Нормування праці в сільському господарстві

  • Вид работы:
    Отчет по практике
  • Предмет:
    Сельское хозяйство
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    29,1 Кб
  • Опубликовано:
    2012-10-17
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Нормування праці в сільському господарстві

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра аграрної соціології та розвитку села







ЗВІТ

По виробничій практиці

Виконала:

Студентка 3 курсу 1 групи

економічного факультету спеціальності « Економіка підприємства»

Попелянська І. С.

Місце проходження:

ТОВ «Козацьке» с.Козацьке, Бобровицького р-ну Чернігівської області

Перевірив:

к.ек.н.,доцент Барабан С.С.




Київ - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ.1.Теоретичні основи нормування праці в сільському господарстві

.1 Суть нормування праці. Методи і способи нормування

.2 Способи вивчення трудових процесів

РОЗДІЛ.2.Методика нормування праці на окремих видах сільськогосподарських робіт.

.1 Методика нормування праці на польових механізованих роботах

.2 Методика нормування праці на ручних роботах

.3.Методика нормування та визначення норм праці на роботах з луговування тварин

2.4 Методика нормування та визначення норм праці на транспортних роботах

РОЗДІЛ.3.Економічна ефективність впровадження технічно-обґрунтованих норм праці

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

В процесі розвитку продуктивних сил суспільства виникає обєктивна необхідність встановлення норм затрат праці на виконані обсяги робіт чи встановлену продукцію.

Нормування праці залишається важливим елементом її організації на виробництві, оскільки сприяє подальшому вдосконаленню форм кооперації і поділу праці, дозволяє раціоналізувати її прийоми й методи, поліпшує організацію та обслуговування робочих місць.

За умов розвитку ринкових відносин нормування праці зберігає свою значущість, особливо в крупних сільськогосподарських підприємствах, однак його роль дещо трансформується. Насамперед це стосується того, що норми праці все частіше перетворюються в прогнозну міру праці. Одночасно з цим суттєво розширюються права безпосередніх виробників щодо дотримання міри праці, а це у свою чергу зумовлює варіації трудових затрат залежно від конкретних умов виробництва.

Економіст повинен постійно аналізувати деякі норми праці, визначати рівень їх виконання окремими категоріями працівників, виявити причини невиконання або значного перевиконання. Вирішення цих та інших завдань забезпечить зростання ефективності сільськогосподарської праці.

РОЗДІЛ.1.Теоретичні основи нормування праці в сільському господарстві

.1 Суть нормування праці. Методи і способи нормування

Під нормуванням праці розуміють процес дослідження, розробки та апробації та впровадження технічно-обґрунтованих норм праці.

За умов розвитку ринкових відносин нормування праці зберігає свою значущість, особливо в крупних сільськогосподарських підприємствах, однак його роль дещо трансформується. Насамперед це стосується того, що норми праці все частіше перетворюється в прогнозну міру праці. Одночасно з цим суттєво розширюються права безпосередніх виробників щодо дотримання міри праці, а це в свою чергу зумовлює варіації трудових затрат залежно від конкретних умов виробництва. З урахуванням вищезазначеного нормування праці залишається важливим елементом її організації на виробництві, оскільки сприяє подальшому вдосконаленню форм кооперації і поділу праці, дозволяє раціоналізувати її прийоми і методи, поліпшує організацію та обслуговування робочих місць і т. ін. Поряд із цими завданнями нормування праці використовується також для створення обґрунтованої бази даних для внутрішньогосподарського планування, стимулювання підвищення кваліфікації виконавців на основі узагальнення й широкого розповсюдження передового виробничого досвіду, вдосконалення ефективності сільськогосподарської праці.

В нормах праці, що встановлюються, повинні бути закладені суспільно необхідні затрати робочого часу, через що вони мають відповідати ряду вимог. Насамперед потрібно враховувати досягнення науки й передового досвіду, які передбачають використання раціональних прийомів та методів праці, продуманих режимів праці та відпочинку виконавців тощо. Крім того, норми праці повинні відповідати природно-економічним та організаційно-технологічним умовам виконання трудових процесів, а також забезпечувати рівномірну напруженість норм при їх виконанні в аналогічних умовах незалежно віл географічного положення.

Досягнення зазначеної мети можливе за умов дотримання правил нормування праці, найбільш важливими з яких є:

1)вивчення й аналіз природно-економічних умов та стану організації трудових процесів на підприємстві;

2)узагальнення й аналіз передового досвіду організації праці на підприємстві та за його межами;

)урахування передових досягнень науки й техніки;

)охоплення нормуванням усіх категорій працівників;

)виробнича перевірка норм, систематичний аналіз їх виконання та поновлення.

Зазначені правила сприятимуть забезпеченню обслугованості норм праці і вивченню їх змісту. В цілому сутність нормування полягає у розраховані міри трудових затрат, виражених у робочому часі, на виконання певного обсягу робіт або виробництва певної кількості продукції. В процесі нормування встановлюються норми та нормативи, які діляться на види залежно від галузевого призначення, сфери застосування, територіального розповсюдження, класифікації виконавців та інших факторів. Серед них слід виділити наступні.

Норма виробітку − розрахунковий обсяг роботи чи виробленої продукції, який слід виконати або виробити одним чи кількома працівниками за зміну за певних природно-економічних умов. Норми виробітку вимірюються в гектарах, тоннах, штуках тощо.

Норма часу − являє собою затрати праці, виражені в секундах, хвилинах, годинах, на виконання одиниці роботи чи виготовлення одиниці продукції, обслуговування однієї голови худоби тощо. Норми часу використовуються переважно в ремонтно-механічних майстернях, будівельних роботах і т. ін.

Норми обслуговування - передбачає кількість тварин, одиниць обладнання, виробничі площі і т. ін, які мають обслуговувати протягом зміни один або декілька виконавців. Найбільшого розповсюдження набула в галузях тваринництва, а також при кількісній оцінці слюсарів-наладчиків, електриків.

