Актуальні питання щодо комерціалізації українських винаходів у контексті міжнародних відносин

  • Вид работы:
    Статья
  • Предмет:
    Мировая экономика, МЭО
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    11,06 Кб
  • Опубликовано:
    2017-09-11
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Актуальні питання щодо комерціалізації українських винаходів у контексті міжнародних відносин

Національний університет «Одеська морська академія»












Актуальні питання щодо комерціалізації українських винаходів у контексті міжнародних відносин



Бельо Л.Ю., старший викладач

кафедри цивільного і трудового права

Стаття присвячена дослідженню механізмів створення та впровадження в обіг винаходів українських учених на внутрішньому ринку та досягнення рівня конкурентоздатності держави на світовому ринку.

Ключові слова: винахід, комерціалізація, бюджетні пріоритети, конкурентоздатна країна, венчурне фінансування, стартап, інновації.

Статья посвящена исследованию механизмов внедрения в оборот изобретений украинских ученых на внутреннем рынке и достижение уровня конкурентоспособности государства на мировом рынке.

Ключевые слова: изобретение, коммерциализация, бюджетные приоритеты, конкурентоспособная страна, венчурное финансирование, стартап, инновации.L.Yu. CURRENT ISSUES OF COMMERCIALIZING UKRAINIAN INVENTIONS IN CONTEXT OF INTERNATIONAL RELATIONSarticle deals with research of mechanisms for introducing inventions of Ukrainian scientists in domestic market and reaching a level of competitive country in global market.words: invention, commercialization, budget priorities, competitive country, venture capital financing, startup, innovations.

Постановка проблеми. На сучасному етапі економіку України складають, насамперед, малий та середній бізнес. Для розбудови стабільної держави, зростання надходжень до бюджету необхідно заохочувати інноваційних діячів та інноваційні компанії, які складатимуть основу економічного розвитку держави.

Від напряму розвитку науки залежить добробут держави та усього суспільства. Сам по собі винахід не принесе ніякого прибутку без його комерціалізації. Процес упровадження нових технологій та розробок є досить ризиковим. Тому держава має подбати про нього, надавати підтримку, в першу чергу, фінансову, забезпечити правове регулювання та сприяти отриманню матеріальної вигоди субєктам.

У країнах із високим рівнем науково-технічної діяльності - вищий рівень виробництва та потужніша економіка. Ці чинники зумовлюють необхідність удосконалення правової охорони обєктів промислової власності не тільки на національному рівні, а й на міжнародному, оскільки ці обєкти стали цінним товаром і на міжнародному ринку. Попит на винаходи постійно зростає, тому що зумовлюється інтенсивним розвитком світової промисловості та економіки.

Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» у статті першій дає загальне визначення поняття «винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології» [1]. У сучасному українському законодавстві визначення терміну «комерціалізація» немає, але тотожний йому - «залучення інтелектуальної власності до господарського обороту».

Українськими та іноземними вченими досліджується поняття «комерціалізація». Г.Л. Ступні- кер під комерціалізацією обєктів інтелектуальної власності розуміє процес активної реалізації технологічного капіталу підприємства як складової його інтелектуального капіталу з метою підвищення прибутку і забезпечення зростання ринкової капіталізації підприємства [2, с. 166].

О.В. Камянська комерціалізацією вважає взаємовигідні дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар із метою отримання прибутку чи іншої ринкової вигоди [3].

С.Ю. Бут визначає, що обєкт інтелектуальної власності створюється для того, щоб бути використаним, впровадженим і принести певну користь, додатковий прибуток [4, с. 49].

Н.П. Мешко, П.В. Робота вказують, що метою здійснення процесу комерціалізації є отримання прибутку або іншої економічної вигоди. Це можливо за умов використання обєктів інтелектуальної власності у власній діяльності або ж через передавання або продаж прав на їх використання третій стороні. Автори розшифровують процес комерціалізації, як взаємовигідні дії всіх учасників процесу трансформації інтелектуальних напрацювань у товар [5, с. 40].

Процес комерціалізації є доволі складним, оскільки до нього залучено багато учасників та можливостей, тому він вимагає певних спеціальних навичок, таких як ринкова стратегія, оцінювання ринку, розроблення продукції, виробництво, бухгалтерський облік, фінанси тощо [4].

