Економіко-географічна характеристика господарства Тернопільської області і рівень його транспортного забезпечення
Міністерство транспорту і звязку України
Державний економіко-технологічний університет транспорту
Кафедра «Економічна теорія»
Курсова робота
із дисципліни «Регіональна економіка»
Економіко-географічна характеристика господарства Тернопільської області і рівень його транспортного забезпечення
Науковий керівник: д.е.н., Доцент Швець П.А.
Виконала студентка Н.В. Ткаченко
Київ-2010
Зміст
Вступ
1. Загальна характеристика розвитку і розміщення продуктивних сил Тернопільського регіону
.1 Природно-ресурсний потенціал
.2 Характеристика провідних галузей промисловості
.3 Розвиток та розміщення агропромислового комплексу
1.4 Економічний потенціал
1.5 Соціальна сфера (туризм, освіта, культура тощо)
. Транспортне забезпечення та звязок Тернопільської області
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Вона простягається із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід - на 129 км.
Клімат Тернопільщини є помірно-континентальний, з теплим вологим літом і мякою зимою. Середня температура повітря коливається від - 5°С в січні до +19°С в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520-600 мм.
Площа області - 13,8 тис. км2 , що становить 2,3% території України.
Населення області нараховує 01.01.10 р. 1088,9 тис. осіб ,що складає 2,3 % від його загальної чисельності в Україні. Середня щільність населення становить 82,8 жителів на 1 км2 , що майже дорівнює середньому показнику по країні загалом. Переважна більшість населення Тернопільщини проживає в селах (57,3%).
Адміністративним центром області є місто Тернопіль з населенням близько 217,600 жителів. Кількість районів: 17. Кількість міст обласного підпорядкування: 1.
1. Загальна характеристика розвитку і розміщення продуктивних сил Тернопільського регіону
.1 Природно-ресурсний потенціал
Земельні ресурси
Земельні ресурси є основним багатством Тернопільської області. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти, які належать до групи найбільш родючих ґрунтів у світі. Висока частка родючих ґрунтів і рівнинність території значною мірою обумовлюють структуру господарського комплексу Тернопільщини і його спеціалізацію.
Рівень освоєності земельних ресурсів в області досить високий. Із загальної площі земельного фонду, яка становить 1382,4 тис. гектарів, 85% складають землі, які використовуються для ведення сільського господарства. Основна частка цих земель припадає на сільськогосподарські угіддя, площа яких сягає близько 1000 гектарів.
Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь становлять 84,2% (близько 890 тис. гектарів). Це один з найвищих показників по Україні.
Згідно з методикою грошової оцінки землі та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995р. №213, середня вартість одного гектара орних земель визначена в сумі 3564 дол. США, a загальна вартість орних земель Тернопільської області становить близько 2,6 млрд. дол. США.
Лісові ресурси
Ліси займають близько 14% території області (197,8 тис. гектарів).
На більшій території області поширені широколистяні (дубові, грабові, букові) ліси, площа яких дорівнює близько 137 тис. гектарів. На півночі області переважають мішані ліси. Можливості для промислового використання лісових ресурсів в області невеликі внаслідок незначної лісистості території та якісної характеристики лісів. Запаси деревини становлять 20,1 млн. м3, в тому числі достиглої 0,76 млн. м3. Обсяг рубок лісу щороку становить близько 200 тис. м3.
Тернопільська область займає провідне місце в Україні по заготівлі недеревної продукції, тобто дикорослих плодів, ягід, березового соку, лікарських трав. Ліси області мають значні ресурси лікарської сировини. На площі понад 860 гектарів створено плантації шипшини, калини, обліпихи, аронії, кизилу, лимоннику китайського. Важливе значення мають лікарські травянисті рослини: звіробій, суниця, мати-мачуха, чистотіл та інші.
Мінеральні ресурси
Основу мінеральних ресурсів області становлять нерудні корисні копалини, зокрема природні будівельні матеріали, яких розвідано близько 300 родовищ.
У західній частині області розвідані потужні запаси мергелю (товщина пластів 18-30 м, глибина залягання 15-20 м), який вважається високоякісною сировиною для виробництва цементу. Промислове використання мергелю в області незначне.
Практично в усіх частинах області знаходяться родовища вапняків (відомо близько 100 їх родовищ), а так звані рифові вапняки, поклади яких поширені в районах Товтрової гряди, через високий вміст кальцію є унікальними в світі.
Вапняки використовуються, в основному, для випалювання вапна, виготовлення щебеню, бутового каменю, в цукровій промисловості, в дорожньому, житловому та промисловому будівництві.
Значні поклади глини і суглинків (понад 100 родовищ, глибина залягання пластинних шарів не перевищує 7 м) є доброю сировинною базою для цегельно-черепичного виробництва. У північній та центральній частинах області є також поклади гончарних та вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кахлю та гончарного посуду. В області наявні великі запаси будівельного каменю, доломітів і пісковиків. Останні мають плитчасту будову і широко використовуються для виготовлення якісної бруківки і як облицювальний матеріал.
У західній, північній та центральній частинах області є значні поклади будівельного піску. Знайдено також родовища кварцево-глауконітових пісків, які є сировиною для виробництва скла.
Поклади крейди, які є на Тернопільщині, вважаються досить рідкісними (в Україні 3 родовища). Вони залягають близько до поверхні (до 10 м) і мають значну товщину, що дозволяє вести видобуток відкритим способом. Крейда використовується у виробництві комбікормів, для вапнування ґрунтів, виготовлення крейдових олівців, паперу, в хімічній, лакофарбній та фармацевтичній промисловості.
Потенційні запаси гіпсу на території області оцінюються десятками мільйонів тон. Загалом відомо понад 20 родовищ, товщина пластів досягає 20-25 м. За умовами залягання і запасами розробка цих родовищ можлива в значних масштабах і протягом тривалого часу. Використовується гіпс в сільському господарстві для гіпсування ґрунтів, у медицині, паперовій, хімічній і цементній галузях промисловості. Однак, незважаючи на значні поклади в області, гіпс ще надто мало видобувається і використовується у виробництві.
Промислове значення мають поклади торфу в Тернопільській області. Відомо близько 50 родовищ, загальні запаси торфу в яких складають близько 7,7 млн. тонн.
Із нерудних корисних копалин на території області в незначній кількості зустрічаються фосфорити, які можна використовувати як мінеральне добриво, та бентонітові глини високої якості, що використовуються як адсорбційний матеріал.
Рекреаційні ресурси
Близько 200 тис. гектарів ландшафтних територій області (15% загальної площі) мають рекреаційне значення. Основними природними обєктами екскурсійного туризму є Товтровий кряж, Кременецькі гори, Дністровський каньйон, карстові печери. До послуг туристів ряд пансіонатів, турбаз, будинків відпочинку.
В області зосереджені значні запаси мінеральних лікувальних вод, які можуть використовуватися при захворюваннях внутрішніх органів, опорно-рухового апарату та інших хворобах. Розвідано також джерела гідрокарбонатних, хлоридних, сірководневих і сульфатних вод.
