Медіаосвіта етнічних меншин у провідних європейських країнах

  • Вид работы:
    Статья
  • Предмет:
    Социология
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    10 Кб
  • Опубликовано:
    2017-08-27
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Медіаосвіта етнічних меншин у провідних європейських країнах















Медіаосвіта етнічних меншин у провідних європейських країнах


Шульга Н.В.



Склад європейських суспільств швидко змінюється, оскільки світова міграція призводить до якісних змін в мультикультурних суспільствах. Хоча міграція не є новим явищем, однак розвиток подій на політичній мапі світу активізує міграційні процеси до розвинених європейських країн в останні десятиліття. Ще з моменту закінчення Другої світової війни, багато робітників в пошуках роботи і біженців з зон військових дій емігрували до Європи. медіаосвіта міжкультурний інтеграція меншина

Незважаючи на очевидну присутність іммігрантів з етнічних меншини в багатьох європейських країнах, важливість засобів масової інформації для їх соціального, культурного і політичного життя, не було пріоритетом, і, лише в рідкісних випадках дослідження минулих років були присвячені питанням інтеграції меншин у межах ЗМІ. З цієї причини, вбачаємо дослідження ролі сучасних медіа у навчанні вихідців із етнічних меншин важливим для освітньої галузі вцілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти медіа в освітньому просторі в своїх роботах розглядали такі вітчизняні науковці як В. Маковій, М. Шваб, І. Малик та ін. Серед зарубіжних дослідників медіа та їх впливу на етнічні меншини слід виокремити таких науковців як Е. Гарт, К. Ланкшир, М. Нобель, К. Люк, Х. Пьот- кер, Р. Гейслер, ^ Гуріген та ін.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Масова культура новим популярним феноменом в ХХ столітті. На мислення і поведінку людей почали впливати вже не традиції, а засоби масової інформації. Поняття «медіа» почало розширюватися у напрямку до виникненя нових інформаційних ресурсів. Відповідно й в освіті педагоги почали використовувати різні медіа, таким чином виникло нове поняття «медіаосвіта». Наразі, медіаосвіта етнічних меншин та їх інтеграція до культурно- освітнього простору набуває важливого значення в європейських країнах.

Мета статті. Уточнити поняття «медіаосвіта», проаналізувати способи, за допомогою яких медіа сприяють міжкультурній інтеграції меншин у сучасному світовому просторі, виявити тенденції та переспективи розвитку медіаосвіти у провідних європейських країнах.

Виклад основного матеріалу. На думку, H. Гурігена, в ХХ ст. засоби масової інформації зіграли важливу роль у інтеграції меншин до культурно-освітнього простору та були використані в якості інструментів національними елітами для просування національних мов і популяризації дискурсивних конструкцій національної ідентичності [6, с. 54].

Медіа - це поняття, яке включає в себе всю сукупність технологічних засобів і прийомів комунікацій оточуючих нас, службовців для передачі конкретного споживача інформаційного повідомлення в тому чи іншому вигляді: текст, музика, зображення. Зазвичай, термін медіа рідко коли вживається самостійно, частіше будучи частиною таких слів як: медіатекст, мас-медіа, медіа-простір, медіакомпетентність, медіа-дані, медіаповідомленнях, медіазалежність, нові медіа, альтернативні медіа, соціальні медіа та в ін. [2].

Так, медіаданні які є сукупністю різних видів даних, що містять текстову, звукову та візуальну інформацію - графіку, відео, анімацію.

Відповідно, в освітній галузі виник термін «медіаосвіта» (від англ. media). В сучасній педагогічній літературі існує значна кількість тлумачень поняття «медіаосвіта». Зокрема, за даними Російської педагогічної енциклопедії, медіаосвіта - це напрямок в педагогіці, який відповідає за вивчення закономірностей масової комунікації (преси, телебачення, радіо, кіно, відео та ін.). Основним завданням медіаосвіти є підготовка нового покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчання людини розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів [1, с. 555].

