Організація профільного навчання та допрофільної підготовки

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Педагогика
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    118,89 Кб
  • Опубликовано:
    2013-10-10
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Організація профільного навчання та допрофільної підготовки













Курсова робота

Організація профільного навчання та допрофільної підготовки

Вступ

Закінчуючи школу, учень замислюється над тим, яку дорогу в житті вибрати, ким бути, куди піти вчитися. А це, безперечно, дуже важливо, адже від його першого самостійного рішення залежить багато. Відомий педагог К.Д. Ушинський сказав, що, коли вдало підібрати роботу, вкладаючи в неї душу, щастя прийде само.

Талант дитини є тим стрижнем, навколо і якого формує й розвиває решта показників її особистості. З іншого, його виявлення й реалізація стає можливою тоді, коли дитина потрапляє в широке розмаїття педагогічних чинників, діяльніших процесів та ситуацій, спроможних вплинути на нього. Тільки в цьому розмаїтті реального шкільного життя можна викликати до дії провідні здібності особистості, які обслуговують її талант. Тому лише за умови поєднання в навчальному процесі широкого кола провідних здібностей з унікальним талантом дитини справді уможливлюється повноцінне відчуття та усвідомлення нею цінності своїх найкращих якостей.

Але ж талант дитини не обов'язково виражається в надзвичайних академічних досягненнях учня. Він може бути пов'язаний з іншими сферами його особистості. Адже чимало ми зустрічаємо дітей, які не мають ніякого хисту до засвоєння навчальних академічних предметів. Водночас серед них можуть бути талановиті музиканти, художники, співаки, спортсмени, винахідники тощо. Є й такі, хто взагалі, на перший погляд, не виявляє жодних здібностей, що вважаються цінними в умовах шкільного навчання. Ще інші бувають кмітливими, енергійними та вольовими тільки в порушенні шкільних порядків. Трапляються серед учнів і високодуховні та миролюбні, але замкнені й безініціативні. Отже, є діти різних талантів, характерів, орієнтацій та уподобань, які відчужуються від школи, тому що в ній відсутні умови для реалізації їхнього таланту і провідних здібностей у позитивних напрямах.

Наш багаторічний досвід та наукові спостереження приводять нас до висновку, що в основі педагогічного процесу, який здійснюється на будь-якому уроці чи за його межами, має бути діяльність дитини, детермінована її природним талантом. Виходячи з цього твердження, ідея профільності виходить далеко за межі звичайного предметного домінування й поширюється на всі сфери вияву дитячої особистості - тілесної, душевної, духовної. Таке широке педагогічне середовище можна створити лише за умов школи-комплексу. Але ж здебільшого вибудувати таку освітню структуру неможливо. То як же перевести навчально-виховний процес у профільне індивідуальне та персоніфіковане русло в будь-якій школі?

Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання»; ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа); спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України від 17.04.2002 №347/2002.

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

1. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

профільний урок навчання

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, на розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, на прагнення до саморозвитку та самоосвіти (табл.).

 

Основні завдання та принципи профільного навчання

Основними завданнями профільного навчання є:

Профільне навчання ґрунтується на принципах:

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки; • виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією; • формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенції учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності; • забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю

• фуркації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами); • варіативності й альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); • наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою); • гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю); • діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання)

. Структура профільного навчання

Профіль навчання - це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно орієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району; регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

Профільне навчання в 10-11-х класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичним, технологічним, художньо-естетичним, спортивним, їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі.

Зміст і структура навчальних профілів

Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге - підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються Державним загальноосвітнім стандартом.

Профільні загальноосвітні предмети - це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов'язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Особливостями вивчення є: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування; широке використання знань із споріднених предметів; застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів. Поглиблене вивчення саме циклу предметів запобігає вузькій спеціалізації, яка здебільшого не відповідає реальним потребам, інтересам старшокласників (нерідко їх цікавить не один предмет, а група предметів, не одна професія, а ряд близьких професій). Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, у т. ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів ні різних рівнях:

1.Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; хімія та біологія у профілі інформатики або їх інтегрований варіант у цих профілях).

2.Академічний рівень - обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, визначається для навчальних предметів, які є непрофільними, але базовими або близькими допрофільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки - зміст навчальних предметів
поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.

Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, спортивного напрямів - «Природознавство».

Курси за вибором - це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання. їх основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов'язкові.

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати старшокласнику індивідуальну освітню програму.

3. Форми організації профільного навчання

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації:

1. Внутрішньошкільні:

·  профільні класи в загальноосвітніх навчальних закладах;

·  профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

·  профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;

динамічні профільні групи (у тому числі різновікові).

2. Зовнішні:

·  міжшкільні профільні групи;

·  профільна школа інтернатного типу;

·  опорна старша школа;

·  навчально-виховний комплекс (НВК);

·  міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);

·  загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів.

Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями.

Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів обдарованих учнів.

Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи.

Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.

Міжшкільні профільні групи організуються у НВК, опорній старшій школі з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу, МНВК за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати спецкурси, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.

Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).

Опорна старша школа створюється переважно у сільських районах і виконує роль «ресурсного центру» в об'єднанні кількох загальноосвітніх навчальних закладів. Вона, маючи достатній матеріальний

і кадровий потенціал, забезпечує ту частину профільної підготовки, яку не може реалізувати та чи інша школа.

Навчально-виховний комплекс (НВК) - це об'єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) - це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.

Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів функціонують переважно на третьому ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.

Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки, факультативи), дистанційні курси, екстернат.

