Оцінка фінансового стану підприємства та напрями його покращення

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Эктеория
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    34,01 Кб
  • Опубликовано:
    2013-11-19
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Оцінка фінансового стану підприємства та напрями його покращення















Оцінка фінансового стану підприємства та напрями його покращення

1. Теоретичні аспекти оцінки фінансового стану підприємства

1.1Економічна сутність фінансового стану підприємства

В сучасних умовах керівничому персоналу кожного підприємства необхідно перш за все вміти реально оцінювати фінансовий стан як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів. Фінансовий стан - одна з найважливіших характеристик діяльності підприємства. Він залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності підприємства [17, с. 208-228].

На сьогодні існують розбіжності у визначенні економічної сутності поняття «фінансовий стан підприємства», що спричиняє неоднозначність у здійсненні його оцінки на підприємствах. Це питання розглядає Т.А. Обущак у своїй статті «Сутність фінансового стану підприємства» [21].

У Положенні [6] фінансовий стан підприємства визначається як «сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні його можливості».

Доволі вагомим, але дещо суперечливим є визначення фінансового стану підприємства, що наводять М.Г. Чумаченко та ін. На їх думку «фінансовий стан підприємства - це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності та платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами» [18, с. 311]. Проте слід зауважити, що фінансовий стан підприємства - це не показник або сукупність показників, за допомогою яких він лише кількісно вимірюється.

На думку авторів Фінансового словника А.Г. Загороднього, Г.Л. Вознюка, Т.С. Смовженко [14, с. 287], фінансовий стан - це стан економічного суб'єкта, що характеризується наявністю фінансових ресурсів, забезпеченістю коштами, необхідними для господарської діяльності, підтримання нормального режиму праці та життя, здійснення грошових розрахунків з іншими економічними суб'єктами. Однак дане визначення обмежується лише наявністю фінансових ресурсів, здійснення грошових розрахунків указує тільки на рух грошових коштів у процесі нормальної господарської діяльності.

У Методиці інтегральної оцінки [19, с. 9-12] зазначено: «Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємств, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів».

Аналізуючи точки зору науковців щодо визначення фінансового стану підприємства можна зазначити, що фінансовий стан підприємства - це ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, а також своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобовязаннями. Фінансовий стан визначає конкурентоспроможність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому та виробничому відношенні.

У фінансовому стані знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі роботи з управління фінансовими ресурсами, тобто фінансові роботи.

Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності як:

-прибутковість;

-наявність власних фінансових ресурсів;

раціональне розміщення основних і оборотних засобів;

платоспроможність;

ліквідність;

інше.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Кожне підприємство намагається досягти стабільного фінансового стану, тобто створити достатній обсяг фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства.

Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан.

Найкраще фінансовий стан підприємства визначається елементами його економічної діяльності: прибутковістю (рентабельністю) роботи підприємства; оптимальністю розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і обовязкових відрахувань; наявністю власних фінансових ресурсів (основних і оборотних засобів) не нижче мінімально необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції; раціональним розміщенням основних і оборотних засобів (власних і позикових); платоспроможністю; ліквідністю [12, с. 214-226].

Стійкий фінансовий стан здійснює позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами.

Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів та збільшення власних обігових коштів.

Кризовий стан підприємства - це стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства.

Показниками та факторами стійкого фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві (рис. 1.1).

На фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Зазвичай, чим вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. З іншого боку неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність, що в свою чергу може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі [9, с. 343-390].

Рис. 1.1. Показники та фактори, які впливають на фінансовий стан

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів з метою забезпечення фінансової стійкості, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, сталого розвитку підприємства і ефективності його функціонування.

1.2 Оцінка фінансового стану підприємства та її значення

У сучасній практиці управління корпоративними фінансами важливе місце займає проблема якісного і кількісного обґрунтування управлінських фінансових рішень, прийняття яких неможливе без використання ефективної оцінки. Проблемами комплексної оцінки фінансового стану підприємства займаються давно, однак на даний час немає єдиного підходу до вирішення поставлених завдань.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства являє собою характеристику діяльності підприємства, одержану при дослідженні сукупності показників, які визначають більшість економічних процесів і вміщують узагальнені дані про виробництво і фінансовий стан підприємства. За допомогою комплексної оцінки можна оцінити ефективність використання ресурсів підприємства, власного та залученого капіталу, необоротних та оборотних активів [23, с. 276-309].

