Організація роботи супермаркетів і шляхи її удосконалення на ТОВ 'ЕКО'

Організація роботи супермаркетів і шляхи її удосконалення на ТОВ 'ЕКО'

КУРСОВА РОБОТА

«Організація роботи супермаркетів і шляхи її удосконалення на ТОВ «ЕКО»

Вступ

В наш час економічного розвитку торгівлю можна назвати серцем держави, тому що лише за рахунок правильної діяльності досягається надходження великої кількості грошових коштів до державного бюджету, також має великий вплив на фінансову систему та умови її розвитку.

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності, пов'язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам для особистого використання. Це остання ланка каналів збуту. Позаяк покупка вроздріб, як звичайно, невелика, торгівці прагнуть збільшити кількість контактів із споживачами, розширюючи для того товарний асортимент і стимулюючи зростання частоти відвідувань магазинів. Кінцеві споживачі, на відміну від організацій-споживачів, роблять багато незапланованих покупок. Тому роздрібні торгівці мають розміщувати товари, що їх купують імпульсивне, там, де проходить багато людей; вигідно розміщувати споріднені товари в магазинах; провадити відповідне навчання торговельного персоналу; активно використовувати різні заходи стимулювання збуту.

Одним з основних учасників роздрібної торгівельної діяльності виступає споживач, за увагу якого змагаються роздрібні торгівельні підприємства. Але перемагає те підприємство, яке надає найбільш оптимальний відсоток надбавки на товар та найбільш ширший перелік додаткових послуг:

· післяпродажне обслуговування;

· дисконтні картки;

· надання консультацій на товар;

· безкоштовна доставка.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що всі роздрібні підприємства держави, щоб успішно функціонувати на ринку, повинні проводити маркетингові дослідження, проводити свою товарну політику як найбільш сприятливу для покупця.

Мета курсової роботи - вивчити теоретичні аспекти організації роботи в супермаркеті та визначити можливі напрямки її вдосконалення для досліджуваного ТОВ «ЕКО», супермаркету №97, м.Вінниця.

Завдання роботи:

дослідити сутність торговельної діяльності, її функції;

проаналізувати соціально-економічні, техніко-технологічні показники діяльності супермаркету №97;

вивчити організацію роботи супермаркету;

запропонувати напрямки вдосконалення організації роботи супермаркету «Екомаркет» №97.

Об’єкт дослідження - торговельна діяльність супермаркету «Екомаркет» №97.

Предмет - тереоретичні та практичні аспекти організації роботи в супермаркеті.

Методи дослідження - загальнонаукові та спеціальні (аналіз, синтез, системний підхід, групування, спостереження).

Структура роботи: вступ, 4 розділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки.

1.      
Сутність торговельної діяльності. Функції торгівлі

торгівля супермаркет економічний

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. В Україні вона регулюється законами України - Господарським та Цивільним кодексами, «Про споживчу кооперацію», «Про захист прав споживачів», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими актами законодавства, а також Постановою Кабінету Міністрів України «Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення», яка визначає загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.

Господарюючі суб'єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, яка здійснюється відповідно до законодавства України та Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

Торгівельні підприємства діють на основі статуту, який затверджується власниками (власником) майна. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і виборчих органів, порядок утворення

майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності. До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше.

Управління торгівельним підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Торговельне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на товари та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток, порядок використання якого визначає власник підприємства чи уповноважений ним орган згідно з статутом чи чинним законодавством.

Торгівельна діяльність здійснюється у сферах роздрібної й гуртової торгівлі, а також у торговельно-виробничій сфері (громадському харчуванні). У широкому розумінні під торговельною діяльністю (торгівлею, комерцією) розуміється будь-яка економічна діяльність узагалі, а всі підприємства й організації, що діють у торгівлі (гуртовій і роздрібній), промисловості, сільському господарстві, на транспорті, будівництві та в інших галузях економіки, записуються в єдиному торговельному реєстрі.

У економічному обороті торгівля виконує посередницьку роль. Проте її функції не обмежуються лише матеріальним поширенням продукції. У остаточному рахунку торгівля стимулює виробництво і задає йому визначений напрямок. Вона є невід'ємним елементом структури ринкової економіки і робить істотний, якщо не вирішальний, вилив на її ефективність.

Ті економічні функції, які реально виконуються торгівлею, полягають у тому, що посередники, які знаходяться між виробниками і споживачами, роблять послуги і тим, і іншим.

Торгівельні підприємства роблять послуги виробникам, звільняючи їх від необхідності вступати у відносини з величезною масою споживачів. Шляхом створення запасів товарів вони забезпечують синхронізацію ритмів виробництва та споживання, схильних до різночасних сезонних коливань. Завдяки їм грошові прибутки виробників стають більш регулярними і не залежать від затримок у збуті продукції.

Посередники розширюють можливості виробництва щодо задоволення запитів споживачів. Вони створюють умови, для того щоб матеріальні блага, вироблені в масовому порядку безліччю підприємств, розкиданих на широкій території, стали доступними споживачам у такій кількості і якості, у такому місці та у такий час, які є зручними для останніх. Ця функція припускає виконання низки операцій: упорядкування і роздрібнення партій, транспортування і зберігання, формування асортименту і викладки товарів.

Отже, торговельні підприємства виконують низку важливих функцій, які можна згрупувати в чотири нижчеперелічені (рис. 1.1).

1.   Доведення товару до безпосереднього споживача. Важливо організувати виробництво продукції, та не менш важливо забезпечити її реалізацію. Останнє є складною справою. Спеціалізація на посередницьких операціях дозволяє скоротити час на реалізацію товару, зменшити витрати обігу, прискорити оборот фондів підприємства, більшою мірою враховувати запити споживачів.

2.   Забезпечення зворотного зв'язку між виробництвом і споживанням. Торговельне підприємство відчуває на собі вплив як виробника (пропозиція товару), так і споживача (попит на нього). Аналізуючи просування того чи іншого товару на ринку, посередник може виявити тенденції, що їхнє урахування дозволить краще орієнтувати виробництво на інтереси споживачів.

Рис. 1.1. Основні функції торгівельних підприємств

3.                Перерозподіл ресурсів між різними галузями та всередині них. Ця функція забезпечується як через переорієнтацію на випуск нової продукції, так і через обслуговування ринку цінних паперів.

4. Акумуляція тимчасово вільних коштів, регулювання грошового обігу.

Окрім цього, торговельні підприємства здійснюють також ще такі важливі функції, як затарювання, розфасовка, зберігання товарів на складах, у холодильниках, визначення оптимальних обсягів постачань, транспортування і доставка продукції та інформаційне забезпечення просування товарів від виробників до споживачів.

