Оцінка епізоотичної ситуації та розробка профілактичних заходів щодо фасціольозу великої рогатої худоби в умовах спільного ТОВ 'Цвітнянське' Олександрівського району Кіровоградської області
Дипломна робота
Оцінка епізоотичної ситуації та розробка профілактичних заходів щодо фасціольозу великої рогатої худоби в умовах спільного ТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області
Зміст
Реферат
Вступ
1. Огляд літератури
2. Власні дослідження
2.1 Матеріал і методи досліджень
2.2 Характеристика господарства
2.3 Результати власних досліджень та їх аналіз
2.4 Розрахунок економічної ефективності
3. Охорона праці
Висновки та пропозиції виробництву
Список використаної літератури
Реферат
Дипломна робота на тему: "Оцінка епізоотичної ситуації та розробка профілактичних заходів щодо фасціольозу великої рогатої худоби в умовах спільного ТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області" була проведена на базі кафедри паразитології ДДАУ, викладена на 60 сторінках, містить 11 таблиць, 5 фото, 34 літературних джерел.
Мета роботи: вивчення епізоотичної ситуації та розробка профілактичних заходів щодо фасціольозу молодняку великої рогатої худоби в умовах СТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області.
Оцінка епізоотичної ситуації, здійснена шляхом аналізу ветеринарної документації та проведення власних досліджень показала, що СТОВ "Цвітнянське" є неблагополучним щодо фасціольозу відгодівельного молодняку худоби.
При обстеженні пасовищ впродовж пасовищного періоду виявлено від 16 до 84 малих ставковиків на 1 м2 заболочених ділянок, при інтенсивності інвазії 2 - 62 %
Інтенсивність фасціольозної інвазії серед дослідних тварин, при використанні зміни пасовищ з випалюванням на них сухої трави (перша дослідна група), становить 5 %, при інтенсивності інвазії 3 яйця гельмінтів в полі зору мікроскопа, а після застосування молюскоцида (друга дослідна група) відповідно 15 % та 3 - 5 екз. Для порівняння в контрольній групі ці показники становлять 50 % та 4 - 7 яєць відповідно.
Економічний ефект на 1 грн. витрат при зміні пасовищ з випалюванням сухої трави становить 13,5 грн, а при внесенні аміачної селітри - 0,3 грн. Відсутність боротьби з молюсками, за даними власного дослідження, є економічно не вигідною.
Вступ
Задовольнити потреби населення країни в продуктах високої санітарної якості й створити експортний потенціал виробів із тваринницької продукції, здатної витримувати жорсткі умови європейських стандартів, неможливо без гарантованого благополуччя галузі щодо зооантропонозів та паразитозів сільськогосподарських тварин. Досягнути цього можна тільки при розробці й виробництві ефективних антигельмінтних препаратів нового покоління для боротьби з інвазійними хворобами, недорогих за ціною та зручних у застосуванні [1].
На сьогодні на ринку України є велика кількість протипаразитарних препаратів імпортного та вітчизняного виробництва. Значна частина з них застосовується для лікування тварин упродовж багатьох років, що поступово призводить до набуття паразитами резистентності до них і, як наслідок, до суттєвого зниження ефективності проведених лікувально-профілактичних заходів. Зокрема, в різних країнах, а також в окремих регіонах України встановлено наявність зональної опірності у фасціол проти препаратів на основі альбендазолу. Тому проблема пошуку високоефективних і відносно дешевих препаратів для проведення хіміотерапії великої рогатої худоби за інвазійних захворювань є надзвичайно актуальною [2].
Зростання кількості дрібнотоварних господарств привело до того, що на обмеженій території (приміщення, вигул, випас, водопій) утримуються як різновидові, так і різновікові групи тварин. Спільні для домашніх і диких тварин місця вигулу та водопою сприяють зараженню тварин і збільшенню ареалу поширення збудників паразитарних захворювань.
Щоб установити видовий склад гельмінтофауни й особливості поширення гельмінтозів, важливо знати сезонну і вікову динаміку інвазування тварин паразитами. Для цього спеціалісти державних лабораторій ветеринарної медицини постійно проводять моніторингові та планові гельмінтокопроскопічні та гематологічні дослідження [3].
На всіх континентах земної кулі найпоширенішим та соціально небезпечним гельмінтозом великої рогатої худоби та овець є фасціольоз. Він завдає значної економічної шкоди тваринництву через зниження молочної та мясної продуктивності, погіршення якості продуктів, витрати коштів на проведення лікувально-профілактичних заходів [1].
Метою дипломної роботи було оцінити епізоотичну ситуацію та розробити профілактичні заходи щодо фасціольозу молодняку великої рогатої худоби в СТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
оцінити епізоотичну ситуацію в СТОВ "Цвітнянське" щодо фасціольозу відгодівельного молодняку великої рогатої худоби;
вивчити динаміку інтенсивності фасціольозної інвазії щодо молодняку худоби та екстенсивності інвазії серед молюсків;
порівняти ефективність профілактичних схем;
обґрунтувати застосування роленолу для лікувальної дегельмінтизації;
розрахувати економічну ефективність проведених заходів.
1. Огляд літератури
Фасціольоз - одне з найпоширеніших гельмінтозних захворювань сільськогосподарських і диких тварин [4]. Спричинюється трематодами - представниками роду Fasciola. Статевозрілі гельмінти паразитують в жовчних ходах печінки. З сільськогосподарських тварин найбільш тяжко фасціольоз перебігає у дрібної та великої рогатої худоби, іноді може заражатися та тяжко перехворювати людина [5].
Хвороба завдає значних економічних збитків тваринництву і навіть загрожує життю людини [4]. Збитки при фасціольозі складаються з масової загибелі тварин під час епізоотій; значних втрат маси внаслідок виснаження тварин; зниження надоїв у корів і вовнової продуктивності у овець; погіршення якості вовни; зниження відтворної здатності у тварин (аборти), народження маложиттєздатного молодняка; вибракування уражених печінок забитих тварин; погіршення харчових цінностей м'яса і зниження забійного виходу у тварин; збільшення витрат на проведення додаткових лікувально-профілактичних заходів [5].
У корів, хворих на фасціольоз, надій молока в середньому знижується на 320 кг за рік (10 - 20 %), а приріст маси молодняка - на 27 кг (5 - 15 %), середня кількість вибракованих частин ураженої фасціолами печінки становить 20 - 27 %. При хронічному фасціольозі худоби відбувається значне засівання мікрофлорою організму, що знижує харчові якості м'ясопродуктів та нерідко потребує утилізації печінки [1]. Один кілограм яловичини від хворих на фасціольоз тварин містить на 100 - 300 калорій менше ніж м'ясо здорових [5].
Повсюдно поширеним видом є Fasciola hepatica. Цей паразит має листоподібну форму, тіло завдовжки 2 - 3 см, завширшки до 1 см, коричневого або темно-сірого кольору, місцями з зеленкуватим відтінком. Кутикула вкрита дрібними хітинізованими шипиками. Ротовий і черевний присоски слаборозвинені, зближені між собою і розміщені в передній частині тіла. У ротовому присоску є отвір, який через фарінкс переходить у стравохід, а останній - у дві кишкові гілки, що мають численні бічні відгалудження. У проміжку між присосками вентрально знаходиться статева бурса з цирусом, поряд з яким відкривається і жіночий статевий отвір. Матка має розеткоподібну форму. Яєчник і сім'яники гіллясті, займають середню та задню частини тіла паразита. Жовточники добре розвинені, займають бічні поля тіла. У задній частині тіла грони жовточників відокремлені один від одного світлою смугою, яка збігається з проходженням тут екскреторного каналу. На межі передньої і середньої третин тіло паразита перетинають жовточні протоки. Зєднуючись посередині вони утворюють невеликий жовточний резервуар, біля якого розміщуються тільце Меліса та оотип.
Мірацидій має тіло видовженої форми 0,15 мм завдовжки і 0,04 мм завширшки густо вкрите війками, на передньому кінці є виріст у вигляді штифта. Яйця фасціол великі (завдовжки 0,12 - 0,15 мм, завширшки 0,07 - 0,09 мм), жовтого кольору, овальної форми, з кришечкою на одному із полюсів [6, 7].gigantica відрізняється дещо більшими розмірами (до 7,5 см), стрічкоподібною формою тіла і більшою патогенністю [8, 9].
Фасціоли - біогельмінти. Їх розвиток відбувається за участю проміжних живителів - прісноводних молюсків - ставковиків різних видів: Limnea truncatula, Limnea palutris, Limnea stagnalis, Limnea limosa, Radix ovata, Radix pereger, Limnea auricularia, Limnea subangulata, Limnea goupili та Limnea natalensis (у тропічних країнах). Серед них найбільше значення у поширенні інвазії для Fasciola hepatica має Limnea truncatula (малий ставковик), а для Fasciola gigantica - Limnea auricularia (вушкоподібний ставковик) [10, 11, 12].
У життєвому циклі паразита розрізняють чотири періоди: ембріогонія, партеногонія, цистогонія, маритогонія. Ембріогонія - розвиток зародкової клітини з моменту запліднення яйця до виходу з нього мірацидія. Партеногонія починається із занурення мірацидія в тіло молюска і закінчується виходом із нього церкаріїв. Цистогонія - процес перетворення церкаріїв в навколишньому середовищі на інвазійну личинку - адолескарії. Маритогонія - період розвитку фасціол в організмі дефінітивного господаря [10, 12].
Гельмінти виділяють яйця, які разом із жовчю потрапляють у дванадцятипалу кишку тварини, а звідти з фекаліями - у зовнішнє середовище. Fasciola hepatica за добу виділяє до 20 тис. яєць, а за весь період свого існування - понад 1 млн [10].
Для дальшого розвитку яєць повинні бути відповідні умови - вологість, кисень і температура в межах 13 - 33 ºС. Оптимальною температурою є 22 - 25 ºС, рН 7,8 - 8,0. Залежно від температури за 2 - 3 тижні в яйці формується мірацидій. Мірацидії залишають шкаралупи яєць (у випадку їх потрапляння у воду) і ведуть активний пошук проміжного живителя. Якщо за 24 - 30 год. мірацидій не зустрінеться з проміжним живителем, він втрачає рухливість і гине. Знайшовши проміжного живителя, він прикріплюються до його тіла, після чого втрачає війки, занурюється в нього і мігрує до печінки. Через один тиждень він виростає і перетворюється на спороцисту. Спороцисти шляхом безстатевого розмноження дають початок новому поколінню - редіям. В ній формується 5 - 15 редій. В теплу пору року із зародкових клітин утворюються дочірні редії, а за нижчих температур - церкарії. У кожній редії формується по 15 - 20 церкаріїв [5, 9, 10]. Строк розвитку паразита у молюску може тривати від 1,5 до 3 міс [11].