Головною метою оцінки фінансового стану підприємства є своєчасне виявлення та усунення недоліків і пошук резервів у його фінансовій діяльності. Звідси випливають основні завдання: визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансових показників і розподіляються на такі аналітичні блоки:

структурний аналіз активів і пасивів підприємства;

аналіз фінансової стійкості;

аналіз платоспроможності (ліквідності);

аналіз необхідного приросту власного капіталу.

Поряд з головною метою є й інші, а саме: пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності, підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку (як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами).

Джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства є:

-баланс (форма №1);

-звіт про фінансові результати (форма №2);

звіт про рух грошових коштів (форма №3);

звіт про власний капітал (форма №4);

звіт з праці;

примітка до фінансової звітності (форма №5);

звіт про дебіторську та кредиторську заборгованості;

планова документація;

матеріали маркетингових досліджень.

Аналіз фінансового стану проводиться за такими показниками:

1)коефіцієнт автономії (Кавт) як відношення власних джерел до валюти (підсумку) балансу:

або

. (1.1)

Критичне значення коефіцієнта автономії Кавт>0,5.

2)коефіцієнт стабільності (залучення) (Кф.с), який характеризує співвідношення власних та залучених джерел фінансових ресурсів:

або

(1.2)

Нормативне значення коефіцієнта фінансової стабільності Кф.с=>1.

3)коефіцієнт фінансового левериджу, який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобовязань:

або (1.3)

Нормативне значення Кф.л=>0,5.

4)коефіцієнт фінансової незалежності, який характеризує співвідношення залучених джерел до власного капіталу:

або (1.4)

Нормативне значення Кф.н=<1.

5)коефіцієнт маневреності власних джерел, який характеризує відношення різниці власного капіталу і необоротних активів до власного капіталу:

; або

(1.5)

Нормативне значення Кман.>0,5.

6)загальний коефіцієнт платоспроможності дає загальне уявлення про ліквідність балансу підприємства:

або


7)коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку ліквідності активів, вказуючи на те, скільки гривень поточних активів припадає на одну гривню поточних зобовязань:

або

(1.7)

Нормативне значення Кпок>1.

8)коефіцієнт швидкої ліквідності відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Оптимальним значенням цього коефіцієнта вважається від 0,6 до 0,8.

; або

(1.8)

9)коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобовязань може бути погашена негайно, за першою вимогою кредиторів:

або . (1.9)

Нормативне значення коефіцієнта Каб.л>0,2 - 0,35.

10)рентабельність продукції характеризує ефективність реалізації продукції (товарів, робіт та послуг):

Рентабельність продукції: (1.10)

) рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу.

Рентабельність власного капіталу:

(1.11)

(1.12)

12)рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства.

Рентабельність активів: (1.13)

(1.14)

13)рентабельність основної діяльності показує, яка частка прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) основного виду діяльності в сумі витрат на виробництво.

Рентабельність основної діяльності:

(1.15)

14)рентабельність звичайної діяльності визначають як відношення прибутку, одержаного від звичайної діяльності, на суму витрат при здійсненні господарських операцій звичайної діяльності, який показує скільки отримано прибутку від звичайної діяльності з 1 грн. звичайних витрат.

Рентабельність звичайної діяльності:

(1.16)

15)рентабельність продажу продукції характеризує суму прибутку з 1 грн. продажу і розраховується в цілому за підприємством та окремими видами продукції.

Рентабельність продажу продукції: (1.17)

Фінансовий стан підприємства проводиться за такими етапами:

а) оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни (додаток В);

б) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства (додаток Г);

в) аналіз ліквідності;

г) аналіз ділової активності;

д) аналіз платоспроможності (ділової стійкості);

е) аналіз рентабельності.

Для своєчасного виявлення процесів формування незадовільної структури балансу прибуткового підприємства, а також для вжиття компенсаційних заходів з відновлення платоспроможності, рекомендується використовувати коефіцієнт Бівера, який розраховується діленням різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією на суму довгострокових та поточних зобовязань.