Норма чисельності - під нею розуміють кількість виконавців відповідного професійно-кваліфікаційного рівня, встановлену для обслуговування виробничої дільниці, поточної лінії, кормокухні і т. д.

Нормоване завдання - це обсяг роботи, яку повинна виконати група виконавців за один день, декаду, місяць при певній її якості. Виражається в гектарах, тоннах, штуках та ін. Використовують у підрядних колективах, тепличних комбінатах ремонтних майстернях тощо.

Останнім часом все більшого розповсюдження набувають комплексні норми праці - обсяги робіт, виконувані ведучим агрономом, взаємоповязані операції за зміну за участю усіх безпосередніх виконавців, що зайняті на цих роботах. Застосовують на збиральних роботах, посіві, інших комплексах робіт, де широко застосовуються груповий метод експлуатації техніки.

Зважаючи на територіальну розповсюдженість, норми праці діляться на республіканські, зональні, обласні і місцеві.

З огляду на галузеві призначення норми праці діляться на міжгалузеві і галузеві.

За терміном дії існують постійні, сезонні, тимчасові й перспективні норми праці. Розрізняють також єдині й типові норми праці.

Відомо, що в сільському господарстві широко застосовуються різноманітні засоби виробництва і способи дії на предмети праці, це накладає свій відбиток на методику розрахунку норм праці. Залежно від особливостей трудових процесів вони діляться на ряд груп [3]:

ðПольові механізовані роботи. До цієї групи відносяться роботи, що виконуються з допомогою мобільних машин і механізмів. Серед них оранка, посів, міжрядний обробіток, збирання врожаю тощо.

ðРоботи по обслуговуванню стаціонарних машин. Роботи виконуються в стаціонарних умовах, а функції виконавців зводяться до обслуговування машин і виконання додаткових операцій. За допомогою стаціонарних машин здійснюють сортування і сушку продуктів, кормо запарювання, обмолот і тю ін.

ðТранспортні роботи. Це роботи по переміщенню сільськогосподарських вантажів у просторі за допомогою автомобілів, тракторів, кінного транспорту.

ðРемонтно-механічні роботи. Відносять слюсарні, токарні, електрогазозварювальні, ковальські і інші роботи по ремонту сільськогосподарської техніки.

ðРоботи по обслуговуванню тварин.

ðРучні й кінно-ручні роботи. Виконуються простими знаряддями праці: вилами, лопатами, косами, а також кінними агрегатами у польових умовах.

ðБудівельно-монтажні й будівельно-ремонтні роботи. Ці роботи повязані з будівництвом і ремонтом будівель житлового і виробничого призначення.

Розчленування процесу виробництва на складові частини є вихідним моментом основного методу нормування-поелементного. Взагалі існують два методи нормування праці - сумарний і поелементний.

При сумарному методі норми праці встановлюються з урахуванням середнього рівня виконання норм виробітку на основі власного досвіду нормувальника. Цей метод передбачає розробку норм праці статистичним шляхом на рівні середнього фактичного виробітку за минулий період. Застосування даного методу в край обмежене через те, що він не враховує достатньою мірою передовий досвід організацій праці, зміни в рівні технічної оснащеності господарств, не сприяє усуненню недоліків на виробництві.

З огляду на вище зазначене в практиці нормування застосовують переважно по елементний (аналітичний) метод, що має, в свою чергу, два взаємо доповнюваних способах - аналітично-експериментальний та аналітично-розрахунковий.

Аналітично-експериментальний метод нормування передбачає розчленування процесу виробництва на складові елементи - прийоми та їх комплекси, дії й рухи шляхом спеціальних хронографічних спостережень. У подальшому матеріали спостережень аналізуються, виявляються причини втрат робочого часу, раціоналізуються трудові процеси і на цій основі проектуються й прораховуються за встановленою методикою норми праці. Спостереження проводяться в типових умовах.

Цінність методу полягає в тому, що він дає можливість виявити упущення в існуючій організації праці і намітити заходи до їх усунення. Зазначений метод є досить складним та трудомістким, оскільки для встановлення технічно-обґрунтованої норми необхідно виконати певну кількість якісних спостережень.

Аналітично-розрахунковий метод використовують коли норми праці розраховуються за заздалегідь встановленими нормативами часу на виконання окремих елементів трудових операцій.. Такі нормативи наведені у спеціальних довідниках з диференціацією відповідно до конкретних умов виробництва. Дані нормативи розробляються за допомогою аналітично-експериментального способу нормувальними установами.

Аналітично-розрахункове нормування менш трудомістке порівняно з попереднім способом і за доброго забезпечення господарств анкетними нормативами і правильного їх використання можна визначити обґрунтовані норми праці.

1.2 Способи вивчення трудових процесів

Вивчення трудових процесів і затрат робочого часу з метою їх нормування здійснюється за допомогою спеціальних спостережень. Залежно від змісту, форми запису, способу замірів та інших особливостей розрізняють:

üфотографію робочого дня виконавця

üхронометраж

üфотохронометраж

üметод момент них спостережень

Фотографія робочого дня - це такий вид спостережень, коли протягом зміни у хронологічній послідовності фіксуються трудові прийоми в порядку їх виконання і реєструються тривалість цих прийомів. Метою є виявлення втрат робочого часу. Спостереження при цьому проводяться з точністю до 5 секунд. При реєстрації замірів застосовують переважно цифровий спосіб запису, рідше - графічний. Можливий і комбінований спосіб реєстрації. Залежно від кількості обєктів спостереження фотографія робочого часу ділиться на:

üіндивідуальну

üгрупову

üсамофотографію.

Індивідуальна, коли спостерігається діяльність одного виконавця, групова - спостереження за діяльністю групи працівників, оптимальною кількістю яких вважається 3-5 чоловік. Спостереження можуть проводити самі виконавці - це самофотографією.