На всіх рівнях управління торгівельною діяльністю підприємства необхідно передбачити виконання наступних функцій:

стосовно своїх покупців - оцінка потреб у товарах і всього попиту; організація просування товарів від виробників у сферу гуртової торгівлі; перетворення промислового асортименту на торговий; формування необхідних розмірів і збереження товарних запасів; кредитування, інформаційне і консалтингове обслуговування;

- стосовно постачальників товарів - здійснення комерційної діяльності та вплив на виробників щодо їхньої орієнтації (відповідно до маркетингових досліджень) на потреби покупців і випуск необхідних товарів; використання процесу переходу прав власності на товари з метою підвищення відповідальності й зацікавленості сторін у підвищенні ефективності господарських зв'язків; створення сучасної інфраструктури як умови підвищення ефективності товароруху; здійснення заходів на підтримку вітчизняних товаровиробників; мінімізація комерційного ризику.

Загальні функції маркетингу торгівельного підприємства містять аналіз, прогнозування, ціленаправлення, організацію, управління, облік, контроль, оцінку та використовуються у сполученні із конкретними функціями, а саме: вивченням та сегментацією ринків, позиціонуванням товарів, вивченням споживача, навколишнього та внутрішнього середовища маркетингу, здійсненням товарної політики, розподілом товару та товарорухом, ціноутворенням і ціновою політикою, маркетинговими комунікаціями та стимулюванням, міжнародним маркетингом, управлінням.

Удосконалення торгівельної діяльності підприємства, чітке і продумане виконання нею своїх функцій підсилює стимули до виробництва, сприяє розв'язанню проблем відновлення господарських зв'язків, міжрегіональної інтеграції споживчого ринку і підвищенню ефективності внутрішньої торгівлі в цілому.

Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності, пов'язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам для особистого використання. Це остання ланка каналів збуту. Позаяк покупка вроздріб, як звичайно, невелика, торгівці прагнуть збільшити кількість контактів із споживачами, розширюючи для того товарний асортимент і стимулюючи зростання частоти відвідувань магазинів. Кінцеві споживачі, на відміну від організацій-споживачів, роблять багато незапланованих покупок. Тому роздрібні торгівці мають розміщувати товари, що їх купують імпульсивне, там, де проходить багато людей; вигідно розміщувати споріднені товари в магазинах; провадити відповідне навчання торговельного персоналу; активно використовувати різні заходи стимулювання збуту.

Форми організації роздрібної торгівлі можуть бути різні. При формуванні багаторівневого каналу збуту треба визначитись, яких саме роздрібних посередників варто використовувати. До роздрібних посередників належать: ділери; магазини роздрібної торгівлі; організації позамагазинної торгівлі.

Дилер - незалежний підприємець, який займається роздрібним продажем техніки, що має масовий попит (автомобілі, сільгосптехніка, складна побутова техніка тощо). Дилер купує цю техніку, зберігаючи марку фірми, забезпечує її гарантійний і позагарантійний сервіс, постачання запчастинами, виконує ремонт.

Фірма-виробник чи її генеральний агент забезпечують ділерів нестандартним обладнанням та інструментом, потрібним для сервісу їхньої техніки. Вони допомагають організувати пересувні ремонтні майстерні, надають рекламну підтримку своєї продукції. Часом ділер відмовляється від «виняткових зобов'язань», тобто згоди продавати й обслуговувати техніку лише даної фірми (генерального агента) й укладає договори з декількома фірмами. Це невигідно виробникам, але ділери можуть наполягати на такому підході, оскільки прагнуть убезпечити себе від наслідків різких коливань кон'юнктури ринку. Види магазинів роздрібної торгівлі класифікують за різними ознаками та критеріями, які представлено на рис. 1.2.

Розглянемо основні з них. За ознакою широти і насиченості товарного ассортименту виділяють:

· спеціалізовані магазини, які пропонують вузький асортимент товарів значної насиченості (одяг, спорттовари, меблі, книжки тощо). Своєю чергою, їх розрізняють за ступенем вузькості асортименту. Це може бути:

· відокремлений повний асортимент (магазин одягу);

· обмежений асортимент (магазин чоловічого одягу);

· вузькоспеціалізований асортимент магазин чоловічих сорочок).

Рис. 1.2. Класифікація магазинів роздрібної торгівлі за різними ознаками

· універмаги пропонують багато асортиментних груп товарів. Кожною асортиментною групою займається спеціальний відділ, що має власних закупівельників;

·  супермаркети - доволі великі підприємства самообслуговування з відносно низьким рівнем витрат і низькими цінами, великим обсягом продажів, які поширені в реалізації продуктів, прально-мийних засобів і товарів для догляду за житлом. Для супермаркетів характерна відкрита викладка товарів, велика торгова площа, централізація обслуговування;

·  торговельні комплекси, що займають території у десятки тисяч квадратних метрів, набувають дедалі більшої популярності у Європі. Крім універмагів, універсамів, спеціалізованих магазинів, на території комплексів розміщують автомобільні стоянки, усілякі розважальні підприємства, філії банків, бюро подорожей і екскурсій тощо.

Класифікація за формою власності розрізняють наступні види торгівлі:

- незалежний роздрібний торгівець має лише один магазин і пропонує
персональне обслуговування, зручне місце розташування, безпосередній
контакт із споживачем;

· торговельні мережі (ланцюги) передбачають спільне володіння декількома магазинами. В них використовують систему централізованих закупівель і прийняття рішень;

· роздрібні франчайзи (інакше - організації власників привілеїв) найбільше поширені серед ресторанів, закусочних швидкого обслуговування;

- орендований відділ - це найчастіше відділ в універмазі, який здають в
оренду третій стороні. Керівник такого відділу відповідає за всі аспекти його
діяльності і виплачує частку від доходу у вигляді орендної плати.

Ознака характер торгового обслуговування представлена наступними видами:

- самообслуговування характерне для магазинів типу «універсам». Ці
підприємства з вільним вибором товарів мають менші експлуатаційні

витрати і тому часто надають покупцям знижки. Використовують їх, як звичайно, для продажу товарів повсякденного попиту;

- обмежене обслуговування характерне для магазинів, де продають
товари попереднього вибору і споживачам потрібно більше інформації.
Торговельний персонал працює із споживачами індивідуально. Крім того, у
таких магазинах часом пропонують додаткові послуги у вигляді продажу
товарів у кредит тощо. Експлуатаційні витрати цих магазинів вищі;

- повне обслуговування, притаманне фешенебельним магазинам,
передбачає розмаїття товарів особливого попиту. Серед послуг, що їх
надають такі магазини, - демонстрації моделей одягу, «доведення» товару,
використання різних схем кредитування, забезпечення безплатної доставки
покупок тощо. Вони мають найвищі експлуатаційні витрати.