(1.18)

Незадовільною визначається така структура балансу, для якої значення коефіцієнта Бівера, протягом 1,5 - 2 років не перевищує 0,2. Значення коефіцієнта, що рекомендується, Бівера за міжнародними стандартами знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,4. [25, с. 184-217].

На сьогодні найбільш обєктивну і точну оцінку фінансового стану підприємства дає розрахунок інтегрованого показника. Перевагою цього методу є сформована сукупність цільових показників, які згруповано в чотири групи за чотирма напрямами дослідження, що значно спрощує математичну обробку інформації і дає більш обєктивну оцінку фінансового стану підприємства. Дана методика дає змогу вибирати стратегію і тактику розвитку підприємства, обґрунтовувати плани й управлінські рішення, здійснювати контроль за їх виконанням, виявляти резерви підвищення ефективності виробництва [15, с. 164-165].

Систематична, обєктивна оцінка фінансового стану підприємств, їхньої ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості необхідна для пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності, яка в свою чергу є однією з умов підвищення доходності та прибутковості будь-якого підприємства. Адже відомо, що розмір прибутку підприємства багато в чому залежить від його платоспроможності. На фінансовий стан підприємства звертають особливу увагу банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

2. Аналіз фінансового стану підприємства

.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ПрАТ «Сільгоспмашина»

ПрАТ «Сільгоспмашина» одне з найсучасніших підприємств галузі в Україні та СНД.

Приватне акціонерне товариство «Сільгоспмашина» засноване згідно рішенням регіонального відділення Фонду Державного майна України по Черкаській області №783-АТ від 16.05.1997 р. шляхом перетворення Черкаського державного підприємства «Сільгоспмашина» у приватне акціонерне товариство відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».

Його завод, який розташовані за адресою м. Черкаси, пр. Хіміків, 7а сумарною потужністю 80 тонн на добу виробляють більше 50 найменувань машин для переробки сільгосппродукції, чим повністю задовольняють потреби черкаського населення у сільгосптехніці.

Продукцію споживають не тільки населення міста та області, але й населення Кіровоградської, Дніпропетровської, Полтавської, Вінницької областей. Споживачі задоволені високою якістю та помірною ціною на продукцію.

На сьогодні середньодобовий випуск продукції складає 70 тонн на добу. За 2009 року випуск продукції становив 62132 тонни машин для переробки сільгосппродуктів.

Підприємство діє на підставі діючого законодавства та Статуту. Предметом діяльності ПрАТ є виробництво машин для перероблення сільгосппродуктів і торгівля ними через власну та інші торгівельні мережі.

Продукція ПрАТ «Сільгоспмашина» реалізується через власну торгівельну мережу «Агро-Транс-Індустрія», яка налічує 11 магазинів, з них 3 торгівельні павільйони з яких розташовано в м. Черкаси, а 8 - по області. Договори на купівлю-продаж щорічно укладаються щонайменше з 120 постійними покупцями.

У виробництві використовується лише якісна вітчизняна сировина та високоякісна сучасна технологія, що надає продукції великого попиту.

Виробляються також і комплектуючі запчастини до машин переробки сільгосппродукції. Щороку обладнання підприємства оздоблюється, ремонтується, замінюється на сучасне високопродуктивне, енергозберігаюче і таке, що відповідає вимогам світових стандартів.

Станом на 01.01.2010 р. акціями ПрАТ «Сільгоспмашина» володіють 37 акціонерів, з яких 11 юридичних осіб та 26 фізичних осіб. В цілому, акціонери задоволені обраною політикою підприємства.

Основними постачальниками сировини для ПрАТ «Сільгоспмашина» є ПрАТ «Черкасиметизи», ТОВ «Черкаси - елеватор», ПАТ «Львівсільмаш» та ТОВ «Союз збит».

У підприємства відкрито 4 поточні рахунки у комерційних банках міста Черкаси. На підприємстві працює 184 працівника, які працюють у 3 зміни по 8 годин.

