Технологія і організація доглядових рубань за лісом

Технологія і організація доглядових рубань за лісом

Технологія і організація доглядових рубань за лісом

1. Розрахунково-технологічний розділ

1.1     Встановлення організаційно-технічних елементів рубки з метою догляду за лісом

Таксаційна характеристика виділів, які намічаються для проведення рубки з метою догляду за лісом з розрахованим вирубаним запасом всю на всю площу наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Відомість площ доглядових рубань по Лагодівському лісництву на 2013 рік

Проаналізувавши таксаційні показники насаджень проектуємо інтенсивність рубок у виділах. Для освітлення вона становитиме 20%, прочищення, 10%

Проріджування 10%, прохідної рубки 28%

Повноту зменшуємо до оптимальної для даного типу лісу і складу насадження. Розраховуємо запас вирубаної деревини по кожному виділу за формулою 1.1

Мв = Мз*Ір/100,                                                 (1.1)

де Мв - вирубаний запас, м³/га;

Мз - загальний запас виділу, м³/га;

Ір - інтенсивність рубки, %

Визначаємо склад насадження після рубки по запасу вирубаної деревини відповідно до дольової участі кожної породи в загальному запасі насадження. За «Таблицями ходу росту дубових насаджень» відповідно до бонітету, віку та повноти насаджень визначаємо середню кількість ростучих дерев на 1 га. Розраховуємо за вибраною інтенсивністю рубки кількість дерев, які підлягають вирубці на 1 га для проріджувань і прохідної рубки. На основі всіх розрахунків заповнюємо таблицю 1.2.

Таблиця 1.2. Показники насаджень

Розраховуємо вихід сортиментів і заносимо в таблицю 1.3.

Таблиця 1.3. Розрахунок виходу сортиментів з доглядових рубань

Середній об’єм стовбура (Vc) в метрах кубічних визначаємо по формулі

, (1.2)

де М - запас деревини, що вирубується з 1 га, м³;- кількість дерев, що відводяться в рубку, шт.

для прорідження 24/623 = 0.03м³

для прохідної 20/100 = 0.02м³

Середня відстань трелювання (L) знаходиться за формулою

=0,5а+0,25b, (1.3)

де L - середня відстань трелювання, м;

а - ширина лісосіки, м;- довжина лісосіки, м

Середня відстань трелювання для прорідження становить=0.5*250+0.25*100 = 112.5 м

Середня відстань трелювання для прорідження становить=0.5*100+0.25*300 = 125 м

1.2 Проектування технології розробки лісосіки і складання технологічних карт

Підбір технологічних схем, машин і механізмів для розробки лісосік заносимо в таблицю 1.4.

Таблиця 1.4. Технологічні схеми, машини і механізми доглядових рубань

Розрахунок об’єму робіт по технологічному опорядкуванню лісосік заносимо в таблицю 1.5.

Таблиця 1.5. Об’єми робіт по технологічному опорядкуванню лісосік

1.3 Розрахунок трудозатрат і грошових засобів на проведення доглядових рубань

1.3.1 Розрахунок затрат на основні види робіт по відведенню площ під рубки догляду

Розрахунок об’єму робіт по відводу площ під доглядові рубання заносимо в таблицю 1.6.

Таблиця 1.6. Розрахунок об’єму робіт по відводу площ рубок догляду

Прорубка і промір граничних візирів, прочистка зарослих візирів розраховується на основі викопіровки з планшета виділу, який відводиться в доглядові рубання і вивчення його меж. Діляночні стовпці ставляться на кутах кожної лісосіки. Помноживши кількість дерев, які відбираються в рубку з 1 га на площу виділу, одержимо об’єм робіт по відбору для одного виділу.

Для освітлень і прочисток розраховуємо площу пробних площ (3-5% від площі виділу, який відводиться), об’єм заготовленої деревини відповідно до запроектованої інтенсивності рубки з розподілом на види лісо продукції.

По середині кожної пасіки розрубують один технологічний коридор. Кількість візирів, які є осями технологічного коридору буде дорівнювати кількості техкоридорів. Помноживши довжину техкоридора на їх кількість одержимо об’єм робіт по прорубці внутрішніх візирів на одній лісосіці. В таблицю вписуємо розрахунки по всіх лісосіках. Промір візирів і розмітка техкоридорів - об’єм робіт такий же.

