Інформаційно-довідкова система з педагогіки роботів 'Перспективи розвитку штучного інтелекту'
Реферат
Курсовий проект містить: ____ сторінок, 4 розділи, 12
рисунків, 5 таблиці, 3 блок-схеми, 4 додатки, 7 джерел.
Предмет проектування - середовище для розробки
об’єктно-орієнтованих додатків Delphi 7.0.
Об’єктом проектування даного курсового проекту
є створення пошукової системи на тему: "Інформаційно-довідкова система з
педагогіки роботів "Перспективи розвитку штучного інтелекту"".
Метою проектування є створення програмного
продукту на мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi 7.0,
що дозволяє отримати необхідну інформацію про штучний інтелект, переглянути
відео з теми, здійснювати однокрітеріальний та багатокрітеріальний пошук
інформації, отримувати інформацію з Internet ресурсів.
Задачі проектування: провести аналіз теоретичного матеріалу з
теми, створити можливість пошуку інформації, навчитись працювати з мультимедіа
інформацію.
ШТУЧНИЙ ИНТЕЛЕКТ, РОБОТ, ПЕРСПЕКТИВИ, РОЗУМ, РОЗВИТОК,
ІНТЕЛЕКТ, ПРОБЛЕМИ, ТЕХНОЛОГІЇ.
Зміст
Реферат
Вступ
1. Постановка задачі
2. Співтовариства і соціалізація роботів
2.1 Зв'язок педагогіки роботів з іншими науками
2.2 Задачі педагогіки роботів
2.3 Перспективи штучного інтелекту
3. Опис компонентів проекту
3.1 Компоненти відображення ієрархічних даних TreeView
3.2 Компонент RichEdit
3.3 Можливості Delphi для роботи з графікою
3.4 Медіа можливості Delphi
4. Опис програмного продукту
4.1 Тестування програми
4.2 Опис інтерфейсу
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Додаток 3. Статистика пошуку
Вступ
На сьогоднішній день проблема дослідження AI (Artificial
intelligence - в переведенні штучний інтелект) займає актуальне місце в системі
інформаційних наук. Ми розглянемо проблеми створення і втілення штучного
інтелекту в життя, також розглянемо перспективні розробки в цій області.
Метою виконання курсового проекту є створення програмного
продукту на мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi
7.0, що дозволяє отримати необхідну інформацію про штучний интелект,
переглянути відео по даній темі, здійснювати однокрітеріальний та багатокрітеріальний
пошук інформації, отримувати інформацію з Internet ресурсів.
У курсовому проекті потрібно розробити наступні розділи, які
розкривають використання програмного продукту:
. Інформаційний модуль (зміст посібника);
. Пошук інформації;
. Інтерфейс посібника.
При розробці даного програмного додатку, були також
використані такі програмні продукти як: Microsoft Office Word 2003; Блокнот;
Adobe Photoshop CS2.
Об’єктом проектування даного курсового проекту
є створення інформаційно-довідкової системи на тему "Перспективи розвитку
штучного інтелекту".
Предмет проектування - середовище для розробки
об’єктно-орієнтованих додатків Delphi 7.0.
Задачі проектування: провести аналіз
теоретичного матеріалу з теми "Перспективи розвитку штучного інтелекту",
створити можливість пошуку інформації, навчитись працювати з мультимедіа
інформацію.
1. Постановка
задачі
Завданням даної курсової роботи є проведення аналізу
теоретичного матеріалу з теми, створення програмного продукту, що дозволяє
отримати необхідну інформацію про перспективи розвитку штучного інтелекту,
переглянути відео з теми, здійснити однокрітеріальний та багатокрітеріальний
пошук інформації. Програмний продукт повинен задовольняти наступним вимогам:
- інтерфейс повинен бути простим і
інтуїтивно зрозумілим, щоб програма могла бути використана без тривалого
попереднього інструктажу по роботі;
- у програмі повинен бути довідковий
матеріал, який би коротко і лаконічно виражав суть роботи програми, а також
надавав користувачеві короткий інструктаж по роботі з програмою;
- необхідно, щоб в програмі була присутня
інформація про розробника;
- програма повинна надавати користувачеві
меню для вибору тієї або іншої операції;
- повинна бути реалізована можливість
багатократного виконання різних операції.
Програма повинна містити заставку з назвою продукту,
теоретичний матеріал по темі, відео інформацію, можливість пошуку по розділам.
Програма повинна бути написана на мові Delphi 7.0,
розроблений фірмою Borland.
інформаційна довідкова штучний інтелект
2. Співтовариства
і соціалізація роботів
2.1 Зв'язок
педагогіки роботів з іншими науками
Як і в людському суспільстві серед роботів повинні
поширюватися оперативні і довготривалі знання. Це дає можливість говорити вже
про зародження й розвиток "роботів (втім, і людей) - викладачів для
роботів", а значить - "педагогіки роботів".
Тому пізнання роботів, їх навчання і виховання, у тому числі
самими роботами, - стає важливим напрямком в розвитку майбутнього суспільства
людей і роботів.
На сьогоднішній день виявлена певний зв'язок педагогіки
людини і педагогіки роботів з іншими науками (рисунок 1).
Рисунок 1 - Модель взаємозв’язку педагогіки людини і
педагогіки роботів
З цієї моделі випливає зв'язок педагогіки роботів не тільки з
педагогікою людей, громадськими (опосередкована зв'язок), природними і
технічними науками, як в моделі В.М. Кедрова, але й зв'язок обох педагогік з
гіпотетичними науками про спільнотах роботів, зв'язок суспільних наук і наук
про спільнотах роботів.
Таким чином, педагогіка роботів - це науковий напрямок,
предметом якого є процес формування індивідуальних якостей робота, обґрунтовано
що відноситься до навколишнього світу і перетворюючого світ у власних інтересах
і інтересах людей.
В запропоновану модель (рис.1) входять науки про спільноти
роботів. Це необхідно для того, щоб підкреслити важливість досліджень проблеми
свідомості роботів. Один з аспектів цієї проблеми - найбільший - полягає в
тому, що свідомість, будучи функцією складно організованого мозку, поза соціального
середовища ні виникнути, ні існувати, ні розглядатися не може. Обчислювальні
машини, комп'ютери вже зараз переступають важливий поріг за яким вони здаються
людям розумними.
