Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Психология
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    180,1 Кб
  • Опубликовано:
    2014-02-21
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж















ДИНАМІКА РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

ЗМІСТ

Вступ

І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ

.1 Підходи до розуміння поняття рефлексії у зарубіжній і вітчизняній психології

.2 Особливості рефлексії професійних умінь

.3 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

ІІ. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ

.1 Методологічні засади дослідження рефлексії у психології

.2 Структура та організація дослідження рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

ІІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

.1 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж з незначним досвідом користування

.2 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж зі значним досвідом користування

.3 Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Висновок

Список використаних джерел

ДодатОк

Вступ

Актуальність дослідження. Актуальність теми обумовлена розширенням ролі сучасних засобів масової комунікації та їх впливом на суспільство і особистість. Сьогодні соціальні мережі набувають все більшої популярності. Велика кількість людей різного віку, статі, та роду занять проводять тут значну частину свого часу. Комунікація в соціальних мережах стала набагато інтенсивнішою. Соціальні мережі об’єднують мільйони людей, які спілкуються між собою використовуючи їх. Тому є важливим дослідити соціальні мережі як особливий засіб розвитку професійних умінь, оскільки це є малодослідженою проблемою. Це зумовлено тим, що сучасна людина не уявляє себе без Інтернету, все більша частина життя її є віртуальною, така ситуація відкриває величезний простір для дослідження, запровадження нових ідей, пошуку нових рішень.

Об’єкт дослідження: рефлексія розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж;

Предмет дослідження: особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж.

Мета дослідження: дослідити динамічні особливості розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж.

Гіпотеза дослідження.

.        Користувачі, які користуються соціальними мережами тривалий період, рефлексуватимуть більше професійних вмінь у порівнянні з тими користувачами, які користуються мережами менш тривалий період.

.        Користувачі, які користуються соціальними мережами не значний період, рефлексуватимуть менше професійних умінь у порівнянні з тими користувачами, які користуються мережами більш тривалий період.

Завдання дослідження:

.        Проаналізувати наукову літературу до розуміння поняття рефлексії у зарубіжній і вітчизняній психології

.        Проаналізувати значення поняття рефлексія

.        Пояснити значення поняття професійні уміння

.        Вивчити процес рефлексії професійних умінь

.        Розробити структуру дослідження рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

.        Дослідити процес рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Організація та методи дослідження. У дослідженні взяли участь студенти 1-3 курсів таких спеціальностей: «Психологія», «Інженерна-екологія», «Менеджмент міжнародного туризму», «Екологія та охорона НПС», «Соціальна педагогіка». Вибірка склала 26 осіб віком від 18 - 21 року. У дослідженні було використано методику вивчення динаміки здібностей, розробленої О. Л. Музикою.

Практичне значення. Проведене дослідження, перш за все, дає можливість визначити студентам, якою є користь від користування соціальними мережами, а також усвідомити, які професійні уміння в результаті у них розвинулися і продовжують розвиватися, і чи розвиваються взагалі. Результати проведеного дослідження будуть важливими і корисними розробникам соціальних мереж, оскільки вони можуть розробити відповідну соц. мережу для розвитку професійних умінь. Розвиток рефлексії студентів у процесі їх навчання матиме важливе значення для їх подальшої кар'єри і професійної адаптації.

Теоретичне значення. Систематизовані та проаналізовані дані про рефлексію.

Наукова новизна: вперше досліджується динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж.

І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ

.1 Підходи до розуміння поняття рефлексії у зарубіжній і вітчизняній психології

Рефлексією є спрямованість свідомості на себе. У сенсі цього визначення, думка, мова, уява та ін. способи свідомої діяльності можуть бути рефлексивними, якщо за їх допомогою спрямовуються на самих себе: роздум про те, як я мислю, відчуття з приводу моїх відчуттів, уява з приводу того, що я.

У психології, а також в повсякденному сенсі рефлексією називають всякий роздум людини, направлений на аналіз самого себе (самоаналіз), - власних станів, своїх вчинків і минулих подій. При цьому глибина рефлексії, самоаналізу залежить від міри утвореної людини, розвиненості морального відчуття і рівня самоконтролю [4].

У сучасних енциклопедіях рефлексія визначається як “форма теоретичної діяльності суспільно розвиненої людини, яка спрямована на осмислення усіх своїх власних дій та їх законів; діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини” [23], або як “осмислення за допомогою вивчення та порівняння; у вузькому розумінні - новий поворот духу після завершення пізнавального акта до “я” (як центру акта) та його мікрокосму, завдяки чому стає можливим присвоєння пізнаного” .

У сучасних психологічних дослідженнях існують різні підходи до визначення суті поняття “рефлексія”. Це: процес самопізнання суб’єктом внутрішніх актів та станів, фундаментальна здатність свідомої істоти бути у відношенні до власної свідомості, мислення, умов та засобів здійснення життєдіяльності; інтелектуальний процес, що забезпечує усвідомлення засобів вирішення завдань; важлива частина розумової дії, евристичного рішення; засіб здійснення діяльності, зв’язок її компонентів; відображення власних процесів у свідомості; компонент психологічної структури людини, що лежить в основі її змінення та розвитку; здатність до погляду на себе “з боку” та до контролю своєї діяльності [1].

Поняття рефлексії в зарубіжній психології.

У зарубіжних дослідженнях, проблема рефлексії розглядалася такими філософами як Фіхте, Локк, Гегель, Лейбніц. Дж. Локк, [16]розглядаючи роль рефлексії в процесі набуття знань, зазначив, що знання з'являється завдяки двом видам досвіду - чуттєвого та рефлексивного. Називаючи перше джерело відчуттям, Локк називає другою рефлексією, тому що він дає тільки такі цілі, які досягаються шляхом роздумів про свою власну діяльність всередині себе. Рефлексія за Локком - це «спостереження, якому розум піддає свою діяльність». Він вказував на можливість «подвоєння» психіки, виділяючи в ній два рівні: перший - сприйняття, думки, бажання; другий - спостереження або споглядання структур першого рівня..

Гегель [9] виділяв два рівні рефлексії, пов'язуючи їх з функціями самопізнання. «Рефлексія першого рівня стосується засобів: чи відповідають вони спонуканню, і чи буде спонукання ними задоволено і, крім того, чи не занадто значні кошти для того, щоб принести їх у жертву цьому спонуканню. На другому рівні рефлексія порівнює різні спонукання і їхні цілі з основною метою і чи буде їх задоволення відповідати досягненню цієї основної мети». Він відзначав, що рефлексія є основою прийняття рішень, що в процесі рефлексії починається перехід від нижчої здатності бажання до вищої. Крім того, він вважав, що рефлексія як усвідомлення себе має своєю підставою взаємодію з іншими людьми в процесі діяльності та спілкування

Істотний внесок для поняття рефлексії в психології вніс Ж. Піаже [23] , який досліджував розвиток рефлексивного мислення у дитини. Він трактує рефлексивне мислення як процес, що здійснюється на основі знання суб'єктом логічних законів зв'язку об'єкта з направленням на нього дії, а також на основі усвідомлення необхідності такого зв'язку. Усвідомлення являє собою процес концептуалізації, тобто реконструкції схеми дії і перетворення її в поняття. Механізм такого роду усвідомлення пов'язаний з фізичними та логіко-математичними абстракціями. Перша (емпірична) забезпечує змістовно-предметне наповнення концепту, а друга (містить рефлексію як відображення від безпосередньої дії) здійснює механізм схематичної реконструкції цього змісту. Періодизація онтогенезу рефлексивного мислення розглядається Ж. Піаже по аналогії з періодизацією розвитку інтелекту дитини. Рефлексивне осмислення об'єкта і дія стає можливим лише на стадії формальних операцій.

Особливий інтерес має динаміка поглядів на рефлексивні феномени в руслі когнітивної психології. У рамках цього напрямку психічні процеси аналізуються як процеси переробки інформації, існуючі у вигляді систем з входом, виходом і оброблюючим пристроєм. Велика кількість робіт когнітивістів присвячено дослідженню процесів мислення та пам'яті.

