Формування асортименту на підприємстві 'Епіцентр'

1.      Ознайомлення з підприємством

Компанія «Епіцентр К» - це національна мережа сучасних будівельних гіпермаркетів, з широким асортиментом товарів та європейськими стандартами обслуговування. ТОВ «Епіцентр К» було зареєстровано 27 серпня 2003 року. Мережа гіпермаркетів «Епіцентр К» динамічно розвивається. На сьогоднішній день працює 31 гіпермаркет, з них 6 гіпермаркетів розташовані у м. Києві, інші у Західному регіоні України та Східному регіоні України.

В мережі гіпермаркетів «Епіцентр К» Ви знайдете все для будівництва, ремонту й декорування Вашого будинку або офісу. Товари представлені в різноманітних секторах: великі будівельні роботи, оздоблення ванної кімнати, облаштування дачі та засоби за доглядом присадибною ділянкою, декорації й оформлення, інструменти, електрообладнання тощо - всього білбше 100 тисяч найменувань.

У гіпермаркетах «Епіцентр К» представлено товари як вітчизняного, так і іноземного виробництва. Товар поставляється у гіпермаркети як власним виробництвом, так і за допомогою співпраці з понад 1000 постачальниками продукції. Гіпермаркети «Епіцентр К» розраховані на всі категорії клієнтів і можуть задовільнити навіть найвишуканіше смаки покупців. Прогресивний менеджмент організації сприяє розвитку персоналу, кар’єрному росту й росту матеріального благополуччя всіх співробітників компанії.

Асортимент товарів:

.        Автотовари

.        Будівельні матеріали

.        Вироби з дерева

.        Вироби з металу

.        Деко (посуд, текстиль, подарунки)

.        Декор. Шпалери. Фарби.

.        Електротехніка

.        Епік - дитячі товари

.        Інструменти

.        Канцтовари

.        Меблі, кухні

.        Побутова техніка

.        Побутова хімія, особиста гігієна

.        Покриття для підлоги, плитка

.        Садовий центр

Організаційна структура

2.      Закупівельна діяльність підприємства

Забезпечення підприємства сировиною, матеріалами і комплектуючими виробами, основним устаткуванням і допоміжним обладнанням, своєчасна їх закупівля в необхідному асортименті, кількості і високої якості впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Особливо цей вплив відчувається в ринкових умовах, коли кінцеві результати діяльності підприємства залежать від кваліфікації, вміння, компетенції та ініціативи робітників закупівельного центру.

Закупівельним центром зазвичай називають сукупність осіб або груп осіб, які беруть участь у процесі ухвалення рішення про закупівлю. Учасники такого центру мають ряд загальних цілей (вони не завжди повністю збігаються) і розподіляють відповідальність за ризики, пов'язані з ухваленням рішення. Взаємодія усередині центру здійснюється, виходячи з ролі, які його учасники виконують у процесі закупівлі. Всі учасники центру або беруть безпосередню участь у процесі купівлі, або відповідають за результати діяльності фірми і тому тим або іншим чином беруть участь в ухваленні рішень про закупівлю.

Основні функції закупівельних центрів промислового підприємства:

дослідження ринку сировини і матеріалів;

визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах;

складання плану закупівель;

вибір постачальників;

складання угод з постачальниками, транспортними організаціями на поставку сировини і матеріалів;

приймання матеріальних ресурсів на склади;

встановлення ліміту на матеріали для цехів та оформлення документів для видачі в цехи;

контроль за станом норм виробничих запасів;

забезпечення зберігання матеріальних ресурсів;

участь у виставках, ярмарках тощо.

Основною задачею управління закупівельною діяльністю виявляється здійснення закупки конкурентоспроможних товарів у відповідності до вимог та запитів потенційних споживачів і до договірних зобов’язань з привабливими, надійними постачальниками.

