Вплив засобів реабілітації на кардіореспіраторну систему молодших підлітків з хронічним бронхітом
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Ужгородський національний університет
Вплив засобів реабілітації на кардіореспіраторну систему молодших підлітків з хронічним бронхітом
Цюпак Т.Є., Цюпак Ю.Ю., Філак Ф.Г.
Анотація
Одними з найбільш поширених захворювань серед дітей є хронічні захворювання бронхолегеневої системи. У структурі обструктивних захворювань легенів питома вага хронічного бронхіту складає близько 65%. Для поліпшення фізичного здоров'я підростаючого покоління необхідні нові підходи, засоби, технології, які мають відповідати індивідуальним особливостям дітей, з врахуванням їх інтересів, схильностей та здатностей. У статті проводиться аналіз зміни показників кардіореспіраторної системи молодших підлітків з хронічним бронхітом під впливом запропонованих засобів фізичної реабілітації.
Ключові слова: хронічний бронхіт, кардіореспіраторна система, реабілітація.
Вступ
Постановка проблеми. Останніми роками зростає дефіцит рухової активності, а гіподинамія призводить до зниження резервних можливостей дихальної і серцево-судинної систем, що викликає в подальшому хронічні захворювання. В Україні біля 7,8 млн. осіб страждають на хронічні обструктивні захворювання легень. Одними з найбільш поширених захворювань серед дітей є хронічні захворювання бронхолегеневої системи. У структурі обструктивних захворювань легенів питома вага хронічного бронхіту складає близько 65%. Тому, необхідний пошук і вивчення нових, високоефективних, індивідуальних та безпечних методів лікування в дитячому віці [1, 2].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поряд з традиційною медикаментозною терапією, яка нерідко призводить до побічних, навіть алергічних реакцій, у різних галузях медицини використовуються немедикаментозні методи лікування та реабілітації. Як важливому патогенетичному фактору велика роль належить фізичним вправам. Лікувальна фізична культура є важливим фактором оздоровчого впливу на організм дітей хворих на хронічний бронхіт [3, 5, 6].
Лікувальний масаж використовують періодично. Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж паравертебральних зон поперекових, верхньогрудних та середньошийних спинномозкових сегментів і класичний масаж. Масажують грудну клітку і спину, використовуючи основні прийоми Серед масажних прийомів найбільше значення має вібрація. Курс масажу становить 10-12 процедур [8].
В реабілітації хворих хронічним бронхітом рекомендують кліматичні курорти. Добре себе зарекомендував різновид аерозольтерапії - спелеотерапія - лікування мікрокліматом соляних копалин і шахт та у кабінетах штучного мікроклімату [4, 7].
Для поліпшення фізичного здоров'я підростаючого покоління необхідні нові підходи, засоби, технології, які мають відповідати індивідуальним особливостям дітей, з врахуванням їх інтересів, схильностей та здатностей. Тому, в процесі організації занять з лікувальної фізичної культури важливим є застосування нетрадиційних видів фізичних вправ для боротьби з гіподинамією [1, 5].
Отже, необхідність вирішення проблеми лікування та профілактики хронічних захворювань бронхолегеневої системи серед дітей дає підставу для проведення досліджень в галузі фізичної реабілітації.
Мета статті. Мета нашої роботи полягала у розробці методики лікувальної фізичної культури та дослідження її ефективності для молодших підлітків з хронічним бронхітом.
Завдання дослідження:
1.Дослідити функціональний стан кардіореспіраторної системи дітей 10-12 років з хронічним бронхітом.
2.Запропонувати форми лікувальної фізичної культури в реабілітації молодших підлітків з хронічним бронхітом.
3.Оцінити вплив запропонованих засобів фізичної реабілітації на функціональний стан кардіореспіраторної системи молодших підлітків з хронічним бронхітом.
Виклад основного матеріалу дослідження
Особливість захворювання полягає в тому, що періоди загострення змінюються періодами ремісії. Загострення пов'язані часто з інфекційним фактором. Основною функціональною ознакою бронхіту є ступінь обструкції бронхів, при якому порушується їх дренажна функція як наслідок деформації бронхіального дерева, надлишкової секреції слизу, спазму бронхів. Основним проявом хронічного бронхіту є майже постійний або частий кашель з виділенням мокротиння. На початку захворювання кашель виникає переважно зранку і супроводжується відділенням невеликої кількості мокротиння; посилюється в холодну, сиру пору року, а в теплу, суху може припинятися. В подальшому з'являється дихальна недостатність, якій характерним є задишка при фізичних навантаженнях, а потім і у стані спокою. При подальшому прогресуванні хронічного бронхіту в патологічний процес втягується серце, розвивається серцева недостатність. Хронічний бронхіт може призвести також до розвитку пневмосклерозу, емфіземи легень, бронхоектазів і внаслідок підвищеної чутливості до мікрофлори і продуктів білкового розпаду до бронхіальної астми. При вираженій обструкції бронхів повітря затримується в легеневій тканині та у поєднанні з бронхоспазмом може призвести до формування емфіземи легень. Обструктивний бронхіт протікає більш важко. Йому характерна задишка з утрудненим видихом, при нормальній температурі шкіри блідість, синюшність шкіри, свистячі хрипи, які чути на відстані [4].
