Проблеми розвитку туризма в Україні та АР Крим

Проблеми розвитку туризма в Україні та АР Крим

Проблеми розвитку туризма в Україні та АР Крим

Зміст

Вступ

Розділ I. Наукові основи туристичної діяльності

.1 Сутність туристичної діяльності

.2 Види туризму та їх особливості

Розділ II.Характеристика познавального та пляжного туризму АР Крим

.1 Рекреаційні ресурси АР Крим

.2 Пізнавальний туризм регіону

.3 Курорти АР Крим

.4 Проблеми розвитку туризму

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Нині туризм посідає значне місце в житті світового суспільства. Перші подорожі та мандрівки, спровоковані утилітарними господарськими, адміністративними, суспільними потребами, одвічним тяжінням людини до нових знань і вражень, з плином часу самі перетворились на одну з найважливіших людських потреб, а в середині минулого століття викликали до життя цілу галузь економічної діяльності. Сучасний туризм - це потужна індустрія, яка має свої закони розвитку. Туризм давно став явищем, яке увійшло до життя багатьох мільйонів людей, поступово зайнявши перше місце серед провідних галузей світової економіки.

Актуальність роботи полягає в дослідженні географії пізнавального та пляжного туризму АР Крим, в дослідженні рекреаційних ресурсів регіону, їх використання в туристичній індустрії та пошуку нових перспектив, що сприятимуть підйому якості надання послуг туристичної бази національного туризму.

АРК - півострів з розвиненою туристичною інфраструктурою, що включає в себе велику кількість готелів з якісним обслуговуванням, густу мережу доріг тощо. Багато туристів обирають Крим для тривалого відпочинку: сюди приїздять у справах, у відрядження, не кажучи вже про довготривалий відпочинок на узбережжі моря.

Крім багатих природних ресурсів на території Криму знаходяться міста, які мають унікальну історію та безліч культурних пам'яток.

Зважаючи на те, що Автономна Республіка Крим вважається класичним регіоном туризму, автор вважає, що дослідження туристичних ресурсів в регіоні необхідне для подальшого розвитку туризму в Україні. Тому автор вибрала тему курсової роботи: "Географія пізнавального та пляжного туризму АР Крим".

Основною метою курсової роботи є всебічне дослідження регіона, а конкретніше пізнавальний та пляжний туризм, курорти АР Крима та проблеми розвитку туризма в Україні та АР Крим.

Курсова робота складається з вступу, двох основних розділів, висновку та списку використаної літератури.

I РОЗДІЛ. Наукові основи туристичної діяльності

.1 Сутність туристичної діяльності

Поняття «туризм» почало формуватися з початком масовості, тобто переміщень значної кількості людей з метою змістовного проведення дозвілля, хоча можна з впевненістю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людині перш за все як біологічній істоті, для якої рух є невід'ємною потребою організму, а з часів посилення урбанізаційних процесів спілкування з природним середовищем все більшою мірою стає психофізіологічною потребою.

Функція туристичної діяльності полягає в системі й формі використання вільного часу і за допомогою сфери послуг у подорожах, що поєднує відпочинок зі зміцненням здоров'я людини, підвищенням її загальної культури і освіти і справляє на неї виховний вплив, ефективний засіб пізнання, підвищення культурного рівня особистості.

У Законі України Про туризм записано: Туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без заняття оплачуваною діяльністю.

Туристична діяльність - діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог чинного законодавства. Іншими словами - це сфера праці, де виробляється і реалізовується туристичний продукт і організується його споживання - обслуговування туристів

Суб'єкти туристичної діяльності є - підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності) , а також фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, повязаної із наданням туристичних послуг.

Туристична фірма - суб'єкт підприємництва, що займається створенням, реалізацією та організацією споживаннятуристичного продукту і має ліцензію на таку діяльність

Туристична індустрія - це сукупність виробництв різних галузей господарства, закладів культури, освіти та науки, щозабезпечують створення матеріальної бази туризму, підготовку кадрів, виробництво, збут і споживання туристичного продукту. Сюди входять туристичні фірми та фірми-перевізники, заклади розміщення і харчування, навчальні заклади, інформаційні та рекламні туристичні організації, орзани управління туризмом, пілприємства - виробники товарів турист ського попиту, будівельні компанії та ін.

Туристський продукт - попередньо розроблений комплекс туристських послуг, який поєднує не менш ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонуються для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристські послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Туристичні ресурси - сукупність природних і створених людиною предметів та явищ довкілля, що вмкористовуються в сфері туризму як об'єкти туристичного зацікавлення й компоненти для створення туристичного продукту. Поділяються на природно-кліматичні, історико-культурні та соціально-економічні.

Важливе значення має розуміння різниці між поняттями термінів в туристичній діяльності, а саме: «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «екскурсант»

Подорожуючий - будь-яка особа, яка здійснює подорож за межі середовища свого постійного проживання незалежно від мети подорожі та транспортного засобу, що використовується.