Хронометраж − це такий вид спостережень,коли досліджується частина трудової операції, що циклічно повторюється протягом зміни. Обєктом досліджень служать прийоми роботи та їх комплекси, дії та рухи виконавців. Хронометражами досліджують у міру необхідності основні й допоміжні роботи. На ці та інші елементи трудового процесу розробляються нормативи часу, здійснюються можливості суміщення трудових прийомів у часі, встановлюються графіки узгодження трудових прийомів. Особлива цінність хронометражу полягає в тому, що за його допомогою здійснюється раціоналізація, перевірка діючих прийомів і методів праці виконавців на його основі узагальнюється передовий досвід у цій галузі.

Техніка проведення хронометражу передбачає попереднє визначення перед спостереженням фіксажних точок, тобто моментів закінчення одного елемента і початку другого.

Значення замірів, розміщених у послідовності виконання, називаються хронорядом, який перед розрахунком нормативів праці випробовується на стійкість. Для цього визначають коефіцієнт стійкості хроноряду за такою формулою [1]:

Кст = Тmax / Тmin,

де Тmax, Тmin - відповідно максимальне і мінімальне значення хроноряду.

Хроноряд вважається стійким, якщо розрахункове значення коефіцієнта менше табличного у відповідних довідниках.

Фотохронометраж являє собою комбінацію чи поєднання фотографії робочого дня з хронометражем.

Спосіб моментних спостережень доцільний при спостережені за відносно великою групою ( 10-15 і більше) виконавців. Зазначений спосіб базується на ймовірності повторення виконання працівником тих чи інших робіт чи простоїв у момент спостереження, причому враховують не тривалість якого-небудь елемента роботи, а кількість моментів роботи чи перерв. Потім за спостереженнями підраховується загальна сума моментів і визначається процентне відношення кількості моментів по конкретному елементу до загального їх підсумку. Результат дає уяву про рівень зайнятості як окремих працівників, так і всієї групи працюючих, і намітити конкретні заходи по покращенню організації праці колективу.

Під робочим часом розуміють час, на протязі якого безпосередній виконавець здійснює виробництво того чи іншого виду продукції чи роботи. Він ділиться на:

üчас роботи − час протягом якого здійснюється трудовий процес

üчас перерв − час на протязі якого трудовий процес не відбувається з різних причин.

У свою чергу робочий час, залежно від характеру й мети його використання, ділиться на:

üчас підготовчо-заключних робіт потрібен для виконання трудових процесів по підготовці до роботи і виконання заключних робіт наприкінці зміни.

üчас основної роботи відносять час, упродовж якого дії виконавця і знарядь праці надають предмету праці інший кількісний і якісний стан (оранка, культивація, рихлення тощо).

üчас допоміжних робіт - час без якого виконання основної роботи неможливе. Допоміжний час потребується для поворотів тракторних агрегатів у процесі роботи, розвантаження бункерів комбайнів, піднесення тари, переходів на міжряддя тощо.

üчас організаційно-технічне обслуговування передбачає час на виконання робіт по обслуговуванню машин і робочого місця у процесі роботи.

Сума часу основної і допоміжної роботи називається часом оперативної роботи. Сума часу оперативної роботи та організаційно-технологічного обслуговування робочого місця складає час безпосереднього виконання роботи.

üчас перерв - у цей період виконавець фактично не виконує роботу. За своїм змістом перерви діляться на регламентовані і нерегламентовані. Перші враховуються при розробці норм праці, другі представлені головним чином простоями

Для задоволення особливих потреб та особистої гігієни працівникам надається 10 хвилин у розрахунку на зміну.

Простої (нерегламентовані перерви) - час на протязі якого робота практично не виконується в залежності від причин, які обумовили виникнення простоїв.

Всі вони діляться на [3]:

·простої з організаційних причин, викликані упущеннями в організації праці виконавців;

·простої з технічних причин, спричинені поломками машин і обладнання, відсутністю електроенергії, порушенням водопостачання тощо;

·простої з вини виконавця, повязані з порушеннями дисципліни;

·простої з метеорологічних причин, викликані непогодою.

Перераховані вище затрати праці (крім нерегламентованих перерв) входять у баланс робочого часу, структура якого виражається процентним співвідношенням між витратами часу на виконання окремих елементів трудового процесу.

Розрізняються фактичний і проектний баланси робочого часу. Перший виконує фактичні затрати на виконання трудових операцій, другий - розрахункові показники.

РОЗДІЛ 2. Методика нормування праці на окремих видах сільськогосподарських робіт

.1 Методика нормування праці на польових механізованих роботах

Послідовне розширення використання різноманітних машин у сільському господарстві веде до помітного скорочення витрат ручної праці, але поки що не усуває остаточно його застосування в цій галузі. Особливо великі затрати ручної праці спостерігаються в овочівництві, садівництві, табаківництві, виноградарстві та інших галузях. Потреба галузі в транспортних послугах задовольняється головним чином за рахунок автомобільного, тракторного та гужового транспорту.

До польових механізованих робіт в сільському господарстві відносяться сільськогосподарські роботи, які виконуються за допомогою мобільних машин та механізмів (тракторів, комбайнів тощо). В сільському господарстві у випадку коли необхідно знайти норму виробітку на польових механізованих роботах переважно користуються спеціальними збірниками типових норм праці. Разом з тим в окремих випадках можуть бути норми відсутні. Окрім того знайдена норма може бути і невідповідати реальним умовам виробництва, в результаті запропонована норма може недовиконуватися за сім годин робочого часу або легко перевиконуватись. В особих ситуаціях це небажане явище. В таких випадках економіст повинен самостійно розробити технічно-обґрунтовану норму виробітку. Для цього необхідно провести 3-5 якісних спостережень. Результати спостережень підлягають статистичній обробці, усуваються причини втрат робочого часу, розробляються нормативи праці на окремих операціях, з допомогою формул визначається норма виробітку. На величину норми праці виливають різноманітні фактори. Під факторами розуміють причину, яка обумовлює зміни абсолютної величини норм праці.На польових механізованих роботах всі фактори діляться на дві групи:

üПостійні нормоутворюючі фактори - це такі, які впливають на норму виробітку на протязі тривалого періоду.

üПеремінні фактори - це такі, які змінюють вплив на норму виробітку щорічно.