С. Фелітцен вважає, що медіаосвіта необхідна для активної участі як в демократичному процесі, так і в процесі глобалізації суспільства і має грунтуватися на вивченні всіх видів медіа [3, с. 25].

До поняття медіа входять і інформаційно- комунікативні технології. На погляд К. Люка, оскільки ми живемо в культурі, яка формується із соціальної практики й політичних поглядів, засоби масової інформації та ІКТ грамотність часто визначаються в широкому сенсі, як дослідження тексту, політичної економії, аудиторії і виробництва [8, с. 20].

Наприклад, медіаосвіта може розглядатися як особлива форма читання й письма, які в основному фокусуються на аналізі повідомлень, які відправляють творці засобів масової інформації.

З іншого боку, медіа освіту, можна розглядати як зацікавлення користувача у використанні текстів поп - культури або те, що глядач/читач/ слухач культури формує навколо себе як виробництво і споживання текстів-популярної культури, в тому числі заради естетичного задоволеня та соціальної практики, отриманої в результаті використання таких текстів.

К. Ланкшир та М. Нобель занепокоєні тим, що навіть сьогодні в епоху ІКТ, більшість вчителі у класі в значній мірі ігнорують вплив засобів масової інформації та ІКТ грамотності молоді, які функціонують як в школі, так і поза нею, на їх думку, не можна не вбачати очевидної їх переваги у формуванні грамотності в сучасній молодіжній культурі. Насправді, будь-яка спроба педагогів кооптувати молодіжну культура в значній мірі буде відхилена індивідами в рамках цієї культури, що є правильним на думку науковців.

Компромісом, на думку авторів, у цій ситуації може стати: різноманітність текстів на основі друкованих і цифрових опосередкованих середовищ, які розглядаються в межах поточної навчальної програми. Наприклад, вчителі можуть зосередити увагу студентів вирішення проблеми їх навчальної діяльності [7, с. 48].

У сучасному медіа просторі молодь різного віку, від молодших і до старших підлітків, використовує засоби масової інформації в поєднанні з різними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), зокрема для обміну миттєвими повідомленнями, надсилання листів електронною поштою з метою залишатися у курсі подій, купівлі речей в Інтернет-магазинах, для створення персональних веб-сторінок, для виконання домашніх завдань, тощо.

У ХХІ столітті освітні технології потребують перегляду, оскільки нові медіа-технології фундаментально і необернено впливають на ідеї, представлені у багатьох текстах навчальних програм шкіл та університетів.

Зокрема, науковці К. Ланкшир та М. Нобель приділяють значну увагу дискусії навколо нових засобів масової інформації та використання ІКТ в усвідомленій необхідності розвивати критичне розуміння молоді за допомогою авторських текстів у культурному та історичному контекстах. У той же час, розвиток критичного усвідомлення передбачає навчити студентів, що всі тексти, в тому числі й підручники, зазвичай пропагують конкретні погляди авторів [7, с. 19-49].

Р. Гейслер та Х. Пьоткер зазначають, що ЗМІ можуть сприяти міжкультурній інтеграції наступними способами:

1.Виробництво ЗМІ. Національні меншини, що працюють в галузі журналістики сприяють різноманітності засобів масової інформації у вирішенні питань, характерних для меншин.

2.Медіа-контент. Спосіб, у який меншини представлені в засобах масової інформації має вирішальне значення, так як більшість дізнається про них в основному із засобів масової інформації. Так, меншини можуть здійснити свій внесок у запобіганні негативних забобонів серед більшості і зменшити негативні наслідки для са- мосприйняття самих меншин.

3.Використання ЗМІ. Використання масової інформації меншинами вважається важливим для їх міжкультурної інтеграції [4, с. 42]..