Американський учений Саган відзначив: "Мозок інопланетян
ймовірно буде мати кілька або навіть багато різних надбудов. Між цими
компонентами може існувати деяка напруженість у взаємодії - так само як вона
існує у нас "людей", хоча ознаками успішною, процвітаючої цивілізації
може бути саме можливість досягти тривалого миру між різними частинами мозку.
Інопланетяни майже напевно розширили свої внесоматичні знання, використовуючи
для цього розумні машини. Але, здається, досить імовірно, що, врешті-решт, наш
розум і наші машини та їх розум і машини добре розуміють один одного." Ці
слова цікаво підтверджують зв'язку між суспільними науками і науками про
спільнотах роботів.
На думку Амосова, робот - це розум плюс органи почуттів і
руху. Можна в майбутньому очікувати величезного розмаїття роботів, ще більшого,
ніж різноманітності організмів. Зокрема, роботи змінять стан навчання і
виховання дітей, медицини, управління в будь-яких сферах, регулювання психіки і
втручатись у всі області науки. Робот неминуче перетвориться на особистість як
тільки в нього буде відтворена самоорганізація. Можна не сумніватися, що люди
оволодіють біосинтезом і зможуть відтворити біологічні системи в їх природному
вигляді. Однак розвиток штучного розуму, напевно, не піде цим шляхом. Людина
має у своєму розпорядженні більше можливостей для створення нових складних систем
і навряд чи буде намагатися повторити природу, тим більше що вона не досконала.
Цілком мислиме така фабрика штучних організмів - від простих роботів до
складних умов, - яка зможе обійтися без допомоги людей. Вона не тільки
забезпечить серійне виробництво, але і необмежену "мінливість",
конструювання нових видів з новими якостями.
Н. Амосов запропонував класифікацію видів розуму залежно від
обсягу інформації, складності програм її переробки і числа ієрархічних поверхів
моделей:
. Автомат з жорсткими програмами виділення і переробки
інформації без навчання, з обмеженими можливостями рецепторів і наборів
моделей.
. Автомат з навчанням, який має програму формування нових
моделей на базі готових - вроджених.
. Автомат з програмами людини. Ступінь розумності цих
"автоматів" може бути різною залежно від обсягу знань, рівня
свідомості і здатності до творчості. Тобто, все зводиться до обсягу, рівня й
особливостям переробки інформації, кількістю моделей, їх змін і взаємодії.
. Системою більш розумною, ніж людина є товариство, обмежені
організовані громадські системи. Специфічні якості суспільства, як вищої
системи з'являться, коли буде створено штучний розум - мозок суспільства,
здатний до власних програм переробки інформації: сприйняттю впливу і створення
моделей, дій і свідомості.
Педагогіка роботів ставить нові проблеми, для вирішення яких
повинні співпрацювати філософи і математики, письменники-фантасти і біологи,
інженери і лінгвісти, хіміки, медики, освітяни. За новим починають звучати
старі питання життя і смерті.
Відома цікава задача створення робота - кібернетичного
двійника людини. Можливо, кібернетичний двійник дозволить перейти через прірву
непізнаного в області вивчення моделей людської поведінки і таким чином
припускає можливість створити копію, не пізнавши до кінця оригіналу. Слухати і
розмовляти, читати і писати, розуміти людську мову. Але ж мало створити робота
- його потрібно навчати. Людини вчать у школі і хоча цей процес шліфується і
змінюється протягом століть, він зараз далекий від досконалості. Можливо,
навчання роботів буде удосконалюватися успішніше, ніж шкільне навчання людини.
Академік А. Колмогоров підкреслював, що людина є складною
матеріальної системою, але системою кінцевої складності і обмеженого
досконалості і тому доступною імітації роботом. Люди повинні відчувати
величезне задоволення тим фактом, що такі складні і прекрасні речі як роботи
можуть бути створені людиною, який ще зовсім недавно знаходив просту арифметику
ніж-незрозумілим і піднесеним.
2.2 Задачі
педагогіки роботів
Основними завданнями педагогіки роботів, на думку авторів, є
вивчення, моделювання та дослідження проблем:
історії роботів;
цільових функцій їх реалізації і тестування;
концепцій і способів самовідтворення;
засобів і методів життєзабезпечення і комунікації;
формування індивідуальності робота;
можливостей інтелекту робота;
засобів і методів адаптації до навколишнього середовища;
придбання знань;
змісту навчання і самонавчання;
методів і засобів навчання;
проблем наукового пізнання і творчості;
життєвого циклу;
стимулювання у робототехніці;
етики роботів;
ієрархії роботів;
взаємин роботів і особистості;
співтовариств роботів і їх взаємовідносин;
взаємин спільнот людей і співтовариств роботів;
цивілізації роботів.
Як вже зазначалося вище, зазначені завдання, цей величезний
пласт роботи займають і повинні займати фахівців різних напрямків.
Особливо такі фахівці, як інженери-педагоги здатні перенести
знання з інженерної діяльності та з педагогіки (навчання, виховання, управління
освітою) в ідеї, концепції, знання, практику нового наукового напрямку - в
педагогіку роботів.
Підготовка інженерів-педагогів здійснюється в таких
навчальних закладах: Російський державний професійно-педагогічний університет,
Нижегородський державний педагогічний університет, Українська
інженерно-педагогічна академія, Кримський інженерно-педагогічний університет та
ін.
2.3
Перспективи штучного інтелекту
Останнім часом спостерігається зростання інтересу до штучного
інтелекту, викликане підвищенням вимог до інформаційних систем. Розумніє
програмне забезпечення, розумніє побутова техніка. Ми неухильно рухаємося до
нової інформаційної революції, порівнянної по масштабах з розвитком Інтернету,
ім'я якої - штучний інтелект.
Науково-технічна революція внесла корінні зміни до нашого світу.
Бурхливий розвиток техніки дозволив людині Нового часу здійснити потужне
настання на довкілля, що протистоїть йому, з метою її підпорядкування запитам
людства, що намагається забезпечити себе необхідними умовами життєдіяльності.
