Шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи

  • Вид работы:
    Дипломная (ВКР)
  • Предмет:
    Педагогика
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    108,91 Кб
  • Опубликовано:
    2013-01-25
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.Історико- теоретичні аспекти проблеми підліткової вагітності

1.1    Аналіз основних категорій та понять

.2      Психологічні особливості підліткового віку

.3      Статеве виховання, як основа профілактики підліткової вагітності

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2.Дослідницька робота з виявлення шляхів профілактики підліткової вагітності

2.1 Програма дослідницької роботи

.2 Аналіз результатів дослідницької роботи

.3 Шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність. Серед сучасних педагогічних проблем однією з суспільно важливих є зниження віку початку неповнолітніми статевого життя, що супроводжується зростанням кількості штучного переривання вагітності, розширенням діапазону венеричних захворювань, появою серед школярок матерів-одиначок.

Соціально-економічна й інформаційна ситуація, що склалася в Україні, не лише формує самопочуття і впливає на систему цінностей дорослого її населення, а й істотно позначається на молоді. І найуразливішою виявляється така делікатна сфера людського життя, як статеві взаємини. Зміни, що відбуваються у цій сфері, зокрема ті, що стосуються дітей і неповнолітніх, не залишають ілюзій навіть прихильникам ліберальних поглядів на статеву мораль. Як свідчать життєві спостереження і доводять спеціальні дослідження, нинішні діти доволі рано розпочинають свої статеві стосунки. Так, за даними опитування, проведеного Інститутом соціальної і політичної психології АПН України, середній вік початку статевого життя (показник, який в усьому світі вважається одним з найважливіших критеріїв ефективності освітніх програм із статевої просвіти молоді) становить 15,6 року. При цьому спостерігається помітна тенденція до його зменшення, в тому числі й серед традиційно менш емансипованої сільської молоді. Лише близько 20% опитаних представників учнівської молоді говорять про важливість утримання від дошлюбних статевих зв’язків. Переважна ж більшість учнів і студентів, навпаки, орієнтовані на отримання сексуального досвіду задовго до одруження.

Загальноосвітня школа є єдиною державною інституцією, яка має можливості для розв’язання цієї вкрай актуальної і складної проблеми, і тому вона зобов’язана взяти на себе цю відповідальність. По-перше, школа в принципі має необхідні педагогічно-виховні кадри; по-друге, саме в стінах школи, у сфері її впливу діти організовано перебувають найбільше часу. Отже, школа має чи не найкращий потенціал для реалізації завдань статевої просвіти підростаючого покоління.

Ці явища свідчать про недостатню ефективність роботи, яка здійснюється педагогічними працівниками із школярами у напрямі статевого виховання, про недостатню теоретичну й методичну підготовку вчителів, про низький рівень педагогічної культури батьків. Як наслідок виникають суперечності між значним виховним потенціалом школи та сім’ї щодо статевого виховання та недостатнім його використанням у виховній практиці, а також організованим виховним процесом школи і стихійним впливом на учнів навколишнього соціального середовища (вуличні підліткові групи, шкідливі художні фільми тощо). Отже, актуальною проблемою, що постала перед системою освіти, є здійснення статевого виховання молоді. Необхідність статевої просвіти молодого покоління практично не викликає сумнівів ані в батьківської, ані в педагогічної громадськості.. Відповідно до Національної програми планування сім"ї, прийнятої Кабінетом Міністрів України, та Національної програми "Діти України" особлива увага приділяється питанням гігієнічного виховання та підготовки молоді до створення майбутньої сім"ї та народженню здорової дитини.

Статеве виховання - одна із складових морального, тому, відповідно, за його відсутності, неможливо вважати особистість всебічнорозвиненою, високодуховною, гармонійною. Тривалий час існувала хибна думка, що питання статевих стосунків між чоловіком і жінкою вирішується приватно, індивідуально. Тому активне, відкрите обговорення цієї теми і пропагування знань, навіть із науковим підґрунтям, неетичне, непристойне, до того ж - сприяє породженню хворобливої цікавості до статевих стосунків, психічних відхилень і вад. На сучасному етапі розвитку суспільства одним із серйозних і першочергових завдань школи є формування в учнів правильних духовних установок, прищеплення толерантного ставлення до однолітків, зокрема і протилежної статі, виховання культури чистих і справжніх взаємин між статями. Причому, здійснювати ці нелегкі завдання необхідно органічно вплітаючи в навчально - виховний процес. Шляхом правильного статевого виховання необхідно закласти основи майбутніх гармонійних подружніх відносин. В кожного підлітка повинний бути сформований моральний ідеал родини, розуміння її цінності і необхідності для людини. Родина є основою життєвого благополуччя, тому що вона сприяє збереженню здоров'я, полегшує перенесення життєвих труднощів.

Актуальність цієї проблеми, її виключно важливе значення для теорії і практики виховання обумовили вибір теми дипломної роботи «Шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи»

Об`єктом дослідження дипломної роботи є процес профілактики підліткової вагітності учнів загальноосвітньої школи.

Предметом дослідження є шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи.

Метою дипломної роботи є вивчення теоретичних питань з профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи та виявлення педагогічних шляхів її успішного здійснення.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

)        на основі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрити сутність основних понять, виявити особливості статевого виховання підлітків;

)        провести емпіричне дослідження з виявлення рівня профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи, порівняти та проаналізувати отримані результати

)        виявити шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи .

Теоретичне значення полягає у розробленні методики виявлення статевої культури підлітків та запропонування системи заходів щодо профілактики підліткової вагітності в умовах ЗОШ. Результати, отримані під час експерименту, можна використовувати при подальшому дослідженні статевого культури підлітків.

Практичне значення даної роботи полягає в тому, що запропоновану систему заходів можна використовувати у практичній діяльності соціального педагога, практичного психолога, класного керівника при роботі зі школярами старшого підліткового віку щодо формування статевої культури та профілактики підліткової вагітності.

Експериментальна база: Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №25.

Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, теоретичної частини, яка містить три підрозділи, практичної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг - 88 аркушів комп’ютерного набору.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО - ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПІДЛІТКОВОЇ ВАГІТНОСТІ

.1      Аналіз основних категорій та понять

Пі́дліток - юнак або дівчина в перехідному від дитинства до юності віці. Сучасна наука визначає підлітковий вік в залежності від країни (регіону проживання) і культурно-національних особливостей, а також статі (від 12-14 до 15-17 років). Він є органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього. Його називають перехідним, тому що відбувається перехід від дитинства до юності в фізичному, психічному і соціальному аспектах [9].

Підлітковий вік - період складних анатомо-фізіологічних змін в організмі людини. Фізичний розвиток підлітків характеризується великою інтенсивністю, нерівномірністю та ускладненнями, пов'язаними зі статевим дозріванням. У ньому виділяють три стадії: стадію, що передує статевому дозріванню, стадію статевого дозрівання і стадію статевої зрілості [3].

Підлітковий вік ще називають критичним. Справді, кризи бувають, але вони не є неминучими. Цей період може стати важким у виховному відношенні, якщо батьки, вчителі не обізнані з особливостями розвитку підлітків, не зважають на них і продовжують діяти, як раніше, або, навпаки, ставлять до них такі вимоги, як до дорослого. Підлітки потребують особливої уваги, любові до себе. Труднощі зникають, якщо вихователі розуміють зміни, які відбуваються в психічному житті дітей, поважають нові його тенденції, сприяють реалізації підлітків, відповідно організовуючи різні види їх діяльності, взаємини в колективі, участь у громадському житті [8].

Статеве дозрівання - процес досягнення організмом такого анатомічного та фізіологічного розвитку, що робить його здатним до розмноження. Основною біологічною ознакою статевого дозрівання є вироблення дозрілих статевих клітин - яйцеклітин у особин жіночої статі (дівчат) і сперматозоїдів у хлопців [5].

Підліткова вагітність - це стан вагітності у неповнолітньої дівчинки-підлітка (зазвичай, у віці 13-18 років). Проблема підліткової вагітності виникає через невідповідність віку статевої та соціальної зрілості. Вік і критерії соціальної зрілості неоднакові в різних країнах світу і культурах [11]. Виникнення вагітності у дівчинки-підлітка має медичні, соціальні, економічні, психологічні та інші аспекти. Підліткова вагітність в розвинених країнах розглядається як соціальне питання через більш низький рівень освіти і більш високий рівнь бідності матерів-підлітків та інших наслідків бідного життя у дітей матерів-підлітків (Додаток А). У розвинених країнах підліткова вагітність зазвичай виникає після заміжжя і в багатьох місцевих громадах і культурах супроводжується соціальним переслідуванням. У країнах Європи за згаданими причинами проведено багато досліджень і кампаній, які намагалися розкрити причини підліткових вагітностей і обмежити їх кількість. В інших же, особливо в країнах, що розвиваються, підліткова вагітність виникає в рамках подружжя і не тягне жодних соціальних стиг [15].

Статеве виховання - система медико-педагогічних заходів з виховання у батьків, дітей, підлітків та молоді правильного ставлення до питань статі. У складі більшої категорії «виховання індивіда» статеве виховання представляє один з видів його змісту. В деяких суспільствах раннє подружжя і традиційні ролі статей - це важливі чинники, що визначають частоту реєстрованої підліткової вагітності [14].

Статеве виховання - складова загального процесу виховної роботи школи і сім'ї, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді [12].

У статевому вихованні насамперед необхідно враховувати вікові особливості школярів. Так, у підлітковому віці відбувається самоусвідомлення підлітками своєї статевої належності, закладаються психологічна та емоційна основи сексуальності - сором'язливість чи розв'язність, різкість чи м'якість, ласкавість чи грубість, доброта чи злість, щедрість чи скупість тощо [40]. Еротична чутливість виявляється через внутрішню рецепцію (зона геніталій). У цьому віці діти активно засвоюють принципи спілкування людей різної статі. Більшість підлітків ще шукають розгадку секрету дітонародження, таємниці материнства. Власне сексуальна сфера перебуває у стадії зміни [9].

У період статевого дозрівання в підлітка зростає інтерес до протилежної статі, збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація сексуального характеру. Велику увагу представники обох статей звертають на вторинні статеві ознаки, їх своєчасна поява і типовий для цього віку стан дає змогу відчути себе повноцінними чоловіками і жінками, проте вони відчувають невпевненість щодо пов'язаних з цим статусом ролей і функцій [24]. З'являється схильність виділяти вторинні статеві ознаки як переваги зовнішності саме представників іншої статі.

Статеве дозрівання впливає і на психіку підлітка: починають формуватися чоловіча і жіноча психологія, з'являються викликані статевим потягом відповідні думки, інтерес до протилежної статі, книг, кінофільмів, розмов дорослих на інтимні теми. Статевий потяг і енергія знаходять вихід не обов'язково в статевому об'єкті. Це можуть бути різні види діяльності (туризм, спорт, музика та ін.), що вельми важливо для виховання особистості, оскільки раннє збудження дитячої сексуальності психологічно шкідливе, затримує подальший психосексуальний розвиток [28].

В юнацькому віці особистість загалом досягає фізичної зрілості, остаточно формується статева система. У юнаків цей період бурхливіший, ніж у дівчат, і характеризується підвищеною статевою збудливістю, різким зростанням еротичних інтересів і фантазій, потягом до осіб протилежної статі й підвищеною закоханістю. Завершується первинна соціалізація, громадське становлення особистості, її соціальне самовизначення, активне входження в суспільне життя, формування духовних цінностей [2].

Знання вихователями проблем, що можуть виникати на різних етапах статевого розвитку, дає змогу краще зрозуміти стан особистості школяра і педагогічне доцільно будувати стосунки з ним, організовувати виховний вплив.

У статевому вихованні учнівської молоді важливо зосередитися на формуванні моральних «гальм», які б запобігали відхиленням від норми у статевій поведінці, підготовці до сімейного життя. Педагоги повинні акцентувати на морально-психологічних питаннях, розв'язання яких сприяло б формуванню правильних взаємин між статями, унеможливлювало статеву розпусту, закладало підвалини міцної сім'ї в майбутньому (Додаток А). Передусім необхідно виховувати в учнів повагу до себе, чоловічу та жіночу гідність [10].

Виходячи з потреби врахування особливостей статі в підготовці молоді до сімейного життя, В. Сухомлинський стверджував, що хлопці повинні отримати «чоловіче виховання» (загартовування, важчі роботи, допомога старшим і дівчатам тощо). Нагадування: «Ти чоловік» сприяє вихованню лицарського ставлення до дівчини [45]. У свою чергу, дівчата мають отримати «жіноче виховання». При цьому строгість дівчини, її вимогливість і нетерпиме ставлення до зла і несправедливості, прагнення бути самобутньою, яскравою, незалежною особистістю є своєрідним засобом виховання в юнаків якостей чоловіка. «Виховання стійких, мужніх, незламних, непримиренних до зла жінок - це, на наш погляд, одне з найважливіших завдань формування людини» [5].

Підліткам слід прищеплювати повагу до представників протилежної статі, особливо до жіночої, щоб юнак бачив у ній дівчинку, подругу, майбутню дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать. Самоповага й повага до протилежної статі є тим моральним гальмом, яке регулює взаємини між статями. Найінтенсивнішу виховну роботу слід проводити в підлітковому віці, коли дівчата статево дозрівають швидше і спостерігається розрив у стосунках хлопців і дівчат, що може позначитися на ставленні до протилежної статі в майбутньому [24].

Сучасний науковець І.Бех виділяє такі види підготовки до дорослості.

Загальносоціальна підготовка. Виховання правильного розуміння дорослості, почуття відповідальності за свої вчинки; ознайомлення з особливостями сучасної сім'ї, її значенням у житті людини та суспільства; формування у школярів здатності планувати і реалізовувати свій життєвий шлях, самостійно приймати рішення з життєво важливих питань; виховання бережливого ставлення до свого здоров'я і піклування про здоров'я інших, уміння вести тверезий спосіб життя; проблеми виховання дітей в сім'ї [6].

Моральна підготовка.Морально підготувати підлітків збудовування родини та рис хорошого сім’янина (доброти, чуйності, ніжності, турботливості, доброзичливості, терплячості, принциповості, вміння слухати й розуміти іншу людину, вірності й обов'язковості); виховання почуттів честі та гідності у між-статевих стосунках, критичного ставлення до неправильних установок стосовно протилежної статі - негативізму, споживацтва, байдужості тощо; ознайомлення з системою вимог, яким повинна відповідати кожна стать, з правилами подружнього життя, культурою та етикою поведінки в сім'ї; організація досвіду нестатевої любові [9].

Психологічна підготовка. Спрямованість на іншу людину, розуміння її зовнішніх виявів і внутрішніх станів; розвиток уміння помічати переживання іншої людини, психологічно підтримувати її, формування таких рис, як симпатія, емоційна гнучкість, емоційна стабільність, розуміння потреб партнера, поблажливість, адаптивність, здатність поступатися; розвиток психологічної привабливості особистості, здатність до контакту з іншими людьми, вміння спілкуватись і співпрацювати; ознайомлення учнів з психологічними основами дружби і кохання, морально-психологічного клімату в сім'ї, етапами досягнення подружньої сумісності, умовами гармонізації сімейних стосунків; навчання розуміння психологічних відмінностей чоловіка і жінки, вміння враховувати їх у міжстатевому спілкуванні, готовності долати конфліктні ситуації у цих стосунках; ознайомлення з прийомами саморегуляції, зняття стресів, самоконтролю та самокорекції поведінки [8].

Правова підготовка. Ознайомлення школярів з основними положеннями сімейного права; з порядком укладання шлюбу, усвідомлення ними необхідності його державної реєстрації, правових наслідків незареєстрованих шлюбів; засвоєння учнями прав і обов'язків подружжя, особистих правовідносин між ними та майнових відносин, а також правовідносин між батьками і дітьми; пояснення таких державних актів, як позбавлення материнських і батьківських прав та усиновлення; ознайомлення з причинами, правовими основами та соціальними, економічними, психологічними й педагогічними наслідками розлучення, аліментними зобов'язаннями розлучених; з умовами укладання шлюбного контракту і виховання адекватного ставлення до цього правового акту; з окремими положеннями кримінального права, що стосуються кримінальної відповідальності за ухиляння від лікування венеричних хвороб, незаконне проведення абортів, зґвалтування, розбещення неповнолітніх та задоволення статевої пристрасті неприродним способом [1].

Господарсько-економічна підготовка. Психологічна установка на необхідність ведення домашнього господарства, готовності до домашньої праці, орієнтування на рівномірний розподіл обов'язків з ведення домашнього господарства між усіма членами сім'ї, подолання хибних установок про поділ домашньої праці на чоловічу й жіночу, а по суті, лише на жіночу; навчання учнів раціональної організації домашньої праці (точний перелік справ, визначення послідовності й тривалості виконання кожної справи, одночасне виконання кількох справ, розподіл особливо складних справ на більш тривалий період); прищеплення навичок ощадливості, економності, планування сімейного бюджету [6].

Естетична підготовка. Формування уявлень про естетичну культуру сім'ї і міжстатевих стосунків; виховання у школярів поваги до сімейних традицій, бажання примножувати їх, уміння організовувати сімейні свята; розширення уявлень про естетику побуту й бажання вносити прекрасне в побут (красивий інтер'єр, квіти, гармонія в усьому); розвиток у молоді хорошого смаку (вміння вдягатися, користовуватися прикрасами, косметикою, сервірувати стіл тощо), правильне ставлення до моди, дотримання міри в усьому; розкриття значення мистецтва в житті сім'ї, стимулювання інтересу до різних видів мистецтва, вміння створювати домашню бібліотеку, фонотеку, колекціонувати тощо; навчання розумної організації дозвілля і культурного відпочинку [12].