Таблиця 2.2. Основні економічні показники діяльності підприємства ПрАТ «Сільгоспмашина»

№ п/пПоказникиОдиниця виміруРокиАбсолютне відхилення 2010 р. до 2009 р., грн.Відносне відхилення, 2010 р. до 2009 р., %200920101.Основні засобитис. грн.5843,77345,4+1501,7+25,72.Операційні витратитис. грн.1654520009,1+3464,1+20,93.Операційні доходитис. грн.2147,14240,6+2093,5+97,74.Прибуток (збиток)тис. грн.2322,32997,3+675+295.Дохід від реалізаціїтис. грн.19554,121592,4+2038+10,46.Собівартість продукції (робіт, послуг, товарів)тис. грн.12655,713517,6+861,9+6,87.Чисельність працівниківчол.196184- 12- 6,18.Дебіторська заборгованістьтис. грн.448,61060,4+611,8+136,49.Кредиторська заборгованістьтис. грн.902,71367,5+464,8+51,510.Власний капіталтис. грн.7521,69769+2247,4+29,911.Адміністративні витратитис. грн.1180,41522,3+341,9+30

Аналізуючи основні економічні показники діяльності підприємства, можна зробити висновок, що за звітний період на підприємстві зменшилася чисельність працівників. За аналізовані роки значно зросла сума дебіторської та кредиторської заборгованості. Дебіторська заборгованість зросла на 136,4% по відношенню до даних 2009 року, а кредиторська заборгованість в порівнянні з 2009 роком зросла на 51,5%.

Відбулося збільшення адміністративних витрат та операційних витрат, адміністративні витрати за 2010 рік зросли на 30%, а операційні витрати - на 20,9%.

За 2010 рік порівняно з попереднім періодом майже у двічі зросли операційні доходи на 2093,5 тис. грн., тобто на 97,7%, дохід від реалізації збільшився на 9,4%, а також збільшилась собівартість продукції на 6,8%.

Значно зросла у 2010 році первісна вартість основних засобів, у порівнянні з 2009 роком сума збільшилася на 1501,7 тис. грн., або на 25,7%, це пояснюється тим, що підприємство веде активну роботу з оновлення власної бази.

Позитивним моментом залишається прибутковість підприємства, за 2 останні роки сума прибутку зросла і у 2010 році становить 2997,3 тис. грн.

За 2010 рік підприємства України отримали прибуток у сумі 2738270,0 тис. грн (61,5%), а збиток - 1546441,1 тис. грн (38,5%) (додаток Д). За січень-серпень 2011 року ситуація дещо погіршилася, прибуток отримали 60,5% підприємств України (569151,2 тис. грн), а збиток - 39,5% підприємств України (466171,6 тис. грн) (додаток Ж). Найбільш прибуткові підприємства в Черкаській області розташовані в м. Катеринополі (83,6%), а збиткові - у м. Ватутіне (48,7%) (додаток К) [4].

2.2 Оцінка фінансово-економічного ПАТ «Сільгоспмашина»

Обєктом дослідження виступає діяльність ПАТ «Сільгоспмашина» за 2009-2010 рр. Для оцінки фінансово-економічного стану ПАТ «Сільгоспмашина» розглянемо основні економічні показники на підставі вихідних даних фінансової звітності, зокрема балансу підприємства (форма №1) та звіту про фінансові результати за 2010 р. (форма №2).

1.Визначення середньооблікової чисельності працівників за звітний період

На підприємстві на початок 2010 р. працювало 196 чоловік. 01.02.2010 р. прийнято на роботу 14 працівників, 15.09.2010 р. звільнено 8 працівників, 01.11.2010 р. звільнено 18 працівників.


) середньооблікова чисельність працівників за 2009 р.:

Ч с.о.= = 196 працівників;

) середньооблікова чисельність працівників за 2010 р.:

.01.2010 - 31.01.2010 дорівнює

.02.2010 - 14.09.2010 дорівнює

.09.2010 - 31.10.2010 дорівнює

.11.2010 - 31.12.2010 дорівнює

Ч с.о.= = 204 працівника

Отже, середньооблікова чисельність працівників за 2009 р. становила 196 чоловік, а за 2010 р. - збільшилася до 204 працівника.

2.Розрахунок коефіцієнтів: обороту робочої сили по прийому та обороту робочої сили по звільненню:

Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому :

, де

- чисельність прийнятих працівників на роботу (чол.);

- середньооблікова чисельність працівників (чол.).

Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню :

, де

- загальна чисельність звільнень за період з будь-яких причин (чол.)

= 0,127

Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому є меншим порівняно з коефіцієнтом обороту робочої сили по звільненню (0,069<0,127), тобто чисельність працюючих тяжіє до зменшення.

