Джерела формування асортименту товарів та їх роль в забезпеченні комерційного успіху на матеріалах магазину 'Сільпо'

Джерела формування асортименту товарів та їх роль в забезпеченні комерційного успіху на матеріалах магазину 'Сільпо'

Торговельно-економічний коледж

Київського національного торговельно-економічного університету

ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ ТА ЇХ РОЛЬ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОМЕРЦІЙНОГО УСПІХУ НА МАТЕРІАЛАХ МАГАЗИНУ «СІЛЬПО»

КУРСОВА РОБОТА

Студентки Руденко Наталії Вікторівни

Групи ТК- 34

денної форми навчання

Спеціальність 5.03051001

Товарознавство та комерційна діяльність

Керівник курсової роботи

Гудзь Галина Андріївна

Київ 2011

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи щодо формування асортименту в роздрібній торгівельній мережі

1.1 Формування асортименту, сутність, види асортименту, чинники, які впливають на формування асортименту

.2 Комерційна характеристика товару

.3 Джерела закупівлі, їх види, переваги та недоліки

.4 Критерії оцінки постачальників

. Вітчизняний та закордонний досвід джерел формування асортименту

. Товарна політика та формування асортименту на прикладі супермаркету «Сільпо»

.1 Характеристика супермаркету «Сільпо»

.2 Порівняльна характеристика постачальників магазину «Сільпо»

.3 Аналіз та оцінка асортименту магазину «Сільпо»

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Формування асортименту є одним з найважливіших елементів комерційної діяльності, який забезпечує комерційний успіх та відповідний рівень конкурентоспроможності. Успішно організувати закупівлю в умовах економічної кризи досить складно, оскільки основні економічні показники за період 2010 року значно погіршились в порівнянні з 2009 роком.

Так, за підсумками 2010р. відбулось відставання від обсягів виробництва продукції 2009р. на 21,9%; оборот роздрібної торгівлі за січень-грудень 2010р. становив 442,8 млрд.грн., або 83,4% від обсягу січня-грудня 2009р; індекс цін виробників промислової продукції за рік становив114,3%; реальний наявний дохід населення, визначений з урахуванням цінового фактора, зменшився на 9,9%.

Основними джерелами формування асортименту є підприємства-виробники (підприємства легкої промисловості різних форм власності, підприємства важкої промисловості, для яких споживчі товари не є основними, фізичні особи, яким надано право на вирощення чи випуск продукції, сільськогосподарські підприємства) та оптові посередники (торгові будинки, оптові бази, склади-магазини, дочірні підприємства, товарні біржі).

Перевагами підприємств-виробників є більш низька ціна, скорочення часу товаропросування, створення умов для спільної співпраці щодо поновлення асортименту, забезпечення якості товару. Недоліками є необхідність закупівлі товарів великою партією та досить обмежений асортимент.

Переваги посередників: широкий асортимент, скороченні транспортні витрати, надання послуг щодо зберігання продукції, а також можливе надання знижок.

Так, виходячи з вищесказаного неможливо однозначно визначити, яке з джерел формування асортименту є вигіднішим.

Тому, темою курсової роботи є джерела формування асортименту товарів та їх роль в забезпеченні комерційного успіху.

Мета курсової роботи - дослідження джерел формування товарного асортименту, їх види, аналіз та оцінка повноти та стабільності асортименту товарів в торговому підприємстві.

Об’єктом дослідження обрано магазин «Сільпо». Предметом дослідження є характеристика основних постачальників підприємства і аналіз та оцінка асортименту.

У зв’язку з вищесказаним основними завданнями курсової роботи є:

·   Дослідження джерел формування товарного ассортименту

·   Аналіз асортименту товарів

·   Дослідження чинників, які впливають на формування асортименту

·   Оцінка повноти та стабільності асортименту товарів

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЕЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

.1 СУТНІСТЬ ТА ВИДИ АСОРТИМЕНТУ, ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО ФОРМУВАННЯ

Формування асортименту - процес добору і визначення номенклатури товарів за різними ознаками, спрямований на задоволення попиту населення і забезпечення високої прибутковості роботи підприємств торгівлі.

Перелік товарів, які реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, називається торговим асортиментом. Формування торгового асортименту в роздрібній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців та активний вплив на попит для підвищення рівня і культури споживання.

Перетворення виробничого асортименту на торговий починається на підприємствах оптової торгівлі, які організовують закупівлю і доставку основної маси товарів складного асортименту. На підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється перетворення виробничого асортименту на торговий за основними трупами продовольчих та непродовольчих товарів першої необхідності та простого асортименту товарів, які закуповуються безпосередньо у виробників.

Плануючи структуру асортименту магазинів однорідної товарної спеціалізації, потрібно враховувати можливості раціонального розподілу праці між крупними й дрібними магазинами, між магазинами центру міста і його мікрорайонів, рядових сіл і кущових, районних центрів. Зокрема, відносно невеликі за обсягом роботи та площею магазини периферії повинні орієнтуватися на торгівлю товарами повсякденного, масового попиту, а товари малого і періодичного попиту можуть продаватися в крупних та центральних садибах у сільській місцевості.

Під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного i періодичного характеру споживання, різного діапазону цін.

На кінцевому етапі формування асортименту враховуються зміни у попиті населення, виходячи з наявних можливостей організації торговельної діяльності в магазині - його площ, торговельно-технологiчного обладнання, форм організації праці, методів продажу товарів та інше.

Важливу роль відіграє правильне формування асортименту в магазинах самообслуговування, технологія продажу товарів в яких має значні відмінності від магазинів, якi торгують за традиційними методами. Асортимент товарів в таких магазинах повинен орієнтуватися на максимальну самостійність покупців у виборі товарів, а одним з основних напрямів формування асортименту є створення споживчих комплексів і мікрокомклексiв.

Товарний асортимент - група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування.

Асортиментна політика підприємства є важливим параметром впливу на збут. Кожен товарний асортимент вимагає особливої стратегії. У більшості підприємств роботу з кожною асортиментною групою товарів доручають окремій особі. Він приймає ряд рішень щодо широти товарного асортименту і товарів, його що уособлюють.

Товарний асортимент вважається «вузьким», якщо можна збільшити прибуток, доповнивши його новим товарами. І, навпаки, товарний асортимент «широкий», якщо прибуток можна збільшити, виключивши з нього ряд товарів. Широта асортименту в значній частині визначається тими цілями, що ставить перед собою підприємство. Якщо воно бажає поставити на ринок вичерпний асортимент, домагаючись значної частки товару даної групи на ринку, то товарний асортимент буде широкий. Але якщо підприємство зацікавлене у високій прибутковості свого бізнесу, воно буде мати звужений асортимент дохідних товарів.

