Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства

  • Вид работы:
    Курсовая работа (т)
  • Предмет:
    Финансы, деньги, кредит
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    60,2 Кб
  • Опубликовано:
    2012-11-20
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства















Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства

Зміст

прибуток фінансовий розподіл

Вступ

Розділ I. Методологічні основи формування та розподілу прибутку підприємств

.1 Економічна сутність та функції прибутку

1.2 Механізм формування прибутку підприємства

1.3 Розподіл та використання прибутку підприємства

Розділ II. Діагностика стану підприємства та аналіз показників формування та розподілу прибутку

.1 Організаційна характеристика Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

.2 Аналіз діяльності Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

.3 Аналіз формування та використання прибутку підприємства

Розділ III. Аналіз та удосконалення механізмів формування та розподілу прибутку

.1 Аналіз впливу прибутку на фінансовий стан підприємства

.2 Рекомендації по вдосконаленню формування та розподілу прибутку підприємства

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Прибуток - це багатозначний термін. Приблизно п'ятдесят років тому американський економіст Френк Найт, видатний дослідник цієї проблеми, у своїй енциклопедичній статті опублікував наступний вислів: «Можливо, не один економічний термін або поняття не використовується в такому неймовірному кількості загальновживаних значень, як прибуток». Це висловлювання не втратило своєї актуальності і сьогодні.

Проблеми визначення фінансових результатів діяльності та дослідження його функцій досліджувались в різні часи багатьма авторами. Вагомий внесок до вивчення формування фінансових результатів внесли вітчизняні вчені А.Ф. Балкін, Ф.Ф. Бутинець, З.В. Задорожний, Н.П. Кондраков, П.А. Костюк, В.Г. Лінник, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко та інші.

Ряд дослідників розглядають прибуток як поєднання різних елементів: винагороди за працю, доходів від інвестицій, плати за надання факторів виробництва, ренти від використання природних ресурсів або землі і т.д., тобто багато чого з того, що називається прибутком, є насправді відсоток, рента, заробітна плата, або доходи від факторів виробництва.

Ряд авторів розглядають прибуток як винагороду підприємця за подолання невизначеності, тобто за володіння здатністю орієнтуватися в економічній обстановці. Обрана тема є актуальною на сьогоднішній день, тому що функціонування всієї організації в цілому залежить від того, наскільки правильно на підприємстві формується і використовується прибуток. Правильний розподіл і використання прибутку частково впливає на економічну ситуацію в країні.

В умовах ринкових відносин підприємство повинне прагнути до отримання максимального прибутку, тобто до такого його обсягу, який дозволяв би підприємству не тільки міцно утримувати позиції збуту на ринку своєї продукції, а й забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції.

Тому кожне підприємство, перш ніж почати виробництво продукції, визначає який прибуток воно зможе отримати. Звідси прибуток є основною метою підприємницької діяльності, її кінцевим результатом.

Важливим завданням кожного господарюючого суб'єкта - одержати більше прибутку при найменших витратах шляхом дотримання строгого режиму економії у витрачанні коштів і найбільш ефективного їх використання.

Основне джерело грошових накопичень підприємства - виручка від реалізації продукції, а саме та її частина, яка залишається за вирахуванням витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції.

Метою даної роботи є розгляд планування і розподілу прибутку підприємства на прикладі Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"..

Об’єктом дослідження є прибуток підприємства.

Предметом дослідження є механізм формування та розподілу прибутку.

Основними завданнями роботи є:

. Розглянути прибуток як економічну категорію.

. Розглянути механізми формування та розподілу прибутку на підприємстві.

. Проаналізувати фінансовий стан Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод".

. Проаналізувати показники формування та розподілу прибутку в Відкритому акціонерному товаристві "Дослідний електромонтажний завод".

. Проаналізувати вплив прибутку на фінансовий стан підприємства.

. Виявити основні проблеми пов’язані з формуванням та розподілом прибутку в Відкритому акціонерному товаристві "Дослідний електромонтажний завод" та привести шляхи подолання виявлених проблем.

Розділ I. Методологічні основи формування та розподілу прибутку підприємств

.1 Економічна сутність та функції прибутку

Кінцевою метою і рушійним мотивом підприємницької діяльності є прибуток. У загальному вигляді під прибутком розуміється різниця між доходами і витратами виробництва.

Прибуток як економічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом поєднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб'єктів є готова продукція, яка стає товаром за умови її реалізації споживачеві [14, с. 245].

На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий дохід приймає форму прибутку. На ринку товарів підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Встановивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає одержання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції. Коли виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємець завжди ставить своєю метою прибуток, але не завжди її одержує. Якщо виторг дорівнює собівартості, то вдалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. При реалізації без збитків відсутній і прибуток як джерело виробничого, научно-технічного та соціального розвитку. При витратах, що перевищують виручку, підприємство одержує збитки - негативний фінансовий результат, що ставить підприємство в досить складне фінансове становище, не виключаючи банкрутство.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) без податку на додану вартість та акцизами і витратами на виробництво і реалізацію, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг) [19, с. 26-27].

З наведеного визначення випливає, що його походження пов'язане з отриманням валового доходу підприємством від реалізації своєї продукції (робіт, послуг) за цінами, що складається на підставі попиту і пропозиції. Валовий дохід підприємства - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат - являє собою форму чистої продукції підприємства, включає в себе оплату праці і прибуток.

Трудовий колектив зацікавлений як в підвищенні оплати праці, так і в зростанні прибутку, оскільки останній в умовах конкуренції є джерелом не тільки виживання, а й розширення виробництва, а отже, і зростання добробуту працівників підприємства, їх життєвого рівня. З цього також випливає, що маса прибутку і валового доходу характеризує не що інше, як розмір ефекту, отриманого в результаті виробничо-господарської діяльності підприємства.

Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо отримують суб'єкти господарювання, після реалізації продукції. Тільки після продажу, продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно він являє собою різницю між чистою виручкою (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і позабюджетні фонди) і повною собівартістю реалізованої продукції. Виходить, чим більше підприємство реалізує рентабельної продукції, тим більше отримає прибутків, тим краще його фінансовий стан. Тому фінансові результати діяльності слід вивчати в тісному зв'язку з використанням і реалізацією продукції.

Обсяг реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової і фінансової діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання [7, с. 216].

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує певні функції (див. рис 1.1).

Рис. 1.1 Функції прибутку

По-перше, характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства[2, с. 89]. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку впливають фактори, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства (див. рис. 1.2).

Рис. 1.2 Фактори, що впливають на зміну прибутку підприємства

Зазначені фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для отримання кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість обсягу реалізованої продукції та вартість витрат і ресурсів, що використовуються у виробництві[10, с. 48-51].

По-друге, прибуток виконує стимулюючу функцію. Її зміст полягає в тому, що вона одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного та соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.

По-третє, прибуток є одним з джерел формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування задоволення суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

В умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення до його отримання орієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібної споживачеві та одночасно зниження витрат на виробництво. З розвитком конкуренції цим досягається не тільки мета підприємництва, але й задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в цій сфери. Свою роль відіграють і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки в напрямку засобів, організації виробництва і збуту продукції [11, с. 412].