В цілому, у розвитку поглядів на проблему рефлексії в зарубіжній психології простежуються дві основні лінії. Перша бере свій початок від інтроспективної психології, що визнала рефлексивні процеси основними у функціонуванні, а рефлексування - базовим методом дослідження свідомості. Значно видозмінюючись, ці погляди знайшли своє відображення в таких сучасних напрямах як гуманістична психологія, гештальтпсихології, екзистенційна психологія. Друга, хронологічно пізніша лінія розвитку, бере початок в ранніх роботах по дослідженню мислення у когнітивній психології. Її подальший розвиток пов'язаний з виділенням і дослідженням процесів, які не беруть участь безпосередньо в переробці інформації, а регулюють її здійснення.

Поняття рефлексії у вітчизняній психології. Становлення психології рефлексії у вітчизняній науці підготовлено опрацюванням даного поняття І. М. Сєчєновим, Б. Г. Ананьєвим, П. П. Блонським, Л. С. Виготським, С. Л. Рубінштейном [29; 3; 5; 8; 25] та ін. як одного з пояснювальних принципів організації і розвитку психіки людини, і перш за все її вищої форми - самосвідомості.

Традиційне розуміння рефлексії як засадничої умови мислення і творчості одержало значний розвиток у концептуальній моделі рефлексивної організації мислення І. М. Семенова. [29]. Учений розробив концептуально-методологічні засоби вивчення ролі рефлексії у структурі мислення, що послужило теоретичною і методичною основою виникнення оригінального напряму системно-психологічного вивчення рефлексивної саморегуляції творчого процесу. Розробка особистісного аспекту рефлексії дозволила подолати як звуженість її трактувань і зведення лише до ретроспекції (що, до речі, виявлялося і в методологічних розробках тлумачення рефлексії), так і абстрактну всеосяжність терміна. Розуміння зазначеного поняття як переосмислення людиною рухопотоку своєї миследіяльності уможливило відмежування рефлексивної та особистісної складових зазначеного явища.

С .Л. Рубінштейн [25] вказував, що найважливіша функція рефлексії - забезпечення усвідомленого відношення суб'єкта до здійснюваної діяльності. С.Л.Рубінштейн вважає рефлексію критерієм двох основних способів існування людини. При першому способі у людини формується відношення не до життя в цілому, а до окремих її явищ, суб'єкт не займає позиції для рефлексії над життям, не усвідомлює своє відношення до неї.

Аналіз вітчизняної літератури показує, що рефлексія досліджується в таких основних аспектах: кооперативному, комунікативному, особистісному та інтелектуальному. Суб’єкт може рефлексувати: знання про рольову структуру, позиційну організацію колективної взаємодії - кооперативний аспект; уявлення про внутрішній світ іншої людини та причини її вчинків - комунікативний аспект; власні вчинки та образи власного “Я” як індивідуальності - особистісний аспект; знання про об’єкт та способи дії з ним - інтелектуальний аспект.

Кооперативна рефлексія має пряме відношення до психології управління, педагогіки, проектування, спорту. Психологічні знання даного типу рефлексії забезпечують, зокрема, проектування колективної діяльності і кооперацію спільних дій суб'єктів діяльності. При цьому рефлексія розглядається як «вивільнення» суб'єкта з процесу діяльності, його «вихід» у зовнішню, нову позицію як по відношенню до колишніх, вже виконаним діяльностям, так і по відношенню до майбутньої, проектованої діяльності з метою забезпечення взаєморозуміння і узгодженості дій в умовах спільної діяльності. При такому підході акцент ставиться на результати рефлексування, а не на процесуальні моменти прояву цього механізму.

Комунікативна рефлексія - розглядається в дослідженнях соціально-психологічного та інженерно-психологічного плану в зв'язку з проблемами соціальної перцепції і емпатії у спілкуванні. Вона виступає як найважливіша складова розвиненого спілкування і міжособистісного сприйняття, яка характеризується як специфічна якість пізнання людини людиною.

Особистісна рефлексія досліджує власні вчинки суб'єкта, образи власного «Я» як індивідуальності. Аналізується в загальній і патопсихології у зв'язку з проблемами розвитку, розпаду і корекції самосвідомості особистості та механізмів побудови Я-образу суб'єкта.

Виділяють декілька етапів здійснення особистісної рефлексії:

Переживання безвихідної ситуації і осмислення завдання, ситуації як нерозв'язних;

Апробування особистісних стереотипів (шаблонів дії) і їх дискредитація;

Переосмислення особистісних стереотипів, проблемно-конфліктної ситуації і самого себе в ній заново.

Процес переосмислення виражається, по-перше, у зміні ставлення суб'єкта до самого себе, до власного «Я» і реалізується у вигляді відповідних вчинків, і, по-друге, у зміні ставлення суб'єкта до своїх знань, умінь.

Інтелектуальна рефлексія - знання про об'єкт і способи дії з ним. Інтелектуальна рефлексія розглядається переважно у зв'язку з проблемами організації когнітивних процесів переробки інформації та розробки засобів навчання з вирішення типових завдань. Унікальність процесу рефлексії полягає в тому, що будучи результатом інтеграції інших психічних процесів, діяльність рефлексії може одночасно звертатися і на себе, і на інших, її визначальні психічні процеси з метою їх аналізу, контролю і регуляції. [12]

А.В.Карповим [13] обґрунтовується розгляд рефлексивності також і як здатності, що розуміється як властивість, що визначає собою успішність діяльності, і якість, що має діапазон індивідуальних відмінностей.

А.В.Карпов вказує, що рефлексія володіє властивістю структурності і диференціює її по своїй спрямованості, виділяючи два типа рефлексії, які умовно позначаються як «інтра- і інтерпсихічна» рефлексія. Перша співвідноситься з рефлексивністю як здібністю до самосприйняття складу своєї власної психіки та її аналізу, друга із здібністю до розуміння психіки інших людей, що включає поряд з рефлексивністю як здатністю «встати на місце іншого» також і механізми проекції, ідентифікації, емпатії. [12].

Л.С. Виготський [8] говорить про те, що основою рефлексії є відображення власних процесів у свідомості. На думку Я.А. Пономарьова [21], рефлексія виступає однією з головних характеристик творчості. Людина стає для самої себе об’єктом управління, з чого випливає, що рефлексія як «дзеркало», котре відображає всі, що відбуваються у ньому зміни, стає основним засобом саморозвитку, умовою і способом особистісного зростання.

А.В. Карпов [12] пише: «Психіка тим і унікальна, що в ній (як у системі) закладений такий механізм, який дозволяє долати власну системну обмеженість, постійно виходити за свої власні межі, роблячи саму себе предметом власного ж функціонування». Автор підкреслює, що рефлексія є однією з найважливіших метаздібностей, без розвитку якої неможливий розвиток суб'єктності і унікальності людини. За словами Я.А. Пономарьова [21], рефлексія може розглядатися як дорога до переосмислення стереотипів власного досвіду. Людина стає для самої себе об'єктом управління, з чого виходить, що рефлексія як «дзеркало», що відображає всі зміни, що відбуваються, стає основним засобом саморозвитку, умовою і способом особистого зростання.

Дослідження рефлексії, на думку А. В. Карпова [14], доречно проводити, не вивчаючи окремі вияви і різновиди зазначеного явища, а через аналіз таких її основних модусів і специфікацій, як «процес - стан - властивість». При цьому дослідник зазначає, що «рефлексія - це одночасно і властивість, котра унікально характерна лише людині, і стан усвідомлення чогось, і процес презентації психіці свого власного змісту» .

Категоріальна сутність її полягає не в якісній визначеності вказаних модусів, а в інтегральності структурно-функціональної організації, оскільки, хоча рефлексія й може бути подана як процес, властивість, стан, все ж не зводиться до жодного з них, і лише їх синтез становить її визначальну специфіку. Аналіз літературних джерел указує на доцільність розгляду рефлексії і через таку психологічну категорію, як здатність. Тоді рефлексію можна уявити як особливу психічну реальність, яка синтезує в собі основні риси всіх базових компонентів психіки [15](табл. 1).

