Дохідна частина бюджету (на прикладі міста Львова)

Дохідна частина бюджету (на прикладі міста Львова)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретично - методологічні засади формування доходів місцевих бюджетів

.1 Значення і зміст місцевих бюджетів

.2 Принципи формування дохідної частини місцевих бюджетів

.3 Склад та структура надходжень до міського бюджету

Розділ 2. Дослідження процесу управління формування доходної частини бюджету м. Львова

2.1   Планування дохідної частини бюджету м. Львова

2.2  Організація виконання доходної частини міського бюджету

2.3 Облік та контроль за виконанням надходжень до міського бюджету

Розділ 3. Управління доходами місцевих бюджетів та контроль за їх ефективним використанням

.1 Шляхи вирівнювання доходів місцевих бюджетів

.2 Перспективи використання світового досвіду для вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Із визнанням України країною з ринковою економікою суттєво зростає необхідність інтегрування фінансових інститутів місцевого самоврядування у світогосподарський комплекс міжнародного економічного співробітництва і з цією метою прийняття низки рішень, що передбачають реформування бюджетної системи у напряму відокремлення місцевих бюджетів від державного, встановлення дійсної самостійності місцевих бюджетів усіх рівнів і видів, використання нових підходів у організації міжбюджетних відносин на основі бюджетного федералізму та фіскальної автономії місцевої влади, вирішення проблем місцевого оподаткування, переведення комунальних підприємств на ринкові методи господарювання. З огляду на це актуальності набувають питання реструктуризації доходів місцевих бюджетів.

Актуальність теми зумовлено незабезпеченістю місцевих бюджетів в Україні фінансовими ресурсами та їхньою неспроможністю надавати мінімальний рівень державних послуг. Питання формування дохідної частини місцевих бюджетів, особливостей фінансових відносин на місцевому рівні висвітлювались у працях вітчизняних науковців і практиків, серед яких потрібно відзначити С.А. Буковинського, О.Д. Данілова, В.В. Зайчикову, О.П. Кириленко, В.І. Кравченка, О.І. Луніну, В.М. Опаріна, О.О. Сунцову, І.Я. Чугунова та інших. У дослідженнях розкрито зарубіжний досвід побудови міжбюджетних відносин і напрями застосування його в Україні.

Метою дипломної роботи є аналіз та оцінка місця і ролі місцевих бюджетів, механізму формування та напрямів використання доходів місцевих бюджетів (на прикладі міста Львова), обґрунтування напрямів їх реформування в контексті зміцнення фінансової стійкості.

Відповідно до поставленої мети у дипломній роботі вирішуються такі методи дослідження:

Ø  проаналізувати теоретично-методологічні засади місцевих бюджетів;

Ø  провести аналіз планування та виконання надходжень до міського бюджету Львова за 2010-2012 роки;

Ø  окреслити шляхи вирівнювання доходів місцевих бюджетів;

Ø  охарактеризувати напрями вдосконалення процесу планування та виконання доходної частини бюджету м.Львова

Робота має таку структуру.

В першому розділі „Дослідження процесу управління формування доходної частини бюджету м.Львова” розглядаються місце і роль місцевих бюджетів.

Другий розділ „Аналіз планування та виконання міського бюджету” присвячений висвітленню методів і джерел формування доходів місцевого бюджету міста Львова.

В третьому розділі „Напрями вдосконалення процесу управління надходженнями до місцевого бюджету ” характеризуються основні проблеми пов’язані з вдосконаленням міжбюджетних відносин світового рівня, а також перспективи розширення фінансової бази місцевих бюджетів.

При написанні дипломної роботи були використані законодавчі, нормативно-правові акти, звітні дані Міністерства фінансів України, ухвали Львівської міської ради за 2012-2010 роки “Про міський бюджет м. Львова на 2010-2012 роки за програмно-цільовим методом”, звітність Управління Державного казначейства у Львівській області про виконання міського бюджету за досліджуваний період. Також використані праці українських та іноземних авторів та інші публікації з питань формування та використання доходів місцевих бюджетів.

Розділ 1. Теоретично - методологічні засади місцевих бюджетів

1.1    Значення і зміст місцевих бюджетів

Місцеві бюджети займають одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, в них зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів. Місцеві бюджети є також найбільш чисельною ланкою бюджетної системи країни, вони відіграють важливу роль у перерозподілі валового національного продукту, фінансуванні державних видатків, перш за все, соціальної спрямованості.

Місцеві бюджети здійснюють безпосередній вплив на задоволення різноманітних потреб населення, стан та якість надання державних послуг. Видатки місцевих найбільш яскраво віддзеркалюються їх значення у функціонуванні місцевого господарства, утриманні об’єктів соціально-культурного призначення, проведенні інвестиційної політики, здійснення соціального захисту населення, охороні навколишнього середовища.

Стосовно визначення поняття “місцеві бюджети” в економічній літературі немає єдиної точки зору.

В перші роки організації бюджетної системи місцеві бюджети розглядалися як сукупність завдань, доручених місцевим органам, і сукупність коштів, якими вони володіють для їх задоволення.

Деякі вчені за основу визначення місцевих бюджетів приймають територіальний принцип, розглядаючи їх як бюджети окремих адміністративно-територіальних одиниць. Ряд економістів характеризують місцеві бюджети як економічні відносини. Наприклад, І.Н. Ходорович характеризує місцеві бюджети як “сукупність економічних відносин, що забезпечують фінансову базу місцевих Рад щодо розвитку і утримання головним чином галузей господарства, які безпосередньо спеціалізуються на підвищення добробуту населення” [52, ст. 123].

В офіційних документах, зокрема в Бюджетному Кодексі України дається таке визначення бюджету: “Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду” [2].

Місцеві бюджети - складна і важлива економічна категорія. Питання їх побудови, ефективного функціонування у фінансовому механізмі держави постійно привертають увагу наукових і практичних кіл.

Сучасне розуміння терміну “бюджет” сформувалось на основі численних досліджень вчених-економістів в галузі державних і муніципальних фінансів. Як грошова, розподільча, суспільно-економічна й правова категорії бюджет сформувався у середині ХІХ століття внаслідок бурхливого розвитку капіталізму.

Ø  Кириленко О.П. визначає, що бюджет - “щорічна відомість сформованих доходів і здійснених видатків” [15, С.1-3].

Ø  Ходський Л.В. бюджетом називає „розпис державних доходів і видатків на визначений період часу, який розглядається державними установами і затверджується верховною владою” [22, С.459].

Відомий український вчений М. Мітіліно визначив основні вимоги до бюджету:

1.      бюджет повинен бути єдиним;

2.      прилюдним;

.        універсальним;

.        спеціальним - тобто всі доходи та видатки повинні бути представлені якомога детальніше за видами;

.        збалансованим;

.        терміновим;

.        бюджет може бути брутто і нетто;

.        групування доходів і видатків повинно здійснюватися за міністерським і предметним принципами;

.        бюджет повинен мати консолідовану й перемінну частини [12, С. 279].

Більшість вказаних принципів стали класичними і відображені в Бюджетних кодексах зарубіжних країн.

Принципи бюджетного устрою визначені статтею 7 Бюджетного кодексу відповідно до вимог статті 95 Конституції України щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Суть і зміст засад побудови зведеного бюджету в Україні характеризуються наступними принципами:

Єдність забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдиним порядком виконання бюджетів та ведення бюджетного обліку й звітності.

. Збалансованість. Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету за відповідний період.

2.      Самостійність забезпечується закріпленням за місцевим самоврядуванням відповідних доходів; правом місцевих органів визначати напрями використання власних, закріплених, регульованих доходів; правом місцевих рад незалежно одна від одної розглядати та затверджувати місцеві бюджети.

.        Повнота означає включення до складу бюджетів всіх надходжень та видатків, передбачених нормативно-правовими документами і відображення у звіті про виконання бюджету кінцевих касових операцій за розрахунками Державного казначейства.

4.      Обґрунтованість. Бюджет формується на основі реальних макропоказників економічного й соціального розвитку та розрахунків доходів і видатків за встановленими правилами й методиками

.        Ефективність. Досягнення усіма учасниками бюджетного процесу поставлених завдань при мінімальному залученні бюджетних коштів.

.        Субсидіарність передбачає розподіл видатків між ланками бюджетної системи на засадах максимального наближення суспільних послуг до їх безпосередніх споживачів.

.        Цільове використання коштів полягає у використані бюджетних асигнувань лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями та закріплені бюджетним розписом.

.        Справедливість та неупередженість розподілу суспільного багатства між галузями соціальної сфери, громадянами країни, територіями через бюджетну систему.

.        Публічність і прозорість. Прийняття через парламент закону “Про державний бюджет”, затвердження звіту про його виконання; прийняття рішень місцевих органів влади щодо місцевих бюджетів; висвітлення в засобах масової інформації показників бюджетів та звітів про їх виконання

.        Відповідальність кожного учасника бюджетного процесу за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Інститут самостійних місцевих бюджетів є найважливішою ланкою місцевого фінансового господарства. Законом України „Про бюджетну систему України” (1995р.) самостійність бюджетів розглядалась лише як один з принципів бюджетного устрою, а Бюджетним кодексом вже чітко встановлені критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи, визначено перелік закріплених податків і неподаткових надходжень за різними рівнями бюджетної системи, регламентовано повноваження місцевих органів влади та управління в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання місцевих бюджетів, складання звітності про їх виконання та затвердження звітних матеріалів. З іншого боку, широка система прав суттєво обмежена рішеннями вищестоящих ланок бюджетів щодо обсягів міжбюджетних трансфертів, частим переглядом податкового законодавства, зміни до якого відображаються в законі про Державний бюджет України на поточний рік, переорієнтацією бюджетних видаткових програм.

Самостійність місцевих бюджетів, згідно з Декларацією про принципи місцевого самоврядування в державах-учасницях Співдружності, проголошеною 29.10.1994р., гарантується:

Ø  наявністю власних бюджетних доходів і достатнім рівнем закріплених доходів;

Ø  правом органів місцевого самоврядування визначити напрями використання бюджетних коштів;

Ø  забороною на вилучення вільних залишків коштів місцевого бюджету;

Ø  відшкодуванням збитків, нанесених державними органами і органами місцевого самоврядування іншого рівня;

Ø  стабільністю економічного законодавства.

Сутність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження органів місцевого самоврядування. По-друге, як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та державним бюджетами, а також всередині сукупності місцевих бюджетів.

За формою вираження місцеві бюджети - фінансові плани територій, що формуються та затверджуються представницькою владою в межах чинної бюджетної компетенції. Бюджетний процес на місцевому рівні управління охоплює процедуру балансових розрахунків дохідної й видаткової частин місцевих бюджетів із застосуванням певних критеріїв фінансового вирівнювання.

Місцеві бюджети за економічним і соціальним змістом є важливою фінансовою категорією, основу якої становить система розподільчих відносин, яка виникає:

Ø  між місцевими бюджетами й суб’єктами господарської діяльності, що функціонують на території, підвідомчій місцевому самоврядуванню;

Ø  між локальними бюджетами і населенням даної території з приводу мобілізації та використання бюджетних надходжень;

Ø  між територіальними бюджетами різних рівнів у процесі перерозподілу фінансових ресурсів;

Ø  між місцевими та державним бюджетами при отриманні прямих бюджетних трансфертів чи вилученні коштів.

Вказані відносини матеріалізуються у вигляді грошового фонду територіальних колективів, який має бути достатнім для належного фінансування місцевого господарства, утримання об’єктів соціально-культурного призначення, проведення інвестиційної політики, здійснення соціального захисту населення, охорони навколишнього природного середовища.

Згідно Бюджетного кодексу (статті 5) до складу місцевих віднесені бюджети Автономної Республіки Крим, областей, районів, районів у містах, місцевого самоврядування. Останні включають бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань. Сучасна структура бюджетної системи України на місцевому рівні управління наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Таблиця 1.1 Система місцевих бюджетів України

Демократизація всіх сфер суспільного розвитку обумовлює надання більшої самостійності органам місцевої влади й управління в процесі прийняття бюджетних рішень щодо формування джерел доходів та їх подальшому використанні. Цього також потребує проект адміністративної реформи. Суть реформи з позиції фінансового потенціалу територіального колективу є закріплення та передача у сферу власної компетенції необхідних джерел доходів місцевих бюджетів, насамперед найбільшої їх складової - податків.

Чітке законодавче закріплення джерел доходів місцевих бюджетів не вирішило проблеми їх наповнюваності. Зазначена проблема залишається невирішеною і в умовах вертикального перерозподілу бюджетного потенціалу через систему трансферних платежів.

Наповнюваність місцевих бюджетів значною мірою залежить від фіскально-економічної політики уряду в галузі місцевого оподаткування. Перелік місцевих податків і зборів повинен охоплювати всі сфери громадсько-господарського життя територіальної громади, а обсяг надходжень до місцевих бюджетів забезпечувати повне і вичерпне фінансування, принаймні, всіх видатків місцевого характеру, які не враховуються при обчисленні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для виконання органами місцевого самоврядування делегованих та власних повноважень, а також для забезпечення населення соціальними послугами не нижче рівня мінімальних соціальних гарантій. Якщо місцеві бюджети не можуть бути збалансовані з урахуванням цих умов, держава забезпечує їх збалансування шляхом передачі коштів у вигляді між бюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій).

Ми дійшли висновку, що основними складовими поняття самостійності місцевих бюджетів, як найважливішої ланки місцевих фінансів, є:

Ø  не включення місцевих бюджетів до державного та інших бюджетів;

Ø  наявність власних та закріплених джерел доходів місцевих бюджетів;

Ø  право самостійно визначати напрямки використання бюджетних коштів;

Ø  право самостійного використання вільних бюджетних коштів, а також законодавчого обмеження можливості їх вилучення;

Ø  компенсація державою додаткових видатків органів місцевого самовряду-вання, які виникають унаслідок рішень, що ухвалюють органи державної влади.

.2      Принципи формування дохідної частини місцевих бюджетів

Головною ланкою фінансової системи є бюджетна система, яка організаційно залежить від форми державного устрою і, як правило, складається з державного та місцевих бюджетів. Відношення між державним та місцевими бюджетами будується на основі єдності бюджетної системи та фінансової політики держави взагалі.

Зміни в економіці, керівництві господарством держави і зміни у структурі і функціях державної влади та управління стосуються і бюджетної системи, змінюють співвідношення між різними ланками бюджетів, змінюють їх обсяг і внутрішню структуру.

Основу бюджетно-правового статусу державних органів влади, органів управління та їх територіальних підрозділів, органів місцевого самоврядування становить право на самостійний бюджет. Бюджетно-правовий статус державних і місцевих органів влади узагальнено є сукупністю таких прав:

право на власний бюджет;

право на отримання бюджетних доходів і включення їх до складу певного бюджету;

право на використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;

право розподілу бюджетних доходів між бюджетами певної території;

право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.

Бюджетна система України - це сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіального устрою та врегульована нормами права. Кожне адміністративно-територіальне утворення самостійно встановлює порядок та положення про бюджет, виходячи з юридичних норм Бюджетного кодексу, яким визначено, що бюджетний устрій в країни базується на принципах єдності, збалансованості, реальності, гласності та самостійності всіх бюджетів, що входять до бюджетної системи.

Організація функціонування бюджетної системи включає:

Ø  зведений (консолідований) бюджет;

Ø  законодавчу та нормативну базу;

Ø  органи управління;

Ø  комплекс міжбюджетних відносин між платниками податкових і неподаткових платежів, державою і отримувачами бюджетних коштів, державним і місцевими бюджетами.

Кодекс визначає основні принципи побудови й функціонування бюджетної системи України, а саме:

Ø  принцип єдності бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку та звітності;

Ø  принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Цей принцип передбачає, як зазначено в статті 95 Конституції України, що обсяг передбачених бюджетом видатків має покриватися реальними доходами. Відсутність фінансового забезпечення вимог ряду законів України в частині надання громадянам пільг, компенсацій та гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, свідчить про недотримання принципу збалансованості при ухваленні таких рішень;

Ø  принцип самостійності - державний та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

Ø  принцип повноти - всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються на основі нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підлягають включенню до складу відповідних бюджетів. Всі надходження мають акумулюватися на рахунках відповідних бюджетів. Цей принцип повинен реалізовуватися на всіх стадіях бюджетного процесу;

Ø  принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил. Обґрунтованість доходної частини бюджету полягає у достовірності та реалістичності основних прогнозних показників соціально-економічного розвитку (інфляції, валютного курсу, темпів економічного зростання). Водночас вказаний принцип передбачає обґрунтованість не лише доходної, а й видаткової частини бюджету. Видатки вважаються обґрунтованими, коли, по-перше, визначено пріоритетність і необхідність їх здійснення і неможливість розв’язати проблему за рахунок приватного сектора чи громадян. По-друге - коли проблема, на яку спрямовані видатки, буде розв’язана в найефективніший спосіб за мінімальний кошт. Обґрунтованості бюджету може додати, окрім того, застосування середньострокового та довгострокового бюджетного планування. Наприклад, видатки на здійснення капіталовкладення - будівництво школи, дороги тощо - повинні враховувати не тільки ті видатки, що виникнуть у плановому році, а й ті, що з’являться наступними роками, аж до завершення проекту капіталовкладення. При цьому вони повинні узгоджуватись з прогнозом надходжень у ці роки та іншими видатками. Таким чином, обґрунтованість доходів та видатків має складати основу дискусій під час розгляду та затвердження бюджетів радами всіх рівнів;

Ø  принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу повинні прагнути досягти запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів і домогтися максимального результату, використовуючи визначений бюджетом ліміт коштів. Реалізація принципу ефективності надасть змогу перейти від постатейного контролю за виконанням бюджету до контролю за досягненням кінцевого результату. Першим кроком на цьому шляху стало формування Державного бюджету України на 2002 рік за програмно-цільовим методом. Суть цього методу полягає в тому, що всі видатки державного бюджету повинні здійснюватися за програмами, що мають конкретну мету, завдання та критерії їхньої оцінки;

Ø  принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен максимально наближувати надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. Видаткові повноваження мають бути закріплені за різними бюджетами з метою децентралізації бюджетної системи та з урахуванням того, що певні види видатків можуть бути виконані найефективніше на місцях.

