Региональная политика России

Региональная политика России

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Ризик як загроза митній безпеці держави

1.1 Митний ризик - один із видів економічного ризику

1.2     Система управління ризиками в митній службі - нова філософія митного контролю

1.3     Аналіз сучасного стану ризик-менеджменту в Україні

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ЄАІС ДМСУ

.1 Концептуальна структура САУР, що використовується митними органами України

.2 Аналіз показникі роботи АСАУР

.3 Вирішення прикладних задач та розробка алгоритму розрахунку для профілю ризику

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В МИТНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

3.1       Світовий досвід управління ризиками та можливість його імплементації в Україні

3.2     Перспективні напрямки у сфері ризик-менеджменту для митних органів України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Митне регулювання є одним із способів впливу держави на функціонування зовнішньоекономічного середовища національної економіки. У розпорядженні митного регулювання є ряд інструментів: митне оформлення, митний контроль, митні режими, Українських класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності, митний тариф, нетарифні заходи, митні платежі, митні преференції та ін..

Митне оформлення та митний контроль - головні функції, що виконуються митними органами. Більше того, вони мають статус одного із основних принципів переміщення товарів і транспортних засобів, що знайшло своє закріплення в Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур Всесвітньої митної організації (Конвеція Кіото). Правило 6.1. Генерального додатку до Кіотської конвенції вказує на те, що всі товари підлягають митиному контролю.

В умовах ринкової економіки державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності проводиться переважно за рахунок використання економічних методів. Тому митний контроль передбачає створення сприятливих для переміщення товарів через державний кордон, спрощення та прискорення проведення митних процедур. На зміну тотальному митному контролю приходить система управління ризиками. Вона представляє собою системою заходів по оцінці ризиків в митній сфері і пов’язані із ухиленням від сплати мита, податків та інших питань, що можуть впливати на державні інтереси, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи. При цьому під митним ризиком розуміється імовірність недотримання митного законодавства.

На даний час кожна держава намагається контролювати процеси переміщення товарів через свої кордони з метою захисту економічних інтересів та забезпечення національної безпеки, тому митні органи у своїй діяльності постають перед цілим рядом складних завдань. Головними залишаються забезпечення надходжень у Державний бюджет і економічний захист суспільства. Але ці завдання повинні здійснюватися ефективно й дієво, водночас підтримуючи легальний потік товарів.

Незважаючи на те, що Кіотська конвенція, яка передбачила інформаційно-аналітичні засоби вдосконалення митного контролю, була прийнята ще в 1973 році, фундаментальних досліджень система аналізу та управління ризиками не отримала. Всі надбання з даної теми представлені в нормативно-правових актах міжнародного та національного рівня. Дослідженням даного питання в окремих його аспектах займаються Д. Відовсон, С. Холловей, В. Науменко, С. Терещенко, Ю. Кунєв, С. Коляда та Б. Літовченко. митний ризик

Створення ефективної системи аналізу та управління ризиками є актуальним питанням для митної служби України. Не тільки тому, що Україна прагне відповідати світовим стандартам, а, в першу чергу, тому, що розвиток митної справи в даному напрямку відповідає економічним інтересам держави.

Тому метою нашої роботи стало дослідження системи аналізу та управління ризиками в митній діяльності. Його сучасного стану в Україні, основних проблем його впровадження та можливих перспектив.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

) визначити поняття митного ризику та з’ясувати основні відмінності від економічного ризику;

) розглянути основні положення нормативно-правових актів ВМО та ООН та визначити національні особливості України у даних аспектах;

) провести аналіз сучасного стану ризик-менеджменту вУкраїні;

) проаналізувати застосування системи аналізу та управління ризиками на основі даних АСАУР;

) розробити алгоритм для вирішення прикладної задачі для подальшої розробки профіля ризику;

) проаналізувати зарубіжний досвід управління ризиками та можливість його імплементації в Україні;

) визначити основні перспективні напрямки у сфері ризик-менеджменту для митних органів України.

Об’єктом дослідження є ризики, що виникають під час митного контролю та митного оформлення. Предметом дослідження є система аналізу та управління ризиками у митній діяльності.

При виконанні даної роботи були використані такі методи дослідження, як порівняння, аналіз та синтез, систематизація та узагальнення при розгляді нормативних та теоретичних джерел, математико-статистичні методи при опрацюванні статистичних даних.

В результаті проведення наукового дослідження було дано визначення поняттям ризик та ризик-менеджмент стосовно митної діяльності, розроблено алгоритм для майбутнього його імплементування до профілю ризику, проаналізовано зарубіжний досвід управління ризиками та визначено переваги, які варто врахувати при вдосконаленні даної практики в Україні.

В результаті дослідження запропоновано перспективні напрямки роботи митної служби для переходу на принципово новий рівень роботи та співпраці із суб’єктами ЗЕД.

Результати можуть використовуватися при розробці програми вдосконалення системи управління ризиками митною службою України, для подальших грунтовних досліджень даної тематики та при підвищенні кваліфікації працівників митних органів, тому мають вагому науково-практичну значимість.

Отримані висновки базуються на дослідженні нормативно-правових актів, публікацій працівників митниць та відповідних департаментів ДМСУ, наукових досягненнях зарубіжних та вітчизняних вчених, статистичних та звітних матеріалах Державної митної служби України та Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту.

Розділ 1. Ризик як загроза митній безпеці держави

1.1     Митний ризик - один із видів економічного ризику

Національна єдність як запорука забезпечення ефективного захисту інтересів особи, суспільства й держави досягається за умови поваги до гідності людини та реалізації життєво важливих національних інтересів України. Життєдіяльність людини потребує певних умов існування: природно-кліматичних, ресурсних, соціальних та інших, причому ці системи повинні бути адаптовані для задоволення потреб людини.

Одною з таких систем є економічна система, призначення якої полягає в забезпеченні потреб людини через реалізацію та досягнення національних інтересів у цій сфері, зокрема конкурентоспроможності держави і економічного добробуту населення. Діяльність державних систем і механізмів управління економікою на різних рівнях влади повинна мати на меті підвищення ефективності функціонування національного господарства та забезпечення його економічної безпеки. Підвищення ефективності економічних систем завжди є актуальним завданням, над вирішенням яких працюють вчені усього світу.

Згідно з теорією потреб основною, після фізіологічних потреб будь-якої організованої структури, як людини, так і держави є потреба безпеки. Так, А. Маслоу у створеній ним ієрархії потреб відносить до другого рівня потреби самозбереження (безпеки, захищеності), які стоять вище фізіологічних потреб, а також передують соціальним потребам (задоволення почуттів духовної близькості, любові).

Якщо ж розглядати потреби не окремого індивідуума, а суспільства, то класифікацію А. Маслоу не можна вважати застосовною. Для людської спільноти як групи людей, об’єднаних спільними інтересами, цілями, умовами життя, традиціями тощо, первинною потребою є безпека. Лише в безпеці людина спроможна існувати, відтворюватись та ефективно працювати. Потреба в безпеці є близькою до фізіологічних потреб. Так, потреба в самозбереженні стоїть поряд з потребою їжі та води.

В умовах стрімкого розвитку суспільства поняття «безпека» одержало досить широке застосування в науковій літературі, навчальних посібниках у зв’язку із зростанням кількості небезпек і уваги до них з боку держави, громадських організацій, різних партій, рухів і науковців. [1, 13-14]

У сучасний умовах безпека становить ключову складову економічної політики будь-якої держави. Особливо вона є актуальною для країн, які не завершивши складних ринкових трансформацій, гостро відчули на собі наслідки світової фінансової кризи. До таких країн належить і Україна, яка за оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, найбільше потерпіла від економічної кризи серед країн Центральної та Східної Європи. Все це посилює актуальність наукових досліджень спрямованих на пошук шляхів та напрямів підвищення рівня економічної безпеки нашої держави.

Проблема забезпечення належного рівня економічної безпеки України - багатоаспектна, тому всі сучасні антикризові заходи повинні формуватися, виходячи із глобальної цілі - забезпечення економічної безпеки держави.

Термін економічної безпеки держави виникає під впливом глобалізації та інтернаціоналізації світогосподарських зв’язків і спершу використовувалося на рівні міжнародних економічних відносин як сукупність окремих кількісних і якісних характеристик окремих країн. Офіційного статусу термін “економічна безпека” набув 1985 року, коли на 40-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була прийнята резолюція “Міжнародна економічна безпека”. У ній відзначалося необхідність сприяння забезпеченню міжнародної економічної безпеки з метою соціально-економічного розвитку і прогресу кожної країни.

Наукові дослідження проблем економічної безпеки держави в ХХІ столітті наполягають на неприпустимості розуміння сутності безпеки як “стану захищеності”. І одні, з теоретико-філософської точки зору, пропонують розглядати поняття безпека як сукупність умов існування суб’єкта, що контролюються ним. Інші, на основі інституціонального підходу, виділяють сутність безпеки в умовах діяльності суб’єкта, що характеризується сукупністю умов, за яких забезпечується здатність держави і суспільства до самозбереження і розвитку.

Не дивлячись на існування двох концептуальних підходів у трактуванні змісту поняття “безпека”, поза сумнівом залишається методологія дослідження. Безпека - це синергетичне поняття, яке комплексно відображає узагальнений стан її складових і досліджувати яке необхідно через систему національної безпеки. Крім неї в дане багатогранне поняття входять геополітична, військова, інформаційна, екологічна та демографічна безпека. В свою чергу, економічна безпека відображає причинно-наслідкові зв’язки між економічною могутністю країни, її військово-економічним потенціалом та національною безпекою і має власну структуру.

Одним із пріоритетних напрямів забезпечення економічної безпеки України повинно стати посилення уваги до стану всіх складових, що формують рівень економічної безпеки, в тому числі і до митної складової. Дослідження митної складової як важливої соціально-економічної характеристики економічної системи вимагає розкриття її внутрішньої природи, з’ясування чинників, загроз, індикаторів, національних економічних інтересів у цій сфері, а також вивчення її місця та діалектичного взаємозв’язку з поняттями національна, економічна та фінансова безпека.

Митна складова відіграє одну з ключових ролей в процесі забезпечення економічної безпеки держави в цілому та фінансової безпеки зокрема, оскільки спрямована на захист національних економічних інтересів в зовнішньоекономічній та фінансовій сфері одночасно. Особливості сучасного етапу, зокрема фінансово-економічна криза і сповільнення ринкових трансформацій породжують велику кількість чинників в митній сфері, що формують рівень економічної безпеки та виводять ситуацію в державі та її регіонах за безпечні межі. Загалом, проблема забезпечення економічної безпеки для свого вирішення потребує аналізу всіх внутрішніх і зовнішніх чинників впливу. Внаслідок все більш зростаючого значення митної складової економічної безпеки необхідно виявляти і проводити нейтралізацію дестабілізуючих факторів на всіх ієрархічних рівнях.

Під чинниками економічної безпеки слід розглядати економічні процеси та явища, що формують її рівень на макро-, мезо- та мікрорівнях, та впливають на основні структурні пропорції народногосподарського комплексу країни. До основних чинників в митній сфері, що впливають на стан економічної безпеки можна віднести:

• порядок на митному кордоні - оскільки саме кордон є індикатором, який відображає порядок в цілій державі і наведення порядку на ньому першочергово впливає на стан боротьби з контрабандою та порушенням митних правил;

• ефективність роботи митних органів - від виконання покладених на митні органи завдань залежить наповненість дохідної частини державного бюджету, ділова активність та довіра з боку іноземних інвесторів;

• застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання;

• законодавче забезпечення.

Таким чином можна згрупувати основні чинники економічної безпеки держави. (Див. Додаток А) Перевищення порогових значень по наведених чинниках перероджує їх у фактори дестабілізації економічної ситуації в державі, що є причинами виникнення і розвитку кризових економічних явищ та створює загрозу для сталого економічного розвитку всієї країни. Іншим словами, одні і ті ж економічні явища і процеси, в одних випадках виступають чинниками економічної безпеки - якщо вони позитивно впливають на економічний стан країни, а при зміні позитивного впливу на негативний перетворюватися на загрози. [3, 118-120]

Розглянувши саме поняття «безпеки» спробуємо з’ясувати, що лежить в корені цього поняття та який його взаємозв’язок із поняттям «небезпека». Дуже часто поняття «безпека» трактують як відсутність небезпеки, схоронність, надійність. [6] Щодо визначення даного поняття у іншій літературі, то не всі спеціалізовані джерела та тлумачні словники містять поняття «безпека», а в тих джерелах, де воно присутнє, поняття «безпека» так само розкривається через зміст поняття «небезпека». [1, 15] Проте, як уже зазначалося вище, даний підхід вичерпав себе і не є актуальним. Але, все ж таки, ми точно знаємо одне - рівень безпеки тим вищий, чим нижчий рівень небезпеки. Тож спробуємо розібратись із поняттям небезпеки та його впливом на людину зокрема, та на суспільство загалом. Пашко П. В. вважає, що найзагальнішим поняттям, яке оцінює небезпеку, є ризик. [1, 16] Для нас важливим є розгляд економічного ризику та одного із його різновидів - митного, як такого, що являється на сьогодні одним із найменш досліджених видів ризику.

Економічний ризик - це один із низки феноменів в економічній діяльності, характерних для ринкової економіки. Аналіз проблем сучасної науки і практики переконливо свідчить, що саме сучасні процеси переходу до більш досконалої моделі соціально-економічного устрою зумовили його появу.

Не можна сказати, що раніше не зверталась увага на ризик. Однак це стосувалось переважно правового аспекту. Нині категорія «ризик» входить до повсякденного словника керівника, стає складовою частиною та необхідною передумовою виробничого процесу. Детерміновані ситуації, коли відсутній ризик, зустрічаються в економічній діяльності досить рідко. Більшість чинників, що спричиняють ризик є тільки частково прогнозованими та неконтрольованими, їх неможливо уникнути, а тому навіть на перший погляд є досить ефективним рішення, які приймають в економічному житті, можуть призвести до значних, непередбачуваних збитків, якщо їх не врахувати. Чим складнішим та невизначенішим є навколишнє середовище, тим складнішим є і методи управління, тим актуальнішим є урахування ризику, його аналіз та управління ним. [2, 83-84.]

Термін «ризик» як історична категорія виник на зорі цивілізації тоді, коли людини з’явилося почуття страху перед смертю. Згодом, незважаючи на індивідуальну оцінку змісту і звучання цього терміну в різних мовах, його походження більшою чи меншою мірою тісно пов’язана із розумінням небезпеки, збитків, дефекту, знищення, випадку, загрози, ненадійності тощо. Існує думка, що ризик пов’язаний із невизначеністю майбутньої ситуації. Він виникає тоді, коли реальні події відрізняються від очікуваних. [4, 65]

Ризик - це складне явище, що має безліч не співпадаючих, а іноді й протилежних реальних обґрунтувань. Це обумовлює можливість існування декількох визначень поняття ризик з різних точок зору. [5, 22]

Економісти трактують ризик як «можливість настання подій з негативними наслідками в результаті відповідних рішень чи є імовірність понесення збитків; невпевненість в отриманні відповідного прибутку чи понесення збитку». [7]

Варіативність визначень досить значна - від спроб сформулювати найбільш загальне, всеохоплююче визначення, яке б підходило для ідентифікації будь-яких видів і проявів ризиків, до спеціальних дефініцій, що мають досить вузькі застосування. Дослідження аналізу ринку можна знайти в літературі з питань будь-яких галузей людського життя. Таку різноманітність можна пояснити багатоаспектністю явища. Найчастіше виражається в необхідності прийняття рішення, результат реалізації якого залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних умов. Врахувати всі умови, адекватно впливати на них і спрогнозувати результат розвитку подій не завжди вдається. Не дивлячись на те, що нині уже сформувався окремий напрям економічної науки, який досліджує ризик, але ще й досі немає єдиного визначення цієї категорії. [4, 65-66]

Ризик можна визначити як імовірність виникнення небезпеки втрати ресурсів чи недоодержання доходів порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів.

Отже, ризик є категорією, яка поєднує всі складові, що формують потенційну небезпеку: імовірність, чинники, наслідки. Утім, поняття «ризик», складовою якого є невизначеність, поєднує в собі як реальну небезпеку, так і потенційну, яка може і не реалізуватись. Крім того ризик може бути динамічним, тобто таким, результатом якого можуть бути як втрати, так і вигоди.

Ми можемо трактувати безпеку як стан, у якому ризик (небезпека) є несуттєвим, тобто рівень загрози системі (об’єктові) є прийнятним. Звісно, такий стан може бути досягнутий лише за умови управління ризиком і вжиття відповідних заходів до подолання ризику: уникання, попередження, прийняття, оптимізації.

Реальний негативний результат ризику розкривається через поняття «загроза», оскільки небезпека проявляється у вигляді різноманітних загроз.

Загроза - це сукупність явищ та дестабілізуючих чинників, що становлять можливу небезпеку не тільки людині, а й суспільству та державі в цілому. [1, 18-19]

Наказ Державної митної служби України від 14.08.2009 року № 753 «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику» дає нам визначення митної загрози. Відповідно до нього, митна загроза - це конкретна чи безпосередня форма митної небезпеки на стадії переходу її з можливості в реальність як результат протиріч, що мають місце і формуються в самому суспільстві, в зовнішньоекономічних сферах і видах політичних та економічних відносин, у сфері управління митною службою, в регіонах, у природних та інших явищах тощо, та конкретизується відповідною формою прояву й способом впливу, наслідки якої можуть заподіяти будь-якої митної шкоди. [8]

Оскільки вищезгадане поняття розкривається через митну небезпеку, то ми повинні дати дефініцію і їй. Отже, митна небезпека - об'єктивно існуюча можливість негативного впливу на стан митної безпеки. [8]

Сьогодні поняття економічної безпеки та митної безпеки зокрема, виходить на передній план. Цим питанням присвячуються праці багатьох вчених. Осторонь не залишаються і міжнародні організації, які намагаються забезпечити об’єднання держав у вирішенні глобальних питань та запроваджують уніфіковані правила та стандарти, що допомагає у кращому розумінні вирішення питань.

Щодо питання митної безпеки, то одним із головних міжнародних актів, що регулюють дане питання є Рамкові стандарти забезпечення безпеки і спрощення процедур митної торгівлі Всесвітньої митної організації.

У червні 2005 р. Всесвітня митна організація (далі - ВМО) - єдина міжурядова організація, яка спеціалізується на митній справі - прийняла Рамкові стандарти безпеки та спрощення світової торгівлі (SAFE) [9]. Нині членами ВМО є 174 країни світу з 6 регіонів. А Рамкові стандарти - міжнародний інструмент, що містить 17 стандартів, в яких регламентується безпека, спрощення торгівлі, боротьба з корупцією та збирання податків. Виходячи з того, що роль митниці у ХХІ ст. потребує оновленого професійного підходу до управління та функціонування митних адміністрацій у всьому світі, Всесвітня митна організація започаткувала дві програми: COLUMBUS (WCO Columbus Programme) та PICARD (Partnership in Customs Research and Academic Development).

COLUMBUS (WCO Columbus Programme) - програма модернізації митних служб (capacity building programme), яка була започаткована для надання допомоги при роботі з Рамковими стандартами безпеки.

PICARD (Partnership in Customs Research and Academic Development) - програма партнерства в галузі митних досліджень та академічного розвитку, головним завданням якої є розробка та імплементація Стандартів професійного навчання/перепідготовки митників.

З прийняттям Україною 23.06.2005 р. на 105/106 сесії Всесвітньої митної організації введених ВМО Рамкових стандартів безпеки і спрощення світової торгівлі та приєднанням України до протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур [10], нашою державою підтримано курс на уніфікацію міжнародних Стандартів безпеки, модернізацію митних служб, зміцнення кадрового потенціалу.

Держмитслужба України підписала Декларацію про наміри щодо впровадження Рамкових стандартів ВМО на національному рівні й затвердила Концепцію модернізації діяльності митної служби України [11], що дає можливість не лише використовувати міжнародні стандарти у розбудові національної митної системи, але й сприятиме кращій погодженості національних пріоритетів у митній сфері з міжнародними стандартами і дозволить ефективніше захищати національні інтереси України у сфері розвитку міжнародної торгівлі та економічної співпраці, перш за все шляхом використання механізмів ВМО для модернізації митних служб та імплементації стандартів.

