Технологія і організація будівництва підземного поліетиленового газопроводу по вулиці Кірова

Технологія і організація будівництва підземного поліетиленового газопроводу по вулиці Кірова

Зміст

Вступ

1. Загальний розділ

1.1 Характеристика об’єкту, що будується

2. Розрахунково-технологічний розділ

2.1 Вибір методу виконання робіт

2.2 Обґрунтування форми і габаритів траншеї

2.3 Підрахунок об’ємів робіт і вибір ведучого механізму

2.4 Розрахунок затрат праці

2.5 Підбір і обґрунтування будівельних машин і механізмів

2.6 Вибір матеріалів для будівництва

2.7 Опис будівельного генерального плану

2.8 Паспорт газопроводу

2.9 Поопераційний контроль якості

3. Охорона праці, техніка безпеки і протипожежний захист

3.1 Загальні положення

3.2 Техніка безпеки при зварюванні поліетиленових труб

3.3 Техніка безпеки при роботі з машинами і механізмами

3.4 Охорона навколишнього середовища

4. Опис технологічної карти

4.1 Область використання

4.2 Організація і технологія виконання робіт по будівельному процесу

Література

газопровід траншея будівельний матеріал

Вступ

В основних напрямах економічного і соціального розвитку України на період до 2005 року передбачено послідовно здійснювати режим економіки, що є одним з найважливіших факторів інтенсифікації виробництва, знизити енергоємність національного доходу в 1,4 разу, металомісткість майже в 2 рази, забезпечити всебічне прискорення науково-технічного прогресу у всіх сферах народного господарства. При будівництві систем газопостачання науково-технічний прогрес тісно пов'язаний з використанням труб з пластмаси.

Впровадження поліетиленових газопроводів - одне з актуальних напрямів підвищення ефективності капітального будівництва за рахунок зниження його матеріало- та трудомісткості. З 1 т металевих труб діаметром 100 мм можна прокласти трубопровід довжиною 80 м, а з 1 т поліетиленових труб зовнішнім діаметром ПО мм можна змонтувати трубопровід довжиною більше 1 км. Заміна металевих труб у системах газорозподільних мереж дозволяє зекономити 5-7 т металевих на 1 т пластмасових.

Поліетиленові газопроводи мають ряд переваг: корозійну стійкість майже до всіх кислот (окрім органічних) і лугів, що робить їх майже незамінними в умовах тваринництва; відсутність необхідної ізоляції і електрохімічного захисту; стійкість проти біокорозії; підвищену пропускну здатність на 10-15% завдяки гладкій внутрішній поверхні; зниження трудовтрат при зварювально-монтажних роботах.

Потрібно врахувати й особливості поліетиленових газопроводів, пов'язані з специфікою матеріалу. Міцність пластмасових конструкцій при статичних і динамічних навантаженнях нижче, ніж міцність конструкцій з сталі. Поліетиленові труби з часом старіють. Цей процес прискорюється під дією сонячного проміння, підвищеної температури, напруг і поверхнево-активних середовищ. Пластмасові газопроводи можуть працювати у відносно невеликому інтервалі температур від -40° до+60° С.

На сьогодні використання поліетиленових труб в системах газопостачання вийшло за межі окремих спроб та експериментальних ділянок.

Слід відмітити, що впровадження поліетиленових труб у будівництво систем газопостачання не є даниною моді, а необхідним заходом, що впливає на вартість та довговічність споруд, які спрощують процес будівництва і забезпечують високий ступінь його індустріалізації.

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Характеристика об’єкту, що будується

Проект виконання робіт розробляю по спорудженню підземного поліетиленового газопроводу по селищній вулиці при малоповерховій забудові; вулиця має рівнинний характер; геодезична відмітка початку будівництва 161,9; довжина газопроводу, на який виконується проект 270 м; геодезична відмітка останнього пікету газопроводу 160,4; місце прокладання газопроводу завданням визначено по зеленій зоні; переважна більшість ґрунтів по трасі віднесена до другої категорії. Виконання робіт ведеться поліетиленовою трубою виготовленою згідно з ДСТУ БВ.2.7-73-98; довжина окремої труби - 8 м; вивезення надлишкового ґрунту буде здійснюватися на відстань 10 км; рівень залягання ґрунтових вод нижче 3 м, трасу будівництва перетинає газопровід на глибині 0,8 м.

2. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Вибір методу виконання робіт

Головним фактором при виборі методу виконання робіт по будівництву підземного газопроводу по вулицям сіл є фактор часу виконання робіт, так як сам процес виконання робіт створює тимчасові незручності для жителів даної вулиці, руху громадського транспорту. Найбільш ефективним з цієї точки зору є потоково-захватний метод виконання робіт. Суть його зводиться до того, що весь фронт будівництва розподіляємо на приблизно однакові по довжині ділянки - “захвати”, на яких одночасно виконуються взаємозв’язані комплекси робіт з однаковою швидкістю. Це дає змогу закінчити роботу по окремим “захватам” на протязі п’яти робочих днів.

Кожний з захватів отримав свою назву і передбачає виконання робіт, котрі забезпечують подальше будівництво.

Захват “підготовчі роботи” включає слідуючі види робіт:

геодезична розбивка траси газопроводу на місцевості, з обов’язковою прив’язкою місць перетину газопроводу з іншими інженерними комунікаціями;

рекультивація грунту;

відриття шурфів в місцях перетину газопроводу;

захист оголених комунікацій на період проведення робіт;

огородження будівельного майданчика.

Захват “земляні роботи” передбачає:

відриття траншеї газопроводу екскаватором;

поширення приямків для зварювання стиків;

устрій постелі під газопровід;

встановлення перехідних містків.

Захват “монтажно-вкладальних робіт” та “випробування” включає:

завезення котушки з поліетиленової пліті на об’єкт;

вкладання довгомірної пліті в траншею;

зварювання стиків в приямках;

часткова присипка газопроводу вручну.

перевірка стиків фізичними методами;

випробування на міцність;

випробування на щільність.

Захват “заключні роботи” включає:

ущільнення присипки;

зняття перехідних містків і захисних пристосувань комунікацій;

розбір тимчасового огородження траси;

бульдозерна засипка траншеї газопроводу та приямків;

вивезення надлишкового ґрунту;

ущільнення ґрунту траншеї катком.

2.2 Обґрунтування форми і габаритів траншеї

Земляні роботи по риттю траншеї і котлованів повинні виконуватися після розбивки траси газопроводу, визначення меж розбивки і встановлення попереджуючих знаків про наявність на даній ділянці траси підземних комунікацій.

Згідно «Правил безпеки систем газопостачання України» [1] газопроводи, які транспортують осушений газ, дозволяється прокладати в зоні промерзання ґрунту.

У відповідності до вимог [1] відстань від поверхні ґрунту до верху труби складає 1 м. Трасу газопроводу на глибині 0,8 м перетинає трубопровід. Згідно вимог [1] відстань у просвіті між двома трубопроводами повинна складати 0,25м.

Визначаю глибину траншеї за формулою

Нтр=Нзакл+ Dзовн,  (1)

де Нзакл - глибина закладання (згідно вимог ДБН Нзакл=0,8 м), м;зовн - зовнішній діаметр труби, м.

Нтр=1+0,04=1,04 м.

Уточнюю глибину траншеї з урахуванням перетину траси газопроводом на глибині 0,8 м. Як вище зазначалось , відстань у просвіті між двома газопроводами, повинна бути 0,25 м . Вимоги ДБН не виконуються (1-0,8=0,2<0,25), тому траншею поглиблюємо .

Остаточна глибина траншеї складатиме

Нтр=1+0,04+0,05=1,09 м.

Ширина дна траншеї для прокладання поліетиленових газопроводів залежить від способу вкладання та діаметра труби і може бути визначена за формулою

В= Dзовн+0,2≥0,7, (2)

де Dзовн - зовнішній діаметр труби, м.

В=0,04+0,2=0,24<0,7м.

Але остаточно ширину низу траншеї приймаю по ширині ріжучої кромки ковша екскаватора, попередньо прийнявши згідно довідника [8] багатоковшовий екскаватор марки ЭТН-124 з шириною ріжучої кромки (ШРК) 0,4 м. Глибина розробки траншеї до 1,2 м, що забезпечує необхідні робочі параметри. В процесі виконання роботи стінки траншеї обрушуються і величина цього обрушення визначається категорією ґрунту. Таким чином, остаточна ширина низу траншеї може бути визначена за формулою

Вост=ШРК+δ,  (3)

де ШРК - ширина ріжучої кромки (ШРК=0,4 м), м;

δ - величина обрушення (для другої категорії ґрунту δ=0,1 м), м.

Вост=0,4+0,1=0,5 м.

Згідно вимог ДБН [1] для другої категорії ґрунту максимальна глибина траншеї з вертикальними стінками і без кріплення становить 1,2 м, а тому після проведення необхідних розрахунків траншея матиме слідуючий вигляд.

Малюнок 1 - Профіль траншеї

.3 Підрахунок об’ємів робіт і вибір ведучого механізму

При будівництві підземних газопроводів розробка ґрунту полягає у копанні шурфів в місці врізання газопроводу та з метою виявлення місць перетину з іншими інженерними комунікаціями, риття траншеї, поширення приямків для зварювання неповоротних стиків. Для спрощення підрахунки веду на один метр траншеї.

