Характеристика асортименту, конкурентоспроможність та логістичне дослідження товароруху чаю чорного байхового (за матеріалами СПД фізична особа 'Коротич' м. Києва)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра товарознавства та експертизи
продовольчих товарів
ДИПЛОМНА РОБОТА
з теми: «Характеристика асортименту,
конкурентоспроможність та логістичне дослідження товароруху чаю чорного
байхового»
(за матеріалами СПД фізична
особа «Коротич» м. Києва)
Київ 2012
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Сучасний стан світового виробництва та ринку чаю
1.2 Споживання чаю в світі
1.3 Ринок чаю на Україні
.4 Вимоги до якості чорного байхового чаю
.5 Вимоги до пакування та зберігання чаю
1.6 Фальсифікація чаю та методи її визначення
Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ, ЯКОСТІ ТА
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЧАЮ, ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ В СПД «КОРОТИЧ»
.1 Асортимент чаю
.2 Дослідження якості чорного байхового чаю, що
реалізується в СПД «Коротич»
.2.1 Матеріал та методи дослідження
.2.2 Дослідження органолептичних та фізико-хімічних показників
.3 Конкурентоспроможність чорного байхового чаю
.3.1 Визначення показників якості чаїв та побудова типового дерева властивостей
2.3.2. Розрахунок комплексних показників якості та
інтегрального показника конкурентоспроможності чорних байхових чаїв
Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРОРУХУ ЧАЮ
.1 Організація закупівлі чаю торговельним
підприємством
.2 Організація доставки, зберігання та продажу чаю
3.3 Вивчення попиту та формування асортименту чаю
.4 Ефективність торгівлі чаєм
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Чай - один з найпоширеніших напоїв на земній кулі. Сьогодні
його споживачами щоденно є біля трьох мільярдів чоловік. З китайської «ча»
означає «молодий листочок», саме китайці відкрили світові кущ чаю ще майже 5
тисяч років тому.
Про корисні властивості чаю можна говорити годинами. У
правильно приготованій заварці міститься біля 150-ти корисних речовин,
більшість з яких не руйнується навіть у гарячій воді. Найбільш відомими з них є
таніни та катехіни. Тонізуючу дію чаю обумовлює наявність у ньому алкалоїдів -
кофеїну та теоброміну. Фтор, що міститься у чаї, зміцнює тверді тканини зубів,
а глютамінова кислота заспокоює нервову систему. Чай виводить з організму важкі
метали, оздоровлює нирки, шлунок і є чудовим стимулюючим засобом при застуді.
Звісно, всі ці корисні речовини містяться лише у чаях високої якості.
Про те, що ринок чаю в Україні перестав рости, говорять
практично з початку чайного сезону 2010-2011 р. Тенденція підвищення
вагового показника, що намітилася в останні роки, завмерла на позначці 18-20
тис. тонн на рік. У той же час, грошовий показник продовжує збільшуватися, що
зайвий раз підтверджує факт зміни споживчих пріоритетів на користь дорогого
якісного чаю [38].
Таким чином, українець у середньому споживає близько 400-450
г чаю щорічно й витрачає більше однієї третини витрат на гарячі напої й близько
1% від всіх середньомісячних витрат - на продукти харчування й саме необхідне.
За відомостями операторів ринку, яких-небудь істотних змін у
ринковій кон’юнктурі останнім часом не спостерігалося: чорний чай, як і раніше,
міцно утримує лідерські позиції, але частка його знижується (у той же час
сегмент чорного чаю з добавками збільшується). Також продовжує рости частка
зеленого й трав’яного чаю. Відзначено й стрімке зростання частки чаю у
пакетиках. За останні півтора року цей сегмент збільшився на 20% і сьогодні
займає 20-25% ринку в кількісному й 35% - у грошовому вираженні. Частка
гранульованого й змішаного чаїв залишилася колишньою.
Загалом ринок чаю останніми роками є майже стабільним,
спостерігається лише невелике його зростання за рахунок збільшення вартості чаю
та збільшення сегменту преміум-класу. Також розвивається сегмент пакетованих
чаїв. Але спостерігаються і негативні тенденції ринкових змін. По-перше,
ускладнило ситуацію на ринку зниження митних зборів на ввезення фасованого чаю
в Україну. В результаті, зимою 2012 р. з’явилось ще більша кількість
марок-одноденок, які, намагаючись якомога швидше збути свою продукцію, часто
надають споживачам недостовірну інформацію, що псує репутацію марок-лідерів.
Успішно працювати на ринку можуть лише ті компанії, що наділяють значної уваги
рекламній та PR-підтримці продажу. Також внаслідок зміни митного законодавства
знизилась інвестиційна привабливість українського чайного ринку. Оператори
тепер менше зацікавлені створювати та розвивати виробництво чаю в Україні,
надаючи перевагу ввозити фасований чай з-за кордону. Однак, незалежно від цього
кількісний та якісний склад рейтингу чайних лідерів суттєвих змін не зазнав
[36].
Станом на березень 2012 року співвідношення пакетованих та листових чаїв на українському ринку
за різними оцінками складає від 30:70 до 40:60 відповідно. Частка пакетованих
чаїв продовжує зростати, що пояснюється як збільшенням платоспроможності
споживачів, так і розширенням асортименту зі сторони виробників.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що чай є продуктом,
попит на який постійно зростає, і асортимент його дуже широкий. Весь чорний
байховий чай - це чай імпортного походження, що створює небезпеку появи великої
кількості фальсифікованого товару. Тому нами розглянуто можливості
фальсифікації чаю, що є актуальним через поширеність підробок в наш час [1].
Мета дипломної роботи - дослідити товарознавчі характеристики
чорного байхового чаю, асортимент, якість, конкурентоспроможність, організацію
товароруху чаю чорного байхового на прикладі в СПД «Коротич» м. Києва
Відповідно до мети роботи необхідно було вирішити наступні
задачі:
провести аналітичний огляд літератури і освітити наступні
аспекти чорного чаю, як цінного харчового продукту, так і товару на ринку.
провести аналіз світового та вітчизняного ринку чорного
байхового чаю;
вивчити види та методи визначення фальсифікації чаю;
провести дослідження зразків чорного байхового чаю та оцінити
їх якість та конкурентоспроможність;
дослідити організацію товароруху чаю в торговельному
підприємстві.
Об’єктом досліджень є чорний байховий чай що реалізується на
ринку м. Києва.
Предметом дослідження є товарознавчі характеристики чаю,
експертиза якості, якість та конкурентоспроможність чаю, організація товароруху
в торговельному підприємстві.
Методи досліджень: аналітичні, стандартні органолептичні,
балова система оцінки якості, фізико-хімічні, економічні методи
Структура роботи: дипломна робота складається зі вступу,
трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Розділ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Сучасний
стан світового виробництва та ринку чаю
В 2011 році всі країни продуценти чаю, крім Малаві й
Зімбабве, збільшили обсяги виробництва чаю: виробництво чаю в Індії виросло на
3,9% (до 927,9 тисяч тонн), у Бангладеш - на 5,2% (до 58,6 тисяч тонн), в
Індонезії - на 4,8% (до 80,4 тисяч тонн), у Шрі-Ланці - на 2,2% (до 318,8 тисяч
тонн), у Кенії - на 1,2% (до 328,5 тисяч тонн). У Малаві й Зімбабве обсяги
виробництва чаю скоротилися на 24,4% (до 37,9 тисяч тонн) і 20,6% (до 12,3
тисяч тонн) відповідно.
Світовий експорт чаю (без Китаю) збільшився на 2,76% (з
1016,3 тисяч тонн в 2010 році до 1044,4 тисяч тонн в 2011). Головним світовим експортером чаю
залишається Кенія - в 2011 році ця країна продала 349,7
тисяч тонн чаю, майже на 21 тисячу тонн більше, ніж зробила (Кенія активно
займається реекспортом чаю). Індію займає серед експортерів чаю четверте місце,
експорт чаю із цієї країни знизився в 2011 році в порівнянні з 2010 на 5,1% (з
197,67 тисяч тонн до 187,6 тисяч тонн) [26].
За
даними ФАО (Продовольчої і сільськогосподарська організація ООН ) світове
виробництво чаю в 2010 році досягло обсягу в 3,2
млн. тонн, що на 2% більше, ніж у 2009 році, причому експорт зріс на 4,4% [25].
За даними Індійської Чайний Асоціації (ITA) обсяг виробництва
чаю у світі (крім Китаю) в 2011 році перевищив обсяг виробництва чаю в 2010
році на 2,78 % і склав 1820,9 тисяч тонн.
На
долю зеленого чаю приходиться до 20% загальносвітового виробництва сухих чаїв
(0,64 млн. т), а на частку червоного - лише 2,4% (76,8тис.т).
Як і в минулому сезоні, продовжував збільшуватися продаж
зеленого чаю, причому за рахунок зменшення ринкової частки чорного чаю. Зараз у
загальному обсязі споживання частка зеленого чаю становить 13-14% (у літній
період вона зростає приблизно до 20%). Втім, слід зазначити, що, у порівнянні з
попередніми роками, приріст продажів зеленого чаю сповільнився. В 2011 р. він склав близько 3%, тоді як
два-три роки тому «зелений» сегмент збільшувався на 8-10% щорічно. Уповільнення
приросту продажів зеленого чаю пов’язане з появою великої кількості чорних чаїв
із трав’яними добавками, які, як і зелений чай, сприймаються споживачами як
напої для здоров’я. Оператори прогнозують, що в 2012 р. приріст продажів у
сегменті зеленого чаю складе близько 2%, за рахунок скорочення споживання
чорного чаю. Крім того, зелений чай перестає бути екзотичним чаєм. Тепер цю
нішу зайняли напівферментовані червоний, жовтий і білий чаї, рослинні суміші
для приготування настоїв, чаї із фруктовими добавками, сауасеп («сметанне
яблуко»), мате (парагвайський чай), каркаде (суданська троянда), ройбуш [25].
У Китаї, завдяки стимулюванню, застосовуваному урядом, в 2010 р виробництво досягло 800 тис. тонн
чаю, що лише на 20,2 тис. тонн менше, ніж в Індії. (табл. 1.1) [25].
Таблиця
1.1
Виробництво чаю основними країнами-продуцентами, тис. тонн
|
Країна
|
Періоди
|
|
2006 р.
|
2007 р.
|
2008 р.
|
2009 р.
|
2010
|
2011
|
|
Індія
|
805,6
|
823,4
|
853,8
|
856,9
|
820,2
|
927,9
|
|
Китай
|
675,9
|
684,7
|
695
|
690
|
800
|
н.д.
|
|
Шрі-Ланка
|
283,8
|
305,6
|
323,93
|
336,9
|
309
|
318,8
|
|
Кенія
|
248,8
|
236,3
|
294,6
|
228,3
|
328
|
328,5
|
|
Індонезія
|
165,4
|
54,2
|
169
|
120,3
|
170
|
80,4
|
|
Бангладеш
|
44,2
|
51,2
|
53,2
|
55
|
48
|
58,6
|
|
В’єтнам
|
46,0
|
48,2
|
49,1
|
55
|
50
|
н.д.
|
|
Аргентина
|
50,0
|
55
|
50
|
50
|
51
|
н.д.
|
|
Малаві
|
38,1
|
42,1
|
43,2
|
40,1
|
50
|
37,9
|
|
н.д. - немає даних
|
Експортна квота КНР
постійно зростає, у 2001 р. вона склала більш 30%. Основним покупцем
китайського чаю є Японія.
Індія
залишається найбільшим у світі виробником чаю, і разом з Цейлоном, вважається
лідером у виробництві якісних чорних чаїв за класичною технологією. Частка
Індії складає більш 34% у загальному обсязі світового виробництва чаю, щорічно
виробляється 860-900 тисяч тонн сухого чаю. Але в 2010 році збір листа скоротився на 4%
(зібрано було 820,2 тис. тонн), що пояснюється несприятливою погодою, а також
скороченням 70 плантацій в Ассамі.
Зростання
виробництва в Кенії в 2010 році склало 11% і обсяг зріс
до 328 тис. тонн (328,5 тис. тонн в 2011 році). Це пояснюється гарною погодою і ростом переробних потужностей.
Кенія розробила нову маркетингову програму по збільшенню експорту чаю,
зміцненню своїх позицій на нових ринках (Китай, Росія, Франція). Виробництво
чаю у цій країні в основному коливається від 250 до 294 тисяч тонн сухого чаю в
рік. У Кенії культивується близько 45 різновидів чайного куща, які відрізняються
стійкістю до хвороб і шкідників та високою врожайністю. Однак, несприятливі
погодні умови можуть знижувати рівень виробництва кенійського чаю. Великі
обсяги кенійського чаю експортуються в Пакистан, Великобританію, Єгипет і
Афганістан. Недавно цей чай з’явився й в Україні.
На
Шрі-Ланці вироблено 309 тис. тонн у результаті того, що ця країна зуміла цілком
відновити свої плантації після сильних повеней у 2009 році.
Туреччина
займає особливе місце. У Туреччині завдяки росту врожайності вдалося збільшити
вирощування чаю на 32%. Сумарно в країні зібрано 205 тис. тонн листа.
Вагомий
внесок у загальносвітове виробництво чаю вносять В’єтнам і Індонезія. Їхній
вплив на світову кон’юнктуру поступово підсилюється, оскільки, з одного боку,
вони пропонують дуже дешеву продукцію, а з іншого боку - їхній чай
відрізняється високим рівнем якості, оскільки в агротехнології майже не
застосовуються хімічні засоби [24].
Як
видно з таблиці, вплив Індонезії носить непостійний характер, обсяги випуску
індонезійського чаю коливаються від 50 до 170 тис. тонн, це відбувається через
постійні військові конфлікти на її території. Більш половини виробленої
продукції експортується.
Аргентина,
Бангладеш і Малаві виробляють 40-55 тисяч тонн сухого чаю, приблизно по 2% від
загальносвітового обсягу виробництва. Інші країни вироблять дуже маленькі
обсяги продукції, однак, деякі з них планують ввійти в число країн з експортною
квотою до 90%. Наприклад, Бразилія після багаторічної перерви знову активно
зайнялася вирощуванням чаю, і збільшує плантації, плануючи до 2012 р. довести
щорічний обсяг експорту чаю у США до 6-7 тисяч тонн.
Світовий експорт чаю (без Китаю) збільшився на 2,76% (з
1016,3 тисяч тонн в 2010 році до 1044,4 тисяч тонн в 2011).
Світовий експорт у 2010 році склав 1,47 млн. тонн. Постачання
збільшували основні виробники чаю.
Головним світовим експортером чаю, як і в 2010 році, є Кенія
- в 011 році ця країна продала 349,7 тисяч тонн чаю, майже на 21 тисячу тонн
більше, ніж виробила (Кенія активно займається реекспортом чаю).
Майже на 9% зросли постачання з Індонезії. На 7% зросли
постачання чаю з Китаю. Вони склали 282 тис. тонн, але в китайському експорті
75% приходиться на зелений чай [26].
Індія займає серед експортерів чаю четверте місце, експорт
чаю із цієї країни знизився в 2011 році в порівнянні з 2010 на 5,1% (з 197,67
тисяч тонн до 187,6 тисяч тонн) [26].
Експортний потенціал української чайної промисловості
розвинений слабко на відміну від аналогічної російської галузі. Основними
країнами-одержувачами українського чаю традиційно є Молдова, Росія, Болгарія,
Румунія, рідше Польща, США й інші [32].
Світовий імпорт зріс у 2010 році і склав 1,42 млн. тонн. Усі
традиційні споживачі чаю збільшили свої закупівлі. Це країни ЄС (зростання
закупівель на 2,4%), США (5,3%), Японія (2%). Вони закупили відповідно 215 тис.
тонн, 99 тис. тонн і 56 тис. тонн [32].
1.2
Споживання чаю в світі
Ринок чаю має особливість - головні виробники одночасно є
головними споживачами: 80% індійського чаю і 70% китайського чаю споживається
власним населенням цих країн. Що залишилися 1300-1400 тисяч тонн чаю
розподіляються між іншими країнами-споживачами чаю. Найбільше споживання чаю
приходиться на англомовні країни - Великобританію, Ірландію, Нову Зеландію, що
споживають відповідно 4,5 кг, 3,7 кг і 3 кг на людину в рік. Традиційно високий
рівень споживання зберігся й у колишніх колоніях Великобританії: Австралії -
2,7 кг на людину в рік ; Гонг-Конзі - 1,4 кг; Канаді - 1,1 кг; на Сході лідером
є Катар - 4 кг у рік. Найменша кількість чаю споживають Іспанія і Греція -
близько 20 г на людину в рік. (табл. 1.2). [26,32]
Таблиця 1.2
Середньорічне споживання чаю на душу населення в світі
|
Країна
|
Споживання, кг
|
Країна
|
Споживання, кг
|
|
Ірландія
|
3,1
|
Японія
|
0,9
|
|
Великобританія
|
2,7
|
Польща
|
0,85
|
|
Туреччина
|
2,2
|
Індія
|
0,6
|
|
Ірак
|
2,1
|
Канада
|
0,5
|
|
Кувейт
|
1,6
|
Україна
|
0,45
|
|
Туніс
|
1,5
|
Данія
|
0,4
|
|
Єгипет
|
1,4
|
США
|
0,3
|
|
Бахрейн
|
1,3
|
Індонезія
|
0,26
|
|
Шрі-Ланка
|
1,2
|
Німеччина
|
0,2
|
|
Австралія
|
1,1
|
Франція
|
0,2
|
|
Росія
|
0,94
|
|
|
Споживання чаю на людину в Україні не перевищує 450 г у рік.
Приблизно стільки ж (але вищої якості) споживає населення в США, Німеччини,
Франції, де перевагу віддають пиву і вину.
На невисоке споживання чаю в Україні впливають кілька
факторів:
географічне положення і регіональні особливості.
Чай більше споживають у східних областях, де впливають чайні
традиції Росії, а також у південних регіонах, що обумовлюється жарким кліматом.
У західних регіонах споживання чаю нижче через вплив європейських кавових
традицій.
національні традиції. Це зв’язано з тим, що більшість населення,
віддавало перевагу фруктовим напоям [10].
.3 Ринок чаю на Україні
чай якість
зберігання продаж
Про те, що ринок чаю в Україні перестав рости, говорять
практично з початку чайного сезону 2010-2011 рр. Тенденція підвищення
вагового показника, що намітилася в останні роки, завмерла на позначці 18-20
тис. тон у рік. У той же час, грошовий показник продовжує збільшуватися, що
зайвий раз підтверджує факт зміни споживчих пріоритетів на користь дорогого
якісного чаю [25].
Таким чином, українець у середньому споживає близько 400-450
г чаю щорічно й витрачає більше однієї третини витрат на гарячі напої й близько
1% від всіх середньомісячних витрат - на продукти харчування й саме необхідне.
У 2011 році місткість українського ринку чаю у натуральному
виразі збільшилася на 4 %, та на 27 % - в грошовому виразі (з $120-130 млн. в
2010 р. до $150-160млн. в 2011р.). Це пояснюється збільшенням імпорту
пакетованого чаю (до 35%), зростанням продажу чаїв дорогих сортів, до яких
відносимо напівферментований червоних байховий чай, та незначним подорожчанням
сировини [25].