З часом відбувається відновлення і насичення товарного асортименту новими товарами, що дає можливість підприємству:

· дістати додатковий прибуток, задовольняючи виниклу потребу;

· спробувати задовольнити дилерів, що скаржаться на проблеми існуючого асортименту;

· забезпечити більш високий рівень використання існуючих виробничих потужностей;

· стати ведучою фірмою з вичерпним асортиментом на даному товарному ринку;

· не допустити появи нових конкурентів на товарному ринку.

Класифікація асортименту товарів здійснюється наступним чином. Асортимент споживних товарів поділяють :

·        на групи - за місцем знаходження;

·        на підгрупи - за широтою обсягу товарів;

·        на види - за ступенем задоволення потреб;

·        на різновиди - за характером потреб.

За місцезнаходженням товарів розрізняють асортимент промисловий і торговельний.

Промисловий (виробничий) асортимент - група товарів, що випускає виготовлювач виходячи з власних виробничих можливостей.

Промисловий асортимент товарів різних організацій - виробників незалежно від форм власності повинен бути узгоджений із санітарними органами Міністерства охорони здоров’я України.

Торговельний асортимент - група товарів, сформована організацією торгівлі або громадського харчування з урахуванням її спеціалізації, споживного попиту і матеріально-технічної бази.

На відміну від промислового асортименту торговельний включає, як правило, товари різних виробників. Винятком є фірмові магазини організацій-виробників, стратегія яких базується на збуті товарів лише даної фірми.

Залежно від широти обсягу товарів розрізняють такі види асортименту:

§  простий;

§  складний;

§  груповий;

§  розгорнутий;

§  супутній;

§  змішаний.

Простий асортимент - група товарів, представлена невеликою кількістю груп, видів і назв, що задовольняють обмежену кількість потреб. Простий асортимент характерний для магазинів, що реалізують товари повсякденного попиту в районах проживання покупців з невеликими матеріальними можливостями.

Складний асортимент - група товарів, представлена значною кількістю груп, виді, різновидів і назв товарів, що задовольняють різноманітні потреби покупців.

Такий асортимент характерний для оптових баз і роздрібних торговельних організацій типу універсамів або універмагів, що орієнтуються на покупців з різноманітним попитом.

Груповий асортимент - група однорідних товарів, об’єднаних спільністю ознак і які задовольняють аналогічні потреби.

Найчастіше загальною ознакою є функціональне або соціальне призначення. Наприклад, хлібобулочні, плодоовочеві, молочні, взуттєві, одяг й інші групи товарів об’єднані за ознакою функціонального призначення, а товари для дітей, молоді, для відпочинку - соціального.

Груповий асортимент покладено в основу організаційної структури багатьох торговельних підприємств. Так, на непродовольчих оптових базах склади розрізняють за груповим асортиментом. За тією самою ознакою в універмагах формуються різні секції (одяг, взуття, галантерея тощо).

Видовий асортимент - група товарів різних видів і назв, що задовольняють аналогічні потреби. Він є складовою частиною групового асортименту. Наприклад, асортимент взуття - черевики, туфлі - частини асортименту взуття.

Марочний асортимент - група товарів одного виду, марочних назв або тих, що відносять до марочних. Такі товари поряд із задоволенням фізіологічних потреб призначаються і для задоволення соціальних і психологічних потреб : престижними марками автомобілів, одягу, взуття, парфумів, марочних вин тощо.

Розгорнутий асортимент - група товарів, що включає значну кількість підгруп, видів, різновидів, назв, у тому числі марочних, які належать до групи однорідних, але відрізняються за індивідуальними ознаками. Такий асортимент, як правило представлено у спеціалізованих магазинах, причому кількість груп однорідних товарів може бути порівняно невеликою.

Супутній асортимент - група товарів, що виконують допоміжні функції і не є головними для даної організації. Товари супутнього асортименту у взуттєвому магазині - це предмети догляду за взуттям, а в продовольчому - мило, сірники, деякі інші господарські товари.

Змішаний асортимент - товари різних груп, видів, назв, що мають великий спектр функціонального призначення. Змішаний асортимент характерний для магазинів, які торгують непродовольчими і продовольчими товарами.

У міру задоволення потреб розрізняють раціональний і оптимальний асортимент.

Раціональний асортимент - група товарів, що найбільшою мірою задовольняють реально існуючі потреби, які забезпечують максимальну якість життя при певному рівні розвитку науки, техніки і технології.

Формування раціонального асортименту потребує обліку великої кількості чинників і показників, більшість з яких дуже мінлива. До таких чинників відносять реальні потреби, що залежать від рівня життя населення, досягнень науково-технічного прогресу й інших особливостей зовнішнього середовища. У свою чергу, чимало з цих чинників безпосередньо впливають на зміну раціонального асортименту. Наприклад, досягнення науково-технічного прогресу стимулюють розробку нових товарів і формують нові потреби, що виразно виявляється при формуванні раціонального асортименту хлібобулочних виробів, побутової техніки тощо.

Оптимальний асортимент - група товарів, що задовольняють реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача за мінімальних витрат на їх проектування, розробку, виробництво і доведення до споживачів. Товари оптимального асортименту відрізняються підвищеною конкурентоспроможністю.

Залежно від характеру потреб асортимент може бути : реальним, прогнозованим і навчальним.

Реальний асортимент - дійсна група товарів, яка є в наявності в даній організації виробника або продавця.

Прогнозований асортимент - група товарів, що повинна буде задовольняти можливі потреби.

Навчальний асортимент - перелік товарів, систематизованих за певними науково обґрунтованими ознаками для досягнення навчальної мети.

Робота з формування асортименту товарів повинна тривати безперервно, з дотриманням певних принципів, згідно з якими здійснюється розподіл товарів на підприємствах роздрібної торгівлі, запровадження для окремих магазинів оптимальної широти i глибини асортименту, добір y магазинах товарів за різними асортиментними ознаками.

Такими принципами є:

забезпечення відповідності товарного асортименту характеру i особливостям попиту населення з метою найбільш повного його задоволення;

визначення оптимальної широти і глибини асортименту товарів для кожного магазину з урахуванням їхньої товарної спеціалізації, типізації, зони діяльності та величини торговельної площі;

забезпечення постійної наявності y продажу сталого асортименту товарів відповідно до попиту населення;

- максимальне наближення до покупців товарів повсякденного попиту і простого асортименту та концентрація товарів складного асортименту y відносно невеликій кількості спеціалізованих i універсальних магазинів, які мають можливості для показу та реалізації всього асортименту товарів;

- економічна ефективність роботи магазину.