Після обробки матеріалів спостережень і визначення необхідних нормативів праці норма виробітку на польових механізованих роботах визначається за формулою:

Нзм = 0.1 Вр Vp То

де Нзм - розрахункова норма виробітку на механізованих польових роботах, га, т, тощо.

ВР - робоча ширина захвату агрегата, м- робоча швидкість руху агрегату, км/год

То - розрахунковий час основної роботи, год

В свою чергу компоненти формули визначаються за формулами:

= Bk n k

- конструктивна ширина захвату одного агрегату- кількість робочих машин в агрегаті- коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату - визначається за формулою

= L n / To

- довжина гону, мкількість робочих проходів- фактичний час основної роботи за матеріалами спостережень

То = Тзм -(Тnз + Тв + Торт + Топ) /(60*(1 + bпов + bзас + bв))

Тзм - нормативна тривалість часу зміни, 420 хв

Тпз - норматив часу на підготовчо - заключні роботи

Тв - норматив часу на відпочинок виконавця

Торт - час на організаційно-технологічне обслуговування агрегату в загоні

Топ - норматив часу на особисті потребипов- коефіцієнт використання робочого часу на поворотах,зас- - коефіцієнт використання робочого часу на засипці добрив, насіння,в - коефіцієнт використання робочого часу на вигрузці бункера

Під нормою виробітку розуміють певний обсяг роботи або продукції, яку повинен виробити виконавець за зміну (7 годин). Норми виробітку як правило знаходять в спеціальних довідниках. В тих випадках коли конкретна норма відсутня в довіднику або норму необхідно уточнити практичний економіст вивчає її самостійно. Для цього проводять спеціальне дослідження у вигляді фотографії робочого дня виконавця. Суть фотографії полягає в тому, що на протязі зміни в спеціальному бланку записують всі види роботи та перерв в роботі з визначенням затрат часу на їх виконання. Фотографія робочого дня наведена нижче.

Спостережний лист №1

Фотографія робочого дня на польових механізованих роботах

Вид робіт: посів зернових.

Місце спостереження: СФГ «Поляна» с. Поляни Березнівського району Рівненської області.

Склад агрегату: трактор ДТ-75м, сівалка СЗУ-3,6(2шт).

Характеристика виконавців:механізатор Лебідь С.І, 45р., освіта −

вища, стаж − 23р.; сівачі Мельничук П.П − середня, стаж − 25р., Бондаренко О.В., середня, стаж − 5р..

Довжина гону − 1134м, поле правильної конфігурації, спосіб посіву - човниковий.

Організація роботи: насіння та добрива звозять спеціальним автомобілем і завантажують механічним способом.

Спостережний лист №1

Фактичний та проектний баланс робочого часу.

Фактичний Баланс робочого часу№ п\пКласи затрат робочого часуШифрТривалістьПриміткахв%1Час підготовчо-заключних робітТпз5513,22Час основної роботиТо19045,63Час допоміжної роботиТдоп204,84Час на простоїТпр307,15Час обслуговуванняТобс12229,36Всього затрат робочого часу417100 Проектний баланс робочого часу№ п\пКласи затрат робочого часуШифрТривалістьПриміткахв%1Час підготовчо-заключних робітТпз338,32Час основної роботиТо19746,93Час допоміжної роботиТдоп15035,74Час особистих потребТоп102,45Час відпочинкуТв204,76Інші роботиТі102,07Всього затрат робочого часу420100= L n / To

=1134*20/1000*3,15 = 7,2 км/год

= Bk n k

= 3,6*2*1= 7,2 м

Нзм = 0,1 * Вр * Vр * То

Нзм = 0,1*7,2*7,2*3,15 = 16,33 га

Отже, 16,33 га − норма виробітку за зміну сівалкою СЗУ-3,6 агрегатованою до трактора ДТ-75М в СФГ «Поляна».

.2 Методика нормування праці на ручних роботах

В сільському господарстві незважаючи на ріст механізації виробничих процесів все ж залишилось досить багато різноманітних ручних робіт. До них відносять роботи, які виконуються вручну або з допомогою найпростіших знарядь праці.

Всі ручні роботи діляться на :

üсамостійні (просапка сільськогосподарських культур, збирання плодів та ягід)

üдопоміжні (повязані з доробкою сільськогосподарської продукції після її механізованого виробництва - дочистка коренів ц/б)

Як і на інших сільськогосподарських роботах необхідні норми виробітку за потребою знаходять в спеціальних довідниках (типові норми виробітку на ручних роботах).В залежності від впливу нормоутворюючих факторів норми праці на ручних роботах диференціюються на окремі групи.Найбільший вплив на норму праці має біологічна група факторів. До цієї групи входять [6]:

§урожайність,

§густота та схема посадки,

§ступінь забуряненості посівів,

§величина коренебульплодів,

§твердість грунту.

Зокрема за ступенем забуряненості всі посіви діляться на три групи:

§слабка забуряненість - на 1м полі росте до 25 бурянин

§середня ступінь - від 25 до 50

§висока ступінь - понад 50

На ручних роботах зазначена ступінь факторів має вирішальне значення оскільки сама норма праці досить суттєво змінюється в залежності від впливу певного фактору і змінюється щороку.

На ручних роботах норми виробітку знаходять в довідниках у випадку необхідності при відсутності або заради утворення встановлюють самостійну норму праці. Для цього використовують експериментально-аналітичний спосіб нормування. Для цього проводять фотографію робочого дня виконавця, здійснюють статистичний обробіток матеріалів спостережень, встановлюють причини втрат робочого часу, розробляють проект раціональної організації праці і на цій основі визначають проектний баланс робочого часу виконавця з допомогою формул здійснюють аналітичні розрахунки.При встановлені праці на ручних роботах за матеріалами спостережень визначають насамперед погодинну продуктивність виконавця за формулою:

= Q / Ton

− фактичний обсяг виконаної роботи

Тon - фактичний час оперативної роботи (сума оновленого і допоміжного часу роботи).

