Оцінка та механізм забезпечення економічної безпеки підприємства
Напрям ” Економіка підприємства та
управління виробництвом ”
Тема " Оцінка та механізм
забезпечення економічної безпеки підприємства ”
Шифр "Економічна безпека”
р.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження економічної безпеки
підприємства
Розділ 2. Дослідження передумов формування та рівня економічної
безпеки ТОВ "Медичний Комплекс"
Розділ 3. Розробка програми забезпечення цільового рівня
економічної безпеки підприємства
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Сучасне підприємство знаходиться в умовах
безперервної зміни середовища його існування. Ця нестабільність вимагає від
господарюючих суб‘єктів постійної адаптації, зокрема пошуку нових і
вдосконалення вже відомих засобів забезпечення системи економічної безпеки задля
досягнення економічних і соціальних цілей діяльності підприємства.
Предметом даної роботи є
дослідження економічної безпеки підприємства, підходів до визначення її рівня.
Об‘єктом дослідження є економічна
безпека підприємства як стан, який характеризує захищеність
фінансово-економічного, комерційного, інтелектуально-кадрового,
виробничо-технічного, соціального,
інноваційно-технологічного та екологічного
потенціалу підприємства від негативних зовнішніх та внутрішніх факторів впливу.
Метою є створення механізму забезпечення
економічної безпеки підприємства та оцінка її рівня на прикладі конкретного
суб‘єкта господарювання.
Сьогодні актуальність цієї проблеми постає
з новою силою, оскільки вихід глобалізаційних процесів на новий рівень
практично унеможливлює відокремлення одного підприємства або економічної
системи від зовнішнього впливу. Організаційна слабкість механізмів узгодження
інтересів суспільства і підприємців, недосконалість правового регулювання
економічних відносин, їх аморалізація, корупція, рейдерство, розкрадання,
хабарництво, некомпетентність і необов‘язковість партнерів по бізнесу,
шахрайство відносно контрагентів, псевдобанкрутство, високий рівень
підприємницьких ризиків, нерозвиненість інституту страхування ставлять під
сумнів можливість успішного та ефективного розвитку підприємництва.
В умовах сучасної конкуренції підприємству
необхідно удосконалювати абсолютно всі складові своєї діяльності. Необхідно
намагатись вийти на високий рівень за усіма показниками, які характеризують не
лише його економічний бік, а й кадровий склад, інтелектуальну, правову,
інформаційну забезпеченість. Всі ці моменти дозволять господарюючому суб‘єкту
міцно триматись на своїх позиціях, та завойовувати нові вершини адже зміст
економічної безпеки підприємства передбачає систему заходів, що забезпечують
конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства, а також сприяють
підвищенню рівня добробуту працівників.
В цілому теорія економічної безпеки ще перебуває
на стадії формування категорійно-понятійного апарату. Адже відбувається
постійна зміна підходів до визначення рівня ЕБП, у зв‘язку з сучасним
ускладненням умов діяльності підприємств та виникненням необхідності створення
таких нових підходів.
В нашій державі для забезпечення належного рівня
ЕБП необхідно звертати увагу на застосування засобів незалежної конкуренції,
розподіл ринків збуту, також на соціальну безпеку, а саме забезпечення
належного рівня оплати праці, розвиток соціальної інфраструктури підприємства.
Також на вдосконалення систем розрахунків, створення нових
організаційно-виробничих структур.
Основними джерелами в підготовці дослідження були
статті з періодичної літератури, підручники, законодавчі акти. Також
використовувалась мережа Інтернет та власні спостереження.
При дослідженні обраної теми було використано
такі методи наукових досліджень як індукція та дедукція, системно-структурний,
статистичний аналіз, порівняльний, аналітичний.
економічна безпека рівень
Розділ
1. Теоретичні засади дослідження економічної безпеки підприємства
Економічна безпека підприємства (ЕБП) є
універсальною категорією, яка показує захищеність суб‘єктів
соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з держави й закінчуючи
кожним її громадянином. Камлик М.І. зазначав, що ЕБП це такий стан розвитку
господарюючого суб‘єкта, який характеризується стабільністю економічного й
фінансового розвитку, ефективністю нейтралізації негативних факторів та
протидії їх впливу на всіх стадіях його діяльності [28, с.10].
Зміст економічної безпеки підприємства передбачає
систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну
стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту
працівників.
В Додатку А наведена узагальнена характеристика
підходів до визначення змісту ЕБП.
Пропонується розглядати ЕБП, як систему, що
складається з декількох функціональних складових, які для кожного конкретного
підприємства можуть мати різні пріоритети залежно від характеру існуючих
загроз. На підставі проаналізованої інформації можна сформулювати власне
визначення:
Економічна безпека підприємства - це такий стан,
який характеризує захищеність фінансово-економічного, комерційного,
інтелектуально-кадрового, виробничо-технічного, соціального,
інноваційно-технологічного та екологічного потенціалу підприємства від негативних
зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, шляхом ефективного використання
корпоративних ресурсів, а також забезпечення стабільного функціонування
підприємства як у даний час, так і в майбутньому.
Система критеріїв та індикаторів ЕБП. Економічна
безпека підприємства розглядається на базі фінансової стійкості. З цим можна
повністю погодитись, оскільки найконкретніше уявлення про стан економічної
безпеки надають такі характеристики: фінансова стабільність (фінансова
стійкість), платоспроможність, маневреність і ліквідність. Проте деякі автори
показники безпеки підприємства і стійкості оцінюють переважно якісно, максимум
у межах допустимих нормативних значень, тому постає необхідність спроби їхньої
деталізації з погляду точнішої кількісної оцінки та її впливу на рівень
економічної безпеки підприємства загалом.
Індикатори ЕБП - це показники рівня
його економічної безпеки, що дають змогу виявити больові точки в його
діяльності, визначити основні напрями і найбільш дієві способи підвищення
ефективності його роботи. [31, c.24].
Досить повною та змістовною є система основних
критеріїв та індикаторів ЕБП, запропонована Національним інститутом
стратегічних досліджень України (див Додаток Б.) [86]
Дана система включає в себе основні критерії та
індикатори ЕБП. Основою внутрішньої структури ЕБП є економічна незалежність
підприємства, яка є запорукою його ефективного функціонування та здатності до
розвитку. Система запропонована як основа для вибору основних критеріїв та
індикаторів для діагностики ЕБП. Дану інформацію можна використовувати як
основу, але на нашу думку, вона не є досить глибокою, оскільки не включає в
себе соціальну складову.
Підходи до визначення рівня економічної
безпеки підприємства. На нашу думку, оцінка економічної безпеки кожного
окремого підприємства має ряд своїх особливостей, тому не є доцільним створення
єдиного методичного підходу для визначення її рівня оскільки кожне підприємство
повинно формувати ряд необхідних критеріїв та показників, за допомогою яких у
нього буде можливість найбільш адекватно оцінити рівень своєї економічної
безпеки на ринку України в цілому, в певній галузі, або навіть в середині
підприємства.
В Таблиці 1 наведені основні підходи, які можна
виділити серед досліджень українських вчених з даної проблематики.
