Здорове і повноцінне харчування для організму
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СЛОВ’ЯНСЬКИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ ЛІЦЕЙ
РЕФЕРАТ
з
основ здоров’я на тему:
«Здорове
і повноцінне харчування для організму»
ліцеїста
ІІ-го курсу
технологічного
напряму навчання
Гайдима
Євгена
Перевірила
вчитель: Бойко О.А.
Слов’янськ,
2013
План
Вступ
1. Обережно, шкідливі продукти
2. Складові здорового
харчування
. Харчові обмеження та заборони
Висновки
Вступ
«Недаремно
над усіма явищами людського життя панує турбота про хліб насущний. Він подає
той давній зв’язок, який з’єднує всі живі істоти, в тому числі й людину, з
усією навколишньою їх природою. Їжа ... уособлює собою життєвий процес у
повному його обсязі.»
З
доповіді академіка І. Павлова при врученні йому Нобелівської премії
Більшість з нас замислюється про
своє здоров'я, і ми намагаємось піклуватися про нього, вести здоровий спосіб
життя: заняття спортом, помірні фізичні навантаження і сам по собі вигляд
активної життєдіяльності дозволяє нам вважати, що ми ведемо активний спосіб
життя і з кожним днем зміцнюємо своє здоров'я, ну або ж щонайменше прагнемо
цього.
Хоча насправді інтенсивність і
рухливість відіграють величезну роль для здоров'я та імунітету, не варто
забувати і про правильне харчування. Адже від того чим ми постійно харчуємося
теж залежить наше здоров'я і самопочуття, імунітет.
Сьогодні ми бачимо, що більшість
продуктів харчування масового вжитку, у кращому разі містять шкідливі добавки,
а нерідко взагалі складаються з речовин. Шкідливих до вжитку. Тому важливо
знати й розуміти, що ми їмо й як ці продукти впливають на наше здоров’я. Слід
уникати шкідливої й недоброякісної їжі й харчуватися тим, що може принести
користь - тобто шукати правильне харчування.
Правильне здорове, збалансоване та
раціональне харчування містить всі необхідні вітаміни, поживні речовини, білки,
жири і вуглеводи також зміцнює організм і підвищує імунітет, а значить і
покращує здоров'я (чим міцніший організм і сильніший імунітет, тим менше
доводиться стикається з різними захворюваннями, починаючи з самих простих,
таких як звичайна простуда і закінчуючи більш серйозними).
Таким чином стає ясно, що наше
здоров'я прямо залежить від нашого харчування, даний реферат допоможе
розібратися не тільки з проблемою здорового харчування, але зможе і пояснити
зміст складових найбільш вживаних продуктів (фрукти, овочі, молочні продукти, і
багато іншого) харчування, з поясненням їх потреби для організму.
здорове харчування
продукт шкідливий
1.
Обережно, шкідливі продукти
В останнє сторіччя, у зв'язку з
науково-технічним прогресом і величезними масштабами господарської діяльності
людства, в усьому світі створилася ситуація, коли людина опинилася в середовищі
існування, в значній мірі сформованому ним самим, причому це середовище стало
ворожим біологічній сутності самої людини.
Сталося це так стрімко, що людський
організм виявився нездатним адаптуватися до змін, що вже саме по собі призвело
до напруження його адаптаційних і біохімічних механізмів, аж до зламу
нормального характеру їх функціонування
З року в рік від на нашій планеті
з’является і бурхливо розвивається виробництво абсолютно нових сполук.
Незалежно від їх призначення, рівня небезпеки, всі вони від початку чужерідні
для людини, тому їх назвали токсикантами або ксенобіотиками. Їх джерелами є
відходи промисловості та ядерної енергетики, пестиціди, барвники, ліки і т.п.
Всі вони мають здатність швидко поширюватися в повітрі і воді, включаючись в
кругообіг речовин в природі.
Центральне місце в процесах
кругообігу, які відбуваються в біосфері займає грунт: у ньому взаємодіє більша
частина елементів. З грунту ж виростають рослин , що вживаються в їжу птахами,
тваринами і людиною.
З їжею в організм проникає більша
частина токсикантів - до 70%, близько 20% - з повітрям і 10% - з водою. Всі
вони локалізуються в кишечнику, а потім або розподіляються по всьому організму,
або вибірково накопичуються в органах, вражаючи їх. Зростає загроза утворення
зло-якісних пухлин. Діти, перш за все новонароджені, особливо чутливі до впливу
токсикантів.
Перш ніж говорити про правильне,
здорове харчування , непогано було б з'ясовувати , що собою представляє наше
сучасне, повсякденне харчування.
Сьогодні Україна стала світовим
звалищем харчових сурогатів:
• 80 % всіх захворювань в Україні
від неправильного харчування;
• Лише 1% всіх лікарів займається
проблемами харчування;
• У нашому організмі 80-100
трильйонів клітин, з них правильно функціонує лише 15-20 %;
• За рік з води, повітря і їжі ми
отримуємо до десяти кілограмів шкідливих речовин;
• До 40 років в кожній людині осідає
до 10 кілограмів шкідливих речовин;
• Півтора мільйони чоловік в Україні
хворі на цукровий діабет, 80 відсотків з них мають надлишкову вагу ;
• За смертністю від онкологічних
захворювань Україна займає друге місце в Європі;
• Кожні 45 секунд від
серцево-судинних захворювань в країні вмрає одна людина, 85-90% з них
страждають зайвою вагою ;
• 75 % дітей народжуються хворими, і
лише 5 % всіх новонароджених вважаются абсолютно здоровими.
До початку XXI століття збільшення
темпів зростання виробництва, темпу самого життя, особливості харчування людей
породили серйозні проблеми, які звуть « хворобами цивілізації».
Хронічними стали нервові
перевантаження. Питна вода несе в людський організм трихлоретан, свинець,
ртуть, органічні сполуки, хвороботворні бактерії і т.п. Повітря насичене
викидами важких металів. Захоплення фармакохімії веде до збою захисних сил
організму людини.
Суттєво змінилося і саме харчування.
Воно стало нераціональним, включає в себе багато рафінованих, штучних
продуктів, що веде до дефіциту вітамінів, мінералів, порушення кишкової
мікрофлори.
Жителі промислових міст на тлі
гіповітамінозу і неблагополучної екологічної обстановки особливо схильні до
виникнення серцево-судинних патологій, онкологічних захворювань, алергій,
підвищеної ламкості кісток.
З 53 країн світу, які реєструють
тривалість життя, наша країна перебуває на 20 місці серед жінок і на 52- м
серед чоловіків.
Хвороби приходять до людини через
зашлакованості організму, а шлаки - через їжу, воду і повітря.
Основною причиною зашлакованості
організму є вживання в їжу сурогатних продуктів і продуктів з сурогатними
компонентами.
Людям, що споживають «покращені » і
модифіковані (суррогатні) продукти: маргарин, кулінарний жир, рафіновані
рослинні масла і все, що приготовлено з їх застосуванням; всі види майонезів,
кетчупів, картоплі-фрі, чіпсів, сучасний дріжджовий хліб, фарбовані солодкі
напої, «мертві» молочні продукти і незліченну безліч продуктів з консервантами,
необхідно всерйоз задуматися. По-перше, необхідно переглянути свій звичайний
харчовий раціон, а по-друге, навчитися нейтралізувати наслідки минулих харчових
отрут.
Офіційна влада, нерідко, мовчить про
шкоду «покращених» продуктів. На наше щастя є медики та науковці. Які мають
сміливість говорити про шкоду «дешевого» харчування.
Одним з таких людей є Михайло
Єфремов, який написав книгу під назвою «Обережно! Шкідливі продукти». У ній
автор, спираючись на документи і висновки експертів розкрив справжню картину
свідомого чи несвідомого « харчового геноциду », що відбувається в країнах СНД.
У своїй книзі Михайло Єфремов,
насамперед, зазначає, що країни СНД, за останні 15 років, перетворилися на
світовий смітник харчових сурогатів. Все, з чим Захід розібрався, як з отрутою,
західні ж виробники шлють нам у вигляді товарної продукції, не боячись ніяких
препонів з боку вітчизняних контролюючих органів.
Маленький, але страшний приклад,
який ілюструє такі обставини.
У усіх магазинах нашої країни широко
продаються прибалтійські шпроти, які суворо заборонені для реалізації в країнах
Євросоюзу, як канцерогенні.
Сьогодні дешева і сурогатна їжа
нажаль стала улюбленою поживою молоді. Молоді люди. Не маючи значних фінансових
коштів та задурманені рекламою щоденно споживають продукти, які
наносятьнепроправиму шкоду їх здоров’ю.
ЗМІ вирішили скласти рейтинг
шкідливих продуктів, опитавши п'ятірку фахівців в галузі харчування. Так як
осягнути неосяжне неможливо, зосередилися тільки на продуктах, які є однією з
причин масових захворювань - серцево-судинних, онкологічних, шлунково-кишкових
і цукрового діабету: саме ними найчастіше страждають українці.
Кожен експерт привласнював продуктам
за шкідливість певне місце. За перше ми давали 5 балів , за друге - 4 бали ,
третє - 3 бали , четверте - 2 бали , п'яте - 1 бал.
Експерти відзначали, що в такому
рейтингу є частка відносності: їх аргументи зводилися до того, що все
індивідуально, залежить від дози шкідливого продукту і початкового рівня
здоров'я.