Визначаю об’єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, за формулою

νшур=В*Н*λ,  (4)

де В - ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

λ - довжина траншеї (приймаю 1 м), м.

νшур=0,5*1,09*1=0,545м3 .

Об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором визначаю згідно формули

νекс=В*Н* λ, (5)

де В - ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м;

λ - довжина траншеї (приймаю 1 м), м.

νекс=0,5*1,09*1=0,545 м3 .

Визначаю об’єм земляних робіт по поширенню приямків для зварювання неповоротних стиків. Згідно вимог [1] приямок копається на 0,2 м нижче дна траншеї, а отже глибину приямка визначаю за формулою

Нпр=Нтр ост+0,2,  (6)

де Нтр ост - остаточна глибина траншеї, м.

Нпр=1,09+0,2=1,29 м

Згідно вимог [1] ширину низу приямку визначаю за формулою

Впр= Dзовн+2*0,25, (7)

де Dзовн - зовнішній діаметр труби, м.

Впр=0,04+0,5=0,54 м

Ширину верху приямку визначаю за формулою

В′пр= Впр+2*m*Нпр, (8)

де Впр - ширина низу приямку, м;- величина крутизни відкосу (для другої категорії ґрунту m=0,5);

Нпр - глибина приямка, м.

В′пр=0,54+2*0,5*1,29=1,83 м.

Об’єм розробленого ґрунту при поширенні приямків визначаю за формулою

νпр=, (9)

де Впр - ширина низу приямку, м;

В′пр - ширина верху приямку, м;

Нтр - глибина приямка, м;

l - довжина приямка (приймаю 0,6 м), м;

νекс - об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3.

пр= (0,54+1,83)/2*1,29*0,6-0,545*0,6=0,55 м3 .

Форма і габарити приямку диктуються вимогами техніки безпеки [4], а також умовами зручності проведення зварювальних робіт.

В′пр

0,25 Dзов 0,25

Малюнок 2 - Профіль приямку

З метою визначення робочої ширини будівельного майданчика розраховую ширину відвалу. Для її визначення необхідно врахувати збільшення об’єму після рихлення. Розрізняють два показники рихлення ґрунту: коефіцієнт початкового рихлення - К1, який показує ступінь рихлення щойно розробленого ґрунту; коефіцієнт кінцевого рихлення - К2, який показує ступінь рихлення злежаного або втрамбованого ґрунту після його засипання. Для даної категорії ґрунту К1=1,2, К2=1,04.

Таким чином загальний об’єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї визначаю за формулою

ν΄заг=νшур* К1, (10)

де νшур- об’єм ґрунту, розробленого при копанні шурфу, м3;

К1 - коефіцієнт початкового рихлення (К1=1,2).

ν΄заг=0,545*1,2=0,654 м3 .

Знаючи загальний об’єм землі по копанню шурфу, розраховую габаритні розміри відвалу згідно слідуючих формул

від=, (11)

де νзаг - об’єм ґрунту у відвалі на один метр траншеї, м.

від=√0,654=0,8 м.

Ширину відвалу визначаю згідно формули

Ввід=2*hвід, (12)

де hвід - висота відвалу, м.

Ввід=2*0,8=1,6 м.

Визначивши всі об’єми по розробці ґрунту визначаю загальний об’єм робіт по копанню

νзаг=νшур*lшур*2+νекс*(L-lшур*2)+νпр*n, (13)

де νшур - об’єм ґрунту, що розробляється при копанні шурфів, м3;

νекс - об’єм ґрунту, що розробляється при копанні траншеї екскаватором, м3;

νпр - об’єм розробленого ґрунту при поширенні приямків, м3;

lшур - довжина шурфу, м;- довжина траси газопроводу, м; - кількість приямків, шт.

νзаг=0,0,545*4*2+0,545*(270-4*2)+ 0,55*3=148,8 м3.

Об’єм ґрунту у відвалі визначаю згідно формули

V1=νзаг*К1, (14)

де νзаг - загальний об’єм робіт по копанню, м3;

К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,2).

=148,8*1,2=178,56 м3.

Зворотна засипка траншеї

При вкладанні газопроводу в траншею згідно вимог [1] є устрій постелі з піску або мілкого щебеню; об’єм матеріалів для цього визначаю за формулою

νпос=, (15)

де В - ширина низу траншеї, м;зовн - зовнішній діаметр труби, м.

νпос=(0,2*0,04/2-3,14*0,042 /8)*1=0,0394 м3 .