Найголовнішим з механізмів модернізації, згідно з концепцією ВМО, є Регіональні центри зі зміцнення інституційних спроможностей митних адміністрацій (РЦІР), інакше Регіональні центри інституційного розвитку (модернізації) (їх 5 у світі), вони виступають координаційними механізмами впровадження міжнародних стандартів.

У митному контексті інституційні спроможності зазвичай розуміються як розвиток та досягнення певних умінь, компетентності, інструментів, процесів та ресурсів, необхідних для митних адміністрацій при виконанні їх функцій та досягненні поставлених цілей.

Зараз починається друга фаза нарощування потенціалу ВМО і митних служб, а саме фаза реалізації міжнародних стандартів. Вважається. що 2-3 роки триватиме процес розробки практичних інструментів для впровадження ідей, які будуть представлені у збірці документів ВМО з модернізації (WCO Capacity Building Development Compendium). ВМО надасть своїм членам кращі практики та знання всіх митних служб 174 країн-членів ВМО, а також адресно їх експертну оцінку.

Важливо, що до пріоритетів ВМО, крім нарощування потенціалу митних служб, належать питання безпеки і сприянню розвитку торгівлі, насамперед безпеки ланцюгів постачання та боротьби з контрабандою, з фальсифікацією продукції та піратством. У червні 2004 р. на засіданні в Женеві ВМО закликала особливу увагу приділити питанням спрощення митних процедур і прийняття сучасних методів контролю, які базуються на оцінці ризиків. Тим самим ВМО наголосила, що питання, окреслені в Рамкових стандартах безпеки, потребують широкомасштабних змін. Була прийнята програма G8, яка стала одним з інструментів імплементації стандартів безпеки.

У червні 2008 р. Рада ВМО прийняла програмний документ “Митниця у 21-му столітті” C21, який включає аналіз завдань ВМО та митних служб щодо захисту суспільства, Рис. 1.1.

Рис. 1.1. Схема аналізу завдань ВМО та митних служб [12]

Хоча не існує універсальної моделі для сучасних митних служб, але світова спільнота вважає, що всі заходи розвитку інституційних спроможностей на митницях повинні бути зосереджені на покращанні діяльності в галузі митної справи відповідно до кожного ключового принципу, визначеного в новій редакції Конвенції Кіото, і ключова роль у координації цих зусиль належить ВМО.

Зрозуміло, що завдяки консолідованим міжнародним зусиллям митні служби перебувають у постійному процесі еволюції, змінюються їх функції. Як на міжнародному, так і на національному рівнях на передній план виходять питання збирання податків, захисту економічних інтересів вітчизняного виробника, суспільства в цілому, економічного розвитку і безпеки держави. Для вирішення цих питань застосовуються уніфіковані концептуально, але національно адаптовані підходи, які реалізовуються шляхом впровадження Рамкових стандартів безпеки як механізму імплементації, Pис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема еволюції митниці [12]

Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що світовий та європейський досвід у галузі митної справи, її окремих напрямків є важливим інструментом пошуку інформації, узагальнення досвіду та вироблення на цій основі національних інструментів і механізмів забезпечення безпеки держави. На сучасному етапі ключову роль у цьому процесі адаптації міжнародного досвіду відіграють Рамкові стандарти безпеки SAFE Всесвітньої митної організації.

Перспективою подальших розвідок у даному напрямку вважаємо як детальне дослідження існуючих міжнародних інструментів і механізмів імплементації Рамкових стандартів безпеки SAFE, так і подальшу їх розробку на національному рівні. [12]

Щодо митного ризику, то слід зазначити, що у міжнародних актах та національному законодавстві дане поняття розкривається як імовірність недодержання законодавства з митних питань. Проте, Наказ ДСМУ № 753 намагається дати цьому поняттю кількісне вираження. Відповідно до нього, митний ризик - це кількісна величина митного виклику у вигляді визначеної оцінки або імовірності реалізації діючої або потенційної митної загрози в зовнішньоекономічній діяльності, митних співвідношеннях та в галузі митної справи з погляду усвідомлення можливості виникнення митної шкоди. [8]

Отже, як ми бачимо, неможливо чітко розмежувати поняття ризику та небезпеки. Тому дані поняття потрібно розглядати у їх поєднанні та намагатись з’ясувати їх взаємозалежність та вплив один на одного. А щодо питання до митного ризику, то, беззаперечно, він є одним із різновидів економічного, але також він може проникати у всі сфери життя людей. Так, контрабанда, яка ввозиться несе не лише ризик недоотримання платежів до бюджету, але і загрожує іншим виробникам через недобросовісну конкуренцію.

1.2 Система управління ризиками в митній службі - нова філософія митного контролю

За останні роки середовище міжнародної торгівлі зазнало значних змін, зокрема це стосується способів перевезення і торгівлі товарами, швидкості операцій і абсолютного об’єму товарів в глобальному обороті. Це, на фоні тиску зі сторони міжнародної торгової спільноти мінімізувати втручання держави, спонукало митні органи приділяти все більше уваги полегшенню торгівлі.

Намагаючись забезпечити відповідний баланс між спрощенням торгівлі і регулятивним контролем, митні адміністрації в цілому, відходять від традиційних регулярних перевірок «на вході» і зараз застосовують принципи управління ризиками з різним ступенем важкості та успіху.

Концепція організаційного ризику стосується імовірності подій, що можуть завадити організації у виконанні покладених на неї задач. Митні органи повинні виконувати дві основні задачі - забезпечувати необхідний рівень сприяння міжнародному торговому співтовариству і забезпечувати дотримання регулятивних вимог. До ризиків для митниці входить потенційне недотримання норм митного законодавства, такого як вимоги по ліцензуванню, правила оцінки товарів, країни їх походження, режими звільнення від податків та зборів, положення про безпеку, а також потенційна неспроможність посприяти міжнародній торгівлі.

Митниця, як і будь-яка інша організація, повинна управляти своїми ризиками. Це потребує систематичного застосування процедур управління, що призначені для скорочення таких ризиків, в цілях забезпечення виконання своїх задач з максимально можливою ефективністю та дієвістю. Серед таких процедур можна виділити визначення, аналіз, оцінка,обробка, моніторинг і огляд ризиків, що можуть вплинути на виконання даних задач.

Правильне управління ризиками є важливим для ефективної роботи митниці, і слід зазначити, що всі адміністрації використовують деяку форму управління ризиками, або формально, або неформально. Маючи інформацію та досвід, митниця намагалась скоротити свої ризики, завжди впроваджувала процедури, призначені для виявлення незаконної діяльності. До більш традиційних процедур належить прикордонний контроль над переміщенням товарів та людей, що складається з перевірки документів і фізичного огляду, що направлені на виявлення незаконної торгівлі. Впровадження такого роду контролю є однією із форм управління ризиками, але не обов’язково ефективною та дієвою.

Останнім часом постійне ускладнення, швидкість і обсяги міжнародної торгівлі, що пожвавлюються розвитком технологій, значною мірою вплинули на виконання митними органами своїх функцій. Як наслідок, багато адміністрацій реалізовували більш дисциплінований на структурний підхід до управління ризиками. Це також допомогло їм підвищити ефективність своєї діяльності і раціоналізувати свої процеси та процедури, мінімізувавши при цьому втручання в торгівельні операції і скоротивши регулятивний тягар комерційного сектору. [13]

Традиційний метод перевірки кожної партії вантажів, що прибувають на митний кордон, стає бар’єром для торгівлі. Управління ризиками пропонує вирішення даної проблеми, що дає можливість митним адміністраціям знайти баланс між своїми контролюючими функціями та функцією сприяння торгівлі через вибіркову перевірку комерційних вантажів на науковій основі, що доповнюється пост-митним контролем.

В минулому, управління ризиками сприймалось, як процес, що може використовуватись лише високорозвиненими митними адміністраціями з автоматизованими і повністю комп’ютеризованими системами. Це є хибним враженням, оскільки програма по управлінню ризиками підходить для усіх митних служб, в якості найкращої міжнародної практики. Впровадження і ефективна реалізація потребує зміни способу мислення.

Впровадження митного контролю, що ґрунтується на управлінні ризиками, відображає кардинальну зміну ролі влади. Митні адміністрації виступають у якості органу, що забезпечує дотримання трейдерами і їх представниками, такими як брокери, митного законодавства та встановлених правил. Зміна культури праці митних адміністрацій через програму зміни від «мислення - контроль» на «сприяння дотримання закону» або «проінформованого дотримання вимог» є критично важливим для впровадження системи управління ризиками. Проінформоване дотримання вимог можна стимулювати через суміщення аудиту, тренінгів і доведення інформації до трейдерів, їх представників та інших владних структур. Розвиток людських ресурсів, управління змінами і ефективне інформування повинні бути ключовими елементами поетапного впровадження управління ризиками.

Впровадження управління ризиками включає не тільки зміни в культурі праці, але й організаційні зміни такі, як створення підрозділів, що займатимуться питаннями оперативного збору даних, управління ризиками, і питаннями дотримання законодавства. Це також тягне за собою зміни в залучені ресурсів і сприйнятті персоналу. Лідерство керівництва і їх підтримка є важливим моментом у процесі змін.

Ефективне управління ризиками може застосовуватись в будь-якій організації, де праця може бути як ручною, так і автоматизованою, варіюючись, від тактичного до стратегічного підходу. Тим не менш, інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) без сумніву, можуть зробити систему управління ризиками більш ефективною. Комп’ютеризовані модулі допомагають проводити аналіз поставки вантажів для профілю ризику, при цьому забезпечуючи механізм зворотного зв’язку, що призводить до більш успішного управління ризиками. При розвитку ІКТ також необхідно враховувати достатню гнучкість, щоб протидіяти частим змінам в правовій базі і для адаптації до різних змін у торгівельному середовищі.

Управління ризиками включає систематичний збір та аналіз митних даних і оперативної інформації, щоб вирізняти вантажі підвищеного ризику серед вантажів із низьким ступенем ризику. Структурований підхід до аналізу даних є досить важливим для своєчасної оцінки даних і постійного обновлення профілів ризику, що відповідають специфічним характеристикам ризиків.

Оперативні дані - це ключовий компонент управління ризиками і повинні проходити і надаватись через інформаційний цикл. Функція управління ризиками не повинна стосуватися лише одного підрозділу, а скоріше усіх підрозділів митниці, і повинна бути рівномірно інтегрована в усі аспекти митних послуг. Постійний діалог і механізм зворотного зв’язку між постачальниками та користувачами оперативних даних, так як і тренінги працівників митниці, може допомогти укріпленню управління ризиками в митниці і функцій оперативних даних.

Запровадження управління ризиками відображає фундаментальні зміни в сучасних митних послугах, а також і у взаємовідносинах між владою та приватним сектором. Тісне партнерство з приватним сектором забезпечить митні служби достатнім знанням комерційних операцій, що допоможе їм сфокусуватись на торгівельних операціях з підвищеним ступенем ризику і сподіватись на процедури самостійного дотримання законодавства і саморегулювання, впровадженими підприємствами і торговим співтовариством. Як заявляється в Рамкових стандартах ВМО, митні служби можуть гарантувати схоронність та безпеку міжнародному торгівельному ланцюгу поставок шляхом надання для легалізації процесу для Уповноважених економічних операторів (AEOs), а також взаємне визнання статусу АЕО митними адміністраціями.

Регіональна співпраця є дуже важливою для ефективного управління ризиками, що є специфічними для даного регіону. Тому необхідно створити юридичну основу і встановити механізм для обміну інформацією, і колективно займатись такими питаннями, як, наприклад, інформаційно-технологічна інфраструктура і вимоги до митних даних. [14] Такими чином, Україна має сьогодні намагатися об’єднати зусилля із своїми сусідами та стратегічними партнерами для кращого управляння ризиками та взаємного обміну інформацією із митними адміністраціями даних країн, оскільки самостійно вирішувати питання міжнародного характеру будь-яка держава не в силах.

Управління ризиками повинно починатися із визначення «базової невідповідності» торгівельних представників та підприємств, щоб визначити той рівень, що стане задачею для системи управління ризиками. Розуміння природи невідповідності визначає комплекс необхідних заходів. У тому випадку, якщо невідповідність стосується нестачі знань про нові закони та інструкції, прийняті митною службою, вирішенням має стати проведення тренінгів та ефективне інформування трейдерів, замість застосування покарань. З іншої сторони, заходи заохочення, у вигляді меншого втручання і швидшого оформлення, повинні надаватись трейдерам, що гарно себе зарекомендували. Необхідно вводити «системи бальної оцінки» суб’єкті ЗЕД, проводити постійний моніторинг та перевіряти їх на відповідність встановленим нормам та стандартам.

Основними задачами повинно бути проведення тренінгів та розповсюдження інформації про систему управління ризиками як серед службовців, так і серед суб’єктів ЗЕД. Також необхідно надавати на певний термін послуги експертів та технічної підтримки країнам, що вирішили впроваджувати системи управління ризиками. [14]

Митниця має виконувати два ключових завдання «сприяння» та «контроль». Намагаючись забезпечити відповідний баланс між полегшенням торгівлі та регулятивним контролем, митниця повинна одночасно управляти двома ризиками - потенціальною нездатністю полегшити міжнародну торгівлю і потенційним недотриманням законодавства з митних питань. Застосування систем управління ризиками дозволяє досягнути такого балансу.

Слід звернути увагу, що «сприяння і контроль» часто вважаються діалектично протилежними. Вважається, що по мірі підвищення рівня сприяння, рівень контролю падає. Аналогічно, вважається, що при посиленні контролю, зазнає втрат сприяння. Це дуже спрощений погляд на проблему, так як він передбачає, що єдиний спосіб посприяти процесу - це послабити контроль. Таке розходження думок фундаментально некоректне, оскільки концепція сприяння і контролю представляє дві змінні, а їх взаємозв’язок відображено на Рис 1.3.

Рис. 1.3. Матриця забезпечення дотримання вимог [13]

Верхній лівий квадрант матриці являє собою режим високого контролю, при якому вимоги митних органів дуже жорсткі, а на сприяння майже не звертається уваги. Це можна описати як бюрократичний підхід, який часто виявляється в стилі управління, що не зважає на ризик. Сьогодні такий підхід, найбільш імовірно, накличе на себе багато критики та скарги з боку суспільства. Це перш за все буде спричинено невиконанням перед торгівельною спільнотою задекларованої мінімізації митного втручання.

Нижній лівий квадрант описує підхід адміністрації, що проводить невеликий контроль, досягаючи, при цьому, небагато в області сприяння. Підхід управління в кризою не йде на користь ні державі, ні суб’єктам ЗЕД.

Нижній правий квадрант являє собою підхід, коли сприяння є першочерговим завданням, але при цьому досягнення в області митного контролю досить незначні. Підхід невтручання підходить для забезпечення виконання вимог в ідеальному світі, де торгівельна спільнота повністю дотримується вимог без загроз та стимулів зі сторони держави, бо таке середовище не може мати будь-яких ризиків недотримання законодавства.

І, врешті-решт, верхній правий квадрант - це збалансований підхід як до регулятивного контролю, так і до полегшення торгівлі, через що і досягається високий рівень обох показників. Даний підхід забезпечує максимальні переваги як для митних органів, так і для суб’єктів ЗЕД. Це той підхід, до якого повинні прагнути всі митні адміністрації.

Ефективне застосування принципів управління ризиками є ключем до досягнення відповідного балансу між сприянням та контролем. По мірі того, як застосування управління ризиками стає більш ефективним, відповідний баланс стає більш досяжним та ближчим. Таким чином, ті адміністрації, які можуть досягти високого рівня і сприяння, і контролю, досягають цього за рахунок управління ризиками. Так само, як і адміністрації с стані повного управління кризою по суті приймають стратегію забезпечення дотримання вимог, позбавлену управління ризиками. Однак, будь-яке відхилення від стану повного управління кризою, має на увазі існування деякої форми управління ризиком.

Таким чином роль митниці заклечається в забезпеченні дотримання законодавства таким чином, що забезпечити полегшення торгівлі. Для досягнення цього багато митних адміністрацій вже реалізували стратегії забезпечення дотримання вимог, що ґрунтуються на принципах управління ризиками.

Матриця забезпечення дотримання вимог дає корисну концептуалізацію взаємозв’язку між сприянням, регулятивним контролем і управлінням ризиками. Наступний крок - це визначити складові стратегії забезпечення дотримання вимог, заснованої на ризиках.

Слід порівняти ключові елементи стилю забезпечення дотримання вимог, заснованої на ризиках, та більш традиційного стилю «воротаря», що типово характеризується всеохоплюючим митним втручанням або режимом 100 %-х перевірок. Так само, сплата податків та платежів в моделі воротаря є підставою для митного очищення, яке без виключення призупиняється до завершення всіх формальностей та перевірок в реальному часі. Однак, підхід управління ризиками характеризується визначенням областей з потенційно високим ризиком і відповідною концентрацією уваги на них, і мінімальним втручанням у визначені таким же чином області з мінімальним рівнем ризику. При такому режимі приймається стратегія, що розриває зв’язок між фізичним контролем товару і обов’язком торгівельних сторін сплати зобов’язань, що дозволяє провести митне очищення до прибуття вантажу.

Усі елементи кожного стилю забезпечення дотримання вимог можна, загалом, згрупувати у чотири основні категорії - законодавча база держави, адміністративна база митного органу держави, тип системи управління ризиками, що впроваджена митними органами даної держави, і технологічна база. (Див. Додаток Б) Разом ці чотири категорії є ключовими факторами прискорення переміщення вантажів через державний кордон, і проведення митного контролю таких вантажів.[13]

1.3 Аналіз сучасного стану ризик-менеджменту в Україні

Внаслідок суттєвого зростання світових ринків виникає потреба систематизації знань про вибір рішень в умовах ризиків та управління ними. Швидкий розвиток стандартів управління ризиками розпочався нещодавно. Вони трансформуються від визначення основних етапів управління ризиками до формування тісної взаємодії із загальною системою управління якістю, враховуючи особливості формування кожної системи управління ризиком і розроблення стандартів для управління певними ризиками відповідно до спеціалізації організації. Можна стверджувати, що процес розробки нових і вдосконалення чинних стандартів управління ризиками буде тривати постійно. Розвиток стандартів дає можливість застосовувати їх практично в усіх сферах діяльності людини. [15, 84, 93] Не винятком є і сфера митних послуг, від яких сьогодні вимагають все більшої якості та відповідності міжнародним стандартам.

Система аналізу та управління ризиками (САУР) в митних органах України є методологічною основою для запобігання порушенням законодавства України з питань митної справи шляхом створення та використання сучасної системи митного адміністрування, забезпечення ефективного митного контролю, оптимального розподілу матеріальних та людських ресурсів митної служби на найбільш важливих і пріоритетних напрямах роботи.

У зв’язку із приєднанням України згідно із Законом України від 05.10.06 № 227-V до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та з метою забезпечення доступу товарів, що експортуються з України, до зовнішніх ринків, забезпечення стабільного та передбачуваного розвитку економіки України, залучення іноземних інвестицій, запровадження режиму найбільшого сприяння у сфері зовнішньої торгівлі з країнами-членами СОТ Держмитслужбою України визначено стратегію митного контролю та митного оформлення із застосуванням сучасних методів роботи, таких як САУР й методу контролю, який базується на аудиті, а також максимальне практичне використання інформаційних технологій.

Митні органи України при проведення митного контролю повинні керуватись принципом вибірковості і, як правило, обмежуватися формами митного контролю, достатніми для забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи. При визначенні форми митного контролю повинна використовуватись система аналізу та управління ризиками.

Процедури, засновані на управлінні ризиками, дозволяють контролювати проведення митного оформлення на ділянках, де існує найбільший ризик, дозволяючи основному потоку товарів і фізичних осіб досить вільно переміщуватись через митний кордон України.