Рейтинг шкідливих продуктів :
місце - 12 балів
Чіпси. Сама технологія виготовлення
чіпсів (гідрогенізація рослинної олії) веде до утворення канцерогенних
синтетичних жирів та інших канцерогенів (акриламіду, бензопірену). Канцерогени
провокують появу раку.
Лимонад. При надмірному вживанні
порушує обмін речовин (через надлишок цукру), синтетичні барвники часто
викликають алергії, а вуглекислий газ (бульбашки) - підвищення кислотності
шлункового соку, що призводить до гастриту.
місце - 7 балів
Фастфуд. Під цим поняттям перш за
все біляші, хачапурі, картопля- фрі тощо, які готуються в киплячій рослинній
олії, використовуваній по багато разів. Через це в ній утворюються канцерогени.
місце - 6 балів
Дешеві ковбаси. Дуже часто не
містять нічого натурального і повні фарбників, ароматизаторів і іншої
синтетики, безпека якої для здоров'я не доведена.
Копченост . У копченому м'ясі та
рибі часто накопичується бензопірен - один їз сильних канцерогенів.
Кетчупи та майонези. Майонези часто
містять канцерогенні синтетичні транс-жири, а кетчупи з крохмалем - синтетичні
добавки, безпека яких для здоров'я не доведена.
місце - 4 бали
Овочі та фрукти, забруднені
промисловими викидами. В овочах і фруктах, вирощених з використанням нітратів,
зібраних біля промислових підприємств автодоріг і тому подібне, концентруються
бензопірен та інші канцерогени.
Продукти з консервантами. Як
правило, консерванти містять глютамат натрію - токсична для організму речовина,
що викликає головні болі , спазми судин, порушення обміну речовин.
місце - 3 бали
Маргарини (спреди). Шкідливі з тієї
ж причини , що і чіпси : містять канцерогенні трансгенні жири.
Кондитерські вироби з великим
вмістом жиру і цукру. Регулярне вживання таких солодощів - один з найкоротших
шляхів до порушення обміну речовин ( це робить надлишок жиру і цукру).
Злакові. На білий хліб і інші
злакові у людей часто буває харчова нестерпність.
місце - 2 бали
Кофеїнові стимулятори. До них
відносяться кава і енергетичні напої. Безпечна доза кави - 2-3 чашки в день,
енергетичні напої можна безпечно пити взагалі не щодня . Перевищення веде до
виснаження нервової системи.
Молоко. Продукт, на який у людей
часто буває харчова нестерпність.
місце - 1 бал
Домашня консервація. Нерідко
готується з порушенням технології, через що стає причиною смертельних отруєнь,
наприклад отруєння ботулотоксином.
Морозиво. Часто містить синтетичні
загусники і ароматизатори , які можуть уповільнювати обмін речовин.
З цих та подібних фактів нашого
життя, складається враження, що жити й харчуватись взагалі небезпечно. І все ж
є стратегія й технологія здорового способу життя. Вона включає такі пункти: 1)
Збалансована дієта; 2) Фізична активність; 3) Продукти зі збіжжя; 4) Молочні
продукти; 5) Риба й морепродукти; 6) Овочі та фрукти.
Разом з тим, треба обмежувати та
виключати з харчування: 1) Жири тваринного походження; 2) Цукор і солодощі; 39 харчування:треба обмежувати та виключатти ттяься
враження, що споживають продукти, які наносятьнепроправиму шкоду їх здоровгал)
Сіль; 4) Алкоголь та сигарети.
2. Складові здорового харчування
Збалансована дієта
Збалансована дієта не передбачає
надлишок або нестачу будь-яких поживних речовин, вона забезпечує достатню для
підтримання здоров’я їх кількість, не сприяє зниженню ваги або його набору.
Для підтримки і зміцнення здоров’я
рекомендується поєднувати збалансовану дієту з фізичною активністю.
Більша частина калорій повинна
надходити з хліба, цільного зерна, круп та крохмалю. Ці продукти є основними
джерелами: клітковини, вітамінів групи В і деяких мінералів, таких, як залізо.
Також, ці продукти прекрасний постачальник енергії, тому вони і повинні стати
її основним джерелом.
Клітковина дуже важлива.
Наші прадіди щодня отримували до 60
г клітковини, тому що харчувалися, здебільшого, кашами. Ми ж клітковини
отримуємо значно менше, і за рахунок овочів та фруктів.
Для повноцінного і збалансованого
харчування, більшості з нас, треба збільшіти споживання продуктів з високим
вмістом клітковини. Дорослі повинні з’їдати від 20 до 35 грамів клітковини на
день. Діти у віці старше 2 років повинні споживати в день клітковини у
кількості що дорівнює їх віку (цифра в грамах) плюс ще 5 грамів.
Для цього:
Треба Замінити білий рис, хліб і
макарони на коричневий рис, продукти з цільного зерна та необроблені крупи.
Від 2 до 3 разів на тиждень
замінювати м’ясо на бобові (квасоля, горох, сочевицю) в супах та інших стравах,
де це можливо.
Фізична активність
Одним з таких згубних явищ стало
зниження рухової активності людей , що в першу чергу пов'язано зі зміною
характеру виробничої діяльності в сучасному індустріальному суспільстві.
Зовсім недавно, якихось 150-200
років тому, для того щоб добути хліб насущний, людині (більшості людей!)
потрібно було сильно попотіти. Нинішнє людство, знову ж таки в більшості своїй,
десятиліттями нічого важче ложки не піднімає і далі туалету не ходить. Але мільйони
років наші предки щодня витрачали величезну мускульну енергію. Раптове за
історичними мірками зменшення рухової активності призвело до розвитку тенденцій
фізичної деградації. Для її припинення необхідні штучні навантаження -
фізкультура і спорт. Людина розумна зрозуміє це сама , і буде діяти в
потрібному напрямку. Людина ж , що відрізняється леностю розуму, віддасть
перевагу життю за принципом «вже краще сидіти, ніж стояти, і краще лежати, ніж
сидіти ». На жаль, таких більшість. Тим більше, потрібна державна робота з
впровадження в масову свідомість культури щоденних фізичних вправ. А це вимагає
колосальних організаційних і фінансових зусиль. На сьогоднішній день в
середньо-статистичному провінційному місті ми маємо 3-4 рваних м'яча на всю
школу, та жебрака вчителя фізкультури.
Однією з основних ознак здорового
способу життя є висока фізична активність - рух. Величезні можливості,
закладені в організмі кожної людини, можуть бути реалізовані в здоров’я і
активне довголіття тільки за умови постійної дружби з фізичними навантаженнями.
Продукти зі збіжжя
Продукти зі збіжжя містять білок,
вітамін B1, магній, залізо, цинк і цінну харчову клітковину. Остання полегшує
боротьбу із зайвими кілограмами, тому варто ознайомитися з дієтою збагаченою
клітковиною.
Клітковина відноситься до поживних
речовин, які, подібно воді й мінеральним солям, не забезпечують організм
енергією, але відіграють величезну роль у його життєдіяльності.
Харчова клітковина, що міститься
головним чином у вуглеводах з низьким або дуже низьким змістом цукру, є
речовиною рослинного походження. Звичайно вона поєднується з іншими поживними
речовинами.
Клітковина - це рослинні залишки,
які протидіють впливу ферментів у тонкому кишечнику, але бактеріальна флора
товстої кишки частково перетворює клітковину у рідину.
Розрізняють два види клітковини,
кожний з яких має специфічні властивості.
Нерозчинна клітковина - її називають
целюлозою й лігніном. Така клітковина втримується в овочах, фруктах, зернових і
бобових рослинах.
Нерозчинна клітковина набухає у воді
й подібно губці прискорює спустошення шлунка й допомагає видаляти з організму
холестерин і жовчні кислоти, які перебувають у травному тракті.
Розчинна клітковина - це пектин (із
фруктів), смола (з бобових рослин), альгіназа (з різних морських водоростей) і
геліцелюлоза (з ячменя й вівса). Пектин абсорбує жовчні кислоти, холестерин і
запобігає їхнє проникнення у кров.
Розчинна клітковина, поглинаючи
велику кількість води, перетворюється в желе. Через великий обсяг вона повністю
заповнює шлунок, що дає нам почуття насичення. Таким чином, без споживання
великої кількості калорій швидше зникає почуття голоду.
Корисні властивості клітковини такі.
Клітковина приводить до зниження
рівня холестерину в крові й попереджає появу каменів у жовчному міхурі.
Клітковина не тільки не заважає
поглинанню вітамінів і мікроелементів. Навпаки, продукти, богаті клітковиною
(фрукти, овочі, бобові) самі містять багато кориснихпоживних мікроелементів,
необхідних для правильного функціонування організму.
Клітковина сповільнює засвоєння
вуглеводів і жирів. Тому, коли ми їмо продукти, багаті розчинною клітковиною,
ми позбуваємося від ризику підвищення змісту цукру.
Вплив клітковини підсилюється, якщо
їжа, багата клітковиною (свіжі овочі й фрукти, масляні насіння), містить
антиокислювачі (вітаміни С и Е, бета-каротин), тому що вони захищають стінки
артерій.
Зараз дієтологи багатьох країн
радять нам уживати достатню кількість клітковини. Щоденна рекомендувати норма,
що, становить від 35 до 50 грамів. На жаль, більшість із нас не з'їдають навіть
й 15 грамів.
