовувати, насамперед, для лікування складних захворювань за призначенням лікарів, а також і таких, які можна вживати без обмеження.

Мінеральні лікувальні води - це природні води, що мають лікувальні властивості внаслідок підвищеного вмісту біологічно активних компонентів.

До нинішнього дня поняття "мінеральні води" дослідниками (бальнеологами, гідрогеологами, гідрохіміками) трактується неоднозначно.

Бальнеологічний курорт - тип курорту, де в якості основного лікувального фактора використовуються природні мінеральні води. Води можуть застосовуватися зовнішньо (ванни, басейни та інші), для питного лікування,інгаляцій та інших процедур. Існує кілька різновидів бальнеологічних курортів, в яких поєднуються різні види лікування на основі бальнеологічних факторів. Основним лікувальним фактором бальнеологічного курорту є вода мінеральних джерел з вуглекислими водами. [23, 229 ст.]

У Київській області є такі бальнеологічні курорти - Біла Церква, Миронівка.

Кліматичні ресурси - невичерпні природні ресурси, що містять сонячну енергію, вологу та енергію вітру. Кліматичні ресурси не споживаються безпосередньо в матеріальній та нематеріальній діяльності людей, не знищуються у процесі використання, але можуть погіршуватись (забруднюватись) або покращуватись (за умови цілеспрямованої діяльності). Поєднання тепла, вологи, водного режиму, грунтів певної територрії, що використовуються в сільському господарстві, називають агрокліматичними ресурсами.

РОЗДІЛ 2.

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ КУРОРТІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

За даними досліджень м. Київ та Київська область займає досить непогане місце у санаторно-курортній галузі, щодо надання належних послуг та пропозицій у цій сфері . На сьогоднішній день Київ налічує 49 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, що займає 1,5% ринку курортної галузі. Тому для Києва правомірним є вибір туризму та готельного господарства як пріоритетного напрямку розвитку народногосподарського комплексу. Крім цього, Київ має вигідне економіко-географічне розташування завдяки Дніпру - головній водній артерії міста. Через Київ проходять найважливіші залізничні, автомобільні магістралі та повірянні траси країни, що є надзвичайно важливим для розвитку зовнішньоекономічних та культурних звязків міста.

Київська область розташована на межі двох природно-кліматичних зон полісся та лісостепу, Київська область має достатній природо-ресурсний потенціал для розвитку. Крім того, відрізняється високою водозабезпеченістю, наявності земель для розвитку рекреаційного комплексу, організації відпочинку громадян, а головне - санаторно-курортного господарства.

Київська область розташована в центральній частині України, рівномірно на правому та лівому берегах Дніпра. Клімат помірно континентальний, з мякою зимою та неспекотним літом. Дана область має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця (13,3 тис.місць) та Конча-Заспа (14,7 тис. місць), де мережа санаторно-курортних закладів представлена 46 обєктами. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько 10,2 тис.місць, площа - 382 га. Кількість дитячих оздоровчих закладів, що розташовані у області становить 237, де можуть відпочивати понад 40 тис.дітей. Крім того, в області знаходяться такі кліматичні курорти як Ірпінь та Ворзель, що являється частиною великого лісного масиву західної частини Київської області.

Мережа закладів відпочинку (з урахуванням тих, що функціонують періодично) включає 40 будинків та пансіонатів, 30 оздоровчих таборів, 30 водно-спортивних і веслувальних баз, 13 спортивно-риболовських баз. Загальна місткість закладів відпочинку (без спортивних баз) становить 16 тис.місць (територія 798,3).

Аналіз тенденцій ринку послуг санаторно-курортних закладів проведемо на конкретній території Київської області - Пуща-Водиці, так як саме на цю територію претендує розробка нового бізнес-плану курортного закладу. Пуща-Водиця розташована на північно-західній частині м.Києва. Південним кордоном вважається Гостомельське шосе, східним - Мінське шосе, західній - дорога на село Мощун. Площа Пущі-Водиці 4 тис. гектарів. Ліс цієї місцевості переважно на 70% сосновий.

Клімат характеризується мякістю, помірною вологою, відсутністю різких коливань температури, безвітренністю та великою кількістю сонячних днів. Кліматичні умови курорту діють цілюще при хронічних захворюваннях серцево-судинної системи, органів дихання, функціональних порушень нервової системи, порушення обміну речовин та при інших захворюваннях.

Географічне положення Київської області, яка по праву є туристичними воротами нашої держави, її кліматичні умови, особливості історичного розвитку, віковічні надбання цілого ряду всесвітньо відомих культур, насиченість рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами на сьогодні генерують значний туристичний інтерес і попит не лише на національному, а й на світовому туристичних ринках.