При такій організації митної справи діють принципи, закріплені Рамковими стандартами Всесвітньої митної організації у 2005 році, а саме завчасний електронний обмін даними про товари й транспортні засоби, послідовне застосування управління ризиками; застосування нових технологій неруйнівного контролю під час митного огляду, партнерське співробітництво митних органів з підприємствами та тісна співпраця між митними органами різних держав.

На виконання пункту 55 Заходів щодо виконання у 2005 році Плану дій Україна - ЄС, затвердженого розпорядженням КМУ від 22.04.05 № 117-р, та з метою прискорення митних формальностей, спрощення митних процедур, підвищення ефективності митного контролю та основі системи аналізу ризиків наказом ДМСУ від 27.05.05 № 435 затверджено Концепцію створення, упровадження та розвитку системи аналізу та керування ризиками, а також Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю.

Для реалізації приписів Концепції в ДМСУ розроблено програмно-інформаційний комплекс «Інспектор-2006» з імплементованим модулем автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Основним завданням АСАУР є обробка відомостей, занесених у електронні копії ВМД та оцінка рівнів ризиків за заздалегідь сформованими критеріями (профілями ризику).

На нормативному рівні діяльність митної служби з розроблення профілів ризику в частині створення організаційних умов формування, формалізації та затвердження профілів ризику регулюється Порядком розроблення профілів ризику, розроблений Департаментом та затверджений наказом Держмитслужби України від 16.08.06 № 694. Цим же наказом затверджено Порядок взаємодії митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій з Департаментом аналізу ризиків та аналітичної роботи при підготовці та опрацюванні пропозицій щодо розроблення профілів ризику, відповідно до якого Департаментом опрацьовуються пропозиції щодо розроблення профілів ризику, які щоквартально надаються структурними підрозділами Держмитслужби та митними органами.[16, 4-5]

Як свідчить аналіз митної діяльності, на сьогодні в Україні здебільшого реалізовано метод безпосереднього митного контролю, який передбачає його здійснення безпосередньо під час прибуття вантажів на митну територію.

Рішення про глибину контролю приймає безпосередньо інспектор на підставі рекомендацій, що надаються вищими митними органами, довідкових відомостей, а також враховуючи власний досвід. Разом із тим, слабким місцем залишається недостатня достовірність подачі суб’єктами ЗЕД відомостей про характеристики товарів з метою зміни митної вартості. Виявлення таких правопорушень сьогодні складає значну частку результатів діяльності митних органів. Так до основних товарів, по яких спостерігається найбільша кількість ПМП, є експортні товари, що визначають експортний потенціал України, і отже, впливають на стан економічної безпеки країни. Головними причинами належності до групи ризику є факти порушення митних правил. Характер порушень при імпорті: подання ВМД з неправдивими відомостями щодо коду товару з метою ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, при експорті - завищення митної вартості товарів з метою штучного збільшення експортного ПДВ.

Одним із шляхів вирішення проблем, що стоять перед ДМСУ, поряд із технічним переоснащенням митних органів, удосконаленням законодавчої і нормативної бази та іншими напрямками, може бути створення цілісної САУР.

Основними вимогами до такої системи мають стати:

1.   Охоплення всієї структури митних органів зверху до низу з чітким розподілом завдань і відповідних повноважень;

2.       Комплексність автоматизації завдань митного контролю, раціональність співвідношення функцій, які покладаються на засоби автоматизації і на людину;

.        Максимальне використання існуючого досвіду митних органів у сфері аналізу та управління митними ризиками;

.        Простота використання програмно-апаратних засобів інспекторами митних постів;

.        Упровадження методу попереднього аналізу електронних ВМД, їх автоматичне пересилання митному органу, який передбачає формування відправником ВМД, її автоматичне пересилання до митного органу, автоматичний або напівавтоматичний аналіз митним органом на предмет правильності заповнення, оцінювання достовірності внесених відомостей і визначення рівня митного ризику на основі зіставлення із профілем ризику;

.        Ретельне вивчення та постійний моніторинг митними органами вищих ланок управління зовнішньоекономічних умов та чинників, прогнозування структурних та об’ємних змін вантажопотоків, результатів діяльності митних органів і визначення (корегування) на основі цього профілів митних ризиків;

.        Надання інспектору необхідних рекомендацій щодо доцільної процедури здійснення митного контролю вантажу з обов’язковим збереженням раціонального рівня ініціативи та особистої відповідальності за прийняте рішення;

.        Ретельний аналіз діяльності підпорядкованих митних органів, інспекторів для визначення необхідних корегувань профілів ризику, а також для визначення напрямів роботи з корупцією в митних органах;

.        Врахування нечіткості класифікаторів інформації, числових значень параметрів, що використовуються при аналізі електронних ВМД.[17, 240-241]

Таким чином, можемо зробити висновки, що система аналізу та управління ризиками в Україні відповідає міжнародним нормативним вимогам та постійно вдосконалюється. Процес вдосконалення полягає у вдосконаленні уже існуючої системи та імплементації світових найкращих досвідів функціонування аналогічних систем.

РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ АНАЛІЗУ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ЄАІС ДМСУ

.1 Концептуальна структура САУР, що використовується митними органами України

Органом, що займається питаннями розробки та впровадження системи управління ризиками в структурі митних органів України є Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту. Історія створення цього інституту виглядає наступним чином. Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 7 жовтня 2003 року № 660 «Про ліквідацію Оперативної митниці та створення Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби» було ліквідовано Оперативну митницю та на його базі створено Центральне бюро аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби. До його структури мали, окрім інших, увійти підрозділи контролю за дотриманням митного законодавства та сектор з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Наказом Державної митної служби України від 30 травня 2005 року № 442 «Про затвердження Положення про Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України» на виконання Указу Президента України від 24 серпня 2000 № 1022/2000 «Питання Державної митної служби України» та у зв'язку з реорганізацією Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту, було створено Департамент аналізу ризиків та аудиту. Прийняттям Наказу Державної митної служби України від 17 травня 2008 року № 515 «Про затвердження Положення про Департамент аналітичної роботи та інформаційної розвідки» було ліквідовано Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України і створено на його базі Департамент аналітичної роботи та інформаційної розвідки. Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 7 квітня 2000 року № 307 «Про затвердження Положення про Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту» було створено діючий на сьогодні орган. Слід зазначити, що повноваження усіх даних установ були досить близькі за суттю, але з часом, вони доповнювались та удосконалювались. [18-22]

Положення про Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту, затверджене Наказом ДМСУ від 07.04.2009, № 307 визначає його правовий статус.

Департамент є регіональною митницею з питань аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту, входить до єдиної загальнодержавної системи митних органів України, у встановленому законом порядку та в межах повноважень, делегованих спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, здійснює митну справу.

Департамент підпорядковується Голові Державної митної служби України. Спрямування, координацію та контроль роботи Департаменту здійснює заступник Голови Державної митної служби України згідно з функціональними повноваженнями.

Діяльність оперативного відділу у складі оперативної служби Департаменту спрямовується та координується директором Департаменту організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби України.

Зоною діяльності Департаменту є митна територія України.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства та уповноваженого банку.

Граничну чисельність працівників Департаменту затверджує Голова Держмитслужби України. Організаційна структура Департаменту наведена у Додатку В.

Структуру, штатний розпис, фонд оплати праці, кошторис Департаменту, план асигнувань загального й спеціального фондів Державного бюджету України затверджує Голова Держмитслужби України. Департамент складається із адміністрації, служб контролю та аудиту, управління ризиками, аналітично-інформаційної служби, їх відділів, а також із інших відділів, що забезпечують функціонування Департаменту.

Фінансування, матеріально-технічне забезпечення та розвиток інфраструктури Департаменту здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

Створення, реорганізація та ліквідація Департаменту здійснюються згідно з чинним законодавством.

Департамент здійснює свою діяльність відповідно до затверджених у встановленому порядку планів роботи Держмитслужби та Департаменту.

Департамент під час виконання службових завдань взаємодіє у встановленому порядку з підрозділами Держмитслужби.

Департамент взаємодіє з Державною податковою адміністрацією України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом фінансового моніторингу України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, іншими органами державної влади та управління, міжнародними організаціями, митними органами іноземних держав у межах компетенції Департаменту та в порядку, визначеному законодавством України.

З методичних питань та з питань організації й проведення контрольно-перевірочної роботи Департаменту підпорядковуються структурні підрозділи митних органів України, що забезпечують у них управління ризиками та проведення документальних і камеральних перевірок учасників зовнішньоекономічних зв'язків у частині дотримання ними митного законодавства України.

Керівники цих підрозділів призначаються на посади та звільняються з посад за погодженням із Департаментом.

Департамент має митні забезпечення, передбачені Митним кодексом України, що зберігаються в окремому сейфі в приміщенні Департаменту й видаються у встановленому порядку начальником Департаменту або вповноваженою ним особою посадовим особам Департаменту під підпис на термін виконання службових повноважень.

Департамент є координатором роботи з планування контрольних та інших перевірочних заходів, у яких мають брати участь посадові особи митних органів.

До основних функцій з питань управління ризиками відносяться:

·        Спільно зі структурними підрозділами Держмитслужби, митними органами, спеціалізованими митними установами та організаціями організує та впроваджує в митних органах систему аналізу та управління ризиками при здійсненні митного контролю за переміщенням товарів через митний кордон України та їх оформленням, а також систему документальних і камеральних перевірок учасників зовнішньоекономічних зв'язків у частині дотримання ними митного законодавства України.

·        Розглядає пропозиції структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій з питань застосування системи аналізу та управління ризиками.

·        Аналізує причини та умови, що призвели до виникнення ризику. На підставі аналізу накопиченої інформації формує профілі ризику і рекомендації митним органам України щодо застосування форм і методів здійснення митного контролю й процедур митного оформлення.

·        Контролює впровадження профілів ризику до автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

·        Збирає, систематизує та аналізує інформацію про результати застосування митними органами профілів ризику, визначає їх ефективність, готує зміни та доповнення до профілів ризику.

·        Вживає заходів з метою перевірки ефективності розроблених профілів ризику, ефективності їх застосування та перевірки відповідності дій посадових осіб митних органів під час роботи системи аналізу та управління ризиками чинному законодавству України, для чого бере участь у проведенні митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, у будь-яких пунктах пропуску та зонах митного контролю.

·        Організує, впроваджує і забезпечує функціонування системи аналізу та управління ризиками службової діяльності працівників митної служби.

·        На підставі аналізу ризиків та аналізу інформації про результати застосування митними органами профілів ризику подає Голові Держмитслужби пропозиції щодо можливих заходів з мінімізації ризиків, вдосконалення митної справи, запровадження міжнародного досвіду в роботі митних органів в цьому напрямку.

Щодо управління, то керівні функції перш за все асоціюються із відповідальністю. Так, начальник Департаменту несе відповідальність за:

1.       Якісне, повне та своєчасне виконання завдань, покладених на Департамент.

.        Дотримання працівниками Департаменту вимог законодавства України.

.        Організацію роботи з розгляду звернень громадян та юридичних осіб.

.        Дотримання фінансової та штатно-кошторисної дисципліни, організацію бухгалтерського обліку в Департаменті.

.        Добір і розстановку кадрів, виховну та попереджувально-профілактичну роботу з кадрами, професійну підготовку особового складу Департаменту.

.        Організацію в Департаменті роботи з охорони праці, створення безпечних умов праці, дотримання вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці. [22]

Також слід звернути увагу на фінансові показники діяльності Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту (Див. Додаток Д).

Спробуємо проаналізувати наведені показники та тенденції, що спостерігаються по них. Перший показник - це склад працівників. Починаючи з 2008 року їх чисельність постійно зменшується. Проте, досить цікавим є структура цього скорочення, оскільки воно відбувається не за рахунок зменшення бюрократії, а через скорочення оперативних працівників. Кількість же керівного складу має тенденцію або до стабільності, або до збільшення. Треба також відзначити Наказ ДМСУ № 373 від 20.04.2010 року «Про зміни граничної чисельності працівників митних органів» у якому йдеться про зменшення граничної чисельності працівників Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту на 10 одиниць та затвердження її у кількості 129 одиниць з метою оптимізації використання штатної чисельності працівників митних органів. При цьому збільшити граничну чисельність працівників Київської центральної спеціалізованої митниці на 10 однинць. Тобто, знову ж таки відбулось зменшення штатної чисельності, проте ще не з’ясовано до кінця за рахунок яких підрозділів буде відбуватись таке скорочення. Ясно тільки одне - навряд чи за рахунок зменшення кількості заступників та помічників начальника ДАРУРА. [23]

Далі проаналізуємо результативність контрольно-перевірочної роботи. Не зважаючи на те, що кількість перевірок порівняно з 2008 роком у 2009 зросла, їх результативність значно зменшилась (на 94,5 %). Це пояснюється тим, що у 2008 році проводились перевірки великих компаній таких як, «P&G» (Проктор&Гембл Україна) та Кондитерської фабрики «РОШЕН», м. Київ, в результаті чого були донараховані кошти та штрафні санкції. Проте, перераховано до державного бюдженту коштів на 86,6 % більше у 2009, ніж у 2008. Це пов’язано із тим, що деякі компанії подали до суду і рішення по цих справах ще немає.

Щодо фінансування ДАРУРА з Державного бюджету, то воно порівняно з 2008 роком, зменшилося в середньому на 18 % по всіх статтях. Доходи ж від Депертаменту зросли в середньому на 90 %. Доходи на гривню витрат зросли у 2,3 рази, а окупність та рентабельність більше, ніж у 4 рази. Це говорить про невідповідність витрат на утримання ДАРУРА та ефективності його роботи. Зважаючи на значні показники перерахувань до Держбюджету, витрати на утримання та середня заробітна плата скорочуються. Щодо Служби управління ризиками, то її організаційна структура зображена на Рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаціна структура Служби управління ризиками (складено автором за [22])

Таким чином, бачимо, що Служба складається із трьох відділів. Відділи розробки та впровадження профілів ризиків займаються зовнішніми ризиками в митній службі в той час, коли, відділ аналізу ризиків службової діяльності працівників митної служби слідкує за дотриманням законодавства з митних питань самими посадовими особами всередині системи.

Відповідно до Положення про Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту, затвердженого Наказом ДМСУ від 07.04.2009 № 307, на Службу управління ризиками покладається ряд завдань та функцій. Серед завдань слід виділити створення сприятливих умов для прискорення митного оформлення та митного контролю в митних органах України товарів і транспортних засобів з використанням системи аналізу та управління ризиками, що є однією із головних вимог Кіотської конвенції. Також, необхідно звернути увагу на здійснення комплексного аналізу зовнішньоекономічних операцій та товаропотоків з метою виявлення тенденцій, які впливають на справляння митних платежів, та інших чинників, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю, систематична інформаційно-аналітична робота з аналізу ризиків на підставі узагальнення інформації, отриманої з різних джерел, визначення порядку та особливостей застосування митними органами України окремих форм митного контролю товарів і транспортних засобів на основі профілювання ризиків, здійснення постійного моніторингу зовнішньоекономічних операцій та інші. До функцій Служби управління ризиками відносяться функції Департаменту з питань аналітичної роботи та питань управління ризиками. [22]

Після того, як Україна прийняла філософію управління ризиками для подальшого розвитку митної структури, вона повинна реалізовувати процес управління ризиками, який включає в себе селективність, профілювання і цілеспрямоване виявлення для оцінки ризиків та вжиття відповідних заходів.

Критерій селективності включає історію діяльності задіяних суб’єктів, походження та маршрут переміщення товару, а також різноманітні заборони та обмеження. Показники ризиків - це чітко визначені критерії селективності, такі як: код товару, країна походження, країна відправки вантажу, наявність ліцензування, вартість, торговий суб’єкт, рівень виконання вимог, тип транспортного засобу, цілі перебування на митній території, фінансові наслідки або фінансовий стан торгового суб’єкта.

Профілювання ризиків - це засіб, за допомогою якого митні органи застосовують управління ризиками на практиці. Воно приходить на зміну випадковій перевірці документів і вантажів на плановий цілеспрямований метод роботи, використовуючи ресурси митних органів з максимальною ефективністю.

Профіль ризику - це документ, який може бути побудований різними способами, але, який повинен бути усестороннім і актуальним відносно пропускної здатності митних органів. Він повинен містити опис сфери ризику, необхідні заходи по протидії, строки вжиття заходів, їх результати і оцінку ефективності проведених. Профіль ризику може зберігатися в папці для паперів або на локальному комп’ютері і повинен бути максимально доступним для співробітників митних органів.

Після розробки профільні характеристики та інша інформація разом із оперативними даними будуть забезпечувати основу для цільового виявлення потенційного переміщення вантажів, транспортних засобів або фізичних осіб з високим ступенем ризику. [24-26]

Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 25 січня 2007 року № 48 «Про введення в дослідну та постійну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006"» [26] з 2007 року почалась застосовуватись Автоматизована система митного оформлення товарів та інших предметів. Разом із цим програмним продуктом вступили в дію профілі ризику, яких станом на 2007 рік нараховувалось уже 25. На сьогодні 17 із них ще діють. Рис. 2.2. [27]

Рис. 2.2. Кількість профілів ризику станом на 09.02.2010 [27]

Наказом Державної митної служби України від 27 травня 2005 року № 435 «Про затвердження Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю» визначається порядок застосування системи аналізу й селекції факторів ризику, які можуть призвести до порушень законодавства України з питань митної справи при здійсненні митних процедур.

Система аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю є складовою частиною системи аналізу та керування ризиками (САКР). [28]

Окрім того, є Наказ Державної митної служби України від 14 серпня 2009 року № 756 «Про затвердження Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», який визначає особливості дій посадових осіб підрозділів митного оформлення регіональних митниць, митниць, які здійснюють митний контроль та митне оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, та інших посадових осіб регіональних митниць, митниць під час застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), що імплементована до програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006".

Оцінка ризику за вантажною митною декларацією і формування переліку митних процедур за допомогою модуля АСАУР здійснюються після внесення електронної копії ВМД до бази даних посадовою особою митного органу.

Якщо після внесення до бази даних спрацювала АСАУР, то інспектор переглядає перелік форм контролю, які необхідно виконати. Він також може самостійно прийняти рішення про необхідність застосування додаткових митних процедур. Для виконання деяких митних процедур можуть залучатися інші посадові особи підрозділів митного оформлення або інших підрозділів, які обов’язково переглядають перелік сформованих процедур, щоб визначити, які саме з них відносяться до їх компетенції.

Виконання митних процедур, визначених за допомогою модуля АСАУР, та митних процедур, визначених додатково посадовою особою митного органу, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів. Визначені модулем АСАУР вказівки, що містяться в переліку митних процедур, є обов'язковими до виконання, з урахуванням виду митних процедур та інструктивного повідомлення до митних процедур. Митні процедури виду "обов'язкова" повинні бути здійснені в обов'язковому порядку.

Після проведення митних процедур, визначених модулем АСАУР, та митних процедур, визначених додатково посадовою особою митного органу, слід занести дані про результати проведення таких митних процедур до БД підрозділу митного оформлення митного органу. [29]

Отже, можемо проаналізувати схему проведення митного контролю та митного оформлення із застосуванням АСАУР, Рис. 2.3. [27] Декларант або власник товару подає до митного органу заповнену належним чином ВМД та товаро-супровідні документи. Електронна копія ВМД заноситься до ПІК «Інспектор-2006», куди імплементовано модуль АСАУР в Автоматизованій системі митного оформлення. Якщо дані у ВМД задовольняють критерії профілів ризику, то АСАУР спрацьовує. При цьому формується перелік форм контролю за відповідною ВМД. Посадова особа митного органу, що здійснює митне оформлення виконує обов’язкові форми контролю та вносить дані до системи про додаткові форми контролю. Проводиться перевірка документів та відомостей, також може проводитися митний огляд. Якщо ніяких порушень не виявлено, то митне оформлення завершується, якщо ж виявлено порушення митного законодавства, то по ВМД оформлюють картку відмови. Після цього результати проведення форм митного контролю заносяться до системи.