Таблиця 1 Рефлексія як психологічне явище

Основні модуси рефлексії

Рефлексія як здатність

Рефлексія як стан

Рефлексія як властивість

Спроможність людини осмислювати способи,методи, засоби оперування одержаною інформацією

Організація та регуляція активності поведінки і діяльності

Рефлексування змісту суб’єктивного світу особистості

Інтегральна психічна якість людини, Спрямована на усвідомлення своїх дій


Розгляд рефлексивної здатності як своєрідної форми організації ментального досвіду людини викладений у роботах М. О. Холодної [31]. Дослідниця виділяє три рівні такого досвіду: когнітивний, метакогнітивний та інтенційний ментальний досвід. Рефлексивна здатність людини до усвідомлення, а відтак організації та регуляції власних психічних процесів входить до складу метакогнітивного досвіду і визначається як «довільний інтелектуальний контроль, базовими для існування якого є такі здібності: а) планувати; б) передбачати наслідки ухвалюваних рішень; в) оцінювати етапи власної інтелектуальної діяльності; г) припиняти або пригальмовувати інтелектуальну діяльність на будь-якому етапі її виконання; д) вибирати і модифікувати стратегію власного навчання ». Розгортання процесів рефлексії неможливе без відповідного стану. Власне, «рефлексія як стан, тобто фактично «даність, презентованість психіки самій собі» є не просто реальність, а реальність, максимально очевидна із суб'єктивного погляду,… єдино достовірна для суб'єкта » [14]. Аналіз наукової літератури показує, що рефлексію, точніше, рефлексування визнають психічним станом, однак це відбувається декларативно - лише на рівні загальних уявлень. Реально ж ні в систематиці таксономічних схем, типів і видів психодуховних станів, ні в поняттєвому апараті психології станів, ні в конкретних дослідженнях даного напряму проблематика рефлексії не є достатньою мірою розробленою.

Рефлексія дозволяє побачити новий шлях рішення проблеми і поряд з цим відкрити нові проблеми. Відповідно, від наявності чи відсутності рефлексії залежить успішність виконання діяльності у цілому. Рефлексивні очікування є феноменом особистісної рефлексії.

Узагальнений аналіз літературних джерел дозволяє зробити висновок про складність, інтегративність і системність рефлексії як психічного утворення. Категорійно-поняттєвий зміст її характеризується багатоаспектністю та включає в себе різноманітні компоненти (табл. 2) [15].

Таблиця 2 Поле поняттєвих визначень рефлексії

Виміри рефлексії

Параметри рефлексії

Сутність вияву рефлексивності

Види

Проспективна

Планування і прогнозування майбутнього


Ретроспективна

Пошук причин того, що відбулося, відстежування і вербальне відтворення своїх відчуттів, думок, дій, емоцій


Ситуативна

Аналіз власної діяльності, логічність і послідовність розповіді і пояснень

Рівні

Операційний

Критичне осмислення поточної діяльності, вміння виділяти, аналізувати і співвідносити із реальністю власні дії


Тактичний

Бачення потреби втому, щоб внести корективи до перебігу діяльності чи розпочати нову діяльність


Стратегічний

Розуміння сенсу діяльності: навіщо, заради чого потрібно виконати певні дії і водночас усвідомлення цінності - чому це важливо

Риси-якості

Осмисленість

Цілісне уявлення і пояснення події, розуміння того, що відбувається


Організованість

Внутрішня логіка здійснення діяльності, взаємопов’язаність, послідовність, логічність


Обґрунтованість

Контроль та оцінка своєї активності, умотивованість дій

Компоненти

Афективний

Експресія і контроль своїх емоційних станів


Когнітивний

Логічність пояснень, усвідомлення причин, мотивів, значущості події


Конантивний

Вибір найбільш ефективних способів виконання завдань


Аналіз літератури з даної проблематики дозволяє зробити висновок, що у формуванні та функціонуванні рефлексивної діяльності беруть участь різні психічні процеси. Унікальність рефлексії полягає в тому, що, будучи результатом інтеграції інших психічних утворень, рефлексивна діяльність одночасно може обертатися і на себе, і на інші її ж визначальні психічні процеси задля їх аналізу, контролю і регуляції. Як багатоаспектне явище рефлексія може бути описана і як здатність людини до усвідомлення, а відтак до організації та регуляції власних психічних процесів, і як складноструктурований психічний процес, і як інтегральна психічна властивість, і як метастан, тобто стан, зміст якого полягає в усвідомленні і подальшій можливості регуляції своїх же власних станів. Така багатогранна феноменологія рефлексії об’єктивно вимагає цілісно-системного методологічного підходу до побудови її теоретичної концепції.

особистість рефлексія соціальний мережа

1.2 Особливості рефлексії професійних умінь

Вперше етапи процесу рефлексії виділив Г.П. Щедровицький: [35]

) дослідження ситуації;

) виявлення труднощів у діяльності;

) встановлення причин утруднень;

) критика старої норми;

) вироблення нової норми.

Карпов А.В [15] виділив шість етапів у послідовності роботи рефлексивного механізму:

. Рефлексивний висновок - здійснюється тоді, коли іншими засобами і способами неможливо пізнати іншу людину і самого себе.

. Інтенціональність (інтенція - спрямованість) - спрямованість на об'єкт рефлексії, виділення його серед інших об'єктів.

. Первинна категоризація - вибір первинних засобів, за допомогою яких здійснюється рефлексія.

. Конструювання системи рефлексивних засобів - вибрані первинні засоби об'єднуються в деяку систему, що дає можливість більш цілеспрямовано і обґрунтовано перевірити рефлексивний аналіз.

. Схематизація рефлексивного змісту - проводиться за рахунок використання різних знакових засобів: образів, символів, схем, мовних конструкцій.

. Об'єктивізація рефлексивного опису - оцінка і обговорення отриманого результату; у випадку, коли результат незадовільний, процес рефлексії запускається знову.

С.Ю. Степанов і І.М. Семенов [28] розуміли механізм рефлексії з точки зору особистісно-смислової зумовленості, а саме «як переосмислення та перебудову суб'єктом змісту своєї свідомості, своєї діяльності, спілкування, тобто своєї поведінки, як цілісного ставлення до навколишнього світу ».У процесі переосмислення вони виділяють 5 етапів (фаз):

) актуалізація смислових структур «я» при входженні суб'єкта у проблемно-конфліктну ситуацію і при її розумінні;

) вичерпання цих актуалізованих смислів при апробуванні різних стереотипів досвіду й шаблонів дії;

) їхня дискредитація в контексті виявлених суб'єктом протиріч;

) інновація принципів конструктивного подолання цих протиріч через осмислення цілісним «я» проблемно-конфліктної ситуації і самого себе в ній як би заново - власне фаза «переосмислення»;

) реалізація цього заново знайденого цілісного змісту через наступну реорганізацію змістів особистого досвіду і дієве, адекватне подолання протиріч проблемно-конфліктної ситуації.

Результати досліджень, проведених А.В.Карповим [12], дозволили конкретизувати специфіку інтеграційної функції рефлексії в умовах професійної діяльності особи. Було встановлено, що рефлексивність визначає не стільки міра інтегрованості якостей «взагалі», скільки вміст зв'язків між ними. Стосовно професійної діяльності специфіка функціональної ролі властивості рефлексивності як професійно важливої якості (ПВЯ) діяльності полягає не в тому, що вона є її безпосередньою детермінантою, а в тому, що міра розвитку даної властивості є ключовою для структуризації всіх інших ПВЯ в цілісні синтези (які, у свою чергу, і визначають ефективність діяльності).