Маркетинг закупівлі - це маркетинг відносин, який поєднує в єдину систему конкретних виробників, оптову і роздрібну торгівлю з конкретними споживачами, де найбільш активну роль грає підприємство, яке здійснює закупівлю. Такий зв’язок являє собою новий тип взаємовідносин в каналі збуту, ініціюється підприємством, що здійснює закупівлю товарів, та втілюється в додаткових видах його діяльності, які забезпечують вивчення та активне формування попиту і пропозиції, приведення їх у відповідність один з одним.

Для забезпечення ефективності управління закупівлями товарів в умовах маркетингової орієнтації в підприємстві повинно базуватися на наступних принципах: ретельний облік потреб реальних і потенційних споживачів при прийнятті управлінських рішень в області закупівельної діяльності; створення умов для максимального пристосування товарної, цінової політики, розподіли і політики просування до потреб покупців; забезпечення прибутковості закупівельної діяльності.

Торговельним підприємствам слід управляти закупівельною діяльністю в процесі управління товарним портфелем по наступних етапах: планування закупівельної діяльності, її організація, контроль та регулювання.

Планування закупівельної діяльності в торговельних підприємствах слід здійснювати по наступних напрямках: оптимізація товарного портфеля; аналіз потенційних та постійних постачальників по таких критеріях як конкурентоспроможність їх товарного портфеля, імідж постачальників, якість співробітництва з ними; вибір постачальників на основі результатів проведеного аналізу; складання переддоговірних вимог до постачальників (на основі життєвого циклу товарів, їх споживчих характеристик, цін та конкурентоспроможності з урахуванням вимог потенційних споживачів), рішень щодо процесу співробітництва (транспортування товарів, забезпечення їх сервісною підтримкою, відповідальності за можливі збитки, характеру розрахунків); вибір методу закупівлі товарів.

В процесі планування закупівельної діяльності дуже важливо визначити її стратегію. Залежно від типів постачальників виділяються чотири сучасні стратегії в маркетингу закупівель: вибір глобальних постачальників; вибір одиничних постачальників; модульні поставки, закупівля модулів; комплексний функціонально-вартісний аналіз.

Організація закупівельної діяльності, що виступає наступним етапом її управління, повинна передбачати наступні дії: організація ефективних зв’язків між службами та спеціалістами, які приймають участь в управлінні закупівельною діяльністю (менеджер по закупках товарів, бренд - менеджер (менеджер по марках), менеджер по товарах (товарних групах), маркетологи, юристи, робітники складів, транспортна служба або підрозділ) а саме, інтерактивність зв’язків, раціональнийрозподіл функцій, обов’язків, відповідальності; укладення договорів, торговельних угод із постачальниками на поставку товарів з визначеними характеристиками, увизначеному обсязі, через визначений інтервал; приймання товарів; оплата за товари, що надходили, у відповідності до вимог договорів та торговельних угод.

Успіх організації запланованої закупівельної діяльності в підприємствах залежить від наявності її контролю та регулювання, які є заключним етапом підсистеми управління закупівельною діяльністю.

3.      Збутова діяльність підприємства

Схема купівлі товару у гіпермаркеті м. Луцьк «Епіцентр К» по безготівковому розрахунку

Покупець хоче придбати товар в «Епіцентрі К» → Він обирає необхідний товар разом з продавцем → Продавець виписує внутрішню накладну і відкладає товар → Покупець прямує до відділу безготівкових розрахунків → Там йому виписують рахунок-фактуру на обраний товар → Після виписаного рахунку-фактури товар зарезервовано на 3 (банківські) дні, не рахуючи дня виписки → Покупець сплачує рахунок-фактуру в банку, після чого товар зарезервовано ще на 3 дні → Покупець повертається до «Епіцентру К» і прямує у відділ «Безготівкових розрахунків» → При собі повинен мати: паспорт, довіреність, свідоцтво про реєстрацію платника податку (якщо 1-ий раз), рахунок-фактуру → Там видають: видаткову накладну(РНК), податкову накладну(ННК), рахунок (за бажанням клієнта) → Покупець прямує до торгового залу і по видатковій накладній отримує товар у відділі. Товар який був проплачений по рахунку вчасно повинен бути зарезервований. Отримавши товар, покупець проходить до кас безготівкового розрахунку. Товар повинен забиратись в день виписки документів.