Тернопільська область є аграрно-промисловим регіоном. ЇЇ розташування в західній частині правобережного лісостепу в зоні з родючими ґрунтами і достатнім зволоженням сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва, а знаходження поблизу Львівсько-Волинського вугільного басейну та індустріального Прикарпаття розвитку різноманітних галузей промислового виробництва.
.2 Характеристика провідних галузей промисловості
Обласною державною адміністрацією проводиться обстеження 273 підприємств.
Питома вага добувної промисловості за 2009 рік в загальнообласному промисловому виробництві становить 2,6%, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води - 22,6%, переробної - 74,8%, в тому числі: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - 41,7%, машинобудування - 14,4%, легкої промисловості - 2,9%, хімічної та нафтохімічної - 2%.
Основною продукцією добувної промисловості області є: пісок, галька, гравій, щебінь, крейда, камінь дроблений.
Найпотужніші підприємства промисловості: ТОВ «Бурдяківці спецкарєр», ВАТ «Скала-Подільський спецкарєр», ТОВ «Скала» та ВАТ «Тернопільський карєр».
За результатами супроводу реалізації в Борщівському районі інвестиційного проекту німецької фірми «Knauf International» на базі ТОВ «Скала», щодо організації виробництва сухих будівельних сумішей, в економіку області в 2009 році було залучено 3,5 млн.євро прямих німецьких інвестицій. Загалом, станом на 01.01.2010 року німецьким інвестором внесено 7,5 млн. євро прямих інвестицій, що становить 100% від задекларованої ним частки у статутному фонді ТОВ «Скала».
Переробна промисловість відіграє визначну структуро формуючу функцію і являє собою одну із провідних галузей, яка повинна бути важливим джерелом формування бюджету області.
Найвагомішим для області є виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (41,7% до загальнообласного обсягу виробленої продукції). Ця галузь включає: цукрову, мясо-молочну, спиртову, борошномельно-крупяну, хлібопекарську, пивоварну, кондитерську, рибну, лікеро-горілчану, макаронну, консервну, овочеву.
Найбільша частка реалізованої продукції припадає на цукор, мясні і молочні продукти, спирт, борошно, крупи, хліб і хлібобулочні вироби.
В області діє 9 цукрових заводів, найпотужніші з них - Чортківський та Хоростківський.
Молокопереробний комплекс області виробляє: масло, сири, цільномолочні продукти, сухе знежирене молоко. Найбільшими підприємствами цієї галузі є: Тернопільський молокозавод, Бучацький та Борщівський сир заводи, ЗАТ «Молоко», ПП «Альма-Віта», ВАТ «Галичина», ВАТ «Колмаш».
Річний обсяг виробництва масла тваринного становить понад 3 тис. тонн, сирів жирних - 5 тис .тонн та цільномолочної продукції - 33 тис. тонн.
Мясна промисловість представлена 25 мясопереробними підприємствами розташованими в різних куточках області. Річний обсяг виробництва мяса складає 10,3 тис. тонн та ковбасних виробів - 1,1 тис. тонн. Зокрема, у виробництві мяса та мясних продуктів найбільші обсяги виробництва у ПП «Масар Агро» , ТзОВ «Заготзбут», ТОВ «Заготсервіс», ТОВ «Агро-парк».
Спиртова галузь виробляє за рік понад 7,6 млн. дал. спирту. До найбільших підприємств відносяться: Марилівський, Залозецький, Новосілківський, Кобиловолоцький спирт заводи. Питома вага спиртової галузі в загальнодержавному обсязі становить майже 28%.
Одним з основних представників виробництва напоїв області є спільне українсько-чеське підприємство СП ЗАТ "Добра вода", що спеціалізується на виробництві мінеральної природної столової води масового вжитку. Частка підприємства у загальнообласному виробництві напоїв складає 73%.
Найпотужніша в області пивоварня ВАТ «Бровар», що виготовляє біля 13 сортів пива, а також різноманітну безалкогольну продукцію займає лідируючу позицію в загальнообласному виробництві пива - 95%.
Основні виробники борошно-крупяної галузі: Тернопільський комбінат хлібопродуктів, ТзОВ «Агрохлібпром», ТОВ «Віконт», ВАТ «Екор», виробництва хліба та хлібобулочних виробів - ТОВ «Надзбруччя хліб», ТзОВ «Бучачхлібпром», ТзОВ «Тернопільхлібпром», ВАТ «Терра».
Легка промисловість базується, в основному, на привізній сировині - бавовна, шерсть, текстиль, шкіра та іншій.
Питома вага галузі в загальнообласному промисловому виробництві за 2009 рік становила 2,9%.
Провідними підприємствами в деревообробній галузі є: ТОВ «Санза-ТОП», ТОВ «Будсервіс ЛТД», ВАТ «Ліском».
Одним з найбільш високорентабельних та конкурентоспроможних виробників меблів області є фабрика меблів «Нова», за рахунок використання нових сучасних технологій виробництва підприємство займає високі позиції за темпами загальнообласного та загальноукраїнського економічного розвитку. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей промисловості, транспорту, сільського господарства, побутового обслуговування та інших сфер діяльності. Хімічна галузь області представлена виробництвом: металопластикових виробів, зокрема, вікон та дверей, пінопоуліретану, плівки, труб поліетиленових, виробів галантерейних, гумотехнічних та санітарно-технічного призначення, лікарських препаратів, пінополістирольних плит, миючих засобів, кремів для взуття та ін.
Досить потужне підприємство з іноземними інвестиціями з виробництва пінопоуліретану ЗАТ «Фомлайн-Галичина» експортує товари в країни СНД, зокрема в Молдову та Білорусь. На підприємстві, оснащеному сучасним іноземним обладнанням, створено всі необхідні умови для більше сотні працюючих. Окрім того, основні виробники галузі: ВАТ «Тернофарм» та кооператив «Дельта».
Питома вага хімічної та нафтохімічної галузі за 2009 рік в загальнообласному промисловому виробництві становить 2%.
В сучасних умовах винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу належить машинобудуванню. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей народного господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва, що істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки області.
Машинобудування і металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів важливі галузі важкої промисловості, яка донедавна розвивалась прискореними темпами. Усі підприємства працюють на привізному металі і випускають трудомістку продукцію.
Питома вага галузі в загальнообласному промисловому виробництві у 2009 році складала: машинобудівної - 14,4%, металургійного виробництво та виробництва готових металевих виробів - 2,5%.
Металургійне виробництво має місцеве значення. Металообробні підприємства зосереджені в Тернополі, Чорткові, Бучачі, Заліщиках, Збаражі.
До основної продукції машинобудівної галузі відносяться: сільськогосподарська техніка, газове обладнання та кульові крани різних типорозмірів, освітлювальні прилади промислового і побутового призначення, засоби радіозвязку для силових структур, системи електроживлення постійного і змінного струму, кабельні системи для легкових автомобілів, чавунне і стальне литво, різальний інструмент із твердого сплаву, металопрофіль для металопластикових вікон і дверей, товари народного споживання.