3.Визначення продуктивності та трудомісткості праці працівників підприємства:

Продуктивність праці:

, де

- обсяг виробленої продукції;

Ч с.о. - середньооблікова чисельність працівників (чол.).

) продуктивність праці працівників за 2009 р.:

) продуктивність праці працівників за 2010 р.:

Продуктивність праці збільшилася (105,8) порівняно з 2009 роком (99,8) у звязку з цим, дохід від реалізації товарів з 2009-2010 рр. збільшився з 19554,1 тис. грн. до 21592,4 тис. грн., тобто на даному підприємстві збільшився ступінь плодотворності та ефективності праці.

Трудомісткість є оберненим показником рівня продуктивності праці.

Трудомісткість праці:

або ;

1)трудомісткість праці працівників за 2009 р.:

2)трудомісткість праці працівників за 2010 р.:

Трудомісткість праці зменшилася з 0,01 до 0,009, тобто зменшилася кількість робочого часу, витрачена на виробництво одиниці продукції.

3. Шляхи вдосконалення оцінки фінансового стану підприємства

.1 Рекомендації щодо покращення фінансового стану ПрАТ «Сільгоспмашина»

Комплексний аналіз фінансового стану ПрАТ «Сільгоспмашина» показав, що підприємство має хороший фінансовий стан, є рентабельним та отримує прибутки. Дане підприємство ефективно використовує основні та оборотні засоби. Однак на його фінансовий стан як і на фінансовий стан інших підприємств України впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Екзогенними факторами є спад конюнктури в економіці в цілому та значне зростання конкуренції в галузі діяльності з виробництва машин для переробки сільгосппродукції. Основними ендогенними факторами є недостатньо раціональне управління підприємством, низький рівень маркетингу та відповідно втрата ринків збуту. На сьогодні ПрАТ «Сільгоспмашина» характеризується рентабельністю та прибутковістю, проте існують і негативні тенденції, такі як збільшення собівартості продукції, збільшення кредиторської та дебіторської заборгованості, збільшення адміністративних та операційних витрат. Також незначні зниження коефіцієнту платоспроможності, зменшення коефіцієнту фінансової стабільності, зниження показника абсолютної ліквідності та збільшення коефіцієнту фінансового левереджу.

Щодо спроможності підприємства покращити фінансовий стан, то наявний на ПрАТ «Сільгоспмашина» трудовий та виробничий потенціал, висока якість продукції, експортні можливості в умовах раціонального залучення та використання фінансових ресурсів, при наявності вдало розробленої програми фінансового оздоровлення з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду, забезпечать покращення фінансового стану підприємства та збільшення прибутків.

Слід відзначити, що собівартість продукції порівняно з 2009 роком зросла на 861,9 тис. грн. Це спричинено перш за все зростанням цін на сировину й матеріали. Для того, щоб знизити витрати, внаслідок чого знизиться і собівартість продукції, потрібно знайти дешевші канали отримання сировини і матеріалів. Але при цьому, слід звернути увагу на якість, щоб вона не була нижчою, ніж якість попередньо закуплених матеріалів і сировини. Зниження собівартості продукції дозволить бути конкурентоспроможним. Це можливо за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних, так і трудових ресурсів, адже зниження собівартотості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

Для покращення діяльності підприємства, перш за все, потрібно провести аналіз дебіторів, особливо тих, хто розраховується несвоєчасно. Для цього можна запропонувати такі заходи: треба визначити склад дебіторів з урахуванням їх репутації, платоспроможності, обмежити розмір дебіторської заборгованості в розрахунку на одного клієнта, забезпечити покриття дебіторської заборгованості шляхом страхування, забезпечення векселями, використанням штрафних санкцій. Це дозволить повернути власні кошти підприємства, що належать підприємству і таким чином не збільшувати суму позичкових коштів, особливо кредиторської заборгованості. Крім того, необхідно провести реструктуризацію активів підприємства шляхом реалізації зайвого майна, яке не використовується в виробничому процесі. Це дозволить вивільнити з обігу значну частину власних фінансових ресурсів і направити їх на розвиток діяльності підприємства, що в подальшому позитивно вплине на його прибутковість та стабільність фінансового стану.

Загальна сума адміністративних витрат в 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 341,9 тис. грн. і становить 1522,3 тис. грн.