Збут продукції є найважливішим елементом маркетингової діяльності підприємства, тому що саме на цьому етапі виготовлена продукція потрапляє на ринок і реалізується, а підприємство одержує прибутки і відшкодовує витрачений капітал. І тільки реалізувавши товар і одержавши прибуток, підприємство досягає кінцевої цілі - витрачений капітал набуває грошового вигляду.

Роль збуту в маркетинговій діяльності підприємств полягає в такому:

у сфері збуту визначається кінцевий результат усіх зусиль підприємства, спрямованих на одержання прибутку;

пристосовуючи збутову мережу до потреб споживача, виробник активно впливає на споживача і тим самим одержує перемогу в конкурентній боротьбі;

збутова мережа начебто продовжує доробку товару і його підготовку до продажу (упаковка, фасовка, сортування);

в період збуту здійснюється вивчення смаків і пріоритетів споживачів.

Найважливіші функції збуту:

дослідження попиту споживачів та їхні вимог до номенклатури і якості продукції;

установлення взаємовідносин з покупцями з метою укладання угод на поставку;

формування ринку збуту, портфеля замовлень, своєчасне та ефективне завантаження виробничих потужностей, оформлення супровідної документації, пов'язаної з відвантаженням та транспортуванням готової продукції;

забезпечення вчасної і комплектної реалізації продукції згідно з угодами постачання;

підвищення ефективності збутової діяльності шляхом зниження збутових витрат та підвищення швидкості товарообігу;

ефективна організація роботи складів готової продукції і тарного господарства, ефективне використання складського обладнання та складських мереж.

Найважливіша функція збуту - доведення товарів від виробника до споживача. Завдання полягає в забезпеченні найбільш швидкого товарообігу з найменшими витратами та необхідності знайти найбільш раціональний канал розподілу і спосіб реалізації. Функції збуту виконують відділи збуту, які організаційно будуються по функціональною або товарною ознакою.

Збутова діяльність повинна забезпечувати успіх маркетингової стратегії підприємства.

Розробляючи збутову стратегію підприємство повинно враховувати такі фактори:

особливості кінцевих споживачів - їх кількість, концентрацію, перспективи діяльності, інноваційність, рівень прибутків, особливості поведінки при закупівлі;

можливості фірми - її фінансове становище, конкурентоспроможність, основні напрями ринкових стратегій, масштаби виробництва;

характеристики товару - вид, науково-технічний рівень, вимоги до технічного обслуговування, термін зберігання тощо;

рівень конкуренції, збутова політика конкурентів - їхня кількість, концентрація, збутова стратегія та тактика, взаємовідносини в системі збуту;

характеристика і особливості ринку - фактична і потенційна його місткість, щільність розміщення покупців, кон'юнктура тощо;

порівняльна цінність різних збутових систем.

Ще одним фактором збуту являється стимулювання. Дуже часто на підприємствах, зокрема і в супермаркеті, на якому я проходила практику зустрічається стимулювання як споживачів, так і власного персоналу.

переконання коливних споживачів зробити покупку;

збільшення обсягу споживання товару розраховуючи на один покупця;

стимулювання споживачів до регулярного споживання;

зниження сезонних коливань споживання.

Для досягнення цих цілей застосовуються наступні прийоми:

• надання покупцям знижок (різдвяні знижки, знижки у зв'язку із закінченням сезону й т. п.);

• проведення лотерей. Широко відомі безкоштовні лотереї, проведені, наприклад, компаніями, що провадять прохолодні напої й пиво, розіграші призів великими магазинами й т. п. В Інтернеті проведення лотерей одержало не менш широке поширення;

• проведення презентацій товарів. Презентації покликані наочно продемонструвати достоїнства товару. Якщо проводиться презентація харчових продуктів і напоїв, споживачі звичайно мають можливість їх спробувати;

