язками тренера є навчання і розвиток спортсмена але, якщо виключати професійний спорт, де багато функцій виконуються іншими особами, то тренер має виконувати і інші різні функції:
Для того, щоб в учнів підвищувалась самовіддача, потрібно створювати для них перспективу. Тренер повинен вміти здійснювати поточне і перспективне планування;
Тренер виступає як експерт, що володіє великими знаннями зі спеціальних питань (методикою навчально-тренувального процесу, тактикою, станом спортивного інвентарю). Також тренер повинен володіти певною ерудицією з інших питань, які не відносяться до його професії, особливо коли працює з дитячими колективами;
Тренер для команді - представник керівництва і сам представляє команду перед вищими інстанціями;
Тренер повинен займатися господарсько-організаторськими функціями. Він має постачати спортсменів інвентарем, спортивною формою, займатися орендою спортивних баз для занять, розміщенням спортсменів на зборах і змаганнях, організацією лікарського і психофізіологочного контролю над станом спортсменів;
- Тренер повинен займатися пізнанням психологічних особливостей учнів, щоб можна було встановити з ними взаєморозуміння. Для цього тренер повинен вивчати учнів в природних умовах тренувального та змагального процесу але при цьому він повинен виховувати вивчаючи. Має знаходити головні його риси. На тлі всієї особистості в цілому потрібно розглядати окремі особливості особистості спортсмена і не можна оцінювати його наполегливість у відриві від спрямованості особи, так як наполегливість може проявлятися і заради досягнення негативної мети. У юного спортсмена важливо виявити позитивні риси і на них спиратися при його вихованні й навчанні але при цьому не випускати з виду його негативні риси. Тренер має пам'ятати, що інтуїція - поганий порадник, коли мова <#"justify">РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Проведення дослідження роботи тренера ДЮСШ
Було проведено спостереження за тренерською діяльність в ДЮСШ з футболу, були отриманні знання (фіксація результатів) і зроблені висновки.
НА ТРЕНУВАЛЬНОМУ НАВЧАННІ ТРЕНЕРОМ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ ТАКІ МЕТОДИ:
СЛОВЕСНІ:
* Пояснення
На початку тренер дав чіткі вказівки тренування, розкрив сутність проблем, які виникають в гравців під час гри, наголосив на тому що футбол це командна гра і більшу увагу потрібно приділяти пасам і прийомам м'яча, привів приклад футбольного клубу "Барселона". Під час тренування пояснював як правильно приймати м'яч, виконувати певні рухи під час обігрування гравця, пояснив декілька факторів, які можуть впливати на точність удару, як робити дотик стопою по м'ячу і пояснив, що потрібно відпрацьовувати все це в простій ситуації щоб потім досконало вийшло в ігровому епізоді і увага гравця має бути спрямована не на спосіб виконання, а на вирішення певних задач. Пояснив, що це тривалий і клопіткий процес, який досягається наполегливими тренуваннями.
* Бесіда
По закінченню гри тренер провів розмову з гравцями, розповів про їхні помилки під час гри, одною з яких є те, що гравці заграються і не помічають товаришів по команді, що призводить до втрати м'яча. Поговорили про виправлення таких помилок, чому в тій чи іншій ситуації вони так роблять, вислухав учнів, з деякими окремо провів невелику бесіду з приводу покращення їх фізичних можливостей.
НАОЧНІ:
* Демонстрація
Коли в учнів не виходило зробити правильно дію, тренер показував на власному прикладі, як правильно робити рухи, інколи він використовував повільний показ для того щоб учні могли краще зрозуміти. Під час відпрацювання удару на точність показував в яку точку на м'ячі потрібно наносити удар стопою, щоб м'яч летів в задану точку. Показував обманні рухи, як вірно робити фінт "ножиці" (обвів одну ногу навколо м'яча, а потім іншою прокидає в іншу сторону). Воротарю нагадував особливості техніки, показував як правильно ловити м'яч.
ПРАКТИЧНІ:
* Вправи
Були цілеспрямовані вправи для розвитку необхідних фізичних якостей: розминка, біг, стрибки, присідання, віджимання.