Формування асортименту товарів у магазинах орієнтовано на максимальне задоволення попиту населення, що є основою прибуткової діяльності. У підприємствах роздрібної торгівлі, які розташовані у великих населених пунктах, де проживав значна кількість населення і сконцентрована розгалужена мережа підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту має враховувати принцип територіального розміщення магазинів різних систем і форм власності та раціональний розподіл товарів між ними. В умовах ринкової економіки основним регулятором цього процесу є конкуренція, яка дозволяв сформувати мережу підприємств роздрібної торгівлі з урахуванням фінансових можливостей, пішохідної доступності та середнього радіуса дії кожного магазину.

Разом з тим, у сільській місцевості, для якої характерне надто розосереджене проживання населення, низькі грошові доходи, розпорошеність попиту та наявність дрібних підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту потребує інших принципів та методів регулювання.

Формування асортименту товарів є складним процесом, на який впливає ціла низка чинників. Умовно їх можна поділити на загальні, які не залежать від умов роботи магазину, - і специфічні, які пов’язані з організацію і технологію торгівлі та умовами функціонування конкретного магазину.

До загальних чинників належать: попит покупців і виробництво товарів, а також соціально-економічні, демографічні, національно-побутові та природно-кліматичні.

До специфічних чинників, які впливають на побудову асортименту товарів у кожному конкретному магазині, належать: тип і розмір магазину, його технічна оснащеність; умови товаропостачання; чисельність населення, що обслуговується; наявність крупних центрів тяжіння (міст, районних центрів) і місце розташування магазину; транспортні умови, в т. ч. стабільність транспортних комунікацій в різні сезони року; щільність (густота) торговельної мережі; середній радіус дії та пропускна спроможність магазину (рис.1.1).

Рисунок 1.1 - Схема Класифікація чинників, які впливають на формування асортименту товарів в магазині

1.2 КОМЕРЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРУ

Об'єктом комерційної діяльності є товар - продукт виробничо-екологічної діяльності або природне багатство, яке має вартість і обмінюється на ринку в грошовій формі. До товару належать як матеріальні речі, так і нематеріальні фізичні об'єкти, послуги, робочі технології, енергія, ідеї та ін.

У ринковому середовищі всі продукти праці визнаються потенційним товаром, і на них розповсюджуються товарно-грошові відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації величезної маси товарів та послуг.

За призначенням товари як об'єкт комерційної діяльності можна поділити на два класи: товари широкого вжитку і товари виробничого призначення.

Товари широкого вжитку служать для задоволення власних та сімейних потреб.

Існують різні класифікації цього виду товарів, а з позицій майбутньої професії комерсанта найбільший інтерес становить торговельна класифікація (рис.1.2).

Рисунок 1.2 - Схема класифікації товарів широкого вжитку

Товари поділяються на товарні групи, які, в свою чергу - на підгрупи.

Товарна група - це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. До товарної групи, наприклад, відносять м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, кондитерські вироби, тканини, швейні вироби. На базі товарних груп у торговельній практиці формують груповий асортимент.

Товарну групу можна поділити на підгрупи, для яких характерно об'єднання видів товарів за такими ознаками, як призначення, склад, стать, вік та ін.

Товарна підгрупа служить основою для створення видового асортименту в торгівлі. Поглиблений поділ підгруп, тобто видів товарів за стилем, фасоном, моделлю, кольором дає змогу виділити різновиди, а в торгівлі - внутрішньовидовий асортимент. Практична цінність такої класифікації полягає не тільки у перетворенні виробничого асортименту на торговельний, айв можливості ефективної товарної спеціалізації роздрібної мережі.

Товари простого асортименту налічують 5-6 різновидів (сіль, цукор, сірники), а товари складного асортименту - сотні, а інколи тисячі внутрішньовидових найменувань (одяг, електротовари, кондвироби).

Товари повсякденного попиту (мило, зубна паста, молоко, хліб), періодичного попиту (одяг, культтовари, будматеріали) і особливого попиту (автомобілі, меблі, електронні системи) відрізняються частотою попиту.

Складність асортименту і частота попиту широко використовуються у класифікації товарів для формування асортиментної політики, територіального розміщення асортименту в малих, глибинних поселеннях, селах, райцентрах, містах.

Класифікація товарів залежно від задоволення потреб - фізичних, матеріальних, соціальних, духовних - потрібна для аналізу і оцінки соціальної ролі торгівлі, її впливу на формування і задоволення власних потреб.

Фізичні потреби обмежені їжею, звичайним одягом, теплом. Матеріальні потреби виникають у процесі життєдіяльності людини і охоплюють усі матеріальні блага. Група духовних потреб спрямована на забезпечення духовного відтворювання за допомогою аудіо-, відеозаписів, книг, преси, культурних цінностей.

Товари виробничого призначення становлять другий значний клас об'єктів комерційної діяльності. Вони мають такі особливості:

використовуються у сфері виробничого споживання;

переносить свою вартість повністю або частково на готовий продукт у процесі виробництва;

відрізняються надзвичайно широкою і складною номенклатурою.

Товари виробничого призначення можна розділити на п'ять груп (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 - Схема класифікації продукції виробничого призначення

1.3 ДЖЕРЕЛА ЗАКУПІВЛІ, ЇХ ВИДИ, ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Одним із важливих елементів закупівельної роботи є виявлення та вивчення джерел закупівлі (рис. 1.4). До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарства, що виробляють різні товари народного споживання (АПК, легка промисловість, машинобудування й т.д.). До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходження, тобто тих або інших галузей народного господарства, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що виробляють товари й послуги.

Рисунок 1.4 - Схема джерел постачання товарів

Джерела товарного забезпечення визначають, виходячи зі структури конкретного ринку товарів, контингенту покупців, асортименту товарів, товарооборотністі та фінансових можливостей торговельного підприємства. Підвищуються вимоги до ринку закупівель, який представляють постачальники продукції. При ринкових відносинах придбання необхідного товару та потрібної якості здійснюють в установлені строки поставки, за прийнятною ціною та у надійного постачальника. Кожна торговельна система, організація або підприємство повинні вивчати фактичні, можливі та потенційні джерела закупівель. По кожній товарній групі спочатку визначають фактичних, а потім виявляють можливих постачальників. Щоб таке вивчення не було формальним, до відповідних постачальників прикріплюють відповідальних (наприклад, товарознавців), які встановлюють особисті контакти та можуть більш глибоко вивчити технологічні процеси та можливості виробництва. Комерційна ініціатива торговельних працівників щодо залучення до товарообороту максимальних товарних ресурсів має за мету отримання максимального прибутку. Але для цього потрібно враховувати платоспроможність кінцевих споживачів, не допускати невиправданого зростання цін, надавати населенню можливість купувати товари за доступними цінами. Комерційна служба повинні добре знати економіку свого району діяльності, його виробничі можливості та природні багатства, промисловість, сільське господарство, специфіку асортименту товарів, які вироблюють на промислових підприємствах їхнього регіону. Важливе значення у комерційній роботі має виявлення додаткових ресурсів із місцевої сировини, фермерських господарств, продукції індивідуальних підприємців - фізичних осіб.