В результаті партеногенетичного розмноження фасціол при достатній вологості і сприятливій температурі, у молюскові може сформуватися від кількох сотень до 1,5 тис церкаріїв залежно від кількості мірацидіїв, що потрапили в його тіло [8, 11]. Вони плавають у воді і при зіткненні зі стеблом чи листком рослин, камінням, соломиною кріпляться, втрачають хвіст і починають виділяти назовні секрет зі своїх цистогенних залоз, який огортає все тіло і швидко твердне (інцистується), тіло церкарія в цисті (оболонці) називається адолескарієм [10]. Процес інцистування триває від декількох хвилин до декількох годин, в середньому 30 - 40 хвилин [11, 13]. При сприятливих умовах адолескарії здатні зберігати життєздатність протягом кількох місяців [5].
Дефінітивні живителі інвазуються, заковтуючи адолескаріїв з водою даного біотопу, чи з рослинним кормом, а також при згодовуванні скошеної трави з неблагополучного пасовища. Можливе інвазування тварин і через плацентарне коло кровообігу. В кишечнику дефінітивного живителя адолескарії звільняються від цист і мігрують в паренхіму печінки гематогенним, жовчовидільним, а найчастіше - прямим шляхом, руйнуючи при цьому стінку кишечнику і капсулу та паренхіму печінки. Через 35 - 40 днів юні фасціоли мігрують з паренхіми печінки у жовчні ходи, а через 3 - 4 місяці досягають статевої зрілості. У жуйних одна фасціола паразитує від 4 - 5 до 11 років [11].
Найчастіше фасціольоз реєструють в Західних областях, на Поліссі та в зоні Лісостепу. В південних та східних областях зустрічається рідко через посушливий клімат та незначну кількість заболоченої місцевості.
Показниками оцінки епізоотичної ситуації з фасціольозу є поширення та екстенсивність й інтенсивність інвазії в регіоні, а також ефективність діагностичних досліджень, лікувальних та профілактичних заходів [14]. Поширення фасціольозу жуйних тварин в значній мірі залежить від сезонної динаміки розвитку проміжних живителів паразитичних червів [15].
Екстенсивність інвазії зростає з півдня на північ і з заходу на схід. Порівняно рідко захворювання зустрічається у степових районах, що повязане з ареалом розселення проміжних живителів [11].
З віком інтенсивність фасціольозної інвазії у жуйних в зоні неблагополуччя зростає. Вікова динаміка інвазії залежить, в першу чергу, від імунного статусу організму худоби [15].
Хворіють вівці, кози, велика рогата худоба, верблюди, віслюки, значно рідше свині, коні, кролики, північні олені, зайці, білки, бобри, нутрії [6, 8]. Є дані про захворювання на фасціольоз і людей [10]. Серед жуйних тварин у кіз значно менші показники ураженості трематодами в порівнянні їх з вівцями та великою рогатою худобою. Це залежить, в першу чергу, від особливостей одержання корму на пасовищах різними видами тварин та неоднаковою резистентністю їх організму до фасціол. Кози рідше ніж інші тварини пють воду і поїдають листя з дерев. Це зменшує вірогідність заковтування адолескаріїв з кормом в порівнянні з вівцями та великою рогатою худобою [16].
Фасціольоз дуже поширений у світі, особливо в зонах з підвищеною вологістю [10]. Це пояснюється наявністю умов для функціонування біотопів їх проміжних живителів. Ставковики заселяють переважно мілкі, стоячі водойми, які добре прогріваються сонцем, а також замулені береги струмків та річок. Тривалість життя проміжних живителів становить 12 - 15 місяців. Мінімум зараженості їх личинками фасціол (0,8 - 2,2%) спостерігається у квітні, максимум у липні-серпні (50 - 100%) [11, 17].
Численні повідомлення наукових та практичних фахівців ветеринарної медицини свідчать, що нині територія України неблагополучна з фасціольозу. В ряді господарств зони Полісся екстенсивність інвазії досягає 90%. Також виявлене одночасне паразитування фасціол та дикроцеліїв у 18,1 % тварин Лісостепу та у 25,5 % - Полісся. На території східної України (Харківська область) серед поголів'я корів зареєстровано стійкі осередки фасціольозної (ЕІ 70 - 90%) і фасціольозно-парамфістоматозної інвазії (ЕІ 75 - 85%) [14].
Масовий вихід церкаріїв фасціоли у поліських районах починається з середини липня і продовжується до середини серпня, у зоні Лісостепу - з початку липня до початку серпня. Випасання худоби на таких пасовищах у цей і подальші періоди вважається небезпечним. Цьогорічний молодняк інвазується переважно у кінці літа та восени. Перші випадки гострого перебігу інвазії мають місце у серпні. Хронічний перебіг захворювання реєструється у різні пори року, але найчастіше у грудні-січні [11, 18].
Сезонна динаміка фасціольозу, спричиненого різними видами трематоди має суттєві відмінності. Це повязано з різними екологічними особливостями розвитку проміжних живителів - прісноводних молюсків [15]. Сезонна динаміка фасціольозу у жуйних спричиненого збудником Fasciola hepatica характеризується зростанням кількості інвазованих тварин у осінні місяці й помітним зниженням у весняний період [11].
Глибоке знання біологічних особливостей циркуляції Fasciola hepatica є необхідним для прогнозування спалахів фасціольозу в господарствах [1].
Джерелом інвазії є дефінітивні живителі, в жовчних ходах яких знаходяться статевозрілі фасціоли. Вони виділяють інвазійне начало в зовнішнє середовище, що зумовлюють широке розповсюдження інвазії на певній території. Найбільш небезпечні у цьому відношенні є свійські жуйні тварини, випущені навесні на пасовища без лікувальної обробки [11].
Тварини заражаються при поїданні рослин, скошеної трави або свіжого сіна, які інвазовані адолескаріями, при водопої з неблагополучних щодо фасціольозу водойм [12].
Яйця фасціол чутливі до висушування. У висихаючих фекаліях розвиток зародка зупиняється і на 8 - 10 добу вони гинуть. У підсохлих яєць оболонки зморщуються, шари дроблення зникають, змінюється форма. Сформований мірацидій в такому яйці зберігається не більше 1 - 1,5 діб [11]. Тому у засушливий період року зараженість фасціольозом великої рогатої худоби різко знижується. І навпаки, при високій кількості опадів, ці показники інвазії зростають [17].
У вологих фекаліях яйця фасціол можуть залишатися життєздатними місяцями, в помірно сухих фекаліях - більше 8 місяців. Гниття, а також низька температура (від - 5 до - 15°С) вбивають зародка за 2 доби; при температурі 40 - 50°С він гине через декілька хвилин, 0,5 % - ний розчин соляної кислоти вбиває зародка через одну хвилину, 2 % - ний розчин їдкого натру - через 2 хвилини; слабо діє на нього креолін.
Адолескарії досить стійкі і не гинуть при температурі - 6°С [6, 8]. При сприятливих умовах адолескарії здатні проявляти інвазійність протягом кількох місяців [5]. У воді вони здатні зберігати життєздатність протягом року, у сіні - 1,5 - 5 місяців, у силосі - до 1 місяця. Частина адолескаріїв може виживати до весни [11].
Фасціоли на організм дефінітивного живителя спричинюють складну, комбіновану дію. Вона включає механічне ураження тканин живителя, масивний токсикоз і супроводжується інокуляцією різноманітної мікрофлори. Крім того паразиту властиві антигенна й трофічна дії [9, 11].
Механічна дія проявляється при міграції адолескаріїв, а потім і юних фасціол. Юні форми паразитів проникають з кишкової стінки в кровоносні судини, з кровю заносяться в паренхіму печінки, а звідти спочатку в дрібні жовчні ходи, а потім, збільшуючись у розмірі, - у великі. Мігруючи через черевну порожнину з боку серозного покриву, паразити роблять у печінці численні кровоточиві ходи. Своїми рухами та продуктами життєдіяльності вони подразнюють оболонку жовчних ходів, спричинюючи спочатку гостре, а потім хронічне запалення [10].
Затримка відтоку жовчі веде до її застою та розпаду. Застій жовчі призводить до порушення процесів травлення, внаслідок чого тварини худнуть. Токсини, які виділяють гельмінти, мають гемолітичні властивості [10, 11].
Наслідком механічно-токсичної дії паразитів є потовщення жовчних ходів. У їх стінці інтенсивно відкладаються солі фосфорнокислого вапна та фосфорнокислої магнезії [11].
Вміст макроелементів у печінці тварин, хворих на фасціольоз, знижується. Зниження вмісту кальцію пов'язане з порушенням виділення жовчі, яка посилює розчинність кальцієвих солей. Зниження вмісту кальцію, магнію та фосфору пов'язане з дефіцитом вітаміну D, який сприяє процесам всмоктування цих мікроелементів. Зменшення вмісту калію пов'язане з порушенням процесів водно-сольового обміну [19].
Фасціоли викликають супресію нормальної імунної відповіді проти антигенів гельмінта в період міграції личинок, необхідну для їх виживання в організмі живителя. Пізніше, коли личинки досягають місця локалізації, відмічається інтенсивна, але малоефективна імунна реакція [20].
Клінічний прояв фасціольозу у жуйних залежить від багатьох факторів. Основними з них є умови годівлі й утримання, інтенсивність інвазії та видовий склад паразитів, вік тварини та її індивідуальні особливості. Найважливіші з них - інтенсивність інвазії та загальний стан тварини [11].
Інкубаційний період триває від 1,5 тижні до 1,5 міс [6, 8, 10].
Гострий перебіг інвазії збігається з періодом міграції юних фасціол в організмі тварин і реєструють її у кінці літа та восени при інтенсивному їх інвазуванні [11].
При хронічній формі фасціольозу тварини худнуть, знижується продуктивність. Шерстний покрив скуйовджений, на боках закучерявлений, з матовим відтінком. Нормальне линяння затримується. У деяких тварин, коли вранці зайти в корівник, з правого ока виділяється гнійний ексудат, що стікає по шерсті у вигляді шнурка [21]. При натискуванні на черево у ділянці печінкової тупості можлива больова реакція [11].