Цінова політика класифікує магазини наступним чином:

· більшість магазинів пропонує товари саме за середніми цінами і відповідно середньої якості та середнього рівня послуг;

· магазин високих цін пропонує свої покупцям товари і послуги вищої якості. Такі магазини орієнтуються на покупців із високим рівнем доходів, в яких серед спонукальних мотивів переважають не ціни, а престижність і висока якість товару;

· магазини низьких цін торгують стандартними товарами за порівняно низькими цінами для масового споживача. При зниженій нормі прибутку на одиницю товару вони забезпечують прибутковість за рахунок збільшення обсягів збуту.

За ознакою позамагазинна роздрібна торгівля класифікація є наступною:

· торговельні автомати, конструкцію яких постійно вдосконалюють;

· торгівля на рознос за принципом у «кожні двері»;

· торгівля на замовлення товарів поштою або телефоном.

2. Організаційно-економічна характеристика супермаркету «Екомаркет»

ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця є приватною власністю, входить у всеукраїнську мережу супермаркетів «ЕКО-маркет», якій і належить.

Основними напрямками діяльності товариства згідно зі статутом є:

-        роздрібна торгівля продуктами харчування;

-        роздрібна торгівля предметами побуту;

         роздрібна торгівля товарами народного споживання;

         інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству України.

З моменту створення підприємство займається роздрібною торгівлею продовольчими і непродовольчими товарами. Основним принципом роботи фірми є найширше та найякісніше задоволення потреб споживачів у даних товарах.

Організаційна структура досліджуваного підприємства зображена на рис. 2.1.

Як видно з рис. 2.1, ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 має лінійно-функціональну структуру управління підприємством. Ця структура є найбільш поширеною структурою взагалі, і найпоширенішою серед універсальних магазинів зокрема.

Лінійно-функціональна структура поєднує в собі принцип єдності розпорядження та гнучкості системи, тобто поєднує переваги лінійної та функціональної структур. Недоліками такої побудови організації є розбіжності між лінійними і функціональними службами, які проявляються в тому, що лінійні службовці часто протидіють роботі функціональних експертів. Іноді можуть мати місце прості розбіжності, які виявляються у неправильному тлумаченні одержаної від експертів інформації, переданої лінійним службовцям-виконавцям.

Рис. 2.1. Організаційна структура управління супермаркету №97 ТОВ «ЕКО»

Управління супермаркетом №97 ТОВ «ЕКО» здійснює директор.

Підсумком діяльності підприємства є показник реалізації товарів та отриманий прибуток. Дані показники дозволяють визначити рівень ефективності діяльності підприємства.

Використовуючи управлінську звітність за 2010-2011 роки, а саме звіт про фінансові результати, проаналізуємо основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2010-2011 роки, які дадуть змогу визначити, наскільки успішним є діяльність досліджуваного підприємства (табл. 2.1):

Таблиця 2.1. Фінансові показники господарської діяльності супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» в 2010-2011 рр. (тис. грн.)

Отже, проаналізувавши результати господарської діяльності супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за 2010-2011 роки, можна побачити, що разом із зростанням показника виручки від реалізації намітилась тенденція до зниження чистого прибутку.

Проаналізуємо кожний показник. В 2010 році підприємство отримало доход (виручку) від реалізації в сумі 56055,3 тис. грн., а в 2011 році цей показник склав 95496,8 тис. грн., тобто відбулося зростання виручки від реалізації на 39441,5 тис. грн., або на 70,4%. Це відобразилось на зростанні у 2008 році порівняно з 2010 податку на додану вартість на 6575,6 тис. грн. (15761,1 тис. грн. в 2011 році проти 9185,5 тис. грн. в 2010 році).

Слід зауважити, що зростання показника виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) спричинило зростання собівартості реалізованої продукції на 27719,5 тис. грн., або на 68,2%. Це позитивна тенденція, адже зростання собівартості реалізованої продукції менше ніж зростання виручки від реалізації (68,2% проти 71,6%), а отже, маємо більший прибуток за рахунок більшої загальної торговельної націнки підприємства.

Внаслідок зростання виручки від реалізації в 2011 році виріс і валовий прибуток - на 5083,4 тис. грн., що на 81,8% більше за показник минулого року.

Також в 2011 році відбулося зменшення таких витрат підприємства, як інші операційні (на 44,0 тис. грн.) та адміністративні (на 4250,1 тис. грн.) та збільшення витрат на збут (на 9192,0 тис. грн.).

Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 17,7 тис. грн. - з 291,3 тис. грн. в 2010 році до 309,0 тис. грн. в 2011 році.

В 2011 році товариство сплатило податку на прибуток в сумі 165,3 тис. грн., що на 97,3 тис. грн., або на 143,1% більше ніж в 2010 році.

Підсумовуючи аналіз фінансових показників відповідно до звіту про фінансові результати, можна побачити, що всі вищевказані зміни принесли зменшення чистого прибутку на 79,6 тис. грн. або на 35,6% (в 2010 році цей показник становив 223,3 тис. грн., а в 2011 році - 143,7 тис. грн.). Основною передумовою цього стало значне зростання витрат на збут, яке становило 865% в порівнянні з 2010 роком.

Мережа роздрібних торговельних підприємств ТОВ «ЕКО» - це універсальні магазини, що реалізують товари різних груп, непов'язаних або слабко пов'язаних між собою спільністю попиту. Супермаркет «Еко» - це магазин самообслуговування, асортимент якого налічує до 20 000 найменувань продуктів харчування та супутніх товарів в залежності від обсягу торгової площі. В Україні мережа «Еко» є однією з найбільших торгових мереж, яка налічує 64 магазини як у Києві, так і в регіонах України.

З працівниками магазинів укладається трудовий договір. Згідно з договором працівник зобов'язаний виконувати правила санітарії та гігієни, правила пожежної безпеки та електробезпеки, дотримуватись усіх правил торгівлі. З іншого боку підприємство зобов'язується оплачувати працю працівника в строк та у визначеному розмірі.

Існує дві основні концепції відносно до структури: спеціалізований розподіл праці та сфера контролю. Майже у всіх організаціях має місце розподіл праці по спеціалізованих лініях - по горизонталі. Спеціалістів групують разом в межах функціональної області.

Вертикальний розподіл праці, тобто відокремлення роботи по координації від безпосереднього виконання завдань, дає ієрархію управлінських рівнів. Кількість осіб, підлеглих одному керівнику, є сферою контролю.

Розглянемо склад та структуру працівників роздрібного торговельного підприємства супермаркету №97 ТОВ «ЕКО». На даний час у магазині працює 123 осіб.

Директор - здійснює загальне керівництво магазином; укладає договори з постачальниками, орендодавцями та із сторонніми організаціями; здійснює закупівлю товарів та визначає рівень націнки, контролює роботу спеціалістів установи; здійснює фінансове планування, тощо.

За даними супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» проаналізуємо рівень та динаміку показників стану та руху працівників (структури, коефіціентів прийому, звільнення, плинності), використання робочого часу та зробимо аналітичні висновки.