Ø  принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти спрямовуються за відповідним напрямом і витрачаються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на чітко визначені цілі відповідно до бюджетних призначень. Такий підхід на стадії фінансування та здійснення видатків забезпечує додержання загальної бюджетної дисципліни в ході виконання бюджету;

Ø  принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Можливість здобуття освіти або доступ до соціальних програм не повинні залежати від місця проживання громадянина. Цей принцип забезпечує рівний доступ громадян країни до основних бюджетних послуг та соціальних гарантій і реалізується через норми, встановлені Бюджетним кодексом у частині визначення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та дотацій вирівнювання. Такий підхід дає можливість надавати соціальні послуги в кожній адміністративно-територіальній одиниці на відносно однаковому рівні за наявності єдиних ставок оподаткування та справляння податків;

Ø  принцип відповідальності встановлює відповідальних за цільове використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу та ступінь відповідальності кожного учасника бюджетного процесу за нецільове та неефективне використання бюджетних коштів. Для реалізації цього принципу в Бюджетному кодексі закріплені повноваження щодо дотримання бюджетного законодавства, вводиться поняття бюджетного правопорушення та встановлюється відповідальність за бюджетні правопорушення. Окрім того, “Прикінцевими положеннями” Бюджетного кодексу передбачено розробку та внесення на розгляд Верховної Ради окремого законну про державний контроль за дотриманням бюджетного законодавства, який повинен чіткіше визначити рівень відповідальності учасників бюджетного процесу, їхні права та обов’язки, а також види бюджетних правопорушень та відповідальність у разі їх виявлення;

Ø  принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються і рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і відповідними радами. Досягненню більшої прозорості формування та використання бюджетних коштів сприятиме: підвищення гласності процедури розробки, обговорення, прийняття і публікації бюджетів, звітів про їх виконання; встановлення чітких і прозорих правил розподілу бюджетних коштів та визначення міжбюджетних трансфертів; координація дій контрольних органів. Бюджетним кодексом передбачено, що інформація про бюджет повинна бути оприлюднена (стаття 28). Верховна Рада та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування мають забезпечити публікацію інформації про місцеві бюджети (в тому числі рішень про місцевий бюджет) та періодичних звітів про їх виконання.

З вищенаведеного видно, що Бюджетний Кодекс України передбачає поєднання принципів єдності й самостійності. На думку деяких вітчизняних фахівців у галузі фінансів це є неприпустимим. Аргументується це тим, що принцип єдності на практиці не реалізується, оскільки єдиний зведений бюджет на жодному рівні не складається. Самостійність же проголошується суто декларативно, оскільки реальної законодавчої бази для неї немає.

1.3    Склад та структура надходжень до міського бюджету

Склад і структура доходів бюджету певною мірою характеризують фінансову політику та фінансовий стан держави. Структура доходів бюджету досить швидко змінюється, що пояснюється постійними перетвореннями і змінами в податковій системі України і неподаткових надходженнях до бюджету. Починаючи з 1992 р. бюджет України формується головним чином за рахунок податкових надходжень.

Основою доходів бюджету в багатьох країнах є податки (табл. 2.2), тобто сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються відповідно до законодавства.

В Україні з 1 січня 2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, котрий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Податки та збори поділяються на загальнодержавні і місцеві. Загальнодержавні податки та збори є обов'язковими до сплати на всій території України. Місцеві податки та збори встановлюються рішеннями сільських, селищних і міських рад відповідно до їх повноважень у межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України. Місцеві податки та збори є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Таблиця 1.2

СТРУКТУРА ДОХОДІВ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ У 2003-2010 рр., % (БЕЗ УРАХУВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ)*

До доходів Державного бюджету України відповідно до Бюджетного кодексу України включаються всі доходи бюджету, за винятком тих, що закріплені за місцевими бюджетами, а саме:

доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

надходжень до бюджету розвитку місцевих бюджетів.

У цілому склад і структура доходів Державного бюджету України у 2007-2010 рр. (табл. 1.3), як свідчать дані Міністерства фінансів України, порівняно зі структурою доходів Зведеного бюджету України у 2003-2010 рр. (див. табл. 1.2) характеризується зменшеною часткою податкових надходжень і водночас збільшеною часткою неподаткових надходжень. Адже вагомість неподаткових надходжень Державного бюджету України переважає значення неподаткових надходжень місцевих бюджетів.

Таблиця 1.З

СКЛАД І СТРУКТУРА ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ У 2007-2010 рр.

До основних доходів загального фонду Державного бюджету України за Бюджетним кодексом України належать:

) податок на прибуток підприємств (крім податку, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України);

) 50 % збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об' єктів місцевого значення);

) 50 % плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, яка зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі);

) 50 % податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території міста Києва;

) податок на додану вартість (крім податку, що зараховується до спеціального фонду згідно з Законом про Державний бюджет України);

) акцизний податок із вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим та акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду згідно з Законом про Державний бюджет України);

) акцизний податок з увезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду згідно з Законом про Державний бюджет України);

) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, що видаються виконавчими органами відповідних місцевих рад, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними державними адміністраціями, районними державними адміністраціями);

) ввізне мито (крім мита, що зараховується до спеціального фонду згідно з Законом про Державний бюджет України);

) вивізне мито;

) частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об' єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність;

) кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України";

) відрахування коштів, отриманих від проведення державних грошових лотерей;

) плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);

) кошти, отримані закордонними дипломатичними установами України як плата за розміщення належних їм бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків;

) рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

) рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (якщо інше не встановлено Законом про Державний бюджет України);

) рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

) рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;

) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

) відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України;

) збір за користування радіочастотним ресурсом України;

) кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів;

) інші доходи, які в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Якщо законом установлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається Законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України.

Склад доходів спеціального фонду Державного бюджету України визначається Законом про Державний бюджет України з урахуванням норм Бюджетного кодексу України. Серед головних джерел формування спеціального фонду є такі:

) акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів;

) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у частині нафтопродуктів і транспортних засобів;

) ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

) збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються при торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

) збори за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, та кошти від продажу контрольних марок;

) власні надходження бюджетних установ (у тому числі наукових установ Національної академії наук України й галузевих академій наук), які утримуються за рахунок державного бюджету, в тому числі орендна плата за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 % орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету;

) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву;

) надходження до Фонду соціального захисту інвалідів;

) плата за оформлення посвідчення закордонного українця; 10) проценти за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;

) надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах;

) кошти від сплати інвалідами часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих інвалідами;

) кошти, отримані від продажу частин установленої кількості викидів парникових газів, передбаченого ст. 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату;

) екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

) 30 % екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк);

) 30 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;

) податок на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м' ясо і м' ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі.

За результатами 2010 р. до Зведеного бюджету України, без урахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у 2008-2009 рр. в обсязі 16 435,9 млн грн, надійшло 330 942,2 млн грн, що порівняно з 2009 р. більше на 21,2 %, або на 57 975,2 млн грн. До Державного бюджету України за 2010 р., без урахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ у 2008-2009 рр. в обсязі 16,4 млрд грн, надійшло 257 051,1 млн грн (рис. 6.2), у тому числі доходів - 250 426,4 млн грн, трансфертів з місцевих бюджетів - 6624,8 млн грн. Проти 2009 р. надходження до Державного бюджету України зросли майже на чверть, або на 47 350,8 млн грн.

Завдяки заходам з поліпшення адміністрування внутрішніх податків і обов' язкових платежів та митного оформлення зовнішньоекономічних операцій, направленим на наповнення дохідної частини Державного бюджету України, найвищими темпами проти 2009 р. зросли такі надходження: податок на додану вартість (без урахування погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ в обсязі 16,4 млрд грн у 2008-2009 рр.) на 21,5 % (збільшення більш як на 18,2 млрд грн), податок на прибуток - на 22,7 % (або на 7,4 млрд грн), акцизні збори - на 29,8 % (або на 6,3 млрд грн), ввізного мита - на 35,2 % (або на 2,2 млрд грн), рентна плата - на 23,0 % (або на 1,8 млрд грн).

У 2010 р. місцеві бюджети отримали 159 397,1 млн грн, у тому числі доходів - 80 515,8 млн грн, офіційних трансфертів - 78 881,3 млн грн. До головних доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

) податок на доходи фізичних осіб зараховується залежно від виду бюджету за такими нормативами відрахувань:

до доходів бюджету міста Києва зараховується 50 % податку на доходи фізичних осіб;

до доходів бюджету міста Севастополя зараховується 100 % податку на доходи фізичних осіб;

до доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 % податку на доходи фізичних осіб;

до доходів бюджетів сіл, їх об' єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 % податку;

) 50 % збору за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

) 50 % збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об' єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;

) 50 % плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення [крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони)], що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

) плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних місцевих рад;

) плата за ліцензії та сертифікати, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;

) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що справляється виконавчими органами відповідних місцевих рад;

) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам.

Забезпечено виконання у 2010 р. запланованого обсягу доходів загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів), які надійшли в сумі 67,6 млрд грн, що становить 100,7 % до розрахункового показника Мінфіну, тоді як у 2009 р. доходи загального фонду місцевих бюджетів не виконано на 2,1 % від запланованого Мінфіном обсягу, або на 1,3 млрд грн. Зростання надходжень у 2010 р. до загального фонду місцевих бюджетів проти 2009 р. становило 8,0 млрд грн, або 13,4 %. При цьому найбільше зростання надходжень загального фонду проти 2009 р. зафіксовано в індустріально розвинутих та економічно активних регіонах, зокрема в Донецькій області - +1,1 млрд грн, Дніпропетровській області та АР Крим - +0,7 млрд грн, Запорізькій, Харківській та Одеській областях - +0,4 млрд грн у кожній.

Доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджет-них трансфертів, у 2010 р. надійшло 57,6 млрд грн, або 101,2 % до розрахункового показника Мінфіну. Зростання надходжень проти 2009 р. становить 7,3 млрд грн, або 14,5 %. При цьому, якщо у 2009 р. із 691 місцевого бюджету не виконали плану 132 бюджети на суму 2,6 млрд грн, то в 2010 р. - 100 бюджетів на суму 1,9 млрд грн, з яких м. Київ - на 1,3 млрд грн. Зазначене свідчить про існування ознак принципу єдності всіх бюджетів у побудові бюджетної системи України.

У 2010 р. запланований обсяг доходів загального фонду місцевих бюджетів вдалося отримати за рахунок двох основних бюджето-формувальних податків - податку з доходів фізичних осіб та плати за землю.

У 2010 р. до зведеного бюджету надійшло податку з доходів фізичних осіб на суму 51 029,3 млн. грн, порівняно з 2009 р. надходження зросли на 6544,0 млн. грн, або на 14,7 %. Податок з доходів фізичних осіб має надходити, як у розвинутих країнах, до бюджету місцевого самоврядування за місцем реєстрації (проживання) фізичної особи-платника і використовуватись в інтересах територіальної громади. В Україні надходження від фізичної особи - платника податку знеособлюються в бюджеті, що унеможливлює реалізацію його конституційного права на отримання зворотної інформації від органів місцевого самоврядування про цільове використання коштів платника податку з доходів фізичних осіб. Надходження плати за землю до місцевих бюджетів за 2010 р. становили 9539,9 млн грн, тобто порівняно з 2009 р. їх обсяг зріс на 1177,1 млн грн, або на 14,1 %. Збільшення надходжень плати за землю зумовлено збільшенням площ, за якими проведена грошова оцінка земель. Місцевих податків і зборів у 2010 р. до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 819,4 млн грн, тобто на 10,8 млн грн, або на 1,3 %, більше, ніж у 2009 р. (таб.1.4). Частка місцевих податків і зборів у 2010 р. в загальному обсязі надходжень місцевих бюджетів становила 0,51 %. Натомість у зарубіжних державах їх частка в середньому становить 40 % у доходах місцевих бюджетів, а питома вага у ВВП - 5 %.

Податку із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів надійшло до спеціального фонду місцевих бюджетів на суму 1905,4 млн грн. Порівняно з 2009 р. надходження зросли на 367,0 млн грн, або на 23,9 %.

Аналізуючи стан виконання дохідної частини місцевих бюджетів, необхідно відзначити роль органів місцевої влади та місцевого самоврядування, які забезпечили приріст надходжень за доходами, що не враховуються при визначенні обсягів міжбю-джетних трансфертів, проти 2009 р., у цілому на 0,7 млрд грн, або на 7,6 %, та за доходами спеціального фонду місцевих бюджетів - на 1,5 млрд грн, або на 12,9 %.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету.

Збалансований підхід до планування доходів місцевих бюджетів та збільшення обсягів дотації вирівнювання у 2010 р. дав можливість зменшити навантаження на єдиний казначейський рахунок у частині надання місцевим бюджетам короткострокових позик для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів. Так, якщо у 2009 р. Державним казначейством було надано 28,5 тис. короткострокових позик на загальну суму 20,7 млрд грн, то в 2010 р. - тільки 20,8 тис. короткострокових позик на загальну суму 14,8 млрд грн (або менше на 7,7 тис. короткострокових позик на загальну суму 5,9 млрд грн).

У 2010 р. місцеві бюджети виконано з дефіцитом у загальному обсязі 0,4 млрд грн. За спеціальним фондом місцеві бюджети виконано з профіцитом у загальному обсязі на суму 0,8 млрд грн. Склад доходів Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, установлює ст. 66 Бюджетного кодексу України для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад.

Таблиця 1.4

СКЛАД І СТРУКТУРА ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ У 2007-2010 рр.*

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного і місцевих бюджетів зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Вони визнаються зарахованими до бюджету з дня їх зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Склад доходів загального і спеціального фондів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, визначає ст. 69 Бюджетного кодексу України.

Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів. Надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів визначені ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України.

За своїм походженням і сутністю власні надходження бюджетних установ не є доходами бюджету. Власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та від іншої діяльності. Як додаткові надходження бюджетної установи вони технічно включаються до спеціального фонду для відображення в бухгалтерському обліку виконання державного і місцевих бюджетів. Крім власних надходжень бюджетні установи отримують бюджетні кошти як асигнування, що виділяються їм із загального фонду державного або місцевих бюджетів.

Власні надходження бюджетних установ технічно відображені у спеціальному фонді державного та місцевих бюджетів. У 2010 р. обсяг власних надходжень державного бюджету становив 22078,6 млн грн, порівняно з 2009 р. надходження з цього джерела зросли на 7,4 % (або на 1513,4 млн грн). Обсяг власних надходжень місцевих бюджетів у 2010 р. дорівнював 6630,4 млн грн, що на 19,5 % (або на 1080,5 млн грн) більше порівняно з 2009 р.

Якщо проаналізувати структуру надходжень вищих навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, то маємо постійне зростання частки власних коштів (54 % і більше). Це ще раз засвідчує вагомість власних надходжень у системі вищої школи.

Джерелами формування власних надходжень бюджетних установ є плата за надання послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи здійснення іншої дозволеної діяльності. Вони встановлюють суттєву відмінність природи власних надходжень бюджетних установ від доходів бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи і підгрупи:

перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством. У її складі є такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна);

друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Вона має такі підгрупи: підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 - кошти, які отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів; підгрупа 3 - кошти, що їх одержують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.

Обсяги власних надходжень бюджетних установ до спеціального фонду кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік. За основу цих розрахунків береться обсяг надання тих чи тих платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який має установлюватися відповідно до законодавства.

На підставі названих показників визначається сума надходжень на наступний рік за кожним їх джерелом з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначаються надходження планового періоду, обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Показники мають наводитися в обсязі, зазначеному в розрахунку, і повністю відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Спеціальний фонд кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та за відповідними напрямами їх використання.

Особливості використання власних надходжень бюджетних установ регулюються ст. 51 Бюджетного кодексу України. Власні надходження бюджетних установ використовуються на:

покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг їх основної діяльності (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);

організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);

утримання, облаштування, ремонт та придбання майна (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи);

ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов' язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи);

господарські потреби, у тому числі на оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи);

організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1 і 3 другої групи);

виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи). Отже, напрями використання таких надходжень регламентовані нормативно-правовими актами та цільовими кошторисними призначеннями зі спеціального фонду бюджетної установи, що додатково підтверджує - власні надходження бюджетних установ не можуть бути доходами бюджету. Якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів передусім на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв. Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 % коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 % коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але які не забезпечені коштами загального фонду за відповідною бюджетною програмою. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом для проведення видатків цих зобов'язань із спеціального фонду. Позичені кошти та грошова емісія використовуються для фінансування видатків держави в умовах недостатнього надходження коштів від податкових і неподаткових джерел. Вони є джерелом фінансування дефіциту бюджету, тобто перевищення видатків над доходами.

Проблема покриття дефіциту бюджету з’явилася в 1991 р. Починаючи з цього року сума доходів бюджету в порівнянних цінах почала зменшуватись, що було спричинено початком економічної кризи. В умовах відсутності цивілізованих методів фінансування дефіциту бюджету за рахунок випуску державних цінних паперів, перевищення видатків над доходами покривалося за рахунок емісійних кредитів Національного банку України у 1992-1996 рр. Наслідком цього стали величезні темпи інфляції. Тільки в 1994 р. фінансування дефіциту бюджету було частково здійснено за рахунок іноземних кредитів, а з 1995 р. і до цього часу - за рахунок розміщення державних цінних паперів.

Отже, склад і структура доходів бюджету постійно змінюються, що зумовлюється як постійними перетвореннями в податковій системі України, так і намаганням держави вирішити фіскальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. З цієї ж причини частка податкових доходів є переважаючою, але водночас - не дуже високою. Фінансування бюджетного дефіциту в умовах нерозвинутого фінансового ринку України відбувалося за допомогою емісійних кредитів Національного банку України, внаслідок чого інфляція досягла дуже високих темпів. Лише з 1995 р. на ринку з' явились державні цінні папери, що свідчить про поступове наближення до прийнятих у світі механізмів фінансування бюджетного дефіциту. Тому фінансова самостійність місцевого самоврядування насамперед залежить від обсягу власних і прирівняних до них надходжень їх бюджетів, головною складовою яких є місцеві податки та збори. Значна частка офіційних трансфертів (більше половини) у структурі доходів бюджетів місцевого самоврядування свідчить про їхню фінансову залежність від державного бюджету і зводить нанівець реальне існування місцевого самоврядування в Україні. Таким чином, становлення і розвиток системи доходів бюджету, яка відповідала б розвитку ринкових відносин, відбуваються досить повільно. Та все ж із кожним роком прогресивних перетворень у бюджетній системі стає дедалі більше.

Розділ 2. Аналіз планування та виконання міського бюджету

.1 Аналіз виконання прибуткової частини міського бюджету на прикладі міста Львова за 2010 та 2012 роки

Виконання міського бюджету міста Львова за 2011 рік.

За 2011 рік до доходної частини загального та спеціального фондів міського бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 1227,2 млн. грн., або 110,6 % розрахункового показника Міністерства фінансів України на 2010 рік.

У порівнянні з 2010 роком доходи міського бюджету зросли на 278,5 млн. грн., або на 29,3 %, в тому числі, доходи загального фонду - на 249,5 млн. грн., спеціального фонду - на 29,0 млн. грн.