Саме рефлексивність є властивістю, що дозволяє психіці диференціювати, виділити і зафіксувати в самій собі ті або інші сторони своєї якісної визначеності; і потім репрезентувати їх як свої власні властивості. Рефлексія може бути професійно важливою якістю діяльності, дозволяючи усвідомлено породжувати, розвивати в собі так звані «сильні» якості і ігнорувати прояви «небажаних» для себе властивостей, тим самим формуючи неповторний і своєрідний індивідуальний стиль діяльності [27].

Відповідно до вмісту основного протиріччя професійного становлення і враховуючи активну роль суб'єкта праці в процесі професійного розвитку, Ю.П.Поваренков [20] виділяє три критерії професіоналізації: професійна продуктивність, професійна ідентичність і професійна зрілість.

Професійна продуктивність характеризує ефективність професійного розвитку особи і міру відповідності результатів даного процесу соціально-професійним вимогам.

Професійна ідентичність характеризує рівень значущості для суб'єкта професії. Професійна ідентичність свідчить 1) про міри прийняття суб'єктом професії як засоби задоволення своїх потреб і самореалізації; 2) про міру прийняття себе як професіонала; 3) про міру прийняття системи цінностей відповідної професійної спільності.

Професійна ідентичність оцінюється на основі суб'єктивних показників, включаючи задоволеність працею, професією, кар'єрою, собою, професійну самооцінку, індекси самореалізації і самоактуалізації особи, показники ціннісно-орієнтаційної єдності [33].

Найбільш складним, на думку Ю.П.Поваренкова [20], є критерій професійної зрілості, запропонований Д.Сьюпером. Професійна зрілість свідчить про сформованість особистого контуру регулювання процесу професійного розвитку, про міру усвідомлення своїх можливостей і потреб .

.Самоусвідомлення і ухвалення рішення на вдосконалення;

.Планерування і вироблення програми вдосконалення;

.Безпосередня практична діяльність по реалізації поставлених завдань в роботі над собою;

.Самоконтроль і самокорекція цієї діяльності.

Здібність до рефлексії і знання її механізмів дозволяють сформувати власні цінності і принципи, визначити стратегію власного розвитку, спонукають до постійного саморозвитку і творчого відношення до професійної діяльності [17]..

Усвідомлення себе суб'єктом власної діяльності в професійному минулому, сьогоденні і майбутньому, пов'язане з аналізом власних різнорівневих якостей, їх застосуванням в професійних ситуаціях при необхідній децентрації і погляді на себе з боку [35].

Рефлексія професійних умінь розуміється як синтетична психічна реальність, яка дана і як психічний процес, і як психічна властивість (рефлексивність), і як психічний стан одночасно, що полягає в пізнанні, переосмисленні і проектуванні особою власної професійної діяльності, своєї позиції в ній і образу себе, як суб'єкта цієї діяльності [10].

Отже, рефлексія дозволяє зробити процес самопізнання власних професійних умінь більш цілеспрямованим і усвідомленим.

.3 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Рефлексія - динамічне утворення, і різні рівні розвитку рефлексії формують різні рівні професійного становлення особистості. Саме тому розвиток рефлексії у студентів у процесі їх навчання матиме важливе значення для їх подальшої кар'єри і професійної адаптації [15].

Сьогодні розвиток професійних здібностей має стати одним з основних завдань для людини, що прагне до успіху. Людина, яка рефлексує є людиною, що удосконалюється.

Умовою розвитку особистості професіонала є усвідомлення ним необхідності зміни, перетворення свого внутрішнього світу і пошук нових можливостей самоздійснення в праці, тобто підвищення рівня професійної самосвідомості. Розвинути в людині здатність самостійно приймати рішення і відповідати за їх реалізацію, проводити аналіз особистого досвіду, передбачати результати своєї діяльності, зрозуміти, що відчувають і як сприймають тебе інші, в цілому здійснити прагнення особистості до індивідуальності можливо через рефлексію.

Рефлексія як вид діяльності особистісного самопізнання позначається специфічним терміном - «особистісна рефлексія». Цей термін наводять у своїх роботах: Н.І. Гуткіна, А.В. Карпова, І.Н. Семенов, С.Ю. Степанова [28]. Особистісна рефлексія характеризує оцінку себе, своїх думок з метою особистісного та професійного зростання. А.К. Маркова [19] визначає професійну самосвідомість як «комплекс уявлень людини про себе як професіонала, це - цілісний образ себе як професіонала, система відношень і установок до себе як професіонала». Наявність професійної самосвідомості дозволяє особистості розуміти те, що вона робить, свідомо ставити і вирішувати виробничі завдання, планувати свої дії і виконувати обов’язки, виявляти причини власних невдач, вносити корективи у свою діяльність.

Завдяки рефлексії, людина може розвивати себе як професіонала в певній галузі та сфері знань, використовуючи для цього різні засоби. Для розвитку здібностей, важливим є процес усвідомлення суб’єктом окремих умінь (діяльнісний компонент), дій та операцій (операційно-когнітивний компонент), усвідомлення цінності діяльності, яке відбувається через оцінку референтних осіб (референтний компонент). Не менш важливою є рефлексія людиною власних особистісних якостей, які розвиваються в процесі розвитку здібностей (особистісно-ціннісний компонент).

Соціальні мережі є середовищем для розвитку професійних умінь. Сьогодні мільйони людей щодня відвідують такі сайти як «Вконтакте», «Facebook», «Twitter» і тд. Дані сайти дають широкі можливості для розвитку людини, як професіонала у своїй діяльності, але кожен використовує цю можливість по-своєму. Тому постає момент коли людина починає задумуватися для чого вона користується соц.мережами і яку має користь від них. Користувачі рефлексують свої вміння та визначають напрям для свого майбутнього розвитку та вдосконалення як професіонала. Рефлексія відіграє важливу роль у становленні професійної свідомості особистості. Оскільки рефлексія визначається як вихід особистості у зовнішню позицію зі стану захопленості життєдіяльністю, а відповідно, є здатністю людини побачити себе, своє життя ніби чужими очима, у результаті чого перед людиною відкриваються раніше не доступні їй нові зв’язки та відношення. Відповідно, людина, під час рефлексії досліджує себе у своїй життєдіяльності як об’єкт і суб’єкт дослідження.

Отже, особистісна рефлексія здібностей розглядається як пізнання, повернене на самого себе; як категорія свідомості; як механізм саморегуляції; як феномен, пов’язаний з локус-контролем. Професійні вміння користувачів соціальних мереж розвиваються та вдосконалюються, коли вони усвідомлюють значимість розвитку цих здібностей, оскільки, у такому випадку мають чітко поставлену, усвідомлену мету.

Таким чином, представлені міркування дозволяють зробити наступні висновки, що попри розмаїття підходів у вивченні рефлексії, ця якість є універсальною та професійно важливою, і детермінує будь-яку діяльність.

у формуванні та функціонуванні рефлексивної діяльності беруть участь різні психічні процеси. Унікальність рефлексії полягає в тому, що, будучи результатом інтеграції інших психічних утворень, рефлексивна діяльність одночасно може обертатися і на себе, і на інші її ж визначальні психічні процеси задля їх аналізу, контролю і регуляції. Рефлексія дозволяє зробити процес самопізнання власних професійних умінь більш цілеспрямованим і усвідомленим.

ІІ. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

.1 Методологічні засади дослідження рефлексії у психології

Сучасні дослідження рефлексії проводяться в рамках більшості галузей психолого-педагогічного знання, вказується її складність, різноманіття і віднесеність до всіх рівнів психічної організації. Існуючі на сьогоднішній день підходи до розуміння походження і розвитку рефлексивності можна розділити на дві групи. До першої належать ті, які розглядають рефлексивність як феномен в розумовій діяльності людини. Друга група розуміє рефлексивність як специфічне утворення у структурі особистості. Однак в сучасній психологічній теорії немає єдності в розгляді рефлексії як психічного явища.