Процес комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності у сфері технологій повинен сприяти ефективному використанню державних коштів, швидко реагувати на безперервні зміни на світовому ринку, адаптуватися до його потреб та змушувати винахідництво постійно удосконалюватися [3].

Задля успішної комерціалізації винаходів вимагається у процесі інтелектуальної діяльності застосування новітніх форм, методів, шляхів практичного застосування результатів наукових досліджень та розробок. Нормативно-правова база України, що регулює відносини у цій сфері, також вимагає удосконалення та переробки.

Володимир Семиноженко, колишній голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (перейменоване на Державне агентство з питань електронного урядування) зауважив, що зростання ВВП передових країн на 60-80% повязано з наукою: «Спочатку створюються інститути ризикованого фінансування у вигляді державних грантів, у вигляді підтримки посівної стадії. І тільки потім винаходи перетворюються на цікаві для бізнесу. Проте ані системи посівного фінансування, ані венчурного фінансування, які необхідні, щоб наука перейшла у бізнес, у нас немає. Немає взагалі «довгих грошей», яких потребують складні проекти. Банківські кредити абсолютно нікого не влаштовують, адже вони в Україні є захмарно дорогими» [6].

Наукові розробки мають величезний потенціал, але вони не використовуються на повну силу для просування України на передові місця серед інших націй з інтелектуальним капіталом та новою глобальною економікою знань [7, с. 99].

Механізму комерціалізації винаходів, що працював би, на українському ринку сьогодні немає, тому українські кадри мають два шляхи розвитку: перший - отримувати допомогу у вигляді іноземних інвестицій, внаслідок чого винаходи українських учених набувають іноземного «громадянства»; та другий - власними зусиллями винахідників (матеріальними, інтелектуальними) створювати український комерційний внутрішній ринок винаходів. Варто зазначити, що у будь-якому випадку винаходи українських учених принесуть користь та гордість за національні кадри.

Статистика свідчить, що в Україні багато талановитих кадрів, але можливостей реалізації потенціалу майже немає. Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» у статті 34 зазначає: «Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності (крім видатків на оборону) у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України» [8].

За даними Державної служби статистики станом на 2014 рік кількість організацій, які виконують наукові дослідження й розробки - 999, а питома вага підприємств, що займалися інноваціями всього 16,1%. Питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП - 0,70%.

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації - 12,1%. Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової - 2,5% (найнижча з 2000 року [10, с. 129, 287]. Такі невтішні показники необхідно змінювати.

Україна поступово втрачає позиції у світовому рейтингу інноваційності країн «The Global Innovation Index». Він щорічно складається спеціалістами Корнельського університету, біз- нес-школи INSEAD та Всесвітньої організації інтелектуальної власності WIPO. У 2013 році Україна посіла 71 місце серед 142 країн світу, у 2012 році - 63 місце. Таким чином, країна опинилася між Тунісом та Монголією. При цьому Україна є одним із лідерів за інноваційністю у групі з 36 країн із середньо-низьким рівнем доходу.

З такими позиціями повязані декілька проблем. Основна - це фінансова, бо звичайне «вливання» грошей у систему проблем не вирішить. У міжнародному співробітництві існує бізнес-фінансування інноваційної діяльності, що передбачає послаблення для бізнесу, який фінансує дослідницькі проекти, університети тощо. Існує й організаційний аспект, тобто безпосередня участь у проекті Академії наук України та галузевої академії. Має бути посилення проектного підходу, прозорість надання та витрати коштів. Є дані, що в Україні є 40 пріоритетних, наукових напрямів, у той час як у Росії - вісім, а у Німеччині - пять. Таке розосередження не є перспективним. Наявні ресурси необхідно застосовувати цілеспрямовано. Інший аспект - бюджетні пріоритети. Існує статистика, що свідчить про зростання видатків на державну службу та падіння фінансування науки, освіти й подібних галузей [9].

Щоб бути конкурентоздатними, потрібно вибрати пріоритетні сфери для української науки. Визначення наукових пріоритетів можливе згідно з трьома критеріями. Проект допомагає населенню України (дітям і дорослим), має комерційну цінність та може створити нові робочі місця для українців, є важливим із наукової точки зору.