Економічна нестабільність, монопольне становище товаровиробників спотворюють формування прибутку як чистого доходу, приводять до прагнення одержання доходів головним чином в результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання має виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

Розглядаючи прибуток як економічну категорію, ми говоримо про неї абстрактно. Але при плануванні й оцінці господарської та фінансової діяльності підприємства, розподілі прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства, використовуються конкретні показники.

В умовах ринкових відносин підприємство повинне прагнути якщо не до одержання максимального прибутку, то принаймні до того обсягу прибутку, який дозволяв би йому не тільки міцно утримувати свої позиції на ринку збуту своїх товарів і надання послуг, а й забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції. В кінцевому підсумку це припускає знання джерел формування прибутку і знаходження методів по кращому їх використання.

У практичному плані прибуток представляє собою узагальнюючий показник результатів господарської діяльності підприємств будь-якої форми власності.

Розрізняють прибуток бухгалтерський та економічний .

Економічний прибуток - це різниця між виручкою і усіма витратами виробництва (зовнішніми і внутрішніми).

У бухгалтерському сенсі прибуток - це різниця між загальним виторгом і зовнішніми витратами.

У бухгалтерській практиці розрізняють і в процесі аналізу господарської діяльності використовуються наступні показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток[16, с. 41].

Валовий прибуток включає в себе фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати від позареалізаційних операцій (див. рис. 1.3).

Рис. 1.3. Структуро-логічна схема факторної системи валового прибутку

Чистий прибуток - прибуток, що залишається у підприємства, обчислюється як різниця між балансовою прибутком і величиною сплачених до бюджету податків з прибутку.

Пільгований прибуток - частина балансового прибутку, що не підлягає оподаткуванню за чинним законодавством.

Оподатковуваний прибуток - прибуток, що підлягає оподаткуванню за встановленими ставками.

1.2 Механізм формування операційного прибутку підприємства

В процесі управління прибутком підприємства головна роль відводиться формуванню прибутку від операційної діяльності. Операційна діяльність - це основний вид діяльності підприємства[20, с. 20-25]. Вона характеризується наступними особливостями:

. Операційна діяльність є головним компонентом всієї господарської діяльності підприємства, основною метою його функціонування. Відповідно прибуток від операційної діяльності при нормальних умовах функціонування займає найбільшу питому вагу в загальному об’ємі прибутку підприємства.

. Операційна діяльність носить пріоритетний характер по відношенню до інвестиційної, фінансової та іншими видами діяльності.

. Інтенсивність розвитку операційної діяльності являється основним параметром оцінки окремих стадій життєвого циклу підприємства. Відповідно можливості формування операційного прибутку на різних стадіях життєвого циклу підприємства визначають цілі та задачі не лише політики управління прибутком, але й напрямки стратегії розвитку підприємства.

. Господарські операції, що входять в склад операційної діяльності підприємства, носять регулярний характер. В порівнянні з операціями інших видів діяльності, частота операцій по ній найвища. Це визначає регулярність формування операційного прибутку в нормальних умовах господарювання підприємства.

. Операційній діяльності притаманний операційний ризик. Тому рівень прибутку від операційної діяльності повинен співвідноситися з рівнем операційного ризику.

Управління операційним прибутком охоплює велику кількість трансакцій, які виконуються на різних етапах руху грошових коштів, що надійшли від реалізації продукції, послуг, робіт, і забезпечують отримання чистого прибутку. У зв'язку з цим ос повною метою управління прибутком є оптимізація грошових надходжень та витрат, виявлення резервів та їх мобілізація.

Прибуток (збиток) від операційної діяльності розраховується у декілька етапів.

На першому етапі визначається чистий дохід від реалізації продукції шляхом коригування доходів від реалізації на суму непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

На другому етапі отриманий результат коригується на собівартість реалізованої продукції. В результаті розраховується валовий прибуток або збиток від реалізації продукції.

На третьому етапі валовий прибуток збільшується (зменшується) на суму іншого операційного прибутку (збитку), який отримується від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційної оренди активів, операційної курсової різниці, отримання штрафів, пені тощо.

На четвертому етапі визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності як різниця між результатом, отриманим на третьому етапі, та величиною адміністративних витрат і витрат на збут.

З урахуванням послідовності здійснення операційної діяльності, її циклічності, особливостей формування доходів і затрат, а також інших факторів, процес формування різних видів операційного прибутку може бути представлений в наступному вигляді (рис. 1.4).

З приведеної схеми ми бачимо, що в процесі здійснення операційної діяльності формується три види операційного прибутку:

. Маржинальний операційний прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за винятком суми змінних витрат.. Його розраховують за формулою:

, (1.1)

де  - сума маржинального операційного прибутку;

 - сума чистого операційного доходу;

 - постійні затрати.

. Валовий операційний прибуток. Його розрахунок здійснюється за формулою:

, (1.2)

де  - сума валового операційного прибутку;

 - сума чистого операційного доходу;

 - сукупні операційні затрати.

. Чистий операційний прибуток. Розраховується за формулою:

, (1.3)

де  - чистий операційний прибуток;

 - сума валового операційного доходу;

 - сума податку на прибуток та інших обов’язкових платежів.

Рис. 1.4 Схема формування різних видів операційного прибутку підприємства

Механізм управління операційним прибутком будується з урахуванням тісного взаємозв’язку цього показника з показниками об’єму реалізації продукції, доходів та витрат підприємства. Система цього взаємозв’язку отримала назву «взаємозв’язок витрат, об’єму реалізації та прибутку» (Cost-Volume-Profit Relationships), вона дає змогу виділити роль окремих факторів в формуванні операційного прибутку та забезпечити ефективне управління цим процесом на підприємстві.

В процесі управління формуванням прибутку на основі системи «взаємозв’язок витрат, об’єму реалізації та прибутку» підприємство вирішує ряд задач:

. Визначає об’єм реалізації продукції, який забезпечу беззбиткову операційну діяльність протягом короткого періоду.

. Визначає необхідний об’єм реалізації продукції, що забезпечує досягнення запланованої суми валового операційного прибутку. Графічно взаємозв’язок між плановими значеннями об’єму реалізації продукції та сумою валового прибутку представлено на рис. 1.5.

Рис. 1.5 Графік формування точки планового валового операційного прибутку

З наведеного графіка випливає, що при запланованому об’ємі реалізації продукції (ЗОР) підприємство може отримати певну суму валового операційного прибутку, на величину якого сума чистого операційного доходу буде перевищувати суму операційних затрат [20, с. 20-25].

. Визначає необхідний об’єм реалізації продукції, що забезпечує досягнення запланованої суми маржинального операційного прибутку. натуральний об’єм реалізації продукції, що забезпечує формування планової суми маржинального прибутку, можна визначити за наступною формулою:

, (1.4)

де  - натуральний об’єм реалізації продукції, що забезпечує отримання планового маржинального прибутку;

 - вартість об’єм реалізації продукції;

 - ціна одиниці продукції.

. Визначає можливі результати росту суми валового операційного прибутку при оптимізації співвідношення постійних та змінних операційних затрат.

Таким чином, механізм управління різними видами операційного прибутку, з використанням вищевказаної системи, заснований на його залежності від наступних факторів:

-        об’єм реалізації продукції;

-       суми чистого операційного доходу;

-       суми постійних та змінних витрат;

-       співвідношення постійних та змінних витрат та ін..

