Внутрішньо-смислова структурна схема політико-ідеологічних систем

  • Вид работы:
    Статья
  • Предмет:
    Политология
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    19,83 Кб
  • Опубликовано:
    2013-08-20
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Внутрішньо-смислова структурна схема політико-ідеологічних систем














Внутрішньо-смислова структурна схема політико-ідеологічних систем

Дичковська Г О.

Політичні ідеології завжди знаходяться в центрі уваги суспільно-світоглядної рефлексії, в силу їх своєрідної зануреності у міжособистісні стосунки, у владно-керуючі пріоритети та смисложиттєві цінності людей. Що стосується проблеми опрацювання цієї теми, то її можна починати від французьких ідеологів ХІХ ст. і завершуючи сьогоднішніми дослідженнями світоглядно-екзистенційних проблем, соціальної філософії, влади, цінностей, соціальної психології тощо [1;8;13;16; 17;18;20;22;24;2 5;30;32;37;40;41;42].

Достатньо велика кількість сучасних українських, російських, західноєвропейських, американських авторів приділяє свою увагу проблематиці владно-світоглядного становлення людини і суспільства, владно-політичних відносин. Прямо чи опосередковано ці роботи стосуються питання ідеології, її внутрішньої структури та специфіки становлення. Серед таких авторів варто назвати О.Донченко, Ю. Романенка, В.Андрущенка, М. Михальченка, С.Кримського, О.Заздравнову, Т. Ящук, Р.Зрайка, З.Фрейда, К. Юнга, Е.Фромма, Ж Бодріяра, П.Рікера, Н. Лумана, О.Панаріна, О.Сичивицю, В.Беха та інших. При формуванні смислового наповнення структурних схем були використані та проаналізовані тексти безпосередніх представників ідеологічних систем, взяті зокрема із серії «Політичні ідеології» видавництва Смолоскип, що випустило антології «Націоналізм», «Лібералізм», «Консерватизм»[11;15;21], а також ряд інших першоджерельних [5;6;14;19;20;30;31;32;33] та аналітичних текстів.

На основі опрацювання вказаної літератури було поставлено завдання виявити внутрішньо-смислову тотожність побудови структури ідеологічних систем та відобразити їх змістовне наповнення.

Аналіз смислової схеми ідеологічних систем варто починати із поняття «буття», як базового підґрунтя філософсько-світоглядної структури. Термін «політичне буття» для пострадянського простору є новинкою останніх років. Традиційне надання «буттю» виразно матеріально-предметного статусу чи небажання осягати феномен політичного розмаїття в незвичному термінологічному вимірі спричинили певний смисловий вакуумдовкола цієї проблеми. Робляться лише перші спроби осмислення вказаної теми [24]. Як справедливо вказує О.С. Панарін, відкриття політичного буття вимагає суттєвого «методологічного зусилля».

Філософія і політика часто розглядаються як несумісні, а часом взаємопротилежні речі. Філософія як «чиста» теорія пошуку абстрактно- ідеальної істини і «брудна» політика, з її аморальністю, марнославством, прагненням збагачення та іншими, не менш непривабливими речами, функціонують, здавалося б, у сферах, які не те що далекі, а навіть не дотичні, чи, може, взаємопротилежні одна до одної [35].

Разом з тим, відоме ще від давніх греків твердження, що людина - це «політична тварина» /zoon poHtikon/, наштовхує на думку: політика, політичне життя, життя соціуму і людини в соціумі становлять таку суттєву складову людського буття, без якої всі раціонально-абстрактні побудови пошуку істини втрачають зміст, перетворюються на безпредметне розумування, яке є специфічною «втечею» від складної прози життя у своєрідну «філософію задля філософії».

«Рушійною силою філософії як обєктивного світоглядно-раціонального процесу була... спрямованість до істини, до розуміння світу, в якому знаходяться люди, до розуміння суспільства, в якому знаходиться людина, до розуміння людиною самої себе./... / Відберіть у філософа прагнення до істини - і філософа не стане...» [39]. Відмова від пошуку істини в політичній сфері схожа на поведінку страуса: сховатися, щоб не бачити реалій світу, реалій суспільного життя і справжньої суті «людини політичної».

Політика і її осмислення - це пошук істини і справедливості не просто в соціальному світі, а в складному процесі організації людських взаємостосунків загалом. Феномен влади, невіддільний від політичного життя, виявляється не лише в державних структурах, ми матимемо справу з ним скрізь, де є взаємодія хоча б лише двох людей. І, незважаючи на величезну зацікавленість владою та бажання корисливого використання політичних механізмів, справжній пошук істини не може уникати тих доріг, що ведуть свій шлях в часом дуже жорстокі джунглі політичних реалій.

Спробуємо осмислити феномен політичної онтології через традиційну дихотомічну пару «буття - небуття». Буття як філософська категорія безпосередньо проектує себе в сферу аксіології, а відповідно, й ідеології. Недаремно існує думка, що онтологія визначає і гносеологію, і аксіологію. Адже закономірно, що пізнання насамперед спрямоване на пізнання істинного буття, а не на інші, другорядні обєкти, тобто онтологія визначає обєкт пошуку для гносеології. Аналогічно для аксіології вона формулює найвищу і детермінуючу цінність, яка забезпечує буття субєкта.

Ці закономірності мають безпосереднє відношення для формування ідеологій. Насамперед онтологічні пріоритети відповідно формують бачення буття суспільства і людини. А також розуміння «небуття», якого ідеологія прагнутиме уникнути [40]. Адекватно до цих уявлень ідеологія вироблятиме основні стратегічні лінії: осягнення буття, опанування буттєвих детермінант, долання небуття. Напрацьовуються також інструментально-методологічні механізми, суть яких у визначенні субєкта дії та способі дії, яка має дати відповідний результат.

