яні й дерново-слабопідзолисті супіщані ґрунти і лучні содові солончаки в комплексі з чорноземно-лучними солончакуватими ґрунтами і плямами карбонатних солонців.
Корисні копалини. На території області налічується 428 родовищ різноманітних корисних копалин, серед яких 194 можуть розроблятися. Мінерально-сировинний потенціал регіону на 66,7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин - нафти, природного газу, торфу; 30,3% належить будівельній сировині, 3% - решті. Нафта представлена 21 родовищем, на яких видобувні балансові запаси складають 12,7 млн. т, що становить 9,45% від запасів України. Видобувні запаси вільного газу складають у 11 родовищах 10,5 млрд.м3, що становить 1% від запасів України. Розчинений газ представлений 19 родовищами, видобувні запаси - 1,5 млрд.м3, що складає 4,18% від запасів України, а газовий конденсат - 2,95%. Серед родовищ вуглеводнів найбільшими щодо запасів є Гнідинцівське, Леляківське і Талалаївське. Вони є основою сировинної бази нафто-газовидобувної промисловості області (понад 50% запасів і 80% видобутку). Перспективними для пошуків родовищ вуглеводнів є надра Варвинського, Прилуцького, Талалаївського, Срібнянського, Ічнянського районів області. Торф представлений 256 родовищами, з них 88 родовищ із запасами 64,2 млн. т. Придатні до експлуатації. Перспективними для пошуків та видобутку торфу є надра Ріпкинського, Семенівського, Чернігівського, Корейського, Корюківського, Прилуцького, Менського, Сосницького, Борзнянського та Городнянського районів. У цих районах торф відрізняється високою якістю, помірною зольністю (10-16%) і ступенем розкладання (25-35%). Сировинна база будівельної галузі представлена 121 родовищем, з яких розробляється 65 родовищ. Розвідані запаси 98 родовищ цегельно-черепичної сировини, 9 - будівельного піску, 6 - будівельної крейди, 3 - скляної сировини, 3 - тугоплавкої глини, 2 - цементної та 1 - керамзитової сировини. Загальнодержавне значення мають запаси високоякісних скляних пісків (Ріпкинський район). Велике промислове значення представляють родовища крейди в Новгород-Сіверському районі та цегляної сировини по всій території області. Налічується близько 15-ти родовищ глин, придатних для виготовлення черепиці, кахлю, гончарних виробів і виробів художньої кераміки. Гірничо-хімічна та агрохімічна сировина представлена запасами бішофіту та фосфоритів. На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту (Новоподільске родовище Ічнянського району). Бішофіт є природним полімінеральним розсолом з високим вмістом хлориду магнію, брому та більш ніж 20 мікроелементів. Ця мінеральна сировина може використовуватися як бальнеологічний засіб, а також у багатьох галузях народного господарства: хімічній, будівельній промисловості, кольоровій та чорній металургії, електроенергетичній, легкій промисловості, сільському господарстві. Ведуться роботи з розширення видобутку, використання і реалізації бішофіту. Перспективні площі залягання фосфоритів поширені, в основному, в Городнянському, Щорському, Семенівському, Новгород-Сіверському, Коропському, Сосницькому, Менському районах області з сумарними прогнозними запасами понад 240 млн. тонн. Унікальні за своїми запасами й лікувальними якостями джерела мінеральних вод, що поширені в центральній частині області.
.3 Економіка району
Утворений в 1963 році, займає площу 210.6 га. Населення 31.7 тис. чол..Центр смт Ріпки. Розташований на північному заході Чернігівщини межує з Чернігівським і Городнянським районами Чернігівської, Гомельським, Лоєвським, Брагинським - Гомельської області Білорусі. Через район пролягли міжнародна автомагістраль Одеса-Санкт-Петербург і залізниця Київ-Санкт-Петербург.
населених пунктів.
Це - край змішаних лісів, різнотравних луків, боліт, ярів та мальовничих озер, серед яких перлиною сяють олешнянські Голубі озера. На заході протягом 75 км протікає р. Дніпро, на півночі - Сож. Є кілька невеликих річок: Немильня, Вир, Борзна, Білоус, Вертіч, Замглай. Багата флора і фауна. 40 видів рослин занесено до Червоної книги України. Створено 22 заказники місцевого значення. Мисливські угіддя - одні з найбільших в Україні.
Корисні копалини - торф, глина, кварцовий пісок. Площа лісів сягає 80 тис.га.
Районний центр - селище міського типу Ріпки. Знаходиться за 39 км від Чернігова і за 3 км від залізничної станції Голубичі. Вперше згадується у 1607 р. На початку ХІХ ст. отримало статус волосного містечка.
Відоме гончарними виробами. Одне з найдревніших міст не лише району, а й держави - Любеч, згадується у давньоруському літописі "Повість минулих літ" під 882 р. В ХVІІ-ХІХ ст. Любеч був сотенним містечком, волосним центром, належав чернігівському полковнику П.Полуботку, родині Милорадовичів.
З 16 промислових підприємств району найвідоміші: Добрянський держлісгосп - один з найбільших в Україні, Добрянські швейна та меблева фабрики, Папірнянський кар'єр кварцевих пісків, Голубівський цегельний завод. Розвинуте лозоплетіння в Радулі, гончарство - в Олешні.
В районі широко розвинута соціальна сфера. Охорону здоров'я забезпечують центральна районна лікарня, Любецька та Добрянська районні лікарні, 50 фельдшерсько-акушерських пунктів. Працює територіальний центр з обслуговування одиноких престарілих громадян та інвалідів. Освіту здійснюють 42 школи та Замглайське професійно-технічне училище. В Ріпках працюють районна гімназія, дитячо-юнацька спортивна школа. Для задоволення культурних потреб населення є 8 будинків культури, 33 сільських клуби, 3 районні та 32 сільські бібліотеки, 3 дитячі музичні школи, 2 історико-краєзнавчих музеї, 4 музейні кімнати. Виходить районна газета "Життя Полісся".
В селищах Добрянка, Ріпки та Любеч функціонують стадіони. Вагомі здобутки мають спортсмени - вихідці з району: срібний призер чемпіонату Європи серед жінок з боротьби самбо Н.Смаль (с.Грабів), інтер-континентальний чемпіон IBF з боксу серед юніорів С.Рубіс (смт. Ріпки), золотий призер першості України з легкої атлетики серед юнаків В.Дубоносов (смт. Ріпки).
Минуле району репрезентують пам'ятки археології, починаючи з доби неоліту, архітектури, історії. Крім Любеча, на території району локалізоване біля с. Малий Листвен літописне місто Листвен, де в 1024 р. відбулася битва Ярослава Мудрого з Мстиславом Володимировичем, князем Чернігівським. В Любечі збереглися Антонієві печери (ХІ ст.), кам'яниця П. Полуботка (поч. ХVІІІ ст.), Спасо-Преображенська церква (ХІХ ст.). Привертає увагу дерев'яна церква Різдва Богородиці (кін. ХVІІІ ст.) у с. Суличівка.
Уродженцями Ріпкинського району є Святий Антоній Печерський, церковний діяч, засновник Києво-Печерської Лаври; Малуша, мати князя Володимира; С.Русова, педагог і громадський діяч; Л.Горлач, український письменник. Десять років прожив у Добрянці поет В.Самійленко.
Висновок
Дослідивши ґрунтово-кліматичні умови території, що була дана для виконання курсової роботи, я зробила висновок, що вони є придатними для вирощування в декоративному розсаднику наступних деревно-кущових порід: туї західної, гліду звичайного, аґрус (сорти) та верес, виконавши певні заходи з освоєнням незайнятих земель, та підготувавши ґрунт для вирощування цих порід і зробивши ретельне планування території розсадника.
Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника
.1 Технічне завдання на розробку проекту організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника
.Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.
2.Призначення розсадника - вирощування деревно-декоративних порід з подальшим їх збутом, кожного року потрібно виростити садильний матеріал в наступній кількості аґрус 5000, туя західна 3000,глід звичайний форма махрово квіткова 600 штук щепленням, верес сорти 7000 штук розмноження живцюванням.
3. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.
4. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.
5. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку грунту.
6. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.
7. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід.
8. Скласти технологічні карти вирощування садивного матеріалу та визначити виробничі витрати.
9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.
10. Скласти план реалізації продукції розсадника.
11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.
12. Провести розрахунок витрат на вирощування запланованої продукції та очікувані надходження від реалізації вирощеної продукції.
14. Описати організацію праці та систему техніки безпеки у розсаднику.