.3 Розподіл та використання прибутку підприємства

Розподіл і використання прибутку є найважливішим господарським процесом, що забезпечує покриття потреб підприємців і формування доходів держави.

Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб всіляко сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання. Однією з найважливіших проблем розподілу прибутку є оптимальне співвідношення частки прибутку, що акумулюється в доходах бюджету і залишається в розпорядженні господарюючих суб'єктів. Економічно обґрунтована система розподілу прибутку повинна гарантувати виконання фінансових зобов'язань перед державою і максимально забезпечити виробничі, матеріальні та соціальні потреби підприємства [13, с. 188].

Об'єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під його розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій його частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей її використання знаходиться в компетенції підприємства.

Принципи розподілу прибутку можна сформулювати таким чином:

-       прибуток, одержуваний підприємством у результаті виробничої, господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою і підприємством як господарюючим суб'єктом;

-       прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків і зборів, ставки яких не можуть бути вільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх обчислення і внесення до бюджету встановлюються законодавчо;

-       величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягу виробництва і поліпшення результатів виробничо-господарської та фінансової діяльності;

-       прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, в першу чергу спрямовується на накопичення, що забезпечує його подальший розвиток, і тільки в іншій частині - на споживання.

На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів. З неї стягуються санкції, що сплачуються в бюджет і деякі позабюджетні фонди.

Ніякі органи, в тому числі держава, не мають права втручатися в процес використання чистого прибутку підприємства. Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрями власного прибутку. Розвиток конкуренції вимагає необхідності розширення виробництва, його вдосконалення, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів.

Чистий прибуток є джерелом погашення власних оборотних коштів. Крім того, він направляється на сплату відсотків по кредитам, отриманим на заповнення нестачі власних оборотних коштів, на придбання основних засобів, а також сплату відсотків за простроченими і відстроченими кредитами.

Поряд з фінансуванням виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволення споживчих і соціальних потреб [11, с. 412]. Так, з цього прибутку виплачуються одноразові заохочення і допомоги, які виходять на пенсію, а також надбавки до пенсій, виробляються витрати по оплаті додаткових відпусток понад установлену законом тривалості, оплачуються витрати на безкоштовне харчування або харчування за пільговими цінами.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, служить не тільки джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку, а також матеріального заохочення, але і використовується у випадках порушення підприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів і санкцій.

Так, з чистого прибутку сплачуються штрафи при недотриманні вимог з охорони навколишнього середовища від забруднення, санітарних норм і правил, при завищенні регульованих цін на продукцію. З чистого прибутку стягується незаконно отриманий підприємством прибуток.

У випадках приховування прибутку від оподаткування також стягуються штрафні санкції, джерелом сплати яких є чистий прибуток.

Розподіл чистого прибутку відображає процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб виробництва та розвитку соціальної сфери.

В сучасних умовах господарювання держава не встановлюються яких-небудь нормативів розподілу прибутку, але через порядок надання податкових пільг стимулює напрямки прибутку на капітальні вкладення виробничого і невиробничого характеру, на благодійні цілі, фінансування природоохоронних заходів, витрат на утримання об'єктів і установ соціальної сфери та інше.

Розподіл чистого прибутку - один з напрямів внутрішньофірмового планування, значення якого в умовах ринкової економіки зростає. Порядок розподілу та використання прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства і визначається положенням, яке розробляється відповідними підрозділами економічних служб і затверджується керуючим органом підприємства. Відповідно до статуту підприємства можуть складати кошториси витрат, що фінансуються з прибутку, або утворювати фонди спеціального призначення: фонди нагромадження (фонд розвитку виробництва або фонд виробничого і науково-технічного розвитку, фонд соціального розвитку) і фонди споживання (фонд матеріального заохочення) [3, с. 78].

Кошторис витрат, що фінансуються з прибутку, включає витрати на розвиток виробництва, соціальні потреби трудового колективу, на матеріальне заохочення працівників і благодійні цілі [5, с. 2].

До витрат, пов'язаних з розвитком виробництва, належать витрати на науково-дослідні, проектні, конструкторські та технологічні роботи, фінансування розробки та освоєння нових видів продукції та технологічних процесів, витрати по вдосконаленню технології та організації виробництва, модернізації обладнання, витрати, пов'язані з технічним переозброєнням і реконструкцією діючого виробництва, розширенням підприємств. У цю ж групу витрат включаються витрати з погашення довгострокових позик банків і відсотків по ним. Тут же плануються витрати на проведення природоохоронних заходів та ін. Внески підприємств з прибутку в якості внесків засновників у створення статутного капіталу інших підприємств, кошти, що перераховуються спілкам, асоціаціям, концернам, до складу яких входить підприємство, також вважаються використанням прибутку на розвиток.

Розподіл прибутку на соціальні потреби включає витрати на експлуатацію соціально-побутових об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства, фінансування будівництва об'єктів невиробничого призначення, організації та розвитку підсобного сільського господарства, проведення оздоровчих, культурно-масових заходів тощо.

До витрат на матеріальне заохочення відносяться заохочення за виконання особливо важливих виробничих завдань. Виплата премій за створення, освоєння і впровадження нової техніки, витрати на надання матеріальної допомоги робітникам і службовцям, одноразову допомогу ветеранам праці, які виходять на пенсію, надбавки до пенсій, компенсація працівникам подорожчання вартості харчування в їдальнях, буфетах підприємства у зв'язку з підвищенням цін та ін.

Весь прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, поділяється на дві частини. Перша збільшує майно підприємства і бере участь в процесі накопичення. Друга характеризує частку прибутку, використовуваного на споживання. При цьому необов'язково весь прибуток, який спрямовується на накопичення, використовувати повністю. Залишок прибутку, невикористаного на збільшення майна, має важливе резервне значення і може бути в роки бути направлений для покриття можливих збитків, фінансування різних витрат.

Нерозподілений прибуток в широкому сенсі як прибуток, спрямовується на накопичення. Нерозподілений прибуток минулих років свідчать про фінансову стійкість підприємства та наявність джерела для подальшого розвитку [10, с. 48-51].

Таким чином, можна зробити висновок, що прибуток - це ключовий елемент функціонування як окремого підприємства так і економіки країна вцілому. На величину прибутку, головним чином, впливає виручка від реалізації товарів (робіт, послуг), на яку також впливає низка факторів виробничого та невиробничого характеру, які в тій чи іншій мірі залежать або не залежать від підприємства.

Основними джерелами формування прибутку є, по-перше, монопольний стан підприємства по випуску тієї чи іншої продукції або унікальність виробленого продукту чи надання послуги. По-друге, безпосередньо виробництво та реалізація товарів (робіт, послуг). По-третє, інноваційна діяльність підприємства.

Ключовим елементом діяльності підприємства є розподіл отриманого прибутку. Об’єктом розподілу є валовий прибуток, який розподіляється по статтям до бюджету держави та по статтях витрат підприємства.

Розділ II Діагностика стану підприємства та аналіз показників формування та розподілу прибутку

2.1 Організаційна характеристика підприємства

ВАТ "ДЕМЗ" - відкрите акціонерне товариство, зареєстроване 05.05.1994 року Змiївською районною державною адмiнiстрацiєю Харківської область. Зареєстрований та сплачений статутний капітал становить 85900 грн.