Вивчаючи джерела закупок, комерційні працівники складають на кожного постачальника спеціальні карточки, які потрібно групувати по місцевих, міжобласних, міжреспубліканських постачальниках. В карточках вказуються дані про виробничу потужність підприємства, кількість товарів у асортименті, умов постачання товарів. Кількість постачальників обумовлюється різноманітністю асортименту товарів, який виробляють. Тому виникає необхідність всебічного вивчення джерел постачання товарів з точки зору асортименту та обсягу виробництва, умов поставки та інших факторів.

Комерційні працівники повинні відвідувати виробничі підприємства, тобто постачальників-виробників, для ознайомлення з обсягом, асортиментом та якістю продукції, яку виробляють, а також для вивчення виробничих можливостей потенційних постачальників. Необхідно брати участь у роботі оптових ярмарків, виставок-оглядів нових товарів, у нарадах із працівниками промисловості та підприємцями; постійно слідкувати й аналізувати рекламні оголошення у засобах масової інформації, проспекти, каталоги, спеціалізовані видання, біржові відомості та матеріали з Інтернету. Ретельний аналіз отриманої інформації дозволить торговельному підприємству скласти необхідне уявлення про джерела постачання товарів. Крім обліку роботи з постійними постачальниками, слід вести облік та повсякденно реєструвати виробників товарів, ще не пов'язаних договірними відносинами з оптовим підприємством. Потрібно готувати пропозиції постачальникам з питань збільшення виробництва потрібних товарів, розширення асортименту та покращання якості. Дані вивчення джерел закупівлі відображають у спеціальних картках (або журналах), в яких вказують основних постачальників із випуску певних товарів і потенційні можливості підприємств щодо освоєння нових видів продукції, впровадження у виробництво нових сортів і видів товарів.

При проведенні закупівельної роботи виходять із можливості максимально використати товарні ресурси регіону, в якому знаходиться торговельне підприємство. Для нього використовують інформацію про місцеві промислові та сільськогосподарські підприємства (асортимент, якість, упаковка, ціни).

Пошук постачальників здійснюють на оптових ярмарках, оптових і дрібнооптових ринках, товарних біржах, виставках-оглядах, виставках-продажах. Розширення кола постачальників на підставі довготермінових господарських зв'язків позитивно впливає на широту асортименту, підвищення якості товарів, які закуповують.

–       оптимізація кількості постачальників та партнерів;

–       налагодження двостороннього зв’язку на відповідних рівнях в обох організаціях для сприяння швидкому вирішенню проблем без затримок та суперечок, що призводять до зайвих витрат;

–       співпраця з постачальниками під час затвердження спроможностей їхніх процесів;

–       моніторинг можливостей постачальників поставляти відповідну продукцію з метою усунення зайвих перевірок;

–       заохочення постачальників до впровадження програм постійного поліпшення показників діяльності і до участі в інших спільних ініціативах щодо поліпшення;

–       залучення постачальників до проектування та розроблення в організації з метою обміну знаннями та результативної, ефективної діяльності, спрямованої на поліпшення процесів випуску і постачання відповідної продукції;

–       залучення партнерів до визначення закупівельних потреб і розроблення спільної стратегії:

оцінювання, визнання і винагородження зусиль та досягнень постачальників і партнерів.

Класифікація постачальників товарів

До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходжень, тобто тих або інших галузей економіки, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що вироблюють товари та послуги. Класифікацію постачальників наведено на рис. 1.5.

Рисунок 1.5 - Схема класифікації постачальників

асортимент товар магазин сільпо

1. За територіальною ознакою:

·  місцеві постачальники - внутрішньобласні постачальники, які найчастіше постачають товари безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам поза оптовими базами;

•        позаобласні постачальники;

•        національні постачальники;

•        зарубіжні постачальники.

Оптові підприємства, як правило, закуповують товари у позаобласпих і зарубіжних постачальників. Вони враховують той факт, що не в усіх областях України налагоджене виробництво певних товарів, тому їх доводиться завозити.

.        За формою власності:

•        державні постачальники;

•        приватні;

•        кооперативні;

•        постачальники інших форм власності.

3.       За відомчою належністю:

•        внутрісистемні постачальники - належать до тієї ж системи, в яку входять оптові покупці (наприклад, споживча кооперація);

•        позасистемні постачальники - усі інші.

4.       За функціональною ознакою:

•        постачальники-виробники. Це виробничі підприємства, фірми, приватні підприємства та інші суб'єкти, що випускають товари споживчого призначення різного асортименту для задоволення попиту споживачів;

•        постачальники-оптові підприємства. Закуповують товари у постачальників-виробників, в оптових посередників та реалізують їх оптовим покупцям.

До оптових покупців належать: роздрібні торговельні підприємства, агенти, брокери, роздрібні торговці та ін.

Постачальниками-посередниками можуть бути:

•        гуртові підприємства національного і регіонального рівня, різного товарного асортименту, які складають основу системи гуртової структури на споживчому ринку:

•        гуртові посередники (дистриб'ютори, підприємства-брокери, підприємства-агенти, дилери);

•        організатори гуртового обігу (гуртові ярмарки, аукціони, товарні біржі, гуртові і дрібно гуртові ринки, магазини-склади).

Перевагами підприємств-виробників є більш низька ціна, скорочення часу товаропросування, створення умов для спільної співпраці щодо поновлення асортименту, забезпечення якості товару. Недоліками є необхідність закупівлі товарів великою партією та досить обмежений асортимент.

Переваги посередників: широкий асортимент, скороченні транспортні витрати, надання послуг щодо зберігання продукції, а також можливе надання знижок.

1.4 КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ

Правильний вибір постачальників в умовах ринку - надто відповідальне завдання; помилки у цій справі можуть коштувати підприємствам дуже дорого.

При виборі постачальника керуються двома основними критеріями

вартість придбання продукції;

якість обслуговування.

Вартість придбання включає в себе ціну продукції та іншу вартість, до якої можна віднести, наприклад, зміну іміджу підприємства-постачальника, значення сфери діяльності, перспективи зростання та розвитку виробництва.

Якість обслуговування включає в себе якість продукції або послуги, надійність обслуговування. Під надійністю обслуговування розуміється гарантованість обслуговування покупця потрібними йому ресурсами протягом заданого проміжку часу, відсутність причин можливого виникнення недопоставок, порушень строків доставки. Надійність можна оцінити через імовірність відсутності відмови у задоволенні замовлення покупця.