Періодично такі тварини скрегочуть зубами. Ці симптоми вказують на глибоке ушкодження печінки тварини, хворої на фасціольоз. У деяких хворих тварин відмічаються набряки міжщелепового простору, шиї та підгрудка [21].
Труп тварини при фасціольозі виснажений, лімфовузли збільшені, у черевній порожнині знаходять транссудат, інколи він може бути кровянистим [11].
епізоотична ветеринарна рогата худоба
При гострому перебігу фасціольозу відмічають ознаки гострого гепатиту. При розтині печінка збільшена, капсула її напружена, гладенька, блискуча, а інколи покрита фібринозними нашаруваннями [6, 10].
Через капсулу просвічуються поодинокі або численні звивисті темно-червоні тяжики довжиною 0,5 - 1,5 см. Це ходи молодих фасціол у паренхімі печінки. Тут утворюються крововиливи [21]. Жовчні ходи розширені. У їх вмісті знаходять білого кольору, овальної форми юних фасціол величиною 0,5 - 1,0 см [5, 9].
Гостра форма фасціольозу часто проявляється в організмі тварин, які вже хронічно хворіють на цю недугу. При розтині у печінці таких тварин виявляють зміни характерні для гострої форми, а також значну кількість молодих і дорослих фасціол [21].
При хронічному перебігу захворювання гельмінтів виявляють у печінці, жовчному міхурі, рідше в легенях та інших органах і тканинах. Характерні збільшення і вапнування жовчних ходів, які мають вигляд жовто-сірих тяжів завтовшки до 2 см, заповнених фасціолами (інтенсивність інвазії становить 50 - 130 екземплярів. Під час розрізування такої печінки чути хрускіт [10]. Виявляють водянку (до 1,5 - 3,0 л рідини) грудної та черевної порожнини [21]. Скелетні мязи бліді, дряблі, водянисті, знежирені й атрофовані [11, 22].
Імунодефіцитний стан організму корів проявляється деструктивними змінами в центральних і периферичних органах імунної системи. Зменшується площа Т - і В-залежних зон у лімфатичних вузлах і селезінці, а також площа кіркової речовини тимуса. Крім того, в кістковому мозку відмічається гальмування проліферативних клітин зернистого (без еозинофілів) й еритроїдного ростків, лімфоїдних клітин, а також активація еозинофілів у 15,1 раз [4].
Показник інвазування великої рогатої худоби фасціолами встановлюють за результатами гельмінтокопроскопічних досліджень і за його динамікою оцінюють тенденцію фасціольозного процесу [12].
Фекалії для копроскопічних досліджень потрібно відбирати безпосередньо із прямої кишки. При цьому фахівець повинен користуватися одноразовими рукавицями для штучного запліднення, в які й пакують зразки. При повному очищенні організму живителя від фасціол (після дегельмінтизації) вимивання яєць із жовчних протоків й їх виділення з фекаліями триває до 45 днів. Тому заключне копрологічне дослідження доцільно проводити на 7-й тиждень після дегельмінтизації [21].
Фекалії тварин досліджують методами осадження та флотації. Використовують такі методи гельмінтокопрологічної діагностики: флотаційно-седиментаційний (за Н.В. Демидовим); флотаційний (за А.Й. Вишняукасом); з розчином азотнокислого свинцю та сидементації з целофановими плівками (за Г.О. Котельниковим і В.М. Хреновим); седиментаційний (за Р.А. Ханбегяном). Деякі з них дають змогу не тільки встановити наявність інвазії, а й деякою мірою оцінити її інтенсивність [11].
Діагностична ефективність седиментаційного методу послідовних змивів дуже низька та трудомістка, що пов'язано зі складністю пошуку яєць гельмінтів в осаді суміші. Ефективність цього методу становить близько 25 - 30 %. Тому в практичних умовах досить часто результати копроовоскопічних досліджень ветеринарних лабораторій на фасціольоз не збігаються з даними післязабійної ветеринарно-санітарної експертизи м'ясокомбінатів. Внаслідок цього в неблагополучних з фасціольозу господарствах при низькій ЕІ та ІІ або негативних результатах копроовоскопічних досліджень протифасціольозні заходи не проводяться на належному рівні, що сприяє подальшому поширенню цієї інвазії [14].
Ступінь ураження молюсків личинковими формами фасціол досліджується компресійним методом із наступною мікроскопією. На основі цих даних визначається показник інвазування молюсків і поширення фасціольозної інвазії серед проміжних живителів трематоди [12].
Імунітет при фасціольозі майже не вивчений. Дані про наявність у тварин природженого імунітету до фасціольозу відсутні [11].
З віком у тварин розвивається стійкість до цього гельмінтозу, однак за незадовільних умов утримання та недостатньої годівлі тварини легко заражаються і тяжко хворіють [10, 21].
Успішна боротьба з інвазійними хворобами тварин, особливо фасціольозом жуйних, можлива лише при застосуванні високоефективних ветеринарних лікарських засобів. Проте арсенал вітчизняних протипаразитарних препаратів досить обмежений. Це зумовило насичення ринку в Україні дорогими імпортними ветеринарними антигельмінтиками. Нерідко рекомендації щодо їх застосування розроблені без урахування умов виробництва продукції тваринництва, епізоотичної ситуації, резистентності тварин та екологічного впливу місцевих факторів [1].
На початку лікування хворим тваринам створюють кращі умови годівлі та догляду. Перед введенням антигельмінтиків їм призначають симптоматичне лікування. Водночас перорально тварині вводять румінаторні: настоянку чемериці, цибулі, розсіл огірків, капусти чи помідорів. Для нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту використовують попіл від спалювання старої вовняної панчохи, який висипають у поліетиленову (1,5л) пляшку, додають 1 л води, збовтують і заливають корові в рот. Через добу пронос припиняється, фекалії сформовуються і тварина видужує [21].
Перед введенням антигельмінтиків важливо знати функціональний стан імунної системи хворих тварин, вплив на неї препаратів, щоб при необхідності застосувати не лише препарати етіотропної дії, а й імунокоректори [4]. При цьому слід враховувати той факт, що гельмінти викликають другорядні імунодефіцити, а більшість антигельмінтиків - пригнічення імунобіологічної реактивності у тварин [25]. Така комбінація з імунокорегувальними речовинами суттєво підвищує активність протифасціольозних препаратів [24]. Імуностимулятори підсилюють як клітинний, так і гуморальний імунітет. Вибір імуностимулятора при будь-якому гельмінтозі має бути спрямований на стимуляцію активності макрофагів, що взаємодіють з Т - і В-лімфоцитами [23]. Враховують також сезонну динаміку інвазії, широту спектру дії антигельмінтика, його економічну ефективність та екологічну безпечність [24].
Частина антигельмінтиків, що призначаються у лікувальних дозах хворим тваринам (панакур, рентал, нілверм, гексіхол, політрем, івомек, нафтамон та ін.), викликають виражені зміни імунних показників. Відмічається гепатотропна дія препаратів, збільшення кількості лейкоцитів і негативний їх вплив на процеси шлунково-кишкового травлення [25].
Синтез нових поліантигельмінтних засобів дає можливість проводити ефективні широкомаштабні заходи з терапії та профілактики фасціольозу [26].
Лікувальна дегельмінтизація тварин є основою терапії гострої форми фасціольозу та ускладнених форм [21].
Із протитрематодозних засобів - зарубіжних, зареєстрованих в Україні, або вітчизняного виробництва - найбільше значення мають препарати на основі ацемідофену, альбендазолу (група бензімідазолів), клозантелу (група саліциламідів), нітроксиліну і бітіонолу (група фенолів), а також триклабендазолу [24, 26].
Ацемідофеновмісні препарати використовують для профілактики і терапії фасціольозу в гострій формі. Найраціональніше їх застосовувати наприкінці пасовищного сезону (серпень - жовтень) [26].
Альбендазол - синтетичний препарат із групи бензімідазолу; має широкий спектр дії проти більшості гельмінтозів тварин. Всі альбендазоловмісні препарати згубно діють виключно на статевозрілих паразитів (хронічна форма фасціольозу). В рекомендованих дозах можуть викликати загибель тільки деякої частини пізніх нестатевозрілих личинок, вік яких перевищує 7 - 8 тижнів. Цей ефект посилюється пропорційно збільшенню дози. Тому першу масову дегельмінтизацію краще проводити в січні - лютому, а другу, вибіркову, - березні - квітні. При не значній інвазованості тварин (до 5 яєць в 1 г фекалій) ефективність першої дегельмінтизації буде становити близько 80 % [24, 26].
Принципово важливим є підхід до дозування препаратів. Рекомендована всіма виробниками доза для великої рогатої худоби - 100 мг на 10 кг маси тіла - забезпечує 100 % -ну ефективність тільки у вгодованих тварин, які мають незначну інтенсивність інвазії (10 - 40 гельмінтів). Хронічно худі тварини не тільки більш інтенсивно інвазуються, а й значно важче піддаються лікуванню. Поділ терапевтичної дози на 2 - 3 прийоми з добовим інтервалом у більшості випадків сприяє підвищенню ефективності лікування [26]. При сильній інвазованості дозу альбендазолу необхідно збільшити на 25 - 50 % (125 - 150 мг діючої речовини на 10 кг маси тіла), що забезпечить його ефективність проти статевозрілих гельмінтів на більш як 80 %.
Оскільки препарати альбендазолу ефективні тільки проти статевозрілих фасціол, тому для масових дегельмінтизацій їх найдоцільніше застосовувати не раніше ніж через 3 - 3,5 міс після закінчення випасання худоби [24].
Клозантел - широкоплановий протипаразитарний препарат, який згубно діє на дорослих фасціол та переважної більшості їх пізніх нестатевозрілих личинок. Масляний 5 % -й розчин клозантелу відомий під назвами роленол, фасковерм, 10 % -й розчин клозантелу для ін'єкції має назву бронтел-10 [26]. Раціональний час першої лікувально-профілактичної обробки клозантеловмісними препаратами проти фасціольозу - грудень - лютий (або через 1 - 1,5 міс після закінчення випасання), а другої (вибіркової) - березень - квітень. У рекомендованих дозах (25 мг діючої речовини на 10 кг маси тіла) клозантел ефективний проти дорослих фасціол на більш як 90 %, а проти личинок старше пяти тижневого віку майже на 80 %. При гострій формі фасціольозу клозантел застосовують 2 дні поспіль або одноразово в подвійній дозі [24, 26]. В будь-якому випадку терапевтичну дозу потрібно вводити в два-три різні місця з дотриманням правил асептики й антисептики. Піся інєкції клозантел у терапевтичних дозах утримується в організмі протягом 10 - 11 діб [26].