• вручення подарунків покупцям. За придбання певного товару або декількох товарів на певну суму компанія може дарувати покупцеві подарунок (додаткову одиницю товару або що-небудь інше). Так, наприклад, за придбання річної передплати на журнал покупець може одержати в подарунок безкоштовну передплату на тематичний додаток до нього;

• видача покупцям купонів. Якщо покупець робить покупку на певну суму, йому видається купон, що засвідчує його право на одержання знижки на наступну покупку. На відміну від дисконтної карти купон має разова дія й вилучається при здійсненні наступної покупки. Крім того, звичайно купон має обмежений термін дії (протягом рекламної акції, протягом місяця й т. п.). Існує й інша система купонів. Клієнт може одержувати купон за кожну покупку на певну суму. При цьому, якщо протягом певного часу він набере необхідне правилами акції кількість купонів, вона може одержати в подарунок якої-небудь досить дорогий товар або одержати досить значну знижку при придбанні великого товару;

• гарантування покупцям повернення грошей у випадку, якщо товар не відповідає очікуванням покупця. Єдиними умовами такого повернення є схоронність товару й не перевищення певного строку з моменту продажу.

4. Технологія формування асортименту товарів

Робота з формування асортименту товарів повинна тривати. Принципи безперервно, з дотриманням певних принципів, формування з якими здійснюється розподіл товарів на підприємствах асортименту роздрібної торгівлі, запровадження для окремих гіпермаркета оптимальної широти і глибини асортименту, добір у мага¬зинах товарів за різними асортиментними ознаками.

Такими принципами є:

забезпечення відповідності товарного асортименту характеру і особ-ливостям попиту населення з метою найбільш повного його задово¬лення;

визначення оптимальної широти і глибини асортименту товарів для кожного магазину з урахуванням їхньої товарної спеціалізації, зони діяльності та величини торговельної площі;

забезпечення постійної наявності у продажу сталого асортименту товарів відповідно до попиту населення;

максимальне наближення до покупців товарів повсякденного попиту і простого асортименту та концентрація товарів складного асортименту у відносно невеликій кількості спеціалізованих і універсальних магазинів, які мають можливості для показу та реалізації всього асортименту товарів;

економічна ефективність роботи гіпермаркету

Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі потребує не тільки встановлення гіпрмаркетах групового і видового асортименту, раціонального розміщення його в окремих гіпермаркетах, але і постійного регулювання та систематичного контролю за дотриманням його повноти і стабільності. Це досягається шляхом розробки і впровадження в практику роботи гіпермаркетів обов'язкових асортиментних переліків товарів.

Асортимент товарів у гіпермаркетах з часом змінюється під впливом виробництва та купівельного попиту населення. Глибоке вивчення цих змін та врахування їх у повсякденній роботі дозволяє працівникам сфери торгівлі вносити відповідні корективи в асортиментні переліки товарів, формуючи оптимальний асортимент у гіпермаркетах.

«Епіцентр К» відділ «Деко»

Секції відділу:

1.      Текстиль

.        Посуд

.        Подарунки

Секція «Посуд»

·        Посуд для приготування їжі, для чаю та кави, столовий

·        Набори каструль та аксесуари для кухні

·        Сервізи

·        Столові прибори та аксесуари

Секція «Текстиль»

·        Кухонний текстиль

·        Махрові вироби

·        Столовий текстиль

·        Штори, гардини

·        Матраци, подушки, ковдри

Секція «Подарунки»

·        Вази, годинники, шкатулки

·        Фігурки, статуетки

·        Картини, фото-продукція, предмети інтер`єру

·        М`які іграшки, ляльки

·        Свічки, підсвічники, все для паління

·        Ігри для дітей та дорослих

5. Організація торговельно-технологічних процесів

При проходженні практики я була ознайомлена з зберіганням товарів в гіпермаркеті «Епіцентр К». Процес зберігання товарів у гіпермаркеті пов'язаний з виконанням таких технологічних операцій, як переміщення товарів у визначені для цього приміщення, їх розміщення та укладання в місця зберігання, створення оптимального режиму зберігання, дотримання встановлених термінів зберігання товарів, нагляд за станом товарів під час зберігання і забезпеченням роботи необхідного технологічного обладнання (холодильного, теплового та ін.), підтримання чистоти в приміщеннях магазину, поточний догляд за товарами тощо.