Для оптимізації адміністративних витрат необхідно зменшити матеріальні витрати, а також переглянути можливість зменшення апарату управління, що в свою чергу допоможе скоротити витрати на заробітну плату, а відповідно і нарахування на соціальні заходи. Але зміни не повинні торкатись рівня оплати праці адміністративного персоналу, оскільки це негативно вплине на ефективність і зацікавленість в покращенні роботи підприємства.

Для збільшення власного прибутку ПрАТ «Сільгоспмашина» повинно найбільш повно використовувати ресурси, що знаходяться в його розпорядженні. Збільшення випуску знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку.

Одним із напрямків покращення фінансового стану підприємства є збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок зайвих виробничих і невиробничих засобів, здачі їх в оренду.

Наступним напрямком покращення фінансового стану підприємства може стати виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів, а також отримання ліцензій на виробництво «ходових» товарів, що дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт платоспроможності, який дає загальне уявлення про ліквідність балансу підприємства, порівняно з 2008 роком зменшився (4,83>4,48), отже ліквідність балансу зменшилась, що негативно впливає на діяльність підприємства. Оптимізація ліквідності підприємства реалізується за допомогою оперативного механізму фінансової стабілізації - системи заходів спрямованих, з одного боку, на зменшення фінансових зобовязань, а з іншого - на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобовязання.

Фінансові зобовязання підприємство може зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (в тому числі витрат на утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями; відстрочка виплат дивідендів та відсотків.

Удосконалення фінансового стану підприємства можливе шляхом підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні кредитоспроможності та платоспроможності.

Серед різних напрямків підвищення ефективності діяльності підприємства можна виділити такі:

-підвищення професійно-кваліфікаційного рівня персоналу, який обслуговує обєкти основних засобів, та ін.;

-впровадження прогресивних технологічних процесів;

удосконалення управління та організації виробництва і праці;

поглиблення спеціалізації виробництва;

збільшення реального фонду робочого часу;

створення раціональних структур управління;

створення відповідного морально-психологічного клімату в колективі;

моральне заохочення працівників;

поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу;

удосконалення системи оплати праці;

застосування системи участі робітників у прибутках.

Кожен із зазначених напрямків на ефективність діяльності підприємства впливає різною мірою. На кожному етапі діяльності підприємства менеджери мають звертатися до найбільш актуальних і суттєвих за результативністю з них. Проте стратегічний план розвитку підприємства повинен передбачати застосування всіх можливих напрямків підвищення ефективності [23, с. 167-190].

Ще одним напрямом з покращення фінансового стану є його прогнозування, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан, а також зміни, які в ньому проходять.

3.2 Пріоритети та перспективи покращення оцінки фінансового стану підприємства

Конкурентне ринкове середовище вимагає від підприємства постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати конкурентні переваги.

У нових умовах господарської діяльності кожний субєкт є предметом уваги багатьох учасників ринкових відносин, зацікавлених в результатах його діяльності. На основі існуючої бухгалтерської інформації всі зацікавлені сторони намагаються оцінити фінансовий стан підприємства. А для самого підприємства важливе не стільки визначення його фінансового стану, скільки проведення постійної роботи, яка спрямована на його покращення. З цією метою на підприємстві здійснюється аналіз фінансово-господарської діяльності, тобто аналіз ефективності роботи підприємства, який передбачає дослідження економіки підприємства, формування діагнозу й найближчих цілей, виробітку питань дослідження поставлених цілей без урахування і з урахуванням резервів виробництва.

Проблеми фінансового оздоровлення й ефективного управління фінансовим станом стоять перед будь-яким підприємством і потребують оперативного вирішення. Для цього слід виробити універсальний підхід до управління з урахуванням індивідуальних особливостей діяльності підприємств. Такий підхід має ґрунтуватися на обєктивних закономірностях функціонування й розвитку економічних систем, ураховувати вплив зовнішніх і внутрішніх чинників, особливості діяльності підприємства [14, с. 264].

В умовах ринкової економіки обгрунтованість та дієвість управлінських рішень на мікро - та макрорівнях значною мірою залежить від результатів оцінки фінансового стану субєктів господарювання, зміст якої виходить за межі обчислення окремих коефіцієнтів і передбачає вивчення комплексу показників, які відображають різні аспекти діяльності підприємства.

Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим тільки за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність підприємства до подальшого розвитку. Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами оцінювання фінансового стану підприємства.