У цілому, у 2010 р. офіційні імпортні постачання чаю
(включаючи мате) склали 18,33 тис. тон на суму $ 48 млн., перевищивши на 20%
вартісні показники 2009 року (табл. 1.3 ) [25, 30].
Таблиця 1.3
Імпорт чаю в Україну
|
Рік
|
2003
|
2004
|
2005
|
2006
|
2007
|
2008
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
Тис. т
|
9,52
|
12,22
|
14,704
|
-
|
-
|
18,34
|
18,81
|
18,33
|
13,62
|
|
Млн $
|
19,20
|
15,53
|
22,06
|
23,05
|
31,01
|
35,16
|
40,34
|
48,10
|
33,18
|
Якщо говорити про частковий розподіл прямих імпортних
поставок усіх видів чаю, то в натуральному виразі продовжує лідирувати
Шрі-Ланка, частка якої не змінилась з 2010 року та становить 45% всіх імпортних
надходжень чаю. Частка Індії в 2011 р. знизилась до 7% (у 2010 р. - 13%).
Частка Індонезії та Китаю склала відповідно 12% та 10%. Доля Туреччини,
Бангладеш, Зімбабве, Росії, Грузії, Кенії й інших країн в сумі становить 26%.
(рис. 1.1) [25].
Рис. 1.1. Структура імпорту чаю в Україну (в натуральному
виразі) [25]
Необхідно відзначити, що Шрі-Ланка є лідером поставок чорного
чаю.
Лідером поставок червоного, жовтого, білого і зеленого чаю
для промпереробки в Україну залишається Китай.
В даний час українці з усіх різновидів чаю явну перевагу
віддають чорному байховому та його різновидам, загальна частка яких становить
83% імпорту чайної продукції в 2011 р.
Зелений чай займає близько 6% ринку. Його споживання зростає
в літні місяці і знижується в холодний час року. Сезонна динаміка попиту на
чорний чай є зворотною.
Група галузевих лідерів помітна неозброєним оком, місткість
ринку в натуральному вираженні стабільна.
Тому сьогодні мова може йти тільки про збільшення обсягу
ринку в грошовому вираженні - за рахунок переорієнтації покупців убік більше
дорогого товару: наприклад, чая у фільтр-пакетах, що при 10%-й частці у
фізичному вираженні займає 20% ринку - у грошовому.
Асортиментна структура ринку і його обсяг в «грошах»
продовжують рости, незважаючи на те, що місткість ринку остаточно
стабілізувалася. За даними досліджень структурні зрушення мають наступну спрямованість:
росте частка цейлонського чаю, знижується частка індійського;
росте попит на чай у фільтр-пакетах (щорічний темп приросту
продажів - до 30%);
збільшується інтерес до англійських чайних сумішей.
Чай більше споживають в індустріальних районах Донецько-Придніпровського
регіону та у східних областях в цілому, де присутній великий вплив чайних
традицій Росії, а також - у південних областях, з більш жарким кліматом. На
Заході України чай купують менше - тут сильний вплив роблять європейські кавові
традиції [25, 26].
За результатами 2011 року, конкурентна ситуація на чайному ринку склалася таким чином, що в
умовах рівної якості і схожих схем збуту більш успішним був той, хто більш
активно підтримував свою марку рекламою. Таким чином, вигравали такі марки як
Batik, Lipton, Mabroc, «Аскольд» і «Принцеса». Інші, закріпившись на ринку з
часткою у 5-6%, час від часу застосовували дистриб’юторські акції у точках
продажу та на виставках.
У 2011 р., за підсумками незалежних
експертів, ринок чаю розподілився між компаніями-конкурентами з невеликими
процентними відривами, що графічно зображено на рис. 1.2 [26].
За даними маркетингових досліджень, кожен п’ятий українець
віддає перевагу певній торговельній марці, інші цілком готові експериментувати.
Тому поряд із брендами, стабільно присутніми на ринку, періодично з’являються й
зникають й інші марки.
Рис. 1.2. Ринок чаю у процентному відношенні компаній
Далі наведені дані популярності основних марок чаїв, присутніх на ринку
України, досліджені однією з маркетингових компаній у 2011
році (табл. 1.4) [24].
Таблиця 1.4
найбільш популярних марок чаїв в Україні
|
№ пор.
|
Марка
|
Київ
|
Львів
|
Харків
|
Всього по містам
|
|
1.
|
Lipton
|
90%
|
80%
|
70%
|
80%
|
|
2.
|
Ahmad
|
70%
|
75%
|
95%
|
80%
|
|
3.
|
Dilmah
|
55%
|
30%
|
10%
|
32%
|
|
4.
|
Майский чай
|
30%
|
20%
|
30%
|
27%
|
|
5.
|
Batik
|
10%
|
0%
|
25%
|
12%
|
|
6.
|
Беседа
|
0%
|
20%
|
10%
|
10%
|
|
7.
|
Edwin
|
10%
|
5%
|
10%
|
8%
|
|
8.
|
Принцесса Канди
|
0%
|
0%
|
20%
|
7%
|
|
9.
|
Принцесса Нури
|
10%
|
0%
|
5%
|
5%
|
|
10.
|
Добрыня
|
0%
|
10%
|
5%
|
5%
|
Поки що рівень продажу різник торгових марок залишається
приблизно на тому самому рівні, що і рік тому (рис. 1.3) [14]. Але все ж таки
протягом минулого року спостережниками відмічена тенденція - повільно, але
неухильно ринок видозмінюється за рахунок скорочення сегменту недорогих сортів.
При цьому зростає середньоціновий та преміальний сегменти. За даними
українських операторів чай економ-класу володіє сьогодні часткою біля 25%, у
середнього сегменту, за рахунок приросту, - 35-40%, приблизно така ж сама
частка припадає і на чай преміум-класу. Елітні чаї займають не більше 3%
ємкості всього українського ринку. Також останні три-чотири роки в Україні все
більше спостерігається приріст реалізації в роздрібній торгівлі «трав’яних
чаїв» з вітчизняної та зарубіжної рослинності: звіробій, суниця, мате, м’ята, ромашка,
ройбуш, каркаде, шипшина та ін. [26].
Як відзначають практично всі експерти, збільшується
споживання зеленого чаю, сприйманого як атрибут здорового способу життя, а
також - різної екзотики. В асортименті значно розширилася лінія ароматизованих
ройбушей і пуерів, з’явився ханибуш, лапачо. Стабільно росте продаж
ароматизованого й класичного мате.
Рис. 1.3. Рейтинг марок чаю за рівнем продажу
З вересня 2010 р. сировина, закуповувана в Шрі-Ланці (о.
Цейлон) подорожчало на 20-30%, у зв’язку із чим багато виробників - як
вітчизняних, так і закордонних - підняли ціни на продукцію в середньому на 10%.
За способами розфасовки, запропонований на ринку чай
підрозділяється на дві категорії: фасований - ваговий (у картонних пачках) і
пакетований (у фільтр-пакетах). Пакетованому чаю віддають перевагу 70%
населення планети (рис. 1.4 та рис. 1.5) [32].
За оцінками експертів споживання пакетованого чаю українцями
зростає на 10-15% у рік, а гранульований і змішаний чаї трохи втратили позиції.
[36]
За даними компанії «Бізнес Аналітика» (м. Київ; роздрібний
аудит), у найбільших містах України на частку пакетованого чаю доводяться 21% у
фізичному виразі й близько 40% - у грошовому, і показники постійно
збільшуються.
Одні з лідерів ринку чаю на Україні («Мономах» та «Майський
чай») подвоїли свої потужності по виробництву пакетованого чаю.
Рис. 1.4. Сегментація ринку чаю в Україні у 2010-2011 рр. за
видами
Рис. 1.5. Сегментація ринку чаю та трав’яних настоїв в
Україні у 2010-2011 роках за ступенем ферментації та рецептурою виробництва
Проте зниження ввізних мит на фасований чай в Україні змушує
аналітиків сумніватися в доцільності інвестицій у вітчизняне виробництво.
Оператори очікують подальшого збільшення імпорту фасованого чаю й скорочення
обсягів внутрішнього виробництва (фасовки) приблизно на 5-10% [34].
У перспективі, така тенденція може призвести до серйозних
структурних змін на національному ринку чаю й фактично зупинить національну
чайну галузь, оскільки витримати конкуренцію з імпортерами фасованого чаю в
нинішніх умовах здатні лише декілька лідерів. Скорочення темпів фасування в
Україні пов’язане з тим, що після зниження мит у серпні 2010 року з 2-4 євро до
10% від вартості ввезеної партії, фасування чаю вітчизняної продукції перестала
бути економічно рентабельною в порівнянні з імпортом. При цьому ризики й
менеджмент фасування в Україні значно вище й складніше. Така зміна призвела до
того, що чайний ринок країни по суті відданий шрі-ланкійським виробникам, а
українські підприємства й представництва міжнародних компаній, що мають
чаєрозважувальні підприємства в Україні, поставлені в нерівні конкурентні
умови.
Крім того, більшість компаній-імпортерів перейшло на ввіз
фасованого чаю за заниженими інвойсами, що робить ввізне мито формальністю,
дозволяючи імпортеру отримувати значний прибуток, і відповідно, мати більші
маркетингові бюджети й значні маркетингові переваги, наприклад, у ціні. Зараз
оцінити наскільки вигідніше імпортувати фасований чай в Україну в грошах
складно. Якщо вказувати реальну вартість партій чаю в інвойсах, то
рентабельність дорівнює рентабельності фасовки в Україні, при цьому ризики й
управлінські витрати при імпорті значно нижче. Якщо працювати по занижених
інвойсах, як працює переважна більшість імпортерів після зміни мит, то
рентабельність вище в рази в порівнянні з українською фасовкою.
Економічно вигідніше імпортувати фасований чай, хоча б тому,
що цей шлях менш ризикований і не вимагає значних довгострокових вкладень.
Виробництво чаю на території України розвивають тільки компанії, що ставлять на
перше місце якість, оскільки чай значно краще зберігається при транспортуванні
не в торговельній упаковці, а в мішках зі спецбумаги й фольги. Крім того,
безпосередньо перед фасуванням і після нього якість чаю можна додатково
протестувати.
На даний момент, за словами експертів, більшість компаній, що
фасують чай в Україні, поступово змінюють пропорції імпортованого чаю й чаю, що
фасується в Україні, убік збільшення частки імпорту. Однак, на українському
чайному ринку значних змін не відбудеться. Лідерська група - «Ахмад Ти»,
«Ліптон», «Принцеси», «Майский чай», «Батик/Аскольд» - залишиться без змін, а
частка імпортованого чаю продовжить зростати (рис. 1.6) [38].
Рис 1.6. Структура ринку чаю в Україні за критерієм місця
фасування (в натуральному виразі) [38]
Експерти прогнозують, що більш дрібні чайні компанії
перейдуть на локальні ринки або підуть у тінь, на їхнє місце прийдуть імпортери
цейлонських і, можливо, індійських чаїв, які будуть мати до 2-3% ринку. При
цьому тіньовий сегмент чайного ринку значно зросте, а інвестиційна
привабливість галузі - зменшиться. [32]
Ваговий чай в Україні фасується переважно в пачки по 250, 100
і 50 р.
Елітним варіантом упакування є жерстяна банка. Розфасований у
такий спосіб чай - найдорожчий, тому його часто купують як подарунок.
Пакетований продукт пропонується в упаковках по 25, 50 і 100
шт. і є більш дорогим, оскільки пакувальні матеріали збільшують його
собівартість.
За оцінками фахівців, на 2011 рік в Україні представлено
більш 180 різних марок чаю, кількість яких за прогнозами фахівців збільшиться в
2012 році до 220. [27]
Найбільш відомі компанії на ринку чаю - «Орімі Трейд Лтд» (ТМ
«Принцеса Нурі», «Грінфілд» і ін.), Юнілевер (ТМ «Ліптон», «Бесіда» і ін.),
Ахмад (ТМ Ahmad), ГК «Стоїк» (ТМ «Аскольд», Batik і ін.), «Добриня» (ТМ
«Міцний», «Царський чай», «Добриня»), «Ceylon tea services ltd» («Dilmah»),
«Мономах» компанії «Мономах», Mabroc, «Майський чай» (ТМ «Лисма», «Майський
чай» і ін.), сумарна частка яких займає близько 85% на ринку України. Продукція
цих компаній представлена на всій території країни і користується стабільним
попитом у споживачів [13].
Особливим сегментом ринку є сегмент ароматизованих чаїв.
Серед них великим попитом користується чай Earl Grey, - чорний з ароматом
бергамоту. Він присутній в асортиментних лініях більшості виробників
(наприклад, Lipton і Dilmah).
Для групи фіточаїв характерні сезонні коливання попиту на
рівні 20-30%. Період спаду - літо. На ринку представлені як вітчизняні, так і
закордонні торгові марки. На Заході асортимент фіточаїв більш широкий. В
Україні представлена така імпортна продукція: ТМ Dilmah (ЗАТ «Ділма Лтд»
(Україна)), ТМ Milford і ТМ Goldhand (Німеччина), ТМ Mlesna (Шрі-Ланка),
International Co. For Export & Development (Єгипет).
Першим українським виробником на ринку фіточаю стала ПК
«Екопродукт» (марка «Карпатський чай»). Пізніше на ринку з’явилися й інші
вітчизняні торгові марки: «Добриня», «Домашній чай», «Галка чай». У цілому,
ринок фіточаю може бути охарактеризований як зростаючий і інвестиційно
привабливий [27].
Особливо стрімкого зростання на ринку чаю в Україні досягли
холодні чаї. Українські компанії ще біля 4-5 років тому намагалися засвоїти
сегмент такого виду чаю, однак ці заходи не стали масштабними і успішними через
негативність ринку. Проте, до сезону минулого року компанія «Кока-Кола» вивела
на український ринок холодний чай ТМ Nestea, який і «підірвав» ринок. За даними
компанії, у 2011 році було продано 2,7 млн. л
«Nestea». Оператори припускають, що в найближчі 2-3 роки об’єм ринку холодних
чаїв зросте у 2-3 рази, зросте асортимент, конкуренція, завершиться
структуризація ринку, більш чітко визначиться лідерська група [28].
До групи елітних дорогих чаїв відноситься чорний чай компанії
Twinings (Великобританія). Такий же статус має і вищезгадана торгова марка Sir
Thomas Lipton з марочного сімейства Lipton. Як уже говорилося вище, такі чаї
фасуються, як правило, у подарункові упакування. Особливою оригінальністю
відрізняються сувенірні упакування чайної компанії Mlesna.
Оператори по-різному оцінюють сегмент ексклюзивних чаїв,
(куди віднесено напівферментований червоний, жовтий байховий чаї, а також
трав’яні чаї), - від 0,1% (оцінка компанії «Оримі-Трейд») до 1-3% чайного ринку
(оцінка ГК «Стоїк» і компанії «Піраміда»).
Та хоча експерти вважають, що даний сегмент чаїв може
розраховувати лише на постійні 2% ринку, так як чаї даного сегменту - товар
непостійного попиту, у 2012 р. цей сегмент продовжує демонструвати позитивну
динаміку [36]
Тому виробники чаю з метою утримання власних позицій на ринку
будуть виводити більш дорогі екзотичні чаї, розширюючи ринок пропорційно
доходам населення. На думку операторів ринку, через високу популярність у
Європі, СНД, у тому числі й в Україні, більш високі темпи росту будуть
характерні для ароматизованих, фруктових, напівферментованих (червоного і
жовтого), трав’яних чаїв (особливо в сегменті пакетованого чаю). Підвищення
вимоги до якості чаю у споживачів буде сприяти росту попиту на дорогий товар.
Саме тому, деякі виробники дешевого вітчизняного чаю будуть змушені скорочувати
виробництво. Політика великих компаній буде будуватися на підвищенні культури
споживання чаю і популяризації здорового способу життя.
Зміни відбуваються й у цінових сегментах чайного ринку.
Частка дешевого чаю зменшується за рахунок збільшення продажів чаю, що
позиціонується в середніх і дорогих цінових сегментах. Найбільший приріст в 2011 р. продемонстрували сегменти
дорогого чаю (ціна за 100-грамову упаковку - від 5 грн, куди віднесено
пакетований напівферментований червоний байховий чай) і преміум сегмент (більше
10 грн за 100 г, куди віднесено фасовано-ваговий напівферментований червоний
байховий чай).
Багато компаній під впливом споживчого попиту поступово
відмовляються від роботи із продукцією дешевого цінового сегменту.
Оператори стверджують, що за останній рік обсяг
економ-сегмента, де лідирує польський бренд Herbata, у найбільших містах
України у фізичному виразі скоротився на 4%, обсяги ж середнього й преміального
сегментів виросли на 2% кожний. Тому основна конкурентна боротьба розгорнеться
в сегменті дорогого чаю. Експерти розраховують, що в цьому сегменті продажі
знову збільшаться не менш чим на 5% у кількісному вираженні.
Цю тенденцію оператори зв’язують із підвищенням культури
споживання чаю й зі зростанням добробуту населення [36].
.4 Вимоги до якості чорного байхового чаю
При виготовленні торгових сортів не допускається змішування
листових і дрібних чаїв, байхових і гранульованих, а також уведення до
сортового купажу висівок або крихт.
Вітчизняний чорний байховий чай буває таких торгових сортів:
букет, вищого, 1, 2 і 3-го. Імпортні чаї випускають тих же сортів, крім букету.
Винятком є турецький чай, якість якого оцінюється не вище 1-го сорту [41].
В усіх видах доброякісного чаю не повинно бути ознак цвілі і
затхлості, кислуватого або іншого стороннього запаху, огрубілих частин стебла,
волокон, жовтої чайної пилюки та інших домішок. Обмежується вміст дріб’язку,
висівок і крихт, а також і феродомішок.
Оцінка якості чаю. Для оцінки якості чаю застосовують
різноманітні методи лабораторного дослідження (хімічний і люмінесцентний
аналізи, паперову і газову хроматографію та ін.). Але жодний з них не може
замінити органолептичного дослідження чаю шляхом безпосереднього його
випробування.
Органолептичні властивості визначають фахівці дегустаційної
оцінки - тітестери, користуючись 10-баловою системою. За цією системою найнижчі
сорти чаю оцінюють у 1,5 бала, а найвищі високі - від 5,5 бала і більше. Оцінка
в 8-10 балів поки вважається недосяжною. Дуже рідкісні найвисокоякісні чаї,
іменовані Unique (наприклад, кращі зразки індійського чаю Дарджилінг або
цейлонського Нью-Єлі), одержують оцінку до 7 балів за унікальні ароматні і
смакові властивості. Оцінка ж звичайних вищих сортів набагато нижча. Так, вищий
сорт I категорії (екстра) фабричного чаю може мати балову оцінку 4,25; 4,5 або
4,75; вищі сорти II категорії (у 2-м) - 3,75 або 4, а 1-го сорту - 3,2 або 3,5
(табл. 1.5).