Також слід звернути увагу на те, що митний орган або спеціалізована митна установа, організація надають пропозиції Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту щокварталу до 5-го числа місяця, наступного за звітним, електронною поштою до Департаменту із зазначенням індикаторів ризику й можливих форм контролю. [30]

Рис. 2.3. Схема проведення митниго контролю та митного оформлення із застосуванням АСАУР [27]

Об’єктами аналізу при використанні АСАУР можуть бути:

- товари, що перебувають під митним контролем або випущені для вільного обігу на митній території України;

транспортні засоби, що використовуються для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України;

відомості, що містяться у товаротранспортних та інших товаросупровідних документах і документах, що подаються до митного органу для здійснення митного контролю;

відомості, що містяться у зовнішньоекономічних договорах (або інших документах, що свідчать про зміст операції) юридичних або фізичних осіб;

документи, що підтверджують правомірність дій власника або вповноваженої ним особи відносно товарів, що перебувають під митним контролем;

діяльність митних брокерів (представників), власників митних ліцензійних складів, а також перевізників товарів, зокрема митних;

результати застосування форм митного контролю;

митні органи України.

Існує перелік групи критеріїв ризику. До них відносяться:

·        Група критеріїв ризику "А" - товари групи "ризику" - товари, які переміщуються через митний кордон України та відносно яких виявлені ризики або існують потенційні ризики

·        Група критеріїв ризику "Б" - товари групи "прикриття" - товари, що з достатнім ступенем імовірності можуть декларуватись замість товарів групи "ризику"

·        Група критеріїв ризику "В" - країна походження товарів

·        Група критеріїв ризику "Г" - контроль за митним оформленням

·        Група критеріїв ризику "Ґ" - митна вартість товарів

·        Група критеріїв ризику "Е" - особливості зовнішньоекономічної угоди

Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту є відповідальним виконавцем по критеріях груп «А», «Б», «Г» і «Е». детальніше розглянемо ці групи.

Група критеріїв ризику "А"

А1. Товари, які мають значні об'єми переміщення і забезпечують надходження найбільших сум митних платежів.

А2. Товари, щодо яких застосовуються високі адвалерні ставки ввізних мит.

А3. Товари, щодо яких застосовуються комбіновані або специфічні ставки ввізних мит.

А4. Товари, об'єми ввезення яких за даними митної статистики України є значно меншими об'ємів їх вивезення за даними митних статистик країн-контрагентів.

А5. Товари, які підлягають сертифікації, санітарному, ветеринарному, радіаційному та іншим видам контролю або іншим обмеженням на здійснення зовнішньоекономічних операцій з ними.

Група критеріїв ризику "Б"

Б1. Товари, щодо яких застосовуються низькі ставки мита, і товари, щодо яких застосовуються ставки мита менші від ставок мита, що застосовуються до товарів, які класифікуються в тій же товарній позиції та/або за своїми характеристиками і зовнішнім виглядом відносяться до них.

Б2. Товари, які звільняються від сплати податків і зборів відповідно до законодавства України.

Б3. Товари, об'єми ввезення яких за даними митної статистики України значно перевищують об'єми їх вивезення за даними митних статистик країн-контрагентів.

Група критеріїв ризику "Г" - контроль за митним оформленням

Г1. Товари, заявлені в одній ВМД, але доставлені в декількох автотранспортних засобах, вагонах або контейнерах (за винятком наливних, насипних вантажів, товарів, що перевозяться залізничним транспортом у відкритому рухомому складі).

Г2. Дроблення партії товарів - декларування однієї партії товарів у декількох ВМД.

Г3. Товари, щодо яких нормативно-правовими актами встановлено місця їх переміщення через митний кордон України або місця їх митного оформлення.

Г4. Пред'явлення товарів для митного оформлення в митний орган, відмінний від митного органу призначення, зазначеного в документі контролю за доставкою товарів або книжці МДП.

Г5. Різниця між брутто і нетто вагою товарів, що перевозяться, відмінна від загальноприйнятої (для конкретних товарів).

Г6. Відмінне від установлених норм завантаження транспортного засобу.

Г7. Вага одиниці товару не є характерною для даного товару або ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

Г8. В одному транспортному засобі та/або в одному пакувальному місці одночасно перевозяться товари, деякі з яких відносяться до товарів групи "ризику", а інші - до товарів групи "прикриття", за переваги товарів груп "прикриття".

Г9. В одному транспортному засобі одночасно перевозяться товари з різними вимогами до умов їх перевезення.

Г10. У представлених декларантом документах містяться неповні та/або суперечливі відомості, які викликають сумніви в їх достовірності.

Г11. Відсутність відмітки прикордонного пункту пропуску у представлених товаротранспортних та інших товаросупровідних документах.

Г12. Декларування товарів, віднесених нормативно-правовими актами Держмитслужби України до товарів груп "ризику" або "прикриття".

Г13. Кількість транспортних засобів, оформлених співробітниками пункту пропуску, митного поста, митниці, які здійснюють митний контроль й митне оформлення, перевищує пропускну спроможність даного поста, митниці.

Г14. Одержувачами або відправниками товарів є особи, які притягувалися до адміністративної відповідальності за ст. ст. 329 - 354 Митного кодексу України і проходили у справах про порушення митних правил, постанови за якими не виконані.

Г15. Відсутність облікової картки учасника зовнішньоекономічної діяльності в одержувача / відправника товару.

Г16. Оформлення вантажу "спеціальна технічна та конструкторська документація" у митному режимі експорту.

Група критеріїв ризику "Е" - особливості зовнішньоекономічної угоди

Е1. Товари переміщуються через митний кордон України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), відмінними від договорів купівлі-продажу.

Е2. Товари переміщуються за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), в яких не наведено суттєвих умов угоди (наприклад, не визначено предмет договору, відсутні перелік товарів і його кількість, ціна за одиницю товару тощо).

Е3. Сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) є взаємозалежними.

Е4. Одна зі сторін зовнішньоекономічного договору зареєстрована в офшорній зоні.

Е5. Одна зі сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) має особливий статус, наприклад є дилером, дистриб'ютором тощо.

Е6. Учасники зовнішньоекономічного договору (контракту) мають ознаки "фірм-одноденок".

Е7. Учасниками зовнішньоекономічного договору (контракту) є особи (організації), стосовно яких є інформація про протиправну діяльність цих осіб (організацій), їх засновників, фактичних власників тощо, отримана від правоохоронних, податкових або інших компетентних органів України та іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Е8. Невідповідність країни-контрагента та валюти розрахунку передбаченим зовнішньоекономічним договором або оплата за товар за зовнішньоторговою угодою здійснюється у валюті України, цінними паперами або шляхом клірингових розрахунків.

Е9. Зовнішньоекономічним договором (контрактом) передбачено здійснення платежів через банки, які розташовані в офшорних зонах або мають ненадійну репутацію.

Е10. Зовнішньоекономічні договори (контракти), якими не передбачено розрахунки або передбачено взаємообмін товарами, договори фінансового лізингу (оренди), поставки товарів як внесок до статутного фонду тощо. [28]

Зважаючи на усе вищезазначене, можемо сказати, що до компетенції Департаменту віднесено найбільшу частку ризиків, якими вона займається.

.2 Аналіз показникі роботи АСАУР

На сьогодні результативність роботи модуля АСАУР можна визначати за різноманітними критеріями. Один із найбільш достовірних та репрезентативних - це селективність. У нашому розумінні, селективність - це спрацювання системи відповідно до закладених у неї параметрів та критеріїв профілів ризиків на фоні загальної кількості декларацій. Іншими словами, це та частка товарів, по яких спрацювала АСАУР. Як уже зазначалось вище, деякі профілі можуть стосуватись окремих митних режимів, а деякі, можуть застосовуватись для кількох режимів одночасно. Тому доцільно буде розглянути селективність профілів ризику по таких режимах, як імпорт та експорт, Додаток Е., Рис. 2.4.

Рис. 2.4. Загальна селективність по митних режимах (складено автором за [31-33])

Як ми бачимо з Додатку Е, селективність по митному режиму Експорт майже у 5 разів менша, ніж по Імпорту. Це пов’язано із тим, що лише 8 профілів ризику із 69 діючих на сьогодні, стосуються експорту. Слід також зауважити, що селективність зростає пропорційно збільшенню кількості декларацій, що оформлюються за певний період.

Одним із цікавих розрізів дослідження селективності, також є дослідження кількості спрацювання АСАУР по митних органах (Див. Додатки Ж-К). [31-33] Проте, слід правильно трактувати велику частку селективності, що присутня на тій, чи іншій митниці. Те що на митниці селективність, наприклад, більше 20 % говорить про те, що на ній просто оформлюються, характерні для профілів ризику, товари.

Також слід звернути увагу на кількість відмовлених декларацій та детально дослідити причини відмови (Див. Додаток Л). У всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Картка формується в електронному вигляді з використанням програмно-інформаційного комплексу "Відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України" ЄАІС ДМСУ посадовою особою митного органу, яка з огляду на обставини прийняла рішення про відмову. [34]

 Отже, спробуємо детальніше зупинитися на причинах відмови, що трапляються найчастіше.

Ми бачимо, що динаміка спрацювань повторює динаміку оформлень і серед найпоширеніших причин відмови - це, звичайно, заниження митної вартості при імпорті, на яку припадає 87 %. Інші причини - це неправильна класифікація, невідповідність опису товару заявленим, неправильні дані про країну походження. Зобразимо дані на графіку, Рис. 2.5. при цьому візьмемо узагальнені дані за увесь досліджуваний період з липня 2007 по кінець 2009 року.

Рис. 2.5. Кількість ВМД, яким було відмовлено у митному оформленні через проведення форм контролю сформованих АСАУР (складено автором за [31-33])

Ми бачимо, 87 відсотків, що припадає на заниження митної вартості при імпорті товарів. При цьому, також значну частку займає відмова через неправильну класифікацію, що не могла призвести до зменшення платежів (5 %) та неправильна класифікація, що могла призвести до зменшення платежів (4 %). Усі інші, 14 причин відмови мають частку 4 %. Це ні в якому разі не говорить про те, що контроль тут зайвий, навпаки, їм треба приділяти більше уваги та удосконалювати методологію роботи з ними.

Відповідно до особливостей роботи АСАУР є алгоритм роботи із ВМД якщо по ній зреагувала система (Див. Додаток М). Після того, як в систему вводиться електронна копія ВМД вона перевіряється. Якщо усе нормально, то вона має зелений квадратик з нулем всередині у першій колонці «Р». Якщо ж по даній декларації спрацював профіль ризику, то у неї може з’явитись синій, жовтий або червоний квадратик. Це говорить про наявність ризику і необхідність виконання необхідних форм митного контролю. В разі, коли профіль ризику спрацював, інспектор має ознайомитись із запропонованими йому формами контролю. Якщо необхідне залучення до митного огляду інших посадових осіб, то вони обов’язково мають ознайомитись із даним переліком. Після виконання усіх необхідних форм контролю, інспектор вносить у відповідні форми результати, а також зазначає уся підтверджуючі документи. Якщо усі процедури виконано і порушень не виявлено, то митне оформлення цієї ВДМ закінчується, якщо ні, то оформлюється картка відмови.

Отже, бачимо, сьогодні АСАУР не зважаючи на свій молодий вік уже дає позитивні результати, і з часом, удосконаливши її, митна служба зможе перейти на принципово новий рівень співпраці із суб’єктами ЗЕД.

Окрім того, слід звернути увагу на те які зміни відбулись у митній галузі з початком використання системи аналізу та управління ризиками. Для того, щоб оцінити вклад АСАУР в роботу митних органів звернему увагу на декілька показників.

Перш за все необхідно виявити тенденції об’єму товарообігу за останні роки, Рис.2.6.

Рис. 2.6. Товарообіг України за період з 2004 по 2009 рік (складено автором за [35-39])

Як видно із діаграми, товарний обіг, не зважаючи на позитивні тенденції, значно скоротився через світору фінансову кризу. Також, слід звернути увагу на те, що питома вага імпорту у загальному товарообігу починаючи з 2005 року поступово зростає і зараз вона сягає більше 55 % і навіть світова криза не змінила суттєво стан справ. Це говорить про те, що з кожним роком ми все більше стаємо імпортозалежною державою. Ситуація із введенням в березні 2009 року 13 % надбавки до імпортного мита змогла на короткий термін зробити торгівельне сальдо України позитивним, але тривалого ефекту це не отримало.

Зменшення торгівельного обороту України, окрім усього іншого, можна пояснити значним скороченням кількості суб’єктів, що здійснювали зовнішньоекономічну діяльність протягом 2009 року, Рис. 2.7. Частина з них просто призупинила свою зовнішньоекономічну діяльність, а частина збанкрутували та закрились. Причиною цього стала важка економічна ситуація, припинення кредитування банками, неможливість розрахуватись по зобов’язаннях.

Рис. 1. 7.Кількість суб’єктів, що здійснювали ЗЕД за період з 2004 по 2009 рік (складено автором за [35-39])

Також звернемо увагу на грошові надходження до бюджету від мита, акцизу та ПДВ, Рис. 2.8. Для забезпечення повноти стягнення платежів до бюджету проводилася організаційна робота по збільшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за визначенням митної вартості, використанням податкових пільг, митним оформленням на підставі рішень судів. З метою удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів здійснювався системний аналіз та поглиблене вивчення тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності, пов’язаних зі справлянням податків та зборів, та вживалися організаційні заходи, направлені на збільшення надходжень митних платежів до бюджету. Проте, не зважаючи на всі вжиті заходи, звичайно, показники перерахування до Держбюджету були значно нижчі до кризових.

Рис. 2.8. Оподаткування товарів, що перетинали митний кордон України за період з 2004 по 2009 рік (складено автором за [35-39])

Також до Держбюджету були перерахованні кошти отримані від коригування митної вартості, перевірки країни походження та правильності визначення коду товару, Таблиця 2.1.

Таблиця 2.1. Контроль за переміщенням товарів через митний кордон України за період з 2004 по 2009 роки(складено автором за [35-39]) млн. грн.

Як ми бачимо, незважаючи на світову фінансову кризу, хоча і відбулось падіння показників у 2009 році, вони більші, ніж біли у 2007. Для цього було прийнято ряд заходів. З метою удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів постійно здійснювався системний аналіз та поглиблене вивчення тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності, пов’язаних зі справлянням податків та зборів. Було створено чітку систему моніторингу всіх видів розрахунків за податками і зборами (щоденні звіти про розрахунки з Державним бюджетом, сплату податків за видами розрахунків, митне оформлення за рішеннями судів, стягнення коштів виконавчою службою, умовні нарахування тощо).

З метою вдосконалення аналітичної роботи митних органів із забезпечення надходження митних платежів до бюджету з липня 2009 року введено в постійну експлуатацію програмно-інформаційний комплекс "Зіставляння результатів роботи митниці", який дозволяє здійснювати оперативний контроль за показниками, що впливають на надходження митних платежів.

З метою забезпечення виконання бюджетного завдання Держмитслужбою вжито низку організаційних заходів, спрямованих на забезпечення повноти надходжень платежів до бюджету, Таблиця 2.2.

Постійно проводилася робота з удосконалення адміністрування нарахування та сплати митних платежів, а також нормативного забезпечення уніфікації процедур справляння платежів. Вживалися заходи щодо посилення контролю за повнотою бази митного оподаткування, з недопущення заниження митної вартості товарів, невірного визначення класифікації товарів та країн їх походження.

Таблиця 2.2. Стан із справляння митних платежів у розрізі податків та зборів (складено автором за [35-39]) млн. грн.

Невиконання в повному обсязі планового показника розпису доходів загального фонду бюджету, встановленого на 2009 рік, відбулося у зв’язку із зменшенням обсягів імпорту товарів (за виключенням природного газу) в умовах світової фінансово-економічної кризи.

Вважається, що із зменшенням зовнішньоторгівельного обороту має зростати кількість товарів, що ввозяться незаконним шляхом. Тож доцільно проаналізувати динаміку виявлення порушень митних правил (ПМП) працівниками митних органів, Рис. 2.9.

Рис. 2.9. Динаміка виявлення порушень митних правил (ПМП) працівниками митних органів за період з 2001 по 2009 роки (складено автором за [35-39])

Слід звернути увагу, що різке збільшення виявлення ПМП вдбулось не лише із збільшенням обсягів товарообігу, а й за рахунок початку функціонування АСАУР ДМСУ. Саме у 2008 році до модулю були включені більшість профілів ризику, які допомогли посадовим особам більш ефективно працювати.

Також, можна проаналізувати основні показники по боротьбі з контрабандою та порушеннях митних правил, див. Додаток Н.

Протягом 2009 року порушено 312 кримінальних справ про контрабанду на загальну суму 365 млн. грн., що на 16 справ та на 5 150, 2 млн. грн. менше, ніж у 2008 році.

За фактами порушень митного законодавства складено 22 416 протоколів про порушення митних правил на загальну суму 13 853,2 млн. гривень. У порівнянні з попереднім роком кількість справ про порушення митних правил зменшилась на 2 588, загальна вартість предметів правопорушень збільшилась - на 7 760,4 млн. гривень.

Протягом 2009 року вилучено предметів правопорушень на суму 917 млн. грн., у тому числі:

- продовольчих та промислових товарів - на 409,4 млн. грн.;

-        національної та іноземної валюти - на 83 млн. грн.;

         транспортних засобів - на 343,8 млн. гривень.

У 2009 році у 1091 випадку вилучалися наркотичні речовини, у 725 - зброя та боєприпаси, у 200 - історичні та культурні цінності. [35-39]

Одним з пріоритетних напрямів діяльності є налагодження ефективної взаємодії митних органів України з відповідними службами суміжних держав, а також країн - найбільших торгівельних партнерів України з питань обміну інформацією про взаємну торгівлю з метою виявлення тіньових схем у зовнішньоекономічній діяльності, організованих угруповань, що мають корумповані зв’язки з владними структурами і ведуть заздалегідь сплановану злочинну діяльність у фінансовій, банківській, зовнішньоекономічній сфері, займаються легалізацією (відмиванням) кримінальних коштів.

Проте, слід також відмітити, що виявлена контрабанда та порушення митних правил поки що носить випадковий характер, проте із введення в дію та удосконаленням системи аналізу та управління ризиків, таке складне поняття як недотримання вимог митного законодавства можна буде досліджувати більш ґрунтовно та систематично його аналізувати.

.3 Вирішення прикладних задач та розробка алгоритму розрахунку для профілю ризику

Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 14.08.2009 року № 753 «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику», митні органи реалізують систему аналізу та управління ризиками за допомогою профілів ризику, які є елементами САУР і можуть використовуватися в документальному та електронному вигляді. Профілі ризику застосовуються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і мають на меті попередити інспектора про можливу наявність ризику порушення митного законодавства під час здійснення конкретної зовнішньоекономічної операції та дати інспекторові вказівку щодо застосування певних форм контролю. Кінцева його мета - це забезпечення митної безпеки шляхом прийняття управлінських рішень.

Відповідно до глави 8 Концепції створення, упровадження і розвитку системи аналізу та керування ризиками та глави 5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затверджених наказом Держмитслужби від 27.05.2005 N 435, ДАРУРА здійснює розроблення й моніторинг профілів ризику, в тому числі за результатами опрацювання пропозицій щодо розроблення профілів ризику, які митні органи, спеціалізовані митні установи і організації подають ДАРУРА в порядку, визначеному окремим наказом Держмитслужби.

Розробка профілю ризику передбачає виконання таких дій:

) визначення індикаторів ризику;

) оцінка селективності профілю ризику, перегляд профілю ризику при великих значеннях його селективності. Значення показника, яке відповідає великому чи малому значенню селективності електронного профілю ризику, визначається Експертною комісією із застосування системи аналізу та управління ризиками, яка діє згідно з Положенням, що затверджується окремим наказом Держмитслужби. Для профілів, які характеризуються великим значенням селективності, може визначатись окремий порядок застосування залежно від особливостей конкретного профілю ризику;

) оцінка значимості цього профілю ризику для наповнення Держбюджету, митної безпеки України чи для безпеки населення; оцінка можливої митної шкоди в разі виникнення ризиків, описаних у профілі ризику;

) визначення впливу негативної історії профілю ризику на ступінь ризику (здійснюється для електронних профілів). При цьому для кожної причини, наведеної в Класифікаторі причин незавершення митного оформлення, які враховуються при формуванні негативної історії профілю ризику, Експертною комісією визначається коефіцієнт значимості цієї причини для конкретного профілю ризику;

) визначення порядку обчислення ступеня ризику за профілю ризику та визначення залежно від ступеня ризику адекватних цьому ризику форм контролю. [8, 40]

Як ми бачимо, усі етапи розробки профілів ризику, окрім першого, проводяться експертною комісією. Але до цього, має бути визначена проблема та розроблено відповідний алгоритм для вирішення поставленої задачі.