Для аналізу рівня та динаміки структури кадрів скористаємося табл. 2.2. Аналіз структури кадрів супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за 2010-2011 р.р. свідчить про відсутність змін середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу у 2011 р.

Таблиця 2.2. Структура кадрів в супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» за 2010-2011 р.р.

Кількість працівників основної діяльності у 2011 р. становила 108 осіб, при чому жінки серед цих робітників займають - 77,2%, у 2010 р., їх питома вага була дещо вищою порівняно з 2010 р. - на 2,4%.

3. Аналіз окремих аспектів організації торгівлі в супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО»

ТОВ «ЕКО» супермаркет №97, як було зазначено раніше, є стаціонарним підприємством роздрібної торгівлі, в якому здійснюється переважно реалізація продовольчих товарів.

Керуючись результатами ринкових досліджень, досліджуване підприємство планує обсяг та асортимент продукції, що пропонується йому, обирає відповідну політику цін, засоби і характер реклами і т. ін.

У супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» маркетингова служба представлена однією особою - менеджером з маркетингу. Тут фахівець з маркетингу займається різними видами маркетингової діяльності. Менеджер з маркетингу відповідає за організацію рекламних акцій, проведення маркетингових досліджень, поточний збір інформації про маркетингове середовище підприємства.

Деякі функції маркетингу покладаються на комерційний відділ, зокрема асортиментна та цінова політика.

У магазині менеджер з маркетингу підпорядковується безпосередньо керівнику відділу маркетингу ТОВ «ЕКО», якій належить мережа «Еко-маркет». Координує його роботу комерційний директор супермаркету №97.

Важливою складовою організації діяльності роздрібного торговельного підприємства є товарна політика, перше місце у якій належить формування асортименту товарів. Асортиментна політика супермаркету №97 є досить гнучкою, що швидко реагує на всі кон’юнктурні зміни на ринку - зміни в цінах, нові товари тощо.

За допомогою асортиментного переліку комерційний відділ підприємства здійснює систематичний контроль за повнотою і стабільністю асортименту товарів на складі та станом товарних запасів (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Дані про повноту і стабільність асортименту товарів супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за 2009-2011 роки

З наведених розрахунків табл. 3.1 можна зробити висновок, що у 2011 році коефіцієнт глибини та стабільності перебувають в нормі, що забезпечує споживачам широкий вибір товарів та безперебійну їх реалізацію підприємством.

У процесі планування асортименту товарів ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця керуються, по-перше, можливостями самого підприємства. Враховуються виробничі ресурси, фінансові можливості, система збуту товарів, кваліфікація кадрів. По-друге, беруть до уваги потреби ринку. Йдеться про потреби в товарі, про споживчі властивості продукції, про потреби потенційних споживачів, про мотивацію вибору товару. Унаслідок зіставлення інформації про можливості реалізації і ринкових потреб, асортимент пристосовують до окремих сегментів ринку, формують нові асортиментні групи товарів, визначають рентабельність і собівартість продукції.

Розглянемо зміну показника широти асортименту (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Зміна показника широти асортименту супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за 2009-2011 рр.

Як бачимо, показник широти асортименту (кількість товарних груп) зростав протягом періоду, що аналізується і досяг максимуму у 2011 році.

Розглянемо зміни у структурі реалізації продовольчих і непродовольчих товарів супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за 2009-2011 рр. (табл. 3.3).

Як бачимо, структура реалізації товарів змінюється у бік зростання частки продовольчих товарів: від 74,4% у 2009 р., 87,9% у 2010 р. до 93,1% у 2011 р. (рис. 3.1).

Таблиця 3.3. Структура реалізації товарів супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за 2009-2011 рр.

Рис. 3.1. Структура реалізації товарів у супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» у 2009-2011 рр.

З метою аналізу динаміки реалізації продовольчих товарів ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця у 2009-2011 рр. використаємо дані підприємства та складемо табл. 3.4.

Отже, у 2011 році найбільше реалізовано інших продтоварів, тютюнових та лікеро-горілчаних виробів

Розглянемо динаміку реалізації холодних закусок (табл. 3.5, рис. 3.2).

Таблиця 3.4. Динаміка реалізації продовольчих товарів у супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» у 2009-2011 рр. (тис. грн.)

Таблиця 3.5. Динаміка реалізації холодних закусок у супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» у 2009-2011 рр. (тис. грн.)

Рис. 3.3. Динаміка реалізації холодних закусок в асортименті за 2009-2011 р.р. у супермаркеті №97, тис. грн.

Як бачимо, обсяги реалізації холодних закусок щороку зростають.

Розглянемо структуру реалізації продовольчих товарів у супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» у 2009-2011 рр. (табл. 3.6).

Таблиця 3.6. Структура реалізації продовольчих товарів у супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» за 2009-2011 рр. (%)

Питому вагу основних груп товарів у структурі реалізованих товарів супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» у 2011 р. наведено на рис. 3.4:

Рис. 3.4. Структура реалізації продовольчих товарів у супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» у 2011 р. (%)

В цілому зауважимо, що за наявності на ринку м. Вінниці інших магазинів продовольчих товарів обсяги реалізації у супермаркеті №97 є досить високими, однак наприкінці літа та початку осені обсяги дещо знижуються, що пояснюється сезонністю реалізації даного виду товару коли пік реалізації припадає на місяці, що передують великим святам.

Таким чином бачимо, що обсяги і структура реалізації продуктів харчування є достатньо типовою для даного виду товару. Керівництву підприємства необхідно звернути увагу на не досить ще популярні у нашій країні продукти, що в майбутньому може призводити до значних втрат товару та коштів внаслідок відсутності їх у виробництві та реалізації. Тому вживання заходів щодо їх реалізації та розширення рекламних проектів дозволить збільшити прибутки та рівень рентабельності підприємства.

Велике значення у комплексі маркетингу підприємства роздрібної торгівлі має формування цінової політики.

Ціна у мережі супермаркетів ТОВ «ЕКО» встановлюється, виходячи із середньої націнки на даний вид товару, рівня конкурентних цін, досвіду менеджерів, партнерів і спроб продати по більш високій ціні.

Ціни супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» на початку його функціонування були найнижчими на переважну кількість його товарів. Серед них були майже всі товари із категорії повсякденного попиту, як то майонез, хліб, фрукти тощо.

На сьогодні супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» знаходиться на етапі зростання і застосовує в своїй ціновій політиці стратегію захоплення ринку.

Дана стратегія характеризується встановленням спочатку низької ціни з метою завоювання провідного становища на ринку в умовах гострої конкуренції, а по мірі впровадження на ринок, поступовим її підвищенням.

Цінова політика, яку використовує супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» в своїй маркетинговій діяльності, базується на стратегії встановлення цін відповідно до своїх витрат за принципом конкуренції. Такий тип ціноутворення розповсюджений при конкуренції аналогічних видів продукції, а отже, є найбільш вдалим і зручним для досліджуваного підприємства.