Таблиця 1.5
Балова оцінка якості чаю
|
Якість
|
Оцінка в балах
|
Вітчизняний аналог
|
|
Унікум Найвищий
Високий Добрий середній Середній Нижче середнього Нижчий
|
10.00 - 8.00 8.00 -
6,25 6,25 - 5,25 5,25 - 4,25 4,25 - 3,25 3,25 - 2,25 2,25 - 1,25
|
- - Букет Вищий
сорт 1к Вищий сорт 2к 1 сорт 2 сорт 1к 2 сорт 2к 2 сорт 3к 3 сорт
|
На нашому ринку найбільш поширені сорти - середній та нижче
середнього.
Органолептичний метод оцінки чаю є поки єдиним експресним
методом, який дозволяє протягом 1-2 хв визначити всю сукупність властивостей
чаю.
Відповідно до стандарту органолептичну оцінку чаю проводять
за такими показниками: за зовнішнім виглядом (уборки) сухого чаю, за прозорістю
й інтенсивністю настою, його аромату і смаку, за кольором розвареного листу.
Для оцінки зовнішнього вигляду середні зразки висипають на
чисті аркуші паперу і візуально визначають групу чаю (листовий або дрібний),
однорідність забарвлення і ступінь скрученості чаїнок, наявність типсу
(золотавих кінчиків - бруньок флеші), що свідчить про високу якість чаю,
присутність стебел і чайної пилюки, характерних для низьких сортів чаю і
сировини пізнього осіннього збору.
Для дослідження якості 3 г чаю заливають у тітестерський
чайник 125 мл киплячої води і закривають кришкою. Після 5-хвилинного
настоювання екстракт без чаїнок зливають у спеціальну чашку з білої порцеляни і
визначають колір та інтенсивність настою.
Забарвлення настою дає уявлення про тип чаю (чорний, зелений,
жовтий, червоний) і його різновид (цегляний і плитковий відрізняються від
байхових специфічним забарвленням настою). При оцінці кольору настою звертають
увагу на відповідність його типу чаю, густоті, інтенсивності, яскравості.
Яскраве забарвлення і завжди супутня їй прозорість є надійною ознакою високої
якості чаю, чого не можна сказати про колір. Пресовані чаї не дають яскравого
настою через велику кількість у них зважених часточок. Темний,
густозабарвлений, але тьмяний непрозорий настій - ознака низької якості чаю.
Світлий, але яскравий настій завжди буде ознакою гарної якості чаю. Навпаки,
темнозабарвлений, але тьмяний, непрозорий настій говорить про погану, низьку
якість чаю. Існує простий спосіб перевірки і відміни яскравості настою від його
забарвлення. Високоякісні чаї, особливо цейлонські та південноіндійські, мають
не дуже забарвлений, але яскравий настій, що ми зазвичай називаємо гарним
кольором. Якщо до такого чаю додати молоко, то він стає яскраво-оранжевим,
інколи з блідо-рожевим відтінком. Якщо додати молоко до настою низьких сортів
того ж цейлонського або індійського чаю, то він буде мати тьмяний,
сірувато-бежевий колір [31].
Для визначення смаку із чашки надпивають трохи чаю і, не
проковтуючи, перекочують у роті, оцінюючи смакові відчуття. Терпкість і повнота
смаку настою - ознака високої екстрактивності чаїв, їх високої Р-вітамінної
активності. При недостатньо вираженій терпкості чай має порожній, «плоский»
смак, властивий переферментованим чаям.
Найважливіший показник якості настою - його аромат, який
утворюється в перші півтори-дві хвилини після заварювання. Ароматичні речовини
концентруються в піні на поверхні настою. Через леткість чайної ефірної олії
аромат варто визначати не пізніше ніж через 5 хв з моменту заварки, тобто
відразу після зливання настою. Для цього чайник, в якому залишилося розварене
листя, підносять до носа і сильно втягуючи повітря, оцінюють запах.
У тітестерській практиці прийнято спеціальну термінологію для
визначення аромату доброякісного чаю: розанистий, мигдальний, медовий,
цитрусовий, суміш запахів суниці, герані і чорної смородини та ін.
Органолептично в ароматах чаю виявляють також небажані запахи, що є наслідком
порушення технології або неправильного зберігання: придимленність,
присмаженність, трав’янистий запах, запах вогкості, затхлості, цвілі, кислоти і
різноманітні сторонні запахи.
Достовірну уяву про якість чаю дає оцінка кольору розвареного
листу. Для цього чайник перевертають на кришку і, віджавши із розвареного листу
залишки настою, визначають колір листя і однорідність забарвлення. У
високоякісного чорного байхового чаю розварене листя має яскравий мідний колір.
Темно-коричневий, зелений і тьмяний відтінки кольору розвареного листя
оцінюються як дефекти.
В табл. 1.6 наведені, згідно з ГОСТ 1938-90 «Чай черный
байховий фасованный. Технические условия», вимоги до якості чорного чаю за
органолептичними показниками [41].
Крім цих показників, критерієм оцінки якості чайного настою і
чаю у цілому є піноутворювання при заварюванні. Виявлено, що настій
високоякісних чаїв легше і в більшій кількості утворює піну, а постарілий чи
іншим чином зіпсований чай, втрачаючи свою високу якість, втрачає спроможність
до піноутворювання. Поява жовтувато-коричневої, немовби бруднуватої піни в
кінці заварювання говорить про правильне заварювання і про гарну якість чаю.
Повна відсутність піни - показник поганої якості сухого чаю або значних
порушень правил заварювання.
Таблиця 1.6
Вимоги до якості чорних чаїв за органолептичними показниками
|
Найменування
показника
|
Характеристика
сорту
|
|
«Букет»
|
вищий
|
перший
|
другий
|
третій
|
|
Аромат і смак
|
Повний букет,
тонкий ніжний аромат, приємний сильно терпкий смак
|
Ніжний аромат,
приємний з терпкістю смак
|
Достатньо ніжний
аромат, середньої терпкості смак
|
Недостатньо
виражені аромат і смак
|
Слабкий аромат і
смак
|
|
Настій
|
Яскравий, прозорий,
інтенсивний, «вищесередній»
|
Яскравий, прозорий,
«середній»
|
Недостатньо
яскравий, прозорий, «середній»
|
Прозорий,
«нижчесередній»
|
Недостатньо
прозорий, слабкий
|
|
Колір розвареного
листя
|
Однорідний, коричнево-червоного
кольору
|
Недостатньо
однорідний, коричневий
|
Неоднорідний,
темно-коричневий. Допускається зеленуватий відтінок
|
|
Зовнішній вигляд
|
Рівний, однорідний,
добре скручений
|
Недостатньо рівний,
скручений
|
Нерівний,
недостатньо скручений
|
До фізико-хімічних показників якості чаю ставляться наступні:
масова частка вологи, масова частка водорозчинних екстрактивних речовин, масова
частка металомагнітних домішок; масова частка загальної золи, масова частка
водорозчинної золи, масова частка сирої клітковини й масова частка дріб’язку.
Важливим показником якості чаю є екстрактивні речовини. У них
входять водорозчинні компоненти чаю - кофеїн, дубильні, азотисті речовини,
вуглеводи, мінеральні речовини. Масова частка екстрактивних речовин залежить
від товарного сорту чаю, чим вище сорт, тим більше їхній вміст.
Масова частка загальної золи, а також водорозчинної золи
характеризується кількістю мінеральних речовин у чаї й не залежить від
товарного сорту чаю.
Масова частка клітковини характеризує якість використовуваної
сировини. Вона також не залежить від сорту, але встановлене її граничний зміст
- не більше 19% як для фасованого, так і не фасованого чаю.
У табл. 1.7 наведені вимоги до якості чорних байхових чаїв за
фізико-хімічними показниками.
Таблиця 1.7
Вимоги до якості чаю за фізико-хімічними показниками
|
Найменування
показника
|
Норма для сорту чаю
|
|
«Букет»
|
вищого
|
першого
|
другого
|
третього
|
|
Масова частка
вологи, %, не більше
|
8
|
|
Масова частка
водорозчинних екстрактивних речовин, %, не менше для чорного чаю
|
35
|
35
|
32
|
30
|
28
|
|
зеленого чаю
|
35
|
35
|
33
|
31
|
30
|
|
Масова частка
металомагнітних домішок, %, не більше в крупному і дрібному в
|
0,0005
|
|
гранульо ваному
|
0,0007
|
Масова частка дріб’язку для всіх видів і сортів чаю, окрім
сорту «Букет», - не більше 5%, для сорту «букет» - не більше 1%. Масова частка
загальної золи у фасованому чаї - 4-8%, водорозчинної золи - не менше 45% для
чорного і 40% для зеленого чаїв загальної золи. Масова частка сирої клітковини
- не більше 19% для чорного та 24% для зеленого чаїв [41].
1.5 Вимоги до пакування та зберігання чаю
Чай торгових сортів фасують у м’які і напівжорсткі пачки і
коробки по 25, 50, 75, 100, 125. 150, 200 та 250 г, у паперові пакетики масою
нетто 2; 2,5 та 3 г для одноразової заварки на одну склянку, а також у художньо
оформлені металеві, скляні, дерев’яні та інші чайниці та коробки місткістю від
0,05 до 1,5 кг [41].
При м’якому упакуванні внутрішню частину пачки роблять із
підпергаменту або спеціального паперу, а зовнішню - із кашированої алюмінієвої
фольги або паперу, ламінованого з однієї сторони поліетиленовою плівкою. Поверх
пачки оклеюють етикеткою - бандерольною стрічкою, яка за шириною відповідає
розміру пачки.
Напівжорстке упакування, яке застосовується для вищих сортів
чаю, складається з внутрішнього вкладиша, виготовленого з кашированої
алюмінієвої фольги або підпергаменту чи з паперу, ламінованої поліетиленовою
плівкою, і етикетировані коробки з паперу спеціальної марки.
При упакуванні чаю для разової заварки внутрішній пакет
виготовляють із поруватого паперу , що не розмокає , вкладають чай у захисний
пакетик з етикеточного паперу. Пакетики комплектують у пачки з целофану.
При жорсткому упакуванні в чайниці і коробки їх вистеляють
зсередини папером, потім фольгою або підпергаментом. Таке упакування забезпечує
найкращу збережуваність споживчих властивостей чаю.
На етикетці кожної одиниці упакування вказується товарний
знак або організація, назва і місце перебування підприємства (чаєрозважувальної
фабрики), найменування чаю за місцем вирощування з вказівкою номера (для
купажованих чаїв), торговий сорт, маса нетто, номер стандарту, дату збору,
термін та умови зберігання.
Пачки, коробки або чайниці з чаєм вкладають у чисті, сухі,
які не мають стороннього запаху фанерні або картонні ящики, вистелені папером.
Продукцію вкривають папером, поверх якого кладуть ярлик, на якому вказані дата
упаковування і прізвище пакувальника. Ящики закривають кришкою і забивають.
Відносна вологість в приміщеннях, де зберігається чай, не
повинна перевищувати 70%.
Якої б високої якості не був чай, у процесі доставки до
покупця він може цілком втратити свої цінні властивості при недотриманні умов
зберігання. Різке погіршання якості може відбутися і пізніше - при невмілому
зберіганні його споживачем.
Це пояснюється високою гігроскопічністю чаю і його
спроможністю активно поглинати сторонні запахи (передаючи їх настою), а головне
- втрачати власний аромат.
При вологості байхових чаїв вищу за 8 % втрачається їх
ароматичність, чай «старіє». Із збільшенням вологості до 12-13 % чай пліснявіє.
Неприємний запах цвілі легко сприймається всією партією чаю. Властивості
сорбції і десорбції найменше в пресованих чаях, а серед байхових - у зеленому
чаю. У межах одного типу найменш гігроскопічні більш високі сорти листового
чаю, що обумовлено цілісністю листу і його гарною скрученістю.
Збереження вихідних властивостей чаю у першу чергу
визначається ступенем герметичності, чистотою упакування і відсутністю в ній
стороннього запаху, а також відповідністю умов зберігання властивостям чаю як
колоїдно-капілярно-пористого тіла.
Чай перевозять усіма видами транспорту. Транспортні засоби
повинні бути критими, сухими, чистими і незараженими комірними шкідниками. При
транспортуванні на автомашинах чай необхідно уберегти від впливу атмосферних
опадів.
Зберігати чай слід у чистих, сухих, добре провітрюваних
приміщеннях при відносній вологості повітря 60-65% (але не вище 70 %), не
допускаючи сусідства зі швидкопсувними і різко пахучими товарами. У складах
ящики з чаєм установлюють на підтоварники на відстані 5-10 см від полу і 50 см
від стін і між штабелями. Складування ящиків у штабелі здійснюється дном на
кришку висотою не більше 9 ящиків - для фанерних та 6 - з гофрованого картону.
Термін зберігання фасованого вітчизняного чорного чаю та
купажованого з імпортним - 12 місяців з дня пакування, фасованого імпортного
чаю - 18 місяців з дня його пакування.[41]
.6
Фальсифікація чаю та методи її визначення
Фальсифікація чаю чи не настільки ж древнього походження, як
і саме виробництво чаю. У всіх країнах вона має ту саму причину - вигоду у
зв’язку з широким вживанням чаю населенням і можливість легкого продажу великої
кількості фальсифікованого продукту замість добротного чаю. Висока вартість
кращих сортів чаю, обмеженість регіонів його вирощування створюють передумови
для численних способів фальсифікації чаю.
Існує декілька видів фальсифікації чаю: якісна, асортиментна,
кількісна та інформаційна [10].
Якісна фальсифікація - це введення в чай добавок, не
передбачених рецептурою. Одним з видів якісної фальсифікації є пересортиця -
переведення товару з одного сорту в іншій. Такий вид фальсифікації найчастіше
застосовується при його виробництві. При цьому, в якісний чай вводять більш
низькосортну сировину, отриману із старого грубого листа і видають його за чай
вищого сорту. При незначному ступені фальсифікації встановити її практично
неможливо. При грубій фальсифікації - більше 50% - її можна виявити при оцінці
якості і визначенні сорту чаю органолептичними методами. Оцінюють смак, аромат
і колір настою, при цьому звертають увагу на наявність грубого смаку і слабкого
кольору настою, його непрозорість і каламутність. Чаїнки нерівні, погано
скручені.
Різновидом якісної фальсифікації чаю є також заміна
натурального продукту харчовими відходами, які утворюються при позбавленні чаю
найбільш цінних компонентів - екстрактних речовин. Такий чай має назву
«спитого» чаю. При цьому, масу спитого чаю, висушеного до відповідної
вологості, змішують з деякою кількістю доброякісного чайного листа. Виявлення
такої підробки може бути проведене тільки лабораторним шляхом: оцінюються
кількість танінів, кофеїну, форма і вид розвареного чайного листя і т.п.
«Спитий» чай не дає потрібного настою. Він непрозорий, має каламутне світле
забарвлення і не має належного аромату. Також часто проводять заміну чаю популярних
найменувань (індійського, цейлонського, китайського) низькоякісними сортами
грузинського, азербайджанського, краснодарського і іншого чаю. При цьому, слід
звертати увагу на правильність маркування продукції.
Сухий чай можуть підфарбовувати колером, іншими фарбувальними
речовинами з метою додання йому потрібних органолептичних показників. Визначити
таку фальсифікацію можна перемішуванням сухого чаю з холодною водою, при цьому
барвники офарбують холодну воду.
Іноді на підприємствах громадського харчування для підвищення
екстрактивності чаю у воду додають соду, яка зм’якшує її і підвищує виділення
танінів з чайного листа. Виявити наявність соди можна за допомогою лакмусового
папірця, колір якого зміниться у присутності лугу, або шляхом додавання
будь-якої кислоти, наприклад, оцтової, при цьому виділятиметься вуглекислота
(ефект шипучості).
Також іноді подають чай - розчин паленого цукру. На вигляд
він повністю імітує справжній чай, проте, якщо додати в нього лимон, його колір
не зміниться, тоді як натуральний чай посвітлішає. Це пояснюється тим, що
натуральний чай - це колоїдна система танінів і при додаванні кислоти або лугу
в ній протікають процеси коагуляції і змінюється дисперсний склад частинок.
Таким чином, додавання лимона в чай є тестом на його натуральність.
Асортиментна фальсифікація зустрічається значно рідше і
досягається шляхом додавання в чай рослинної сировини схожого зовнішнього
вигляду, наприклад, висушеного листя кипреї, вишні, тополі, верби, дуба,
камелії і ін. Виявити таку фальсифікацію можна візуально, бажано за допомогою
лупи. Особливо помітні ознаки підробки при замочуванні листя.
Кількісна фальсифікація чаю (недовага, обмір) - це обман
покупця за рахунок відхилення параметрів товару (маси, об’єму і т.п.), що
перевищують допустимі норми відхилень. Виявити таку фальсифікацію просто,
змірявши масу або об’єм товару повіреними вимірювальними мірами маси або
об’єму.
Інформаційна фальсифікація чаю - це обман покупця за
допомогою неточної або невірної інформації про товар.
Цей вид фальсифікації здійснюється шляхом спотворення
інформації в товарно-супровідних документах, маркуванні і рекламі. При
фальсифікації інформації про чай часто спотворюють наступні дані: найменування
товару, країна походження товару; фірма-виробник товару; кількість товару.
До інформаційної фальсифікації відносяться також підробки
сертифікату якості, митних документів, штрихового коду і ін.
Виявляється така фальсифікація проведенням спеціальної
експертизи, яка дозволяє виявити:
яким способом виготовлені друкарські документи;
чи є стирання, виправлення в документі;
чи є штриховий код на товарі підробленим і чи відповідає
інформація, що міститься в ньому, заявленому товару, його виробникові і ін. [4,
13].
Проте, для посереднього покупця вище перераховані методи
визначення фальсифікації чаю недоречні, оскільки при покупці він не має
можливості їх застосувати. Тому, існує декілька ознак фальсифікації, які
покупець може виявити при покупці, звернувши увагу на маркування, упаковку та
ін.
Неможливо покладатися навіть на штриховий код - він лише може
показати в якій країні зареєстрована фірма-виробник чаю. До того деякі фірми
які виробляють високоякісні та елітарні сорти чаю, які відомі у всьому світі,
інколи можуть не ставити штрих-код на подарункові та сувенірні види чаю [18].
В нинішній час при великій чисельності різноманітних сортів
чаю споживач почав віддавати перевагу чорним крупнолистовим сортам чаю. Однак
по оцінці фахівців якість цієї продукції невисока. В основному завозять старий
чай, смак якого істотно гірше. Слідує пам’ятати, що чай зберігає свої корисні
властивості тільки на протязі 18 місяців, що передбачене діючими стандартами,
тоді як на упаковці вказується два і більше роки. В випадку якщо дата буде
відсутня чай краще не купувати.
Продаж чаю з простроченим терміном зберігання є одним з
найбільш розповсюджених засобів обману споживачів. Настій старого чаю стає
темно-коричневим, інколи мутним, смак заварки - гіркуватий та затхлий, чайний
аромат змінюється неприємним деревинним запахом. В простроченому чаю
зменшується і вміст танину, ефірних масел, з’являється небезпечний фермент
афлатоксин, який шкідливий для шлунку.