Самобутність природних ландшафтів, унікальність куточків природи, чудодійні та цінні джерела мінеральних, родонових, хлоридно-натрієвих, лікувально-столових і столових вод, дивовижні водойми, цілющі властивості екологічно чистих природних зон, велика концентрація різнопрофільних лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних закладів Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського, Обухівського, Переяслав-Хмельницького районів та Боярки, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки широко відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Київська область розташована в центральній північній частині України, вздовж середньої течії Дніпра. Головна водна артерія - Дніпро. Вище Києва утворено велике Київське водосховище.

Природно-рекреаційний потенціал Київської області складають такі кліматичні курорти області - Боярка, Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Святошин; бальнеологічні курорти - Біла Церква, Миронівка. Великі масиви хвойних лісів, мішані ліси, озера та просторі придніпровські луки мають всі можливості для ефективного оздоровлення. Перлина Київщини - знаменитий дендропарк „Олександрія" (м. Біла Церква), якому виповнилося 200 років. Кліматичні умови, поєднання різних рослинних угрупувань, численні водні об'єкти, джерела мінеральних вод, культурно-історичні пам'ятки визначають роль Київської області як важливого рекреаційного peгioнy. На тepитоpії області 18 санаторіїв i пaнcioнатів з лікуванням, 7 будинків i пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори відпочинку.

Статистика свідчить, що кожен четвертий громадянин України потребує відпочинку та можливо лікування у санаторно-курортних закладах різного спрямування. Крім того, на даному етапі розвитку туризму значно покращилась інфраструктура курортних закладів Київської області. Збільшилась кількість готельних підприємств та санаторіїв, де на сьогоднішній день покращилась якість обслуговування персоналу, збільшилось також число підприємств громадського харчування.

2.1 Кліматичний курорт Ворзель

Завдяки винятковим природно-кліматичним умовам Ворзель набув широкої популярності насамперед як оздоровча місцевість. Цьому значною мірою сприяли спостереження за позитивними результатами лікування осіб із захворюваннями серця та нервової системи, проведені академіками М.Д. Стражеском, Б.М. Маньковським та професором Ф.Г. Яновським. Вони називали Ворзель українським Кисловодськом.

Кліматичний курорт Ворзель показаний для лікування серцево-судинних захворювань. Тут успішно використовують штучні водні процедури, озокеритолікування, кліматотерапію. Широкозастосовуються лікувальна фізкультура, апаратна фізіотерапія, киснева терапія, лікувальне харчування та ін. Санаторії курорту мають належну лікувально-діагностичну базу: функціонують клінічні та біохімічні лабораторії, кабінети функціональної діагностики, рентгенологічні, фізіотерапевтичні та масажні кабінети, ванні відділення, озокеритолікувальниці, зали лікувальної фізкультури, інгаляторії, аеросолярії та ін.

У санаторіях курорту Ворзель з успіхом лікують ішемічну хворобу серця, атеросклероз вінцевих артерій серця, пороки серця, гіпертонічну хворобу, дистрофічні захворювання міокарда, цукровий діабет, ожиріння, неврози.

Перший ворзельський санаторій (нині це сан. «Зірка») на 60 ліжок з водолікарнею було організовано 1932 року на базі пансіонату лікаря Ердрайха, що працював уже з 1928 року, а 1938 року Ворзель було оголошено курортом республіканського, тобто всеукраїнського значення. У передвоєнні роки в оздоровницях селища вже налічувалося 4500 ліжок.

Під час фашистської окупації майже усе господарство оздоровниць було знищене, проте з 1944 року почалося відновлення курорту, яке йшло дуже швидкими темпами. Під час літнього сезону 1949 року тут уже функціонували 17 оздоровчих закладів на 2585 ліжок, а напередодні перебудови на початку 1980-х років у Ворзелі працювало вже 28 оздоровчих закладів на 7580 ліжок.

З приходом перебудови (1985 р.) більшість організацій - власників оздоровчих закладів для дорослих та дітей стали не спроможні утримувати свої оздоровниці і тому багато будинків відпочинку та піонерських таборів перестали існувати.

На даний час (2011рік ) у Ворзелі працюють 12 оздоровчих закладів, які в складних умовах будівництва незалежної української держави гідно продовжують курортні традиції, закладені в селищі з початку його існування.

Розглянемо детальніше деякі санаторії та бази відпочинку Ворзеля.

Санаторій «Україна» - Спеціалізується на лікуванні кардіологічних хворих, які страждають від ішемічної хвороби серця, варикозного розширення вен, а також від захворювань нервової системи й органів дихання.

У санаторії працює діагностичний комплекс СВИЧ-ЗМ для визначення внутрішнього випромінювання людини та вмісту радіоактивного цезію в організмі, апарат синглетно-кисневої терапії СКТ Уаїкіоп для лікування й профілактики захворювань, викликаних порушеннями окислювально-відновного балансу організму, бювет мінеральної води типу «Нафтуся». Про здоров'я відпочиваючих тут дбають висококваліфіковані досвідчені фахівці, які володіють як традиційними, так і нетрадиційними методами діагностики й лікування.

