Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості
Демографічна
ситуація в Україні та її регіональні особливості
Вступ
населення демографічний
статевовіковий донецьк
Демографічна ситуація - це прояв
особливостей відтворення населення по основних його процесах в конкретному часі
і місці (регіоні, країні). У сучасній Україні демографічна ситуація
відрізняється великою гостротою і напруженістю. Вона визначається структурою
населення і характером його руху, видами, типами і режимом відтворення, рівнем
народжуваності і смертності, кількістю шлюбів та розлучень. У основі всіх цих
процесів лежить соціально-економічне положення в країні.
Населення є самовідтворювальною
множиною людей, що перебуває постійно у динаміці. Зміни кількості населення,
його структури на певній території за певний часовий відрізок характеризують
демографічний процес.
Демографічний чинник є одним з
визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а
проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові
інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування.
Розвиток народного господарства
будь-якої країни можливий лише за певної чисельності населення, яке здійснює
виробництво товарів і послуг, необхідних для власного життя суспільства.
Виробництво засобів існування та послуг становить суть господарювання людей.
Без цього існування суспільства неможливе.
Найважливішою характерною рисою
народонаселення є те, що воно є природною основою формування трудових ресурсів,
найголовнішого елемента продуктивних сил, які відіграють вирішальну роль як
фактор розміщення трудомістких галузей господарства [12 с 18-22].
Вивченням проблеми демографічної
ситуації України займається Інститут демографії та соціальних досліджень НАН
України.
Актуальність теми дослідження
визначається тим, що для нашої держави демографічна проблема на даний момент є
однією з найболючіших. Населення України продовжує скорочуватись: тільки в
період з 1 грудня 2008 року по 1
січня 2009 року чисельність зменшилась на 20 тисяч чоловік.
Метою роботи є висвітлення
демографічних процесів в Україні та регіонах
Об’єктом роботи є демографічна
ситуація в Україні.
Предметом роботи є особливості
сучасного стану демографічної ситуації України.
Для досягнення поставленої мети
необхідно вирішити такі завдання:
проаналізувати сучасний стан
демографічної ситуації;
з’ясувати умови та чинники
розміщення населення України;
встановити фактори впливу на
демографічну ситуацію в Україні;
визначити основні напрямки державної
політики щодо вирішення
демографічної ситуації;
порівняти демографічні ситуації
України та країн ЄС.
В процесі написання даної роботи
використано загальнонаукові методи: метод аналізу статистичних даних, метод
порівняння.
Науково-дослідницька робота
складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури
та додатків.
Дослідженням питання населення та
демографічної проблеми займалися такі вчені, як О.І.Ригельман, Г.І.Новицький,
Ф.І.Чуманський, Я.А.Рубана. Істотне значення для вивчення демографічної
ситуації мали методичні розробки й конкретні дослідження А.І.Якобія,
М.І.Тезякова, М.С.Уварова, М.П.Діатропова, які працювали в Україні.
Для дослідження даної теми
використовувалися різні джерела інформації: друкована література, що дозволила
виявити причини та наслідки зміни демографічної ситуації в країні; інтернет -
ресурси, статистичні та періодичні видання, за допомогою яких було
проаналізовано сучасний стан демографічної ситуації України
Розділ 1. Загальні відомості про
кількість населення
.1 Облік населення
Нерівномірність в розвитку суспільства,
природно-екологічні і соціально-політичні потрясіння, війни, репресії, якими
багата українська історія XX ст., і супутні їм різкі погіршення рівня життя
відчутно позначаються на режимі відтворення населення, ведуть до падіння
народжуваності, зростання смертності. До подібних наслідків приводять і умови
політичної і економічної нестабільності, які викликані останніми роками хиткою
системою управління, з важко керованим процесом встановлення цивілізованих норм
правової держави і ринкових відносин.
В Україні, як і в більшості держав
світу , сьогодні існує дві основні форми обліку населення - поточний облік та
переписи населення. Поточний облік населення в країні проводять місцеві органи
влади, які реєструють народження, смерть, укладання й розірвання шлюбу, в’їзд
громадян на територію села чи міста чи виїзд з неї. Відомості передають у
районні (міські) управління статистки України, де їх опрацьовують і
узагальнюють станом на 1 січня кожного року. Так, на початку 2009 року в
Україні проживало 46, 144 млн.осіб.