Досвід європейських країн у розповсюджені медіаосвіти як засобу, що сприяє міжкультурній інтеграції меншин до суспільства, досить значний. Проте, незважаючи на переваги міжкуль- турної інтеграції за допомогою медіа, фактично, навіть у таких мультикультурних європейських країнах як Швейцарія, сьогодні у ЗМі приділяється мало уваги етнічним меншинам.

Навчальна стратегія Швейцарії розвивалася під впливом французької та німецької медіапе- дагогіки. Швейцарія - федеративна держава, де кожен з 26-ти кантонів має свій власний навчальний план. Викладачі інтерпретували навчальний план індивідуально (тобто від нульової медіаосвітній складової до просунутих курсів, спираються на передові досягнення медіапедаго- гів). У 60-х роках ХХ століття в Швейцарії отримав досить широке поширення медіаосвітній підхід розвитку критичного мислення, інтегрований в дисципліни з мистецтва і рідної мови. В деяких гімназіях медіакультури викладалася навіть яксамостійний предмет. Із залученням відео до навчальної діяльності у 80-х роках ХХ століття у швейцарських школах став більш поширеним так званий практичний підхід в медіаосвіті, коли основна увага приділялася створенню учнями своїх власних аудіовізуальних медіатекстів [10].

Сучасну ситуацію у галузі медіа Швейцарію висвітлюють науковці С. Зігнер, М. Паппіз та А. Піга та у своєму дослідженні стверджують, що сьогодні, у ХХІ ст., ЗМІ не відображають традиції Швейцарії як полікультурної і багатомовної країни. Швидше за все, меншини в значній мірі ігноруються державними і комерційними каналами, тільки співтовариство радіостанцій пропонує платформу для розвитку національної самосвідомості меншин. Внесок ЗМІ в інтеграції мігрантів досить малий. Відсутність охоплення осіб з міграційним фоном в мейнстрім ЗМІ ускладнює обмін і взаємне сприйняття меншин і більшості.

Автори статті пропонують варіанти для сприяння інтеграції іммігрантів через засоби масової інформації, а саме:

Службам громадського мовлення необхідно внести зміни в замовлення, які повинні містить зобов'язання обслуговувати потреби меншин.

Мігранти та їх нащадки повинні бути представлені в новинах і програмах. До того ж, слід розглянути проблему активізації програм, спрямованих конкретно на людей з міграційного середовища.

Мовні меншини серед корінного населення можуть бути представлені у внутрішніх представництвах ЗМІ різних регіонів.

Журналістська освіта має охоплювати між- культурні аспекти. Крім того, медіа-компанії повинні заохочувати представників етнічних до навчання журналістській справі [9, с. 435].

90-і роки XX століття і початок XXI стали вельми плідними для розвитку медіаосвіти в Британії. У 1996 році в Англії на базі педагогічного факультету Саутемптонского університету (The University Southampton, UK) відкрився Центр медіаосвіти (Media Education Centre), який очолив професор Е. Гарт Даний центр став ініціатором широкомасштабних наукових досліджень, як на британському, так і на міжнародному рівнях. Головними проектами центру (а до цього дослідницької групи Е. Гарта) в 90-х роках минулого століття стали дослідження «Медіаосвіта на уроках англійської мови» та «Міжнародні перспективи медіаосвіти». Так чи інакше, протягом останніх двадцяти років здійснення медіаосвітніх програм Британської кіноінституту вони зустрічали певну критику в педагогічних колах. Наприклад, 90-х років минулого століття властива полеміка з приводу поділу понять «медіаосвіта» (media education) і «Курси з навчання медіа» (media studies).

Професор Е. Гарт також критично оцінював британську ситуацію в галузі медіаосвіти. Висновки дослідницької роботи Е. Гарта, що стосується питань ефективності медіаосвіти, інтегрованого в курс англійської мови, ґрунтуються на практичній роботі, проведеної очолюваним ним центром в 1998-1999 роках, і включає такі положення:

викладачі англійської мови є в основному прихильниками «Дискримінаційною» («протекціоністської», «захисної») парадигми медіаосвіти;

тематіка більшості медіауроков не стосується політичної сфери;

на медіауроках слабо проявлена діалогова форма роботи,

практичне застосування досвіду самих учнів, недостатня опора на їх знання [5].