Вищим органом управління підприємством є загальні збори. В період мiж зборами управління підприємством здійснює голова правління, обраний загальними зборами та його заступники (див. рис.2.1).

Рис. 2.1 Організаційна структура відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

Середньооблікова чисельність штатних працiвникiв - 139чол. Фонд заробітної плати за 2011 р. складає 3554,5 тис грн., що у порiвняннi з 2009 р. збільшення становить 0,8%.

Основнi засоби вiдображенi у звiтностi за фактичною собiвартiстю за вирахуванням накопиченої амортизацiї. Нарахування амортизацiї основних засобів проводиться у вiдповiдностi з Українським податковим законодавством, методом зменшення залишку, шляхом використання встановлених норм до залишкової вартості основних засобiв на початок звітного періоду. Запаси включають сировину та матеріали, придані напівфабрикати, паливо, запасні частини, незавершене виробництво, тару, готову продукцiю, товари для перепродажу, МБП на складі. Запаси облiковуються за собiвартiстю. Собiвартiсть запасiв включає витрати на придбання, доставку та переробку. Готова продукцiя вiдображається за виробничою собiвартiстю. Вартiсть незавершеного виробництва включає прямi витрати та виробничi накладнi витрати. Матерiальнi цiнностi, що не мають реалiзацiйної вартостi, не визнанi активами. Грошовi кошти включають суму грошей в касi та на поточних рахунках в нацiональнiй валютi. Залишки iноземної валюти на рахунках вiдсутнi. Дебiторська заборгованiсть вiдображається за реальною вартiстю, тобто з вирахуванням сумнівних боргів. Складання безнадійної дебіторської заборгованості проводиться після прийняття рішення керівництвом, що борг безнадійний. Фiнансування дiяльностi здiйснюється госпрозрахунковим методом.

Основною продукцією, що виробляє підприємство, є устаткування та комплектуючі для потреб електроенергетики, як теплових так i атомних електростанцій. Розширення асортименту продукції та її модернiзацiї дають змогу на деякий час витримати конкуренцію з боку постачальників аналогічної продукції фiрми "Елокс" та фірми "Шкода". Цiни даних фiрм набагато дорожчі, а по технологiчностi продукцiя заводу набагато краща. Споживачами продукції для аграрного комплексу (зерносушарки, елеваторні комплекси, ґрунтообробне обладнання) є фермерськi господарства та приватнi пiдприємства України та країн СНД. Вiдсутнiсть кредитування взагалi та аграріїв зокрема, знижують попит на дану продукцію. Перевагами заводу є незначне зниження цiни та вiдпуск продукцiї з частковою відстрочкою платежу до нового врожаю.

Основнi засоби ВАТ ДЕМЗ розмiщенi за адресою: Харкiвська обл., Змiївський р-н, смт. Комсомольське, вул. Балаклiйське шосе 56 та частково - офісне примiщення вартiстю 508,3 тис. грн. за адресою: м. Харкiв, вул. Красношкiльна 16. Основнi виробничi засоби використовуються на 74,1%. Проведення капiтального будiвництва не планується окрiм закiнчення викупу землi. Екологiчних питання, що можуть позначитися на використаннi активiв пiдприємства - немає. Пiдприємство планує провести поетапну замiну старого обладнання на нове бiльш потужне по мiрi надходження грошових коштiв вiд реалiзацiї виробленою продукцiї.

.2 Аналіз діяльності Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

Щоб проаналізувати діяльність Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод", розглянемо загальні показники діяльності підприємства та проаналізуємо їх динаміку (табл. 2.1).

Таблиця 2.1Загальні показники діяльності підприємства

№ п/п

Показники

Фактичне значення показника

Зміни (+/-)

Темп росту, %



2009 рік

2010 рік



1

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.

18 118

18 966

+848

104,68

2

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.

15 153

15 805

+652

104,3

3

Середньооблікова чисельність штатних працiвникiв, чол.

153

139

-14

90,85

4

Фонд заробітної плати, тис. грн.

3525,3

3554,5

+29,2

100,83

5

Власний капітал, тис. грн.

9 165

9 966

+801

108,74

6

Необоротні активи, тис. грн.

-

-

-

-

7

Довгостроковові зобов’язання, тис. грн.

28

20

-8

0,71

8

Поточні зобов'язання, тис. грн.

1 843

1 470

-373

79,76


Дебіторська заборгованість, тис. грн.

4368

5226

+858

119,64


Запаси, тис. грн.

276

262

-14

94,93

9

Функціонуючий капітал, тис. грн.

3966

4623

+657

116,57


В ході аналізу ми виявили, що на 848 тис. грн. збільшилася виручка від реалізації та на 652 тис. грн. або на 4,3% зріс чистий дохід підприємства. Причиною цього є нарощення обсягів виробництва та збільшення рівня реалізації продукції. Цінова політика підприємства не змінилася, отже зростання цін не вплинуло на збільшення вищезазначених показників.

Власний капітал підприємства також характеризується позитивною динамікою. У звітному періоді він зріс на 8,74% або на 801 тис грн. за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів, тому зі збільшенням власного капіталу, зменшилися довгострокові та поточні зобов’язання на 8 тис. грн. та на 373 тис. грн. відповідно. Суттєво зменшилася кредиторська заборгованість, проте, незважаючи на скорочення середньооблікової чисельності, зріс фонд оплати праці, що свідчить про орієнтованість підприємства на підвищення соціальних стандартів [див. дод. А].

Дебіторська заборгованість у 2010 році зросла на 19,64%, що є негативним явищем, адже це може свідчити про необачну кредитну політику підприємства стосовно покупців. З іншого боку, підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться.

Функціонуючий капітал також зріс на 657 тис. грн., що вказує на зростання показників ліквідності та платоспроможності Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод".

Проаналізуємо майновий стан підприємства за наступними показниками:

. Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан основних засобів підприємства та повинен мати тенденцію до зменшення. Розраховується за формулою:

, (2.1)

де ЗОЗ - знос основних засобів;

ПВЗО - початкова вартість основних засобів.

. Коефіцієнт оновлення основних засобів показує яку частину основних засобів на кінець року складають оновлені основні засоби. Значення коефіцієнта повинно зростати:

, (2.2)

де ПВОЗНПП - початкова вартість нововведених основних фондів на початок року;

ПВОЗПП - початкова вартість усіх основних виробничих фондів на кінець року.

. Коефіцієнт вибуття основних засобів має бути меншим від коефіцієнта оновлення основних засобів:

, (2.3)

де ПВОЗВПП - початкова вартість основних фондів, що вибули .

Результати розрахунку вищенаведених показників розглянемо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз майнового стану відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

№ п/п

Показник

Роки



2008, %

2009, %

2010, %

1

Коефіцієнт зносу основних засобів

65,24

67,12

65,86

2

Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,35

0,84

4,73

3

Коефіцієнт вибуття основних засобів

0,41

0

0


Отримані дані свідчать про те, що підприємству необхідно переоснащення, адже у 2010 році застаріле обладнання становить 65,86%, що може негативно впливати на діяльність підприємства та зменшувати його привабливість для інвесторів. Коефіцієнт оновлення з кожним роком зростає: у 2009 році на 0,49%, а у 2010 році на 3,89 відсотків. З отриманих даних виходить, що оновлені основні засоби складають 4,73%. Коефіцієнт вибуття свідчить про те, що за останні два роки вибуття основних засобів не було.