На думку багатьох учених, саме цей процес остаточно виділив людину зі всього
круга сущого. Людство зробило потужний еволюційний прорив, залишивши далеко
позаду інші біологічні форми життя. Рухомий розвитком техніки процес освоєння
природного середовища, складність соціального життя людини, наповненого
штучними технічними винаходами, досягли свого апогею в сучасності. Тут доречно
привести гіпотезу про зустрічну еволюцію людини і комп'ютера: людина спочатку
вчитися бачити, ходити, розмовляти, а вже потім розвиває здібності до обчислень
і логічних виводів. Комп'ютер же навпаки, народжується як обчислювальна
система, що базується на формальній логіці, в процесі розвитку набуває
здібностей до розпізнавання образів, синтезу мови і управління в реальному
часі.
Вчені всього світу серйозно зацікавлені створити штучний
розум. Ця мета супроводжується величезними перспективами. Якщо програмістам
удасться нарешті створити штучний інтелект людство перейде на новий рівень
розвитку і за допомогою штучного розуму, який перевершуватиме людський інтелект
вдасться вирішити безліч проблем.
Програмні засоби, що базуються на технології і методах
штучного інтелекту, набули значного поширення в світі. Їх важливість, і, в
першу чергу, експертних систем і нейронних мереж, полягає в тому, що дані
технології істотно розширюють круг практично значимих завдань, які можна
вирішувати на комп'ютерах, і їх рішення приносить значний економічний ефект.
Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) - розділ комп'ютерної
лінгвістики та інформатики, що займається формалізацією проблем та завдань, які
нагадують завдання, виконувані людиною. При цьому, у більшості випадків
алгоритм розв'язання завдання невідомий наперед. Точного визначення цієї науки
немає, оскільки у філософії не розв'язане питання про природу і статус
людського інтелекту. Немає і точного критерію досягнення комп'ютером
"розумності", хоча перед штучним інтелектом було запропоновано низку
гіпотез, наприклад, тест Тюрингаабо гіпотеза Ньюела-Саймона.
Розвиток інформаційної техніки дозволив компенсувати людині
психофізіологічну обмеженість свого організму у ряді напрямів. "Зовнішня
нервова система", що створюється і розширювана людиною, вже дала йому
можливість виробляти теорії, відкривати кількісні закономірності, розсовувати
межі пізнання складних систем. Штучний інтелект і його вдосконалення
перетворюють кордони складнощі, доступні людині, в систематично розсовувані. Це
особливо поважно в сучасну епоху, коли суспільство не може успішно розвиватися
без раціонального управління складними і надскладними системами. Розробка
проблем штучного інтелекту є істотним вкладом в усвідомлення людиною
закономірностей зовнішнього і внутрішнього світу, в їх використання на користь
суспільства і тим самим в розвиток свободи людини.
3. Опис
компонентів проекту
3.1 Компоненти
відображення ієрархічних даних TreeView
Компоненти TreeView знаходиться на вкладці Win32 (рисунок
3.1) та використовується для відображення ієрархічних даних у вигляді дерева
(рисунок 3.2), в якому користувач може вибрати потрібний йому вузол або вузли.
Рисунок 3.1 - Розташування компонента TreeView
Ієрархічна інформація може бути самою різною: структура деякого
підприємства, структура документації установи, структура звіту і тому подібне.
З кожним вузлом дерева можуть бути зв'язані деякі дані.
Рисунок 3.2 - Компоненти TreeView
Основною властивістю TreeView, що містить інформацію про вузли
дерева, є Items. Доступ до інформації про окремі вузли здійснюється через цей
індексний список вузлів. Наприклад, TreeView1. Items [1] - це вузол дерева з
індексом 1 (другий вузол дерева). Кожен вузол є об'єктом типу TTreeNodes, що
володіє своїми властивостями і методами.
Під час проектування формування дерева здійснюється у вікні
редактора вузлів дерева, представленому на рисунку 3.3 Це вікно викликається
подвійним клацанням на компоненті TreeView або натисненням кнопки з
багатокрапкою біля властивості Items у вікні Інспектора Об'єктів.
Рисунок 3.3 - Вікно редактора вузлів дерева компоненту TreeView
Кнопка "New Item" (новий вузол) дозволяє додати в дерево
новий вузол. Він буде розташований на тому ж рівні, на якому розташований
вузол, виділений курсором у момент клацання на кнопці "New Item".
Кнопка "New SubItem" (новий дочірній вузол) дозволяє
додати в дерево дочірній вузол. Він буде розташований на рівень нижче за рівень
того вузла, який виділений курсором у момент клацання на кнопці "New
SubItem".
Кнопка "Delete" (видалити) видаляє виділений вузол
дерева. Кнопка "Load" дозволяє завантажити структуру дерева з файлу.
Файл, що зберігає структуру дерева, - це звичайний текстовий файл, що містить
тексти вузлів.
Для кожного нового вузла дерева можна вказати ряд властивостей в
панелі "Item Properties" вікна на рисунку 3.3 Це перш за все властивість
"Text" - напис, що з'являється в дереві біля даного вузла.
Властивості "Image Index" і "Selected Index" визначають
індекс піктограми, що відображається для вузла, який відповідно не виділений і
виділений користувачем в даний момент. Ці індекси відповідають списку
зображень, що зберігаються в окремому компоненті ImageList. Вказівка на цей
компонент можливо задати у властивості Images компоненту TreeView. Індекси
починаються з 0. Якщо вказати індекс - 1 (значення за умовчанням), піктограми
зображатися не будуть. Остання властивість - "State Index" в панелі
"Item Properties" дозволяє додати другу піктограму в даний вузол, не
залежну від стану вузла. Подібна піктограма може просто служити допоміжною
характеристикою вузла. Індекс, що указується як "State Index",
відповідає списку зображень, що зберігаються в окремому компоненті ImageList,
вказаному у властивості StateImages компоненту TreeView.
3.2 Компонент
RichEdit
Значок компоненту RichEditr представлений на рисунку 3.4
Рисунок 3.4 - Значок компоненту RichEditr
Компонент RichEdit є засобом редагування текстів, який
дозволяє працювати з форматом. rtf, тобто дає можливість вибрати різні істотні
властивості об'єкта форматування для всіляких фрагментів тексту. Це є основною
відмінністю RichEdit від компонента Memo, у якого наявні атрибути форматування
стануть однаковими для всього тексту.
