Структурно-семантичні характеристики фразеологічних одиниць англійської мови у сучасному художньому дискурсі
Львівський національний університет імені Івана Франка
Структурно-семантичні характеристики фразеологічних одиниць англійської мови у сучасному художньому дискурсі
Матвієнків О.С.
Анотація
Досліджено структурно-семантичні характеристики фразеологічних одиниць англійської мови у сучасному художньому дискурсі. Автор доходить висновку, що здатність фразеологічних одиниць поєднуватися з оточенням перебуває у прямій залежності від її внутрішньої семантико-синтаксичної структури. Кожна фразеологічна одиниця (далі ФО) для своєї мовної реалізації має своє лексико-граматичне оточення. Механізм утворення фразеологічного значення, семантична структура та семантичні властивості ФО у різних функційних стилях сьогодення провадять до лексико-граматичної (морфологічної) класифікації ФО. Ця класифікація дозволила виокремити такі види ФО: іменникові / субстантивні, дієслівні / вербальні, прикметникові / адєктивні, прислівникові / адвербіальні, вигукові.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, художній дискурс, валентність, сполучуваність, семантика.
Фразеологічні одиниці, як особливі мовні знаки, належать до складних і суперечливих явищ мови. ФО зявляються в англійській мові внаслідок осмислення потреби знайти знакове вираження для подій, відчуттів та ситуацій, які повязані з відносинами між людьми. Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах. Естетична роль мовних одиниць (а ФО не є винятком) у художній літературі сьогодення, зумовлена їхньою образністю й емотивністю, а також умінням автора дібрати матеріал і увести його в текст, підпорядкувати авторському задумові [1, с. 212]. ФО сучасної англійської мови характеризуються семантичними зрушеннями у процесі їхньої дієвості в художньому тексті. Семантичне зрушення у ФО розуміємо як контекстуально детерміновану зміну семантики ФО на основі модифікації її зовнішньої та внутрішньої форми.
Наприкінці ХХ ст. зявилася низка наукових праць, у яких увага дослідників прикута до вивчення ФО, дослідження котрих проведено на матеріалі різних мов у різножанрових художніх текстах. Передусім це стосується проблеми її лінгвокультурологічного / етнолінгвістично- го (Н.Ф. Алефиренко, О.П. Левченко та ін.), ког- нітивно-дискурсного (С.С. Алешкевич, F. Boers, S.Lindstromberg), когнітивно-ономасіологічного (Ю.Д. Апресян, В.Н. Телия та ін.), комунікативно-прагматичного (М.Л. Джаграєва, T.A. van Dijk, Hickey та ін.) підходів, котрі викликають особливе наукове зацікавлення. Утім, й надалі актуальним залишається структурно-семантичний аналіз ФО із подальшим розвязанням особливостей мотивації їхнього ужитку на матеріалі різних мов: словянських (В.И. Коваль, Л.Г. Скрипник, В.Д. Уж- ченко та ін.), романських (В.Г. Гак, С.П. Коно- вець), германських (С.Н. Денисенко, Б.І. Лабінська, P. Skandera, L.P. Smith, B. Fraser, W. Fleischer, C. Földes, A. Makkai, M.M. Wood та ін.).
За наявності фахових публікацій, досі недостатньо вивчені проблеми семантики і структури ФО у сучасному художньому дискурсі, які формують найконденсованіше вираження національно-культурного компонента мови.
Головною метою цієї роботи є дослідити структурно-семантичні характеристики ФО англійської мови у сучасному художньому дискурсі.
Аналіз фразеологічних одиниць за оточенням загострює увагу на дослідженні структурних звязків ФО, що допомагає вирізнити їх на тлі інших лінгвальних одиниць, сприяє визначенню їхньої семантики (значення ФО безпосередньо повязане з оточенням), але класифікація усього фразеологічного фонду за цією схемою занадто деталізована і складна. Використані нами у дослідженні класифікаційні схеми по-своєму допомагають зясувати природу ФО, схарактеризувати особливості їхньої дієвості та еволюцію в мовній системі.