На основі нітроксиліну зареєстровано препарат фасціолід. Це ін'єкційний розчин із вмістом 25 % нітроксоліну. В рекомендованих дозах (100 мг діючої речовини на 10 кг маси тіла) препарат може забезпечити понад 80 % -ну ефективність проти дорослих фасціол та близько 60 % -ну - проти личинок, старших 6-тижневого віку. Тому першу дегельмінтизацію можна планувати через 1,5 міс після початку стійлового періоду.
На основі бітіонол сульфаксиду виробляється у вигляді порошку для орального застосування препарат трематозол. Ефективність терапевтичних доз трематозолу при хронічній і гострій формі фасціольозу становить 80 - 85%. Суттєвою перевагою даного препарату над іншими є те, що бітіонол сульфаксид - єдина субстанція, яку дозволяється використовувати для терапії лактуючих тварин.
Усі виробники протифасціольозних препаратів рекомендують проводити повторну дегельмінтизацію не пізніше як за 2 тижні перед виведенням тварин на пасовище. Можливе проведення вибіркової повторної дегельмінтизації за умови попередніх копроовоскопічних досліджень усього поголівя [24].
При відсутності хіміотерапевтичних засобів, особливо для оздоровлення лактуючих корів на невеликих фермах та в приватних господарствах, доцільним є застосування народних рецептів, а саме: щоденна добавка до раціону 2 - 3 склянок подрібнених соснових лапок протягом 2 тижнів; 0,5 склянки подрібнених ягід горобини звичайної або суцвіття пижма протягом 2 - 3 днів; спиртових настоїв оману високого або звіробою по 0,5 склянки протягом 3 - 4 днів. Ці засоби якщо не забезпечують повного видужання, то значно зменшують інвазованість тварин [26].
Для підвищення буферних властивостей крові, посилення загальної резистентності організму коровам згодовують з концентрованими кормами або випоюють з водою двовуглекислий натрій в дозі 30 - 100 г, а також подрібнені перепалені кістки тварин, яєчну шкарлупу щоденно до повного видужання. Тварин підгодовують кухонною сіллю і забезпечують щоденним моціоном на свіжому повітрі [21].
У зарубіжній літературі з'являється все більше повідомлень про адаптацію (лікоопірність) гельмінтів до препаратів з одним і тим же механізмом дії при систематичному (4 - 5 років) їх застосуванні. Таке звикання прискорюється при вживанні зменшених доз [26]. Тому потрібно вести облік застосування лікарських засобів для своєчасної (через кожні 3 - 4 роки) їх ротації, змінюючи препарати однієї хімічної групи на іншу. Це значно підвищує ефективність хіміотерапії внаслідок профілактики поширення лікоопірних популяцій паразита [24].
Розробляючи заходи профілактики беруть до уваги, що перш за все неприпустимим є порушення ветеринарно-санітарних норм при утриманні та годівлі тварин [3].
Ефективна боротьба з фасціольозом можлива тільки в комплексі загально-профілактичних і специфічних протитрематодозних заходів [24].
Дієвим методом профілактики і боротьби з гельмінтозами є й роз'яснювальна робота з власниками тварин, яка здійснюється шляхом проведення семінарів, лекцій, бесід [3].
Оздоровлення тварин від фасціольозу можна досягти тільки при комплексних тривалих заходах боротьби з обов'язковою зміною пасовищ, збором і знешкодженням гною, застосування сучасних методів діагностики і профілактики, щорічної дворазової дегельмінтизації всього поголів'я [26]. Для зменшення кількості проміжних живителів фасціольозу потрібно проводити меліоративні заходи на заболочених ділянках пасовищах [27].
Одним із основних методів боротьби як з фасціольозом так і з іншими гельмінтозами худоби є застосування антигельмінтиків для лікувальної чи профілактичної дегельмінтизації. Водночас на їх ефективність впливає ряд різноманітних факторів, а саме: інтенсивність інвазії, існуючі асоціації гельмінтофауни паразитів та цикли їх розвитку в організмі хазяїна, атрибут спектра діючої основи хіміотерапевтичного засобу, доза і кратність використання препарату, лікарська форма та шлях введення антигельмінтика, фізіологічний стан організму тварини [28].
Основні принципи, яких дотримуються спеціалісти ветеринарної медицини під час проведення дегельмінтизації тварин:
застосування тільки антигельмінтних препаратів, які відповідають настановам і занесені до реєстру ветеринарних препаратів, затвердженого Державним комітетом ветеринарної медицини України;
здійснення профілактичних обробок з урахуванням технології процесу вирощування тварин та циклу розвитку паразитів;
застосування препаратів лише у рекомендованих настановою профілактичних та лікувальних дозах;
проведення обов'язкового випробування препарату на окремій групі тварин (не менше ніж 5 - 10 особин) перед його застосуванням;
лікування тварин лише за умови підтвердження діагнозу лабораторними дослідженнями;
дотримання правил асептики та антисептики при застосуванні препаратів;
призначення хворим тваринам антигельмінтних засобів, що забезпечують надійний лікувальний ефект і запобігають поширенню інвазійних елементів у навколишньому середовищі;
використання препаратів однієї групи не довше ніж 2 - 3 роки з метою уникнення пристосування до них паразитів;
постійне проведення дезінвазій після дегельмінтизації у приміщеннях, на вигулах та пасовищах [3].
Плануючи дегельмінтизації слід також враховувати можливість зараження тварин на початку пасовищного періоду, особливо після сніжних та моломорозних зим, в стійловий період при згодовуванні сіна, заготовленого на болотах.
Не останнє місце надається біотермічним методам знезараження гною, здійсненню контролю за надходженням у водойми стоків з тваринницьких приміщень. Проводиться гельмінтологічна оцінка пасовищ, трас, худобопрогонів, місць водопою, меліоративних каналів та інших прилеглих водойм щодо наявності проміжних хазяїв гельмінтів із метою обмеження можливих місць зараження тварин прісноводними молюсками. Пасовища обовязково змінюють один раз на сезон (наприкінці липня - на початку серпня), а при можливості - через кожні 2 місяці [26]. Заходи проведені на пасовищах посідають основне місце в профілактиці фасціольозу, тому що вони спрямовані на розрив звязку між дефінітивними та проміжними живителями [29, 30].
Лише при комплексному підході до виконання організаційно-господарських та спеціальних заходів, дотриманні ветеринарно-санітарних норм та правил утримання тварин можна досягти позитивного результату та забезпечити стабільну епізоотичну ситуацію з фасціольозу, а також інших паразитарних захворювань [3].
2. Власні дослідження
2.1 Матеріал і методи досліджень
Дослідження проводили в СТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області. Епізоотичну ситуацію щодо фасціольозу в господарстві вивчали на основі ветеринарної документації за останні 3 роки та проведення власних досліджень. Для цього ознайомилися з наступними документами: копії звітів про заразні хвороби, журнали реєстрації хворих тварин, акти про обстеження пасовищ та проведення дегельмінтизацій. Власні дослідження складалися з обстеження пасовищ, молюсків Lumnea truncatula, фекалій дослідних тварин, вивчення клінічних ознак та патологоанатомічних змін у внутрішніх органах хворих тварин, а також розробки профілактичних заходів при фасціольозі в умовах СТОВ "Цвітнянське".
Обстеження пасовищ проводили шляхом їх огляду на наявність заболочених ділянок та вивченні динаміки густоти популяцій молюсків Lumnea truncatula впродовж пасовищного періоду.
Екстенсивність інвазії у малого ставковика підраховували шляхом відношення кількості молюсків, в печінці яких виявлені церкарії трематоди Fasciola hepatica, до загальної кількості досліджених молюсків. Малого ставковика досліджували за допомогою компресорного методу за В.В. Гороховим з метою виявлення церкаріїв фасціол в ньому. Згідно методики молюсків клали на предметне скло, накривали іншим на яке помірно натискали великими пальцями рук та досліджували в роздавленому препараті під лупою. Для компресорного дослідження відбирали по 50 молюсків з кожного пасовища.
Тварин підбирали за однаковими показниками віку та вгодованості. Для цього використали молодняк на відгодівлі, в фекаліях яких перед початком досліду, при лабораторному дослідженні фекалій яєць фасціол не виявлено.
Копроовоскопічне дослідження проводили за методом послідовних промивань. Для цього до 10 г фекалій, розміщених у склянці, додавали до 100 мл води та ретельно перемішували. Суміш фільтрували через металеве сито та відстоювали протягом 5 хвилин. Верхній шар рідини зливали, до осаду додавали таку саму кількість води і відстоювали до прояснення верхнього шару рідини в склянці. Після цього його знову зливали, а осад наносили на предметне скло і досліджували під мікроскопом.
Для вивчення динаміки інтенсивності інвазії впродовж 2008 року проводили відбір проб фекалій від молодняку, що випасався на пасовищах, які мають заболочені ділянки. Ці тварини не входили до дослідних та контрольної груп. Кожен місяць досліджували по 5 - 8 проб фекалій.
Для визначення найбільш доцільного методу профілактики фасціольозу було сформовано дві дослідні та одну контрольну групи тварин (таблиця 2.1.1.). Худобу дослідних груп випасали на спеціально підготовлених пасовищах, площею по 25 га, а тварин третьої (контрольної) групи - на пасовищі, яке використовувалося й раніше та не піддавалося обробці проти молюсків. Частина кожного пасовища зайнятого мілководними заводями становила 3,5%.
Таблиця 2.1.1.