Вік чаю настільки сильно впливає на його якість, що свіжий
чай другого сорту може виявитися більш смачнішим, ніж чай вищого сорту, але
старий. Однак чим нижче сорт чаю, тим швидше відбувається його старіння. Бо в
ньому більше огрубілих листків і деревини.
Старість чаю можна перевірити по кольору ободка між настоєм
чаю і стінками судини. Він повинен бути жовтого кольору. Зеленуватий відтінок
свідоцтво не першої молодості напою.
Починаючи з 1992р. Україну наводнили різномасті імпортні чаї
з яскравими закордонними етикетками, написаними, як правило, англійською,
незалежно від того, виробництво якої країни на них зазначено. Найчастіше це
були китайські й цейлонські (за назвою на етикетці) чаї, але були також чаї, на
етикетках яких зазначене, що їх зробили в Німеччині або Голландії. Переважна
більшість з них були фальсифіковані або вкрай низької якості.
Тим більше необхідно мати на увазі, що окремі фірми й марки
чаю можуть зникати й з’являтися, так що ніякий список фальсифікаторів не
допоможе, в той час як знання загальних правил, кому можна, а кому не можна
довіряти, допоможе в будь-який час бути пильним до всякого роду підробок і
уникнути придбання фальсифікованого товару [18].
Насамперед необхідно пам’ятати, що чай можуть виробити зі
справді чайної сировини тільки країни-виробники чаю: Китай, Індія, Індонезія,
Шрі-Ланка, Японія, Грузія, Азербайджан та ін.
Це значить, що чай зі США, Німеччини, Голландії, Данії й т.п.
- це або реекспорт азіатських чаїв, або підробка. Що стосується реекспорту, то
він може бути сумлінним, і тоді такий чай має дорогу ціну, або це вкрай низькі
сорти, купажовані й зовні красиво оформлені, рівні за продажною ціною
звичайному гарному чаю, але далеко не рівні йому за якістю. Найкраще, отже,
уникати покупки чаїв вироблених в «нечайних» країн.
Не слід купувати чай з «іноземним» найменуванням (незалежно
від країни, мови й фірми, навіть якщо вони зазначені), якщо така назва звучить
дивно або взагалі недоречно для чаю. Це звичайно відверта фальсифікація,
розрахована на простачків, що нічого не розуміють у чаю, але схильних до
яскравих етикеток, до незвичайного або, навпаки, до занадто зрозумілого.
Треба підходити диференційно до позначення на етикетці імпортних,
з Китаю або з Індії, насамперед вказівки типу: «Made in China» або «Made in
India» ні про що не говорять. Вірніше, вони говорять лише про те, що такий
напис не може ще служити підтвердженням місця виробництва. Якщо крім цього
напису на пачці чаю немає нічого іншого, то можете бути впевнені, що даний чай
ніколи не перетинав китайського кордону, а може бути, і взагалі ніякого
кордону.
Дійсний китайський чай експортує з Китаю тільки «Китайська
національна імпортно-експортна корпорація чаю і місцевих продуктів» («China
National Tea & Native Product Import & Export Corp.»). Про це повинен
бути напис англійською мовою. Крім того, після цього напису обов’язково повинна
випливати вказівка, з якої провінції континентального Китаю експортований чай,
тому що корпорація має відділення в різних провінціях: у Фуцзяні, Сичуані,
Хумані і Юньнані. До речі, ці вказівки дуже важливі для людей, що істинно
люблять гарний чай, тому що сортність і розходження в якості й у вигляді чаїв
пов’язані з виробництвом їх у різних провінціях, а зовсім не відбиті, як ми до
того звикли, у номерах сорту або в якомусь особливому епітеті: відмінний,
добірний, вищий, екстра й т.п.
Але крім вказівки на повне найменування корпорації й на назву
провінції, де зібраний чай, на справді китайських чайних етикетках ще зазначено
нижче перших двох написів, що це «Продукт Народної Республіки Китай» («Produce
of the People’s Republic of China»). Ніяких написів начебто «Made in China» на
дійсному китайському чаї не буває й бути не може. Більш того, присутність
доповідного напису ясно повинно вказувати, що ми маємо справу з явною
підробкою, західною або вітчизняною. Шахраї просто не в курсі того, як
позначений справді китайський чай. Тим часом комерційні магазини буквально
набиті такими «китайськими» чаями, тому що їхня оптова ціна досить невисока і
їх придбання в несумлінних оптовиків украй вигідна сучасним комерсантам.
Буває також китайський чай з Тайваню. Але й у цих випадках на
ньому повинен бути повний напис тайванської фірми, вказівка на те, що продукт
вивезений зі столиці Тайваню - Тайбея, а також місцева назва чаю на
англійському й на китайських мовах. У всякому разі, повинне бути кілька
написів. Якщо ж, крім ієрогліфів, яких жоден покупець не розбирає, на етикетці
китайського чаю коштує тільки горезвісне «Made in China», то можете з
упевненістю на 99,99 % уважати, що вам намагаються усучити сурогат або дуже
поганий, підроблений чай. Нарешті, якщо чай привезений із самого Китаю кимсь з
друзів, що побували там ваших, або знайомих і був придбаний у китайських
магазинах або був доставлений у нашу країну якоюсь китайською організацією по
бартері української організації, тобто був куплений на внутрішньому ринку
Китаю, а не пройшов як експортний товар у нашу країну через Імпортно-експортну
чайну корпорацію, то на етикетках такого чаю будуть тільки написи китайською
мовою й більше ні якою іншою. Інакше кажучи, вся етикетка буде покрита
ієрогліфами. І ще там буде кілька арабських цифр. Це - номера китайських ДСТ і
номер ваг.
Такий чай також є гарантовано справжнім і принаймні
середньої, нормальної якості. Кращі ж китайські чаї експортують обов’язково в
металевому пакуванні, у гарних банках, зі збереженням всіх вищевказаних
написів. Чим простіше, чим примітивніше чайне пакування, тім завжди гірше чай.
Чай у целофані або в поліетиленовому пакуванні взагалі не коштує того, щоб його
купували. Це безглуздий переклад грошів.
З індійськими чаями справа виглядає трохи складніше, у сенсі
визначення їхньої справжності. Справа у тому, що й на підроблених, і на гарних
індійських чаях може бути присутнім напис «Made in India», так що ця ознака не
може служити нам ознакою, для відмінності справжніх чаїв від підроблених.
Але в Індії існує кілька відомих фірм, ім’я яких може бути
міцною гарантією того, що чай з їхньою назвою не повинен бути поганим, у
всякому разі, він завжди справжній, індійський, а не підроблений. Ці фірми
наступні: Davenport, A. Toch, С.Т.С. Вони експортують до 60-70% індійських
чаїв. Назви в них короткі, добре запам’ятовуються. До речі, на їхніх етикетках і
справді високоякісних чаїв також не стоїть клейма «Made in India», а замість
цього зазначено: «Індійський чай Тоша», «Індійський чай Девенпорта»,
«Індійський чай С.Т.С».
На торговельних марках респектабельних індійських фірм, що
експортують чай, звичайно можна також побачити (хоча вони часом дуже дрібні)
зображення голови барана або циркуля. Це символізує високоякісний чай, «міцний,
як бараняче чоло» або «циркуль - міра точності». Звичайно ці фірми ставлять
свою назву більш дрібним шрифтом, ніж назва того сорту, що вони рекламують. Але
оскільки назви сортів часто змінюються, то закордонний покупець повинен
орієнтуватися на найменування фірми й не дуже звертати увагу на всі інші написи
на індійському чаї.
Не варто купувати також чай, якщо на пачці зазначено, що він
був розважений не на чаєрозважувальній фабриці, а на комбінаті по виробництву
харчових концентратів і т.п. Там чай часто сприймає запах інших товарів і
звичайно губить свій власний.
Цейлонський імпортний чай також буває дуже часто об’єктом
підробки, оскільки при його розважуванні дрібні оптовики підмішують інші
низькосортні чаї.
Цейлонський чай випускають, як правило, у вигляді брокена або
фаннінгса, і це добре маскує інші підмішані чаї таких же фракцій, в той час як
при листовому чаї підміси легше виявити при простому візуальному контролі.
Однак гарні цейлонські фірми, що дорожать своєю торговельною репутацією,
борються проти цейлонського чаю на ринках інших країн таким же приблизно
шляхом, як і Китай.
Так, кращі фірми «Аннабель» (Annabel) і «Дилма» (Dilmah)
вказують на своїх етикетках, що чай «Упакований у Шрі-Ланці» (Packed in Sri
Lanka) і уникають вживати звичайну формулу американських і всяких шахрайських
фірм «Made in Shri Lanka». У нашу країну зараз основний ввіз чаю гарної якості
здійснюють тільки ці фірми. Всі інші, що називають себе цейлонськими, створюють
враження на основі аналізу їхніх етикеток досить сильний сумнів в адекватності
зазначеної країни [18].
Таким чином, навіть красива упаковка з вродливими картинками
- не безперечне свідоцтво високої якості вмісту. Якщо чай розфасований в
картону або паперову коробку, а фольга всередині буде відсутня - це явна
фальсифікація. Дійсні виробники неодмінно піклуються про збереження в чаю
ефірних компонентів. Перешкодити випаровуванню може лише герметичність
упаковки.
Що стосується оцінки пакетованого чаю, то необхідно зважати
на наступні ознаки характерні для якісного напою:
наявність двохкамерного фільтр-пакету, завдяки якому
досягається оптимальна екстракція чаю;
використання для фільтр-пакетів набіленого паперу, оскільки
відбілюючи речовини можуть псувати приготований напій;
фільтр-пакети виготовлені без застосування клею, чим
досягаються кращі смакові якості чаю.[18]
Таким чином підсумовуючи сказане можна зроби висновок, що на
українському ринку присутні наступні види фальсифікації чаїв (табл. 1.8).
Таблиця
1.8
Засоби
та способи фальсифікації чаю, методи її визначення
|
Засоби та способи
|
Методи визначення
|
|
Заміна: -
високоякісних найменувань чаю найменуваннями пониженої якості
|
Органолептичні
методи оцінки смаку, аромату та кольору настою, при цьому звертають увагу на
наявність грубого смаку та слабого аромату, занадто темного чи навпаки
слабого кольору настою, його непрозорість та мутність. Чаїнки нерівні, погано
скручені (для нижчих сортів)
|
|
- вищих сортів чаю
нижчими сортами такого ж найменування
|
теж саме
|
|
- спитим чаєм
|
Органолептична
оцінка. Визначення вмісту екстрактивних речовин.
|
|
Засоби та способи
|
Методи визначення
|
|
Добавка рослинних
замінників: - низькоякісних частин чайної флеші (подрібнених пагонів, листя,
чайної дрібноти, крихт).
|
Візуальний огляд
(краще з використанням лупи).
|
|
- старого чаю
|
Визначення смаку та
запаху при цьому звертають увагу специфічні присмаки та запахи, властивості
старому чаю; колір настою -темний, мутний.
|
|
- мішаного чаю з
висушеного листя кіпрею, вишні, тополі, верби, дуба, камелії та ін.
|
Органолептична
оцінка по смаку та запаху, візуальний огляд замоченого листя.
|
|
Підфарбування
сухого чаю кольором, ін. забарвлюючими речовинами
|
Перемішування
сухого чаю з холодною водою, при цьому барвники забарвлять холодну воду.
|
Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ,
ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЧАЮ, ЩО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ В СПД «КОРОТИЧ»
.1 Асортимент чаю
Дослідження асортименту чаїв що реалізуються в СПД «Коротич»
показало що вони представлені 9 відомими торговельними марками: Akbar, Ахмад ,
Бесіда, Ліптон, Принцеса Нурі , Принцеса Ява , Топ Бру, Хейліс. Кількість
найменувань чаю, що закупалася на протязі року торговельним підприємством,
становила біля 90 найменувань (Додаток А). Найбільшу питому вагу становили
чорні байхові чаї.
Незважаючи на традиційну популярність чорних байхових чаїв в
торгівлі були представлені також зелені байхові чаї які останнім часом
починають набувати прихильників - Ахмад зелений, Ділмах зелений, Принцеса Ява
зелений, Хейліс зелений.
Представлена невелика група ароматизованих чаїв - Ахмад
зелений з жасмином, Бесіда з м`ятою, чорною смородиною, мелісою, Дiлмах з
полуницею, чорною смородиною, малиною, вишнею, лимоном, Ліптон Грін Жасмин,
Хейліс Зелений з жасмином, Хейліс «Плод пристрасти».
Популярністю стали користуватися чаєподібні напої української
фірми «Екопрод» Карпатський чай лісові ягоди, мудьтіфруктовий, м’ята, суниця, а
також Принцеса Ява каркаде.
.2 Дослідження якості чаю, що реалізується на СПД «Коротич»
.2.1 Матеріал та методи дослідження
Для дослідження було взято 9 найбільше розповсюджених в
роздрібний мережі СПД «Коротич» марок чорного байхового чаю. Зрозуміло,
розділивши їх на великолистовий, середньолистовий та дрібнолистовий.
Всі зразки знаходились в межах гарантійних термінів
зберігання. Всі зразки мали сертифікати відповідності.
Загальна оцінка якості включала в себе оцінку маркування,
пакування, органолептичних і фізико-хімічних показників. Дослідження
проводилося в лабораторії кафедри товарознавства та експертизи продовольчих
товарів Київського національного торговельно-економічного університету
Для перевірки якості пакування та маркування транспортної
тари, ГОСТ 1936-85 «Чай. Правила приемки и методы анализа» [40], застосовувався
вибірковий одноступеневий план нормального виду контролю з спеціальним рівнем
контролю S-4. Оцінка проводиться по кожному з контролюемих показників окремо:
якість транспортної тари на відповідність вимогам
нормативно-технічної документації;
якості та відповідності нанесення маркування вимогам
нормативно-технічної документації;
наявності забруднення.
Для перевірки якості пакування, маркування та художнього
оформлення споживчої тари, ГОСТ 1936-85 «Чай. Правила приемки и методы анализа»
[40], застосовувався вибірковий одноступеневий план нормального контролю з
спеціальним рівнем контролю S-4. Оцінка проводиться на відповідність вимогам
нормативно-технічної документації по кожному з контролюємих показників окремо.
Для контролю органолептичних та фізико-хімічних показників
фасованого чаю ГОСТ 1936-85 «Чай. Правила приемки и методы анализа»та ГОСТ
1938-90 «Чай черный байховый фасованый. Технические условия», застосовують
двохступеневий план вибіркового нормального контролю з спеціальним рівнем
контролю S-4 [41].
Визначення маси нетто чаю. Масу нетто чаю визначали по
кожному споживчому упаковуванню. Вміст кожного упаковування зважують окремо. За
остаточний результат приймали середнє арифметичне значення маси нетто усіх
визначень окремих упаковувань.
Методи відбору проб. Фасований байховий чай. Зміст споживчої
тари звільняють від пакувального матеріалу, перемішують, складають об’єднану
пробу, яку потім скорочують методом квартування до середньої проби не менш ніж
1,3 кг. Методи визначення органолептичних показників. З середньої проби відбирають
навішення масою 100 г і висипають тонким прошарком на лист білого паперу.
З взятої навіски беруть 3 г. чаю з похибкою зважування не
більш 0,01 р, поміщають у спеціальний порцеляновий чайник, заливають круті
окропи, не доливаючи чайник на 4-6 мм, і закривають кришкою. Через 7 хв настій
із чайника зливають у спеціальну порцелянову чашку, струшуючи декілька разів
чайник, щоб цілком зтікли останні найбільше рясні краплі настою. Аналіз
проводять через 1-1,5 хв після зливу настою в чашку [40].
Проведення аналізу. Зовнішній вигляд наважки сухого чаю
визначають шляхом його огляду при денному розсіяному світлі або яскравому
штучному освітленні.
Інтенсивність кольору, відтінок і прозорість настою
визначають візуально.
Пахощі визначають у парах розпарки чаю. При встановленні
пахощів виявляють сторонні, не властиві чаю запахи і дефекти. Потім визначають
смак чаю, відмічаючи повноту, ступінь виразності та його терпкість, а також
сторонні присмаки, не властиві чаю. Після попереднього викладання розвареного
листа на кришку чайника визначають його колір (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Шкала
балової оцінки якості чорного байхового чаю
|
Показники якості
|
Характеристика
(бали)
|
|
5 (відмінно)
|
4 (добре)
|
3 (задовільно)
|
2 (погано)
|
|
Аромат і смак
|
Ніжний, тонкий
аромат, повний, приємний з терпкістю, виразний смак
|
Достатньо ніжний
аромат, середньої терпкості смак
|
Недостатньо
виражені аромат і терпкість
|
Слабкий аромат,
слабо виражений смак
|
|
Настій
|
Яскравий, прозорий
«середній»
|
Недостатньо
яскравий, прозорий, «середній»
|
Прозорий, «нижче-середній»
|
Недостатньо
прозорий, «нижче-середній», слабкий
|
|
Колір розвареного
листа
|
Однорідний
коричнево-червоного кольору
|
Недостатньо
однорідний, коричневий
|
Неоднорідний,
світло-коричневий, припускається зеленуватий відтінок
|
|
Зовнішній вигляд
(уборка)
|
Рівний, однорідний,
добре скручений
|
Недостатньо рівно
скручений
|
Нерівний,
пластинчатий
|
Визначення вологи за ГОСТ 1936-85 «Чай. Правила приемки и
методы анализа» [40]. Сутність методу полягає у висушуванні наважки чаю при
визначеній температурі й обчисленні втрати маси стосовно наважки.
Визначення екстрактивних речовин. ГОСТ 28551-90 «Чай. Метод
определения водорастворимых экстрактивных веществ». Стандарт являється
аналогічним стандарту ИСО 1574-80. Для визначення вмісту екстрактивних речовин
в чає використовують фільтрований екстракт, який висушують до сталої маси.
Після проведення органолептичних досліджень ми здійснили
оцінку якості чорного байхового чаю, який реалізується СПД «Коротич» та
визначили рівень його якості за органолептичними показниками. Розрахунок рівня
якості чорного байхового чаю здійснювали за формулою:
,(2.1)
де Qо - показник якості зразка-еталона;- узагальнений показник якості
досліджуваного зразка [9].
Фізико-хімічні показники якості чорного байхового чаю визначали на
відповідність ГОСТ 1938-90 «Чай черный байховый фасованный. Технические
условия». З фізико-хімічних показників чорного байхового чаю визначали його
вологість та вміст екстрактивних речовин [47]:
вологість чаю визначали шляхом сушіння в електричній
сушильній шафі 2 наважок по 3 г кожна до постійної маси при температурі
(120±2)оС протягом 1 години [47];
вміст екстрактивних речовин в чорному байховому чаї визначали
за допомогою фільтрованого екстракту, одержаного під час досліду щодо визначення
таніну [47].
З урахуванням результатів фізико-хімічних досліджень нами
було визначено інтегральний показник якості чорного байхового чаю, що
реалізується СПД «Коротич» [9, 14, 23].