Провідні підприємства машинобудування є:
ВАТ "Ватра" - найпотужніше в Україні промислове підприємство з виробництва світлотехнічного обладнання виробничого та культурно-побутового призначення.
СП «Ватра-Шредер» - виробляє освітлювальні прилади для вуличного, декоративного, спортивного та промислового освітлення.
ВАТ Тернопільський радіозавод "Оріон" - спеціалізується на виробництві засобів радіозвязку.
За результатами впровадження на найпотужнішому у машинобудівній галузі області підприємстві зі 100%-м німецьким капіталом ТОВ "СЕ Борднетце - Україна" інвестиційного проекту, налагоджено виробництво кабельно-провідникової продукції для автомобілів концерну «Фольксваген». Засноване підприємство німецькою фірмою «Сумітомо Електрік Борднетце» 1 червня 2006 року і на сьогоднішній день нараховує більше 2000 працівників. Підприємство виробляє 68% продукції машинобудування та 9,8% - в загально обласному обсязі.
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції сформувалось на основі використання місцевих нерудних корисних копалин. Випускаються залізобетонні конструкції, цегла, вапно, гіпс, асфальт та ін. Підприємства цієї галузі рівномірно розміщені на всій території області, але внаслідок зменшення обсягів будівництва у 2009 році випуск продукції значно скоротився.
До найбільш вагомих підприємств відносяться: ТОВ «Геліос», філія «Деренівський асфальтобетонний завод», ВАТ «Комбінат «Будіндустрія», «Тернопільський завод ЗБК», промбаза ВАТ «Тернопільбуд», ТОВ «Ліхтнер бетон Тернопіль».
В загальнообласному промисловому виробництві галузь займає 4,5%.
В минулому році в усіх галузях промисловості відбулося значне скорочення виробництва продукції, найбільше - у машинобудуванні хімічній, легкій промисловості. Проте, із прийняттям на рівні центральних органів влади пакету антикризових нормативно-правових актів область зможе поступово збільшити випуск конкурентоспроможної продукції; для цього вона має як значні природні ресурси так і висококваліфіковані кадри.
Забезпечення динамічного промислового розвитку області відповідно до визначених пріоритетів потребує проведення ефективної інвестиційної політики на регіональному та територіальному рівнях.
В умовах Тернопільської області, яка за цілою низкою показників соціально-економічного розвитку відстає від середнього по державі рівня, лише впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки на базі використання конкурентних переваг може забезпечити не лише подолання структурних і територіальних диспропорцій у розвитку, але і вирішити питання створення високопродуктивних робочих місць та підняття життєвого рівня населення області.
Так, за січень-вересень 2009 року в економіку області було залучено 8,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (обсяг чистих надходжень), статистичний приріст склав 10,0 млн. дол. США. Це, не дивлячись на фінансово-економічну нестабільність, перевищувало темпи інвестування економіки за аналогічний період 2008 року на 15,5% та 88,7% відповідно.
тернопільський промисловість продуктивний рекреаційний
1.3 Розвиток та розміщення агропромислового комплексу
Важливе місце в господарстві Тернопільської області традиційно займає агропромисловий комплекс (АПК). Для його розвитку тут є сприятливі природні й економічні умови. АПК- це міжгалузевий комплекс, який формується на основі виробництва і переробки сільськогосподарської продукції. Основою для його розвитку є сільське господарство. Воно дає сировину для легкої і харчової промисловості області, забезпечує населення продуктами харчування.
Аграрний сектор посідає провідне місце в народногосподарському комплексі Тернопільської області. На одного жителя області припадає 0,95 га. сільгоспугідь, з них 0,76 га. ріллі.
Сільське господарство
Сільське господарство є основною сферою агропромислового комплексу Тернопільської області. Воно дає 32% валового внутрішнього продукту області, забезпечує потреби населення області в основних продуктах харчування та сировиною - переробну промисловість, створюючи таким чином основу експортного потенціалу області.
На території Тернопільської області розташовано 2,6% сільськогосподарських угідь і 2,7% орних земель, виробляється 3,0% продукції сільського господарства України. Рівень розвитку даної галузі характеризують показники виробництва сільськогосподарських продуктів на одну людину. Вони постійно знижувалися упродовж останніх років, проте залишалися дещо вищими, ніж у середньому в Україні.
У Тернопільській області виробляється в розрахунку на кожну людину значно більше, ніж у країні, зерна, картоплі, молока і м'яса, але значно менше - овочів і фруктів. В останні роки в області, як і в усій Україні, спостерігається деякий спад виробництва майже усіх сільськогосподарських продуктів. Це повязано значною мірою із реформуванням сільського господарства. Зазнали змін сільськогосподарські підприємства - понад 1.3 тисячі господарств, на основі майнових і земельних паїв членів господарств створено нові господарства - 322 приватних, 249 товариств з обмеженою відповідальністю, 17 сільськогосподарських кооперативів та ін. В області є 617 селянських фермерських господарств, які використовують 4% від сільськогосподарських угідь (в середньому на одне фермерське господарство припадає 63 га ріллі). Серед них є 50 великотоварних господарств, у їх володінні знаходиться понад 20 тис. га сільгоспугідь. У виробництві більшості видів сільськогосподарської продукції переважають індивідуальні селянські господарства. У 2004 р. вони виробляли 96.5% картоплі, 95.7% овочів, 93.3% молока, 88.1 % мяса, 78.1% яєць, понад 50% цукрових буряків в області (займали 46% ріллі).
Серед галузей сільського господарства перше місце в області посідає рослинництво. Воно дає 62,6% товарної сільськогосподарської продукції (2005 p.). Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови і значна кількість трудових ресурсів є базою для вирощування тут різноманітних сільськогосподарських культур.
Найбільші посівні площі в області займають зернові культури (64.1%), а серед них - озима пшениця. Вирощують також ячмінь, горох, кукурудзу, гречку, овес тощо. Найвища частка зернових культур у посівних площах південної і центральної частин області. Урожайність пшениці в області становила у 2004 р. 25,5 ц/га, найвища вона в Гусятинському, Чортківському, Підволочиському районах - 30-33 ц/га.
Серед посівних площ технічних культур на першому місці - цукрові буряки. Вони займають 7,5% усіх посівних площ області. Найбільша концентрація посівів буряків - у центральних районах. Тут і найвища їхня врожайність - біля 200 ц/га.
В області вирощують тютюн. Посіви тютюну найбільші в Борщівському, Заліщицькому і Чортківському районах.
Важливою галуззю рослинництва є вирощування картоплі - цінного продукту харчування, корму, сировини для спиртово-крохмальної промисловості. Вирощують картоплю в усіх районах області. Середня її врожайність - 130 ц/га.
Природні умови Тернопільської області сприятливі для розвитку овочівництва, але посівні площі овочевих культур незначні (1,1%). Найвищий показник частки овочів у посівних площах Тернопільського, Заліщицького районів. Овочівництво було збитковою галуззю сільського господарства в умовах колективного господарювання, і тому площі овочевих культур скорочувались. Це невиправдано, бо споживання овочів в області ще значно менше від норми. На одну людину в області споживається в 1,2 разу менше овочів, ніж в Україні. Головними овочевими культурами в області є капуста, морква, столовий буряк тощо. Із розширенням індивідуальних та фермерських господарств збільшуються площі вирощування помідорів, зеленого горошку, кабачків, огірків, цибулі та інших овочевих культур, які дають в області високі врожаї.