До послуг пацієнтів санаторію: бальнеотерапія, лікувальні ванни (кисневі, морські, вуглекислі, киснево-перлинні, хвойні, скипидарні, ароматизовані, вихрові, 4-х камерні), лікувальні душі (струминний, циркулярний, висхідний, дощовий, голчастий, крапковий, лазерний), озокеритолікування, різні методи фізіотерапії (світлолікування, електролікування, магнітотерапія, лазеротерапія, ультразвукова та мікрохвильова терапія), інгаляції (содові, масляні, медяні, із зборів лікарських трав), психотерапія, аромофітофоностимуляція, стоматологічний кабінет, кабінети масажу.

Великим успіхом у пацієнтів користуються ранкова гімнастика, спортивні ігри, ближній туризм, лікувальна хореографія, шейпінг, бодібілдинг, заняття за японською оздоровчою системою Кацузо Ніші, в'єтнамською йогою Зионгшинь, індійською агні-йогою. Функціонує спортивний комплекс із тренажерним залом, зал настільного тенісу. Санаторій міститься у надзвичайно красивій лісопарковій зоні.

Дитячий санаторій «Орлятко»- У закладі оздоровлюються діти віком від 6 до 18 років. Загальна чисельність місць - 225. В оздоровниці проводиться лікування багатьох гастроентерологічних захворювань (гастрити, холецистити, панкреатити та ін). У дітей підвищується імунологічна реактивність, стимулюються усі функціональні системи.

Термін оздоровлення складає 25 днів. Під час лікування діти отримують дієтичне харчування, мінеральну воду. Тут застосовують різноманітні методи лікування: фітотерапія, фізіотерапевтичні процедури, лікувальна фізкультура, масаж, вітамінотерапія, медикаментозна терапія. Проводиться лікування двома методами фітотерапії: настоями з лікарських трав та ароматерапією, а розміщення закладу серед чудової ворзельської природи надає прекрасну можливість проводити ще і третій метод фітотерапії - фітогігієну. Діти також можуть відвідати стоматологічний кабінет, що оснащений сучасним імпортним обладнанням.

База відпочинку «Енергія»- Відомча база відпочинку Київенерго є однією з найкращих оздоровниць Ворзеля. У 80-х роках відбулася реконструкція оздоровниці: були зведені цегляні капітальні корпуси, проведено газове опалення, водогін. Збудували також і найголовнішу гордість «Енергії» - критий басейн, який працює впродовж цілого року.

Сьогодні «Енергія» - це сучасний оздоровчий заклад з добре налагодженим господарством. Особливої уваги тут приділяють догляду за територією - справжньою оазою квітів серед соснового гаю.

Улітку «Енергія» відкриває двері для школярів. Одночасно тут можуть перебувати на відпочинку 150 дітей. Для них проводять цікаві ігри, конкурси, екскурсії, завжди гарно годують. А взимку оздоровниця працює як база відпочинку вихідного дня. До послуг відпочиваючих тут більярд, тенісні зали, спортивні майданчики. І все це завжди в зразковому стані.

Санаторій «Перемога» - до послуг відпочиваючих кабінети фізіотерапевтичного лікування, електролікування, спелеотерапії, лікувального масажу, лікувальної фізкультури, стоматології, фітотерапії, озокеритотерапії, ультразвукової терапії, рефлексотерапії, бальнеотерапії, кабінет для ніжних ванн, тренажерний зал, відкритий басейн з підігрівом води. Широко застосовуються фітотерапія жовчогінними трав'яними зборами, мінеральні води «Збручанська» та «Миргородська», маршрути лікувальної ходьби (терренкур) та ін. Крім того, в санаторії діє добре налагоджена система дієтичного харчування.

У 2000 році в санаторії було відкрито спеціалізоване ендокринологічне відділення для оздоровлення дітей, хворих на цукровий діабет, дифузний нетоксичний зоб та ожиріння.

Санаторій «Ворзель» НАН України. - У закладі використовується комплексний метод реабілітації при лікуванні осіб, які проживають в екологічно несприятливих, радіаційно-забруднених районах, працюють на виробництвах зі шкідливими умовами праці. При лікуванні використовується високоефективний ентеросорбент «Ентеросгель», що має детоксикаційну дію, а також сприяє виведенню радіонуклідів. Для підвищення імунного статусу організму, активізації обмінних процесів використовується внутрішньосудинне лазерне опромінення крові. У лікувальному комплексі широко використовуються різні види злектро- і світлолікування, а у водолікарні можна прийняти морські, перлинні, кисневі, азотні, скипидарні та йодобромні лікувальні ванни. До послуг відпочиваючих підводний душ-масаж, чотири види інших лікувальних душів: Шарко, дощовий, висхідний, циркулярний. У добре оснащеному інгаляторії відпускаються інгаляції різних лікарських препаратів, трав, меду, мінеральних вод, використовується злектроазрозольна терапія. Застосовується мануальна терапія, усі види масажу, водолікування, магнітотерапія, фітотерапія, теплолікування, (парафіно-озокеритові аплікації), рефлексотерапія (голкорефлексотерапія, голкоапплікації), «суха» тракція (витяжка) шийних, попереково-крижового відділів хребта, гірудотерапія <#"center">2.2 Кліматичний курорт Ірпінь