. Допрофільна підготовка

Основна функція курсів за вибором - профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів.

Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблення змісту, має сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом - програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.

Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації.

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

. Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання у більченському НВК

Найважливішим питанням організації профільного навчання є визначення структури та напрямів профілізації, а також моделі організації профільного навчання. При цьому варто пам'ятати, з одного боку, про прагнення найбільш повно враховувати індивідуальні інтереси, здібності, схильності старшокласників (це веде до створення великої кількості різних профілів), з іншого - про ряд факторів, що стримують процеси такої багато в чому стихійній диференціації освіти: уведення єдиного державного іспиту, утвердження стандарту загальної освіти, необхідність стабілізації федерального переліку підручників, забезпечення профільного навчання відповідними педагогічними кадрами й ін. Очевидно, що будь-яка форма профілізації навчання веде до скорочення інваріантного компонента. На відміну від звичних моделей шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів, коли один-два предмети вивчаються за поглибленими програмами, а інші - на базовому рівні, реалізація профільного навчання можлива тільки за умови відносного скорочення навчального матеріалу непрофільних предметів, досліджуваних з метою завершення базової загальноосвітньої підготовки учнів.

У нашій школі є два 10-і класи. У 10-А класі організовано математичний профіль, у 10-Б універсальний профіль.

Викладання алгебри і початків аналізу в 10 класі проводиться по підручнику автора Є.П. Нелін, (профільний рівень) Геометрія, 10 кл. - автори Г.П. Бевз Ю, В.Г. Бевз, Н.Г. Владімірова (профільний рівень).

На уроках математики використовуються сучасні типи уроків: «урок - брейн-ринг», «урок-аукціон», «урок-подорож», математичні конкурси, уроки-конференції, уроки-ігри, усні журнали, уроки-практикуми.

Математичний кабінет повністю поповнено комплектами таблиць з алгебри та геометрії для 10-11 класів автора Є.П. Неліна, навчальними посібниками, збірниками завдань для поточного та тематичного оцінювання.

Модель загальноосвітньої установи з профільним навчанням на старшому ступені передбачає можливість різноманітних комбінацій навчальних предметів, що і буде забезпечувати гнучку систему профільного навчання. Ця система повинна містити в собі такі типи навчальних предметів: базові загальноосвітні, профільні й елективні.

Базові загальноосвітні предмети є обов'язковими для всіх учнів у всіх профілях навчання. Такий набір обов'язкових загальноосвітніх предметів: математика, історія, українська мова і література й іноземна мови, фізична культура, а також інтегровані курси суспільствознавства (для природничо-математичного, технологічного й інших можливих профілів), природознавства (для гуманітарного, соціально-економічного й інших можливих профілів). Профільні загальноосвітні предмети - предмети підвищеного рівня, що визначають спрямованість кожного конкретного профілю навчання. Наприклад, фізика, математика, інформатика - профільні предмети у математичному профілі; література, російська й іноземні мови - у гуманітарному профілі; історія, право, економіка й ін. - у соціально-економічному профілі тощо. Профільні навчальні предмети є обов'язковими для учнів, які вибрали даний профіль навчання.

Запропонована система не обмежує загальноосвітню установу в організації того чи іншого профілю навчання (чи кількох профілів одночасно), а школяра у виборі різних наборів базових загальноосвітніх, профільних предметів та елективних курсів, що в сукупності і складуть його індивідуальну освітню траєкторію. У багатьох випадках це вимагає реалізації нетрадиційних форм навчання, створення нових моделей загальної освіти.

Як приклад реалізації однієї з моделей профільного навчання пропонуються варіанти навчальних планів для чотирьох можливих профілів: природничо-математичний, соціально-економічний, гуманітарний, технологічний. Слід зазначити, що можлива така побудова освітнього процесу, коли комбінації загальноосвітніх і профільних предметів дадуть найрізніші форми профілізації: для загальноосвітньої установи, для окремих класів, для груп учнів.

Організаційна модель розвитку допрофільної і профільної освіти


Запропонована концепція профільного навчання виходить із різноманіття форм його реалізації. Можлива така організація освітніх установ різних рівнів, при якій не тільки реалізується зміст вибраного профілю, а й дається можливість учням освоювати цікавий і важливий для кожного з них зміст з інших профільних предметів. Така можливість може бути реалізована як за допомогою різноманітних форм організації освітнього процесу (дистанційні курси, факультативи, екстернат), так і за рахунок кооперації (об'єднання освітніх ресурсів) різних освітніх установ (загальноосвітні установи, установи додаткової, початкової та середньої професійної освіти й ін.). Це дозволить старшокласнику однієї загальноосвітньої установи при необхідності скористатись освітніми послугами інших установ загальної, початкової та середньої професійної освіти, які забезпечують найбільш повну реалізацію інтересів та освітніх потреб учнів.

Таким чином, можна виділити кілька варіантів (моделей) організації профільного навчання.

Моделі внутрішньошкільної профілізації

Загальноосвітня установа може бути однопрофільною (реалізувати тільки один вибраний профіль) та багатопрофільною (організувати кілька профілів навчання). Загальноосвітня установа може бути в цілому не зорієнтована на конкретні профілі, але за рахунок значного збільшення кількості елективних курсів давати школярам (у тому числі у формі різноманітних навчальних міжкласних груп) можливість повною мірою здійснювати свої індивідуальні профільні освітні програми, включаючи в них ті чи інші профільні й елективні курси.