Експериментальне вивчення характеристик рефлексії в навчальній діяльності студентів ВНЗ [22]. Метою є експериментальне дослідження властивості рефлексії в співвідношенні із загальними здібностями: інтелектом та креативністю. У відповідності з поставленим завданням були відібрані методики, які діагностують загальні і особисті здібності:

• 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттела;

• Тест розумових здібностей

• методика визначення рівня рефлексії;

• модифікована методика на вимірювання рівня креативності;

Кожен досліджуваний був обстежений за відповідними методиками, які діагностують як його (її) особистісні, так і когнітивні характеристики, в тому числі такі показники, як: інтелект, креативність і рефлексію. В якості випробовуваних в дослідженні в цілому брали участь 50 студентів у віці 17 - 22 років, серед них -17 юнаків і 33 дівчини, випробуваними виступили студенти 1-3 курсів Воркутинської філії очного відділення, що навчаються за спеціальностями: «Прикладна інформатика», «Менеджмент організації», «Економіка». Співвідношення у вибірці студентів з різним рівнем освіти приблизно однакове. У результаті проведення дослідження були отримані значення 33 особистісних і когнітивних характеристик кожного з 50 випробовуваних.

Загальний зміст результатів проведеного дослідження полягає в наступному. По-перше, всі три здібності, що розглядаються в якості загальних (інтелект, креативність, рефлексія), утворюють єдину базову структуру; про це свідчить їх входження на основі однопорядкових компонентів у єдиний фактор при «косокутній факторизації». Іншими словами, рефлексія за результатами має таку ж характеристику, що й інші компоненти цілісної структури загальних здібностей. По-друге, рефлексія ортогональна по відношенню до інтелекту і здатності до навчання, оскільки входить до різних факторів (за даними факторизації методом «головних компонентів»). По-третє, будучи тісно пов'язаною з креативністю, рефлексія не зводиться до неї, оскільки її факторна значимість вища, ніж значимість самої креативності Встановлено, що у студентів ВНЗ рефлексія є здібністю, яка визначає загальну ефективність усвідомленої регуляції психічної діяльності в навчальному процесі. ЇЇ можна трактувати саме як загальну здібність (поряд з інтелектом, навчанням і креативністю).

Діагностика рефлексії студентів вищих навчальних закладів [24]. У дослідженні взяли участь 365 студентів 1, 2 курсів факультету педагогіки та психології Кубанського державного університету (КДУ) (122 студента, з них: 60 студентів 1 курсу та 62 студенти 2 курсу), Адигейського державного університету (АДУ) (123 студента, з них: 64 студента 1 курсу і 59 студентів 2 курсу) і Армавірського державного педагогічного університету (АДПУ) (120 студентів, з них: 59 студентів 1 курсу та 61 студент 2 курсу).

Методика діагностики рефлексії являє собою опитувальник, що включає 27 питань, відповіді на які кодується балами від одного до семи, що стосуються його особистості та особливостей виконання діяльності.

Результати дослідження, проведеного в групі студентів 1 курсу Кубанського державного університету, дозволили встановити, що 20% (12 осіб) респондентів мають низький рівень розвитку рефлексії. Більшість респондентів 76,6% (46 осіб) мають середній рівень розвитку рефлексії. І усього 3,3% респондентів (2 особи) мають високий рівень розвитку рефлексії. Результати діагностики студентів другого курсу Кубанського державного університету виявили 44,8% (28 осіб) респондентів, які мають низький рівень рефлексії і 55,2% (34 особи) респондентів з середнім рівнем рефлексії. Порівняльний аналіз даних різних курсів, отриманих в групах студентів КДУ показав, що найбільше число респондентів, що мають низький рівень розвитку рефлексії, особливо в групі 2 курсу 44,8%, що в 2 рази більше, ніж у групі 1 курсу, більшу кількість студентів, мають середній рівень розвитку рефлексії, на 1 курс припадає 76,7%, що на 21,5% більше ніж у групі другого курсу. Високий рівень розвитку рефлексії виражений слабо. У групі студентів другого курсу Кубанського державного університету немає високорефлексивних осіб. Інтерпретуючи отримані дані, можна відзначити, що в обох групах переважає середній рівень рефлексії, що не передбачає ні серйозної захопленості навчанням, ні халатного до неї відношення. Ступінь навчальної залученості варіюється зовнішніми, ситуаційними координаторами.

У групі першого курсу представлена типова картина розподілу досліджуваної ознаки (нормальний розподіл). Є представники групи низькорефлексивних осіб, що виявляють імпульсивність дій і вчинків, необдуманість рішень, часту зміну цілей, інтересів, бажання швидкого результату, необхідність зовнішнього контролю, низьку концентрацію уваги, слабкість самоконтролю, що може позначатися на академічної успішності, знижуючи, її рівень. В значній мірі менше, але представлена і категорія високорефлексивних осіб, що віддають перевагу праці, а не відпочинку, постійність інтересів і цілеспрямованість, ретельність у підготовці до майбутньої діяльності при великих витратах часу. У високорефлексивних осіб вища стійкість уваги, вони ефективніше використовують зворотний зв'язок, мають кращу зорову та слухову короткочасну пам'ять. Такі особи домінантні, але вони і тривожніші, особливо щодо якості своєї діяльності, бояться помилок.

Дещо нетиповою ситуацією характеризується група другого курсу Кубанського державного університету. Прийнято вважати, що в міру дорослішання на тлі збільшення відповідальності за себе та інших, в збільшенні виконуваних соціальних ролей і обов'язків у людини розвивається інтернальність, позитивно корелює з рефлексією. У групі другого курсу КДУ імпульсивних студентів в два рази більше, ніж в групі першого курсу.

Результати дослідження проведеного в групі студентів 1 курсу Адигейського державного університету (АДУ) дозволили встановити, що 26,7% (17 осіб) респондентів мають низький рівень розвитку рефлексії, 63,3% (41 осіб) респондентів мають середній рівень розвитку рефлексії і 10% (6 осіб) мають високий рівень розвитку рефлексії. Результати діагностики студентів другого курсу Адигейського державного університету дозволили встановити, що 13,3% (8 осіб) респондентів мають низький рівень розвитку рефлексії, 83,4% (49 осіб) респондентів мають середній рівень розвитку рефлексії і 3,3% (2 особи) мають високий рівень розвитку рефлексії.

Математичний аналіз психодіагностичних даних студентів різних курсів, отриманих в групах Адигейського державного університету, показав незначність відмінностей у вираженості рівнів розвитку рефлексії: в групі студентів першого курсу число респондентів мають низький рівень рефлексії: на 13,4% більше респондентів мають високий рівень на 6,7% більше, а студентів, які мають середній рівень рефлексії, більше в групі студентів другого курсу на 20,1% .

Інтерпретуючи отримані психодіагностичні дані в групах студентів першого та другого курсів Адигейського державного університету можна констатувати типовість розподілу ознаки за категоріями, а також відсутність вікової динаміки. В обох групах домінуючим є середній рівень рефлексії. Ступінь навчальної відповідальності та зацікавленості, ефективність освітніх впливів досягається зовнішнім стимулюванням.

Результати дослідження, проведеного в групі студентів 1 курсу Армавірського державного педагогічного університету (АДПУ) дозволили встановити, що 22,5% (13 осіб) респондентів мають низький рівень розвитку рефлексії, 71,6% (42 особи) респондентів мають середній рівень розвитку рефлексії і 5,9% (4 людини) мають високий рівень розвитку рефлексії.

Результати діагностики студентів другого курсу Армавірського державного педагогічного університету (АДПУ) дозволили встановити, що 31,6% (19 осіб) респондентів мають низький рівень розвитку рефлексії, 65,8% (40 осіб) респондентів мають середній рівень розвитку рефлексії і 2,6% (2 особи) мають високий рівень розвитку рефлексії.

Порівняльний аналіз даних різних курсів, отриманих в групах студентів Армавірського державного педагогічного університету, говорить про те, що найбільше число респондентів,які мають низький рівень розвитку рефлексії відзначається в групі 2 курсу 31,6%, що на 9,1% перевищує результати групи 1 курсу. Незначна різниця в 5,8% виявлена між студентами першого та другого курсів в вираженості середнього рівня рефлексії. Високий рівень розвитку рефлексії виражений слабо, різниця між групами також незначна і відповідає 3,3%.