Молочні продукти
Молочні продукти джерелом кальцію і
вітаміну B2. Їх можна замінити йогуртами, кефіром, а також пісним сиром.
Особливо важливу роль відіграють для дітей і вагітних жінок.
Молоко та молочні продукти часто
використовувані продукти раціону. Молоко називають іноді першим продуктом в
дієтології, підкреслюючи його роль у лікувальному харчуванні.
Історія молока як продукту і як
лікувального засібу йде в глибоку старовину. Задовго до нашої ери єгиптяни
використовували молоко в їжу, а також для лікування різних захворювань.
Знаменитий Авіценна, що жив більше тисячі років тому, вважав молочні продукти
найкращою їжею для людей похилого віку.
Лікувальні властивості молока широко
використовують у медичній науці і практиці. Тік, ще в XIX столітті,
петербурзький лікар Ф.Я. Карелль описав досвід успішного застосування молока
при лікуванні хвороб шлунка, кишечника, при подагрі й ожирінні. С.П. Боткін,
виходячи зі своєї практики, оцінював молоко як "дорогоцінний засіб при
лікуванні хвороб серця та нирок". Працями академіка І.П. Павлова була
підтверджена особлива цінність молока і молочних продуктів в харчуванні людини.
"Між сортами людської їжі, - писав І. П. Павлов, - у виключному становищі
перебуває молоко ... Їжа, приготована самою природою ..."
Молоко - слабкий збудник шлункової
секреції, тому особливо часто його рекомендують у тих випадках, коли необхідне
харчування, що щадить слизову оболонку шлунка (виразкова хвороба, гастрит з
підвищеною кислотністю). Хто страждає набряками лікарі також нерідко радять,
пити молоко, враховуючи його властивість посилювати виведення рідини з
організму.
Його використовують при
атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, хронічних захворюваннях печінки і
жовчного міхура, при деяких інших недугах.
Молочна їжа корисна і здоровим людям
різного віку, тому молоко і молочні продукти повинні займати в харчуванні одне
з провідних місць. У деяких людей молоко викликає відчуття тяжкості в
надчеревній області, а іноді, і печії, розлад діяльності кишечника. Подібна
нестерпність ... молока може бути пов'язана з відсутністю або недостатньою
активністю в організмі ферменту. Лактази, що розщеплює молочний цукор, посилене
бродіння якого й приводить до шлунково-кишкових розладів. Інша ймовірна причина
- підвищена чутливість організму до молочних білків.
Володіючи багатьма цінними поживними
властивостями молоко легше засвоюється.
Молочні супи з вермішеллю, крупами,
овочами, молочні каші, сметанні та молочні соуси, сир, сирні пудинги, суфле,
запіканки, сирники, ватрушку з сиром, сир з молоком, сметаною, варенням, збиті
вершки і сметана, молочний кисіль і просто стакан молока або кефіру, кислого
молока, скибочка ароматного сиру - все це не просто сума харчових речовин:
білків, жирів, вуглеводів і т. д. Це. перш за все смачне і різноманітне
лікувальне харчування. З молоком і молочними продуктами наш організм ^ отримує
тваринний повноцінний білок, не менш цінний, ніж білок, що міститься,
наприклад, у м'ясі та рибі.
Кефір - один з найбільш часто
вживаних молочнокислих продуктів. Ще в минулому столітті російські лікарі
звернули увагу на цілющі властивості напою кавказьких горців - кефіру.
Ялтинський лікар В. Дмитрієв одним з перших опублікував роботу, присвячену
дієтичним властивостям напою. Високо оцінював корисні властивості кефіру І.І.
Мечников. Звернувши увагу на високу тривалість життя горців Кавказу та деяких
районів Болгарії, значну частину раціону яких становили молочнокислі продукти,
він прийшов до висновку, що молочнокислі бактерії можуть затримувати розвиток
деяких шкідливих мікроорганізмів і сприяти продовженню життя людини.
У харчовій промисловості кефір
одержують із молока шляхом додавання до нього кефіру грибка. До складу кефіру
грибка, крім молочнокислих бактерій, входять молочні дріжджі, які й надають
напою особливий аромат і смак.
Кефір легко засвоюється, надає
тонізуючу дію. Він, впливає на роботу шлунка і кишечника: стимулює виділення
травних соків, нормалізує моторну функцію травного тракту, збуджує апетит. Саме
тому кефір рекомендують при хронічних захворюваннях шлунка і кишечника (гастрит
зі зниженою секрецією, коліт). Нерідко люди, які страждають алергією до молока,
добре переносять кефір. Інформація, що міститься в ньому молочна кислота має
антимікробні властивості і сприятливо діє на мікрофлору кишечнику.
Сир як продукт харчування
необхідний всім, особливо дітям і людям похилого віку. Він входить до складу
дієт при лікуванні захворювань печінки, атеросклерозу і гіпертонічної хвороби.
Широко використовують сир у лікувальному харчуванні хворих на виразкову хворобу
шлунка і дванадцятипалої кишки, хронічним гастритом, хронічними захворюваннями
жовчного міхура, панкреатитом, хворобами кишечника.
Сир входить практично в
будь-яку дієту. Його по праву називають продуктом, що не знають заборони в
лікувальному харчуванні.
У магазини надходить зазвичай
сир пастеризований, приготований за допомогою закваски з молока, попередньо
знешкоджених від бактерій. Його можна їсти сирим, без теплової обробки,
наприклад з молоком, сметаною, варенням і т. д. З пастеризованого сиру готують
сирну пасту різної жирності, солодкі й солоні сирні сирки.
Непастеризований сир з
кислого молока можна використовувати для приготування страв, які піддаються
термічній обробці.
Сир широко використовують у
лікувальному харчуванні. Негострі сорти типу російського, костромського
включають у харчування при виразковій хворобі, хронічних гастритах і колітах,
хронічних захворюваннях печінки і жовчного міхура (гепатит, холецистит).
Риба й
морепродукти
Риба й морепродукти є
джерелом повноцінного білка.
Харчова цінність риби є дуже
високою, вона - багатше джерело білка, ніж м’ясо (крім м’яса великої рогатої
худоби). Морепродукти та риба, що широко застосовуються в середземноморській
дієті, містять йод і цинк, які ще називають еліксиром молодості. Дуже корисним
є жир риби, який містить багато вітамін, особливо вітаміну D. Риба легко
засвоюється організмом, тому радиться вживати її при різних хворобах, особливо
шлункових.
Регулярне споживання морської
риби надовго збереже нашу молодість. Вони містять також вітаміни групи В,
фосфор, калій і натрій. Морська риба забезпечує великою кількістю мікроелементів
- мідь, селен і поліненасичені жирні кислоти Омега-3 (які використовуються для
профілактики склерозу й ішемічної хвороби серця, зменшують концентрацію
тригліцеридів у крові та її згортання).
Морепродукти багаті на
речовини, необхідні для відповідного функціонування організму. Вони є цінним
джерелом легкозасвоюваного білка. Найбільше його в креветках і лангусті (бл.
17%), а це ненабагато менше, ніж знаходиться в рибі. Морепродукти містять дуже
мало жиру (найменше раки - 0,5%, а найбільше омари - 2%), але це цінний жир
Омега-3. В морепродуктах знаходяться такі мінеральні речовини: залізо, цинк
(найбільше в устрицях, саме тому вони відомі як сильний афродизіак) і мідь, а
також вітаміни РР і В12. Продукти моря є найкращим джерелом йоду та
фосфору, також забезпечують організм кальцієм, селеном і фтором. Ракоподібні,
за винятком крабів, містять багато холестерину, а також деяку кількість
стеринів, які обмежують його засвоювання.
Білок риби є матеріалом для
відбудови використаних тканин і утворення нових. Він також бере участь у
виробленні гормонів, ензимів, імунних тіл, гемоглобіну. Ненасичені жирні
кислоти Омега-3 мають корисний вплив на згортання крові, зменшуючи таким чином
розвиток склерозу. Натомість селену приписують дію, що допомагає призупинити
розвиток склерозу, завдяки його впливу на згортання крові й утворення
простициклінів Риба з огляду на свої поживні речовини, яких не мають жодні інші
продукти (Омега-3), має споживатися принаймні раз на тиждень. Детальні рекомендації
щодо споживання риби та морепродуктів можна знайти в середземноморській
піраміді харчування.
Морепродукти не
рекомендується вживати дітям і вагітним, а також жінкам у період лактації. Не
повинні їсти ракоподібних і молюсків особи, котрі хворіють на подагру, адже в
них є пурини, котрі підвищують рівень сечової кислоти в крові. Морепродукти
належать до низькокалорійних, тому їх можуть вживати люди з надмірною вагою, а
також особи з проблемами серцево-судинної системи. Вони є також ідеальним джерелом
йоду, котрий необхідний для виробництва гормонів щитовидної залози, які
відповідають за метаболічні процеси.
Свіжа риба є придатною для
споживання лише впродовж 1-2 днів. Її слід зберігати в холодильнику на самій
нижній полиці. Після очищення, готові філе чи морепродукти можна зберігати в
морозильній камері впродовж 6-8 місяців. Копчену рибу зберігайте при
температурі 5-6oC, у закритій посудині, щоб інші продукти не набували
характерного запаху. Відкриті рибні консерви можна зберігати впродовж 2-3 днів,
якщо вийняти їх з банки та помістити в закритий контейнер.