Інтегральний показник якості чорного байхового чаю
розраховувався за формулою:
,(2.2)
де ai - коефіцієнт вагомості i-тої
властивості;- відносний показник якості i-тої властивості;- кількість
оцінюваних властивостей.
Всі показники якості перевели у безрозмірний вигляд за
допомогою формули:
,
(2.3)
де Pi - показник якості у
безрозмірному вигляді;- i-тий показник якості у натуральному вигляді
(абсолютний показник якості);бр - бракувальний показник якості (найгірший
дозволений);ет - еталонний показник якості (найкращий).
Крім того, нами було здійснено розрахунок інтегрального
показника відносної конкурентоспроможності чорного байхового чаю, що
реалізується СПД «Голик». Розрахунок здійснювався у наступній послідовності:
Розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних
показників (
):
,(2.4)
де 
- коефіцієнт вагомості;
-
відносний параметр (показник) якості, який розраховується за формулою:
,(2.5)
де 
- значення параметру досліджуваного товару;
-
значення параметру конкуруючого товару.
Розрахунок збірного параметричного індексу для естетичних показників (
):
.(2.6)
Розрахунок параметричного індексу для економічних показників (
):
,(2.7)
де 
- цінові характеристики досліджуваного товару;
-
цінові характеристики конкуруючого товару.
Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності (
):
(2.8)
Якщо 
, то досліджуваний товар має нижчу
конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром. Якщо 
, то досліджуваний товар має вищу
конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром.
2.2.2 Дослідження органолептичних
та фізико-хімічних показників
Упакування. При оцінці упаковки враховувалося, наскільки вона
герметична, практична і здатна забезпечити цілісність вмісту.
Чайний лист володіє високою гігроскопічністю і сорбційними
властивостями, тому упаковка повинна бути герметичною, щоб не дати випаруватися
ароматичному букету.
Всі чаї мали коробочки з ламінованого картону з
поліетиленовим чи целофановим вкладишем. Але пам’ятайте, що через 8 місяців чай
«старіє», втрачаючи багато своїх достоїнства.
Упаковка всіх представлених торгових марок чорного чаю
нарікань не викликала. Ми залишилися задоволені якістю упаковки чаю: «Аскольд»,
«Олінда», «Принцеса Гіта ассам», «Принцеса Нурі», «Батік», Ahmad, «Дилмах» та
ін.
Маркування. При оцінці маркування оцінювалася наявність і
достовірність повної інформації і коректність рекламних заяв, якщо такі були на
упаковці.
Відповідно до чинного законодавства України, на упаковці
повинна бути наступна інформація: назва чаю, його виробник, адреса, сорт і дата
виготовлення, умови зберігання, гарантійний термін зберігання. Про зовнішній
вигляд чайного листа не говориться нічого. Ми вважаємо, що чай в Україні
повинен продаватися з вказівкою типу листа, як у всьому світі, а не сорту. Саме
тому ми знижували оцінки за відсутність міжнародної класифікації (чай «Хейліс»)
Засмутили виробники і категоричним небажанням вказувати дату збору чайного
листа. Тільки Jaf Tea потурбувався про те, щоб споживач знав, наскільки
«свіжий» чай в він споживає, всі інші про це мовчать, за що і дістали
задовільні оцінки. Таким чином, споживач, знаючий особливості збереження якості
чаю в залежності від термінів його збирання, зможе визначити, якої якості чай
він купив, тільки вдома. Крім того, термін зберігання чаю по маркуванню складає
2-3 роки. І чим ближче кінець терміну зберігання, тим, природно, чай гірше.
Але частіше за все забувають указати на упаковці вигляд
чайного листа. Виробник обмежується лаконічним написом - «чай листовий», що
може відповідати і великим, і середнім, і дрібним розмірам листа. Ці зауваження
торкаються чаю «Батік», «Хейліс». Буває, що вказаний вигляд листа не відповідає
реальному («Принцеса Нурі де люкс», «Nestea»).
Ми вважаємо, що на упаковці обов’язково повинна бути вказана
як міжнародна маркіровка типу листа (OP, BOP, CTC і т.п.), так і просте її
написання, наприклад, великолистовий, різаний, гранульований і т.п. Як,
наприклад, у чаю Jaf Tea.
Багато які виробники вважають, що ми повинні добре знати
спосіб приготування чаю, тому інформація про це необов’язкова, ( «Батік»,
Ahmad). Особливо «відрізнився» чай Ahmad. Оцінка за маркування «дуже погано»
внаслідок відсутності дати збору чайного листа, інструкції по приготуванню,
невідповідності вказаного типу листа дійсному і, крім всього цього, виробник
навіть не указав вигляд чаю. Оцінка «погано» у «Олінди» і «Nestea» за те, що
вказаний тип листа не відповідає реальному, немає дати збору чайного листа і
кінцевого терміну реалізації чаю, а у «Олінди» понад «рідної» етикетки наклеєна
ще одна, з назвою абсолютно іншого чаю.
Органолептичні показники. Органолептична оцінка якості
включає такі показники: аромат, смак, колір настою, міцність і зовнішній вигляд
розвареного листа. Аромат і смак пов’язані між собою, доповнюючи один одного,
вони дають повну картину чарівності чаю.
Що цікавить споживача більше усього? Звичайно ж, смак, аромат
і краса продукту.
За кольором настою чай дістав хороші оцінки, лише
дрібнолистовий виявилися недостатньо прозорими.
Про смак можна говорити багато і довго, добре, якщо він
багатогранний, як у «Принцеси Гіти ассам», і сумно, коли обговорювати чогось
чай має «пустий» смак. Таким виявився «Маброк» і «Акбар».
Хорошій міцності не виявилося ні у одного з чаю, що
тестується, «Акбар» назвали дуже слабим, а «Травневий чай золота перлина» хоч і
недостатньо міцний, зате приємний на смаку. Претензії до аромату торкалися його
слабості. На нашу думку деякі види чаю мали слабовиражений аромат, а чай «Тана»
мав навіть запах плісняви. Зате приємним ароматом мав чай «Принцеса Канді
медіум».
Багатьом споживачам небайдуже, як виглядають розварені чаїнки
на дні заварочного чайника, чи не нагадують вони жалюгідну труху. Тому перевага
віддавалася чаю з рівними однорідними листами, як, наприклад, «Принцеса Нурі
ексклюзив» і зовсім непривабливим виявився «Маброк» з рихлим, ламаним і дрібним
листом.
Фізико-хімічні показники включають в себе масову частку
водорозчинних екстрактивних речовин та вологість. Екстрактивні речовини - це
концентрація водорозчинних речовин, що містяться в чаї. До них відносяться
дубильні речовини, органічні кислоти, вуглеводи, пектин, мінеральні речовини,
вітаміни і інш. Чим більше екстрактивних речовин в чаї, тим більше насичений на
смаку чайний напій.
Це один з основних показників, по якому в нашій країні
визначають сорт чаю. Наприклад, для чаю першого сорту зміст екстрактивних
речовин повинен бути не менше за 32%. Для вищого сорту цей показник повинен
бути не менше за 35%.
Найбільша кількість екстрактивних речовин була виявлена у наступного
чаю: «великолистового Nestea» 40,6%, «середньолистового Аскольд» 43,9%,
«дрібнолистового Jaf Tea» 42,2%.
Ціна і якість. За результатами проведених досліджень. ми
можемо зробити висновок про те, що самий дорогий і самий кращий чай далеко не
одне і те саме. Серед чорних крупнолистових найбільш дорогий чай «Акбар» (5,45
грн за 100 г), а загальна оцінка якості всієї лише на «трієчку», Ahmad за 5 грн
при оцінці «погано» ризикує залишитися за бортом споживчого кошика. Завищена
ціна і у чаю «Маброк» 5,40 за 100 г і «Ділма» 5,60 за 100 р. У середньолистових
чаїв самий любий знову «Акбар», а якість задовільна. Розумне поєднання ціни і
якості «Травневий чай царська корона» (3,18 грн), «Принц Сходу» (3,50 грн),
«Jaf Tea» (3,73 грн).
Таблиця
2.2
Характеристика
дослідних зразків чорного байхового чаю
|
Зразок №
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
|
Марка чаю
|
Акбар фіолетовий
александрит
|
Тана
|
Nestea сріблрястий
|
Ahmad
|
JAF TEA
|
Маброк гірська
свіжість
|
Аскольд
|
|
Тип листу (за
відом. виробника)
|
OPA
|
ОРА
|
великолис-товий
|
OP
|
OPA
|
OP
|
середньолист.
(FBOP)
|
|
Виробник / країна
вирощування / країна упакування
|
Akbar Brothers ltd
/ Шрі-Ланка / Шрі-Ланка
|
«Цейлон Блек Ті
(Пвт) Лтд» / Шрі-Ланка / Шрі-Ланка
|
«Нестле Індія
Лимитед» / Індія / Індія
|
СП «Українська
Чаеразваж. Фабрика Ахмад Ті» / Шрі-Ланка / Україна, Харків
|
«Джаферджи Брозерс»
/ Шрі-Ланка / Шрі-Ланка
|
«Маброк Тиз (Пвт)
Лтд» / Шрі-Ланка / Шрі-Ланка
|
«СолоМия» /
Шри-Ланка / Україна, Яготин
|
|
Вага упаковки нетто
(г) / ціна упаковки (грн)
|
100 / 5,45
|
50 /
|
100 / 4,50
|
50 / 2,50
|
200 / 7,45
|
100 / 5,40
|
90 / 4,50
|
|
Ціна 100 г (грн)
|
5,45
|
|
4,50
|
5,0
|
3,73
|
5,40
|
5
|
|
Термін зберігання
(місяців)
|
24
|
36
|
тільки кінцева дата
|
24
|
24
|
36
|
24
|
|
Марка чаю
|
Принц Сходу
|
Аскольд
|
Принцеса Нурі Де
Люкс
|
Принцеса Нурі
Эксклюзив
|
JAF TEA
|
Batik Gold
|
Хэйліс
|
|
|
Тип листу (за
відом. виробника)
|
середньолист. FBOP
|
BOP
|
FBOF1
|
BOP1
|
BOP
|
не вказан
|
не вказан
|
|
|
Виробник / країна
вирощування / країна упакування
|
«СолоМия» / Індія /
Україна
|
«СолоМія» /
Шрі-Ланка / Україна, Яготин
|
ТОВ «Ексимтрейд» /
Шрі-Ланка / Україна, Київ
|
ТОВ «Ексимтрейд /
Шрі-Ланка / Украина, Київ
|
«Джаферджи Брозерс»
/ Шрі-Ланка / Шрі-Ланка
|
«Стандарт Трейдинг
Ко (Пвт) Лтд» / Шрі-Ланка / Шрі-Ланка
|
Regency Teas (Pvt)
Ltd / Шрі-Ланка/ Шрі-Ланка
|
|
|
Вага упаковки нетто
(г) / ціна упаковки (грн)
|
100 / 3,50
|
100 / 2,45
|
100 /
|
100 /
|
100 / 3,90
|
100 /
|
|
|
Ціна 100 г (грн)
|
3,50
|
2,45
|
|
|
|
3,90
|
|
|
|
Термін зберігання
(місяців)
|
24
|
24
|
18
|
18
|
24
|
36
|
24
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.3
Органолептична оцінка та фізико-хімічні показники дослідних
зразків чорного байхового чаю
|
Зразок
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
141414
|
|
Настій
|
4
|
4
|
5
|
5
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
5
|
5
|
4
|
5
|
4
|
|
Аромат
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Смак
|
3
|
4
|
4
|
4
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
4
|
4
|
4
|
4
|
|
Міцність
|
4
|
4
|
4
|
4
|
5
|
4
|
4
|
4
|
5
|
5
|
4
|
4
|
4
|
5
|
|
Уборка (зовн. вид
листа)
|
5
|
3
|
3
|
5
|
5
|
3
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
4
|
4
|
|
Колір розвареного
листа
|
5
|
3
|
4
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
4
|
|
Маркування
|
2
|
3
|
2
|
1
|
5
|
4
|
3
|
3
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
2
|
|
Упаковка
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
5
|
5
|
5
|
5
|
4
|
4
|
5
|
4
|
|
Масова доля
водорозчинних екстрактивних речовин (%)
|
39,4
|
36,8
|
40,6
|
42,7
|
36,27
|
38,0
|
43.9
|
37,8
|
41,6
|
41,0
|
40,0
|
42,2
|
40
|
40,1
|
.3. Конкурентоспроможність чорного байхового чаю
.3.1 Визначення показників якості чаїв та побудова типового дерева
властивостей
Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що
обумовлюють її придатність задовольняти певні потреби у відповідності до
призначення. Техніко-економічне поняття «якості продукції» охоплює тільки ті
властивості продукції, які пов’язані з можливістю задоволення продукцією певних
суспільних або особистих потреб у відповідності до її призначення. Відповідно, підвищуючи
якість продукції, слід поліпшувати не всі її властивості, а лише ті, які
впливають на забезпечення продукцією її функцій призначення.
Байхові чаї, відібрані для дослідження, оцінювались за
органолептичними та фізико-хімічними показниками.
У відповідності до одного з головних принципів кваліметрії
якість байхових чаїв напоїв може бути розглянута як ієрархічна сукупність
властивостей, що представляють собою інтерес для споживачів даної продукції.
Графічне зображення такої ієрархії (структури) називається «деревом
властивостей», на першому рівні якого нами були розташовані узагальнені
показники якості байхових чаїв та їх упаковки, а саме: функціональні,
естетичні, екологічні та економічні. Графічне зображення ієрархічної структури
(«дерево властивостей») вищепредставлених узагальнених та одиничних показників
якості байхових чаїв наведене на рис. 2.1.
До функціональних показників якості байхових чаїв, що
проявляються в різні періоди його життєвого циклу ( при транспортуванні, при
зберіганні та при реалізації) відносяться:
уборка (зовнішній вид листа);
зовнішній вигляд (настій, аромат, смак, міцність)
колір розвареного листа;
вміст водорозчинних екстрактивних речовин;
вміст вологи.
2.3.2 Розрахунок комплексних показників якості та
інтегрального показника конкурентоспроможності чорних байхових чаїв
Визначення рiвня якостi кожного з представлених зразкiв
проводилось за комплексним методом його оцiнки, на першому етапi якого були
обранi одиничнi показники якостi, якi на нашу думку представляють найбiльшу
цiнність для споживача. Так, з органолептичних показникiв основними для оцінки
якостi байхового чаю стали: зовнішній вигляд чайного листа (уборка), настій,
аромат, смак, міцність, колір розвареного листа; з фiзико-хiмiчних - вмiст
вологи та вміст водорозчинних екстрактивних речовин.
Оскiльки органолептичнi показники якостi важко пiддаються
кiлькiснiй оцінці, то для кожного була розроблена 5-балова шкала.
Наступним етапом проводилось ранжування (визначення
вагомостi) кожного з показникiв таким чином: ранг 1 присвоювався найбільш
важливому показнику, ранг 2 - наступному за значимiстю i т.д. Це завдання
вирiшувалося виходячи з умови:
.
Результати роботи по визначенню коефiцiєнтiв вагомостi органолептичних
i фізико-хiмiчних показникiв наведенi в таблицi 1.
На третьому етапi визначення рiвня якостi всiх зразкiв байхового чаю
були встановленнi еталоннi i бракувальнi значення показникiв якостi. Так,
еталонними значеннями стали найкращi можливi, а бракувальними - найгiршi
допустимi.
На четвертому, заключному етапi, за допомогою формул, що нижче будуть
наведенi. проводились такi розрахунки:
Переведення показникiв якості чорних байхових чаїв у безрозмiрний
вигляд:
(3),
де Рi - i-й показник якостi в безрозмiрному виглядi (вiдносний
показник);
рі - i-й показник якостi в натуральному виглядi (абсолютний показник
якості);
Рiбр - бракувальне (найгiрше допустиме) значення i-го показника;
Ріет - еталонне (найкраще можливе) значення i-го показника.
Данi розрахункiв були занесенi в таблицю 1.
Розрахунок iнтегрального показника якостi, що дає можливiсть судити про
рiвень якостi:
,
(4)
де аi - коефiцiєнт вагомостi i-го показника;
Рi - вiдносний показник якостi;- число оцiнюваних показникiв.
Так, провiвши даний розрахунок для кожного зразку чаю, нами були
отриманi такi значення iнтегральних показникiв якостi (табл. 2.4):
для чаю Акбар фіолетовий олександрит Q1 = 0,917
для чаю Тана Q2 = 0,753
для чаю Nestea сріблястий Q3 = 0,96
для чаю Ahmad Q4 = 1,201
для чаю JAF TEA (OPA) Q5 = 0,979
для чаю Маброк гірська свіжість Q6 = 0,913
для чаю Аскольд середньолист. (FBOP) Q7 = 1,294
для чаю Принц Сходу Q8 = 0,903
для чаю Аскольд (BOP) Q9 = 1,262
для чаю Принцеса Нурі Де Люкс Q10 = 1,181
для чаю Принцеса Нурі Эксклюзив Q11 = 1,097
для чаю JAF TEA (BOP) Q12 = 1,122
для чаю Batik Gold Q13 = 1,064
для чаю Хэйліс Q14 = 0,718
Цi результати дають можливiсть говорити про те, що найвищий рiвень
якостi має чай Аскольд середньолистовий (FBOP) , оскiльки значення його
iнтегрального показника є бiльш наближеним до одиницi, наступним за якiстю
стоїть чай Аскольд (BOP), далі - Ahmad, а найменший рiвень якостi, по
вiдношенню до всіх попереднiх, має чай Хэйліс, оскiльки для його iнтегрального
показника якостi властиве найменше значення.
Оскiльки в основi визначення рiвня конкурентоспроможності продукцiї
лежить порiвняння сукупностi її показникiв з вiдповiдною сукупнiстю показникiв
конкурентоспроможностi товару-конкуренту.
Першим етапом цього дослідження стало компонування чаїв в 3 групи по
три зразки.
На третьому етапi цього дослiдження визначались коефіцієнти вагомостi
для кожного з одиничних показникiв. При чому дане завдання виконувалось таким
же чином i при такiй само умовi, як при визначеннi iнтегрального показника
якості.
На четвертому етапi був проведений безпосереднiй розрахунок
iнтегрального показника вiдносної конкурентоспроможностi, який в свою чергу
складається з таких послiдовних операцiй:
Розрахунок збiрного параметричного iндексу для функцiональних
показникiв:
,
де аi - коефiцiєнт вагомостi;- вiдносний параметр (показник) якостi,
який розраховується за формулою:
,
де Рдосл. - значення параметру дослiджуваного товару;
Рконк. - значення параметру конкуруючого товару.
. Розрахунок збiрного параметричного iндексу для естетичних показникiв:
Розрахунок параметричного iндексу для економiчних показникiв:
,
де Сдосл. - цiновi характеристики дослiджуваного товару;
Сконк. - цiновi характеристики конкуруючого товару.
Розрахунок iнтегрального показника вiдносної конкурентоспроможностi:
.