Модель мережевої організації

У подібній моделі профільне навчання учнів конкретної школи здійснюється за рахунок цілеспрямованого й організованого залучення освітніх ресурсів інших освітніх установ. Воно може будуватись у двох основних варіантах. Перший варіант пов'язаний з об'єднанням кількох загальноосвітніх установ навколо найбільш сильної загальноосвітньої установи, яка володіє достатнім матеріальним і кадровим потенціалом і виконує роль «ресурсного центру». У цьому випадку кожна загальноосвітня установа даної групи забезпечує викладання в повному обсязі базових загальноосвітніх предметів і ту частину профільного навчання (профільні предмети й елективні курси), яке воно здатне реалізувати в рамках своїх можливостей. Іншу профільну підготовку бере на себе «ресурсний центр». Другий варіант заснований на кооперації загальноосвітньої установи з установами додаткової, вищої, середньої та початкової професійної освіти та залученні додаткових освітніх ресурсів. У цьому випадку учням дається право вибору одержання профільного навчання не тільки там, де вони вчаться, а й у кооперованих із загальноосвітньою установою освітніх структурах (дистанційні курси, заочні школи, установи професійної освіти й ін.). Запропонований підхід не виключає можливості існування та подальшого розвитку універсальних (непрофільних) шкіл і класів, не зорієнтованих на профільне навчання, й різного роду спеціалізованих загальноосвітніх установ (хореографічні, музичні, художні, спортивні школи, школи-інтернати при великих ВНЗ й ін.).

Для прийняття учнями рішення про вибір профілю навчання в Більченському НВК:

а) здійснено діагностично-прогностичний підхід (допрофільна підготовка);

б) з’ясовано рівень можливостей навчального закладу для впровадження певного профілю;

в) проведено анкетування учнів щодо вибору певного профілю.

г) ухвалено учнями і батьками рішення щодо вибору профілю.

. Особливості організації допрофільного навчання у більченському НВК

Реалізація ідеї профільності старшого ступеня ставить випускника основного ступеня перед необхідністю здійснення відповідального вибору - попереднього самовизначення у стосунку профілюючого напряму власної діяльності. Необхідною умовою створення освітнього простору, що сприяє самовизначенню учня основного ступеня, є введення передпрофільної підготовки через організацію курсів на вибір.

У цих цілях у Більченському НВК:

·              збільшено кількість годин варіативного (шкільного) компонента базисного навчального плану у випускному класі основного ступеня загальної освіти з математики - 1,5 год., інформатики - 1 год.;

·              освітня установа використовує години варіативного компонента насамперед для організації передпрофільної підготовки.

Проводиться цілеспрямована, випереджальна робота з освоєння учнем самого механізму ухвалення рішення, освоєння «поля можливостей і відповідальності» підсумкова атестація випускників основної школи й організація вступу до старшої профільної школи.

На думку Т.В. Деміної, допрофільну підготовку необхідно здійснювати з 8-го класу, таким чином проблема профільної орієнтації виникає дещо раніше, не в 9-му, а в 7-му класі.

О.Л. Юрчук вважає, що починаючи з 9-х класів протягом навчального року учні за бажанням повинні відвідувати факультативні заняття профорієнтаційної направленості. Разом з тим існує й інша точка зору. Так, А.Ж. Жафяров вважає, що за один 9-й клас допрофільної підготовки здійснити неможливо. Шлях пошуку, «хто є хто» підкреслює він, важкий та тривалий, досягається методом випробувань та помилок, причому цей пошук легше проводити в 5-8-х класах.

Автор виділяє варіативну частину особистості, яку можливо сформувати за рахунок відповідної виховної та пропагандистської роботи (пізнавальні потреби, інтереси та життєві наміри учнів) та інваріантну частину (здатності та схильності - дар природи, генетична основа особистості). Система освіти, батьки та суспільство повинно в першу чергу виявити цю інваріантну складову дитини. Про доцільність саме такого підходу свідчать дані різних досліджень.

Так, Пальчик Г.В. (Білорусь) підкреслює, що в наш час завдання формування готовності учнів до усвідомленого профільного самовизначення, професійної освіти та трудової діяльності вирішена не в повному обсязі. Тільки 20,3% керівників шкіл та 20,3% педагогів вважають, що у випускників основної школи професійні інтереси сформовані добре; відповідно 78,9% та 74,5% оцінюють професійні інтереси як «недостатньо сформовані», а 0,8% та 4,9% вважають, що вони «несформовані взагалі». Відповідаючи на питання «Що в першу чергу враховується при комплектуванні профільних класів в вашому навчальному закладі?», керівники шкіл та педагоги частіше за все називали «бажання учнів» (25,4% та 28,1% відповідно), «середній бал за навчальними предметами, які будуть вивчатися як профільні (22,8% та 22,2% відповідно), «бажання батьків учнів» (11,5% керівників шкіл), «рекомендації педагогів, які раніше навчали учнів» (13,1% вчителів).

Звертає на себе увагу той факт, що «обов’язкова допрофільна підготовка» спряжена з підвищенням та (або) поглибленням вивченням навчальних предметів сьогодні мало приймається до уваги при комплектуванні профільних класів. Питома вага відповідей (7,7% керівники шкіл та 4,1% педагоги) займає лише 6-е та 8-е місце відповідно. Аналіз перешкод учнів при виборі направлення профілізації навчання та навчання після школи свідчать, що тільки 12% випускників основної та 33% випускників середньої школи мають чітке представлення про спеціальність, яку б хотіли здобути, називаючи вуз та факультет, на базі якого можна отримати необхідну освіту. Решта тих, хто навчається тільки приблизно знає, що представляє собою бажана професія, вказуючи тільки напрямок навчання. Ще менш випускників мають чітке поняття про те, що потрібно знати, вміти, якими інтелектуальними та психологічними якостями необхідно володіти в галузі тієї чи іншої професії.