Вправи на спритність і координацію рухів: вправа "драбинка", рухи зі сторони в сторону передом, боком, спиною навколо перешкод.
Були відпрацьовані технічні прийоми: ведення м'яча, дриблінг, фінти.
НА ДАНОМУ ТРЕНУВАЛЬНОМУ НАВЧАННІ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ ТАКІ ПРИНЦИПИ:
Принцип наочності:
Тренер на власному прикладі показував як потрібно правильно виконувати рухи, повторював пройдений матеріал з минулих тренувань, щоб закріпити знання учнів і відпрацювати досконало прийоми ведення м'яча, паси, фінти, удари по воротам. В той час, як польові гравці займались відпрацюванням пасів, тренер показував техніку воротарю, як правильно ловити м'яч. Коли гравці займалися відпрацюванням ударів по воротах, тренер показував, як правильно наносити удар по м'ячу. Показуючи на власному прикладі прийоми, учні у потрібний момент могли зосередитися на демонстраціях тренера і процес засвоєння був легший.
Принцип індивідуально підходу до учнів:
Вчитель добре знаючи своїх учнів і їх можливості, в умовах колективної тренувальної роботи, давав поради і організував індивідуальну допомогу відстаючим. Велику увагу приділяв воротарю, тому що техніка воротаря відрізняється від техніки польового гравця. Тренер знаючи, що воротар здатний грати краще і інколи результат матчу залежить саме від воротаря, тому індивідуально працював над покращенням його якостей.
Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок:
Учні пройшли повторний матеріал, що дало змогу відпрацювати прийоми, щоб на майбутнє під час гри ці рухи гравець міг робити досконало: обігрувати суперника, віддавати точно пас і влучно бити по воротам, а воротар не допускав помилок. На наступних тренуваннях також будуть відпрацьовувати пройдений матеріал в простих ситуаціях для того щоб був високий результат в іграх.
Принцип доступності навчання:
Тренер постійно підвищує можливості учнів враховуючи вікові особливості. На тренуванні давав їм поради і знання, які їм потрібні, діти сприймали і розуміли пояснення тренера. Якщо хтось не міг зрозуміти то тренер індивідуально допомагав учням, пояснював і показував. В учнів виникали труднощі, але такі, які вони можуть подолати. Тренування сприяло розвитку, в ігрових епізодах учні самостійно приймають рішення.
Принцип активності та свідомості:
Тренер відчуває психічний стан учнів. В учнів він створив позитивне уявлення про майбутню професійну діяльність, в них є інтерес до тренувань, мотивація, самовдосконалення. Під час гри в учнів виникали ситуації де вони мали приймати самостійні рішення і активні дії.
Принцип міцності отриманих знань
На тренуванні було повторення пройденого матеріалу для подальших безпомилкових дій. Були відпрацьовані прийоми ведення м'яча, відбір м'яча, паси, удари на точність, фінти, де більшу увагу приділялось фінту "ножиці". Тренер розвиває команду і індивідуальні здібності кожного, декому більшу увагу приділяв у відборі м'яча для захисту команди, іншим ведення м'яча, фінти, удари для наступу і була проведена робота з воротарем на підвищення його швидкісних можливостей.
НА ДАНОМУ ТРЕНУВАЛЬНОМУ НАВЧАННІ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ ТАКІ МЕТОДИ КОНТРОЛЮ:
Поточний контроль:
НА ДАНОМУ ТРЕНУВАЛЬНОМУ НАВЧАННІ БУЛИ ВИКОРИСТАНІ ТАКІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ:
Бесіда
Під час гри учням, які виходили на заміну, давав настанови і поради.
Після закінчення гри провів бесіду. Розмова тренера була впевнена. В своїй розмові виявив інтерес і зацікавленість в учнів. Учні також висловлювали свої думки, тренер давав змогу висловитися кожному хто хотів, він уважно слухав і чув.