Овочі та
фрукти
Овочі та фрукти містять мало
калорій, безліч вітамінів, цінні мінеральні елементи та клітковину.
Найбільшою, мірою вітаміни
зберігаються в овочах, що вживаються в свіжому вигляді. Кулінарна обробка,
особливо тривале варіння, і гасіння, знижує вміст вітамінів в овочах. У той же
час такі методи консервування, як швидке заморожування, квашення, зберігають
значну частину вітамінів на тривалий період, аж до нового врожаю овочів.
Мала калорійність овочів
набуває особливого значення в останні десятиліття, перетворившись з недоліку
продукту в його завидну перевагу. Людині, що веде малорухливий спосіб життя,
схильному до повноти, дуже важливо отримати відчуття ситості (об'ємні овочеві
блюда швидко насичують), в той же час не перевищивши межу калорійності добового
раціону, приписану лікуючим лікарем. Хотілося б додати про калорійність деяких
овочів: наприклад 100 грам огірків дають організму близько 14 кілокалорій,
білокачанної капусти - 27, салату - 14, цвітної капусти - 30, баклажанів - 24,
кабачків - 23, томатів - 23, гарбуза - 29. А калорійність тієї ж кількості
вершкового селянського масла - 661, топленого масла - 887, сиру - 350-380,
свинячого шпику - 841 і т. д. Коментарі, як кажуть, зайві. Саме завдяки малій
калорійності овочі знаходять широке застосування в лікувальному харчуванні
людей, які страждають від надмірної маси тіла. Огірки, помідори, кабачки,
баклажани, салат, капуста кольорова і білокачанна містять невелику кількість
вуглеводів і корисні при цукровому діабеті.
Овочі - важливий постачальник
мінеральних речовин, необхідних організму, - калію, кальцію, магнію, фосфору,
заліза, різних мікроелементів. В овочах є органічні кислоти (яблучна, лимонна
та ін) і ефірні масла, які багато в чому визначають смак і аромат продукту.
Стимулюючи секрецію травних залоз, вони впливають на процеси травлення. Ефірні
масла, впливаючи на нюх, викликають виділення травних соків ще до того, як ми
приступимо до їжі, сам вид овочів - барвистих, ароматних - сприяє підвищенню
апетиту. Починати обід треба з овочевих закусок. Салати, вінегрети сприяють
відповідній підготовці травної системи до їжі і засвоєння їжі. Овочеві гарніри,
приправи підвищують засвоюваність м'яса і риби. Овочі включають буквально в
кожний раціон лікувального харчування. Однак більш детальні рекомендації щодо
вибору продуктів, їх кулінарної обробки бажано отримати від лікуючого лікаря.
Для максимального збереження в овочах вітамінів та інших біологічно активних
речовин, зокрема фітонцидів найкраще очищати і подрібнювати овочі безпосередньо
перед їх приготуванням. Буряк, моркву, картоплю для салатів рекомендується
варити в неочищеному вигляді. Цибулю, петрушку, украй, іншу зелень краще класти
у вже приготовлені страви безпосередньо перед подачею на стіл.
Розглянемо особливості деяких
овочів, їх роль у харчуванні, картопля по праву називають другим хлібом - адже
він, подібно до хліба, не приїдається. Картопля відрізняється не тільки
смаковими достоїнствами, але і високою харчовою цінністю, добре засвоюється
організмом. Клітковина картоплі не дратує слизову оболонку шлунка та кишечнику,
тому розварений картопля дозволяється їсти в період загострення деяких
захворювань шлунка і кишечника. У 100 грамах бульб молодої картоплі міститься
до 20 мг вітаміну С. Однак у процесі зберігання вміст аскорбінової - кислоти
знижується, і, скажімо, через півроку її у картоплі вже буде вдвічі менше.
Втрачається вітамін С і в процесі кулінарної обробки. Майте на увазі, що повторне
розігрівання страв з картоплі призводить до ще більшого руйнування вітаміну С.
Висока, вміст солей калію в картоплі пояснює корисність включення його в раціон
живлення при захворюваннях серцево-судинної системи і нирок, що супроводжуються
набряками. Оскільки калорійність картоплі значна - перевищує в 2-3 рази
калорійність багатьох інших овочів, тим, хто схильний до повноти, картоплю в
раціоні слід обмежити.
Помідори славляться чудовими
смаковими якостями. Вони і дуже корисні. У томатах є каротин - провітамін А,
аскорбінова кислота, вітаміни групи В. З мінеральних солей - калій, фосфор,
залізо, є органічні кислоти, клітковина.
В даний час фахівці-дієтологи
вважають, що помідори можна рекомендувати практично всім. Особливо вони корисні
при захворюваннях серцево-судинної системи. Низька калорійність помідорів
дозволяє включати їх в раціон тих, хто має надлишкову масу тіла. Останні дані
свідчать про те, що щавлевої, кислоти в помідорах не більше, ніж, скажімо, в
картоплі.
Менше, ніж в інших овочах,
міститься і пуринів, здатних порушувати обмін речовин. Тому не слід виключати
помідори з раціону людей, страждаючих захворюваннями суглобів і нирок,
пов'язаними з порушенням обміну речовин.
Огірки складаються на 95% з
води і привертають не стільки своєю харчовою цінністю, скільки смаковими
достоїнствами і ароматом, що активізує діяльність травних залоз. А це, у свою
чергу, покращує засвоєння їжі. У невеликій кількості в огірках є вітаміни (С, В
1, В 2). З мінеральних солей в них найбільше калію.
Клітковина огірків стимулює моторну функцію кишечника, тому огірки корисні при
хронічних запорах.
Свіжі огірки рекомендується
включати в раціон страждають захворюваннями серцево-судинної системи, печінки,
нирок, ожиріння, при деяких захворюваннях суглобів, пов'язаних з обміном
речовин.
Морква, особливо яскраво
забарвлені коренеплоди, містить у великій кількості каротин, з якого в
організмі людини утворюється вітамін А. За вмістом каротину морква перевершує
багато інші овочі. Каротин краще засвоюється в присутності жиру, тому доцільно
є моркву зі сметаною або у вигляді салатів і вінегретів, заправлених рослинним
маслом. Крім каротину, в моркві є й інші вітаміни: Р, С, і групи В. Багата
морква солями калію, тому свіжа морква, страви з неї, морквяний сік настійно
рекомендуються страждають захворюваннями серцево-судинної системи. Моркву
необхідно включати в раціон при хворобах шлунку і кишечника, нирок, і при
запорах. При загостренні деяких захворювань, наприклад гастриту, виразкової
хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, моркву слід їсти у відвареному і
подрібненому вигляді. Готуйте морквяний сік і салати з моркви безпосередньо
перед вживанням, так як каротин швидко втрачає активність під впливом кисню і
повітря.
Буряк відрізняється високим
вмістом цукру, клітковини, органічних кислот (яблучна, лимонна та ін), а також
різних вітамінів. Клітковина, цукор і органічні кислоти посилюють перистальтику
кишечника, надають послаблювальну дію. При закрепах рекомендується з'їдати
натщесерце 50-100 г вареного буряка. Молоду буряк використовують разом, з
бадиллям, в якій багато аскорбінової кислоти, каротину і вітамінів групи В.
Білокачанна капуста - істотне
джерело вітаміну С. У 100 грамах її влітку і восени міститься до 30 мг цього
вітаміну. У капусті є і вітаміни групи В (значна частина вітамінів зберігається
і у квашеній капусті). З мінеральних речовин у ній містяться калій, кальцій,
фосфор. Капуста малокалорійні, тому лікарі охоче включають її - свіжу і
тушковану в раціон хворих, що страждають огрядністю. Вона містить багато клітковини,
підвищує відділення шлункового соку. Нерідко фахівця-гастроентеролога або
дієтолога доводиться відповідати на питання: чи лікує капуста виразкову хворобу
та гастрити? Однозначно відповісти на це запитання не можна. Дійсно, при
загостренні виразкової хвороби слід утриматися не лише від наваристих м'ясних і
рибних бульйонів, але і від насичених овочевих відварів. При так званому
роздратованому шлунку і підвищеної секреції шлункового соку такі бульйони і
відвари підсилюють біль, дискомфорт у надчеревній ділянці, викликають печію.
Однак поза періодом загострення можна включати в меню капусту у відварному
вигляді, не дуже наваристі борщі та навіть салат зі свіжої капусти, зрозуміло,
за умови їх доброї переносимості.
Відмінні смакові якості,
набір біологічно активних речовин, у тому числі вітаміну В, дозволяють вважати
капусту не тільки корисною, а й цілющою. Але не слід у великих кількостях
вживати капусту при схильності до метеоризму: вона посилює здуття живота.
Гарбуз на відміну від своїх
найближчих родичів - кавуна і дині, користується порівняно малою популярністю.