Слід зазначити, що конкурсний набір у старші класи окремих загальноосвітніх установ не вступає у протиріччя із законодавчо закріпленим правом одержання кожною дитиною загальної (повної) середньої освіти. Закон гарантує громадянам право отримання освіти цього рівня, що, однак, не є синонімом права отримання її в конкретній загальноосвітній установі. У зв'язку з цим уявляється доцільним, поряд з підсумковою атестацією випускників основної школи, передбачити певну форму, яка дозволяє об'єктивно оцінити рівень готовності учнів до продовження освіти за тім чи іншим профілем, а також створити основу для впровадження в масову практику механізмів раціонального та прозорого конкурсного набору у старшу профільну школу.

Важливу роль відіграє введення накопичувальної оцінки (портфоліо - «портфель досягнень»), що враховує різні досягнення учнів у виконанні тих чи інших проектів, написанні рефератів, творчих робіт, реальні результати на курсах на вибір тощо.

Муніципальні органи управління освіти повинні забезпечити можливість одержання загальної середньої (повної) освіти кожному школяру, котрий виявив бажання її одержати.

У нинішньому освітньому просторі перспективним стає формування змісту факультативів не за довільною тематикою з подальшою пропозицією учням відвідувати їх, а навпаки: теми факультативів формулюються під певні групи учнів. Тобто не учнів добирають під визначені вчителями факультативи, а факультативні курси формуються під конкретних учнів з урахуванням їхніх інтересів і потреб. За такої постановки питання спостерігається особистісно орієнтований діяльнісний підхід.

Так, в нашій школі є такі факультативи: інформатики в 8-их класах, креслення - в 10-х класах. Крім факультативів учні приймають активну участь у таких гуртках: образотворчого мистецтва, англійської мови, математичному, співочому, літературному.

Урок, як основна форма організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на етапі допрофільної підготовки (5-8 класи) не втратив своєї актуальності в інтенсивному розвитку учнів, виявленні творчого потенціалу дитини, її інтересів, підготовки до життя. Шлях до цього відомий - рівнева диференціація учнів на уроках, диференціація змісту, який учні опановують відповідно до рівня їх навчальних можливостей. Ідея розвитку природних здібностей підлітка, розкриття його інтелектуальних і творчих здібностей відповідає водночас інтересам учня і суспільства. З цією метою створено відповідні навчальні заклади: для учнів 5-11-х класів - гімназії, 8-11-х класів - ліцеї, у яких підлягає засвоєнню зміст підвищеної складності для здібних і обдарованих дітей з метою їхнього розвитку і професійного самовизначення.

Діяльнісний аспект змісту в цих закладах виявляється у вигляді виконання учнями курсових робіт творчого характеру, міжпредметних дослідницьких робіт, виконання олімпіадних завдань, проективних робіт, завдань випереджуючого характеру тощо. Тобто згідно з Концепцією профільного навчання в Україні допрофільна підготовка має здійснюватися через уже відомі і перевірені на ефективність форми: факультативи, предметні гуртки, студії, секції, учнівські наукові товариства, МАН, предметні олімпіади тощо. Для засвоєння змісту підвищеної складності для учнів з гнучким мисленням, окрім традиційних (предметні олімпіади, науково-практичні конференції), застосовуються ще й нові - турніри, конкурси, фестивалі тощо. Це сприяє розвитку природних здібностей, формуванню творчої особистості, орієнтації учнів на певний предметний профіль.

У Більченському НВК засвоєння навчальної інформації відбувається ефективніше у випадку використання на уроках математики, фізики, історії, української мови та літератури, англійської мови нетрадиційних (неординарних) форм навчання, інтерактивних методів, які стимулюють учня до активної діяльності. Це сучасні типи уроків: «урок-брейн-ринг», «урок-аукціон», «урок-бенефіс», «урок-казка», «урок-подорож» тощо. Застосування таких форм вимагає від учителя нетрадиційного творчого конструювання уроків, добору наочності, методів створення сприятливого до творчості емоційного настрою. Інтерактивні методи навчальної діяльності учнів щодо засвоєння навчального матеріалу - це змістовні дискусії, диспути, винахідництво, експертно-навчальна діяльність тощо - сприяють розвитку уяви учнів, легшому і швидшому усвідомленню ними нового змісту, вияву ініціативи у розв’язанні поставлених завдань, а вчителю за розкутих умов уроку виявити типологічні групи учнів щодо рівнів засвоєння змісту та галузей інтересів.

У системі допрофесійної підготовки ми використовуємо освітньо-профорієнтаційний потенціал регіону проживання учнів. У 5-8-х класах проводимо якомога більше екскурсій з метою початкового ознайомлення учнів з професіями земляків, адже буває, що перше уявлення про професію залишає вплив на все життя. Важливою ланкою допрофесійної підготовки є керовані вчителями дослідницькі експедиції (археологічні розкопки, збирання фольклору у віддалених місцевостях). Учні 7-8-х класів, особливо влітку під час канікул, із задоволенням записують у віддалених селах стародавні народні пісні, казки, думи. Вони досліджують різні аспекти сучасного села, в основному етнографічні, вивчають ментальність свого народу, побут, звичаї, професії селян. У процесі такої діяльності вони розширюють свій соціокультурний досвід, набувають додаткових знань з рідної мови, літератури, історії.