Для прикладу, візьмемо таке поняття як «сезонність». Сезонність - це поняття, що характеризує зміну явищ у динаміці, які повторюються і можуть бути викликані різними причинами, у тому числі змінами пори року, явищами природи, врожайністю, а також звичаями, традиціями, святами і т. ін. [41]

Як і усі галузі господарства, так і митна служба залежать від сезонних коливань ввезення або вивезення сезонних груп товарів. Тому дане питання є досит актуальним при врахуванні обсягів зовнішньоторгівельного обороту у кожен окремий період часу. Від останнього, у свою чергу, залежать і надходження до Держбюджету України. Також дослідження сезонності актуальне у розрізі ввезення товарів «групи прикриття». Так, наприклад, коли відбулося різке збільшення ввезення якогось товару, нехарактерне для нього в даний період часу, з великою імовірністю існує загроза неправдивого декларування товарів з боку суб’єктів ЗЕД.

Таким чином маємо задачу - розробити алгоритм для виявлення коливань, нехарактерних для визначеного періоду ввезення товарів на митну територію України.

Але перше, що ми маємо з’ясувати, це те, що мит покладемо в основу наших розрахунків. Можливі різноманітні варіванти. Орієнтуватись можна на сукупну митну вартість товарів, кількість оформлень та ін.. Проте, на нашу думку, більш адекватним показником - є обсяги фізичного ввезення у кілограмах. Це пояснюється тим, що у кожній декларації зазначається вага товарів, а також тільки цей показник може нам давати більш-менш реальну картину. Митна вартість може коливатись залежно від собіватності виготовлення, ринкової кон’юнктури та інших факторів, кількість оформлень також не дає повного уявлення, бо залежно від наявних ресурсів у компанії вона може оформлятись рідко але великими партіями, або, навпаки, часто, але маленькими. Отже, із одиницею виміру визначились - це кілограми.

Для того, щоб визначити характер сезонних коливань для будь-якого товару, використовується індекс сезонності. Методологія його використання виглядає наступним чином:

1.       Беремо дані по фізичних обсягах ввезення (кг) товару за кодом УКТ ЗЕД помісячно за попередні роки. Отримуємо матрицю з елементами x_ij, :

X =

де, n - кількість років, за які ми маємо інформацію по даному товару.

2.       Знаходимо суму елементів кожного рядка:

3.       Знаходимо середнє значення за n років:

.        Знаходимо середнє значення x_ij:

5.       Знаходимо індекс сезонності:

Даний індекс показує розподіл обсягів фізичного ввезення товарів за кожен місяць протягом року. Якщо із року в рік тенденція повторюється із незначними відхиленнями, то можна говорити про сезонний характер імпорту даного товару.

Метою використання індексу сезонності є визначення нехарактерних різких сачків по ввезенню товарів на митну територію України для виявлення фактів порушення суб’єктами ЗЕД митного законодавства.

Використовуючи його, ми можемо спрогнозувати об’єми ввезення товару у будь-якому місяці року.

Після того, як на основі наявних даних, ми обчислили прогноз на кожен місяць наступного року, ми можемо порівнювати фактичні дані, що надходять кожного місяця із прогнозними значеннями:

При цьому, питання про збільшення обсягів ввезення виникає тоді, коли абсолютне відхилення , тобто фізичний обсяг ввезення більший прогнозованого на даний місяць. Можна також брати до розрахунків збільшене  (наприклад, на 10 %) для того, щоб нехтувати незначними відхиленнями.

Проте, може виникати ситуація, коли відбувся різкий стрибок фізичного обсягу ввезення і надалі тенденція підтверджується. Тобто даного товару почали завозити більше у порівнянні з минулими роками. Для того, щоб врахувати таку можливість, можна використати метод ланцюгових підстанов. Суть цього методу полягає у тому, що як тільки ми отримали фактичні дані за який-небудь місяць, ми його включаємо до розрахунків.

Для прикладу проаналізуємо товарну групу 06 за УКТ ЗЕД. Це «Живі рослини та продукти квітництва <#"582.files/image025.gif">

Більші сезонні коливання притаманні позиції 0602 - іншi живi рослини (включаючи їх корiння), живцi та пiдщепи; мiцелiй грибів. Побудуємо графік сезонного тренду по фактичним даним за 2008 рік, Рис. 2.10.

Рис. 2.10. Динаміка сезонності везення товарів підгрупи 0602 протягом 2008 року

Як ми бачимо з діаграми, то піки ввезення припадають на травень, червень, серпень та жовтень.

Відповідно до наведеного вище алгоритму розрахуємо індекс сезонності, прогнозні дані на 2009 рік та порівняємо із фактичними значеннями даний період, Таблиця 2.4.

Таблиця 2.4.

Розрахункова таблиця для визначення відхилення фактичного везення по індексу сезонності за 2009 рік, кг

Відповідно до розрахованих даних, бачимо, що у лютому та квітні були нехарактерні для такого періоду об’єми ввезення. Це можна пояснити тим, що індекс сезонності тим точніше відображає сезонний тренд, чим більше даних включено до його розрахунку. Так, спираючись у своїх розрахунках на дані лише за 2008 рік, ми ризикуємо отримати не дуже точний прогноз. Тим більше, якщо врахувати вплив світової фінансової кризи на об’єми ввезення, то таке незначне відхилення може мати місце. Слід враховувати таку особливість при використанні цієї методології.

Також, ще однією особливістю такого методу обчислення є те, що він не може бути застосовний у звичному для профілів ризику розумінні безпосередньо під час оформлення. Такі дані можна аналізувати лише постфактум. Тобто після завершення звітного місяця.

Для того, щоб розрахувати прогноз на 2010 рік маємо знайти середнє значення за кожний місяць виходячи із даних за 2008-2009 роки, Таблиця 2.5.

Таблиця 2.5.

Розрахункова таблиця для визначення прогнозу на 2010 з використанням індексу сезонності, кг

Виходячи із розрахованих даних, можемо підтвердити викладену вище позицію. Завдяки індексу сезонності ряд згладився і максимальні значення залишились лише у травні, оскільки тенденція підтвердилась. Дещо коригувались дані за квітень та серпень. Таким чином, чим більше років ми включимо у розрахунок, тим точнішим буде прогноз.

Тепер у нас, наприклад, з’явились дані за січень 2010 року. Запускаємо алгоритм спочатку, проте враховуємо уже фактичні обсяги ввезення за січень. Припустимо, ця сума складає 500 кг, тоді,

 … … …

Таким чином, послідовно враховуючи дані, що надходять кожного місяця, ми можемо визначати тенденції, притаманні товару, а також звертати увагу на зміни, які відбуваються у поточному році.

Отже, даний підхід можна використовувати при визначенні сезонних коливань ввезення тих чи інших товарів. При чому необхідно враховувати особливості використання даного методу та до розрахунку брати максимальну кількість значень за минулі періоди.

РОЗДІЛ 3

КОНЦЕПЦІЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В МИТНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

3.1.    Світовий досвід управління ризиками та можливість його імплементації в Україні

На сьогодні, управління ризиками в митній сфері є ключовим не тільки для України, а й для інших держав у світі. При чому, не зважаючи на досить невеликий проміжок часу, протягом якого впроваджується даний напрямок роботи, деякі країни досягли значних успіхів у розробці та впровадженні системи управління ризиками. Тому, доцільно буде розглянути особливості таких систем у різних регіонах та оцінити на скільки той чи інший підхід прийнятний для України.

Для початку, розглянемо досвід управління ризиками в ЄС, оскільки Україна і сьогодні зберігає проєвропейську орієнтацію і декларує наміри вступу до цієї формації.

Розвиток системи управління ризиками на загальносуспільному рівні - це необхідна передумова вирішення нагальних питань, що постають перед митними адміністраціями в країнах ЄС. В результаті досягається баланс між проблемою безпеки і відповідного застосування процедур митного контролю. Паралельно із прийняттям законодавчих актів, виникає потреба паралельного запровадження управління ризиками на практиці. Стандарти по управлінню ризиками були розроблені проектною групою в рамках Програми розвитку митниць на 2002 рік. Вони є достатньо гнучкими, оскільки мають враховувати особливості усіх країн-членів ЄС. В даному документі викладені загальні теоретичні засади методів впровадження ризик-менеджемнту. Подальша робота направлена на практичну ефективну імплементацію запропонованої моделі. Дана модель визначає чотири ключові кроки у застосуванні системи ризик менеджменту митними адміністраціями ЄС, а саме:

·        Стандартизація

·        Аналіз ризиків

·        Протидія

·        Моніторинг

Кожен з етапів управління ризиками, Рис. 3.1., є невід’ємною частиною процесу та має важливе значення для успішного впровадження та ефективного використання інструментарію управління ризиками.

Рис. 2. 1. Етапи управління ризиками в країнах ЄС [42]

Політика реалізації управління ризиками повинна бути частиною стратегічної політики усіх держав-членів. Стандартизація відбулась за рахунок стратегії, задекларованій у документі Стратегія розвитку митної системи країн-членів ЄС.

Аналіз ризиків включає три основні елементи: визначення ризику, його аналіз, оцінка та дослідження величини впливу. Для того, щоб ідентифікувати ризик, в якості джерел інформації слід розглядати усі можливі варіанти отримання даних, що повинні оцінюватись на предмет точності та, за необхідності, бути доступними для оперативної роботи. В ЄС країнами-членами було розроблено спільний Каталог індикаторів ризику, відповідно до якого проводиться ідентифікація та оцінка ризиків для суб’єктів ЗЕД. Даний Каталог є важливим джерелом інформації, що доступний митним органам. Використання даних про ризик, його оцінка, повинні застосовуватись, враховуючи особливості кожного окремого випадку. Якщо встановлено факт правопорушення, то формується відповідна історія із зазначенням випадків та фактів, що стосуються справи. Такі списки можуть аналізуватись та накладатись на поточні дані для виявлення умов виникнення такого ризику на даний період часу. Головним інструментом для проведення ідентифікації та аналізу ризиків в країнах ЄС є Форма інформації про ризик, що використовується митними органами при перевірці товарів. Для оцінки ризику та визначення величини його впливу, можуть використовуватись різноманітні рейтингові системи. Здебільшого, поширена система «високий, середній та низький ступінь ризику». Високий ступінь ризику, як правило, говорить про те, що із високою імовірністю ризик може виникнути та мати серйозні наслідки. Заходи по запобіганню таких ризиків повинні доводитись до вищого керівництва та, можливо, узгоджуватись із загальним планом контрольних заходів. Ризики середнього ступеню має меншу імовірність виникнення, або не такі загрозливі наслідки. Також при такому рівні ризику рекомендується обґрунтовувати відсутність проведення будь-яких заходів. Низький ступінь ризику вважається прийнятним і може бути оцінений як стандартний. Він необов’язково вимагає виконання будь-яких дій або процедур.

Отже, як ми бачимо, при виникненні ризику, має бути проведено митний контроль і необхідно прийняти рішення як саме та в якому обсязі. Комісія, сформована державама-членами ЄС, розробила загальний підхід за типами управління, що вважаються найбільш ефективними при різних видах ризиків. Він являє собою загальний опис методів та ключових моментів контролю. Також такий підхід визначає в який момент часу має проводитись митний контроль: на кордоні, до фактичного ввезення товарів на територію, чи після нього. Тип митного контролю може варіюватись від перевірки документів до фізичного контролю, або контролю на базі методів аудиту. Також декларується захист не тільки економічних інтересів, а й турбота про здоров’я населення, контроль за станом навколишнього середовища.

Моніторинг - це необхідна складова системи ризик-менеджменту, що використовується для оцінки її ефективності. Оцінка та аналіз повинні проводитись на постійній основі за рахунок визначеного механізму. Такий огляд має охоплювати наявну інформацію, зворотний зв’язок з процесом і приводити до аналізу та контролю, що мають стати пріоритетними напрямками роботи митних органів. [42]

Основні засади управління ризиками були закладені саме у програмі «Митниця 2002», проте після цієї програми були і наступні. Остання з них, це «Митниця 2013», також продовжує звертати увагу на питання безпеки. Так, наприклад, у Статті 5 «Специфічні цілі» програми зазначено, що інформація про ризики має швидко розповсюджуватись між митними органами ЄС для запобіганню порушень митного законодавства. Цей процес відбувається в межах спільної системи обміну інформацією. Окрім того, декларується подальший розвиток та впровадження методів пост-митного аудиту, управління ризиками, митного контролю та спрощення митних процедур. [43]

Тепер розглянемо більш детально системи управління ризиками деяких країн, що входять до Європейського союзу.

Системою аналізу ризиків в Німеччині керує Центральне бюро аналізу ризиків ZORA Головного митного управління, що підпорядковується Міністерству фінансів ФРН, яке має у своєму складі 22 бюро аналізу ризиків, кожне з яких виконує окремі задачі (наприклад, контроль сертифікатів походження).

ZORA створено в лютому 1999 року, а почало функціонувати в квітні 2000 року. Основною задачею є ідентифікація, оцінка митних ризиків, створення спеціальних заходів контролю, спрямованих на експорт, імпорт та транзит вантажів, та проведення постаудиту.

Автоматизована система митного оформлення „Атлас”, що забезпечує систему електронного декларування, була запроваджена в 2002 році, до цього аналіз ризиків здійснювався вручну. Електронні копії ВМД режимів імпорту та транзиту надходять до митниці електронною поштою та заносяться до бази даних з автоматичним присвоєнням реєстраційного номеру (або повідомлення про помилки). Паперові документи всіх товаросупровідних документів надаються лише у разі спрацювання профілів ризику. Тоді користувачу надається повідомлення про ризик, вказується ступінь ризику та надається можливість перегляду докладного опису ризику, параметрів ризику та рекомендації додаткових заходів митного контролю.

Інформація з митного оформлення зберігається в оперативній базі даних, з якої щоденно о 23 годині робиться копія - „дзеркало” на спеціальний сервер.

Діє автоматизована інформаційна система RIKO, що призначена для використання виключно ZORA та забезпечує інформаційну підтримку Центрального бюро на всіх етапах роботи. Працює з копією оперативної бази даних митного оформлення „Атлас”, здійснюється інформаційний обмін з іншими країнами ЄС та дозволяє контролювати використання профілів ризику.

Також діє нова система оцінки діяльності суб’єктів ЗЕД за інформацією про вид діяльності, попереднє митне оформлення, заборгованість з платежів, штрафні санкції та інші порушення. Оцінка здійснюється за трьохбальною шкалою.

Обов’язкова реєстрація суб’єктів ЗЕД з присвоєнням „митного номеру” визначає належність до групи ризику та необхідність здійснення додаткової перевірки [44].

СУР у Великобританії можна розглянути на прикладі діяльності одного з Центрів попереднього аналізу й автоматизованої системи визначення рівня ризику (далі - Центр).

Співробітники Центру в режимі реального часу проводять моніторинг увезених товарів із застосуванням автоматизованої системи визначення рівня ризику. Вхідна інформація аналізується системою, яка видає кінцевий показник рівня ризику, заснованого на оперативному, у режимі он-лайн, підключенні митного інспектора до центрального обчислювального комплексу й одержанні автоматичного рішення, на основі якого побудовано всі його подальші дії. Інспектор візуально переглядає випадки виявлення високого або близького з високим рівнем ризику й ухвалює рішення про необхідність застосування заходів щодо мінімізації ризиків.

СУР заснована на нейронній мережі й налаштована на роботу з обмеженим заздалегідь заданим переліком класифікованих індикаторів, завантажує конкретні показники цих індикаторів із вхідного джерела інформації, наприклад, вантажної митної декларації. Потім показники індикаторів обробляються СУР за допомогою спеціального математичного алгоритму. За результатами обробки формується кінцевий коефіцієнт рівня ризику за шкалою від 1 до 100. Сама шкала заздалегідь розмічається на три сектори - зелений, жовтий і червоний. Відповідно, отриманий кінцевий коефіцієнт ставитиметься до одного із зазначених секторів і в такий спосіб позначатиметься рівень ризику: високий, середній, низький.

Однією з особливостей СУР є здатність до самонавчання та відновлення. Якщо ефективність заходів, що застосовувалися до однієї й тієї ж моделі висока, то рівень ризику може збільшуватися. Ще один спосіб удосконалення СУР - це застосування так званих локальних правил. Посадові особи митниці можуть змінювати рівень ризику залежно від специфіки митниці, але тільки у бік „жорсткості”.

Із застосуванням системи управління ризиками митний огляд в митниці Дувра проходять не більше 3 - 4 % товарних партій. За півтора роки роботи Центру досягнуто таких результатів: вивчено 1,8 млн. митних декларацій, арештовано й вилучено 213,3 млн. цигарок, 158 кг героїну, 210 кг кокаїну, 24 300 кг інших наркотиків [45, 68].

Італійська митна служба також використовує СУР як частину митного процесу. Визнаючи, що неможливо виявити всі правопорушення, зусилля митників варто направляти на припинення правопорушень, що мають серйозні наслідки для держави й суспільства. Залежно від ступеня загрози варто вибирати й форми митного контролю.

У європейських митних органах митний контроль ділиться на три види: попереджувальний, при оформленні товарів і після їхнього випуску. Контроль при оформленні проводиться по чотирьох каналах: зелений - автоматизований контроль, жовтий - документальний, жовтогарячий - рентгенконтроль і червоний - фізичний контроль [46, 15].

Нідерландська митна служба існує вже більше 400 років. Дирекція служби визначає всі основні напрямки діяльності. У її відомстві перебувають сім митних округів, на які розділені Нідерланди. Округи, у свою чергу, діляться на 35 постів. Усього в нідерландській митній службі зайнято п’ять із половиною тисяч чоловік.

Характерною рисою Нідерландів є те, що дуже велика кількість вантажів проходить через цю країну транзитом. Приміром, від 70 до 80 відсотків товарів, що надходять у Роттердамский порт, не призначені для Нідерландів.

Сучасні вантажопотоки унеможливлюють фізичну перевірку товарів, що переміщуються через кордон країни. Тому в нідерландській митниці широко застосовується робота на основі аналізу ризиків. Цей аналіз здійснюється комп’ютерною системою, у яку направляється інформація, одержана ще до прибуття товару в морський порт або аеропорт. Основну роль у її зборі й аналізі відіграє Центр митної інформації - один із чотирьох допоміжних підрозділів нідерландської митниці. Збираючи якнайбільше відомостей про суб’єктів, що здійснюють імпорт і експорт товарів, цей центр має картину руху вантажів, що постійно аналізується його співробітниками [47, 68].

Обробляючи дані про відправника вантажу, наявну інформацію про клієнта й розроблені фахівцями показники ризику, комп’ютер як би дає зелене, жовте або червоне світло. У першому випадку вантаж продовжує свій шлях, а адміністративний контроль здійснюється потім. У другому - митники ще раз переглядають представлені їм документи, аналізують всі дані. У третьому випадку товар, що надійшов, зупиняється й вивантажується, митники перевіряють, чи відповідає він декларації.

У Роттердамському морському порту й в Амстердамському міжнародному аеропорту „Схипхол” для контролю використовуються рентгенівські сканери, що дозволяють за годину повністю перевіряти вміст контейнерів, не відкриваючи їх. Вони значно прискорюють проведення огляду вантажів, віднесених до високого ступеня ризику, і дозволяють застосовувати фізичний контроль лише в необхідних випадках. На озброєнні нідерландської митниці є спеціальний апарат, що перевіряє дійсність наданих документів.