Ірпíнь - місто <#"justify">Санаторій «Ірпінь» - спеціалізується на лікуванні захворювань серцево-судинної системи. У санаторії є діагностичні кабінети, відділення для хворих тих, що перенесли гострий інфаркт міокарду. Санаторій складається з 4-х корпусів, кількість номерів 134 люкс - 2 одномісний - 7 двомісний - 124.В санаторії надається дієтичне харчування. Лікування проходить круглий рік, тривалість лікування 24 дні. У санаторії є спортивний комплекс

На території санаторію можна придбати квитки авіа, та на автотранспорт, є відеозал, бібліотека, екскурсії, пошта, переговорний пункт.

Основні методи лікування : кліматотерапія, водолікування, апаратна фізіотерапія, масаж, фітотерапія, психотерапія, мінеральна вода типу "Нафтуся", дієтотерапія, лікувальна фізкультура.

2.3 Кліматичний курорт Конча-Заспа

Конча-Заспа - історична місцевість на південній околиці Києва, розташована уздовж правого берега Дніпра на заливних землях, що є хвойно-листяним лісовим масивом з живописними галявинами чагарниками терну, барбарису, жостеру, ліщини. Серед лісу виблискують блакитні озера, з яких найбільшими є Конча і Заспа, сполучені між собою протокою Бистріцею. Місцевість між цими озерами відвіку називали Конча-Заспою. Не дивлячись на громадянську війну, в 1919 році озера Конча і Заспа були націоналізовані і лов риби в них заборонили, а після остаточного встановлення радянської влади Конча-Заспа була передана у ведення Сільськогосподарського наукового комітету України. У 1923 році тут побудували науково-дослідну станцію, де велася наукова і просвітницька робота про унікальність Конче-Заспи як коштовного природного об'єкту. У 1934 році, в цьому живописному місці під Києвом було вирішено побудувати урядові дачі і пансіонат - так заповідник припинив своє існування. У роки Великої Вітчизняної війни дуже постраждали ліси в Кончі-Заспі, але вже в 1947 році тут почали активно висаджувати дерева. У 1950-і роки значно розширили урядову зону відпочинку, яка охопила лісову частину Конча-Заспи і басейн річки Віти (Сиверки). До 1991 року в Конче-Заспа зона відпочинку складала 5 тис. га, а в лісовій частині на площі 1,1 га діяв державний заповідник національного значення «Лісники». Чисте повітря, близькість Дніпра, сосновий ліс і близькість до міста зробили цю місцевість курортною, і тепер Конча-Заспа є одній з найкрупніших київських баз відпочинку, будучи символом розкоші, багатства і високого положення в суспільстві. Сьогодні Конча-Заспа - це декілька десятків елітних коттеджних селищ, аналог московського «Карбованця», які ховаються в лісах і на намивних пісках греблі уздовж траси від селища Українка до Кінчи-озерної.

Кращі землі знаходяться ліворуч від шосе - там ліси, річка Козінка, затока Дніпра, а тому там більшість дач політиків (Кравчука, Кучми, Литвина, Тимошенко і ін.); справа знаходяться в основному старі дачі радянського зразка. На території Конча-Заспи також знаходяться санаторії «Конча-Заспа» і «Жовтень», культурно-оздоровітельний центр «Пролісок», спортивна база футбольного клубу «Динамо» Київ і багато інших місць відпочинку.

Санаторій «Конча-Заспа» був відкритий 15 червня 1957 року, має вищу акредитаційну категорію, в 2005, 2006 та 2007р.р. став переможцем Всеукраїнського конкурсу-виставки КРАЩИЙ ВІТЧИЗНЯНИЙ ТОВАР РОКУ в номінації Санаторно-курортні та оздоровчі послуги.

Санаторій розташований в лісопарковій зоні (на відстані 20 км на південь від м. Києва в урочищі Конча - Заспа), на берегах мальовничих озер, що так і манять до себе чистотою та прозорістю своєї води.

Територія санаторію загальною площею 45,16 га - це упорядкований лісопарк з хвойними, листяними, фруктовими та декоративними деревами і кущами, з лікувально-оздоровчими теренкурами загальною довжиною 3000 м.

На берегах о.Конча, з'єднаних між собою залізобетонним пішохідним містком, розташовані лікувальний пляж з пляжним павільйоном і човновий причал.