Фіхтеанське основне поняття в «Науковченні», поняття, що визначає всю систему, всеохопне «Я», яке дано у безпосередньому досвіді, дасть нам підґрунтя розуміння ідеологічних систем. Ядром ідеології буде її самоус- відомлене «Я». Тобто самоідентифікація субєкта є ядром ідеологічного самостановлення. Буття «Я» стає тим першопочатком, на основі якого постає вся ідеологічна структура. Інакше кажучи, субєктність особи чи колективу, групи осіб, визначає стратегічну лінію розвитку ідеології.

Субєкт буття і дії (свободи, свободи дії), своєрідне фіхтеанське «Я» обґрунтовує власне право на буття, він і буде тим началом, яке визначає основні пріоритети ідеології. Водночас буття «Я» співвідноситься і ототожнюється із Буттям загалом. Тобто філософсько-світоглядне та теоретичне розуміння основи буття буде тим фактором, який спрямує «Я» на оволодіння детермінуючим чинником, задля власного буття та безпеки. Після самоідентифікації Я-БУТТЯ ідеологія починає обґрунтовувати право на володіння абсолютним джерелом буття. Ідеології тим і відрізняються, що неоднаково відповідають на питання про сутність джерела буття, про універсальне та абсолютизоване Буття, однак всі вони спрямовані на обґрунтування права володіння цим джерелом. Тобто, якщо філософія, осмислюючи Буття, дає відповідь про нього як про абсолют, матерію, раціо, дух тощо, то ідеологія намагатиметься охопити, оволодіти саме вказаними пріоритетами. В ідеології відбуватиметься своєрідна легітимація володіння буттям, що дає змогу субєкту, «Я», екстраполювати на себе буття і здобути його властивість тривати у вічності.

Ідеології завжди задіяні на суспільно-колективні потреби, тому відображають прагнення до буття суспільства чи значної його частини [7]. Водночас глибинною архетипічною потребою Я-его залишається повна десубєктизація Іншого як джерела ймовірної конкуренції та загрози [40]. Це провокує формування на основі базової ідеології своєрідної псевдо- матриці, перверзійної форми, яка намагається зруйнувати субєктність іншого, відібрати в нього право на буття, ототожнити його із власним буттям. Така перверзійна матриця [4] продукує псевдо-смисли, які, ототожнюючись із дійсними потребами суспільства, створюють своєрідний світ насильства, фальші, симулякрів та двоєдушності [1;4;26].

Суттєвим для формування внутрішньо-смислової ідеологічної структури є загально-філософське бачення таких феноменів як людина і суспільство [27]. Це закономірно, адже простір дії ідеології стосується саме цієї сфери. Разом з тим трактування людини і суспільства безпосередньо повязане із вихідним субєктом ідеології, тим першоосновним «Я», яке, власне і формує ідеологічну структуру. Інакше кажучи, трактування людини і суспільства буде підпорядковане тому вихідному субєкту, інтереси якого ідеологія відстоюватиме [26].

Всі похідні ідеологічні пріоритети: ідея блага, інструментальні фактори, раціональні та ірраціональні символічні знаки тощо, відображатимуть вихідну онтологічну спрямованість істинних потреб та псевдо-смислів ідеології.

Основні напрями розвитку вказаних тенденцій зведено в таблицю:

Лібералізм

№ІдеологіяЛібералізмЛібералізм-перверзія (псевдо-смисли)1Субєкт суспільно- політичного процесуЯ - субєкт; Інший - субєкт Кожен - субєктЯ - субєкт Десубєктизація Іншого на всіх рівняхМорфологічні рівні суспільних субєктівЛюдинаЛюдина - субєкт, Я - субєкт, Інший - субєктЯ - субєкт Десубєктизація Іншого як десубєктизація суспільстваСуспільствоСуспільство/нація - субєктСуспільство як джерело забезпечення буття і субєктності ЯЛюдствоЛюдство - субєктЛюдство як джерело забезпечення буття і субєктності Я2Рушійні сили суспільно- історичного процесуЛюдина, суспільстволюдина3Буття суспільстваФізичне буття суспільства через творення матеріального ресурсу та збереження індивідів суспільстваЗабезпечення можливості ресурсного споживання індивіда, перетворення суспільства в суму населенняСпосіб здійснення буттяВзаємодія індивідуальних субєктівСумативна диференціація членів суспільства, розпад суспільстваНебуття суспільстваРуйнування індивідуальної субєктностіРуйнування субєктності суспільстваR O O I- лДолання небуттяНадання свободи дії індивідуму- відсутнє -Буття людиниФізичне та смислове буття через самозабезпечення,творення, самотворенняФізичне буття через забезпечення можливості споживанняСпосіб здійснення буттяСтворення матеріального ресурсуСпоживання матеріального ресурсуOНебуття людиниВідсутність матеріального ресурсу, обмеження творчого потенціалу ЯЗагроза фізичному існуваннюДолання небуттяОсобиста ініціатива, приватна власність як право на матеріальний ресурсВимога безпеки Я від суспільства, приватна власність Я, оволодіння природою як ресурсомСубстанція буттяПриродаПриродаДжерело буттяСамо творення субєкта, приватна власність на створене матеріальне благоПрирода як власність, Приватна власність як спосіб забезпечення споживання4АКСІОЛОГІЯБлаго / узагальнена ідеяСвобода/фізичне існування/ субєктність/ творчістьСвобода/фізичне існування/ субєктність/ право на деградацію та бездіяльністьБлаго суспільстваСвобода /субєктність/ суспільства, свобода творчості індивідів суспільстваСвобода /субєктність/ Я, право на бездіяльністьБлаго людиниСвобода Я, матеріальний достаток і незалежність Я, творчість Я, внутрішнє самообмеження визнанням Іншого суспільства, взаємодія з ІншимСвобода Я, матеріальний достаток як можливість споживання, право на деградацію і бездіяльність, незалежність Я від обмежувальних інститутів суспільства, ігнорування Іншого5Інструментально- функціональна базаПриватна власність, матеріальний ресурс, Особистісна ініціативаПриватна власність, матеріальний ресурс, Право Я на безконечне оволодіння матеріальним ресурсом6Раціональна модельЛюдина - творець власного фізичного буття, вільна взаємодія людей, яка творить суспільствоЯ - власник матеріального ресурсу, суспільство як джерело ти гарант матеріального буття7Ірраціональна символічна семантикаСвобода, Творчість, Діяльність, Радість,Свобода, бездіяльність, безпека, споживання8Вітальні знакиФізичне життя, Я,Фізичне життя, Я,9Ресурсні знакиПрирода, матерія, Час, Приватна власністьПриватна власність, матеріальні блага10Смислові знакиСубєктність, свобода, Творення, взаємодіяЯ, повна свобода Я, свобода від запитів і потреб інших11ТелеологіяНадання можливості фізичного буття кожному представнику історичного процесу /індивідуальному та колективному/Надання можливості фізичного буття та комфорту для Я