Схема профілактичних заходів за фасціольозу у молодняку худоби
Групи тварин Профілактичні заходиДослідна ІЗміна пасовищ з випалюванням сухої трави восени та весноюДослідна ІІОбробка заболоченої ділянки пасовища амонійною селітроюКонтрольна Не проводили
Перша схема боротьби з фасціольозом великої рогатої худоби складалася з двох етапів. По-перше, для досліду були вибрані два пасовища які, на момент початку випасання тварин на кожному з них, не використовувалися понад 12 місяців. Зміну пасовищ проводили в кінці липня, враховуючи, що період розвитку фасціоли з яйця до мірацідія триває в середньому 3 місяці. По-друге, двократне випалювання сухої трави, - даний захід проводився восени та весною. Осіннє випалювання сухої трави було направлено на знищення адолескаріїв фасціол (у випадку їх наявності) та на зменшення загальної кількості молюсків, здебільшого тих, котрі в момент проведення даного заходу знаходилися на надводній частині рослин. Основна мета весняного випалювання сухої трави - знищення адолескаріїв, які залишилися після даної маніпуляції проведеної восени, та змогли перезимувати (також, у випадку їх наявності). Отже, дана схема попереджує зараження тварин фасціольозом шляхом боротьби з молюсками, що є проміжними живителями даного гельмінтозу та інвазійною личинкою (адолескарієм).
Друга схема боротьби з фасціольозом направлена лише на знищення проміжних живителів, що беруть участь в циклі розвитку трематоди Fasciola hepatica. В якості молюскоцидного препарату була застосована амонійна селітра. Обробка заболочених ділянок, площею 10500 м2, була проведена шляхом рівномірного внесення гранул препарату робітниками господарства.
На пасовищі контрольної групи боротьба з молюсками не проводилася. Воно було використане для вивчення сезонної динаміки розвитку молюсків та їх інвазії.
Забій хворих тварин в дослідних групах для підрахунку кількості фасціол в печінці (з діагностичною метою) не проводили, оскільки керівництво господарства не дало відповідного дозволу, тому інтенсивність інвазії визначаємо при копроовоскопічному дослідженні. Морфологічні зміни у внутрішніх органах, які виникають при паразитуванні Fasciola hepatica вивчали під час проведення післязабійної ветеринарно-санітарної експертизи хворих тварин із основного стада забитих для власних потреб господарства.
Для лікування хворих тварин в усіх групах застосовували препарат роленол через 35 днів після закінчення періоду випасання. Це прозорий розчин жовтого кольору, який містить діючу речовину клозантел в концентрації 5%. Він являє собою іонофор, що гальмує реакції окисного фосфорилювання та переносу електронів в мітохондріях паразита. Це призводить до зниження енергетичного метаболізму і, як наслідок, загибелі паразита. Клозантел добре всмоктується з місця інєкції і проникає в усі органи та тканини організму, досягаючи максимальної концентрації через 8 годин після підшкірного введення. Найбільша концентрація препарату відмічається в печінці, нирках та жирові. Період напіввиведення препарату становить 12 діб. Виводиться із організму в незміненому стані переважно з сечею та в незначних кількостях з фекаліями.
Економічну ефективність проведених заходів на 1 грн затрат визначали враховуючи збитки від зниження продуктивності тварин, попереджені економічні збитки в результаті профілактики та ліквідації захворювання та економічну ефективність від проведених заходів [31].
СТОВ "Цвітнянське" (с. Цвітне) розташоване в північній частині Олександрівського району Кіровоградської області. Відстань від господарства до районного центру становить 28 км, до обласного - 68 км, до м. Дніпропетровськ - 300 км.
Клімат помірно-континентальний з чітким чергуванням пір року. Формується під впливом континентальних трансформованих тропічних та арктичних повітряних мас.
Атмосферні опади випадають нерівномірно. Середньорічна кількість опадів становить 516,5 мм. Основна частина атмосферних опадів повязана з океанічними повітряними масами, повітрям помірних та тропічних широт. Найбільша кількість опадів спостерігається в літній період: у червні - 63 мм, у липні - 66 мм, у серпні - 47 мм. Найменша місячна кількість опадів, за багаторічними спостереженнями, у березні - 20 мм. Середньорічна кількість опадів з грозою - 25 мм, з туманами - 68 мм. Тривалість безхмарного періоду 160 - 170 днів.
Сталий сніговий покрив (пересічна висота 14 см) встановлюється у другій половині грудня, сходить наприкінці лютого або на початку березня.
Сумарна сонячна радіація за літній період складає 1750 мДж/м2; пряма - 1600 мДж/м2. Кількість годин сонячного сяйва становить 1920 год/рік.
Середня річна температура повітря становить +7°С. Найвища середньомісячна температура повітря спостерігається в липні і становить +20,5°С; найменша в січні, яка становить - 6,6°С. Абсолютна максимальна температура повітря +35,5°С, абсолютна мінімальна - 30°С. Тривалість безморозного періоду становить 160 днів.
Для даної території характерні північні й північно-західні вітри, що негативно впливає на зимостійкість озимих культур. Південні й південно-східні вітри в літній період часто приносять суховії, що теж знижує урожай. Середня швидкість вітру змінюється за сезонами: взимку й навесні - 4 м/с, восени - 3 м/с, влітку - 3,2 м/с.
Ґрунтовий покрив території складний. Грунтотвірними породами є лес, який залягає на глибині 20 - 25 см, а також суглинки, глини, піски, демовіальні відклади. Переважають опідзолені чорноземи, типові середньо - і мало-гумусні чорноземи.
Відповідно до агрокліматичного районування землі господарства відноситься до недостатньо зволоженої теплої зони. Агрокліматичні ресурси достатні для визрівання більшості сільськогосподарських культур помірних широт.
Загальний земельний фонд господарства, вказаний в таблиці 2.2.1., складає 2847 га. Рілля становить 2163 га (76 %).
Таблиця 2.2.1.
Структура сільськогосподарських угідь господарства за 2008 рік
КультураПлоща Відсоток до загальної площі земельного фондуОзима пшениця66823,5Кукурудза 2007,0Горох 1003,5Ячмінь 1746,0Соняшник 2007,0Однорічні трави2007,0Кукурудза на силос40014,0Багаторічні трави2217,8Пасовища 68424,0
Дані таблиці свідчать, що основну частину земельного фонду господарства складають орні землі. Основну частину ріллі займає озима пшениця та інші зернові культури. Тому виробничим напрямом галузі рослинництво є зерновий.
Урожайність сільськогосподарських культур, що вирощуються в господарстві, стабільно висока впродовж останніх трьох років (таблиця 2.2.2.). Незначні коливання їх валового збору пояснюються впливом природно-кліматичних факторів на урожайність та збереженість сільськогосподарських культур.
Таблиця 2.2.2.
Урожайність сільськогосподарських культур
Сільськогосподарські культураУрожайність, ц/га200620072008Озима пшениця3537,538Кукурудза 68,87170,4Горох 2122,722,3Ячмінь 36,53438Соняшник 22,421,322,8Однорічні трави159178172Кукурудза на силос186171184Багаторічні трави133130138
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що агрономічне обслуговування господарства знаходиться на високому рівні. Врахування строків посіву, обробки рослин з дотриманням вимог сівозміни забезпечують очікувану урожайність.
Кормові культури вирощені в господарстві повністю задовольняють потребу в них його тваринницької галузі. В 2008 році з кожного гектару посівних площ кормових культур одержано 221 ц кормових одиниць та 18,54 ц перетравного протеїну.
При складанні раціонів враховують статевовікові та фізіологічні дані тварин, а також наявні види кормів (таблиця 2.2.3).
Таблиця 2.2.3.
Раціон для телят відгодівельної групи живою массою 300 кг та середньодобовим приростом 700 г в сухостійний період
КормиМаса кормуСолома пшенична і ячмінна, кг1,2Сіно різнотравне та бобове, кг 3,0Силос кукурудзяний, кг8,0Барда пшенична, кг3,0Макуха соняшникова, кг0,1Концентровані корми, (кукурузно-ячмінна суміш), кг1,5Кормовий фосфат, г25,0Сіль кухонна, г27,0У раціоні міститьсяКормових одиниць, кг5,9Обмінної енергії, Мдж67,8Суха речовина, кг7,6Перетравний протеїн, г579,0Сира клітковина, кг1,4Са, г49,0Р, г26,0
Раціон збалансований за поживними та біологічно активними речовинами.
В господарстві утримують велику рогату худобу та свиней (таблиця 2.2.4.).
Таблиця 2.2.4.
Структура поголівя в СТОВ "Цвітнянське"
Вид тваринРік 200620072008Велика рогата худоба, тварин653688717Свині, тварин364146117
Як видно з таблиці, за період 2006 - 2008 роки відмічається тенденція щодо зменшення кількості свиней, чисельність великої рогатої худоби, навпаки, стабільно збільшується.
Тварини знаходяться в спеціально пристосованих приміщеннях. Для всіх видів тварин використовують безпривязне утримання.
Для утримання всіх статево-вікових груп великої рогатої худоби використовують так званий холодний спосіб утримання в спеціальних приміщеннях. Оскільки не всі вони знаходяться в ідеальному стані, тому не виключена можливість негативного впливу протягів на тварин (особливо на молодняк).
Свиноматок разом з поросятами до 45 денного віку утримують разом, а потім окремо ще 15 днів в маточнику. Дорощування та відгодівля проходить у відповідних приміщеннях. Це не дає можливості контактувати різновіковим групам свиней.
Великій рогатій худобі в стійловий період року згодовують монокорм виготовлений на спеціальному міксері (він складається з соломи, сіна, силосу, патоки, ячмінно-кукурудзяної дерті, соняшникової макухи). Також до раціону вводять барду. Кожна секція корівника містить одну ємність місткістю 300 л, яку наповнюють бардою. Її не згодовують сухостійним коровам та телятам до 3 місячного віку. В пасовищний період для молодняка використовують випасання. Телят напувають молоком з індивідуальних напувалок. Для телят Абердино-Ангуської породи застосовують підсисне утримання. Свиням згодовують дерть, соняшникову макуху, гранули травяного борошна з преміксами та мінеральними добавками. Для підсисних свиноматок в раціон вводять рибне борошно. В пасовищний період свиням до раціону додають зелену масу бобових трав (здебільшого люцерна в стадії бутонізації).
Роздача кормів для великої рогатої худоби відбувається механізовано, для свиней - ця функція покладена на тваринників. Для забезпечення тварин водою в усіх приміщеннях і в достатній кількості є автоматичні напувалки.
Прибирання гною відбувається один раз на добу механізовано з використанням трактору МТЗ - 82. Важливим недоліком є те, що гній після видалення із приміщень не піддають біотермічному знезараженню, а вносять на поля в якості добрива.