Нзм = W*( Tзм -(tпз + Ton) / 60 + (tв +tобс))

Нзм - розрахункова норма виробітку на ручних роботах-погодинна продуктивність виконавця

Тзм - нормативна тривалість зміни (420 хв)пз - норматив часу на підготовчо - заключні роботи

Тon - норматив часу на особисті потребив - норматив часу на відпочинокобс - норматив часу на обслуговування робочого місця

Зазначені нормативи містяться в спеціальних довідниках, а всі ручні роботи за даними нормативами діляться на 4 або 5 груп.

Нормати витрат часу на окремі елементи робочого часуГрупа робітПідготовчо-заключні роботи,хв. на змінуВідпочинок виконавця,хв.на 1 год.оперативної роботиОбслуговування робочого місця на 1год.оперетивної роботиI551II872III1193IY14124Y--5

Спостережний лист №2

Індивідуальної фотографії ручних робіт на збиранні помідорів

Початок спостереження − 8год 12хв.

Кінець спостереження − 16год 00хв.

Місце спостереження: СФГ «Поляна» с. Поляни Березнівського району Рівненської області.

Технологія виконання робіт: виконавці збирають бурі та зрілі помідори,складають їх у кошики і в міру наповнення виносять на край поля,сортують і затарюють.

Існує в господарстві змінна норма виробітку на даному виді робіт − 200кг.

Виконавець: Потіха С. П., 55р., кваліфікація − різноробоча, стаж роботи - 32р.

Спостережний лист №2

№ п/пЕлементи процесу в їх відповідностішифрПоточний часТривалістьПриміткагодхвсекхвсекПочаток спостережень8121Одержання нарядуТпз8231011102Переїзди до місця роботиТпз841201810Автотранспортом3ПростійТорт96302510Тара відсутня4Збирання помідорівТо9133709,2 кг5ВіднесенняТдоп9140-306Розвантаження тариТдоп921507507Переноска тариТдоп932101208Сортування помідорівТдоп931408309Перехід на рядкиТдоп9320-2010Збирання помідорівТо9361041010,6кг11ВіднесенняТдоп9374013012СортуванняТдоп9413035013Перехід на рядкиТдоп9425012014Збирання помідорівТо9501072011,0кг15ВіднесенняТдоп9510-5016СортуванняТдоп10220112017Перехід на рядкиТдоп10310-5018Збирання помідорівТо10115084010,8кг19ВіднесенняТдоп101240-5020СортуванняТдоп10212084021Перехід на рядкиТдоп102150-3022Збирання помідорівТо103230104011,0кг23ВіднесенняТдоп10335012024СортуванняТдоп10374035025Перехід на рядкиТдоп103810-3026ПерерваТпр1048501040Ловині виконавця27Збирання помідорівТо105920103028ВіднесенняТдоп1111015029СортуванняТдоп11103092030Перехід на рядкиТдоп11114011031Збирання помідорівТо11205091011,6кг32ВіднесенняТдоп11221012033СортуванняТдоп11330105034Перехід на рядкиТдоп11341011035Збирання помідорівТо114530112011,8кг36ВіднесенняТдоп11464011037СортуванняТдоп11545081038Перерва(простій)Тпр115940450Відсутня тара39СортуванняТдоп1223015040Перерва(простій)Тпр1246504420По вині виконавця41Перехід на рядкиТдоп124730-4042Збирання помідорівТо1257093012,4кг43ВіднесенняТдоп12584014044СортуванняТдоп13920104045Перехід на рядкиТдоп13104012046Збирання помідорівТо13195091011,4кг47ВіднесенняТдоп13214015048СортуванняТдоп13273055049Перехід на рядкиТдоп13284011050Збирання помідорівТо133930105011,2кг51ВіднесенняТдоп13411014052СортуванняТдоп13475064053Перехід на рядкиТдоп13493014054Збирання помідорівТо13585092011,8кг55ВіднесенняТдоп1401012056СортуванняТдоп1494093057Перехід на рядкиТдоп14111013058Збирання помідорівТо142230112011,7кг59ВіднесенняТдоп14235012060Перехід на рядкиТдоп14252013061Збирання помідорівТо143650113011,4кг62ВіднесенняТдоп14382013063СортуванняТдоп14464082064Вантаження продуктуТдоп14511043065ВідпочинокТвід14563052066Перехід на рядкиТдоп14582015067Збирання помідорівТо151130131013,2кг68ВіднесенняТдоп15141024069Перехід на рядкиТдоп1516015070Збирання помідорівТо1527011-12,4кг71СортуванняТдоп15342072072Перехід на рядкиТдоп15353011073Збирання помідорівТо1542507208,3кг74Здача продукціїТдоп15503074075Прибирання тариТпз15564061076ПереодяганняТпз15582014077Кінець роботиТпз16010150Фактичний і проектний баланс робочого часу

Фактичний Баланс робочого часу№ п\пКласи затрат робочого часуШифрТривалістьПриміткахв%1Час підготовчо-заключних робітТпз286,12Час основної роботиТо16235,43Час допоміжної роботиТдоп177,1738,84Час перерв в т.ч.з вини виконавцяТпр54,,512на відпочинокТв5,331,25Простой з тефнічних причинТорг306,56Всього затрат робочого часу457100Проектний баланс робочого часу№ п\пКласи затрат робочого часуШифрТривалістьПриміткахв%1Час підготовчо-заключних робітТпз822Час основної роботиТо163393Часдопоміжної роботиТдоп17942,64Час особистих потребТоп102,45Час відпочинкуТв5412,96Час обслуговуванняТобс61,47Всього затрат робочого часу420100= Q / Ton

= 189,4 кг= 5,65 год= 189,4/5,65 = 33,52 кг.

Отже, погодинна продуктивність на збиранні помідорів становить 33,52 кг

Нзм = W* (Tзм -(tпз + Ton) / 60 + (tв +tобс))

Нзм = 33,52*(420-(8+10)/60+(1+9)) = 192,4 кг

Отже, норма виробітку на збиранні помідорів за всіх вище зазначених умов у СФГ «Поляна» 192,4 кг.