Крім зазначених головних критеріїв вибору постачальника, є й інші критерії, зокрема:

* віддаленість постачальника від покупця;

* строки виконання поточних і термінових (екстрених) замовлень;

* наявність у постачальника резервних потужностей;

* організація управління якістю продукції у постачальника;

* здатність постачальника забезпечити поставку запасних частин протягом усього строку служби технічно-складного товару, що постачається;

* фінансовий стан постачальника.

Важливе значення має співробітництво між торговцем та постачальником у договірних відносинах. Налагоджені відносини з постачальниками сприяють розвитку відповідних умов для надання додаткових послуг, включаючи забезпечення ринковою інформацією та інформацією про ціноутворення.

Вибір постачальників здійснюється після завершення плану надходження товарів на підприємство. 3 цією метою складається список можливих постачальників кожного виду товарів. Вибір постачальників покупцями здійснюється в тому випадку, коли немає монополії серед постачальників. Кількість постачальників, які будуть брати участь у поставках кожного виду товару, залежить від необхідної кількості товарів та кон'юнктури ринку. Ці питання повинні вирішуватися комерційною службою підприємств. Якщо підприємство закуповує товари в одного постачальника, то можна налагодити тісні ділові контакти і встановити взаємовигідні форми ділових відносин, пов'язаних з наданням споживачам знижок з ціни і додаткових видів обслуговування. Джерелами інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку товарів.

Якщо постачальників небагато (два-три), критеріями вибору найбільш придатного з них служать порівняльні виробничі можливості, ціни на товари, що закуповуються, надійність постачальників. 3 числа наявних на ринку обирається той постачальник, який найбільше відповідає переліченим критеріям. За інших однакових умов перевагу надають, як правило, місцевим постачальникам.

2. ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ

Україні, як і іншим державам з перехідною економікою, у спадщину від радянської державно-політичної системи лишилась сукупність відношень між підприємствами, не сумісна з конкурентним середовищем. У системі, заснованій на всебічному одержавленні майна і понадцентралізації, значно переважали величезні підприємства. У минулому СРСР підприємства, з чисельністю працівників більше 1000 чол. Виготовляли майже з всієї промислової продукції, концентрували 80% основних промислово-виробничих фондів, споживали більше 90% всієї електроенергії. Такий рівень концентрації був притаманний планово-директивній системі, теорія і практика якої виходила із уяви про економіку, як про єдиний комплекс. Маленькою кількістю великих підприємств зручно керувати, встановлювати їм планові завдання і нормативи, розділяти між ними ресурси.

Тому актуальним зараз є використання зарубіжного досвіду формування асортименту на такому рівні, щоб можна було задовольнити попит споживачів, завжди залишався деякий запас товарів, на такому рівні, щоб не виникло затоварення, нераціонального використання обмежених складських площ та заморожування обігових коштів.

В наших умовах найбільш поширена робота з постачальниками за договорами купівлі-продажу, майже не використовується обмін та повернення залежалих товарів, у той час як закордоном поширені договірні взаємозв’язки по договорам комісії, консигнації, широко використовуються можливості повернення та обміну товарів, які не користуються попитом. В Україні на таких умовах здебільшого працюють тільки великі супер- та гіпермаркети. У роздрібній торгівлі України малі підприємства з чисельністю працівників до 15 осіб складають майже 75%. Значна частина з них працює на межі збитковості. У той же час розвиток цивілізованої сфери обслуговування неможливий без наявності на споживчому ринку достатньої кількості конкурентоспроможних підприємств. Усе це обумовлює необхідність пошуку шляхів для забезпечення прибуткового функціонування суб'єктів ринку. Одним з них є створення різних видів об'єднань. І хоча на даний час багато підприємств роздрібної торгівлі належать окремим власникам, все помітнішою стає тенденція до їх об'єднання в різноманітні корпоративні чи договірні мережі. Значного поширення вони набули в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Корпоративна мережа магазинів являє собою об'єднання від декількох до десятків сотень і навіть тисяч магазинів роздрібної торгівлі, які належать одному власникові, мають централізоване управління, централізовані служби закупівлі товарів та постачання, пропонують однотипний асортимент товарів.

Корпоративні мережі мають ряд переваг перед незалежними торговцями. По-перше, завдяки своїм розмірам мережі мають можливість закуповувати величезні партії товарів за нижчими цінами. По-друге, вони можуть дозволити собі наймати спеціалістів з ціноутворення, просування, управління запасами та прогнозування збуту для всієї корпорації в цілому і кожного ринку окремо, де розташовані підлеглі магазини. І врешті, мережі дозволяють заощаджувати кошти, які витрачаються на просування товарів, оскільки загальні витрати на рекламу припадають на більшу кількість магазинів та велику кількість товарів.

У роздрібній торгівлі України вже розпочався процес створення корпоративних торгових мереж (передусім у найбільших містах), власниками яких є вітчизняні суб'єкти господарювання, а також іноземні компанії. Прикладом цього є мережі вітчизняних супермаркетів «Фуршет», «Велика кишеня», «Максі», «Мега Маркет», австрійських супермаркетів «Billa», спеціалізованих магазинів електроніки і побутової техніки російської компанії «Ельдорадо» та інші.

В Україні почали розвиватися й такі типи об'єднань, до складу яких входять роздрібні, оптові торговельні та виробничі підприємства і функціонують як єдина система.

3. ТОВАРНА ПОЛІТИКА ТА ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ НА ПРИКЛАДІ СУПЕРМАРКЕТУ «СІЛЬПО»

.1 ХАРАКТЕРИСТИКА СУПЕРМАРКЕТУ «СІЛЬПО»

«Сільпо» - це одна з найбільших в Україні мереж супермаркетів, яка нараховує 147 магазинів як у Києві, так і в регіонах України. Супермаркет «Сільпо» - це магазин самообслуговування, асортимент якого нараховує до 20 000 найменувань продуктів харчування та супутніх товарів залежно від розміру торгової площі магазина. Мережа «Сільпо» (додаток А) належить торгово-промисловому холдингу «Fozzy Group», який має значний досвід у сфері роздрібної торгівлі.

Цілями товариства є здійснення торговельної, комерційної, виробничої, науково-дослідної, благодійної діяльності з метою одержання прибутку та задоволенням інших потреб учасників. Підприємству надано право здійснювати такі види діяльності :

-        торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих та непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів;

-        консультаційні послуги;

         комерційна, маркетингова, посередницька діяльність;

         складські послуги.

Досліджуваний супермаркет «Сільпо» розташовано на першому поверсі торгівельного центру «Піраміда» за адресою м.Київ, вул. Мішуги, 4. Внутрішнє планування є компонентом успіху торговельної точки з неповторним інтер'єром і творчим ставленням до справи. У плануванні магазинів передбачено ефективне використання площ, вільне пересування покупців, майстерна викладка продукції, що сприяє максимальним продажам. Плануванням в універсамах мережі займаються власні фахівці, хоча в цілому також беруть участь і спеціалізовані фірми - виробники торговельного обладнання.