№ІдеологіяКонсерватизмКонсерватизм-перверзіяСубєкт суспільно-політичного процесуДух - субєкт Я духовне - субєкт; Еліта Духу - субєкт Інший та кожен - субєктні в співпричетності до духуТрадиція - субєкт Я традиційне - субєкт; Еліта влади - субєкт; Відмова в субєктності Іншого на основі його непричетності до духуМорфологічні рівні суспільних субєктівЛюдинаЛюдина духовна - субєкт, Я духовне - субєкт, Інший в дусі - субєктЛюдина виконавець традиції - субєкт, Я традиційне - субєкт,СуспільствоСуспільство/нація в збереженні Духу - субєктПравитель суспільства - субєкт, традиція як форма легітимації та непорушності владиЛюдствоЛюдство в збереженні Духу - субєктАбсолют виражає себе через домінуючу націю і її правителя, володар - субєкт2Суспільні сили історичного процесуДух, еліта духу, представники духу, ієрархія еліти в причетності до духуВладна еліта3Буття суспільствазбереження духу суспільства, його причетності до АбсолютуЗбереження традиційної влади елітиСпосіб здійснення буттяЗбереження творчої традиції, розвиток в людях причетності до Духу,Збереження владних інститутів суспільстваНебуття суспільстваВтрата причетності до АбсолютуВтрата влади традиційною елітоюОНТОЛОГІЯДолання небуттяПовернення до цінностей Духу, АбсолютуПовернення влади традиційної елітиБуття людинисмислове буття через причетність до ДухуВиконання традиції як запорука фізичного збережнняСпосіб здійснення буттяСамотворення духовного смислу та матеріального ресурсуРетрансляція традиції, споживання матеріального ресурсуНебуття людиниВтрата причетності до ДухуВтрата традиціїДолання небуттяПовернення до цінностей Духу, Абсолюту, на основі чого розгортається фізичне буттяПовернення до традиційної форми влади, ретрансляція традиціїСубстанція буттяДухТрадиціяДжерело буттяСамотворення смислу і матеріального блага в причетності до ДухуВиконання традиції як спосіб забезпечення споживання1Благо / узагальнена ідеяДух, буття в дусі, субєктність, творчістьТрадиція, буття в традиції, ретрансляція традиції як фактична бездіяльністьАКСІОЛОГІЯБлаго суспільстваБуття суспільства в Дусі, субєктність еліти, субєктність особи, творче і духовне становлення індивідів суспільстваДотримання традиції. Ретрансляція владної традиціїБлаго людиниБуття людини в Дусі, субєктність як вираження Духу, підпорядкування духовному ієрарху, внутрішнє самообмеження визнанням духовного начала Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної реальностіБуття людини в традиції, підпорядкування традиційно-владному ієрарху, право на бездіяльність через незмінність традиції, ігнорування духовного начала Іншого■Інструментально-функціональна базаРодова спадкоємність на матеріальний і духовний ресурс, монархія, аристократія, приватна власність, особистісна ініціативаРодова або передана спадкоємність на матеріальний і духовний ресурс, тиранія, олігархія, контроль над матеріальним та духовним джерелом буття суспільства, виконання волі ієрарха6Раціональна модельДуховна єдність поколінь, духовна спільнота - творець власного фізичного та смислового буття, часова та просторова духовна співпричетність людей, яка творить суспільствоВолодіння традицією як аналог володіння Абсолютом, абсолютна влада, суспільство як причетність до традиції і підпорядкування ієрарху і традиції7Ірраціональна символічна семантикаДух, Творчість, Ієрархія (як влада святості), Діяльність, Радість,Традиція (формальність), ретрансляція, ієрархія-підкорення, незмінність, безпека, споживання8Вітальні знакиДух, Життя, Я, Рід, неперервне фізичне і духовне життя суспільства,Життя традиції, формальна традиція- насилля, обовязок9Ресурсні знакиПрирода, Час (неперервне буття суспільства, вічність), Простір буття суспільства, суспільна співпричетність в просторі і часі, індивідуальна і колективна матеріальна власністьПрирода, час (неперервне буття традиції, формальність), простір влади монарха, приватна власність причетних до традиції10Смислові знакиДух, Істина, Субєктність в дусі, Творення, справедливість, неперервність життя в ДусіТрадиція, правління, збереження моделі-традиції11ТелеологіяБуття як творення фізичного і смислового життя представниками Духу, на індивідуальному та колективному рівні, традиція буття в дусіБуття традиції правління, десубєктизація підвладних, формальне виконання традиції