У Тернопільській області ще невисокий рівень концентрації садівництва. На 100 га орних земель тут припадає 1,7 га садів. Урожайність садів і ягідників невисока, хоча умови для садівництва сприятливі майже в усіх частинах області (крім районів із чорноземно-карбонатними і лучно-чорноземними ґрунтами). Найкраще розвинуте садівництво у Придністров'ї. У Заліщицькому районі займаються виноградарством.
Майже половину посівних площ області займають кормові культури. Серед них переважають горох, кукурудза, вика, кормовий буряк тощо. Розширюються посіви культур із високим умістом білка - люцерни, ріпаку, конюшини. Вони використовуються як цінний корм для тварин.
Тваринництво є другою галуззю сільського господарства в області. Для його розвитку тут є сприятливі умови: польове кормовиробництво, надходження відходів від харчової промисловості, виробництво комбікормів, наявність пасовищ та ін.
Найважливішими галузями тваринництва є скотарство, свинарство, птахівництво. Розвинуті також вівчарство, бджільництво, кролівництво, рибництво. В останні роки спостерігається значне зменшення поголів'я в усіх галузях тваринництва.
Таблиця 1.1. Поголівя худоби та птиці на 1 січня, тис. голів
Рокивелика рогата худобасвинівівці та козиптицяусьогокорови2007247,2141,5329,412,54389,52008221,6132,3318,512,24351,42009205,8120,3305,511,54356,02010197,6116,1351,711,34335,6
Скотарство в області має молочну спеціалізацію. Приблизно половину поголів'я великої рогатої худоби становлять корови. Переважають чорно-ряба, червона польська і симентальська породи, які мають високу продуктивність. Середній надій молока від однієї корови становить 2,7 тис. кг на рік (в Україні - 1,7 тис. кг). Упродовж останніх 10 років поголів'я худоби зменшилося у 2,6 разу, що пов'язано з реформуванням колективних сільськогосподарських підприємств. Найвища щільність поголів'я великої рогатої худоби у Зборівському, Підволочиському, Тернопільському, Теребовлянському і Гусятинському районах.
Свинарство є важливою галуззю тваринництва. В області є сприятливі умови для збільшення поголів'я свиней. Щільність поголів'я свиней в області значно менша, ніж в Україні, що значною мірою зумовлено скороченням поголів'я (упродовж 1991-2001 pp. - у 2 рази). Найбільш розвинене свинарство в центральних районах, поголів'я свиней збільшується у власних підсобних господарствах населення.
Птахівництво в області найкраще розвинене у Тернопільському, Зборівському, Збаразькому, Борщівському і Гусятинському районах. Найбільшою є Тернопільська птахофабрика. Бджільництво є важливою галуззю у селянських спілках та індивідуальних господарствах. Його основна продукція - мед, вощина, прополіс тощо. Надходить продукція і за межі області, поступає паливо і сировина з інших регіонів. В області проведено процес реформування 584 сільськогосподарських підприємств. На основі майнових та земельних паїв членів господарств створені нові господарства ринкового типу, зокрема 297 приватних підприємств, 247 товариств з обмеженою відповідальністю, 14 - сільськогосподарських кооперативів і 12 селянсько-фермерських господарств.
У власності й користуванні громадян перебуває 281,1 тис. га земель. Для ведення селянського (фермерського) господарства було надано 29,5 тис. га, товарного сільськогосподарського виробництва - 43,5 тис., особистого селянського господарства, будівництва й обслуговування житлових та господарських будівель - 208,1 тис. га.
Сільське господарство області знаходиться в перехідному стані від колгоспної системи до приватної власності на землю. Між сільськогосподарськими спілками та приватними господарствами сформувався своєрідний поділ праці. Так, спілками виробляється близько 70% зернових та 61% цукрових буряків. На приватні господарства припадає постачання 98% картоплі, 95% овочів, 86%м'яса, 91% яєць, 100% вовни.
Щодо розміщення основних галузей сільського господарства слід зазначити, що галузі рослинництва орієнтуються насамперед на райони з достатньою кількістю орних земель і найбільш сприятливими кліматичними умовами. Ці показники характерні для всієї території Тернопільської області.
Розміщення галузей тваринництва зумовлюється природними умовами, ресурсами кормо виробництва, потребами населення, транспортабельністю продукції. Розвиток тваринництва залежить насамперед від кормо виробництва, яке складається з польового, лукопасовищного і промислового виробництва кормів. Водночас окремі галузі тваринництва прив'язані до м'ясо-молочної, цукрової, крохмале-патокової промисловості (використання відходів в кормовому раціоні).
Промисловість Тернопільщина є промисловим регіоном. ЇЇ знаходження поблизу Львівсько-Волинського вугільного басейну та індустріального Прикарпаття сприяє розвитку різноманітних галузей промислового виробництва. Промисловість області є одним з найважливіших елементів єдиної системи економіки, і має величезний вплив на всі загальноекономічні показники.
За обсягом виробництва в галузевій структурі промисловості найбільше значення мають харчова, машинобудування і металообробка, легка, промисловість будівельних матеріалів та мікробіологічна промисловість.
Провідне місце серед галузей промисловості області належить харчовій, яка переробляє сільськогосподарську сировину. У ній виділяються цукрова, м'ясна, молочна, спиртово-горілчана, кондитерська, тютюнова, плодоовочевоконсервна, борошномельно-круп'яна та інші галузі. Галуззю спеціалізації Тернопільської області в державному i регіональному поділі праці є цукрова промисловість. Харчову і переробну промисловість області представляють 128 підприємств.
Машинобудування і металообробка є важливою галуззю важкої промисловості, яка донедавна розвивалась у регіоні прискореними темпами. Усі підприємства працюють на привізному металі, випускаючи трудомістку продукцію: електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни, пускорегулюючі апарати, торговельне обладнання, господарське литво, металовироби. З початком ринкових реформ в машинобудівній галузі значно скоротилося виробництво, деякі види продукції більше не виробляються. Зараз підприємства переважно працюють на разові замовлення чи перейшли на випуск виробів з нижчим ступенем обробки.
Легка промисловість Тернопільщини базується на місцевій (шкіра) і привізній сировині (бавовна, шерсть, текстиль, шкіра та ін.). У ній виділяються текстильна, швейна, галантерейна промисловість. Головна галузь легкої промисловості - текстильна. Динамічно зростає швейна промисловість, перш за все завдяки якісній недорогій робочій силі та близькості до кордонів ЄС. Вироблена продукція постачається і для відомих європейських брендів. Функціонують також підприємства шкіряно-галантерейної та взуттєвої промисловості.