Після вкладання газопроводу на постіль він спочатку засипається м’яким ґрунтом з відвалу на 0,4 м вище верхньої відмітки труби, з пошаровим ущільненням ручною трамбівкою та підбивкою “пазух”.

Об’єм ґрунту для присипки газопроводу визначається за формулою

νруч пр=, (16)

де Dзовн - зовнішній діаметр труби, м;

В - ширина низу траншеї, м.

νруч пр=0,5*(0,04/2+0,4)*1-3,14*0,042 /8*1=0,2 м3 .

Об’єм бульдозерної засипки визначаю за формулою

νбул=В*(Н-Dзовн-0,4)*l, (17)

де Dзовн - зовнішній діаметр труби, м;

В - ширина низу траншеї, м;

Н - глибина траншеї, м.

νбул=0,5*(1,09-0,04-0,4)*1=0,325 м3 .

Визначаю об’єм робіт по зворотній засипці за формулою

=(νруч пр*L+νбул*L+νпр*lпр*n)*К2, (18)

де νруч пр - об’єм ґрунту по ручній присипці газопроводу, м3;

νбул - об’єм ґрунту по бульдозерній засипці, м3;

νпр - об’єм ґрунту по засипці приямку;- довжина траси газопроводу, м;

lпр - довжина приямку, м;

n - кількість приямків, шт.;

К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,04).

=(0,2*270+0,325*270+0,55*1*3)*1,04=149,136 м3

Визначаю об’єм робіт по вивезенню ґрунту

=νзаг*(К1-К2)+νтруб*L+νпос*L, (19)

де νзаг - загальний об’єм робіт по копанню, м3;

К1 - коефіцієнт первинного рихлення, (К1=1,2);

К2 - коефіцієнт вторинного рихлення, (К2=1,04);

νтруб - об’єм труби, м3;

νпос - об’єм матеріалів для устрою постелі, м3;- довжина траси газопроводу, м.

=148,8*(1,2-1,04)+0,0012*270+0,0394*270=34,762 м3

Складаю баланс земляних робіт. Нев’язка в підведенню балансу повинна становити не більше ±5%.

, (20)

де V1 - об’єм ґрунту у відвалі, м3;- об’єм робіт по зворотній засипці, м3;- об’єм робіт по вивезенню ґрунту, м3.

(178,56-(149,136+34,762))/178,56*100%=3% <5%

Основним фактором, який забезпечує своєчасне виконання робіт при потоково-захватному методі є правильно визначена потокова швидкість будівництва. При спорудженні підземних газопроводів найбільш трудомістким є виконання земляних робіт, тому інтенсивність потоку визначається по погонній (умовній) швидкості руху екскаватора, яка може бути визначена по формулі

= П / V*Tзм , (21)

де П - продуктивність екскаватору, м3/зміну;- середній об’єм ґрунту на даній ділянці, який приходиться на 1 м траншеї, м3;

Тзм - час зміни, год (Тзм=8 год).

= 80/0,545*8=18,3 м/год.

Для риття траншеї під газопровід мною попередньо прийнятий багатоковшовий екскаватор марки ЭТН-124 з шириною ріжучої кромки (ШРК) 0,4 м, змінна продуктивність якого згідно технічної характеристики становить 80 м3/зм.

В базових умовах виконано зварювання 34 стиків; зварена пліть випробувана і намотана на котушку.

При монтажі газопроводу буде виконано зварювання трьох стиків (в місці під’єднання до діючого газопроводу, в місці перетину з іншим газопроводом та приварювання заглушки). Вкладання труб в траншею буде проводитися з касети, на яку намотано трубопровід довжиною 1200 м.

Фізичним методом контролю на даному об’єкті буде перевірено два стика.

Об’єм робіт по рекультивації грунту визначаю згідно формули

=(В+0,5)*L*h,  (22)

де В - ширина низу траншеї, м;- довжина траси газопроводу, м.- глибина знятого шару ґрунту, 0,2 - 0,25 м.

=(0,5+0,5)*270*0,2=54 м3

Червона лінія ЧЛ

тротуар          зелена зона      Т К       тротуар

,0                         3,0               3,5                         1,6                               0,1  1,0

                               7,0                     3,0

Малюнок 3 - Поперечний переріз вулиці Г

де ШВ - ширина відвалу, м;

Б - ширина берми, м;

В - ширина траншеї, м;

Зт - зона розташування труби, м;

Т - зона руху технологічного транспорту, м;

К - зона виконання робіт по огородженню, м.

Таким чином, мінімальну ширину робочої зони визначаю згідно формули

ШРЗ=К+ШВ+2*Б+В+Зт+Т,  (23)

де ШВ - ширина відвалу, м;

Б - ширина берми, м;

В - ширина траншеї, м;

Зт - зона розташування труби, м;

Т - зона руху технологічного транспорту, м;

К - зона виконання робіт по огородженню, м.