Конкуренція значна з боку супермаркету «Білла» (вул.Гришка,3), супермаркету «Рейнфорд» (Дніпровська наб., 33), магазину оптово-роздрібної торгівлі «Метро Cash & Carry» (просп. Петра Григоренка, 43).

Присутність поряд магазинів - конкурентів впливає на ціноутворення. Магазин повинен встановлювати ціни відповідно до умов місцевого ринку і гнучко реагувати на ситуацію зміни цін. Знання споживачів району обслуговування допомагає витримувати умови конкуренції з найближчими магазинами.

Основною цільовою групою є працюючі жінки 25-50 років з різним рівнем доходу, в меншому ступені - чоловіки-службовці такої ж вікової групи.

Магазин „Сільпо” працює цілодобово, без обіду та вихідних днів. Площа торгового залу 400 м2, на якій розташовані наступні відділи :

1.       М’ясна гастрономія;

2.       Молочні продукти;

.        Кондитерські вироби;

.        Ковбасні вироби;

.        Бакалійні товари;

.        Риба і рибні товари;

.        Лікеро-горілчані та безалкогольні напої;

.        Хлібобулочні вироби;

.        Плоди, овочі, гриби, екзотичні фрукти

.        Супутні товари.

У роботі над асортиментом покладається принцип переваг споживачів. Кількість товарних позицій в асортименті магазинів мережі визначається форматом. Оптимізація асортименту, що проводиться, пов’язана з постійним виведенням з реалізації марок і сортів, які не користуються попитом або нерентабельні для магазину. Регулярно проводяться маркетингові дослідження для складання "портрета" покупця: що він хоче купити, де, коли, який його споживчий кошик. Опитуванням споживачів займається власний відділ маркетингу, який регулярно надає керівництву дані про рівень задоволеності покупців покупками у кожному конкретному магазині. Асортимент повинен відповідати попиту.

У магазині "Сільпо" використовуються такі елементи обслуговування: безкоштовне паркування, обмін валют, банкомат, надання консультацій, проведення семплінгів та рекламних акцій для просування продукції і ознайомлення покупців з товаром, супутні товари, надання візків, робота без вихідних. На території магазинів розміщуються кіоски мобільного зв'язку і преси. Організовано власні м'ясні та кулінарні цехи.

Слід зауважити, що процес виробництва у стінах універсаму вимагає зваженого підходу. Це пов'язано з тим, що харчове виробництво потребує значних фінансових вкладень, площ, сертифікації виробництва за діючими нормами, проведения додаткового медичного і гігієнічного контролю. Тому доцільно залучати продукцію у магазини від тих постачальників, які вже якісно виробляють гастрономію, кулінарію (кухні напівфабрикатів, невеликі гастрономічні та кулінарні виробництва, продукція ресторанів).

Якісними параметрами бізнесу організації торгівлі є: продаж тільки якісних продуктів; прийнятні ціни; ввічливе обслуговування; вибір найкращого планування для магазину; створення усіх зручностей для паркування машин; наведення чистоти в торговельному залі; оснащення торговельним обладнанням; надання широкого спектру сервісних (додаткових) послуг; проведення контролю за торговельним об'єктом; підтримка контактів з постійними клієнтами; цільова реклама; робота з рекламаціями.

3.2 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОСТАЧАЛЬНИКІВ МАГАЗИНУ «СІЛЬПО»

Магазини «Сільпо» співпрацюють практично з усіма відомими виробниками. 80% усіх постачальників - це вітчизняні виробники. Імпорту в «Сільпо» все менше і менше. Українські виробники вже досить сильні, вони пропонують досить гарний товар і оптимальне співвідношення «ціна-якість».

Робота з постачальниками у «ФОЗЗІ-ФУД» здійснюється на таких принципах:

-        Забезпечення високої оборотності активів

-        Застосування системного підходу, який передбачає

-        Автоматизацію процесу роботи

-        Наявність класифікації постачальників і системи відпрацьованих підходів до роботи з постачальниками кожної групи (ліміти з заборгованості, типи контрактів, розміри відстрочки платежу.

Контракти на реалізацію продукції в мережі магазинів укладаються на таких умовах:

•        Оплата по факту постачання

•        Оплата з відстрочкою платежу на 7-60 днів.

Така орієнтація на «вигідного» постачальника приводить до певного звуження асортименту.

Для аналізу постачальників апельсинового соку було обрано чотири зразки торгових марок (додаток Б):

·        ТМ «Jaffa Select»

·        ТМ «Сандора»

·        ТМ «Rich»

·        ТМ «Мрія»

Характеристика зразку №1 (“Jaffa Select”):

·        Спосіб виготовлення (за даними виробника) - апельсиновий сік, відновлений з концентрованого соку;

·        Виробник - СП "Вітмарк-Україна"/ м.Одеса;

·        Ціна за 1літр -7,90грн.;

Характеристика зразку №2 (“Сандора”):

·        Спосіб виготовлення (за даними виробника) - апельсиновий сік, неосвітлений, відновлений;

·        Виробник - ВАТ "Сандора"/ с.Миколаївське, Миколаївська обл;

·        Ціна за 1літр -8,12грн.;

Характеристика зразку №3 (“Rich”):

·        Спосіб виготовлення (за даними виробника) - апельсиновий сік, відновлений з м’якоттю;

·        Виробник - ИП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"/ смт. Велика Димерка, Київська обл.;

·        Ціна за 1літр -7,73грн.;

Характеристика зразку №4 (“Мрія”):

·        Спосіб виготовлення (за даними виробника) - апельсиновий сік, відновлений з концентрованого соку;

·        Постачальник - ТОВ "МСТ Регіон"/ м.Київ, виготовлено на ВАТ "ПБК "Радомишль", Житомирська обл.;

·        Ціна за 1літр -7,54грн.;

Отже, було зроблено висновки (табл.2.1, додаток В).

За органолептичними властивостями, кращими видалися апельсиновий сік зразків №1та 3 - по 18 балів та оцінка Відмінно; зразок №2 отримали 17, і оцінку Добре; далі з 16-ма балами і оцінкою Задовільно - зразок апельсинового соку №4. За рівнем цін найкращим є постачальник зразку №4, але органолептичні показники не відповідають вимогам, тому зразок не буде користуватися попитом у покупців. Усі зразки отримали оцінку «добре» за показником відповідності маркування. За показником зручності фасування оцінку «відмінно» отримали постачальники зразків №1,2 і 3.

Так, як формування торгового асортименту в роздрібній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців, під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного i періодичного характеру споживання та різного діапазону цін. Тому, виходячи з вищесказаного неможливо однозначно визначити, який з постачальників є найвигіднішим.