У сучасному мовознавстві й надалі тривають студії фразеологічного складу мови в теоретичному, описовому, контрастивному, культурному, лексикографічному, компютерному (theoretical, descriptive, contrastive, cultural, lexicographic, computational) ключах розвитку (S. Granger, F. Meunier (2008) [2]). Водночас констатуємо, що біля витоків української фразеологічної школи та англійської школи ідіоматики, які детально напрацьовують проблеми морфології та синтаксису ФО, стоять С.Н. Денисенко (1990) [3], О.П. Левченко (2005) [4], О.О. Селіва- нова (2004) [5], В.Д. Ужченко (2007) [6], F. Boers, S. Lindstromberg (2008) [7], H. Burger (2007) [8], A.P. Cowie (2001) [9].
Механізм утворення фразеологічного значення, семантична структура та семантичні властивості ФО у різних функційних стилях сьогодення провадять до лексико-граматичної (морфологічної) класифікації ФО, що дозволила виокремити такі їхні види: іменникові / субстантивні, дієслівні / вербальні, прикметникові / адєктивні, прислівникові / адвербіальні, вигукові.
Для вербальних ФО англійської мови найхарактерніші структурні типи:У + N; V + N + prep; V + Adj + N; V + Adj + prep + N; V + prep + N; V + N + prep + N.
Серед субстантивних ФО подибуємо структурні типи в порядку частотності: N + prep + N; N + N; N + prep + possessive pronoun + N; Adj + N + prep + N. Менш типові N + conj + N; N + N-ed; Adj + N; N + prep + V; Num + N.
Серед адвербіальних ФО виокремлюємо такі структурні типи: Adv + conj + Adv; prep+ Adj + N; prep + N + prep; prep + N; Adv + prep + N.
Серед нечисленних адєктивних ФО зустрічаються такі структурні типи: Adj + N; Adj + N-ed. Тут також виділяємо підклас компаративних фразеологізмів - ФО, що мають у своєму складі порівняльний компонент (такий як as, like); Adj +prep + N, наприклад, as hard as nails; like a bear with a sore throat.
Здатність дієслова керувати числом актантів була визначена Л. Теньєром як його валентність [10, с. 79-80]. Відповідно до теорії Л. Теньєра, дієслову в реченні належить центральна роль, всі ж інші члени, включаючи і підмет, підпорядковані йому. Але у валентністний набір дієслова Л. Теньєр включав підмет і додаток і називав всі ці елементи «актантами» / учасниками дії.
Перші кроки у напрямку вивчення валентності були зроблені німецькими лінгвістами під впливом вербоцентричної концепції Л. Теньєра, що зумовило обмеженість підходу німецьких учених до проблеми валентності, яку повязують насамперед з дієсловом і, яка стала основою напрацювання моделей речень, головним елементом яких було дієслово. Іншими словами, валентність - семантичне і синтаксичне виявлення відкритих позицій, а також їхнє синтаксичне заповнення. Згодом були визначені такі рівні валентності: логічна валентність; семантична валентність; синтаксична валентність. Перші два рівні валентностей можуть бути обєднані, і в такому випадку говорять про логіко-семантичну валентність.
Валентність / сполучуваність - це властивість мовного значення мати відкриті позиції з точки зору логічних відносин, і, отже, нею володіє не тільки дієслово, а й інші частини мови, зокрема іменник. Валентність властива всім релятивним іменникам, бо в їхній семантиці закладена спрямованість на відносини з іншим обєктом. Треба зазначити, що у фокусі уваги лінгвістики перебуває не тільки валентність окремих частин мови, а й цілих класів слів таких, як ФО.
Найбільш чисельною групою ФО у нашому дослідженні є вербальні ФО. Вони функційно корелюють з дієсловом. Дієслово є стрижневим компонентом цих фразеологізмів. Більшість дієслівних ФО відносяться до дій, що здійснюються людиною, або, до стану, в якому вона перебуває. Вони можуть мати різну структуру, утім найпростішими утвореннями є поєднання дієслова з іменником, а також дієслова, допоміжного займенника та іменника. Внаслідок проведеного аналізу виокремлюємо одно-, дво- і тривалентні дієслівні ФО, прикладами яких можуть служити відповідно: ФО to put on ones thinking cap [старанно обмірковувати щось] ^ [11, с. 794]; to get ones hands on smb.(smth.) [прибрати до рук когось (щось); заволодіти чимсь] [12, с. 164)] та ін.