Великі можливості для статевого виховання школярів закладені в навчальних програмах з різних предметів. Уже в молодших класах на уроках рідної мови, читання, природознавства діти знайомляться з такими важливими питаннями, як сім'я, права і обов'язки її членів, взаємодопомога, сімейні традиції; материнство і батьківство; статеві відмінності в природі та суспільстві; розподіл обов'язків під час виконання певної роботи; чоловічі й жіночі професії. У середніх і старших класах вивчення навчальних предметів дає широкі можливості для поглиблення й розширення знань учнів у цьому напрямі. Так, на уроках української літератури розкривається моральна краса рідного народу, його уявлення про щастя, під яким розуміють не лише кохання та сімейне благополуччя, а й правильний вибір місця в житті, прагнення до кращого майбутнього, поєднання особистого й суспільного. На уроках історії учні знайомляться з розвитком шлюбно-сімейних відносин, історією моногамного шлюбу, з сім'єю як соціальним явищем. На уроках правознавства - зі змістом основних положень законодавства [2,12] про сім'ю, шлюб, державний захист сім'ї та дитинства.

1.2    Психологічні особливості підліткового віку

Підлітковий вік характеризується значним розвитком психіки, пізнавальних процесів. Навчання залишається основним видом діяльності, проте зазнає значних змін в організації, змісті. Воно характеризується довільністю, зростанням активності й самостійності, зміною пізнавальних і соціальних мотивів навчання. Удосконалюється сприйняття, стаючи більш плановим, різнобічним, але не досягає ще повного розвитку. На нього впливає не лише характер об'єкта, що сприймається, але й емоційний стан підлітка [31].

Зазнає якісних змін мотивація навчання. Поглиблюючись і диференціюючись, пізнавальні інтереси підлітків стають виразнішими, стійкішими і змістовнішими. Навчальний процес ставить підвищені вимоги до уваги підлітків, здатності зосереджуватись на змісті навчальної діяльності й відволікатись від сторонніх показників. Навчання вимагає як мимовільної, так і довільної уваги, сприяє зростанню обсягу уваги, вдосконаленню уміння розподіляти і переключати її [26]. Для підлітків характерним є прагнення виховувати в собі здатність бути уважними, елементи самоконтролю й саморегуляції.

Підлітки прагнуть до логічного осмислення матеріалу, застосовуючи при цьому порівняння, зіставлення, узагальнення, класифікацію тощо. Підвищується рівень абстрагування, формуються системи прямих і зворотних логічних операцій, міркувань та умовиводів, що стають більш свідомими, обґрунтованими [8].

Пам'ять набуває більшої логічності, довільності й керованості. Підлітки використовують різноманітні засоби запам'ятовування: логічну обробку матеріалу, виділення опорних пунктів, складання плану, конспектування. Розширюються і поглиблюються пізнавальні інтереси учнів, більш вибірковим стає інтерес до навчальних предметів [26].

Основним у мовному розвитку підлітків є вдосконалення уміння користуватись мовою як засобом спілкування. У здатності користуватися словом, зовнішнім мовленням підлітки вбачають свою інтелектуальну силу, ознаку свого авторитету в колективі. У зв'язку з цим посилюється інтерес до оволодівання засобами виразної мови, до алегорій, крилатих слів і метафор. Підлітки розуміють гумор, мовні засоби його вираження. Користуючись внутрішнім мовленням, вони шукають адекватні способи передачі своїх думок [45].

У цьому віці зростає значення праці в житті, розширюється участь дітей у продуктивній трудовій діяльності в школі і поза нею. Це відповідає їх фізичним можливостям і потребам. Підлітки здатні до тривалої систематичної праці, усвідомлюють її суспільне значення, прагнуть до її результативності. їх приваблює праця, в якій можуть виявляти певну ініціативу і творчість [30].

Ігрова діяльність зберігає своє значення, але набуває якісно іншого характеру за змістом і способами здійснення. Виділяють такі її види: творчі ігри (драматизація, ігри-походи, імпровізація і фантазування при відтворенні історичних подій, сучасних ситуацій); спортивні ігри (футбол, хокей, волейбол та ін.); інтелектуальні (шахи, шашки, розв'язування різних мисленнєвих завдань); комп'ютерні, військові ігри тощо. Особливо захоплюють підлітків колективні ігри. Успіхи і помилки їх стають предметом жвавих обговорень, критичних зауважень. В іграх підлітки проявляють підвищену емоційність, збуджуваність [3].

Підлітковий вік - період переходу від дитинства до дорослості, інтенсивного становлення почуттів і волі, спрямованості, готовності жити і діяти так, як живуть і діють дорослі. Підліток усвідомлює себе дорослою особою. Зростає його активність, відбувається ціннісна переорієнтація під впливом прагнення бути дорослим. Проте він поводиться ще як дитина [37]. Психічному його розвитку властиво багато суперечностей. Підліток є ще дитиною, і вже - не дитина, має деякі риси дорослого, але - ще не дорослий, намагається обмірковувати свої прагнення, дії, як це роблять дорослі, але своєрідно, по-дитячому [27]. Саме ця суперечність у психічному розвитку потребує у спілкуванні з ним значного такту, обережності, делікатності, які є суттєвими у процесі нормального становлення його особистості.

Прагнення до самостійності особливо характерне для підлітків. У ньому виявляється почуття власної дорослості та потреба в її визнанні дорослими. Самооцінка набуває не меншого значення, ніж оцінювання його дорослими. Прагнення розібратися в собі та своїх особливостях, бажання порівняти себе з іншими та оцінити їх якості породжують підвищену чутливість до оцінювання особистісних якостей, поведінки, ставлення до себе загалом. Це основна причина вразливості підлітка, його невмотивованих, безпідставних, з погляду дорослих, бурхливих реакцій на зауваження [5].

Моральні почуття, які ще перебувають на стадії формування, засвоєні норми поведінки визначають зміст і спрямування його дій. Проте в поведінці не завжди поєднуються слова, почуття та дії. Деякі з них не усвідомлюють зв'язку між відомими їм загальними нормами і власною поведінкою в конкретній ситуації [1].

Цей віковий період відрізняється бурхливим перебігом емоцій, раптовими змінами емоційних станів, переживань, настроїв, переходами від піднесення до нестриманості, галасливості, від надмірної рухливості до спокою, байдужості. У динаміці емоцій виявляються стосунки підлітка з близькими людьми, колективом, успіхи в діяльності. До раптових змін настрою можуть спричинити погана оцінка, розчарування в другові, неуважність дорослих до інтересів і почуттів, нетактовний спосіб втручання в його емоційне життя.

Моральні якості пов'язані з вольовими. У цей період зникає навіюваність, зміцнюється сила волі підлітка, його самовладання, зростає здатність до подолання труднощів, вияву рішучості й наполегливості. Але підліток не завжди правильно розуміє, в чому саме полягає сила волі. Часом упертість, за допомогою якої він нерозумно домагається здійснення своїх недоцільних бажань, вважається ним позитивною вольовою якістю. За силу волі іноді приймається негативізм, що виявляється в небажанні підкорятися розумним вимогам дорослих і правилам поведінки. Вольовими вчинками підлітки часом вважають і безглузді витівки, які вимагають значних зусиль (не спати дві доби, проколоти шкіру голкою). Це свідчить про хибне їх уявлення справжньої сили волі [11, 27].

Колектив має важливе значення у формуванні особистості підлітка. Однією з найхарактерніших його рис є прагнення до самоствердження. Бажання зайняти своє місце в колективі, бути лідером, помітним або малопомітним виконавцем, активним або пасивним, діяти заради колективу або заради себе є виявом внутрішніх, недостатньо усвідомлених позицій дитини. Але в процесі їх прояву, оцінювання колективом підліток під впливом колективної думки починає усвідомлювати свої устремління, домагання, вчинки і місце в колективі, стає суб'єктом виховання [11,44].

Особливого значення набувають дружба і товаришування, які стають активними, набирають нових форм: просто товариші, близький товариш, друг. Важливим фактором формування особистості підлітка є дружні взаємини з батьками (Додаток Б). У цьому віці втрачають своє значення “керування” і “підкорення”, категоричне наслідування авторитету. І це природно, адже підліток є вже напівдорослою людиною, має власні оцінні судження, вміє їх обстоювати і доводити. Дружба між батьками і дітьми - один із каналів виховного впливу на дитину [13]. Тільки дружні взаємини викликають підлітка на відвертість, допомагають дізнатися про переживання дитини, впливати на них, використовуючи для цього силу власного досвіду та авторитету.

Підлітковий вік ще називають критичним. Справді, кризи бувають, але вони не є неминучими. Цей період може стати важким у виховному відношенні, якщо батьки, вчителі не обізнані з особливостями розвитку підлітків, не зважають на них і продовжують діяти, як раніше, або, навпаки, ставлять до них такі вимоги, як до дорослого. Підлітки потребують особливої уваги, любові до себе. Труднощі зникають, якщо вихователі розуміють зміни, які відбуваються в психічному житті дітей, поважають нові його тенденції, сприяють реалізації підлітків, відповідно організовуючи різні види їх діяльності, взаємини в колективі, участь у громадському житті [25].

У хлопчиків і дівчаток тривалість статевого дозрівання становить в середньому близько 5 років. Строки початку і тривалість статевого дозрівання коливаються в широких межах. Затримка росту і статевого дозрівання а іноді спадково обумовлена, коли в одного з батьків або інших кровних родичів теж запізнювалися строки статевого дозрівання. Затримка тільки зростання часто буває сімейною і спостерігається при невисокому росту батьків, причому чим менше в рості відрізняються один від одного батьки, тим менше відрізняються від них за цим показником і діти. Прискорене статеве дозрівання частіше пов'язане з акселерацією [14]. Вона виявляється в тому, що характерні для підліткового віку анатомофізіологічні зміни в організмі виникають раніше, ніж у попередніх десятиліттях. Дослідники вважають, що акселерацію треба розуміти не лише як прискорення росту й статевого дозрівання, а як зміну темпу розвитку організму, що позначається і на темпі психічного розвитку. Існують різні гіпотези щодо виникнення явища акселерації:

Перша гіпотеза називається геліогенна теорія це вплив сонячного випромінювання на дітей, які останнім часом стали більше перебувати на сонці, завдяки чому стимулюється їхній розвиток. До другої теорії відносяться гетерозії це вплив на розвиток дитини міжнаціональних шлюбів, що призводить до значних змін, і як наслідок - акселерація . Наступна теорія урбанізації розвиток міст і переселення до них сільського населення, що призводить до прискорення статевого розвитку, інтелектуалізації, а це в свою чергу прискорює ріст і визрівання організму. Нітритивна теорія: акселерацію вважає результатом поліпшення і вітамінізації харчування. Остання теорія опромінювання це поширення рентгенівських пристроїв, використання атомної енергетики, випробування ядерної зброї на полігонах створюють фони випромінювання, але в таких дозах, які стимулюють поділ клітин [7].

Протилежний до акселерації - процес ретардації (лат. retardatio -затримка) - значного відставання розвитку дитини від середніх фізичних і психофізіологічних показників. Він може бути наслідком пияцтва, алкоголізму батьків, народження дітей в більш пізньому віці, спадкової хвороби батьків або одного з цих факторів. Такі діти відстають не тільки фізіологічно, а й інтелектуально [7,14].

При виключення спадкових, сімейних особливостей статевого дозрівання крайніми термінами його початку у дівчаток можна вважати період не раніше 8 років і не пізніше 12 років [33].

Вагітність у дівчаток-підлітків з психологічної точки зору деструктивно впливає на розвиток емоційно-вольової сфери, ціннісно-смислових орієнтацій, формування статевого та материнської поведінки. Це відноситься як до «неблагополучних», так і до «благополучних» (за факторами бажаності і «законності») вагітностей підлітків [14]. Репродуктивна сфера включає два компоненти: поведінка статева і материнська Прагнення задовольняти потреби репродуктивної сфери забезпечується потужними мотиваційними механізмами, що мають складний розвиток в онтогенезі. Особливістю «біологічного проекту» репродуктивної сфери є незв'язаність обох її блоків в суб'єктивній представленості. Тому і логіка розвитку цих форм поведінки в онтогенезі самостійна. Опредметнення мотиваційних основ ставлення до дитини забезпечується реакцією на ключові дитячі ознаки, в результаті чого немовля набуває самостійну цінність. При розділеності в суб'єктивній представленості материнської та статевої сфер ставлення до дитини не піддається впливу з боку статевої поведінки [4, 29].

З виникненням свідомості і суспільства становище змінюється. По-перше, соціально-культурні цінності повноправно беруть участь у розвитку материнської та статевої поведінки. По-друге, відбувається об'єднання батьківської і статевої поведінки у єдиний комплекс. Проте їх біологічна розділеність в суб'єктивній сфері провокує різну ступінь дисгармонії отриманої освіти [3,14]. Найбільш проблемною є рання вагітність, обтяжена факторами як небажаність, так і «незаконність». Саме в цьому віці чинник «незаконність» може стати визначальним, тому що він пов'язаний з незавершеною сепарацією від батьків і незрілістю емоційно-вольової сфери та ціннісно-смислових орієнтацій особистості.

Можна виділити аспекти проблеми ранньої вагітності, що стосуються особливостей онтогенетичного розвитку репродуктивної сфери.

Незавершеність розбіжності мотиваційних основ статевої та батьківської поведінки, яке має відбутися в цьому віці. До початку статевого дозрівання формування мотиваційних основ материнської поведінки в основному закінчується. Це відбувається в процесі взаємодії з власною матір'ю в пренатальному і ранньому постнатальному періоді онтогенезу, в рамках ігрової діяльності і т.д. У статевій поведінці в пубертатному віці відбувається активне завершення формування мотиваційних основ [6].

Вагітність у пубертатному періоді зумовлює грубе порушення у розвитку не тільки материнської поведінки, але і багатьох особистісних утворень [9]. Це підтверджується і випадками «благополучних» результатів ранньої вагітності:

Коли батьки породіллі погоджуються взяти дитину

Коли породілля перебуває у шлюбі.

У всіх подібних випадках спостерігаються ускладнення в психологічному стані юної матері і в розвитку емоційного контакту з дитиною. У вагітних 15-16 років, які перебувають у шлюбі, відзначається тривожність, невпевненість в успішності виконання материнської ролі, орієнтація на обов'язкову допомогу старших, причому свої дії розглядаються, скоріше, як допомогу більш досвідченим родичам у догляді за дитиною. На чоловіка покладаються надії щодо забезпечення захисту, підтримки, організації всіх сторін життєдіяльності [13]. Це перешкоджає розвитку материнської інтуїції, впевненості у власній компетентності щодо інтерпретації поведінки дитини, рефлексії своїх почуттів. Останнє є одним з істотних факторів розвитку емоційного компонента материнської поведінки. Крім того, виражений конфлікт між актуальним процесом становлення власних ціннісно-смислових орієнтацій, характерним для цього віку, і необхідністю усвідомити завершеність минулого життєвого етапу, переходу в нову якість [5, 31].

Подібні особливості розвитку материнської поведінки і динаміки емоційного стану під час вагітності відзначені у майбутніх матерів, особистість яких має риси інфантильності, незрілості емоційно-вольової сфери тощо, тобто психологічно «ще не стали дорослими» до моменту вагітності.

1.3    Статеве виховання, як основа профілактики підліткової вагітності

Суть первинної профілактики у загальноосвітньому закладі полягає у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу біологічних і соціально-психологічних факторів, які можуть слугувати причиною формування поведінки, що відхиляється від норми. У першу чергу вона має бути спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від певних стандартів поведінки. Соціальні педагоги загальноосвітніх закладів повинні надавати дітям і підліткам інформацію про вживання різних видів алко-, нарко-, токсичних речовин; формувати правову культуру, роз'яснювати правові норми стосовно різних аспектів асоціальної поведінки; популяризувати здоровий спосіб життя; формувати навички культурного проведення дозвілля; створювати умови для самореалізації особистості у різних видах творчої, інтелектуальної та громадської діяльності [16,20].

Статеві стосунки підлітків, можуть нести за собою загрозу здоров’ю. Недостатність методичного забезпечення соціальних педагогів шкіл щодо організації профілактичної роботи є істотною перепоною на шляху боротьби з ВІЛ/СНІДом, наркотичною залежністю, ризикованою поведінкою (Додаток А).

Наразі осередками просвіти та методичного супроводу соціальних педагогів у даному напрямі є ресурсні центри для фахівців соціальної сфери. Оскільки в них зосереджені необхідні для забезпечення діяльності цих спеціалістів інформаційних, методичних, матеріальних та людських ресурсів [19,40].

Проблему ресурсного забезпечення соціальної роботи в Україні вивчали О. Безпалько та Т. Семигіна. Діяльність ресурсних центрів вищих навчальних закладів розглядалася у працях вітчизняних науковців Н. Заверико, І. Звєрєвої, Г. Радчук. Дослідники Т. Лях, Т. Цюман та К.Шендеровський у своїх роботах аналізують підходи до менеджменту ресурсних центрів [8,43].

Метою даної статті є аналіз особливостей роботи ресурсних центрів, що надають методичну допомогу шкільним соціальним педагогам у організації профілактичної роботи [23].

Ресурсні центри для працівників соціальної сфери - достатньо нове явище в Україні. Активне їх формування розпочалось із 1996 року. Ще не має чіткого визначення поняття "ресурсний центр", відсутні і наукові дослідження щодо організації та функціонування ресурсних центрів. Але при цьому вони відіграють вагому роль, надаючи інформаційну, методичну та консультативну допомогу спеціалістам соціальної сфери, реагуючи на нагальні проблеми українського суспільства [27] .