В господарстві зустрічаються захворювання як заразної етіології так і внутрішні хвороби тварин. Заразні захворювання представлені інфекційними та гельмінтозами.
СТОВ "Цвітнянське" на протязі 5 останніх років (2004 - 2008) є неблагополучним по трихофітії великої рогатої худоби. Випадки цього захворювання реєструються серед худоби приватного сектору. Досить рідко реєструється бешиха свиней та актиномікоз великої рогатої худоби. Згідно журналу реєстрації хворих тварин за 2008 рік зафіксовано 5 випадків захворювання на бешиху свиней та два - на актиномікоз худоби.
Згідно графіка профілактичних ветеринарно-санітарних заходів в господарстві проводяться діагностичні дослідження на туберкульоз, лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз, а також планові дезінфекції, дезінсекції та дератизації. Нововвезених тварин піддають карантинуванню протягом 30 днів.
Крім проведення протиепізоотичних заходів в господарстві здійснюється лікувальна робота. Вона досить ефективна і забезпечує терапевтичну ефективність 82 % та низький рівень летальності 2,4 % (дані за 2008 рік). Її ефективність значно нижча при лікуванні захворювань органів дихання (запальні процеси незаразної етіології) в телят у стійловий період. Це пояснюється тим, що під час всього курсу лікування телята залишаються в тому приміщенні, в якому їх утримували до захворювання. А зоогігієнічні показники в телятнику (особливо температура, відносна вологість та швидкість руху повітря) не відповідають загальноприйнятим нормам. Внаслідок цього знижується резистентність організму хворих телят, підвищується вартість лікування через подовження періоду надання терапевтичної допомоги.
Серед внутрішніх хвороб тварин найчастіше реєструються хвороби органів дихання запального характеру (риніт, бронхіт, пневмонія). Дані журналу реєстрації хворих тварин за 2008 рік свідчать про те, що в 90 % випадків ці захворювання зустрічаються у молодняку. Причиною є використовувана технологія утримання та протяги в приміщеннях, які викликають переохолодження тварин з наступним розвитком процесу запалення в органах дихальної системи. Також має місце післяродовий парез внаслідок погрішностей в годівлі (надмірна кількість кальцію в раціоні під час періоду сухостою). Мастити зустрічаються досить рідко, переважно в корівнику № 4, який розташований першим з підвітряної сторони. Це вказує на те, що причиною їх виникнення є протяги в приміщеннях.
На фермах немає вїзного дезбарєру та ветеринарно-санітарного пропускника, наявність яких має велике значення для забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя.
В структурі інвазійних захворювань свиней основне місце посідає аскароз в асоціації з метастронгільозом. Причиною захворювань є використання вигульних майданчиків без штучного покриття (асфальтного чи бетонного) та відсутність обробок останніх речовинами, що проявляють дезінфекційну та дезінвазійну дію.
Серед гельмінтозних захворювань великої рогатої худоби зареєстровано наявність фасціольозної інвазії серед відгодівельного молодняку. Причиною є випасання тварин на заболочених ділянках пасовищ. Для розвитку збудника цього захворювання є всі відповідні умови, а сприяючими факторами можна назвати:
) сприятливі умови для життя проміжних живителів, які беруть участь у розвитку личинкових стадій фасціол, а також перезимовуючи забезпечують інвазування тварин на початку пасовищного періоду (роль природного резервуару);
) можливість вільного доступу на дані пасовища диких тварин, які також хворіють на фасціольоз та підтримують циркуляцію збудника;
) відсутність боротьби з молюсками (меліорація чи використання молюскоцидних препаратів);
) безконтрольне використання пасовищ.
Отже, СТОВ "Цвітнянське" благополучне щодо більшості інфекційних захворювань, які проявляються, переважно, у вигляді спорадичних випадків. Основне місце в структурі хвороб посідають незаразні, котрі часто реєструються в молодняку. Основна причина їх виникнення - це невідповідність зоогігієнічних показників в приміщеннях до загальноприйнятих норм. Паразитарні захворювання досить поширені як серед поголівя свиней, так і у великої рогатої худоби. Безконтрольне використання пасовищ, що містять заболочені ділянки, для випасання телят на відгодівлі, призводить до прояву фасціольозної інвазії у тварин даної вікової групи.
2.3 Результати власних досліджень та їх аналіз
Випасання тварин починають в кінці квітня (цей показник може дещо варіювати в залежності від погодних умов). Згідно відповідної документації, тварин перед вигоном на пасовища та впродовж всього року піддають ветеринарним обробкам відповідно до діючого на території господарства плану.
Значна частина пасовищ розташована біля стоячих водойм і тому на них знаходяться заболочені ділянки, які під час пасовищного періоду добре прогріваються під впливом сонячного проміння. Ці мілководні заводі містять велику кількість нерухомих рослин.
На пасовищах відсутні спеціально обладнані місця для водопою тварин, тому під час випасання вони пють воду із стоячих водойм.
При обстеженні заболочених ділянок пасовищ, на них виявлені молюски Lumnea truncatula. Вони мають конічну тонкостінну раковину сірувато-жовтого кольору, яка утворює 5 - 6 обертів. Устя яйцевидної форми, повернуте вправо. Самі молюски невеликого розміру (висота раковини 0,7 - 1,3 см).
При компресорному дослідженні інвазованих молюсків виявляли церкаріїв фасціол. Вони схожі на пуголовків, овальної форми, сірувато-бурого кольору, мають хвостовий придаток, за допомогою якого рухаються.
Динаміку кількості молюсків та їх інвазованість на протязі пасовищного періоду в розрізі місяців вивчали на пасовищах, де не проводилися заходи, щодо зменшення їхньої чисельності (таблиця 2.3.1.).
Таблиця 2.3.1.
Густота популяцій молюсків на заболочених пасовищах та ступінь їх інвазії личинками фасціол
МісяцьКількість молюсків на 1 м2, екзЕІ, %Травень162Червень368Липень6138Серпень8462Вересень7146Жовтень3228
Дані таблиці свідчать, що найменше молюсків виявлено в травні. Це ті молюски, що змогли перезимувати. Їх зараженість при дослідженні становила 2 %. Максимальна зараженість молюсків виявлена в серпні (екстенсивність інвазії становила 62 %).
При дослідженні фекалій хворих тварин встановлено, що інтенсивність інвазії змінювалася впродовж року. Це пояснюється особливостями біології розвитку паразита, а також ступенем інвазованості молюсків личинками. Кількість виявлених яєць при мікроскопії осаду промитих фекалій залежала, в першу чергу, від чисельності статевозрілих паразитів в жовчних шляхах дефінітивного господаря (таблиця 2.3.2.).
Таблиця 2.3.2.
Інтенсивність фасціольозної інвазії серед молодняку великої рогатої худоби за 2008 рік, M+m, n=5 - 8
Місяці Інтенсивність інвазії (кількість яєць в полі зору мікроскопа), екз. Січень 6,1+0,3Лютий6,4+0,4Березень5,8+0,3Квітень4,4+0,3Травень3,9+0,2Червень1,8+0,1Липень2,9+0,3Серпень3,5+0,4Вересень4,3+0,2Жовтень4,7+0,3Листопад5,2+0,3Грудень5,5+0,4
Максимальні показники ІІ за фасціольозу відмічалися в стійловий період (січень-березень). З початку пасовищного періоду відбувалося незначне зменшення виділення яєць, яке досягло мінімуму у червні, починаючи з вересня, знову відмічається значне підвищення інтенсивності гельмінтозної інвазії. Це повязано, на нашу думку, з особливостями біології як паразита, так і ступеня інвазії церкаріями проміжних живителів. Аналізуючи дані таблиць 2.3.1 та 2.3.2 можна помітити закономірність між екстенсивністю інвазії у молюсків та інтенсивністю інвазії в хворого молодняку худоби. Найнижчий показник інтенсивності інвазії в молодняку в червні-липні спостерігається через відсутність реінвазування протягом стійлового періоду. Внаслідок низької екстенсивності інвазії серед молюсків протягом травня та червня, інтенсивність інвазії у телят в серпні - жовтні було також низькою. Постійне збільшення кількості яєць в полі зору мікроскопа при дослідженні фекалій від хворих тварин в кінці пасовищного та початку стійлового періоду пояснюється реінвазією телят протягом всього пасовищного періоду. Максимальна екстенсивність інвазії молюсків зафіксована в серпні - вересні зумовлює найвищу інтенсивність інвазії у худоби в зимово-стійловий період.
Для профілактики фасціольозу ми використовували різні схеми боротьби з молюсками. Перша схема полягала у зміні пасовищ та двократному випалюванні сухої трави весною та восени. На пасовищах підготовлених таким чином випасали тварин першої дослідної групи. Для другої схеми боротьби використали амонійну селітру, котру внесли на заболочені ділянки. На пасовищі, обробленому таким методом, випасали тварин другої дослідної групи.
На третьому пасовищі боротьба з молюсками не проводилася. Воно було використане для випасання тварин контрольної групи.
Боротьба з молюсками забезпечила зниження густоти їх популяцій на дослідних пасовищах в порівнянні з контрольним (таблиця 2.3.3.)
Таблиця 2.3.3.
Густота популяцій молюсків та їх інвазованість в залежності від профілактичного заходу
Аналізуючи таблицю 2.3.3., можна зробити висновок, що найбільшу ефективність щодо зменшення кількості молюсків на пасовищах має друга схема профілактики, при якій застосовували амонійну селітру шляхом рівномірного розкидання гранул препарату на заболоченій ділянці з розрахунку 250 кг на 1 га. При дослідженні відповідного пасовища кількість молюсків Lumnea truncatula, виявлених на ньому, становить лише 12 % в порівнянні з контрольним пасовищем. Застосування зміни пасовищ з випалюванням сухої трави восени та весною, на загальній кількості молюсків майже не позначається, про що свідчить виявлення на кожному з них 88 % молюсків по відношенню до контрольного пасовища. Серед 50 молюсків, відібраних на першому дослідному пасовищі, личинки фасціол не виявлені в жодному. Це пояснює відсутність його контамінації яйцями фасціол протягом періоду, що становить більше тривалості розвитку всіх личинкових стадій разом зі збереженням життєздатності адолескаріями.
Після проведених профілактичних заходів на пасовищах, на них, відповідно, протягом шести місяців випасали худобу. Після закінчення цього терміну фекалії тварин дослідили на наявність яєць трематоди Fasciola hepatica, результати вказані в таблиці 2.3.4.