В області розвинуті також виробництво товарів побутової хімії, пластмасових виробів. Іншими помітними галузями регіону є деревообробна (виробництво меблів, меблевих та паркетних заготовок) та промисловість будівельних матеріалів (на основі використання місцевих нерудних копалин - зокрема вапняків, глини, будівельного каменю).
Таблиця 1.2. Виробництво основних видів промислової продукції за 2005-2009 роки
Назва20052006200720082009добувна промисловістьПіски природні, тис.м3229,0199,4281,5305,2107,4Галька, гравій, щебінь і камінь дроблений, тис.м3371,0480,3766,5907,1521,5с/г господарствоЯловичина і телятина, т9154,638660,9511443,768796,427264,87Свинина, т708,92359,403032,422693,56829,44М'ясо і субпродукти свійської птиці, т75,00125,00494,801149,90947,33Соки, т9794,06703,07669,04569,010293,0Олія соняшникова, т86,61125,11974,00-5,4Молоко, т16858,0021586,0022900,0017018,0035895,00Борошно, т86592,076581,3674182,7680488,2878679,40Крупи, т6842,156517,608594,1111100,229046,65Цукор буряковий183080,00229670,00176105,00148484,00134088,00
1.4 Економічний потенціал
Соціально-економічний розвиток регіону дуже залежить від населення, його працересурсного та інтелектуального потенціалу, виробничої та духовної культури. Зміни чисельності населення і ресурсів живої праці впливають на розвиток не тільки продуктивних сил, а й виробничих відносин. Тому в умовах ринкової економіки надзвичайно важливим є аналіз відтворення населення на регіональному рівні, а також дослідження впливу соціально-економічного стану регіону на розвиток населення на базі основних демографічних параметрів природного руху, особливостей розселення, зайнятості, міграції тощо.
Демографічна ситуація у Тернопільській області ускладнюється тим, що впродовж останнього десятиріччя спостерігалося зростання масштабів депопуляції за рахунок перевищення числа померлих над числом народжених. Ці процеси суттєво відмінні у міських поселеннях та сільській місцевості, що, здебільшого, є наслідком відмінностей вікової структури населення. Загалом, у сільській місцевості демографічна ситуація складніша ніж у міських поселеннях, оскільки існують суттєві відмінності в інтенсивності процесів природного руху, зокрема, значно вищий рівень смертності при нижчому рівні народжуваності.
Таблиця 1.3. Населення на 1 січня 2010 року
Рокиусього, тис. осібКількість наявного населенняУсього, тис. осібКількість постійного населенняу тому числіу тому числіміськесільськечоловікижінки20001156,9504,9652,01151,4533,9617,520011149,9495,3654,61144,8531,0613,820021142,4485,6656,81138,5528,0610,520031134,3483,6650,61131,0524,6606,420041126,6481,6645,01123,4521,1602,320051119,6478,5641,11116,3517,8598,520061112,1476,9635,21108,9514,3594,620071105,4475,5629,91102,1511,4590,720081098,6474,3624,31095,4508,4587,020091093,3474,0619,31090,1505,9584,220101088,9474,7614,21085,6504,0581,6
Показники чисельності населення та його складу за статтю, віком, місцем проживання становлять основу дослідження демографічної ситуації в країні та регіонах. Особлива увага при цьому приділяється складовим приросту ( скорочення ) загальної чисельності населення, а також у розрізі міських поселень та сільської місцевості, характеристиці закономірностей динаміки чисельності населення, аналізу статевовікового складу населення.
Особливу роль у статистичному аналізі демографічної ситуації в регіоні відіграють відносні та середні показники, зокрема співвідношення кількості чоловіків та жінок, коефіцієнти демографічного навантаження, коефіцієнти старіння, середній, модальний і медіанний вік тощо, які розраховують на підставі результатів групування та рядів розподілу.
За чисельністю жителів Тернопільська область посідає 22 місце серед регіонів України.
Таблиця 1.4. Приріст населення
РокиКількість народжених осібКількість померлих осібПриродний приріст населення, осібКількість зареєстрованих шлюбів, одиницьКількість зареєстрованих розлучень, одиниць20001057015721-51516856276420011010216296-61947303272220021044416345-59017872307720031047616823-63478999358820041109416180-50867298344020051103516802-57478180370620061162316556-49338726346720071143116473-50429565337520081238816200-301276653100200912404156552-324876452859
.5 Соціальна сфера (туризм, освіта, культура тощо)
Туризм Туристично-рекреаційна галузь визнана в Тернопільській області пріоритетною. В області, яка територіально є однією з найменших в Україні, зосереджена надзвичайно велика кількість памяток культурної спадщини та природо заповідного фонду. З огляду на це, туризм для Тернопільщини з одного боку є серйозним стимулом наповнення бюджету, створення робочих місць, розвитку інфраструктури сервісних послуг, з іншого потужним інструментом збереження і відродження малих історичних міст.
Володіючи таким потужним туристично-рекреаційним потенціалом, Тернопільщина є вкрай привабливим інвестиційним регіоном. З точки зору перспектив залучення інвестицій слід назвати такі напрямки туризму області: тут цілком реальними і вигідними є інвестиції у санаторно-курортну галузь, в готельний бізнес, у будівництво відпочинкових комплексі і гірськолижних трас тощо. У даний час до уваги інвесторів підготовлено більше десяти бізнес-проектів і більше сорока бізнес-ідей, мета яких - розбудова туристичної інфраструктури.
Західна Україна відрізняється від інших регіонів країни своїм вигідним транспортно-географічним положенням. Через територію регіону пролягають дванадцять залізничних шляхів які зєднують Україну з пятьма сусідніми державами.
Досліджуваний регіон Західної України має велику кількість різноманітних природних і культурних туристичних ресурсів. З фізико-географічного положення - це гори Карпати (Бескиди, Горгани, Полонинсько - Чорногірські, Верховинські, Вулканічні Карпати), Передкарпаття та Закарпатська низовини, Опілля, Розточчя, долини Дністра і Бугу. Наявність таких територій дає можливість розвиватись альпінізму, гірськолижному, водному видам туризму.
На цьому фоні Тернопільську область сьогодні можна виділити, як одну з найбільш привабливих рекреаційних регіонів України, в якій зосереджені потужні історико-культурні памятники культури та яка завдяки інвестиціям може динамічно розвиватися. Крім того, регіон вже позиціонується як інвестиційно привабливий, тут цілком реальні інвестиційні та інфраструктурні проекти.
Культура Культура в Тернопільській області представлено мережею бібліотек, будинків культури, клубів, музеїв, театрів та ін. В області діє понад 1 тис бібліотек, в них нараховується понад 11 млн. примірників книг і журналів. В області діє два професійні театри - музично-драматичний і ляльковий - у м. Тернополі. Є три державні музеї - краєзнавчі музеї в Тернополі, Кременці, Бережанах.