Таблиця 2.1 Динаміка надходження доходів за 2010 - 2012 роки (без врахування міжбюджетних трансфертів), (млн. грн.)

Таким чином, як і в попередніх роках, у 2012 році продовжилась тенденція зростання обсягу надходжень до бюджету. Протягом 2010-2012 років їх обсяг зріс більш, ніж у 1,7 рази і темп зростання склав 174,5 %.

До загального фонду бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 1020,2 млн. грн., або 109,2 % розрахункового показника Міністерства фінансів України на поточний рік і виконано на 98,7 % до річного плану, затвердженого радою, з врахуванням змін.

Структура фактичних надходжень загального фонду бюджету у 2012 році складається з вагомих часток податкових та неподаткових надходжень. Питома вага доходів від власності та підприємницької діяльності за 2012 рік порівняно з минулим роком збільшилась, і склала несуттєве значення (1,35 %), яке не впливає на структуру доходів.

В структурі доходів загального фонду бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів), традиційно, найвагоміша частка належить податковим надходженням. За 2012 рік вона склала 93,65 %. Фактичний обсяг цих надходжень становив 955,4 млн. грн.

Як і в попередніх періодах, продовжилась тенденція до зростання номінального обсягу податкових надходжень. Порівняно з 2011 роком збільшення становить 220,8 млн. грн., або 30,0 %. Зокрема, зростання обсягу надходжень відбулось за рахунок наступних джерел:

Ø  податку з доходів фізичних осіб - 195,1 млн. грн., або на 33,3 %;

Ø  податку на прибуток підприємств комунальної власності - 0,8 млн. грн., або на 10,7%;

Ø  єдиного податку для суб`єктів малого підприємництва - 7,7 млн. грн., або на 16,9%;

Ø  місцевих податків і зборів - 1,9 млн. грн., або на 11,5 %.

Продовжувалась тенденція зростання в обсязі податкових надходжень питомої ваги податку з доходів фізичних осіб. Порівняно з показниками за 2011 рік, частка цього податку зросла на 2,0 відсоткових пункти (в. п.) та за 2012 рік склала 81,8%.

При цьому, в структурі податкових надходжень відбулось незначне збільшення частки плати за землю, а саме з 6,3 % за 2011 рік до 6,7 % за звітний рік. (Діаграми 2.2 та 2.3).

Податок з доходів фізичних осіб, традиційно, займає найбільшу частку серед джерел наповнення доходної частини бюджету. За 2012 рік до бюджету надійшло 781,6 млн. грн.

Як і в попередніх періодах, на зростання надходжень податку з доходів фізичних осіб вплинуло зростання розміру мінімальної заробітної плати та, відповідно, фонду оплати праці.

Зростання обсягу надходжень податку з доходів фізичних осіб зумовлене, в першу чергу, збільшенням надходжень від найвагомішого джерела - податку з доходів найманих працівників, частка якого складає 91,1 %. За 2012 рік цього податку надійшло 711,8 млн. грн., що на 139,8 млн. грн., або 24,4 % більше, ніж за 2011 рік.

Також, на збільшення обсягу надходжень цього податку, порівняно з 2011 роком, вплинуло зростання на 8,4 млн. грн. надходжень податку з доходів фізичних осіб військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу.

Плата за землю, як і в попередніх періодах, займає друге місце за обсягом надходжень.

За останні 5 років відслідковується стабільність зростання надходжень від цього податку. За 2012 рік питома вага плати за землю в доходах загального фонду місцевих бюджетів склала 6,7 %, що на 0,4 в. п. більше, ніж у 2011 році. (Графік 2.2).

Так, за 2012 рік до міського бюджету надійшло 63,7 млн. грн. цього податку, що на 17,1 млн. грн., або на 36,6 % більше, ніж у 2011 році.

Відповідно, відслідковується значне зростання обсягів надходжень орендної плати за землю, з юридичних та фізичних осіб, приріст надходження яких порівняно з 2011 роком склав відповідно 61,5 % та 33,8%.

Третім за обсягом джерелом надходжень є єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, частка якого в доходах місцевих бюджетів за 2012 рік склала 5,6 %, що на 0,3 в. п. менше, ніж за 2011 рік.

Фактично за 2012 рік до місцевих бюджетів надійшло 53,1 млн. грн. цього податку, що на 7,7 млн. грн., або на 16,9 % більше показника за 2011 рік. (Графік 2.3).

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності займає четверте місце. За 2012 рік питома вага плати за торговий патент в доходах загального фонду міського бюджету склала 3,1%, що на 1,2 в. п. менше, ніж у 2011 році. За 2012 рік до міського бюджету надійшло 29,6 млн. грн. даного податку, що на 1,6 млн. грн. менше надходжень у 2011 році.

Місцеві податки та збори зберігають позицію п`ятого за обсягом надходжень джерела наповнення бюджету.

Надходження місцевих податків та зборів за 2012 рік склали 18,0 млн. грн., що на 1,9 млн. грн., або 11,5 % більше, ніж у 2011 році.

При цьому, по причині обмеженості бази оподаткування, недосконалості порядку адміністрування місцевих податків та зборів продовжується тенденція зменшення частки цих податків в доходах загального фонду бюджетів при збільшенні обсягів їх номінальних надходжень.

Так, за 2011 рік питома вага місцевих податків та зборів в доходах загального фонду бюджету становила 2,1 %, за 2012 рік показник склав 1,9 %. (Графік 2.4).

В структурі місцевих податків та зборів найбільша за обсягом питома вага - 53,3 % належить ринковому збору. За 2012 рік цього податку надійшло 9,6 млн. грн., що на 0,9 млн. грн., або 9,8 % більше, ніж за 2011 рік.

Наступним за обсягом джерелом надходжень до місцевих податків і зборів є комунальний податок. Його частка склала 23,9 %. Номінальні надходження цього податку становили 4,3 млн. грн., що на рівні надходжень у 2011 році.

Надходження податку з реклами склали 1,3 млн. грн., що на 0,2 млн. грн., або на 23,3 % більше, ніж у минулому році.

Як і в попередніх періодах, відслідковується зменшення номінальних надходжень збору за видачу дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. У 2012 році надходження цього податку склали 0,2 млн. грн., що на рівні надходжень у 2011 році.

У 2012 році збір за право використання місцевої символіки склав 0,4 млн. грн., що на 0,2 млн. грн. більше ніж у 2011 році.

Надходження від інших місцевих податків та зборів (збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі та ін.) склали 97,5 тис. грн., що на 8,8 тис. грн., або в 1,1 раза більше, ніж у 2011 році.

Порівняно з 2011 роком відбулось збільшення надходжень збору за припаркування автотранспорту. У 2012 році надходження цього податку склали 2,1 млн. грн., що на 0,5 млн. грн., або в 1,3 раза більше, ніж у 2011 році.

За 2011 рік питома вага цих надходжень в обсязі місцевих податків та зборів зросла порівняно з 2011 роком на 1,9 в. п. і склала 11,4 %.

За 2012 рік обсяг доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів “перший кошик”, склав 868,8 млн. грн., або 108,3 % розрахункового показника МФУ на 2012 рік. У порівнянні з 2011 роком обсяг надходжень цих доходів збільшився на 202,5 млн. грн., або на 30,4 %.

Питома вага доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів в доходах загального фонду бюджету за 2012 рік склала 85,2 %, що на 1,2 в. п. менше, ніж у 2011 році.

Зростання доходів “першого кошика” відбулося, в основному, за рахунок збільшення надходжень податку з доходів фізичних осіб, який займає найвагомішу частку в доходах, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Питома вага податку з доходів фізичних осіб в “першому кошику”, порівняно з 2011 роком, збільшилась на 2,0 в. п., за 2012 рік склала 90,0 %.

У 2012 році обсяг доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів “другий кошик” склав 151,4 млн. грн., що на 46,9 млн.грн., або на 44,9 % більше, ніж у 2011 році.

Як і в минулому періоді, збільшення “другого кошика” відбулось за рахунок надходжень плати за землю та податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності. Частка зазначених податків в доходах “другого кошика” становить відповідно 42,1 % та 5,7 %. Порівняно з показниками минулого року частка податку на прибуток зменшилась на 1,8 в. п.; частка плати за землю зменшилась на 2,5 в. п.

При збереженні тенденцій до номінального зростання “другого кошика”, його питома вага в доходах загального фонду за 2012 рік зросла. У порівнянні з 2011 роком зростання відбулось на 1,3 в. п. у 2012 році частка “другого кошика” склала 14,8 %.

Вагому частку в “другому кошику” - 11,9% займають надходження від справляння місцевих податків та зборів.

За 2012 рік сума податкового боргу (недоїмки) по податках і зборах, що зараховуються до бюджету, зменшилась на 3,2 млн. грн. (на 33,0 %), у 2011 році становила 9,7 млн. грн.

Найбільшим по загальному фонду залишається обсяг недоїмки по платі за землю (2,5 млн. грн., або 38,5 % від загального обсягу) та податку з доходів фізичних осіб (3,4 млн. грн., або 52,3 %).

Видатки загального фонду міського бюджету м. Львова на 2012 рік затверджені в сумі 1285,1 млн. грн., в тому числі між бюджетні трансферти - 291,1 млн. грн. Протягом 2012 року внесено зміни до загального фонду міського бюджету на суму 128,1 млн. грн., в тому числі за рахунок:

Ø  збільшення дохідної частини - 59,1 млн. грн.;

Ø  спрямування вільних залишків коштів, що утворились на рахунку загального фонду міського бюджету станом на 01.01.2012 - 13,2 млн. грн.;

Ø  надходження субвенцій та дотацій з державного бюджету - 54,2 млн. грн.;

Ø  субвенцій з обласного бюджету - 1,7 млн. грн.

Видатки проведені в сумі 1350,9 млн. грн., або виконання видаткової частини становить 95,3 відсотка до плану з урахуванням змін на рік (1413,2 млн. грн.). За рахунок субвенцій з Державного бюджету України профінансовано 318,7 млн. грн., що складає 94,9 відсотка до плану з урахуванням змін на рік.

На захищені статті видатків використано 723,9 млн. грн., питома вага яких становить 70 відсотків у загальній сумі проведених видатків за рік.

В бюджеті на 2012 рік на утримання установ соціально-культурної сфери заплановано 736,6 млн. грн., використано 704,3 млн. грн. або 95,6 відсотка річного плану. Видатки на заробітну плату з нарахуваннями працівникам установ соціально-культурної сфери проведені в сумі 519,8 млн. грн., що складає 73,8 відсотка у загальній сумі видатків на утримання установ соціально-культурної сфери.

Для здійснення у 2012 році виплат, визначених Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту“ педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” надійшла субвенція з державного бюджету в сумі 3,2 млн. грн., використано установами освіти - 2,9 млн. грн., культури і мистецтва - 269,1 тис. грн.

На утримання закладів освіти в міському бюджеті м. Львова на 2012 рік передбачено 394,0 млн. грн., використано 379,8 млн. грн. або 96,4 відсотка до плану на рік з врахуванням змін.

Найбільшу питому вагу складають видатки на заробітну плату з нарахуваннями - 296,0 млн. грн., що становить 97,2 відсотка до річного плану.

На комунальні послуги та енергоносії використано 30,0 млн. грн. або 89,5 відсотка річного обсягу. На харчування дітей в дитячих дошкільних закладах, дитячому будинку № 1, загальноосвітній школі-інтернат № 2, дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та з малозабезпечених сімей, учнів 1- 4 класів в загальноосвітніх школах міста використано 28 млн. грн.

В повному обсязі використана субвенція з державного бюджету на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях в сумі 220,1 тис. грн.

На виконання “Основних напрямків розвитку освітньої галузі області на період 2010 - 2012 років” з обласного бюджету надійшла і використана субвенція в сумі 277,4 тис. грн., а саме: на забезпечення закладів дошкільної освіти та загальноосвітніх шкіл навчально-методичними матеріалами - 141,8 тис. грн., створення належних умов для фізичного виховання школярів - 60,0 тис. грн., для оснащення спеціальним діагностичним обладнанням Центру розвитку дитини -75,6 тис. грн.

За 2012 рік на охорону здоров’я із запланованої суми 267,8 млн. грн. використано 253,3 млн. грн., або 94,6 відсотків до уточненого плану на рік.

Найбільшу питому вагу у видатках складає заробітна плата з нарахуваннями - 74,5 відсотка, комунальні послуги та енергоносії - 5,4 відсотка, медикаменти - 5,2 відсотки, харчування - 2,3 відсотки, капітальні видатки - 7,6 відсотка та інші видатки - 5 відсотків від загальної суми видатків.

Так, на заробітну плату з нарахуваннями використано 188,6 млн. грн. Із зазначених видатків за рахунок економії фонду оплати праці виплачено матеріальну допомогу працівникам установ в сумі 7,8 млн. грн.

На комунальні послуги та енергоносії використано 13,8 млн. грн., на медикаменти використано 13,2 млн. грн., харчування - 6,9 млн. грн.

На придбання обладнання спрямовано 13,2 млн. грн., в тому числі за рахунок субвенції з обласного бюджету на виконання програми “Стратегія подолання материнської та дитячої смертності” - 0,6 млн. грн. Так, для установ охорони здоров’я в централізованому порядку придбано 19 автомобілів швидкої медичної допомоги, 6 санітарних автомобілів, рентгендіагностичні системи, апарати штучної вентиляції легень, комплект обладнання для лапароскопії, ультразвукові діагностичні системи, ліжка для допомоги при пологах, стоматологічні установки, стерилізатори медичні, колькоскоп, фізіотерапевтичне обладнання, електрохірургічну систему, офтальмоскопи, аналізатор біохімічний, офтальмоскопи та установки для ручної обробки плівки.

У 2012 році за рахунок коштів загального фонду бюджету проведено капітальний ремонт та реконструкцію в 8 лікарнях, пологовому будинку №1, станції швидкої медичної допомоги, 3 поліклініках та 2 стоматологічних поліклініках на загальну суму 6,2 млн. грн.

Субвенцію за пролікованих хворих з інших районів та міст області на 2012 рік заплановано в сумі 745,9 тис. грн., надійшло 387,8 тис. грн., або 52 відсотки до уточненого плану, що привело до невиконання плану із захищених статей бюджету, а саме: медикаментів на 174,9 тис. грн., харчування - 133,2 тис. грн.

Слід зазначити, що міськими радами міст Борислава, Самбора, Моршина, Трускавця, Червоногруда та районними радами Бродівського, Буського, Городоцького, Пустомитівського та Сокальським районів не підписано угод про передачу міжбюджетних трансфертів, проте за звітний період з цих міст та районів в медичних установах м. Львова проліковано 2119 хворих.

Уточнений обсяг видатків загального фонду бюджету на утримання установ культури і мистецтва на 2012 рік затверджений в сумі 43,6 млн. грн., використано 42,0 млн. грн., або 96,3 відсотка до річного плану з урахуванням змін.

Надано фінансову підтримку п’ятьом театрам (Першому українському театру для дітей та юнацтва, театру “Воскресіння”, театру ім. Л. Курбаса, театру естрадних мініатюр “І люди, і ляльки” та “Муніципальному театру”), Львівському будинку органної та камерної музики, муніципальному хору “Гомін”, муніципальному камерно-симфонічному оркестру “Леополіс”, муніципальному духовому оркестру “Галицькі сурми” Львівської міської організації спілки офіцерів України, міському палацу культури ім. Г. Хоткевича в сумі 8,1 млн. грн. відповідно до запланованих асигнувань на рік.

Для проведення 92 загальноміських заходів по відзначенню державних і національних свят використано 4,9 млн. грн., що становить 90 відсотків до плану на рік з урахуванням змін.

На капітальні видатки використано 1,6 млн. грн., з них на реставрацію музею Народної архітектури і побуту - 281,1 тис. грн., на капітальний ремонт установ - 288,8 тис. грн., для придбання основних засобів - 1,0 млн. грн., зокрема, на передплату періодичних видань для бібліотек і поповнення бібліотечних фондів - 536,4 тис. грн., музичних інструментів для шкіл естетичного виховання дітей - 299,7 тис. грн.

На підтримку українського книговидання використано 306,0 тис. грн., з них для підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання “Звід пам‘яток історії та культури України” - 50,0 тис. грн., для підтримки інших 14-ти україномовних видань - 256,0 тис. грн.

При плані на звітний період 1,0 млн. грн. на фінансування заходів з розвитку туризму у м. Львові використано 747,9 тис. грн., або 70,9 відсотка до плану на рік.

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за 2012 рік проведені в сумі 259,4 млн. грн., що становить 98,6 відсотка до уточнених річних призначень (263,1 млн. грн.).

З вказаної суми за рахунок коштів міського бюджету профінансовано 21,8 млн. грн. або 93,6 відсотка до уточнених річних призначень.

Зокрема, на утримання установ соціального захисту та соціального забезпечення використано 9,0 млн. грн., у тому числі:

Ø  територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян - 4,2 млн. грн.;

Ø  центру обліку та нічного перебування бездомних громадян, міського центру реабілітації та соціального готелю, який реорганізований з соціального притулку “Турбота” - 1,6 млн. грн.;

Ø  установ дитячо-юнацьких та молодіжних клубів (УДЮМК) - 1,9 млн. грн.

У 2012 році проведено 227 молодіжних заходів на суму 854,7 тис. грн., 43 заходи проведені міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді на суму 91,5 тис. грн., та 16 заходів на суму 76,3 тис. грн. - на виконання програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності у м. Львові на 2010-2010. Оздоровлено 228 дітей на суму 396,4 тис. грн.

Надано фінансову підтримку Львівській територіальній первинній організації УТОС, Львівській міській раді організації ветеранів України та громадській організації “Дивосил -здоров`я” на загальну суму 92,0 тис. грн.

Для забезпечення виконання рішень виконавчого комітету від 01.03.2002 року № 80 "Про заходи щодо соціального захисту населення окремих категорій громадян" із змінами та доповненнями до нього та від 24.04.2011 року № 223 "Про затвердження Положення про порядок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування" спрямовано 1,9 млн. грн., а саме на:

Ø  надання муніципальних субсидій окремим категоріям громадян та пільг інвалідам по зору, ветеранам УПА, вдовам ветеранів УПА, вдовам політв`язнів - 1,8 млн. грн.

Ø  погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування - 91,5 тис. грн.

Протягом року, відповідно до розпорядження міського голови від 07.02.2012 року № 30 “Про щомісячну доплату до пенсії учасникам бойових дій УПА та інвалідам війни УПА” із доповненнями, проводилась щомісячна доплата до пенсій воїнам УПА в розмірі 400 грн. на суму 3,1 млн. грн.

Крім цього, була надана одноразова матеріальна допомога малозабезпече-ним громадянам в сумі 3,5 млн. грн., у тому числі 4262 особам - допомога на виконання депутатських повноважень (1,7 млн. грн.).