2.4 Бальнеологічний курорт Пуща-Водиця

Курорт Пуща-Водиця - розміщений на північно-західній околиці Києва в Оболонському районі, один із найяскравіших ділянок містечка Києва загальновизнаний кліматичний курорт. Площа Пуща-Водиці - становить близько 4 тис. га, по місцевості лісопарку, більшою мірою соснового, хоч ростуть тут і багато дубів, беріз, кленів, струмує прохолодні джерельні струмки, зустрічаються маленькі озера.

Майже всіх письменників, живописців та історичних особистостей заманювала краса Пуща-Водиці - у різний час тут побували Петро I, Катерина II, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Лев Толстой, Леся Українка. Санаторії тут легенево-туберкульозні для дорослих і малят, людей з наслідками туберкульозного менінгіту, неврологічний для дорослих і інші.

Зараз Пуща-Водиця - неповторне місце, аналогів якому в околицях Києва немає, і одне з найпопулярніших зон відпочинку киян. Якщо Конча-Заспу за складом мешканців асоціюють з підмосковній Жуківка (відоме Рублево-Успенське шосе), то Пуща-Водиця за власним розташуванню, історії і власної атмосфері порівнянна із заповідним Срібним Бором.

На цьому курорті лікують такі захворювання, як захворювання серцево -судинної системи, наслідки перенесеного гострого інфаркту міокарда, захворювання нервової системи, захворювання органів опори та руху, захворювання ендокринної системи та порушення обміну речовин.

В Пущі-Водиці використовують найрізноманітніші методи лікування:

Лікувальна фізкультура: ранкова гігієнічна гімнастика, яка проводиться в парку або спортзалі, лікувальна гімнастика, велотренування, фітнес- тренування, лікувальне плавання.

Бальнеотерапія: ванни мінеральні з морською сіллю, перлинні ванни, йодобромні ванни,хвойні ванни, ванни з лікувальними травами.

Пелоїдо- та тепло терапія: грязьові аплікації грязьові ректальні тампони, грязьові вагінальні тампони, озокеритові аплікації.

Лікувальний масаж: Ручний масаж, апаратний масаж та вібраційний масаж.

На території курорту також застосовуються такі методи лікування , як медикаментозна терапія, ароматерапія.

На території курорту налічується безліч дитячих закладів відпочинку, спортивних установ, санаторіїв-профілакторіїв.

«Пуща-Озерна» - санаторний комплекс відомчого підпорядкування «Державного управління справами». Розташований у передмісті Києва <#"center">2.5 Кліматичний курорт Боярка

Боярка - кліматичний курорт лісостепової зони, розташований за 22 км на південний захід від Києва. Має санаторії для лікування органів дихання, численні пансіонати, профілакторії, будинки та бази відпочинку.

Дитячий спеціалізований санаторій "Барвінок" є санаторно-курортною установою для лікування дітей у віці від 7 до 17 років хворих туберкульозом, органів дихання у тому числі на активний туберкульоз дітей і підлітків з груп ризику відносно виникнення туберкульозу. Дитячий спеціалізований санаторій "Барвінок" розташований в живописній місцевості лісостепової зони м. Боярка Київської області, площею 10,0 гектарів землі, віддалений від промислових підприємств і житлового масиву, в той же час знаходиться на відстані 13 км. від столиці України м. Києва. З півночі і заходу він оточений великим лісовим масивом - ліс змішаний, переважають хвойні породи; зі сходу і півдню санаторій оточений полями. Висота над рівнем морить 175 метрів, клімат континентальний, м'який, помірно вологий з невеликими добовими коливаннями температури повітря. Повітря чисте, насичене киснем, озоном, ефірно ароматичними речовинами, фітонцидами, які представляються лікувальним, що активно діє лікувальним чинником. Таким чином, кліматичні і ландшафтні умови, відсутність підприємств, які забруднюють повітря, насичене фітонцидами з соснового лісу і вплив степової зони створюють надзвичайно сприятливі умови для лікування дітей хворих туберкульозом. Дитячий санаторій "Барвінок" функціонує цілорічно і розрахований на 210 місць. У дитячому санаторії "Барвінок" є школа. Вчення дітей з 1 по 9 клас проходить повністю по всіх предметах, згідно шкільної програми. Вчення дітей 10-11 класів проходить у формі консультацій. Тривалість уроку - 30 хвилин. Відсутні уроки фізкультури. Замість уроку фізкультури - лікувальна фізкультура. На території дитячого санаторію "Барвінок" - спортивний зал, дитячі ігрові кімнати, телевізори, комп'ютери, пральня, перукарня, бібліотека. Опалювання стаціонарне гаряча і холодна вода. Медичні свідчення: Основний медичний профіль дитячого санаторію "Барвінок" - лікування дітей, хворих різними формами туберкульозу.