І абсолютно незаслужено, тому що гарбуз корисний і смачна, може знайти найширше
застосування в кулінарії. Вживають її як свіжої, так і в печеному і вареному
вигляді. З неї можна приготувати салат, суп, запіканки, різні пюре з додаванням
інших овочів і фруктів. Добре поєднується гарбуз з пшоняної і рисової кашами. З
її солодких сортів можна варити варення і робити цукати. Нескладно приготувати
в домашніх умовах і сік зі свіжого гарбуза: для цього досить м'якоть натерти на
тертці, а потім віджати і процідити отриманий сік. У м'якоті гарбуза зрілої
містяться цукри (до 4,5%), вітаміни В1, В2, С, багато каротину, солі калію,
фосфору, магнію. Клітковини в м'якоті, міститься небагато, тому страви з гарбуза,
особливо пюре, її дратують слизову оболонку шлунково-кишкового тракту і
рекомендуються при захворюваннях шлунка і кишечника (гастрит, коліт, виразкова
хвороба). Гарбуз надає гарний сечогінну дію. Завдяки цьому м'якоть свіжого
гарбуза і страви з неї включають в дієтичні раціони при захворюваннях нирок,
серцево-судинної системи.
3. Харчові обмеження та заборони
Для здоров’я людини велике значення
мають також обмеження у харчуванні де якими продуктами та відмова від шкідливих
звичок і надмірностей.
Кожен хто прагне досягнення міцного
здоров'я і гармонійного життя, повинен знати і максимально виключити з раціону
продукти не рекомендовані до вживання, які позбавляють його здоров'я і життєвої
енергії.
Жири тваринного походження
Жири - служать джерелом енергії,
допомагають організму засвоювати деякі вітаміни. Зустрічаються в багатьох
продуктах тваринного походження (м'ясо, молочні продукти, риба), а також у
маргарині, горіхах, оливках, оліях. Прийнято вважати, що в раціоні здорової
людини не менше 30% загальної калорійності їжі повинні складати жири. Людині
зайнятій розумовою працею, достатньо 80-100 грамів жирів на добу (але не у
чистому вигляді, а у складі різних продуктів). Причому норма тваринних жирів -
60-70% від загальної кількості.
Важливим для харчової цінності жиру
є також наявність в ньому так званих поліненасичених незамінних кислот (високим
вмістом їх вирізняються рослинні масла), а також фосфатидів, які
характеризуються важливою біологічною дією - сприяють переварюванню і
правильному обміну жирів в організмі. Недостатня кількість фосфатидів в їжі
може викликати відкладання зайвого жиру у печінці та її цирозу.
Зайве споживання жирів, особливо так
званих насичених, дуже шкідливо для здоров'я. Надмірне вживання жиру - основна
причина атеросклерозу (часткового звуження або повного закупорювання
кровоносних судин), який приводить до серцевих нападів. Після виключення з
харчового раціону зайвих жирів відмічається зменшення атеросклеротичних бляшок
на стінках артерій - в деяких випадках майже до повного їх зникнення.
Хоча вимірювання рівня холестерину в
сироватці крові є вельми приблизним критерієм для оцінки правильності раціону
харчування, - підвищений рівень холестерину в сироватці крові - це сигнал, який
застерігає про те, що треба зменшити кількість споживаного жиру. Нормальний
рівень - 200 міліграм холестерину на 100 мл крові.
Для того, щоб розібратися в питанні
користі і шкоди жирів, необхідно мати поняття, які взагалі бувають жири. Як
правило, їх поділяють на три групи. До першої групи відносяться насичені жирні
кислоти тваринного походження, які потрапляють в наш організм при вживанні
м'яса, ковбас, яєць, молочних продуктів. Відмінною рисою насичених жирних
кислот є те, що вони залишаються твердими при кімнатній температурі. Це
виняткове джерело енергії і будівельний матеріал для клітин, але їх надлишок
призводить до зайвої ваги.
Цікаво, що жирна риба до насичених
жирних кислот не відноситься. Друга група - це ненасичені жирні кислоти
виключно рослинного походження. Вони містяться в таких продуктах, як
соняшникова, оливкова, кукурудзяна олія, завжди залишаються рідкими і не
застигають навіть у холодильнику. У свою чергу ненасичені жирні кислоти
поділяються на полінасичені, які активно пригнічують шкідливий холестерин, і
мононасичених, що покращують синтез білка і клітинні мембрани. Нарешті, третя,
сама шкідлива група - трансжири. Вони виходять при нагріванні рослинних жирів,
при кімнатній температурі застигають, підвищують термін зберігання продуктів,
тому їх постійно використовують для приготування різних напівфабрикатів. Одним
з яскравих представників трансжирів є маргарин.
Обговорюючи користь і шкоду жирів,
потрібно обов'язково пам'ятати, що раціон харчування сучасної людини не повинен
порушувати оптимальне співвідношення всіх вищеперелічених жирних кислот.
З'явився дисбаланс може призвести до значних проблем зі здоров'ям: хвороб
серцево-судинної системи, розвитку атеросклерозу і гіпертонії, запаленню
суглобів, появі виразкової хвороби і, звичайно, ожиріння. Тому, намагайтеся
уникати вживання великої кількості насичених жирів, замінюйте жири тваринного
походження рослинними, повністю виключіть зі свого раціону харчування
маргарини, чіпси, жирні заправки, тобто трансжири.
Закінчуючи розгляд питання користі і
шкоди жирів, відзначимо, що мозок людини складається на 50% з жирової тканини,
а мозок, як відомо, потрібно плекати. Таким чином, помірне вживання жирів
виключно корисно для організму, вони забезпечують його енергією, зігрівають,
беруть участь в обміні речовин.
Цукор і солодощі
Цукор і солодощі, як довели вчені -
причина багатьох хвороб. Лікар-дослідник Буркет вважає, що рак молочної залози,
склероз і інфаркт пов'язані із занадто великим вживанням жиру, цукру і
солодощів. Ті, хто вирішив розпрощатися з такими хворобами, повинні відмовитися
від вживання цих продуктів і не забувати, що рафінований цукор сприяє утворенню
тугоплавких жирів і веде до жирових відкладень в тілі людини.
Згадаймо попередження японського
професора Кацудзо Ніші: зайве вживання цукру порушує рівновагу в крові між
цукром і алкоголем, робить атрофованим наш гломуса (регулятор потоку крові в
екстремальних та стресових або просто хворобливих станах), руйнує зуби,
опорно-руховий апарат, волосся.
Повноцінне функціонування гломуса
страхує людину від хвороб, зберігає його молодість протягом усього життя,
сприяє довголіттю. Якщо гломуса в стінках внутрішніх органів перебуває в
нормальному стані, ніякої паразит не зможе існувати в кишках, більш того - ні
виразка, ні рак не вразять шлунка, в стінках якого гломуса знаходиться в
хорошому стані.
Однак у гломуса є два вороги -
алкоголь і цукор. Система здоров'я Ніші пропонує протягом 4-7 годин після
прийому продуктів, що містять цукор, випивати свіжої (некип'яченої) води в 3
рази більше прийнятого алкоголю і в 2,5 рази більше з'їденого цукру. Свіжа вода
- хороший очищувач. Вона зменшує концентрацію алкоголю і цукру в крові.
У народі часто називають ласунів
"сухими алкоголіками". І майже всі діти, які недоотримують вуглеводи
в природному вигляді (з фруктів і сухофруктів, з солодких овочів, горіхів,
насіння, меду), тягнуться до цукерок, шоколаду, булочок, морозива, поступово
звикаючи до цих шкідливих замінникам. Як правило, виростаючи, вони легко
приймають потім алкогольні напої - від кока-коли до спирту. Дитина, вирощений
на винограді, бананах, фініках, не буде тягнутися до цукру, цукерок, а згодом і
до алкоголю.
Чим шкідливий цукор і інші
"смачні" солодощі і кондитерські вироби?
. На засвоєння рафінованого цукру
витрачається величезна кількість кальцію і групи вітамінів В. Цукор є головною
причиною спалювання кальцію. Це і викликає карієс зубів. При вживанні цукру і
солодощів в роті підвищується кислота, під дією якої швидко розвиваються
хвороботворні бактерії, що псують емаль зубів.
Руйнівна дія цих мікробів
починається через 20 хвилин після прийому рафінованого цукру. Отже, марно
чистити зуби після їжі, оскільки прийом їжі продовжується зазвичай значно довше
20 хвилин.
. В процесі рафінування з цукру
віддаляються всі мінеральні солі, так само як це відбувається при рафінуванні
інших продуктів - борошна, рису, круп. Так виникає недолік основних мінеральних
солей і незбалансованість амінокислот в харчовому раціоні. А це призводить вже
до порушення балансу не тільки кальцію, а й інших мікроелементів в організмі,
без яких не засвоюються вітаміни, що викликає загальне порушення обміну
речовин. Звідси - ожиріння, діабет і багато інших не менш серйозні захворювання
(крові, шкіри, судин, мозку, залоз внутрішньої секреції).
.Для засвоєння неорганічного цукру
організму потрібно багато вітамінів групи В, нестача яких призводить до
нервових захворювань і поліневрити, і навіть до психічних захворювань.
Здавалося б: не їжте цукор, і все!
Однак при всьому при цьому цукор необхідний організму. Мало того, організм
людини без цукру не міг би функціонувати. Але якщо він необхідний, значить,
сама Природа повинна забезпечити цукром наш організм. І вона забезпечує!
Фрукти, овочі, горіхи, крім мінеральних солей і вітамінів, в достатку містять
органічний природний цукор у вигляді фруктози, який легко перетворюється в
організмі на глюкозу й засвоюється кров'ю, клітинами і тканинами.