Зазначені форми роботи в основній школі сприяють збагаченню знань, умінь, навичок учнів, допомагають профільному самовизначенню підлітків. Заслуговує на увагу інноваційний досвід побудови підліткової школи як «одиниці» експериментальної взаємодії підлітків і педагогів, як експериментальної норми підліткової освіти. Вона діє за принципом «навчальних ініціатив» і організується у вигляді «зустрічі з новим змістом». До «навчальних ініціатив» учнів відносять дискусії, «логічний стілець» (логічне обґрунтування певного постулату чи припущення), «наукові статті», «казки», «п’єси». Ці навчальні ініціативи виходять від учнів і виступають, за висловом дітей, як акти індивідуального дорослішання при зустрічі з новим змістом, адже їм завжди хочеться бути старшими. Учні з власної ініціативи шукають різні варіанти розв’язку навчальних проблем і життєвих ситуацій. Вони самі пропонують перейти від обговорення загадок природи до проведення дослідів. Із здивування перед «чудесами» природи починається інтерес дитини до природничих дисциплін. «Зустрічі з новим змістом» можуть носити випереджувальний характер. Такі зустрічі ефективно проводяться у 7-8-х класах, коли учні тільки починають ознайомлюватись з основними природничими предметами. Відомо, що навчальні досягнення учнів з фізики і хімії низькі, навіть на репродуктивному рівні вони нижчі порівняно з іншими предметами. Одну з основних причин цього явища деякі вчені вбачають у невдалому виборі терміну вивчення цих предметів в основній школі. Вони вважають, що він вибраний пізно, адже інтереси підлітка до 7-8-го класу вже починають формуватись навколо однієї із шкільних дисциплін, з основами якої учень ознайомлюється раніше. Отже, до 14 років учні знайомляться з усіма предметами навчального плану, щоб уже на рівні допрофільної підготовки вибір профілю був кваліфікованим і безпомилковим. Тож треба повернутись до концентричного принципу побудови програм навчальних курсів. Уже в 5-6-х класах проводяться розвивальні курси пропедевтики предмета, головною метою якого є пізнавальний, творчий та емоційний розвиток.

У випадках, коли в школі під час формування класу відповідного профілю основна профільна дисципліна ще не вивчалась, ми проводили відповідний пропедевтичний курс. Перед організацією класу фізико-математичного профілю учням у 6-му класі (для довідки: фізика вивчається з 7-го класу) ми пропонували пропедевтичний курс з фізики. Критеріями відбору змісту для подібних пропедевтичних курсів на допрофільному етапі основної школи стали:

·        актуалізація знань, набутих у попередньо вивчених курсах природознавства;

·        життєвий досвід учнів, заснований на хімічних (чи фізичних) знаннях, набутих у побуті;

·        актуалізація екологічних (чи біологічних) відомостей, пов’язаних з хімією (чи фізикою) у суміжних дисциплінах;

·        перенесення частини основних початкових хімічних (чи фізичних) понять у пропедевтичний курс.

Результати педагогічного експерименту з відбору змісту на етапі допрофільної підготовки засвідчили, що учні, які працювали над змістом пропедевтичного курсу, виявили не тільки вищий рівень навчальних досягнень, але й свідоміше і впевненіше обирали відповідний профіль навчання у старшій школі.

Робота з учнями 9-го класу щодо засвоєння навчального змісту включає елементи діяльності, що використовувались у попередніх класах, але зміст допрофільної підготовки розширюється в 9-му класі ще й за рахунок елективних курсів - курсів за вибором учня. Зміст допрофільної підготовки в 9-му класі гнучкий, що залежить від багатьох факторів: матеріальної бази навчального закладу, його кадрового потенціалу, потреб суспільства, сім’ї і самого учня. Така підготовка може здійснюватись за різними варіантами, проте можна виділити кілька спільних рис. Ці курси мають бути орієнтовані не лише на те, щоб розширити знання учня з певного предмета (чи освітньої галузі), але й на організацію занять, які сприяють самовизначенню школяра відносно профілю навчання в старшій школі. Ці курси повинні бути короткотривалими - від місяця до півроку (8-34 год.), щоб кожен учень, засвоюючи зміст може й кількох пробних курсів, міг «примірятись» до того чи іншого профілю.

При всій різноманітності курсів за вибором їх можна умовно розділити на дві групи: пробні та орієнтуючі. Перші розробляються вчителем на змісті матеріалу одного предмета або й на міжпредметному рівні. Важливо лише, щоб зміст цього пробного курсу був спрямований на конкретний профіль (у ньому мають проглядатись змістові і діяльнісні аспекти профілю навчання) і обов’язково враховував наступність між чинним курсом предмета і профільними предметами старшої школи, а не виглядав як додаткові заняття з відпрацювання загальнонавчальних умінь і навичок.

У цьому плані доцільними можуть бути пробні курси у формі дослідницьких лабораторних практикумів і експериментальних задач. Наприклад, пробний курс за вибором «фізичний експеримент» сприяє підготовці учнів не тільки до навчання за природничим профілем, а в майбутньому й до роботи лаборанта в фізичній лабораторії. Зміст такого курсу включає користування основними фізичними приладами (наприклад, аналітичними терезами), методику проведення знаходження густин речовин. Це дозволяє учням краще зрозуміти фізику, основні методи пізнання цієї науки. Його мета - допомогти учням обрати природничий профіль, навчити їх основних загальнонаукових методів пізнання (висунення гіпотез, їх перевірка, формулювання висновків). При цьому діяльнісний компонент пробного курсу для дев’ятикласників має не просто орієнтувати на поглиблене вивчення фізики в 10-11-х класах, а й бути змістово пов’язаний з конкретним напрямом профілю, моделюючи для нього навчальні ситуації і проблеми. Зрозуміло, що обраний в 10-11-му класах природничий профіль буде мати різну орієнтацію (різні спецкурси) залежно від сфери прикладання набутих знань у майбутньому. Тому на етапі допрофільної підготовки зміст пробних курсів має також враховувати прагматичний підхід.