2.3 Методика нормування та визначення норм праці на роботах з обслуговування тварин

У випадках, коли відбуваються зміни в технології виробництва тваринницької продукції або в разі відсутності норм в довідниках економічна служба самостійно встановлює норму обслуговування в тій чи іншій галузі. На відміну від інших галузей норма праці називається нормою обслуговування, тобто кількість поголівя тварин на протязі зміни.

В тваринницьких галузях як правило використовують такий спосіб нормування,як експериментально-аналітичний, при якому проводять спеціальний експеримент у вигляді фотохроментажних спостережень. Для визначення технічно обґрунтованих норм обслуговування таких спостережень потрібно провести не менш 3. Результати спостережень статистично обробляють, аналізують причини втрат робочого часу і з допомогою формул визначають норму обслуговування:

Нобсл = Тзм - ( Тпз + Тв + Топ ) / Тобс

Тзм - нормативно постановлена тривалість зміни

Тпз - норматив часу на підготовчо-заключні роботи

Тв - норматив часу на відпочинок

Топ - норматив часу на особисті потреби

Тобс - час обслуговування однієї голови в середньорічному числені.

З допомогою зазначених формул визначається норма обслуговування. Такі самі формули використовують і при використані розрахунково-аналітичного способу. Суть останього полягає в тому, що всі необхідні нормативи, що використовуються для розрахунку норми є вже розробленими і містяться в спеціальних довідниках. Завдання нормувальника полягає в тому, щоб відібрати з довідників необхідні нормативи і підставити їх у вище наведені формули. Основне завдання при цьому полягає в тому, щоб відібрати ті нормативи, які б відповідали реальним умовам виробництва. Зазначений спосіб є менш трудомістким порівняно з експериментально-аналітичним і не потребує проведення фотохрометражних спостережень.

Спостережний лист №3

Фотографія робочого дня на обслуговуванні тварин.

Місце спостереження: СФГ «Поляна» с. Поляни Березнівського району Рівненської області.

Характеристика умов відгодівлі бичків (ВРХ).

Характеристика виконавця: Дейнека С. С. 40р., стаж роботи 25р. .

Дата спостереження:17.06.2011.

Початок робочого дня о 07.40

Обідня перерва з 13.55 − 14.20.

Кінець робочого дня 17.10

Спостережний лист №3

Фактичний та проектний баланс робочого часу.

Фактичний Баланс робочого часу№ п\пКласи затрат робочого часуШифрТривалістьПриміткахв%1Час підготовчо-заключних робітТпз4510,112Час оперативної роботиТопр31169,93Час обслуговуванняТобс5712,84Час відпочинкуТв327,196Всього затрат робочого часу445100 Проектний баланс робочого часу№ п\пКласи затрат робочого часуШифрТривалістьПриміткахв%1Час підготовчо-заключних робітТпз358,32Час оперативної роботиТопр35584,53Час обслуговуванняТобс204,84Час відпочинкуТв102,46Всього затрат робочого часу420100

Нобсл = Тзм - ( Тпз + Тв + Торт + Топ ) / Тобс

Топр = Тзм - ( Тпз + Тв + Торт + Топ ) =420-(35+20+10)=355 хв

Нобсл = 420-(35+20+10)/13=27 гол.

Орієнтована тривалість обслуговування однієї голови молодняка на відгодівлю становить 12-13 хв.

Отже, з вище наведених розрахунків видно,що норма обслуговування бичків на відгодівлю за зміну становить 27 голів.

2.4 Методика нормування та визначення норм праці на транспортних роботах

В сільському господарстві транспортування різних вантажів здійснюється автомобільним, тракторним, гужовим транспортом. В свою чергу весь транспорт ділиться на самостійний і технологічний. Обсяги транспортних перевезень вимірюються в т, т. км.

З метою встановлення норм виробітку на транспортних роботах найбільш часто використовуються спеціальні довідники щодо затрат часу на навантаження, розвантаження, увязку вантажу, пробіг автомобіля чи іншого транспортного засобу та інші дані в розрахунку на 1т або 1т км. В тих випадках, коли необхідних даних для конкретного виду транспортного засобу не має або він потребує уточнення необхідних даних проводиться маршрутна фотографія робочого дня водія. Результати спостережень обробляють статистично, аналізують, встановлюють причинив трат робочого часу на цій основі розробляють проектний баланс робочого часу виконавця. В подальшому з допомогою формул визначають необхідні норми виробітку на транспортних роботах на даному виді робіт, вплив на норму виробітку здійснюють нормоутворюючі фактори. До них відносять [5]:

üтехнічна група факторів (тип, марка автомобіля, його вантажопідйомність, конструктивні особливості тощо)

üтехнологія і організація навантажувально-розвантажувальних робіт

üвиди вантажу за обємною малою.

Всі вантажі діляться на чотири класи:

I − належать вантажі, які дозволяють за обємною масою завантажити номінальну вантажопідйомність транспортного засобу на 100 % (пісок, гравій, глина, пшениця).

II − відносяться вантажі, які дозволяють номінальну вантажопідйомність завантажити на 70 % (силос, капуста, кукурудза в качанах, сінаж тощо).− вантажі, які дозволяють використовувати номінальну вантажопідйомність автомобіля від 50 до 70 % (комбікорм, листя капусти).− відносять вантажі, які дозволяють використовувати номінальну вантажопідйомність не менш 50 % (сіно, солома, полова).

За конценсенцією вантажі бувають рідкими, напіврідкими і газоподібними. За терміновістю перевезень: звичайні, такі, що швидко жуються. В довідниках всі норми часу диференціюються в залежності від групи доріг, тобто для кожної групи доріг свої норми виробітку.

В залежності від класу вантажів використовують поправочні коефіцієнти на нормативи часу і на розцінки з оплати праці. Для вантажів першого класу коефіцієнт = 1, для другого = 1,25, для третього = 1,66, для четвертого = 2.