Одновалентні вербальні ФО характеризуються наявністю однієї обовязкової валентності: логічний субєкт або обєкт відображеної дієслівним компонентом ФО ситуації. Семантична структура ФО може бути записана таким чином: p (х), де p - дієслівна ФО, а х - імя субєкта / обєкта. Отож, семантика цих ФО передбачає наявність однієї обовязкової валентності. Валентність може виражатися:
а)іменником: ФО to take an interest in [цікавитися, захоплюватися] ^ [11, с. 911]: She was just very quiet and thin - I remember the tops of her arms, you could see that there were two bones joining her shoulder to her elbow. We didnt talk about clothes or lipstick, no. Nothing like that, because when I was old enough to take an interest in such things it was already far too late [13, p. 237];
б)прикметником: ФО to take a good look (at) [добре подивитися, розглянути] ^ [11, с. 910]: «Id say the professorll take her handy on this one. Judges daughter and all. Hell be taking a good look at, make sure that the boy that done it had never tasted the goods before he bought them, if youre with me» [14, p. 20];
в)особовим займенником: ФО to mind ones own business [займатися своїми справами, не втручатися в чужі справи] ^ [11, с. 674]: When Laura came to Reenie with welts on the palms of her hands Reenie confronted Mr. Erskine, but was told to mind her own business [15, p. 198].
Валентність формує номінативні блоки, які розташовані як контактно так і дистантно. Такі блоки подані іменниковим словосполученням з конструкцією Ns + Adj + N. Вони сприяють організації усього речення. Реалізація обовязкової валентності сприяє організації тексту за допомогою особових, присвійних і вказівних займенників, які є детермінантами: Andrea meanwhile nibbled delicately on a slice of Border tart, looking rather faint, while Mrs. Macbeth urged a flag jack on her.
«I like to fake», she said. «I like to keep my hand in. Or hands in», she added, looking down at one of her own midget hands, but then she seemed to grow suddenly confused and hobbled away, patting Andreas shoulder affectionately as she passed him. Andrea gave a little shudder [16, p. 312]. Особовий займенник she і присвійний займенник her відсилає читача до відрізка тексту - реалізації обовязкової валентності цієї дієслівної ФО, власного імені Mrs. Macbeth. Цей відрізок розташований дистантно від аналізованого.
Двовалентним вербальним ФО властива наявність двох обовязкових валентностей: валентність 1 - субєкт; валентність 2 - обєкт або субєкт. Логіко-семантична структура висловлень з двовалентними дієслівними ФО має такий вигляд: р (х, у), де р - дієслівна ФО, х - імя субєкта, у - імя обєкта / субєкта. фразеологічний семантичний дієслово
Імя субєкта (валентність 1) двовалентних дієслівних ФО представлено тими ж способами, що імя субєкта у одновалентних ФО, а саме:
а) іменник: In late May 1951, Patricia fell into conversation with a fifty-year-old man at the bar of the Penny Farthing, a pub close to Carlisle Circus [14, p. 58];
б)загальна назва: «Now tell me that wasnt worth seven pence. Papers get hold of it, mind, I should say it would be worth a lot more. - Why, how queer you look! Aint going to faint, are you?» [17, p. 532];
в)особовий займенник: «Theres a few men in this town making a fool of him with that daughter of his. Hed do well to put a curb on her. Or a bit and bridle before shes rid out» [14, p. 80].
Валентність 1, встановлюючи звязки всередині речення, формує словосполучення, що утворюють номінативні блоки, організовуючи структуру речення. Валентність 1 сприяє організації тексту за допомогою особових, присвійних і вказівних займенників. This will not get rid of it, she reflects gloomily [18, p. 378]. Вказівний займенник this відсилає до предтексту, в якому дано опис цього предмета: Frederica feels wild and oppressed. She takes the sharp shears, and slices Guy Tigers letter in two, vertically, and then again horizontally, and then again, until she has a handful of rectangular segments [19, p. 378]. (ФО to get rid of (one, something) [усунути щось, здихатися, позбутися (когось, чогось)] ^ [11, с. 383]).