2.2Характеристика ділянки, відведеної під розсадник
Аґрус - Ribes uva-crispa - вид <#"justify">1.Аґрус - багаторічна рослина. Гілки її живуть і добре плодоносять до 7-8 років; коренева система і основа куща можуть жити довше. Довговічність пояснюється особливістю його біології. На протязі багатьох років аґрус зберігає здібність давати пагони заміщення від основи куща. На цих пагонах нульового порядку на слідуючий рік виростають бокові розгалуження - пагони першого, другого, третього порядків, які несуть основний урожай. Ці молоді, добре розвинуті гілки заміщують старі, які потрібно вирізувати при перших ознаках старіння. Таким чином іде постійна заміна старих гілок новими, молодими. Добрий ріст пагонів першого і більш високих порядків особливо важливий для плодоношення куща. Чим більше буде гілок першого порядку і чим сильніше їх ріст тим більшим в наступних роках буде урожай. Аґрус - культура зимостійка. Але ті сорти які погано переносять низькі температури, особливо в зими без снігу, як правило, весною затримуються в розвитку. Аґрус реагує на умови догляду і ґрунтово-кліматичні умови. На занедбаних, неудобрених ділянках при поганому обробітку ґрунту і без обрізки кущі аґрусу стають старими у віці 12-15 років. Плоди аґрусу звичайного містять цукор (глюкозу, фруктозу, сахарозу), вiтамiни, органiчнi кислоти, флавоноїди, макро та мiкроелементи, фенольнi сполуки. Галеновi препарати агрусу звичайного мають жовчогiннi, сечогiннi та послаблюючi властивостi. У народнiй медицинi застосовують при гiпертонiї, атеросклерозi, набряках, холециститах, гепатитах, захворюваннях нирок i сечового мiхура, ожирiннi.
2.Туя західна -рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Відомо 5 видів, поширених у Східній Азії і Північній Америці. В Україні вирощують як декоративні 4 види, найчастіше тую західну до 20 м заввишки. Вона морозостійка, добре витримує задимлення і стриження; деревина легка, стійка проти гниття. Культивують у ботанічних садах і парках майже по всій Україні. Річний приріст у висоту 25-30 см, завширшки 10см. Тіньовитривала. Невимоглива до родючості грунту, переносить сухість грунту і надлишкове зволоження, але віддає перевагу свіжим, досить зволоженим, родючим суглинкам. Має красиву форму крони. Рекомендується для одиночних і групових посадок. Морозостійка.Форма вересковидна - карлікова рослина. Висота 10-річної рослини біля 60см. Поширений сорт з конічною кроною. Примітний три кольоровим забарвленням листя, від яскраво зеленого у основи, темно - зеленої в середині рослини і ясно - коричневою кроною.
3.Глід колючий (лат. <#"justify">.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин
Допоміжна частина займає 20-30% території розсадника, її призначення - обслуговування виробничої частини розсадника яка включає посівне, шкільне та маточне відділення.
Таблиця 2 - Розрахунок площ посівного відділення
№ п/п Назва породи Термін вирощу- вання сіянців, роківЩорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.Кількість полів у сівозміні, шт.Схема висіву насіння, м Площа посівного відділення, м2Загаль наодного полящорічного посіву1234567891Туя західна2320.05х0.072110.510.52Глід звичайний10.610.08х0.062.92.92.9Усього23.913.413.4
Висновок: кожний рік розсадник буде випускати 3600 тис. сіянців. Зокрема туї західної - 3000 і гліду звичайного - 600 шт. в рік. Посівне відділення займає 23.9= 24 м2, або 0,0024 га площі розсадника.
Посівні відділення розташовані на невеликих ділянках з регулярним і необхідним зволоженням, звільнених від шкідників і хвороб шляхом внесення потрібних пестицидів та інсектицидів (для профілактики).
Таблиця 3 - Розрахунок площі шкільного відділення
№ п/п Назва породи Термін вирощування, роківЩорічний відпуск саджанців, тис. шт. Відпад за період вирощування, тис.шт. Потрібно посадити з урахуванням відпаду, шт шт. Схема розміщення, м2 Площа, м2Кількість полів у сівозміні, шт. Площа_під породу_у відділенні, га живлення одного саджанцяОдного_поля сівозміни1234567 891011Деревна (декоративна) шкілка1Туя звичайна4 53.0 3.01.5 1.54500 45001х0,8 1,5х2 0,8 33600 135005 61.8 8.12Глід звичайний4 0.60.39001х119005 0.43Верес373500105001х0.50.5525042.1Плодова шкілка2Аґрус352.575001.4х11.41050044.2Усього по відділенню16.6
Висновок: для вирощування стандартного садивного матеріалу для потреб озеленення, а саме туї західної закладаємо 2 шкілки, глід звичайний 1-у шкілку на 5 років, аґрус одну шкілку з терміном вирощування 3 роки. Декоративний кущ Верес вирощують 3 роки в одній шкілці. Кожний рік розсадник буде випускати 27.9 тис. саджанців. Зокрема: туї західної - 9000 шт., глід звичайного - 900 шт., верес -10500 шт., аґрусу - 7500 штук в рік. Площа шкільного відділення становить 16.6 га розсадника.
Розрахунок площі захищеного ґрунту
З метою масового розмноження декоративних форм аґрусу та свересу доцільно використовувати закритий грунт. Розрахунок площі закритого ґрунту здійснюємо за формою табл.4.
Таблиця 4 - Розрахунок площі закритого ґрунту
№ п/пНазва рослини українськаНазва рослини латинськаПланове завданняСхема посадки, посівуКількість рослин на 1 м2Корисна площа, м2 Загальна площа, м21АґрусRibes uva-crispa50000.1х0.0812540522ВересCalluna70000.07х0.0720434.344.5996.6
Висновок: В теплиці буду вирощувати аґрус та верес вегетативно. Площа теплиці становитиме 96.6 метрів квадратних, 0.0097 га.
Маточне відділення призначене для заготівлі підщеп, насіння та живців для потреб розсадника.
Таблиця 5 - Розрахунок площі маточної плантації
Назва породиРозміщення рослин на площі, мПлоща живлення однієї рослини, м2Кількість рослин на 1 га, шт.Плановий вихід живців зПланове завдання на заготівлю живців тис. шт.. Площа, гаОднієї рослини 1 га тис. штук плантації змінного поля у рядку між рядками12 34567891011Глід звичайний ф. махрово квіткова22425002562.50.5 0.2 0.20.2Варес (сорти)1.51.52.2544441775.50.70.157 0.1570.157Усього0.3570.3570.357
Висновок: В розсаднику маточник Глід звичаний форма махрова червоно квітковій займає площу 0,2 га з нього щорічний вихід живців з 1 га -62.5 тис. шт. та Версу (сорти) - 0,157 га, з виходом живців з 1 га - 75.5 тис. шт. В перспективі планується зменшити території маточної плантації, а з часом і взагалі можна позбутися її і рослини, які були маточниками можна реалізувати для озеленення.
2.4 Організація території розсадника
Розсадник закладається на ділянці не занадто віддаленій від населеного пункту та транспортної авто-залізничної магістралі, яка буде звязувати його з користувачами садивного матеріалу і сприятиме кращому забезпеченню робочою силою, особливо у весняний і осінній періоди з найбільшим обсягом робіт.
Основною структурою організаційної території розсадника є постійні дороги, меліоративна мережа та полезахисні лісосмуги. Дороги і мережа зрошувальної системи розподіляють територію розсадника на зімкнені контури, розміри яких увязані з площею виробничих і допоміжних частин.
Стосовно конфігурації ділянки для розсадника: має квадратну не надто витягнуту прямокутну форму. Так як витягнуті ділянки менш придатні, вони обумовлюють збільшення протяжності доріг і витрат на загорожу. Ділянки неправильної форми ускладнюють проведення механізованих робіт і нарізання полів сівозмін.
Кращим для закладання розсадника є ділянки з рівним рельєфом або ділянки із схилом, що не перевищує 2-3 градуси, що відповідає даному проекту.
Територія характеризується родючими ґрунтами і сприятливими водно-фізичними властивостями: ґрунт - чорнозем опідзолений, легкий, середньосуглинковий, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН=6,0 - 6,7).
Для забезпечення необхідних умов для розвитку деревних рослин в розсаднику ґрунт відповідає наступним вимогам:
Пухкий ґрунт з потужністю орного шару в межах 25-30 см і підґрунтям, що дозволяє подальше поглиблення його до глибини 35-40 см. В ґрунті є достатня кількість доступних для рослин елементів мінерального живлення.
На території розсадника не спостерігаються ділянки з вязкими глинистими, сильнопідзолистими та засоленими ґрунтами, а також площі дуже засмічені кореневищними бурянами. Розсадник не закладається на торфянистих, заболочених чи камянистих ґрунтах. Придатними для розсадництва є повишені ділянки з середнім (приблизно 5-8 м) заляганням ґрунтових вод, що сприяє нормальному розвитку кореневої системи рослин, визріванню річних пагонів, що попереджає підмерзанню рослин взимку.