З міського бюджету проведені видатки, спрямовані на покращення матеріального стану окремих верств населення, які здійснювались згідно затверджених у 2012 році виконавчим комітетом Положень. На вказані цілі спрямовано 597,3 тис. грн., у тому числі на:

Ø  доплату інвалідам 1-ї групи загального захворювання, які не мають права на пенсію в органах Пенсійного фонду - 9,9 тис. грн. з розрахунку 50 грн. щомісячно. Доплату протягом звітного періоду одержало 19 чол.;

Ø  щомісячну виплата сім`ям, у яких народилося одночасно троє і більше дітей - 13,4 тис. грн. з розрахунку 500 грн. на період призначення допомоги, яку одержують 3 сім`ї;

Ø  одноразову допомога багатодітним сім`ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей віком до 18 років, для їхнього відпочинку або оздоровлення - 247,5 тис. грн. з розрахунку 7500 грн. на рік, яку одержало 33 сім`ї;

Ø  одноразову допомогу багатодітним сім`ям, які мають на утриманні четверо і більше дітей, задля їх потреб, у тому числі на проїзд в громадському транспорті - 324,0 тис. грн. з розрахунку 1000 грн. на рік, яку одержало 324 сім`ї;

Ø  компенсацію вартості путівки особі, що супроводжує інваліда 1-ї групи з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 2,5 тис. грн.

За 2012 рік для бюджету м. Львова надійшла субвенція з державного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення (крім компенсації на пільговий проїзд окремих категорій громадян) в сумі 237,3 млн. грн., що становить 99,2 відсотка до очікуваних нарахувань за січень-грудень п. р. з урахуванням заборгованості, яка утворилася станом на 01.01.2012 року, у тому числі на:

Ø  виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам з дитинства та дітям інвалідам - 167,0 млн. грн. Заборгованості станом на 01.01.2012 року немає.;

Ø  надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг та енергоносіїв - 64,6 млн. грн.,

Ø  надання пільг з послуг зв`язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату енергоносіїв) - 5,7 млн. грн.

Заборгованість з нарахуваннями грудня станом на 01.01.2012 року перед підприємствами надавачами житлово-комунальних послуг за надані пільги та нараховані субсидії складає 1,9 млн. грн. та за надані пільги з послуг зв`язку - 36,1 тис. грн.

Крім цього, в лютому 2012 року одержано субвенцію із резервного фонду обласного бюджету в сумі 250,0 тис. грн. згідно з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 08.02.2012 №101/0/5-08 “Про виділення коштів”, які перераховані 14.02.2012 року управлінню соціального захисту департаменту гуманітарної політики для надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям, потерпілим внаслідок надзвичайної ситуації, пов`язаної з вибухом у будинку на вул. Т.Костюшка,14, які зареєстровані постраждалими від вибуху житлових помешканнях. Вказана допомога управлінням соціального захисту перерахована на рахунки одержувачам, які відкриті в установі банку.

На житлово-комунальне господарство з бюджету м. Львова відповідно до пропозицій головних розпорядників коштів, з врахуванням титульних списків на капітальний ремонт об’єктів житлового господарства та благоустрою, видатки за 2012 рік склали 111,9 млн. грн., що складає 90,9 відсотка плану на рік.

З вказаної суми на здійснення заходів з підтримки утримання житла райадміністраціями використано 1,3 млн. грн. відповідно до річного плану. Видатки на створення та забезпечення функціонування об`єднань співвласників багатоквартирних будинків склали 1,6 млн. грн., або 66,4 відсотка до річного плану.

Із передбачених на 2012 рік видатків на капітальний ремонт житлового фонду в сумі 24,5 млн. грн. використано 18,1 млн. грн. що становить 73,8 відсотка до плану, в т.ч. на:

Ø  капремонт житлового фонду - 6,1 млн. грн.;

Ø  ремонт покрівель житлових будинків - 7,8 млн. грн.;.

Ø  ремонт балконів - 0,6 млн. грн.;

Ø  заміну систем водопостачання та водовідведення 1,1 млн. грн.;

Ø  модернізацію, ремонт, часткову заміну елементів системи теплозабезпечення у житлових будинках - 0,7 млн. грн.;

Ø  утеплення торцевих стін - 0,5 млн. грн.;

Ø  герметизацію міжпанельних швів - 0,9 млн. грн.;

Ø  ремонт протипожежних систем автоматики і димовидалення житлових будинків підвищеної поверховості - 0,4 млн. грн.

Видатки на утримання об’єктів соціальної сфери підприємств, що передаються до комунальної власності проведені в сумі 1,9 млн. грн. із передбачених на рік 2,6 млн. грн., або 73,1 відсотка до річного плану.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів по передачі житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери Міністерства оборони України у комунальну власність, запланована в сумі 20,4 млн. грн., надійшла і використана в сумі 19,7 млн. грн. або 96,5 відсотка до плану.

Видатки на заходи з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві склали 0,8 млн. грн.      

Видатки на благоустрій міста склали 60,4 млн. грн. або 96,7 відсотка до річного плану.

Кошти в сумі 55,8 млн. грн. використані на:

Ø  санітарне прибирання - 28,5 млн. грн.;

Ø  дорожнє господарство - 6,7 млн. грн.;

Ø  освітлення - 7,8 млн. грн.;

Ø  озеленення - 7,0 млн. грн.;

Ø  капітальний ремонт об’єктів благоустрою - 2,1 млн. грн;

Ø  придбання інертних матеріалів та бітуму - 0,7 млн. грн.;

Ø  підготовка до осінньо-зимового періоду - 0,5 млн. грн;

Ø  інші видатки - 2,5 млн. грн.

Крім цього, використано на благоустрій парку “Знесіння” 400 тис. грн. та музею “Личаківський цвинтар“ - 1,3 млн. грн.

На утримання і впорядкування міських парків використано в межах річних призначень 2,9 млн. грн.

За рахунок міського бюджету за 2012 рік проведено видатки на відшкодування втрат ЛКП “Львівводоканал” за надані послуги з водопостачання населенню, яке проживає в зоні депресійної лійки, в сумі 2,0 млн. грн., на капітальний ремонт об’єктів каналізації із передбачених 3,5 млн. грн. використано 3,4 млн. грн.

Проведено видатки на придбання двох вакуумних підмітально-прибиральних машин в сумі 1,9 млн. грн.

На надання пільгового довгострокового кредиту молодим сім'ям на будівництво (реконструкцію) та придбання житла використано 4,2 млн. грн., в тому числі 120,4 тис. грн. за рахунок повернення попередньо наданих кредитів. За кошти міського бюджету у 2012 році надано кредити 12 позичальникам. Видатки на обслуговування пільгового довгострокового кредиту склали 253,3 тис. грн.

Видатки на транспорт і дорожнє господарство за рахунок загального фонду склали 27,5 млн. грн. або 83,7 відсотка плану на рік, із них за рахунок субвенції з Державного бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян електротранспортом - 20,6 млн. грн. та автотранспортом - 0,7 млн. грн.

Станом на 1 січня 2012 року кредиторська заборгованість за КФК 170602 “Компенсаційні виплати на пільговий проїзд електротранспортом окремим категоріям громадян“ за рахунок субвенції з державного бюджету склала - 3125,0 тис. грн., автотранспортом 91,3 тис. грн.

З міського бюджету за пільговий проїзд учнів і студентів електротран-спортом відшкодовано 3,3 млн. грн. Видатки на експлуатацію дорожньої системи склали 0,8 млн. грн. На інші заходи в сфері електротранспорту використано 300 тис. грн.

За рахунок одержаної субвенції з державного бюджету на придбання вагонів комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв) в сумі 900,0 тис. грн. та коштів міського бюджету в сумі 840 тис. грн. у 2012 році придбано 2 тролейбуси. Субвенція зі спеціального фонду державного бюджету не надходила.

З резервного фонду міського бюджету спрямовано на запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха 2814,6 тис. грн. Інформація додається.

За 2012 рік до спеціального фонду місцевих бюджетів без врахування міжбюджетних трансфертів надійшло 207,7 млн. грн., або 69,7% до плану, затвердженого на рік, що на 29,0 млн. грн., або на 16,2 % більше, ніж у 2011 році.

Зростання обсягу надходжень порівняно з 2011 роком відбулось за рахунок таких джерел:

Ø  власних надходжень бюджетних установ - на 12,1 млн. грн., або на 35,3 %;

Ø  податків на власність - на 2,1 млн. грн., або на 11,0 %.

Ø  доходів від операцій з капіталом - на 39,5 млн. грн., або на 50,4%.

Частка спеціального фонду в доходах бюджету у 2012 році склала 16,9 %.

Видатки спеціального фонду міського бюджету проведені в сумі 447,1 млн. грн., з них за рахунок власних надходжень бюджетних установ - 45,1 тис. грн.

За рахунок надходжень податку з власників транспортних засобів та плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів на проведення робіт, пов`язаних із будівництвом, реконструкцію та ремонтом автомобільних доріг використано 25,0 млн. грн.

На природоохоронні заходи у 2012 році проведені видатки в сумі 1,4 млн. грн. при плані з врахуванням змін 1,5 млн. грн.

До цільового фонду розвитку соціальної інфраструктури м. Львова надійш-ло 21,2 млн. грн. Видатки проведені з врахуванням залишку на 01.01.2012 в сумі 27,6 млн. грн.

Доходи бюджету розвитку склали 186,3 млн. грн. з них надходження від відчуження майна комунальної власності - 86,4 млн. грн., надходження від продажу землі - 31,6 млн. грн. та кошти, одержані із загального фонду бюджету - 66,9 млн. грн., в тому числі за рахунок субвенції 32,7 млн. грн. та субвенції з інших бюджетів - 1,4 млн. грн. В порівнянні з 2011 роком до бюджету розвитку надійшло доходів на 53,5 млн. грн. більше, або на 40,3 %.

За 2012 рік, порівняно з 2011 роком, в структурі доходів бюджету розвитку відбулись значні зміни, про що свідчить діаграма 2.9. Зокрема, в обсязі надходжень бюджету розвитку зменшилась питома вага надходжень від продажу землі - на 1,9 в. п. і коштів, одержаних із загального фонду до бюджету розвитку - на 2,8 в. п., а частка надходжень від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності до бюджету розвитку збільшилась на 4,7 в. п.

У 2012 році друге місце за обсягом - 36,6 % в структурі доходів бюджету розвитку займають кошти, що одержуються із загального фонду до бюджету розвитку. Порівняно з даними за 2011 рік відбулось зменшення надходжень з цього джерела на 2,8 %.

За 2012 рік надходження від відчуження майна комунальної власності збільшилась на 4,7 % у порівнянні з 2011роком.

Видатки з міського бюджету розвитку, без врахування субвенцій з державного та інших бюджетів, проведені в сумі 188,4 млн. грн.

Дані про виконання міського бюджету м. Львова за 2012 рік додаються.

Виконання дохідної частини міського бюджету м. Львова за 2012 рік (зг. додатку Б).

Виконання міського бюджету м. Львова за 2012 рік

За 2012 рік до доходної частини загального та спеціального фондів міського бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 1200,7 млн. грн., або 89,8 відсотка розрахункового показника Міністерства фінансів України на 2012 рік для бюджету міста.

У порівнянні з 2012 роком доходи міського бюджету зменшились на 27,2 млн. грн., або на 2,2 відсотка, в тому числі, доходи загального фонду - на 7,0 млн. грн., спеціального фонду - на 20,2 млн. грн.

Таким чином, обсяг надходжень до бюджету у 2012 році в порівнянні до 2011 року зріс у 1,3 рази або на 126,5 відсотка.

Таблиця 2.2 Динаміка надходження доходів за 2010 - 2012 роки (без врахування міжбюджетних трансфертів), (млн. грн.)

До загального фонду бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 1013,2 млн. грн., або 95,3 відсотка розрахункового показника Міністерства фінансів України на поточний рік і виконано на 95,3 відсотка до річного плану, затвердженого радою.

Структура фактичних надходжень загального фонду бюджету у 2012 році складається з вагомих часток податкових та неподаткових надходжень. Питома вага доходів від власності та підприємницької діяльності за 2012 рік порівняно з минулим роком збільшилась, і склала несуттєве значення (0,07 відсотка), яке не впливає на структуру доходів.

За 2012 рік їх частка складала 1,90 відсотка.

В структурі доходів загального фонду бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів), традиційно, найвагоміша частка належить податковим надходженням. За 2012 рік вона склала 92,68 відсотка. Фактичний обсяг цих надходжень становив 939,0 млн. грн.

В порівнянні з попереднім роком відбулась тенденція до зниження обсягу податкових надходжень. Порівняно з 2012 роком зменшення становить 16,4 млн. грн., або 1,7 відсотка. Зокрема, зниження обсягу надходжень відбулось за рахунок наступних джерел:

Ø  податку з доходів фізичних осіб - 20,4 млн. грн., або на 1,6 відсотка;

Ø  плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності - 18,5 млн. грн., або на 62,4 відсотка;

Ø  єдиного податку для суб`єктів малого підприємництва - 3,7 млн. грн., або на 7,0 відсотка;

В обсязі податкових надходжень зменшилась питома вага податку з доходів фізичних осіб. Порівняно з показниками за 2012 рік, частка цього податку зменшилася на 0,7 відсоткових пункти (в. п.) та за 2012 рік склала 81,1 відсотка.

При цьому, в структурі податкових надходжень відбулось незначне збільшення частки плати за землю, а саме з 6,7 відсотка за 2012 рік до 8,2 відсотка за звітний рік.

Податок з доходів фізичних осіб, традиційно, займає найбільшу частку серед джерел наповнення доходної частини бюджету. За 2012 рік до бюджету надійшло 761,2 млн. грн.

Зниження обсягу надходжень податку з доходів фізичних осіб зумовлене, в першу чергу, зменшенням надходжень від найвагомішого джерела - податку з доходів найманих працівників, частка якого складає 91,3 відсотка. За 2012 рік цього податку надійшло 694,7 млн. грн., що менше на 17,2 млн. грн., або 2,4 відсотка, ніж за 2012 рік.

Плата за землю, як і в попередніх періодах, займає друге місце за обсягом надходжень.

За останні 5 років відслідковується стабільна динаміка зростання надходжень від цього податку. За 2012 рік питома вага плати за землю в доходах податкових надходжень загального фонду місцевих бюджетів склала 8,2 відсотка, що на 1,5 в. п. більше, ніж у 2012 році. (Графік 2.6).

Так, за 2012 рік до міського бюджету надійшло 76,6 млн. грн. цього податку, що на 12,9 млн. грн., або на 20,3 відсотка більше, ніж у 2012 році.

Відповідно, відслідковується значне зростання обсягів надходжень орендної плати за землю з юридичних та фізичних осіб, приріст надходження яких порівняно з 2012 роком склав відповідно 23,7 відсотка та 27,8 відсотка.

Третім за обсягом джерелом надходжень є єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, частка якого в доходах місцевих бюджетів за 2012 рік склала 5,3 відсотка, що на 0,3 в. п. менше, ніж за 2012 рік.

Фактично за 2012 рік до місцевих бюджетів надійшло 49,4 млн. грн. цього податку, що на 3,7 млн. грн., або на 7,0 відсотків менше показника за 2012 рік. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності займає п'яте місце. За 2012 рік питома вага плати за торговий патент в доходах загального фонду міського бюджету склала 1,2 відсотка, що на 1,9 в. п. менше, ніж у 2012 році. За 2012 рік до міського бюджету надійшло 11,1 млн. грн. даного податку, що на 18,5 млн. грн. менше надходжень у 2012 році.

В зв’язку із набуттям чинності Закону України від 15.05.2012 ”Про заборону грального бізнесу в Україні” за висновками податкових органів повернуто плати за торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу по м. Львову на загальну суму близько 4 млн. грн. та недоотримано 20,9 млн. грн. до запланованих на початку року надходжень від цього джерела.

Місцеві податки та збори зберігають позицію четвертого за обсягом надходжень джерела наповнення бюджету.

Надходження місцевих податків та зборів за 2012 рік склали 18,2 млн. грн., що на 0,2 млн. грн., або 1,2 відсотка більше, ніж у 2012 році.

При цьому, у зв`язку з обмеженістю бази оподаткування продовжується тенденція зменшення частки цих податків в доходах загального фонду бюджетів при збільшенні обсягів їх номінальних надходжень.

Так, за 2012 рік питома вага місцевих податків та зборів в доходах загального фонду бюджету становила 1,9 відсотка, на рівні 2012 року. В структурі місцевих податків та зборів найбільша за обсягом питома вага у 55,0 відсотків належить ринковому збору. За 2012 рік цього податку надійшло 10,0 млн. грн., що на 0,4 млн. грн., або 4,3 відсотка більше, ніж за 2012 рік.

Наступним за обсягом джерелом надходжень до місцевих податків і зборів є комунальний податок. Його частка склала 21,7 відсотка. Надходження цього податку становили 4,0 млн. грн., що на рівні надходжень у 2012 році.

Надходження податку з реклами склали 0,9 млн. грн., що на 0,4 млн. грн., або на 27,6 відсотка менше, ніж у минулому році.

Як і в попередніх періодах, відслідковується зменшення надходжень збору за видачу дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг. У 2012 році надходження цього податку склали 0,3 млн. грн.

У 2012 році збір за право використання місцевої символіки склав 0,4 млн. грн., що на рівні надходжень у 2012 році.

Надходження від інших місцевих податків та зборів (збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі та ін.) склали 38,7 тис. грн., що на 58,8 тис. грн. менше, ніж у 2012 році.

Порівняно з 2012 роком відбулось збільшення надходжень збору за припаркування автотранспорту. У 2012 році надходження цього податку склали 2,6 млн. грн., що на 0,5 млн. грн., або в 1,3 раза більше, ніж у 2012 році.

За 2012 рік питома вага цих надходжень в обсязі місцевих податків та зборів зросла порівняно з 2012 роком на 2,8 в. п. і склала 14,2 відсотка.

За 2012 рік обсяг доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів “перший кошик”, склав 834,7 млн. грн., або 99,2 відсотка розрахункового показника МФУ на 2012 рік. У порівнянні з 2012 роком обсяг надходжень цих доходів зменшився на 34,1 млн. грн., або на 3,9 відсотка.

В той же час питома вага доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів в доходах загального фонду бюджету за 2012 рік склала 82,4 відсотка, що на 2,8 в. п. менше, ніж у 2012 році.

Зменшення доходів “першого кошика” відбулося, в основному, за рахунок зменшення надходжень податку з доходів фізичних осіб, який займає найвагомішу частку в доходах, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Питома вага податку з доходів фізичних осіб в “першому кошику”, порівняно з 2012 роком, збільшилась на 1,2 в. п., за 2012 рік склала 91,2 відсотка.