Таблиця 1
Підходи до визначення рівня економічної безпеки
підприємства
|
Назва
підходу
|
Алгоритм
визначення рівня ЕБП
|
Особливості
|
1. Інвестиційний [24,c.112-120] Уеб = БІt/It
де, БІt - брутто-інвестиції підприємства в році t;t - інвестиції підприємства в t році,
необхідні для забезпечення його економічної безпеки.
|
(Чим
ближче величина співвідношення до 1, тим вищий рівень ЕБП) Джерелом
забезпечення ЕБП є прибуток, одержаний в результаті взаємодії підприємства із
суб‘єктами зовнішнього середовища, тобто в результаті дотримання тією чи
іншою мірою інтересів підприємства. Чим вищий рівень дотримання інтересів підприємства,
тим більша величина прибутку, одержаного підприємством.
|
|
2. Визначення рівня ЕБП за допомогою інтегрального
показника [66] РЕБП=
=а1ѓ (x1) +а2ѓ (x2) +,
…,+аiѓ (xi),
де х1, х2, х3, …, хi
- основні показники діяльності підприємства;
ѓ (x1), ѓ (x2), …, ѓ (xi)
- локальні функції залежності рівня економічної безпеки підприємства від
відповідних показників його діяльності;
а1, а2, …, аi - питомі
ваги значущості кожного показника для забезпечення ЕБП Визначення рівня ЕБП за
допомогою інтегрального показника, який надає можливість порівняння підприємств
різних галузей за певною ознакою.
|
Для
підприємств різних галузей набір показників, що характеризує їхню
виробничо-фінансову діяльність, буде різним. Але загальні принципи вибору
показників для всіх підприємств однакові. По-перше, показники мають бути не
кількісними (обcяговими), а якісними і повинні забезпечувати порівнянність
значень у різні періоди часу. По-друге, показники повинні бути узагальнюючими
(синтетичними) для своїх груп. По-третє, обрані показники не повинні
функціонально залежати один від одного.
|
|
3. Визначення рівня ЕБП через оцінку впливу операційних
витрат [67] y
=
де y - рівень ЕБП в t-й момент часу,
- собівартість реалізованої продукції;
- витрати на збут;
- адміністративні витрати;
|
 - інші операційні витрати; Дана модель
дозволяє підвищити рівень ЕБП за рахунок скорочення витрат на собівартість
реалізованої продукції, витрат на збут, адміністративних витрат та інших
операційних витрат відповідно до заходів стабілізації та підвищення рівня
ЕБП. На підставі вибраного напряму економічного оздоровлення можна будувати
індивідуальну тактику з виведення конкретного підприємства з низького класу
економічної безпеки. У випадку кризи такі заходи є досить дієвими.
|
|
|
|
4.
Комплексне оцінювання рівня ЕБП [65]
|
Визначення
джерел небезпеки (негативних впливів) та інформаційної бази для оцінки рівня
ЕБП. Вибір і систематизація показників діяльності підприємства за
функціональними складовими безпеки. Розробка бальної системи оцінок, питомої
ваги значущості для розрахунку показників кожної функціональної складової ЕБП
на основі експертного методу. Визначення середнього бального значення по
кожній функціональній складовій ЕБП. Для цього слід скористатись послугами
експертів, чисельність яких визначити за формулою: b - допустима ймовірність
помилки експертів, тобто. За оцінками експертів розраховується
середньозважені значення оцінок експертів () по кожному показнику з
використанням формул математичної статистики: де xij - бал, виставлений j-м
експертом за і-м показником; Bij - коефіцієнт вагомості, виставлений j-м
експертом за і-м показником; n - кількість експертів. Або зіставити фактичні
розраховані та порогові значення показників безпеки й розподілити їх за
зонами безпеки. Введення коефіцієнта значущості функціональних складових
безпеки та визначення комплексного показника ЕБП з використанням формули (2):
з досвіду понад 50 підприємств, питома вага значущості функціональних
складових економічної безпеки, становить для: промисловості (8, 2,3) - 0,1;
(5) - 0,15; (4, 6,7) - 0,05; (1,9) - 0,2; сільського господарства (1,6) -
0,2; (2, 3,4) - 0,1; (5,7) - 0,05; (8,9) - 0,1; торгівлі (1) - 0,2; (3, 5,8)
- 0,15; (4,9) - 0,1; (6, 2,7) - 0,05. Графічне відображення отриманих
результатів.
|
Комплексна
методика оцінювання ЕБП враховує всі функціональні складові безпеки, тобто
містить в собі окрім фінансових показників, показники виробничої і соціальної
сфер. Дана методика дозволяє визначити найбільш значущі показники для
забезпечення ЕБП за допомогою бальної оцінки.
|
5. Тримірна діагностика рівня ЕБП (поточна, тактична,
стратегічна безпека) [37, с.93-96] ЕБ = 
де ЕБ - рівень економічної безпеки підприємства;
(1), (П), (П*
) - коефіцієнти
значущості поточної, тактичної і стратегічної безпеки відповідно.
|
Визначення
рівня ЕБП залежно від проміжку часу, відповідно до якого вона оцінюється.
Доцільність такого підходу обумовлена еволюційним характером кризових явищ:
навіть рівнозначні за своєю силою загрози (симптоми кризи) по-різному
впливають на результати господарської діяльності підприємства й тому можуть
призвести до його "загибелі" (банкрутства) в різні періоди часу.
|
|
Кожен з наведених підходів має своє місце і є
доцільним для визначення рівня ЕБП. Але, на нашу думку, кожен з них має як
переваги, так і певні недоліки і жоден з них в повній мірі не дозволяє
визначити рівень економічної безпеки певного підприємства, тому що кожне
підприємство має свої особливості, свої проблеми, свої сильні та слабкі
сторони, які слід враховувати при визначенні рівня його економічної безпеки.
Кожен показник має свій окремий вплив на
економічну безпеку підприємства. Даний вплив продемонстровано в Додатку В.
На нашу думку, серед наведених підходів найбільш
вдалим є підхід тримірної діагностики рівня ЕБП. Найбільшою його перевагою є
його комплексність, яка підтверджується розподілом складових ЕБП на 3 основних:
поточну, тактичну та стратегічну безпеку (детальніше в Розділі 2).
За даними складовими визначається рівень
економічної безпеки підприємства.
В Додатку Г наведені основні показники які
пропонують використовувати для оцінки загального рівня ЕБП Довбня С.Б. та
Гічова Н.Ю. За даним методичним підходом, чисельне значення окремих складових
ЕБП визначається як середньозважений ступінь відповідності фактичних значень
оціночних показників їх рекомендованим значенням.
Основні складові загального рівня ЕБП визначаються
за формулами:
Рівень поточної ЕБП:
де
П - рівень поточної економічної безпеки
підприємства
- коефіцієнт значущості j-го показника, що визначається
експертним шляхом;
- фактичне значення j-го показника;
- рекомендоване (нормативне) значення j-го показника;
m - кількість використовуваних для оцінки
даної складової показників;
l - ступінь, котрий приймає значення 1, якщо
зростання значення показника свідчить про підвищення рівня економічної безпеки,
i - 1 якщо зростання значення показника негативно впливає на безпеку
підприємства.