Головними осередками культури в сільській місцевості є клубні установи. В області збережено мережу всіх клубів, будинків культури, яких нараховується 941. Найважливішим напрямком діяльності є аматорське мистецтво. На Тернопільщині 3985 аматорських колективів, у яких беріть участь понад п'ятдесят тисяч чоловік. З 1987 року проводиться обласний традиційний огляд-конкурс драматичних колективів на приз ім. Леся Курбаса, який дав поштовх проведенню 4-х міжнародних фестивалів любительських театрів Тернопільські театральні вечори за участю аматорів з Німеччини, Угорщини, Австрії, Англії та інших країн, а також міжнародному семінару, в якому взяли участь провідні режисери та викладачі театральних закладів із 15 країн світу.
Освіта Важливого значення в області надається розвитку освіти.
В області відкрито 19 закладів нового типу, в яких навчається 5900 учнів, в т.ч. 8 гімназій, в них - 3305 учнів та 11 ліцеїв, у них - 2595 учнів.
З метою забезпечення умов для здобуття повної загальної середньої освіти збільшився прийом учнів до 10-х класів денних шкіл на 927 чол. Для працюючої молоді діють 4 вечірні школи і відкрито класи заочної форми навчання, при 34 денних загальноосвітніх школах, якими охоплено 2642 учні.
2. Транспортне забезпечення та звязок Тернопільської області
Тернопільська область знаходиться в західній частині України. Завдяки вигідному географічному розташуванню через її територію проходить значна кількість залізничних і автомобільних шляхів сполучення, що зєднують країни Азії, Близького і Далекого Сходу із країнами Західної Європи .
На території Тернопільської області розвинуті майже всі (крім морського) види сучасного транспорту. Вони пов'язані між собою і утворюють транспортну систему області, яка є складовою частиною транспортної системи України. Основними видами транспорту є автомобільний і залізничний.
Автомобільний транспорт
За величиною вантажних і пасажирських перевезень першість належить автомобільному транспорту, яким здійснюється більше половини всіх перевезень (в середньому 35,5 млн. пасажирів і 1,1 млн. тонн вантажів на рік).
Довжина обласних автомобільних шляхів сягає близько 5,1 тис. км, причому 5,0 тис. км це дороги з твердим покриттям. В середньому на 1 тис.км2 території припадає 370 км автомобільних шляхів, в т. ч. з твердим покриттям 362 км. Відстань від Тернополя до кордонів найближчих країн Європи становить 220-350 км. Відстань до сусідніх обласних центрів України: Львова, Луцька, Рівного, Івано-Франківська, Чернівців, Хмельницького складає 120-160 км.; до столиці України міста Києва - 500 км. Три автомагістралі міжнародного значення пересікають область із заходу на схід і з півночі на південь. Автомагістраль Брест-Чернівці зєднує західну частину Білорусі з Румунією і є головним коридором північно-південного напрямку до балканських країн і Середземноморя. Інші дві автомагістралі Харків-Київ-Львів і Київ-Ужгород зєднують східні кордони і центр України з Польщею, Словаччиною і Угорщиною. Обмеження швидкості на автомагістралях становить 120 км/год
Внутрішньо обласна автобусна маршрутна мережа загальною протяжністю 22800 км. складається з 557 маршрутів, в тому числі 426 - приміських автобусних маршрутів та 131 - міжміських автобусних маршрутів, пасажирські перевезення по яких забезпечують 389 субєктів підприємницької діяльності. Крім цього, ще 78 перевізниками (70 - фізичні особи та 8 - юридичні) 53 міськими автобусними маршрутами забезпечено пасажирські перевезення в 9 містах області.
Перевезення пасажирів на 610 міжміських, приміських та міських внутрішньо обласних автобусних маршрутах здійснюється 1055 автобусами.
Послугами автомобільного транспорту ( з урахуванням пасажирських перевезень, виконаних фізичними особами - підприємцями) за січень - вересень 2010 року скористалися 55924,6 тис. пасажирів, що на 3,9% менше, ніж за січень - вересень 2009 року. Пасажирооборот склав 694,4 млн.пас.км і зменшився порівняно з січнем - вереснем 2009 року на 11,7%.
Залізничний транспорт
До складу Тернопільської дирекції залізничних перевезень входить 43 залізничні станції та відбудовний поїзд. Розгорнута довжина колій становить 777,3 км, експлуатаційна довжина колій - 634,3 км. Довжина залізниць в області становить 575 км, щільність залізничної мережі складає 41,4 км на 1 тис. км2, що значно перевищує аналогічний показник по Україні (37,6). Залізничним транспортом за рік в середньому перевозиться 0,7 млн. тонн вантажів і 8 млн. пасажирів.
За 9 місяців 2010 року залізничним транспортом області відправлено 992,5 тис.т вантажів, що становить 89,9% до показників 9 місяців 2009 року, вантажообіг складає 433,0 млн. ткм - 121,2 % до відповідного періоду 2009 року.
За звітний період перевезено 4,4 млн. пасажирів, що на 7,6% більше ніж за січень-вересень 2009 року. Залізничний вузол міста Тернополя надає можливість сполучення практично з усіма обласними центрами України, країнами ближнього зарубіжжя. Через місто проходять поїзди сполучення із Польщею, Росією, Чехією, Болгарією, Словаччиною. Залізнична станція може пропустити за добу більше 100 тисяч тонн вантажів.
Електротранспорт
В 2010 році тролейбусний парк КП "Тернопільелектротранс" нараховує 60 одиниць рухомого складу, з них 5 машин (8,3%) терміном експлуатації до 5 років, 8 - від 10 до 15 років (13,3 %) і 47 (78,3%)- від 16 років і більше.
Міським електротранспортом за 9 місяців 2010 року перевезено 13,4 млн. пасажирів, що на 1,2% менше порівняно з відповідним періодом 2010 року.
Кількість платних пасажирів склала 5,5 млн.грн., що на 9,0% менше порівняно з січнем-вереснем 2009 року.
Таблиця 2.1. Пасажирські перевезення за січень-жовтень 2010року
Перевезено пасажирівПасажирообороттис.У % до січня-жовтня 2010р.млн. пас. км.У % до січня-жовтня 2010р.Усіма видами транспорту82656.298.11632.995.9У тому числізалізничним4924.9109.4820.6104.0автомобільним62641.996.9777.58.4водним25.979.70.279.7авіаційним0.2100.0--тролейбусним15063.399.734.699.7
Авіаційний транспорт
Аеропорт "Тернопіль" знаходиться за межами міста на відстані двох кілометрів. Пропускна спроможність аеропорту - до 100 пасажирів на годину.
Тернопільський аеропорт є комунальною власністю Тернопільської обласної ради та займає площу 164,29 га, відстань до обласного центру - 3 км. Аеропорт має міжнародний пункт пропуску через державний кордон України та занесений до довідника аеронавігаційної інформації України.
Аеропорт сертифікований до 30.10.2012 року та готовий до прийняття повітряних суден (ПС) максимальною злітною масою до 64,9 т (типи літаків: Аеробус А320, Боїнг В737 та інші), з частотою не більше 5 літако-вильотів на добу. Злітно-посадкова смуга довжиною 2000 м, шириною 42 м побудована в 1984 році. Аеропорт забезпечений митним та прикордонним обслуговуванням по виклику. Виконуються чартерні, нерегулярні польоти по перевезенню пасажирів, вантажів в усі країни світу, крім країн, до яких застосовуються санкції ООН.