При виборі території під розсадник враховується такий фактор як вітер. Сила переважних вітрів в середньому, їх направленість, позитивний та негативний вплив. На незахищених від вітру площах в зимовий час спостерігається здування снігу з відкритих ділянок і накопичення його на площах, зайнятих рослинами. На ділянках без снігу взимку грунт промерзає глибше, інколи так глибоко, що може призвести до загибелі рослин від вимерзання, тому створюються такі умови, щоб цього запобігти (створення полезахисних смуг).
Весною і влітку вітри приносять шкоду внаслідок сильного висушування грунту, що різко збільшує потребу в обсягах зрошення. При недостатньому зрошенні у рослин від вітру різко зростає інтенсивність транспірації. Внаслідок того, що корені не в змозі покрити надмірну витрату вологи надземною частиною рослин, наступає зівянення, а в подальшому, у разі відсутності зрошення, можливе і відмирання рослин.
Тому, в розсадниках Лісостепу обовязковим є створення штучних полезахисних лісосмуг, які розміщують по периметру ділянки розсадника, а на великих за площею розсадниках і в його межах - поперек дії переважаючих вітрів.
Під час влаштування розсадника ми уникали підвищених місць та найбільш несприятливих для розсадника ділянок: котловин, низин або невеликих полян серед лісу.
Вміст вологи в ґрунті має надзвичайно важливе значення для розвитку рослин у відкритому ґрунті. За нестачі вологи, особливо у посушливі роки, значно погіршуються водне та мінеральне живлення, що призводить до послаблення росту надземної частини рослин. В той же час і надлишок вологи в ґрунті не сприяє розвитку дерев і чагарників. Волога заповнює ґрунтові пори, внаслідок чого ускладнюється доступ повітря до коренів, погіршується повітряне живлення рослин, що веде до пригнічення їх діяльності, а в окремих випадках може призвести і до загибелі.
На даному обєкті ґрунтові води залягають не надто високо і не надто глибоко (7 - 10 м), що є оптимальним для вирощування декоративних дерево-чагарникових рослин (нормальний розвиток кореневої системи).
Окультуреність ґрунту, його заселеність шкідниками та збудниками хвороб. Ступінь окультуреності ґрунту визначають за вмістом в ньому поживних речовин, його структурністю, потужністю орного шару та очищеністю від бурянів, в першу чергу, від багаторічних. Від окультуреності ґрунту ділянки, відведеної під розсадник, в значній мірі, залежить спосіб первинного освоєння площі.
Під час вибору ділянки під розсадник проводилось ретельне енто - фітопатологічне обстеження ґрунту та площі на наявність шкідників і збудників хвороб. З шкідників найбільш небезпечними є травневий хрущ, личинки якого живляться коренями рослин.
Наявні збудники борошнистої роси, антракнозу, фузаріозу, які визначили за ураженістю рослин на оточуючих ділянку площах. Значна розповсюдженість хвороб, які можуть уражати декоративні культури розсадника була врахована при проведенні профілактичних, винищувальних і агротехнічних заходів.
Виробничі відділи розмноження і формування розміщують на постійно закріплених ділянках з врахуванням особливостей вирощування окремих видів садивного матеріалу та їх вимог до умов середовища. Особливі вимоги до місцезнаходження предявляє відділ розмноження. Під нього відведені кращі в ґрунтовому і гідрологічному плані ділянки, добре дреновані, захищені від вітрів, з рівним рельєфом. Обовязковою умовою для відділу розмноження є наявність джерела водопостачання. Тому розміщено його в такому місці, до якого легко подати воду. З відділу розмноження сіянці, укорінені живці та відводки поступають для подальшого вирощування шкілки відділу формування. Тому з метою скорочення транспортних робіт відділ розмноження знаходився в центральній частині розсадника.
Маточники закладаються на добре дренованих легких ґрунтах поблизу садиби-контори та джерел водопостачання. Маточники для заготівлі винограду культурного краще розташувати вздовж паркану: для економії площі, рідше - на окремих самостійних площах. Відводкові плантації бажано створювати на ділянках з легким, добре дренованим ґрунтом багатим на органічні речовини.
Маточний плодово-ягідний сад закладається на родючому ґрунті із заляганням ґрунтових вод не ближче 1,5 м від поверхні. Підґрунтя є водопроникним сприятливим для вільного проникнення коренів. Дендрарій (колекційне відділення) закладається на ділянці добре захищеній від вітрів поблизу садиби-контори. Його ще можна поєднувати з експозиційною ділянкою та реалізаційним павільйоном.
Шкілки відділу формування древ і чагарників займають решту площі розсадника.
На ділянках, які виділені під посівне відділення і шкілки, нарізають поля сівозмін із співвідношенням сторін 1: 4. Поля мають такі розміри сторін, за яких найбільш продуктивно будуть використовуватись трактори та ґрунтообробні машини і знаряддя.
В шкілках з квадратним розміщенням рослин (1,75х1,75 м, 2,0х2,0 м) поля сівозмін також можуть бути квадратної форми, що дозволить не тільки проводити перехресний догляд за ґрунтом, а і підвищити продуктивність агрегатів.
Дороги в розсаднику не тільки розділяють поля, відділення, а і забезпечують надійний звязок між виробничими та службовими відділами, шкілками, полями сівозмін і зовнішніми підїзними шляхами. В залежності від їх призначення в розсаднику розрізняють три типи доріг: головні, другорядні та окружна.
До головних доріг належать магістральна та поперечні (основні). Магістральна дорога зєднує офіс-контору розсадника із зовнішніми підїзними шляхами. Ширина її на території розсадника становить 10-12 м. Вона, як і інші головні дороги, забезпечує можливість руху машин і агрегатів у зустрічних напрямках. Магістральну дорогу облаштовують твердим покриттям і з озелененням. Поперечні дороги проходять паралельно коротким сторонам полів. Вони призначені для проїздів і розворотів тракторів з агрегатами під час їх роботи. Ширина їх становить 6-8(10) м.
Другорядні (міжпольові) дороги шириною 5 м прокладають уздовж довгих сторін полів. Вони служать для проїзду машин і тракторів в одному напрямку.
Окружну дорогу, шириною 10м, прокладають по периметру розсадника з внутрішньої сторони лісової смуги. Вона звязує дороги розсадника в єдину мережу і служить місцем для розвороту ґрунтообробних знарядь, садивних машин тощо. Окрім цього окружна дорога послаблює негативний вплив (затінення) лісової смуги на крайні ряди саджанців і сіянців.
Для захисту полів розсадника від несприятливої дії суховійних вітрів створюють лісові смуги. Закладаються вони по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги. Лісосмуга створюється із швидкорослих порід за деревно тіньовим типом змішування з 4 рядів. Відстань між рядами приймається 2 м, а ширина закрайок - 1,0 м.
Живопліт закладено по зовнішній стороні лісосмуги на відстані 1,5 м від неї з двох рядів колючих чагарників у 2 ряди, які переносять обрізку. Відстань між рядами 0,5 м, а у ряду 0,3 м. Він служить для захисту розсадника від проникнення на його територію сторонніх людей, домашніх і диких тварин.
Розрахунок площі допоміжних частин розсадника проводимо з розрахунку що її площа складе 20-30% від загальної площі розсадника. Тобто, якщо площа посівного, шкільного і маточного відділення становить га, то загально площа буде в 1,3 більшою тобто га. Перенісши цю площу на план в масштабі розраховуємо площі допоміжних частин за формою табл.6.
Таблиця 6 - Розрахунок площі допоміжних частин розсадника
№ п/пНазва допоміжної частиниРозмір, мПлоща, гадовжинаширина123451Дороги: а) магістральна8б) окружна8в) основна6г)допоміжна4Усього доріг2Лісова смуга3Господарська ділянка70250,174Запольна ділянка65200,15Дослідна ділянка35200,076Огорожа7Водоймище---8Інші ділянки---УсьогоРазом
Висновок: Загальна територія допоміжних частин складає 0.0 га. Розраховуючи дану територію можемо сказати, серед доріг найбільшу територію займає окружна дорога: довжина - 0 м, ширина - 8 м, всього площа -0.0 га. Загалом під дороги відведено 0.0 га, господарська ділянка - 0,0 га; огорожа - 0,0 га; дослідна ділянка - 0,0 га.
Загальна площа розсадника складається з площ продукуючої та допоміжної частини. На продукуючій площі буде розташовуватися: господарський двір який займає 5-25% від загальної площі розсадника, шкільне відділення, посівне та маточне відділення.
Додай схему на міліметровці у масштабі і ропреділи на цій основі територію за видами користування.
Таблиця 7 - Розподілення площі розсадника за видами користування
№ ппНазва_господарської частиниКількість полів у сівозміні,_шт.Площа, гаодного поляЗагальна12345І. Продукуюча частина1Посівне відділення30.00240.00242Шкільне відділення: а) деревна(декоративна) шкілка20-12.4б) плодова шкілка41.054.23Маточна плантація20.3574Теплиця--0.00966Контейнерна ділянка---Усього16.9871II. Допоміжна частина 5Дороги6Господарська ділянка0,177Запольна ділянка0,18Дослідна ділянка0,079Водоймище-10Огорожа11Лісова смугаІнші ділянки-УсьогоЗагальна площа розсадника
Висновок: В таблиці № 7 я відобразила площі виробничих і допоміжних частин розсадника, які займають 0.0 га, що цілком відповідає відведеним для цього територіям.