У 2012 році обсяг доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів “другий кошик” склав 178,5 млн. грн., що на 27,1 млн. грн., або на 17,9 відсотка більше, ніж у 2012 році.

Як і в минулому періоді, збільшення ‘другого кошика” відбулось за рахунок надходжень плати за землю та податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності. Частка зазначених податків в доходах “другого кошика” становить відповідно 42,9 відсотка та 12,3 відсотка. Порівняно з показниками минулого року частка податку на прибуток збільшилась на 6,6 в. п.; частка плати за землю збільшилась на 0,8 в. п.

При збереженні тенденцій до зростання “другого кошика”, його питома вага в доходах загального фонду за 2012 рік зросла. У порівнянні з 2012 роком зростання відбулось на 2,8 в. п. у 2012 році, частка “другого кошика” склала 17,6 відсотка.

Вагому частку в “другому кошику” - 10,2 відсотка займають надходження від справляння місцевих податків та зборів.

За 2012 рік сума податкового боргу (недоїмки) по податках і зборах, що зараховуються до бюджету, збільшилась на 2,0 млн. грн. (30,8 відсотка). У 2012 році недоїмка становила 6,5 млн. грн.

Найбільшим по загальному фонду залишається обсяг недоїмки по платі за землю (3,6 млн. грн., або 23,4 відсотка від загального обсягу) та податку з доходів фізичних осіб (3,7 млн. грн., або 23,9 відсотка).

За даними районних податкових інспекцій у м. Львові найбільші суми заборгованості по податку з доходів фізичних осіб допустили: фізична особа Сенчук - 1 млн. грн. (згідно декларації за продаж цінних паперів), ПП “Попель” - 600 тис. грн., ТзОВ “ Галмотор” - 517 тис. грн., ДП завод “Полярон” - 240 тис. грн., ДП ЛСУ “Сталь конструкція-137” - 100 тис. грн., та інші фізичні особи.

Найбільші суми заборгованості по платі за землю (в контингенті) рахуються за ЗАТ “Львівський виноробний завод” - 0,5 млн. грн., ВАТ “Завод Львівсільмаш” - 0,3 млн.грн., ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” - 0,2 млн. грн., підприємство Личаківської виправної колонії №30 - 0,2 млн. грн., підприємство ЛВК-48 - 0,2 млн. грн., ДП НВК “Полярон” - 0,2 млн. грн., ДП “Львівський бронетанковий ремонтний завод” - 0,1 млн. грн., ДП “ЛДЕЗТО” - 0,1 млн. грн., ВАТ “Львівпокізол”- 0,1 млн. грн. та інші.

Видатки загального фонду міського бюджету м. Львова на 2012 рік заплановані з урахуванням внесених змін в сумі 1 520,4 млн. грн., з них за рахунок офіційних трансфертів - 433,6 млн. грн., а саме:

Ø  субвенцій з державного бюджету - 402,7 млн. грн.,;

Ø  субвенцій з обласного та інших бюджетів Львівської області - 5,0 млн. грн.;

Ø  додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів - 25,9 млн. грн.

Виконання видаткової частини міського бюджету м. Львова за 2012 рік складає 1471,6 млн. грн., або 96,8 відсотка до плану з урахуванням змін на рік (1520,4 млн. грн.).

За рахунок субвенцій з Державного бюджету України проведені видатки в сумі 393,5 млн. грн, що складає 97,7 відсотка до затвердженого плану на рік, субвенції з обласного бюджету Львівської області використано 3,9 млн. грн., з інших регіонів Львівської області області за пролікованих хворих надійшло 99,8 тис. грн., або 3,2 відсотка із запланованих 1 162,9 тис. грн.

На захищені видатки використано 941,2 млн. грн., питома вага яких становить 87,6 відсотка у загальній сумі проведених видатків за рік (1 074,1 млн. грн.).

У 2012 році забезпечено виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ за 2-гу половину грудня.

На утримання установ соціально-культурної сфери у міському бюджеті м. Львова на 2012 рік заплановано 806,2 млн. грн., використано 785,6 млн. грн., або 97,4 відсотка до річного плану із врахуванням змін. Видатки на заробітну плату з нарахуваннями працівникам установ соціально-культурної сфери проведені в сумі 597,9 млн. грн., що складає 76,0 відсотка у загальній сумі видатків на утримання установ соціально-культурної сфери. За 2012 рік фактичні видатки з індексації заробітної плати на виконання Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” склали 20,4 млн. грн., в тому числі за галузями:

Ø  освіта - 10,3 млн. грн.;

Ø  охорона здоров’я - 9,0 млн. грн.;

Ø  культура - 0,8 млн. грн.;

Ø  фізична культура і спорт - 0,1 млн. грн.;

Ø  соціальний захист - 0,2 млн. грн.

Для здійснення у 2012 році виплат, визначених Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту“ педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів” надійшла субвенція з державного бюджету в сумі 3,1 млн. грн., використано установами освіти - 2,9 млн. грн., культури і мистецтва - 0,2 млн. грн.

На утримання 243 закладів освіти в міському бюджеті м. Львова на 2012 рік передбачено 453,8 млн. грн., використано 444,5 млн. грн. або 97,9 відсотка до плану на рік з врахуванням змін. Протягом року для забезпечення виплати індексації заробітної плати та недопущення кредиторської заборгованості у зв’язку з підвищенням тарифів на енергоносії збільшено видатки на заробітну плату з нарахуваннями та енергоносії за рахунок додаткової дотації з державного бюджету на 14,8 млн. грн., та за рахунок перерозподілу капітальних видатків галузі - 4,7 млн. грн.

В 2012 році надійшла субвенція з державного бюджету на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях в сумі 337,2 тис. грн., яка використана в повному обсязі. Найбільшу питому вагу складають видатки на заробітну плату з нарахуваннями - 346,8 млн. грн., що становить 78 відсотків у загальному обсязі видатків галузі.

На комунальні послуги та енергоносії використано 46,8 млн. грн., або 91,7 відсотка до уточнених річних асигнувань.

За рахунок коштів міського бюджету здійснювалось харчування 37 819 дітей різних категорій на загальну суму 31,0 млн. грн., в тому числі:

Ø  в дитячих дошкільних закладах - 16,8 млн. грн.;

Ø  дитячому будинку № 1 - 725,7 тис. грн.;

Ø  загальноосвітній школі-інтернаті № 2 - 830,8 тис. грн.;

Ø  дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та з малозабезпечених сімей, учнів 1-4 класів в загальноосвітніх школах міста - 12,2 млн. грн.;

Ø  в літніх оздоровчих дитячих таборах - 470,7 тис. грн.

На придбання обладнання для закладів освіти в минулому році використано 1,3 млн. грн. В централізованому порядку для загальноосвітніх шкіл придбано 59 комп’ютерних класів, 130 комплектів для обладнання робочого місця учня (комп’ютер, навушники, програмне забезпечення), 108 комп’ютерів, 5 комплектів обладнання для навчальних кабінетів хімії та фізики, а також придбано художню літературу для шкільних бібліотек на 200,0 тис. грн. Для дитячих дошкільних закладів закуплено інвентар на суму 17,5 тис. грн. (електро- та газові плити, холодильники, меблі і т.д.).

У 2012 році за рахунок коштів загального фонду бюджету проведено капітальний ремонт у 68 загальноосвітніх школах, 7 дитячих дошкільних установах міста на загальну суму 2,9 млн. грн.

Обсяг видатків загального фонду міського бюджету на 2012 рік на утримання установ охорони здоров’я запланований в сумі 286,5 млн. грн. Протягом року для забезпечення виплати індексації заробітної плати та недопущення кредиторської заборгованості у зв’язку з підвищенням тарифів на енергоносії збільшено видатки на заробітну плату з нарахуваннями та енергоносії за рахунок додаткової дотації з державного бюджету - 7,9 млн. грн., та за рахунок перерозподілу капітальних видатків галузі - 5,1 млн. грн.

Для закупівлі медикаментів дитячій міській клінічній лікарні за рахунок субвенції з обласного бюджету на виконання програми “Стратегія подолання материнської та дитячої смертності” використано 130,0 тис. грн.

План з урахуванням змін на рік по галузі становить 294,6 млн. грн., з яких використано 286,5 млн. грн., або 97,3 відсотків.

Найбільшу питому вагу у видатках галузі складає заробітна плата з нарахуваннями - 78,6 відсотка, комунальні послуги та енергоносії - 7,3 відсотки, медикаменти - 6,1 відсотки, харчування - 2,5 відсотки, капітальні видатки - 2,4 відсотки та інші видатки - 3,1 відсотків від загальної суми видатків. На заробітну плату з нарахуваннями використано 225,3 млн. грн., на комунальні послуги та енергоносії - 20,8 млн. грн., на медикаменти - 17,4 млн. грн., харчування - 7,3 млн. грн.

На придбання обладнання спрямовано 3,4 млн. грн., в тому числі: в централізованому порядку для установ придбано ультразвукові діагностичні системи на 2,1 млн. грн.; рентгенівську трубку, комп’ютер консолі для комп’ютерного томографа та медичні меблі для потреб лікарні швидкої медичної допомоги на 1,2 млн. грн.; апаратуру для хімічного аналізу для 8-ї міської лікарні на 0,1 млн. грн.

Протягом звітного періоду проведено капітальний ремонт та реконструкцію у 5 лікарнях, пологовому будинку № 1, 2-х поліклініках та станції швидкої медичної допомоги, на що використано 3,4 млн. грн. Для забезпечення погашення заборгованості з цільового фонду розвитку за 2012 рік профінансовано 1,1 млн. грн. Субвенцію за пролікованих хворих з інших районів та міст області на 2012 рік заплановано в сумі 1 162,9 тис. грн., надійшло 99,8 тис. грн., або 8,9 відсотки до уточненого плану, що привело до невиконання плану із захищених статей бюджету. Фактично за період проліковано 3 200 хворих та витрачено 4,3 млн. грн.

Необхідно зазначити, що міськими радами міст Борислава, Дрогобича, Самбора, Моршина, Трускавця, Червонограда та районними радами Бродівського, Пустомитівського та Сколівського районів не підписано угоди про передачу міжбюджетних трансфертів, проте за звітний період з цих міст та районів в медичних установах м. Львова проліковано 828 хворих на суму 1,1 млн.грн.

Всього в установах охорони здоров`я міста проліковано 124 368 хворих, з них у стаціонарах - 103 259 та у денних стаціонарах поліклінік - 21109 осіб. Кількість відвідувань у поліклініках та поліклінічних відділеннях лікарень склала 7 357 816.

Уточнений обсяг видатків загального фонду бюджету на утримання установ культури і мистецтва на 2012 рік затверджений в сумі 46,8 млн. грн., використано 44,6 млн. грн., або 95,4 відсотка до річного плану з урахуванням змін. Видатки на заробітну плату з нарахуваннями проведені на суму 27.9 млн. грн. відповідно до плану на рік з урахуванням змін. Оплату енергоносіїв проведено на 1,6 млн. грн., або 96,5 відсотка до річного плану.

Надано фінансову підтримку п’ятьом театрам (Першому українському театру для дітей та юнацтва, театру “Воскресіння”, театру ім. Л.Курбаса, театру естрадних мініатюр “І люди, і ляльки” та “Муніципальному театру”), Львівському будинку органної та камерної музики, муніципальному хору “Гомін”, Львівському мистецькому об’єднанню “Артистичні контракти”, громадській організації “Інтернаціональний новий симфонічний оркестр “ІНСО-ЛЬВІВ”, Львівській міській громадській організації “Культурно-мистецьке об’єднання “Галичина”, громадській організації “Духовно-мистецький центр “Львів”, Львівській міській організації “Духовий оркестр “Сурми Галичини”, міському палацу культури ім. Г. Хоткевича на загальну суму 9,2 млн. грн. відповідно до запланованих асигнувань на рік.

Для проведення 42-х загальноміських заходів по відзначенню державних і національних свят використано 2,6 млн. грн., що становить 66,4 відсотка до плану на рік з урахуванням змін.

На капітальні видатки використано кошти в сумі 2 179,2 тис. грн., а саме:

Ø  передплата періодичних видань для бібліотек в сумі 79,8 тис. грн.;

Ø  поповнення бібліотечних фондів - 415,1 тис. грн.;

Ø  придбання обладнання для установ - 25,0 тис. грн.;

Ø  погашено заборгованість за виконані роботи з капремонту за 2012 рік в сумі 1,7 млн. грн.

На підтримку українського книговидання використано 207,8 тис. грн.

При плані на звітний період 1,0 млн. грн. на фінансування заходів з розвитку туризму у м. Львові використано 486,6 тис. грн., або 54,1 відсотка до плану на рік.

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за 2012 рік із загального фонду бюджету проведені на суму 286,1 млн. грн., що становить 98,2 відсотка до уточнених річних призначень (291,3 млн. грн.) та із спеціального фонду 57,8 млн. грн. або 89,9 відсотка до плану на рік з урахуванням змін (64,3 млн. грн.).

З вказаної суми за рахунок коштів міського бюджету профінансовано 22,4 млн. грн. або 94,1 відсотка до призначень на рік та 93,7 відсотка до уточнених призначень на звітний період (23,8 млн. грн.).

Зокрема, на утримання установ соціального захисту та соціального забезпечення використано 8,3 млн. грн., у тому числі:

Ø  Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян - 3,0 млн. грн.,

Ø  Центру обліку та нічного перебування бездомних громадян, міського центру реабілітації та соціального готелю, який реорганізований з соціального притулку “Турбота” - 1,8 млн. грн.,

Ø  Установ дитячо-юнацьких та молодіжних клубів (УДЮМК) - 1,8 млн. грн.,

Ø  Львівського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - 1,6 млн. грн.

Протягом 2012 року проведено 153 молодіжних програм та заходів на суму 774,2 тис. грн., 35 заходів міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - 56,2 тис. грн. та на виконання програми подолання дитячої безпритуль-ності і бездоглядності у м. Львові на 2010-2010 роки проведено 18 заходів на суму 79,3 тис. грн.

Для забезпечення виконання рішень виконавчого комітету від 01.03.2002 №80 "Про заходи щодо соціального захисту населення окремих категорій громадян" із змінами та доповненнями до нього та від 24.04.2011 № 223 "Про затвердження Положення про порядок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування" спрямовано 2740,4 тис. грн., а саме на:

Ø  надання муніципальних субсидій окремим категоріям громадян та пільг інвалідам по зору, ветеранам УПА, вдовам ветеранів УПА, вдовам політв`язнів - 2610,0 тис. грн.,

Ø  погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування - 130,4 тис. грн.

Протягом року, відповідно до Положення про щомісячну доплату до пенсії ветеранам УПА, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 29.12.2012 № 1444 ”Про затвердження Положення про щомісячну доплату до пенсії ветеранам УПА”, проводилась щомісячна доплата до пенсій воїнам УПА на загальну суму 3592,4 тис. грн. Розмір доплати становив 500 грн.

Крім цього, була надана одноразова матеріальна допомога малозабезпеченим громадянам в сумі 3,7 млн. грн., у тому числі 5264 особам надана допомога за рахунок видатків, передбачених на виконання депутатських повноважень (2,3 млн. грн.).

Згідно розпоряджень міського голови, до відзначення свят та пам`ятних дат, з міського бюджету протягом січня-вересня профінансовано 942,8 тис. грн.

З міського бюджету проведені видатки, спрямовані на покращення матеріального стану окремих верств населення, які здійснювались згідно затверджених у 2012 році виконавчим комітетом Положень. На вказані цілі протягом 2012 року спрямовано 693,8 тис. грн., у тому числі на:

Ø  доплату інвалідам 1-ї групи загального захворювання, які не мають права на пенсію в органах Пенсійного фонду - 15,5 тис. грн. з розрахунку 50 грн. щомісячно. Дану доплату протягом звітного періоду отримало 25 чол.;

Ø  щомісячну виплата сім`ям, у яких народилося одночасно троє і більше дітей - 12,6 тис. грн. з розрахунку 500 грн. на період призначення допомоги, яку одержують 3 сім`ї;

Ø  одноразову допомога багатодітним сім`ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей віком до 18 років, для їхнього відпочинку або оздоровлення - 292,5 тис. грн. з розрахунку 7500 грн. на рік, яку одержало 39 сімей;

Ø  одноразову допомогу багатодітним сім`ям, які мають на утриманні четверо і більше дітей, задля їх потреб, у тому числі на проїзд в громадському транспорті - 373,2 тис. грн. з розрахунку 1000 грн. на рік, яку одержало 373 сім’ї.

Протягом 2012 року для бюджету м. Львова надійшла субвенція із загального та спеціального фондів державного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення (крім компенсації на пільговий проїзд окремих категорій громадян) в сумі 316,7 млн. грн., що становить 97,0 відсотка до фактичних нарахувань за 2012 рік з урахуванням заборгованості, яка утворилася станом на 01.01.2012, у тому числі:

Ø  на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, інвалідам з дитинства та дітям інвалідам - 225,2 млн. грн. Заборгованості станом на 01.01.2010 року немає;

Ø  на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг та енергоносіїв - 87,2 млн. грн.,

Ø  на надання пільг з послуг зв`язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату енергоносіїв) - 4,3 млн. грн.

Заборгованість на 01.01.2010 року перед підприємствами надавачами житлово-комунальних послуг за надані пільги та нараховані субсидії складає 5,3 млн. грн. та за надані інші пільги із послуг зв’язку - 0,5 млн. грн.

Крім цього, в бюджеті м. Львова передбачена субвенція з обласного бюджету на здійснення заходів соціального спрямування, зокрема, на виплату допомоги на догляд за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, пільгове медичне обслуговування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, поховання учасників бойових дій (у тому числі поховання учасників національно-визвольних змагань), на компенсаційні виплати інвалідам на бензин, ремонт, техобслуговування автотранспорту та транспортне обслуговування. Протягом 2012 року із передбаченої річної суми 764,4 тис. грн. одержано 708,2 тис. грн.

Починаючи з квітня 2012 року для бюджету м. Львова з обласного бюджету перераховані субвенції на виплату одноразової грошової допомоги малозабезпеченим громадянам міста Львова за розпорядженнями голови обласної ради та голови обласної державної адміністрації. Протягом.2012 року мешканці міста одержали допомог на суму 2,5 млн. грн.

Згідно розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 19.05.2012 року № 412/0/5-09 “Про виплату разової грошової допомоги ветеранам Української Повстанської Армії” для бюджету м. Львова спрямована субвенція в сумі 220,6 тис. грн.