Аеродром відноситься до аеродромів класу Г (4D).У випадку відновлення світло-сигнального обладнання (ССО) аеродрому Тернопіль регламент роботи стає цілодобовим., на даний час роботи по відновленню ССО виконані на 60%.
Аеровокзал має два пасажирських термінали (один на відліт площею 1070 кв.м, другий - на приліт площею 384 кв.м) з пропускною здатністю 100 пас. на годину. Будівельний обєм аеровокзалу - 12775 куб.м.
На теперішній час виконуються тільки чартерні перевезення, регулярні рейси відсутні .
Розташування аеропортового комплексу та споруд дає можливість модернізації аеропорту, будівництва додаткових перонів, cтворення сучасних терміналів з обробки вантажів.
Таблиця 2.2. Відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування
РокиЗалізничнийРічковийАвтомобільний (автобуси)АвіаційнийТролейбусний20006635,3__37684,812,035636,520016224,6__42496,42,436076,220025827,845443,24,023618,920035984,938,455354,21,516583,320045687,538,780050,70,416853,320055295,723,764435,40,226776,920065077,624,576481,41,025070,720074613,238,980419,60,318922,020085010,736,785066,10,117916,120095068,032,577170,00,218050,5
Електрозв'язок
В галузі електрозв'язку області впродовж 9 місяців 2010 року проводилась робота, спрямована на забезпечення подальшого послідовного розвитку телекомунікацій області, впровадження сучасних технологій, технічного переозброєння, зростання обсягів та підвищення якості надання послуг електрозв'язку.
За 9 місяців 2010 року Тернопільською філією ВАТ «Укртелеком» надано народногосподарському сектору та населенню послуг на суму 106,1 млн. грн., що складає 100 % росту до відповідного періоду минулого року.
План тарифних доходів за послуги звязку виконано на 100 %, план встановлення основних телефонних апаратів місцевої телефонної мережі виконано на 119,6 %. Із загальної суми тарифних доходів надано послуг електрозв'язку населенню на суму 80,3 млн.грн. Темп росту послуг, наданих населенню, склав 103,6 %.
Споживання телекомунікаційних послуг на одного жителя області становить 74,05 грн., темп росту становить 103,6 %. Станом на 01.10.2010 року згідно наявних заяв встановлено 3366 основних телефонів.
Заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, які фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету становить 334 тис.грн. в т.ч з місцевого бюджету 37,8 тис.грн.
Введено в дію:
) АТС Лосяч Борщівського р-ну;
) АТС Ридомиль Кременецького р-ну.
Мобільний зв'язок
Лідером у сфері телекомунікацій Тернопільщини є Тернопільська дирекція ВАТ "Укртелеком". В області експлуатується 508 АТС, в т.ч. 448 - в сільській місцевості, 60 - у міській, з них 5 цифрових. Телефонами користується 189,5 тис. абонентів. В обласному центрі діє 10 АТС загальною ємністю понад 65,8 тис. та 23 відомчі АТС ємністю понад 5,8 тис. номерів. Щодо операторів інших напрямків, то в області працюють ЗАТ "УТЕЛ", ЗАТ "Інфоком", СП "Український мобільний звязок, ЗАТ "Київстар GSM", оператор пейджингового зв'язку, провайдери Інтернет та ІР - телефонії. Сучасні цифрові АТС дозволяють надавати послуги мобільних видів зв'язку, електронної пошти та Інтернету.
Тернопільською дирекцією ВАТ "Укртелеком" вже введено в експлуатацію дві базові станції транкінгового зв'язку системи "SMAR-TRUNK-ІІ". В перспективі для покриття території всієї області буде збудовано ще 6 станцій, що забезпечить мобільним зв'язком працівників фермерських господарств, лісництв, реструктуризованих підприємств агропромислового комплексу, аварійних служб тощо.
В області проходить збільшення абонентів стаціонарного бездротового телефонного звязку стандарту СDMA ТОВ «Інтертелеком», та абонентів мобільного звязку, так станом на 01.10.2010р. в області знаходяться 534 базових станцій стільникового зв'язку.
Всі базові станції працюють у відповідності з чинним санітарним законодавством.
Впродовж 9 місяців 2010 року за результатами розгляду заявочних документів три оператори мобільного звязку отримали (переоформили) 54 дозволи на експлуатацію базових станцій стандартів GSM - 900 та DCS - 1800.
Поштовий звязок
Мережа обєктів поштового звязку Тернопільської дирекції Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" нараховує 456 одиниць, в тому числі 393 сільських, 46 міських та 17 пересувних, що відповідає нормативу.
У 2010 році у мережі обєктів поштового звязку відбулися зміни. На базі 6 нерентабельних організовано 2 пересувних відділення. Всього в області функціонує 17 пересувних відділень поштового звязку. Закрито 4 нерентабельних сільських відділення поштового звязку, які приєднані до вже діючих пересувних ВПЗ. Якість надання послуг поштового звязку населенню на належному рівні.
Основним напрямком покращення якості є наближення послуг поштового звязку до споживачів, задоволення їх потреб. Стратегія розвитку ТД УДППЗ «Укрпошта» націлена на забезпечення потреб клієнтів у сучасних послугах високої якості, застосування ринкових механізмів ведення бізнесу, раціональне використання висококваліфікованого кадрового потенціалу. Характерною рисою розвитку підприємства є впровадження автоматизованих систем для технологічних процесів поштового звязку, управлінського та бухгалтерського обліку, управління фінансовими потоками та інше.
З метою забезпечення державної політики в галузі поштового звязку, розширення спектру послуг поштового звязку населенню та організаціям ТД УДППЗ "Укрпошта" в 2010 році впроваджено нові види послуг: єдиний електронний квиток, приймання-передавання електронних повідомлень, приймання поштових переказів з sms-повідомленням, терміновий поштовий переказ, приймання пріоритетних відправлень, виплата переказів по системах ЮНИСТРИМ, Вестерн Юніон, MONEY GRAM, BLIZKO.
З метою підвищення якості та розширення спектру надання послуг поштового звязку постійно проводиться виробниче навчання з працівниками, які надають послуги. Також проводиться навчання по підвищенню кваліфікації працівників інших професій галузі.
Висновки
Загалом Тернопільська область має досить вигідне географічне положення. Таке положення дозволяє підтримувати тісні економічні звязки області зі східними регіонами України, безпосередньо із сусідами області та країнами Європи. Також вона розташована не далеко від кордону із іншими державами і це дозволяє їй підтримувати з ними тісні економічні звязки. За результатами 2001 року регіон мав ряд переваг, про що свідчать зокрема високі показники індексів демографічного розвитку (3 місце в країні), соціального середовища (2 місце), екологічної ситуації (2 місце).
Водночас в області існують певні сектори життєдіяльності, недостатній розвиток яких негативно впливає на її загальний рейтинг. Ідеться зокрема про стан та охорону здоровя (10 місце), ринок праці (13 місце), матеріальний добробут (22 місце), фінансування людського розвитку (27 місце). Таким чином, за багатьма важливими показниками щодо фінансування людського розвитку область посідає одні з останніх позицій у країні.