Для отримання детальніших відомостей
по населення приблизно раз на десять років проводять переписи населення. Ці
комплексні заходи зі збирання, обробки й публікування статистичних, економічних
і соціальних даних про населення країни і загалом на момент проведення
перепису. [6 с 32-39].
Перші дані про чисельність населення
на сучасних територіальних межах України доходять з перших спроб перепису в
середньовічній Русі які відбувалися з метою визначення данини. Пізніше,
російський імператор Петро I видав наказ від 26 листопада 1718 року
запровадивши державні ревізії, їх було 10 з 1719 по 1858 роки. (1763 році
відбулося остаточне закріпачення селян за місцем прописки). Перші переписи
населення на українських територіях в сучасному розумінні цього слова відбулися
1867 року в межах Австро-Угорщини, в Російській Імперії 9 лютого 1897 року.
Дані деяких переписів на українських землях, що входили до складу різних
держав, фальсифікувались з ініціативи панівних на той момент політичних
режимів. Перший перепис населення у Радянському Союзі був проведений у 1926
році, і досі вважається найкраще організованим і професійно проведеним. Але
дані перепису досить важко порівнювати з наступними переписами, адже
адміністративно-територіальний поділ УСРР був тоді відмінний від сьогоднішнього
[додаток 1]
Результати перепису 1926 року
нам цікаві ще й тому, що вже три роки тривала українізація
<#"655181.files/image001.gif">
Українська РСР у 1927 році
Додаток 2
Додаток 3
Таблиця 1.1 Дані
перепису
населення
|
|
Кількість
наявного населення, тис. осіб
|
2001
р. у % до 1989 р.
|
|
2001
р.
|
1989
р.
|
|
|
Автономна
Республіка Крим
|
2033,7
|
2063,6
|
99
|
|
Вінницька
|
1772,4
|
1932,6
|
92
|
|
Волинська
|
1060,7
|
1061,2
|
100
|
|
Дніпропетровська
|
3567,6
|
3881,2
|
92
|
|
Донецька
|
4841,1
|
5332,4
|
91
|
|
Житомирська
|
1389,5
|
1545,4
|
90
|
|
Закарпатська
|
1258,3
|
1252,3
|
100
|
1929,2
|
2081,8
|
93
|
|
Івано-Франківська
|
1409,8
|
1423,5
|
99
|
|
Київська
|
1827,9
|
1940,0
|
94
|
|
Кіровоградська
|
1133,1
|
1239,4
|
91
|
|
Луганська
|
2546,2
|
2862,7
|
89
|
|
Львівська
|
2626,5
|
2747,7
|
96
|
|
Миколаївська
|
1264,7
|
1330,6
|
95
|
|
Одеська
|
2469,0
|
2642,6
|
93
|
|
Полтавська
|
1630,1
|
1753,0
|
93
|
|
Рівненська
|
1173,3
|
1169,7
|
100
|
|
Сумська
|
1299,7
|
1432,7
|
91
|
|
Тернопільська
|
1142,4
|
1168,9
|
98
|
|
Харківська
|
2914,2
|
3195,0
|
91
|
|
Херсонська
|
1175,1
|
1240,0
|
95
|
|
Хмельницька
|
1430,8
|
1527,1
|
94
|
|
Черкаська
|
1402,9
|
1531,5
|
92
|
|
Чернівецька
|
922,8
|
938,0
|
98
|
|
Чернігівська
|
1245,3
|
1415,9
|
|
м.
Київ
|
2611,3
|
2602,8
|
100
|
|
м.