Властивості об'єкту WebBrowser зведені в таблиці 3.1
Таблиця 3.1. Властивості компонента RichEdit
|
Властивість
|
Опис
|
|
Color
|
Задає колір даного компоненту
|
|
Visible
|
Булева властивість, що визначає, чи
відображається компонент на формі
|
|
Lines
|
має в наявності безліч властивостей і методів
типу TStrings
|
|
Font
|
форматує текст, задає колір, розмір, шрифт
|
Події екземплярів класу TRichEdit зведені в таблиці 3.2
Таблиця 3.2
Події компоненту RichEdit
|
Подія
|
Опис
|
|
OnDragDrop, OnDragOver, OnEndDock, OnEndDrag,
OnStartDock, OnStartDrag
|
всі ці події пов'язані з технологією
Drag&drop (тобто коли об'єкт "захо - плюється" мишею і
переноситься в інше місце), а також з dock-техно-логією. Суть цієї (Dock)
технології у вбудовуванні одних об'єктів в інших.
|
|
OnChange
|
при зміні чого-небудь (наприклад, в поля
введення Tedit ця подія спрацьовує, коли змінюється текст в цьому полі).
|
|
OnProgressChange
|
Виникає, коли змінюється стан завантаження
документа, тобто отримана чергова порція даних з сервера
|
3.3
Можливості Delphi для роботи з графікою
Для відображення графічної інформації в бібліотеці Delphi
передбачені такі компоненти:
Таблиця 3.4
Компоненти відображення графічної інформації
|
Піктограма
|
Компонент
|
Вкладка
|
Пояснення
|
Image (зображення)
|
"Additional"
|
Використовується для відображення графіки:
піктограм, бітових матриць та метафайлів.
|
|
|
PaintBox (вікно для малювання)
|
"System"
|
Використовується для створення на формі деякої
області, в якій можна малювати.
|
|
|
DrawGrid (таблиця малюнків)
|
"Additional"
|
Використовується для відображення в строках та
стовбцях нетекстових даних.
|
|
|
Chart (діаграми і графіки)
|
"Additional"
|
Компонент належить до сімейству компонентів
TChart, котрі використовуються для створення діаграм та графіків.
|
Крім того, відображати та виводити графічну інформацію можна
на поверхні будь-якого віконного компоненту, який має властивість Canvas -
канва. Канва Canvas не є компонентом. Багато компонентів, зокрема, форми, мають
канву і канва надає можливість виводити різну графічну інформацію.
Канва є областю компонента, на якій можна малювати або
відображувати готові зображення. Вона містить властивості і методи, що істотно
спрощують графіку Delphi. Всі складні взаємодії з системою заховані для
користувача, так що малювати в Delphi може людина, абсолютно не досвідчена в
машинній графіці.(канва, полотно) - це площа видимого елемента на формі, на
якій можна малювати. Вона є однією з властивостей видимого елемента. Font, Pen
та Brush є підвластивостями Canvas.(перо) - це лінія, яка виділяє зовнішній
контур фігури. Можна задавати товщину (підвластивість Width), колір (Color),
вигляд (Style), спосіб малювання лінії (накладання кольору лінії на поверхню -
Mode).(пензель) - це площина фігури, тобто внутрішня від контуру частина. Можна
задавати колір (Color) та спосіб зафарбовування (Style), наприклад,
горизонтальними чи діагональними лініями.(шрифт) - використовують для опису
шрифтів, які застосовують під час виведення тексту (за допомогою методів
TextOut або TextRect класу TCanvas). Має підвластивості Name (назва), Style
(стиль), Color (колір), Size (розмір).
Клас TGraphic у Delphi забезпечує базові інструменти для
використання графічних файлів. Для опрацювання графічних зображень різних
форматів введені дочірні класи: TBitmap - растрові файли (*. bmp), Tmetafile -
метафайли Windows (*. wmf, *. emf), та TIcon - піктограми (*. ico). Також можна
ввести власні дочірні класи.
3.4 Медіа
можливості Delphi
Більшість сучасних програм, що працюють в середовищі Windows,
є мультимедійними. Такі програми забезпечують перегляд відеороликів і
мультиплікації, відтворення музики, мови, звукових ефектів. Типовими прикладами
мультимедійних програм є ігри і повчальні програми.надає декілька компонентів,
які дозволяють розробляти мультимедійні програми:
- компоненти ProgressBar и Gauge -
використовуються для відображення хода виконання довготривалих операцій;
- компонент Animate - відтворення німих
відео кліпів;
- MediaPlayer - універсальний програвач.
Компоненти ProgressBar и Gauge.
Компоненти ProgressBar и Gauge застосовуються для
відображення в стилі Windows 95/98 хода процесів, які займають час, наприклад,
копіювання великих файлів, настройку програми, установку доповнення на
комп’ютері тощо.
Відображення ходу процесу можна здійснювати, задаючи значення
позиції - Position в Progressbar або Progress в Gauge. Наприклад, якщо повна
тривалість процесу характеризується значенням цілої змінної Count (об'єм всіх
копійованих файлів, число налаштувань, кількість циклів якогось процесу), а
виконана частина - цілою змінною Current, то задавати позицію діаграми у
випадку, якщо використовуються значення мінімальної і максимальної позиції за
умовчанням (тобто 0 і 100), можна за допомогою спеціальних операторів.
Компонент MediaPlayer
У Delphi (починаючи з Delphi 2) є компонент Mediaplayer -
універсальний програвач аудіо - і відео-інформації. Цей медіа-плеєр
розташований на сторінці "System" бібліотеки компонентів.
Компонент можна використовувати в двох режимах. По-перше,
можна надати користувачеві можливість управляти відтворенням інформації за
допомогою кнопкового інтерфейсу, що нагадує панель управління різними
програвачами. По-друге, можна зробити сам компонент невидимим і управляти
відтворенням інформації за допомогою його методів.
Призначений для користувача інтерфейс медіа-плеєра
представлений на рисунку 3.5 Він має ряд кнопок, керованих мишею або клавішею
пропуску і клавішами із стрілками.