Друга група елективних курсів на етапі допрофільної підготовки - орієнтуючі курси. Вони мають найчастіше надпредметний характер і спрямовані на вирішення задач не лише профільної, але й професійної орієнтації. Наприклад, учень, начитавшись детективів чи йдучи за модою на професію, мріє стати слідчим, але не знає, як це можна здійснити. Опановуючи курс «Особливості діяльності юриста», учень може засвоїти ази юриспруденції (наприклад дізнатись про цивільний і карний кодекс, існування Декларації прав дитини (ЮНЕСКО) тощо), докладніше ознайомитись не лише з романтикою, а й важкими буднями роботи слідчого. Водночас він дізнається й про існування навчальних закладів, які готують юристів, умови вступу та особливості навчання в них.

Якщо порівняти пробні та орієнтуючі курси за умовами їх організації, методичними аспектами, то з’ясовується, що вчителі в більшості випадків не готові до ведення орієнтуючих курсів. Ця проблема має комплексний характер. Для її вирішення можна залучати батьківський комітет, опікунську раду, відповідні адміністративні структури і регіональні організації. Такі курси можуть мати міжшкільний характер, організовуватись для відвідування учнями різних шкіл. Ініціатором у проведенні таких курсів у мікрорайонах за проханням батьків та учнів може виступити районний методкабінет чи адміністрація однієї з шкіл. Варто було б розробити механізм підготовки студентів педагогічних закладів та перепідготовки вчителів до ведення хоча б деяких з таких курсів (фото, танцювальний, театральний, комп’ютерний тощо). Стосовно останнього варто сказати, що нині організовано дистанційне навчання як сітьовий елективний курс. Усі бажаючі дев’ятикласники можуть включитись у цей процес. Заняття проводяться у цікавій активній формі у рамках виконання певного навчального проекту. Проте участь обмежується недостатнім рівнем підготовки учнів і вчителів у користуванні комп’ютером (учителі не вміють професійно розробити дидактичний супровід курсів), особливо у сільській місцевості, де учням, відірваним від цивілізації, дистанційне навчання найпотрібніше. Дистанційні види навчання (кейсові, Інтернет-навчання в режимах on-line і off-line тощо) можуть бути перспективними формами курсів за вибором.

Пробні і орієнтуючі елективні курси відіграють важливу роль у системі допрофільної підготовки. Регламентувати кількість курсів, які має відвідувати кожен учень, не варто. Треба лише запропонувати учням надлишкову кількість курсів, у тому числі ознайомити їх із тематикою міжшкільних курсів, надавши свободу вибору. Особливостями курсів за вибором на допрофільному етапі є їх варіативність, короткотривалість і нестандартизованість. Варіативність передбачає створення можливостей для учня, який має сумнів у своєму виборі, спробувати свої сили в опануванні різних за варіантами курсів. З педагогічних позицій, чим їх більше і чим вони різноманітніші, тим кращі умови для ефективної допрофільної підготовки.

Варіативність курсів має кілька аспектів: змістовий, технологічний, організаційний. Варіативність змісту курсів за вибором у межах одного профілю навчання може досягатись за рахунок різних підходів до відбору змісту. Наприклад, при створенні спецкурсу «Природознавство» розрізняють фундаментальний, методологічний, універсальний і прагматичний аспекти. У першому випадку зміст спецкурсу будується за логікою «рівневої організації природи». Дидактичною метою такого підходу є побудова єдиної картини світу. Вважаємо, що на допрофільному етапі він не підходить, бо, по-перше, в учнів ще немає достатніх знань (не вивчали загальну біологію, недостатньо знають основи генетики тощо), по-друге, курс повинен бути короткотривалий, ознайомчий.

В основі методологічного підходу лежить науковий метод пізнання, який розглядається в світлі історії логіки науки. Розглядаються методи наукового пізнання, узагальнюється експериментальна частина змісту, відбувається прирощення нових знань. При цьому мета вивчення курсів і задачі пробних курсів за вибором співпадають. Така логіка складання змісту елективного курсу має багатий освітній потенціал для профільного самовизначення підлітків.

При універсальному підході до складання курсів за вибором зміст групується навколо найважливіших понять, що мають значення і для природничих, і для гуманітарних та соціальних наук. Ці поняття всебічно вивчаються з позицій різних наук. Головною метою такого підходу до будови курсу є створення єдиної картини світу. Такий підхід має право на існування, проте в ньому недостатньо враховується специфіка профілю, слабкий зв’язок із профільними предметами.

За прагматичним підходом будови курсу не лише забезпечується мінімальний культурний рівень учнів, а й дається набір знань і умінь для засвоєння профілю навчання і професійної діяльності. У зміст відбирається інформація - поняття, явища, закони, теорії, що актуальні для певного профілю, певної професійної діяльності. Унаслідок експериментального викладання ми дійшли висновку, що саме прагматичний підхід найбільш ефективний. Він повністю відповідає основним завданням допрофільної підготовки і може використовуватись у процесі створення курсів за вибором. Окрім прикладних знань, він дає уявлення про способи дослідження, що застосовуються в певній науці. Однак цей підхід не позбавлений недоліків: має місце деяка мозаїчність, фрагментарність змісту. Тому на етапі допрофільної підготовки ефективним є поєднання методологічного і прагматичного підходів до проектування змісту.