Серед них - Київський ресурсний центр імені Андрія Муравйова-Апостола, який є однією з найпотужніших агенцій у інформаційно-методичній підтримці соціальних педагогів загальноосвітніх закладів. Його створено у листопаді 2000 р. в рамках проекту "Соціальна освіта в Україні" Християнським дитячим фондом (нова назва - Український фонд "Благополуччя дітей"), Міжнародною федерацією соціальних працівників, Українською асоціацією соціальних педагогів та спеціалістів із соціальної роботи за підтримки уряду Швейцарії. Сьогодні він є структурним підрозділом Інституту психології і соціальної педагогіки КМПУ імені Б.Д. Грінченка.

Мета діяльності центру - підвищення професійної компетентності спеціалістів соціальних служб, соціальних педагогів, практичних психологів та представників громадських організацій, які надають соціальні послуги дітям, сім'ї та молоді щодо профілактики негативних явищ [27].

Працівники ресурсного центру, здійснюючи методичну підтримку соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл, популяризують наукові дослідження у галузі соціальної профілактики, передові методи соціальної роботи та соціальної педагогіки, ознайомлюють фахівців з сучасними технологіями просвітницько-профілактичної роботи в учнівському середовищі [7, 24].

Соціальним педагогам загальноосвітніх шкіл ресурсний центр надає інформаційні, консультаційні, посередницькі та просвітницькі послуги. Зупинимося більш детальніше на кожній із них [22].

Надаючи інформаційні послуги соціальним педагогам загальноосвітніх закладів по напряму первинної профілактики, працівники ресурсного центру використовують потужний книжковий фонд центру, сучасне технічне обладнання, Інтернет ресурси [20,43].

Нині у книжковому фонді є понад 2 тисячі літературних джерел щодо різних аспектів соціальної профілактики. Для зручності вони систематизовані за розділами: девіантна поведінка: поняття, загальні положення та профілактика; технології подолання негативних явищ; профілактика наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління; профілактика ВІЛ/СНІДу та інфекції, які передаються статевим шляхом; педагогічні основи формування здорового способу життя; медико-соціальні основи здоров'я [33]. За цими розділами соціальні педагоги можуть знайти довідкові видання, підручники, соціологічні дослідження, методичні посібники, наукові збірки, тренінгові програми, ігрові методики, присвячені різним аспектам сприяння здоров'ю та профілактики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі [25]. Соціальні педагоги на базі ресурсного центру мають можливість попрацювати із зазначеними інформаційними матеріалами, а також скласти соціальний паспорт мікрорайону (району, міста) із зазначенням мережі організацій та закладів, які здійснюють соціально-профілактичну роботу, працюють з наркозалежними та ВІЛ-інфікованими.

Ресурсний центр надає можливість роботи з іншомовними виданнями, (англійською, німецькою, французькою, польською мовами), де описується закордонний досвід здійснення соціальної профілактики. Увазі соціальних педагогів пропонуються вітчизняні та зарубіжні періодичні видання соціально-профілактичного напряму. Серед них особливим попитом користуються журнали: "Соціальна педагогіка: теорія та практика", "Практична психологія і соціальна робота", "Психолог", "Журнал для батьків", "Соціальний працівник" тощо [24,48].

Заслуговує на увагу діяльність працівників центру щодо навчання соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл методиці проведення відео лекторіїв. У ресурсному центрі зібрано більше 80 відеофільмів, які торкаються різних аспектів сприяння здоров'ю, профілактики негативних явищ. Серед них найпопулярнішими є відеоматеріали:

з питань репродуктивного здоров'я ( "Що ти знаєш про себе", "Від хлопчика до чоловіка" "Від дівчинки до жінки" "Вагітні підлітки - турбота про них" ); з профілактики тютюнопаління ("Тютюн - помста індіанців Arawaks", "Тютюнові міфи"); з профілактики алкогольної та наркотичної залежності ("Сповідь", "Обережно! наркоманія", "Не дури себя", "Наркоманія: це хвороба, від якої ніхто не застрахований", "Поза законом", "Якби я знав раніше"); з профілактики ВІЛ/СНІДу ("СНІД стосується кожного"; "Рішення", "Затишшя", "Профілактика ВІЛ/СНІД", "Наближення") тощо.

Працівники ресурсного центру сприяють створенню у загальноосвітніх закладах відеотек, що дозволяє соціальним педагогам використовувати відеоматеріали у профілактичній роботі [30,49].

Ресурсні центри надають соціальним педагогам індивідуальні та групові консультаційні послуги. Також консультування здійснюється через мережу Інтернет та листування.Співробітники ресурсного центру є висококваліфікованими спеціалістами, які постійно підвищують свій професійний рівень на курсах підвищення кваліфікації, приймають участь у міжнародних та національних семінарах, тренінгах, займаються проектною діяльністю, обмінюються професійним досвідом зі спеціалістами з інших країн [12].

Консультації соціальним педагогам загальноосвітніх закладів надаються по різним аспектам соціальної профілактики, найбільш популярними є теми:

досвід реалізації проектів щодо соціальної профілактики;

організації, які займаються профілактичною діяльністю;

вітчизняні та зарубіжні науковців, дослідників, які працюють по соціальній профілактиці;

технології комплексної соціальної профілактики негативних явищ у шкільному середовищі;

розробка програм тренінгу по соціальній профілактиці;

зміст та методи профілактичної інтервенції.

Здійснюючи методичний супровід соціальних педагогів, ресурсний центр допомагає у налагоджені партнерських стосунків з державними та громадськими організаціями, які працюють у галузі профілактики негативних явищ у середовищі дітей, підлітків та молоді [28,42]. Так, працівники ресурсного центру, співпрацюючи з громадською організацією "Соціальна служба "Віфанія" проводили для соціальних педагогів шкіл семінар "Нормативно-правові аспекти щодо профілактики насильства дітей в сім’ї"; з Всеукраїнським громадським центром "Волонтер" проводили семінар "Профілактика ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки в дитячому та молодіжному середовищі", "Інтерактивні методи профілактики ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки серед дітей та підлітків". Також працівники ресурсного центру запрошують для соціальних педагогів шкіл з презентаціями громадські та державні організації, які займаються соціальною профілактикою в молодіжному середовищі, проводять круглі столи для налагодження співпраці між загальноосвітніми закладами та громадськими організаціями у вирішенні завдання щодо розробки комплексних програм сприяння здоров’ю дітей та молоді, спрямованих на первинну профілактику [18].

Спеціалісти ресурсного центру здійснюють постійний методичний супровід фахівців, які пройшли навчання на семінарах та тренінгах, надаючи їм консультації, запрошуючи на зустрічі, круглі столи, семінари, презентації, систематично відстежуючи стан реалізації інноваційних технологій в соціально-профілактичній діяльності [42].

Ресурсний центр сприяє опануванню соціальними педагогами інтерактивними методами, ознайомленню із тренінговими модулями з питань формуванню здорового способу життя [7]. Підготовлені соціальні педагоги організовують позанавчальну діяльність, спрямовану на формування здорового способу життя.

Працівники ресурсного центру переконані, що дітей та підлітків необхідно навчати відповідально ставитися до свого здоров'я та життя. Сьогодні школа повинна відігравати провідну роль у наданні дітям та підліткам знань, формуванні ставлень та прищеплюванні навичок, які, необхідні для збереження власного здоров'я.

Ресурсні центри докладають багато зусиль до підвищення рівня компетентності соціальних педагогів закладів освіти з профілактики ризикованої поведінки в учнівському середовищі, формуванню безпечної поведінки й здорового способу життя в учнів та зменшенню ризику інфікування ВІЛ, шляхом формуванню мотивації, знань і умінь щодо безпечної поведінки та здорового способу життя [18]. Тому ресурсні центри відіграють неабияку роль у підвищенні кваліфікації соціальних педагогів закладів освіти, впровадженні сучасних соціальних технологій, популяризації інновацій у соціально-педагогічній діяльності.

Отже, пропонуючи сучасні інформаційно-методичні матеріали, інноваційні методики, інтерактивні технології, популяризуючи моделі профілактичної роботи ресурсні центри створюють умови для покращення організації соціальними педагогами профілактичної роботи з учнями в умовах загальноосвітніх закладів через надання інформаційних, консультаційних, посередницьких та освітніх послуг [14, 19].

Необхідна передумова дослідження сексуальності полягає насамперед у подоланні релігійно-містичного ставлення до неї. Така можливість з'явилась лише наприкінці ІХХ століття у країнах Західної Європи.

У той час дослідження вчених були пов'язані з медичними аспектами сексуальності. У них розглядалися, передовсім, порушення фізіологічних норм статевого життя. Дослідники намагалися зрозуміти причини виникнення гомосексуального потягу, трансвестизму, фетишизму [11]. Вже тоді висловлювалася думка про обумовленість різноманітної статевої поведінки індивідуальними особливостями психічної конституції особистості.

Одним з перших запропонував пов'язати теорію сексології з психологією німецький лікар Генрі Хавлок Елліс. Його праці сприяли розумінню пластичності людської сексуальності, вказували на неприпустимість осудження поведінки, що не відповідає нормам усталеної культури сексуальних стосунків. Намагався співвіднести клінічні та культурологічні дані сексуальності людини дерматовенеролог Іван Блох. Але найбільше вразила світ теорія сексуальності, висунута на початку ХХ століття психоаналітиком Зігмундом Фрейдом [13]. Учений розглядав сексуальність як основу джерело життєвої енергії людини, наголошував на необхідності сексу не тільки з точки зору продовження роду, а й для нормального функціонування особистості. Фрейд уперше виділив фази психосексуального розвитку дитини, зосередив увагу на особливостях індивідуального розвитку. Він вказав на велике значення ранніх дитячих переживань і стосунків із батьками як на безпосередні причини формування певного типу сексуальної поведінки. І хоча деякі положення теорії сексуальності переглянуті сучасною наукою [13,30], вплив Фрейда на розвиток сексології був значним.

У 20-х роках двадцятого століття були закладені теоретичні засади сучасної сексології. Проте переважна більшість висновків учених базувалась на спостереженнях за пацієнтами психіатричних лікарень, тобто, стосувалася скоріше сексопатології. Щоб визначити патологію сексуальної поведінки, її треба порівняти з нормою. А для з'ясування критеріїв норми сексологія мала звернутися до вивчення фізіології і мотивації поведінки нормальних людей. Щоб дістати таку інформацію, необхідно було провести масові опитування населення [23].

Перші такі дослідження були проведені з ініціативи німецького психіатра М. Хіршвельда. У 20-і роки у Радянському Союзі дослідження сексуальної поведінки проводилися багатьма вченими. За методичним рівнем їхні праці суттєво випереджали дослідження, що проводилися за кордоном; деякі з них були перекладені іншими мовами і вважалися авторитетними на Заході.

Перші спроби анкетування мали значні недоліки, і хоча з часом вони удосконалювалися, і сьогодні анкетування та інтерв'ювання викликають чимало методологічних і етичних труднощів [17]. Проте ці методи дослідження сексуальної поведінки і досі є основними у сексології.

Найбільш фундаментальною роботою вважається дослідження, розпочате наприкінці 30-х років американським ученим Альфредом Кінзі. Він провів близько 19 тис. інтерв'ю, кожне з яких містило від 350 до520 пунктів. Хоча А. Кінзі був прихильником біхевіористичної теорії і основний наголос робив на дослідження фізіології статевого життя, значну увагу він приділив вивченню впливу соціальних характеристик на поведінку досліджуваних (освітній рівень, рід занять, професію, релігійність, місце проживання) [26]. Результати, одержані в дослідженнях А. Кінзі, радикально змінили уявлення про людську сексуальність. Ось найбільш важливі висновки його роботи:

) сексуальна поведінка, як чоловіків і жінок, відрізняється широкою варіативністю способів досягнення сексуального задоволення;

) виявились значні розбіжності інтенсивності гетеросексуальної поведінки;

) рівень інтелектуального розвитку прямо пропорційний різноманітності сексуального життя.

«Звіти» А. Кінзі мали великий вплив на подальші дослідження науковців багатьох країн світу (США, Данії, СРСР, Англії, Франції, Італії, ФРН).

Результати загального опитуваня дали змогу науковцям робити теоретичні висновки щодо загальних тенденцій, вікових та статевих особливостей сексуальної поведінки. Але тільки статистичні дані не можуть пояснити, як відбуваються процеси формування психосексуальної конституції особистості, статевої ідентифікації, причин розвитку патології, закріплення у свідомості тих чи тих стереотипів сексуальної поведінки. І головне - чи можна регулювати ці процеси і якщо так, то як саме і коли це робити [30].

Протягом останніх трьох десятиліть більшість наукових праць були присвячені проблемам дитячої та юнацької сексуальності. Серед радянських вчених цю тему досліджували Д.Н. Ісаєв, В.Н. Каган, І.С. Кон, С.І. Голод, Л.М. Скоро док, А.Г. Харчев, В.В. Нагаєв, Д.В. Колесов, Н.Б. Сєльвєрова, Л.Я. Верб, Л.Я. Свядощ, Т.К. Юфєрєва, І.Т. Юнда. Матеріали дослідження цих учених є дуже цінними, вони стали вагомим внеском у теоретичні засади сексології, що так необхідно врахувати у педагогічній роботі. Ось деякі з них [24].

Доведено, що дитина ще при народженні має певну програму статевого розвитку. Протягом перших років її життя відбувається процес статевої ідентифікації, який є складовою процесу сигналізації. Базова ідентичність психофізіологічних особливостей формується до трьох років. А в шість років у дитини вже сформована досить стійка система статевої ідентифікації. Тож саме у ранньому дитинстві формуються певні стереотипи поведінки, зумовлені статевою приналежністю дитини [20].

До десяти років практично кожна дитина дізнається про існування інтимних стосунків між чоловіком та жінкою. Якщо ця інформація приходить із запізненням, вона викликає у дитини крайні форми емоційного реагування (відчуття огиди, несмприйняття, потрясіння ) [16].

Особливу увагу звертають вчені на підлітковий вік. Вони визначають велику розбіжність строків біологічної, психічної і соціальної зрілості підлітків, наголошуючи, що ця суперечність є однією з основних причин виникнення внутрішніх і зовнішніх конфліктів у цьому віці.

Аналізуючи відомі на сьогодні факти, науковці виділяють такі основні особливості підліткової сексуальності:

інтенсивність статевого потягу;

сексуальна активність має характер експериментування і відрізняється ігноруванням небезпеки;

невідповідальність необмеженої еротичної фантазії і обмежених можливостей її реалізації;

сексуальність відметена від почуття любові.

Особливе занепокоєння батьків та педагогів викликає ранній початок статевого життя молоді [24,48]. А чи дійсно нині підлітки мають більший сексуальний досвід? За даними Діполда можна говорити про відносну стабільність сексуальної поведінки хлопців і про динаміку її у дівчат. Це зумовлене тим, що дівчата у своїй поведінці більш орієнтовані на вимоги і загальносприйняті норми суспільства.

В.В. Нагаєв спробував співвіднести термін першої статевої близькості із її мотивами і виявив таку закономірність: у 13 - 14 років провідним мотивом виступає цікавість, потяг до невідомого; у 15 - 16 років - потреба зняти сексуальне напруження; у 17 років і пізніше домінує почуття любові, інтерес до конкретної особи [23].

Які ж причини лежать в основі ранніх статевих зв'язків? На це існують різні погляди. Медики та фізіологи пов`язують це насамперед з акселерацією. Взагалі, прискорення або затримане дозрівання впливає на формування самооцінки підлітка, емоційний комфорт, стосунки з однолітками. Шпарке, оперуючи матеріалами масового опитування, наполягає на тому, що початок статевого життя не залежить від статевої зрілості безпосередньо; тут більше впливають прийняті суспільством моральні норми. Можна також припустити, що суттєвий вплив на стиль статевої поведінки мають індивідуальні психодинамічні, зокрема темпераментальні властивості особистості [12].

Статеве виховання і підготовка учнів до сімейного життя - складова загального процесу виховної роботи загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів та сім`ї. Варто зазначити, що статеве виховання - це система педагогічних, медичних, правових заходів, спрямованих на формування у дітей та підлітків правильного ставлення до питань статі та статевого життя [14]. Статеве виховання має на меті сприяти гармонійному розвитку особистості, підготовці до майбутнього сімейного життя. Це одна із складових цілісного процесу виховної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі та сім`ї. Необхідною, важливою умовою ефективності статевого виховання підлітків є єдиний підхід з боку батьків, педагогів, психологів, медпрацівників та інших.

Насамперед проблема статевого виховання потребує комплексного підходу, що базується на гуманістичних засадах і передбачає захист дітей та підлітків, надання їм допомоги у соціальному самовизначенні, активному входженні в суспільне життя, формування духовних цінностей та навичок культури здоров'я. У здійсненні статевого виховання необхідно врахувати вікові особливості, прискорений статевий розвиток учнів, поширення негативних тенденцій у молодіжному середовищі (статева розпуста, проституція та злочинність на статевому ґрунті) [12].

Дівчатка-підлітки мають отримувати «жіноче виховання». Одним з найважливіших завдань є виховання лагідних, вимогливих, незламних і нетерпимих до зла і несправедливості жінок. Найінтенсивнішу виховну роботу слід проводити з дівчатками-підлітками, організм яких дозріває швидше, ніж у їхніх однолітків-хлопців [14].