Соціалізм / Комунізм

№ІдеологіяСоціалізм / КомунізмСоціалізм / Комунізм -перверзіяіСубєкт суспільно- політичного процесуМатеріальне виробництво - субєкт Виробник матеріальних благ (підвладний) - субєкт; Субєктність Іншого та Кожного прямо пропорційна причетності до ресурсоздобування;Робітник - субєкт; десубєктизаця еліти та представників духовності Відмова в субєктності Іншого на основі його непричетності до матеріального виробництваМорфологічні рівні суспільних субєктівЛюдинаЛюдина фізична - субєкт, Я виробниче - субєкт, Інший у виробництві - субєктРобітник - субєкт, керівник робітничого класу - субєкт,СуспільствоСуспільство, обєднання виробників - субєктПролетаріат - субєкт, робітнича партія -субєкт, десубєктизація всіх інших прошарків суспільстваЛюдствоЛюдство як обєднання виробників - субєктДиктатура світового пролетаріату, підкорення, десубєктизація або знищення інших прошарків населення2Суспільні сили історичного процесуПролетаріат, виробник, матеріальне виробництвоКомуністична партія, вождь, пролетаріат, виробник, матеріальне виробництво3Буття суспільстваматеріальне і духовне благополуччя людей, колективна власність як джерело забезпечення фізичного буття людиниКолективна власність як власність розподілювача, залежність матеріального благополуччя від розподілювачаСпосіб здійснення буттяМатеріальне виробництво, колективізм, розвиток в людях взаємодопомогиРозподіл матеріальних благ, експропріація, ненависть на основі майнової нерівностіНебуття суспільстваВтрата ресурсоздобуваючої здатності, матеріального виробництваВтрата контролю над ресурсом і розподіломОНТОЛОГІЯДолання небуттяМатеріальне виробництвоВлада над матеріальним і природним ресурсомБуття людиниматеріальне і духовне благополуччя, співпраця з Іншим, колективізмматеріальне благополуччя, втрата духовної основи, неможливість заперечувати догмати ідеологіїСпосіб здійснення буттяСпівтворення матеріального ресурсуПідпорядкування розподільчій владі, формальне виконання заданої роботиНебуття людиниВтрата матеріального ресурсозабезпеченняВідмова від підпорядкування розподільчій владіДолання небуттяСпівтворення матеріального ресурсуПовернення до підпорядкування розподільчій владіСубстанція буттяМатерія, ПриродаМатерія, ПриродаДжерело буттяМатерія, Природа, матеріальне виробництво, колективне виробництво, колективне забезпечення матеріальним ресурсомМатерія, Природа, матеріальне виробництво, експропріація4АКСІОЛОГІЯБлаго / узагальнена ідеяФізичне буття, не загрожене втратою економічного джерела, субєктність, творчістьРівність в споживанніБлаго суспільстваФізичне буття, співпраця в творенні матеріального, субєктність, творче і становлення індивідів суспільстваРівність в споживанні, контроль над матеріально-економічним ресурсомБлаго людиниФізичне буття, наявне джерело фізичного буття, субєктність, творчість, внутрішнє самообмеження визнанням Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної реальностіБуття людини в у визначених догмою рамках, підпорядкування розподільчій владі, право на експропріацію, ігнорування Іншого, десубєктизація5Інструментально- функціональна базаМатеріальне виробництво, колективна власність на ресурси самозабезпечення суспільства, колективне співтворенняМатеріальне виробництво, контроль владно-розподільчої ієрархії над ресурсами, визначена догмою колективна дія, тотальне оволодіння матеріальним ресурсом6Раціональна модельЄдність спільноти у забезпеченні власного фізичного буття, співпричетність людей у суспільствіСпільнота, абсолютно підпорядкована догмі і розподільчій владі, абсолютна влада над матеріальним ресурсом, узалежнення суспільства7Ірраціональна символічна семантикаЄдність, Творчість, Діяльність, Радість, Свобода, СубєктністьРівність (формальність), підкорення, безпека, споживання8Вітальні знакиЖиття, Сила, фізичне життя особи і суспільства,Життя догми, рівність як насилля,9Ресурсні знакиПрирода, Засоби виробництва, час індивідуального буття, Простір освоєння Природи, колективна матеріальна власністьПростір розподільчої влади, повний контроль над географічним, соціальним простором, контроль над матеріальним ресурсом10Смислові знакисоціальна справедливість, Субєктність в творенні матеріального ресурсу, колективізм - співпричетністьПравління на основі причетності до ідеї соціальної справедливості, володіння розподілом і матеріальним ресурсомііТелеологіяНадання можливості достойного матеріально-природного буття представникам виробництва /Підвладним/ на індивідуальному та колективному рівніПідпорядкування світового матеріального ресурсу і виробництва Компартії, володіння світом на основі причетності до ідеї соціальної справедливості