Підшлункова залоза, розташована за
дванадцятипалої кишкою, витягує з продуктів харчування цукор і при цьому точно
стільки, скільки потрібно в даний час певного організму.
Якщо ж людина - "обжорка"
або з'їдає багато рафінованих і тваринних жирів, його підшлункова залоза
змушена працювати особливо посилено . Така переробка втомлює. А коли функції
підшлункової залози порушуються, частина цього органу припиняє виробляти
інсулін - гормон, під впливом якого цукор перетворюється на глюкозу. У той
момент, коли інсуліну стає недостатньо, цукор "заповнює" кров і діє,
як отрута. Людина хворіє на діабет. Тому нам слід запам'ятати: неорганічний
(промисловий) цукор - продукт токсичний (отруйний).
Той, хто не вживає рафінований цукор
і інші рафіновані продукти, а також білу муку, з якої готують кондитерські
вироби, має здорові зуби . Але варто звикнути до солодощів і випічки і тим
більше привчити до них дітей, як стане дуже важко переконати себе і тим більше
дитини відмовитися від цих продуктів.
Чому так посилено пропагуються і
рекламуються солодощі?
Треба розуміти, що цукор пов'язаний
з потужною галуззю промисловості і з фінансовими інтересами багатьох країн
світу. Багато країн, наприклад Куба, зацікавлені в його продажі. Власники
заводів і фабрик, де виготовляють карамель, цукерки, шоколад, прохолодні напої,
витрачають величезні кошти на їх пропаганду.
Цікавий наступний факт. Відомий
вчений доктор М. Мак-Кей (радник з питань харчування в морському флоті США) під
час Другої світової війни поставив ряд важливих дослідів на щурах. Піддослідні
тварини їли цукор тільки тоді, коли отримували різноманітний раціон, багатий
овочами, фруктами і водою. Якщо ж який-небудь важливий елемент цього раціону
був відсутній, вони переставали навіть доторкатися до цукру. І це природно:
головний інструмент гризунів - зуби, а зайве вживання цукру викликає карієс.
Гризуни зберігали свої інстинкти. Це й допомогло їм правильно вибирати їжу для
самозбереження. На превеликий жаль, у нас цей "путівник здоров'я"
майже відсутній.
Цукор шкідливий не лише для зубів,
не тільки для всієї кісткової системи, а й для стану судин, а значить, і для
всього організму. Вживання великої кількості цукру - один з чинників хвороб,
пов'язаних з нестачею кальцію і групи вітаміну В в крові. Але кальцій
необхідний нам для кровотворення, для нормального обміну речовин, для зменшення
проникності судин, тобто проникнення мікробів у кров, для росту і стану
суглобів і кісток (скелета, а не тільки зубів). Кальцій благотворно впливає на
стан нервової системи, має протизапальну дію. Він є хорошим регулятором
кров'яного тиску при зміні погоди. Якщо людина має в своєму раціоні достатньо кальцію,
йому не страшні епідемії, інфекції, різкі зміни погоди, серцево-судинні та
психічні захворювання.
Сіль
Незважаючи на численні суперечки про
користь і шкоду солі, цей харчовий продукт вкрай необхідний для життєдіяльності
людини. Недарма здавна на Русі дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю, а в часи
голоду і тривалих воєн цим продуктом запасалися заздалегідь.
Сіль - практично незамінний
компонент на кухні кожної людини, вона присутня в багатьох продуктах
харчування. Більшість з нас не в змозі відмовитися від страв, приготованих за
допомогою солі, так як вона значно покращує їх природний смак.
Щоб не порушити нормальний баланс
нашого організму, зовсім без солі жити неможливо. Сіль - головний постачальник
таких найважливіших елементів правильного функціонування організму, як натрій і
хлор. Третина натрію міститься в кістках людини, решта переважає в нервових і
м'язових тканинах, у позаклітинних рідинах, причому самостійна вироблення
натрію організмом неможлива. Розглядаючи питання користі і шкоди солі, потрібно
відзначити, що натрій виключно необхідний для міжтканинного і
внутрішньоклітинного обміну речовин, активізації травних ферментів, регуляції
кислотно-лужної рівноваги, накопичення рідини в організмі людини. Звичайно,
можна отримати натуральний натрій з буряка, моркви та іншої рослинної їжі, але
його присутність в цих продуктах дуже незначне. У свою чергу хлор, що міститься
в тканинах людини, незамінний у регуляції водного обміну і осмотичного тиску, в
утворенні соляної кислоти шлункового соку. Хлор є в таких харчових продуктах,
як м'ясо, молоко, хліб.
Користь і шкода солі залежать від
рівня її споживання і фізичних навантажень індивідуально для кожної людини. У
сучасному світі люди, будучи заручниками цивілізації, досить часто отримують
неправильне і нерегулярне харчування. В результаті для збудження апетиту ми
починаємо посилено присмачувати їжу неабиякою кількістю солі, що нерідко сприяє
утриманню великого обсягу води у своєму організмі. Це може принести безліч
неприємностей для роботи серця, кровоносних судин, нирок, жовчного і сечового
міхура, збезводнити тканини, довівши їх до критичного стану. Так, якщо
напередодні ввечері поїсти велику кількість солоної їжі, наприклад, оселедець
або квашену капусту, то на ранок можуть з'явитися мішки під очима, стануть
важкорухомий кисті рук, отекут ноги. Це відбувається тому, що ми перевантажили
свої фізіологічні потреби сіллю, і нирки, переробивши необхідну кількість,
відклали частину солі в інших частинах організму.
Необхідно відзначити, обговорюючи
питання користі і шкоди солі, що сучасна промисловість випускає кам'яну ,
морську і рафіновану сіль. Вживання кам'яної солі при правильному застосуванні
не має принести відчутної шкоди, особливо часто вона використовується для
домашніх заготовок тривалого зберігання. Рафінована сіль, типу
"Екстра", проходить значну термічну обробку, очищається від домішок,
в результаті чого з її складу йдуть практично всі необхідні для організму
речовини і мікроелементи. Сама корисною вважається високоякісна нерафінована
морська сіль, процес випаровування якої відбувається природним шляхом, під
впливом сонячних променів. Морська сіль зберігає абсолютно всі природні
мінеральні компоненти, повністю переробляється організмом. Через те, що при
термообробці губляться багато корисних властивостей морської солі, її краще
додавати в готові страви.
Алкоголь
Про шкоду куріння та вживання
алкоголю написано стільки, що на кожного курця і питущого доведеться, напевно,
по кілька книг. Пити й курити, однак менше не стали. Ні в нас, ні в інших
країнах.
Як впливає тютюн і алкоголь на
організм людини, на його працездатність?
Основною діючою речовиною тютюну є
нікотин - алкалоїд, здатний порушувати деякі відділи парасимпатичної нервової
системи. Вона є частиною вегетативної нервової системи. Раніше вважалося, що
активізація парасимпатичної нервової системи призводить до посилення
анаболічних процесів в організмі. З цієї точки зору нікотин не вважався чимось
вже дуже шкідливим для організму.
Було доведено, що чистий нікотин в
малих дозах при одноразовому введенні підвищує працездатність, покращує пам'ять
і має загальним стимулюючою дією. Звідси був зроблений висновок про відносну
нешкідливість нікотину. Дослідження останніх років, однак, показали, що таке
твердження потребує уточнення. Нікотин має здатність вибірково стимулювати
парасимпатичну іннервацію кори надниркових залоз. Як результат - відбувається
посилення анаболічних процесів в корі надниркових залоз, що в свою чергу
призводить до підвищеного синтезу глюкокортикоїдних гормонів.
Глюкокортикоїди - гормони стресу.
Вони підвищують стійкість організму до несприятливих факторів навколишнього
середовища. Однак це підвищення носить короткочасний характер. Глюкокортикоїдні
гормони мають наймогутнішу катаболичну дією.
Вони посилюють розпад в організмі
білкових молекул до амінокислот і розпад підшкірного жиру до жирних кислот і
гліцерину. У плані короткочасного пристосування до екстремальної ситуації це
має сенс, тому що і амінокислоти, і жирні кислоти, і гліцерин утилізуються на
енергетичні потреби організму, що підвищує загальний енергетичний потенціал і
сприяє більшій виживаності безпосередньо в момент стресу. Однак при повторних
стресах відбувається все більше і більше руйнування білкових структур організм
, що, м'яко кажучи, здоров'ю не сприяє.
При курінні, тобто багаторазовому
введенні в організм нікотину, його стимулююча дія встигає проявитися всього
лише на кілька хвилин, зате катаболічна дія дуже стійка і триває навіть
протягом декількох місяців після відмови від цієї звички. Надлишок
глюкокортикоїдів в організмі викликає посилення катаболізму не тільки в
м'язовій тканині, але практично і всіх внутрішніх органах. Травна система
страждає насамперед. Пов'язано це з тим, що структурні білки шлунково-кишкового
тракту є самими короткоживучими і вимагають постійного оновлення. Катаболічна
дія глюкокортикоїдів позначається на шлунково-кишковому тракті в першу чергу. У
кращому випадку розвивається хронічний гастрит, у гіршому - виразкова хвороба.
Виразкова хвороба в більшості випадків протікає приховано і проявляється
утворенням більшої кількості маленьких ранок (1-2 мм в діаметрі ) протягом
усього шлунково кишкового тракту.