Рисунок 3.5 Панель компонента MediaPlayer
Таблиця 3.5
Призначення кнопок (перераховуються зліва направо)
|
Кнопка
|
Дія
|
|
"Play"
|
Запуск показу
|
|
"Pause"
|
Пауза відтворення або запису. Якщо медіа-плеєр
у момент клацання вже в стані паузи, то відтворення або запис поновлюються
|
|
"Stop"
|
Зупинка відтворення або запису
|
|
"Next"
|
Перехід на наступний трек або на кінець
|
|
"Prev"
|
Перехід на попередній трек або на початок
|
|
"Step"
|
Переміщення вперед на задане число кадрів
|
|
"Back"
|
Переміщення назад на задане число кадрів
|
|
"Record"
|
Початок запису
|
4. Опис
програмного продукту
Блок-схеми алгоритмів процедур наведено у додатку 1.
Програмний код наведено у додатку 2.
Статистика пошуку наведена у додатку 3.
Файли проекту наведено у додатку 4.
4.1
Тестування програми
В будь-якій програмі може виникнути помилка, через яку
користувач не зможе повноцінно виконувати програмний продукт. Навіть самі
досвідчені програмісти іноді допускають помилки. Програмний продукт, який має
помилки може коштувати грошей, якщо ці помилки не виявити одразу. Підтверджено,
що помилка, знайдена на етапі тестування програмного продукту, обходиться
вдесятеро дешевше за помилку, виявлену користувачами в працюючому програмному
продукті. Саме тому, перед тим як випустити програмний продукт на загальне
користування, його слід протестувати. При тестуванні програмного продукту
використовують два основних підходи: тестування компонентів та тестування
сборки. При тестуванні об’єктів використовують тестування методом "білого
ящику", який заснований на аналізі програмного коду. При тестуванні сборки
необхідно застосовувати інші підходи.
При виконанні програми можуть виникати помилки двох типів:
ті, які являються просто небажаними у програмному коді (семантичні помилки, або
змінна, яка не використана у програмі) - попередженя програми, та помилки, які
потребують їх негайного усунення, бо програма не зможе працювати.при виникненні
помилки виділяє кольором місце у програмному коді, де знаходиться помилка та
повідомляє код помилки. Це забезпечує можливість швидко з’ясувати у чому
полягає помилка.
4.2 Опис
інтерфейсу
Запуск програми здійснюється подвійним натисканням на файл
Project. exe. Після запуску програмного продукту з’являється титульна форма
проекту (рисунок 4.1).
Рисунок 4.1 - Титульна форма проекту
Користувач може вибрати один з пропонованих варіантів
переходу: "Информационная система", "Страничка автора",
"Критериальный поиск", Видео".
"Информационная система" - Ця форма надає
користувачеві інформацію на тему "перспективи розвитку штучного
інтелекту" (Рисунок 4.2).
Рисунок 4.2 - Інформаційна система
У цій системі можна вибрати будь-який з розділів і
ознайомитися з інформацією, що надається. Так само на формі є панель управління
за допомогою якої можна повернутися на титульну сторінку, поглянути інформацію
про автора, поглянути відео ролик, отформувати текст (рисунок 4.3).
Рисунок 4.3 - панель управління
Також передбачена можливість пошуку тексту за допомогою
кнопки пошуку розташованою на формі. Також можна скористатися багатокритерійним
пошуком натиснувши на кнопку
"Страничка автора" - Перейшовши на сторінку
автора, користувач зможе дізнатися інформацію про розробника, його адресу та
інше (Рисунок 4.4).
Рисунок 4.4 - Сторінка автора
"Критериальный поиск" - за допомогою даного виду
пошуку користувач зможе знайти потрібні йому слова в тексті інформаційної
системи та дізнатись їх кількість (Рисунок 4.5).
Рисунок 4.5 - Багатокритеріальний пошук
Так само за допомогою кнопки "статистика" яка
розташована на формі критерійного пошуку, користувач зможе поглянути звіт по
запрошуваному пошуку у вигляді гістограми (Рисунок 4.6).
Рисунок 4.6 - Гістограма статистики
"Видео" - переходячи на сторінку
відео матеріалу користувач зможе проглянути короткометражний відео-ролик
присвячений даній темі (рисунок 4.7).
Рисунок 4.7 - Відео матеріал
Висновки
Поставлене завдання було реалізовано в повному об'ємі -
створена інформаційно-довідкова система, яка містить довідкову інформацію про
перспективи розвитку штучного інтелекту. Програма створена за допомогою мови
програмування Borland Delphi 7. Для розробки додатку була вивчена бібліотека
VCL (Visual Component Library), був зібраний текстовий, графічний, відео
матеріал про перспективи розвитку штучного інтелекту.
Інформаційно-довідкова система має зручну та інтуїтивно
зрозумілу систему навігації. Вона реалізована за допомогою меню, кнопок, які
дають можливість користувачеві вільно переміщуватись від однієї форми до іншої.
При роботі з програмою користувачеві не потрібні спеціальні
знання, що дає змогу використовувати цю програму будь-якій людині. Також цю
інформаційно-довідкову систему можна використовувати як для цікавості, так і
для навчання.
В програмі є можливість перевірки своїх знань за допомогою
тестів і повторного вивчення недопрацьованої теми. Гідністю програми є той
факт, що час, який використовується у навчальній роботі для вивчення матеріалу
і оцінювання результатів, проводиться студентом самостійно.
Надалі інформаційно-довідкову систему можна розвинути,
додавши безліч різних функцій, які надають додаткові можливості реалізації
роботи програми.
В результаті однокрітеріального і багатокрітеріального
пошуку, було проведено дослідження по ключових словам. При обробці результатів
пошуку було встановлено, що такі слова, як робот, інтелект, розвиток
зустрічаються найбільше в розділах, а такі слова, як "навчання",
"керування", "реалізація", "організм",
"свідомість" зустрічаються в розділах рідше.
Слова "педагогіка", "рівень",
"оцінка", "дані", "алгоритм",
"еволюція", "популяція", "відбір",
"гени", "людиноподібний", "соціалізація "функція"
не знайдені.
Педагогіка роботів тісно зв'язана зі штучним інтелектом.
Людина прагне створити досконалий, штучний розум який допоміг би вирішити
безліч глобальних проблем людства. Вищий розум зміг би навчати людину,
передавати йому знання. Завдяки створенню штучного інтелекту, а так само
педагогіки роботів людство зробить великий прорив в розвитку і вирішенні
проблем.