Севастополь
|
379,5
|
395,0
|
96
|
Основні демографічні показники
України за 2000 - 2012 рік
Згідно даних Державного комітету
статистики, в Україні проживало на кінець 1999 - 49,43 млн.осіб;
Таблиця 1.2
|
Рік
|
Чисельність наявного населення (млн.осіб)
|
|
2000
|
48,92
|
|
2001
|
48,46
|
|
2002
|
48,0
|
|
2003
|
47,62
|
|
2004
|
47,28
|
|
2005
|
46,93
|
|
2006
|
46,65
|
|
2007
|
46,37
|
|
2008
|
46,25
|
|
2009
|
46,23
|
|
2012
|
45,63
|
<#"655181.files/image004.gif"> <#"655181.files/image005.gif"> <#"655181.files/image006.gif">
Таблиця 1.4 Природний
рух населення
|
Коефіцієнт
природного руху
|
Природний
приріст
|
|
Регіон
|
1990
|
1991
|
1993
|
1995
|
1997
|
1999
|
2001
|
2003
|
2005
|
2007
|
2009
|
1990-2010
|
|
Закарпатська
<#"655181.files/image008.gif">
Додаток 7
Щільність населення Донецької
області
 <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Map_Ukraine_by_population.>
Додаток 8
Чисельність населення Волноваського
р-на (Донецької обл.)
На 01.01. 2000 р ( 4953,0) міське -
4465,1 сільське - 487,9
|
Територія
|
Все населення Тис чол
|
Міське
|
Сільське
|
|
Волноваський р-н
|
96,1
|
58,1
|
38,0
|
|
м.Волноваха
|
26,0
|
0,6
|
|
смт. Благодатне
|
1,4
|
1,4
|
-
|
|
смт. Володимирівка
|
7,8
|
7,8
|
-
|
|
смт.Донське
|
5,6
|
5,6
|
-
|
|
смт.Комсомольський
|
0,7
|
0,7
|
-
|
|
смт. Новотроїцьке
|
8,4
|
8,4
|
-
|
|
смт. Оленівка
|
5,1
|
4,8
|
0,3
|
|
смт. Ольгинка
|
3,8
|
3,4
|
0,4
|
На 01.01.2001 р ( 4893,6) міське -
4410,1 сільське - 483,5
|
Територія Все населення Тис чолМіське Сільське
|
|
|
|
|
Волноваський р-н
|
95,4
|
57,8
|
37,6
|
|
м.Волноваха
|
26,5
|
25,9
|
0,6
|
|
смт. Благодатне
|
1,4
|
1,4
|
-
|
|
смт. Володимирівка
|
7,7
|
7,7
|
-
|
|
смт.Донське
|
5,6
|
5,6
|
-
|
|
смт.Комсомольський
|
0,7
|
0,7
|
-
|
|
смт. Новотроїцьке
|
8,3
|
8,3
|
-
|
|
смт. Оленівка
|
5,1
|
4,8
|
0,3
|
|
смт. Ольгинка
|
3,8
|
3,4
|
0,4
|
На 01.01.2002. р ( 5352,6) міське -
4843,0 сільське - 509,6,
|
Територія Все населення Тис чолМіське Сільське
|
92,6
|
55,7
|
36,9
|
|
м.Волноваха
|
24,6
|
|
|
|
смт. Благодатне
|
1,3
|
|
|
|
смт. Володимирівка
|
7,2
|
|
|
|
смт.Донське
|
5,3
|
|
|
|
смт.Комсомольський
|
0,5
|
|
|
|
смт. Новотроїцьке
|
7,7
|
|
|
|
смт. Оленівка
|
5,0
|
|
|
|
смт. Ольгинка
|
3,8
|
|
|
На 01.01.2003 р ( 4758,9) міське -
4286,7 сільське - 472,2
|
Територія Все населення Тис чолМіське Сільське
|
|
|
|
|
Волноваський р-н
|
91,6
|
54,5
|
37,1
|
|
м.Волноваха
|
24,8
|
24,3
|
0,5
|
|
смт. Благодатне
|
1,3
|
1,3
|
-
|
|
смт. Володимирівка
|
7,2
|
7,2
|
-
|
|
смт.Донське
|
5,3
|
5,3
|
-
|
|
смт.Комсомольський
|
0,5
|
0,5
|
-
|
|
смт. Новотроїцьке
|
7,6
|
7,6
|
-
|
|
смт. Оленівка
|
5,2
|
4,8
|
0,4
|
|
смт. Ольгинка
|
3,9
|
3,5
|
0,4
|
Похожие работы на - Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості
|