Рівень тактичної або стратегічної безпеки визначається за
формулою:
(C) = 
,
де - рівень тактичної безпеки підприємства;
С - рівень стратегічної безпеки підприємства;
- коефіцієнт значущості i - ої складової тактичної (стратегічної)
БП;
- оцінка i-ої складової тактичної (стратегічної) БП;
n - кількість складових тактичної
(стратегічної) БП
Оцінка окремих складових тактичної та стратегічної безпеки
підприємства визначається за формулою:
= 
Після обрахунку всіх вище наведених показників можна
визначити загальний рівень ЕБП, який розраховується як середньозважене значення
рівня поточної, тактичної і стратегічної безпеки:
ЕБ =
де ЕБ - рівень економічної безпеки підприємства; (1),
(П), (П*) - коефіцієнти значущості поточної, тактичної
і стратегічної безпеки відповідно.
Визначивши рівень ЕБП, можна встановити для підприємства
цільовий рівень ЕБП, скориставшись шкалою оцінок загального рівня ЕБП (Додаток
Д)
Оцінка рівня ЕБП за даним методичним підходом дозволяє
встановити цільовий рівень економічної безпеки підприємства. Позитивним
моментом даного підходу є те, що після визначення цільового рівня ЕБП
підприємство має широкі можливості для визначення основних слабких сторін, на
які слід звернути увагу для його досягнення. Також за даним підходом
визначається рівень ЕБП залежно від певного проміжку часу, що є важливим як для
поточної діяльності підприємства, так і для його розвитку.
Розділ
2. Дослідження передумов формування та рівня економічної безпеки ТОВ
"Медичний Комплекс"
ТОВ "Медичний Комплекс" на ринку
України. Рівень економічної безпеки в даній науковій роботі було визначено
для ТОВ "Медичний Комплекс", яке функціонує в Києві. Свою діяльність
ТОВ "МК" здійснює в галузі оптової торгівлі недержавних організацій,
крім споживчої кооперації за видом економічної діяльності - інші види оптової
торгівлі.
Компанія МЕДИЧНИЙ КОМПЛЕКС створена для
впровадження найсучасніших світових досягнень в області охорони здоров'я і має
успішний досвід реалізації комплексних проектів з постачання медичного
обладнання до лікувальних закладів системи охорони здоров'я України. Компанія
МК разом з всесвітньо відомими виробниками медичного обладнання розробляє та
впроваджує науково обґрунтовані рішення щодо створення високотехнологічних
діагностичних систем та сучасних клінічних комплексів.
Компанія МЕДИЧНИЙ КОМПЛЕКС забезпечує постачання,
установку, навчання медичного персоналу та сервісне обслуговування широкого
спектру медичного обладнання.
На ринку України основними конкурентами ТОВ
"МК" є такі компанії, як Укрмедтехніка, Квант, Tochiba, Siemens,
Philips, Hitachi. Продаж продукції здійснюється в основному через участь у
державних тендерах, а також приватним клінікам.
Визначення рівня економічної безпеки ТОВ
"МК" за основними його складовими (поточною, тактичною,
стратегічною). Оскільки поточна безпека передбачає відсутність загроз, здатних
призвести до припинення життєдіяльності підприємства, то діагностувати поточну
безпеку необхідно за допомогою визначення рівня платоспроможності підприємства.
Для визначення поточного рівня економічної
безпеки ТОВ "МК" використані показники фінансової незалежності,
ліквідності та платоспроможності та прибутковості. Значення даних показників
наведені в Додатку Е.
Тепер для визначення загального рівня поточної
економічної безпеки ТОВ "МК" визначимо коефіцієнти значущості
використовуваних показників експертним методом. Виходячи з того, що для
нормального функціонування підприємство повинно в першу чергу забезпечити свою
платоспроможність, адже відсутність платоспроможності є підставою для
впровадження справи про банкрутство і згодом ліквідації підприємства, надамо
таким показникам як коефіцієнт фінансової автономії (стабільності), також
показникам ліквідності, оскільки низька ліквідність активів може спричинити
втрату підприємством платоспроможності. (Таблиця 2)
Таблиця 2
Коефіцієнти значущості використовуваних
показників
|
№
|
Показник
|
Характеристика
|
Коефіцієнт
значущості
|
|
1
|
Коефіцієнт
забезпеченості власними коштами
|
Коефіцієнт
забезпеченості власними коштами характеризує рівень забезпечення підприємства
власними коштами
|
0,08
|
|
2
|
Коефіцієнт
фінансової автономії (стабільності)
|
показник,
який характеризується відношенням власних і позикових коштів підприємства,
тобто він показує, скільки позикових коштів залучило підприємство в
розрахунку на 1 грн, вкладених в активи власних коштів.
|
0,15
|
|
3
|
Коефіцієнт
ефективності використання активів
|
показує,
скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню
загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього
капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження
|
0,05
|
|
4
|
Коефіцієнт
ефективності використання власного капіталу
|
показує,
скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню
власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.
|
0,04
|
|
5
|
Коефіцієнт
відношення необоротних і оборотних активів
|
характеризує
співвідношення необоротних і оборотних активів
|
0,03
|
|
6
|
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності
|
Коефіцієнт
абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство
може погасити своїми коштами негайно.
|
0,1
|
|
7
|
Коефіцієнт
покриття (Загальний)
|
показник,
який характеризує рівень достатності (поточних активів) обігових коштів
підприємствам для погашення своїх поточних зобов'язань
|
0,09
|
|
8
|
Проміжний
коефіцієнт покриття
|
Проміжний
коефіцієнт покриття показує в якій мірі всі короткострокові (поточні)
фінансові зобовязання можуть бути покриті за рахунок швидколіквідних активів
(включаючи готові засоби платежу)
|
0,08
|
|
9
|
Коефіцієнт
участі матеріальних запасів у покритті поточних зобов’язань
|
Показує
значимість матеріальних запасів у покритті поточних зобов‘язань
|
|
10
|
Коефіцієнт
маневрування
|
Коефіцієнт
маневрування власного капіталу (Км) показує яка частина власного оборотного
капіталу знаходиться в обороті підприємства
|
0,02
|
|
11
|
Коефіцієнт
самофінансування
|
Коефіцієнт
самофінансування підприємства є досить низьким, тому що основу оборотних
коштів ТОВ "МК" становить кредиторська заборгованість
|
0,07
|
|
12
|
Рентабельність
реалізації
|
Характеризує
ефективність продажів підприємства
|
0,06
|
|
13
|
КОА
|
показує,
скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства
|
0,02
|
|
14
|
Рентабельність
активів
|
Характеризує
ефективність використання всього наявного майна підприємства
|
0,05
|
|
15
|
Рентабельність
власного капіталу
|
Відображає
ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів
|
0,05
|
|
Разом
|
|
1,0
|
Таким чином, рівень поточної економічної безпеки
ТОВ "МК" за формулою запропонованою Довбнею С. Б (див. розділ 1,
п.1.3.) показано в Таблиці 3
Таблиця 3
Рівень поточної економічної безпеки ТОВ
"МК"
|
Рік
|
Рівень
поточної ЕБ
|
|
2006
|
0,98
|
|
2007
|
0,92
|
|
2008
|
1,04
|
|
2009
|
0,99
|
Для визначення рівня тактичної ЕБП ТОВ
"МК" пропонуємо такий набір показників (Додаток Ж), за допомогою яких
можна визначити ефективність використання підприємством оборотних засобів у
процесі здійснення ним своєї діяльності, а також ефективність використання
трудових ресурсів.