Потрібно визначити пріоритетні сфери для української науки, які будуть економічно важливими. Найбільш перспективними є такі наукові сфери: біоінформатика (Україна є лідером у кібернетиці); метали та інші матеріали; космос (головна перевага України); титанові продукти, що відповідають стандартам авіабудівної промисловості; медичні стандарти: GLP - Good Laboratory Practice (позитивна лабораторна практика), GMP - Good Manufacturing Practice (позитивна виробнича практика), навколишнє середовище [7, с. 104-105].

Таким чином, у ході формування бюджету держава має переглянути політику та пріоритети для подальшого економічного розвитку стосовно науки, винаходів, інновацій.

Доктор фізико-математичних наук Максим Стріха так висловлюється про сучасний стан науки в Україні: «У нас все ще добра фундаментальна наука: у ряді напрямів навіть провідна.

І якщо нам ще якось вистачає на фундаментальні результати, то для дослідницько-конструкторських розробок треба на порядок більше коштів - щоб винахід довести до зразка... Якщо в Україні є наука, то інноваційної системи немає зовсім. У нас є наука, але немає звязків між наукою і бізнесом» [9]. винахід міжнародний ринок український

Тобто, у нашої держави є можливість розробляти технології, а не купувати їх.

Науковець, розробник роботів Дмитро Дзюба має гарні ідеї, розробки, але є ряд суттєвих проблем, що штовхають його до реалізації своїх проектів за кордоном: «Не дуже легко щось в

Україні організувати через нашу специфіку організації податків, реєстрації підприємців тощо. Це не спонукає до роботи, бо в Україні все потрібно робити з нуля. При цьому немає жодних проблем зробити це в іншій країні дешево й якісно. Так, як це можна зробити в Китаї» [9].

Доки наші спеціалісти будуть вимушені вдаватися до таких дій, наша держава буде продовжувати «падати» у рейтингу інноваційних країн, рівень життя не покращуватиметься, та буде і надалі відбуватися відтік кадрів. Єдине, що тримає їх в Україні, - це гарні школи та досвідчені спеціалісти, що й досі працюють в Україні.

Фахівці компанії «Майкрософт», яка не перший рік підтримує інноваційні проекти, кажуть, що в Україні не бракує людей, які мають ідеї: згідно з їхніми оцінками у нас є близько 100 тисяч розробників-програмістів. Представник «Майкрософт» Віктор Цикунов стверджує: «Інновація - реалізована ідея, а успішна інновація - це реалізована ідея, що адаптована і використана. З ідеями у нас дуже добре. Є величезна кількість студентів, дослідників, наукових співробітників, які є авторами унікальних інновацій. Але як реалізувати ідею? Стартапам набагато легше жити за кордоном. Щоб бути реалізованими, вони їдуть за кордон. Як зробити, щоб інновація мала реалізацію в Україні? Потрібна підтримка і держави, і бізнесу, який працює в Україні» [9].

Сучасні передові стартапи були створені на просторі України нашими співвітчизниками та стали кращими в Європі і реалізованими на Заході. Такі з них: Petcube - пристрій, що дозволяє через мобільний додаток дистанційно слідкувати, спілкуватися та грати в лазерні ігри з домашніми тваринами; інтернет-освіта - один із головних стартапів Preply, Coursmos, CourseYard; стартапи платіжних послуг «Казначей» (створена одеськими авторами), Wishround; рекламні - Clickky; інформаційні - Skidka.ua; охорони і безпеки приміщень, пошукові, моніторингу - YouScan; доставки, комфорт, система «умного дома», Augmented Pixels - технології «дополненной реальности». Всі рішення, народжені українськими авторами, мають попит на внутрішньому ринку та викликають інтерес іноземних партнерів.