При цьому результати за даною формулою мiстять таку умову:
Якщо К1, то дослiджуємий товар має нижчу конкурентоспроможнiсть
порiвняно з конкуруючим товаром, а якщо К1, то дослiджуваний товар має
вищу конкурентоспроможнiсть порiвняно з конкуруючим товаром.
Провiвши даний розрахунок (таблиця 2.5-2.8) нами були отриманi такi
значення iнтегрального показника конкурентоспроможностi байхового чаю по
вiдношенню до товару-конкуренту:
Інтегральний показник № 1по відношенню до № 2 - 0,83
Інтегральний показник № 1по відношенню до № 3 - 0,91
Інтегральний показник № 5 по відношенню до № 6 - 1,59
Інтегральний показник № 5 по відношенню до № 7 - 1,40
Інтегральний показник № 8 по відношенню до № 9 - 0,61
Інтегральний показник № 8 по відношенню до № 13 - 1,06
Потім було розраховано показники конкурентоспроможності між одним із
зразків першої групи із зразком з другої групи, а також зразок другої групи із
зразком третьої групи.
Інтегральний показник № 1 по відношенню до № 5 - 0,60
Інтегральний
показник № 5 по відношенню до № 8 - 1,03
Таким чином можна сказати, що чай Акбар фіолетовий
олександрит (№1) має низьку конкурентоспроможність по відношенню до чаїв Тана
(№2) та Nestea сріблястий, і найнижчу до JAF TEA (OPA) (№5). Байховий чай Принц
Сходу (№8) має невисоку конкурентоспроможність по відношенню до чаю Аскольд
(BOP), але по відношенню до чаю Batik Gold Q13 є досить конкурентноздатним.
Найвищу конкурентоспроможність має JAF TEA (OPA) (№5) в порівнянні з чаями
Маброк гірська свіжість (№6) і Принц Сходу (№ 8).
Таблиця
2.4
Розрахунок
комплексних показників якості чаю
|
Показники
|
а
|
Pет
|
Pбр
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
|
1 2 3 4 5 6 7 8
|
Настій Аромат Смак
Уборка Колір розв. листа Маркування Упаковка Масова доля екстрактивних
речовин (%)
|
0,15 0,15 0,1 0,1
0,1 0,1 0,1 0,2
|
5 5 5 5 5 5 5 35
|
2 2 2 2 2 2 2 31
|
0,66 0,66 0,33 1 1
- 0,66 2,1
|
0,66 0,66 0,66
0,33 0,33 0,33 1 1,45
|
1 0,66 0,66 0,33
0,66 - 0,66 2,4
|
1 0,66 0,66 1 1 -
1 2,93
|
1 0,66 1 1 1 1
0,66 1,32
|
0,66 0,66 0,66
0,33 1 0,66 1 1,75
|
1 0,66 0,66 1 1
0,33 1 3,23
|
0,66 0,66 0,66
0,66 1 0,33 1 1,7
|
1 1 0,66 1 1 0,66
1 2,65
|
1 0,66 1 0,66 1
0,66 1 2,5
|
1 0,66 0,66 1 1
0,66 0,66 2,25
|
0,66 0,66 0,66
0,66 1 0,66 0,66 2,8
|
1 0,66 0,66 0,66 1
0,33 1 2,25
|
0,66 0,66 0,66
0,66 0,66 - 0,66 1,28
|
|
Інтегральний
показник якості
|
|
|
|
0,917
|
0,753
|
0,96
|
1,201
|
0,979
|
0,913
|
1,294
|
0,903
|
1,262
|
1,181
|
1,097
|
1,122
|
1,064
|
0,718
|
Таблиця
2.5
Розрахунок
інтегрального показника конкурентоспроможності чаю
|
Показники
|
а
|
1
|
3
|
4
|
Одиничний параметр
(q)
|
Груповий параметр
(а*q)
|
|
Функціональні
|
|
р1
|
р3
|
р4
|
р1/р3
|
р1/р4
|
|
|
|
1 2 3 4 5 6
|
Настій Аромат Смак
Уборка Колір розв. листа Масова доля екстрактивних речовин (%)
|
0,15 0,15 0,1 0,1
0,1 0,2
|
4 4 3 5 5 39,4
|
5 4 4 3 4 40,6
|
5 4 4 5 5 42,7
|
0,8 1 0,75 1,66
1,25 0,97
|
0,8 1 0,75 1 1 0,92
|
0,12 0,15 0,07 0,16
0,12 0,19
|
0,12 0,15 0,07 0,1
0,1 0,18
|
|
Естетичні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 2
|
Маркування Упаковка
|
0,1 0,1
|
2 4
|
2 4
|
1 5
|
1 1
|
2 0,8
|
0,1 0,1
|
0,2 0,08
|
|
Економічні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
Ціна 100 г (грн)
|
|
5,45
|
4,50
|
5,00
|
1,21
|
1,09
|
|
|
Інтегральний показник № 1по відношенню до № 3 - 0,83
Інтегральний показник № 1по відношенню до № 4 - 0,91
Таблиця 2.6
Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності чаю
|
Показники
|
а
|
5
|
6
|
7
|
Одиничний параметр
(q)
|
Груповий параметр
(а*q)
|
|
Функціональні
|
|
р5
|
р6
|
р5/р6
|
р5/р7
|
|
|
|
1 2 3 4 5 6
|
Настій Аромат Смак
Уборка Колір розв. листа Масова доля екстрактивних речовин (%)
|
0,15 0,15 0,1 0,1
0,1 0,2
|
5 4 5 5 5 36,27
|
4 4 4 3 5 38
|
5 4 4 4 5 43,9
|
1,25 1 1,25 1,66 1
0,95
|
1 1 1,25 1,25 1
0,82
|
0,18 0,15 0,12 0,16
0,1 0,19
|
0,15 0,15 0,12 0,12
0,1 0,16
|
|
Естетичні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 2
|
Маркування Упаковка
|
0,1 0,1
|
5 4
|
4 5
|
3 5
|
1,25 0,8
|
1,66 0,8
|
0,12 0,08
|
0,16 0,08
|
|
Економічні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
Ціна 100 г (грн)
|
|
3,73
|
5,40
|
5,00
|
0,69
|
0,74
|
|
|
Інтегральний показник № 5 по відношенню до № 6 - 1,59
Інтегральний показник № 5 по відношенню до № 7 - 1,40
Таблиця 2.7
Розрахунок
інтегрального показника конкурентоспроможності чаю
|
Показники
|
а
|
8
|
9
|
13
|
Одиничний параметр
(q)
|
Груповий параметр
(а*q)
|
|
Функціональні
|
|
р8
|
р9
|
р13
|
р8/р9
|
р8/р13
|
|
|
|
1 2 3 4 5 6
|
Настій Аромат Смак
Уборка Колір розв. листа Масова доля екстрактивних речовин (%)
|
0,15 0,15 0,1 0,1
0,1 0,2
|
4 4 4 4 5 37,8
|
5 5 4 5 5 41,6
|
5 4 4 4 5 40
|
0,8 0,8 1 0,8 1
0,90
|
0,8 1 1 1 1 0,94
|
0,12 0,12 0,1 0,08
0,1 0,18
|
0,12 0,15 0,1 0,1
0,1 0,18
|
|
Естетичні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 2
|
Маркування Упаковка
|
0,1 0,1
|
3 5
|
4 5
|
3 5
|
0,75 1
|
1 1
|
0,07 0,1
|
0,1 0,1
|
|
Економічні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
Ціна 100 г (грн)
|
|
3,50
|
2,45
|
3,90
|
1,42
|
0,89
|
|
|
Інтегральний показник № 8 по відношенню до № 9 - 0,61
Інтегральний показник № 8 по відношенню до № 13 - 1,06
Таблиця 2.8
Розрахунок
інтегрального показника конкурентоспроможності чаю
|
Показники
|
а
|
1
|
5
|
8
|
Одиничний параметр
(q)
|
Груповий параметр
(а*q)
|
|
Функціональні
|
|
р1
|
р5
|
р8
|
р1/р5
|
р5/р8
|
|
|
|
1 2 3 4 5 6
|
Настій Аромат Смак
Уборка Колір розв. листа Масова доля екстрактивних речовин (%)
|
0,15 0,15 0,1 0,1
0,1 0,2
|
4 4 3 5 5 39,4
|
5 4 5 5 5 36,27
|
4 4 4 4 5 37,8
|
0,8 1 0,6 1 1 1,08
|
1,25 1 1,25 1,25 1
0,95
|
0,12 0,15 0,06 0,1
0,1 0,21
|
0,18 0,15 0,12 0,12
0,1 0,19
|
|
Естетичні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 2
|
Маркування Упаковка
|
0,1 0,1
|
2 4
|
5 4
|
3 5
|
0,4 1
|
1,6 0,8
|
0,04 0,1
|
0,16 0,08
|
|
Економічні
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1
|
Ціна 100 г (грн)
|
|
5,45
|
3,73
|
3,50
|
1,46
|
1,06
|
|
|
Інтегральний показник № 1 по відношенню до № 5 - 0,60
Інтегральний показник № 5 по відношенню до № 8 - 1,03
Розділ 3. Організація торгівлі чаєм
.1 Організація закупівлі чаю торговельним підприємством
Будь-якому підприємству для того щоб ефективно функціонувати
в умовах жорсткої конкуренції потрібно досконало володіти ситуацією і приймати
все можливі рішення, спираючись не на досвід та інтуїцію, а на реальні існуючі
інформаційні дані. Тому, випливає потреба в створенні системи, яка б дозволяла
збирати, систематизувати, обробляти і зберігати всю поточну інформацію по
діяльності підприємства та його оточені.
Джерела надходження товарів є ланка в системі товароруху. На
сучасному етапі джерелами надходження товарів можуть бути:
виробники товарів;
оптові підприємства і оптові посередники;
надходження товарів по імпорту.
Вибір джерел надходження товарів залежить від багатьох
факторів. Як правило враховується асортимент товарів, обсяг товарообігу, рівень
транспортних витрат, швидкість товарообертання, рівень цін.
Постачальниками чаю, з яким СПД «Коротич» встановило
раціональні господарські зв’язки на стабільній довготривалій основі є ТОВ
«Есперанса», ПП «Дьомін», ТОВ «Асканія-Дистриб», «Трейдленд». Договори
купівлі-продажу з цими постачальниками укладаються на рік.
Наявність цих постачальників чаю для СПД «Коротич» є суттєвим
недоліком, але це пов’язано з тим, що магазин реалізує невелику кількість чаю і
задовольняє попит покупців. Для більш повного задоволення попиту населення та
для вирішення ряду цих та деяких інших питань потрібно розробити свою внутрішню
підсистему збору інформації по постачальникам, що дасть можливість значно
підвищити ефективність товаропостачання. А для цього потрібно задіяти і
ефективно використовувати комп’ютер, який є в наявності на СПД «Коротич».
У 2012 р. СПД «Коротич» закупило
1820 кг чаю. Об’єми поставки чаю по місяцям наведенні у табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Надходження
чаю у СПД «Коротич» у 2012 р.
|
Місяць, квартал
|
Кількість, кг
|
|
Січень
|
190
|
|
Лютий
|
180
|
|
Березень
|
170
|
|
І квартал
|
540
|
|
Квітень
|
160
|
|
Травень
|
145
|
|
Червень
|
120
|
|
П квартал
|
425
|
|
Липень
|
65
|
|
Серпень
|
80
|
|
Вересень
|
110
|
|
Ш квартал
|
255
|
|
Жовтень
|
170
|
|
Листопад
|
210
|
|
Грудень
|
220
|
|
ІУ квартал
|
600
|
|
Разом за рік
|
1820
|
Поставки чаю здійснюються на основі заключних договорів
постачання.
Основним документом, який регламентує порядок закупівлі та
організації товаропостачання, є Положення про поставку товарів народного
споживання. Цей документ має силу закону, і його виконання обов’язкове як для
постачальника так і для покупця.
Господарські зв’язки між постачальниками і покупцями
оформлюють договором постачання. Такий договір є засобом активного впливу на
виробництво, розширення асортименту і поліпшення якості продукції. Договір
сприяє зміцненню госпрозрахунку, посиленню взаємної матеріальної
відповідальності сторін по виконанню своїх зобов’язань.
Обов’язковими умовами будь-якого договору закупівлі товарів
повинно бути:
визначення предмета договору;
кількість та якість товару;
вимоги до тари та маркірування;
порядок поставки товару;
порядок прийому товару;
перелік форс-мажорних обставин;
характер та розмір відповідальності сторін, механізм та
розміри стягування штрафів та неустойок;
порядок та місце вирішення спорів;
ціна на товар;
інші умови.
До підписання договору, постачальник заздалегідь узгоджує всі
умови постачання з покупцем.
Договір постачання на чай, як правило, заключається на рік, а
по закінчені терміну знову переоформлюється.
Аналіз договору постачання чаю показав, що в ньому є ряд
недоліків, а саме: відсутній пункт, який визначає асортимент чаю, відсутні
пункти, які визначають кількість та якість продукції, терміни постачання та
ціна товару, санкції за порушення асортименту, кількості та якості, санкції за
наднормативні простої транспорту при розвантажені. Відповідно порушуються
вимоги до укладання договорів постачання.
Великим недоліком є те, що відсутня специфікація, а для
товарів складного асортименту (до яких відноситься чай) - це необхідно. У
договорі необхідно передбачити графіки завезення чаю та штрафні санкції за
поставку неякісної продукції.
Зробивши аналіз договору постачання можна зробити висновок,
що не обхідно чітко розуміти правову та адміністративну сторони в підготовці
договорів, а в разі потреби отримувати консультацію перед їх підписанням.
3.2 Організація доставки, зберігання та продажу чаю
Товаропостачання магазинів може здійснюватися різними
методами: децентралізованим (самовивіз) і централізованим.
Децентралізований метод передбачає виконання
транспортно-експедиційних операцій силами і засобами роздрібних торговельних
підприємств, тобто всі операції з завезення товарів, починаючи з пошуку
транспортру, роздрібні підприємства виконують самостійно. Через це завезення
товарів у роздрібну торговельну мережу таким методом не підлягає плануванню і
раціональній організації операцій, пов’язаних з відбиранням товарів,
офоррмленням документів на відпуск товарів, здійсненням
навантажувально-розвантажувальних робіт. Ефективність використання автомобілів
при цьому, як правило, низька через їх понаднормативний простій, низьке
використання вантажопідйомності. Крім того, децентралізоване завезення
відволікає працівників роздрібної торговельної мережі від виконання своїх
основних обов’язків, пов’язаних з обслуговуванням покупців, а в магазинах з
одним продавцем призводить до закриття підприємства на час, необхідний для
поїздки за товарами. Це негативно відображається на якості торговельного
обслуговування покупців, приводить до втрат товарообороту. Єдина позитивна риса
децентралізованого завезення - це його оперативність. Тому він повинен
використовуватися тільки в надзвичайних ситуаціях.
Централізована доставка товарів здійснюється силами і
засобами постачальників або транспортних підприємств за замовленнями магазинів
в передбачені графіком терміни. При цьому всі транспортно-експедиційні операції
виконуються, як правило, централізовано, без участі представників роздрібної торговельної
мережі.
Централізовану доставку застосовують як за складської, так і
за транзитної форми товаропостачання торговельної мережі.
Прогресивний характер централізованої доставки товарів
полягає в тому, що в цьому випадку забезпечується планове і ритмічне постачання
магазинів за встановленими графіками, зменшується вартість доставки товарів за
рахунок поліпшення техніко-експлуатаційних показників використання
автотранспорту і зменшення кількості експедиційного персоналу, усуваються зайві
ланки товаропросування. За централізованих перевезень значно спрощується
документація на відпускання, одержання вантажів і оплату за транспортування,
тому що всі розрахунки за перевезення з автотранспортними підприємствами
здійснюють постачальники. Така форма доставки товарів дозволяє керівникам і
працівникам роздрібної торговельної мережі більше уваги надавати питанням
організації торговельно-оперативних процесів у магазинах. Разом з тим,
ефективність централізованої доставки товарів досягається в тому випадку, коли для
кожного підприємства правильно визначені інтервали і оптимальні партії
завезення товарів, тобто значно підвищується роль управління товаропостачанням
роздрібної торговельної мережі.
Метод товаропостачання чаю в СПД «Коротич» централізований.
Централізована доставка здійснюється відповідно до поточних замовлень магазину.
Замовлення кількості і асортименту надає завідувач відділом. Замовлення
оформлюються на спеціальних бланках де вказується: номер магазину, його адреса,
асортимент і кількість товарів, що підлягають завезенню, фактично відпущена
кількість. Складаючи замовлення на поточне завезення товарів, заввідділом надає
особливу увагу на частоту завезення і розміру партії, враховуючи при цьому
зміни попиту покупців, оборотність товарів, їх фізико-хімічні властивості,
наявність товарних запасів. Прогресивний характер централізованої доставки
товарів полягає в тому, що в цьому випадку забезпечується планове і ритмічне
постачання в магазин за встановленим графіком, зменшується вартість доставки
товарів за рахунок поліпшення техніко-експлуатаційних показників використання
автотранспорту і зменшення кількості експедиційного персоналу, усуваються зайві
ланки товаропросування. За централізованих перевезень значно спрощуюється
документація на відпускання, одержання вантажів і оплату за транспортування.
Така форма доставки товарів дозволяє керівникам і працівникам магазину більше
уваги надавати питанням організації торговельно-оперативних процесів у
магазині.
Доставка товарів за централізованого завезення товарів здійснюється
за завчасно складеними графіками і маршрутами. Графік доставки - це розклад, в
якому вказується, в які дні і години товар буде доставлятися в магазини.
Графіки завезення розробляються, виходячи з завчасно розрахованої частоти
завезення і розмірів партій. Залежно від прийнятої системи подання замовлень
графіки складаються на квартал, місяць, декаду або день.
Найбільш досконалою формою організації доставки товарів є їх
завезення за погодинними графіками. Суть роботи за погодинним графіком полягає
в тому, що автомобілі прибувають до вантажовідправників і вантажоодержувачів у
строго встановлений час. Робота за погодинним графіком вимагає від
вантажовідправника завчасно підготовлювати товари, навантажувальні механізми і
товарно-транспортні документи, а одержувача - робочу силу і засоби для
вивантаження. Погодинний графік, який передбачає конкретне завдання для кожного
автомобіля на цілий робочий день, підвищує роль і відповідальність водіїв,
робить їх працю більш організованою і продуктивною. Впровадження погодинних
графіків підвищує відповідальність автогосподарств і постачальників за ритмічну
роботу кожного автомобіля протягом робочого дня, сприяє зменшенню потреби в
автотранспорті.
На основі замовлень і графіків складаються маршрути доставки
товарів у роздрібну торговельну мережу. Маршрут - це шлях руху транспортного
засобу, який визначає послідовність завезення товарів у магазини, розроблений з
врахуванням мінімальних транспортних витрат. У маршрут включається одне або
кілька торговельних підприємств залежно від величини партії товарів, що
доставляються, відстані, виду транспорту, його вантажопідйомності тощо.