Націоналізм

№ІдеологіяНаціоналізмНаціоналізм - перверзія (нацизм, фашизм, шовінізм -різниця лише в рівні десубєктизації іншого)іСубєкт суспільно-політичного процесуЛюдина Духу - субєкт; Кожен представник нації - субєкт; Кожна нація - субєкт Людство - субєкт Субєктність прямо пропорційна причетності до Духу;Моя нація - субєкт; Я - Субєкт; Десубєктизація інших представників нації та інших націй; Відмова в субєктності Іншого на основі його непричетності до даної націїМорфологічні рівні суспільних субєктівЛюдинаЛюдина духовна і фізична - субєкт, Інший - субєктПредставник даної нації - субєктСуспільствоНація як причетність до спільної духовної традиції - субєктДомінуюча нація - субєкт, десубєктизація інших націй через фізичне знищення або духовну асиміляціюЛюдствоЛюдство як обєднання націй - субєктДомінування моєї нації на основі ідеї власної вищості, підкорення або знищення інших націй, пертворення людства в одну націю2Суспільні сили історичного процесуОсоба, еліта, нація, Дух, людствоДомінуюча нація3Буття суспільствадуховне і матеріальне благополуччя нації, людей, причетність до спільної духовної спадщини, колективна і приватна власністьДомінування власної націїСпосіб здійснення буттяДуховна і матеріальна взаємодія, співтворенняФізична, економічна чи смислова перевага, максимальне опанування ресурсом з метою узалежнення ІншогоНебуття суспільстваВтрата духовного чи матеріального потенціалу нації, людейВтрата можливості домінуванняОНТОЛОГІЯДолання небуттяВідновлення духовного і матеріального потенціалу нації, людей. Віднайдення смислу, опанування ресурсу, матеріальне виробництвоПовернення влади над матеріальним ресурсом, монопольне володіння смисломБуття людиниМатеріальне і духовне творення благополуччя, співпраця з Іншим, колективізм, причетність до Духу націїДуховне домінування, матеріальне благополуччяСпосіб здійснення буттяСпівтворення з іншим в смислі та матеріальному виробництвіПідпорядкування собі інших націй та осібНебуття людиниВтрата духовного смислу, фізичне зникненняВтрата можливості домінуванняДолання небуттяПовернення до цінностей Духу, АбсолютуДомінуванняСубстанція буттяАбсолют, Дух нації, ПриродаДомінування в смислі та природному ресурсіДжерело буттяМатерія, Природа, матеріальне виробництво, колективне виробництво, колективне забезпечення матеріальним ресурсомЕкспансія, поглинання смислу і ресурсу Іншого4АКСІОЛОГІЯБлаго/ узагальнена ідеяДух, буття в дусі, субєктність, творчістьДомінування власної нації, повна десубєктизація ІншогоБлаго суспільстваБуття нації в Дусі та матеріальному світі, субєктність еліти, творче і духовне становлення індивідів націїДомінування власної нації, повна фізична і смислова десубєктизація інших націй Знищення або асиміляція інших наційБлаго людиниБуття людини в причетності до духу нації, субєктність як вираження Духу, підпорядкування Духові нації, внутрішнє самообмеження визнанням духовного начала Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної реальностіБуття людини в смисловому, фізичному і ресурсному домінуванні, підпорядкування національно-владному ієрарху, право на домінування через ігнорування духовного начала Іншого5Інструментально- функціональна базаРодова спадкоємність на матеріальний і духовний ресурс, аристократія, приватна власність, колективна власність, особистісна ініціативаФізична, ресурсна і смислова перевага, що забезпечує право на оволодіння ресурсом Іншого6Раціональна модельДуховна єдність поколінь, духовна спільнота - творець власного фізичного та смислового буття, духовна співпричетність людей, яка творить націюДомінування власної нації або асиміляція інших націй на основі володіння Абсолютом, абсолютна влада, підпорядкування ієрарху7Ірраціональна символічна семантикаДух, Нація, Творчість, Ієрархія, Діяльність, Радість,Моя нація, підкорення, домінування, безпека, споживання8Вітальні знакиЖиття, Сила, Я, фізичне життя особи і націїЖиття, Сила (насилля-владність), домінування9Ресурсні знакиПрирода, Засоби виробництва, час індивідуального буття, час колективного буття (вічність), Простір взаємодії з Природою, приватна власність, колективна матеріальна власність, особистісна ініціатива, творення матеріального буттяПрирода, час (неперервне буття традиції домінування), простір влади домінуючої нації, приватна або колективна власність осіб домінуючої нації10Смислові знакиБуття духу (національна справедливість), соціальна справедливість, Субєктність в причетності до духу та творенні матеріального ресурсу, національна співпричетністьВлада на основі причетності до ідей справедливості, Абсолюту, володіння Абсолютом, індивідуальна і колективна влада, домінуванняііТелеологіяНадання можливості духовного і матеріально-природного буття кожному представнику нації, кожній націїПідпорядкування світового матеріального та духовного простору домінуючій нації, володіння світом на основі причетності до ідеї власної кращості, вищості, десубєктизація Іншого на всіх рівняхполітичний ідеологічний владний світоглядний

Теократизм

№ІдеологіяТеократизм /влада Бога, ієрархія святостіТеократизм /влада церкви, ієрархія як домінування на основі володіння божественною істиною1Субєкт Суспільно-політичного процесуБог - субєкт Бог в людині - субєкт; Бог в суспльстві - субєкт Інший та кожен - субєктні в співпричетності до Богацерква - субєкт церковний ієрарх - субєкт; Відмова в субєктності Іншого на основі його непричетності до Бога, божественного знанняМорфологічні рівні суспільних субєктівЛюдинаБог в кожній людині - субєкт,Бог як влада теократії - субєктСуспільствоСуспільство в осягненні Бога - субєктВолодар теологічної істини - субєкт, церковний догмат як форма легітимації та непорушності владиЛюдствоЛюдство в осягненні Бога - субєктАбсолют виражає себе через домінуючу церкву і її ієрарха, теократ - субєкт2Рушійні сили історичного процесуБог, особи і суспільства в осягненні БогаЦерква3Буття суспільстваРеалізація Бога в суспільному життіБуття церквиСпосіб здійснення буттярозвиток в людях причетності до БогаКонтроль церкви над суспільствомНебуття суспільстваВтрата причетності до БогаВтрата влади церковними ієрархамиОНТОЛОГІЯДолання небуттяВіднайдення Бога в людях і суспільних взаємозвязкахПовернення влади церковними ієрархамиБуття людинисмислове і творче буття, виявлення Бога в реальному життіВиконання церковних традиції як запорука метафізичного збереженняСпосіб здійснення буттяСамотворення духовного смислу та матеріального ресурсуРетрансляція традиції, ігнорування споживання, матеріального світуНебуття людиниВтрата відчуття Бога в собіВідділення від церквиДолання небуттяВідновлення відчуття Бога в собі, на основі чого розгортається смислове і фізичне буттяПовернення до церкви, під владу ієрархівСубстанція буттяБогієрархіяДжерело буттяСамотворення смислу і матеріального блага в через божественне в собіВиконання наказів церковних ієрархів як спосіб забезпечення споживання4АКСІОЛОГІЯБлаго / узагальнена ідеяБог в світіВлада церквиБлаго суспільстваБог в суспільстві, субєктність кожного, творче і духовне становлення індивідів суспільстваПідкорення владі церквиБлаго людиниВиявлення Бога в собі, взаємодія з Іншим, творення божественної реальності в матеріальному світіПідкорення владі церкви5Інструментально- функціональна базаОсобистісна ініціативаВиконання наказів церкви6Раціональна модельЄдність поколінь, людей як відчуття взаємної божественності, духовна спільнота - творець власного фізичного та смислового буття, співпричетність людей, яка творить суспільствоВиконання наказів церкви, абсолютна влада церкви, суспільство як причетність до традиції і підпорядкування ієрарху7Ірраціональна символічна семантикаБог, Творчість, Ієрархія, Діяльність, Радість,Домінування власної традиції та світогляду, підкорення, незмінність8Вітальні знакиБог, Життя, Я, Рід, неперервне фізичне і духовне життя людини і суспільства,Домінування, підкорення, обовязок9Ресурсні знакиПрирода, Час (неперервне буття Бога в суспільстві, вічність), Простір буття суспільства, суспільна співпричетність в просторі і часі, індивідуальна і колективна матеріальна власністьПрирода, час, простір влади теократа,10Смислові знакиБог, любов, Істина, Субєктність в дусі, Творення, справедливість, неперервність життя в БоговіВлада, домінування, правління, збереження моделі теократії11ТелеологіяБуття як творення фізичного і смислового життя представниками Духу, на індивідуальному та колективному рівні, традиція буття в дусіАбсолютне домінування теократа і церкви, десубєктизація підвладних,