Список
використаних джерел
1. Карчевский В.П.
Авторская работа
<http://ru.wikiversity.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82:%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0>.
Статья. http://ru. wikiversity.org/wiki/ Педагогика_роботов
<http://ru.wikiversity.org/wiki/Педагогика_роботов>
. Карчевський В.П.,
Єфремова О.В., Чорна О.С. Курсове проектування. Прикладне програмування:
методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів денної та заочної
форми навчання, спеціальності 6.01010436 "Професійна освіта. Комп'ютерні
технології в управлінні та навчанні"/ Упор. Карчевський В.П., Єфремова
О.В., Чорна О.С. - Стаханов: УІПА, 2011. - 52 стор.
. 100 компонентов
Delphi: [сайт]. - Режим доступа: http://www.beluch.ru/progr/100comp/index. htm
<http://www.beluch.ru/progr/100comp/index.htm>
. Перспективные
технологии [сайт]. - Режим доступа: http://torrchok.net/forum/viewtopic. php?
t=3977 <http://torrchok.net/forum/viewtopic.php?t=3977>
. Проблемы связанные с
инскус-ственным интеллектом [сайт]. - Режим доступа: http://www.ocrai.
narod.ru/perspective.html <http://www.ocrai.narod.ru/perspective.html>
. Системы и модели
искусственного интеллекта [сайт]. - Режим доступа:
<http://www.rriai.org.ru/>
. Перспективы и
тенденции искусственного интеллекта [сайт]. - Режим доступа:
http://www.pcweek.ru/themes/detail. php? ID=59005
<http://www.pcweek.ru/themes/detail.php?ID=59005>
Додаток 2.
Програмний код додатку
Форма титульної сторінки
unit Unit1;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics,
Controls, Forms,, StdCtrls, ComCtrls, ExtCtrls, jpeg, Buttons;= class (TForm):
TImage;: TSpeedButton;: TSpeedButton;: TSpeedButton;: TSpeedButton;:
TSpeedButton;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;:
TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;Button1Click (Sender:
TObject);FormCreate (Sender: TObject);SpeedButton1Click (Sender:
TObject);SpeedButton2Click (Sender: TObject);SpeedButton4Click (Sender:
TObject);SpeedButton3Click (Sender: TObject);SpeedButton5Click (Sender:
TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TMainForm;StrUtils, Unit3, Unit2,
Unit6, Unit4;
{$R *. dfm}TMainForm. Button1Click (Sender: TObject);: HRGN;:
=CreateEllipticRgn (100,100,900,850);(Self. Handle, Region, True);;TMainForm.
FormCreate (Sender: TObject);: HRGN;: =CreateEllipticRgn (10,27,810,627);(Self.
Handle, Region, True);;TMainForm. SpeedButton1Click (Sender: TObject);. Hide;.
Show;;TMainForm. SpeedButton2Click (Sender: TObject);. Hide;. Show;;TMainForm.
SpeedButton4Click (Sender: TObject);. Hide;. Show;;TMainForm. SpeedButton3Click
(Sender: TObject);. Hide;. Show;;TMainForm. SpeedButton5Click (Sender: TObject);;;.
Форма інформаційної системи
(компонент TreeView1)
unit Unit2;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics,
Controls, Forms,, Menus, StdCtrls, ComCtrls, ExtCtrls, Buttons, jpeg;= class
(TForm): TTreeView;: TImage;: TRichEdit;: TLabel;: TMainMenu;: TMenuItem;:
TMenuItem;: TMenuItem;: TMenuItem;: TMenuItem;: TFindDialog;: TBitBtn;:
TBitBtn;: TImage;: TSpeedButton;TreeView1Change (Sender: TObject; Node:
TTreeNode);FindDialog1Find (Sender: TObject);BitBtn1Click (Sender:
TObject);hghgh1Click (Sender: TObject);BitBtn2Click (Sender: TObject);F1Click
(Sender: TObject);SpeedButton2Click (Sender: TObject);FormCreate (Sender:
TObject);ghfhgf1Click (Sender: TObject);Help1Click (Sender: TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TForm2;: integer;: integer;Unit4,
Unit3, Unit1, Unit6;
{$R *. dfm}TForm2. FormCreate (Sender: TObject);: =1;;TForm2.
TreeView1Change (Sender: TObject; Node: TTreeNode);
// Form1. RichEdit1. Clear;TreeView1. Selected. AbsoluteIndex
of
: begin. RichEdit1. Visible: =False;. SpeedButton2. Visible:
=false;
// Form2. RichEdit1. Clear;. Label1. Caption: ='Перспективы
развития искусственного интеллекта';. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01.
bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. RichEdit1. Lines.
LoadFromFile ('1\txt\1. Введение. txt');. Label1. Caption: =' Введение';.
Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');. SpeedButton2. Visible: =false;;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\2. ИИ - новая информационная революция. txt');. Label1. Caption:
='Искусственный интеллект - новая информационная революция';. SpeedButton2.
Visible: =false;. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\3. Применение ИИ. txt');. Label1. Caption: ='Применение искусстенного
интеллекта';. SpeedButton2. Visible: =false;. Image1. Picture. LoadFromFile
('1\P\01. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\4. Перспективы ИИ. txt');. Label1. Caption: ='Перспективы искусственного
интеллекта';. SpeedButton2. Visible: =false;. Image1. Picture. LoadFromFile
('1\P\01. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\4.1 тенденции развития ИИ. txt');. Label1. Caption: ='Перспективы
искусственного интеллекта';. SpeedButton2. Visible: =false;. Image1. Picture.
LoadFromFile ('1\P\02. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\4.2 Оснащение машин знаниями. txt');. Label1. Caption: ='Перспективы
искусственного интеллекта';. SpeedButton2. Visible: =false;. Image1. Picture.
LoadFromFile ('1\P\03. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\4.3 Перспективные технологии. txt');. Label1. Caption: ='Перспективы
искусственного интеллекта';. SpeedButton2. Visible: =True;. Image1. Picture.
LoadFromFile ('1\P\T3. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\4.4 Эволюционные вычисления. txt');. Label1. Caption: ='Перспективы
искусственного интеллекта';. SpeedButton2. Visible: =false;. Image1. Picture.