Найважливішим показником фінансового стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо (табл.2.3).

Розрахуємо показники ліквідності Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод" (рис. 2.2).

Таблиця 2.3 Методика розрахунку та нормативні значення показників ліквідності

№ п/п

Показник

Формула для розрахунку

Нормативне значення

1

2

3

4

1                Коефіцієнт поточної ліквідності    ,

де ОА - оборотні активи;

ПЗ- позикові кошти.> 1,5


2                Коефіцієнт швидкої ліквідності      ,

де ОА - оборотні активи;

З - запаси;

ВМП - витрати майбутніх періодів;

ПЗ - поточні зобов’язання.0,6-0,8


3                Коефіцієнт абсолютної ліквідності               ,

де ГК - грошові кошти;

ПЗ - поточні зобов’язання.0,2-0,35


4                Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів            ,

де ВОА - власні оборотні активи;

ОА - оборотні активи.> 0,6



Рис. 2.2 Динаміка показників ліквідності Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

Проаналізувавши отримані показники, можна зробити наступні висновки:

. Коефіцієнт поточної ліквідності відповідає нормативним значенням в усіх аналізованих періодах. Отримані значення свідчать, що підприємство своєчасно сплачує свої борги.

. Коефіцієнт швидкої ліквідності значно перевищує норму, проте це не є негативним фактором діяльності підприємства, адже отримані дані свідчать про, що у разі падіння товарообігу підприємство в змозі покрити свої зобов'язання перед кредиторами. Високе значення коефіцієнта швидкої ліквідності є ознакою низького фінансового ризику і добрих можливостей для залучення додаткових фінансів.

. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в усіх аналізованих періодах відповідає нормативу. Значення показника свідчить про те, що, наприклад, у 2010 році підприємство могло погасити за рахунок високоліквідних активів 20% короткотермінових фінансових зобов'язань.

. Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів також відповідає нормативу, що свідчить про спроможність підприємства не стати банкрутом у разі тривалого технічного переоснащення або труднощів зі збутом продукції. Високий коефіцієнта певною мірою знижує ризик, пов'язаний з наявністю застарілих (чи таких, що швидко старіють) виробничих машин та обладнання.

Проведемо аналіз ліквідності балансу, щоб перевірити синхронність надходження і витрачання фінансових ресурсів, тобто здатність підприємства розраховуватися за зобов'язаннями власним майном у визначений періоду часу (табл.2.3):

де А1 - найбільш ліквідні активи;

А2 - активи, що швидко реалізуються;

А3 - активи, що повільно реалізуються;

А4 - активи, що важко реалізуються;

П1 - термінові пасиви;

П2 - короткотермінові пасиви;

П3 - довгострокові пасиви;

П4 - постійні пасиви.

Таблиця 2.3 Баланс ліквідності Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод" на 2010 рік.

Актив

Сума

Пасив

Сума

Платіжний надлишок(+), нестача(-)


На початок року

На кінець року


На початок року

На кінець року

На початок року

На кінець року

А1

663

316

П1

1843

1470

-1180

-1154

А2

3946

4729

П2

0

0

+3946

+4729

А3

1200

1048

П3

28

20

+1172

+1028

5227

5363

П4

9165

9966

-3938

-4603

Баланс

11036

11456

Баланс

11036

11456

 


Виходячи з наведених даних можемо зробити висновок, що в короткостроковому періоді поточних платежів недостатньо для виконання поточних зобов’язань, проте порівняння А2 і П2 та А3 і П3 свідчить про збільшення ліквідності балансу в майбутньому.

Щоб детальніше розглянути перспективну платоспроможність підприємства, розрахуємо показники фінансової стійкості (табл.2.4):

. Коефіцієнт фінансової автономії:

, (2.4)

де ВК - власний капітал;

ВБ - валюта балансу.

Нормативне значення >0,5.

. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу:

, (2.5)

де ПК - позикові кошти.

Нормативне значення 0.5.

. Показник фінансового левериджу:

 (2.6)

Нормативне значення >0.25.

. Коефіцієнт фінансового ризику :

 (2,7)

Нормативне значення не повинно перевищувати 0.5.

Таблиця 2.4 Показники фінансової стійкості Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

№ п/п

Показники

Роки



2008

2009

2010

1

Коефіцієнт фінансової автономії

0,86

0,83

0,87

2

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

0,14

0,17

0,13

3

Показник фінансового левериджу

0,17

0,2

0,15

4

Коефіцієнт фінансового ризику

0,16

0,2

0,15


В ході аналізу ми виявили, що коефіцієнт фінансової автономії у 2010 році в порівнянні з попередніми періодами зріз, що свідчить про ріс фінансової стійкості, стабільності та незалежності підприємства від позикових коштів. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу відповідає нормативу і у 2010 році становить менше ніж у попередніх роках, що свідчить про зменшення позикового капіталу в балансі підприємства. Показник фінансового левериджу також зменшився. Зменшення даного показника, яке ми спостерігаємо аналізуючи дані балансу свідчить про позитивні зміни на підприємстві. Коефіцієнт фінансового ризику має тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і - кредиторів, тобто про підвищення фінансової стійкості.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства [6, с. 184]. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності:

1. Коефіцієнт оборотності активів (рис. 2.3):

, (2.8)

де ЧД - чистий дохід від реалізації товарів;

ВБп - валюта балансу на початок періоду;

ВБк - валюта балансу на кінець періоду.

Рис. 2.3. Динаміка коефіцієнту оборотності активів

У 2009 році даний коефіцієнт зменшився за рахунок зменшення чистого доходу від реалізації продукції, проте із зменшенням собівартості продукції та інших витрат, у 2010 році даний показник почав рости, що свідчить про підвищення ефективності використання активів підприємства.

. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (рис. 2.4):

, (2.9)

де КЗп - кредиторська заборгованість на початок періоду

КЗк - кредиторська заборгованість на кінець періоду.

Рис. 2.4. Динаміка коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості

З отриманих даних розрахуємо середню кількість днів для оплати рахунків кредиторів. Так, у 2008 році даний період становить 24 дні, у 2009 році - 41 день, у 2010 році - 38 днів. Ріст даного коефіцієнту у 2010 році свідчить про ефективну діяльність підприємства, подальший ріст даного показника буде свідчити про можливість підприємства вчасно розраховуватися зі своїми зобов’язаннями.

. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (рис. 2.5):

, (2.10)

де ДЗп - дебіторська заборгованість на початок періоду;

ДЗк - дебіторська заборгованість на кінець періоду.

Рис. 2.5. Динаміка коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості

Використовуючи, цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться на грошові кошти. Для цього розділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками: у 2008 році - 85 днів, у 2009 році - 108 днів, у 2010 році - 107 днів. Отримані дані свідчать, що у 2009 році збільшився період оборотності дебіторської заборгованості, що є негативним фактором діяльності підприємства. Так як обсяги виробництва у 2009 році скоротилися, то причинами такої динаміки є неплатоспроможність дебіторів, що є дуже ризиковим для підприємства.

. Коефіцієнт оборотності власного капіталу (рис. 2.6):

, (2.11)

де ВКп - величина власного капіталу на початок періоду;

ВКк - величина власного капіталу на кінець періоду.