Норма виробітку на транспортних роботах визначається за формулою:

Нзм = Тзм - (Тnз + Тв + Тоn )/ Тр * Q

Нзм - розрахункова норма виробітку на транспортних роботах

Тзм - нормативна тривалість зміни

Тnз - норматив часу на підготовчо - заключні роботи

Тв − норматив часу на відпочинок

Тоn - норматив часу на особисті потреби

Тр − розрахункова вантажопідйомність транспортного засобу− номінальна вантажопідйомність транспортного засобу

Розрахункова тривалість рейсу визначається

Тр = tн + tp +2LVсер

н - час навантаження- час розвантаженнясер - середня швидкість перевезень

сер = 2Vв Збв / Vв + Збв

в - швидкість руху з вантажембв - швидкість руху без вантажу

Спостережний лист №4

Фотографія робочого дня на транспортних роботах.

СФГ «Поляна» с. Поляни Березнівського району Рівненської області.

Дата проведення:10.06.2011.

Нормувальник: Олійник О. М.

Вид робіт: перевезення гною з ферми на поле. Відстань перевезень − 4,5км.

Спосіб навантаження:навантажувач ЮМЗ-6А.,

Спосіб розвантаження:самоскидом.

Транспортний засіб: МТЗ-82, причіп 2ПТС-4М.

Вантажопідйомність − 4т, один борт знятий.

Характеристика вантажу:гній зволожений, важко відокремлюється від ковша, 1-й клас вантажу, дорога пряма з підйомами,2 група.

Виконавець: Олійник Р. С. 24р., освіта − середня − 3р., механізатор 1-го класу.

Розпорядок дня:

Початок робочого дня о 8.04.

Обідня перерва з11.31-13.02.

Кінець робочого дня 16.53.

Спостережний лист №4

№ п/пЕлементи процесу в їх відповідностішифрПоточний часТривалістьПриміткагодхвгодхвПочаток спостережень841ТехоглядТпз822-182Переїзд до навантаженняТпз831-93ПростойТорт93918Жде навантаження4НавантаженняТдоп945-65Переїзд до ваговоїТдоп949-46ЗважуванняТдоп951-23,8т7Переїз на полеТо957-68РозвантаженняТдоп959-29Зворотній проїздТо106-710ПростойПвв1018-12Зайшов до хати11Зворотній проїзд(прод.)То1022-412ПростойТорт1034-12Жде навантаження13НавантаженняТдоп1047-1314Переїзд до ваговоїТдоп1048-115ЗважуванняТдоп1057-93,9т16Переїзд на полеТо111-417РозвантаженняТдоп1123-2218Зворотній проїздТо1131-819Перерва на обідТв13213120Зворотній проїзд(прод.)То1345-4321ПростойТорт143-18Жде навантаження22НавантаженняТдоп1416-1323Переїзд до ваговоїТо1428-1224ЗважуванняТдоп1437-93,7т25Переїзд на полеТо1443-626РозвантаженняТдоп1446-327ПростойТорт1456-10Ремонт прицепа28Зворотній проїздТо1519-2329ПростойТорт1520-130НавантаженняТдоп1524-431Переїзд до ваговоїТдоп1531-732ЗважуванняТдоп1545-143,8т33Переїзд на полеТо162-1734РозвантаженняТдоп1616-1435Зворотній проїздТо1625-936ПростойТорт1632-737Переїзд до паркуТпз1644-1238Здача агрегатуТпз1653-9

Фактичний та проектний баланс робочого часу.

Фактичний Баланс робочого часу№ п\пКласи затрат робочого часуШифрТривалістьПриміткахв%1Час підготовчо-заключних робітТпз489,42Час основної роботиТо139273Час допоміжної роботиТдоп11622,74Час перерв в т.ч.з вини виконавцяПвв1243на відпочинокТв8115,855Простой з організаційних причинТорг11622,76Всього затрат робочого часу511100

Проектний Баланс робочого часу

№ п\пКласи затрат робочого часуШифрТривалістьПриміткахв%1Час підготовчо-заключних робітТпз358,32Час основної роботиТо19446,13Часдопоміжної роботиТдоп161384Час особистих потребТоп102,35Час відпочинкуТв204,77Всього затрат робочого часу420100сер = 2Vв Збв / Vв + Збв

сер = (2*10*15)/(10+15) = 12 км/год

Тр = tн + tp +2LVсер

Тр = 4,5+11+11+((2*4*60)/12)=66,5 хв.

Нзм = Тзм - (Тnз + Тв + Тоn )/ Тр * Q

Нзм = ((420-35)/66,5)*4=23,2т.

Фактично перевезено тонн − 15,2.

Отже, норма зміни на транспортних роботах по перевезенню гною, на полі трактором ЮМЗ-6А в агрегаті з причепом 2ПТС-4М становить 23,2 тонн, що приблизно на 34% менше за фактичну.

РОЗДІЛ.3. Економічна ефективність впровадження технічно-обгрунтованих норм праці

В Україні склалися певна система нормативної служби і форми взаємовідносин між сільськогосподарськими підприємствами та нормативно-дослідними установами з питань розробки і впровадження у виробництво науково обгрунтованих норм праці.

В процесі аналізу визначають рівень виконання норм у розрізі окремих видів робіт і агрегатів, середній процент виконання за видами робіт і виконавцями, питому вагу робіт, охоплених технологічно обґрунтованим нормуванням, та інші показники.

Рівень виконання норм виробітку (Увик) визначається відношенням середньозміпиого фактичного виробітку за даним видом робіт чи групою виконавців до діючої в конкретних умовах норми.

Увик=Wср / Нзм * 100

а з урахуванням тривалості робочої зміни формула набуває вигляду:

Увик=Wф*Тзм / Тер* Нзм * К

Де Wф − фактичний рівень виконання норми;

Нзм − діюча норма праці;

Тзм − встановлена тривалість зміни;

К − кількість виконавців.