Вони ненадовго виникають, потім
зникають, знову виникають і т.д. В силу маленьких розмірів і минущого характеру
їх іноді буває дуже важко діагностувати. Природно, що навіть при незначних
виразкових ураженнях травна здатність шлунково-кишкового тракту значно
знижується. Неперетравлена їжа в товстому кишечнику піддається процесам гниття
і бродіння. Маса токсичних речовин при цьому всмоктується в кров, знижуючи як загальну,
так і спортивну працездатність.
Нікотин стимулює парасимпатичні
рецептори не тільки надниркових залоз. Також чутлива до нього слизова оболонка
шлунка. Під дією нікотину починається рясне виділення шлункового соку, проте
він містить дуже малу кількість травних ферментів і дуже велика кількість
слизу. Цей слиз обволікає харчової клубок і заважає нормальному переварюванню,
не допускаючи проникнення травних ферментів всередину грудки. Надмірне
виділення глюкокортикоїдів під дією нікотину придушує природну секрецію
соматотропного гормону і андрогенів , а адже саме за рахунок цих гормонів , як
ми знаємо, в основному реалізується анаболічна дія тренування. Глюкокортикоїди
є також контрінсулярними гормонами. Нейтралізуючи дію інсуліну, вони "
заважають" нормальному проникненню глюкози всередину клітини, що порушує
посттренировочное відновлення запасів глікогену в м'язах.
Якби тютюн містив тільки нікотин, то
це було б півбіди. У тютюні містяться величезна кількість смол, чадний газ та
інші високотоксичні з'єднання. Листя тютюну мають здатність вибірково
накопичувати радіоактивні елементи, що випадають з опадами, і в першу чергу
радіоактивний полоній. Все це робить тютюн високотоксичним забруднювачем не
тільки організму, але і навколишнього середовища. Підраховано, що курец , що
живе в самому центрі індустріального міста, 80 % усього бруду отримує від
сигарет і лише 20 % від вихлопних газів, забрудненої питної води, нітратних
овочів і фруктів і т.д. Курцеві не потрібне чисте повітря лісу, йому абсолютно
марні заміські санаторії та курорти, так як навколишнє середовище не є для
нього основним джерелом забруднення організму. Не можна не звернути увагу на
дослідження американських вчених-психологів, які переконливо показали, що
частота паління серед населення будь-якої країни обернено пропорційна
соціальному становищу більшості людей. Тобто, чим нижче соціальне становище,
тим вищий відсоток курців і тим більше вони викурюють тютюну.
Така пряма залежність дозволила
американцям привселюдно оголосити, що куріння - це " звичка невдах "
і людей низького інтелекту. Дійшло навіть до того, що службовці стали боятися
курити тільки лише через те, щоб оточуючі не зарахували їх до невдах без
перспектив просування по службі.
Найнижчий відсоток курців
спостерігається серед мільйонерів, наукової еліти та урядових чиновників вищої
ланки. Найвищий відсоток - серед людей, що виконують низькокваліфіковану роботу
і насилу говорять на своїй рідній мові.
Якщо проблема куріння трактується
цілком однозначно, то проблема вживання алкоголю не так проста, як може здатися
на перший погляд. Справа в тому, що малі кількості алкоголю дуже легко
включаються в обмін і окислюються з виходом енергії.
Слабоалкогольні напої з винограду і
деяких інших рослин багато століть використовувалися як своєрідного джерела
вітамінів. Невеликі дози алкоголю підвищують стійкість організму до кисневого
голодування. Тому так широко поширене у високогірних районах вживання неміцних
вин. Лікувальна дія малих доз вина постійно підкреслював у своїх працях
Авіценна ( який сам, до речі кажучи, був великим любителем випити ) . Гален -
винахідник гомеопатії - основна кількість своїх рецептів залишив у вигляді
спиртових настоянок лікарських рослин. На Русі слово "горілка"
спочатку означало "настойка". Була "грудна" горілка з
м'ятою, нею лікували кашель, вживаючи 3 рази на день по пів-ложки (приблизно 10
г). Була горілка "шлункова" з перцем та іншими спеціями для підвищення
апетиту. Була горілка журавлинна і медова для зниження температури тіла і т.д.
Всі ці горілки застосовувалися в дуже маленьких кількостях. Уже в 70-х рр.
минулого століття американські вчені дійшли висновку, що малі кількості
алкоголю ( 25-35 г чистого спирту на 70 кг ваги тіла) можуть утилізуватися
організмом без будь-яких шкідливих наслідків.
Більш того, введення в організм
малих доз алкоголю призводило до того, що вміст в крові холестерину
знижувалося, і атеросклеротичний процес гальмувався. На відміну від води,
алкоголь є дуже гарним розчинником для жирів і холестерину.
У наш час проходить експериментальну
перевірку такий спосіб лікування атеросклерозу, як локальна перфузія етанолом
(локальне промивання спиртом ). Робиться це так: ділянка судини, враженої
великою атеросклеротичною бляшкою, вимикається із загального кровообігу і
промивається 60 % розчином спирту. Атеросклеротичні бляшки при цьому значно
зменшуються в розмірах. Ті ж самі дози алкоголю (25-35 г спирту на 70 кг ваги
тіла) призводять до підвищення тканинного (протиракового) імунітету. Все це
було б дуже добр , якщо б не одне велике "але".
Алкоголь має виразну ейфорізуючу
дією. Він швидко підвищує настрій, надаючи хоч і тимчасовий але цілком
відчутний антидепресивний ефект. З часом організм утилізує алкоголь все повніше
і повніше , витрачаючи його на енергетичні потреби. Внаслідок цього ейфорізуюча
дія алкоголю поступово слабшає. Потрібні все більші і більші дози для підтримки
ейфорії. Алкоголь все більше і більше включається в нормальний обмін речовин, і
психологічна залежність неминуче змінюється фізичною залежністю. Тепер уже не
прийом алкоголю викликає ейфорію, а відсутність алкоголю викликає нервову
депресію. Пити вже доводиться не для поліпшення настрою, а для підтримки його
хоча б на середньому рівні. Не будемо вдаватися в усі тонкощі формування
алкоголізму.
Відзначимо лише одне. При щоденному
вживанні навіть малих доз алкоголю в 90 випадках з 100 неминуче формується
алкоголізм. Дорослому здоровому чоловікові для цього необхідно 1,5-2 місяці
щоденного вживання навіть невеликих доз алкоголю. Жінці потрібно
місяць-півтора. Підлітку достатньо двох тижнів. Семирічній дитині вистачає
семи-десяти днів.
Багато лікарів переконані, що
алкоголізм невиліковний. У першу чергу тому, що відбуваються незворотні зміни в
цитоархітектоніці (структурі нервових клітин) великих півкуль головного мозку.
У цьому зв'язку необхідно всі зусилля зосередити на запобіганні виникнення
алкоголізму. Має сенс повністю відмовитися від вживання алкоголю з лікувальною
метою навіть у невеликих дозах. Корисність алкоголю зрештою не так вже й
велика, а ризик виникнення алкогольної залежності дуже великий, особливо в наш
непростий час .
Дуже серйозним недоліком алкоголю як
ліків є мала широта його терапевтичної дії, тобто різниця між лікувальною й
токсичною дозою препарату. Щоб викликати токсичну дію деяких ліків, їх
терапевтичне дозування необхідно збільшити в 200-300 разів. Прикладом ліків з
великою широтою терапевтичної дії можуть служити рослини - адаптогени, кофеїн і
деякі інші препарати. Що стосується спирту, то отруїтися їм дуже легко. Досить
перевищити лікувальну дозу в 1,5-2 рази, як відразу ж проявляється виразна
токсична дія. Це і є мала терапевтична широта. У дозах менше 25 г на 70 кг ваги
тіла алкоголь виявляє легку енергізуючу і легку анаболічну дію. Відбувається
легке гальмування функції щитовидної залози з одночасною активізацією роботи
мозкового шару надниркових залоз. Легке гальмування діяльності парасимпатичної
нервової системи призводить до своєрідного "розторможування"
симпатичної. Цим, почасти, і пояснюється ейфорізуюча дія алкоголю. У діапазоні
25-35 г на 70 кг ваги тіла анаболічна дія алкоголю нейтралізується його
зростаючим катаболічною дією за рахунок стимуляції викиду в кров
глюкокортикоїдних гормонів. У цих дозах алкоголь є, в цілому, нейтральним
фактором стосовно процесів анаболізму. Тонус симпатичної нервової системи при
такому дозуванні ще більш підвищується. Цим обумовлюється протизапальна і
протиалергічна дія алкоголю. При збільшенні дозування алкоголю понад 35 г на 70
кг ваги тіла відбувається блокування викиду в кров соматотропного гормону. Це
майже на 80 % знижує інтенсивність анаболічних процесів в білкових структурах.
Анаболізм у жировій тканині, навпаки, активізується, тому що соматотропін є
"жиромобілізуючим" фактором. Його "усунення" призводить до
уповільнення катаболізму жирової тканини з одночасним посиленням у ній
анаболічних процесів. Зменшення концентрації в крові соматотропіну призводить
до зменшення вмісту в крові глюкози і жирних кислот. Падіння цукру крові плюс
падіння вмісту амінокислот викликає посилення апетиту або навіть легке відчуття
голоду. Алкоголь підвищує апетит, і це його властивість здавна
використовувалося в медицині. Біда, однак, у тому, що підвищення апетиту як
результат прийому алкоголю поєднується з блокуванням білкового анаболізму.