ШРЗ=0,1+1,6+2*0,5+0,5+3,5=7,2 м.

Ширина робочої зони дозволяє зберегти односторонній рух для громадського та індивідуального транспорту.

Довжину огорожі будівельного майданчику визначаю за формулою

огор=2*L, (24)

де L - довжина траси газопроводу, м.

=2*270=640 м.

Визначаю фактичну довжину “захвату” за формулою

, (25)

де L - довжина траси газопроводу, м.

=270/4=67,5 м.

.4 Розрахунок затрат праці

Визначивши в попередньому розділі основні об’єми робіт по спорудженню підземного газопроводу, приступаю до визначення затрат праці на виконання всіх робіт, враховуючи, що види робіт на “захваті” повинні бути закінчені за одну зміну. Знаючи загальний об’єм робіт даного виду згідно [2], знаходжу норму часу на виконання одиниці, виконую розрахунки (перемножуючи їх) та отриманий результат заношу в таблицю 1.

Таблиця 1- Відомість розрахунків затрат праці по всьому фронту робіт

Оскільки [2] для виконання кожного виду робіт передбачено використання робітників відповідного фаху, то для зменшення кількості працівників роботи повинні виконуватися комплексною бригадою з максимально можливим суміщенням професій.

Визначаємо строки будівництва газопроводу

д= Тзаг*0,5/nбр*Нзм , (26)

де Тзаг - сумарні затрати праці по всьому фронту робіт ,б-кількість чоловіків у бригаді ,

Нзм- час зміни,

,5 - коефіцієнт суміщення професій.

д=895,8*0,5/6*8=9 днів.

.5 Підбір та обґрунтування будівельних машин і механізмів

Вибір машин розпочинаю з вибору ведучого механізму, яким буде багатоковшовий екскаватор марки ЭТН-124 з шириною ріжучої кромки (ШРК) 0,4 м. вибраний екскаватор буде здійснювати копання траншеї, а виконання робіт по навантаженню надлишкового ґрунту та зворотної засипки газопроводу пропоную використати екскаватор з оберненою лопатою ЭО-2621.

Для виконання зварювальних робіт вибираю установку УСТТ-110.

Попередньо для вивезення надлишкового ґрунту приймаю автосамоскид ММЗ-555 з об’ємом кузова 4,5 м3.

Визначаю кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту за формулою

, (27)

де V3 - загальний об’єм ґрунту, що підлягає вивезенню, м3;

νкуз - об’єм кузова, м3;

К1 - коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).

р=34,762/4,5*0,9=6 рейсів

Визначаю час транспортної операції згідно формули

тр оп=tх п+tзав+tр п+tрозв, (28)

де tх п - час холостого переїзду, год; зав - час завантаження, год;р п - час переїзду з вантажем, год;розв - час розвантаження, год.

Час холостого ходу визначаю за формулою

, (29)

де Lx - відстань вивезення ґрунту, км;

ν - середня швидкість руху, км/год;

К - коефіцієнт зміни швидкості (К=0,5).

х п=10/40*0,5=0,5 год

Визначаю час завантаження кузова автомобіля за формулою

зав=νкуз*К1*Нчас, (30)

де Нчас - норма часу в машино-годинах на розробку 1 м3 ґрунту в щільному стані [2]; Нчас=0,131;

νкуз - об’єм кузова, м3;

К1 - коефіцієнт, який враховує повноту заповнення кузова (К1=0,9).

зав=4,5*0,9*0,131=0,53 год.

Визначаю час переїзду автомобіля з вантажем згідно формули

, (31)

де Lx - відстань вивезення ґрунту, км;

νр - середня швидкість руху з вантажем, км/год;

К - коефіцієнт зміни швидкості (К=0,5).

рп=10/40*0,5=0,5 год.

Час розвантаження для автомобіля самоскида tрозв=0,1 год. А тому, час транспортної операції визначиться

тр оп=0,5+0,53+0,5+0,1=1,63 год

Визначаю загальні затрати часу по вивезенню надлишкового ґрунту за формулою

Тзаг= nр*tтр оп, (32)

де tтр оп - час транспортної операції, год;р - кількість рейсів автомобіля для вивезення ґрунту, шт.

Тзаг=6*1,63=9,78 год.

Після готовності траншеї заданої довжини на трасу постачають касету з трубною секцією, встановленому на трейлері. Переміщення трейлера над траншеєю здійснюється за допомогою бульдозера. Пліть одним кінцем кріпиться до опори встановленої на дні траншеї і розмотується за рахунок сили, яка передається від бульдозера, що рухається. За рахунок своєї маси еластичні поліетиленові труби легко вкладаються в траншею безпосередньо на ґрунтову постіль за допомогою направляючого пантографа.