2.7 Бальнеологічний курорт Миронівка

Миронівка - місто районного підпорядкування, розташоване в долині річки Росави <#"justify">„Обласна лікарня відновного лікування - є спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, призначеним для надання медичної допомоги населенню. Лікарня створена в 1957 році як обласна бальнеологічна лікарня. Лікарня забезпечує населення висококваліфікованою поліклінічно-консультативною та стаціонарною медичною допомогою, основним лікувальним засобом якої є використання мінеральної радонової води Миронівського родовища підземних мінеральних радонових вод із свердловин. Спеціалізується на лікуванні діагностики та попередження неврологічних проявів остеохондрозу, захворювань периферичної нервової системи, захворювань та наслідків травм опорно-рухового апарату, деяких захворювань серцево-судинної системи, статевої сфери та шкіри.

2.8 Бальнеологічний курорт Біла-Церква

Курорт Біла Церква - бальнеологічний курорт на базі радонових гідрокарбонатно-кальцієво-натрієвих та гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвих мінеральних лікувальних вод. Водолікарні обслуговують як місцеве населення, так і амбулаторних хворих з інших областей України.

В унікальному місці, на березі річки Рось, поряд із дубовим лісом розташований санаторій «Діброва», який за 26 років свого існування став відомий не тільки в Україні, а й за її межами.

Родзинкою санаторію та основним лікувальним фактором являються природні радонові води. Радон природній поступає з свердловини 120 м. В санаторії є три радонові свердловини . Головний діючий фактор радону - альфа-випромінювання, що має безліч лікувальних властивостей і успішно використовується у лікуванні периферичної нервової системи, опорно - рухового апарату, судинних, гінекологічних та деяких шкіряних захворювань, а також ускладнень після опіків. Під час приймання радонових ванн нестійкі продукти розпаду радону утворюють на шкірі так званий „активний наліт", концентрація якого збільшується навіть під час легких рухів пацієнта у ванні або басейні. Він достатньо міцно фіксується на шкірі і зберігається на ній протягом 2-3 годин. Хворий, перебуваючи у ванні, отримує радон, який проникає крізь шкіру і легені в кров'яний потік. Радонові ванни завдяки їх іонізуючому випромінюванню позитивно впливають на центральну нервову систему, врівноважують процеси збудження та гальмування, зменшують больовий синдром і нормалізують сон. Лікувальний вплив радонових процедур зумовлений їх вираженими протибольовими, антизапальними та заспокійливими властивостями. Під їх впливом наступають позитивні зрушення в роботі серцево - судинної системи: зменшується кількість серцевих скорочень, знижується артеріальний тиск, що створює умови для поліпшення серцевої діяльності у цілому. При захворюваннях периферійних судин радонові ванни дають чудовий терапевтичний ефект.

Радонові ванни використовують в комплексному лікуванні хворих з травмами опорно - рухового апарату, вони активно впливають на функції наднирників, стимулюють виділення спеціальних гормонів, що призводить до підвищення захисних сил організму. Для лікування хворих на остеохондроз, який останніми роками називають «хворобою століття», в санаторії з успіхом застосовують підводне витягування хребта у басейні з радоновою водою. Радонові ванни корисні також при лікуванні хворих з порушеним обміном речовин, цукровим діабетом, подагрою, а також при ожирінні. Радонові ванни сприятливо впливають на хворобливо змінені ділянки шкіри, поліпшують їх живлення, сприяють ліквідації запальних явищ. Процедури не тільки легко переносяться хворими, але й пом'якшують впливи інших енергоактивних факторів бальнеотерапії.

Радонотерапія - один з видів променевої терапії з використанням дуже малих доз випромінювання. В основі дії радонотерапії лежить стимуляція захисно відновлювальних функцій імунної системи організму. Радонова вода має анальгезуючу, протизапальну і гіпосенсибілізуючу дії. Радонові ванни діють на капіляри шкіри з початку звужуючи, а потім розширюючи їх, сприяють нормалізації артеріального тиску і роботи серця, покращують склад червоної і особливо білої крові, нормалізують діяльність щитовидної залози і придатків.

Санаторій-профілакторій «Діброва» - сучасна лікувально-профілактична установа, в якій є всі умови для медичного, культурного і побутового обслуговування відпочиваючих. Широкий спектр надання амбулаторної допомоги:

Санаторій-профілакторій має в своєму розпорядженні сучасні відділення та кабінети: теплолікування (озокерит), бальнеологічне (ванни: радонові, бішофітні <#"center">РОЗДІЛ 3.

ПЕРСПЕКТИВИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ КУРОРТІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Для забезпечення комплексних досліджень різноманітних природних лікувальних ресурсів, оцінки їх сучасного стану, що обумовлюють розвиток курортів різного профілю, необхідно:

проведення повної еколого-економічної оцінки і паспортизації рекреативних ресурсів України;

перехід від часткових і розрізнених досліджень окремих проблем розвитку рекреаційної інфраструктури та використання рекреаційних ресурсів за відомчою ознакою до комплексних досліджень і опрацьовування відповідних програм в масштабі окремих областей;

забезпечення повноцінного фінансування науково-дослідних робіт з вищезазначених питань .