Таблиця 2.3.4.
Показники інвазованості фасціольозом молодняка худоби дослідних та контрольної груп, n=20
Групи тваринЕкстенсивність інвазії (ЕІ), % Інтенсивність інвазії (ІІ), екз. в полі зору мікроскопаДослідна І5 3 Дослідна ІІ15 3 - 5 Контрольна 50 4 - 7
Як видно з вищеподаної таблиці найбільший відсоток хворих тварин після обробок пасовищ спостерігався в другій дослідній групі тварин. Метод боротьби з молюсками, що використовувався на першому дослідному пасовищі, зумовив в три рази нижчу екстенсивність інвазії в порівнянні з другим дослідним пасовищем. Відсутність боротьби з молюсками на пасовищі контрольної групи зумовило найбільше поширення хвороби серед тварин даної групи та максимальну інтенсивність інвазії. Дослідження 60 проб фекалій від тварин дослідних та контрольної груп показало наявність в 14 зразках яєць трематоди Fasciola hepatica. Екстенсивність інвазії коливалася від 3 до 7 яєць в полі зору мікроскопа.
У хворих тварин спостерігалося погіршення загального стану організму та зміни зі сторони органів травлення. При цьому відмічалося пригнічення, гіпорексія. Шкіра та видимі слизові оболонки були іктеричні внаслідок всмоктування в кров прямого білірубіну при затримці відтоку жовчі з закупорених гельмінтами жовчних проток. Розлад органів травлення проявлявся у вигляді проносів, що чергувалися із запорами. Внаслідок захворювання в телят знизився приріст живої ваги від 500 до 610 г за добу в порівнянні зі здоровими тваринами, де цей показник становив 730 г за добу.
При забої хворих тварин виявляли ознаки запалення та механічного ушкодження печінки.
При дослідженні фекалій хворого молодняку худоби були виявлені яйця овальної форми, жовтувато-золотистого кольору, не зрілі, з кришечкою на одному з полюсів.
Всім хворим тваринам для лікування застосували препарат "Роленол" в дозі 0,5 мл на 10 кг маси тіла тварин.
Через 15 та 30 днів після вимушеної дегельмінтизації проводили повторні копроовоскопічні дослідження. Отримані результати подані в таблиці 2.3.5.
Таблиця 2.3.5.
Показники інвазованості фасціольозом молодняка худоби дослідних та контрольної груп через 30 днів після дегельмінтизації, n=14
Результати дослідженьЕІ, %ІІ, екз. в полі зору мікроскопачерез 15 днів211 - 2 через 30 днів71
Отже, на 30 добу після проведення дегельмінтизації яйця фасціол виявлені лише в однієї тварини, при цьому інтенсивність інвазії становила 1 екз. в полі зору мікроскопа.
Для встановлення протипаразитарної ефективності роленолу провели розрахунок екстенсефективності (ЕЕ) та інтенсефективності (ІЕ) інвазії (таблиця 2.3.6.).
Препарат застосували для чотирнадцяти хворих тварин, одинадцять з яких, через 15 днів після проведення дегельмінтизації, повністю звільнилися від гельмінтів. Екстенсефективність інвазії в даному випадку становила:
ЕЕ = (11х100): 14, ЕЕ = 79 %
Через 30 днів після лікування яйця фасціол виявлені лише при дослідженні одного зразка фекалій:
ЕЕ = (13х100): 14, ЕЕ = 93 %
Перед лікувальною дегельмінтизацією в тварин дослідних груп було виявлено в середньому 4,2 яєць в полі зору мікроскопа.
Через 15 днів після застосування роленолу хворим тваринам цей показник знизився до 1,5 екз.
Інтенсефективність за таких умов становить:
ІЕ = 100- (1,5х100): 4,2, ІЕ = 64 %
Через 30 днів після лікування кількість яєць знизилася до 1:
ІЕ = 100- (1х100): 4,2, ІЕ = 76 %
Таблиця 2.3.6.
Екстенсефективність та інтенсефективність роленолу за фасціольозу.
Результати досліджень після дегельмінтизаціїЕкстенсефективність (ЕЕ), %Інтенсефективність (ІЕ), %через 25 днів7964через 50 днів9376
Дані таблиці свідчать, що роленол забезпечує високу терапевтичну ефективність при лікуванні хворого на фасціольоз відгодівельного молодняку великої рогатої худоби.
2.4 Розрахунок економічної ефективності
Економічну ефективність застосованих схем лікувально-профілактичних заходів характеризує економічний ефект на 1 грн витрат.
) Збиток від зниження продуктивності тварин (З2):
З2 = МЗ х (ВЗД - ВХВ) х Т х Ц
МЗ - кількість захворілих тварин, гол; ВЗД і ВХВ - середньодобова кількість продукції одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на одну голову, кг; Т - тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин, дні; Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;
По першій групі:
З2 І = 1 х (0,730-0,610) х 120 х 15 = 216 грн.
По другій групі:
З2 ІІ = 3 х (0,730-0,590) х 120 х 15 = 756 грн.
По третій групі
З2 ІІІ = 10 х (0,730-0,50) х 120 х 15 = 4140 грн.
) Економічний збиток, попереджений в господарстві в результаті профілактики і ліквідації захворювання (ПЗ)
ПЗ = МСГ х КЗ х КЗБ - З
МСГ - загальне поголівя сприйнятливих тварин, гол.; КЗ - коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах; КЗБ - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.; З - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.
КЗБ = З: МЗ
де З - загальна сума економічного збитку, грн;
Мз - число захворілих тварин, гол.
КЗБ І = 216/1 = 216 грн.
КЗБ ІІ = 756/3 = 252 грн.
КЗБ ІІІ = 4140/10 = 414 грн.
Попереджений збиток по групам буде становити:
По першій групі:
ПЗ І = 20 х 0,263 х 216 - 216 = 920 грн
По другій групі:
ПЗ ІІ = 20 х 0,263 х 252 - 756 = 570 грн
По третій групі:
ПЗ ІІІ = 20 х 0,263 х 414 - 4140 = - 1962 грн
Отриманий негативний результат вказує на те, що схема профілактики використана для тварин третьої групи є економічно не вигідною, подальші розрахунки по ній не проводимо.
Для проведення дегельмінтизації ми використали 45 мл для хворих тварин першої групи, 15 мл - для другої, що становить відповідно 5,3 та 15,8 грн.
Загальна вартість профілактичних обробок, включаючи лікувальні дегельмінтизації, становить 53,3 грн для першої дослідної групи та 450,8 грн для другої.
) Економічний ефект, отриманий в результаті проведення лікувально-профілактичних заходів (ЕЕ)
ЕЕ = ПЗ - ВВ
ПЗ - попереджений економічний збиток, грн.;
ВВ - витрати на ветеринарні заходи, грн.
По першій групі:
ЕЕ = 920 - 63,3 = 856,7 грн.
По другій групі:
ЕЕ = 570 - 450,8 = 119,2 грн.
) Економічний ефект від проведення лікувально-профілактичних заходів на одну гривню витрат
ЕГРН = Ее: Вв
ЕГРН = 856,7/63,3 = 13,5 грн.
По другій групі:
ЕГРН = 119,2/450,8 = 0,3 грн.
Отже, після розрахунку економічної ефективності проведених заходів можна зробити висновок, що найбільш доцільно для профілактики фасціольозу великої рогатої худоби в умовах спільного товариства з обмеженою відповідальністю "Цвітнянське" використовувати одноразову зміну пасовищ в кінці липня з двократним випалюванням сухої трави восени, після закінчення пасовищного періоду, та весною, перед вигоном тварин на пасовища. При цьому затрачаючи 1 грн на ветеринарні заходи господарство попереджує економічний збиток в розмірі 13,5 грн.
Незважаючи на досить низьку економічну ефективність при застосуванні амонійної селітри (0,3 грн попередженого збитку на 1 грн затрат) підвищується кількість травостою внаслідок того, що ця речовина не тільки проявляє молюскоцидний ефект, а відносячись до азотистих мінеральних добрив, стимулює ріст надземної частини рослин. Низька економічна ефективність другої схеми профілактичних заходів в умовах даного господарства спостерігається через високу вартість застосованого молюскоцида.
Відсутність економічної ефективності при застосуванні третьої схеми профілактики пояснюється найбільшим поширенням хвороби серед тварин контрольної групи, що супроводжується досить значними економічними збитками.
3. Охорона праці
Охорона праці - комплекс правових, санітарно-гігієнічних, технічних та організаційних заходів, спрямованих на створення безпечних для здоровя умов трудової діяльності громадян України.
Оскільки трудова діяльність в сільськогосподарських підприємствах здійснюється в умовах ринкових відносин, тому виникнення нещасних випадків під час будь-якого технологічного процесу, може викликати істотні збитки не тільки держави, але і конкретного підприємства. Незадовільні умови праці зумовлюють зниження якості та продуктивності праці, що супроводжується підвищенням її собівартості та зменшенням валового доходу. За таких умов знижується рентабельність виробництва та конкурентоздатність підприємства. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для керівників підприємств та представників профспілкових органів.
В СТОВ "Цвітнянське" Олександрівського району Кіровоградської області керування роботою з охорони праці здійснюється виконавчим директором Бойко М.І. (згідно з Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року та "Положенням про організацію роботи з охорони праці і техніки безпеки на підприємствах, організаціях і закладах системи Міністерства аграрної політики України"). Він зобовязаний створити безпечні умови праці і несе за це персональну відповідальність.
Головний інженер з охорони праці є відповідальною особою перед керівником підприємства за стан охорони праці в господарстві. В його обовязки входить:
.Розробка інструктажів з охорони праці (первинного, на робочому місці, поточного).
2.Проведення первинного інструктажу для кожного робітника, що вперше прибув на дане підприємство, а також інструктажів на робочих місцях.
.Організація роботи з охорони праці на підприємстві.
.Контроль за дотриманням техніки безпеки.
Відповідно до Положення "Про службу охорони праці" в господарстві здійснюється планування діяльності з охорони праці. Планування поділяється на перспективне та поточне. Перспективне планування містить найбільш важливі, трудомісткі довгострокові заходи, щодо охорони праці. Поточне планування здійснюється у рамках календарного року шляхом розробки заходів у розділі "Охорона праці" колективного договору.