2.6 Вибір матеріалів для будівництва

Згідно [1] для спорудження підземних газопроводів використовують труби з поліетилену низького тиску (ПНТ) з маркуванням “ГАЗ”, виготовленні згідно з ДСТУ БВ.2.7-73-98.

Кількість труб, необхідних для виконання даного об’єму будівництва визначаю слідуючим чином. На основі збірника [6] визначаю кількість труб на спорудження 1 км газопроводу; норма витрати складає 1010 м. Таким чином, для даної траси буде потрібно

тр=Lнор*Ктр, (33)

де Lнор - нормативна довжина для спорудження 1 км прямого газопроводу, м;

Ктр - кількість кілометрів.тр=1010*0,27=272,2 м

Кількість матеріалів необхідних для зварювання стиків визначаю аналогічно

мат=nн*Кмат, (34)

де nн - нормативна кількість матеріалів для проведення необхідних зварювальних робіт на 1 км газопроводу .

т=0,270*5=1,35 м2

nв=0,270*0,16=0,043 м3

Толь з крупнозернистою посипкою гідроізоляційна, марка ТГ-350 - 1,35 м2.

Вода - 0,043 м3.

2.7 Опис будівельного генерального плану

Будівництво газопроводу буде вестися по селищній вулиці при малоповерховій забудові, поперечний переріз та розміри останньої показано на мал. 3. Пропоную тимчасову огорожу будівельного майданчика здійснити вздовж тротуару по зеленій зоні, залишивши незначний прохід для робітника. Відвал ґрунту розташовую на зеленій зоні, що створює можливість для використання екскаватора при зворотній засипці; рекультиваційний шар грунту розташовую з протилежної сторони траншеї, що буде тимчасовим захистом відкритої траншеї від проникнення дощової води.

Вкладання плітей в траншею буде здійснюватись вручну за допомогою монтажних полотенець та обрізаних дошок. На період будівництва по вулицях залишиться односторонній проїзд для індивідуального та громадського транспорту .

2.8 Поопераційний контроль якості

При вхідному контролі матеріалів проводиться їх зовнішній огляд на відповідність вимогам стандартів, а також наявність сертифікатів на матеріали у відповідності вимог [1].

При вкладанні складаються акти на приховані роботи, які включають: облаштування фундаменту, встановлення арматури та закладних частин в залізобетонні конструкції, ухил газопроводу, облаштування постелі, коверів та ін.

Перевіряється підготовка стиків до зварювання: збір і встановлення труб у зварювальній установці, обробка зварювальних кромок, перевірка точності спів падання торців, температура нагрівального інструменту.

При зварюванні контролю підлягають такі технологічні параметри: температура нагрівального інструменту (нагрівача), температура і глибина проплавлення контактних з нагрівачем торців труб, час і тиск їх оплавлення, тривалість технологічної паузи після встановлення нагрівача, час і тиск при осадці і охолодженні зварного стику.

Визначаю допустиме падіння тиску при проведенні випробувань на щільність даного газопроводу на основі вимог [1] за формулою

Δ, (35)

де T - тривалість випробувань, год;- внутрішній діаметр газопроводу, мм.

ΔРadm=20*24/32,6=14,7 кПа

3. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

.1 Загальні вимоги

Основною причиною нещасних випадків при виконанні земляних робіт є обвалення ґрунту в котлованах і тран­шеях в процесі їх розробки і при подальших роботах нульового циклу внаслідок дії таких причин: перевищен­ня допустимої глибини вертикальних стінок (без кріплень), нестійких укосів, порушення правил розробки траншей і котлованів, недостатньої стійкості і міцності кріплень,

порушення технології провадження земляних робіт, непра­вильного обліку геологічних умов будівельного майданчика.

Випадки виробничого травматизму при провадженні земляних робіт можливі також через мимовільне пере­міщення будівельних машин і механізмів, втрату маши­нами стійкості і недостатню кваліфікацію робітників, керуючих машинами.

Земляні роботи в зоні розташування інженерних ме­реж (водопровід, газопровід, електричні кабелі, теплові мережі) потрібно провести відповідно до узгодженого проекту тільки після дозволу від організації, що відпов­ідає за експлуатацію даної мережі. До дозволу додається план (схема) земляних робіт з вказівкою розташування глибини закладення комунікацій.