Другий, технологічний, аспект варіативності курсів за вибором передбачає застосування сучасних технологій, що містять більший обсяг ціннісного, діяльнісного, практичного, дослідно-експериментального, проблемного компонентів.

Прикладом сучасної всесвітньовідомої ефективної технології організації і проведення курсів за вибором є технологія ТОГІС (Технологія Освіти Глобального Інформаційного Співтовариства, автор-розробник - доктор педагогічних наук, професор В.В. Гузеєв). Цій технології властива відмова від акценту на передачу інформації. При цьому вчитель стає менеджером, консультантом у вирішенні складних питань у процесі діяльності за індивідуальною освітньою траєкторією. Таким чином, функції вчителя полягають у формулюванні мети, плануванні результатів, організації та управлінні діяльністю учнів, експертизі результатів навчання відповідно до запланованих. Домінуючим у цьому процесі є проблемний метод. Перевагою такої технології проведення курсів за вибором є самостійний пошук, відбір і аналіз інформації. Задачі ТОГІС розширюють спектр можливих проблем вибору, які є важливими в системі допрофільної підготовки. За цією технологією учні в ігровій формі, кожен індивідуально, за допомогою комп’ютерного моделювання оволодівають уміннями організовувати, планувати і виконувати самостійну пізнавальну діяльність.

Ця технологія може успішно застосовуватися для побудови як пробних, так і орієнтуючих курсів, вона дозволяє в межах одного профілю моделювати різні курси за вибором, індивідуалізувати допрофільну підготовку. Докладніше з технологією ТОГІС можна ознайомитись за роботами В.В. Гузеєва. Широке впровадження цієї технології обмежується недостатнім рівнем оволодіння вчителями комп’ютером, а також класно-урочною системою, за якої вчитель за обмежений період уроку не може приділити багато часу на пошук учнями інформації.

Ефективною при засвоєнні елективних курсів може бути ігрова діяльність. Гра відноситься до інтерактивних методів, застосування яких сьогодні досить актуальне. У системі допрофільної підготовки педагогічна цінність ігрових технологій зумовлена тим, що у процесі ігрової діяльності дев’ятикласники непомітно для себе, часто мимовільно, навчаються різним видам діяльності щодо засвоєння змісту курсу. Гру доцільно використовувати, якщо до неї не треба довго готуватись, витрачати кошти, і якщо період гри нетривалий.

Третій аспект варіативності курсів за вибором - організаційний. Він зумовлений двома першими: змістовим і технологічним. Організаційна варіативність елективних курсів - одна з важливих умов ефективного функціонування всієї системи допрофільної підготовки. Школярі самостійно, ґрунтуючись на своїх профільних інтересах і нахилах, без тиску з боку вчителя вибирають той чи інший курс. За дослідженнями вчених, більшість школярів (80%) вибирають таку організацію курсів, за якої їх діяльність відбувається у формі навчальних практикумів, ігор та індивідуальних консультацій. Виконання повного обсягу завдань за елективний курс розглядається як результат профільних проб.

Отже, курси за вибором у системі допрофільної підготовки можуть і повинні бути різними за змістом, технологіями проведення і формами організації. Лише за таких умов вони можуть ефективно розв’язувати складні проблеми допрофільної підготовки, бо здатні задовольнити освітньо-профільні запити кожного учня основної школи.

З точки зору Л. Липової, В. Малишевої, Т. Паламарчук практика роботи школи з питань організації профільного навчання свідчить про вірогідність її від педагогічної теорії. За результатами анкетування вчителів курсів підвищення кваліфікації, 74% вчителів усвідомлюють актуальність введення профільного навчання, проте лише 28% з них, на їхню думку, здатні працювати в профільній школі, а 90% не знають, якими новими вміннями має володіти вчитель профільної школи. Тобто навіть за самооцінкою опитаних учителів загал їх не готовий до роботи в профільній школі. Потреба практики іноді випереджають теорію.

Як зазначалось, згідно з новими вимогами до вчителя в умовах профільного навчання відбуватиметься модернізація педагогічної освіти і підвищуватиметься кваліфікація педагогічних кадрів.

. Організація профільного навчання на уроках математики і фізики

Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати:

·              варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій);

·              практичну орієнтацію освітнього процесу з уведенням інтерактивних, діяльнісних компонентів (освоєння проектно-дослідницьких і комунікативних методів);

·              завершення профільного самовизначення старшокласників і формування здібностей і компетентностей, необхідних для продовження освіти у відповідній сфері професійної освіти.

Нові вимоги до вчителя в умовах переходу допрофільного навчання диктують необхідність подальшої модернізації педагогічної освіти та підвищення кваліфікації діючих педагогічних кадрів.

Для реалізації даної задачі необхідно розробити моделі структури та змісту підготовки фахівців для профільної школи на основі сучасних підходів до організації педагогічної освіти, що повинно включати випереджальне опрацювання моделі стандартів вищої педосвіти третього покоління. Нові моделі вищої педагогічної освіти задають необхідну середньо - та довгострокову перспективу. Разом із тим у найближчі кілька років основний обсяг викладацької роботи у профільній школі буде вести діючий педагогічний корпус. У цьому зв'язку для забезпечення необхідного рівня професійної підготовки вчителів при переході на профільну школу передбачається всім учителям, які виявили бажання працювати у профільній школі, пройти підвищення кваліфікації чи перепідготовку й одержати відповідне посвідчення (сертифікат). Міністерству освіти і науки варто ініціювати питання про можливість атестації педагогів профільної школи за 15-м розрядом ЄTC. Важливим уявляється організувати на базі педагогічних ВНЗ професійну підготовку фахівців (учителів, педагогів), а також магістрів освіти з метою забезпечення профільної школи висококваліфікованими кадрами. Треба в рамках підготовки за спеціальностями та напрямами педагогічної освіти ввести необхідні спеціалізації й майстер-програми з урахуванням потреб профільної школи.