2.5 Споруди, обладнання та оснащення
Для нормального функціонування декоративного розсадника необхідно створення адміністративно-виробничих та споруд, для безпечної і комфортної праці робітників; зберігання агротехніки, інвентарю, добрив (мінеральних і органічних), засобів захисту рослин і догляду за ними та ґрунтом.
Для вирішення питань, що виникають в процесі виробництва садильного матеріалу створюється адміністративне приміщення (контора), де і вирішуються безпосередньо фінансові та інші завдання.
Для проживання працівників будується гуртожиток з усіма комунікаціями і зручностями, та санітарне приміщення.
Для лісогосподарських машин створюється укриття, щоб запобігти їх передчасному виходу з ладу через вплив природних факторів на металеві деталі даної с/г техніки.
Також потрібен склад для зберігання знарядь праці, для захисту від природних умов та несумлінних працівників (від крадіжки їх).
Для отрутохімікатів теж має бути створений склад, щоб забігти їх передчасному псуванню, розповсюдженню на небажані території та потрапляння у водойми, що в подальшому може призвести до непередбачених негативних наслідків.
Насосна станція потрібна для очищення та подачі води у зрошувальну систему та на обєкти, що потребують питної води.
Водойма необхідна для зберігання та збирання придатної для поливу води, що подається у зрошувальну систему насосною станцією.
№ п/пНазваНомер типового проекту, маркаВартість побудови об'єкта, грн1Адміністративне приміщення (контора)411-1-18509332Шишкосушарня 411-1-97233833Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т, обладнане для стратифікації насіння411-1-52134404Намет для лісогосподарських машин411-1-35/71394105Склад для зберігання знарядь411-1-36/71522036Склад для отрутохімікатів705-2-2/75166127Насосна станціяСПН-50-80-8Будинок з санітарно-побутовими приміщеннями299239Водоймище місткістю 100 м3416-7-4010311Разом 237895
Висновок: В таблиці № 8 наведено перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд необхідних для функціонування розсадника. Загальна вартість цих споруд становить - 237895 тис. гривень.
Також для догляду за ділянками та садивним матеріалом необхідне певне обладнання, знаряддя, інструменти та матеріали (трактори, самохідні машини, плуги, борони, культиватори, котки, сівалки, сажалки, причепи, розкидачі, оприскувачі, ручні знаряддя та багато іншого), для полегшення виробничого процесу працівникам.
Постійні декоративні розсадники забезпечуються машинами, механізмами, знаряддями й обладнанням відповідно до видів механізованих робіт і технології виробничих процесів.
Таблиця 9 - Перелік обладнання інструментів та інших матеріалів
№ п/пНазва обладнання, знарядь, інструментів, матеріалівПризначенняКількість, шт.Ціна за одиницю, грн.Загальна вартість, грн1234561Трактор МТЗ-82Комплекс робіт на ділянках відкритого грунту11413501413502Самохідне шасі Т-16М, Т-25АКомплекс робіт у відкритому грунті та теплиці117500175003Плуг - ПЛН-4-35Оранка грунту1550055004Плуг ПСГ-3-30АОранка міжрядь у шкільному відділенні1750075005Борона дискова БДН-3Для поверхневого обробітку грунту та боронування1720072006Культиватор КРН - 2,8Міжрядний та суцільний обробіток грунту з підживленням1675067507Культиватор КПФ-1,5Культивація грунту та внесення хімікатів і добрив у міжряддях112660126608Борони зубові БУТС-1,0Боронування грунту 41957809Коток водоналивний гладкий ЗКВГ-1,4Прикочування грунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару14380438010Лущильник ЛДГ - 20Лущення грунту після зернових та інших культур18200820011Напівпричіп-розкидач ПТУ-4Внесення органічних добрив1172201722012Розкидач добрив навісний НРУ-0,5Внесення мінеральних добрив19725972513Сівалка зерново-туково-травяна СЗТ-3,6Сівба насіння сидератів1175001750014Саджалка ССН-1Садіння сіянців та живців1150001500015"Ліліпут"- ручний посадковий інструментСадіння сіянців та живців3800240016Оприскувач тракторний ПОУОбробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення1145001450017Викопочна скоба НВС-1,2Викопування сіянців19090909018Копач ВМ-1,25Викопування та вибирання сіянців і низькорослих саджанців18500850019Навантажувач ПБ/0,8Б на МТЗ-82Навантажування добрив та інших матеріалів19000900020Причіп тракторний двохосьовий ГКБ-887-Б-екскаваторПеревезення сіянців і саджанців1152001520021Лопата ручна2050100022Секатор ручнийОбрізка саджанців, дерев і кущів104747023Оприскувач ранцевий ОР-1Обробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення3400120024Граблі Поверхневий обробіток ґрунту 104040025Плівка 91,5м2151372,526Мішковина 20002400027Мотоблок260001200028Коток ручний214028029Відра 730210345324,5
Висновок: В таблиці № 9 наведено перелік необхідних інструментів та матеріалів для розсадника. Загальна вартість цих матеріалів становить 345324,5 грн.
Розділ 3. Основи агротехніки
Агротехніка це технічні заходи завдяки яки ми можемо створити поля для сівозмін, удобрення ґрунту, постійного його підживлення та інше.
.1 Проект сівозміни
Даний розсадник знаходиться у помірному поясі, ґрунт чорнозем типовий, піщані та супіщані, зрошення стабільне, використовується крапельне зі ставка. Для гарного виробітку на даній території, перед посадкою сіянців я висіваю люпин, адже від добре збагачує ґрунт, витягує з нижчих шарів поживні речовини на поверхню ґрунту,щоб збагатити рослину.
Сівозміна №1 2013 рік багаторічні трави 2014р. Глід 1 рік 2015р. Глід 2 рік 2016р. Глід 3 рік 2017р. Глід 4 рікСівозміна №4 2013р. багаторічні трави 2014р. Туя західна 1 рік 2015р. Туя західна 2рік 2016р. Туя західна 3 рік 2017р. Туя західна 4 рікСівозміна №2 2013р. багаторічні трави 2014р. Верес 1 рік 2015р. Верес 2 рік 2016р. Верес 3 рікСівозміна №5 2018р. багаторічні трави 2019р. Туя західна 5 рік 2020р. Туя західна 6 рік 2021р. Туя західна 7 рік 2022р. Туя західна 8 рік 2023р. Туя західна 9 рікСівозміна №3 2013р. багаторічні трави 2014р. Аґрус 1 рік 2015р. Аґрус 2 рік 2016р. Аґрус 3 рік
3.2 Обробіток ґрунту
В комплексі робіт з вирощування садивного матеріалу надзвичайно важливу роль відіграє обробіток ґрунту. Окремі прийоми та системи обробітку ґрунту мають вагомий вплив на розвиток і ріст деревних рослин, розміри витрат та проведення не тільки наступних за ним робіт, повязаних з сіянням, садіння, доглядом за ґрунтом і знищенням бурянів, а й на собівартість продукції в цілому.
Правильний обробіток ґрунту поліпшує водно-фізичні властивості і формує стійку дрібно-грудочкувату структуру. У своєчасно і правильно обробленому ґрунті створюється оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла та вологи, що позитивно впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкидання органічних речовин та нагромадженню нітратів, необхідних для розвитку рослин.
У розсадниках обробіток ґрунту проводять під час первинного освоєння площ, відведених під вирощування садивного матеріалу, а також в полях прийнятих сівозмін. Останній включає основний і передпосівний(передсадивний) обробіток ґрунту. Вони мають свої специфічні цілі та завдання, досягнення і вирішення яких залежать від багатьох чинників і факторів, а саме:
ґрунтово-кліматичних умов(типу і стану ґрунту);
еколого-біологічних особливостей вирощуваних культур;
параметрів і властивостей ґрунтообробних знарядь;
сезону і термінів виконання тих чи інших прийомів тощо.
Основними завданнями обробітку ґрунту:
-Створення в одному шарі близьких до оптимальних водного, повітряного,теплового і поживного середовищ;
-Забезпечення оптимальних умов для кореневого живлення і росту кореневої системи;
Посилення кругообігу поживних речовин у ґрунті;
Підвищення активності корисних мікроорганізмів та інтенсивності мінералізації органічних залишків;
Знищення бурянів, шкідників та збудників хвороб рослин;
Створення сприятливих умов для висівання насіння, садіння рослин, проведення доглядів і внесення добрив;
Захист ґрунту водної і вітряної ерозії.