Зокрема батькам, педагогам необхідно знати, що підлітковий вік (від 11-12 до 15-17 років) - це період, коли відбувається перехід від дитинства до дорослості. Перехідний вік (підлітковий вік дитини) майже всіх батьків застає зненацька. Основними етапами формування дорослості є: виникнення у підлітка потреби, щоб до нього ставилися як до дорослого, прагнення самостійності і бажання, щоб дорослі не втручалися в деякі сфери його життя, наявність власної лінії поведінки тощо. Неврахування таких загальних рис підліткового віку може спричинити виникнення конфліктів. У цей період відбувається функціональна перебудова більшості органів і систем організму: прискорений ріст, збільшення маси тіла, фізична, нервово-психічна активність, посилений обмін речовин, значне напруження в роботі залоз внутрішньої секреції (особливо статевих) [17].

Виняткове значення має формування у хлопчиків і дівчат почуття відповідальності за власні дії. Вони мають усвідомити, що розпочате у підлітковому віці статеве життя може зашкодити здоров'ю та стати причиною трагедій у майбутньому.

Підлітки, які ведуть безладне статеве життя, можуть мати незадовільні взаємини з батьками та вчителями. Для дівчат-підлітків раннє статеве життя виступає як засіб збереження емоційного контакту (щоб не залишитися в ізоляції).У стосунках з однолітками хлопці-підлітки прагнуть самоствердження у «своїй» групі. Уживання алкоголю, наркотичних речовин, куріння, безладні статеві стосунки - це своєрідний засіб утвердження в ролі «свого» чи «своєї» у групі однолітків [18].

Відхилення у статевій поведінці є наслідком певних зрушень у статевій самосвідомості та неправильного формування навичок статево-рольової поведінки підлітків. Відхилення мають педагогічні, психологічні та соціальні причини [12]. До педагогічних причин належать недоліки в організації та проведенні статевого виховання підлітків. До недавніх часів воно проводилось за принципом заборони та замовчування, що не відповідало перспективам суспільного та культурного розвитку. Суперечності у самій системі соціально-нормативних зразків сучасної культури відносять до соціальних причин. Розбіжності між офіційними і неофіційними нормами, між пережитками минулого та поширенням різного роду сексологічних знань (або порнографічної продукції) сьогодні спричинює відхилення у статевій поведінці підлітків. Психологічні причини: недостатній інтелектуальний розвиток, неприйняття будь-яких вимог батьків, педагогів (корекційна робота), порушення статевої ідентифікації, недоліки у формуванні статево-рольової поведінки [23].

Будь-яке з відхилень у статевій поведінці є негативним фактором, що може призвести до порушень у психіці підлітків. У будь-якому разі дитина не повинна залишатися на самоті зі своїми переживаннями, сумніватися у власній повноцінності, уникати спілкування з оточенням, втрачати повагу до самої себе як до особливості.

Зміст і принципи статевого виховання. Змістом статевого виховання є життя, що оточує дитину, взаємини між людьми різної статі, норми цих взаємин, особисте життя людей в сім'ї, сфери їх діяльності. Зміст статевого виховання являє собою систему знань і специфічних умінь вихователя, дозволяють йому вирішувати поставлені завдання [24]. До цих знань можна віднести:

а) знання сутності, специфіки педагогічної системи статевого виховання. Сутність педагогічної системи статевого виховання полягає у встановленні взаємозв'язку всіх її компонентів, в поєднанні використання методів і форм, що проявляється у своєрідному співвідношенні функціонування фронтальних, під групових та індивідуальних форм організації дітей. Специфіка педагогічної системи статевого виховання проявляється в домінуючої функції її певних компонентів. Такими, на наш погляд, є цілі та форми організації;

б) знання специфіки вікового розвитку дітей та статево рольової соціалізації хлопчиків і дівчаток;

в) знання тих аспектів і сфер людської діяльності, які можуть бути доступні дитині. Ними є праця людей, функції батьків у родині, роль і місце батьків у процесі походження людини, переваги в інтересах, дозвілля;

г) знання принципів статевого виховання:

принцип єдиного підходу до статевого виховання з боку батьків, педагогів і медичних працівників, що виявляється в спільності поглядів на необхідність статевого виховання, його цілі, засоби, методи і зміст методів залежно від віку вихованців [11,40];

принцип диференційованого та поетапного характеру статевого виховання, який передбачає облік статі дітей, їх віку, ступеня психологічної та моральної підготовленості як дітей, так і батьків, їх інтелектуального рівня;

принцип правдивості, що полягає в достовірності інформації, яку отримують діти (цей і наступний принцип тісно взаємопов'язані і більшою мірою стосуються сексуальної освіти дітей);

принцип індивідуального підходу, що виявляється в "адресному характер інформації", яка повинна бути адаптована для конкретної дитини з урахуванням принципу диференційованого та поетапного характеру статевого виховання;

принцип поєднання моральної атмосфери і гігієнічних умов (неможливо виховати в дитині якості мужності чи жіночності, якщо умови, в яких живе дитина і навколишнє його обстановка не відповідає їм).

Зміст педагогічної системи статевого виховання є важливим компонентом, без детального вивчення якої неможливо успішно вирішити завдання статево рольової соціалізації дітей [17].

Всю педагогічну роботу і методи зі статевого виховання можна поділити на 4 напрямки: робота з діагностики когнітивного компонента статево рольової соціалізації; робота з формування статево рольової поведінки; робота, спрямована на ознайомлення дітей з процесом дітонародження; робота з формування уявлень про зв'язки людей у сім'ї та їх соціальних і сімейних ролях [26,50].

Наприклад, робота з діагностики когнітивного компонента статево рольової соціалізації спрямована на виявлення знань та умінь дітей визначати свою статеву приналежність, її ознаки, емоційні переваги, переваги в іграх і іграшках, сприйнятті літературних героїв. А наступний напрям роботи може бути пов'язано з формуванням уявлень про зв'язки людей у сім'ї, їх соціальних і сімейних ролях. Він передбачає знайомство дітей з деякими аспектами родоводу, перспективами фізіологічного і соціального розвитку дитини, функціями батьків у родині [3, 17].

Робота з формування статево рольової поведінки націлена на ознайомлення дітей з якостями мужності і жіночності, проявами та уподобаннями чоловіків і жінок у різних видах діяльності, їх ролями в сім'ї, на формування навичок і вмінь поведінки, а також вироблення ставлення дітей до понять краси, любові, доброзичливих відносин і формування цих стосунків між дівчатками і хлопчиками в групі [4]. Цей напрямок пов'язаний зі створенням умов для прояву та переживання дітьми певних почуттів, характерних більшою мірою тієї чи іншої статі, Наприклад гордості, сміливості, відваги у хлопчиків; турботи, співчуття, ласки - у дівчаток.

У статевому вихованні використовуються загальні принципи виховної роботи. Воно повинно бути складовою частиною навчально-виховних заходів, здійснюваних в сім'ї, дошкільному закладі, школі, і проводитися з урахуванням статі, віку, рівня підготовленості дітей, а також з дотриманням наступності у процесі виховання. Обов'язкова умова його ефективності - єдиний підхід батьків, медпрацівників, педагогів, вихователів [23,45]. При всій складності і делікатності сексологічних проблем батьки, педагоги і медпрацівники повинні своєчасно і правильно відповідати на питання, що хвилюють підростаюче покоління. Умовно процес статевого виховання можна розділити на кілька етапів. Дітям дошкільного віку необхідно прищеплювати елементарні гігієнічні навички та правила поведінки. Важливе значення має загартовування організму дитини, так як правильне статевий розвиток тісно пов'язане з загально фізичним [17]. При догляді за дітьми дошкільного віку слід, зокрема, усувати дратівливі дії на ерогенні зони, уникати незручною, тісного одягу. Дуже важливо забезпечити здорову атмосферу в сім'ї, пройняту взаємною повагою і любов'ю. У дошкільному віці у дітей поступово формується свідомість приналежності до певної статі і як наслідок природного процесу пізнання навколишнього світу з'являються зачатки інтересу до питань статі. Це виражається в численних питаннях, які діти неминуче задають батькам, часом шокуючи їх в збентеження. На запитання дітей, які цікавляться "таємницею" їх появи на світ, слід відповідати просто і доступно, не деталізуючи, не вдаючись до вимислу і казкам про лелек, капусту і т. д. Діти молодшого віку задовольняються такими відповідями матері, "як я тебе народила в пологовому будинку "або" ти виріс у мене в животику ". У той же час відмова відповідати на ці питання зазвичай лише підігріває інтерес дитини до теми, змушує шукати відповідь у більш "обізнаних" старших товаришів. Що стосується вигадок і казок, то рано чи пізно настає викриття цих вивертів і як наслідок виникає недовіра дітей до батьків. У процесі статевого виховання дітей молодшого шкільного віку повинні враховуватися фізіологічні і психологічні особливості. Для нормального статевого розвитку і встановлення правильних відносин між хлопчиком і дівчинкою в цьому періоді важливо розвивати такі моральні якості, як соромливість, стриманість, готовність завжди надати допомогу тощо Встановленню здорових відносин між хлопчиками і дівчатками сприяють організовані спільні відвідування музеїв, театрів, походи та інші заходи [6, 8].

Ефективність статевого виховання залежить від урахування пов'язаних зі статтю особливостей розвитку дитини на всіх вікових етапах, починаючи з самих ранніх. У перші роки життя особливе значення має диференційоване ставлення до дитини батьків, тобто поводження з ним саме як з хлопчиком або дівчинкою. Психологічними спостереженнями встановлено, що одні й ті ж особливості зовнішності і поведінки дитини в залежності від її статі викликають у дорослих діаметрально протилежні реакції. З новонародженими дівчатками матері більше розмовляють, а на частку хлопчиків припадає більше фізичних вправ; батьки більше розмовляють з новонародженим сином, ніж з дочкою [14]. Ці відмінності, особливо яскраві в поведінці батьків з первістком, показують, що практично з початку життя дитина і батьки обумовлюють поведінку один одного: стать виявляється і формується не тільки як розвиваються риси, але і як система відносин [17].

Чоловік і жінка біологічно і психологічно розрізняються за своїм місцем і ролі в складній природосообразно системі продовження людського роду. Психофізіологічна конституція чоловіків зумовлює їх більш високу готовність до екстремальних, ризикованим ситуацій, потреба в ризику, зміни себе і інших, досягненні різних цілей. Ситуації, в яких потрібна повна мобілізація, з дефіцитом часу на прийняття рішення, з декількома динамічними об'єктами для уваги саме вони дозволяють чоловікові мобілізуватися, виявити потенційну енергію. Жінка, маючи більш слабким типом нервової системи, схильна швидше уникати, ніж прагнути до подібних умов і ситуацій життєдіяльності [23]. Але зате вона більш пристосована до тонкої, копіткої і монотонної роботи, що вимагає зосередження всієї уваги на одному об'єкті (наприклад, на грудному дитину). Такі відмінності об'єктивно зумовили появу історично чоловічих і жіночих ролей і професій.

Диференційоване, індивідуальне виховання хлопчиків і дівчаток у відповідності з ідеалами мужності і жіночності ґрунтується на поділі сімейних ролей між матір'ю і батьком. Основа статевого виховання - особистий приклад батьків, які спостерігаються дитиною день у день їх вчинки та висловлювання. Якщо ідеал мужності і жіночності формулюється тільки на словах (а саме цим найчастіше доводиться обмежуватися шкільним педагогам), а на ділі ні мати, ні батько не наближаються до еталонів мужності і жіночності, дитина в більшості випадків практично не засвоює необхідні зразки [22].

Правильне статеве виховання ґрунтується на підкресленні позитивних і компенсації негативних рис чоловічої чи жіночої психофізіологічної конституції, природного темпераменту. При цьому абсолютно неприпустимо протиставлення підлог, випинання здаються переваг.

Формування статевих стереотипів обумовлено не тільки впливом дорослих; в цьому сенсі діти рано стають "вчителями" друг для друга. У дитячому саду найбільшу кількість реакцій відкидання з боку однолітків заслуговують ті діти, чия поведінка не відповідає статевої ролі [18].

Статеве виховання дошкільника має включати ознайомлення з елементарними відомостями про статеві відмінності і народження дітей. Але ще більш важливим є досвід "нестатевий" любові до батьків і однолітків - запорука моральності в зрілому віці.

Усвідомлення дитиною своєї статевої приналежності починається з того, що він навчається розрізняти стать інших людей.

Знання власної статевої приналежності розвивається повною мірою до трьох років, у міру того як дитина усвідомлює своє "Я" (ти - хлопчик, я - дівчинка).

Справа в тому, що усвідомлення свого власного "Я" обов'язково включає в нормі і усвідомлення власної статевої приналежності. А статева приналежність є найважливішим стрижнем формування особистості, а значить, формування у дітей еталонів справжнього чоловіка і жінки. І в кожному певному віці у дитини має бути відповідне його рівня розуміння уявлення про сутність статевих відмінностей. Дитина повинна усвідомлено розуміти значення своєї статі і поважати підлогу протилежний. Так вже в маленького хлопчика необхідно розвивати повагу до жінки, а дівчинку потрібно навчити вести себе відповідно до статевої приналежністю [18, 25].

Надходження до школи знаменує початок нового відповідального етапу статевого виховання. Взаємини з однолітками протилежної статі стають більш інтенсивними. Особливу роль набуває вчитель як авторитетний носій знань та зразків поведінки. У сучасній школі більшість педагогів складають жінки, що багато в чому визначає специфіку шкільних вимог, практично орієнтованих на жіночий стиль поведінки. Дівчата тому виявляються в більш виграшному положенні [10]. Вони приходять в школу трохи більш зрілими емоційно, з краще розвинутими тонкими рухами пальців рук, більше схильними орієнтуватися на думку і ставлення до них дорослих, більш акуратними і тихими, менш критичними і агресивними, ніж хлопчики. Таким чином вони набагато більше хлопчиків відповідають вимогам до ідеального учня [10,20]. Крім того, їх стиль поведінки ближче і зрозуміліше вчительці. У підсумку при негласному підрозділі класу на сильних і слабких учнів, останні як правило виявляються представлені майже виключно хлопчиками, що може бути і не пов'язане з їх розумовими здібностями. Таке положення не на користь і дівчаткам, з перших кроків засвоює почуття нічим не виправданого переваги над хлопчиками.

Роль статевого виховання підвищується після досягнення дитиною підліткового віку, центральним моментом якого є статеве дозрівання. У завдання статевого виховання на цьому етапі входить правильне реагування на особливості поведінки, пов'язані зі статтю, підготовка хлопчиків до полюціям, а дівчаток - до менструацій. Період статевого дозрівання пов'язаний з формуванням еротичних почуттів, сексуальної потреби, статевої самооцінки. Для підлітка характерно розбіжність закоханості і еротичних відчуттів, страхи з приводу своєї статевої неповноцінності [26]. Статеве виховання в цей період вирішує завдання загального розвитку особистості та підготовки до життя у власній родині, передбачає статевий просвітництво. Замовчування проблем статі по суті підриває ідею гармонійного виховання, якому чужа проповідь аскетизму. Підліток, безумовно, повинен бути захищений від проявів аморалізму в сфері статевих відносин (зокрема, всіх видів порнографії), але не стільки за допомогою заборон і покарань, скільки доведенням до його почуття і свідомості, що погана не сама сексуальність, а її зведення до фізіологічних відправлень та їх смакування. Гарантією проти ранніх і випадкових статевих зв'язків виступає не заборона, а формування соціальної відповідальності, яка передбачає передбачення людиною наслідків своїх вчинків і сприйняття взаємин статей перш за все як особистісних [26,13].

Важливим аспектом статевого виховання є сексуальна освіта. Досвід країн, де воно широко практикується, показує, що тактовне і своєчасне інформування про проблеми взаємини статей не тягне в принципі негативних змін статевої поведінки підлітків та юнаків. Цим фактом спростовуються існуючі побоювання, що інформованість в питаннях сексу призводить до розбещеності [15]. Сексуальна освіта, розпочате на ранніх етапах становлення особистості, передує виникає у дітей природний інтерес до даних проблем, позбавляє їх від багатьох помилок і травм. Воно сприяє запобіганню різних відхилень в психосексуальному розвитку, що можуть призвести подальшими сексуальними порушеннями і дисгармонією сімейних відносин [2,44].

В даний час багато психологів вважають, що дітям корисно навчатися і по сімейним програмами статевого виховання, який не замінюють, а доповнюють домашні уроки. Це обумовлено наступними причинами:

. Деякі батьки чи діти, стикаючись в сімейному чи суспільному житті з темою чи подією, що мають відношення до сексуальності, настільки соромляться, що вони просто не можуть обговорювати цей предмет. (Мама каже, щоб я поговорила на цю тему з татом, а тато каже, що він зайнятий.)

. Деякі батьки чекають, поки діти почнуть задавати їм питання про сексуальність, але діти про це не питають, або батьки не помічають питань, заданих в непрямій формі.

. Деякі батьки просто не мають необхідної інформації - за винятком найпростіших відомостей про те, звідки беруться діти, - щоб відповісти на питання своїх дітей.

. Найчастіше людям, що отримали спеціальну педагогічну підготовку, простіше повідомити дітям інформацію ясно, дохідливо та об'єктивно, ніж батькам, які надзвичайно емоційно ставляться до своїх дітей, що цілком природно і правильно.

. Коли діти вступають в пубертатний період і перед ними постають нові завдання, характерні для підліткового віку, вони особливо сильно прагнуть домогтися незалежності в таких областях, як статеві відносини і сексуальність. Вони не можуть зрозуміти, чому батьків так турбує їх статеве життя. Вони дуже хочуть фізичної та психологічної приватності в усьому, що стосується сексу, і справді її потребують, але тим не менше їм необхідно мати можливість говорити про секс один з одним і з поважними авторитетними людьми [1].