Лікування хронічного бронхіту дуже важке, а повне видужання дуже проблематичне. В першу чергу необхідно усунути фактори, які подразнюють слизову оболонку бронхів, забезпечити вільне дихання через ніс, ліквідувати можливі вогнища інфекції в порожнині рота, носа, пазухах [5].
При визначенні форм лікувальної фізичної культури (ЛФК) в реабілітаційному процесі ми враховували особливості організму дітей і необхідність впливу за допомогою визначених засобів на патогенетичні механізми, що призводять до захворювання. ЛФК застосовували у формі ранкової гігієнічної гімнастики, лікувальної гімнастики, лікувальної ходьби, бігу, рухливих ігор, прогулянок, самостійних занять.
В заняття лікувальною гімнастикою молодших підлітків з хронічним бронхітом включали на фоні загальнозміцнюючих вправ спеціальні вправи для зміцнення дихальних м'язів, діафрагми, м'язів грудної клітки, які поєднували з глибоким вдихом та повним посиленим видихом, повторюючи кожну вправу 10-12 разів (при необхідності робили активну паузу для відпочинку 1-2 хв.); регламентоване дихання починили з виконання вдиху тривалістю 2 сек., видиху 4 сек. і поступово збільшували тривалість особливо видиху; звукову гімнастику проводили з вимовлянням звуків і звукосполучень з подовженим видихом; дренажну дихальну гімнастику застосовували для поліпшення виведення бронхіального секрету, вправами для різних груп м'язів з частою зміною вихідних положень у поєднанні з прийомами постурального дренажу; прості дихальні вправи за системою Хатха-Йога - асани «Кобра», «Лук», «Складаний ніж», «Напівберізка», «Берізка», «Перекручування», «Втягування живота», «Трикутник»; вправи на розслаблення.
Оцінка ефективності застосовування вказаних форм лікувальної фізичної культури проводилась за динамікою змін функціональних показників зовнішнього дихання в стані спокою та під час занять, що дозволяло своєчасно вносити корективи у зміст занять.
При дослідженні функціонального стану кардіореспіраторної системи у молодших підлітків враховувались наступні показники: частота дихання, частота серцевих скорочень, життєва ємкість легень, функціональні проби із затримкою дихання на вдиху та видиху, глибина дихання.
Позитивний вплив засобів фізичної реабілітації на кардіореспіраторну систему молодших підлітків спостерігався в кінці експерименту.
Частота дихання у дітей з хронічним бронхітом за час експерименту зменшилась як у хлопчиків, так і у дівчаток. У хлопчиків ЧД на кінець експерименту становила 19,58±1,38 раз/хв., що на 3,6 раз./хв. менше ніж до експерименту. У дівчаток експериментальної групи цей показник зменшився на кінець експерименту на 3,6 раз./ хв. (таблиця 1 і таблиця 2).
Таблиця 1 Показники функціонального стану кардіореспіраторної системи хлопчиків (п-12)
ПоказникиДо експериментуПісля експериментуРХБтХБтЧД, раз/хв.23,181,750,5119,581,380,405,57р < 0,001ЧСС, уд/хв.80,921,980,5773,581,830,529,43р < 0,001ЖЄЛ, мл.2142129,437,4229694,0527,153,34р < 0,003Проба Генчі, сек.17,171,120,3221,671,230,369,39р < 0,001Проба Штанге, сек.24,921,081,3134,513,581,038,84р < 0,001Глибина дихання, %350,0631,509,09276,8811,893,437,63р < 0,001
Таблиця 2 Показники функціонального стану кардіореспіраторної системи дівчаток (п-10)
ПоказникиДо експериментуПісля експериментуРХБтХБтЧД, раз/хв.23,41,270,419,71,340,46,36р < 0,001ЧСС, уд/хв.82,61,780,5676,21,480,478,76р < 0,001ЖЄЛ, мл.176593,129,51930122,938,93,38р < 0,003Проба Генчі, сек.19,60,970,3126,01,70,5410,4р < 0,001Проба Штанге, сек.37,31,340,4242,41,650,527,60р < 0,001Глибина дихання, %306,06,822,16231,018,45,8112,1р < 0,001В кінці дослідження у дітей були вірогідно кращі значення частоти серцевих скорочень (ЧСС): 73,58±1,83 уд/хв у хлопчиків і 76,2±1,48 уд/хв. у дівчаток. У хлопчиків з хронічним бронхітом показники ЧСС знизились в середньому на 7,34 уд./хв., а у дівчаток з хронічним бронхітом - на 6,4 уд/хв.
На кінець дослідження відзначено вищі показники проби Штанге - часу затримки дихання на вдиху у хлопчиків становив 34,51 ±3,58 сек. і 42,4±1,65 сек. у дівчаток; різниця у хлопчиків становила в середньому 9,59 сек., у дівчаток - 5,1 сек.