З кожним робітником підприємства заключається договір. В ньому передбачається дотримання правил безпеки та забезпечення гарантіями в сфері охорони праці на рівні, не менше, ніж передбачено законодавством, обовязки сторін, умови праці та відпочинку. Керівництво господарства зобовязується створити максимально безпечні умови праці.
В господарстві дотримуються трудового законодавства. Відповідно до нього, тривалість робочого дня становить вісім годин (не більше 40 годин на тиждень), але його початок та кінець залежать від технологічного процесу в кожному підрозділі господарства. Тривалість робочого тижня для всіх працівників становить 5 днів. Один раз на рік кожен працівник має право на оплачувану відпустку протягом 24 календарних днів.
Головні фахівці господарства один раз на три роки проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Всі працівники підприємства проходять інструктажі з техніки безпеки. В залежності від характеру та часу його проведення розрізняють вступний, первинний на робочому місці, повторний та поточний інструктажі. Після проведення інструктажів з техніки безпеки всі його учасники розписуються в журналі по техніці безпеки. Особи, які поєднують професії проходять навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці як по основній професії так і по професії по сумісництву.
В господарстві є кабінет з охорони праці, який облаштований для проведення вступного інструктажу та теоретичної підготовки з безпеки праці (лекції, бесіди, семінари).
Новоприйняті в господарство робітники після первинного інструктажу на робочому місці проходять стажування під керівництвом досвідчених працівників протягом 14 робочих днів.
До з машинами та механізмами допускаються особи старше 16-річного віку, котрі знайомі з їх будовою, принципом функціонування та правилами обслуговування. Монтаж і експлуатацію машин, механізмів і обладнання проводять відповідно до вимог експлуатаційної документації.
Робітників господарства, які працюють в сфері обслуговування тварин, інструктують про міри особистої гігієни та безпеки праці, а також з правилами догляду за здоровими та хворими тваринами (особливо при виникненні захворювань заразної етіології).
Для зменшення виробничого травматизму велике значення має плановий медичний огляд всіх без виключення працівників господарства. Вони проходять його в Олександрівській районній лікарні один раз на рік в лютому місяці. За час проходження медогляду за працівниками зберігається їх заробіток. Всі новопоступивші працівники перед початком роботи в цьому господарстві також проходять медогляд, а в подальшому разом з іншими робітниками відповідно до вказівки керівництва СТОВ "Цвітнянське". Особи, котрі не пройшли медичний огляд до роботи не допускаються.
Також контролюється стан обладнання та технічних засобів, санітарний стан приміщень як адміністративної так і виробничої зони. У темну пору доби територія освітлюється відповідно до будівельних норм і правил "Естественное и искуственное освещение" зі змінами 1986 року (СниП 11-4-79)
Працівники господарства в повній мірі забезпечені спецодягом та засобами індивідуального захисту відповідно до норм встановлених Держстандартом.
Контроль безпеки праці в СТОВ "Цвітнянське" є трьохступеневим:
üперший ступінь полягає у щоденній перевірці дотримання вимог техніки безпеки на робочих місцях, при виявленні недоліків, розробляються та впроваджуються заходи щодо їх усунення. Це здійснюють керівники виробничих обєктів разом зі спеціалістом з охорони праці;
üдругий ступінь включає перевірку стану охорони праці на кожному відділенні головними фахівцями господарства зі спеціалістом з охорони праці. Він проводиться один раз на тиждень, а результати перевірки доповідаються керівнику господарства і голові профспілкового комітету;
üтретій ступінь здійснюється керівником господарства разом із головою профспілкового комітету, котрі один раз на квартал перевіряють стан охорони праці та техніки безпеки на всіх структурних підрозділах господарства.
Безпечне проведення ветеринарно-санітарних заходів у тваринництві забезпечується у відповідності з Держстандартом.
В службі ветеринарної медицини охороною праці керує головний ветеринарний лікар СТОВ "Цвітнянське". Він проводить вступні інструктажі та слідкує за дотриманням правил техніки безпеки при проведенні лікувальних, санітарно-профілактичних заходів, діагностичних досліджень і патологоанатомічних розтинів трупів загиблих та вимушено забитих тварин. Також, в його обовязки входить організація навчання ветеринарних працівників безпечним правилам роботи, забезпечення на робочих місцях наявності ветеринарних інструментів, контроль за справністю технічних та фіксаційних засобів для безпечного виконання ветеринарних робіт, створення нормального режиму праці та відпочинку працівників служби ветеринарної медицини господарства.
Розтин трупів тварин проводиться ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції. Розтини проводять у спеціальному приміщенні.
Під час перегону корів до доїльного залу вибирають найбільш короткі маршрути руху тварин, не утворюючі заторів, виключаючи втручання обслуговуючого персоналу для їх усунення.
Для запобігання удару блискавкою під час грози не допускається перебування працівників серед худоби або на відстані менше 15 метрів від стада, що знаходиться на відкритій місцевості.
На території господарства для проїзду транспорту та техніки є дороги з твердим покриттям. Ферма огороджена залізобетонним парканом та розділена на виробничу та адміністративну зону. Проникнути на територію ферми можливо лише через санпропускник (для працівників господарства) та дезбарєр (для транспортних засобів).
Для боротьби з шкідливими виробничими факторами використовують технічні засоби, а саме, вентиляційні установки, засоби штучного освітлення, системи опалення.
Не зважаючи на велику увагу, що приділяється в господарстві питанням охорони праці зустрічаються випадки травматизму. Здебільшого вони носять характер легких поверхневих ушкоджень з наданням лікувальної допомого на місці. Причиною є недотримання правил техніки безпеки самими "постраждалими.
Для зниження рівня виробничого травматизму та покращення рівня охорони праці пропонуємо:
.На всіх обєктах встановити знаки у відповідності з Держстандартом України.
2.Ввести систему оперативного контролю стану охорони праці та техніки безпеки на всіх етапах виробничого процесу кожного структурного підрозділу даного господарства.
.Постійно слідкувати за оснащенням кабінету з охорони праці, покращуючи його технічні аудіовізуальні засоби.
.На базі кращої виробничої дільниці проводити обмін досвідом з охорони праці та техніки безпеки один раз на рік.
В СТОВ "Цвітнянське" відповідальним за організацію пожежної безпеки є інспектор з охорони праці. Він організовує та слідкує за обслуговуванням пожежонебезпечних обєктів (скирти соломи). В господарстві створена служба охорони від пожеж, яка складається з його працівників. На озброєнні в пожежної служби господарства є одна пожежна машина. У кожному відділку встановлений пожежний щит, обладнаний первинними засобами пожежогасіння. З метою попередження ударів блискавкою всі приміщення та скирти мають блискавковідводи.
Територія господарства відповідає вимогам санітарно-нормативного проектування та правилам пожежної безпеки України.
Отже, в господарстві приділяється належна увага питанням організації охорони праці та безпеки життєдіяльності, про що свідчать поодинокі випадки виробничого травматизму лише через халатність самих працівників.
Висновки та пропозиції виробництву
1.Епізоотична ситуація в СТОВ "Цвітнянське" є неблагополучною щодо фасціольозу відгодівельного молодняку великої рогатої худоби.
2.Максимальну інвазованість молюсків церкаріями виявлено в серпні місяці (ЕІ = 62 %).
.Максимальні показники ІІ за фасціольозу відмічалися в стійловий період (січень - березень) і становили 5,8+0,3 - 6,4+0,4 екз.
.Найбільшу терапевтичну ефективність серед схем профілактики має зміна пасовищ з випалюванням сухої трави.
.Екстенсефективність роленолу за фасціольозу худоби становила 93 %, при інтенсефективності 76 %.
.Економічна ефективність на 1 грн витрат при застосуванні зміни пасовищ з випалюванням сухої трави, в поєднанні з лікувальною дегельмінтизацією роленолом склала 16,3 грн.
.Щоб запобігти захворюванню тварин та розповсюдженню фасціольозної інвазії ми пропонуємо:
.при можливості не використовувати заболочені пасовища;
.проводити зміну пасовищ та випалювання сухої трави весною та восени;
.для лікування фасціольозу застосовувати роленол внутрішньомязово у дозі 0,5 мл на 10 кг маси тіла тварин одноразово.
Список використаної літератури
1. Довгій Юрій, Жиліхівський Адам "Поширення та терапія фасціольозу жуйних тварин у Житомирській області" // Ветеринарна медицина України № 7 від 2006 р. - С. 19 - 20.
. Періг Ж., Хом'як Р., Крушельницька Н., Стибель В. "Ефективність сучасних антигельмінтних препаратів, що застосовуються при фасціольозі жуйних // Ветеринарна медицина України № 5 від 2007 р. - С.42 - 43.
. Динька Артур "Профілактика - запорука здоров'я (щодо організації протигельмінтозних заходів у господарствах Запорізької області) // Ветеринарна медицина України № 8 від 2008 р. - С. 20.
. Довгій Юрій "Вплив роленолу і тималіну на функціональний стан імунної системи великої рогатої худоби при фасціольозі" // Ветеринарна медицина України № 4 від 2001 р. - С.21 - 22.
. Кльосов М.Д., Меремінський А.Й., Шеховцов В.С. та ін. "Інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин". - К.: Урожай, 1980. - С 21 - 31.
. Абуладзе К.И., Колабский Н.А., Никольский С.Н. и др. "Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных". Изд. - 3. - М.: Агропромиздат, 1990. - с.464.
. Демидов Н.В. "Фасциолез животных". - М.: Колос, 1965. - с. 207.
. Абуладзе К.И., Колабский Н.А., Никольский С.Н. и др. "Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных". Изд. - 2. - М.: Колос, 1982. - с.496.
. Дьяконов Л.П., Орлов И.В., Абрамов И.В. и др. "Паразитарные болезни сельскохозяйственных животных" - М.: Агропромиздат, 1985. - с.383.
. Галат В.Ф., Березовський А.В., Прус М.П., Сорока Н.М. "Паразитологія та інвазійні хвороби тварин . - К.: Вища освіта, 2003. - 462 с.
. Чернуха В.К., Артеменко Ю.Г., Галат В.Ф. та ін. "Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин". - К.: Урожай, 1996. - С.101 - 126.
. Філончук Олександр, Вознюк Ігор "Моніторинг та контроль фасціольозу великої рогатої худоби в Рівненській області" // Ветеринарна медицина України № 8 від 2004 р