. У більшості сімей у дітей мало можливостей поговорити про питання статі та сексуальності зі своїми ровесниками, а адже це вміння необхідно людям будь-якого віку. Такі бесіди допомагають підготувати хлопчиків і дівчаток до взаєморозуміння зі своїми майбутніми подружжям, навчити їх приймати розумні рішення і нести за них відповідальність.

. У класі можна створити "безпечну", частково структуровану ситуацію, в якій молодим людям легше висловитися, ніж у більш інтимній сімейній обстановці. Крім того, у них з'являється можливість вчитися мовчки, слухаючи, як інші обмінюються думками [1,13].

Проте багато батьків проти запровадження практики всебічного статевого виховання в навчальних закладах. Противники введення цього навчального курсу наводять такі аргументи:

представлення дітям інформації про секс буде розпалювати їх статевий цікавість і стимулювати ранній початок статевого життя.

статеве виховання настільки тонка і делікатна матерія, що повинно здійснюватися тільки в домашніх умовах або в церковному середовищі.

рівень викладання та якість навчальних матеріалів для статевого виховання щонайменше неоднакові в різних школах і в більшості випадків дуже низькі [14].

Проте багато батьків побоюються, що в програмах статевого виховання та навчання основам сімейного життя будуть висловлюватися або пропагуватися ідеї, яких вони не схвалили б. Треба сказати, що в сучасних російських умовах це побоювання, як і скепсис щодо рівня викладання та якості навчальних матеріалів для статевого виховання далеко не так. Більшість батьків, безсумнівно, шокують уроки, на яких п'ятикласника вчать одягати на макет презерватив або розповідають восьмикласнику про зоофілії. Великі скандали і судові розгляди викликали подібні програми та семінари, після яких «сексуально підковані» діти почали просвіщати батьків щодо сексуальних позицій. По суті, тут статеве виховання було замінено виключно сексуальною освітою [24].

Особливий опір зустріла концепція статевого виховання в особі церкви. Зараз у деяких школах викладають православ'я. Не дивно, що дві концепції - православного виховання і секс-просвіту в його найгірших проявах - зіткнулися і прийшли в протиріччя [24,11]. Однак було б невірним уявляти собі позицію церкви як абсолютно негативно відноситься до ідеї статевого виховання - як виявляється церква визнає необхідним статеве виховання в рамках тактовності і встановлених в даній культурі принципів: «Розуміючи, що школа , поряд з сім'єю, повинна надавати дітям і підліткам знання про стосунки статей та тілесної природи людини, Церква не може підтримати ті програми «статевого освіти», які визнають нормою дошлюбні зв'язку, а тим більше різні збочення. Абсолютно неприйнятно нав'язування таких програм учням. Школа покликана протистояти пороку, що руйнує цілісність особистості, виховувати цнотливість, готувати юнацтво до створення міцної сім'ї, заснованої на вірності і чистоті ».

У той же час не тільки церква, а й широка громадськість виступає проти усвідомленої, професійної та спланованої діяльності внаслідок впровадження програм, які руйнують традиційні моральні цінності людського суспільства: ідеї сім'ї, шлюбу, подружньої вірності [9]. Показовим прикладом у цьому відношенні є США, де в даний час уряд щорічно виділяє значну суму для виховання молодих людей в дусі цнотливості і утримання від статевих зв'язків до вступу в шлюб.

Таким чином, головним принципом статевого виховання повинна виступати тактовність і відповідність традиційним цінностям. Можливо, якщо батьки вважають бажаним, лекції хлопчикам і дівчаткам читати роздільно, що позбавило б вчителя від необхідності дозувати інформацію [11].

В сучасній загальноосвітній школі важливо донести інформацію в ясних та конкретних виразах тому, що при підлітковому рівні пізнавального розвитку важко сприймати абстрактні відомості про використання контрацепції. Рекомендується максимально використовувати наочні матеріали, що допоможуть зрозуміти підліткам, як діють контрацептиви і як їх слід використовувати [30].

При дискусії про сексуальну активність акцентується на тому, що тільки стримування (або абстиненція) - нескладний та безпечний метод запобігання вагітності, захворювань, що передаються статевим шляхом, який (на відміну від інших методів) не має невдач і є абсолютно надійним. Хоч підлітки й цінують свою незалежність, свободу вибору та особисту автономію, вони також вміють цінувати точні відомості та поради, що допоможуть їм у прийнятті рішень

Значне місце в сексуальній освіті відводиться сім"ї. За даними соціального опитування, лише 46,4% підлітків отримують інформацію від батьків, тоді як 80,0% батьків поділяють свою відповідальність у проведенні сексуальної освіти, хочуть навчатись та відігравати важливу роль у проведенні просвіти. Робота з батьками включає:

         ознайомлювальні семінари, забезпечення їх інформацією та навичками, необхідними для успішного спілкування з дітьми з проблем сексуальності.

         забезпечення батьків брошурами з найновішою інформацією стосовно деяких проблем сексуальності, а також літературою, яка може бути використана для плідних дискусій.

         розроблення спільних навчальних програм для учнів та батьків, що дадуть змогу користуватись спільною інформацією та проводити відверті бесіди всім. На відміну від інших програм у цій програмі беруть участь фахівці різних спеціальностей.

Важливою є робота з фахівцями, що займаються профілактичною роботою, представниками засобів масової інформації, підлітками. Це інформаційна робота, дискусії, які допомагають виявити основні проблеми сексуальної освіти [13, 26]. Спільні зусилля усієї громади можуть впливати на вироблення правильної життєвої позиції щодо сексуальності та моральну стабільність дітей.

Висновки до першого розділу

В першому розділі було проаналізовано низка основних категорій та понять, які дають загальні уявлення про проблеми підліткової вагітності. Підлітковий вік характеризується значним розвитком психіки. Основним у мовному розвитку підлітків є вдосконаленняуміння користуватися мовою, як засобом спілкування. Моральні якості пов’язані з вольовими. Профілактика у загальноосвітньому закладі полягає у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу біологічних і соціально- психологічних факторів, які можуть слугувати причиною формування. Статеве виховання і підготовка учнів до сімейного життя це складова загального процесу виховної роботи загальноосвітніх, позашкільних, профілактично- технічних навчальних закладів та сім’ї.

підліток вагітність учень статевий виховання профілактика

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА З ВИЯВЛЕННЯ ШЛЯХІВ ПРОФІЛАКТИКИ ПІДЛІТКОВОЇ ВАГІТНОСТІ

.1 Програма дослідницької роботи

Для виявлення шляхів профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи було розроблено програму емпіричного дослідження, що складається з наступних елементів.

Проблемна ситуація. Серед сучасних педагогічних проблем однією з суспільно важливих є зниження віку початку неповнолітніми статевого життя, що супроводжується зростанням кількості штучного переривання вагітності, розширенням діапазону венеричних захворювань, появою серед школярок матерів-одиначок. Ці явища свідчать про недостатню ефективність роботи, яка здійснюється педагогічними працівниками із школярами у напрямі статевого виховання, про недостатню теоретичну й методичну підготовку вчителів, про низький рівень педагогічної культури батьків. Тому здійснення статевого виховання молоді набуло значної актуальності. Використання спеціальних методик для вивчення стану статевого виховання дає змогу виявити шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи.

Об’єкт емпіричного дослідження: учні 10-11 класів Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №25, загальною кількістю 50 осіб.

Предметом емпіричного дослідження є рівень статевої вихованості підлітків в умовах ЗОШ.

Метою даного дослідження стало виявлення існуючого рівня статевої вихованності старшокласників в умовах загальноосвітньої школи та запропонування заходів щодо їх оптимізації.

Завдання дослідження:

- вивчити рівень статевого виховання підлітків;

запропонувати заходи щодо профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи;

проаналізувати отримані результати.

Тип вибірки - гніздовий. У вибірку дослідження увійшли учні 10-11 класу Миколаївської загальноосвітньої школи. Випробовуваним від 15 до 17 років. Вибіркова сукупність становить - 50 осіб: 25 юнаків та 25 дівчат.

Інструментарій дослідження. Для реалізації програми дослідження було проведене опитування учнів на основі анкетування (таблиця 2.1) та опитування учнів і бесіди з їх батьками

Для з’ясування рівня статевого виховання, яке учні отримують в школі та сім`ї, провели анкетування старшокласників, за допомогою якого передбачалося встановити ступінь довіри при спілкуванні дітей з батьками та вчителями на теми міжстатевих взаємин, рівень оволодіння знаннями з даних питань для передачі їх дитині, ставлення батьків до введення окремого курсу для здійснення статевого виховання підростаючого покоління тощо.

 

Таблиця 2.1

Анкета для учнів 8-11 класу

Інструкція: Дайте відповідь, будь ласка, на запропоновані питання, вибираючи один з варіантів відповідей, або запропонуйте свій.

1. Що Ви розумієте під словосполученням "статеві стосунки"?

-залицяння -поцілунки -секс -інше

2. Про статеві відносини я дізнався

-з телепередач -з читання спеціальної літератури -з розмови з однолітками -від батьків -від вчителів -вкажіть інші джерела

3. Чому сучасна молодь починає раннє статеве життя?

-з цікавості (інтерес пізнання чогось нового) -від неробства -випадково -бути як інші -здаватися дорослішими -під впливом алкоголю, наркотиків, токсичних речовин -інше

4. Чи вважаєте Ви, що раннє статеве життя може заподіяти шкоду і чому?

Свій варіант відповіді:

5. Як Ви вважаєте, з якого віку слід починати статеве життя?

-12 - 13 років -14 - 15 років -16 - 17 років -18 років -ваша думка

6. Які види контрацептивів Ви знаєте?

Свій варіант відповіді:

7. Як Ви вважаєте, чи потрібен в школі спеціальний курс з цієї теми?

-так, потрібен -напевно, потрібен -важко відповісти -напевно, не потрібен -не потрібен

8. Чи вступали Ви в статеві стосунки?

-так -ні


Також запропоновано проведення бесід з підлітками та їх батьками:

)        бесіда з підлітками (50 чол.) з метою перевірки рівня знань підлітків щодо захворювань, що передаються статевим шляхом, вагітності, шкоду абортів для репродуктивного здоров'я жінки, призначення та використання контрацептивів і тд.

)        бесіда з батьками (40 чол.) з метою встановлення рівня статевого виховання підлітків вдома, шляхів профілактики раннього статевого життя та підліткової вагітності, вибору методів статевого виховання дітей.

Отримані результати в ході проведення дослідження піддаються подальшій обробці і детальному аналізу.

Логічний аналіз понять.

Старшокласники - особи віком від 14 до 18 років, які навчаються у 10, 11 класах.

Підліткова вагітність - це стан вагітності у неповнолітньої дівчинки-підлітка (зазвичай, у віці 13-18 років). Проблема підліткової вагітності виникає через невідповідність віку статевої та соціальної зрілості.

Статеве виховання - система медико-педагогічних заходів з виховання у батьків, дітей, підлітків та молоді правильного ставлення до питань статі.

Етапи дослідження. На першому етапі було підібрано діагностичний інструментарій, зроблено його аналіз та обробка.

На другому етапі досліджувалися рівень статевого виховання підлітків та шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи за допомогою анкетування учнів та проведення бесід зі старшокласниками та їх батьками. На відповіді питань анкети дітям відводилося 25 хвилин. На проведення бесіди з 1 особою (сімейною парою) давалося 10 (20) хвилин. Цього часу вистачило всім дітям ті їх батькам, щоб стовідсотково відповісти на всі пункти даних анкети та провести бесіду з проблемних питань.

На третьому етапі обробляються та аналізуються результати дослідження, робиться висновок та рекомендації фахівцям із соціальної роботи, педагогіки та психології, які працюють зі старшокласниками.

Таким чином, було сформульовано об’єкт та предмет дослідження, визначено мету та завдання, розроблено програму емпіричного дослідження, приведений логічний аналіз понять.

2.2 Аналіз результатів дослідної роботи

Метою анонімного анкетування учнів та проведення бесіди був збір інформації щодо характеру їх статевого життя. Були отримані і досліджені відповіді 50 підлітків 15 - 17 років (25 юнаків і 25 дівчат).

Результати анкетування зводяться до наступного:

Переважна більшість респондентів схвалює дошлюбні статеві зв'язки - 84% (42 хлопця). 40% (20 осіб) респондентів мають статеві зв'язки, з них 60% (12 осіб) - юнаки, 40% (8 осіб) - дівчат (Рис 2.1).

Рис. 2.1. Наявність статевих відносин у підлітків

На рис 2.2 показане відношення підлітків до статевих зв’язків: 84% (42 особи) займалися з партнером петтингом.

У 18% (9 осіб) перший статевий контакт стався у віці до 15 років.

У 60% (12 осіб) підлітків, що мають статеві зв'язки, було кілька сексуальних партнерів, з них 75% юнаки (9 осіб) і 25% дівчат (3 особи).

У 25% (5 осіб) підлітків, що мають статеві зв'язки, немає постійного партнера, з них 80% (4 осіб) юнаки і 20% (1 особа) - дівчата.

Мотивом до інтимних стосунків для 60% (12 осіб) анкетованих підлітків, що мають статеві зв'язки, стало задоволення власних бажань, для 20% (4 осіб) - цікавість, для 20% (4 осіб) (в них увійшло, таким чином , 50% дівчат, які мають статеві стосунки) - моральний примус з боку протилежної статі (Рис2.3).

На запитання: «З ким відбулися перші бесіди у Вашому житті на інтимні теми?», були отримані такі відповіді: з вчителями - 4% (2 осіб), з лікарями - 8% (4 осіб, всі дівчата), з незнайомими людьми - 0%, з батьками - 24% (12 осіб ), з друзями - 64% (32 особи ).

Рис. 2.2. Ставлення підлітків до сексуальних зв’язків

Рис. 2.3. Мотив підлітків до інтимних стосунків

В результаті опитування було встановлено, що 5% (1 особа) анкетованих дівчат мали небажану вагітність, що закінчилася абортом, 25% (5 осіб) анкетованих дівчат (62,5% вступили в статеві відносини) мали випадки побоювань небажаної вагітності. 46% (23 особи) анкетованих вважають цілком припустимим перервати небажану вагітність. 2% (1 особа) анкетованих лікувався від венеричного захворювання (Рис. 2.4).

Рис. 2.4. Відношення підлітків до небажаної вагітності

У результаті проведеного дослідження було встановлено, що постійно використовують засоби контрацепції лише 45% (9 осіб) анкетованих, які мають статеві зв'язки.

З підлітків, які не мають постійного партнера, постійно використовують засоби контрацепції лише 60% (3 особи).

% (2 осіб) дівчат, що мають статеві зв'язки, не оберігаються взагалі, пояснюючи це тим, що мають постійного партнера.

,5% (3 осіб) використовують переважно календарний метод.

Результати, отримані за даним питанням, відображено на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Використання засобів контрацепції

В анонімному опитуванні батьків взяло участь 40 батьків. В результаті було з'ясовано, що 39% (16 осіб) соромиться говорити з дитиною на інтимні теми, 7% (3 осіб) цього ніколи не робили. 63% (25 осіб) важають, що основним джерелом інформації для підлітків по перерахованих проблем повинна бути сім'я, але в той же час 89,5% (36 осіб) згодні, що статевим вихованням повинна займатися і школа, але при цьому 52,5% (21 особа) стурбовані тим, що деякі моменти статевого виховання в школі можуть згубно позначитися на моральності дитини. 79% (32 особи) вважають «вуличну просвіту» природним в сучасних умовах. Тільки 10,5% (4 осіб) відповіли, що вільно говорять з дитиною на цікавлячі їх теми статевого виховання, 21% (8 осіб) зізналися, що в розмові на подібні теми неминуче схиляються до моралізаторства.

Отримані результати говорять про те, що підлітки досить рано починають статеве життя, багато з них уже в школі мають по кілька сексуальних партнерів, багато не охороняються або охороняються час від часу, результатом чого є ризик небажаної вагітності та венеричних захворювань, причому початкове сексуальне виховання більшість підлітків отримує на вулиці, а не в школі і сім'ї.

З цього можна зробити висновок, що в школах і вдома повинна вестися така робота, яка була б спрямована на виховання у підростаючого покоління розумного здорового ставлення до питань статі і статевого життя. Це має сприяти розвитку повноцінного формування статевої поведінки і дітородної функції, сприяти зміцненню фізіологічних і моральних основ шлюбу і сім'ї.

2.3 Шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи

Статеве виховання підлітків важливий аспект у всебічноому розвитку дитини. Завданням школи є - закласти основи, розставити деякі загальнозначущі орієнтири, уникаючи безтактності та нав'язливості, не надаючи цій сфері виховання надмірно випереджального характеру, але разом із тим з оглядом на особливості віку та характер фізіологічних зрушень у організмі учнів. Першою, та важливою умовою статевого виховання, що стоїть перед педагогом є - створення позитивної атмосфери. Підліткам також необхідно знати, що дорослі довіряють їм, вірять у них [40].