Торгово-технологічний процес в роздрібних торгових підприємствах є комплексом взаємозалежних торгових (комерційних) і технологічних операцій і є завершальною стадією всього торгово-технологічного процесу товарознавства.

Торгово-технологічний процес включає такі операції, як розвантаження, приймання товарів за кількістю і якістю, зберігання, фасування та пакування товарів, їх переміщення та викладка в торговому залі магазину та ін. Він здійснюється персоналом магазину без участі покупців. Операцією називається частина торгово-технологічного процесу, виконувана працівниками шляхом застосування певних прийомів і способів.

Основними напрямами досягнення раціональної організації торгово-технологічного процесу в магазині є:

Широке впровадження прогресивних методів і технології продажу товарів та обслуговування покупців;

Раціональна планування приміщень магазину та застосування сучасного високопродуктивного торгово-технологічного обладнання;

Забезпечення безперебійного постачання магазину товарами, які користуються устойівим споживчим попитом;

Розробка оптимальних схем розміщення і викладення товарів у торговельному залі;

Механізація та автоматизація трудомістких процесів;

Застосування сучасних технологічних засобів управління рухом товарів, його комп'ютеризація.

Всі технологічні операції, виконувані в магазині, діляться на три групи:

Пов'язані з продажем і обслуговуванням покупців - викладка товарів у торговельному залі, отборка або відпуск товарів, розрахунково-касові операції, надання додаткових послуг;

Пов'язані зі зберіганням товарних запасів - приймання товарів, їх переміщення до місця зберігання, зберігання запасів у встановленому розмірі та асортименті;

Пов'язані з підготовкою товарів до продажу - обробка товарів, переміщення в торговий зал.

Підготовка товарів до продажу. Важливе значення для раціоналізації процесу продажу товарів і впровадження прогресивних методів обслуговування покупців має попередня підготовка товарів до продажу.

Необхідність проведення операцій попередньої підготовки товарів до продажу в магазинах обумовлюється тим, що значна частина товарів, вироблених промисловими та переробними підприємствами України, надходить у торгівлю в непідготовленому до реалізації стані (у великогабаритній тарі, навалом, розібраними і не укомплектованими). Тому працівники магазинів вимушені виконувати перед подаванням товарів у торговий зал різноманітні операції, які фактично є продовженням процесу виробництва у сфері обігу.

Попередня підготовка товарів до продажу - це комплекс операцій, які виконуються з товаром у магазині перед подання його у торговий зал (до місць продажу) і спрямовані на доведення його до повної готовності для продажу покупцям. Характер і обсяги операцій цього комплексу визначаються складністю асортименту товарів, властивостями окремих товарів, особливостями їх пакування (тара, упаковка), рівнем готовності товарів до продажу, розміром покупок, застосуванням тих чи інших методів продажу товарів і т. п.

Усі операції попередньої підготовки товарів до продажу поділяють на загальні, яких потребує будь-який товар, і специфічні, які обумовлені конкретними особливостями окремого товару.

Комплекс загальних операцій попередньої підготовки товарів до продажу включає розпаковування товарів, їх облагородженим (надання товарам товарного вигляду), сортування, перевірку цін та маркування товарів (заповнення ярликів, цінників на товар), комплектування подарункових наборів і підготовку товарів до подачі на робоче місце

Викладка товарів

Поруч із формуванням асортименту потрібно вирішувати завдання ямерчандайзинга, тобто. раціонального розміщення товарів у торговому залі магазину.

При розміщення товарів у торговому залі необхідно забезпечити:

вибір найдоцільнішою для такого типу магазину угруповання товарів;

наближення до покупців товарів частого від попиту й зручний них розміщення товарів періодичного й поодинокого попиту, потребують тривалого ознайомлення (огляд, консультація, примірка), і навіть технічно складних;

закріплення постійних місць за товарами на устаткуванні; розосередження товарів, які мають підвищений попит, різноманітні зонам торгового залу;

розташування товарів, запаси яких поповнюються у торгівельному залі кілька разів на день була в безпосередній близькості до приміщень їх збереження і підготовки на продаж.