Патерналізм

№ІдеологіяПатерналізм (маскулізм)Патерналізм - перверзія (мізогінія [44])1Суб'єкт суспільно- політичного процесуЧоловік - субєкт; субєктність прямо пропорційна результату діяльності; Кожен представник родини субєкт; Кожна родина - субєктЯ-Чоловік - субєкт; Я - Субєкт; Десубєктизація жінки та інших представників роду;Морфологічні рівні суспільних субєктівЛюдинаЛюдина духовна і фізична - субєкт, Інший - субєктЧоловік духовний і фізичний - субєкт, десубєктизація жінки і дітейСуспільствоСпівдія чоловічого і жіночого у взаємосубєктностіДомінування чоловіка, десубєктизація інших через фізичне насильство або економічну залежністьЛюдствоСпівдія чоловічого і жіночого у взаємосубєктності та продовженні родуДомінування чоловічого начала, взаємознищення або підкорення інших чоловіків2Суспільні сили історичного процесуЧоловік, Жінка, Діти, Рід, співпричетність, спів дія, людствоДомінуючий чоловік, чоловіче начало3Буття суспільстваБуття духовне і матеріальне чоловічого і жіночого, співпричетність до спільного духовного життяДомінування Чоловічого в духовній і матеріальній сфері, залежність і безблагодатність жінкиСпосіб здійснення буттяДуховна і матеріальна взаємодія, співтворенняФізична, економічна чи смислова перевага, максимальне опанування з метою узалежнення жінки і дітейНебуття суспільстваВтрата духовного чи матеріального чоловічого чи жіночого потенціалуВтрата можливості чоловічого домінуванняОНТОЛОГІЯДолання небуттяВідновлення духовного і матеріального потенціалу людей. Віднайдення смислу у спів дії жіночого і чоловічогоПовернення влади над жінкою, володіння смисломБуття людиниМатеріальне і духовне творення благополуччя, співпраця з Іншим, колективізм, співпричетність поколіньДуховне домінування, матеріальне домінування або залежністьСпосіб здійснення буттяСпівтворення в смислі та матеріальному виробництвіПідпорядкування жінки, інших (слабших) чоловіків та дітейНебуття людиниВтрата духовного смислу, фізичне зникнення, втрата співпричетностіВтрата можливості домінуванняДолання небуттяПовернення до цінностей співпричетності, відповідальностіДомінуванняСубстанція буттяЧоловіче, Жіноче, ПриродаДомінування в смислі та економічному ресурсіДжерело буттяСпівдія чоловічого і жіночого в Природі і смисліЕкспансія, поглинання смислу і ресурсу слабших чоловіків, жінки та дітей4АКСІОЛОГІЯБлаго / узагальнена ідеяСпівдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, творенні, субєктністьДомінування чоловічого в дусі, повна десубєктизація жінки, її абсолютне підкоренняБлаго суспільстваСпівдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, творенні, субєктність творче і духовне становлення індивідівДомінування чоловічого, повна фізична і смислова десубєктизація іншихБлаго людиниБуття людини в співпричетності внутрішнє самообмеження визнанням духовного начала Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної і духовної реальностіБуття чоловіка в смисловому, фізичному і ресурсному домінуванні, підпорядкування чоловічій ієрархії, право на домінування через ігнорування духовного начала жінки5Інструментально- функціональна базаматеріальний і духовний ресурс, особистісна ініціатива, Співдія чоловічого і жіночогоФізична, ресурсна і смислова перевага, що забезпечує право на оволодіння ресурсом Іншого6Раціональна модельСпівдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, Духовна єдність поколіньДомінування чоловічого на основі володіння Абсолютом, абсолютна влада, підпорядкування ієрарху7Ірраціональна символічна семантикаЧоловік, Жінка, Рід, Діти, Дух, Народ, Творчість, Діяльність, Радість,Чоловік, підкорення, домінування, безпека, обовязок8Вітальні знакиЖиття, Сила, Я, фізичне життя особи і суспільстваЖиття, Сила (насилля-владність), домінування9Ресурсні знакиПрирода, Засоби виробництва, час індивідуального буття, час колективного буття (вічність), Простір взаємодії з Природою, приватна власність, колективна матеріальна власність, особистісна ініціатива, творення матеріального буттяПрирода, час (неперервне буття традиції чоловічого домінування), простір влади чоловіка, власність домінуючого ієрарха10Смислові знакиБуття духу (національна справедливість), соціальна справедливість, Субєктність в причетності до духу та творенні матеріального ресурсу, національна співпричетністьВлада чоловіка на основі причетності чоловічого начала до, Абсолюту, володіння Абсолютом, індивідуальна і колективна влада чоловіка, домінування, насильство. Відсутність смислу в жіночому11ТелеологіяНадання можливості духовного і матеріально- природного буття чоловічому, жіночому, дітям в суспільствіПідпорядкування світового матеріального та духовного простору чоловікові, володіння світом на основі причетності чоловіка до Абсолюту, десубєктизація жінки, володіння дітьми як ресурсом, безсубєктною масою