Крім Центра митної інформації, наявні наступні служби: Центральний підрозділ керування, що керує автоматизованими системами митниць та відповідальний за фінансове управління, Центральна служба імпорту та експорту, що видає ліцензії на ввіз або вивіз специфічних вантажів, і розташована в Амстердамі митна лабораторія, у якій щорічно проводиться більше ста тисяч аналізів різних проб.

Нідерландські митники працюють не тільки на стаціонарних постах, але й у складі мобільних бригад. По всім Нідерландам можна зустріти машини з емблемами митниці, співробітники якої перевіряють автотранспорт на предмет сплати податків, стежать за транспортуванням промислових відходів, здійснюють періодичний контроль на прикордонних переходах.

В аеропорті „Схипхол” на постійній основі працює група з 34 чоловік, у яку входять як митники, так і відповідальні за прикордонний контроль жандарми. Члени цієї групи займаються затримкою наркокур’єрів [47, 69].

У справі боротьби з наркобізнесом нідерландська митниця активно співробітничає з міністерством юстиції, поліцією й діючою в рамках міністерства фінансів Фіскальною інформаційно-пошуковою службою.

Нідерландська митниця є членом Всесвітньої митної організації, підтримує широкі міжнародні зв'язки, насамперед із країнами Європейського Союзу.

В Ірландії ще в травні 1996 року була створена система електронного митного декларування (AEP). Після офіційної реєстрації суб’єктів ЗЕД система присвоює йому унікальний ідентифікаційний код. Подання електронної декларації суб’єктом йде по закритому інформаційному каналу митно-податкової служби через уповноважених представників. У самого суб’єкта є власний код. За кодом товару, по митному тарифу система сама нараховує митні платежі.

Стягнення митних платежів здійснюється шляхом надання банком митно-податковій службі гарантії сплати недостатнього зобов’язання суб’єкта ЗЕД. Сума відображається в системі, і по мірі здійснення операцій та нарахування митних платежів ця сума зменшується. В кінці кожного місяця сума належних до сплати митних платежів перераховуються банком на рахунок митниці.

„Інтегрована система аналізу митних ризиків” (IRAC) сприяє відбору суб’єктів ЗЕД посадовою особою митного органу для проведення аудиторської перевірки. В даній системі відображається історія проведення попередніх аудиторських перевірок суб’єктів ЗЕД, кількісні та вартісні обсяги зовнішньо-економічних операцій, профіль діяльності суб’єкта ЗЕД та його ризиковий рейтинг.

В електронній системі „Матриця аналізу ризиків” ризики деталізовані за митними тарифами відповідно до імпортних та експортних операцій по всім кодам товарів. До матриці заносяться результати усіх аудитів. Ця система дає можливість визначити товари або цілі галузі, які є пріоритетними для проведення аудиту. Аудит в Ірландії здійснюється як централізовано, так і на регіональному рівні [44].

У Данії робота по аналізу ризиків проводиться Контрольними митними управліннями (всього 8 центрів), що є такими собі «розвідданими» про суб’єктів ЗЕД.

Після того, як усі трансакції пройшли через митницю і систему управління ризиками, ті операції, які мають високий ступінь ризику, стають об’єктами контролю. Зазвичай, це фізичний контроль та/або аудит. Після проведення контролю, місцеве управління фіксує результати в електронній митній системі. Всі дані, що стосуються митних декларацій, аналізу ризиків та результатів проведеного контролю зберігаються в Центральній базі даних (Data Warehouse). Це в подальшому полегшує підготовку звітів та статистичних оглядів [48].

У 2004 році до ЄС приєднались 10 країн, серед них Литва, Естонія та Польща. Розглянемо і їх надбання у сфері ризик-менеджменту. Слід зазначити, що як і в більшості європейських країн, митна адміністрація Литви знаходиться під керівництвом Міністерства фінансів.

Централізовано координацію заходів із розвитку і застосування системи управління ризиками в митній адміністрації Литви здійснює відділ превенції правопорушень, до складу якого входять: підвідділ управління ризиками, підвідділ двосторонньої допомоги (організація виконання запитів до митних адміністрацій інших країн) та підвідділ оперативного управління. Відповідні підрозділи, за виключенням підвідділу двосторонньої допомоги, функціонують також на регіональному рівні - в територіальних митницях.

Розробка профілів ризику здійснюється як на центральному, так і на регіональному рівні. Організаційна структура автоматизованої системи управління ризиками аналогічна українській системі управління ризиками. Єдине, в чому є принципова різниця, - це роз’єднаність литовської системи управління ризиками RIKS (виконана на базі програмного продукту ESCORT) від автоматизованої системи митного оформлення вантажних митних декларацій (виконана на базі ASYCUDA), тобто це дві окремі системи (бази даних), які мають певні взаємозв’язки. Український ПІК «Інспектор - 2006» - це комплексний програмний продукт, який включає в себе: автоматизовану систему митного оформлення вантажних митних декларацій, модуль управління ризиками, модуль платежів та розгалужену систему довідників та блоків перевірок, що є досить перспективним та зручним у користуванні для інспекторського складу. Тому колеги з митної адміністрації Литви планують у подальшому відмовитись від ASYCUDA та перейти на новий єдиний програмний комплекс.

Так як і українська система управління ризиками, литовська має три рівні управління. Це: центральний рівень - управління базами даних, системами і ризиками на національному рівні; територіальний рівень - робота з системою аналізу ризиків та управління ними на рівні територіальних митниць; локальний рівень - оперативний, тактичний пошук ризиків.

Управління ризиком відбувається циклічно: виявлення та розпізнання ризику, аналіз ризику, оцінка ризику та визначення пріоритетів, прийняття заходів по застосуванню адекватних форм митного контролю, мінімізація ризику, оцінка результатів.

Алгоритм оцінки ризиків за вантажною митною декларацією здійснюється за декількома коридорами-фільтрами:

         за профілями ризику;

         за загальним рівнем ризику;

         за значимістю товару;

         за надійністю зовнішньоекономічних операторів;

         за методом випадкового відбору.

Слід відмітити позитивний досвід литовських колег в організації так званих мобільних груп - підрозділів з контрольними функціями по всій території країни, добре оснащених в технічному плані (засобами зв’язку, технічними засобами митного контролю тощо) - що дозволяє оперативно залучати ці групи до виконання контрольних заходів в будь-якій точці країни і суттєво підвищувати показники виявлення різного роду порушень. Хороші результати може дати організація взаємодії таких підрозділів з підрозділами управління ризиками.

Взагалі, порівняння досвіду литовських колег у напрямку побудови автоматизованої системи аналізу ризиків та досвіду створення в Україні автоматизованої системи управління ризиками під час здійснення митного контролю та митного оформлення, дозволяє стверджувати, що засади побудови такої системи в Україні є більш прогресивними та перспективними.

На центральному рівні адміністрування автоматизованої системи управління ризиками Естонії здійснює підрозділ розвідки. Характерною ознакою автоматизованої системи управління ризиками є те, що вона побудована виключно на центральному рівні. Тобто здійснення митного оформлення вантажних митних декларацій та оцінка ризику за ними реалізовані через відповідний web-ресурс в режимі on-line. Така реалізація є досить прогресивною, оскільки дозволяє в режимі реального часу відслідковувати всі транзакції митного оформлення (його початок, спрацювання блоку аналізу ризиків та завершення митного оформлення).

Комплексна система Держмитслужби України «Електронна митниця», що затверджена Розпорядженням КМУ від 17.09.08, передбачає перехід на центральний рівень автоматизованої системи митного оформлення разом з блоком автоматизованої системи управління ризиками до 2013 року.

Введення у систему профілів ризику здійснюють декілька чоловік. Вони також можуть змінити певні критерії ризику за поданням фахівців з підрозділу розвідки, які і визначають селективність впроваджених профілів ризику та їх доцільність. Адміністрування ж системи здійснюють всього дві особи.

Разом із тим, незрозумілим є підхід у формуванні форм митного контролю при спрацюванні профілю ризику. Він може видаватися посадовій особі у довільній формі (тобто відсутній формалізований класифікатор форм контролю). Наприклад, форма митного контролю може виглядати наступним чином: «Зателефонуйте за номером телефону ***-**-** та отримайте відповідні вказівки». Також, у довільній формі посадова особа може внести до системи інформацію про проведені нею дії, що на нашу думку ускладнює процедуру оцінки ефективності та результативності запроваджених профілів ризику.

Також, слід зазначити, що в Естонії на рівні центральної системи аналізу ризиків використовуються інші бази даних для оцінки ризиків за неформалізованими даними, тобто здійснюється пошук потрібної інформації за різними базами даних (в ручному режимі). [51]

Підходи до побудови системи управління ризиками в митній адміністрації Республіки Польща дуже схожі на підходи, які використовуються в митній службі України, адже базуються на єдиних принципах. Як і в більшості європейських країн, митна адміністрація Республіки Польща підпорядковується Міністерству фінансів.

Різниця підходів полягає в тому, що профілі ризиків в Держмитслужбі України розробляються та впроваджуються на центральному рівні, в той же час в митній адміністрації Республіки Польща профілі розробляються переважно на регіональному рівні. На центральному рівні розробляється центральний реєстр ризиків, на базі якого складаються плани роботи митних органів по мінімізації визначених ризиків. В кожній митній палаті Республіки Польща, яких нараховується 16 одиниць, функціонують відділи управління ризиками чисельністю 10-14 чоловік. Профілі ризиків розробляються цими відділами і можуть затверджуватися керівництвом відділу чи митниці.

Для порівняння: в митній службі України профілі ризику на даний час затверджуються на центральному рівні Експертною комісією із застосування системи аналізу та управління ризиками та впроваджуються наказом Голови Держмитслужби.

Успішному наповненню системи управління ризиками в митній адміністрації Республіки Польща сприяє доступ до спеціалізованих баз даних ЄС, а також тісне співробітництво, як на рівні країн-членів ЄС, так і на рівні структурних підрозділів митних установ Республіки Польща. Ведеться так звана Центральна митна картотека, в якій зберігаються дані про будь-які порушення митного законодавства, виявлені за результатами різних заходів та форм митного контролю. Дана інформація постійно опрацьовується з метою застосування її в профілях ризику.

Під час митного контролю та митного оформлення в митних органах Республіки Польща використовуються декілька баз даних: окремо для імпорту, експорту та транзиту; при пропуску вантажів та пасажирів через митний кордон.

Для порівняння: в Україні ці задачі виконуються за допомогою єдиного програмного інформаційного комплексу «Інспектор-2006».

Управління ризиком в митній адміністрації Республіки Польща також відбувається циклічно: виявлення та розпізнання ризику, аналіз ризику, оцінка ризику та визначення пріоритетів, прийняття заходів по застосуванню адекватних форм митного контролю, мінімізація ризику, оцінка результатів.

Взагалі, порівняння досвіду польських колег у напрямку побудови автоматизованої системи управління ризиками та досвіду створення такої системи в Україні, дозволяє стверджувати, що засади побудови систем управління ризиками є дуже схожими. Корисним може бути досвід польських колег при розвитку в митній службі України системи управління ризиками на регіональному рівні. Суттєвими перевагами, що сприяють успішному застосуванню методів управління ризиками в митній адміністрації Республіки Польща є також нормативно-правове забезпечення цього питання в законодавстві ЄС, зокрема в Митному кодексі ЄС, розвинена інфраструктура митних органів, забезпечення необхідними технічними засобами митного контролю [52].

Одним із стратегічних партнерів для України, є також США. Розглянемо її систему управління ризиками. За своєю структурою, САУ ЄС та США схожі, Рис. 3.2., оскільки основоположні принципи побудови такої системи запроваджуються на базі загальноприйнятих світових стандартів.

Рис. 3.2. Система управління ризиками в США [49]

Митна служба Сполучених штатів, як і багатьох інших держав, використовує систематичний підхід при імплементації принципів управління ризиками. Для управління цим процесом були створені спеціальні Митні центри управління (Customs Management Centers). З січня 2001 року вони займаються впровадженням системи управління ризиками, не тільки на локальному, а й на загально державному рівнях.

Окрім цього проводиться постійне підвищення рівня кваліфікації працівників і включення до таких курсів матеріалів, що стосуються ризик-менеджменту. Митне управління публікує гід з питань управління ризиком у митній сфері. Для зручності та швидкості доступу до інформації такого роду було спеціально розроблено веб-сайт, присвячений новітнім досягненням та розробкам таких систем у світі, а також приведені приклади найкращого впровадження систем управління ризиками.

Також важливим моментом є світовий досвід із оцінки ризиків та, зокрема, інструментарій, що використовується при цьому. Автоматизація процесу управління ризиками покликана зменшити навантаження на службових осіб під час значного зростання об’ємів товаропотоків [49].

Сьогодні у США діє програма митної системи та системи із захисту кордонів (U.S. Customs and Border Protection - CBP), що є стратегічним планом на 2009-2014 роки, яка носить назву «Безпека кордону, охорона руху через кордон, легальна торгівля» (Secure Borders, Safe Travel, Legal Trade). У даному документі системі управління ризиками приділено досить значну увагу. Ці п’ять років декларуються, як роки глобальної трансформації системи захисту кордонів США, за рахунок підвищення кваліфікації працівників служби, використанням ними новітніх підходів до управління, в тому числі, використання підходу, що базується на ризик-менеджменті.

Посилення використання управління ризиками покликане, в першу чергу, зміцнити державні кордони в рамках боротьби з тероризмом та протидії використання зброї масового знищення як в США, так і за його кордонами. Ризик-менеджмент США базується на отриманні попередньої інформації про осіб, товари та перевізників, що потрапляють до країни; використання цільової автоматизованої системи та новітніх технологій проведення митного контролю для визначення тих вантажів, осіб, або перевізників, перетин кордону якими може нести високий рівень загрози; поширення компетенції СВР на усю територію США з метою забезпечення безпеки по всьому периметру кордону з обох боків.

Поряд із цим, зважаючи на те, що економіка США тісно переплетена із світовою, глобальні тенденції мають на неї значний вплив. Так, із зростанням обсягів світової торгівлі, зростають спроби міжнародних злочинних угрупувань наживитись на цьому. Це збільшує імовірність виникнення ризику на кордонах, що пов’язані із контрабандою людей та товарів.

Ще одним із напрямків діяльності СВР є запобігання ризикам у сфері сільського господарства, які пов’язані із можливим ввезенням хвороботворних, отруйних та патогенних рослин, а також екзотичних хвороб тварин. Це явище називають агротероризмом.

У даному документі декларується дві стратегічні цілі СВР, а саме:

.        Захист національного кордону США від нелегального руху товарів та людей, а також незаконної торгівлі

.        Забезпечення відповідного потоку законного руху через кордон та торгівлі.

Слід зазначити, що реалізація вище вказаних пунктів передбачає широке використання системи управління ризиками. Так, наприклад, СВР використовує систему поверхневої перевірки (Non-Intrusive Inspection - NII). Це технологія, при якій не відбувається фізичного огляду товарів, а використовується сканування контейнера, транспортного засобу, або упаковки за допомогою рентгенівських променів, інших скануючи пристроїв або персональних технічних засобів проведення митного контролю. При цьому таким чином перевіряється 100 % контейнерів на предмет незаконного переміщення радіологічних матеріалів. Усі контейнерні перевезення, які вважаються високо ризиковими також перевіряються у повному обсязі абе уже із фізичним поглибленим оглядом.

Для боротьби із незаконною міграцією, попередження випадків тероризму та виявлення людей із кримінальним минулим, в системі ризиків діє програма відвідувачів та іммігрантів США (The U.S. Visitor and Immigrant Status Indicator Technology - US-VISIT). Вона діє в багатьох пунктах пропуску (наземних, морських, повітряних) і включає систему біометричних даних осіб, що переміщується через кордон. Це може бути сканування відбитків пальців електронними сканерами та цифрове фотографування. Це допомагає виявляти будь-які намагання порушити закон від перебування в країні понад встановлені строки до фіксації злочинних намірів осіб та кримінальних організацій. Для швидкої реакції та запобіганню вчиненню злочинів на території США працюють спеціальні оперативно-розшукові групи.

Перевірка людей, товарів та транспортних засобів обмежується тими, що визначені як високо ризикові, при цьому усі інші звільняються від проходження зайвих формальностей. При цьому основним продуктом, що використовується є Спеціальна автоматизована система (Automated Targeting System - ATS). Інспектор отримавши інформацію про товари або осіб, що прибувають до США перевіряє їх по наявних базах даних для виявлення незаконних намірів. В подальшому таких баз даних та інформації ставатиме більше за рахунок ще більшого залучення як зовнішніх, так і внутрішніх джерел.

АСЕ - це сучасна система, що слідкує за торговими потоками в США. Вона консолідує дані із семи систем нагляду за переміщенням вантажів в єдиний портал. Це дозволяє ще до прибуття товару до кордону США визначити чи підлягає він детальній перевірці через наявність потенційних ризиків. Автоматизація цього процесу дозволяє прискорити процес перетину кордону пасажирів та товаропотоків і справитись із постійним зростанням їх числа.

У відповідності із вимогами часу СВР використовує багаторівневу систему управління ризиками. Вона включає в себе серед іншого передові методики аналізу, міжнародний контроль, нагляд за дотриманням законодавства при перетині кордону, перевірки після ввезення та аудит, а також застосування жорстких покарань. Це дозволяє СВР сконцентрувати свою увару на вантажах із високим ступенем ризику безперешкодно пропускаючи через кордон усі інші.

СВР використовує узгоджений метод щоб досягти необхідного балансу між безпекою, ризиками і результативністю, базуючи свою діяльність на таких трьох основних принципах:

         Ідентифікація вантажів, що можуть спричинити значні втрати, зашкодити національним виробникам, або представляють собою небезпеку здоров’ю та захищеності громадян;

         Дослідження вантажів, що часто використовуються як товари групи прикриття, мають негативну історію, про них відсутня інформація в базах даних або виникають спірні питання при оформленні;

         Вплив на суб’єктів через регулятивну функцію та акредитацію в органах влади.

СВР використовує ці три принципи для аналізу інформації та визначення областей підвищеного ризику. На сьогоднішній день СВР концентрує свою увагу на 7-ми пріоритетних напрямках: антидемпінгове та компенсаційне мито, права інтелектуальної власності, легка промисловість, доходи, сільське господарство, безпечність імпорту та штрафи. [50]

Зважаючи на стрімкий розвиток україно-російських відносин, що розпочались нещодавно, доцільно розглянути систему управління ризиками у Російській Федерації. На початку 90-х років, на зорі розвитку самостійної митної системи РФ, митний огляд охоплював практично 100 % товарів. Сьогодні ця частка складає близько 6-7 % і продовжує зменшуватись. Необхідно скорочувати частку товарів, що підлягає контролю, оскільки митний огляд - це надзвичайний захід митного контролю. Адже із розвитком підприємницької діяльності, розвивається і вся держава. Таким чином перед митними органами стоїть надважка задача: знайти ту золоту середину, при якій вони виконуватимуть свої контролюючі функції в повному обсязі, при цьому не порушуючи інтересів суб’єктів ЗЕД. [53, 13]

Сучасним загальноприйнятим механізмом ефективної організації митного контролю вважається система управління ризиками (СУР). При її створенні були використані методичні та методологічні розробки розвинених закордонних адміністрацій. [54, 4]

СУР - це відносно новий напрямок роботи. Окремі елементи системи, такі як накопичення та аналіз даних про об’єкт контролю, що з найбільшою імовірністю може містити порушення законодавства почали впроваджувати ще у 2002-2003 роках. Наступним етапом стала розробка і затвердження Концепції застосування СУР в митній службі. Найбільш активна фаза розпочалась у 2004 році із затвердженням інструкції, що регламентував дії посадових осіб при виявленні поставок, які підпадають під ту або іншу групу ризику. [55, 12]

Централізовано координацію заходів із розвитку і застосування САУР в митних органах Російської Федерації здійснює відділ координації та застосування системи управління ризиками, що входить до складу Головного управління організації митного контролю (далі - ГУОМК). Відповідні підрозділи функціонують також на регіональному рівні - в регіональних управліннях та митницях. У найближчій перспективі планується створення спеціалізованого управління (центру) з управління ризиками.