3.3 АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА АСОРТИМЕНТУ МАГАЗИНУ «СІЛЬПО»

У роботі над асортиментом в магазинах «Сільпо» покладається принцип переваг споживачів. Кількість товарних позицій в асортименті магазинів мережі визначається форматом. Оптимізація асортименту, що проводиться, пов’язана з постійним виведенням з реалізації марок і сортів, які не користуються попитом або нерентабельні для магазину. Регулярно проводяться маркетингові дослідження для складання "портрета" покупця: що він хоче купити, де, коли, який його споживчий кошик. Опитуванням споживачів займається власний відділ маркетингу, який регулярно надає керівництву дані про рівень задоволеності покупців покупками у кожному конкретному магазині. Асортимент повинен відповідати попиту.

Магазини «Сільпо» співпрацюють практично з усіма відомими виробниками. 80% усіх постачальників - це вітчизняні виробники. Імпорту в «Сільпо» все менше і менше. Українські виробники вже досить сильні, вони пропонують досить гарний товар і оптимальне співвідношення «ціна-якість».

Формування торгового асортименту в роздрібній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців, під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного i періодичного характеру споживання та різного діапазону цін.

Робота з формування асортименту товарів повинна тривати безперервно, з дотриманням певних принципів, згідно з якими здійснюється розподіл товарів на підприємствах роздрібної торгівлі, запровадження для окремих магазинів оптимальної широти i глибини асортименту, добір y магазинах товарів за різними асортиментними ознаками.

Такими принципами є:

забезпечення відповідності товарного асортименту характеру i особливостям попиту населення з метою найбільш повного його задоволення;

визначення оптимальної широти і глибини асортименту товарів для кожного магазину з урахуванням їхньої товарної спеціалізації, типізації, зони діяльності та величини торговельної площі;

забезпечення постійної наявності y продажу сталого асортименту товарів відповідно до попиту населення;

- максимальне наближення до покупців товарів повсякденного попиту і простого асортименту та концентрація товарів складного асортименту y відносно невеликій кількості спеціалізованих i універсальних магазинів, які мають можливості для показу та реалізації всього асортименту товарів;

- економічна ефективність роботи магазину.

Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі потребує не тільки встановлення магазинам групового і видимого асортименту, раціонального розміщення його в окремих магазинах, але і постійного регулювання та систематичного контролю за дотриманням його повноти і стабільності. Це досягається шляхом розробки і впровадження в практику роботи магазинів обов’язкових асортиментних переліків товарів.

Асортимент товарів в магазинах з часом змінюється під впливом виробництва та купівельного попиту населення. Глибоке вивчення цих змін та врахування їх у повсякденній роботі дозволяє працівникам сфери торгівлі вносити відповідні корективи в асортиментні переліки товарів, формуючи оптимальний асортимент в магазинах.

Необхідність розробки асортиментних переліків зумовлена значним впливом на склад видової товарної номенклатури магазинів багатьох чинників. Це призводить до того, що роздрібні торговельні підприємства не завжди i не в повному обсязі враховують їх y процесі формування асортименту. Як наслідок, магазини з однаковим товарним профілем (груповим асортиментом), чисельністю обслуговуваного населення та зоною діяльності нерідко мають різну, часто нераціональну, видову номенклатуру товарів. Враховуючи це, для магазинів державної та кооперативної торгівлі були введені асортиментні переліки товарів, які розроблялися для кожного конкретного магазину з урахуванням його типізації, специфікації, розміру торгової площі, місця розташування та інших факторів.

Процес розробки асортиментних переліків відбувається y три етапи. На першому етапі затверджуються приблизні асортиментні переліки для основних груп магазинів із зазначенням основних споживчих комплексів і мікрокомплексів, товарних груп i назв товарів. Деталізація i уточнення приблизних асортиментних переліків з урахуванням специфічних особливостей діяльності конкретних регіонів досягається на другому етапі шляхом розробки типових асортиментних переліків. У них відображається тип підприємства, торгова площа, перелік споживчих комплексів, мікрокомплексів, товарних груп, a також найменувань товарів і кількість їх різновидів. На третьому етапі на основі типових переліків для кожного конкретного магазину розробляються і затверджуються обов’язкові асортиментні переліки. Вони враховують конкретні умови функціонування роздрібного торговельного підприємства і охоплюють: назву і тип магазину, його товарну площу, місце знаходження (населений пункт), найменування споживчих комплексів, мікрокомплексів, товарних груп, а також назви товарів, кількість їх різновидів, кількість товарних одиниць у магазині.

Маючи асортиментний перелік товарів, можна розрахувати коефіцієнти стійкості видового та внутрішньовидового асортименту товарів, які характеризують роботу комерційного апарату магазину з дотримання встановленого асортименту товарів і використовуються для контролю за станом асортименту товарів у магазині.

КСВ=ФК/НК.

Коефіцієнти стійкості видового асортименту можна розраховувати як для всього товарного асортименту, так і для асортименту товарів окремих груп, а коефіцієнти стійкості внутрішньовидового асортименту - для товарних видів, різновидів, найменувань. Величина коефіцієнтів знаходиться в межах від 0 до 1. При цьому, чим ближче коефіцієнт до одиниці, тим стійкіший асортимент магазину.

На стійкість асортименту впливають різні фактори господарської діяльності магазину, в т. ч. і випадкові (затримка відправки товарів постачальниками, порушення графіків завезення). Для усунення впливу випадкових факторів і більш об'єктивної оцінки товарного асортименту його стійкість доцільно визначати за окремі періоди за даними декількох перевірок. У цьому випадку коефіцієнти стійкості асортименту визначаються за формулою :

КСВ = ФК1+ФК2+…+ФКn ,× НК

де ФК1, ФК2,..., ФКn - фактична кількість видів, різновидів товарів, які були в продажу на дату перевірок; п - кількість перевірок.

При цьому чим більші період і кількість перевірок, тим достовірнішим буде розрахований коефіцієнт.

Використання у процесі аналізу матеріалів, які характеризують широту, глибину і стійкість асортименту, дозволяє працівникам торгівлі оцінити роботу з формування асортименту, зіставити асортимент однотипних магазинів і прийняти оперативні рішення щодо поліпшення комерційної роботи цих підприємств.

Асортиментний перелік затверджують магазину на один рік (сезон), після чого вносять корективи з урахуванням зміни купівельного попиту та кон'юнктури торгівлі, насичення товарного ринку, змін в асортименті товарів, що реалізуються, та ін. Перелік подається директору (завідувачу) магазину і працівникам і є основним робочим документом, згідно з яким формується асортимент товарів роздрібного торговельного підприємства.