З вищезазначеного можна зробити висновки про те, що сьогодні проблема якості медіаосвіт- нього процесу в Британії є наріжною.

Висновки і пропозиції. В ході аналізу наукової літератури нами було уточнено поняття «медіаос- віта», під яким розуміється критичне мислення, істотним елементом розвитку якого є створення студентами власної медіапродукції; проаналізувано способи, за допомогою яких медіа сприяють між- культурній інтеграції меншин у сучасному світовому просторі, а саме: виробництво ЗМІ, медіа-кон- тент та використання ЗМІ. Виявлено, що у таких провідних європейських країнах як Швейцарія та Великобританія, де медіаосвіта почала розвиватися ще у 60-х рр. ХХ ст., у навчанні студентів було впроваджено медіаосвітній підхід критичного мислення й практичний підхід. Проте, незважаючи, на впереваги медіаосвіти у навчанні етнічних меншин, більшість викладачів слідують дискримінаційній парадигмі. У перспективах розвитку медіаосвіти у провідних європейських країнах є сприяння інтеграції іммігрантів через засоби масової інформації та охоплення медіаосвітою всіх меншин.


1.Российская педагогическая энциклопедия: в 2 т. / гл. ред. В.В. Давыдов. - М.: Большая рос. энцикл., 1993-1999. - C. 555.

2.Скуленко М.И. Журналистика и пропаганда. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://psujourn.narod. ru/lib/scu_prop.htm

3.Feilitzen C. von. (1999). Media Education, Childrens Participation and Democracy. In: Feilitzen, C. von. and Carlsson, U. (Eds.). Children and Media: Image, Education, Participation. Goteborg: UNESCO & NORDICOM, pp. 24-26.

4.Geissler R and Pottker H (2006) Mediale Integration von Migranten. Ein Problemaufriss [Integration оf migrants through the media: Outline of the problem]. In: Pottker H and Geissler R (eds) Integration durch Massenmedien. Medien und Migration im internationalen Vergleich [Mass Media Integration: Media and Migration: A Comparative Perspective]. Bielefeld: transcript, pp. 13-44.

5.Hart A. & Suss D. (Editors) Media Education in 12 European Countries a Comparative Study of Teaching Media in Mother Tongue Education in Secondary Schools; Swiss Federal Institute of Technology, 2002. Retrieved 5.01.2017 from: http://e-collection.ethbib.ethz.ch/show?type=bericht&nr=246

6.Hourigan N (2003) Escaping the Global Village: Media, Language and Protest. Lanham, MD:Lexington. - 205 p.

7.Lankshear C. & Knobel M. (2003). New literacies: Changing knowledge and classroom learning. Buckingham, UK: Open University Press.Leu, D. J., Jr. (2000). Literacy and technology. - Pp. 45-69.

.Luke C. (1997). Media literacy and cultural studies. In S. Muspratt, A. Luke & P. Freebody (Eds.) Constructing critical literacies: Teaching and learning textual practice. Cresskill, NJ: Hampton Press. - Рp. 19-49.

.Signer S., Puppies P., Piga A. (2011) Minorities, integration and the media: Media regulation and media performance in multicultural and multilingual Switzerland: the International Communication Gazette 73 (5): 419-439.

10.Suss D., Bernhard E. and Schlienger A. (2002). Media Education in Switzerland - Determining its Position. In: Hart, A. / Suss, D. (Eds.) Media Education in European Countries. Zurich: Swiss Federal Institute of Technology. Retrieved 5.01.2017 from: http://e-collection.ethbib.ethz.ch/show?type=bericht&nr=246

Похожие работы на - Медіаосвіта етнічних меншин у провідних європейських країнах

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!