Розрахунково-технологічна карта на відвод площ під доглядові рубання приведена в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7. Розрахунково-технологічна карта на відвод площ під доглядові рубання

.3.2 Розрахунок затрат на основні види робіт при проведенні освітлення і прорідження.

Розрахунок затрат на основні види робіт при освітленні наведений в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8. Розрахунково-технологічна карта на проведення прорідження в кварталі №20 виділі 4 площею 2.5 га

Розрубка технологічних коридорів розраховується множенням запасу деревини на 1 га виділу 4 кварталу 20 на площу техкоридорів. В таблицю записуємо такий же об‘єм робіт для обрізки сучків на повалених деревах і формування пачок деревини на волоках та їх трелювання. Помноживши середній об‘єм стовбура на кількість відібраних дерев одержимо кубомасу валки дерев, обрізки на них сучків, трелюванні на верхній склад. Запас деревини з волоків і пасік разом становить об‘єм робіт по навантаженню і вивезенню з верхнього складу на нижній.

Норми виробітку, тарифні ставки по кожному виду робіт, вартість машинозмін тракторів, бензопил і інші беремо діючі на даний час в лісництві.

Об’єм робіт з рубки хворосту на технологічних коридорах розраховується множенням запасу насадження до рубки на 1 га на площу технологічних коридорів.

Об’єм робіт з рубки хворосту на пасіках розраховується множенням запасу насадження, який вирубується з 1 га на площу пасік без площі технологічних коридорів. Сума цих об’ємів дає запас деревини, який потрібно вивезти з площі освітлення. Поділивши об’єм робіт на норму виробітку маємо кількість людино-днів чи машино-змін для даного виду робіт. Заробіток для вальника отримуємо множенням тарифної ставки 6 розряду на кількість відпрацьованих людино-днів. Затрати на утримання агрегату розраховуються множенням вартості агрегату на кількість машино-змін. Розрахунок затрат на основні види робіт при освітленні наведений в таблиці 1.9.

Таблиця 1.9. Розрахунково-технологічна карта на проведення освітлення кварталі №20 виділі 3 площею 2.0 га

ВИКОПІРОВКА З ПЛАНШЕТА

Квартал 20

Виділу №3 площею 2.0 га

Виділу №2 площею 5.0 га

Виділу №4 площею 2.5 га

Виділу №1 площею 3.0 га

2. Пояснювальна записка

2.1 Коротка характеристика лісових масивів Лагодівського лісництва

Лагодівське лісництво, загальною площею 4685 га, входить до складу ДП «Бродівське лісове господарство» і розташоване в південно-східній його частині на території Бродівського адміністративного району.

Контора лісництва знаходиться в с. Берлин Бродівського району Львівської області, на відстані 12 км від контори держлісгоспу. Територія лісництва розділена на 3 майстерські дільниці та 3 обходи.

Лісові масиви лісництва розташовані в північній частині західного Лісостепу і в основному складаються з таких головних порід: сосна, дуб, ялина, вільха, і другорядних: береза, граб.

Тривалість вегетаційного періоду 198 днів, з 25 березня по 20 жовтня. Середньрічна температура повітря +10ºС, мінімальна -36ºС. Пізні весняні заморозки можливі до 21 квітня, а ранні з вересня. Середньорічна кількість опадів 568 м. За час вегетаційного періоду випадає 60% опадів. Середня глибина промерзання грунту 62 см, максимальна 82 см. Постійний сніговий покрив встановлюється з 23 листопада. Сніг тане з 13 березня по 25 березня. Вітри переважають північних, північно-західних і західних направлень. Переважаючі типи грунтів є сірі і світло-сірі опідзолені грунти.

Середній склад насадження лісництва: 9С1Д, вік - 58 років, клас бонітету 1 середня повнота - 0,7, середній запас насаджень - 200 м³/га.

2.2 Характеристика запроектованих видів рубань

В 20 кварталі виділі 3, площею 2,0 га у віці 6 років проектую рубку догляду освітлення з метою регулювання складу насадження. Інтенсивність рубки сильна - 30%, з 1 га вирубую 6 м³, вибираю другорядні породи, хворі, пошкоджені дерева граба. Метод рубки верховий.

У кварталі 20, виділі 2, площею 5.0 га, у віці 15 років проектую рубку догляду прочищення з метою регулювання складу, розміщення головної породи по площі. Використовую комбінований метод рубки. Інтенсивність рубки помірна - 20%, повнота знижується на 0,2. Вирубую хворі, сухостійні, щоб сформувати якісний деревостан дуба і бука. Запас який вирубується з 1 га становить 12 м³. Запас після рубки буде становити 48 м³/га, повнота після рубки 0,7 склад 9Д1Бк. Повторність рубки через 5 років.