У разі первинного освоєння перелогових земель система обробітку залежить від видового складу бурянів. Так, за наявності пирію лущать дернину на глибину 7-10см у двох напрямках, з появою пагонів проводять глибоку оранку (до 30 см), а в наступному році поля залишають під чорним паром із застосування гербіцидів, або засівають гречкою на зелене добриво. Після чого бажано висівати зернобобові і лише потому такі поля можна використовувати для вирощування садивного матеріалу. Обробіток ґрунту в полях сівозмін включає основний і передпосівний обробітки. Система основного обробітку ґрунту визначається прийнятою сівозміною. Система основного обробітку ґрунту складається з комплексу агротехнічних прийомів, до яких належать лущення, оранка, культивація, боронування тощо.
3.3 Первинне освоєння площ, відведених під розсадник
У разі закладання розсадника на площі з недостатньо або зовсім не окультуреними ґрунтами виникає необхідність її освоєння. Під розсадник можуть відводитись різні категорії земельних площ - землі, що вийшли з під сільськогосподарського користування, перелогові, цілинні, лісові землі та ін. Відповідно до категорії земель визначають способи їх освоєння та первинного обробітку ґрунту.
При освоєнні дуже засмічених бурянами земель застосовують обробіток ґрунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів. Влітку або восени лущать дернину в двох напрямках на глибину 7-10 см.
З появою бурянів проводять культурну оранку на глибину до 30 см, а наступного року утримують поле під чорним паром. Для знищення багаторічних злакових і дводольних бурянів у полі чорного пару вносять гербіциди. Обробіток ґрунту на не засмічених бурянами старих перелогових та цілинних землях проводять, як правило, за системою чорного пару, або за іншою, придатною для конкретних ґрунтово-кліматичних умов системою основного обробітку ґрунту. На землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, з окультуреним верхнім шаром, грунт обробляють за зяблевою системою або системою зайнятого пара.
Для вирівнювання агрофону проводять так званий „ вирівнюючий посів невибагливих сільськогосподарських культур. Первинну оранку на цих ґрунтах проводять на глибину гумусового горизонту, збільшуючи її під час заорювання сидератів і основного обробітку ґрунту в полях сівозмін на 3-5 см до тих пір поки орний шар не досягне 25 - 27 см. Завершальною метою первинного освоєння площ ділянок, відведених під розсадник є сформований орний окультурений шар ґрунту з вмістом гумусу понад 3%.
3.4 Системи основного обробітку ґрунту в полях прийнятих сівозмін
Зяблева система основного обробітку ґрунту має місце в розсадниках різних ґрунтово-кліматичних умов. Вона часто є складовою інших системосновного обробітку ґрунту і включає такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньо - весняне боронування. Лущення створює сприятливі умови для проростання бурянів та накопичення і збереження вологи в ґрунті.
У розсадниках Лісостепу лущення проводять на глибину 4 - 5 см. Через 10 - 15 днів після появи сходів бурянів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20 - 35 см і 25 - 50 см в шкілках в залежності від лісорослинної зони. Для оранки в посівному відділенні використовують плуг ПЛН - 4-35, а в шкілках - плуг плантажний навісний ППН - 40. При цьому не слід допускати виносу підзолистого горизонту на поверхню ґрунту.
На площах, що вийшли з-під садивного матеріалу, зяблеву оранку проводять через 10 - 15 днів після викопування сіянців та саджанців без попереднього лущення. У разі потреби (на полях після викопування великомірних саджанців) перед оранкою проводять планування поверхні. В осінньо-зимовий період в зораному ґрунті проходять складні процеси, які сприяють поновленню структури ґрунту і накопиченню доступних для рослин елементів мінерального живлення. Заключним етапом зяблевої системи є раннє весняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму ґрунту.
Ранньопарову систему основного обробітку ґрунту застосовують, головним чином, у районах з достатнім зволоженням (Полісся), а також на полях, де садивний матеріал викопують весною. Вона передбачає весняну оранку ґрунту одразу ж після викопування садивного матеріалу та прийоми чорного пару упродовж літа і осені.
Зайнятопарову систему обробітку ґрунту, окрім районів з достатнім зволоженням і родючими ґрунтами застосовують у зрошуваних розсадниках Лісостепу. Вона включає:
üагротехнічні прийоми зяблевої системи;
üсіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним
періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.);
üзбирання врожаю; оранку без обороту скиби; ранньовесняне
боронування (закриття вологи).
Основний обробіток грунту в посівному відділ включає:
3.5 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту
До основних завдань передпосівного (передсадивного) обробітку ґрунту належать:
недопущення ранньовесняного висушування обробленого ґрунту;
знищення сходів бур'янів;
створення необхідних умов для висіву насіння, садіння сіянців і саджанців та внесення передпосівного (передсадивного) добрива;
формування оптимальних (водного, повітряного, поживного і теплового) режимів ґрунту з метою сприяння дружному і швидкому проростанню насіння та високій приживлюваності сіянців і саджанців;
створення умов для виконання подальших робіт з вирощування садивного матеріалу.
Передпосівний (передсадивний) обробіток ґрунту може включати такі прийоми:
весняне (осіннє) переорювання ґрунту плугами без полиць;
культивацію;
боронування;
шлейфування;
коткування;
фрезерування;
дезінфекцію (пропарювання ґрунту) та ін.
.6 Система застосування добрив
У деревних розсадниках використовують усі види добрив - органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також хімічну меліорацію ґрунтів(меліоративні).
За вмістом елементів мінерального живлення добрива прийнято поділяти на повні і неповні.
Повні містять у собі всі основні елементи мінерального живлення(органічні, органо-мінеральні, рідше мінеральні), а неповні - один, максимально два елементи (прості мінеральні).
За характером дії добрива поділяють на прямі, внесення яких безпосередньо збільшує в ґрунті вміст елементів мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, мінеральні) і напрямі, застосування яких опосередковано сприяє збільшенню елементів живлення в ґрунті(бактеріальні) або покращує умови для поглинання тих, що містяться в ґрунті (меліоративні).
Таблиця№9. Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника
№ п/пВид ДобриваКількість діючої речовини в добривахНорма внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною, кг/гаДоза Внесення Добрив у Туках, Кг/гаПлоща Внесення Добрив, ГаПотреба у добривах на всю площу,кгОсПпП1П2Заг.Посівне відділення - Туя західна1ГнійN-0,5 P -0,25 K -0,62020N-100 P -50 K -1200.00210.072Аміачна Селітра34,515x230870.00210.113Супер Фосфат Грану-льований19,5401515x2804300.00210.264Калійні Солі4020x2401000.00210.15Шкільне відділення- Туя західна 1 шкілка5ГнійN-0,5 P -0,25 K -0,64040N-200 P -100 K -2401.8216Аміачна Селітра34,530x3601741.8327Супер Фосфат Грану-льований19,5301515x3753841.8418Калійні солі4030x3601501.831Шкільне відділення - Глід звичайний9ГнійN-0,5 P -0,25 K -0,64040N-200 P-100 K-3000.416.210Аміачна Селітра34,53030х3501440.420.511Супер Фосфат Грану-льований19,5302020х3130950.416.212Калійні солі406030х31501130.418.3
Висновок: Рослинам для мінерального живлення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них - вуглець, водень, кисень і азот - вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту - з ґрунту.
Приведені орієнтовні норми внесення мінеральних добрив за діючою речовиною дають змогу легко визначити загальну дозу внесення туків в залежності від вмісту (концентрації) в них доступних форм основних елементів мінерального живлення. Це дає змогу використовувати мінеральні добрива з різною концентрацією. Проте при цьому слід памятати, що на кислих ґрунтах необхідно застосовувати добрива з лужною або нейтральною кислотністю.
Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу
.1 Особливості вирощування сіянців
Під час вирощування сіянців враховується ґрунтові та кліматичні умови зони вирощування, а також біологічні та екологічні умови особливості рослин, що розмножуються насінням.
Залежно від кліматичних умов здійснюють районування(Пятниця) вирощування садивного матеріалу. Підбираючи види, які в даних кліматичних умовах є стійкими до вирощування у відкритому ґрунті. Деякі інтродуктивні види вирощування з насіння застосовують додатково заходи для захисту сіянців від несприятливих умов, а також практик вирощування у закритому ґрунті.
Таблиця№10.Розрахунок кількості та вартості насіння
№ п/пПородаКлас якостіНорма Висіву Насіння на 1 п.м./гДовжина посівних борозенок, мПотреба в насінні, кгЦіна 1 кг Насіння, кгВартість Насіння, грн1Туя західна12.52105.15195-301005.82Глід звичайний120290.58167-0098.86Усього1104.65
Важливими факторами прискорення росту і збільшення виходу стандартних сіянців є температура, вологість ґрунту та повітря. Регулювання їх у напрямі створення оптимального режиму для життєдіяльності та розвитку рослин можливе лише в ґрунті, який захищений(закритий) від несприятливих умов навколишнього середовища.