Вдала цінова політика підприємства грає важливу роль в тому, що досліджуване підприємство є конкурентоспроможним на ринку.

Середні ціни на холодні закуски у супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» та супермаркетах «Сільпо» та «Фуршет» наведені у табл. 3.7.

Отже, аналіз середніх цін, поданих у табл. 3.7, засвідчує справедливість твердження про стратегію низьких цін, яку застосовує досліджуване підприємство.

Ще однією складовою комплексу маркетингу супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» є комунікаційна політика.

Таблиця 3.7. Середні ціни на холодні закуски у супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» та супермаркетах «Сільпо» та «Фуршет» станом на 01.01.12 р.

В своїй діяльності ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця використовує наступні елементи комунікаційної політики:

-    реклама;

-        стимулювання збуту;

         пропаганда.

Реклама - ефективний і вигідний спосіб охоплення цільової ауджиторії, тому що витрати із розрахунку на один рекламний контакт незначні. Деякі форми реклами, такі, як телевізійна, можуть вимагати великих асигнувань, іншими, скажемо, газетною рекламою, можна займатися з невеликими витратами. Реклама - це засіб, який напряму впливає на конкурентоспроможність підприємства. Реклама не закінчується тільки безпосередньо процесом продажу товару чи послуги. Вона також впливає на імідж, поінформованість, довіру споживачів [22].

На початку своєї діяльності супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» активно застосовував рекламу на теле- і радіоканалах м. Вінниці та області, в газетах. Враховуючи досягнуті результати, і опитування споживачів, яке стверджує про достатню поінформованість населення щодо супермаркету №97 ТОВ «ЕКО», досліджуване підприємство нині використовує такий вид реклами як нагадувальна. Незважаючи на наявні результати, необхідно постійно нагадувати про себе, щоб споживач не скористався послугами фірми-конкурента.

Також супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» видає і розповсюджує листівки, буклети, які інформують споживачів про низькі ціни в магазині і спонукають до покупок.

Незважаючи на те, що стимулювання збуту - це діяльність, в ході якої використовують цілий набір засобів впливу - купони, конкурси, премії, - всі ці й подібні їм засоби володіють трьома характерними якостями:

) привабливість й інформативність. Вони привертають увагу й звичайно містять інформацію, що може викликати в споживача інтерес до товару;

) спонукання до здійснення покупки. Вони припускають якусь поступку, пільгу або сприяння, що представляють цінність для споживача;

) запрошення до здійснення покупки. Вони містять чітку пропозицію негайно здійснити операцію.

Супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» використовує засоби стимулювання збуту для досягнення більше сильної й оперативної відповідної реакції та для ефективного подання товарних пропозицій. Супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» пропонує всім споживачам магазину при купівлі товару на суму більше 50 грн. придбати за 20 грн. дисконтну картку споживача, яка в подальшому дає 4% знижку на товари. Також в кінці місяця серед дисконтних карток розігруються призи.

Проведений аналіз торговельної діяльності супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» свідчить, що її здійснення зумовлено особливостями мережевої структури підприємства. Правління ТОВ «ЕКО» розробляє загальні напрямки маркетингової діяльності, формує товарну, асортиментну і збутову політику підприємства, визначає можливі рекламні заходи. В супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» здійснюється контроль та аналіз реалізації, поповнюється асортимент товарів, провадяться загальні для мережі акції.

Досліджуваному супермаркету необхідно зосередити увагу на вдосконаленні використання інструментів маркетингу, що не лише забезпечить йому конкурентну перевагу на ринку, але й буде об’єктивним фактором його розвитку і процвітання.

Враховуючи те, що супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» - це торговельне підприємство, можна запропонувати підприємству здійснити кроки у вдосконаленні маркетингової діяльності в напрямках товарної політики, асортиментної політики, цінової і комунікаційної політики.

В своїй діяльності підприємство стикається з проблемами управління товарами. Що стосується досліджуваного підприємства, слід відзначити, що гіперасортимент товарів не завжди приносить додаткові прибутки, а може завдавати збитків. Саме тому пропонується приділити увагу товарній політиці на досліджуваному підприємстві.

Одним з шляхів удосконалення управління товарами на підприємстві є оптимізація товарних позицій до кількості, що є оптимальною для підприємства.

Підприємство має відстежувати життєві цикли своїх товарів. Згідно з матрицею життєвого циклу, необхідно збільшувати частку ринку, де конкурують «Складні діти», утримувати позиції «Зірок», або збільшувати їх за рахунок виділення додаткових коштів на розвиток та реклами.

Від «Дійних корів» можна одержувати грошові кошти і прибутки, утримуючи їх поточну частку ринку і, якщо це можливо, не змінюючи ціни.

В управлінні товарами потрібно максимально скоротити витрати, пов'язані з товарами - «Собаками», підвищити ціну за рахунок зменшення обсягів і, нарешті, вийти з ринку. Втім, треба переконатися, що ринковий сегмент визначено правильно; часто може виявитися, що на вужчому сегменті «Собаки» можуть перетворитися на «Дійних корів».

Ще одним засобом переконання споживача здійснити покупку є упаковка товару. Головне завдання упаковки - рекламувати й просувати товар на ринку, зберігаючи його характеристики. Упаковка товару є одним з найважливіших атрибутів бренда та підтримує позиціювання товару.

Саме тому підприємству потрібно особливу увагу приділяти упаковці того товару, що пропонується до продажу. Товар в якісній та гарній упаковці матиме більш привабливий вигляд для покупця, а отже, ймовірність того, що його куплять більше, ніж у товару, що упакований в непривабливу, неякісну упаковку. Важливим атрибутом упаковки є також ергономічність, герметичність, зручність.

Асортиментна політика являє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги визначених груп (сегментів ринку), а з іншого - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством технологічних, фінансових та інших ресурсів для того, щоб отримувати більший прибуток.

Важливим напрямком підвищення ефективності асортиментної політики супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» є налагодження довгострокових ділових зв'язків з постачальниками товарів. Підприємству слід працювати над тим, щоб розширити перелік великих постачальників. Ці дії допоможуть підприємству чітко зреагувати на потреби споживача, що змінюються, і запропонувати для задоволення останніх товари, яких вони потребують, що в свою чергу забезпечить великий обсяг реалізації та отримання прибутку.

Одним зі способів підвищення ефективності асортиментної політики має також стати постійний пошук товарів аналогічної якості по меншій вартості, розширення асортименту продукції, що користується найбільшим попитом у споживачів, і скорочення асортименту продукції, яка має низьку рентабельність.

Ще одним з напрямків підвищення ефективності асортиментної політики є «опробування» нових видів та марок товарів. Це дозволить детальніше вивчати ситуацію на ринку та гнучкіше реагувати на зміни на ньому.