Отже, визначимо коефіцієнти значущості для
показників, які будуть використовуватись для визначення рівня тактичної БП
Таблиця 4
Коефіцієнти значущості використовуваних
показників
|
№
|
Показник
|
Коефіцієнт
значущості
|
|
1
|
Рентабельність
трудових ресурсів
|
0,1
|
|
2
|
Співвідношення
темпів зростання виручки та фонду оплати праці
|
0,09
|
|
3
|
Коефіцієнт
оборотності всіх оборотних активів
|
0,25
|
|
4
|
Коефіцієнт
оборотності виробничих запасів
|
0,08
|
|
6
|
Коефіцієнт
оборотності товарів
|
0,18
|
|
7
|
Коефіцієнт
оборотності дебіторської заборгованості
|
0,1
|
|
8
|
Коефіцієнт
оборотності кредиторської заборгованості
|
0,2
|
Рівень тактичної безпеки буде доцільно визначити
для 2009 року, оскільки за формулою (наведеною в Розділі 1) необхідно зробити
оцінку кожної складової тактичної безпеки, яку при обрахунках було зроблено на
основі найкращих показників за період з 2006 по 2009 рік.
Таблиця 5
Оцінка складових тактичної БП (за формулою
запропонованою Довбнею С. Б.)
Показник
|
Оцінка
|
|
1
|
Рентабельність
трудових ресурсів
|
0,01
|
|
2
|
Співвідношення
темпів зростання виручки та фонду оплати праці
|
0,09
|
|
3
|
Коефіцієнт
оборотності всіх оборотних активів
|
0,07
|
|
4
|
Коефіцієнт
оборотності виробничих запасів
|
0,02
|
|
5
|
Коефіцієнт
оборотності товарів
|
0,03
|
|
6
|
Коефіцієнт
оборотності дебіторської заборгованості
|
0,06
|
|
7
|
Коефіцієнт
оборотності кредиторської заборгованості
|
0,07
|
Отже, в 2009 році рівень тактичної безпеки
ТОВ "МК" становив - 0,35.
Також слід відмітити, що належний рівень
економічної безпеки значною мірою залежить від інтелекту та професіоналізму
кадрів, що працюють на підприємстві.
ТОВ "Медичний комплекс - МК" має ряд
позитивних моментів, які впливають саме не інтелектуальну складову тактичної
безпеки, а саме:
підвищення інтелектуального потенціалу
за рахунок провідних висококваліфікованих працівників;
- підвищення частки інженерно-технічних
працівників у загальній чисельності працівників;
підвищення освітнього рівня працівників.
Визначення та характеристика загального
рівня ЕБ ТОВ "МК"
Для ТОВ "МК" ми пропонуємо визначити
рівень економічної безпеки на основі рівня лише поточної та тактичної безпеки,
оскільки стратегічна безпека характеризує наявність та якість ресурсів у
розпорядженні підприємства взагалі, тобто наявність новітніх технологій,
кваліфікованого персоналу, доступу до ресурсів).
Тому стосовно рівня стратегічної безпеки
досліджуваного підприємства можна сказати, що він є на високому рівні. Адже він
забезпечений тим що, на підприємстві частка співробітників з вищою освітою
становить 100%, провідні інженери підприємства, які очолюють сервісну службу,
також мають значний досвід роботи в даній сфері (в середньому 25 років), а
також наукові ступені. Штат підприємства є стабільним і плинність кадрів не
значна, за рахунок відповідної мотивації персоналу. Також налагоджені відмінні
стосунки з закордонними партнерами, що гарантує стабільне постачання товарів
при першій же необхідності. Плани продажів на підприємстві на наступний рік
затверджуються ще в 2й половині поточного року.
Визначимо загальний рівень економічної безпеки
для ТОВ "МК" у 2009 році:
ЕБ = 
= 
= 0,99
Отже, рівень економічної безпеки ТОВ
"МК" у 2009 році був високим і становив 0,99, що свідчить про те, що
підприємство перебуває у стані абсолютної безпеки - загрози господарській
діяльності практично відсутні. Платоспроможність стійка, бо забезпечена високою
ефективністю основної діяльності та великим економічним потенціалом.
Антикризове управління може бути обмежене аналізом рівня ЕБ, моніторингом
можливих загроз, визначенням пріоритетних напрямів подальшого розвитку
підприємства.
Стосовно основних показників, які
використовувались для оцінки рівня ЕБП ТОВ "МК", то можна сказати, що
наприклад, рентабельність активів повинна бути одним з основних робочих
інструментів керівника в керуванні компанією. Будучи найважливішим показником
ефективності її діяльності, він поєднує весь набір елементів, що описують різні
сторони роботи підприємства. Аналізуючи взаємозв'язки, можна виділити елементи,
що справляють найбільш сильний негативний вплив, і зосередити увагу на них.
Також з Додатку Є видно, що оборотні активи ТОВ
"Медичний Комплекс - МК" в залежності від джерел фінансування
формуються на 94,85% у 2007, на 85,98% у 2008, на 86,49% у 2009 році за рахунок
позикових коштів, зокрема за рахунок кредиторської заборгованості. Частка
власного оборотного капіталу в 2007 році становить 5,15%, в 2008 році 14,2%, в
2009 - 13,51%.
В цілому кредиторська заборгованість є найбільш поширеним
і в багатьох випадках єдиним способом фінансування оборотних активів.
В більшості випадків сучасна ринкова логіка
визначення необхідності в оборотних активах має наступний вигляд: спочатку
визначається необхідність в валовому оборотному капіталі для підтримки ділової
активності в планових обсягах, потім оцінюються можливості використання в
обороті підприємства кредиторської заборгованості та інших залучених коштів.
Необхідність у власному оборотному капіталі визначається по остаточному
принципу. Уміле управління кредиторською заборгованістю, дозволяє їм значно
скоротити потребу в власних грошових коштах.
Така структура джерел формування оборотних
активів при ефективній політиці управління ними дозволяє ТОВ "МК":
забезпечити безперебійну роботу підприємства;
знизити обсяги вільних поточних активів, і, як
наслідок, знизити витрати на їх фінансування;
прискорити оборот оборотних активів;
максимізувати прибуток підприємства при
збереженні ліквідності.
Управління оборотними активами в першу чергу має
передбачати визначення оптимальної величини, розробку варіантів фінансування та
забезпечення ефективності їх використання. Оптимальна величина оборотних
активів повинна з однієї сторони забезпечувати безперебійне ефективне
функціонування підприємства, з іншої - мінімізувати наявність недіючих поточних
активів.
Коефіцієнт маневрування власного капіталу (Км)
показує яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті
підприємства. У 2008 та 2009 році ТОВ "МК" використовувало 80% і 89%
відповідно власного капіталу в обороті підприємства, що характеризує гнучкість
використання власних коштів. В 2008 році порівняно з 2007 спостерігається різке
збільшення (на 31%) використання власних коштів, що є негативною тенденцією,
оскільки таке різке збільшення спричиняє зменшення інших показників.
Коефіцієнт самофінансування підприємств є досить
низьким, тому що основу оборотних коштів ТОВ "МК" становить
кредиторська заборгованість.