Відповідно до рішення Франківського районного суду м. Львова від 6 серпня 2012 року та рішення сесії Львівської обласної ради від 24.11.2012 року № 1056 “Про внесення змін до показників обласного бюджету Львівської області на 2012 рік”, виділено субвенцію з обласного бюджету в розмірі 176 тис. грн. для виплати грошової компенсації за роки незаконного ув`язнення жертвам політичних репресії Ю.Шухевичу та І.Губці.

Видатки на державне управління за 2012 рік проведені в межах кошторисних призначень і становлять 73,5 млн. грн., або 96 відсотків до затвердженого плану на рік з врахуванням змін (76,5 млн. грн.). Крім того, за оперативною інформацією кредиторська заборгованість станом на 01.01.2010 становить 896,9 тис. грн.

Головними розпорядниками коштів загального фонду міського бюджету в частині видатків на утримання органів місцевого самоврядування є 32 структурних підрозділи Львівської міської ради.

Видатки на житлово-комунальне господарство проведені в сумі 92,4 млн. грн., що складає 92,8 відсотка до плану на рік, з них на погашення кредиторської заборгованості, яка утворилася на 01.01.2012 - 7,9 млн. грн.

З вказаної суми видатки на створення та забезпечення функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків склали 1,9 млн. грн., в тому числі 0,37 млн. грн. на погашення кредиторської заборгованості за 2012 рік.

Видатки на утримання об’єктів соціальної сфери підприємств, що передаються до комунальної власності склали 0,9 млн. грн., в тому числі 0,6 млн. грн.. на оплату виконаних робіт за 2012 рік. Із передбачених на 2012 рік 10,8 млн. грн. на капітальний ремонт житлового фонду використано 8,8 млн. грн., із них на: капітальний ремонт покрівель житлових будинків - 2,6 млн. грн., протиаварійні роботи - 5,7 млн. грн., ремонт балконів житлових будинків 0,5 млн. грн.

За рахунок міського бюджету за 2012 рік проведено видатки на відшкодування втрат ЛМКП “Львівводоканал” за надані послуги з водопостачання населенню, яке проживає в зоні депресійної лійки, в сумі 2,2 млн. грн. із передбачених на рік 2,6 млн. грн.

Видатки на проведення капітального ремонту об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства склали 2,6 млн. грн., або 82,3 відсотка до плану з урахуванням змін (уточнений план - 3,1 млн. грн.). Видатки на благоустрій міста склали 74,6 млн. грн., що складає 96,6 відсотка до уточненого плану на рік.

Згідно даних департаменту житлового господарства та інфраструктури і районних адміністрацій, кошти в сумі 69,5 млн. грн. використані на наступні заходи з благоустрою:

Ø  санітарне прибирання - 41,2 млн. грн.;

Ø  зовнішнє освітлення - 6,9 млн. грн.;

Ø  поточний ремонт доріг - 10,0 млн. грн. в т.ч. на поточний ремонт вулиць та проїздів 9,3 млн. грн.;

Ø  оплата інших послуг (озеленення, влаштування квітників, дорожня розмітка, влаштування турнікетів) - 7,6 млн. грн.;

Ø  утримання і впорядкування кладовищ міста та поховання безрідних - 890,0 тис. грн.;

Ø  виконання робіт ЛКП “Лев” - 245,7 тис. грн.;

Ø  погашення кредиторської заборгованості за виконані роботи у 2012 році 1,4 млн. грн.;

Ø  придбання та встановлення урн - 0,5 млн. грн

Ø  підготовка до осінньо-зимового періоду - 0,7 млн. грн.

Крім цього, використано на благоустрій парку “ Знесіння “ 234,8 тис. грн. та музею “Личаківський цвинтар“ - 796,0 тис. грн.

На утримання і впорядкування міських парків використано 4,1 млн. грн.

На капітальний ремонт теплових мереж видатки склали 1,4 млн. грн., або 70 відсотків із передбачених на звітний період 2,0 млн. грн.

Видатки на заходи з упередження аварій та запобігання техногенних катастроф у житлово-комунальному господарстві проведені в сумі 578,4 тис. грн. при плані 750,0 тис. грн., що складає 77,1 відсотка. На реалізацію заходів з цілодобового водозабезпечення м. Львова одержано субвенцію з державного бюджету в сумі 100,0 млн. грн., використано 96,2 млн. грн., повернуто до державного бюджету 3,8 млн. грн.

Видатки на транспорт і дорожнє господарство склали 41,2 млн. грн., або 97,1 відсотка до плану на рік, із них за рахунок субвенції з державного бюджету на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян електротранспортом - 33,1 млн. грн. та автотранспортом - 769,3 тис. грн.

Станом на 1 січня 2010 року кредиторська заборгованість за компенсаційні виплати на пільговий проїзд електротранспортом окремим категоріям громадян за рахунок субвенції з державного бюджету склала 0,6 млн. грн., автотранспортом - 0,2 тис. грн. Заборгованість виникла у зв`язку з недоодержанням субвенції до плану. Видатки на фінансову підтримку для виплати заробітної плати ЛКП “Львівелектротранс” склали 2,9 млн. грн., на експлуатацію дорожньої системи - 867,9 тис. грн.

На надання пільгового довгострокового кредиту молодим сім'ям на будівництво (реконструкцію) та придбання житла передбачені видатки у загальному фонді бюджету в сумі 1,5 млн. грн., з яких профінансовано 462,0 тис. грн. На обслуговування пільгового кредиту перераховано 99,0 тис. грн.

За рахунок повернення коштів за надані кредити у попередніх роках проведені видатки із спеціального фонду міського бюджету на надання кредитів в сумі 350,0 тис. грн. Сума неповерненого кредиту становить 63,7 тис. грн.

Видатки на енергозберігаючі заходи проведені в сумі 103,0 тис. грн. за рахунок коштів державного бюджету із передбачених на звітній період 500,0 тис. грн. У зв`язку з недоодержанням субвенції з державного бюджету станом на 1 січня зареєстрована кредиторська заборгованість в сумі 350,9 тис. грн. За рахунок коштів міського бюджету на заходи з енергозбереження проведені видатки в сумі 92,0 тис. грн., заборгованість склала 98,9 тис. грн. Протягом 2012 року одержано в повному обсязі субвенцію з обласного бюджету на виконання інвестиційних проектів в сумі 1 054,7 тис. грн. Використано 872,4 тис. грн., залишок коштів в сумі 182,3 тис. грн. повернуто до обласного бюджету. З резервного фонду міського бюджету спрямовано на запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха 1 030,9 тис. грн. Інформація додається.

За 2012 рік до спеціального фонду міського бюджету без врахування міжбюджетних трансфертів надійшло 187,5 млн. грн., або 47,3 відсотка до плану, затвердженого на рік, що на 20,2 млн. грн., або на 9,7 відсотка менше, ніж у 2012 році.

Зменшення обсягу надходжень порівняно з 2012 роком відбулось за рахунок таких джерел:

Ø  власних надходжень бюджетних установ - на 2,0 млн. грн., або на 4,3 відсотка;

Ø  доходів від операцій з капіталом - на 14,6 млн. грн., або на 12,4 відсотка.

Частка спеціального фонду в доходах бюджету у 2012 році склала 15,6 відсотка.

Видатки спеціального фонду міського бюджету м. Львова на 2012 рік заплановані з урахуванням внесених змін в сумі 1 460,1 млн. грн., з яких за рахунок субвенції з державного бюджету - 202,9 млн. грн., субвенцій з обласного бюджету - 1,4 млн. грн. Виконання становить 475,7 млн. грн., з них за рахунок власних надходжень бюджетних установ - 44,8 тис. грн., субвенцій з державного бюджету - 96,4 млн. грн., з обласного бюджету - 0,6 млн. грн.

Доходи бюджету розвитку склали 209,9 млн. грн. з них надходження від відчуження майна комунальної власності - 93,8 млн. грн., надходження від продажу землі - 9,7 млн. грн. та кошти, одержані із загального фонду бюджету - 106,4 млн. грн., в тому числі за рахунок субвенції з державного бюджету - 96,1 млн. грн. та субвенції з інших бюджетів - 1,4 млн. грн. В порівнянні з 2012 роком до бюджету розвитку надійшло доходів на 23,6 млн. грн. більше, або на 12,7 відсотка.

За 2012 рік, порівняно з 2012 роком, в структурі доходів бюджету розвитку відбулись значні зміни, про що свідчить діаграма 2.18.

Зокрема, в обсязі надходжень бюджету розвитку зменшилась питома вага надходжень від продажу землі - на 1,8 в. п., а кошти одержані із загального фонду до бюджету розвитку збільшилися - на 3,3 в.п., та надходження від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності до бюджету розвитку збільшилась на 0,8 в. п.

У 2012 році перше місце за обсягом - 50,7 відсотка в структурі доходів бюджету розвитку займають кошти, передані із загального фонду до бюджету розвитку, в тому числі за рахунок субвенції з державного бюджету. Порівняно з даними за 2012 рік відбулось збільшення надходжень з цього джерела на 3,3 відсотка.

За 2012 рік надходження від відчуження майна комунальної власності збільшилась на 8,5 відсотка у порівнянні з 2012 роком.

Видатки з міського бюджету розвитку, без врахування субвенцій з державного та інших бюджетів, проведені в сумі 297,7 млн. грн.

Податку з власників транспортних засобів надійшло в сумі 28,7 млн. грн. та плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів - 316,5 тис. грн., всього 29,0 млн. грн. із запланованих 77,3 млн. грн. Це пов’язано із зменшенням ставок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідно до Закону України від 05.03.2012 “Про внесення змін до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів щодо ставок податку”.

За рахунок вказаних надходжень на проведення робіт, пов`язаних із будівництвом, реконструкцію та ремонтом автомобільних доріг використано 28,5 млн. грн.

До фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 5,2 млн. грн. при плані 4,9 млн. грн. Видатки на природоохоронні заходи у 2012 році проведені в сумі 2,8 млн. грн. при плані з врахуванням залишку на 01.01.2012 5,2 млн. грн.

У цільовий фонд розвитку соціальної інфраструктури м. Львова надійшло 5,3 млн. грн. з запланованих 29,9 млн. грн. У порівнянні з минулим роком надходження зменшились на 15,9 млн. грн. Видатки з цільового фонду проведені в сумі 4,8 млн. грн.

За оперативною інформацією головних розпорядників коштів кредиторська заборгованість, яка виникла станом на 01.01.2010 року і зареєстрована в органах Державного казначейства, складає за кодами функціональної класифікації:

Ø  КФК 150000 “Будівництво” - 69 472,9 тис. грн. та КФК 180409 “Внески органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб`єктів підприємницької діяльності” - 850,0 тис. грн. (бюджет розвитку).

Ø  - КФК 170703 «Видатки на проведення робіт, пов`язаних із будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг» - 19 248,8 тис. грн. (за рахунок податку з власників транспортних засобів).

.2 Видатки міського бюджету міста Львова за 2009-2012 роки за програмно-цільовим методом

Програмно-цільовий метод складання бюджету успішно використовується у багатьох європейських країнах. Він допомагає зміцнити та підвищити ефективність бюджетного процесу. Програмно-цільовий метод повинен бути особливо корисним для України у наступних роках, тому що дозволить державі зосереджувати увагу на найбільш важливих пріоритетах при розподілі фінансових ресурсів. Повне впровадження цього підходу вимагатиме кілька років, оскільки міністерствам необхідно буде певний час для того, щоб розробити та вдосконалити їхні цілі, завдання та показники ефективності. Крім того, програмно-цільовий метод дозволить перейти від існуючої практики зосередження уваги на економічних категоріях (таких як зарплати) до зосередження на цілях, на які розпорядники коштів вимагають фінансування. Цей підхід також допоможе міністерствам, Уряду, а також Верховній Раді встановлювати пріоритети та приймати рішення щодо розподілу ресурсів.

Згідно з пунктами 3.1.1 та 3.1.3 Заходів щодо забезпечення виконання завдань, передбачених Посланням Президента України до Верховної Ради України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2000р. № 747, визначено завдання щодо застосування принципів середньострокового планування при формуванні державного бюджету та створення передумов для програмно-цільового планування (включаючи розроблення трирічних податково-бюджетних прогнозів та структури програмної класифікації видатків державного бюджету), тобто запровадження програмного підходу в бюджетному процесі України. Це, насамперед, поліпшить прозорість і обґрунтованість бюджету щодо конкретних напрямів видатків, підвищить ефективність діяльності розпорядників бюджетних коштів у досягненні цілей, поставлених перед ними на черговий бюджетний рік, а також посилить зв’язок між завданнями розпорядників коштів та бюджетним фінансуванням.

Далі приведено головні терміни та концепції програмно-цільового методу. Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення загальної (спільної) мети, завдання, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів у відповідності до покладених на нього функцій.

Згідно з міжнародною методологією та практикою зарубіжних країн система планування бюджету на підставі програм - це система прийняття рішень щодо розробки, аналізу, впровадження програм та розподілу ресурсів. Вона включає такі три основні етапи:

1.      Стратегічне планування - визначення та прогнозування довго- та середньострокових цілей, для досягнення яких необхідно направити діяльність органів влади, та розробку стратегії заходів та механізмів їх реалізації. Обов’язковим елементом зазначеного етапу є відбір переліку відповідних напрямків і завдань, виходячи з фінансових можливостей. Це в основному визначається у вигляді програмних і прогнозних документів органів влади. В Україні до таких програмних і прогнозних документів Уряду мають належати Програма діяльності Кабінету Міністрів України, Державна програма економічного та соціального розвитку на середньостроковий період

2.      Формування програм - розробка, аналіз і відбір програм, які необхідно реалізувати головним розпорядникам бюджетних коштів для досягнення цілей, визначених на етапі стратегічного планування в програмних і прогнозних документах. На цьому етапі головні розпорядники розробляють програми, які вони повинні реалізовувати відповідно до програмних і прогнозних документів Уряду, визначають чіткі цілі, конкретні завдання та строки щодо їх реалізації (однорічні або багаторічні програми). Тобто, кожне міністерство, інший орган виконавчої влади повинні мати проект чіткого плану своєї діяльності на короткостроковий (1 рік) та середньостроковий (від 3 до 5 років) періоди, який складається з окремих програм

.        Складання бюджету - визначення та аналіз ресурсів, необхідних для реалізації програм і, відповідно, досягнення поставлених цілей, та оцінка очікуваних результатів. На цьому етапі головний розпорядник коштів на підставі плану своєї діяльності на коротко- та середньостроковий періоди більш чітко розподіляє людські, матеріальні та інші ресурси, необхідні для виконання певної програми, обраховує їх вартісну оцінку, і приводить у відповідність до можливостей бюджету. У результаті подається бюджетний запит Міністерству фінансів для включення відповідної програми до бюджету. При цьому, обсяг видатків на відповідну бюджетну програму визначається виходячи з результатів роботи головного розпорядника у минулих та поточному роках, оцінки плану його діяльності на коротко- та середньостроковий періоди щодо відповідності програмним та прогнозним документам Уряду, очікуваних результатів реалізації програми на плановий та наступні роки, та граничного обсягу видатків головного розпорядника, доведеного Мінфіном.

Одна бюджетна програма може виконуватися лише одним головним розпорядником коштів і, відповідно, не мати аналогів. При цьому, видатки державного бюджету на реалізацію державних цільових програм, які мають багатогалузевий характер або передбачають виконання декількома центральними органами виконавчої влади (наприклад, Національна програма „Діти України”), можуть передбачатися для кожного головного розпорядника - одного з виконавців державної цільової програми як напрям діяльності в межах його повної бюджетної програми, або як окрема його бюджетна програма, і призначатися на ту частину заходів державної цільової програми, яку безпосередньо повинен здійснювати такий головний розпорядник. Разом з тим, бюджетні програми можуть бути співставними між собою за окремими ознаками (за належністю до одного розпорядника, одного підрозділу функціональної класифікації, а також за напрямами діяльності, тощо). Наприклад, можливо порівнювати обсяги видатків на програми підвищення кваліфікації у різних міністерствах та їх результативність.

Бюджетна програма за своїм змістом має відноситися до одного розділу функціональної класифікації, проте на відміну від функції, яка є загальною категорією, що визначає певний напрямок діяльності держави, бюджетна програма повинна мати чітко визначені мету і завдання окремого головного розпорядника і давати можливість розробити показники виміру очікуваного результату в процесі її реалізації. При цьому, сама назва бюджетної програми повинна вміщувати основну суть напрямів витрачання бюджетних коштів. Наприклад, програма „Підготовка кадрів для агропромислового комплексу у вищих навчальних закладах” відноситься до однієї функції „Освіта” та під функції „Вища освіта”, а її назва розкриває основний зміст заходу (програми).

Під час визначення бюджетної програми необхідно чітко усвідомлювати, насамперед, головним розпорядником, яким чином вимірювати результати реалізації такої програми. Наприклад, це може бути кількість (обсяг) кінцевого продукту або послуг. У той же час, мета програми може бути надто складна та не піддаватися кількісному визначенню. У такому випадку під „результатом” можна розуміти:

Ø  можливість ефективно виконувати свої функції;

Ø  безпосередній продукт (товари або послуги);

Ø  корисність для суспільства або окремих категорій населення (молоді, пенсіонерів, тощо) від отримання кінцевого продукту;

Ø  кількість або вид категорії населення - одержувачів кінцевого продукту;

Ø  зміни, до яких може привести реалізація бюджетної програми.

Перевагами програмно-цільового методу є:

1.      Дає чітке розуміння державним органам та громадськості, на що витрачаються бюджетні кошти;

2.      Забезпечує прозорість бюджету та дає можливість за наслідками виконання бюджету оцінити, чи досягнуті поставлені на етапі планування цілі і чи виконані завдання;

.        Вимагає більшої дисципліни бюджетного процесу, оскільки встановлює конкретні показники результативності та відповідні показники видатків, і тим самим важче використати ці кошти на цілі, які відрізняються від початково визначених цілей.

.        Упорядковує організацію діяльності головного розпорядника щодо формування і виконання своїх „бюджетів” шляхом чіткого розмежування відповідальності між відповідальними виконавцями у його системі за реалізацію кожної бюджетної програми, а також підвищує відповідальність головного розпорядника (як органу державної влади) в цілому за дотримання відповідності всіх своїх бюджетних програм встановленій меті його діяльності, їх фінансове забезпечення та поліпшує управління бюджетними програмами;

.        Сприяє підвищенню ефективності розподілу і використання бюджетних коштів, забезпеченню пріоритетних напрямків і визначенню доцільності окремих видатків бюджету виходячи з більшої обізнаності та інформованості щодо конкретної бюджетної програми;

.        Дає можливість переглянути функціональну класифікацію видатків бюджету для приведення її до міжнародних стандартів та застосування виключно з метою складання зведених бюджетів, порівняння з бюджетами інших країн та для макроекономічного аналізу.