Валентність 2 двовалентних дієслівних ФО реалізується найчастіше за допомогою таких мовних одиниць, як: а) особові та присвійні займенники: She hugs her arm close to her, clutching it tight with her other arm. «Dont take off the Band-Aid. Itll hurt».
«Ill be careful.» I grip her arm firmly. She makes a whispering noise, but I am determined» [19, p. 449]. Тут субєкт виражений словосполученням old woman, до якого відсилає особовий займенник у непрямому відмінку her. (ФО to make a noise [1) зчинити шум, галас (через щось); 2) стати відомим, примусити говорити про себе] ^ [11, с. 642]).
Валентність 2 сприяє організації тексту за допомогою особових, присвійних і вказівних займенників. Особові займенники, заміняючи іменник, співвідносять ці речення з предтекстом, встановлюючи внутрішньотекстові звязки. Валентність 1 сприяє формуванню номінативних блоків із структурою N + of + N: He took hold of my hand and held it tightly as we set out across the muddy field, and I knew that at last I was safe from harm [20, p. 472]. (ФО to take hold of [1) (something, one) ухопитися, схопити, піймати (когось, щось); 2) перен. мати вплив (на когось, щось), оволодіти] ^ [11, с. 915]).
Висновки
ФО можуть розглядатися як одиниці мови, які імпліцитно репрезентують комунікативно-прагматичну ситуацію, в якій задіяний субєкт, котрий здійснює певну невербальну дію. Семантика ФО детермінує їхню логіко-семантичну валентність, реалізуючись на синтаксичному рівні. Реалізацією обовязкових валентностей дієслівних ФО служать іменники (загальні і власні), займенники, іменні та атрибутивні словосполучення, номінативні блоки і складніші конструкції (герундіальні звороти, атрибутивні конструкції). У подальшій роботі вважається доцільним вивчення причин семантичних зрушень в одиницях мовлення при їхньому функціонуванні в художньому дискурсі.
Список літератури
1.Бехта І.А. Авторське експериментаторство в англомовній прозі ХХ ст.: [монографія]. - Львів: ПАІС, 2013. - 268 с.
3.Денисенко С.Н. Фразеологическая деривация как системный и коммуникативный феномен: (на материале нем. фразеологии): дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Денисенко С.Н. - Львов, 1990. - 415 с.
4.Левченко О.П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект / Левченко О.П. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - 352 с.
.Селіванова О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти): Монографія. Київ - Черкаси, 2004. - 276 с.
.Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 494 с.
7.Boers F., Lindstromberg S. Cognitive Linguistic Approaches to Teaching Vocabulary and Phraseology. - Berlin: Walter de Gruyter, 2008. - 396 p.
8.Burger H. Phraseologie: ein internationales Handbuch zeitgen^sischer Forschung, 1. Halbband Volume 1. - Berlin: Walter de Gruyter, 2007. - 1113 s.
9.Cowie A.P. Phraseology: Theory, Analysis, and Applications. - Oxford University Press, 2001. - 258 p.
10.ЛЭС - Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с.
11.Баранцев К.Т. Анло-український фразеологічний словник. - К.: Знання, 2005. - 1056 с.
12.Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. - М.: Рус. яз., 2002. - 512 с.
13.Thomas R. The Potters House. - London: Arrow Books, 2002. - 486 p.
14.McNamee E. The Blue Tango. - London: Faber and Faber Limited, 2002. - 265 p.
15.Atwood M. The Blind Assassin. - London: Virago Press, 2001. - 641 p.
16.Atkinson K. Emotionally Weird. - London: A black Swan book, 2001. - 402 p.
17.Waters S. Fingersmith. - London: Virago Press, 2003. - 548 p.
18.Thorne M. Pictures of You. - London: Phoenix, 2002. - 293 p.
19.Niffenegger A. The Time Travelers Wife. - London: Vintage, 2005. - 518 p.
20.Taylor Bradford B. Where You Belong. - London: Harper Collins Publishers, 200. - 472 p.