Забезпечення ліквідними активами підприємства є
також досить високим. Частка власного оборотного капіталу в покритті запасів є
низькою. Для того, щоб підприємство залишалося стійким і платоспроможним йому
необхідно здійснювати безперервний моніторинг власної розробленої ринкової
стратегії поведінки залученого капіталу. Оскільки кредиторська заборгованість
велика, то це збільшує можливості фірми по розширенню діяльності, дозволяє
використати ефект фінансового важеля, підвищити рентабельність власного
капіталу. В іншому випадку банківські кредити замість забезпечення росту
компанії, її фінансового оздоровлення можуть спровокувати кризову ситуацію.
ТОВ "Медичний Комплекс - МК" необхідно
проводити пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості діяльності і
досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання потужності
підприємства, підвищення конкурентоздатності товарів, раціонального
використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення
непродуктивних витрат і втрат.
Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення
платоспроможності підприємства може надати маркетинговий аналіз по вивченню
попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального
асортименту і структури виробництва і реалізації продукції підприємства.
Також, щодо тактичної безпеки, то ефективність
управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів,
що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповідних показників.
Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси
підприємства, тим краще. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою
прибутковістю, другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства.
Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню
завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей,
зростання дебіторської заборгованості та запасів.
Коефіцієнт оборотності кредиторської
заборгованості також зростає, що є позитивною тенденцією. Також спостерігається
зростання коефіцієнту оборотності товарів, що є показником хорошого обороту
наявних у підприємства товарів. В 2009 році спостерігалось скорочення
операційного та фінансового циклу, що є позитивною тенденцією.
Підвищення ефективності діяльності підприємства
здійснюється за рахунок прискорення обертання ресурсів і скорочення періоду їх
обороту. ТОВ "МК" може збільшити число обертів шляхом скорочення
періоду обігу.
Таке скорочення потребує більш ефективного і
раціонального використання ресурсів, прискорення документообороту і
розрахунків. Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрібен
для здійснення операційної діяльності і тим ефективнішою є діяльність
підприємства.
Отже для підтримки рівня економічної безпеки на
існуючому рівні та її покращення, керівництву ТОВ "МК" пропонуємо
розробити програму забезпечення цільового рівня ЕБ (див Розділ 3), та на
підставі даної програми здійснювати моніторинг ЕБ підприємства, моніторинг
можливих загроз та способів їх усунення.
Розділ
3. Розробка програми забезпечення цільового рівня економічної безпеки
підприємства
Зміст економічної безпеки підприємства передбачає
систему заходів, що забезпечують конкурентоспроможність і економічну
стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту
працівників. Для визначення змісту даної системи заходів для конкретного
підприємства, яке функціонує на сучасному ринку, ми пропонуємо концепцію
програми забезпечення економічної безпеки підприємства.
В основі створення концепції програми
забезпечення ЕБП лежить узагальнююча характеристика усіх складових, які
необхідно використовувати для моніторингу ЕБ на підприємстві. Дану програму
можна використовувати за основу для впровадження політики управління ЕБ на
підприємстві. При цьому програма дозволяє координувати всі моменти починаючи
від визначення основних загроз і закінчуючи оцінкою результативності
впровадження даної програми.
Програма забезпечення економічної безпеки
підприємства - це офіційно затверджений на підприємстві документ, в якому
відображено комплекс узгоджених цілей, завдань, вимог та умов організації
заходів з забезпечення економічної безпеки на підприємстві, визначені виконавці
та відповідальні особи, а також узгоджена система управління реалізацією
програми.
В Таблиці 6 наведені основні підходи до
визначення поняття програма у різному контексті.
Таблиця 6
Узагальнена характеристика підходів до визначення
поняття програма
|
№
|
Контекст
|
Зміст
|
|
1.
|
Цільова
комплексна програма
|
Система
пов‘язаних між собою за змістом, термінами, виконавцями, ресурсами заходів
(дій), виробничо-технічного, науково-технічного, соціального, організаційного
характеру, направлених на досягнення єдиної мети, вирішення спільної
проблеми. В такій програмі повинні бути представлені цілі, шляхи та засоби
вирішення програмної проблеми. [19]
|
|
2.
|
Програма
розвитку
|
|
3.
|
Антикризова
програма
|
це
спеціальним чином підготовлений внутрішній документ, у якому систематизовано
викладається перелік основних заходів, що планується здійснити в межах
підприємства, його структурних підрозділів та функціональних служб для
досягнення поставленої мети - виведення підприємства з кризового стану. [30]
|
|
4.
|
Програма
забезпечення
|
Структура,
затверджена для управління групою взаємопов‘язаних проектів, для забезпечення
ефективної взаємодії між ними з метою об‘єднання клієнта та проектної команди
спільною метою, та надання їм єдиного центру комунікацій для успішного
здійснення роботи. [30]
|
5. Соціальна програма комплекс
узгоджених заходів за цілями, термінами, ресурсами та виконавцями у масштабах
визначеної території та галузі соціальної сфери, що спрямовані на вирішення
комплексу соціальних проблем
<#"607690.files/image020.gif">
Рис. 1. Типовий формат програми
забезпечення економічної безпеки підприємств
Зміст, вимоги та методичне забезпечення розробки
окремих розділів Програми є такими:
1) Опис проблемної ситуації у сфері безпеки
підприємства
Для визначення основних проблем, які загрожують
безпеці підприємства необхідно визначити основні "зовнішні"та
"внутрішні" загрози є глибоко індивідуальними для кожного окремого
суб’єкта господарювання. Але разом з тим, на наш погляд, вказані нижче
категорії включають в себе окремі елементи, які можуть бути застосовані до
будь-якого суб‘єкта господарської діяльності.
Загрози ЕБП - потенційні чи реальні
дії фізичних чи юридичних осіб, що порушують стан захищеності суб‘єкта
господарювання і здатні призвести до припинення його діяльності або до
економічних та інших втрат [24].
Ознаки характерні для загроз ЕБП:
. Свідомий і корисливий характер;
2. Спрямованість дій на нанесення збитку;
. Протиправний характер дій.
На нашу думку, основними, характерними для всіх
підприємств зовнішніми загрозами та дестабілізуючими факторами є:
протиправна діяльність кримінальних
структур, конкурентів, фірм та приватних осіб, які займаються промисловим
шпіонажем або шахрайством;
- неспроможні ділові партнери;
раніше звільнені за різноманітні вчинки
співробітники підприємства;
правопорушення з боку корумпованих
елементів з числа представників контролюючих та правоохоронних органів.
До внутрішніх загроз та дестабілізуючих факторів
відносяться:
дії або бездіяльність співробітників
підприємства, які суперечать інтересам його комерційної діяльності, наслідком
яких можуть бути нанесення економічного збитку компанії, витік або втрата
інформаційних ресурсів (в тому числі інформації, яка складає комерційну
таємницю та конфіденційну інформацію);
- підрив ділового іміджу компанії в
бізнес-кругах;
виникнення проблем в стосунках з
реальними та потенційними партнерами (наприклад, втрата важливих контрактів);
конфліктні ситуації з представниками
кримінальної сфери, конкурентами, контролюючими та правоохоронними органами;
виробничий травматизм або загибель
персоналу і т.д.
Після визначення основних груп ризиків, які
впливають на ЕБП необхідно дати оцінку негативного впливу даних загроз на діяльність
підприємства. А саме, розмістити загрози в порядку зростання їх негативного
впливу на ЕБП. Необхідно зауважити, що кількісний та якісний аналіз всіх
наведених вище загроз дозволяє зробити висновки про те, що надійний захист
економіки будь-якої компанії можливий лише за комплексного та системного
підходу до її організації.