Однак найбільших дивідендів досліджуване підприємство може отримати в разі впровадження на підприємстві системи управління асортиментом.

В ціновій політиці можна запропонувати підприємству піти наступним шляхом. Враховуючи, що підприємство вже володіє значною часткою ринку, має постійних покупців, а також враховуючи той факт, що прибуток підприємства в 2011 році склав усього 143,7 тис. грн., пропонується в 2012 році використати стратегію, що базується на витратах.

Особливістю даної стратегії є те, що ціна визначається відповідно до накладних витрат підприємства, витрат на обслуговування, оренду тощо, до яких додається відсоток прибутку. Можна запропонувати його на рівні 8% вартості товарів, що повинно при обсягах і цінах 2011 року принести підприємству після сплати всіх податків щонайменше 2,0 тис. грн.

Також можна порадити встановити систему знижок, що повинно стимулювати покупців. Власникам пластикових карток - членам клубу ТОВ «ЕКО» - можна збільшити знижку з нині існуючих 3% до 5%. При зростанні цін на товари за рахунок нової стратегії ціноутворенні, підприємство все одно буде отримувати додатковий прибуток.

Слід зауважити, що у разі використання даної стратегії ціноутворення можна очікувати зменшення покупців і обсягів реалізації, але є декілька нюансів. По-перше, воно не буде великим, оскільки велика частина населення «привчена» до мережі ТОВ «ЕКО», а по-друге, сума отриманого прибутку в 2011 році була занадто малою і не дозволяла підприємству розвиватися.

Удосконаленням комунікаційної політики супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» може бути використання засобів стимулювання збуту.

Супермаркет №97ТОВ «ЕКО» може здійснити стимулювання збуту своїх товарів по таких основних напрямках:

-    внутріфірмове стимулювання;

-        стимулювання споживачів.

Заходи щодо внутріфірмового стимулювання мають на меті інтенсифікацію й підвищення ефективності роботи власних збутових служб підприємства.

З метою покращення роботи власного відділу збуту можна порадити керівництву впровадити наступні дії:

-    введення або збільшення премій найбільш активним та ефективно працюючим співробітникам;

-        впровадження й удосконалювання системи мотивації керівників збутових підрозділів;

         встановлення системи оплати праці співробітників сфери збуту в бік посилення залежності їхніх доходів від обсягу продажів.

Найпоширеніший і широко застосовуваний напрямок стимулювання збуту, який може з успіхом використати супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» - це стимулювання покупців. Стимулювання споживачів може переслідувати наступні цілі:

-    переконання коливних споживачів зробити покупку;

-        збільшення обсягу споживання товару розраховуючи на один покупця;

         стимулювання споживачів до регулярного споживання;

         зниження сезонних коливань споживання.

Для досягнення цих цілей можна запропонувати наступні прийоми стимулювання збуту:

-    надання покупцям знижок (різдвяні знижки, знижки у зв'язку із закінченням сезону й т. п.);

-        проведення лотерей. Наприклад, уже розглянута пропозиція по проведенню лотереї із кришками;

         проведення презентацій товарів. Презентації покликані наочно продемонструвати переваги товару. Можна виставити в найбільш великих магазинах автомати з питною водою, щоб споживачі могли безкоштовно скуштувати її та переконатись у її перевагах над іншими такими ж товарами;

         вручення подарунків покупцям. За придбання певного товару або декількох товарів на певну суму компанія може дарувати покупцеві подарунок (додаткову одиницю товару або що-небудь інше).

Запропоновані шляхи вдосконалення маркетингової діяльності ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця мають сприяти зростанню іміджу підприємства, торговельного обороту та відповідно прибутків магазину. Якщо підприємство ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця піде по намічених шляхах вирішення проблем, а саме використання пропонованої стратегії розвитку та вдосконалення системи управління асортиментом товарів, то обсяг реалізації продукції та прибуток повинні зрости.

4. Вдосконалення організації діяльності супермаркету №97 ТОВ «ЕКО»

З метою вдосконалення діяльності досліджуваного супермаркету пропонуємо керівництву підприємства здійснювати сегментацію споживачів.

Здійснюючи сегментацію, підприємство поділяє ринок на окремі групи клієнтів, кожна з яких потребує однакових або схожих товарів. За допомогою сегментації реалізується основний принцип маркетингу - орієнтація на споживача. Від того, наскільки правильно її проведено, залежить успіх у конкурентній боротьбі, оскільки вона дозволяє досягти підвищення ефективності форм і методів продажу, реклами, стимулювання збуту та ін.

Основними ознаками сегментації в роздрібній та дрібнооптовій торгівлі є:

¾ географічний принцип;

¾      психографічний принцип;

¾      принцип поведінки;

¾      статус покупця;

¾      демографічний принцип.

Покупцями, що здійснюють покупки в супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» є особи, різні за віком, службовим станом, культурою та поведінкою, що проживають в місті Вінниці та Вінницькій області. Це унеможливлює сегментацію ринку на групи потенційних покупців по географічному принципу.

Основними ознаками покупців супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» є такі (табл. 4.1).

Психографічні ознаки є достатньо важливими для підприємства. Від того, до якого суспільного класу належить основна маса покупців, залежить який розмір реалізації товарів, а відповідно і прибутку, матиме підприємство.

торгівля супермаркет економічний

Таблиця 4.1. Сегменти ринку супермаркету №97 ТОВ «ЕКО»

Дослідження покупців супермаркету №97 ТОВ «ЕКО», проведені нами шляхом кабінетних та польових досліджень в жовтні-листопаді 2012 року показали, що переважна їх більшість належить до людей із середнім достатком (рис. 4.1):

Рис. 4.1. Дослідження суспільного класу покупців

Проведені опитування серед покупців супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» дозволили зробити висновок, що серед покупців магазину переважну частину можна віднести до традиціоналістів. Люди неохоче змінюють свої вподобання і неактивно реагують на зміни на ринку.

За особистими якостями можна вивести наступну шкалу поведінкової моделі покупців (рис. 4.2).

Важливими ознаками є також пошук вигод, привід для здійснення покупки та інтенсивність споживання (суб'єкти, які купують товар, купують його постійно, майже завжди або іноді), тобто поведінкові ознаки.

Рис. 4.2. Особисті якості покупців

Згідно з опитуванями покупців досліджуваного підприємства, більша їх частина основним приводом покупок саме в цьому магазині назвала нижчі ніж у конкурентів ціни, менше покупців основним приводом покупок назвала хороше обслуговування (рис. 4.3). Висока якість виробів є найменш значущим чинником серед основних.

Рис. 4.3. Пошуки вигод (згідно з опитуваннями покупців)

Основним приводом для здійснення покупок покупці називають буденне придбання товарів (рис. 4.4).

Найменше людей придбання товарів в супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» пов’язують з особливим випадком.