У практиці торгівлі розрізняють два види маршрутів:
маятниковий і кільцевий. За маятникового маршруту товар на повністю
завантаженому автомобілі доставляється в один магазин, після цього автомобіль
повертається до постачальника, завантажується і направляється в інший магазин.
За кільцевого маршруту повністю завантажений автомобіль доставляє одним рейсом
товари в кілька магазинів, що знаходяться на шляху його руху. Доцільність
вибору того чи іншого виду маршруту визначається необхідністю максимального
зниження витрат на доставку товарів.
Передова форма доставки товарів в торговельну мережу, це
використання тари обладнання і піддонів. Це забезпечує скорочення витрат часу
на розвантажувально-завантажувальні роботи.
На жаль, ця форма доставки товарів в магазин СПД «Коротич» не
використовується. Доставка чаю у СПД «Коротич» по заявках здійснюється без
погодження графіка доставки. А в такий ситуації трапляються випадки коли
постачальник по 2-3 дні не виконує замовлення.
В сучасних умовах суть вимог населення до торгівлі зводиться
до забезпечення можливостей своєчасно придбати усі необхідні товари високого
ґатунку і у потрібному асортименті з найменшими витратами часу за найвигідніших
умов.
Отже, найбільш важливими елементами культури обслуговування
покупців є:
наявність широкого асортименту товарів;
відповідність режиму роботи магазину умовам праці та побуту
обслуговуючого населення;
використання прогресивних методів продажу;
відсутність в магазині черг;
надання покупцям послуг;
належний санітарний стан магазину;
вміння продавця повно і швидко відповісти на запитання
покупців;
ввічливе, уважне ставлення персоналу магазину до покупців;
акуратний зовнішній вигляд продавців, наявність спеціального
форменого одягу.
Операції торговельного процесу обслуговування покупців
поділяються на основні і допоміжні. До основних належить продаж товарів у
торговельному залі і обслуговування покупців, до допоміжних - приймання,
зберігання і підготовка товарів до продажу. При цьому всі складові частини
торговельно-оперативної діяльності взаємопов’язані між собою і витікають одна з
одної.
Залежно від форм продажу структура і послідовність виконання
операцій та схеми торговельно-технологічних процесів можуть бути різними.
Найбільш трудомістка схема - в магазинах, які застосовують індивідуальне
обслуговування. У разі організації роботи за формою самообслуговування деякі
торговельно-технологічні операції виконуються покупцями, що призводить до
зменшення кількості операцій в торговельному залі і спрощення схеми.
Процес продажу товарів і обслуговування покупців - це
сукупність операцій, які забезпечують зміну форм вартості та доведення товарів
до споживачів.
У системі магазинної форми обслуговування розрізняють такі
методи роздрібного продажу товарів: індивідуальне обслуговування,
самообслуговування, за попереднім замовленням покупців за зразками.
Продаж з індивідуальним обслуговуванням здійснюють продавці.
Основні операції, які виконуються за таким методом можна умовно поділити на
організаційно-комерційні та технологічні. До організаційно-комерційних
належать: зустріч і виявлення попиту покупців; пропозиція і показ товарів;
допомога у виборі товарів і консультація; пропозиція супутніх
і нових товарів. Основні технологічні операції: відмірювання, нарізання,
зважування, розрахунок з покупцем, упакування і вручення купівлі.
Зустріч і виявлення попиту покупців - один із важливих
елементів обслуговування, від якого значною мірою залежить кінцевий результат
роботи персоналу магазину - ефективний продаж товарів. Він передбачає наявність
гарного зовнішнього вигляду торговельного підприємства, торгового залу і
працівників магазину, зручного входу і виходу, привабливого викладення і
розміщення товарів на торговельно-технологічному обладнанні.
Після виявлення намірів покупця продавець показує необхідний
товар. Пропозиція і показ проводяться шляхом добре організованого і продуманого
викладення товарів на робочому місці продавця, а також продавцем у процесі
обслуговування. Показуючи товар, звертають увагу покупця на особливості якості,
корисні властивості товару.
Допомогу у виборі товару продавець може подавати у вигляді
порад. Якщо виникає потреба, продавець повинен дати кваліфіковану консультацію.
Консультація повинна сприяти пропаганді нових товарів, вихованню у споживачів
раціональних норм споживання, естетичних смаків. Пропозиція товарів і новинок є
прямим обов’язком продавця. Пропозиція нових, не відомих покупцям товарів,
потребує від працівника прилавка достатньої компетенції, детальних пояснень
відмінностей та переваг даного товару порівняно з уже відомими.
На виконання в магазинах технологічних операцій, пов’язаних з
нарізанням, зважуванням товарів витрачається багато часу і праці. Тому в
сучасних умовах ставиться питання про випуск промисловістю товарів повністю
готових до реалізації, упакованих і розфасованих, що задовольняють покупця.
Самообслуговування - форма продажу, згідно з яким покупці
мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито викладених на
торговельно-технологічному обладнанні в торговому залі магазину, самостійно їх
оглядають, знайомляться і відбирають, оплачуючи купівлі в вузлі розрахунку під
час виходу з торгового залу.
Застосування принципів самообслуговування змінює
торговельно-технологічний процес в магазинах, функції торгового персоналу,
ставить нові вимоги до планування і побудови торгових залів, значно змінюються
і операції з продажу і відпускання товарів.
Характерними для самообслуговування є те, що всі операції
пов’язані з прийманням, зберіганням, переміщенням, підготовкою товарів до
реалізації та викладенням на обладнанні в торговому залі, є ідентичними іншим
методом роздрібного продажу товарів, але здійснюються до відкриття або після
закриття магазину і можуть виконуватися продавцями незалежно від наявності
покупців в торговому залі. При цьому значно скорочується кількість операцій,
які традиційно виконуються продавцями в торговому залі.
Реалізація товарів на замовлення - це форма продажу товарів в
роздрібній торговельній мережі, за яким покупець здійснює попереднє їх
замовлення безпосередньо в магазині, через торгового агента чи за допомогою
телефону, персонального комп’ютера, інших технічних засобів зв’язку і одержує
товари в зазначений час і в обумовленому місці.
Продаж товарів за замовленнями та вдома у покупців
здійснюється за допомогою персональних комп’ютерів. Оплата за куплений товар
також здійснюється через комп’ютер за допомогою спеціальних кредитних карток.
Ця форма вже почала впроваджуватися в нашій країні.
Продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням в нинішніх
умовах є значною. Але поліпшення матеріального добробуту населення, зростання
виробництва товарів і розширення їх асортименту в недалекому майбутньому
приведуть до широкого використання прогресивних методів продажу:
самообслуговування, за зразками, на замовлення.
В магазині СПД «Коротич» використовується форма з
індивідуальним обслуговуванням. Ця форма менш ефективна ніж самообслуговування.
Доцільно взяти за мету впровадження в магазині самообслуговування. Це зменшить
витрати часу покупців на придбання товарів в 2-4 рази, збільшить установчу
площу та площу викладення товарів, відповідно розшириться асортимент і
збільшаться товарні запаси в торговельному залі, зростуть комплексні купівлі.
Економічний ефект буде полягати у збільшенні пропускної спроможності магазину,
зростанні його товарообігу, поліпшення використання торгових площ, скороченні
чисельності торговельних працівників і підвищенні їх продуктивності праці, що в
разі відповідного зниження витрат обігу підвищує рентабельність роботи
магазину.
3.3 Вивчення попиту та формування
асортименту чаю
Формування асортименту - це процес підбору груп, видів та
різновидів товарів відповідно до попиту населення та з метою задоволення цього
попиту. Формування асортименту повинно базуватися на раніше встановлених цілях
і задачах конкретної організації, що обумовлюють напрямок розвитку асортименту.
Це визначає асортиментну політику організації - важливу складову товарної
політики.
Асортиментна політика - цілі, задачі та основні напрямки
формування визначеного керівництвом організації асортименту. Мета організації в
сфері асортименту - формування реального асортименту та такого, що
прогнозується і максимально наближується до раціонального, для задоволення
різноманітних потреб і отримання запланованого прибутку. Серед завдань
асортиментної політики - задоволення попиту та завоювання нових покупців,
оптимізація фінансових результатів фірми та використання її технологічного
досвіду.
Розглянемо основні методи формування асортименту, що
використовуються у світовій практиці. Так, скорочення асортименту - кількісні
та якісні зміни стану набору товарів за рахунок зменшення його широти та
повноти. Причинами скорочення асортименту можуть бути падіння попиту,
недостатність пропозиції, збитковість або низька прибутковість при виробництві
і реалізації окремих товарів.
Розширення асортименту - кількісні та якісні зміни набору
товарів за рахунок збільшення показників широти, повноти та новизни. Причинами,
що сприяють розширенню асортименту, є збільшення попиту та пропозиції, висока
рентабельність виробництва або реалізації товарів, впровадження на ринок нових
товарів або виробників.
Стабілізація асортименту - стан набору товарів, який
характеризується високою стійкістю і низьким ступенем оновлення. Це достатньо
рідкісний стан асортименту.
Оновлення асортименту - кількісні та якісні зміни стану
набору товарів, що характеризуються збільшенням показника новизни. Критерієм
вибору цього напрямку можна вважати необхідність задоволення нових потреб, які
постійно змінюються; підвищення конкурентоспроможності; наміри і прагнення
виробників і продавців стимулювати попит, спонукаючі споживачів здійснювати
покупки нових товарів для задоволення функціональних, соціальних та
психологічних потреб.
Оновлення асортименту - дуже відповідальний метод його
формування, пов’язаний зі значним ризиком для всіх суб’єктів ринкових відносин.
В той же час в умовах конкурентного середовища без оновлення неможливо
обійтися, так як новизна товарів - один з найважливіших критеріїв
конкурентоспроможності організацій-виробників та продавців.
Удосконалення асортименту - кількісні та якісні зміни стану
набору товарів для збільшення його раціональності. Цей комплексний метод
формування асортименту товарів обумовлює вибір можливих шляхів: скорочення,
розширення і оновлення асортименту товарів для формування раціонального
асортименту. Цільовий підхід до формування покращеного раціонального
асортименту складає основну відмінну рису цього методу. При цьому повинні
враховуватися науково обумовлені раціональні потреби, а також вимоги
суспільства: забезпечення безпеки для споживачів та навколишнього середовища,
використання досягнень науково-технічного прогресу для максимального покращення
якості життя.
Гармонізація асортименту - кількісні та якісні зміни стану
набору товарів, що відображають ступінь близькості реального асортименту до
оптимального або кращих закордонних та вітчизняних аналогів, які найбільш повно
відповідають цілям організації. На нашому споживчому ринку цей метод формування
асортименту порівняно новий і виражається у прагненні ряду «елітних» магазинів
формувати асортимент за взірцем відомих закордонних фірм. Крім того, цей метод
характерний для крупних фірм, корпорацій, акціонерних товариств, що мають
дочірні підприємства в різних регіонах (міста, країни або світу).
Отже, на підставі результатів дослідження попиту, а також
визначення споживчих переваг і конкурентоспроможності продукції, керівництво
СПД «Коротич» приймає рішення про закупівлю наступної партії товару і оптимізує
його асортимент. Постачальниками чаю за асортиментом у СПД «Коротич» є:
ТОВ «Есперанса» - Акбар, Ліптон, Бесіда, Принцеси;
ПП «Дьомін» - Хейліс, Карпатський;
ТОВ «Асканія-Дистриб» - Ділмах;
«Трейдленд» - Ахмад.
Як було визначено раніше головним фактором, що визначає
асортиментну політику підприємства, є попит на товар. Зокрема, існують такі
види попиту: реалізований; незадоволений; той, що формується.
Так, реалізованим називають попит покупців, що був фактично
задоволений. Його вивчення спрямовано на визначення розміру і структури
фактичного продажу окремих товарів. Основним показником, що дозволяє зробити
висновок про обсяг і структуру реалізованого попиту, служить обсяг роздрібного
товарообігу і його структура в динаміці.
Незадоволений попит це пред’явлений на товари
купівельний попит, що не був задоволений або через відсутність товару у
продажу, або через незадовільну якість наявних товарів, невідповідність їх
дозування, упаковки вимогам покупця, невідповідність ціни якості чаю.
Попит, що формується це попит на нові і маловідомі
товари, що складається поступово, у ході ознайомлення покупців зі споживчими
властивостями товарів, їх якістю, упаковкою тощо.
Для вивчення попиту на товари використовуються різноманітні
методи. Основу інформаційної бази для вивчення попиту становлять статистичні,
оперативні, бухгалтерські дані торгового підприємства, а також дані, одержані в
результаті застосування таких спеціальних методів, як опитування,
виставки-продажі тощо.
Зокрема, при вивченні реалізованого попиту в СПД «Коротич»
використовуються балансовий метод, метод безпосередньої його реєстрації і метод
експертних оцінок. Балансовий метод полягає у порівнянні двох комплексів
показників, що прагнуть до повної рівноваги. Він дозволяє виявити в результаті
новий (балансуючий) показник. Метод експертних оцінок дозволяє шляхом
опитування працівників торгового залу одержати дані про оптимальний розмір
однієї покупки по тим чи іншим товарам.
При вивченні незадоволеного попиту в СПД «Коротич»
використовуються методи безпосередньої його реєстрації (попит тих покупців, що
звернулись за товаром) та суцільне опитування покупців з реєстрацією всіх
випадків такого попиту. Для вивчення мотивів відмови від покупки товарів,
наявних у магазині і потрібних покупцю, але таких, що не відповідають його
вимогам, використовують метод реєстрації його вимог.
Попит, що формується, у СПД «Коротич» вивчається за допомогою
таких методів, як опитування покупців (усні і письмові) та спеціальні
спостереження за ходом продажу нових товарів або мало відомих покупцям.
Як правило, для вивчення попиту населення у СПД «Коротич»
використовують такий метод дослідження, як письмове опитування
анкетування. Це пов’язано з тим, що письмове опитування дозволяє охопити
більшу, ніж усне, кількість людей, а найбільш поширена його форма - анкета.
3.4
Ефективність торгівлі чаєм
Оцінка ефективності торгівлі чаєм покликана визначити
результат закупівлі та продажу чаю шляхом співставлення доходів та витрат
торговельного підприємства, пов’язаних з їх здійсненням, оцінкою величини
чистого прибутку підприємства від їх продажу.
Оцінка ефективності із закупівлі та продажу товарів
передбачає проведення роботи за такими етапами:
етап. Оцінка можливої роздрібної ціни реалізації.
етап. Визначення оптової ціни закупівлі товару, виходячи з
умов комерційної угоди, що пропонується.
етап. Розрахунок поточних витрат торговельного підприємства,
які пов’язані із закупівлею товарів.
етап. Прогнозування поточних витрат торговельного
підприємства на реалізацію товару, що пропонується.
етап. Розрахунок розміру обов’язкових платежів (податків,
зборів, мита), які підлягають сплаті торговельним підприємством.
етап. Оцінка чистого прибутку підприємства від продажу чаю.
етап. Розрахунок показників ефективності продажу і закупівлі
чаю.
Отже, проведемо розрахунок ефективності торгівлі чаєм у СПД
«Коротич». За 2012 рік СПД «Коротич»
реалізувало чаю - на загальну суму 36261 грн. Торговельну надбавку на чай
магазин встановлює у розмірі 30-35% від закупівельної ціни, сума закупленого
чаю (Сз) у 2012 р. становить 27540 грн.
Оцінка (прогнозування) можливої роздрібної ціни реалізації
товарів є необхідною умовою визначення торговельної виручки (товарообігу)
підприємства та, відповідно, його доходів.
Для нормального функціонування торговельного підприємства рівень
роздрібної ціни реалізації товарів повинен бути достатнім для фінансування
витрат підприємства із закупівлі та реалізації товарів, що передбачає
необхідність вивчення структури формування роздрібної ціни.
Основними елементами, що формують ціну реалізації товарів,
які закуповують торговельні підприємства, є: оптова ціна закупки товарів (Ц3);
витрати на закупівлю товарів (В3); витрати на реалізацію товарів (ВР); сума
обов’язкових платежів (податків, зборів, мита), що сплачуються підприємствами
торгівлі (ОП); сума чистого прибутку, що залишається в розпорядженні
підприємства (ЧП).
Оптова ціна закупівлі товару (Ц3) становить кінцеву договірну
(контрактну) ціну угоди, що враховує всі види цінових знижок, які надаються
продавцем торговельному підприємству-покупцю, та узгоджені базисні умови
поставки.
До поточних витрат підприємства, що пов’язані з закупівлею
товарів (В3) відносяться витрати на транспортування товару, його кредитування,
страхування, зберігання та інші витрати, причетні до здійснення окремих видів
комерційної угоди.
Розмір транспортних витрат (ВТ) залежить від місцезнаходження
партнерів по угоді та виду транспорту, що використовується. Розмір цих витрат
вищий при угодах з іноземними, поза обласними постачальниками, відносно нижчий
або відсутній - при угодах з місцевими постачальниками, при укладенні угод
комісії та консигнації.
Чай СПД «Коротич» завозить за рахунок постачальника.
Залежно від умов кредитування (ВК) угоди по закупівлі товарів
поділяються на наступні види: із закупівлею товарів за рахунок власних коштів
(угоди, що не потребують залучення кредитних ресурсів); із закупівлею товарів з
частковим притягненням кредитних ресурсів банку (з пайовою участю власних та
позикових коштів), із закупівлею товарів повністю за рахунок кредитних ресурсів
банку; із закупівлею товарів за рахунок комерційного кредиту продавця.
СПД «Коротич» закуповує товари за власні кошти підприємства.
Залежно від страхування (ВС) виділяють угоди: за якими
страхування не здійснюється; із страхуванням вантажу при транспортуванні; із
страхуванням вантажу при зберіганні; із страхуванням ризику не поставки товару;
із страхуванням ризику втрати передбаченого прибутку; з іншими видами умов
угоди.
Даний магазин укладає угоди, за якими страхування не
здійснюється.
Витрати торговельного підприємства на зберігання товару (ВЗб)
залежать від методу закупки товарів, що пропонується постачальником, та графіка
завозу на торговельне підприємство.
ВЗ = ВТ + ВК + ВС + ВЗб.
Витрати по зберіганню чаю при закупівлі дорівнюють нулю.
Загальна сума поточних витрат даного торговельного підприємства, пов’язана із
закупівлею товарів (ВЗ), дорівнює 0.
Величина поточних витрат реалізації товарів (Вр) не залежить
від умов укладеної комерційної угоди на закупівлю товарів, вона визначається
специфікою реалізації окремих товарів, а також загальним рівнем та складом
витрат торговельного підприємства.
До поточних витрат торговельного підприємства, пов’язаних з
реалізацією товарів, відносять матеріальні та прирівнені до них витрати:
витрати на оренду та утримання будівель, споруд, приміщень та інвентарю;
амортизація основних фондів; відрахування в ремонтний фонд; знос малоцінних та
швидкозношуваних знарядь праці; витрати на рекламу та управління; витрати на
оплату праці (без обов’язкових відрахувань на соціальні потреби).