Інтерпретуючи отримані дані, можна відзначити, що в обох групах переважає середній рівень рефлексії. Ступінь навчальної залученості варіюється зовнішніми, ситуаційними координаторами. В обох групах зареєстровано велику кількість респондентів з низьким рівнем рефлективності.

Порівняльний аналіз даних усіх груп показав, що найбільше число респондентів з низьким рівнем розвитку рефлексії зареєстровано в групі другого курсу Кубанського державного університету -44,8%, найменше в групі другого курсу Адигейського державного університету -13,3%; найбільше число респондентів із середнім рівнем розвитку рефлексії виявлено в групі 2 курсу Адигейського державного університету - 83,4%, найменше - у групі другого курсу Кубанського державного університету - 55,2%; найбільше число респондентів з високим рівнем рефлексії зареєстровано в групі студентів першого курсу Адигейського державного університету -10%, найменше, а точніше відсутність респондентів з високим рівнем розвитку рефлексії, виявлено в групі студентів другого курсу Кубанського державного університету.

В результаті дослідження, з метою виявлення рівня розвитку рефлексії у студентів різних курсів навчання, було встановлено, що у всіх групах переважає середній рівень рефлексії [24].

Отже, аналіз близьких досліджень, дає змогу краще зрозуміти проблему рефлексії та визначити методику яка буде відповідати темі дослідження.

.2 Структура та організація дослідження рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Спираючись на результати теоретичного аналізу поняття “рефлексія”, можна зробити висновок, що релевантним предмету дослідження можуть бути методи, спрямовані саме на виявлення рефлексії професійних умінь. У даному випадку можна використати методику вивчення динаміки здібностей.

Методика вивчення динаміки здібностей, запропонована О.Л. Музикою [18] , може використовуватися у роботі з різними віковими групами. Застосовуючи її, можна визначити, які вміння розвиваються у користувачів соціальних мереж, чи пов’язані вони з професійною діяльністю та рівень їх розвитку. Також можна визначити вміння, які вони бажають розвинути, користуючись соціальними мережами.

Теоретична основа методики, завдання, які вона вирішує, і процедура проведення передбачають модифікацію запитань і способу їх постановки відповідно до: 1) особливостей вікового періоду; 2) діяльності, яка досліджується; 3) характеру міжособистісних стосунків, які виявляються; 4) нових завдань, які виникли у результаті попереднього дослідження. Методика розроблена таким чином, що її використання є досить легким, проте потребує значних витрат часу.

Дослідження проводитиметься за методикою вивчення динаміки здібностей, запропонованою О.Л. Музикою. Дослідження проводилося у соціальній мережі «Вконтакте». У дослідженні взяли участь студенти 2-3 курсів таких спеціальностей «Психологія», «Інженерна-екологія», «Менеджмент міжнародного туризму», «Екологія та охорона НПС», «Соціальна педагогіка». Вибірка склала 26 осіб віком від 18 - 21 року.

Процедура проведення методики.

Процедурою передбачено заповнення карти, яка описує діяльнісний компонент здібностей. Методика призначена для вивчення діяльнісного компоненту у структурі здібностей. Досліджуваного просять дати відповідь на такі питання: Якими діяльностями та вміннями Ви володієте? (якщо досліджуваному питання недостатньо зрозуміло, можна запропонувати відповісти на питання Що Ви вмієте робити?). Оцініть, наскільки для Вас важлива ця діяльність? Для оцінки важливості пропонується використовувати 10-бальну оціночну шкалу. Яких вмінь Ви хотіли б набути чи розвинути? (Що Ви хотіли б навчитися робити?) Для чого (з якої причини) Ви хотіли б навчитися цього?

Отже, обрана методика відповідає темі та меті дослідження.

Висновок до розділу ІІ. Сучасні дослідження рефлексії проводяться в рамках більшості галузей психолого-педагогічного знання, вказується її складність, різноманіття і віднесеність до всіх рівнів психічної організації. Основою для проведення дослідження буде методика вивчення динаміки здібностей О. Л. Музики [18].

ІІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФЛЕКСІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

.1 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж з незначним досвідом користування

Аналіз результатів заповнення карти передбачає кількісну та якісну обробку результатів . Враховуючи те, що представлена методика не є строго формалізованою та належить до групи індивідуально орієнтованих технік, кількісний аналіз не має чітко визначеної структури. Кількісну обробку результатів можна здійснювати шляхом аналізу кількості видів діяльностей та умінь, якими володіє досліджуваний. При обробці результатів дослідження за допомогою якісного аналізу, можна визначити ряд особливостей, на які варто звернути увагу при аналізі результатів.

Кількість досліджуваних, які мають незначний досвід користування (впродовж 2-3 років) становить 34,5%. Досліджувані у середньому називали 2-3 характеристики, також були випадки, коли вони назвали лише 1-2 характеристики, що говорить про низький рівень рефлексії професійних умінь. У середньому учасники дослідження оцінювали свої вміння від 8 до 9 балів. Найчастіше зустрічаються уміння швидко друкувати текст, та уміння пов’язані з пошуком інформації. Досліджувані виокремлюють також уміння пов’язані з професійною діяльністю «створення особистого екологічного сайту», «укладення домовленостей», «налагодження зв’язків з агентствами». В основному користувачі оцінюють свої уміння позитивно від 7 до 8 балів, низькі оцінки не спостерігаються.


Таблиця 3

Бажані вміння користувачів з незначним досвідом користування

Причина, через яку вони хочуть розвинути ці вміння

Швидко набирати необхідний текст

Щоб швидко відповідати на повідомлення

Розвинути уяву

Для того, щоб давати якомога креативніші відповіді на поставлені мені запитання.

Швидкий набір на клавіатурі

Для роботи

Здатність знаходити нових потенційних туристів серед користувачів соціальних мереж

Для збагачення досвіду та самореалізації

Краще вміти шукати потрібну інформацію

Щоб менше витрачати часу,який дуже є цінним

Щоб знати все

Можливість проведення обговорень або ж он-лайн зустрічей щодо обговорення питань, що стосуються туризму

Для розвитку туристичного бізнесу

Запам’ятовувати прочитану інформацію.

Читаючи щось цікаве я не завжди його запам’ятовую.

Шукати інформацію

Швидше знаходити необхідну інформацію

Набор тексту

Щоб швидко набирати текст на клавіатурі

Виокремлення головного з тексту

Щоб шукати в мережі лише необхідне

Навчитись вести діалоги

Щоб знати як правильно підійти до будь-якого свого клієнта

Швидкий набір на клавіатурі

Для роботи та для себе

Популяризація власне діяльності

Для самореалізації, або ж розвитку власної справи

Швидко відшукувати необхідну інформацію

Для правильного менеджменту особистого часу

Здатність зацікавити власне туристів через соціальні мережі

Для самореалізації, або ж розвитку власної справи

Комунікабельність у соціальних мережах

Мати більше зв’язків із різними людьми,які будуть чи не будуть корисними мені,а я буду корисним їм як друг або як хороший співрозмовник та надавач порад


Що стосується умінь, які користувачі хотіли б розвинути, то можна зробити висновок, що вони не зовсім усвідомлюють для якої цілі використовують соціальні мережі. Майже всі досліджувані з незначним досвідом користування у соціальній мережі «Вконтакте» визначили лише по одному вмінні.

Вони використовують мережу в основному для розваг а не розвитку професійних якостей та умінь. Найчастіше досліджувані виділяють уміння пов’язані з використанням інформації (пошуком, запам’ятовуванням) та швидким друком на клавіатурі.

3.2 Особливості рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж зі значним досвідом користування

Досліджувані зі значним досвідом користування (впродовж 4-6 років) становлять 65,5 % від загальної кількості вибірки. Користувачі в основному виділяють від 3 до 4 професійних умінь. Рівень їх розвитку оцінюють від 6 до 10 балів, тобто, критичніше відносяться до оцінки свої умінь. Досліджувані виокремлюють конкретні здібності, які мають більш змістовніший характер, пов’язані з професійною діяльністю.