У кварталі 20 виділі 4, площею 2.5 га у віці 25 років проектую провести прорідження з метою створення сприятливих умов для формування крони і якісного стовбура кращих дерев головної породи. У зв`язку з тим що клен буде служити підгіною породою для дуба, в такому випадку проводимо вирубування граба. Використовую комбінований метод рубки. Інтенсивність становить 30%, повнота знижується на 0,3 і буде становити 0,6. Проектую вирубувати дерева граба, сухостійні, гнилі, щоб в даному кварталі сформувати якісне насадження. Вирубую 24 м³ деревини. Після рубки запас буде становити 56м³/га. Повторну рубку планую через 7 років.

У кварталі 20 виділі 1, площею 3.0 га у віці 60 років проводжу рубку догляду - прохідну, з метою створення сприятливих умов для збільшення приросту кращих дерев головної породи дуба і підвищення товарності насадження. Використовую комбінований метод рубки. Інтенсивність рубки 20%, повнота знижується на 0,2 і буде становити 0,7. Вирубую граба. Запас який вирубується буде становити 20 м³/га, запас який залишається після рубки становить 80 м³/га. Наступну рубку планую прохідну в 75 років.

2.3 Елементи технології доглядових рубань при комплексній механізації

Технологія доглядових рубань при комплексній механізації лісосічних робіт складається з організації лісосік, верхніх складів, майстерських дільниць, трельовочних волоків. Для влаштування кварталу використовую середньопасічну технологію доглядових рубань. Ширина пасіки 50 м. По середині кожної пасіки проходить волок шириною 5 м для руху трелівочного трактора. Для трелівки деревини використовується трактор МТЗ - 80. Всі трелівочні волоки ведуть до навантажувальних площадок, які розміщені біля лісовозної дороги для зручності вивезення деревини на нижній склад. Навантажувальну площадку влаштовують біля краю лісосіки. Розмір навантажувальної площадки залежить від об'єму заготовленої продукції. Валка дерев проводиться під кутом 30° до технологічних коридорів в напрямку трелювання за комлі. На валці застосовується бензомоторна пила «SHTIL», очистка сучків проводиться сокирою або БМП. При розкряжуванні хлистів на погрузочній площадці розкряжовщик розміщує хлисти, розрізує хлисти на сортименти, дообрубує сучки, що є в штабелі.

Розробку лісосіки на широкопасічній технології використовують на трелюванні лебідки ЛТ - 400, це виконує комплексна бригада із 5 чоловік: вальник лісу, помічник вальника, обрубщик сучків, моторист лебідки, чокерщик.

Вирішальне значення при організації лісосічних робіт має вибір трактора, оскільки трелювання займає до 50% затрат праці. Для найбільш повного використання потужності трактора і зниження витрат паливо-мастильних матеріалів на 1 м³ заготовленої деревини треба використовувати малогабаритні трактори. Для погрузки, вивозки і розгрузки використовую гідроманіпулятор з автомобілем ЗІЛ - 130. Використання гідроманіпулятора дозволяє механізовувати працю на вказаних роботах.

2.4 Лісівниче обгрунтування запроектованої технології рубань

Способи лісосічних робіт і технологічна схема організації лісосіки впливають на збереження деревостану, підросту, підліску, грунту. Пошкодження вказаних елементів приводить до зменшення продуктивності насадження і родючості грунту.

При тракторному трелюванні лісосіка повинна бути організована, тобто мати пасіки, волоки, навантажувальні площадки. Рух тракторів дозволяється тільки по техкоридорах. Технологічні коридори розміщені з врахуванням мінімальної кількості дерев і найменшого пошкодження залишеної частини деревостану. Площа волоків не більше 10-12% від площі лісосіки. Техкоридори розміщують з врахуванням лінійної вирубки дерев і пошкодження залишених частин деревостанів. Число дерев з пошкодженими порізами, обдирами стовбура повинно становити не більше 4-6% загальної кількості стовбурів. Частина дерев по краю техкоридора залишається як «відбійні», вирубують їх після завершення трелювання. При валці дерев бензопилами хлисти трелюють із пасік за вершину, трелювання за комель допускається при порубці техкоридорів. На перезволожених грунтах, пісках і в горах сучки і вершини потрібно вкладати для укріплення волоків з метою збереження водоохоронних функцій і зменшення ерозії.