Пробу Генчі - часу затримки дихання на видиху хлопчики поліпшили на 4,5 сек. і дівчатка на 6,4 сек. Подібна картина спостерігалась і при аналізі результатів показників життєвої ємності легенів. Так, у хлопчиков показники ЖЄЛ зросли на 154 мл.; у дівчаток на 165 мл.
Глибина дихання (ГД) у хлопчиків після експерименту становила 231,66±1,22%, у дівчаток - 231,0±18,4%. Це не ідеальний показник для тих, хто займається за йогівською системою дихання, але результати вказують на значні позитивні зміни у системі дихання дітей з хронічним бронхітом. Так, різниця у показниках глибини дихання до і після експерименту у хлопчиків ЕГ становила 69,24%, відповідно у дівчаток - 75,0%.
Опитування дітей і їх батьків показало, що за час експерименту збільшився період ремісії, зменшилась кількість загострень навіть при несприятливих метеорологічних умовах.
Отже зміни у показниках кардіореспіраторної системи вказують, що запропоновані форми ЛФК сприяють удосконаленню функціонального стану дихальної і серцево-судинної систем молодших підлітків, які страждають хронічним бронхітом.
Висновки
. Дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи у молодших підлітків враховувало наступні показники: частота дихання, частота серцевих скорочень, життєва ємність легень, проби із затримкою дихання на вдиху та видиху, глибина дихання.
. При визначенні форм лікувальної фізичної культури (ЛФК) в реабілітаційному процесі ми враховували особливості організму дітей і необхідність впливу за допомогою визначених засобів на патогенетичні механізми, що призводять до захворювання. ЛФК застосовували у формі ранкової гігієнічної гімнастики, лікувальної гімнастики, лікувальної ходьби, бігу, рухливих ігор, прогулянок, самостійних занять. В заняття лікувальною гімнастикою молодших підлітків з хронічним бронхітом включали на фоні загально- зміцнюючих вправ спеціальні вправи для зміцнення дихальних м'язів, діафрагми, м'язів грудної клітки, які поєднували з глибоким вдихом та повним посиленим видихом, повторюючи кожну вправу 10-12 разів (при необхідності робили активну паузу для відпочинку 1-2 хв.); регламентоване дихання починили з виконання вдиху тривалістю 2 сек., видиху 4 сек. і поступово збільшували тривалість особливо видиху; звукову гімнастику проводили з вимовлянням звуків і звукосполучень з подовженим видихом; дренажну дихальну гімнастику застосовували для поліпшення виведення бронхіального секрету, вправами для різних груп м'язів з частою зміною вихідних положень у поєднанні з прийомами постурального дренажу; прості дихальні вправи за системою Хатха-Йога - асани «Кобра», «Лук», «Складаний ніж», «Напівберізка», «Берізка», «Перекручування», «Втягування живота», «Трикутник»; вправи на розслаблення.
Проведений педагогічний експеримент вказує на ефективність запропонованих форм ЛФК в реабілітаційному процесі. Регулярні заняття впродовж навчального року сприяли покращенню рівня функціональних можливостей серцево-судинної та дихальної систем молодших підлітків. В процесі експерименту, доповнились і підтвердились дані науковців про вплив засобів реабілітації на функціональний стан кардіореспіраторної системи дітей з хронічним бронхітом.
Список літератури
1.Беш Л.В. Діти, які часто хворіють: сучасний стан проблеми та можливості лікування / Л.В. Беш // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2006. - № 5. - С. 49-52.
2.Кондратьєв В.О. Формування серцево-судинних ускладнень у дітей з хронічними бронхолегеневими захворюваннями / В.О. Кондратьєв // Медичні перспективи. - 2000. - Т. 5, № 4. - С. 106-109.
3.Константинов В.Е. Хронический бронхит: лечение и профілактика / В.Е. Константинов. - К.: Юніверс, 1999. - 15 с.
4.Майданник В.Г. Диагностика, лечение и профилактика воспалительных заболеваний органов дыхания у детей / В.Г. Майданник, Ю.В. Митин. - К.: ОоО «ИЦ Медпроминфо», 2006. - С. 3-6.
5.Попова Н.М. Дыхательная гимнастика для детей в домашних условиях / Н.М. Попова. - М.: Март, 2004. - 160 с.
6.Чепурна В.С. Лікувальна фізична культура у фізичній реабілітації школярів 11-13 років з хронічними бронхітами та пневмоніями в умовах загальноосвітньої школи. Автореф. дис. .. канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / В.С. Чепурна; Харк. держ. акад. фіз. культури. - Х., 2003. - 20 с.
7.Цюпак Т.Є. Характеристика показників кардіореспіраторної системи та фізичної підготовленості студентів- першокурсників з захворюваннями органів дихання / Т.Є. Цюпак, В.Є. Лавринюк / / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури / Фізична культура і спорт / Зб.наук.праць - К.;Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2013. Том 2, Випуск 7(33). - 560 с. - С. 396-400.
8.Філак Я.Ф. Масаж і нетрадиційний масаж: [підручник] / Я.Ф. Філак, Ф.Г. Філак - Ужгород: ФОП Сабов А.М., 2015. - 336 с.