LoadFromFile ('1\P\05. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Label1. Caption:
='Проблемы связанные с искусственным интеллектом';. SpeedButton2. Visible:
=false;. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\04. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\5.1 Проблема безопасности. txt');. Label1. Caption: ='Проблемы
связанные с искусственным интеллектом';. SpeedButton2. Visible: =false;.
Image1. Picture. LoadFromFile ('1\ P\04. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\5.2 Проблема создания ии. txt');. Label1. Caption: ='Проблемы связанные
с искусственным интеллектом';. SpeedButton2. Visible: =false;. Image1. Picture.
LoadFromFile ('1\P\04. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Label1. Caption:
='Отношение к искусственному интеллекту в обществе';. SpeedButton2. Visible:
=false;. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\6.1 Искусственный интеллект и религия. txt');. Label1. Caption:
='Отношение к искусственному интеллекту в обществе';. SpeedButton2. Visible:
=false;. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\6.2 Искусственный интеллект и научная фантастика. txt');. Label1.
Caption: ='Отношение к искусственному интеллекту в обществе';. SpeedButton2.
Visible: =false;. Image1. Picture. LoadFromFile ('1\P\01. bmp');;
: begin. RichEdit1. Visible: =true;. Lines. LoadFromFile
('1\txt\Заключение. txt');. Label1. Caption: =' Заключение';. SpeedButton2.
Visible: =false;;;;TForm2. FindDialog1Find (Sender: TObject);FindDialog1
doFrMatchCase in Options
// поиск с учётом регистра. SelStart: =Pos (FindText,copy
(RichEdit1. Text,Spos+1,Length (RichEdit1. text))) +spos-1
// поиск без учета регистра. SelStart: =pos (ansilowercase
(findtext),ansilowercase (copy (RichEdit1. Text,spos+1,Length (RichEdit1.
text)))) +spos-1;RichEdit1. SelStart>=Spos
// выделение найденного текста. SelLength: =Length
(findtext);
// изменение начальной позиции поиска: =RichEdit1. SelStart +
RichEdit1. SelLength+1;MessageDlg ('Текст"'+FindText+'"не
найден',mtconfirmation, [mbok],0) <>mrokCloseDialog;. SetFocus;;;TForm2.
BitBtn1Click (Sender: TObject);: =RichEdit1. SelStart;
// Запоминание позиции курсораFindDialog1 do
{Начальное значение поиска текста, выделенного в Мемо}:
=RichEdit1. SelText;
// позиционирование окна диалога внизу Memo: =Point (Form2.
Left,Form2. Top+RichEdit1. Top+RichEdit1. Height);
// удаление из окна диалога кнопок "Вверх",
"Вниз", "Только слово целиком", настройка диалогового окна:
=Options + [frhideupdown,frhidewholeword];
// запуск диалога;;;TForm2. hghgh1Click (Sender: TObject);.
Show;;TForm2. BitBtn2Click (Sender: TObject);. Show;;TForm2. F1Click (Sender:
TObject);. Hide;. Show;;TForm2. SpeedButton2Click (Sender: TObject);. Image1.
Picture. LoadFromFile ('1\P\T' + IntToStr (a) + '. bmp');(a);a > 3 then: =
1;;TForm2. ghfhgf1Click (Sender: TObject);;;TForm2. Help1Click (Sender:
TObject);. Hide;. Show;;.
Форма багатокритеріального пошуку
unit Unit3;, Messages, ComCtrls, SysUtils, Variants, Classes,
Graphics, Controls, Forms,, ExtCtrls, StdCtrls, Grids, SHDocVw,, OleCtrls,
StrUtils, Buttons, jpeg;= class (TForm): TGroupBox;: TStringGrid;: TGroupBox;:
TWebBrowser;: TMemo;: TGroupBox;: TRadioButton;: TRadioButton;: TImage;:
TLabel;: TSpeedButton;: TRichEdit;: TRichEdit;: TBitBtn;: TBitBtn;FormCreate
(Sender: TObject);SpeedButton5Click (Sender: TObject);BitBtn1Click (Sender:
TObject);BitBtn2Click (Sender: TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TFindGlobal;, Unit5, Unit2;
{$R *. dfm}TFindGlobal. FormCreate (Sender: TObject);.
RowCount: = 500;;TFindGlobal. SpeedButton5Click (Sender: TObject);. Hide;.
Show;;TFindGlobal. BitBtn1Click (Sender: TObject);: integer;, k: byte;,s2:
string;: cardinal;
// очищаем таблицуi: = 1 to StringGrid1. RowCount do. Rows
[i]. Clear;
// проверяем наличие слов для поискаMemo2. Text = '' then
begin('Вы забыли ввести слова для поиска. ');;;: = 0;k: = 0 to RichEdit2.
Lines. Count-1 do begin. Lines. LoadFromFile (RichEdit2. Lines [k]);: = Memo2.
Text;: = RichEdit1. Text;not RadioButton5. Checked then begin: = AnsiLowerCase
(s1);: = AnsiLowerCase (s2);;: = 1;ps < Length (RichEdit1. Text) do
beginPosEx (s1,s2,ps) <> 0 then begin(count);: = PosEx (s1,s2,ps) +
length (s1)break;;StringGrid1 do begin[0,k+1]: = RichEdit2. Lines [k];[1,k+1]:
= IntToStr (count);
// Заполняем таблицу на форме статистикиi: = 1 to RichEdit2.
Lines. Count doTabl. StringGrid1 do begin[0, i]: = IntToStr (i); // порядковый
номер[1, i]: = IntToStr (Random (999999)); // цвет[2, i]: = FindGlobal.
StringGrid1. Cells [0, i]; // слово[3, i]: = FindGlobal. StringGrid1. Cells [1,
i]; // совпадений;. StringGrid1. RowCount: = RichEdit2. Lines.
Count+1;;TFindGlobal. BitBtn2Click (Sender: TObject);. Hide;. show;;.