У господарському комплексі Тернопільщини представлені промисловість та високоінтенсивне сільське господарство. І хоча поки що область залишається однією з найбільш економічно відсталих в Україні, останнім часом в її економіці відбуваються певні позитивні зрушення. Приросту було досягнуто за рахунок ефективнішої роботи підприємств машинобудівної галузі, деревообробної, скляної і порцеляно-фаянсової промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Найбільшого ж приросту було досягнуто в харчовій галузі (72%). Активізувалася діяльність легкої, спиртової, мясної, молочної та консервної галузей. У той період було зібрано на 145 тис. т більше зернових культур. Нині обсяг промислового виробництва Тернопільщини становить у порівняних цінах 1,3 млрд. грн., що складає 0,6% по Україні. Кількість підприємств дорівнює 276.
Провідна галузь промисловості області - харчова. Харчову і переробну промисловість області представляють 128 підприємств. Машинобудування і металообробка є важливою галуззю важкої промисловості, яка донедавна розвивалась у регіоні прискореними темпами.
Усі підприємства працюють на привізному металі, випускаючи трудомістку продукцію: електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання, бурякозбиральні комбайни. Аграрний сектор посідає провідне місце в народногосподарському комплексі області. Сільське господарство, яке дає 32% валового внутрішнього продукту регіону, забезпечує потреби населення області в основних продуктах харчування та потреби переробної промисловості в сировині, створюючи таким чином основу експортного потенціалу області. Серед галузей сільського господарства переважає рослинництво, де було вироблено 58% валової продукції. На тваринництво припадає 42%.
На території Тернопільської області, де розміщено 2,6% сільськогосподарських угідь та 2,7% орних земель України, виробляється 3,2% продукції сільського господарства держави. В області реформовано 584 сільськогосподарських підприємства. На основі майнових та земельних паїв членів господарств створені нові господарства ринкового типу, зокрема 297 приватних підприємств, 247 товариств з обмеженою відповідальністю, 14 сільськогосподарських кооперативів і 12 селянсько-фермерських господарств.
У 2002 році в користуванні населення перебувало 28,2% ріллі. Індивідуальний сектор став основним у виробництві окремих видів сільськогосподарської продукції. Тут було вирощено 98% картоплі, 98% овочів та більше половини цукрових буряків. У сільськогосподарських підприємствах домінуючим залишилося виробництво зернових (75%). Виробництво молока в індивідуальному секторі становило 89%, мяса - 81%, яєць - 83%.
Незважаючи на певні позитивні зрушення, що відбулися в останні роки, сьогодні Тернопільщина залишається одним із найбільш відсталих в економічному плані регіонів. Що стосується позитивних моментів, то тут насамперед ідеться про фінансові ресурси, які надходять від працюючих за кордоном жителів Тернополя та області (40% працездатного населення області) і які можуть скласти потенціал для саморозвитку регіону.
По-друге, Тернопільщина може використати своє зручне географічне положення - становище транзитної території для транспортування вантажів до Західної Європи. У звязку із цим багато надій покладається на розвиток пятого трансєвропейського транспортного коридору, ключове місце в якому посідає Тернопільщина.
По-третє, зростаюча суспільна і політична активність населення Тернопільщини починає привертати до цього регіону увагу політичних еліт, адже незважаючи на свою незначну чисельність місцевий електорат відзначається значним рівнем активності та політичної свідомості.
Однак ситуація для Тернопільщини погіршується й зростаючою конкуренцією з боку сусідніх регіонів, особливо Львівської, Хмельницької та Вінницької областей. Тому існує небезпека, що регіон і надалі залишатиметься в тіні своїх потужніших сусідів, зокрема "галицької столиці" - Львова. Відповідальність за це несе передусім регіональна еліта, яка не виявляє достатньої активності у відстоюванні інтересів регіону. З огляду на це можна стверджувати, що Тернопільщина не реалізовує повною мірою свій виробничий, інтелектуальний, бізнесовий, політичний капітал. Для того щоб область почала активно розвиватися, необхідно запроваджувати інноваційні моделі розвитку міст та області, робити ставку на розвиток місцевого самоврядування, залучення до бюджету коштів заробітчан шляхом сприяння розвитку малого та середнього бізнесу тощо.
Серед найголовніших проблемних питань та системних ризиків економіки області:
·зношеність основних фондів і підприємств,
·енерго- та матеріаломістке виробництво,
·недостатні темпи впровадження інноваційних процесів у виробництво,
·недостатньо розвинута ринкова інфраструктура,
·низька інвестиційна активність підприємств та динаміка залучення іноземних інвестицій,
·недостатній розвиток виробничої та соціальної інфраструктури,
·недостатнє використання інвестиційних переваг області,
·розбалансована структура зайнятості населення на фоні тінізації економічних процесів,
·диспропорції у соціально-економічному розвитку окремих галузей області.
Сприяння розв'язанню зазначених питань дозволить вирішити проблему створення умов для випереджаючого підвищення рівня оплати праці, створення нових робочих місць, розширення податкової бази підприємств, функціонування ефективної системи надання соціальних послуг. Враховуючи зазначене, обласною і державною адміністрацією ініційовано внесення змін до Стратегії розвитку області, розробку середньострокових програм розвитку, щорічне затвердження пріоритетів та заходів програм соціально-економічного розвитку, спрямованих на вирішення проблем і диспропорцій у соціально-економічному розвитку.
Перспективні напрямки соціально-економічного та культурного розвитку області
1. Збільшення обсягів інвестицій у пріоритетні галузі економіки області.
. Сприяння впровадженню ресурсо- та енергозберігаючих технологій, систем управління якістю.
. Розвиток виробничої та соціальної інфраструктури місцевого та загальнодержавного значення.
. Розвиток сучасної туристично-рекреаційної інфраструктури та підтримка культурного потенціалу і традицій.
. Створення умов для сталого розвитку людських ресурсів на базі функціонування ефективної системи соціальних послуг.
Список використаної літератури
1. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 2004. - 296 с.
. Шищенко П.Г., Олійник Я.Б. Географія: Навч. посіб. Для старшокласників та абітурієнтів. Відповіді на всі запитання нової програми. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2006. - 455 с.
. Статистичний щорічник України. - К.: Консультант. - 2008.
. Пушкар З.М. Структурно-територіальний аналіз тваринницько-промислового комплексу Тернопільської області// Український географічний журнал, 2008 р., №3, с. 45-49.
. Стичінський С.Л. Політика економічного розвитку регіонів України//Проблеми науки. 2004 р., №11, с. 29-34.
. Тернопільщина: погляд у майбутнє//Економічний часопис ХХІ, 2007 р., №2.
. Статистичний щорічник Тернопільської області: Корот. стат. довід. Тернопільське обласне управління статистики: Під ред. В.Г. Кирича
. Головний сайт Тернопільської облдержадміністрації-www.oda.ten.gov.ua.