До початку земляних робіт потрібно встановити зна­ки, які вказують на місця розташування підземних кому­нікацій. При наближенні до лінії підземних комунікацій земляні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом виконроба або майстра, а в безпосередній близь­кості від комунікацій, крім того, під наглядом праці­вника організації, що експлуатує ці комунікації. Розроб­ка ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається тільки лопатами без різких ударів. Користуватися ударними інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забо­роняється.

Якщо земляні роботи проводяться в населених пунктах, де можливий рух людей і транспорту, то місця робіт повинні бути огороджені суцільним захисним обгороджу­ванням. На огорожах повинні бути встановлені поперед­жувальні написи, знаки і сигнальне освітлення на висоті не менше за 2 м.

До початку розробки ґрунту необхідно виконати всі заходи щодо відведення поверхневих і ґрунтових вод. Про­вадження робіт у виїмках з укосами в місцях, які зазна­вали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відпові­дних заходів безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка ме­ханізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т.д.

Під час провадження робіт в котловані або траншеї потрібно постійно спостерігати за бермами. У разі появи подовжніх тріщин необхідно негайно повідомити про це виконробу (майстру) і видалити робітників з небезпеч­них місць.

Для спуску або підйому робітників в котловани засто­совують драбини шириною не менше за 0,75 м з поручня­ми, а для спуску і підйому робітників у вузькі траншеї - приставні сходи з врізними сходинками. Спуск робітників в котловани і траншеї по розпірках кріплень не допус­кається.

У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м необхідно влаштовувати перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м.

Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котло­вани глибиною більше за 1,3 м і при настанні відлиги майстру необхідно перевірити стійкість укосів, кріплення і вжити заходів по забезпеченню безпеки робіт.

При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, необхідно розміщувати з одного боку на від­стані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, ка­мені, відшаровування ґрунту, виявлене на укосах виїм­ки, повинне бути видалене.

У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти обвалення укосів.

.2 Техніка безпеки при зварюванні поліетиленових труб

При роботі з поліетиленовими трубами, розчинниками, клеями виділяються шкідливі пари та гази. При згорянні пластмасових матеріалів виділяються токсичні речовини, які впливають на нервову систему, слизові оболонки та органи дихання. При зварювальних роботах можливі опіки нагрітими трубами та інструментом. Тому виконуючи роботи по зварюванню необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.

До роботи з газопроводами з пластмас допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, інструктаж з техніки безпеки, а також склали екзамени спеціальній комісії.

У виробничому приміщенні повинен передбачатись систематичний контроль за вмістом у повітрі робочої зони токсичних і вибухонебезпечних газів та парів. Кожне робоче місце пов’язане з зварюванням пластмасових труб і деталей повинно бути добре освітлене і обладнане припливно-витяжною вентиляцією. Працювати потрібно в спецодязі і рукавицях, а також користуватись захисними окулярами.

Ручки електроінструментів та інструментів, що працюють з нагрівом, повинні бути виконані з електро- та термоізоляційного матеріалу і не повинні нагріватись до температури вище 400С. для нагрівального інструменту необхідно передбачити спеціальні підставки і футляри з захисним азбестовим покриттям.

Нагрів пластмасових труб для їх формування і зварювання виконувати відкритим полум’ям забороняється. Для запобігання виникненню пожежі на робочому місці не допускається накопичення стружки, ганчірок та інших відходів.

При зварювальних роботах не допускається нагрівати інструменти вище температур, передбачених технологією зварювання, оскільки, розкладаючись при нагріванні, пластмаси виділяють шкідливі гази. Зварювальні інструменти і пристосування необхідно зберігати від потрапляння на них різних масел. Використання захисних плівок на основі фторопласта, для запобігання налипання оплавленого матеріалу труб на робочі поверхні електронагрівальних інструментів, зобов’язує стежити за тим, щоб температура інструменту не перевищувала 2500С, оскільки при більш високих температурах розкладаються і виділяються високотоксичні гази.

3.3 Техніка безпеки при роботі з машинами і механізмами

Експлуатацію будівельних машин слід виконувати у відповідності з ГОСТ 12.3.033-84 і інструкцій заводів-виробників, Правил влаштування і безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин.

Керівник організації, що виконує будівельно-монтажні роботи, зобов’язаний призначити інженерно-технічного працівника, відповідального за безпечне виконання робіт, що пройшли перевірку знань.

До початку робіт керівник повинен визначити схему руху і місце встановлення машин з електроприводом, вказати способи взаємодії і сигналізації машиніста з робочим сигнальником.

В зоні роботи машин повинні бути встановлені знаки безпеки і попереджувальні написи. Залишати без нагляду машини з працюючим двигуном заборонено. При експлуатації машин повинні бути прийняті міри, попереджуючи їх перекидання чи самовільного переміщення під дією вітру чи нахилу місцевості.