Рис. 4.4. Привід для здійснення покупки (згідно з опитуваннями покупців)

Активна інтенсивність покупок пояснюється тим, що люди ходять у супермаркет №97 ТОВ «ЕКО» за малими покупками, тобто не купують про запас, що і підтверджується внутрішньою інформацією по кількості позицій в чеку (1 позиція в чеку - 19,6%, 2 позиції - 15,3%, що в сумі складає більше 35,0%). Дану інформацію можна зобразити графічно (рис. 4.5):

Рис. 4.5. Інтенсивність споживання (згідно з опитуваннями покупців)

Проводячи сегментацію покупців за соціально-економічним критерієм, тобто статусом, необхідно виділити групи споживачів на основі спільності соціальної та професійної приналежності, рівнями освіти та прибутків.

Як показують дослідження, що проводилися в супермаркеті №97, майже половина покупців - це люди з вищою освітою. Це говорить про високий рівень освіти покупців магазину. Що стосується рівня прибутків, дані сегментації за цією ознакою виявили наступні результати (рис. 4.6):

Майже 71,3% опитаних покупців досліджуваного підприємства - це покупці з середнім рівнем прибутків - від двох до п’яти розмірів мінімальної заробітної плати.

Демографічні ознаки - вік, стать покупців, розмір сім’ї, кількість дітей - належать від найчастіше вживаних критеріїв сегментації. Це обумовлено доступністю їхніх характеристик, а також наявністю, як правило, між ними й попитом (обсягом продажу) істотного кореляційного зв'язку.

Рис. 4.6. Розподіл покупців за рівнем прибутків (%)

Тому, проводячи сегментацію ринку за демографічним критерієм, необхідно перш за все орієнтуватися на спільність специфічних запитів відповідного сегмента до якості, асортименту і ціни.

Проводячи дослідження покупців супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за демографічною ознакою, були зроблені такі спостереження.

Вік. Ця змінна використовується дуже часто, оскільки з віком відбувається зміна інтересів, діяльності і фінансового стану. Дійсно, молодим людям потрібне щось інше (будь то парфумерія, одяг або щось ще), чим більш дорослим: це дозволяє їм дистанціюватися від батьків і прародителів. Серед покупців супермаркету №97 переважають люди віком від 25 до 34 років, вони складають більше третини відвідувачів магазина.

Стать. Ще одна популярна змінна сегментації, хоча вона має вельми слабке відношення до використання товару, швидше указуючи на зовнішній вигляд.

Кількість дітей. Ця змінна може бути головною, адже розподіл по кількості дітей покупців універсаму є віддзеркаленням демографічної ситуації в Україні і може служити основою для розрахунку розміру сім’ї.

Вид занять. Дана демографічна ознака не займає особливого місця і не має переважного значення, адже окрім пріоритетного місця домогосподарок в шкалі оцінок даної ознаки, виокремити якусь користь з неї доволі складно із-за мінливості та змінності даного показника.

Загалом, сегментація за демографічними характеристиками користується великою популярністю тому, що часто указує на реальні відмінності в шуканих вигодах між різними групами покупців. Демографічні сегменти привабливі ще і тим, що на їх основі можна будувати рекламні звернення.

Таким чином, здійснюючи сегментацію ринку фірми, можна виділити групи споживачів, кожній з яких відповідає товарна пропозиція супермаркет №97 ТОВ «ЕКО». Основними покупцями товарів є люди з середнім рівнем доходів, вікового сегменту від 24 до 35 років, з вищою освітою. Основними причинами здійснення покупок цими людьми є нижчі ціни, ніж у конкурентів, та імпульсність покупок. Отже, основний акцент необхідно робити на даному сегменті, втім не забуваючи за інші сегменти.

Висновки і пропозиції

На основі теоретичних та експериментальних наукових досліджень можна зробити наступні висновки й пропозиції:

Великий вплив на торговельну діяльність має асортиментна політика підприємства. В ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця вона досить гнучка, миттєво реагуюча на всі кон’юнктурні зміни на ринку - зміни в цінах, нові товари тощо.

Величезне значення набуває маркетингова діяльність підприємства роздрібної торгівлі в розрізі формування цінової політики.

Враховуючи дату створення підприємства, ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця знаходиться на етапі зростання і застосовує в своїй ціновій політиці стратегію захоплення ринку.

Дана стратегія характеризується встановленням спочатку низької ціни з метою завоювання провідного становища на ринку в умовах гострої конкуренції, а по мірі впровадження на ринок, поступовим її підвищенням.

Ще одним засобом маркетингової активності, який використовує ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця, є комунікаційна політика. В своїй діяльності ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця використовує наступні елементи комунікаційної політики:

-    реклама;

-        стимулювання збуту;

         пропаганда.

ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця використовує засоби стимулювання збуту для досягнення більше сильної й оперативної відповідної реакції та для ефективного подання товарних пропозицій. ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця пропонує всім споживачам магазину при купівлі товару на суму більше 50 грн, придбати за 20 грн. дисконтну картку споживача, яка в подальшому дає 4% знижку на товари. Також в кінці місяця серед дисконтних карток розігруються призи.

Враховуючи те, що ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця - це торговельний супермаркет, що не має власного виробництва, в роботі було запропоновано підприємству здійснити кроки у вдосконаленні власної маркетингової діяльності в напрямках товарної політики, асортиментної політики, цінової і комунікаційної політики.

Величезний асортимент товарів не завжди приносить додаткові прибутки, а може завдавати збитків. Саме тому пропонується приділити увагу товарній політиці на досліджуваному підприємстві. Одним з шляхів удосконалення управління товарами на підприємстві є оптимізація товарних позицій до кількості, що є оптимальною для підприємства.

Підприємство має також відстежувати життєві цикли своїх товарів. Згідно матриці життєвого циклу, необхідно збільшувати частку ринку, де конкурують «Складні діти», утримувати позиції «Зірок», або збільшувати їх за рахунок виділення додаткових коштів на розвиток та реклами.

Важливим напрямком підвищення ефективності асортиментної політики на ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця є налагодження довгострокових ділових зв'язків з великими постачальниками продуктових товарів. Підприємству слід замислитись над тим, щоб розширити свій перелік великих постачальників. Ці дії допоможуть підприємству чітко зреагувати на потреби споживача, що змінюються, і запропонувати для задоволення останніх товари, яких вони потребують, що в свою чергу забезпечить великий обсяг реалізації та отримання прибутку.

Однак найбільших дивідендів досліджуване підприємство може отримати в разі впровадження на підприємстві системи управління асортиментом.

Для реалізації маркетингових дій в області підвищення якості обслуговування особливе значення в даний час має підвищення кваліфікації працівників оптової і роздрібної торгівлі, рівня їхніх професійних знань в області асортименту і якості товарів відповідної номенклатури.