Реклама - це інструмент ринку, в її основі - інформація й переконання. Реклама допомагає домогтися скорочення часу, що витрачається торговими працівниками, на закупівлю і збут товарів частково звільняє їх від особистої участі в просуванні рекламованих товарів, що також веде до зниження витрат обігу. Вона сприяє зменшенню втрат часу покупців при пошуку необхідних товарів.

Окремо можна виділити, що рівень рекламного забезпечення у даному супермаркеті дуже високий. Рекламі засоби дуже ефективні і професійно оформлені, в той же час не надто нав'язливі. Слід зазначити, що чим більше реклами в магазині тим більше коштів він отримує як від рекламодавців так і від більшого продажу рекламованої продукції.

Реклама товарів в магазині є на:

Пакетах;

Формі працівників;

На номерках камер схову;

Трансляція рекламних аудіо роликів;

Реклама на банерах над камерами схову;

Реклама на щитах вхідної зони;

Реклама на банерах над столами для упаковки;

При вході до гіпермаркету;

Стікери на вхідних дверях;

Розділитель покупок;

Оформлені палет;

Проведення чекової акції.

7. Документальне оформлення видачі і отримання товарів, основні форми розрахунків

Товаросупровідні документи (ТСД) - документи, які містять необхідну та достатню інформацію для ідентифікації партій товарів на всьому шляху товаропросування.

ТСД залежно від характеристик товару поділяються на: кількісні, якісні, розрахункові і комплексні.

Кількісні ТСД - документи, призначені для передачі і збереження інформації про кількісні характеристики товарів або товарних партій. До кількісних ТСД відносяться пакувальні листи, специфікації, акти про встановлену розбіжність у кількості товарів, комерційні акти.

Акти про встановлену розбіжність у кількості товарів складають у тих випадках, коли фактична кількість товарів при прийманні не співпадає з кількістю, вказаною у документах. Будь-яка втрата, псування або пошкодження оформляються комерційним актом з обов'язковою присутністю представників перевізника або охорони, що дасть підставу для відшкодування заподіяного збитку вантажовідправнику чи вантажоотримувачу. Зазначені документи призначені для передачі відомостей постачальнику про кількісні втрати товарів при транспортуванні, виявлених під час їх приймання.

ТСД якості - документи, призначені для передачі і збереження інформації про якість товарів. ТСД містять не тільки відомості про якісні характеристики товарів, їхні значення, градації якості, а також про найменування товарів, їхніх виробників (постачальники, відвантажувачі), дату виготовлення (відвантаження), а також інші необхідні відомості.

Документи якості поділяються на обов'язкові та необов'язкові. До перших відносяться сертифікати відповідності товарів, які повинні проходити обов'язкову сертифікацію, і посвідчення якості, якщо у стандарті передбачена їх наявність. Обов'язковість сертифікатів відповідності для зазначеної групи товарів (продукції) передбачається наказом Держстандарту України «Про проведення обов'язкової сертифікації в Україні». Інші види сертифікатів - гігієнічний, ветеринарний, фітосанітарний - не є заміною сертифікату відповідності й обов'язковим ТСД.

Розрахункові ТСД - це документи, призначені для документального оформлення угоди про ціни, оплату транспортних витрат, спільному (або односторонньому) покриттю витрат, у тому числі транспортних, інших витрат, якщо у складеному договорі купівлі-продажу (або постачання) ці відомості не були передбачені. До розрахункових ТСД відносяться протокол узгодження цін, рахунки, рахунки-фактури та інші документи про ціни. Основним призначенням рахунків є інформація про ціну та вартість товару. У рахунках також є відомості про кількість товарів в упаковці, але вони не є основними.