Підлітків необхідно вчити, що люди можуть змінюватися, творити себе заново. Ця концепція виявляється особливо важливою для тих, хто вже мав сексуальні стосунки. Їм необхідна розповідати, що помірність можлива, незалежно від того, яким було їхнє минуле. Внаслідок того, що підліткам притаманний ідеалізм, вони особливо близько сприймають ідею про те, що сексуальним стосункам притаманні краса та глибокий зміст. Вони здатні бачити в інтимних стосунках більше, ніж фізичну насолоду, можливість завагітніти чи "підхопити" венеричну хворобу. На порозі жорсткого, матеріалістичного погляду на сексуальні стосунки, що подаються засобами масової інформації, шкільна програма статевого виховання повинна показати підліткам-ідеалістам, що сексуальна близькість -це єднання двох людей на емоційному,інтелектуальному та духовному рівні. Не варто забувати, що ми навчаємо молодих людей, які ще не готові жити у світі дорослих. Тому їм потрібно давати конкретні рекомендації. Це означає, що замість того, щоб вчити: "Просто скажи "ні", ми повинні показати їм Як сказати "ні".

За даними досліджень науковців (В.Каган, І.Кон, В.Кравець) [17], які займалися проблемою статевого виховання, встановлено, що однією із причин недостатнього рівня статевого виховання в школі є побоювання вчителів ознайомлювати дитину з таємницями інтимних стосунків між чоловіком і жінкою, технікою контрацепції, страх, що такі питання розбудять сексуальний інтерес і навіть надмірну активність. Виявлено також невміння говорити з учнями на ці теми, заміну статево-морального виховання моралізуванням.

Побоюючись передчасно сказати учням щось «зайве», школа фактично усунулась від вирішення питань, а якщо й приступає до їх вирішення, то робить це значно пізніше, ніж потрібно. Проте підлітки саме через свою надмірну цікавість вступають у ранні статеві стосунки. А неосвіченість хлопця і дівчини з цих питань - одна із причин небажаних наслідків. Тому слід пам’ятати, що знання не можуть принести шкоди. Ще А.С.Макаренко зазначав, що оволодіння мінімумом необхідних знань [18], пов’язаних з особливостями психіки статі, поведінки, є основою для вироблення переконань, що становлять підґрунтя моральності, тому треба виховувати у підлітків уміння володіти інстинктами статі, що пробуджуються, формувати усвідомлення високого призначення людини, відповідальність за інших людей, за здоров’я майбутньої сім`ї.

Зі статевим дозріванням зростає і зацікавленість підлітків питаннями міжстатевих стосунків. І хибною є тактика уникнення питань статевого виховання, замовчування та покарання дітей за непристойні, на думку старших, запитання. Відомо, що діти, які обізнані в питаннях статевих стосунків, отримують «моральний імунітет» щодо «освіти» вулиці або інших джерел інформації [40].

Виходячи із зазначеного, можна дійти висновків, що школа, як і батьки, фактично не займається статевим вихованням школярів, не дає необхідних знань про морально-етичні норми між статевого спілкування. Низький рівень розвитку емоційної сфери призводить до проявів хибної дорослості, не принциповості у стосунках між хлопцем та дівчиною.

При здійсненні статевого виховання необхідно дотримуватись таких принципів:

Статеве виховання має здійснюватись у взаємозв'язку з усіма іншими напрямами навчально-виховної роботи школи. Воно не повинне бути відокремленим [30]. Необхідно, щоб зміст, форми та методи статевого виховання відповідали віковим особливостям учнів (у тому числі й етапам статевого розвитку), а також рівню їхніх знань із конкретних тем. Вони мають право отримувати вичерпні (на їхньому рівні) морально спрямовані відповіді на всі виникаючі в них запитання [47].

Учні, які цікавляться більш глибокими та специфічними питаннями, мають отримувати необхідну інформацію індивідуально або в невеликій групі в ході бесід із запрошеними фахівцями. При здійсненні статевого виховання необхідно дотримуватись таких принципів. Статеве виховання має здійснюватись у взаємозв'язку з усіма іншими напрямами навчально-виховної роботи школи. Воно не повинне бути відокремленим. Необхідно, щоб зміст, форми та методи статевого виховання відповідали віковим особливостям учнів (у тому числі й етапам статевого розвитку), а також рівню їхніх знань із конкретних тем. Вони мають право отримувати вичерпні (на їхньому рівні) [29] морально спрямовані відповіді на всі виникаючі в них запитання. Учні, які цікавляться більш глибокими та специфічними питаннями, мають отримувати необхідну інформацію індивідуально або в невеликій групі в ході бесід із запрошеними фахівцями.

Статеве виховання старшокласників має торкатись більш специфічних питань, включаючи різні аспекти психологічної та фізіологічної сумісності майбутнього чоловіка й жінки, безпосередніх питань підготовки до створення родини, а також співвідношення біологічних, фізіологічних, психосексуальних якостей людини з певними явищами громадського життя.

З урахуванням сформованої у країні ситуації завдання статевого виховання мають бути сформульовані в такий спосіб:

         прищеплювання учням обох статей навичок спілкування та взаєморозуміння, а також здатності приймати усвідомлені рішення;

         формування в учнів позитивного ставлення до здорового способу життя, планування родини та відповідального батьківства;

         захист (методами виховання) фізичного й репродуктивного здоров'я учнів;

         забезпечення учнів грамотною та систематичною інформацією, котра дає їм можливість зрозуміти, що з ними відбувається, а також допоможе адаптуватись до змін, що відбуваються в період статевого дозрівання, пройти з найменшими психологічними втратами цей непростий етап дорослішання.

Необхідно використовувати у статевому вихованні різні форми та методи. Це й включення відповідних [22,40] відомостей у різні навчальні предмети, і бесіди класного керівника та фахівців різного профілю (шкільні психологи, медики, соціальні працівники, працівники правоохоронних органів тощо) з учнями.

Організаційними формами можуть бути:

         фрагменти уроків та окремі уроки в рамках таких навчальних предметів, як біологія, література, суспільствознавство, історія; із цією метою необхідно вводити відповідні зміни в навчальні програми, підручники та навчальні посібники з названих предметів без порушення загальної логіки, структури та змісту їх як предметів базисного навчального плану;

         факультативні заняття - необхідні навчально-методичні комплекти, що відповідають вимогам, які пред'являються до такого роду матеріалів. Бажано, щоб на вибір учнів були запропоновані різні варіанти предметів для факультативного вивчення, розроблені різними авторами й авторськими колективами;

         семінари для батьків - тематика, зміст та організація таких семінарів повинні відповідати їхнім запитам.

Для прикладу нами було складено ряд заходів, які сприяють профілактиці підліткової вагітності та підвищують рівень статевого виховання підлітків [23].

)        Класна година «Що буває, коли діти грають в дорослі ігри: рання вагітність» (додаток 1).

)        Виховна година «Одвічніше всього іншого - любов, у пісні юності перше слово - любов» (додаток 2).

Цикл бесід з підлітками:

.        Сексуальна культура і здоров'я.

.        Стать і статева свідомість.

.        Психосексуальна культура і здоров'я.

.        Профілактика статевих розладів та ХПСШ (інфекційні хвороби, які передаються статевим шляхом).

.        Попередження зґвалтування та статевого насильства, статевих відхилень та збочень.

.        Раннє статеве життя неповнолітніх, його причини та наслідки:

а) медико-фізіологічні;

б)морально-психологічні;

в)соціально-правові.

.        Шлюб, сім'я та здоров'я. Пріоритет здоров'я в сім'ї.

.        Запобігання вроджених вад у дітей.

.        Особливості здоров'я вагітної і породіллі:

а)зміни фізичного здоров'я;

б) зміни психічного стану.

.        Планування сім'ї і попередження небажаної вагітності.

.        Формування здоров'я дітей і принципи догляду за немовлям.

.        Система охорони здоров'я матері і дитини в Україні.

.        Формування, збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, підлітків та молоді як основна умова здоров'я народу України.

Зважаючи на те, що проблема обізнаності учнівської молоді щодо питань психології сімейних взаємин, психосексуального розвитку є однією з основних у старшому шкільному віці можна запропонувати широке впровадження в освітній шкільний цикл програми з підготовки старшокласників до сімейно-шлюбних стосунків. Введення курсу «Етика і психологія міжстатевих взаємин» має забезпечити системне засвоєння старшокласниками бажаних моделей поведінки з протилежною статтю, сприяти засвоєнню певної суми знань про психологію чоловіка та жінки, захворювань, які передаються статевим шляхом, наслідки ранніх статевих зв’язків та вагітності [27]. Курс можна викладати як факультатив або спецкурс, він може входити до інваріантної та варіантної частини типового навчального плану.

Курс «Етика і психологія міжстатевих взаємин» також має сприяти: засвоєнню знань про психологію та соціологію шлюбу та сім`ї, багатогранні соціальні ролі чоловіка та дружини, батька та матері.

Програма курсу передбачає вивчення п’яти розділів: «Особистість», «Особливості міжособистісних стосунків», «Основи сімейних взаємин», «Сексологічні основи сімейного життя», «Сім`я і діти».

Особлива увага приділяється вивченню розділу «Сексологічні основи сімейного життя» [45].

Сьогодні весь світ говорить про фатальні наслідки епідемії захворювань, які передаються статевим шляхом: високий рівень смертності, сирітство, зруйновані сім`ї через ВІЛ/СНІД, ракові захворювання, високий рівень вагітностей, що закінчуються абортом, шкода, завдана немовлятам…Стає зрозумілим, що настала світова медична криза. Проте цього можна уникнути[27]. Ці проблеми є , як правило, поведінковими: вони відбуваються тільки тоді, коли отримують на це шанс. А шанс найчастіше з’являється у випадку неконтрольованих сексуальних стосунків. Отже, які варіанти захисту? Що ми можемо зробити?

Різні погляди на проблему та її розв’язання знаходять своє відображення у двох різних підходах до профілактичних методів, які застосовують у всьому світі. Філософія підходу зменшення ризику базується на переконанні, що утримання від дошлюбних статевих стосунків є насправді нереальним для більшості молодих людей. І оскільки більшість із них прийме рішення розпочати статеве життя до шлюбу, навчальні програми повинні зробити цей досвід якомога безпечнішим. Більшість послідовників такого руху, хоча й не всі, вважають, що секс є нормальною частиною розвитку і що він є небажаним лише у тих випадках, коли обидва підлітки ще не готові до зрілих статевих стосунків. У цьому контексті зрілі статеві стосунки визначаються як такі, у яких молоді люди достатньо відповідальні для того, щоб ужити заходів для свого «захисту» від хвороб які передаються статевим шляхом та вагітності й готові взяти на себе відповідальність за негативні (чи позитивні) наслідки таких стосунків. Ідея, яка лежить в основі такого підходу, базується на тому, що підлітки та дорослі не будуть утримуватися від статевих стосунків до шлюбу та не будуть вірними своєму партнеру в шлюбі [6].

Актуальність осмислення психології сімейних відносин у юнацькому віці, основ їх розуміння має теоретичне і практичне значення в плані досягнення благополуччя і стабільності майбутнього сімейного життя. У формуванні соціально зрілої особистості, готової до реалій життя, важливе місце посідає підвищення психологічної культури юнаків та дівчат.

Головним завданням курсу «Етика і психологія міжстатевих взаємин» є:

.        Підвищення відповідальності молоді перед шлюбом і сімейним життям.

.        Формування в юнаків та дівчат високого рівня етико-психологічної культури.

. Підвищення соціальної престижності ролі батьківства та материнства.

. Формування психологічної готовності юнаків та дівчат до шлюбу.

. Опанування учнями навичок самоаналізу й саморозуміння, розуміння почуттів і мотивів поведінки оточуючих, уміння робити вибір і брати на себе відповідальність.

. Засвоєння учнями навичок конструктивного спілкування, усвідомлення потреби в нових знаннях.

. Посилення антиалкогольної та антинаркотичної пропаганди.

В основі такого курсу лежить принцип наступності, який дозволяє найповніше розкрити одну і ту ж тему у кожному класі з урахуванням вікових особливостей учнів

Особистісно зорієнтований підхід у статевому вихованні передбачає насамперед повагу до кожної особистості при міжстатевих стосунках. Ці стосунки будуються, по-перше, на визнанні суверенітету особистості, її індивідуальності, свободи вибору, думок, бажань, інтересів; по-друге, на визнанні позитивного в особистості; по-третє, на основі створення оптимістичної перспективі та визнанні прав і обов’язків кожної особистості.

З боку вихователя особистісно зорієнтований підхід у статевому вихованні є основою педагогічної позиції, фактором, який визначає, наскільки педагог спрямований на дитину, її особистість. Даний підхід обумовлює стратегію діяльності вихователя за умови застосування таких принципів, як: суб’єктності - утверджую повагу до особистості, до світу емоцій та переживань, дій і вчинків, що пов’язані зі статевим розвитком дитини, і водночас сприяє формуванню поваги до дитини до себе та до інших, виключає догану, наказ вихователя, передбачає взаємоповагу, взаємодопомогу вихователя й вихованця; орієнтація на цінності людини та ціннісні ставлення - передбачає уважне та зацікавлене ставлення вихователя до вчинків, емоційних реакцій та ставлення підлітків до себе через вироблення таких моральних цінностей, як відповідальність, гідність, скромність порядність тощо; природовідповідності - полягає у розумінні вихователем особливостей фізіологічного розвитку дитини, врахування індивідуальності кожного вихованця [46].

Для підвищення рівня статевої вихованості підлітків доцільно застосовувати тренінги як таку форму групового спілкування, при якій вирішуються різні проблеми його учасників, відбувається зміна установок, розширення знань, формування умінь, набуття досвіду між статевого спілкування.

Такі тренінги допомагають організувати роботу в малих групах, групову взаємодію, прийняття рішень, норм, налагодити зворотний зв'язок і взаємо підтримку, тренування комунікативних умінь (уміння слухати, проявляти свої почуття, побажання, розуміти емоційний стан, мотиви та потреби людини, розв’язувати конфліктні ситуації).

Тренінгова форма є одним із способів підвищення компетентності учнів у сфері між статевого спілкування. При цьому вони вчаться самостійно аналізувати та усувати причини своїх труднощів, глибше пізнавати себе, однолітків і тим самим набувати певного досвіду спілкування з особами протилежної статі.

Ураховуючи вікові особливості підлітків і теоретичні знання учнів, які вони здобули під час проведення спеціальних бесід, важливу роль у реалізації завдань тренінгу відведено різноманітним ігровим методикам.

Рольові та імітаційні ігри, драматизації тощо мають виховний потенціал для формування певних поведінкових правил, що, в свою чергу, сприяє підвищенню рівня статевої вихованості учнів.

Зумовлено це тим, що перебування на різних позиціях під час гри, їх зміна, взаємини, до яких залучаються діти згідно з правилами, створюють сприятливі умови для набуття досвіду знаходити правильне вирішення конкретної життєвої ситуації відповідно до моральних норм.

Участь у іграх розвиває самосвідомість дитини, її емоційні ставлення диференціюються, а сфера їхньої дії поступово, але неперервно розширюється [47].

Також особливу роль відіграє сюжетно-рольова гра. Сутність її полягає в тому, що поставлена проблема розв’язується учасниками шляхом імпровізованого розігрування певної ситуації .Учасники гри мають знайти у діалогічному спілкуванні шляхи вирішення певних життєвих ситуацій.

Основні правила такої гри: брати участь у сюжетно-рольовій грі повинні всі учні почергово, така обов’язковість дещо приховує їхню ніяковість і долає боязкість; рольовій групі обов’язково надається деякий час для ознайомлення з текстом заданого діалогу; при виконанні сюжетно-рольової гри її учасники отримують позитивну оцінку і вдячність від групи; будь-який варіант вирішення ситуації сприймається серйозно, як життєва реальність, і стає предметом аналізу та роздумів; якщо сюжетно-рольова гра набрала гумористичного відтінку, потрібно це використати, почуття гумору дуже необхідне для сімейного життя і виховання дітей.

Висновки до другого розділу


В ході проведення роботи було розроблено програму емпіричного дослідження, яка містить опис головних передумов даного дослідження. У програмі визначено: проблемну ситуацію, об’єкт, предмет, мету, поставлені завдання, та здійснений логічний аналіз основних понять, вказаний інструментарій дослідження.

Емпіричні дослідження, проведенні на основі анкетування підлітків та проведення з ними бесід дозволяють стверджувати, що переважна більшість старшокласників досить рано починають статеве життя, деякі з них уже в школі мають по кілька сексуальних партнерів, багато підлітків не використовують засоби безпеки при статевих контактах або застосовують їх час від часу, результатом чого є ризик небажаної вагітності та венеричних захворювань, причому початкове сексуальне виховання більшість підлітків отримує на вулиці, а не в школі і сім'ї.

ВИСНОВКИ

. Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, можна зробити висновок, що підготовка до самостійного життя є одним з найважливіших завдань навчальних закладів. Незалежно від фаху, який обирає молода людина, вона повинна насамперед упевнено почуватися у різних життєвих ситуаціях: уміти вчасно зорієнтуватися, відчути особисту відповідальність за власні вчинки, стан свого здоров'я, активно впливати на події, що відбуваються у її житті. Проте ці вміння не приходять самі по собі. Дівчатам та юнакам бракує життєвого досвіду, аби розібратися у складних життєвих подіях, які відбуваються з ними на порозі дорослого життя. Сьогодні ж, коли суттєво змінюються соціальні , етичні та моральні норми у нашому суспільстві, їм особливо важко. Саме тому необхідно якомога раніше починати готувати дитину до самостійного життя. Важливою складовою такої підготовки є статеве виховання. Звичайно, з раннього віку воно повинно гармонійно пов'язуватись із загальним психологічним розвитком дитини. Традиційно статеве виховання розглядається як оволодіння нормами статевої поведінки і культурою міжстатевих стосунків. Причиною необізнаності школярів з питань статі та міжстатевих взаємин є те, що починаючи з раннього віку, дорослі підмінюють статеве виховання вихованням гігієнічних навичок. Проте статеве виховання дещо ширше поняття. При цьому велике значення має природна поведінка дорослих, тон спілкування, готовність відповісти на всі без винятку запитання дитини, вміння пояснити важкі теми - це важливі умови статевого виховання. У цей період необхідно поглибити розглянуті раніше питання сімейних стосунків. Значну увагу слід приділити правильній мотивації поведінки людини у сфері взаємовідносин статей, з акцентом на соціальне їх значення. Потрібно формувати в підлітків переконання про необхідність власного стилю поведінки і наявність внутрішньої постійної мотивації поведінки. Це виховує стійкість проти випадкових несприятливих впливів.

