Класифікаційні
групи
|
Типи робочих
місць
|
За типом виробництва
|
Одиничне (універсальне)Серійне
(спеціалізоване)Масове (спеціальне)
|
За числом виконавців
|
Індивідуальне Колективне
(бригадне)
|
За рівнем механізації
та автоматизації
|
Ручне Механізоване Напівмеханізоване
Автоматизоване
|
За місцем розташування
|
У приміщенні
На відкритій місцевості
На висоті
Під землею
|
За кількістю змін
|
Однозмінне
Багатозмінне
|
За часом функціонування
|
Постійне
Тимчасове
|
За кількістю обладнання,
що обслуговується
|
Одноверстатне
|
За видом операцій
|
Основне
Допоміжне
|
За ступенем спеціалізації
|
Універсальне
Спеціалізоване
Спеціальне
|
За ступенем рухомості
|
Рухоме
Стаціонарне
|
За основною робочою позою
|
Сидячи
Стоячи
Змінна поза
|
2.
Організація і обслуговування
робочих місць
Важливим елементом організації праці на підприємстві є вдосконалення
планування, організації і обслуговування робочих місць з метою створення на кожному
з них необхідних умов для високопродуктивної праці.
Робоче місце — це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників,
оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка
виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно.
Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування,
оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування
й атестації.
Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі
матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного
оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони.
В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній
площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній
зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.
Велике значення має раціональне технологічне й організаційне оснащення
робочих місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням,
технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними
матеріалами, запасними частинами та устаткуванням для їх зберігання і розміщення,
а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою
тощо).
Оснащення робочих місць масових професій може здійснюватися за типовими
проектами, в яких ураховані необхідні рекомендації щодо оснащення і планування робочих
місць даного виду. Використання типових проектів сприяє впровадженню досягнень науки
і передового досвіду в процесі організації робочих місць, знижує трудомісткість
роботи, дозволяє підвищити рівень організації трудових процесів.
Велике значення в організації праці має обслуговування робочих місць,
тобто забезпечення їх протягом робочої зміни сировиною, матеріалами, заготі1вками,
транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо.
Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями:
• енергетична — забезпечення робочих місць електроенергією, стисненим
повітрям, парою, водою, а також опалення виробничих приміщень;
• транспортно-складська — доставка предметів праці до робочого місця,
вивезення готової продукції і відходів виробництва, зберігання, облік і видача матеріалів,
сировини та інших цінностей;
• підготовчо-технологічна — розподіл робіт за робочими місцями; комплектування
технічної документації; підготовка інструменту та допоміжних матеріалів; інструктаж
виконавців щодо передових методів праці;
• інструментальна — зберігання, застосування, комплектування і видача
на робочі місця всіх видів інструменту, пристроїв, технологічного оснащення;
• налагоджувальна — налагодження і регулювання технологічного устаткування;
• міжремонтна — профілактичне обслуговування;
• контрольна — контроль якості сировини, напівфабрикатів і готових
виробів;
• облікова — облік бракованої продукції та аналіз причин браку, профілактичні
заходи для підвищення якості продукції та ін.
Всі ці функції мають виконуватися безперебійно і в певних організаційних
формах, таких як стандартне, планово-попереджувальне, чергове обслуговування робочих
місць.
Для забезпечення збалансованості між кількістю робочих місць і наявними
трудовими ресурсами, раціональнішого використання резервів виробничого потенціалу
та підвищення продуктивності праці застосовують атестацію і паспортизацію робочих
місць.
3.
Умови праці та формування робочих
місць
Умови праці — це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних,
психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених
рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища
та впливають на здоров'я і працездатність людини (рис. 3.1).
Рис.
3.1. Класифікація умов праці.
Працездатність
визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить
від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану
здоров'я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).
Відповідно
до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого середовища, що впливають
на працездатність людини в процесі виробництва:
• фізичне
зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням
вантажів, натисненням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом
певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне
і дуже сильне;
• нервове
напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність
управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя і здоров'я людей
під час виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне,
середнє, підвищене;
• робоче
положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів виробництва). Розрізняють
робоче положення обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;
• монотонність
роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів).
Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;
• температура,
вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси за Цельсієм, відсоток
вологості, калорії на 1см2 за хвилину). Стадії впливу зазначених факторів поділяються
на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;
• забруднення
повітря (вміст домішок в 1м3 або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь
забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;
• виробничий
шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений
і сильний шум;
• вібрація,
обертання, поштовхи (амплітуда на хвилину, градуси і кількість обертів або поштовхів
за хвилину). Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;
• освітленість
у робочій зоні (в люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча.
На працездатність
людини також впливають особистісні фактори: її настрій, ставлення до праці, стан
здоров'я та ін.
Фактори
виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі.
Психологічна
межа характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих
відчуття дискомфорту.
Фізіологічна
межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи.
Кожний
із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив ураховується
окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.
4.
Атестація робочих місць за умов
праці
ЗАГАЛЬНІ
ПОЛОЖЕННЯ. Атестація робочих місць за умовами працi проводиться на підприємствах
i в організаціях незалежно від форми власності й господарювання, де технологічний
процес, використовуване обладнання, установки, прилади та апарати, сировина та матеріали
є потенційними шкідливими та небезпечними виробничими факторами, що можуть несприятливо
впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків як зараз, так i в майбутньому.