Збереження природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйних зон. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Київській області, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх, майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів.

Для сучасної оцінки природного потенціалу курортів і забезпечення сталого розвитку курортів необхідно, перш за все, державне зведення даних про природні лікувальні ресурси й обєкти курортної інфраструктури, що є головним завданням Державних кадастрів природних територій курортів і природних лікувальних ресурсів. Крім того, при оголошенні природної території курортною та застосуванні спеціальних економічних заходів мають бути враховані результати екологічно-еколо-економічної соціально-економічної оцінок природного потенціалу курортів та обєктів їх інфраструктури.

Першочерговими завданнями формування політики у сфері діяльності курортів має бути розробка Концепції розвитку курортів, яка б визначала види санаторно-курортних закладів та напрями їх спеціалізації та Програми координації діяльності курортів незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, яка має охоплювати такі основні питання:

раціональне використання природних лікувальних ресурсів та їх охорона;

дотримання уніфікованих державних стандартних методик у галузі лікування і методичної реабілітації;

розробка Положення про охорону курортних територій, родовищ природних лікувальних ресурсів, режимів і округів санітарної охорони;

створення і ведення Державного кадастру природних лікувальних ресурсів;

розробка державного моніторингу природних лікувальних ресурсів і природних територій курортів;

розробка економічно обґрунтованих нормативів плати за користування природними лікувальними ресурсами;

підготовка переліку курортів державного і місцевого значення .

Важливою проблемою є забезпечення курортного комплексу розвиненою інфраструктурою, яка б відповідала світовим стандартам, сприяла підвищенню його конкурентоспроможності. Її розвиток потребує вирішення територіально-функціональних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань.

Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, відомостей що до їх сучасного стану, розвинутої інфраструктури, санаторно-лікувальних закладів становлять той базовий потенціал, на основі якого має формуватись державне ставлення до раціонального використання рекреаційних можливостей курортних територій, що обумовить подальший розвиток курортної галузі України.

Розвиток ринку курортних послуг на сьогоднішній день є інтенсивним і з кожним роком попит на такі послуги в місті зростає. Для туристів, що приїздять відпочивати або лікуватись створенні всі необхідні умови у Київської області:

санаторії різного спрямування лікування (психоневрологічний, туберкулезний, кардиоревматологічний, ендокринологічний та пульмонологічний);

клімат помірно-континентальний, а тому підходить майже всім людям з різними заболіваннями;

багато розважальних закладів (човникова станція, танцювальні майданчики, літні та зимні кінотеатри, зимова лижна станція, спортивні майдани);

мальовнича природа даної території (багато малих озер, парк культури та відпочинку, великий ставок, ліс);

різноманітні підприємства громадського харчування;

широка можливість представлення екскурсійних поїздок.

Розвиток туризму на території Київської області зумовлюється наявністю багатих рекреаційних ресурсів: природних, бальнеологічних, кліматичних та історико-культурних у поєднанні з соціально-економічними умовами.

Туристична інфраструктура та сфера обслуговування в області характеризуються тенденцією активного перейняття практики світового досвіду розвитку туристичної індустрії: бцдуються висококласні туристичні центри, аквапарки, SPA- курорти з повним супутнім комплексом готельної, ресторанної та розважально-торговельної інфраструктури.

Галузь туризму і курортів у Київській області активно розвивається, набуваючи дедалі вагомого значення в економічній, соціальній, та культурних сферах якісно зростає сектор туристичного бізнесу, пропонується велика кількість внутрішніх маршрутів. Лише протягом 2007-2008 років на туристичному ринку зявилося понад 100 нових туристичних підприємств і організацій, що пропонують послуги вїзного, виїзного та внутрішнього туризму.

З огляду на це, головною метою політики Київської обласної державної адміністрації є забезпечення сталого розвитку туристичної та рекреаційної галузей в області, підвищення їх ролі в соціально-економічному житті регіону, реалізації державної політики у сфері туризму і діяльності курортів,створення конкурентноспроможного туристичного продукту з дотриманням загальноприйнятих стандартів якості, оперативності та безпеки сучасної сфери обслуговуння і сервісу, забезпечення збереження, раціонального використання і популяризації пам'яток культурної спадщини, збільшення валютних надходжень та обсягів платежів до обласного та місцевого бюджетів.

ВИСНОВКИ

Географічне положення Київської області, її кліматичні умови, особливості історичного розвитку, насиченість рідкісними та цінними природними рекреаційними ресурсами на сьогоднішній день генерують значний туристичний інтерес і попит не лише на національному, а й на світовому туристичних ринках.