Відповідальність за дотриманням вимог обов'язкового асортиментного переліку покладається на директора (завідувача) магазину. Працівники апарату управління (у споживчій кооперації - райспоживспілок, споживчих товариств) контролюють наявність у продажу товарів згідно з вимогами асортиментних переліків. За відсутності у продажу окремих товарів торговельні підприємства повинні вжити необхідних заходів для завезення їх у магазин.

Використання в практиці торгівлі обов’язкових асортиментних переліків, особливо в нинішніх умовах, дозволить забезпечити населення необхідним асортиментом товарів, вистояти в конкурентній боротьбі, покращити обслуговування населення.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На основі виконаної курсової роботи можна зробити наступні висновки.

Товарний асортимент - група товарів, тісно зв'язаних між собою схожістю функціонування.

Формування асортименту - процес добору і визначення номенклатури товарів за різними ознаками, спрямований на задоволення попиту населення і забезпечення високої прибутковості роботи підприємств торгівлі.

Робота з формування асортименту товарів повинна тривати безперервно, з дотриманням певних принципів, згідно з якими здійснюється розподіл товарів на підприємствах роздрібної торгівлі, запровадження для окремих магазинів оптимальної широти i глибини асортименту, добір y магазинах товарів за різними асортиментними ознаками.

Формування асортименту товарів у магазинах орієнтовано на максимальне задоволення попиту населення, що є основою прибуткової діяльності. У підприємствах роздрібної торгівлі, які розташовані у великих населених пунктах, де проживав значна кількість населення і сконцентрована розгалужена мережа підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту має враховувати принцип територіального розміщення магазинів різних систем і форм власності та раціональний розподіл товарів між ними. В умовах ринкової економіки основним регулятором цього процесу є конкуренція, яка дозволяв сформувати мережу підприємств роздрібної торгівлі з урахуванням фінансових можливостей, пішохідної доступності та середнього радіуса дії кожного магазину.

Одним із важливих елементів закупівельної роботи є виявлення та вивчення джерел закупівлі. До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарства, що виробляють різні товари народного споживання (АПК, легка промисловість, машинобудування й т.д.). До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходження, тобто тих або інших галузей народного господарства, різних сфер виробничо-економічної діяльності, що виробляють товари й послуги.

Основними джерелами формування асортименту є підприємства-виробники (підприємства легкої промисловості різних форм власності, підприємства важкої промисловості, для яких споживчі товари не є основними, фізичні особи, яким надано право на вирощення чи випуск продукції, сільськогосподарські підприємства) та оптові посередники (торгові будинки, оптові бази, склади-магазини, дочірні підприємства, товарні біржі).

Перевагами підприємств-виробників є більш низька ціна, скорочення часу товаропросування, створення умов для спільної співпраці щодо поновлення асортименту, забезпечення якості товару. Недоліками є необхідність закупівлі товарів великою партією та досить обмежений асортимент.

Переваги посередників: широкий асортимент, скороченні транспортні витрати, надання послуг щодо зберігання продукції, а також можливе надання знижок.

В умовах безперервного оновлення асортименту товарів, зростаючих вимог покупців до асортименту і якості товарів, питання правильного формування товарного асортименту для роздрібних торгових підприємств різних типів набувають виключно важливого значення. В той же час через кризу асортимент товарів у торговельних підприємствах бідніє. Купівельна спроможність населення скоротилася, і споживачі поступово починають відмовлятися від дорогих товарів. Саме тому підприємства намагаються урізноманітнити свій асортимент більш дешевими товарами. Для цього вони працюють з виробниками напряму. Торговельна націнка в умовах кризи зменшилася, але більшість товарів все одно подорожчала. Виторг торговельних підприємств упав, і вони змушені розривати контракти на постачання товарів, за які вимагають передоплату, а також не занадто ходових, котрі не обіцяють швидкого повернення вкладених грошей.

Об’єктом дослідження став магазин „Сільпо” ТОВ „ФОЗЗІ -ФУД” м. Києва, який є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та статутні рахунки в установах банку, круглі печатки та штампи зі своїм повним найменуванням та власною символікою, фірмовим бланком, товарний знак, є структурним підрозділом корпорації «Fozzy Group». Основними видами діяльності здійснення торговельної, комерційної, виробничої, науково-дослідної, благодійної діяльності з метою одержання прибутку та задоволенням інших потреб учасників.

Магазини «Сільпо» співпрацюють практично з усіма відомими виробниками. 80% усіх постачальників - це вітчизняні виробники. Імпорту в «Сільпо» все менше і менше. Українські виробники вже досить сильні, вони пропонують досить гарний товар і оптимальне співвідношення «ціна-якість».

Так, як формування торгового асортименту в роздрібній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців під час формування асортименту товарів необхідно забезпечити правильне поєднання товарів різної вартості, постійного i періодичного характеру споживання та різного діапазону цін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Підручник, навчальний посібник:

1.         Апопій В.В., Комерційна діяльність: Підручник. 2-е вид., перероблене, доповнене - Київ.: «Знання», 2008. - 558 с.

2.       Виноградська А.М., Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 807 с.

.        Войнаш Л.Г., Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 1 - Київ.:НМЦ „Укоопосвіти”, 2004. - 426 с.

.        Криковцева Н.О., Казакова О.Б., Комерційна діяльність. - Київ: Центр навчальної літератури, 2007, - 295 с.

.        Кучеренко В.Д., Ткаченко Н.Б., Маркетингова товарна політика: Підручник . - Київ: КНТЕУ, 2005 р.

6.       Харитонов Є.О., Цивільний кодекс. України. Науково-практичний коментар. - Київ: «Одисей»,2009. - 1200с.

7.       Загорна Т.О., Конкурентоспроможність підприємства: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 384с.

.        Панкратов Ф.Г., Комерческая деятельность: Учебник для вузов. - Москва: Маркетинг, 2000. - 580с.

9.       Половцева, Ф.П., Коммерческая деятельность :Учебник. - Москва: Инфра-М, 2005.

10.     Парамонова Т.Н., Красюк И.Н., Маркетинг в розничной торговле.- Москва: ФБК-Пресс, 2004.

11.     Голубков Е.П., Маркетинговые исследования: теория, практика и методология. -Москва: Финпресс, 2004

12.     Егоров В.Ф., Организация торговли. - Санкт-Петербург: «Питер - Принт», 2004.

.        Базилевич В.Д., Економічна теорія: Політекономія:Підручник. - Київ: «Знання», 2006

.        Апопій В.В., Організація торгівлі: Підручник.2-е вид., перероблене, доповнене. - К.: «Центр навчальної літератури», 2005

Закони України:

15.       Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України - Урядовий кур’єр. 2008р.

Інтернет-ресурси:

16.     Кабінет Міністрів України - #"579495.files/image002.jpg">

ДОДАТОК Б

Зразки апельсинового соку

ДОДАТОК В

Таблиця 2.1 Аналіз та бальна оцінка постачальників апельсинового соку