Фемінізм

№Ідеологіяфемінізмфемінізм - перверзія (андрофобія, мізоандрія [44]))1Субєкт суспільно-політичного процесуЖінка - субєкт; субєктність прямо пропорційна здатності відчувати істину і творити (родити); Кожен представник родини субєкт; Кожна родина - субєктЯ-Жінка - субєкт; Я - Субєкт; Десубєктизація чоловіка, заперечення роду та дітей;Морфологічні рівні суспільних субєктівЛюдинаЛюдина духовна і фізична - субєкт, Інший - субєктЖінка духовна і фізична - субєкт, десубєктизація чоловіка, відкидання дітейСуспільствоСпівдія жіночого і чоловічого у взаємосубєктностіДомінування жінки, десубєктизація чоловіка через смислове запереченняЛюдствоСпівдія жіночого і чоловічого у взаємосубєктності та продовженні родуДомінування жіночого начала, ігнорування або заперечення чоловіків2Суспільні сили історичного процесуЖінка, Чоловік, Особа, співдія, творенняЖінка3Буття суспільстваБуття духовне і матеріальне жіночого і чоловічого, співпричетність до спільного духовного життяДомінування Жіночого в духовній і матеріальній сфері, безблагодатність та ігнорування чоловікаСпосіб здійснення буттяДуховна і матеріальна взаємодія, співтворенняСмислова чи економічна перевага, максимальне домінування через відмову від дітейНебуття суспільстваВтрата духовного чи матеріального чоловічого чи жіночого потенціалу націїДомінування чоловіка, Втрата субєктності жінкиОНТОЛОГІЯДолання небуттяВідновлення духовного і матеріального потенціалу людей. Віднайдення смислу у спів дії жіночого і чоловічогоПовернення субєктності жінки, володіння смислом, десубєктизація чоловікаБуття людиниМатеріальне і духовне творення благополуччя, співпраця з Іншим, колективізм, співпричетність поколіньДуховне домінування, матеріальне домінуванняСпосіб здійснення буттяСпівтворення в смислі та матеріальному виробництвіІгнорування чоловіка, відмова від дітей або «привласнення» дітей, домінування жінки в суспільствіНебуття людиниВтрата духовного смислу, фізичне зникнення, втрата співпричетностіВтрата можливості домінування, десубєктизація жінкиДолання небуттяПовернення до цінностей співпричетності, відповідальностіДомінування, ігноруванняСубстанція буттяЧоловіче, Жіноче, ПриродаДомінування жінки в смислі та економічному ресурсіДжерело буттяСпівдія чоловічого і жіночого в Природі і смисліЕкспансія, поглинання смислу і ресурсу чоловіка4АКСІОЛОГІЯБлаго / узагальнена ідеяСпівдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, творенні, субєктністьДомінування жіночого в дусі, повна десубєктизація чоловіка, його абсолютне ігноруванняБлаго суспільстваСпівдія чоловічого і жіночого в дусі, Природі, творенні, субєктність творче і духовне становлення індивідівДомінування жіночого, повна смислова десубєктизація чоловікаБлаго людиниБуття людини в співпричетності внутрішнє самообмеження визнанням духовного начала Іншого, взаємодія з Іншим, творення матеріальної і духовної реальностіБуття жінки в смисловому і ресурсному домінуванні, право на домінування та ігнорування через заперечення духовного, смислового начала чоловіка5Інструментально- функціональна базаматеріальний і духовний ресурс, особистісна ініціатива, Співдія чоловічого і жіночогоресурсна і смислова перевага, що забезпечує право на оволодіння ресурсом чоловіка6Раціональна модельСпівдія жіночого і чоловічого в дусі, Природі, Духовна єдність поколіньДомінування жінки на основі володіння Абсолютом7Ірраціональна символічна семантикаЧоловік, Жінка, Рід, Діти, Дух, Народ, Творчість, Діяльність, Радість,Жінка, домінування, десубєктизація Чоловіка, безпека8Вітальні знакиНародження, Життя, Сила, Єдність, Я, фізичне і духовне життя жінки, чоловіка, дітейЖінка, домінування9Ресурсні знакиПрирода, Вічність, Простір взаємодії жіночого і чоловічого, співтворення матеріального буття та буття смислуПрирода, простір влади жінки10Смислові знакиЖінка, Чоловік, Діти, Буття співпричетності, справедливість, Субєктність, співпричетністьВлада жінки, на основі причетності жіночого начала до Абсолюту, володіння Абсолютом, індивідуальна і колективна влада жінки. Відсутність смислу в чоловічому11ТелеологіяНадання можливості творчого духовного і матеріально-природного буття чоловічому, жіночому, дітям в суспільствіПідпорядкування світового матеріального та духовного простору жінці, володіння світом, десубєктизація чоловіка, відсутність дітей

Підсумовуючи цю спробу структуризації семантичних смислів ідеології, можемо сказати, що вони формуються на основі внутрішньо-смислових запитів особи і суспільства. Владно-політичні ідеології тісно повязані із екзистенційними та смисложиттєвими цінностями, а також відображають намагання збереження буття на профанно-фізичному та духовному рівнях. Водночас в них наявний процес продукування псевдо-смислів, які породжують формальну, фальшиву, симулякричну реальність, що руйнує не лише екзистенційно-буттєві запити політичних ідеологій, а загалом смислове поле суспільства. Розуміння цих двох типів реальності дасть змогу більш адекватно оцінювати і розуміти складні процеси владного становлення та політичного буття.