Форма статистики пошуку
unit unit5;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics,
Controls, Forms,, StdCtrls, ComCtrls, ExtCtrls, XPMan, Grids, jpeg;= class
(TForm): TStringGrid;: TButton;: TButton;: TImage;FormPaint (Sender:
TObject);StringGrid1DrawCell (Sender: TObject; ACol, ARow: Integer;: TRect;
State: TGridDrawState);Button1Click (Sender: TObject);Button2Click (Sender:
TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TTabl;Unit3, Unit2, Unit1;
{$R *. dfm}TTabl. FormPaint (Sender: TObject);: integer;:
integer;,xmax,ymin,ymax: integer;Xe (x: integer): integer;: =round (Mx*
(x-xmin) +50);;Ye (y: integer): integer;: =round (My* (-y+ymax) +50);;Xm (xe:
integer): integer;: =round ( (xe-50) /Mx+xmin);;Ym (ye: integer): integer;:
=round ( (50-ye) /My+ymax);;max (list: TStrings): integer;: byte;: = StrToInt
(list [1]);i: = 2 to list. Count-1 do beginStrToInt (list [i]) > Result
then: = StrToInt (list [i]);;;,y0: integer;,dy: integer;,w: integer;,y,t:
integer;,x11,y1,y11: integer;, oldFont: TLogFont;: =0;: =0;: =50;: =50;: =500;:
=500;: =0;: =StringGrid1. RowCount-1;: =0;: =max (StringGrid1. Cols [3]);: =
round (h/ymax);: = round (w/xmax);
// Шрифт перевернутого текста
// GetObject (Canvas. Font. Handle, SizeOf (myFont),
@myFont);myFont do begin: = 10;: = 10;: = 10;: = 900;: = 0;: = 0;: = 0;: =
1;;Tabl. Canvas do. Width: =2;. Color: =clBlue;: =50;: =3;: =Xm (x1);X11
<> 0 then begin(x1,Ye (0));(x1,Ye (0) +3);(x1 - Mx-30 div 2,Ye (0)
+3,StringGrid1. Cells [2,x11]);
// t: =t+10;. Color: = StrToInt (StringGrid1. Cells
[1,X11]);(x1,ye (0),x1-Mx+8,ye (StrToInt (StringGrid1. Cells [3,X11])));.
Color: = clBtnFace;
// Перевернутый текст(Canvas. Font. Handle, SizeOf (oldFont),
@oldFont);(Canvas. Handle, createfontindirect (myFont));(x1 - round (Mx) div
2,Ye (0) - 10,StringGrid1. Cells [2,X11]);(Canvas. Handle, createfontindirect
(oldFont));;: =x1+Mx;(X11>=xmax);: =30;: =Ym (y1);Y11 <> 0 then
begin(Xe (0),Y1);(Xe (0) +3,Y1);(Xe (0),y1-3, IntToStr (y11));;:
=y1+My;(Y11<=ymin);(Xe (0),Ye (ymax));(Xe (0),Ye (ymin));(Xe (xmin),Ye
(0));(Xe (xmax),Ye (0));(Xe (xmax) - 25,Ye (0) +26, 'Разделы');(Xe (0) +8,Ye
(ymax) - 41,'Совпадений');. Width: = 1;;;TTabl. StringGrid1DrawCell (Sender:
TObject; ACol, ARow: Integer;: TRect; State: TGridDrawState);(ACol = 1) and
(ARow <> 0) then begin. Canvas. Brush. Color: = StrToInt (StringGrid1.
Cells [ACol,ARow]);. Canvas. FillRect (Rect);. Cells [0,0]: =' №';. Cells
[1,0]: ='Цвет';. Cells [2,0]: ='Раздел';. Cells [3,0]: ='Количество
слов';;;TTabl. Button1Click (Sender: TObject);. Hide;. Show;;TTabl.
Button2Click (Sender: TObject);. Hide;. Hide;. Hide;. Show;;.
Форма перегляду відео
unit Unit4;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics,
Controls, Forms,, Buttons, MPlayer, StdCtrls, ExtCtrls;= class (TForm):
TMediaPlayer;: TImage;: TSpeedButton;: TLabel;SpeedButton1Click (Sender:
TObject);FormShow (Sender: TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TForm4;Unit2;
{$R *. dfm}TForm4. SpeedButton1Click (Sender: TObject);;.
Stop;;TForm4. FormShow (Sender: TObject);. Visible: =True;. Display: = Form4;.
FileName: = '1\move. wmv';. Open;. DisplayRect: = Rect (20,40,954,550);;.
Форма сторінки автора
unit Unit6;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics,
Controls, Forms,, Buttons, ExtCtrls, StdCtrls, jpeg;= class (TForm): TImage;:
TSpeedButton;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;: TLabel;:
TImage;: TLabel;SpeedButton1Click (Sender: TObject);
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TForm6;Unit2;
{$R *. dfm}TForm6. SpeedButton1Click (Sender: TObject);.
hide;. Show;;.
Форма про автора
unit Unit2;, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics,
Controls, Forms,, StdCtrls, jpeg, ExtCtrls;= class (TForm): TImage;: TLabel;:
TLabel;: TLabel;: TLabel;: TImage;
{ Private declarations }
{ Public declarations };: TAuthorForm;
{$R *. dfm}.
Додаток 4.
Файли проекту
Таблица 1 - Файли проекту
|
№ п/п
|
Ім’я файлу
|
Опис
|
Розмір
|
|
Project1. dpr
|
Файл проекту
|
1 КБ
|
|
Project1. exe
|
Компільованний файл
|
8,849 КБ
|
|
Unit1. dfm
|
Файли опису форми
|
611 КБ
|
|
Unit2. dfm
|
|
556 КБ
|
|
Unit3. dfm
|
|
1,390 КБ
|
|
Unit4. dfm
|
|
8,677 КБ
|
|
Unit5. dfm
|
|
2 КБ
|
|
Unit6. dfm
|
|
9,118 КБ
|
|
Unit1. pas
|
Файли модуля
|
4 КБ
|
|
Unit2. pas
|
|
9 КБ
|
|
Unit3. pas
|
|
3 КБ
|
|
Unit4. pas
|
|
1 КБ
|
|
Unit5. pas
|
|
4 КБ
|
|
Unit6. pas
|
|
1 КБ
|
|
Unit1. dcu
|
Відкомпільовані модулі
|
6 КБ
|
|
Unit2. dcu
|
|
12 КБ
|
|
Unit3. dcu
|
|
7 КБ
|
|
Unit4. dcu
|
|
Unit5. dcu
|
|
8 КБ
|
|
Unit6. dcu
|
|
5 КБ
|
|
|
|
|
|