Комплексні ТСД - документи, призначені для передачі та збереження інформації про кількісні, якісні та вартісні характеристики товарних партій, а також для кількісного врахування їх у процесі товаропросування. До комплексних ТСД відносяться прибутково-видаткові, товарно-транспортні, залізничні накладні, коносаменти

Розрахунки населення з підприємствами торгівлі, громадського харчування і послуг в здебільшого, здійснюються готівкою.

Контроль у цій сфері регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. №1776-ІП (далі - Закон про РРО)

Відповідно до Закону про РРО розрахунки за товари (роботи, послуги) готівкою повинні проводитися із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Розрахункові операції із застосуванням РРО супроводжуються роздруківкою і видачею касового чека, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Приймання товару в торговельній точці - перший етап процесу переробки товарів, у ході якого визначаються кількість, якість і комплектність товару, виявляються відхилення й причини таких відхилень. Порядок, строки приймання, документальне оформлення регламентуються нормами Цивільного та Господарського кодексів, інструкціями №П-6 і №П-7, договорами купівлі-продажу, поставки, міни тощо, укладеними між підприємством роздрібної торгівлі (або фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності) і постачальником. Якщо в процесі приймання товару встановлено невідповідність фактичної наявності товару даним, зазначеним у товаросупровідних документах, а також у випадках поставки товару неналежної якості (битого, розукомплектованого, із закінченим терміном придатності тощо), то в таких випадках складається акт про виявлені недостачі (надлишки), бій, неукомплектованість та інші відхилення, підписаний особами, які провадили приймання продукції, що є підставою для пред'явлення претензії постачальникові (або транспортної організації - перевізникові), як це передбачено інструкціями №П-6 і №П-7.У кожному разі акт є первинним документом, що фіксує господарські операції, і його заповнення має відповідати вимогам ст. 9 Закону України про бухоблік до первинних документів, а саме акт має містити такі реквізити:

назву документа (акт про виявлені невідповідності при прийманні товару);

дату й місце складання (число, місяць, рік, найменування населеного пункту);

назву підприємства, від імені якого складено документ (необхідно конкретизувати назву магазину);

зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру (необхідно конкретизувати характер відхилень (недостача, надлишки, бій, закінчення терміну придатності тощо), кількість, ціну за одиницю товару, суму);

посади, прізвища й особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції (тобто акт мав підписуватись усіма особами, які брали участь у перевірці кількості та якості товару (особа, не згодна зі змістом акта, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду й викласти свою думку).

Підставою для оприбуткування товарів є такі первинні документи, що надаються постачальником:

накладна типової форми №М-11 (затверджено наказом №193);

товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН (затверджено наказом №488/346) і форми №1-ТН (затверджено наказом №154) при доставці товарів автомобільним транспортом;

залізнична накладна при надходженні товару залізничним транспортом. До залізничної накладної можуть бути додані специфікації (перелік усіх видів і сортів товарів, що входять до цієї партії) і пакувальні аркуші (перелік усіх видів і сортів товару, що перебувають у кожному товарному місці), про що обов'язково робиться помітка в накладній;

сертифікати (при поставці товарів, що входять до Переліку №28).

Для одержання товарів працівникові підприємства - матеріально відповідальній особі, що приймає товар, видається довіреність. Вона має бути оформлена відповідно до Інструкції №99. Реквізити довіреності (номер, дата) обов'язково мають зазначатися в документах постачальника (накладній, товарно-транспортній накладній). Товари, що надійшли на підприємство, оприбутковуються в день їх надходження за фактичною наявністю.

Для оформлення надходження товарів підприємства роздрібної торгівлі можуть використовувати і типові форми первинної документації, і форми документів, розроблені на підприємстві й передбачені наказом (або іншим розпорядчим документом) про облікову політику.

При прийманні товарів від постачальників можуть бути виявлені розбіжності в кількості або якості товару, зазначених у супровідних документах і тих, що фактично надійшли. У цьому випадку особливу увагу необхідно приділяти правилам приймання товару і документального оформлення виявлених розбіжностей, які забезпечують можливість відшкодування матеріальної шкоди - нестачі товару, що виникла з вини постачальника.