У закритому ґрунті (теплиці, парниках, оранжереях), порівняно з відкритим, підвищується температура, вологість повітря та ґрунту, дещо зменшується освітленість, збільшується вміст вуглекислого газу в повітрі. Вона значною мірою захищають рослини від несприятливих мете реологічних факторів (весняних заморозків, посухи та ін..), створюють кращі умови для ефективнішого регулювання водного та живильного режимів субстрату.
Якість підготовки насіння до сівби має надзвичайно важливе, а інколи вирішальне значення для забезпечення його високої ґрунтової схожості, стійкості та інтенсивності росту дерев та кущів у перших фазах їх розвитку.
Достигле насіння багатьох деревних рослин, потрапляючи у відповідні умови, одразу ж проростає, однак насіння більшості видів проходить через стадію відносного спокою. Властивість насіння тривалий час зберігати життєздатність за несприятливих умов навколишнього середовища є однією з найважливіших пристосувальних, еволюційно сформованих властивостей рослинних організмів. Проявляється вона у припиненні росту зародка насінини після достигання та впадання його у стан відносного спокою. Останній зумовлений перебігом певних фізіолого-біохімічних процесів у насінині внаслідок ритмічних і сталих змін погодних умов у різні пори року.
Способи підготовки насіння до сівби. Підготовка насіння до сівби - технологічний комплекс заходів, що забезпечують: а) подолання глибокого спокою насіння; б) стимулювання енергії проростання насіння; в) прискорення росту сходів; г) знищення шкідників і збудників хвороб.
Найбільш поширеними способами підготовки насіння до сівби є: стратифікація, снігування, намочування у воді та розчинах мікроелементів, обробка стимуляторами росту, скарифікація, гідротермічна та хімічна обробка, протруювання та ін.
Таблиця№12- Щорічні витрати на зберігання та підготовку насіння до посіву Туї звичайної
№ п/пВид роботиОдиниця виміруОбсяг робітНорма виробіткуРозряд робітПотреба вВартість робіт, грнТермін виконання Роботил/дм/з1Замочуваннякг0,9263II0,5-28-240,52Просушування Насіннякг0,9212I1-25-5213Протруювання Насіннякг0,9118V0,5-35-640,5разом89-402 дні
Виробництво вели комірного садивного матеріалу організовують і здійснюють у деревних шкілках відділу вирощування і формування декоративного розсадника. У відділі вирощування і формування вели комірного садивного матеріалу можуть закладатися різні види шкілок: лісові, декоративні, плодові, шкілки шпилькових порід, шкілки кущів, шкілки дерев і кущів архітектурних форм, шкілки живоплодів, тощо. Декоративні шкілки слугують для вирощування кронових і некоронованих саджанці дерев і кущів вегетативного і насіннєвого походження для озеленення та садово-паркового будівництва.
На подальших етапах вирощування саджанців у відділі формування, з метою забезпечення сприятливих умов для їх росту і розвитку, площу живлення рослин поступово збільшують шляхом пересаджування з однієї ділянки (шкілки) на іншу,додаючи її до 1-2м² і більше на одну рослину. У першу шкілку висаджують садивний матеріал (сіянці, живці, відводки) з розміщенням, яке забезпечить більш вигідне використання.
Таблиця№13. Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника
№ п/ппородаВік, роківПлоща Садіння, гаСхема розміщення садивних місць,мПотребв в сіянцях, тис.штЦіна за 1 тис.шт., грнЗагальна вартість садивного матеріалу, Грн.На 1гаНа всю площуДеревна шкілка1Туя західна4 51.8 8.11х0.8 2х1.512.5 1.622.5 27264.9 6000059602-50 162000-002Глід звичайний40.41х1 404230-00920-003Верес32.11х0.5204224-001008-004Агрус34.21.4х17.23025-00750-00Усього224372.50
.2 Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців
Кількість полів у сівозмінах шкілок визначається терміном вирощування саджанців (дерев) плюс одне або два поля під попередник. Кращим попередником у сівозмінах є трав'яні суміші, з участю в їх складі бобових рослин. Як уже зазначалось у другому розділі, в розсадниках Полісся висаджують еспарцет, люцерну в суміші з райграсом високим або пирієм без кореневищним.
Основний обробіток ґрунту здійснюють за системою, яка відповідає прийнятій сівозміні (зайнятого пару в Лісостепу), або іншою науково обґрунтованою для конкретних ґрунтово-кліматичних умов району діяльності розсадника. Глибина основного обробітку ґрунту, порівняно з посівним відділенням, більша (в дужках глибина обробітку в другій і третій шкілках): у Полісі - 30-40 (50). Глибина культурної оранки визначається потужністю гумусового або окультуреного шару ґрунту. Більш глибокі горизонти розпушують без виносу їх на поверхню. Одночасно з основним обробітком ґрунту в парових полях бажано вносити добрива. Оранку здійснюють плугами загального призначення (ПЛН-4-35, ПЛН-3-35) з ґрунтопоглиблювачами (на глибину 40 см) або плантажними (ППН-40, до 50 см і ППН-50 або ППУ-50А на глибину до 60 см).
Передсадивний обробіток ґрунту перед закладанням шкілки проводять з метою створення пухкого, добре розпушеного шару. Потужність цього шару ґрунту визначається глибиною садіння. Для садіння сіянців та укорінених або не укорінених живців (перша шкілка) ґрунт розпушують на глибину 25-30 см, для садіння саджанців у другій шкілці, на глибину 35-40, а у третій - 45-50 см. На глибину до 30 см ґрунт розпушують культиватором КРГ-3,6, який одночасно вичісує корені саджанців, що залишились після минулої ротації. На більшу глибину ґрунт розпушують у два прийоми: спочатку шляхом переорювання плугами без полиць, а потім культиватором. В окремих випадках передсадивний обробіток ґрунту (в третій шкілці після викопування великомірного садивного матеріалу з глибою землі, на площі з важкими ґрунтами) може включати планування площі та фрезерування ґрунту.
Закладання шкілок листяних порід може здійснюватися як весною, так і (рідше) восени. Шпилькові породи (окрім модрини) з відкритою кореневою системою в шкілку краще висаджувати весною після весняного викопування садивного матеріалу або восени, за місяць до стійкого зниження температури повітря та ґрунту нижче 4 °С. Перед висаджуванням у шкілку садивний матеріал сортують, видаляють пошкоджені корені, вкорочують і формують кореневу систему. Підготовлену до садіння кореневу систему вмочають у сметаноподібну бовтанку - суміш перегною або торфу і глинистого ґрунту, в яку додають ростові речовини (кореневий, гетероауксин або інші), які стимулюють регенерацію коренів. Перед садінням у шкілку кущів або підщеп, як правило, обрізають надземну частину на 1/3-1/4 їх висоти.
При висаджуванні садивного матеріалу в шкілки коренева шийка рослин повинна бути нижче поверхні ґрунту в районах з достатнім зволоженням і в зрошуваних розсадниках на 1-2 см, а в посушливих - на 3-5 см. Садіння сіянців і живців може здійснюватись саджалками СШП-5/3 або СШП-3, а саджанців - садивною машиною МПС-1. Для садіння дерев у садивні ями використовують ямокопачі КПЯШ-6 або КЯУ-100 використовують під час посадки дерев у другу шкілку. Висаджені рослини оправляють, а щоб не допустити утворення повітряних "мішків" в зоні кореневої системи, ущільнюють ґрунт біля саджанців. Після завершення садіння ґрунт розпушують, а при нестачі вологи - поливають.
Агротехнічний догляд за ґрунтом і саджанцями та знищення бур'янів розпочинають одразу після садіння шляхом розпушування ґрунту культиваторами КРСШ-2.8А або КРН-2,8А. В районах з малосніжними зимами рослини, висаджені восени, підгортають на зиму культиваторами-підгортачами.
Упродовж вегетаційного періоду ґрунт розпушують по мірі його ущільнення. На важких ґрунтах і в посушливих районах 5-8 разів у рік, а на легких - 3-5 разів. У перший рік і в першій половині вегетаційного періоду частіше, а в наступні роки і в другій половині вегетації - рідше. Глибина розпушування, аби не допустити ущільнення ґрунту, коливається в межах від 7 до 18 см. В поліських і лісостепових розсадниках глибину кожного наступного розпушування збільшують, а в степових - навпаки. Одночасно з розпушуванням ґрунту знищуються бур'яни. Для боротьби з ними можна вносити гербіциди з розрахунку 2 кг/га (симазин) діючої речовини. Під час проведення розпушування ґрунту у разі використання культиваторів здійснюють 1-3-разове підживлення рослин. Зрошення шкілок проводять у разі потреби з урахуванням необхідної глибини зволоження і фактичної вологості ґрунту.