Самобутність природних ландшафтів, унікальність куточків природи, чудодійні та цінні джерела мінеральних, родонових, хлоридно-натрієвих вод, дивовижні водойми, цілющі властивості екологічно чистих природних зон, велика концентрація різнопрофільних лікувально-щздоровчих та санаторно-курортних закладів Броварського, Києво-Святошинського, Миронівського районів та Бучі, Боярки, Ворзеля, Ірпіня і Миронівки широко відомі не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Природно-рекреаційний потенціал Київської області складають такі кліматичні курорти області - Боярка, Ворзель, Ірпінь, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Святошин; бальнеологічні курорти - Біла Церква, Миронівка. Великі масиви хвойних лісів, мішані ліси, озера та просторі придніпровські луки мають всі можливості для ефективного оздоровлення. На тepитоpії області 18 санаторіїв i пaнcioнатів з лікуванням, 7 будинків i пансіонатів відпочинку, численні бази відпочинку, дитячі табори відпочинку.

Київщина має цінні курортологічні ресурси, що зумовило розвиток двох курортів загальнодержавного значення: Пуща-Водиця ( 13,3 тис. місць) та Конча-Заспа ( 14,7 тис. місць). Мережа санаторних закладів області представлена 46 обєктами. Загальна місткість закладів курортного лікування складає близько10.2 тис. місць , площа - 382,8 га. Кількість дитячих оздоровчих закладів, що розташовані у місті, становить 237, де можуть відпочивати понад 40 тис. дітей. Мережа закладів відпочинку ( з урахуванням тих, що функціонують періодично) включає 40 будинків та пансіонатів, 30 оздоровчих таборів, водноспортивних і веслувальних баз, 13 спортивно-риболовецьких баз. Загальна місткість закладів відпочинку ( без спортивних баз) становить 16,0 тис. Місць

Сучасний природно-заповідний фонд Київської області (разом зі столицею) складається із 86 територій та обєктів, із яких 16 мають загальнодержавне, а решта - місцеве значення. Серед них слід відзначити курорт Ворзель. За своїми природними даними Ворзель - це красива місцевість з упорядкованим парком, ставами, пляжем і човновою станцією. Курорт міститься на одній із мальовничих північно-західних околиць Києва і входить до зони Полісся.

Одним з головних курортів в Київській області знаходиться в м. Біла Церква санаторій-профілакторій Діброва. Курорт має вигідне розташування, по-перше тому що він знаходиться в 78 км від столиці, по-друге він багатопрофільний.

Також, на території Київщини знаходиться велика кількість санаторіїв, курортів та ін. Які є різними за своїм призначенням і тому для відпочиваючих завжди буде представлений великий вибір. Ось головні з них: м. Ірпінь (Ірпінський регіон) спортивно-оздоровчий комплекс «SPA», м. Переяслав-Хмельницький ДОЗ «Переяславський»: загальнооздоровчий, Баришівський район обласний дитячий санаторій Поляна та багато інших.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Курортні ресурси України. / Під ред.проф. М.В. Лободи. - К.: Укрпрофоздоровниця, „Тамед, 2009. - 334 с.

.Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь та перспективи її розвитку. // Укр.бальнеол.журнал. - 2001.-№4. - С.5-14.

3.Київська область. Енциклопедичний довідник, К.: ГР УРЕ, 1982.- С.130.

.Ланько А., Маринич О. Фізична географія Української РСР.-К.: Вища школа, 1969.-387с.

.Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство: Навчальний посібник. - К.: Інститут культури, 2005. - С.125.

6.Справочник по курортологии / Под. ред. Ю.Е. Данилова, О.Г. Царфиса. - М.: Медицина, 1973.

.Курорты: Энциклопедический словарь / Гл. ред. акад. Е.И. Чазов. - М.: Сов. энциклопедия, 1983.

8.Курортні ресурси України / Під ред. проф. М.В. Лободи. - К.: Укрпрофоздоровниця; Тамед, 2009.

.Кадастр мінеральних вод України / Гол. ред. М.В. Лобода. - К., 1996.

.Заставний Ф.Д. Географія України. - Л.: Світ, 1993.

11.Географічна енциклопедія України: В 3 т. / Відп. ред. О.М. Маринич. - К.:

.Українська радянська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1990.

13.Закон України "Про курорти" від 5.10.2000 p. № 2026.

.Биржаков М.Б. Введення в туризм. - СПб.: Герда, 2010. - 192 с.

15.Бокшая В.Л., Богуцький Б.В. Медична кліматологія <#"justify">22Рутинський М.Й., Петранівський В.Л. Туристичне краєзнавство Л.Знання, 2006,- 229 ст.

23 Третьякова Т.Н. Анімаційна <#"justify">25http//novosti.com.ua.

26www.ukrainaincognita.com.

www.library.if.ua

www.who-is-who.com.ua.

Похожие работы на - Характеристика туристичного потенціалу курортів Київської області

 

Не нашли материал для своей работы?
Поможем написать уникальную работу
Без плагиата!