Таблиця 4

Бажані вміння користувачів зі значним досвідом користування

Причина, через яку вони хочуть розвинути ці вміння

Створювати гендерно-чуттєву рекламу

Для застосування та поширення її в соц.мережах

Створювати соціальної реклами

Для застосування та поширення її в соц.мережах

Знаходити мову з будь-якою людиною

Для кращого розуміння проблем людини

Розуміти підтекст розмови

Для широкого та оперативного мислення

Вдало вести розмову із співбесідником

Для того, щоб в діалозі з клієнтом, як найбільше дізнатися причини проблеми клієнта

Спонукати співрозмовника до рефлексії

Щоб співрозмовники самі могли зрозуміти свою проблему

Підтримувати зворотній зв’язок

Щоб у співрозмовника не виникало відчуття небажання спілкуватися зі мною

Встановлювати та підтримувати професійні контакти з фахівцями

Щоб було з ким порадитись

Прогнозувати і попереджувати розвиток конфліктних стосунків

Щоб знати, як уникати конфліктних ситуацій

При набиранні тексту менше робити помилки, тобто бути більш уважнішим

Щоб навчитись швидко і грамотно писати

Засвоєння комунікативних навичок

Без спілкування особистість не може повноцінно розвиватися.

Дослідити утворення товариств людей

Знати, як в них налагоджується взаємодія і виробляються соціальні норми поведінки

Розрізняти чи справжня людина, якщо вона ховається за анонімністю

Спілкуючись в соц.мережах кожен може створювати собі той чи інший образ, здатний до обману, тому важко зрозуміти хто щирий і є собою.

Висловлювати свої думки

Особисто для себе

Розширювати свій кругозір

Особисто для себе

Зацікавити співрозмовника

Для роботи

Підтримувати діалогову розмову зі співрозмовником

Для себе та для роботи

Розвиватись в своєму напрямку

Для роботи

Дізнаватись новини у всьому світі, пов’язані з професією

Для всебічного розвитку

Краще вміти скачувати потрібні книги

Навики спілкування з людьми різних сфер та соціальних статусів

Для того щоб застосовувати це у своїй кар’єрі

Створювати громадські організації

Для того щоб об’єднувати однодумців ,та вирішувати питання екологічного характеру у межах своїх повноважень

Розміщувати на певних сайтах акції та реклами

Для того щоб пропагандувати для населення екологічні цілі

Розміщувати у соціальних мережах статті

Для того щоб інформувати населення щодо екологічних проблем та способів їх вирішення..

Створювати конференції (обговорення проблем екології)

Для того щоб знайти оптимальні та альтернативні рішення у вирішенні цих проблем.

Психологічна допомога співрозмовнику

Допомога людині, якій потрібна допомога в тій чи іншій проблемі (проблема комунікативності)

Проведення опитувань

Навчитися добре проводити опитування. Отримувати плідні відповіді.

Набуття професійного досвіду

Вдосконалення себе, як психолога.

Вміння спілкуватися

Знаходити спільні теми для розмов, покращення рівня комунікації.

Краще розуміти людей,з якими спілкуюся в соціальних мережах,та підтримувати їх коли це необхідно

В наш час люди більше спілкуються через соціальні мережі а не наживо,то іноді з деякими людьми можна встановити контакт тільки через соціальні мережі та якщо щось в них буде не так,то допомогти їм у цьому,підтримати словами.

Користуватися різними документами

Документи важлива складова моєї професіної діяльності

Питати поради у моїх колег

Професійний обмін інформацією дуже важливий.

Шукати наукові статті

В мене немає достатньо досвіду.


Кількість виділених бажаних вмінь коливається від 1 до 5, у середньому 4-3. Користуючись соціальною мережею, такі користувачі чітко усвідомлюють свої цілі професійного розвитку, мають конкретну мету.

.3 Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Основне завдання аналізу - визначити широту та конкретність діяльностей та умінь, виділених досліджуваним. Кількість умінь, якими студенти володіють коливається від 2 до 7. За ступенем важливості більшість умінь були оцінені від 6-10 балів. Таким чином, можна припустити, що досліджувані називали найважливіші для них види діяльності. Найчастіше у діяльнісному компоненті зустрічаються уміння та операції пов’язані зі швидким пошуком потрібної, цікавої інформації та швидким набором тексту на клавіатурі. Порівняно трохи менше зустрічається уміння зацікавити та підтримувати діалогову розмову зі співбесідником. Для кожної спеціальності, на якій навчаються студенти, характерна спеціалізація на тих уміннях з якими пов’язана їх навчальна та майбутня професійна діяльність. Так, наприклад, для студентів спеціальності «Менеджмент міжнародного туризму» характерне виокремлення таких умінь як «популяризація туристичної діяльності серед потенційних клієнтів», «обговорення питань, що стосуються сфери туризму», «знаходити нових потенційних туристів» і тд. Студенти соціально-психологічних спеціальностей в основному виокремлюють уміння пов’язані із спілкуванням зі співбесідником, емпатією, підтримкою, умінням підтримувати діалогову розмову, умінням швидко знаходити необхідну інформацію

На Рис.3 зображена динаміка реєстрації досліджуваних користувачів у соціальній мережі «Вконтакте». Загалом користувачі почали реєструватися у мережі починаючи з 2007 року та продовжують користуватися до цього часу. Найбільша кількість зареєстрованих була у 2009 році.


Користувачі, які зареєструвалися у 2007, 2008, 2009 роках у середньому виділяють порівняно більше умінь (3-4 уміння), оцінюють вміння критичніше, чітко усвідомлюють, які вміння необхідно розвивати і для чого це потрібно, також виокремленні уміння мають більш професійний характер. Такі користувачі виокремлюють порівняно більше умінь, які у подальшому вони хочуть розвинути у собі. Користувачі, які користуються мережею незначний період виділяють лише 1-2 уміння, які менше пов’язані з професійною діяльністю, мають більш узагальнений характер. Вони визначають менше здібностей, які хотіли б розвинути, та не чітко усвідомлюють мету свого перебування у соціальних мережах. Для таких користувачів на перший план виступають розваги а не розвиток професійних умінь.


Прогностичному компоненту, що стосується що стосується рефлексії професійних умінь користувачів зі значним та не значним досвідом користування відповідають такі особливості: 1) конкретні дії, якими хотіли б оволодіти досліджувані («навчитись визначати настрій співрозмовника», «вміти знаходити цікаві методики», «підтримувати діалог», «друкувати», «швидше друкувати на іноземній мові»), 2) узагальнені дії («спілкування», «професійність мовлення і змістовність», «дослухатися до інших», 3) особистісні характеристики («набуття досвіду», «розширювати свій кругозір», «розвиватись в своєму напрямку»).

ВИСНОВОК

Аналіз отриманих результатів, свідчить про те, що поставлені завдання виконано, а гіпотеза підтвердженою отриманими результатами. Користувачі, які користуються соціальними мережами тривалий період, рефлексують більше професійних вмінь у порівнянні з тими користувачами, які користуються мережами менш тривалий період. Користувачі, які мають значний досвід користування соцмережами у середньому виділяють порівняно більше умінь (3-4 уміння), оцінюють їх критичніше, чітко усвідомлюють, які здібності необхідно розвивати і для чого це потрібно, також виокремленні уміння мають більш професійний характер. Такі користувачі виокремлюють порівняно більше умінь, які у подальшому вони хочуть розвинути у собі. Користувачі, які користуються мережею незначний період виділяють лише 1-2 уміння, які менше пов’язані з професійною діяльністю, мають більш узагальнений характер. Вони визначають менше здібностей, які хотіли б розвинути, та не чітко усвідомлюють мету свого перебування у соціальних мережах. Для таких користувачів на перший план виступають розваги а не розвиток професійних умінь.