Сума матеріальних та дорівнених до них витрат з реалізації
закуплених товарів (МВР) визначається з врахуванням їх фактичного
середньомісячного рівня за останній звітний період (у відсотках) до обороту по
закупівлі товарів (УМВН), суми партії товарів, що закуповується, та
прогнозованого періоду між закупкою та реалізацією товарів (Д). Розраховується
за формулою:
МВР = 
= 
Рівень матеріальних і прирівнюваних до них витрат з реалізації
закуплених товарів (УМВн) у СПД «Коротич» - 0,1%.
Сума витрат на оплату праці робітників торговельного
підприємства, що відносяться до витрат за угодою (ФОП), визначається з
урахуванням фактичного середньомісячного рівня доходів на підприємстві (у
відсотках до обороту по закупівлі товарів (РД), суми партії товарів, що
закуповується та прогнозованого періоду (в днях) між закупкою і реалізацією
товарів (Д). Розрахунок здійснюється за формулою:
ФОП =
=
Рівень витрат на оплату праці (Рд) в даному магазині складає - 0,3%.
Загальна сума поточних витрат на реалізацію товарів за даною
угодою визначається за формулою:
ВР = МВР + ФОП = 335 + 1323 =1658 грн.
Обов’язкові платежі (податки, збори, мито), що сплачуються
торговельним підприємством, визначаються діючою в України системою
оподаткування підприємств та затвердженими в законодавчому порядку ставками цих
платежів.
Постійними та незалежними від умов комерційних угод є такі
обов’язкові платежі: за групою обов’язкових платежів, які входять до складу
витрат обігу підприємства (ОПВО): платежі ОПФ, що формуються по відношенню до
суми витрат на оплату праці (ФОП), а саме: відрахування на соціальне
страхування та в пенсійний фонд (СС), відрахування в фонд зайнятості (СЗ) та
платежі (ОПО).
СПД «Коротич» здійснює відрахування на соціальне страхування
- 2,9%, в пенсійний фонд - 32%, фонд зайнятості - 2,1%.
Розрахунки здійснюються за наступною формулою:
ОПф= 
= 
=
489 грн.
За групою обов’язкових платежів, що входять до ціни реалізації товару
та оплачуються наступними покупцями (ОПЦ), постійним їх видом є податок на
додану вартість, плановий розрахунок якого здійснюється за встановленою ставкою
від оподаткованого обороту (Спдв).
Об’єктом оподаткування є різниця між торговельною виручкою
(товарообігом), витратами на закупівлю товарів та поточними матеріальними
витратами, пов’язаними з закупівлею та реалізацією товарів (ПВм).Розрахунок
суми податку на додану вартість по угоді здійснюється за формулами:
ОПЦ =
За групою обов’язкових платежів, що сплачуються з прибутку
підприємства (ОППР), основним постійним їх видом для всіх угод є податок на прибуток
від торговельної діяльності. Розрахунок оподаткованого прибутку по угоді
здійснюється відповідно з вимогами Закону «Про оподаткування прибутку
підприємств». Розрахунок податку на прибуток проводиться за наступною формулою:
ОППР =
СПР - ставка податку на прибуток, 25%
ВД = 
= (36261 - 27540) = 8721 грн. ·
Загальний розмір обов’язкових платежів, що підлягають сплаті в ході
здійснення за результатами продажу, визначаються як сума розглянутих вище видів
обов’язкових платежів:
ОП=
Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні торговельного
підприємства, формується як різниця між валовими доходами підприємства від
реалізації чаю, з одного боку, поточними витратами та обов’язковими платежами,
з другого.
ЧПН=
Для оцінки ефективності закупівлі та продажу чаю
використовується система основних та допоміжних показників. Рівень витрат обігу
(Рво) визначається:
РВО =
Сума витрат обігу торговельного підприємства, що відносяться
до даної угоди, визначаються за формулою:
ВО =
В якості допоміжних показників оцінки ефективності продажу
чаю можуть бути використані такі показники:
Рентабельність обороту із закупівлі чаю (РОЗН) рівень якої
визначається за формулою:
РОЗН =
2. Рентабельність
обороту по реалізації чаю (РОР), значення якого розраховується за формулою:
РОРН =
Як видно з приведених вище розрахунків, чистий прибуток, що
залишився в розпорядженні торговельного підприємства від реалізації чаю,
дорівнює 3513 грн.
З цього можна зробити висновок, що торгівля чаєм у СПД
«Коротич» у 2012 р. була прибутковою.
Результати розрахунків представлені у табл. 3.2.
Отже, ефективність продажу чаю на досліджуваному підприємстві
визначає ефективність проведення цінової політики. Тому перш за все для того,
щоб вона була ще ефективнішою, необхідно визначити цільовий рівень
рентабельності витрат обігу. У 2012 р.
вони становили 67,45%, а це говорить про те, що на 1 грн витрат обігу СПД
«Коротич» отримало 67,45 коп. чистого прибутку. На 1 грн реалізації чаю чистий
прибуток становив - 9,69 коп.
Таблиця
3.2
Ефективність
торгівлі чаєм СПД «Коротич» у 2012 р.
|
№ пор.
|
Показники
|
Сума
|
|
1.
|
Сума закупівлі
(Сз), грн.
|
27540
|
|
2.
|
Сума реалізації
(Ср), грн.
|
36261
|
|
3.
|
Валовий дохід (ВД),
грн.
|
8721
|
|
4.
|
Матеріальні витрати
(МВ), грн.
|
335
|
|
4.1.
|
Рівень матеріальних
витрат (УМВ), %
|
0,1
|
|
5.
|
Фонд оплати праці,
(ФОП), грн.
|
1323
|
|
5.1.
|
Рівень доходу (Рд),
%
|
0,3
|
|
6.
|
Витрати реалізації
(ВР), грн.
|
1658
|
|
7.
|
Обов’язкові платежі
від ФОП (ОПф), грн.
|
489
|
|
8.
|
Податок на прибуток
(ОПпр), грн.
|
1334
|
|
9.
|
3550
|
|
10.
|
Чистий прибуток
(Чп), грн.
|
3513
|
|
11.
|
Рентабельність
витрат обігу, (Рво), %
|
67,45
|
|
12.
|
Витрати обігу (ВО),
грн.
|
5208
|
|
13.
|
Рентабельність
обороту із закупівлі, (Роз), %
|
12,76
|
|
14.
|
Рентабельність
обороту від реалізації (Рор), %
|
9,69
|
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Проведений аналітичний огляд літератури показав що чай як
цінний харчовий продукт має багатовікову історію та завдяки своєї харчової та
біологічної цінності, набуває все більш популярності. До 2013 р. число шанувальників чаю, по
оцінці експертів, може наблизитися до 2,5 млрд людей.
Сьогодні чай вирощують в 37 державах світу, і його
виробництво в останні роки неухильно росте. Основними його виробниками
залишаються Індія (виробляє 700 тис. тон за рік, третина від цієї кількості йде
на експорт, а дві третини реалізується на внутрішньому ринку), Китай,
Шрі-Ланка, Японія, Індонезія, Пакистан, Кенія, Грузія, Азербайджан та ін.
Формування ринку чаю в Україні почалося в 1991 р. Зараз
фахівці оцінюють ємність ринку чаю приблизно у 1519 тис. тонн щорічно.
В останні роки спостерігається збільшення споживання чаю. В основному чай в
Україну імпортується зі Шрі-Ланки більше 50%, з Індії 20,9%
та Китаю 6,5%.
В Україну постачається в основному фасований чай, і лише
близько 20% чаю фасується на вітчизняних фабриках. Серед лідерів поставок
фасованого чаю компанії: Lipton, Ahmad, Dilmah, Майский чай, Dilmah, Принцесса
Нури тощо. В останні роки намітилася тенденція до активізації виробництва в
Україні, що буде сприяти зниженню цін на кінцеву продукцію.
В Україні налічується більше 1000 фірм, у сфері діяльності
яких чайний напрямок займає одне із пріоритетних місць. Біля половини всього
обсягу чаю доводиться на найбільш відомі марки. Найбільш міцні позиції займають
торговельні марки Ahmad, Batik, Принцеси, Dilmah, Yellow Label. Кожна з них
представлена різними сортами та упаковками. Трейдерів, які торгують чаєм, можна
умовно поділити на дві категорії. До першої належать постачальники власної
торговельної марки чаю, який спеціально фасується для тої чи іншої компанії. До
другої належать дистриб’ютори вже відомих марок. Єдиним виробником чаю
залишається фірма «Мономах».
На сьогоднішній день на ринку чаю України виявлена
присутність великої кількості фальсифікованої продукції через встановлення
високої вартості кращих сортів чаю, обмеженість регіонів його вирощування та
велику кількість різновидів та марок чаю на ринку. Існує декілька видів
фальсифікації чаю: якісна, асортиментна, кількісна та інформаційна, серед яких
найбільш поширеними є якісна та кількісна фальсифікації. Види фальсифікації
чаїв, засоби і характер фальсифікованого продукту в різних країнах неоднакові.
Фальсифікацію чаїв можна поділити на два основних види: використання для
фальсифікації якісного чаю природних рослинних продуктів місцевого походження і
підфарбовування та хімічна обробка, а також вторинна переробка спитого чаю.
СПД «Коротич» реалізує споживачам чорний байховий чай
наступних торгових марок: «Майский чай» (ПІІ «Майский чай» ТОВ, м.Київ),
«Dilmah» (Шрі-Ланка), «Аскольд» та «Batik» (КОФ «Соломия», м.Київ), «Принцеса
Канди» (ТОВ «Ексімтрейд», м.Київ), «Greenfield» (Росія) та «Ahmad tea» (СП
«Українська чайна фабрика Ахмад Ті», м.Харків).
Згідно з отриманими результатами, якість досліджуваного нами
чорного байхового чаю усіх торгових марок за органолептичними показниками
відповідає вимогам нормативної документації (їх оцінка якості знаходиться в
межах 4,88 - 5,00 балів).
За фізико-хімічними показниками досліджувана продукція також
відповідає вимогам стандарту ГОСТ 1938-90 «Чай черный байховый фасованный.
Технические условия».
Найвище значення інтегрального показника якості при
розрахунку отримала продукція торгової марки «Jaf Tea», що обумовлено високими
значеннями її органолептичних та фізико-хімічних показників. Найнижче значення
- чорний байховий чай торгової марки «Тана».
На конкурентоспроможність чорного байхового чаю за умови
широкої пропозиції продукції на ринку суттєвий вплив мають як функціональні та
естетичні показники, так і економічні, що й доводять отримані нами результати.
Закупівля чаю здійснюється на основі заключення договорів
постачання.
Доставка чаю здійснюється централізовано без використання
передової технології - піддонів, на яких зпакетовано чай за видами і сортами.
При реалізації товарів та чаю використовується індивідуальний
метод продажу.
Постачальником чаю у СПД «Коротич» є ТОВ «Есперанса», ПП
«Дьомін», ТОВ «Асканія-Дистриб», «Трейдленд».
Торгівля чаєм у 2011 р була ефективною - рентабельність обороту по реалізації склала 9,69%.
Пропозиції:
Більш ефективною формою продажу є самообслуговування, але
можливість її використання утруднена із-за великих труднощів у переплануванні
торговельного залу. Це можливо буде зробити при капітальному ремонті, який
планується зробити у 2012-2014 рр.
При доставці чаю використовувати сучасну технологію доставки
- піддони, а це необхідно передбачити в договорах постачання.
Підвищити ефективність торгівлі чаєм за рахунок розширення
асортименту, на основі заключення договорів поставки чаю від інших
постачальників, яких є достатньо на ринку України.
Система брендингу чорного байхового чаю в СПД «Коротич» є
недостатньо потужною, що забезпечує недостатній рівень продажів продукції та
нестабільну прихильність споживачів до підприємства. Визначення
конкурентоспроможності даного підприємства засвідчує про неминучу втрату
лідируючих позицій на ринку у випадку ігнорування слабких сторін по відношенню
до підприємств-конкурентів.
Для удосконалення товароруху чорного байхового чаю в СПД
«Коротич» доцільно було б:
проводити періодично виставки-дегустації продукції різних
товаровиробників. Культура дегустації чорного байхового чаю в торговому залі
відіграє важливу роль, адже вміло проведена виставка-дегустація спонукає до
здійснення купівлі продукту споживачами;
розривати угоди з малими постачальниками і розширювати
зв’язки з крупними дилерами чорного байхового чаю;
періодично здійснювати перевірку якості чорного байхового чаю
шляхом проведення вибіркової експертизи реалізуємої продукції;
призначити працівника, який відповідатиме за всю інформацію
для покупців про товари підприємства і за систему стимулювання збуту;
враховувати головні показники конкурентоспроможності, однак треба
пам’ятати, що вирішальне значення щодо прийняття рішень про покупку мають не
лише раціональні мотиви (згідно з соціальними дослідженнями близько 60% покупок
здійснюється інтуїтивно);
пам’ятати, що деякі формулювання дратують споживачів, тому
рекламні звернення мають бути не настирними і зрозумілими пересічному
споживачу;
розміщувати на вітринах чай поряд з іншими смаковими товарами
завжди на постійному місці;
використовувати принцип «не круглих цін». Наприклад, не 5,00
грн., а 4,98 грн.;
намагатися постійно стежити за діяльністю конкурентів і
вчасно реагувати на зміну попиту в магазині на чорний байховий чай.
Список використаних джерел
1. «Про захист прав споживачів» Закон України від
15.12.93 р. № 3682-ХП із змінами й доповненнями.
. «Про якість та безпеку харчових продуктів і
продовольчої сировини» Закон України від 23.12.97 р. № 771/97 ВР із змінами і
доповненнями.
. Апопій В.В., Бабенко С.Г. Комерційна
діяльність на ринку товарів та послуг. Підручник - К., 2002. - 457 с.
. Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза
товарів. Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2003. - 278 с.
. Джинджолия P.P., Ревишвили Т.О. Комплексная
переработка чайного листа. - М.: Агропромиздат, 1989. - 118 с: ил.
. Дубініна А. А., Жук Ю. Т. Товарознавство
смакових товарів. - К.: Професіонал. - 2004.
. Еванс Дж., Берман Б. Маркетинг. - М.:
Економика, 1990. - 350 с.
. Елизарова Л.Г. Экспертиза качества чая.
Методическое руководство. - 2-е изд. исправленное. - М.: «Московская высшая
школа экспертизы», 2001.- С. 24.
. Економика предприятия / Под ред. В.Я.
Горфинкеля, В.А. Швандара. -М.: «Банки и биржи». - 1998.
. Коломієць Т.М., Притульська Н.В., Романенко
О.Л. Експертиза товарів: Підручник. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. -
274 с.
. Коробкіна З.В., Романенко О.Л. Товарознавство
смакових товарів. Підручник. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. - 379 с.
. Лігоненко Л.О., Чумак І.М. Управління
товарним забезпеченням обороту торговельного підприємства: Навч. посіб. - К.,
КНТЕУ,1998.
. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М.
Економіка торговельного підприємства. Підручник. - К., 1999 - 797 с.
14. Мережко Н.В. Сертифікація товарів і
послуг: Підручник - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. - 298 с.
15. Панкратов Ф.Г. Серегина Т.К. Коммерческая
деятельность: Учебник для вузов. - М.: Маркетинг. - 1999.
. Панкратов Ф.Г., Серїогіна Т.К. Комерційна
справа: Навч. посіб. - Рівне: «Вертекс», 2001.
. Павлюченко Ю.П. Методи визначення
фальсифікації товарів - К.: КНТЕУ, 2005. - 303 с.
. Романенко О.Л. Асортимент та якість чаю.
Конспект лекцій. - К.: КНТЕУ. - 2000.
. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов
П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. - К.: Лібра, 1997. - 632 с.
. Ушакова Н.М. Кукурудза Л.А. Головачук Т.І.
Олейник С.І. Економічна стратегія діяльності торгового підприємства в умовах ринкової
економіки. - К.: КНТЕУ 1993.
. Фесюк В.А., Гончаренко H.I., Кириченко М.Р.
Товаропостачання торговельних підприємств. Навч. посіб. - К., КНТЕУ, 2003.
. Чепурной И.П. Идентификация и фальсификация
продовольственных товаров: Учебник. - М.: Издательско-торговая корпорация
«Дашков и К°», 2002.- 460 с.
. Чепурной И.П. Товароведение и экспертиза
вкусовых товаров: Учебник. - М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг»,
2002. - 404 с.
. Васнецов Д. Сила в смеси. Рынок чая
приобретает английский акцент. //»Продукты питания», 2008, №22, с. 5-7.
. Довгаль С. Когда не хочется кофе. //
«Продукты питания», 2010. - № 20. - С. 33-37.
. Дмитрук М. Чайный рынок взрослеет // Продукты
питания. - 2011. - № 5.
. Зирка Н. Рейтинг марок продукции. // «Товар
лицом», 2011. - № 7. - С. 20-21.
. Ковтун Е. Смена чайного лидера // Новый
маркетинг. - 2011. - № 10. - С. 32-36.
. Кудряшов П, Рощина Е. Байховый чай // Спрос.
- 2011. - № 9. - С. 14.
. Лагода Т. Чаёвники: лига замечательных
джентельменов. // «Продукты питания», 2010, № 43, С. 41-44.
. Мешкин А, Сизых А., Шавракова И. Обман на
чайном рынке // ОБЖ. - 2012. - № 2. - С. 11-14.
. Павленко В. Новейшая чайная история. //
«Продукты питания», 2011, № 7, с. 12-14.
. Положешникова М.А., Ковров Г.В., Лычников
Д.С. О потребительских свойствах чая // Пища, вкус, аромат. - 1998. - № 6. - С.
2 - 3.
. Порембский А. Чайная церемония по-украински
// Агроперспектива. - 2011. -№ 9.-С.54-55.
. Руденко О. «Хочу чаю» 2002-2003. Годовой
торговый обзор // Бизнес. - 2011. - №
50 (517). - С. 53-55.
. Следзь С, Следзь Н. Чай: ринок динамічно
зростає // Галицькі контракти. - 2010. - № 21. - С. 60-65.
. Тамбовец Е. Ice-Tea: первый полноправный
сезон. // «Food & Drinky», 2011, № 6, с. 12-16.
. Чай - продукт особый. Маркетинговая оценка и
перспективы развития рынка чая // Продукты питания. - 2005. - № 5. - С.35 - 37.
. Яновский A.M. Конкурентоспособность товара и
производителя продукции в системе рыночной економики // Стандарты и качество. -
2011. - № 2.
. ГОСТ 1936-85 Чай. Правила приёмки и методы
анализа.
. ГОСТ 1938-90 Чай чёрный байховый фасованный.
Технические условия.
. ГОСТ 28851-90 Чай. Метод определения
водорастворимых экстрактивных веществ» Стандарт являється аналогічним
стандарту ИСО 1574-80.
43. <http://www.rusteaco.ru/help.html>
. <http://www.business.ua/>
. <http://www.sbf.ru/recognize.html>
. <http://www.uaie.org/>
. <http://tea.volny.edu/>
. <http://www.tea-coffee.ru/>
. <http://www.teainfo.ru/article_tmarket.html>
. <http://www.union-group.ru>