єкта, яке повинне забезпечити виявлення наявних фактів порушення бюджетного законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально-відповідальних осіб.
фінансовий контроль ревізійний служба
4. Контроль як вияв влади. Контроль виконання існуючих програм та спонукання до прийняття відповідях програм (наказ, взаємна угода, стимулювання)
Економічний розвиток суспільства сприяв розширенню сфери контролю, зміни структури державних видатків і контролю за їх здійсненням.
В сучасних умовах економічного розвитку держави недостатньо лише зміна структури видатків і дотримання законів,необхідно досягти цілі у найбільш економний,ефективний та результативний спосіб.
Контроль поділяється на зовнішній контроль та внутрішній контроль.
Державний зовнішній контроль - це контрольні заходи, які здійснюються ззовні.
Зовнішній контроль здійснюють:
Верховна Рада України;
Рахункова палата України;
Міністерство фінансів України;
Державна казначейська служба України;
Державна фінансова інспекція України;
Державна податкова служба України;
Аудитори та аудиторські фірми.
Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.
Рахункова Палата України контролює:
виконання Державного бюджету України ;
відповідність затверджених бюджетних асигнувань державного бюджету бюджетному розпису та виконання розпису;
утворення,обслуговування і погашення зовнішнього і внутрішнього боргу України;
ефективність управління коштами державного бюджету Державною казначейською службою України;
використання коштів резервного фонду та стабілізаційного фонду Кабінету міністрів України;
використання коштів місцевих бюджетів в частині трансфертів,що надаються з державного бюджету;
тощо.
Міністерство фінансів України:
здійснює контроль на всіх стадіях бюджетного процесу:
за дотриманням бюджетного законодавства;
за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів;
тощо.
Державна казначейська служба України здійснює контроль за:
веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;
бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;
відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;
відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;
тощо.
Державна фінансова інспекція здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства за:
цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита);
цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;
відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита розпорядників бюджетних коштів.
Державна податкова служба України здійснює контроль за:
своєчасністю подання передбаченою законом звітності;
своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на ДПС України;
встановленими строками здійснення розрахунків у іноземній валюті;
додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги);
додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних Рад порядку прийняття і обліку податків і інших платежів,своєчасністю і повнотою їх перерахування до бюджету;
правомірністю відшкодування податку на додану вартість;
у сфері виробництва та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та їх оптової і роздрібної торгівлі;
у сфері виробництва , обігу та реалізації підакцизних товарів;
за погашенням податкового боргу з податків та інших платежів;
обліком, зберіганням, оцінкою, розпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави;
тощо.
Державний внутрішній контроль повинен забезпечити належне управління державними фінансами і розглядається як сукупність трьох складових: внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та їх гармонізація.
Внутрішній контроль - це комплекс дій, правил та заходів,запроваджених керівництвом субєкта господарювання державного сектора економіки,що постійно застосовується в ході діяльності організації з метою забезпечення впевненості в досягненні нею цілей:
результативності діяльності,економності та ефективності використання ресурсів;
відповідності чинним законам,іншим нормативно-правовим актам, політиці та процедурам;
незалежності та надійності інформації, рахунків та даних;
захисту активів від втрат, в тому числі тих, які виникли через зловживання, неврегульованість законодавства чи корупцію.
Внутрішній контроль - це постійний управлінський процес, який охоплює всі операції кожної структурної одиниці і повинен забезпечувати визначення й аналіз ризиків діяльності організації з метою їх попередження чи обмеження.
Середовище контролю повинне забезпечувати в організації стурбованість та дисциплінованість.
Ідентифікація ризиків повинна бути постійним процесом,що здійснюється з урахуванням змін у економічному та нормативно-правовому середовищі,так як здійснюється з метою визначення ризикових сфер діяльності.
Аналіз ризиків визначає суттєвість впливу ідентифікованих ризиків на діяльність організації, їх наслідки та ймовірність виникнення.
Управління ризиками - комплекс заходів з передачі, прийняття або попередження (обмеження) ідентифікованих та проаналізованих ризиків.
Контрольні процедури повинні функціонувати на всіх рівнях управління.
Контрольні процедури включають:
авторизацію та підтвердження;
розподіл обовязків та повноважень;
контроль за доступом до ресурсів та їх обліку;
контроль за достовірністю проведених операцій;
звірку облікових даних з фактичними;
оцінку загальних результатів діяльності організації;
оцінку окремих операцій,процесів та видів діяльності;
нагляд.
Інформаційне забезпечення. Керівництво та відповідальні працівники організації для прийняття правильних управлінських рішень,належного здійснення операцій та контролю за ними повинні мати повну, своєчасну, достовірну та доступну інформацію фінансового та не фінансового характеру як про зовнішні, так і про внутрішні події.
Моніторинг повинен забезпечити адекватне та невідкладне запровадження рекомендацій і пропозицій для усунення наявних та попередження можливих недоліків системи внутрішнього контролю.
Внутрішній аудит допомагає керівництву в досягненні поставленої перед організацією мети,використовуючи систематизований і послідовний підхід до оцінки та підвищення ефективності внутрішнього контролю.
Зовнішній і внутрішній контроль можуть мати характер ієрархічного контролю, характерною ознакою є підзвітність.
Рівні ієрархічного контролю:
між законодавчою владою і урядом;
між центральною владою і бюджетними установами;
між головними розпорядниками і розпорядниками нижчого рівня;
між управліннями і підпорядкованими їм підрозділами.
Ієрархічний контроль та підзвітність означають, що:
нижчестоящі установи та/ або підрозділи відповідають за результати діяльності на конкретному рівні;
вищестоящі установи регулюють відповідну діяльність і контролюють її.
Література
1. Конституція України // Закон України: В 11т. - Верховна Рада України. Інститут законодавства. - К.: 1997. - Т.10. - С.3-41.
. Бюджетний кодекс України, 2010, N 2457, ст. 192.
. Податковий кодекс України, 2010, №2755-IV.
. Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27.04.95 №335/95.
. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні // Відомості Верховної Ради.