Форми навчання при цьому можуть бути різними:

-    семінарські заняття на підприємстві;

-        підготовка на робочому місці під керівництвом старшого за посадою;

         передача виконавцю визначених прав і відповідальності;

         індивідуальні заняття з викладачами;

         науково-практичні конференції;

         спільні заняття і дискусії.

Запропоновані шляхи вдосконалення діяльності ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця мають сприяти зростанню іміджу підприємства, торговельного обороту та відповідно прибутків магазину. Якщо підприємство ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця піде по намічених шляхах вирішення проблем, а саме використання пропонованої стратегії розвитку та вдосконалення системи управління асортиментом товарів, то обсяг реалізації продукції та прибуток повинні зрости.

Пропозиції:

-        з метою постійного спостереження за змінами в зовнішньому середовищі проведення моніторингу діяльності підприємства доцільно впроваджувати маркетингові інформаційні системи;

-        для підвищення ефективності маркетингових досліджень необхідно укріпити матеріально-технічну базу маркетингової служби: кваліфікованими працівниками та технічним обладнанням (ступінь комп’ютеризації), а також застосовувати найсучасніші методології збору інформації для отримання більш точних результатів.

Список використаних джерел

1.   Апопій В.В. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг: Підручник/ В.В. Апопій, С.Г. Бабенко, Я.А. Гончарук; За ред. Апопія В.В., Гончарука Я.А. - Львів: ЛКА, 2011. - 450 с.

2.       Армстронг Г. Введение в маркетинг: Учебное пособие/ Г. Армстронг, Ф. Котлер. - Пер. с англ. 5-е изд. - Москва: Вильямс, 2006. - 640 с.

.        Бланк И.А. Управление торговым предприятием. - М: ТАНДЕМ, 2008. - 416 с.

4.       Бревнов А.А. Маркетинг малого предприятия. - К.: ВИРА - Р, 2010. - 384 с.

5.       Виноградська А.М. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. - К: Центр навчальної літератури, 2009. - 807 с.

.        Гвоздик О. Ассортиментная и ценовая политика // Маркетинг и реклама. - 2011. - №5-6. - С. 60-61

.        Гончарова Н. Инновационная модель маркетинговой коммуникации // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №5. - С. 49-54

.        Гут І. Аналіз споживчого середовища як засіб підвищення ефективності збутової політики підприємств. // Підприємництво, господарство і право. - 2012. - №2. - С. 138-140

.        Даненбург В. Основы оптовой торговли: Практический курс/ В. Даненбург, В. Тейлор. - С. Пб.: Нева-Ладога-Онега, 2011. - 212 с.

.        Дашков Л.П., Бризгилинт Л.В. Комерційний договір від укладання до виконання. - К.: Вентурі, 2008. - 400 с.

.        Джоббер Д. Принципы и практика маркетинга. - М.: Вильямс, 2000. - 688 с.

12. Єрмошенко М.М. Комерційна діяльність посередницьких організацій: Навч. посібник. - К: НАУ, 2010. - 345 с.

13. Зелинский С.Э. Автоматизация управления предприятием: Учеб. пособие. - К: Кондор, 2011. - 518 с.

14.     Зозулев А. Анализ маркетинговой среды в ходе стратегического планирования // Маркетинговые исследования в Украине. - 2011. - №6. - С. 22-30.

.        Кожанова Є.П. Економічний аналіз: Навч.посібник для самостійного вивч. дисципліни/ Є.П. Кожанова, І.П. Отенко. - Х: ВД «ІНЖЕК», 2009. - 208 с.

.        Кочкіна Н., Журило В. Як скласти вдалу анкету // Маркетинг в Україні. - 2012. - №4. - С. 35-38.

17.     Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле: Учебник. - Минск: Высшая школа, 2009. - 415 с.

.        Линдерс М.Р. Управление снабжением и запасами: Логистика/ М.Р. Линдерс, Е.Ф. Харольд. - Пер. с англ. - С. Пб.: Полигон, 2009. - 768 с.

.        Липчук В.В. Маркетинг: основи теорїї та практики: Навч. посібник/ В.В. Липчук, А.П. Дудяк, С.Я. Бугіль; За ред. Липчука В.В. - 2-ге вид., доп. і виправ. - Львів: Новий світ-2000, 2003. - 288 с.

.        Лігоненко Л.О. Управління товарним забезпеченням обороту підприємства: Навч. посібник/ Л.О.Лігоненко, І.М. Чумак. - К: КДТЕУ, 1999. - 78 с.

.        Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності: Навч. посібник. - К.: Юрінкем Інтер, 2009. - 560 с.

.        Мазаракі А.А.     , Лігоненко Л.О. Економіка торговельного підприємства:Підручник для вузів / Під ред. Н.М. Ушакової.-К.:Хрещатик, 1999.-800 с.

23.     Миротин Л.Б., Пасибаев И.Э. Логистика для предпринимателя: основные понятия, положения и процедуры. - М.: ИНФРА - М, 2009. - 212 с.

.        Нагапетьянц Н.А. Прикладной маркетинг: Учеб. Пособие для вузов.-М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2009.-272 с.

25.     Назарова К. Аналіз маркетингової діяльності на підприємствах торгівлі // Вісник КНТЕУ. - 2011. - №2. - С. 64 - 70.

.        Основы маркетинга: Учебное пособие/ Ф. Котлер, Г. Амстронг, Д. Сондерс, В. Вонг. - Пер.с англ. - М., СПб., К: Вильямс, 1999. - 1152 с.: ил

27.     Памбухчиянц О.В. Организация и технология коммерческой деятельности. - М.: Маркетинг, 2001. - 292 с.

.        Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К. Комерційна справа. - Рівне: Вертекс, 2001. - 352 с.

.        Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Монографія. - К: КНТЕУ, 2002. - 302 с.

30.     Пестрецова О. Управление товарными потоками // Отдел маркетинга. - 2012. - №5. - С. 43-45.

31.     Пінчук Н.С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навчальний посібник/ Н.С.Пінчук, Н.С. Орленко. - К: КНЕУ, 1999. - 328 с.

.        Ревуцька Н. Використання портфельного аналізу для побудови проектної бізнес - моделі компанії // Маркетинг в Україні. - 2011. - №5. - С. 52 - 55.

33.     Сисоєв В. Вибір постачальника в умовах багатокритеріальної оцінки // Вісник КНТЕУ. - 2011. - №4. - С. 118-126

34.     Терешкина Т. Логистический подход к управлению запасами // Логистика. -2012. - №3. - С. 31 - 34.

35.     Фесюк В.А. Товаропостачання торговельних підприємств: Навч. посібник/ В.А. Фесюк, Н.І. Гончаренко, М.Р. Кириченко. - К: КНТЕУ, 2003. - 159 с.

.        Харольд Е., Ліндерс М. Управление снабжением и запасами. Логистика / Пер. с англ.-СПб.:ООО Полигон, 2009.-768 с.