Література

1.Бодрийар Жан. Насилие глобализации. Перев. с франц. Юлии Бессоновой, Ноябрь 2002. Данный отрывок взят из эссе «Power Inferno». Печатается по изданию: LE MONDE DIPLOMATIQUE, NOVEMBRE 2002, Page 18 // #"justify">.Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи: історія комуністичної утопії / Пер. З польськ. Д.Андрухів. - К.: Вид. дім «Всесвіт» 1999.

.Грабовський С. Українська людина у вимірах ХХ століття: до постановки проблеми. - К.: Київське братство, 1997. - 118 с.

.Донченко О, Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): Монографія. - К.: Либідь, 2001. - 334с.

.Дугин А. Основы геополитики. Москва: Арктогея, 2000.

.Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. - М.: Политиздат, - 288 с.

.Заздравнова О. И. Идеология в эволюционирующем социуме. Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук. - Запорожье, - 416 с.

.Камю А. Размышления о гильйотине // Изнанка и лицо: Сочинения. - М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс; Харьков: Изд-во «Фолио», 1998. - 864 с. (Серия «Антология мысли»).

.Коваль О.А. Маніпулювання релігійною свідомістю: сутність і засоби. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. К., 2006. - 20 с.

.Консерватизм: Антологія / упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: Смолоскип, 1998. - XVI + 598 с.

.Крымский С.Б. Культурные архетипы, или знание до познания // Природа. №11. - 1991. - с.70-75.

.Лебон Г. Психология масс // Психология масс. Хрестоматия. - Самара: Издательский дом «Бахрах», 1998. - С. 5-130.

.Ленин В. Вопросы национальной политики и пролетарского интернационализма. - М., 1965.- 192 с.;

.Лібералізм:Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: Смолоскип, 2002. - X+1126 с.

.Майерс Д. Социальная психология. 6 изд., перераб. И доп. - СПб.: Питер, - 752 с.

.Макаренко В.П. Главные идеологии современности. - Ростовн/Д.: изд.-во «Феникс», 2000. - 480 с.

.Мангейм К. Идеология и утопия // Утопия и утопическое мышление. - М.: Прогресс, 1991. - С. 113-169.

.Маркс К. Капітал. Критика політичної економії. Т.1. // Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т.23. К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР. - 1963. - 847 с.

.Махнич В. Историко-культурное введение в политологию//Интернет, www/ russ. ru/ Русский Университет.

.Націоналізм: Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. - К.: Смолоскип, 2000. - 872 с.

.Ортега-и-Гассет, Хосе. Восстание масс // Психология масс. Хрестоматия. - Самара: Издательский дом «Бахрах», 1998. - С. 195-314.

.Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. - К.: «К.І.С.», - 535 с.

.Панарин А.С. Философия политики. - М.: Новая школа, 1996. - 424 с.

.Рікер П. Ідеологія та утопія /Пер. з англ. - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, - 386с.

.Сичивиця О. Дві іпостасі комуністичної парадигми суспільного прогресу або дволикий Янус комунізму // Українські проблеми.1(5), Львів,1994.- С. 83-89.

.Сичивиця О.М. Основні парадигми філософії історії: Консп. лекцій. - Львів: ЛЛІ, 1993. - 80 с.

.Сознание и социальная реальность. / научн. Ред. И.Ф.Кононов - Луганск: «Альма матер», 2004. - С. 75,77.

.Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / Пер. С англ.. - М.: Политиздат, 1992. - 543 с.

.Технократическая партия. Технократическая идеология. #"justify">.Тоффлер Э. Метаморфозы власти: Пер.с англ. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. - 669 с.

.Утопический социализм: Хрестоматія/ общ.ред. А.И. Володина. - М.: политиздат, 1982. - 512 с.

.Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд.: Андрущенко В.П. та ін. - К.: Знання України, 2002. -670 с.

.Франк С.Л. Философские предпосылки деспотизма // Вопросы философии. - 1992.- №3.- С. 114 - 127.

.Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «Я» // Психология масс. Хрестоматия. - Самара: Издательский дом «Бахрах», 1998. - С. 131-194.

.Фромм Е. Человек для самого себя // Фромм Э. Психоанализ и этика. - М.: ООО «Издательство АСТ-ЛТД», 1998. - С.23-257.

.Фуко М. История сексуальности-III: Забота о себе. Пер. с французского Т. Н. Титовой и О. И. Хомы под общей редакций А. Б. Мокроусова. Дух и литера. ГРУНТ. РЕФЛ-БУК К., Москва. -1998. - 285 с.

.Чанышев А.Н. Некоторые соображения по поводу статьи двух философов // Вестник московского университета. Сер. 7, ФИЛОСОФИЯ. 1991. №2. - С. 86-88.

.Шелєр М. Положення людини в космосі /Читанка з історії філософії: У 6 кн./ Під ред. Г.І.Волинки. - К.: Фірма «Довіра», 1993. -кн. 6.: Зарубіжна філософія ХХ ст../ Під ред.. Г.І.Волинки. - с.146-151.

.ЮнгК.Г. Сознание и бессознательное / пер.с англ. - СПб.: Университетская книга,1997.- 544с.

.Ящук Т.І. Діяльність як спосіб суспільного буття людини // Філософія. Курс лекцій / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін.- К.; Либідь, 1993. - С.515-527.

.Luhman Niklas. Organisation und Entscheidung. Westdeutscher Verlag 2000, 479 S.

.Інтернет // http://pl.wikipedia.org/wiki/Androfobia

Похожие работы на - Внутрішньо-смислова структурна схема політико-ідеологічних систем

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!