Захист саджанців від збудників хвороб і шкідників включає профілактичні та знищувально-захисні заходи. Основою профілактичних заходів є висока агротехніка вирощування, завдяки якій формуються несприятливі умови, які унеможливлюють розвиток захворювань і розмноження шкідників. Для знищення шкідників і збудників хвороб використовують хімічні препарати, головним чином, у вигляді водних розчинів або суспензій з розрахунку 600-1000 л/га.
Упродовж всього періоду вирощування саджанців, за винятком більшості шпилькових рослин і садивного матеріалу, призначеного для лісокультурних цілей та створення лісопарків, здійснюють догляд за їх наземною частішою: формують штамб, закладають і формують крону.
Таблиця№14 - Технологічна карта вирощування сіянців (саджанців) гліда звичайного в посівному шкільному відділенні декоративного розсадника в додатку (дод.1)
.3 Теоретичні основи обрізки деревних рослин
Розвиток органів, ріст і нагромадження органічної маси характерні для рослин усіх життєвих форм, починаючи від дерев і закінчуючи рослинами-ефемерами. Завдяки їм рослини виживають у конкурентній боротьбі за існування в процесі онтогенезу. Слід пам'ятати, що ріст і розвиток рослин відбувається як у надземній (стовбур, гілки та пагони крони, листя і шпильки), так і в підземній частині (коренева система). Ріст і розвиток цих частин тісно пов'язаний, проте мають місце і певні відмінності. Відомо, що ріст деревних рослин розпочинається з росту коренів (після прогрівання ґрунту), дещо пізніше починається ріст їхньої надземної частини, а потім знову кореневої системи (наприкінці завершення вегетації). Загалом відсутність рівноваги між їхнім ростом в онтогенезі є характерною особливістю цього процесу, яка зумовлює у рослин необхідність природного саморегулювання розвитку окремих частин рослин та їх коренелистового обміну і коренелистової кореляції.
Під час вирощування декоративного садивного матеріалу деревних рослин, виходячи з цілей його виробництва, людина змушена здійснювати активне управління процесами розвитку та росту дерев і кущів з метою підтримання їх на оптимальному рівні.
Більшість прийомів формування надземних частин деревних рослин у розсадниках підвищення їх декоративності, таких як санітарна, декоративна та омолоджувальна обрізки, запозичені в природі, До природних процесів формування надземної частини дерев і кущів належать такі:
суховершинність - явище, спрямоване на зменшення відстані між полярними точками росту - верхівкою стовбура та кореневим чохликом і слугує полегшенню підйому води та поживних речовин від коренів у крону;
скидання листя у несприятливі періоди життєдіяльності (видалення з листям зв'язаної води та виведення з організму щавлевої кислоти), через підвищення транспіраційної активності молодого листя;
відмирання верхівкової бруньки (у рослин із симподіальним типом гілкування);
скидання частини вкорочених вегетативних пагонів поточного приросту восени під час листопаду (тополі, берези, каркас, більшість напівчагарників);
відмирання гілок вище кореневої шийки більшості кущів (спірея та ін.) в зв'язку з проходженням онтогенетичних фаз розвитку або у посушливі роки чи після суворих зим;
відмирання дерев по досягненні ними зрілого віку внаслідок серцевинної гнилі (дуб, платан, липа) та збереження ними здатності відновлюватися і відростати від кореневої шийки.
Обрізка пагонів (стовбурів) є одним з основних прийомів формування і догляду за надземною частиною деревних рослин, який активно використовується в розсадниках у процесі вирощування декоративного садивного матеріалу. її проводять з мстою:
регулювання росту і розвитку вегетативних і утворення генеративних органів рослин;
формування певних форм крони та типів кореневих систем;
збереження оптимального співвідношення між надземною (кроною) і підземною (кореневою системою) частинами рослин;
забезпечення нормального функціонування коренелистового обміну (поліпшення водного режиму, вуглеводного та азотного обміну);
прискорення синтезу органічних речовин і забезпечення руху асимілянтів в рослинах як в розсаднику, так і на постійних місцях зростання;
придання деревним рослинам декоративних форм;
омолодження старих рослин з метою активізації їхніх життєвих функцій. Для здійснення правильної обрізки необхідні ґрунтовні знання з біології росту
і розвитку окремих органів конкретних видів рослин та їх довговічності. Під час обрізки враховують природну форму крони дерев і кущів та її зміну з віком, тип гілкування, особливості пробудження сплячих бруньок і здатність переносити обрізку. Більшість деревних рослин, завдяки швидкому утворенню калюсу на зрізах, добре зберігають надані їм форми і придатні для штучного формування стрижених крон.
Треба пам'ятати, що видалення більшої частини крони, внаслідок інтенсивної обрізки або значного омолодження дерев і кущів, може призвести до послаблення асиміляційних процесів, яке може стати причиною загибелі значної частини фізіологічно активного коріння.
Для формування надземної частини і кореневої системи можуть використовуватися такі прийоми:
видалення верхівкової бруньки деревних рослин (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);
садіння однорічного саджанця на пень (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);
обшморгування бруньок і листків у зоні штамба (провокує появу бокових гілок (пагонів потовщення), необхідних для потовщення стовбурця і сприяє його рівності);
пінцирування або прищипування бокових пагонів (використовують для потовщення штамба);
вирізування бокових пагонів (для видалення пагонів потовщення у процесі формування штамба, під час щеплень, закладання і формування крон);
вкорочування гілок (закладання і формування крони, після викопування садивного матеріалу);
видалення пошкоджених, всихаючих і мертвих пагонів та гілок;
поточна обрізка гілок і дикої парості (після перезимування, упродовж придання певних архітектурних форм і формування живоплотів, бордюрів тощо).
Обрізка коренів саджанців у розсадниках починається раніше, ніж формування крони. Як правило, вона спрямована на формування компактної кореневої системи та збільшення кількості фізіологічно активних коренів. Обрізку коренів у розсаднику здійснюють у такому хронологічному порядку:
видаляють верхівку корінця у пророслих жолудів (розмноження ключками);
підрізають корені під час пікірування або порід, які утворюють стрижневий корінь, після досягнення ним 10-12 см;
формують кореневу систему під час пересаджувань у шкілках;
обрізають верхні корені у процесі щорічних культивацій і розпушування ґрунту;
формують корені саджанців (дерев) в грудці землі після викопування в розсаднику перед відправкою їх для посадки на постійне місце.
Обрізування ялівця звичайного використовується для того, щоб краще розвивався та далі ріс та розростався.
Таблиця №16 - Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів
№ ппНазваОдиниця виміруКількістьЦіна за одиницю, грн.Загальна вартість, грн.123456Посівне відділення -туя західна1ГнійТ0.012500,62Аміачна селітраТ0.072120086.43Суперфосфат подвійнийТ0,0617501054Калійна сільТ0.0726904.95Шпагат для зв'язування сіянців (1 м на 100 шт)Кг33090Разом по породі286.9Посівне - глід звичайний1ГнійТ0.024501.22Аміачна селітраТ0.061200723Суперфосфат подвійнийТ0.0481750844Калійна сільТ0.07269049.685Шпагат для звязування сіянців (1м на 100 шт.)Кг33090Разом по породі296.88Шкільне відділенняДеревна (декоративна) шкілка- Туя західна1ГнійТ0.8250102Аміачна селітраТ1,08120012963Суперфосфат подвійнийТ1,08175018904Калійна сільТ0.945690652.05Разом по породі3852.05 Глід звичайний1Гній Т0,4850242Аміачна селітраТ0,6721200806.43Суперфосфат подвійнийТ0.72175012604Калійна сільТ0.624690441.6Разом по породі2531 Верес1ГнійТ0,3650182Аміачна селітраТ1,08120012963Суперфосфат подвійнийТ0,72175012604Калійна сільТ0.9690621Разом по породі3195 Плодова шкілкаАгрус1ГнійТ0,4850242Аміачна селітраТ0.612007203 4 Суперфосфат подвійнийТ0.4817508404Калійна сільТ0.54690372.6Разом по породі1956.6Всього 8923.43декоративний розсадник вирощування
Висновок:Допоміжні матеріали потрібні для обробітку, підживлення та нормального функціонування розсадника з площею в 16.6 га. Для купівлі всіх допоміжних матеріалів потрібно 8923.43 грн.
Розрахунок калькуляції виробничої собівартості продукції розсадника робимо за формою таблиці №17.
Таблиця№17 - Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника
.4 План реалізації продукції
В даній таблиці я розраховую план реалізації своїх рослин, та приблизний прибуток.