Правила приймання товару залежать від місця їх одержання (на складі одержувача, на залізничній станції або на складі постачальника) та упаковки товару (без упаковки або в упаковці).

Основними принципами приймання товару є:

а) приймання товару на складі постачальника:

• товар в упаковці приймається одержувачем за кількістю місць або за вагою-брутто, перевірка за кількістю одиниць або вагою повинна бути проведена протягом строків, установлених держстандартами, технічними умовами, особливими поставки та іншими нормативними документами;

незатарений товар приймається за кількістю натуральних оди-ниць або вагою-нетто:

б) приймання товару на складі одержувача проводиться за кількістю натуральних одиниць або вагою;

в) приймання товару на залізничній станції проводиться згідно із

залізничною накладною і вантажною квитанцією. При цьому, необхідно перевірити цілісність вагона або контейнера, наявність пломб і чіткість відтисків на них. Якщо органи транспортної організації видають

вантаж без перевірки ваги, про це повинен бути зроблений запис в залізничній накладній.

Приймання товару, незатареного в тару, проводиться з обов’язковим переважуванням товару, із складанням спеціального документа - відвісу.

Найбільш раціональним способом приймання товарів, що надійшли, є застосування спеціального штампу приймання. Цей штамп ставиться без-посередньо на супровідних товарних документах (рахунках-фактурах, товарно-транспортних накладних тощо) матеріально відповідальними особами, що прийняли цінності в підзвіт. У ньому зазначається дата приймання товару, номер і дата супровідного документа, сума прийнятих товарів і окремо тари, що завіряється підписом матеріально відповідальної особи.

Проте не в усіх випадках можна оформити приймання товарів поставленням штампу на супровідних документах. Наприклад, коли одержані товари за одним супровідним документом оприбутковуються різними матеріально відповідальними особами. У таких ситуаціях приймання товарів оформлюється актом приймання, де вказується найменування, артикул, ґатунок, кількість і сума товарів за документом постачальника і товарів, що фактично надійшли.

В магазині «Атлант плюс» наявна як готівкова, так і безготівкова форма розрахунків. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення.

У сучасних умовах застосовують такі основні форми платіжних інструментів, а, відповідно, і форми розрахунків:

платіжними дорученнями;

платіжними вимогами-дорученнями;

чеками;

акредитивами;

векселями;

платіжними вимогами;

меморіальними ордерами;

банківськими платіжними картками.

Платіжне доручення - документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку.

Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру.

Розрахунки платіжними дорученнями можуть здійснюватись:

за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

у порядку попередньої оплати;

для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;

для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи фермерів тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;

Доручення приймають до виконання від платника протягом 10-ти календарних днів. День заповнення доручення не враховується.

Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за

допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:

класифікацію розрахунків;

організацію розрахунків;

форми відповідних документів;

взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти:

розрахунки за товарними операціями;

розрахунки за нетоварними операціями.

Висновки

Головною перевагою гіпермаркету «Епіцентр К» є його місце розташування в м. Луцьку. За період проходження навчальної практики на отримання робітничої професії «Агент з постачання», я сумлінно відносилась до виконання програми практики, і відпрацювала всі питання згідно календарного графіку.

Детально розглянула кожну тему, закріпивши свої теоретичні знання практичною діяльністю.

У період проходження начальної практики я проробила наступну роботу:

·        Ознайомилась з підприємством, правилами безпеки праці, організацією робочих місць;

·        Вивчила структуру управління організацією;

·        Ознайомилась з закупівельною та збутовою діяльністю підприємства;

·        Вивчила технологію формування асортименту товарів;

·        Вивчила організацію торговельно-технологічних процесів;

·        Ознайомилась з рекламно - інформаційною роботою;

·        Вивчила документальне оформлення видачі і отримання товарів, основні форми розрахунків.

Список використаних інформаційних джерел

управління асортимент торговельний

1. «Комерційна діяльність» Апопій В.В. 2008. - 558 с.