) Цільові параметри економічної безпеки
підприємства
Основною метою ЕБП є його стійке і
максимально ефективне функціонування в даний час та забезпечення високого
потенціалу розвитку і покращення діяльності підприємства в майбутньому, шляхом
виявлення та усунення всіх можливих загроз його економічній безпеці.
Створюючи даний розділ програми ЕБП, необхідно
звернути увагу на якісне визначення цільового стану підприємства, а також кількісне
за допомогою формування системи планових показників. За допомогою таких
показників в подальшому проводиться моніторинг за перебігом реалізації
програми.
До основних завдань та цілей забезпечення ЕБП при
розробці даного розділу можна віднести:
виявлення, прогнозування небезпек та
загроз і запобігання їм;
- створення власної служби безпеки;
захист законних прав та інтересів
підприємства та його співробітників;
збір, аналіз, оцінка даних та
прогнозування розвитку обстановки;
вивчення партнерів, конкурентів,
клієнтів, кандидатів на роботу в компанії;
забезпечення високої фінансової
ефективності роботи, фінансової стабільності та незалежності підприємства;
забезпечення технологічної незалежності
та досягнення високої конкурентоспроможності того чи того суб‘єкта
господарювання;
досягнення високої ефективності
менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління
підприємством;
досягнення високого рівня кваліфікації
персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності
корпоративної діяльності;
мінімізація руйнівного впливу
результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього
середовища;
якісна правова захищеність усіх аспектів
діяльності підприємства;
забезпечення захисту інформаційного
поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного
забезпечення роботи усіх підрозділів підприємства та відділів організації;
ефективна організація безпеки персоналу
підприємства, його капіталу та майні а також комерційних інтересів.
Наведені вище цільові параметри ЕБП в цілому є
загальними для всіх підприємств. Їх урізноманітнення та розширення повинні
забезпечуватись під час формування програми для окремого підприємства з
урахуванням його виду та особливостей діяльності.
1) Критерії і показники безпеки підприємства
Під час складання програми забезпечення ЕБП
пропонуємо здійснювати відбір конкретних показників на базі одного з 2х
підходів:
на основі евристичних методів із залучення
бригади експертів. В цьому випадку найбільш ефективним є метод
"Дельфі".
Метод "Дельфі", або метод
"дельфійського оракула", являє собою ітеративну процедуру анкетного
опитування. При цьому дотримується вимога відсутності особистих контактів між
експертами та забезпечення їх повною інформацією за всіма результатами оцінок
після кожного туру опитування зі збереженням анонімності оцінок, аргументації і
критики. [87].
Виходячи з розуміння суті поняття економічної
безпеки вважаємо, що в системі показників повинні бути сформульовані такі
блоки:
індикатори якості потенціалу;
індикатори виробництва;
індикатори стану ринку та позиції на ньому
суб‘єкта господарювання;
індикатори фінансового стану підприємства;
соціальні індикатори;
екологічні індикатори;
Після підбору необхідних індикаторів для
підприємства, яке буде оцінюватись, потрібно обрати підхід для визначення рівня
економічної безпеки. На нашу думку, найбільш вдалою буде оцінка рівня
економічної безпеки за моделлю тримірної діагностики, але при відповідному до
особливостей підприємства наборі показників для визначення поточної, тактичної
та стратегічної безпеки.
4) Заходи щодо реалізації забезпечення ЕБП
Основні заходи, яких слід вжити для забезпечення
ЕБП підприємства:
) Підвищення рівня поточної безпеки;
2) Забезпечення високого рівня прибутковості
основної діяльності;
) Забезпечення високого рівня ефективності
використання ресурсів;
) Забезпечення високого рівня ліквідності
активів (оскільки низька ліквідність активів підприємства може спричинити
втрату платоспроможності та його банкрутство впродовж наступного року або навіть
місяця);
) Покращення рівня науково-технологічного
потенціалу.
В цілому дані заходи необхідно розглядати в
розрізі окремих складових ЕБП. Зокрема, для фінансової - відмова від здійснення
фінансових операцій рівень ризику яких є надмірно високим; Відмова від
продовження господарських відносин з партнерами, які систематично порушують
контрактні зобов‘язання; відмова від використання у великих об‘ємах позикового
капіталу; відмова від використання тимчасово вільних грошових активів у
короткострокових фінансових інвестиціях. Для інформаційної - управління
інформаційною безпекою; чіткий розподіл обов‘язків, які повинні виконувати
відповідальні особи з питань збереження інформації та її конфіденційності. Для
силової - гарантування безпеки майна, капіталу та співробітників підприємства,
для техніко-технологічної - розробка технологічної стратегії розвитку
підприємства та для кадрової - чітко сформульована організація системи
управління персоналом.
Під час формування системи основних заходів було
побудовано стратегічну карту досягнення економічної безпеки (Додаток І), за
допомогою якої вдалося ще раз довести те твердження, що всі завдання можуть
бути виконані лише завдяки чітко сформульованій організації системи управління
персоналом. Виконання завдань по всіх блоках є передумовою успішного досягнення
виконання завдань основного, а саме фінансового блоку.
5) Формування та механізм контролю за реалізацією
програми (визначення всіх зацікавлених сторін та їх повноважень щодо управління
реалізацією програми)
Контроль за реалізацією програми повинні
здійснювати зацікавлені особи (кредитори, власники, органи державного
управління тощо) шляхом перевірки результатів виконання поставлених завдань
підрозділами та виконавцями. Також для забезпечення швидкого та ефективного виконання
поставлених завдань необхідно звернути увагу на методи стимулювання персоналу
та провести навчальні тренінги стовно ознайомлення працівників з важливістю та
доцільністю забезпечення виконання даної програми.
В будь-якому випадку за реалізацією програми
забезпечення ЕБП контроль повинен здійснювати керівний апарат підприємства.
Контроль буде найбільш об’єктивним та ефективним
тоді, коли складено систему нормативів (стандартів) виконуваних робіт і
кінцевих результатів (цілей). Насамперед мають розроблятися нормативи витрат
грошей та часу, що доповнюються системою тих показників, які керівники
підприємства (або програми) вважають найважливішими для діяльності об’єктів
контролю. Нормативами Програми забезпечення ЕБП є відповідні стратегічні цілі
та планові параметри стратегій. Тобто необхідно встановити певні інтервальні
значення для індикаторів (min і max). Розрізняють так звані "контрольні
точки", тобто такі значення індикаторів, які виходять за межі інтервалів і
мають привернути увагу керівників, змусити їх розробляти коригуючі дії.
Для контролю витрат використовуються діючі та
розроблені спеціально для контролю за програмами звіти:
про фактичні витрати грошових ресурсів порівняно
з планом (нормативом, стандартом);
про фактичне використання трудових і матеріально-технічних
ресурсів (порівняно з нормативами та стандартами);
про коригування витрат щодо окремих завдань і
напрямків програми;
про витрати на виконання робіт у всіх
співвиконавців завдань програми тощо.
6) Бюджет коштів на реалізацію програми
В своїй діяльності підприємство самостійно
приймає рішення стосовно вибору окремих центрів витрат, які в майбутньому
матимуть вплив на його фінансовий стан.