. Для проведення емпіричного дослідження було використано анкетування учнів та проведення з ними бесід а також проведення бесід з батьками підлітків. Дослідження було проведене на базі Миколаївської ЗОШ серед старшокласників 10 - 11 класів. Результати дозволяють стверджувати, що основна частина підлітків досить рано починають статеве життя, деякі з них уже мають по кілька сексуальних партнерів, багато підлітків не використовують засоби безпеки при статевих контактах або застосовують їх час від часу, результатом чого є ризик (а також випадки) небажаної вагітності та венеричних захворювань, причому початкове сексуальне виховання більшість підлітків отримує на вулиці, а не в школі і сім'ї.

. Було розроблено рекомендації щодо вдосконалення психологічної роботи зі старшокласниками, серед них пропонується проведення позакласних та виховних заходів для старшокласників, бесід з підлітками, які сприяють профілактиці підліткової вагітності та підвищують рівень їх статевого виховання. А також запропоновано впровадження в шкільну програму психолого-педагогічного курсу «Етика і психологія міжстатевих взаємин», що має забезпечити системне засвоєння старшокласниками бажаних моделей поведінки з протилежною статтю, сприяти засвоєнню певної суми знань про психологію чоловіка та жінки, захворювань, які передаються статевим шляхом, наслідки ранніх статевих зв’язків та вагітності. Результати говорять про те, що підлітки досить рано починають статеве життя, багато з них уже в школі мають по кілька сексуальних партнерів, багато не охороняються або охороняються час від часу, результатом чого є ризик небажаної вагітності та венеричних захворювань, причому початкове сексуальне виховання більшість підлітків отримує на вулиці, а не в школі і сім'ї.

Зрушення, які простежуються в ціннісних молодих людей, підкріплюються їх реальною поведінкою. Молодь сьогодні є прихильником вільного кохання. Зрушення, що відбуваються у статевій моралі та поведінці, називаються «сексуальною революцією». Здавалося б, саме обізнаність у тонкощах статевих стосунків мала б стати визначальною для всієї нашої системи виховання. Адже, хочемо ми того чи ні, наш життєвий успіх, соціальне становище, зрештою сімейне щастя і душевний спокій, якого всі ми прагнемо, залежить від того, наскільки нам удається реалізувати свій статевий, сексуальний статус. Цього статусу стосуються всі складові людини - біологічна, психологічна, моральна, гармонія яких і визначає гармонію особистості - її внутрішнього світу і стосунків із соціумом. Питання статевого виховання сьогодні стало актуальним ще й тому, що значно збільшується кількість небажаних вагітностей та абортів. Акселерація, автономність, дозвілля підлітків та юнацтва, інтенсивність їхніх контактів зумовили актуалізацію багатьох педагогічних проблем, зокрема початок статевого життя у ранньому підлітковому віці, підліткова вагітність, венеричні захворювання, матері-одиночки підліткового віку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 1999.-672 с.

.        Абраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе // Вопросы психологии. - 1987. - № 5. - С. 70-78.

.        Адлер А. Воспитание детей. Взаимодействие полов. - Ростов н/Д: Феникс, 1998.

.        Алешина Ю.Е., Волович А.С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии. 1991. № 4.

.        Арканцева Т.А., Дубовская Е.М. Полоролевые представления современных подростков как действенный фактор их самооценки // Мир психологии. - 1999. - № 3. - С. 147-155.

.        Бабич В. Батькам про особливості морально-статевого виховання дітей підліткового віку // Директор школи - 2005.- №2.- с. 21-24.

.        Бех І.Д. Особистісно-зорієетоване виховання : Науково-методичний посібник - К.: ІЗМИ, 1998. - 204с.

.        Бех І.Д. Проблеми методів виховання в сучасній школі // Педагогіка і психологія. - 1996. №4. - с.136 -144.

.        Валеология / Разработана М.А. Алексеевой. М., 1998.

.        Василенко О. Від теорії до практики статевого виховання школярів // Рідна школа. - 2005. №4. - с. 32 - 36.

.        Гаубас С.М. Особливості статевого виховання дітей різного віку в сучасних умовах // Все для вчителя. -2006.-№ 1-2. - с. 22-25.

.        Говорун Т.В. «Стать та сексуальність. Навчальний посібник.» -Тернопіль: Богдан, 1999.

.        Гребенников И.В. Основы семейной жизни: Учебное пособие для студентов пед. институтов - М.:Просвещение, 1991. - 158с.

.        Гуркин Ю.А.» Половое воспитание девочек». Минск 1994.

.        КвашенкоВ.П «Валеологічні основи сімейного життя (програма спецкурсу для вчителів)»- Донецьк, 2000.

.        Квашенко З. Айкашев В.П., «Медицинские аспекты полового воспитания и использования современных методов контрацепции у подростков". - Славяногорск - Донецк, 2000.

.        Кравець В.П. Психолого-педагогічні основи підготовки школярів до сімейного життя / Тернопільський державний педагогічний університет. - Тернопіль : Богдан. - 1997. - 180с.

.        Макаренко С. Психологічні особливості статево-рольової ідентифікації учнівської молоді //Педагогічна думка. -2004. - №4. - с. 23-31.

.        Національна програма „Репродуктивне здоров’я 2001 - 2005". - Київ, 2001.

.        Петрунько О.В. Актуальні проблеми сексуального виховання підлітків. - Київ, ДЦССМ, 2004.

.        Попов С.В. Валеология в школе и дома. О физическом благополучии школьников. СПб., 1997.

.        Приходько М.І, Приходько О.М., Селіверстова Н.І, Туська О.В. Словник-довідник менеджерів освіти, соціальних педагогів та працівників соц.-пед. служб, консультацій. - Запоріжжя: "Поліграф", 1999. - 132с.

.        Семиченков П., Заслуженюк В. Практикум із сімейного спілкування // Шкільний світ. - 2002. - №1.

.        Сечейко О.В. Статеве виховання підлітків у сучасних умовах: Проблеми виховання // Педагогіка і психологія. - 2000. №4. - с.93-98.

.        Соціальна робота в Україні: Навч. посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін.; за заг. ред.: І.Д. Звєрєвої, Г.М. Мектіонової. - К.: ценр навчальної літератури, 2004. - 256 с.

.        Терлецька Л.Г. Основи психодіагностики. Навчальний посібник. - К.: Главник, 2006. - 144 с.

.        Формування навичок безпечної поведінки у старших підлітків. Причини та шляхи вирішення проблем, що викликані кризовими явищами в підлітковому середовищі: Навчально-методичний посібник / Н.Д. Малічєва, Н.Г. Трухан, С.Я. Янакі, Т.О. Франко, О.В. Козловська-Слуцька. - К.: Всеукраїнський культурно-просвітницький центр "Нове життя", 2005. - 94 с.

.        Формування характеру через систему духовних цінностей (матеріали для виховної роботи). - Рівне, 2005. - 112 с.

.        Шикирава Н. Формування статевої моралі учнівської молоді // Психолог. - 2004 № 23-24 с. 45-48.

.        Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. - М.: Апрель-Пресс, ЭКСМО-ПРЕСС, 2000.-512с.

.        Шугаев И. Подготовка к семейной жизни. Избранник один на всю жизнь. // Воспитание школьников № 1-10, 2006.

.        Мы можем любить их обоих. Аборт: вопросы и ответы. Джон и Барбара Уиллке. - М., 2003. - 380 с.

.        Національна програма „ Репродуктивне здоров’я 2001 - 2005". - Київ, 2001.

.        Педагогика: Большая современная энциклопедия /Сост. Е.С. Рапацевич. - Мн.: "Соврем. Слово", 2005. - 720 с.

.        Петрунько О. В. Актуальні проблеми сексуального виховання підлітків. - Київ, ДЦССМ, 2004.

.        Попов С.В. Валеология в школе и дома. О физическом благополучии школьников. СПб., 1997.

.        Потапова А.В. Поговорим откровенно: Кн. Для сред. шк. возраста / Худож. В.Г. Серцова. - К. Вэсэлка, 1988. - 232 с.

.        Приходько М.І, Приходько О.М., Селіверстова Н.І, Туська О.В. Словник-довідник менеджерів освіти, соціальних педагогів та працівників соц.-пед. служб, консультацій. - Запоріжжя: "Поліграф", 1999. - 132с.

.        Семиченков П., Заслуженюк В. Практикум із сімейного спілкування // Шкільний світ. - 2002. - №1.

.        Сечейко О.В. Статеве виховання підлітків у сучасних умовах: Проблеми виховання // Педагогіка і психологія. - 2000. №4. - с.93-98.

.        Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. - К.: ДЦССМ, 2002. - 536 с. // Соціальна робота. Книга 4.

.        Соціальна робота в Україні: Навч. посібник / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін.; за заг. ред.: І.Д. Звєрєвої, Г.М. Мектіонової. - К.: ценр навчальної літератури, 2004. - 256 с.

.        Социальная педагогика: Курс лекций / Под общей ред. М.А. Галагузовой. - М.: Гуманит. Изд.центр ВЛАДОС, 2000. - 416 с.

.        Терлецька Л.Г. Основи психодіагностики. Навчальний посібник. - К.: Главник, 2006. - 144 с.

.        Формування навичок безпечної поведінки у старших підлітків. Причини та шляхи вирішення проблем, що викликані кризовими явищами в підлітковому середовищі: Навчально-методичний посібник / Н.Д. Малічєва, Н.Г. Трухан, С.Я. Янакі, Т.О. Франко, О.В.Козловська-Слуцька. - К.: Всеукраїнський культурно-просвітницький центр "Нове життя", 2005. - 94 с.

.        Формування характеру через систему духовних цінностей (матеріали для виховної роботи). - Рівне, 2005. - 112 с.

.        Шикирава Н. Формування статевої моралі учнівської молоді // Психолог. - 2004 № 23-24 с. 45-48.

.        Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. - М.: Апрель-Пресс, ЭКСМО-ПРЕСС, 2000.-512с.

.        Шугаев И. Подготовка к семейной жизни. Избранник один на всю жизнь. // Воспитание школьников № 1-10, 2006.

.        Ягупов В.В. Психолого-педагогічне дослідження: Навчальний посібник. - К.: КВІУЗ, 1998. - 108 с.

.        Ягупов В.В. Педагогіка. - К., 2002.

ДОДАТКИ

Додаток А

Зразок класної години

Тема: Рання вагітність. «Що буває, коли діти грають в дорослі ігри».

Мета: Сформувати у підлітків цінне ставлення до здорового способу життя.

Вступне слово вчителя

Добрий день, шановні гості! Здравствуйте, дівчатка, дівчата, наші старшокласниці. Сьогодні ми з вами поговоримо про велике призначення жінки - материнство і про проблеми, які пов'язані з цим призначенням. Кожен з нас знає, що дівчинка, народжена на планеті Земля, в майбутньому покликана стати матір'ю, продовжувачкою роду людського. Так було, є і буде. Є одне чудовий вірш, в якому поет С. Островий дуже точно висловив наше ставлення до жінки.

Учениця читає вірш С. Островів

Є в природі знак простий і віщий,

Яскраво позначений у віках.

Найпрекрасніша з жінок -

Жінка з дитиною на руках!

Нехай їй вічно сонце аплодує,

Так вона і буде жити у віках,

Найпрекрасніша з жінок -

Жінка з дитиною на руках!

Учениця робить огляд художньої виставки і детально розповідає про одну з картин.

З думкою поета "Найпрекрасніша з жінок - жінка з дитиною на руках!" Перегукуються і картини, представлені на нашій виставці. Ви бачите тут і знамениті картини великих майстрів.. Ось картина Рафаеля "Мадонна з Конестабиле". На тлі широкого пейзажу - долин і пагорбів, річки і, сніжної гори на горизонті - зображена молода жінка з дитиною. Замислене, трохи сумне безмовність оточує її: від її схиленого обличчя, опущених очей, струмливого по плечах покривала як би виходить передчуття печалі. Цнотливістю і душевною чистотою підкорює це маленьке тондо (твір круглої форми), така чистота чується у співі омелюхи - навіть шум великого міста не заглушає їх неголосних, але кришталево - ясних голосів. "Мадонну Конестабиле" не пригнічує ні позолочена, прикрашена рельєфами рама, ні пишність величезного залу; світячись внутрішнім світлом, вона зосереджує на собі погляди. Цей внутрішній світ, що виходить від мадонн, об'єднує всі ці картини, хоча вони написані різними художниками, в різних манерах, в різні епохи.

Найпочесніше місце в нашій виставці займає картина Рафаеля "Сікстинська мадонна", яка стала вершиною його творчості.

"Щоб написати красуню, мені треба бачити багатьох красунь, - писав він. - Але за браком ... в красивих жінок, я користуюся деякою ідеєю, яка приходить мені на думку. Чи має вона будь - яке досконалість, я не знаю, але дуже стараюся його досягти ". Чисті овали осіб, довге пряме волосся, покірні очі, трохи зворушені гіркотою губи - такі його мадонни. Ні чудових нарядів, ні яскравої краси, які так любили його сучасники - венеціанці, ні екстатичних переживань - нічого різкого, експресивного. Тільки тиха материнська радість, злита з таким же тихим передчуттям горя, тільки готовність увійти в світ зі своєю долею і розчинитися в ній. За вмінню створити земний і одночасно позбавлений рис повсякденному буденності образ, по глибині і силі поетичного почуття, завжди вивіреного і приборкати розумом, по точній мірі їх співвідношення Рафаеля можна порівняти з поетом Пушкіним.

"Сікстинська мадонна" знаходиться в Дрезденської картинної галереї. Навряд чи варто її описувати, вона знайома всім нам по репродукціях, а й описи дають так само мало, як і самі репродукції. "Не бачивши оригіналу, я хотів купити собі в Дрездені ... естамп, але побачивши, не захотів і подивитися на нього: він, можна сказати, ображає святиню спогади, - розповідав поет Василь Андрійович Жуковський. - Час, який я провів перед цією мадонною, належить до щасливих годинах життя ". Незвичайна чистота юної матері з дитячим і в той же час самовідданою поглядом, не по-дитячому прозорливий погляд немовляти, вже постігнувшей потаємний сенс життя і смерті, дивовижна натхненність обох - все це робить "Сикстинську мадонну" одним з найвидатніших творінь європейського живопису.

Інші твори живописців.

Учитель

Дійсно, жінка - прекрасний витвір природи, вона уособлює собою початок життя, любов, щастя на Землі. А чи можете ви уявити собі мати, яка хоче заподіяти зло своїй дитині?. Напевно, немає, адже нормою для нас матерів, стало безкорисливе самопожертву в ім'я своєї дитини. Проте почастішали випадки, коли матерями стають зовсім ще юні жінки в 13 - 14 років, яким впору грати з ляльками, а не виховувати дитину; почастішали випадки переривання вагітності юними мамами, а скільки покинутих дітей в дитячих будинках, смітниках, сміттєвих баках!

Рання вагітність або що буває, коли діти грають в дорослі ігри

«Мама, я вагітна ...» - розтираючи соплі і ковтаючи сльози, тремтячим голосом каже дівчинка-школярка. Вона ще вчора грала в ляльки, а сьогодні доросле життя зіграла з нею жорстокий жарт. Навіть у страшному сні матері не хотіли б бачити своїх дочок в такій ситуації. Але таке трапляється часто-густо. Чому так відбувається? Як вберегтися від такої проблеми як рання вагітність? Спробуємо розібратися.

Як відомо, добре все те, що відбувається вчасно. Ранньою вагітністю (її ще називають підліткової) прийнято вважати стан вагітності у дівчаток-підлітків 13-19 років. Саме в цьому віці у дівчинки йде гормональна перебудова організму, коли вона «вже не дівчинка, але ще не жінка", як ще недавно співала кумир всіх дівчат-підлітків Брітні Спірс.

Звичайно, в слаборозвинених країна Африки чи Азії рання, за нашими мірками, вагітність може сприйматися суспільством цілком нормально, але хто в цих країнах надає значення шокуючим показниками дитячої смертності, в тому числі під час пологів? Зрештою, в наших, європейських широтах немає гострої необхідності раніше народжувати багато дітей-помічників у сільськогосподарських роботах, наприклад, для обробітку плантацій рису, як це було в стародавньому Китаї. А ранню вагітність дівчинки-підлітка не стануть вважати благословенням небес, як це відбувається в деяких африканських селах.

У розвинених країнах більшість підліткових вагітностей є незапланованими і, як наслідок, в 70% випадків закінчуються абортами, причому на пізніх термінах, 15% - викиднями і лише 15% припадає на пологи. Чому ж зараз, в наш інформаційний вік, існує проблема ранньої вагітності? Основна причина - відсутність або недостатнє статеве виховання підлітків. Мало хто серйозно замислюється про наслідки вагітності несозревшего організму, а їх безліч.

Проблема здоров'я при ранній вагітності

Основна проблема полягає в тому, що тіло молодої жінки не готове фізично виношувати дитину в такому юному віці.