Рис. 2.6. Динаміка коефіцієнта оборотності власного капіталу

Чим вище значення даного показника тим вища ефективність використання власного капіталу, а отже і діяльності підприємства в цілому. Прискорення оборотності власного капіталу зумовлює збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства та вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва. Коливання коефіцієнта оборотності у аналізованому періоді незначні, у 2009 спостерігається незначне зменшення, проте це не впливає на діяльність підприємства.

Для більш повного аналізу фінансового стану підприємства розрахуємо показники рентабельності (табл. 2.5):

. Рентабельність продукції:

, (2.12)

де ВПЗ - валовий дохід (збиток);

СР - собівартість реалізованої продукції.

. Рентабельність діяльності:

, (2.13)

де ЧП - чистий прибуток (збиток);

ЧД - чистий дохід від реалізації продукції.

. Рентабельність активів:

, (2.14)

де ЧП - чистий прибуток (збиток);

ВБ - валюта балансу на початок та кінець періоду.

. Рентабельність власного капіталу:

, (2.15)

де ЧП - чистий прибуток (збиток);

СВВК - середня вартість власного капіталу.

Таблиця 2.5 Показники рентабельності Відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

№ п/п

Показники

Роки



2008, %

2009,%

2010, %

1

Рентабельність продукції

50

29

70

2

Рентабельність діяльності

8

4

5

3

Рентабельність активів

12

5

7

4

Рентабельність власного капіталу

13

7

8

В ході аналізу ми спостерігаємо однакову динаміку всіх показників у 2009 році падіння, а у 2010 році збільшення. Це пов’язано із ростом собівартості продукції у 2009 році на 1276 тис. грн. У 2009 році підприємство понесло збитки у розмірі 613 тис. грн. Ріст показників у 2010 році викликаний зменшенням собівартості на 2435 тис. грн., збільшенням об’ємів реалізації та збільшенням прибутку на 1159 тис. грн.

.3 Аналіз формування та використання прибутку підприємства

Аналіз формування і розподілу прибутку починається з оцінки динаміки показників прибутку за звітний період. При цьому порівнюються основні фінансові показники за минулий і звітний періоди, розраховуються відхилення від базової величини показників і з'ясовується, які показники зробили найбільший вплив на прибуток (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 Формування та розподіл прибутку відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

№ п/п

Стаття

Роки

Відхилення (+,-), тис. грн.



2009, тис. грн.

2010, тис. грн.


1

2

3

4

5

1

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

18118

18966

+848

2

Податок на додану вартість

2965

3161

+196

3

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

15153

15805

+652

4

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

11732

9297

-2435

5

Валовий прибуток (збиток)

3421

6508

+3087

6

Інші операційні доходи

697

270

-427

7

Адміністративні витрати

2113

2519

+406

8

Витрати на збут

1249

2411

+1162

9

Інші операційні витрати

612

545

-67

10

Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток/збиток)

144

1303

+1159

11

Фінансові витрати

7

-

-7

12

Інші витрати

5

-

-5

13

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток/збиток)

144

1303

+1159


Фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток/збиток)

-613

801

+1414

14

Податок на прибуток від звичайної діяльності

757

502

-255

15

Чистий (прибуток/збиток)

-613

801

+1414


В ході аналізу ми бачимо, що всі доходи, крім прибутку від операційної діяльності збільшилися. На такі зміни вплинули такі фактори:

-       зниження собівартості реалізованої продукції на 2435 тис. грн.;

-       зменшення інших операційних витрат на 67 тис. грн.;

-       зменшення фінансових витрат на 7 тис. грн.;

-       зменшення інших витрат на 5 тис. грн.;

-       зменшення суми податку на прибутку від звичайної діяльності на 255 тис. грн.

Причиною росту адміністративних витрат є збільшення витрат на оплату праці. Витрати на збут збільшилися за рахунок збільшення об’ємів готової продукції

Проаналізуємо витрати на виробництво, щоб виявити за якими напрямками та в яких розмірах направляється прибуток підприємства (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Аналіз витрат відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

№ п/п

Показник

2009 рік

2010 рік

Відхилення



Тис. грн.

Доля в загаль-ному об’ємі, %

Тис. грн.

Доля в загаль-ному об’ємі, %

(+,-), тис. грн.

(+,-), %

1

Матеріальні витрати

6865

45,6

5720

39,2

-1145

-6,4

2

Витрати на оплату праці

3588

23,8

3799

26

+211

+2,2

3

Відрахування на соціальні заходи

1322

8,8

1463

10

+141

+1,2

4

Амортизація

335

2,2

509

3,5

+174

+1,3

5

Інші операційні витрати

2955

19,6

3119

21,4

+164

+1,8

6

Разом

15065

100

14610

100

-455

 


В звітному періоді матеріальні витрати скоротилися на 6,4% за рахунок скорочення вартості сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. В 2010 році оплачено штрафних санкцій за порушення чинного законодавства в сумі 56,1 тис грн., що вплинуло на ріст інших операційних витрат на 1,8%.

Розглянемо за допомогою діаграми яку частку займає кожна стаття витрат у структурі витрт підприємства у 2010 році(рис. 2.6).

Рис. 2.6. Структура витрат у 2010 році відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

Найбільшу частину витрат займають матеріальні витрати 39%, які входять до складу собівартості продукції. Матеріальні витрати - витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, придбані у сторонніх організацій паливо і енергію, тару, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, використані в операційній діяльності підприємства. Більша частина прибутку підприємства спрямовується саме на матеріальні витрати, адже вони є основою діяльності підприємства.

Розрахуємо вплив зміни розміру адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат на розмір прибутку. За допомогою наступної адитивної моделі:

, (2.16)

де - адміністративні витрати звітного періоду;

- витрати на збут у звітному періоді;

 - інші операційні витрати звітного періоду;

 - адміністративні витрати попереднього періоду;

 - витрати на збут у попередньому періоді;

 - інші операційні витрати попереднього періоду.

Провівши відповідні розрахунки було встановлено, що перевитрати по непрямим витратам у звітному періоді привели до зниження прибутку на 1501 тис. грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що відкрите акціонерне товариство "Дослідний електромонтажний завод" ефективно працює про що свідчать показники ліквідності, у звітному періоді вони зросли і свідчать про здатність підприємства своєчасно розраховуватися зі своїми поточними зобов’язаннями за рахунок високоліквідних активів. баланс ліквідності свідчить, що в майбутньому показники ліквідності будуть зростати, а отже підприємство буде діяти ефективно та безперебійно.

Аналіз осноаних показників діяльності також свідчить про ефективну діяльність відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод":

-       збільшилася чиста виручка від реалізації товарів;

-       збільшився функціонуючий капітал;

-       зросла кількість виготовленої продукції;

-       довгострокові та поточні зобов’язання скоротилися.

Коефіцієнт автономії та фінансового ризику відповідають нормативам та свідчать про ріст фінансової стійкості підприємства. Рентабельність та оборотність також зросли у 2010 році.

Прибуток підприємства зріс, на що вплинули викладені у розділі фактори. Витрати підприємства в поточному році характеризуються незначним ростом, проте це не вплинуло на діяльність підприємства, так як суттєво скоротилися матеріальні витрати, які займають найбільшу частку у структурі витрат підприємства, таке скорочення виникло в результаті зниження собівартості та інших факторів.