Для створення бюджету коштів на реалізацію
програми ЕБП, то він матиме місце якщо планові заходи потребують додаткового
фінансування. В цілому витрати на реалізацію програми повинні бути включені в
такі бюджети підприємства як бюджет оплати праці та бюджет адміністративних
накладних витрат. Тому що бюджет оплати праці включає в себе заохочення та
премії, які в будь-якому разі необхідно буде виплачувати реалізаторам програми,
а бюджет адміністративних накладних витрат - це деталізований план поточних
витрат, які не пов’язані з виробництвом та збутом, але є необхідними для
підтримки діяльності підприємства.
) Оцінка результативності досягнення програми
Основною метою забезпечення економічної безпеки
підприємства є звичайно досягнення необхідного рівня ЕБП. Оцінка
результативності досягнення програми повинна проводитись на основі діагностики
значень основних показників поточної, тактичної та стратегічної безпеки, а
також за допомогою визначення рівня ЕБП на момент завершення реалізації
програми. І при порівнянні рівня ЕБП (0-,0,25-дуже низький; 0,25-0,50-низький;
0,50-0,75-нестійкий; 0,75-0,95-задовільний; 0,95-1,00 і більше - високий) в
період до реалізації програми та після її реалізації можна говорити про
результативність досягнення програми.
В будь-якому разі, якщо реалізація програми
забезпечення ЕБП на підприємстві пройшла успішно і була дієвою, не варто на
цьому зупинятись.
Висновки
Економічна безпека підприємства - це такий стан,
який характеризує захищеність фінансово-економічного, комерційного,
інтелектуально-кадрового, виробничо-технічного, соціального,
інноваційно-технологічного та екологічного потенціалу підприємства від
негативних зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, шляхом ефективного
використання корпоративних ресурсів, а також забезпечення стабільного
функціонування підприємства як у даний час, так і в майбутньому.
В наш час основним завданням кожного підприємства
є те, що воно має постійно стежити за змінами на ринках, де реалізується
продукція: як змінюється місткість ринку, попит на продукцію підприємства, ціни
на неї, асортимент продукції ринку, конкурентоспроможність продукції, які існують
можливості для освоєння нових ніш ринку.
Існуючі на сьогодні підходи до визначення рівня
ЕБП не можна назвати такими, за допомогою яких можна визначити точний рівень
економічної безпеки певного підприємства. Оскільки в сучасних умовах
функціонування господарюючих суб‘єктів, кожен з них має ряд особливостей, які
кардинально відрізняють одне підприємство від іншого.
Дослідивши основні підходи до визначення рівня
ЕБП, можна зробити висновок, що найкраще здійснювати оцінку рівня на основі
тримірної діагностики, але при цьому формувати набір показників, характерний
виключно для досліджуваного підприємства, за допомогою яких у нього буде
можливість найбільш адекватно оцінити рівень своєї економічної безпеки на ринку
України в цілому, в певній галузі, або навіть в середині підприємства.
Можна зробити висновок, що найважливішими
показниками при визначенні рівня ЕБП є показники, які забезпечують рівень
поточної безпеки, а саме показники платоспроможності, ліквідності та фінансової
незалежності.
І основним фактором задовільного
фінансово-економічного стану є є високий рівень прибутковості основної
діяльності підприємства.
Також при визначенні рівня ЕБП свою позицію і
далеко не останню займають такі характеристики як інтелектуально-кадрова та
інформаційна. Адже успіх підприємства на 50% залежить від того на скільки
компетентним і, що не менш важливо, відданим є персонал даного підприємства, а
також від кількості та якості наявних інформаційних ресурсів.
Було визначено рівень ЕБП для ТОВ "Медичний
Комплекс - МК" на основі визначення таких складових як поточна та тактична
безпека, показники яких є основними у діяльності даного суб‘єкта
господарювання. Було визначено, що рівень економічної безпеки ТОВ
"МК" у 2009 році був високим і становив 0,99, що свідчить про те, що
підприємство перебуває у стані абсолютної безпеки - загрози господарській
діяльності практично відсутні. Платоспроможність стійка, бо забезпечена високою
ефективністю основної діяльності та великим економічним потенціалом.
Антикризове управління може бути обмежене аналізом рівня ЕБ, моніторингом
можливих загроз, визначенням пріоритетних напрямів подальшого розвитку
підприємства.
Основною метою дослідження було створення
концепції програми забезпечення економічної безпеки підприємства, яка наведена
у Розділі 3.
В основі створення концепції програми
забезпечення ЕБП лежить узагальнююча характеристика усіх складових, які
необхідно використовувати для моніторингу ЕБ на підприємстві. Дану програму
можна використовувати за основу для впровадження політики управління ЕБ на
підприємстві. При цьому програма дозволяє координувати всі моменти починаючи
від визначення основних загроз і закінчуючи оцінкою результативності
впровадження даної програми.
На нашу думку, запровадження та реалізація даної
програми дозволить сучасним підприємствам забезпечити одну з найважливіших
складових своєї діяльності, а саме забезпечити свою конкурентоспроможність.
Адже у майбутньому економічні зміни відбуватимуться ще швидше, і тому тільки
технології адаптації дозволять підприємствам змінюватися на стільки динамічно,
на скільки це необхідно, щоб бути конкурентоспроможними.
Список
використаних джерел
1. Закон України "Про підприємства в Україні".
2. Закон України "Про основи національної безпеки
України".
. Закон України "Про запобігання та протидію
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".
. Закон України "Про оперативно-розшукову
діяльність".
. Закон України "Про контррозвідувальну
діяльність".
. Закон України "Про електронні документи та
електронний документообіг".
. Закон України "Про електронний цифровий
підпис".
. Закон України "Про державну підтримку малого
підприємництва".
. Закон України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності".
. Закон України "Про аудиторську діяльність".
. Закон України "Про зовнішньоекономічну
діяльність".
. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну
службу в Україні".
. Закон України "Про державну податкову службу в
Україні".
. Закон України "Про систему оподаткування".
. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".
. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті".
. Закон України "Про антимонопольний комітет
України".
. Закон України "Про захист від недобросовісної
конкуренції".
. Закон України "Про державне прогнозування та
розроблення програм економічного і соціально розвитку України".
. Андрощук Г.А. Экономическая безопасность предприятия:
защита коммерческой тайны. - К.: "ИН Юре", 2000.
. Бєлов О.Ф. Економічна безпека України: пріоритети та
механізми забезпечення: Тез. доп. // М-ли конф.: Поглиблення ринкових реформ та
стратегій економічного розвитку України до 2010 рокую Т.1.Ч. ІІ. - К.,
1999,-С.121-128.
. Ващекин Н.П. Урсул А.Д. Экономическая безопасность:
институциональный подход. Монография. - М.: изд-во МГУК, 2000
. Ващекин Н.П. Безопасность предпринимательской
деятельности. Учебное пособие. - М.: Экономика, 2002
. Донець Л.І., Ващенко Н.В. Економічна безпека
підприємства: Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008
. Зубок М.І. Захист підприємницької діяльності від
недобросовісної конкуренції і промислового шпигунства. - К.: КНТЕУ, 2007
. Зубок М.І. Бізнес в екстремальних умовах - К.: КНТЕУ,
2008
. Кавун С.В. Информационная безопасность в бизнесе. -
Харьков: ХНЭУ, 2007
. Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької
діяльності. Економіко-правовий аспект: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005.
. Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна
безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення. Могорафія. - К.:
Лібра, 2003
. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством. -
К.: Київ. нац. торг. - екон ун-т, 2005. - 824с.
. Ортинський В.Л., Керницький І.С., Живко З.Б. Економічна
безпека підприємств, організацій та установ: Навч. пос. - К.: Правова єдність,
2009 - 544с.
. Олейнікова Е.А., Олейников Е.А. Экономическая и
национальная безопасность. Учебник. - ЭКЗАМЕН XXI, 2005 - 768c.
. Сумець О.М. Стратегії сучасного підприємства та його
економічна безпека. Навчальний посібник - К.: Хай-Тек Прес, 2008
. Словарь "Борисов А.Б. Большой экономический словарь.
- М.: Книжный мир, 2003. - 895 с.
. Шликов В.В. Комплексное обеспечение экономической
безопасности. - Санкт-Петербург: "Алетейя", 1999.
. Вовчак О.Д. Податкові ризики в системі управління
економічною безпекою податкових структур в Україні // Фінанси України, - К,
2008 - №11, с.41-46
. Довбня С.Б. Діагностика рівня економічної безпеки
підприємства. // Фінанси України. - К, 2008 - №4 - с.88-97.
. Ігнатенко А.В., Кабанов В.Г., Харченко О.І. Механізми
нейтралізації фінансових ризиків українських підприємств в умовах глобалізації
// Актуальні проблеми економіки №5 (95), 2009 - с.136-144
. Кириченко О.А. Деякі критерії оцінки економічної безпеки
підприємства // Інвестиції: практика та досвід - К., 2008 - №23
. Кириченко О.А. Нормативно-правове регулювання системи ЕБП
// Інвестиції: практика та досвід - Київ, 2009 - №12 - с.31-35
. Коніжай М.В. Методи оцінки стабільності та економічної
безпеки суб‘єктів господарської діяльності // Фондовый рынок - Київ, 2009 - №38
- с.15-21
. Колосов Г.А., Радкевич Е.Н. Обеспечение экономической
безопасности функционирования предприятий путем создания мотивационных
стимулов. // Економіка, фінанси, право - Київ, 2009 - №3 - с.6-10
. Кракос Ю.Б. Подход к оценке уровня финансовой
составляющей экономической безопасности предприятия // Економіка, фінанси,
право, 2006 - №12 - с.7-12.
. Ляшенко О.М. Керованість економічної безпеки
підприємства: сутність, вимоги обмеження // Вісник Донецького державного
університету управління - Донецьк, 2009 - №3 (49) - с.59-64.
. Фокіна Н.П. Економічна безпека підприємства -
найважливіша складова фінансової стійкості // Актуальні проблеми економіки,
2003 - №8 (26) - с.111-114
. Шемаєва Л.Г. Стратегічне управління економічною безпекою
підприємства // Проблеми науки. - Київ, 2009 - №10 - с.29-34.
. Аберніхіна І.Г. Аналіз сучасних підходів до визначення
економічної безпеки підприємства. (www.nbuv.gov.ua)
. Кавун С.В., Евсеев С.П., Сорбат И.В. Модель работы инсайдеров
на предприятии. (www.nbuv.gov.ua)
. Кавун С.В. Матричная модель системы экономической
безопасности предпринимательской деятельности. ХНЭУ. (www.nbuv.gov.ua)
. Кавун С.В. Вопросы методики разработки системы
экономической безопасности предприятия. (www.nbuv.gov.ua)
. Корецький Б. Діагностика економічної безпеки суб‘єктів
господарювання в транзитивній економіці. - Наукові записки, Випуск 15, 2006.
. Лащенко О.Ю. Кадрова безпека як підсистема в системі
економічної безпеки підприємства. (www.nbuv.gov.ua)
. Леонова Г.Г. Озаріна О.В. Досвід моделювання економічної
безпеки зарубіжних підприємств. (www.nbuv.gov.ua)
. Митрофанов А.А. Экономическая безопасность коммерческих
предприятий и деловая разведка. (www.nbuv.gov.ua)
. Петренко М. Фіктивні фірми. "ГК" - №18, травень
1999р.
. Рябкина И.В. Конкурентосопособность, как фактор
экономической безопасности предприятия. (www.nbuv.gov.ua)
. Рябкіна І.В. Євдокимов Ф.І. Оцінка фінансової складової
безпеки підприємства. (www.nbuv.gov.ua)
. Самбуріна Н.С. Аналіз фінансової складової безпеки
підприємства. ХНЕУ. (www.nbuv.gov.ua)
. Судакова О.І. Логістизація як засіб забезпечення
економічної безпеки підприємства. (www.nbuv.gov.ua)
. Судакова О.І., Федаш М.С. Правова основа забезпечення
економічної безпеки підприємства. (www.nbuv.gov.ua)
. Судакова О.І. Теоретичні основи вимірювання рівня
економічної безпеки підприємства. (www.nbuv.gov.ua)
. Тумар Н.Б. Концепция пбеспечения экономической
безопасности предприятия и принципы ее формирования. (www.nbuv.gov.ua)
. Шутяк Ю.В. Аналіз стану галузі як необхідний етап
діагностики економічої безпеки підприємства. (На прикладі хлібобулочної
галузі). (www.nbuv.gov.ua)
. Артеменко Л.П. Комплексне оцінювання економічної безпеки
підприємства: Автореферат - КПІ, Київ, 2008.
. Плєтникова І.Л. Визначення рівня і забезпечення
економічної безпеки залізниці: Автореферат. - ХДАЗТ, Харків 2001.
. Чаговець Л.О. Моделі оцінки та аналізу економічної
безпеки підприємства: Автореферат. - Харків, 2010.
. Хома І.Б. Формування системно-комплексного підходу в
оцінці рівня економічної безпеки підприємства: Автореферат. - Львів, 2008
. www.experts. in.ua
. www.provisor.com.ua
. www.e-terror.ru
72. www.ewaudit.com.ua
<http://www.ewaudit.com.ua>
. www.officemart.ru
<http://www.officemart.ru>
. www.customs.com.ua
<http://www.customs.com.ua>
. www.secuirity.
ase. md <http://www.secuirity.ase.md>
. www.nbuv.gov.ua
<http://www.nbuv.gov.ua>
. www.rusnauka.com
<http://www.rusnauka.com>
. www.1-delo.ru
<http://www.1-delo.ru>
. www.ucipr.
kiev.ua <http://www.ucipr.kiev.ua>
. www.epravda.com.ua
<http://www.epravda.com.ua>
. www.enconbez.
narod.ru <http://www.enconbez.narod.ru>
. www.psj.ru
<http://www.psj.ru>
. ev.
nuos.edu.ua <http://ev.nuos.edu.ua> (Левицька О.О. Модернізація
функціональної моделі економічної безпеки підприємництва в сучасних умовах)
. www.zakon.
rada.gov.ua <http://www.zakon.rada.gov.ua>
. http://www.niurr.gov.ua/ukr/conference/krug_stil_nov_2000/suhorukov.
htm
<http://www.niurr.gov.ua/ukr/conference/krug_stil_nov_2000/suhorukov.htm>
. http://www.niss.gov.ua/Monitor/April/2.
htm <http://www.niss.gov.ua/Monitor/April/2.htm>
. http://ru.
wikipedia.org