Узагальнення результатів дає підстави для таких висновків:

.        Попри розмаїття підходів у вивченні рефлексії, ця якість є універсальною та професійно важливою, і детермінує будь-яку діяльність. У формуванні та функціонуванні рефлексивної діяльності беруть участь різні психічні процеси. Унікальність рефлексії полягає в тому, що, будучи результатом інтеграції інших психічних утворень, рефлексивна діяльність одночасно може обертатися і на себе, і на інші її ж визначальні психічні процеси задля їх аналізу, контролю і регуляції. Рефлексія дозволяє зробити процес самопізнання власних професійних умінь більш цілеспрямованим і усвідомленим.

.        Рефлексія є властивістю, що дозволяє психіці диференціювати, виділити і зафіксувати в самій собі ті або інші сторони своєї якісної визначеності; і потім репрезентувати їх як свої власні властивості. Рефлексія може бути професійно важливою якістю діяльності, дозволяючи усвідомлено породжувати, розвивати в собі так звані «сильні» якості і ігнорувати прояви «небажаних» для себе властивостей, тим самим формуючи неповторний і своєрідний індивідуальний стиль діяльності.

.        Розвиток рефлексії у студентів у процесі їх навчання має важливе значення для їх подальшої кар'єри і професійної адаптації. Для розвитку здібностей, і, особливо творчих здібностей, важливим є процес усвідомлення суб’єктом окремих умінь, дій та операцій, усвідомлення цінності діяльності, яке відбувається через оцінку референтних осіб Не менш важливою є рефлексія людиною власних особистісних якостей, які розвиваються в процесі розвитку здібностей.

.        Встановлено, що соціальні мережі є середовищем для розвитку професійних вмінь. Доказом цього є результати проведеного дослідження зі студентами різних спеціальностей. Для кожної спеціальності, на якій навчаються студенти, характерна спеціалізація на тих уміннях з якими пов’язана їх навчальна та майбутня професійна діяльність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Алексеев Н. Г., Ладепко И. С. Направления изучения рефлексии / Н.Г. Алексеев, И.Н. Семенов // Проблемы рефлексии. Современные комплексные исследования. -Новосибирск, 1987.-С. 3-13.

2Абульханова К.А., Васин Н.В., Лаптев Л.Г., Сластенина В.А. Психология и педагогика. Учебное пособие.- М.: Совершенство, 2008. - С. 136 - 165, 231 - 241.

.Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб. Питер. 2001.- С. 187 - 265.

. Большая советская энциклопедия. - М., 1975. - Т. 22. Бажанов В.А. Рефлексия в современном науковедении // Рефлексивные процессы и управление. №2, том 2, 2010. С.73-89.

.Блонский П. П. Избранные психологические произведения. М., 1964. - С. 168 - 188.

.Варій М. Й. Загальна психологія/В 18 М.Й. Варій - [3-тє вид.]. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - C. 564-569.

. Волынин Б.М. , Ушаков Д.Н.. Толковый словарь русского языка . - М., 1939. - Т. 3.

.Выготский Л. С. Из записных книжек Л.С. Выготского // Вестн. МГУ. Сер. XIV. Психология. 1977. № 2. С. 89-95.

.Гегель. Феноменология Духа. СПб., 1913.- C.-149 - 190.

.Джига Н. Д. Рефлексия и образование / Н. Д. Джига // Высшее образование сегодня. - № 7. - 2009. - С. 38-43.

.Зак А.З. Проблемы психологического изучения рефлексии / А.З. Зак // Исследование речи-мысли и рефлексии. Психология. - Вып. 10. - Алма-Ата, 1979. - С.412-415.

.Карпов А.В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики / А.В.Карпов // Психологический журнал. - 2003. Т. 24. №5. - С. 45 - 56.

.Карпов А.В. Психология метакогнитивных процессов личности / А.В.Карпов, И.М.Скитяева. - М.: ИП РАН, 2009. - С. 98 - 133.

.Карпов А. В. Психология рефлексивных механизмов деятельности / Анатолий Викторович Карпов. - М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. - C. 395-404.

.Карпов А. В., Скитяева И. М. Психология рефлексии. М.: ИП РАН, 2002. - 304 с.

.Ладенко И.С., Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Философские и психологические проблемы рефлексии. Новосибирск: НГУ,1991.- С.20 - 284.

.Метаева В.А. Развитие профессиональной рефлексии в последипломном образовании: методология, теория, практика // В.А.Метаева. - М.: Наука, 2010. - С. 23 - 56, 70 - 108.

.Моляко В.О., Музика О.Л. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджен. - Житомир: Вид-во Рута, 2006. - С. 130-136.

.Маркова А.К. Психология профессионализма. М., 1996. - С. 55- 120.

.Поваренков Ю.П. Психологическое содержание профессионального становления человека / Ю.П.Поваренков. - М.: УРАО, 2002. - C. 160-167.

. Пономарев Я. А., Семенов И. Н., Степанов С. Ю. и др. Психолого-педагогические аспекты развития творчества и рефлекси. - М.: МФО: ИФ АН СССР, 1988.- C. 23-28.

.Проблемы рефлексии: современные комплексные исследования. Новосибирск, 1987.

.Пиаже Ж. Избранные психологические труды. -М., 1969. C. 145 - 234.

.Рослякова Н.И. Рефлексия как компонент профессиональной индивидуальности// Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 3: Педагогика и психология.- 2008. - №5. - С. 20 - 45.

.Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание / С.Л. Рубинштейн. - М.,1957. - C.124-127.

.Рубинштейн С.Л. Человек и мир / С.Л.Рубинштейн // Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1973. - С. 347 - 348.

.Семенов И. Н. Развитие проблематики рефлексии и ее изучение на факультете психологии Высшей школы экономики // Психология: Журн. Высш. шк. экономики. - 2010. - № 3. - C. 22-24.

.Семенов И. Н., Степанов С. Ю. Психология рефлекси : проблемы исследования / И. Н. Семенов, С. Ю. Степанов // Вопросы психологи. - 1985. - № 3. - С. 75-81.

.Український Я. І., Штопало Н. Я. Рефлексія як засіб саморозвитку особистості // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 1999. - Випуск 7. - С. 24 - 27.

.Холодная М. А. Психология интеллекта: парадоксы исследования / М. А. Холодная. - М. - Томск : Барс, 1997. - C. 287-290.

.Хуторський А. В. Ключові компетенції та освітні стандарти / А. В. Хуторський // Інтернет-журнал «Ейдос», 2002. - C. 22-30.

.Цветкова Н.А. Профессиональное самоопределение на разных этапах становления профессионала: дис. … канд. психол. наук / Н.А.Цветкова. - Ярославль, 2010. - С. 53 - 93.

.Щедровицкий Г.П. Коммуникация, деятельность, рефлексия / Г.П. Щедровицкий // Исследование речемыслительной деятельности. - Алма-Ата, 1974. - С. 12-28.

.Щедровицкий Г.П. Идея рефлексии в самых общих чертах / Г.П. Щедровицкий // Модели рефлексии. Новосибирск, 1995. - С. 327-329.

ДОДАТОК

Рік реєстрації

Тривалість користування (років)

Кількість досліджуваних

2011 р.

2

23%

2010 р.

3

11.5%

2009 р.

4

42.3%

2008 р.

5

19.2%

2009 р.

6

2%







Бланк дослідження динаміки рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

Прізвище та ім’я: Звєрєва Ірина

Вік: 19

Спеціальність: Психолог

Дата реєстрації у соціальній(их) мережі(ах): 2009

Якими професійними уміннями Ви володієте, користуючись соціальними мережами?

Оцініть наскільки для Вас важливе кожне з цих умінь (оцінка від 0 - 10).

Наприклад, підтримувати діалогову розмову зі співрозмовником










10

Швидко друкувати текст








8



Швидко давати відповідь на запитання співрозмовника









9





































































































Яких професійних умінь Ви хотіли б набути чи розвинути, користуючись соціальними мережами?

Для чого (з якої причини) Ви хотіли б навчитися цьому?

Вдало вести розмову із співбесідником

Щоб в діалозі з клієнтом, як найбільше дізнатися причини проблеми клієнта








Похожие работы на - Динаміка рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!