Підліток знаходиться в сум'ятті, не знає, припинити чи вагітність або продовжувати. Якщо дівчинка вирішується на аборт, вона повинна розуміти, що надалі можуть виникнути гінекологічні проблеми, аж до безпліддя. Якщо вона вирішує народжувати, то піддасть себе серйозному випробуванню, адже в незміцнілому організмі молодої жінки почнуть відбуватися численні складні зміни, які сприяють внутрішньоутробного розвитку плода, готують організм до пологів і грудного вигодовування.

Організм вагітної жінки починає накопичувати будівельний матеріал для зростаючого організму: азот (для синтезу білка), жири (для формування тканин плоду), залізо (для освіти крові), калій (для роботи серцевого м'яза), магній, кобальт, мідь. А це все - додаткове навантаження на організм майбутньої матері. Також при вагітності значно посилюється робота серцево-судинної системи, що, в свою чергу, змушує працювати в посиленому режимі печінку і нирки.

Непідготовлений організм просто може не впоратися з настільки складним завданням, як виношування і пологи здорову дитину. Вага нижче норми у немовлят або немовлята з вродженими дефектами - загальний сумний результат вагітності підлітка.

Психологічна проблема ранньої вагітності

Не менш важливою є і психологічна проблема ранньої вагітності. Дізнавшись про своє становище, молоді дівчата відчувають шок і перебувають в паніці. Психологи кажуть, що звичайною реакцією є почуття провини, гнів і небажання визнати, що трапилося. Це призводить до небезпечних наслідків, адже дівчинка може залишитися без необхідної та своєчасної медичної допомоги.

Найчастіше, вагітним дівчатам не з ким поділитися своїми переживаннями, вони замикаються в собі, часто бувають подавлені, відчувають провину і страх.

Це не дивно, адже відбувається різкий перехід з дитинства в доросле життя, дівчинка стикається з першим серйозним рішенням у своєму житті. Причому прийняти важливе рішення потрібно їй самій, молоді батьки, звичайно, відразу перестають бути «крутими хлопцями» і вважають за краще піти в сторону.

Соціальна проблема ранньої вагітності

Навіть у самому прогресивному суспільстві вагітні підлітки часто стикаються, як мінімум, з осудом. Дівчинка часто залишається один на один зі своєю проблемою, боїться зізнатися навіть батькам. До того ж, частіше рання вагітність відбувається у дітей з неблагополучних сімей, коли між батьками і дітьми немає нормальних відносин, не кажучи вже про якесь вихованні. Крім того, завагітнівши, дівчинка змушена кинути школу або поєднувати материнство з навчанням, що в більшості випадків нереально. Брак освіти «ставить хрест» на подальшій самореалізації дівчинки, у неї практично немає шансів отримати хорошу роботу, зробити кар'єру. Немає хорошої роботи - значить, немає достатньої кількості грошей, що, в свою чергу, штовхає молоду матір на злочини. Беззахисність часто призводить до насильства в сім'ї, безвихідь підштовхує до алкоголізму та вживання наркотиків. Такі жінки, найчастіше, повторно вагітніють, не досягнувши й 20 років. А їхні діти, в свою чергу, виявляються нікому не потрібними і поповнюють будинку малятка.

Профілактика ранньої вагітності

«Обізнаний - значить озброєний» - говорили відважні розвідники. З цим не посперечаєшся: проблему краще запобігти, ніж потім боротися з наслідками.

Отже, що потрібно знати підліткам та їх батькам про ранньої вагітності.

Так, що почала статеве життя дівчинка, повинна чітко розуміти, що в неї можливе настання вагітності. Наскільки вона до цього готова? Чи хоче виносити і народити дитину? Природно, всі ці питання повинні бути вирішені ще до настання близькості. Якщо дівчинка не готова до ранньої вагітності, їй необхідно подбати про контрацепцію. Тут на допомогу і повинні прийти батьки, забезпечивши свою дитину різноманітною та повною інформацією з цього серйозного питання. Дуже важливим також є відвідування лікаря, дитині потрібно з дитинства прищеплювати дбайливе ставлення до свого здоров'я.

Кожна дівчинка повинна знати, що з появою першої менструації вона вже може завагітніти, причому навіть при одноразовому статевому контакті. Фізіологічно рання вагітність можлива навіть при нешкідливих, на перший погляд, заняття петтінгом.

Учениця: Сповідь «маленкої мами»

«Моєю найбільшою мрією залишається сім'я»

ЛЕНА: Мама народила мене після розлучення і так більше і не вийшла заміж, тому я зовсім не знала, що таке справжнє сімейне життя. А мені дуже хотілося дізнатися, нехай навіть на своєму прикладі.

З Сергієм ми познайомилися на танцях. Мені було 15, я вчилася в дев'ятому класі. Сергій мені відразу сподобався, він був гарний, високий і добре танцював. Йому вже виповнилося 16, але виглядав він набагато старше. Я навіть не знаю, чому він звернув на мене увагу, адже на дискотеці було багато красивих дівчат, і одягнена я була не дуже модно. Мама мені не дозволяла зустрічатися з хлопчиками на стороні, ну, я стала запрошувати Сергійка до нас додому. Музику слухали, дивилися телевізор ... Сергій цікавився тільки музикою і машинами, хотів бути шофером.

А я хотіла сім'ю. І тому не сильно пручалася, коли Сергій почав схиляти мене до «постільних» відносин . Я чомусь вирішила, що він мене любить і теж хоче сім'ю.

Ми обидва злякалися, коли я зрозуміла, що вагітна. Я дуже боялася розповідати про це мамі, бо не хотіла, щоб нас лаяли. Я думала, вона заборонить нам бачитися. Сергій запропонував нікому нічого не розповідати, а дочекатися пологів, і тоді вже нічого не можна буде заборонити.

А потім живіт став помітний, і мама про все дізналася. Вона мене не лаяла, тільки плакала і весь час повторювала, що я зламала собі життя. Вони домовилися з бабусею, що я поїду до неї в Калінінград і там мені викличуть передчасні пологи. Я повернуся в Пітер і закінчу школу, а потім спробую вступити до інституту. Але я не хотіла в інститут, я хотіла сім'ю. Дивно, що мама і бабуся не подумали, що дитина вже жива, адже вона щосили ворушиться, а якщо штучні пологи, то вона буде вже не жива. Але я була на все згодна, тільки б мене не розлучали з Сергієм.

Нам призначили обстеження і день госпіталізації. А я писала Сергію листи, і бабуся бачила, як я сумую. Вона подзвонила мамі і сказала: «Вони повинні бути разом, та й дитя живе вбивати негоже!» Мама зітхнула і пішла до батьків Сергія.

Батьки спочатку Сергія вилаяли, потім обидві мами поплакали, заспокоїлися і вирішили, що мені потрібно народжувати і нам з Сергієм одружитися. Сергій сидів насупившись і ніякої особливої радості не висловив. Втім, і не заперечував. Так я повернулася народжувати додому.

Що змусило мене полюбити майбутньої дитини? Напевно, збувається мрія про сім'ю - нас буде троє. Я вірила, що Сергій буде добрим, турботливим, буде нас любити і берегти. Адже він не відмовлявся одружуватися. Але Сергій став вступати до технікуму і під цим приводом приходив все рідше і рідше.

В кінці серпня я народила дівчинку, а 1 вересня пішла в 10 клас. Сергій мене не відвідував, але зустрічати з пологового будинку прийшов. Був спокійний, дивно стриманий, на запитання про ім'я дочки відповів: «Як сама вирішиш».

У школі дивилися на мене хто з осудом, хто з подивом. Класна сказала, що я зробила велику дурість, почавши так рано жити статевим життям, але що правильно не стала псувати здоров'я абортом. І завжди відпускала мене з уроків погодувати доньку чи посидіти вдома, якщо вона хворіла.

Сергій навчався в технікумі і приходив все рідше і рідше. На питання про весілля відмовлявся тим, що потрібно зібрати грошей. А потім черговий мамин коханий якось посварився з Сергієм, заявивши, що він мені не пара. Мабуть, Сергій тільки цього і чекав. Або чогось подібного. Він теж розлютився, сказав, що ніколи мене не любив і не хоче пов'язувати зі мною життя. Мовляв, йому ще рано бути батьком і чоловіком, він хоче стати на ноги, а сім'я буде йому тільки заважати. Батьки Сергія бігали до нас, вмовляли сина, але він так і не змінив свого рішення.

Так і не здійснилася моя мрія. До сих пір я одна, хоча донечкі вже шість років. Мама теж розлучилася зі своїм останнім чоловіком. І живемо ми втрьох - три жінки без чоловіків і батьків.

Я дуже люблю свою донечку і навіть з жахом думаю, що її могло б не бути. І зробила б це я сама. Проте як і раніше моєю найбільшою мрією залишається сім'я, в якій мене і донечку захищав би і беріг чоловік. Але сім'ї все немає і немає.

Підсумок

Безумовно, не можна сказати, що рання вагітність має тільки негативні наслідки. Є, звичайно, і щасливі винятки, як, наприклад цілеспрямована і не зломлена життєвими труднощами юна Катя Тихомирова з улюбленого багатьма фільму «Москва сльозам не вірить» у виконанні Віри Алентової. Але чи багато таких Кать серед нас?

Все-таки, винятковими краще бути в чомусь іншому.

Дорогі дівчата, це величезне щастя і величезна відповідальність - бути матір'ю! Здоров'я ваших дітей у ваших руках. Я знаю, що не всі з вас люблять прислухатися до порад лікарів, педагогів, батьків. Звичайно, жити "своїм розумом", а по суті, без всякого міркування перелітати з квітки на квітку подібно метелику, що поспішає назустріч своїм бажанням, набагато приємніше. Але мені здається, що легковажність тут недоречно і навіть злочинно. Адже з деяких пір ви починаєте розпоряджатися не тільки своєю долею і своїм здоров'ям, а й долею і здоров'ям іншої людини ... Того, який поки ще не народився. Того, який через кілька років стане господарем країни ... Доля нації в ваших руках, дівчата. (Слайд 8)

Додаток Б

Зразок виховної години

Тема. Одвічніше всього іншого - любов, у пісні юності перше слово - любов, Омар Хайям.

Мета: сформувати поняття про соціальні аспекти статевого дозрівання, статеві взаємовідносини, наслідки статевих відносин; розкрити особисту і соціальну суть кохання як найвищого людського почуття, показати вплив кохання на духовне збагачення людини.

Хід виховної години

Повідомлення теми, мети, очікуваних результатів.

На дошці вивішую вислови.

«Истинная любовь не может говорить, потому что истинное чувство выражается скорее делом, чем словами» (В.Шекспир)

«В присутности предмета любви немеют самые смелые уста, и остается невысказанным именно то, что так хотелось бы сказать» (М.Сервантес)

«Язык любви, язык чудесный,

Одной лишь юности известный» (М.Ю.Лермонтов)

«Счастье душа познает лишь любя» (Гете)

«В душе померк бы день и тьма настала б вновь,

Когда бы из нее изгнали мы любовь» (Мольер)

«Любить - это значит смотреть не друг на друга,

А смотреть вместе в одном направлении» (А. де Сент-Экзюпери)

«Без чистоты интимных чувств немыслима чистота чувств гражданских» (В.А.Сухомлинский)

Вчитель. Слова любви должны быть тихими,

В них чувств нетронутая глубь.

Они багряными гвоздиками

Слетают с удивленных губ.

Они должны быть опаленными

Борьбой с любым оружьем зла.

И только с ними мы, влюбленные, -

Как два распахнутых крыла.

Вчитель. у давньоіндійській теорії про потяг людини говориться про те, що кохання має три складових - душу, розум і тіло. Потяг душі породжує дружбу, розуму - повагу, тіла - бажання.

Складемо асоціативні кущі.

Соціальна зрілість - це необхідний етап розвитку вашої особистості.

Сексуальні стосунки формуються в рамках культури.

Кожна людина переживає в житті почуття закоханості. Що ж воно в нас викликає?

Вчитель. Чи стосується вірш Л.Татьяничевої «Три признания в любви» до нашої теми?

В праздничном блеске

Весеннего дня

Подруга мне говорила:

Прекрасный возлюбленный

У меня.

Любит, как бог Ярила! -

Летом,

В тени молодых ветвей,

С нею мы встретились снова:

Хороший отец

У моих детей:

Душу отдаст

За любого.-

Вьюга снегами поля замела.

С подругой мы вновь

Повстречались.

Верного друга

Судьба мне дала.

Нам вместе и старость -

Не старость!

Так. Мова йде про велике і складне - про життя, кохання, про збагачення почуттів у різні роки спільного життя. Наші асоціації з весною, літом і зимою - це періоди життя людини: юність, зрілість та старість.

Вчитель. Розглянемо ситуацію.

Олена давно задивлялася на десятикласника Максима. І не лише вона. Він подобався багатьом дівчатам: гарний, до­тепний, має власний мотоцикл. Правда, репутація в нього не вельми - багато дівчат уже плакали через нього. Та це лише додавало йому популярності.

Одного дня Максим зустрів Олену після школи і запросив покататися. Дівчина одразу погодилась: нарешті її мрія здійснилася.

«Головне, - подумала вона, не розчарувати його».

Коли вони залишилися па самоті, Максим запитав: «Я тобі подобаюсь? Ти мене любиш?»

«Так», відповіла дівчина.

«Тоді довірся мені», сказав Максим. Він запропонував їй фізичну близькість, і вона не насмілилася відмовити...

Наступного дня Олена побачила Максима в школі, коли той розмовляв з хлопцями. Підійшла, привіталася, але він навіть не глянув у її бік. Дівчина кілька тижнів переживала, шукала зустрічі з Максимом (який, навпаки, усіляко уникав її), аж поки відчула, що вагітна...

Робота в групах.

Вчитель. Обговоріть і розкажіть класові про наслідки одного з можливих варіантів розвитку подій.

Варіант 1. Під тиском батьків Олена і Максим погоджуються взяти шлюб. З якими психологічними і матеріальними проблемами вони зустрінуться? Чи готові вони вирішувати ці проблеми? Чи вдасться їм продовжити навчання? Чи великі шанси на збереження цього шлюбу?

Варіант 2. Олена зважується на аборт - штучне переривання вагітності, яке дуже небезпечне для здоров'я (може спричинити психологічну травму і безпліддя).

Варіант 3. Олена вирішує народити дитину. Які можливі не­гативні наслідки для здоров'я матері-підлітка і дитини під час вагітності, пологів, після народження дитини (незрілість материнського організму, безсонні ночі, матеріальні проблеми, осуд батьків і громади)? Які шанси має Олена продовжити на­вчання і отримати професію? Які наслідки цього рішення для Максима (тест на ДНК крові є підставою для визнання батьківства і призначення аліментів на дитину)?

Варіант 4. Олена вирішує народити дитину і віддати її на вси­новлення.

Вчитель. Давайте розглянемо таблицю.

Причини відмови від сексуальних стосунків

Занадто молода(ий) або просто не готова(ий)

«Я ще надто молода»

«Я не впевнений»

«Я не готова»

Прагнення емоційної близькості

«Не треба поспішати»

«У нас попереду багато часу»

Небажана вагітність, можливість інфекцій

«Я ще не хочу стати мамою (татом)»

«Не існує абсолютно надійного захисту»

«ВІЛ та інші інфекції передаються статевим шляхом»

Потреба в коханні

«Вибач, але я тебе не кохаю»

Релігійні або власні моральні цінності і переконання

«Позашлюбні сексуальні стосунки - гріх»

«Для мене позашлюбні сексуальні стосунки неприйнятні»

Можливий осуд батьків, родичів, громади

«Цього не втримаєш у таємниці»

«Ти не знаєш моїх батьків»

Стан сп'яніння

«Алкоголь - поганий радник»

«Тільки не тепер, коли ми випили»

Небажана пропозиція або тиск

«Мені це не подобається»

«Не тисни на мене»

«Ні, я не хочу»

Методом «мозкової атаки» з’ясуйте:

.        Які з причин відстрочки інтимних сексуальних стосунків здаються вам правильними, а які - ні?

.        Які з них є найважливішими (прийнятними для всіх)?

.        Назвіть ще якісь причини для відмови від сексуальних пропозицій.

.        Якими словами це можна виразити?

Вчитель. 1. На зворотній стороні відкидних дошок записуємо відповідь на запитання «Що для вас означає кохання?». Окремо хлопці та дівчата.

. Складемо асоціативний кущ.

1.      Методом «мозкової атаки» доповніть наступне:

а)      міжстатеві стосунки, ділові стосунки, дружба між людьми
різної статі, братерські стосунки...

б)      романтичні стосунки, платонічні стосунки, симпатія, емо­ційна близькість, кохання...

в)      сексуальні стосунки, фізична близькість, інтимна близь­кість, інтимні стосунки, статеві зв'язки, сексуальна активність, секс, статевий акт, статевий контакт, сексуальний контакт...

2.      Впорядкуйте статеві стосунки за рівнем сексуальної складо­вої, починаючи з найбільш нейтральних:

а) симпатія, б) кохання, в) цікавість, г) емоційна близькість, ґ) дружба,

д) фізична близькість.

Подумайте над віршем поета Василя Федорова.

Любовь!

Горят ее костры,

Мудреют люди в добром свете,

Любовь и Правда -

Две сестры,

Идущие через столетья.

Две песни счастья и добра,

Всегда звучащие призывно,

Одна безпечна и наивна,

Другая сдержанно мудра.

Когда они придут к порогу,

Ты дверь души

Для двух открой.

В наградах первой

Мало проку

Без одобрения второй.

Похожие работы на - Шляхи профілактики підліткової вагітності в умовах загальноосвітньої школи

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!