При розробці нормативної бази розвитку профільного навчання на старшому ступені загальної освіти необхідно вирішити такі питання:

·   зміну видової номенклатури загальноосвітніх установ;

·   розробку механізмів фінансування профільного навчання.

Визначена концепція модернізації освіти введення профільного навчання вимагає уточнення набору різних видів загальноосвітніх установ і зміни діючого типового положення про загальноосвітню установу. Відповідно вимагають розробки питання нормативного фінансування профільного навчання з урахуванням різних джерел бюджетного фінансування.

При плануванні впровадження профільного навчання варто взяти до уваги об'єктивну необхідність підготовчої роботи з відновлення змісту освіти та її забезпечення (стандарти, навчальні плани, зразкові програми, підручники та методичні посібники, перепідготовка кадрів тощо). Варто також ураховувати необхідність співвіднесення планованих дій зі здійснюваними поряд з ними загальносистемними нововведеннями в освіті, зокрема введення єдиного державного іспиту. З урахуванням ситуації, яка складається в реальності, пропонуються такі етапи переходу на профільне навчання в середньостроковій перспективі.

Попереднім етапом уведення профільного навчання є початок переходу на передпрофільне навчання в останньому класі основного ступеня. За сприяння муніципальних і регіональних органів управління освітою необхідно організувати підвищення кваліфікації вчителів та адміністрації загальноосвітніх установ, ужити заходів із забезпечення шкіл навчальними посібниками та при необхідності підручниками, що відповідають задачам профільного навчання. Перед уведенням профільного навчання в загальноосвітніх установах має бути проведений значний обсяг робіт із забезпечення майбутнього вибору учнями профілів навчання (анкетування, бесіди з батьками й ін.). Паралельно повинна бути здійснена розробка процедури прийому випускників передпрофільних класів у профільні школи (класи, групи). Органам управління освітою різних рівнів доцільно розробити пропозиції з мережної взаємодії освітніх установ, що забезпечує найбільш збалансований спектр можливостей одержання старшокласниками повної середньої освіти на профільному рівні, а також у непрофільних (загальноосвітніх) школах, класах і групах. На основі орієнтовних нормативів і розрахунків суб'єкти повинні представити пропозиції до проектів територіальних бюджетів з метою додаткового бюджетного фінансування роботи старших класів загальноосвітніх установ, що планують перехід на профільне навчання.

На наступному етапі треба продовжити роботу зі створення нового покоління навчальної літератури, уточнення базисних навчальних планів, розробки та прийняття зразкових навчальних планів профілів і щорічного розширення кількості шкіл та учнів, переходу на профільне навчання на основі відповідних регіональних програм.

Висновки

Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, на розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, на прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Профільне навчання в 10-11-х класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичним, технологічним, художньо-естетичним, спортивним, їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах.

Базові загальноосвітні предмети є обов'язковими для всіх учнів у всіх профілях навчання.

Необхідна цілеспрямована, випереджальна робота з освоєння учнем самого механізму ухвалення рішення, освоєння «поля можливостей і відповідальності» підсумкова атестація випускників основної школи й організація вступу до старшої профільної школи.

Особливостями курсів за вибором на допрофільному етапі є їх варіативність, короткотривалість і нестандартизованість.

Згідно з новими вимогами до вчителя в умовах профільного навчання відбуватиметься модернізація педагогічної освіти і підвищуватиметься кваліфікація педагогічних кадрів.

Нові вимоги до вчителя в умовах переходу допрофільного навчання диктують необхідність подальшої модернізації педагогічної освіти та підвищення кваліфікації діючих педагогічних кадрів.

Визначена концепція модернізації освіти введення профільного навчання вимагає уточнення набору різних видів загальноосвітніх установ і зміни діючого типового положення про загальноосвітню установу.

Література

1. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн.] - Кн.2 Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. / Бех Іван Дмитрович - К.: Либідь, 2003. - 344

2.       Гузик М. / Профільне навчання: як організувати, не зруйнувавши школу: У 2-х ч. - К.: Вид. дім «Шкіл. Світ»: Вид. Л. Галіцина, 2005. - (Б-ка «Шкіл. Світу»).

3. Концепція профільного навчання в старшій школі (проект). - К. - «Острозька академія». - 2003. - 16 с.

4.       Курганов С. Построение подростковой школы // Народное образование. - 2002. - №1. - С. 122-130.

5. Липова Л Профільне навчання: Проблеми освіта і управління. / Липова Л., Малишев В., Паламарчук Т. - К.: 2007, Т.10. - №1. - С. 49-55

6. Новожилова Н., Фирсова М. Курсы по выбору: отбор содержания и технологии проведения // Народное образование. - 2004. - №2. - С. 120-129.

7. Овчарук О. Профільне навчання в старшій школі // Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої политики. - К.: К.І.С., 2003. - С. 57-81

8.       Організація профільного навчання в старшій школі / Упоряд. Н. Мурашко. - К.: Шк.світ, 2007. - 120 с., [4] арк. - (Б-ка «Шк. Світу»).

Похожие работы на - Організація профільного навчання та допрофільної підготовки

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!