Жирової анаболізм при цьому посилюється. Що виходить?
При вживанні надлишку алкоголю
підвищується апетит і людина з'їдає кількість їжі дещо більше звичайного.
Білково-синтетичні процеси при цьому сповільнюються і всі харчові фактори йдуть
на утворення жирової тканини. Регулярне вживання алкоголю призводить до
збільшення ваги тіла за рахунок підшкірно-жирової клітковини при одночасному
зменшенні м'язової маси. Такі дози алкоголю є катаболічними по відношенню до
м'язової тканини і анаболічними по відношенню до тканини жирової. Зменшення
частки м'язової тканини при одночасному збільшенні частки жирової - поєднання
вкрай несприятливе. Регулярне вживання алкоголю крім усього іншого призводить
до стійкого гальмування функції щитовидної залози. Це також уповільнює розпад
жирової тканини ( катаболізм ), мало впливаючи на катаболізм м'язової тканини ,
тобто істотно не сповільнюючи його .
Все це також змінює співвідношення
м'язової і жирової тканини не в кращу сторону. Справедливості заради , потрібно
все-таки відзначити, що одноразове вживання 35 г чистого спирту ( 100 г горілки
) підвищує стійкість організму до радіоактивного випромінювання якраз за
рахунок ослаблення функції щитовидної залози і зменшення утворення в організмі
високотоксичних вільних радикалів. Знаходження на зараженій території носить
завжди тимчасовий характер, і вживання малих доз алкоголю в цих випадках
виправдано. Примітний той факт, що збільшення дози алкоголю понад 35 г не
призводить до збільшення радіозахисного ефекту.
Дуже непростим є питання про дію
алкоголю на статеві залози. Алкогольні напої, що містять звичайний етиловий
спирт, не призводять до зниження вмісту андрогенів в крові у чоловіків. Навіть
навпаки, багато дослідників підкреслюють збільшення вмісту тестостерону в крові
алкоголіків. Однак радість з цього приводу була передчасною.
Виявилося, що властивість алкоголю
придушувати парасимпатичні нервові волокна блокує всі ланки статевого акту:
спочатку порушується на всіх рівнях чутливість, стирається яскравість оргазму;
потім порушується ерекція і сам механізм еякуляції. Та й саме підвищення рівня
тестостерону поєднується зі зниженням чутливості тканин до статевих гормонів.
Пиво, на відміну від інших
алкогольних напоїв, містить, крім етилового спирту, ще й високомолекулярні
спирти (продукти бродіння), а також рослинні естрогеноподібні речовини. Останні
діють на організм так само, як і звичайні естрогени. Ефекти тестостерону
нейтралізуються. Ось чому чоловіки, які часто п'ють пиво дуже швидко обрисами
своєї фігури стають схожими на жінок. "Пивний алкоголізм " у працях
деяких учених - наркологів вже виділяється як самостійне захворювання.
Дебати про шкоду і користь алкоголю
почалися не сьогодні. Вони тривають вже багато століть. Створене на початку ХХ
століття Російське протиалкогольне суспільство зібралося лише один-єдиний раз і
закінчилося публічним скандалом. Кількість наукових повідомлень про шкоду
алкоголю виявилося приблизно рівною числу повідомлень про його користь. Багато
російські академіки розсварилися так, що потім до кінця всього свого життя не
подавали один одному руки.
Необхідно врахувати , що в організмі
жінки алкоголь метаболізує повільніше, ніж в організмі чоловіка, і жінці
необхідні менші дози. Якщо для чоловіка вагою в 70 кг безпечної кордоном є 35 г
чистого алкоголю, то у жінки ця межа буде приблизно 25 м. Те ж саме стосується
людей із захворюваннями печінки і нирок. У їхньому організмі метаболізм
алкоголю уповільнений, і менші дози дають більший ефект.
Якщо з безпечною дозою алкоголю ми
цілком визначилися , то тепер необхідно визначити безпечну частоту його
прийому. Якби не було такої хвороби, як алкоголізм, то алкоголь у безпечній
дозі можна було б приймати щодня.
Але, оскільки можливий розвиток
звикання і залежності, необхідно вибрати певну частоту прийому, яка виключала б
розвиток залежності. Такий "безпечною" частотою є прийом алкоголю 1
раз на 4 дні, тому що білки печінки, які метаболізують алкоголь, є
короткоживучими і структурний слід алкоголю за 4 дні встигає "стертися . Нагадаємо,
що мова йде лише про "нешкідливою" дози.
Розповідь про тютюн і алкоголь булаб
би неповною, якби ми упустили з уваги феномен взаємопотенціювання. Що це таке ?
Взаємопотенціювання значить "взаємопідсилення ". Припустимо, одні
ліки діють на 2 одиниці умовної дії , інші ліки на 3 одиниці умовної дії .
Логічно було б припустит , що
поєднання двох цих ліків подіє на 5 умовних одиниць. Але це буває вкрай рідко.
Найчастіше спрацьовує механізм взаімопотенціюванія. При позитивному
взаємопотенціюванні сумарна дія зтих двох ліків буде одно не 5, а, скажімо, 9
одиницям. Чи спрацює взаємопідсилення. При негативному взаємопотенціюванні
Сумарний вплив цих ліків може бути одно всього 1 одиниця. Чи спрацює
взаємоослаблення.
Щодо негативних ефектів тютюну та
алкоголю, то вони володіють різко позитивним взаємопотенціюванням один на
одного. Простий приклад.
Рак легенів у курців зустрічається в
9 разів частіше, ніж у некурящих. Рак легенів у питущих зустрічається в 5 разів
частіше, ніж серед непитущих, рак легенів у тих, хто п'є і курить одночасно ,
зустрічається в 45 (!) Разів частіше, ніж у ти , хто не п'є не курить . Тут є
про що замислитися.
Висновки
Здорове харчування - це харчування,
яке забезпечує зростання, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що
сприяє зміцненню її здоров'я і профілактики захворювань. Дотримання правил
здорового харчування в поєднанні з регулярними фізичними вправами скорочує
ризик хронічних захворювань і розладів, таких як ожиріння, серцево-судинні
захворювання, діабет, підвищений тиск і рак.
Зрозуміло, склад ідеального раціону
людини залежить від роду діяльності, способу життя і місця проживання, однак
існують більш-менш універсальні поради , що розробляються закладами охорони
організаціями :
- Необхідно уважно стежити за
калорійністю продуктів і масою тіла. Так Державний науково-дослідний центр
профілактичної медицини (ГНІЦПМ) рекомендує зниження надмірної ваги при
показнику Індексу маси тіла більшому, ніж 27 кг/м2.
- обмежувати отримання
енергії з жирів. Насичені жири (тваринні, тверді рослинні жири) - повинні
складати до 1 / 3 споживаних жирів, інші 2/ 3 жирів повинні бути ненасиченими,
рідкими жирами. При вживанні молока і молочних продуктів, іноді слід віддавати
перевагу продуктам із зниженою жирністю. Намагайтися не вживати їжу, що містить
транс - жирні кислоти.
прагнути до збільшення
частки фруктів, овочів, цільних зерен, бобових і горіхів в щоденному раціоні.
Саме з цієї їжі слід отримувати 50-60 % всієї енергії.
Приблизно третина хліба,
круп, борошна в раціоні повинні складати продукти, збагачені мікронутрієнтами.
обмежувати вживання простих
вуглеводів (цукру, солодких газованих напоїв ) - не більше 30-40 г на добу.
намагайтеся забезпечувати
організм вітамінами в фізіологічних кількостях, в тому числі антиоксидантами
(вітаміни А , С, Е) , фолієвою кислотою.
консультися з лікарем на
теми дієт, довіряти тільки дієтам, розробленим авторитетними закладами охорони
здоров'я.
повність відмовитися від
вживання алкоголю та куріння.
Література
1. В Україні зростає
кількість хворих на цукровий діабет./ Сайт УНІАН Здоров’я.//
http://health.unian.net/ukr/detail/254572
2. Ефремов М. Осторожно!
Вредные продукты. - С-Пб.: Невский проспект, 2003. - 336 с.
. Зубар Н.М. Основи
фізіології та гігієни харчування. Підручник. - К.: Центр учбової літератури,
2010. - 336 с.
. Кількість калорій в
рибі та морепродуктах. //
http://bonduelle.ua/kilkist-kalorij-v-rybi-ta-moreproduktah
. Малахов Г. Полная
энциклопедия здоровья. - М.: АСТ, 2007. - 643 с.
. Малышев В.К. Тихая революция.
- Самара: ООО «Потребительский клуб «СОЗВЕЗДИЕ», 2010. - 224 с.
. Павлоцька Л.Ф.,
Дуденко Н.В., Димитрієвич Л.Р. Основи фізіології, гігієни харчування та
проблеми безпеки харчових продуктів. - Суми: Університетська книга, 2007. - 441
с.
. Рейтинг самых вредных
продуктов./Сайт «Подробности».//
http://podrobnosti.ua/health/2009/05/16/602403.html
. Тагліна О. В. Основи
здоров’я: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчаль них закладів / О. В.
Тагліна, І. Ю. Кузьміна.- Х.: «Ранок», 2009.- 176 с.