Однак ці моделі показують правдиві результати лише в тих конкретних умовах, для яких вони розроблені. У зв'язку з наявними відмінностями показники вітчизняних підприємтв, введені в модель, повинні мати інші критеріальні значення. Адже величина цих коефіцієнтів істотно впливає на результати розрахунків і правильність висновків про фінансовий стан підприємства.

Важливе значення надається питанню щодо того, які показники відображають міру стійкості фінансового стану підприємста. Але, водночас, відзначається відсутність єдиного підходу до побудови відповідного алгоритму оцінки і наявність різних методик, які пропонують використовувати показники, що відрізняються один від одного методом розрахунку. Крім того, для оцінки фінансової стійкості підприємства не існує єдиних нормативних критеріїв, оскільки вони залежать від галузевої належності підприємства, галузевих особливостей формування капіталу, принципів кредитування, структури капіталу, що склалася на підприємстві, оборотності оборотних активів, репутації підприємства тощо.

Для визначення найважливіших напрямків підвищення економічної ефективності суспільного виробництва перш за все необхідно сформулювати критерії та показники ефективності.

За своєчасної розробки та впровадження заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану в довгостроковому періоді, такі підприємства можуть збільшити свій майновий потенціал, відновити платоспроможність та прибутковість. Попередження розвитку негативних кризових явищ на підприємстві є можливим тільки за систематичного забезпечення управлінського персоналу інформацією про поточний рівень фінансової стійкості та здатність підприємства до подальшого розвитку. Така фінансово-аналітична інформація повинна отримуватися за результатами оцінювання фінансового стану підприємства [20, с. 254-260].

Необхідно розробляти галузеві моделі оцінки фінансового стану підприємств та адаптації закордонного досвіду фінансового аналізу до вітчизняних умов господарювання, а також забезпечити менеджмент підприємства реальною інформацією про його фінансовий стан для прийняття ефективних управлінських рішень [18, с. 184].

Для вдосконалення оцінки фінансового стану підприємства необхідно вирішити наступні завдання:

дослідити та обгрунтувати необхідність уніфікації інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану підприємств;

проаналізувати вплив закордонного досвіду на методику оцінки фінансової стійкості підприємств в Україні;

обгрунтувати доцільність обчислення окремих показників оцінки фінансового стану підприємств;

визначити оптимальний комплекс показників оцінки фінансового стану підприємства та їх нормативні значення;

розробити вітчизняну модель оцінки фінансового стану із застосуванням інтегрованих показників на основі даних про результати діяльності українських підприємств;

розробити пропозиції щодо удосконалення розрахунку окремих показників та комплексної оцінки фінансового стану підприємств.

запропонувати підхід щодо систематизації напрямів комплексної оцінки фінансового стану підприємств;

оптимізовати склад коефіцієнтів, а також уточнити алгоритм розрахунку показників, які пропонується групувати за напрямами оцінювання: майнового стану; ліквідності активів та платоспроможності підприємства; фінансової незалежності та структури капіталу; прибутковості; ділової активності; ринкової активності підприємства;

уточнити нормативні значення коефіцієнтів покриття, швидкої ліквідності, автономії, лівериджу, ресурсовіддачі, фондовіддачі, оборотності матеріальних запасів, рентабельності продукції, які повинні використовуватися для оцінки фінансового стану підприємств певної галузі [17, 163-170].

При проведенні оцінки фінансового стану підприємства слід вивчати значення отриманих в результаті аналізу фінансового стану показники, з точки зору відповідності їх фактичних значень нормальним для конкретного підприємства рівням, визначати фактори, що вплинули на величину показника в звітному періоді та здійснювати прогноз її величини на перспективу. При цьому виявлення резервів зростання рентабельності, зниження собівартості та інших резервів ефективного розвитку підприємства є предметом фінансового аналізу [15, с. 201-217].

Необхідно проводити порівняльний аналіз отриманих результатів розрахунків із середньогалузевими, та із значеннями відповідних показників досліджуваного підприємства за попередні періоди, тобто в динаміці. Вважається за доцільне обчислення нормативних значень показників для підприємств різних видів економічної діяльності.