Розділ III. Аналіз та удосконалення механізмів формування та розподілу прибутку

.1 Аналіз впливу прибутку на фінансовий стан підприємства

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується ним самостійно і направляється на подальший розвиток підприємницької діяльності. Ніякі органи, в тому числі держава, не мають права втручатися в процес використання чистого прибутку підприємства. Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрями власного прибутку. Розвиток конкуренції викликає необхідність розширення виробництва, його вдосконалення, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів.

Відповідно до цього, у міру надходження, чистий прибуток підприємств направляється: на фінансування НДДКР, а також робіт по створенню, освоєнню і впровадженню техніки; на вдосконалення технології та організації виробництва, на модернізацію обладнання, поліпшення якості продукції; технічне переозброєння, реконструкцію діючого виробництва. Чистий прибуток є джерелом поповнення власних обігових коштів. Крім того, вона направляється на сплату відсотків по кредитам, отриманим на заповнення нестачі власних оборотних коштів, на придбання основних засобів, а також сплату відсотків за простроченими і відстроченими кредитами.

Поряд з фінансуванням виробничого розвитку прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямовується на задоволення споживчих і соціальних потреб. Так, з цього прибутку виплачуються одноразові, а також надбавки до пенсій; дивіденди по акціях і вкладах членам трудового колективу в майно підприємства. Виробляються витрати з оплати додаткових відпусток понад установлену законом тривалості, оплачується житло, надається матеріальна допомога, витрати на безкоштовне харчування або харчування за пільговими цінами (виключаючи спеціальне харчування окремих категорій працівників, що відносяться на витрати виробництва відповідно до чинного законодавства).

Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство повинно прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і споживання з тим, щоб враховувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулювати і заохочувати результати праці працівників підприємства.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, служить не тільки джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку, а також матеріального заохочення, але і використовується у випадках порушення підприємством чинного законодавства для сплати різних штрафів і санкцій. Так, з чистого прибутку сплачуються штрафи при недотриманні вимог з охорони навколишнього середовища від забруднення, санітарних норм і правил. При завищенні регульованих цін на продукцію (роботи, послуги) з чистого прибутку стягується незаконно отримана підприємством прибуток [8, с. 271-276].

У випадках приховування прибутку від оподаткування або внесків до позабюджетних фондів також стягуються штрафні санкції, джерелом сплати яких є чистий прибуток.

Одним із основних показників фінансової стійкості та стабільності є рентабельність. Проаналізувавши її показники, можна діти до висновку, що зі зменшенням чистого прибутку у 2009 році, зменшилась і рентабельність:

-        рентабельність активів зменшилась на 7%;

-       рентабельність діяльності на 4%;

-       рентабельність власного капіталу не 6%.

Такий же вплив мало скорочення чистого прибутку на показники оборотності: зі збільшенням чистого прибутку у 2010 році на 652 тис. грн., збільшилися всі розраховані у попередньому розділі показники.

Таким чином, можна зробити висновок, що прибуток відіграє ключову роль в розвитку підприємства і є основним джерелом фінансування витрат. Підприємство повинно знаходити шляхи його збільшення, щоб і в подальшому нарощувати виробничі потужності.

.2 Рекомендації по вдосконаленню формування та розподілу прибутку підприємства

В аналітичній частині курсової роботи з'ясовано, що основними причинами скорочення прибутку відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод" в 2009 році є зменшення виручки від реалізації продукції, товарів, послуг та ріс собівартості. Як показав аналіз результатів маркетингового дослідження, проведеного в 2009 році силами самого підприємства, зменшення виручки від реалізації перш за все пов'язане з розвитком конкуренції в галузях діяльності здійснюваних даним підприємством, відтоком частини споживачів послуг відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод", звуження ринку збуту. Звідси випливає, що обладнання простоює, а витрати на його обслуговування залишаються колишніми.

Керівництво підприємства має чітко уявляти, за рахунок яких джерел ресурсів організація буде здійснювати свою діяльність і в які сфери діяльності буде вкладатися капітал. Турбота про фінанси є відправним моментом і кінцевим результатом діяльності будь-якого підприємства.

Перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в діяльності підприємства. Необхідно здійснювати крутий поворот в інтенсифікації виробництва, переорієнтувати підприємство на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання.

В умовах переходу до ринкової економіки дуже важливі заходи науково-технічного характеру. Найважливішим фактором підвищення ефективності виробництва був і залишається науково-технічний прогрес. Недостатньо стимулювалася розробка та впровадження заходів по новій техніці - оновлена техніка в 2010 році становить лише 4%. В сучасних умовах формування ринкових відносин потрібні революційні, якісні зміни, перехід до нових технологій, переозброєння на основі новітніх досягнень науки і техніки. Колектив підприємства, його керівники головну увагу приділяють матеріальному стимулюванню праці, про що свідчить зменшення чисельності робітників на 14 осіб та збільшення фонду оплати праці на 29,2 тис. грн. Більша частина прибутку після сплати податків направляється до фонду споживання. Очевидно, що підприємству потрібно приділяти належну увагу розвитку виробництва на перспективу і направляти необхідні кошти на нову техніку, оновлення виробництва, на освоєння та випуск нової продукції.

Крім цього, необхідно створити організаційні передумови, економічні та соціальні мотивації для творчої праці працівників. Корінні перетворення в техніці і технології, мобілізація всіх, не тільки технічних, але й організаційних, економічних і соціальних чинників створюють передумови для значного підвищення продуктивності праці. Належить забезпечити впровадження новітньої техніки і технології, широко застосовувати на виробництві прогресивні форми наукової організації праці, удосконалювати її нормування, домагатися зростання культури виробництва, зміцнення порядку, дисципліни, стабільності трудових колективів.

Таким чином, можна зробити висновок, що на підприємстві відкрите акціонерне товариство "Дослідний електромонтажний завод" необхідно направляти кошти в:

) фонд розвитку матеріально-технічної бази, з метою освоєння випуску нових видів продукції, і зниження собівартості;

) фонд матеріального заохочення.

Дані заходи в перспективі дозволять значно поліпшити конкурентоздатність відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод" за рахунок використання досягнень науково-технічного прогресу і збільшення продуктивності праці.

За своєю природою інвестиції поділяються на виробничі, комерційні, фінансові, соціальні, інтелектуальні і т.д. За цільовим призначенням їх можна поділити на такі види:

а) оновлення наявної матеріально-технічної бази підприємства;

б) нарощування виробничої потужності підприємства;

в) витрати, не пов'язані зі зміною фінансових результатів діяльності (будівництво житла, об'єктів соцкультпобуту, витрати на екологію і т.п.);

г) довгострокові фінансові вкладення в акції інших підприємств, корпоративні спільні підприємства, що забезпечують гарантовані джерела доходів або поставок сировини, збуту продукції і т.д.;

д) нематеріальні активи.

Інвестиції мають велике значення не тільки для майбутнього стану підприємства, а й для економіки країни в цілому. З їх допомогою здійснюється розширене відтворення основних засобів, як виробничого так і не виробничого характеру, зміцнюється матеріально-технічна база суб'єкта господарювання. Це дозволяє підприємствам збільшувати обсяги виробництва продукції, покращувати умови праці та побуту працівників. Від них залежать собівартість, асортимент, якість, новизна продукції, її конкурентоспроможність.