Розробка профілів ризику здійснюється як на центральному (профільні управління), так і на регіональному рівні (регіональні управління, митниці). Характерною різницею в підході щодо розроблення профілів ризику є те, що основне навантаження покладається на профільні управління Федеральної митної служби РФ за напрямками їх роботи, що цілком логічно, а не лише на відділ координації та застосування системи управління ризиками ГУОМК. Однак всі профілі проходять узгодження і рішення про їх застосування приймається в ГУОМК. Схема розробки профілів ризику зображена на Рис. 3.3. [57]

Рис. 3.3. Схема розробки профілів ризику РФ [57]

На основі доступних БД Головне управління організації митного контролю розробляє профілі ризику та вносить їх до бази даних профілів ризику, а також доводить інформацію про його введення в дію інспекторів на місцях. Після спрацювання інспектор повідомляє про його результати проведених заходів по запобіганню або мінімізації ризиків.

Оцінка ризику та можливих його наслідків здійснюється з використанням наявних джерел інформації та програмних засобів - в основному, засоби СУБД Oracle (розробники профілів ризику мають доступ в режимі SQL-запитів до центральної (у профільних управліннях) та локальної (в регіонах) бази даних ВМД), MS Excel тощо. Загальні вказівки з оцінки ризику містяться в Концепції САУР та ряді інструктивних актів. Спеціальні методики з оцінки ризику чи можливої шкоди не використовуються.

Натомість, російські колеги активно розробляють і застосовують методики з оцінки ефективності як самих профілів ризику, так і конкретних форм митного контролю. В першу чергу, - шляхом запровадження планових показників та системи звітності. Такі дії можуть виявитись недостатньо ефективними, оскільки збільшують операційне навантаження на працівників митних органів, не виключаючи при цьому суб’єктивного фактору.

При визначенні форм митного контролю, необхідних для мінімізації ризику, використовується експертний метод, з урахуванням показників ефективності за попередні періоди.

Застосування профілів ризику має свої особливості. Перші кілька років побудови САУР основна увага приділялася відпрацюванню організаційних моментів застосування профілів ризику: створення в регіонах підрозділів, відповідальних за застосування профілів, розроблення інструктивних актів щодо виявлення ризиків, виконання форм контролю, вказаних у профілях ризику, запису звітів про виконання таких форм контролю тощо. Застосовувалися переважно паперові профілі ризиків, створено достатньо громіздку і, на нашу думку, затяжну процедуру застосування профілів ризику під час митного контролю та митного оформлення. Ускладнювало ситуацію також те, що багато форм контролю передбачало прийняття відповідних рішень різними структурними підрозділами митниць, регіональних управлінь (при тому, що власне митне оформлення здійснюється лише митними постами). Тому на цей час здійснюється робота зі спрощення процедури застосування профілів ризику, в першу чергу за рахунок застосування електронних профілів ризику.

Щодо автоматизації застосування профілів ризику, то САУР на рівні митного оформлення реалізована у двох програмних комплексах: автоматизованій системі митного оформлення АИСТ-м (на невеликих митних постах) та автоматизованій системі митного оформлення АИСТ-РТ21 (на митних постах, де здійснюється значна частина митних оформлень), що викликає певні труднощі з адміністрування такої системи. На думку російських колег, наступним етапом розвитку САУР є перенесення аналізу ризику за ВМД з локального (на рівні автоматизованих систем митного оформлення) на центральний рівень, що дозволить розширити можливості з використання накопичених баз даних та знань (по товарах, суб’єктах ЗЕД тощо) і оптимізувати адміністрування САУР. Цей напрямок використовується в багатьох країнах ЄС та є перспективним і для України.

Щодо організації обробки зворотної інформації застосованих профілів ризику, то така інформація надходить із двох основних джерел:

) з бази даних митного оформлення. По кожній ВМД фіксується інформація про спрацьовані профілі ризику та про форми контролю, які були здійснені за цією ВМД. Ця інформація централізовано обробляється відповідними спеціалістами та надається у вигляді звіту в розрізі профілів ризику працівникам, які здійснюють розроблення та контроль ефективності профілів ризику;

) зі звітів. До звітності митних органів включені також показники застосування профілів ризику: коригування митної вартості, кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення тощо.

Окрема увага в митній службі Російської Федерації приділяється формуванню так званого “зеленого коридору” - списків підприємств, до яких при митному оформленні застосовуються не всі форми митного контролю, вказані у профілях ризику.

Загалом можна сказати, що російські колеги досить системно і послідовно підходять до побудови САУР і досягли хороших результатів. В Держмитслужбі України погляди щодо основних принципів застосування САУР подібні. Однак, на відміну від російської митної служби, ми прагнемо максимально автоматизувати застосування САУР вже на початковому етапі, щоб уникнути зайвого навантаження на працівників митних органів, які здійснюють митний контроль та митне оформлення, та зменшити вплив людського фактору при виборі форм митного контролю.

Позитивні сторони побудови САУР у митній службі Російської Федерації наступні:

–       ефективний розподіл функцій з розробки профілів ризику (основне навантаження - на профільні управління);

–       чітко організована координуюча вертикаль САУР;

–       законодавче закріплення підстав застосування САУР в митному кодексі; комплексний підхід до побудови САУР.

Негативні моменти побудови САУР у митній службі Російської Федерації - це:

–       все ще широке застосування документальних профілів ризику, а також електронних профілів ризику, які лише частково автоматизовані;

–       оцінка ефективності застосування профілів ризику носить суб’єктивний характер, оскільки ґрунтується значною мірою на системі звітності і планових показників;

–       використання двох автоматизованих систем митного оформлення, що ускладнює адміністрування профілів ризику. [56]

.3      
Перспективні напрямки у сфері ризик-менеджменту для митних органів України

Сьогодні, перед нашою державою відкриваються нові можливості та перспективи. Це пов’зано із тим, що нам ще є над чим працювати та переоцінити цінності. Уже зараз стає зрозумілим, що такий омріяний для нас Європейський союз виявився не таким уже міцним і надіним, як нам здавалос. Тому, у такому випадку Україна має подякувати за те, що її туди не взяли. На разі багато країн поступово починають санацію своєї економіки після світової фінансової кризи та потихинеьку нарощують виробництво. Заключну ж у союз Європу і досі трясе від так званого союзу «свиней». Таку яскраву назву отримали чотири країни єврозони, що балансують на межі банкрутства. Це такі країни, як: Португалія, Ірландія, Греція і Іспанія (Portugal, Ireland, Greece, Spain, или PIGS по-английски). [58] Сьогодні Європа опинилась перед вибором - або вони рятують усіма можливими і неможливими способами ці країни, або їх союз опиняється на межі розпаду. Зважаючи на те, що тільки Німеччина зголосилась разаом із МВФ рятувати ці країни, здається , що країнам-членам ЄС підходить другий варіант.

І що ж у цьому випадку робити Україні!? Державі, яка протягом останніх років декларувала свою про європейську орієнтацію. На нашу думку, відповідь лежить на поверхні. Досить кудись приєднуватись, від’єднуватись чи проситись. На разі головним завданням для нашої країни є вихід на принципово новий рівень господарювання. Це стосується усіх сфер життя - від економіки до побудови владної вертикалі.

Іншою необхідною передумовою у цій галузі залишається завершення процесу приєднання України до Кіотської конвенції (Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур) та прийняття усіх пов’язаних із цим законодавчих проектів та нормативно-правових актів.

Актуальним на сьогодні залишається також питання поновлення роботи з внесенням змін до законодавства України в частині надання митним органам України права на проведення оперативно-розшуковоїдіяльності та досудового слідства в справах про контрабанду. [1, 382] Оскільки, наразі, відсутність таких повноважень у спеціалістів митної служби є досить стримуючим фактором.

Виходячи із досвіду провідних країни світу, бачимо, що в своїй більшості, митні служби підпорядковуються Міністерству фінанасів. При чому, для України може стати корисним досвід розробки стратегічної політики Міністерством фінансів для митних та податкових органів, які могли б діяти в межах одного стратегічного напрямку. Окрім того, можливе створення єдиної Центральної бази даних, яка адмініструється Мінфіном і за допомогою якої формуються об’єктивні дані для розрахунку обґрунтованих прогнозних показників Держбюджету та контролю за виконанням встановлених показників. [1, 387]

У частині спрощення процедур митного контролю та митного оформлення потрібно забезпечити подальше впровадження в митних органах уніфікованих технологій митного контролю та митного оформлення з метою створення умов для поступової адаптації митних технологій до роботи у повному обсязі з інформацією про товари та транспортні засоби.

Необхідна також розробка та впровадження в практичну діяльність митних органів методики вимірювання тривалості процедур митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів з метою створення основи для оцінювання дієвості заходів Держмитслужби із спрощення таких процедур.

Розробка та впровадження в практичну діяльність митних органів системи аналізу ризиків та управління ними, її автоматизація є також одним із ключових моментів. Необхідне удосконалення інформаційного наповнення цієї системи з метою забезпечення обґрунтованості проведення вибіркових оглядів, підвищення їх результативності.

Об’ктивною є необхідність досягнення уніфікованості і вичерпності вимог, що пред’являються до інформації та документів, які подаються або утворюються під час проходження митного контролю та митного оформлення товарів з метою прискорення реалізації в повному обсязі започаткованої держмитслужбою процедури електронного декларування. [1, 390-391]

На митну службу України сьогодні покладається величезна відповідальність на багато питань, які потребують нагального вирішення. Серед іншого, це питання подальшого удосконалення системи аналізу та управління ризиками, введення електронного декларування та удосконалення системи пост-митного аудиту. Усі вони нерозривно взаємопов’язані між собою та покликані захищати економічні інтереси нашої держави. Тому більш детально зупинимось на вищезгаданих напрямках.

У вересні 2008 року Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію створення багатофункціональної комплексної системи «Електронна митниця», яка дозволить зміцнити митну безпеку України, адаптувати Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби до нової комп’ютеризованої транзитної системи ЄС, надавати оперативну й достовірну інформацію про наміри щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, а також удосконалити інформаційну інфраструктуру Держмитслужби.

Комплексна система «Електронна митниця» є поєднанням інформаційно-телекомунікаційних технологій. Створення системи й запровадження в Україні електронного декларування товарів дозволить підвищити якість митного регулювання й удосконалити митне адміністрування. [59]

Потреба в електронному едкларуванні пов’язана з розвитком інформаційних технологій та появою Інтернету, які дозволяють реалізувати он-лайн спілкування митниці та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності шляхом введення електронного декларування та отримання результатів митного оформлення через ці мережі. Сьогодні всі передові митні технології створені на базі та з використанням інформаційних систем, які пройшли шлях від допоміжного до основного механізму контролю, обробки, аналізу та зберігання митної інформації. Тенденції світового розвитку свідчать, що з метою спрощення митних і логістичних процедур при постачанні товарів для ввезення та вивезення з території країни, зменшення ризиків порушення безпеки мешканців необхідно створювати електронні інформаційні системи, функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, безпечні, об’єднані та контрольовані. [60, 9]

Багатофункціональна система «Електронна митниця», яка передбачає безпаперовий документообіг під час перетину державного кордону є досить важливим елементом при намаганні мінімізувати ризики зовнішньоекономічної діяльності. Ця система має об’єднати існуючі інформаційні системи митного контролю в єдину автоматизовану систему. Її запровадження дозволить громадянам, зокрема відвідувачам «Євро-2012», подавати митні декларації в електронному вигляді з дому, або з офісу, незалежно від країни відправлення або ввезення товарів. [61]

Відповідно до Постанови КМУ від 02.03.2010 р. №212 запроваджується автоматизована система митного оформлення (АСМО), яка забезпечує використання електронних документів і їх копій на паперових носіях посадовими особами митниці.

Встановлено вичерпний перелік підстав, за яких митний орган відмовляє у прийманні ВМД. За відмови у прийманні ВМД для оформлення митним органом заповнюється картка відмови і інформація про відмову надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митниці, як і в разі оформлення електронної ВМД.

Приймання для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується проставленням посадовою особою митниці штампа «Під митним контролем», а електронної ВМД - шляхом внесення до декларації за допомогою АСМО відмітки про приймання для оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митниці.

Зазначимо, що виключено положення, яке встановлювало, що прийнята до оформлення ВМД не може бути відкликана декларантом.

ВМД на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої печатки посадової особи митниці, яка завершила митне оформлення, а електронна ВМД - за наявності внесеної до декларації АСМО відмітки про завершення митного оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митниці, яка завершила митне оформлення.

У разі митного оформлення товарів, які вивозяться за межі України за електронною ВМД, замість оригіналу п’ятого основного аркуша ВМД на паперовому носії використовується електронна ВМД.

Оформлена митним органом електронна ВМД із внесеною до неї інформацією про підтвердження факту вивезення товарів, засвідченою електронним цифровим підписом посадової особи митниці, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам ДПА та декларанту. [62]

Ще одним перспективним напрямком є митний пост-аудит. Зупинимось на ньому детальніше.

Оцінка вартості товарів, що переміщуються через митний кордон держави, - досить складна процедура в митній справі, оскільки від коректного визначення митної вартості залежить розмір стягнутих митних платежів. Процедури та методологія визначення митної вартості - досить актуальна наукова проблема, оскільки величина митної вартості значною мірою впливає на забезпечення повноти надходження платежів до державного бюджету. Саме за рахунок удосконалення процедур визначення митної вартості можна набагато підвищити ефективність діяльності митних органів у сфері контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

В Україні контроль за правильністю визначення митної вартості здійснюється на трьох етапах:

до моменту митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України - на підставі попередньої інформації;

під час перетину товарів і транспортних засобів через митний кордон України - у рамках здійснення митного контролю;

після закінчення операцій митного оформлення та митного контролю після перетину митного кордону України - так званий постмитний контроль.

Для постмитного контролю правильності нарахування і сплати митних платежів наказом Державної митної служби України створено службу аудиту при Департаменті аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту, яка здійснює координування роботи, методологічне та консультаційне забезпечення діяльності підрозділів контрольно-перевірної роботи та аналізу ризиків відділів організаційно-контрольної діяльності. Одне із завдань служби аудиту - організаційне та методичне забезпечення перевірок суб’єктів ЗЕД посадовими особами митних органів, надання методичної та практичної допомоги митним органам за напрямом здійснення контрольно-перевірної діяльності та безпосередня участь у проведенні таких перевірок.

На сьогоднішній день загальних, уніфікованих методик перевірок дотримання суб’єктами ЗЕД законодавства з питань митної справи при різних видах зовнішньоекономічних операцій не розроблено.

До основних завдань митної служби України, передбачених законодавством нашої країни, належить організація та проведення митного контролю під час перетину кордону товарів і транспортних засобів. Однією з форм митного контролю, закріплених Митним кодексом України, є “перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України”, що стають можливими у період подальшого контролю, а саме у формі постмитного контролю.

Відповідно до фінансово-економічного словника, контроль подальший (ретроспективний) здійснюють після завершення господарських операцій або після закінчення певного звітного періоду. Його мета - встановити правильність, законність і економічну доцільність здійснення господарських операцій, виявити недоліки в роботі підприємства, факти недостач і крадіжок. За результатами цього контролю розробляють заходи щодо ліквідації виявлених недоліків та усунення причин і умов їх виникнення.

Після встановлення сфер постмитного контролю спеціалісти визначили основні напрямки контролю, кожен з яких потребує спеціальних методичних підходів при перевірці правильності:

визначення митної вартості товарів і транспортних засобів;

класифікації імпортованих товарів і транспортних засобів згідно з УКТЗЕД;

країни походження товарів;

оформлення операцій з товарами цільового призначення;

визначення наявності підстав для отримання пільг у сплаті митних платежів;

оформлення операцій з давальницькою сировиною;

оформлення операцій з товарами і транспортними засобами, що ввозяться як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями;

визначення відповідності фактичного використання ввезених товарів заявленому митному режиму;

оформлення операцій з товарами і транспортними засобами, що ввозяться як гуманітарна допомога.

При впровадженні концепції постмитного контролю митні органи повинні переходити від тотального митного контролю за переміщенням товарів до митного контролю, який має базуватись переважно на процедурах аудиту. Такий контроль дозволить проводити фінансовий аналіз на основі даних бухгалтерської звітності, призначений для отримання ключових, найбільш інформативних параметрів, які даватимуть об’єктивну й точну картину фінансового стану організації, її прибутків та збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами та кредиторами, на підставі яких можна оцінювати можливості організації виконувати зобов’язання щодо сплати митних платежів, пені, штрафів.

Основним міжнародним документом у сфері організації та проведення митного контролю виступають правила і стандарти, прийняті Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур (м. Кіото, 1973 р.), які можуть бути покладені в основу вдосконалення вітчизняної законодавчої бази у сфері діяльності державних контролюючих, у тому числі митних, органів. У Кіото вперше визначено методичні засади проведення митного контролю на основі методів аудиту і сформульовано офіційне визначення поняття “контроль на основі методів аудиту”.

Спробуємо визначити постмитний контроль, як систему заходів, методів та прийомів, які використовують посадові особи митних органів при організації та проведенні на основі методів аудиту контролю законності, повноти й достовірності відображення зовнішньоекономічних операцій у системі бухгалтерського обліку і звітності, правильності нарахування та своєчасності сплати митних податків і платежів підприємствами - суб’єктами ЗЕД до державного бюджету.

Нині основні зусилля контрольно-перевірної роботи митних органів спрямовано на досягнення результативності та ефективності постмитного контролю. Для оцінки результативності постмитних перевірок запропоновано відповідний коефіцієнт, який розраховується діленням кількості порушень на кількість перевірок:

КР_пмк = кількість виявлених порушень/кількість перевірок;

де КР_пмк - коефіцієнт результативності постмитного контролю. [63]

У нас є дані по проведених перевірках Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту за період з 2007 по 2009 рік. Оскільки відсутся інформація саме про кількість виявлених правопорушень, то спробуємо обчислити вищезгадане співвідношення у грошовому вигляді, а саме яка середня сума перерахувань до бюджету України за результатами проведених перевірок, Таблиця 3.1.

Таблиця 3.1.

Результативність проведення пост-митного аудиту Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту за період з 2007 по 2009 рік

Отже, ми бачимо, що показники у 2009 році порівняно з 2008 покращились. Спробуємо визначити чи є кореляційний зв’язок між кількістю проведених перевірок (Х) та перерахуваннями до бюджету (Y), відповідно до наявних даних.

Спочатку знайдемо коефіцієнти рівняння лінійної регресії:

Підставивши усі необхідні данні у рівняння отримуємо коефіцієнти нашої лінійної регресії:

а₁ = 736                а₂ = 4 145,7

Отже, рівняння нашої лінійної регресії виглядатиме наступним чином:

Y = 736Х + 4 145,7

Параметри а0 і а1 мають певний економічний зміст, зокрема, а1 називається коефіцієнтом регресії, що показує, на скільки одиниць змінюється Y при збільшенні Х на одну одиницю. Якщо цей коефіцієнт додатний - зв'язок прямий, а якщо від'ємний - зв'язок між показниками обернений. Отже, бачимо, що зв’язок між оказниками прямий.

Визначимо тісноту зв’язку за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції (r):

Значення коефіцієнта кореляції r знаходиться в межах від -1 до +1. При r>0 зв'язок між показниками прямий, а при r<0 - обернений. Якщо :  вважається, що зв'язок між Х та Y практично відсутній; - зв'язок слабкий; - зв'язок середній; - зв'язок сильний; - зв'язок дуже сильний.

Таке значення коефіцієнта кореляції говорить про те, що зв’язок між даними прямий та дуже сильний.

З’ясуємо на скільки зміна Y обумовлюється варіацією Х. В цьому нам допоможе коефіцієнт детермінації D=r².

D=92,2%

Зобразимо наші показники на діаграмі, Рис. 3.4.

Рис. 3.4. Взаємозалежність показників рівняння регресії

Таким чином, бачимо, що кількість перерахувань до бюджету залежить від кількості проведених перевірок, але також треба враховувати і їх результативність.