Відповідно до ухвал Львівської міської ради від 05.07.2011 року №993 “Про основні напрямки бюджетної політики міста Львова на 2012 рік (Бюджетна резолюція)” та від 10.01.2012 року №1496 “Про міський бюджет м. Львова на 2012 рік” міська рада ухвалила:

. Затвердити видатки міського бюджету м. Львова на 2013 рік за програмно-цільовим методом (згідно додатку В, Ж, З, К, Л, М, Н).

.3 Підвищення ефективності виконання бюджетних програм в умовах економічного спаду

В умовах економічної кризи ефективне витрачання бюджетних коштів стає необхідною умовою діяльності бюджетних установ, підприємств та організацій. Нестача бюджетних ресурсів змушує до пошуку шляхів найбільш раціонального та ефективного їх витрачання. Запровадження програмно-цільового методу формування та використання бюджету є одним з таких шляхів. У контексті останніх подій та курсу керівництва держави на оптимізацію кількості бюджетних програм питання ефективності їх виконання набувають особливої актуальності.

Запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі спрямоване на:

Ø  забезпечення прозорості бюджетного процесу, що чітко визначає цілі і завдання, на досягнення яких витрачаються бюджетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;

Ø  забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також проведення аналізу причин неефективного виконання бюджетних програм;

Ø  упорядкування організації діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо формування і виконання бюджетних програм шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними головним розпорядником бюджетних коштів відповідальними виконавцями бюджетних програм;

Ø  посилення відповідальності головного розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;

Ø  підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.

Програмно-цільовий метод є інструментом, що забезпечує планування бюджету на середньострокову перспективу та перехід від контролю за цільовим використанням бюджетних коштів до контролю за фактичними результатами реалізації бюджетної програми.

Елементами процесу ефективного управління бюджетом за програмно-цільовим методом є моніторинг і оцінка програм.

Порядок проведення моніторингу та оцінки бюджетних програм розроблений з метою створення єдиних організаційно-методичних засад для реалізації системи моніторингу та оцінки.

Метою здійснення моніторингу та оцінки ефективності бюджетних програм є відслідковування ходу і результатів реалізації програми, використання ресурсів і надання інформації про поточну ситуацію щодо прийняття управлінських рішень з питань бюджету.

Моніторинг і оцінка бюджетних програм здійснюється виконавцями програми/головними розпорядниками бюджетних коштів а також шляхом зовнішнього аудиту ефективності бюджетних програм контрольно-ревізійними органами держави.

Моніторинг виконання бюджетних програм це постійний процес збору даних про видатки та показники виконання програми, що досягаються у ході її реалізації. Мета проведення моніторингу виконання бюджетних програм - відстеження відхилень фактичних показників від планових, аналіз змін, що відбуваються у ході реалізації бюджетних програм та виявлення причин, які перешкоджають або сприяють виконанню програм.

Моніторинг виконання бюджетних програм здійснюється за встановленою формою та повинен містити інформацію про заплановані та фактичні обсяги фінансування програми та досягнуті показники за звітний період. Дані отримані в процесі моніторингу є основою для проведення оцінки ефективності бюджетної програми.

Оцінка бюджетних програм - це комплексний аналіз використання бюджетних коштів та досягнутих результатів розпорядниками коштів в процесі реалізації бюджетних програм, що здійснюється за результатами виконання бюджетних програм за рік.

Мета оцінки ефективності бюджетних програм:

Ø  визначення ефективності виконання бюджетної програми;

Ø  визначення ступеню досягнення мети та завдань бюджетної програми;

Ø  прийняття управлінських рішень за результатами виконання програми;

Ø  інформування посадових осіб органів місцевого самоврядування та громадськість про результати виконання програми та ефективність використання коштів за програмою.

Порядок проведення моніторингу та оцінки бюджетних програм

Моніторинг та оцінка виконання бюджетних програм здійснюється на основі фінансової, статистичної та іншої звітності. Моніторинг та оцінка виконання бюджетних програм здійснюється виконавцями програм (головними розпорядниками бюджетних коштів) за встановленою формою. За результатами проведеного моніторингу та оцінки виконання бюджетних програм головний розпорядник бюджетних коштів аналізує причини невиконання запланованих результатів та вносить обґрунтовані пропозиції стосовно плану заходів покращення реалізації бюджетної програми.

Інформація про результати моніторингу та оцінки бюджетних програм є основою для прийняття рішень стосовно перерозподілу коштів, зменшення або збільшення обсягів асигнувань на виконання програми. Результати звіту про оцінку виконання бюджетних програм включаються до відповідних звітів. Звіт про оцінку виконання бюджетних програм оприлюднюється під час публічного представлення цих звітів.

Результативні показники бюджетних програм поділяються на такі групи:

1.            показники затрат - визначають обсяги та структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми та характеризують структуру витрат бюджетної програми;

2.      показники продукту - використовуються для оцінки досягнення поставлених цілей. Показниками продукту є, зокрема, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг у реалізації виконання бюджетної програми, кількість користувачів товарами (роботами, послугами) тощо;

.        показники ефективності в залежності від напрямів, що виконуються в ході бюджетної програми, можуть визначатися як:

.        витрати ресурсів на одиницю показника продукту (економність);

.        відношення максимальної кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до визначеного обсягу фінансових ресурсів (продуктивність);

.        досягнення визначеного результату (результативність);

.        показники якості - сукупність властивостей, які характеризують досягнуті результати якості створеного продукту, що задовольняють споживача відповідно до їх призначення та відображають послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні послуг (товарів, робіт) споживачам за рахунок коштів бюджетної програми.

Зазначені результативні показники відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 "Про паспорти бюджетних програм" визначаються паспортами бюджетних програм.

Паспорт бюджетної програми це документ, який містить повну інформацію про бюджетну програму та застосовується для здійснення моніторингу, оцінки реалізації і контролю ефективності виконання бюджетної програми та цільового використання бюджетних коштів.

Паспорт бюджетної програми визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, на основі яких здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

Паспорт бюджетної програми формується з використанням інформації, наведеної у бюджетному запиті головного розпорядника, з урахуванням бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України.

Оскільки показники ефективності та якості визначаються унаслідок використання декількох результативних показників, слід зазначати джерела інформації щодо кожного з них. У разі, якщо відсутня статистична інформація, що надається в джерелах інформації, необхідно подати інформацію щодо кількісних показників, які характеризують кінцеві результати, досягнуті за кошти конкретної програми.

На виконання вимог статті 113 Бюджетного кодексу України контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів покладається на органи контрольно-ревізійної служби. Під аудитом ефективності розуміється форма контролю, що спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають.

Принцип ефективності - прагнення всіх учасників бюджетного процесу при складанні та виконанні бюджетної програми досягти запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягти максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Результативні показники бюджетної програми - кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, фінансовою та іншою звітністю та дають можливість здійснити оцінку використання коштів на виконання бюджетної програми.

Метою аудиту ефективності є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продуктивності, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання ресурсів держави.

Основними завданнями аудиту ефективності є:

Ø  оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом порівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання результативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показників з рівнем їх фінансування;

Ø  виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми;

Ø  визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників;

Ø  підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держави, поліпшення організації виконання бюджетної програми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення продуктивності програми та якості послуг, її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу бюджетних коштів чи її припинення.

На підставі зібраних даних необхідно:

Ø  оцінити рівень досягнення результативних показників бюджетної програми через співвідношення фактично отриманих та запланованих результативних показників;

Ø  оцінити ефективність програми порівнянням забезпеченого рівня виконання результативних показників програми до рівня їх фінансування.

Зокрема, виконання бюджетної програми може бути оцінено як:

Ø  ефективне (рівень показників виконання показників продукту, ефективності, якості перевищував або дорівнював рівню забезпеченого фінансування);

Ø  недостатньо ефективне (рівень виконання деяких показників продукту, ефективності, якості був менший за забезпечений рівень фінансування);

Ø  неефективне (рівень показників виконання показників продукту, ефективності, якості був значно менший за забезпечений рівень фінансування).

В умовах економічної кризи при проведенні аудиту ефективності основна увага приділяється економності, тобто зменшенню витрат на одиницю виготовлених товарів (робіт, послуг). Проблемою аудиту можуть бути питання: Чи існують шляхи зменшення вартості продукту бюджетної програми? Чому не забезпечено зменшення вартості продукту бюджетної програми?

Наприклад, при дослідженні ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих у 2012 році на Медичне лікування, реабілітацію та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України у закладах Міністерства оборони України, встановлено, що санаторії були завантажені в середньому на 70 - 75 %, а в окремі періоди - менше ніж наполовину.

При виконанні плану фінансування за загальним фондом у 2012 році відповідно на 100 %, план виконано відповідно на 76%, тобто рівень виконання результативних показників програми є нижчим від забезпеченого рівня фінансування.

Впродовж 2012 року медичними закладами Міністерства оборони України вилікувано хворих 95 %. Відповідно фактична вартість лікування одного хворого була більшою за заплановану 105,00грн.

За результатами аудиту ефективності використання коштів за бюджетною програмою 2101080 Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України внаслідок того, що у 2012 році не було забезпечено обґрунтованого планування та ефективного використання коштів, додатково виділено за бюджетною програмою з державного бюджету 8,7 млн. грн.

Для логічного та повного завершення впровадження такого методу необхідно приділяти більше уваги підвищенню ефективності виконання та оптимізації кількості бюджетних програм.

Розділ 3. Управління доходами місцевих бюджетів та контроль за їх ефективним використанням

.1 Шляхи вирівнювання доходів місцевих бюджетів

доход місцевий бюджет

У зв’язку з нестачею власних доходів у переважній більшості місцевих бюджетів при складанні та затвердженні цих бюджетів великого значення для їх збалансування надають бюджетному регулюванню.

Потреби створення фінансових основ місцевого самоврядування зумовлюють необхідність реформи міжбюджетних відносин в Україні. Сфера дії останніх охарактеризована на табл. 3.1.

Таблиця. 3.1 Сфера дії міжбюджетних відносин в Україні

Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи, проведене відповідно до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Обсяг міжбюджетних трансфертів визначається за щорічно модифікованою Міністерством фінансів України формулою з урахуванням:

Ø  частки доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, у структурі доходів місцевого бюджету без урахування трансфертних платежів;

Ø  частки доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, у структурі доходів місцевого бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів;

Ø  частки дотації вирівнювання та цільових субвенцій у структурі місцевого бюджету.

У Бюджетному кодексі міжбюджетні відносини визначено як відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України. Природно, міжбюджетні відносини можуть функціонувати у трьох формах:

1.      Міжбюджетні трансферти:

1.1.   дотації вирівнювання;

.2.     субвенції;

1.3. кошти, що передаються;

.4. інші дотації.

2.      Взаємозаліки і взаєморозрахунки:

2.1. між бюджетами окремих рівнів і видів;

.2. між бюджетами і суб’єктами господарювання.

3.      Об’єднання коштів бюджетів. Здійснюється з метою виконання спільних проектів і програм.

В процесі бюджетного регулювання найбільшого поширення набули міжбюджетні трансферти у вигляді дотацій вирівнювання та субвенцій. Перші не мають цільового призначення і виступають головним інструментом фінансового вирівнювання, тобто забезпечують відповідність витрат бюджетів у розрізі підрозділів економічної та функціональної класифікації гарантованому державою мінімально необхідному рівню соціальних послуг, ліквідують суттєві диспропорції у видатковій спроможності окремих територіальних колективів. Другі мають цільове призначення й функціонують як закритий вертикальний бюджетний потік на виконання соціальних, інвестиційних, інших програм на умовах пайової участі пов’язаних між собою бюджетів.

Основні характеристики прямого бюджетного субсидіювання та сфера його використання наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Систематика міжбюджетних трансфертів у Бюджетному кодексі України

Обсяг міжбюджетних трансферів визначається на основі формульного розрахунку, окремі складові якого не мають сталої методики визначення, щорічно коригуються залежно від граничних показників зведеного бюджету, що в результаті формалізує процедуру фінансового вирівнювання, істотно послаблюючи її ефективність.

Механізм організації міжбюджетних відносин практично в усіх країнах світу не сьогоднішній день ґрунтується на засадах бюджетного регулювання. При цьому за основу беруться різні критерії, однак спільним для всіх держав є чисельність населення і податкоспроможність територіального колективу (табл. 3.2) [50, ст. 90-92].

Таблиця 3.2. Критерії фінансового вирівнювання у зарубіжних країнах

У науковій літературі описується коефіцієнтний аналіз ефективності політики горизонтального бюджетного вирівнювання, який базується на вихідних даних фінансового потенціалу території. Розроблена оціночна модель включає чотири основних етапи:

1.      визначення коефіцієнта Джині, що характеризує рівень доходів місцевого бюджету на одну особу наявного населення (К_д);

2.      розрахунок коефіцієнта Джині, який відображає суму видатків місцевого бюджету на одного жителя територіального колективу (К_в);

.        порівняння отриманих значень коефіцієнтів (К_д-в = К_д - К_в);

.        оцінка ефективності політики горизонтального вирівнювання на основі коефіцієнта ефективності трансфертів (К_е):

,

де В - валова додана вартість у розрахунку на одного життя.

Остаточне збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести лише розмежуванням їхніх доходів і видатків, досягається за допомогою перерозподільних процесів в межах бюджетної системи.

Перерозподіл бюджетних ресурсів через державний бюджет України відображений на рис. 3.2.

Рис. 3.2 Перерозподіл бюджетних ресурсів

Недостатня ефективність горизонтального бюджетного регулювання є закономірним явищем, оскільки неможливо повною мірою врахувати всі без виключення фінансово-господарські інтереси територіальних колективів - суб’єктів бюджетного перерозподілу. Водночас, на наш погляд, ефективна політика фінансового вирівнювання має враховувати наступні об’єктивні його передумови.

По-перше, перерозподіл бюджетних потоків є обмеженим з огляду на негативний вплив на обсяги економічного зростання. Податки і трансфертна політика дестимулюють підвищення доходів і платниками податків, і розпорядниками трансфертів. Із збільшенням податків, що використовуються на фінансування трансфертів, платники податків втрачають будь-яке бажання працювати та заробляти і, навпаки, створюються стимули вкладати кошти у менш ефективні, але неоподатковувані види діяльності. Це слугує поштовхом до бартеризації та тінізації економіки. Крім того, знижуються стимули до заробляння грошей і в отримувача трансферту, оскільки його розмір зменшується із зростанням доходів. Отже, ні платники податків, ні отримувачі трансфертів в окресленій ситуації не працюватимуть належним чином і не зароблятимуть стільки, скільки могли б за відсутності трансфертних програм. Всі зазначені чинники стримують у підсумку економічне зростання й ведуть до падіння добробуту і тих, кому трансферти призначені, й усіх інших економічних агентів.

По-друге, боротьба за трансферти може істотно скорочувати сумарні вигоди їх отримувачів. Щоб не зруйнувати бюджет, влада змушена встановлювати критерії для визначення отримувачів. Але ж як тільки критерій встановлений, економічні агенти змінюють свою поведінку, підлаштовуючись під нього. При цьому чистий трансфертний ефект втрачається. Природно, непередбачені зміни у трансфертних програмах можуть породити тимчасово високі вигоди чи втрати для різних груп. Однак при тривалому періоді реалізації програми, конкуренція за отримання її благ знищить суттєві виграші від дій, необхідних для участі в ній.

По-третє, бюджетні програми, спрямовані на захист потенційних отримувачів трансфертів від негативних обставин, сприятимуть прийняттю рішень, які збільшують ймовірність настання таких обставин. Коли щось субсидіюється, приводів для субсидії дедалі більшає. Якщо у короткостроковому періоді такі вторинні ефекти не є надто важливими, то у довгостроковому періоді їхні негативні наслідки стають щораз відчутнішими.

.2 Перспективи використання світового досвіду для вдосконалення міжбюджетних відносин

Вивчення практики формування доходів місцевих бюджетів зарубіжних країн дасть змогу перейняти позитиви та здійснити реструктуризацію дохідної бази місцевих бюджетів України.

У зарубіжних країнах поділ фіскально-економічних повноважень між центральними органами державної влади і управління й місцевим самоврядування є законодавчо закріплений та значною мірою зумовлює чинну структуру доходів місцевих бюджетів. (табл. 3.4) [51, С. 128.].

Як свідчать дані табл. 3.3 структура доходів бюджетів місцевого самоврядування не має сталих параметрів в розрізі різних країн. Не відзначаються сталими структурними співвідношеннями й найбільш дохідні джерела місцевих бюджетів - податкові надходження Наприклад, якщо у Великобританії, де самоврядування не набуло знаного розвитку, в кінці ХХ століття лише близько 14 % сукупних доходів формувалося з податкових надходжень, а решта - за рахунок державних субсидій і субвенцій, то у Швеції, де в результаті проведених реформ було досягнуто високого ступеня децентралізації та автономії місцевих властей, власні податкові надходження в доходах місцевих бюджетів складали наприкінці 1990-х років 70,1 % і лише 19,1 % - державні субсидії.

Таблиця 3.3 Структура доходів місцевих бюджетів у зарубіжних країнах

Майнові податки, які зараховуються до доходів місцевих бюджетів, є введені практично у всіх країнах з розвиненою ринковою економікою (табл. 3.4) [51, С. 129].

Таблиця 3.4 Майнові податки в доходах органів місцевого самоврядування зарубіжних країн

Майнові податки, займають провідне місце у доходах місцевих бюджетів багатьох країн. За даними табл. 3.4 у Великобританії майже всі податкові надходження місцевого самоврядування формуються за рахунок податку на майно, що зазвичай не характерно для європейських країн. Суттєву роль відіграють податки на майно у фінансуванні місцевих програм і в США - понад 45 % власних доходів бюджетів місцевого самоврядування або більше 70 % податкових надходжень місцевих бюджетів; в Іспанії - більше 20 % власних доходів або 30 % податкових надходжень місцевих бюджетів; у Франції - більше 25 % власних доходів або 35 % податкових надходжень до місцевих бюджетів [51, С. 129].

Водночас важливе місце в системі фіскальних інструментів локального рівня відводиться прибутково-доходним і місцевим податкам.

У Бельгії, Данії, Німеччині, Італії, Норвегії від 70 до 90% усіх доходів місцевих бюджетів забезпечується у формі податку на прибуток підприємницьких структур і на дохід фізичних осіб. Як правило, в більшості цих країн поряд із загальнодержавними податками на прибуток підприємств існують аналогічні місцеві податки або встановлюються місцеві надбавки до цього податку. Подібна ситуація складається щодо податку на доходи фізичних осіб. Решту доходів місцевих бюджетів в цих країнах, становлять податки на майно і непрямі податки на товари та послуги.