В інвестиційному процесі важливий не тільки екстенсивний метод розвитку, тобто кількісне зростання інвестицій, але і їх якісне зростання, що особливо важливо. Високий технічний склад капіталу або наукомісткі високотехнологічні інвестиції якраз відображає їхні якісні сторони. Кількісний ріст інвестицій забезпечується на підприємстві мобілізацією коштів за рахунок скорочення невиробничих витрат.

Для прийняття рішень про капітальні вкладення підприємству необхідно порівняти суму витраченого фізичного та інтелектуального капіталу з документальним прибутком, який може бути отриманий в майбутньому. Часто майбутні прибутки від капіталовкладень можуть виявитися вище або нижче, ніж очікувалося. Так з'являється необхідність враховувати подібну невизначеність і зв'язані з нею фінансові й інші ризики. Ризиковий бізнес є найбільш ефективною формою організації інвестиційних проектів. Але з точки зору промислового підприємства він має великий недолік, що полягає в занадто високому ступені підприємницького ризику. Крім того, розгляд інвестиційної практики підприємств показало, що немає стандартних рішень по інвестиціях і кожен інвестиційний процес, як правило, вимагає особливого підходу.

Таким чином, слід зазначити, що на підприємстві відкрите акціонерне товариство "Дослідний електромонтажний завод"можна застосувати наступний механізм удосконалення використання прибутку - створення інвестиційного фонду. Фонд створюється шляхом придбання фізичними або юридичними особами інвестиційних паїв таких фондів - за винятком державних органів.

У процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємство ВАТ "Дослідний електромонтажний завод" має самостійно визначити обсяг, напрямки, розміри та ефективність інвестицій і на свій розсуд залучити на договірній, переважно конкурсній, основі (у тому числі через торги підряду) фізичних та юридичних осіб, необхідних йому для реалізації інвестицій.

Основними шляхами вдосконалення формування та розподілу прибутку є розвиток інвестиційної діяльності та направляння прибутку в фонд розвитку матеріально-технічної бази, що приведе до переоснащення підприємства більш новим та економним устаткуванням, яке дозволить виробляти конкурентоздатну продукцію та зменшить її собівартість, що в свою чергу й приведе до збільшення прибутку відкритого акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод".

Висновки

В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку - це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток - найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя.

Аналіз і цільове планування таких показників як прибуток і рентабельність є невід'ємною частиною стратегії підприємства щодо управління прибутком. Виконання стратегії управління прибутком здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи постійну платоспроможність підприємств, шляхом оперативного фінансового планування.

Для забезпечення фінансової безпеки в процесі формування політики розподілу прибутку необхідно вирішити наступні завдання:

-        забезпечити отримання власниками необхідної норми прибутку на інвестований капітал;

-       визначити пріоритетні цілі стратегічного розвитку підприємства за рахунок частки прибутку, яка капіталізується, створити умови стимулювання трудової активності і додатково соціального захисту працівників;

-       визначити необхідні розміри резервного і інших фондів підприємства.

В ході аналізу було виявлено, що у 2010 році майже всі показники характеризуються позитивною динамікою. Однак показники оборотності та рентабельності зростають повільніше від інших. На такі значення коефіцієнтів вплинув розмір чистого прибутку. Таким чином, щоб покращити існуючі результати діяльності ВАТ "Дослідний електромонтажний завод" необхідно здійснити заходи по збільшенню чистого прибутку, удосконаленню його формування та розподілу між виробничими фондами.

Щоб вирішити поставлені завдання необхідно:

. Суворе дотримання укладених договорів на виконування робіт.

. Проведення масштабної та ефективної політики у галузі підготування персоналу, що є особливою формою вкладення капіталу.

. Необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху обігових коштів, скороченню усіх видів запасів, досягати максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживачів.

. Також, не останнє місце займає збільшення обсягу продукції шляхом більш повного використання виробничих потужностей підприємства.

.Скорочення витрат на виробництво, шляхом збільшення рівня продуктивності праці, економічного використання сировини, матеріалів, палива, електроенергії, обладнання.

.Скорочення невиробничих витрат та виробничого браку.

.Застосування сучасних механізованих та автоматизованих засобів для.

.Розглянути та усунути причини появи перевитрачання фінансових ресурсів на комерційні витрати.

. Підвищувати інвестиційну діяльність.

Виконуючі вищезазначені рекомендації підприємство матиме змогу отримувати максимальний прибуток від реалізації продукції. Чим забезпечить ефективну діяльність, нарощення потужностей та розвиток ВАТ "Дослідний електромонтажний завод" в майбутньому.

Список використаних джерел

1. Бланк И. Основы финансового менеджмента / Бланк И. - К. : Ника - центр, 2001. - Т. 1. - 592 с.

. Бугріменко Р. Обґрунтування критеріїв та системи показників оцінки ефективності політики фінансування обігових активів [Електронний ресурс] / Р.М. Бугріменко, Л.І. Безгінова, Ю.Э. Чирва // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг (Збірник наукових праць ХДУХТ) 2008. - Вип.1. - С.200 . - с.89.

. Гридчина М. Финансовый менеджмент: Курс лекцій / Гридчина М. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: МАУП, 2002. - с.78.

. Данилюк М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. / Данилюк М., Савич В. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - с.86.

. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 // Все про бухгалтерський облік. - 2009 р. - №20. - С.2.

. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності./ Кононенко О., Маханько О. - Х. : Фактор, 2012. - 208 с. - с.184.

. Подольська В.О. Фінансовий аналіз : навч. посібник. / Подольська В.О., Яріш О.В. - К. : Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с. - с. 216.

. Сорока Р. Визначення джерел формування обігового капіталу підприємства / Р.Сорока // Економіка, планування та управління в лісовиробничому комплексі. - Науковий вісник. - 2007. - вип. 17.1. - С.271-276.

. Сук Л. Облік продажу основних засобів / Л.Сук // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2010. - № 6 (255). - С. 24-26.

. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз : навчальний посібник / Шеремет О.О. - К. : 2005. - 196 с. - с.48-51.

. Білик М.Д. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / [Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю.] - [2-ге вид., без змін.]. - К.: КНЕУ, 2007.- 592 с. - с.412.

. Мних Є. В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. / Є.В. Мних, Н.С. Барабаш. - К.: КНЕУ, 2010. - 412 с. -с.88.

. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. / Р.О.Костирко. - Х.: Фактор, 2007. - 784 с.-с.188

. Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз / В.О. Подольська, О.В. Яріш. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с. -с.245

. Дубницький В.І., Левчук О.Г. Управління прибутком в умовах зв’язано-диверсифікованих систем.// Вісник економічної науки України.- 2006.- №2.

. Лисенко Ю.Г. Економіка і кібернетика підприємства: Сучасні інструменти управління: Монографія - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД»,2006. -с.41.

. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Г.Г.Кірейцева.- К.:ЦУЛ.-2005. - 520с.-с.88.

. Белов М.А. Москалюк В.Е. «Підприємницька діяльність», Навчальний посібник -2002. -620с. -с.451.

. Экономика предприятия. Под ред. проф. Н.А. Сафронова. М., Экономист - 2006. - 251с. -с.26-27.

. И.А. Бланк. «Управление прибылью», Учебное пособие -2007. -768с. -с.20-25;с.400-416.

Похожие работы на - Фінансовий аналіз формування та розподілу прибутку підприємства

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!