Показники ефективності заходів, спрямованих на удосконалення технічно-обґрунтованих норм праці, повинні всебічно відбивати усі їх напрями: поділ і кооперацію праці; організацію й обслуговування робочих місць; методи та прийоми праці; рівень класифікації виконавців, умови праці. З огляду на багатоплановість напрямів по удосконаленню вказаних відносин показники ефективності визначаються як частковими, так і узагальненими розрахунками. Ефективність упроваджуваних заходів повязаних з досягнутим рівнем організації праці за всіма основними її параметрами. Визначення кількісної оцінки цього рівня дає змогу виявити організаційні резерви і на цій основі комплексно спланувати раціональні її форми. Рівні організації праці визначають за допомогою коефіцієнтів за сукупністю показників, які мають віддзеркалювати сутність процесу організації праці, уможливлювати зіставлення, використання звітних та планових джерел і відображення типових явищ.

Показник поділу праці характеризує ступінь спеціалізації і класифікації робітників, їх відповідність досягнутому рівню технічної оснащеності виробництва, рівню використання робочого часу, відповідність меж поділу праці фізіологічним і соціальним потребам людини.

Показник кооперації праці характеризує ступінь звязку різних виконавців, які беруть участь у загальному процесі праці, і визначається між одиницею та відношенням втрат робочого часу через неузгодженість робіт до сумарного часу зміни.

Показник рівня організації робочих місць характеризує ступінь їх відповідності типовим рішенням, передбаченим технолого-організаційними схемами і визначається коефіцієнтом, що обчислюється як відношення кількості топових робочих місць до загальної кількості їх.

Показник раціональності методів і прийомів праці характеризує досягнутий рівень трудових навичок виконавців і визначається коефіцієнтом, що обчислюється як різниця між одиницею та відношенням середніх затрат праці на певному процесі і робітників, які досконало засвоїли виконання вивчаємих робіт, до загального фонду робочого часу.

Показник умов праці характеризує ступінь відповідності встановлених санітарно-гігієнічних норм, які визначаються певним числовим значенням.

Кількісне визначення окремих різноманітних показників, які характеризують різні аспекти процесу праці, дозволяє встановити загальний коефіцієнт рівня організації праці на підприємстві, у виробничому підрозділі як середньо геометричну величину цих часткових коефіцієнтів.Рівень організації праці визначає і систему заходів, спрямованих на її удосконалення, а саме на зниження затрат живої і уречевленої праці, що в кінцевому підсумку дозволяє підвищити її продуктивність. Основними узагальнюючими показниками економічної ефективності впровадження технічно-обґрунтованих норм праці є:

üзростання продуктивності праці

üекономія матеріально-грошових засобів, що припадає на одиницю продукції або виконаної роботи.

Приріст продуктивності праці в цілому по підприємству від упровадження комплексу заходів визначають за формулою:

П = Тд / Тв *100

де, П - приріст продуктивності праці;

Тд і Тв − затрати праці на трудовий процес відповідно до й після впровадження нових норм праці.

Економічний ефект від впровадження науково-обґрунтованих норм визначається таким чином: за технологічною картою вирощування сільськогосподарських культур на цей або запланований рік встановлюють обєм механізованих робіт та порівнюють діючі норми на ті, які впроваджують. Економію (або перевитрати) затрат на даному виді робіт визначають за формулою:

Ер = Ор * (Зд - Зп),

де Ер - нормативна економія (праці, палива і т.д.);

Ор - проектний обєм даної роботи;

Зд - затрати на одиницю роботи по діючій нормі;

Зп − затрати на одиницю роботи по проектній науково-обґрунтованій нормі.

Фактичну економію праці і засобів можна визначити співставленням фактичних виробітків до застосування науково-обґрунтованих норм і після їх застосування.

Економіст повинен постійно аналізувати деякі норми праці, визначати рівень їх виконання окремими категоріями працівників, виявити причини невиконання або значного перевиконання.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Під час проходження практики в ТОВ «Козацьке» с.Козацьке Бобровицького району Чернігівської області, я дослідила фотографії робочих днів по таких виробничих процесах як:

üнормування праці на польових механізованих роботах;

üнормування праці на ручних роботах;

üнормування праці на обслуговуванні тварин;

üнормування праці на транспортних роботах.

Я ознайомилась із конкретними умовами виробництва продукції, способом утримання худоби й птиці, раціонами їх годівлі, станом і особливостями використовуваної техніки, уточнив обов'язки тваринників, проаналізував, як склались режими праці та відпочинку робітників ферм та ін.

Завдання спеціалістів господарства полягає в тому, щоб з огляду на матеріали збірників відібрати саме ті нормативи праці, котрі відповідали б місцевим умовам виробництва. Зрозуміло, що при цьому необхідно ретельно ознайомитися з матеріалами паспортизації ферм, уточнити обов'язки виконавців, урахувати особливості конкретних умов виробництва. Після цього на основі відібраних нормативів визначають за вищенаведеною методикою норму обслуговування і вводять її в дію.

Тому глибоке пізнання і суворе дотримання вимог загальних принципів організації трудових процесів, використання механізму їх дії на практиці, особливо в умовах механізованого виробництва, дозволяє добиватися більш високої продуктивності праці в галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Богуцький О.А., Кучеренко Н.Т., Продуктивність праці та фонд споживання в колективних аграрних підприємствах. К. Інститут аграрної економіки УААК 1994 - 130с

2.Власність у сільському господарстві. За ред.. В.В.Юрчишина, П.Т.Саблука - К: Урожай 1993 - 352с.

.Мотивація праці та формування ринку робочої сили. За ред.. П.Т.Саблука, О.А.Бугуцького - К: Урожай 1993.

.Гайдуцький П.І, Лобас М.Г. Приватизація власності в агропромисловому комплексі - К: «Агро інком» 1994.

.О.В.Шкільов, О.І.Здоровцов, М.І.Лобас, С.С.Барабан Аграрні соціально - трудові відносини. К: НВАТ «Агро інком» 1997

.П.П.Руснак, В.В.Жебка, М.М.Рудий, А.А.Чалий. Економіка сільського господарства К: Урожай 1998..

Похожие работы на - Нормування праці в сільському господарстві

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!