Окремо можна виділити Францію, де до 30% доходів місцевих бюджетів становлять податки на майно, до 20% - податки на прибуток підприємницьких структур та доходи фізичних осіб, понад 10 % - непрямі податки на товари та послуги, а решту - інші види місцевих податків.

Для більшості розвинутих країн характерна множинність місцевих податків. У Бельгії, наприклад, запроваджено 100 місцевих податків і зборів, в Італії - 70, у Франції понад 50. Місцеві податки і збори можна віднести до таких груп:

Ø  прямі реальні податки: на рухоме і нерухоме майно, землю, з власників транспортних засобів, промисловий, екологічний.

Ø  прямі податки на доходи: на доходи фізичних осіб, на прибуток підприємств, із спадщин і дарувань.

Ø  непрямі податки: на роздрібний продаж, на споживання електроенергії, газу, місцеві акцизи на бензин, тютюн, спиртні напої.

Ø  збори і мита: збір на прибирання сміття і його вивіз, на будівництво службових будинків, за паркування автотранспорту, за користування спортивними і оздоровчими закладами і установами культури, за полювання і риболовлю, за послуги цвинтарів, із власників собак, за видачу різних ліцензій і реєстраційних посвідчень, за участь у бігах на іподромі, за відкриття ресторанів та готелів.

Найважливішими на місцевому рівні є насамперед податки на нерухоме майно юридичних і фізичних осіб і на землю з групи прямих реальних податків. Трохи рідше справляються місцеві непрямі податки (у вигляді акцизів і податків на продаж). Доволі поширеними в світовій практиці місцевого оподаткування є місцеві збори.

У формуванні доходів місцевих бюджетів зарубіжних країн беруть також участь неподаткові доходи у вигляді:

1.      штрафів та обов’язкових зборів;

2.      доходів від використання майна, що перебуває у власності місцевого самоврядування;

3.      орендної плати;

.        коштів від продажу об’єктів муніципальної власності;

.        коштів, залучених через розміщення муніципальних позик.

Склад і структура неподаткових надходжень визначаються національними особливостями. Так, у США, Великобританії, Швеції серед неподаткових доходів домінують доходи від власності та підприємницької діяльності; у Франції, Німеччині, Данії значне місце відводиться комунальному кредиту. Протистояння державній політиці підвищення податків спричинило зростання надходжень від надання платних послуг: у Норвегії - це послуги водопостачання, каналізації, утримання дітей у дитячих садках; у США - водопостачання, каналізації, прибирання сміття; у Швеції - використання відходів, водо- та енергопостачання; в Італії - місцеві ліцензійні збори, шкільний збір тощо.

Бюджетні надходження у вигляді грантів (у зарубіжній бюджетній практиці під ними розуміють надходження коштів з інших, як правило вищих, рівнів бюджетної системи) коливається в межах 25-50 % сукупних доходів, крім Великобританії, де вони значно перевищують зазначені розміри. Збільшення грантів у доходах місцевих бюджетів є наслідком загального розповсюдження принципу субсидіарності в Європі й світі. Крім того, якщо розглядати види субсидій, які надаються центральним урядом, то перевага все більше надається незв’язаним субсидіям перед цільовими субвенціями, що, як показує досвід, не тільки не обмежує самостійність органів місцевого самоврядування, але й сприяє розвитку їхньої ініціативи, активізує діяльність щодо задоволення потреб населення територіальних громад.

Зміни в структурі доходів локальних бюджетів безпосередньо пов’язані з необхідністю фінансування дедалі зростаючих видаткових функцій місцевої влади, насамперед у соціальній сфері (табл. 3.5). Розвиток в Європі соціально орієнтованої ринкової економіки підтверджується значною часткою бюджетних асигнувань на утримання установ і закладів освіти, охорони здоров’я, соціальний захист і соціальне забезпечення населення. Їх питома вага у коштах місцевих бюджетів складає від 40 % до 84 %, табл. 3.5 [50, ст. 132]

Таблиця 3.5

Із табл. 3.5. випливає, що найбільшими асигнуваннями соціального спрямування є в соціально орієнтованих країнах - Данії та Норвегії, де вони відповідно складають 84 % і 72 % у структурі видатків. У країнах з федеративним державним устроєм вони є дещо нижчими: США та Великобританія - 61 %, Німеччина - 52 %. Найнижчими соціальні видатки є у Франції, яка відзначається найбільшою централізацією, - 40 % та Іспанії, для якої властиве нерівномірно розвинуте самоврядування, - 29 %. Інші видатки місцевих бюджетів не мають такого вагомого значення як соціальні, а їх рівень залежить від національних особливостей.

Таким чином, в умовах розбудови ринкового середовища роль бюджетно-податкової політики у правових країнах, які конституційно задекларували свій соціальний статус, полягає у доходи місцевих бюджетів залежать від низки як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників:

1.      поетапного розширення функцій і завдань місцевого самоврядування згідно з принципом субсидіарності;

2.      соціальної орієнтації економіки, що викликає додаткові витрати на утримання непрацездатних, малозабезпечених та інших соціально незахищених верств населення;

.        розширення повноважень місцевих органів влади й управління у процесі відтворення робочої сили - фінансування обов’язкової початкової та середньої освіти, допомоги на працевлаштування тощо;

.        зростання чисельності населення та його урбанізація, внаслідок чого збільшуються витрати на міське житлово-комунальне господарство;

.        погіршення екологічного становища, що зумовило розробку та виконання як на державному, так і на територіальному рівнях програм охорони навколишнього природного середовища, попередження та ліквідації наслідків екологічних катастроф;

.        регіоналізації соціально-економічних процесів, фінансової допомоги депресивним територіям в порядку перерозподілу бюджетних коштів.

Враховуючи досвід зарубіжних країн в Україні необхідно провести реструктуризацію доходів у таких напрямах:

Ø  здійснити поетапний перехід до спільного використання різними ланками бюджетної системи податків з широкою базою оподаткування (податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств) на основі встановлення законодавством нормативів розщеплення податкових платежів;

Ø  удосконалити порядок нарахування й сплати основного податкового джерела місцевих бюджетів - податку з доходів фізичних осіб шляхом оптимізації бази оподаткування, раціоналізації системи пільг, насамперед податкових соціальних пільг, зарахування податкових сум до бюджетів територіальних громад за місцем знаходження платника, а не податкового агента;

Ø  активізувати роль податкових надходжень ресурсно-майнової групи, що передбачає запровадження на зразок розвинених країн податку на нерухоме майно фізичних осіб, податків на капітал (багатство);

Ø  посилити роль власних доходів через вирішення проблем місцевого оподаткування;

Ø  вирішити проблеми місцевого оподаткування в Україні через розширення переліку місцевих податків в контексті реалізації місцевих програм у галузі соціального захисту й зайнятості населення, охорони довкілля, раціонального використання природних багатств, регулювання кількісних параметрів споживання підакцизних товарів, проведення регіональної економічної політики протекціонізму, що має забезпечити підвищення фіскальної ролі місцевих податків і зборів;

Ø  забезпечити фінансову стійкість, самоокупність і самофінансування інститутів комунальної власності, що надають низку житлових, комунальних, транспортних послуг, шляхом запровадження ринкових відносин у комунальному секторі.

Це передбачає вирішення комплексу завдань управлінського, юридичного, соціального змісту, демократизації громадсько-господарських відносин територіального колективу, оптимізації чинних тарифів на базі запровадження ресурсозберігаючих технологій, активізації інвестиційних вкладень в ремонтні та ремонтно-будівельні роботи, прискореними темпами запровадження лізингових схеми розрахунків, диференціація нормативів плати за житло залежно від якості наданих послуг, реструктуризація бюджетної заборгованості з планово-дотаційних допомог комунальному сектору.

Висновки

У дипломній роботі представлено економічно-організаційний механізм формування дохідної частини місцевих бюджетів (на прикладі міста Львова).

Проведене в дипломній роботі дослідження проблем дає підстави для наступних узагальнень і висновків:

1.      Місцеві бюджети здійснюють безпосередній вплив на задоволення різноманітних потреб населення, стан та надання державних послуг.

2.      Суть і зміст засад побудови зведеного бюджету в Україні характеризується через принципи: збалансованість, самостійність, повнота, обґрунтованість, ефективність, субсидіарність, цільове використання коштів, справедливість та неупередженість розподілу суспільного багатства, публічність і прозорість, відповідальність кожного учасника бюджетного процесу за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

.        До складу місцевих фінансових інститутів входять: місцеві бюджети, місцеві податки і збори, цільові фонди місцевого самоврядування, комунальний кредит, інститут комунальної власності та майнових прав, фінанси комунальних підприємств і комунальні платежі.

.        Бюджетна система Україна - це сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіального устрою та врегульована нормами права. Кожне адміністративно - територіальне утворення самостійно встановлює порядок та положення про бюджет, виходячи з юридичних норм Бюджетного кодексу, яким визначено, що бюджетний устрій в країни базується на принципах:

Ø  єдності;

Ø  збалансованості,

Ø  реальності,

Ø  гласності

Ø  самостійності всіх бюджетів, що входять до бюджетної системи.

5.      Перерозподільчі процеси, що мали місце внаслідок прийняття Бюджетного кодексу, не вирішили проблеми наповнюваності місцевих бюджетів. Низька фінансова стійкість місцевих бюджетів обумовлюється істотним перевищенням обсягів отриманих з державного бюджету цільових трансфертів і фінансових допомог вирівнювання над реальними надходженнями від податків, неподаткових доходів, доходів від операцій з капіталом, цільових бюджетних фондів разом узятих; домінуванням у структурі доходів місцевих бюджетів закріплених податків і платежів над власними; незбалансованістю власних надходжень з кошиком видатків, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, а також закріплених джерел доходів із величиною делегованих видатків, що враховуються при плануванні міжбюджетних трансфертів.

6.      Бюджетна програма - це систематизований перелік заходів, спрямований на досягнення загальної (спільної) мети, завдання, виконання яких пропонує та здійснює розподільник бюджетних коштів у відповідності до покладених на нього функцій. Вона включає три основні етапи:

Ø  Стратегічне планування;

Ø  Формування програм;

Ø  Складання бюджету;

Одна бюджетна програма може виконуватися лише одним головним розпорядником коштів і, відповідно не мати аналогів.

7.      Програмно-цільовий метод допомагає зміцнити та підвищити ефективність бюджетного процесу. Перевагами програмно-цільового методу є:

Ø  дає чітке розуміння державним органам та громадськості, на що витрачаються бюджетні кошти;

Ø  забезпечує прозорість бюджету;

Ø  вимагає більшої дисципліни бюджетного процесу;

Ø  упорядковує організацію діяльності головного розпорядника щодо формування і виконання своїх «бюджетів»;

Ø  сприяє підвищенню ефективності розподілу і використання бюджетних коштів;

Ø  дає можливість переглянути функціональну класифікацію видатків бюджету для приведення її до міжнародних стандартів.

8.      Організація управління місцевими бюджетами включає низку взаємообумовлених, послідовних функціональних елементів: планування, оперативне управління, фінансове регулювання, фінансовий контроль. Зокрема, розширення повноважень місцевих фінансових органів повинно передбачати широке застосування різноманітних методів бюджетного планування (програмно-цільового, методів “дослідження об’єкта”, “історичної аналогії”, “Дельфі”, аналізу числових рядів та часових трендів, економіко-математичного моделювання), збільшення контрольно-аналітичних повноважень у процесі здійснення внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту, зовнішнього постаудиту.

9.      Політика фінансового вирівнювання, що зумовлена територіальними відмінностями в рівні доходів і видатків, характеризується недостатньо ефективним механізмом міжбюджетних відносин. Складність та неадекватність формульного розрахунку прямих бюджетних трансфертів ринковій моделі бюджетного регулювання вимагають розробки універсальної методики їх визначення на основі коефіцієнтів Джині вхідних і вихідних бюджетних потоків, величини валової доданої вартості, яка створена в межах територіального колективу, чисельності населення, податкового потенціалу адміністративно-територіального утворення.

10.    Інтеграція України у світове співтовариство має ґрунтуватися на використанні досвіду зарубіжних країн у галузі формування та використання доходів місцевих бюджетів: реструктуризації доходів місцевих бюджетів за рахунок запровадження майнових податків і податків на капітал, підвищення фіскальної віддачі доходно-прибуткових і місцевих податків, зростання обсягів неподаткових доходів та цільових грантів, збільшення видаткових повноважень в контексті вирішення соціально-економічних програм місцевого значення.

11.    Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи, проведене відповідно до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Список використаних джерел

1.      Конституція України. Затверджена ВРУ 28.06.96 ІV 254/96-ВР.

.        Бюджетний кодекс України. Затверджений ВРУ 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ.

.        Закон України від 5 грудня 1990 р., в редакції Закону України від 29 червня 1995 р. № 253/95-ВР “Про бюджетну систему України” // Закони України. - К., 1996, 1997. - Т. 1. - С. 48-70; Т. 9. - С. 96.

.        Закон України від 21 травня 1997 р. № 280-97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” // Закони України. - К., 1997. - Т. 12. - С. 180-229.

.        Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” // Закони України. - К., 1997. - Т. 12. - С. 119-137.

.        Бойцун Н.Є. Адаптація європейського досвіду управління місцевими фінансами в Україні // Фінанси України. - 2005. - №5. - С. 6-11.

.        Буряк П.Ю. Міжбюджетні відносини та перспективи формування місцевих бюджетів // Фінанси України. - 2001. - №6. - С. 14-23.

.        Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: НІОС, 2002. - 608 с.

.        Вишневський В.П., Рибак В.В. Місцеві податки і збори у ринковій економіці // Фінанси України. - 2001. - №1.- С. 11-20.

10.    Галушко О.С. Формування державного та місцевих бюджетів в умовах трансформації економіки // Фінанси України. - 2001. - №5. - С. 51-57.

11.    Жемеренко Є.В. Особливості міжбюджетних відносин в Україні на сучасному етапі // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 6. - С. 24-30.

.        Зайчикова В.В. Фінансова регіональна політика держави // Фінанси України. - 2005. - №6. - С. 29-35.

.        Ісмаілов А.Б. Міжбюджетні відносини та напрями їх удосконалення // Фінанси України. - 2004. - № 6. - С. 27-33.

.        Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). - К.: НІОС, 2000. - 384 с.

.        Кирієнко О. Місцеві податки та збори: механізми справляння та порядок сплати // Вісник податкової служби України. - 2003. - № 2. - С. 55-60.

.        Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 487 с.

.        Крайник О. Сучасні підходи до формування місцевих бюджетів // Регіональна економіка. - 2003. - № 4. - С. 65-75.

.        Мітіліно М.І. Основи фінансової науки. - Державне видавництво України, 1929. - 395 с.

.        Огонь Ц.Г. Доходи місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації // Фінанси України. - 2010. - №5. - С. 3-11.

.        Павлюк К.В. Формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України. - 2010. - № 4. - С. 24-37.

.        Старостенко Н.В. Методологія формування міжбюджетних трансфертів // Фінанси України. - 2005. - №7. - С. 39-44.

.        Ходский Л.В. Основы государственного хозяйства. Курс финансовой науки. - 4-ое изд., перераб. и доп. - СПб, 1913. - 580 с.

.        Юрій С.І., Кириленко О.П. Місцеві бюджети: регіональні відмінності // Регіональна економіка. - 2000. - №4. - С. 104-112.

.        Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.

.        Василик О.Д. Теорія фінансів: Навч. посібник. - К.: НІОС, 2000. - 416 с.

.        Ухвала Львівської міської ради №1580 від 28.02.2012 року “Про міський бюджет міста Львова на 2012-2010 роки за програмно-цільовим методом”.

.        Ухвала Львівської міської ради №448 від 14.12.2010 року “Про основні напрямки бюджетної політики 2011 року”.

.        Ухвала Львівської міської ради №993 від 05.07.2011 року “Про основні напрямки бюджетної політики міста Львова на 2012 рік (Бюджетна резолюція)”.

.        Ухвала Львівської міської ради №2879 від 30.09.2012 року “Про основні напрямки бюджетної політики міста Львова на 2010 рік (Бюджетна резолюція)”.

.        Закони України “Про бюджетну систему України” та “Про Державний бюджет 2004 р.”

.        Буковинський С.А. Становлення та шляхи розвитку бюджетної системи України (НАН України Інститут Економіки) 1998р.

.        Біттнер О. Верховна Рада відхилила проект бюджету - 2011. // Урядовий кур’єр. - 2010. - № 241. - 17 грудня. - С. 2.

.        Бюджетний менеджмент: Підручник / Федосов В., Опарін В., Сафонова Л. та ін. За заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864с.

.        Бюджетна політика України / Жиберт Т.В. // Фінанси України. - 2005. - № 8. - С. 7 - 8.

.        Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч.посібник. К.: Вища школа, 1997.

.        Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України. - Основи теорії і практики. - К.: НДФІ. - 1997.

.        Кодацкий В. Бюджетный процесс в развитых странах (опыт США). // Підприємство, господарство і право. - 2005. - № 12. - С. 182-184.

.        Левицька С.О. Впровадження програмно-цільового методу формування бюджетів. // Фінанси України. - 2004. - № 6. - С. 33-36.

.        Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. К.: “НІОС”. - 1998.

.        Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навчальний посібник.- Черкаси: Відлуння.- 1999.

.        Податкова система України//Підручник під ред. Федосова В.М. - К.: Либідь. - 1994.

.        Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. - К.: НІОС, 1998.

.        Сова О.Ю. Проблема дефіцитності державного бюджету і шляхи її розв’язання // Фінанси України. - 2004. - № 5. - С. 83 - 86.

.        Управління бюджетом: через відкритість до ефективності / Нагребецька І. // Урядовий кур’єр. - 2005. - № 234. - 8 грудня. - С. 6.

.        Чугунов І.Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку. - К.: НІОС, 2003. - 488 с.

.        Чугунов І.Я., Лондар С.Л. Фінансово-бюджетні відносини: аналіз тенденцій розвитку в умовах трансформації економіки. - К.: Міністерство фінансів України, Львівський національний університет ім. І.Франка, 2002. - 203 с.

.        Чугунок І.Я., Самошкіна О.А. Теоретико-методологічні засади удосконалення програмно-цільового методу планування видатків бюджету. // Фінанси України. - 2004. - № 9. - С. 37-38.

.        Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. Київ: НІОС. 2000.

.        Януль І.Є. Бюджетний процес в Україні та напрями його вдосконалення // Фінанси України. - 2010. - № 9. - С. 25 - 29.

.        М.А. Гапонюк, В.П. Яцюта, А.Є. Буряченко, А.А. Славкова. Місцеві фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / - К.: КНЕУ, 2002.

.        Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Навчальний посібник. - Тернопіль: Астон, 2012. - С. 128.

.        Ширкевич Н.А. “Местные бюджети” /Н.А. Ширкевич “Финансы и статистика”, 1991, ст. 123.