Основна
мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або повно важенним органом
i працюючим у сфері реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове
пенсійне забезпечення ,пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестацiя
робочих мiсць передбачає:
- виявлення
шкідливих та небезпечних факторів i причин формування несприятливих умов працi;
- санітарно-гігієнічне
дослідження факторiв виробничого ередовища, важкості й напруженостi трудового процесу
на робочому місці;
- комплексну
оцінку факторiв виробничого середовища i характеру працi на відповідність їх характеристик
стандартам безпеки працi, будівельним та санітарним нормам i правилам;
- визначення
ступеню шкідливості і небезпечності працi та її характеру за гігієнічною класифікацією;
- обгрунтування
віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкiдливими), важкими
(особливо важкими) умовами праці;
- визначення
права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
- визначення
i реалізацію технічних i організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію умов
та характеру працi.
Робоче
місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу всіх факторів виробничого
середовища і трудового процесу на працюючих. На підставі комплексної оцінки робочі
місця відносяться до одного із видів умов праці:
• з особливо
шкідливими й особливо важкими умовами праці;
• зі
шкідливими і важкими умовами праці;
• зі
шкідливими умовами праці.
Ці дані
заносяться до Карти умов праці.
За результатами
атестації складаються переліки:
• робочих
місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право
на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
• робочих
місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи
щодо їх поліпшення.
Умови
праці визначаються певними критеріями факторів виробничого середовища і трудового
процесу (додаток).
На кожному
робочому місці на працездатність впливають, здебільшого, декілька факторів, а не
всі, і їх вплив можна подати через інтегральну оцінку умов праці. Крім особистих
факторів, вплив яких неможливо врахувати прямими показниками, а лише через показники
приросту виробітку за одиницю часу в разі незмінних умов виробничого середовища
і якісного стану робочої сили.
Практика
підприємств свідчить про те, що оцінка поліпшення умов праці може бути здійснена
шляхом зіставлення фактичних умов праці з нормативними, прийнятими для базового
періоду.
В сучасних
умовах господарювання все більшого значення набуває проблема поліпшення умов праці
не за рахунок компенсаційних виплат, а шляхом впровадження нової техніки, технологій,
оздоровлення виробничого середовища, врахування вимог естетики праці.
Період
переатестації визначається самим підприємством у колективному договорі ,але не повинен
перебільшувати 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації
покладається на власника підприємства.
ОРГАНIЗАЦIЯ
РОБОТИ ПО АТЕСТАЦIЇ. Для організації та проведення атестацiї керівник пiдприємства
видає наказ, в якому:
- зазнаються
основа та завдання атестацiї;
- затверджуються
склад, голова i секретар постійно діючої атестаційної комісії, визначаються її повноваження;
- визначаються
терміни i графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах пiдприємства
;
- визначаються
взаємодія із зацікавленими державними органами i громадськими організаціями (експертизою
умов праці, санітарно-епідеміологічною службою - СЕС);
- визначаються
проектні чи науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов працi i
участі в розробці заходів що до усунення шкідливих виробничих факторів.
До складу
атестацiйної комiсiї рекомендується включити головних спеціалістів, працівників
відділу кадрів, працi i заробітної плати, охорони працi, членів громадських організацій
та інших.
Атестаційна
комісія:
- здійснює
організаційне i методичне керівництво та контроль за ходом проведення роботи на
всіх етапах;
- формує
правову i нормативно-довiдкову базу i організує її вивчення;
- визначає
i залучає необхідні організації для виконання спеціальних робіт;
- органiзує
виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з їх експлуатацією,
визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;
- складає
перелік робочих мiсць, що підлягають атестації;
- порівнює
застосовуваний технологічний процес, склад обладнання, використовувані сировину
i матеріали із передбаченими у проекті;
- визначає
обсяг необхідних досліджень шкідливих i небезпечних факторів виробничого середовища
та органiзує їх дослідження;
- прогнозує
та виявляє наявність шкiдливих i небезпечних факторiв на робочих місцях ;
- встановлює
згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довiдком (ЄТКД) відповідність найменування
професій i посад працівників, зайнятих на цих робочих мiсцях, характеру фактично
виконуваних робiт ;
- складає
Карту умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих мiсць
(додаток 1);
- проводить
атестацію i складає перелiк робочих мiсць, виробництв, професiй та посад з несприятливими
умовами працi;
- уточнює
діючі i вносить пропозиції на встановлення нових пільг i компенсацій залежно від
умов працi, визначає втрати на ці цілі;
- організує
розробку заходів щодо покращання умов працi i оздоровлення працiвникiв.
Висновки
Отже, важливим елементом організації праці на підприємстві є вдосконалення
планування, організації і обслуговування робочих місць з метою створення на кожному
з них необхідних умов для високопродуктивної праці.
Робоче місце - це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників,
оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка
виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно.
Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування,
оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування
й атестації.
Умови праці — це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних,
психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених
рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища
та впливають на здоров'я і працездатність людини.
Атестація
робочих місць за умовами працi проводиться на підприємствах i в організаціях незалежно
від форми власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання,
установки, прилади та апарати, сировина та матеріали є потенційними шкідливими та
небезпечними виробничими факторами, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я
працюючих, а також їхніх нащадків як зараз, так i в майбутньому.
Основна
мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або повно важенним органом
i працюючим у сфері реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове
пенсійне забезпечення ,пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Список використаних джерел та літератури
1.
Завіновська Г. Т. Економіка праці:
Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 200с.
2.
http://library.if.ua/book/40/2676.html
5.
http://ua.textreferat.com/referat-1325.html