Пеньки на волоках і навантажувальних площадках спилюються врівень з землею, пеньки на пасіках оушкурюються.

При відмежуванні візирами пасік техкоридорів і постановки клейма, затіски на стовбурах роблять шляхом підрумянення кори, без пошкодження камбію і деревини.

Очистка лісосік - кінцева операція на рубках догляду, проводиться комбінованим способом. Частина порубочних решток збирається в кучі і укладається на технологічних коридор для зменшення пошкодження кореневої системи. Їх рівномірно розкидають по всій площі. Обрубка сучків на зволожених територіях проводиться на волоках для укріплення доріг.

При відводі лісосіки під доглядові рубання дерева ришпакуються та клеймуються на кореневій лапі.

Висновок

Згідно з трудовим законодавством адміністрація підприємства повинна забезпечити охорону праці і безпеку виконання робіт, а робітники і службовці зобов’язані знати і неухильно виконувати правила техніки безпеки і норми виробничої санітарії. Перед роботою працівників ознайомлюють з роботою і правилами техніки безпеки.

Перед початком розробки лісосіки майстер проводить виробничий інструктаж, під час якого робітники ознайомлюються з технологічною картою, а бригадири розписуються в ній. При виконанні підготовчих робіт на під’їзних шляхах і дорогах на відстані 50 м від їх меж встановлюють попереджувальні і заборонні знаки, що забороняють рух людей і машин.

На всі операції рубок допускаються особи, віком не молодше 18 років, чоловічої статі, які мають посвідчення і за станом здоров’я можуть виконувати дану роботу, а робітники зайняті на машинах повинні мати відповідні посвідчення, проходити стажування та інструктаж з техніки безпеки.

Перед роботою необхідно впевнитись чи справні всі машини і механізми, наявність захисних касок, спецодягу.

Забороняється валка без підпилу і недопилу, в темний період доби, при вітрі більше 6 балів, або 11 м/с, в горах 8,5 м/с, при видимості 50 м під час грози.

При обрубці сучків, сучкоруби один від одного повинні знаходитись на відстані 5 м., інструмент повинен бути справний, обрубка від комля до вершини, стояти з одного боку, а обрубувати з іншого. Якщо обрізка сучків проводиться бензопилою, то на одне дерево працює один робітник, в шоломі і в желеті. Знаходитись на дереві і обрубувати сучки заборонено, до іншого дерева переходити з непрацюючою шиною.

Робітників на лісосіку повинні доставляти автобусом або спеціально обладнаними машинами. При перевезенні забороняється везти одночасно паливо-мастильні матеріали і людей.

рубка лісосіка доглядовий карта

Перелік посилань

1. Гринченко В.В. Прогрессивная технология рубок ухода за лесом. Конспект лекций. Пушкино. 1980. - 53 с.

. Гринченко В.В., Самсонова Л.П. Проведение рубок ухода за лесом. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 80 с.

. ДСТУ 3404-96. Лісівництво. Терміни та визначення. - К., 2007. - 43 с.

. ДСТУ 3534-97. Знаки натурні лісовпорядні і лісогосподарські. - К., 1997.−19 с.

. Лісівництво. Термінологічний словник. - Львів: НЛТУУ. -2006. - 84 с.

6. Лісовий кодекс України. - К., 2010. - 75 с.

7. Мелехов И.С. Лесоводство. - М.: Агропромиздат, 1989. - 302 с.

. Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення / Постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.1996 р. №97. - К., 1996. - 8 с.

9. Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів / Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. №724. − К., 2007. - 8 с.

10. Санітарні Правила в лісах України / Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. №555. - К., 1995. - 21 с.

11. Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво: Підручник / За ред. В.Є. Свириденка. - К.: Арістей, 2009. - 544 с.

. Свириденко В.Є., Швиденко А.Й. Лісівництво: Підручник. - К.: Сільгосп-освіта, 2009. - 363 с.

13. Справочник лесовода / Под редакцией П.С. Пастернака - К.: Урожай, 1990. - 296 с.

. Типові норми виробітку і розцінки на доглядові рубання в рівнинних умовах

. Швиденко А.Й. Лісівництво: Підручник. - Чернівці: Рута, 2010. - 304 с.