Для розвитку інноваційної структури України було запропоновано переформатувати національну інноваційну модель розвитку в мережу регіональних інноваційних систем зі створенням глобального віртуального майданчику для спілкування новаторів та бізнесу. Таким майданчиком може стати «Біржа бізнес-активів» (ББА), проект якої було презентовано ще у вересні 2013 року. Програму розроблено у рамках проекту «Сприяння економічному розвитку та зайнятості», що реалізується в Україні німецьким товариством міжнародного співробітництва «Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH». ББА - електронний майданчик торгівлі бізнес-активами, де інвестори та новатори можуть спілкуватися один із одним та укладати угоди, користуючись послугами акредитованих консультантів, брокерів та арбітражу.

Ідея авторів - комерціалізувати інновації та бізнес-ідеї, що сьогодні є необхідною умовою економічного розвитку; налагодити комунікацію між сторонами інноваційного процесу, створити організований ринок інновацій та передумови для стандартизації і сертифікації інноваційного продукту, чого немає в Україні.

В Україні існує центр, що містить внески та інвестиції в українські наукові розробки на користь української науки та української high-tech промисловості - Українського науково-технологічного центру (УНТЦ). Український науково-технологічний центр, створений у 1993 р. з метою нерозповсюдження зброї масового знищення і переходу до самодостатності, інвестував більше 160 млн. доларів США, які було вкладено в більше ніж 1 000 проектів, що фінансуються Європейським Союзом, США і Канадою. Центр має 178 організацій партнерів (урядові та комерційні фірми), котрі вклали понад 50 млн. доларів США. Засоби, які використовує УНТЦ для досягнення цілей: науково-дослідницька діяльність, творча наукова й навчальна робота, перехід до практики і ліцензування винаходів та технологій, створення нових робочих місць в Україні та інших країнах СНД.

Як досягти конкурентоздатності на світовому ринку і що таке конкурентоздатна країна? Конкурентоздатна країна - це успішна на світовій арені країна в економіці, науці, культурі, освіті і спорті. Це продуктивна країна, яка створює робочі місця для своїх людей. Це країна, в якій відбувається прогрес, а не стагнація, та успішно розвивається середній клас. Країна, де турбуються про якість життя людей [7].

Завдяки плідній українській науці Україна може стати конкурентоздатною на світовому ринку, створюючи робочі місця. Але сама наука себе не реалізує, тому необхідна потужна підтримка зі сторони, перш за все, держави у процесі комерціалізації винаходів українських учених на внутрішньому на світовому ринку.

Література

Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від 15.02.1994 // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 32.

Ступнікер Г.Л. Комерціалізація інтелектуальної власності як інструмент управління інтелектуальним капіталом / Г.Л. Ступнікер // Економічний простір. - 2008. - № 15. - С. 163-170.

Камянська О.В. Визначення комерційного потенціалу обєктів інтелектуальної власності. (Проблеми системного підходу в економіці) / О.В. Камянська, Олександра Чікіна // Електронне наукове фахове видання. - 2009. - № 4. - Режим доступу до журн.: #"justify">Бут С.Ю. Сучасний стан і проблеми формування та розвитку організаційно-економічного механізму комерціалізації інноваційної діяльності в Україні / С.Ю. Бут, І.О. Совершенна // Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 22011. - № 21. - С. 20-23.

Мешко Н.П. Комерціалізація результатів науково-технічної діяльності у сфері міжнародного науково-технічного обміну / Н.П. Мешко, П.В. Робота // Економічний простір. - 2008. - № 12/1. - С. 40-46.

Семиноженко В.П. Комерціалізація винаходів - спільна справа бізнесу і держави / В.П. Семиноженко // Електронно-наукове видання. - Режим доступу: #"justify">Корсунь В.Ф. Трансфер технологій та їх комерціалізація в Україні через міжнародне співробітництво або конку-

рентоздатна Україна на світовому ринку - мрія чи реальність? Наука та інновації. - 2007. - Т 3. - № 6. - С. 99-101.

Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» від 24.03.1992 // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 12. - Ст 165.

Миколюк О.П., Прокопенко М.Д. Про український ринок «ідей» / О.П. Миколюк, М.Д. Прокопенко // Інтернет-видання. - Режим доступу: #"justify">Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник / Держ. служба статистики України; відповід.

І.В. Калачова. - К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстату України», 2012. - 305 с.

Похожие работы на - Актуальні питання щодо комерціалізації українських винаходів у контексті міжнародних відносин

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!