При виконанні робіт в охоронній зоні, ліній електропередач необхідно виконувати вимоги ДБН.

Не дозволяється користуватися відкритим вогнем для розігріву вузлів машин, експлуатувати машини при наявності витоку в паливних і мастильних системах.

Монтаж машин повинен виконуватися у відповідності з інструкцією заводу-виробника і під керівництвом особи, яка відповідає за технічний стан машин. Зона монтажу повинна бути огороджена або позначена знаками безпеки. Не допускається виконувати монтажні роботи в ожеледь, туман, снігопад, грозу, при температурі повітря вище границь передбачених в паспорті машин.

.4 Охорона навколишнього середовища

При організації будівельного виробництва необхідно здійснювати заходи і роботи по охороні навколишнього середовища, які повинні включати рекультивацію земель, попередження втрат природних ресурсів, попередження або очистку шкідливих викидів в ґрунт, водойми і атмосферу. Вказані заходи і роботи повинні бути передбачені в проектно-кошторисній документації. На території будуємих об’єктів не допускається непередбачене проектною документацією знищення дерево-кущової рослинності і засипка ґрунтом та кореневих шийок і стволів дерев і кущів, що ростуть.

При виконанні робіт у населених територіях повинні бути виконані вимоги по запобіганню запиленості і загазованості повітря. Роботи по ліквідації ярів балок, болот слід виконувати при наявності проектної документації.

4. ОПИС ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ

4.1 Область використання

Технологічна карта розроблена на виконання робіт по рекультивації родючого шару ґрунту.

.2 Організація і технологія виконання робіт

Будівельні організації під час підготовки території до будівництва повинні зняти посилений шар ґрунту з метою його подальшого використання для благоустрою території.

Витрати на виконання цих робіт входять у вартість будівництва.

Рослинний шар ґрунту, що містить у собі значну кількість органічних домішок, зміщують бульдозерами, грейдерами, скреперами.

При будівництві підземних газопроводів в умовах сільської місцевості доцільно використовувати для роботи бульдозерний відвал екскаватора.

Використання робіт проводиться наступним чином. Після проведення робіт по прив’язці газопроводу бульдозер здійснює горизонтальне планування траси з одночасним зрізанням 10 см родючого шару. Внаслідок виконання цієї операції по обидві зони рекультивації утворюється два валика ґрунту, відстань між ними визначається шириною ножа вибраного механізму.

На наступному етапі косими проходами екскаватора валики переміщуються на одну сторону буд-майданчика, з одночасним поглинанням ще 10 см. Напрямок переміщення обґрунтовується на буд генплані.

Валик, утворений родючим шаром, в процесі будівництва використовують для розкладання труб на прокладках.

Інше призначення цього валика - запобігання проникнення у відкриту траншею дощової води в процесі будівництва.

Висновок

При виконанні курсового проекту по технології і організації будівництва підземного поліетиленового газопроводу по селищній вулиці я навчилася визначати форми і габарити траншеї, підраховувати об’єми виконаних робіт та затрат праці, підбирати та обґрунтовувати даний вибір будівельних машин, обладнання та пристосувань, заходи по захисту навколишнього середовища під час роботи.

Я вважаю, що отримані мною знання і навички будуть корисними мені у майбутній професії.

Література

ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2001.

ДБН Д. 2.2-1-99 РЕКН на будівельні роботи . Збірник 1 . Земляні роботи . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2000.

ДБН Д. 2.2-22-99 РЕКН . Збірник 22 . Водопровід - зовнішні мережі . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2000.

ДБН Д. 2.2-24-99 РЕКН . Збірник 24 . Теплогазопостачання та газопроводи - зовнішні мережі . Державний комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2000.

ДБН Д. 2.2-25-99 РЕКН . Збірник 25 . Магістральні та промислрві трубопроводи . комітет будівництва , архітектури та житлової політики . Держбуд України, Київ 2001.

ДБН А. 3.1-5-96 Організація будівельного виробництва. Управління, організація і технологія, Київ 1996.

Альбом технологических карт на основные виды строительно-монтажных работ при сооружении наружных и внутренних газопроводов. Саратов, ГИПРОНИИГАЗ, 1982.

Мельников О.Н. Справочник монтажника сетей теплогазоснабжения. - М.: Стройиздат, 1980.

Шальнов А.П. Строительство газовых сетей и сооружений. - М.: Стройиздат, 1980.

ДБН ІІІ-4-89 Земляні роботи .

Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи . Частина І-ІІ . Інпроект , Київ 2000 .

Правила безпеки систем газопостачання України . ДНАОП 0.00-1.20-98. Київ 1998 .