Інформація фінансової звітності повинна оцінюватись з точки зору її достовірності. Щоб впевнитись в її об'єктивності необхідно врахувати методи викривлення фінансової інформації і ті наслідки, які вони несуть для потенційних користувачів даної інформації. Тому в процесі складання попередньої оцінки фінансового стану підприємства по даних фінансової звітності слід звернути увагу на відповідність показників звітних форм (наприклад, прибутку (збитку) в бухгалтерському балансі і в « Звіті про фінансові результати», величини грошових коштів в балансі і в «Звіті про рух грошових коштів»); загальні зміни валюти балансу, причини їх зміни; зміна основних складових власного і позичкового капіталу, і в наслідок цього структури пасиву [16, с. 214-240].

Фінансовий стан підприємства необхідно систематично і всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів його діяльності як у статиці за певний період, так і в динаміці за ряд періодів, надасть змоги визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення.

Всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна тільки на підставі використання належного комплексу показників з урахуванням впливу на них факторів фінансового характеру, а також багатьох інших, які взагалі не піддаються вартісній оцінці. До таких належать: можливі політичні або загальноекономічні зміни, перебудова організаційної структури підприємства, зміна форм власності, перепідготовка персоналу.

Підприємствам необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінансовий стан підприємства, і в залежності від того який показник змінився, приймати відповідні рішення.

Список літератури

1.Податковий кодекс України від 23 грудня 2010 року №2856 - VI; ВР // Відомості ВРУ. - 2011. - №13-16

2.Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення норм Податкового кодексу України [Текст]: Закон України від 07.07.11 р. №3609-VI.

3.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність [Текст]: Закон України від 26.07.99 р. №996 - XIV.

.Державний комітет статистики України [Текст] [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">5.Методичні рекомендації щодо аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій №759/10/20-2117. Електронний ресурс (www.zakon1.rada.gov.ua).

.Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, які підлягають приватизації, затверджене наказом Міністерства фінансів України №49/121 від 26.01.2001 р.

7.Афанасьєв М.В. Економіка підприємства [Текст] / М.В. Афанасьєв. - Харків: ВД «Інжек», 2003. - 410 с.

.Березін О.В. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. - К.: Знання, 2009. - 390 с.

9.Бойчик, І.М. Економіка підприємства [Текст]: навчальний посібник / І.М. Бойчик. - К: Каравела, 2001. - 298 с.

10.Бондар Н.М. Економіка підприємства [Текст] / Н.М. Бондар. - Київ: Вид-во «А.С.К.», 2004. - 400 с.

11.Гетьман О.О. Економіка підприємства [Текст]: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Гетьман О.О., В.М. Шаповал. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

12.Економіка підприємства [Текст]: підруч. / за ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2006. - 614 с.

13.Іванілов О.С. Економіка підприємства [Текст]: підруч. [для студ. Вищ. Навч. закл.] / О.С. Іванілов - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.

14.Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - К.: Знання, 2004. - 566 с.

15.Карпенко Г.В. Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства // Економіка та держава. - 2008. - №12. - С. 61-62.

16.Ковальчук І.В. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / І.В. Ковальчук. - К.: Знання, 2008. - 679 с.

17.Круш П.В. Економіка підприємств [Текст]: навч. посібник. / [П.В. Круш, В.І. Подвігіна, Б.М. Сердюк] - К.: Ельга - Н, КНТ, 2007. - 780 с.

.Манів, З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник. / З.О. Манів. - К.: Знання, 2004. - 580 с.

19.Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. - 2008. - №3. - С. 9-12.

20.Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навч. посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 278 с.

21.Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємств // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №9. - С. 92-100.

22.Примак, Т.О. Економіка підприємств [Текст]: Навчальний посібник / Т.О. Приймак - К.: Вікар, 2001. - 178 с.

23.Савицька В.Г. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст]: Навч.посібник / В.Г. Савицька - К.:Знання, 2004. - 654 с.

.Семернікова І.О. Економіка підприємства [Текст]: Навчальний посібник / І.О. Семернікова, Н.В. Мєшкова-Кравченко. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 312 с.

.Шваб, Л.І. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. 4-е вид. / Л.І. Шваб. - К.: Каравела, 2007. - 584 с.

26. Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільїна С.Б., Темченко А.Г., Брадул О.М. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 240 с.

фінансовий майновий економічний фірма

Похожие работы на - Оцінка фінансового стану підприємства та напрями його покращення

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!