Відвідувач - це особа, яка здійснює подорож в будь-яке місце, що знаходиться поза межами звичного середовища перебування, на термін, не більше 12 місяців підряд, без зайняття оплачуваною діяльністю з джерел відвідуваної країни з будь-якою метою.

Це визначення охоплює дві категорії:

) туристи - відвідувачі, які здійснюють не менш ніж одну ночівлю в колективних або індивідуальних засобах розміщення відвідуваної країни з будь-якою метою, крім зайняття оплачуваною діяльністю. Туристами також вважають екіпажі літаків та суден, які прибувають в країну та використовують засоби розміщення країни перебування;

) одноденні відвідувачі (екскурсанти) - відвідувачі, які не здійснюють ночівлі в країні перебування. До них відносять: пасажирів круїзних суден, які ночують на борту, незалежно від часу зупинки; особи, що здійснюють подорож протягом одного дня; екіпажі, які залишаються в країні на один день для відпочинку, але не ночують; власники і пасажири яхт (якщо вони ночують на яхті).

До категорії туристів не включають і відповідно не враховують у статистиці туризму:

осіб, які працюють у країні перебування і отримують за це грошову винагороду - іноземних робітників;

осіб, які прибувають з метою навчання на строк понад шість місяців;

військовослужбовців, їх утриманців та членів сімей, за винятком прибуття з метою туризму;

працівників дипломатичних служб, а також утриманців, членів сімей, обслугу працівників дипломатичних служб;

біженців і кочовиків, примусових переселенців;

мешканців прикордонних територій, які постійно мігрують з метою пошуку роботи;

осіб, які залишаються на постійне проживання у країні перебування;

осіб, які здійснюють подорожі з метою державної служби (державні діячі, члени делегацій, дипломатії, торговельні місії, військовослужбовці та ін.);

учасників наукових експедицій;

осіб, які в юридичному значенні не в'їхали до країни (наприклад, пасажири авіалайнерів, які не залишають транзитної зони аеропорту) - транзитні подорожуючі;

учасників подорожі транспортним засобом (потягом, автобусом тощо), які ночують в транспортному засобі;

члени екіпажів морських та повітряних суден, залізничних потягів, які ночують на судні або у вагоні потягу, або не проводять ніч в місці відвідування;

подорожуючі, які проїжджають через країну без зупинки, навіть якщо їхня подорож триває понад 24 години.

Класифікація туристичної діяльності полягає у групуванні його за окремими однорідними ознаками, які залежать від певних практичних цілей.

В залежності від напрямку туристичних потоків туризм поділяється на два великі класи: внутрішній і міжнародний.

До внутрішнього туризму відносяться подорожі мешканців якої-небудь країни по території цієї країни. У міжнародному туризмі виділяють дві його форми - в'їздний і виїзний, які розрізняються по напрямку туристського потоку. Один і той же турист може бути класифікований як вїзжаючий і виїзжаючий одночасно в залежності від того, відносно якої країни описується його переміщення.

До вїзного туризму відносяться подорожі по якій-небудь країні осіб, які не є її мешканцями. До виїзного туризму відносяться подорожі мешканців якої-небудь країни до іншої країни.

Внутрішній, в'їздний і виїзний туризм можуть по-різному поєднюватися, утворюючи, крім міжнародного, національний туризм і туризм у межах країни.

Національний туризм включає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією національного виробництва (валового національного продукту).

Туризм у межах країни охоплює внутрішній і в'їздний туризм і відповідає сукупному внутрішньому туристському споживанню, тобто сумарним витратам внутрішніх і іноземних туристів.

Постійне розширення міжнародного туристського обміну зумовило потребу його міжнародно-правової регламентації і створення спеціалізованих міжнародних туристських організацій. Туристські обміни пов'язані з перетинанням державних кордонів, а перебування туристів на території іноземної держави і переміщення нею, з позицій єдиного підходу, повинно регулювати міжнародне право.

Міжнародне регулювання має на меті впровадження заходів націлених на підтримку стабільності, упорядкування та розвиток певних явищ і процесів.

Українська туристична діяльність відіграє надзвичайно важливу роль у соціально-економічному житті країни. Прийнятий Верховною Радою України 15 вересня 1995 року Закон "Про туризм" <#"justify">Бардин К.В. Азбука туризма. - М., 2010.

Гілецький Й.Р. Географія для випускників та абітурієнтів. - Л.: ВНІЛ - Класика. 2008 р.

Жук М.В. Комерційна географія України. Підручник для студентів географічних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти. − Чернівці: «Прут»

Закон України "Про туризм"

Олійник О. Туризм в Україні має перспективи // Урядовий курєр.

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соц.-економічна географія України з основами теорії. - К.: Артек. 2009.

Про заходи подальшого розвитку туризму: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.1999.

Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва.

<http://uk.wikipedia.org/wiki/Види_туризму>

<http://tourlib.net/books_ukr/lubiceva_rtp11.htm> - сайт « Все о туризме»

<http://www.tourism.gov.ua>://www.crimea-portal.gov.ua/://www.personal-plus.net/