Таблиця №18 План реалізації продукції
пп№ Назва породиВік садивного матеріалу, роківПлан реалізаціїВиробнича собівартість, тис. шт../грнРезультат виробничої діяльності, грнкількість, тис.шт.ціна тис.шт., грнзагальна вартість, грнприбутокзбиток1234567 891. Посівне відділення1Туя західна14.595042754016-05258.95-Глід звичайний10.9650058503896.21953.8-Усього2212.75- 2 Шкільне відділення 2.1Деревна шкілка1Туя західна4 54.5 4.514150 3976063675 17892063118.72 178354.94556.28 565.06- -2Глід звичайний4 0.916150145359694.384840-62- -3Верес310.512401302012522.5497.5-4Агрус37.566805010050031.5668.44-Усього6527.9-Загалом по розсаднику8740.65-Висновок: В таблиці № 18 я розрахував план реалізації своїх рослин. З розрахунків бачимо, що прибуток такого розсадника великий, він становить 8740-65.гривень.
Розділ 5. Організація й охорона праці
Основною виробничою одиницею на розсаднику є постійна бригада робітників, яка складається з кількох ланок; кількість робітників у ланці - 4-5 чоловіки.
Керує бригадою майстер (бригадир) зі стажем роботи на розсаднику 3-5 років із спеціальною освітою, а ланкою - кваліфікований робітник ланки, який пройшов фахову підготовку.
Виконання робіт у теплицях покладається на постійних робітників, які приймаються в порядку організованого набору.
Виділяються також спеціалізовані ланки з вирощування садивного матеріалу в теплиці, посівному відділку, шкілці.
Закріплення виробничих ділянок за бригадами і вирощуваних культур (від посіву-посадки до реалізації) за ланками і окремими робітниками - один із прогресивних методів організації праці. При цьому ліквідується знеосібка в роботі з вирощування садивного матеріалу, поліпшується якість роботи.
Для виконання ручних робіт з великим обсягом трудозатрат і стислими агротехнічними строками (прополювання, викопування садивного матеріалу) залучаються тимчасові, сезонні робітники (з числа жителів населених пунктів поблизу розсадника).
Як прогресивний метод у роботі працівників на розсаднику з огляду на кінцевий результат, вводиться бригадний підряд, об'єктом якого є виробнича ділянка з певним обсягом робіт; перехід на бригадний госпрозрахунок. Він запроваджується з метою поліпшення використання робочого часу і техніки, зниження матеріальних і трудових затрат при вирощуванні садивного матеріалу, підвищення продуктивності праці на роботах у розсадниках на основі матеріальної зацікавленості колективів бригад у кінцевих результатах праці.
Система оплати праці в розсаднику - відрядна, відрядно-преміальна, акордно-преміальна і просто преміальна.
Обов'язкова умова преміювання - якісне виконання всіх технологічних операцій.
Оплата праці робітників у лісових розсадниках проводиться на підставі тарифікації робіт за розрядами, нормування праці відповідно до діючих типових норм виробітку, тарифних ставок для оплати праці, систем оплати, надбавки і доплат.
Бригадирам на роботах у розсадниках, які не звільнені від основної роботи, за керівництво бригадою виплачується надбавка до відрядного заробітку залежно від обсягу роботи і чисельності робочих у бригаді.
Посадові обов'язки майстра розсадника. Він здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю розсадника. Розробляє перспективні та поточні плани виробничої діяльності розсадника. Забезпечує виконання встановленого виробничого плану розсадника і якість робіт, впровадження нової передової техніки і технології, розробку і впровадження заходів з наукової організації праці, випереджуючі темпи росту продуктивності праці порівняно з ростом заробітної плати і ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів. Організовує відповідно до затвердженого плану відбір зразків насіння та відправку їх для апробації посівної якості в насіннєву інспекцію, вирощування і реалізацію садивного матеріалу, закладання плантацій різного типу. Розробляє проект вирощування декоративного садивного матеріалу, вивчає, впроваджує передовий вітчизняний та зарубіжний досвід організації та проведення робіт у розсаднику. Контролює дотримання робітниками трудової та робочої дисципліни, а також правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Забезпечує використання механізмів, обладнання. Організовує роботу з розвитку раціоналізації і винахідництва. Проводить виховну роботу з підвищення ділової кваліфікації в колективі. Організовує облік та звітність про виробничу діяльність лісового розсадника. Керує працівниками розсадника. Дбає про впровадження прогресивного методу в роботі працівників розсадника щодо кінцевого результату - бригадного підряду, про перехід на госпрозрахунок.
Повинен знати: накази, розпорядження та інші керівні матеріали, які стосуються виробничо-господарської діяльності розсадника; біологію деревних і кущових порід, технологію вирощування садивного матеріалу; біологію шкідників та збудників хвороб і способи боротьби з ними; економіку, організацію виробництва, праці та управління; діючі положення щодо оплати праці, матеріального і морального заохочення працівників; основи трудового законодавства; правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.
Розрахунок потреби розсадника в робочій силі наведено в таблиці 16.
Таблиця №23 - Розрахунок потреби розсадника в робочій силі
№ ппВиробниче відділенняНеобхідно людино-днів за місяцямиусьогосіченьлютийберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгрудень12345678910111213141Посівне відділення223344332262Шкільне відділенняа)деревна шкілка22345566642247б)плодова шкілка11223333442129Усього по розсаднику Людино-днівПотрібно робітниківз них: постійних22333333332232Тимчасових11458810101084170
Висновки
. В даній курсовій роботі дана коротка характеристика декоративного розсадника " Мрія'' розсадник розташований у Ріпкинському районі
з помірним кліматом, який сприяє вирощуванню культур. Область має сприятливі економічні умови для подальшого розвитку розсадника, має вільний доступ в інші країни для продажу продукції.
. " Мрія'' вирощує такі рослини як:
Аґрус 5000 штук,займатиме 4.2 га;
Туя західна розподілила на 2-і шкілки, 1 шкілка вирощуватиме 4.5 тис.шт саджанців та займає 1.8 га,а 2-а шкілка також вирощуватиме 4.5 тис.штук саджанців та займає 8.1 га;
Верес займає площу 0.4 га та вирощуватимемо 10.5 тис.штук саджанців;
Глід звичайний махровоквітковий займає 2.1 и випускатиме 7.5 тис. штук саджанців.
. Для побудови розсадника і закупівлі всіх агрегатів, інвентарю, насіння та ін. потрібно близько грн..
. Розсадник окупить себе за10-12 роки. Його рентабельність на перших роках існування буде сягати 40%, з вирощенням і продажем перших крупномірних дерев рентабельність буде зростати.
. За мінімальних витрат рентабельність розсадника буде досягати 300%.
. Після десяти років існування та вирощення крупномірних дерев розсадник буде щороку випускати:
Аґрус - випускатиме 15000 штук;
Туя західна 18000 штук;
Верес звичайний- 21000 штук;
Глід звичайний ф. маховийчервоноквітковий - 15000штук.
Список використаної джерела літератури
1. Бочаров В.С., Никулин Ф.М. Выращивание посадочного материала в механизированных питомниках. - М.: Лесн. про-сть, 1979. - 96 с.
. Галузеві норми виробітку і норми витрати пального на роботи в лісових розсадниках. - Київ.: Укрдержцентрпрацяліс, 1995. - 62 с.
. Декоративне садівництво та квітникарство: Навчально-методичний посібник/ С.В. Роговський, Л.А. Козак, І.В. Тімонов та ін. - Біла Церква, 2009. - 153 с.
. Кальной П.Г., Гордиенко М.И., Корецкий Г.С. Лесные культуры. - Киев: Вищ. шк., 1986. - 248 с.
. Лісовий розсадник: Методичні поради з курсового проектування. - К.: НАУ, 2003. - 60с.
. Гордієнко М.І., Фесюк А.В., Маурер В.М., Гордієнко Н.М., Лісові культури. - К.: ІСДО, 1995. - 344 с.
. Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебренюк Ю.М., Маурер В.М. Лісові культури. - Львів: Камула, 2005. - 608 с.
. Маттис Г.Я. Интенсификация выращивания посадочного материала для защитного лесоразведения. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 144 с.
. Маурер В.М. Декоративне розсадництво: Навчальний посібник. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 264 с.
. Наставление по выращиванию посадочного материала древесных и кустарниковых пород в лесных питомниках РСФСР. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 175 с.
. Редько Г.И., Родин А.Р., Трещевский И.В. Лесные культуры. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 368 с.
12.Справочник лесничего/ Под. общ. ред. А.Н. Филипчука, 7-е изд. - М.: ВНИИЛМ, 2003 - 640 с.
. Справочник механизатора лесного хозяйства. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 296 с.
14..Справочник по лесным питомникам. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. -250 с.
.Справочник по применению удобрений в лесном хозяйстве. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 184 с.
.Типовая инструкция по безопасности труда в лесных питомниках.
М.: Гослесхоз СССР, 1987. - 11 с.
. Указания по изысканию и проектированию лесных питомников. - М: Союзгипролесхоэ, 1978. - 110 с.
18. Фермерське землеробство (в таблицях) / І.Д. Примак, В.М. Ткачук,
С.П. Васильківський та ін.; За ред.. І.Д. Примака. - Біла Церква, 2006. - 360 с.