За результатами пост-аудит-контролю надходження митних платежів до державного бюджету у 2009 році склали 1062,1 млн. грн. Для України митний пост-аудит є новою та найбільш перспективною формою митного контролю, хоча він є основною складовою митного законодавства європейських країн. [64]

Тепер більш детально зупинимось на управління ризиками в митній службі, як одному із стратегічних напрямкув розвитку митної системи. Подальше впровадження ризик-менелджемнту потребує вирішення ряду питань. Перш за все, це забезпечення ґрунтовної нормативно-правової бази. Сьогодні таке поняття як ризик та управління ним має бути закріплене у Митному кодексі України із чітким окресленням сфер впливу даного поняття та особливостей застосування циї дефініцій у сфері митної служби. Звичайно, митний ризик та система управління ним не є абстрактними поняттями, проте їх визначення залишається на рівні наказів Держмитслужби України.

Слід зазначити, що процес управління ризиками складається з декількох етапів:

.        Виявлення ситуації;

.        Визначення ризиків ;

.        Аналіз ризиків;

.        Оцінка і визначення пріоритетів;

.        Вжиття заходів по запобіганню або мінізації ризиків.

При цьому слід враховувати той факт, що протягом усього процесу відбувається моніторинг, перевірка та оціка відповідності вимогам. [24, 10]

Таким чином, митна служба повинна тримати руку на пульсі часу і якомога швидше реагувати на зміни, що постійно відбуваються. Для цього доцільно було б дозволити митним органам самостійно формувати профілі ризику, які були б застосовні безпосередньо на даній митниці, пункті пропуску а бо митному посту. Це значно спростило б роботу як митних органів загалом, так і Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту. В подальшому даний орган виконував би координаційно-організаційну роботу. Проте, така постановка задачі породжує ще одну проблему - це наявність висококваліфікованих спеціалістів для роботи у підрозділах митних органів, що займаються розробкою та впровадження автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Вони повинні володіти на високому рівні як спеціальними галузевими знаннями, так і навиками написання комп’ютерних програм та умінням розв’язувати нестандартні економічні задачі з використанням математичного апарату.

Отже, можемо визначити приорітетні напрямки роботи митної служби на найближчий час:

.        Подальший розвиток та впровадження автоматичної системи аналізу та управління ризиками;

.        Розгляд питання про створення великої Центральної бази даних при Мінфіні;

.        Дослідження можливості передачі митним органам можливості створення власних профілів ризику;

.        Застосування методів випадкового відбору при перевірці суб’єктів ЗЕД;

.        Вирішення питання забезпечення надійності та репрезентативності відбору із використанням випадкової перевірки;

.        Підготовка нового покоління висококваліфікованих спеціалістів, що могли б зробити вагомий вклад в подальший розвиток системи аналізу та управління ризиками;

.        Запровадження нових засад менеджменту, що базується на лідерстві та підтримці працівників в ранках запровадження АСАУР;

.        Дослідження світового досвіду передових досягнень в галузі митної справи та їх імпелемтація в митну службу України;

.        Інформаційно-технічне переоснащення митної служби їз можливістю застосування передових методик проведення митного контролю та митного оформлення;

.        Завершення процесу приведення митного законодавства до вимог Кіотської конвеції та Рамкових стандартів ВМО;

.        Проведення роз’яснювально-консультаційної роботи як для працівників митних органів, так і суб’єктів ЗЕД для обґрунтування застосування АСАУР та основних принципів її дії;

.        Налагодження обміну інформацією із митними інших держав;

.        Удосконалення системи оцінки підприємств для віднесення їх до кожного із секторів можливості проведення перевірок.

Звичайно, це не вичерпний перелік усіх питань, які потребують вирішення для ефективної роботи митних органів, але розв’язання хоча б їх стане початком нової ери розвитку не тільки для Державної митної служби України, а й для усього українського суспільства загалом.

ВИСНОВКИ

У сучасний умовах безпека становить ключову складову економічної політики будь-якої держави. Особливо вона є актуальною для країн, які не завершивши складних ринкових трансформацій, гостро відчули на собі наслідки світової фінансової кризи. До таких країн належить і Україна, яка за оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, найбільше потерпіла від економічної кризи серед країн Центральної та Східної Європи. Все це посилює актуальність наукових досліджень спрямованих на пошук шляхів та напрямів підвищення рівня економічної безпеки нашої держави.

Одним із пріоритетних напрямів забезпечення економічної безпеки України повинно стати посилення уваги до стану всіх складових, що формують рівень економічної безпеки, в тому числі і до митної складової. Найзагальнішим поняттям, яке оцінює небезпеку, є ризик.

Щодо митного ризику, то слід зазначити, що у міжнародних актах та національному законодавстві дане поняття розкривається як імовірність недодержання законодавства з митних питань.

За останні роки середовище міжнародної торгівлі зазнало значних змін, зокрема це стосується способів перевезення і торгівлі товарами, швидкості операцій і абсолютного об’єму товарів в глобальному обороті. Це, на фоні тиску зі сторони міжнародної торгової спільноти мінімізувати втручання держави, спонукало митні органи приділяти все більше уваги полегшенню торгівлі.

Останнім часом постійне ускладнення, швидкість і обсяги міжнародної торгівлі, що пожвавлюються розвитком технологій, значною мірою вплинули на виконання митними органами своїх функцій. Як наслідок, багато адміністрацій реалізовували більш дисциплінований на структурний підхід до управління ризиками. Це також допомогло їм підвищити ефективність своєї діяльності і раціоналізувати свої процеси та процедури, мінімізувавши при цьому втручання в торгівельні операції і скоротивши регулятивний тягар комерційного сектору.

Традиційний метод перевірки кожної партії вантажів, що прибувають на митний кордон, стає бар’єром для торгівлі. Управління ризиками пропонує вирішення даної проблеми, що дає можливість митним адміністраціям знайти баланс між своїми контролюючими функціями та функцією сприяння торгівлі через вибіркову перевірку комерційних вантажів на науковій основі, що доповнюється пост-митним контролем.

Впровадження управління ризиками включає не тільки зміни в культурі праці, але й організаційні зміни такі, як створення підрозділів, що займатимуться питаннями оперативного збору даних, управління ризиками, і питаннями дотримання законодавства. Це також тягне за собою зміни в залучені ресурсів і сприйнятті персоналу. Лідерство керівництва і їх підтримка є важливим моментом у процесі змін.

Система аналізу та управління ризиками в митних органах України є методологічною основою для запобігання порушенням законодавства України з питань митної справи шляхом створення та використання сучасної системи митного адміністрування, забезпечення ефективного митного контролю, оптимального розподілу матеріальних та людських ресурсів митної служби на найбільш важливих і пріоритетних напрямах роботи.

Органом, що займається питаннями розробки та впровадження системи управління ризиками в структурі митних органів України є Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту.

Після того, як Україна прийняла філософію управління ризиками для подальшого розвитку митної структури, вона повинна реалізовувати процес управління ризиками, який включає в себе селективність, профілювання і цілеспрямоване виявлення для оцінки ризиків та вжиття відповідних заходів.

Критерій селективності включає історію діяльності задіяних суб’єктів, походження та маршрут переміщення товару, а також різноманітні заборони та обмеження. Показники ризиків - це чітко визначені критерії селективності, такі як: код товару, країна походження, країна відправки вантажу, наявність ліцензування, вартість, торговий суб’єкт, рівень виконання вимог, тип транспортного засобу, цілі перебування на митній території, фінансові наслідки або фінансовий стан торгового суб’єкта.

Профілювання ризиків - це засіб, за допомогою якого митні органи застосовують управління ризиками на практиці. Воно приходить на зміну випадковій перевірці документів і вантажів на плановий цілеспрямований метод роботи, використовуючи ресурси митних органів з максимальною ефективністю.

Зарубіжний досвід управління ризиками підтверджує необхідність автоматизації системи управління ризиками при електронному декларуванні, врахування регіональної специфіки митних органів при визначенні профілів ризику та переходу до постаудиту як основного методу митного контролю.

Митна служба повинна тримати руку на пульсі часу і якомога швидше реагувати на зміни, що постійно відбуваються. Для цього доцільно було б дозволити митним органам самостійно формувати профілі ризику, які були б застосовні безпосередньо на даній митниці, пункті пропуску а бо митному посту. Це значно спростило б роботу як митних органів загалом, так і Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту. В подальшому даний орган виконував би координаційно-організаційну роботу. Проте, така постановка задачі породжує ще одну проблему - це наявність висококваліфікованих спеціалістів для роботи у підрозділах митних органів, що займаються розробкою та впровадження автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Вони повинні володіти на високому рівні як спеціальними галузевими знаннями, так і навиками написання комп’ютерних програм та умінням розв’язувати нестандартні економічні задачі з використанням математичного апарату.

Отже, можемо визначити приорітетні напрямки роботи митної служби на найближчий час:

–       Подальший розвиток та впровадження автоматичної системи аналізу та управління ризиками;

–       Розгляд питання про створення великої Центральної бази даних при Мінфіні;

–       Дослідження можливості передачі митним органам можливості створення власних профілів ризику;

–       Застосування методів випадкового відбору при перевірці суб’єктів ЗЕД;

–       Вирішення питання забезпечення надійності та репрезентативності відбору із використанням випадкової перевірки;

–       Підготовка нового покоління висококваліфікованих спеціалістів, що могли б зробити вагомий вклад в подальший розвиток системи аналізу та управління ризиками;

–       Запровадження нових засад менеджменту, що базується на лідерстві та підтримці працівників в ранках запровадження АСАУР;

–       Продовження процесу впровадження багатофункціональної системи «Електронна митниця»;

–       Дослідження світового досвіду передових досягнень в галузі митної справи та їх імпелемтація в митну службу України;

–       Інформаційно-технічне переоснащення митної служби їз можливістю застосування передових методик проведення митного контролю та митного оформлення;

–       Завершення процесу приведення митного законодавства до вимог Кіотської конвеції та Рамкових стандартів ВМО;

–       Проведення роз’яснювально-консультаційної роботи як для працівників митних органів, так і суб’єктів ЗЕД для обґрунтування застосування АСАУР та основних принципів її дії;

–       Налагодження обміну інформацією із митними інших держав;

–       Удосконалення системи оцінки підприємств для віднесення їх до кожного із секторів можливості проведення перевірок.

Митній службі України необхідно звернути увагу на ці та інші питання, що допоможе в найкоротші терміни стати однією із передових країн у розвитку не тільки АСАУР, а й системи господарювання в цілому, адже усі необхідні передумови у нас є. Це і кваліфіковані кадри, і детальний аналіз зарубіжного досвіду і вже досить ефективний власний досвід у сфері ризик-менеджменту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.  Пашко П.В. Митна безпека (теорія, методологія та практичні рекомендації). Монографія. / Пашко П.В. - Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2009. - 628 с.

2.       Беззубко Л. До визначення поняття «Ризик» / Беззубко Л. // Економіка України. - 2004 - № 4. - C. 83-87.

3.       Мартинюк В. Митна складова економічної безпеки держави: наукове обґрунтування та оцінка сучасного стану / Мартинюк В. // Наука молода. - 2009. - № 11. - C. 118-123.

4.       Свешнікова М. Щодо категорійного визначення «економічний ризик» / Свешнікова М. // Вісник КНТЕУ. - 2008. - C. 65-69.

5.       Івченко І.Ю. Економічні ризики: навчальний посібник. / Івченко І. Ю. - Київ: «Центр навчальної літератури». - 2004. - 304 с.

6.       Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка (в 4-х томах) / Даль В.И. - М.: Изд-во «Русский язык», 2000.

.        Большой экономический словарь / под ред. А.Н. Азрилияна. - 6-е изд. - М.: Ин-т новой экономики, 2004. - 956 с.

8.       Наказ Державної митної служби України від 14.08.2009 року № 753 «Про затвердження Порядку розроблення профілів ризику»

9.       WCO SAFE Framework of Standards. June 2005 [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.wcoomd.org <http://www.wcoomd.org/>, вільний. - Загол. з екрану.

10.     Закон України № 227-V «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» від 05.10.2006 р., набрав чинності 01.11.2006 р.

11.     Наказ Державної митної служби України від 17 жовтня 2006 року № 895 «Щодо затвердження Концепції модернізації діяльності митної служби України»

12.     Павленко Є. Б. Концептуальні підходи до впровадження Рамкових стандартів безпеки SAFE та їх роль у процесах боротьби з контрабандою. [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu/Pravo/2009_1/Pavlenko/Pavlenko.htm>, вільний. - Загол. з екрану.

13.     Wіddowson Davіd Managing risk in the customs context [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.adb.org/Documents/Events/2005/Risk-Management-PEA-, вільний. - Загол. з екрану.

.        Линг Д., Лазаро Д. Управление рисками: катализатор реформирования и модернизации таможни. Опыт и инициатива участвующих стран ЦАРЭС. - 2006. [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://www.adb.org/Projects/TradeFacilitation/Documents/risk-management-carec.pdf>, вільний. - Загол. з екрану.

15.     Стрельбіцька Н. Становлення та розвиток міжнародних стандартів управління ризиками / Стрельбіцька Н. // Вісник КНТЕУ. - 2008. - № 6. - С. 84-93

16.     Черкаська Н. Управління ризиками - складова митної безпеки / Черкаська Н. // «Митниця». - 2007. - № 10. - С. 4-5

.        Семенко О.М. Автоматизована система аналізу та управління митними ризиками - дієвий інструмент підвищення ефективності митного контролю в Україні / Семенко О.М. // Південноукраїнський правничий часопис. - 2007. - № 4. - С. 239-242

18.     Наказ Державної митної служби України від 7 жовтня 2003 року № 660 «Про ліквідацію Оперативної митниці та створення Центрального бюро аналізу ризиків та аудиту Держмитслужби»

19.     Наказ Державної митної служби України від 30 травня 2005 року № 442 «Про затвердження Положення про Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України»

.        Указ Президента України від 24 серпня 2000 № 1022/2000 «Питання Державної митної служби України»

.        Наказ Державної митної служби України від 17 травня 2008 року № 515 «Про затвердження Положення про Департамент аналітичної роботи та інформаційної розвідки»

.        Наказ Державної митної служби України від 7 квітня 2000 року № 307 «Про затвердження Положення про Департамент аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту»

.        Наказ ДМСУ № 373 від 20.04.2010 року «Про зміни граничної чисельності працівників митних органів»

.        Руководство по управлению рисками ВТО. - Июнь, 2003. - С. 34

25.     [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://www.vuzlib.net/men_l_kneu/2-2.htm>, вільний. - Загол. з екрану.

.        Наказ Державної митної служби України від 25 січня 2007 року № 48 «Про введення в дослідну та постійну експлуатацію програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006"»

.        Презентація «Показники АСАУР станом на 02.09.2010»

.        Наказ Державної митної служби України від 27 травня 2005 року № 435 «Про затвердження Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю»

.        Наказ Державної митної служби України від 14 серпня 2009 року № 756 «Про затвердження Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»

.        Наказ Державної митної служби України від 14 серпня 2009 року № 754 «Про затвердження Порядку взаємодії структурних підрозділів Держмитслужби, митних органів з Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту при підготовці та опрацюванні пропозицій щодо розроблення профілів ризику»

.        Аналіз зворотної інформації АСАУР (липень-грудень 2007 року)

.        Аналіз зворотної інформації АСАУР (січень-грудень 2008 року)

.        Аналіз зворотної інформації АСАУР (січень-грудень 2009 року)

.        Наказ Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року № 1227 «Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України»

35.     Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2005 році»

.        Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2006 році»

.        Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2007 році»

.        Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2008 році»

39.     Інформаційно-аналітичний збірник «Підсумки роботи митних органів України у 2009 році»

.        Наказ Державної митної служби України від 15 січня 2010 року N 17 «Про введення в дію рішень Експертної комісії із застосування системи аналізу та управління ризиками та внесення змін до наказу Держмитслужби від 02.11.2009 N 1051»

.        Наказ Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 N 519  <http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0519202-06> «Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін»

42.     Risk Management for Customs in the EU, [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://ec.europa.eu/taxation_customs/customs/customs_controls/risk_management/customs_eu/index_en.htm>, вільний. - Загол. з екрану.

43.     Official Journal of the European Union. DECISION No 624/2007/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 23 May 2007 establish an action programme for customs in the Community (Customs 2013). - 14.06.2007, [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=229922117&cat_id=229898774&ctime=1248178061888>, вільний. - Загол. з екрану.

44.     Матеріали презентації ДМСУ в Європейській комісії.- К: ДМСУ, 2004. - 64с.

45.   Безейко С.О. Досвід Великобританії в управлінні митними ризиками // Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі: Матеріали науково-практичної конференції курсантів, студентів та молодих науковців. / Безейко С.О. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2007. - С. 68

46.     СУР по-итальянски // Таможня.- 2008.-№ 1-2. - С. 15

47.     Люннекер Ян Нидерланды: работа на основе анализа рисков / Люннекер Ян // Митна справа. - 2000.- №6.- С. 66-69

48.     Standardized framework for Risk management in the customs administrations of the EU. - 2007, [Електронний ресурс] / Режим доступу:

<http://ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/framework_doc.pdf>, вільний. - Загол. з екрану.

.        J. Labuda. Risk management and You [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.customs.gov/custoday/dec2000/risk.htm, вільний. - Загол. з екрану.

50.     U.S. Customs and Border Protection Fiscal Year 2009-2014 Strategic Plan “Secure Borders, Safe Travel, Legal Trade”, [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://www.cbp.gov/linkhandler/cgov/about/mission/strategic_plan_09_14.ctt/strategic_plan_09_14.pdf>, вільний. - Загол. з екрану.

.        Електронна пошта ДМСУ: Звіт про результати відрядження представників Державної митної служби України до митних адміністрацій Литви (м. Вільнюс) та Естонії (м. Таллінн) з 07.09.08 по 13.09.08

52.     Наказ ДМСУ від 20.05.09 № 85-в «Про затвердження Звіту про результати відрядження представників Державної митної служби України до Митної палати м. Бялей Подлясці (Республіка Польща) з 24.05.09 по 29.05.09»

53.     Красавина Т. «Найти золотую середину» / Красавина Т. // Таможня. - 2007. - № 22. - С. 13

.        Макарчук И. «Зеленый и красный сектор. Почувствуй разницу!» / Макарчук И. // Таможня. - 2007. - № 22. - С. 4

.        Цветова Т. «Дела рисковые, методы СУРовые» / Цветова Т. // Таможня. - 2007. - № 22. - С. 12

.        Наказ ДМСУ від 15.06.06 № 166-в «Про затвердження Звіту про результати відрядження представників Державної митної служби України до Федеральної митної служби Російської Федерації»

57. Матеріали презентації «СУР в ФТСР», Москва, 2006

58.     Снежко Е. Свинское поведение / Снежко Е. // Инвестгазета. - № 17. - 12.05.2010., [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://www.investgazeta.net/>, вільний. - Загол. з екрану.

.        Шевченко Д. Україна - піонер електронного декларування / Шевченко Д. // Правовий тиждень. - № 39. - 2008, [Електронний ресурс] / Режим доступу: <http://www.legalweekly.com.ua>, вільний. - Загол. з екрану.

60. Пашко П. Реалізація функцій митної політики України в умовах глобалізації / Пашко П. // Вісник КНТЕУ. - № 4. - 2009. - С. 5-12.

61.     Катерна О.К. Система управління потоковими процесами в аеропортах в період проведення «Євро-2012» / Катерна О. К., [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_1/Katerna_110.htm, вільний. - Загол. з екрану.

62. Хоміцка М. Впровадження електронного декларування товарів / Хоміцка М. // Дебет-Кредит. - 11 березня 2010, [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://news.dtkt.com.ua, вільний. - Загол. з екрану.

63.     Вакульчик О. М., Кнішек О. О. Концептуальні засади діяльності митних органів з пост митних перевірок суб’єктів ЗЕД / Вакульчик О.М., Кнішек О.О., [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu/Economika/2009_2/Vakulchyck,%20Knishek/Vakulchyck,%20Knishek.htm, вільний. - Загол. з екрану.

64.     [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.dmsu.customs.gov.ua/text/789.prn, вільний. - Загол. з екрану.