Роз'яснення
Під час бесіди тренером був використаний метод роз'яснення. Виник невеликий конфлікт між гравцями під час порушення правил, що вплинуло на подальші дії гравців під час гри. Тренер пояснив про важливість кожного гравця в команді, що команда одне ціле і дії кожного гравця впливають на результат гри.
Заохочення
Під час гри тренер хвалив учнів, що позитивно впливало на їхню гру. Похвала підвищувала їх упевненість у собі. Після гри тренер під час бесіди розповів про плани на майбутнє. Подальші дії команди - взяти участь в чемпіонаті. Команда, яка здобуде перемогу отримає гарні призи і путівки на відпочинок. Але щоб здобути кубок потрібно бути кращими і потрібно працювати. Тренер зумів вплинути на учнів, закріпити позитивні якості і стимул працювати над собою. Діти були зацікавленні і з нетерпінням чекають наступних тренувань.
Метод прикладу
Тренер наводив методи прикладу техніки гри в пас команди "Барселона" і її гравця Ліонеля Мессі але для учнів кращим прикладом є тренер тому, що він під час тренувань доступно пояснює, показує як правильно робити і уважно вислуховує учнів.
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
.1 Особливості тренерської діяльності
тренер учень підхід
На тренувальному занятті тренер успішно виконує свої обовязки, правильно використовує знання, досвід, зберігає самоконтроль і знаходить рішення під час виникнення непередбачених перешкод. До тренування готовий, внутрішньо налаштований на певну поведінку під час вирішення спортивних і педагогічних завдань. Тренер має розуміння професійних завдань, оцінку їхньої значимості, значення способів вирішення. Має впевненість в успіху і мотивую своїх учнів.
Тренер постійно спілкується зі своїми учнями на тренувальному занятті, що дозволяє краще вивчити психологію спортсмена, є вихователем, формує у своїх учнів моральні і вольові якості. Тренер відчуває психічний стан учнів. В учнів він створив позитивне уявлення про майбутню професійну діяльність, в них є інтерес до тренувань, мотивація, самовдосконалення. Під час гри в учнів виникали ситуації де вони мали приймати самостійні рішення і активні дії.
Тренер володіє комунікабельністю і спілкується з батьками юних футболістів. Терпимо ставиться до вчинків оточуючих, спокійно і терпляче розяснує помилки.
Процес тренування побудований так щоб не було дуже великих навантажень, що для юних спортсменів є позамежними і тим самим гублять талановитих спортсменів. Для кращого засвоєння прийомів, тренер показує на власному прикладі і учні у потрібний момент можуть зосередитися на демонстраціях тренера. Якщо хтось не міг зрозуміти, то тренер індивідуально допомагав учням, пояснював і показував. В учнів виникали труднощі, але такі, які вони можуть подолати. Знаючи те, що кожен гравець індивідуальний і він може показати кращі результати, тренер індивідуально працює над покращенням якостей гравців. Тренер постійно підвищує можливості учнів враховуючи вікові особливості.
Тренер має терпіння, знаючи те, що результат не приходе за день і можливо змушений чекати високого результату своїх учнів довгі роки і на наступних тренуваннях будуть відпрацьовувати пройдений матеріал для подальших безпомилкових дій. Тренер розвиває команду і індивідуальні здібності кожного.
Тренер спокійно дає настанови і поради, кожного вислуховує і прислухається, хвалить учнів, що позитивно впливало на їхню гру. Похвала підвищувала їх упевненість у собі.
Тренер намагається керувати командою таким чином, щоб спортсмени відчули себе відповідальними за досягнення поставленої мети, проявляли самостійність та ініціативу в досягненні цих цілей. Тренер орієнтується на думки команди, рахується із їхніми побажаннями і тому спортсмени охоче обговорюють із ним свої особисті проблеми, відчувають себе самостійними і охоче діляться думками щодо вдосконалення спортивної майстерності. Тренер добре обізнаний із внутрішнім життям команди, добре знає турботи і тривоги своїх спортсменів.
Тренер вимогливо і з повагою ставиться до спортсменів. Може вірно підібрати місце для розмови з вихованцями, час і тон. З одними розмовляє на одинці, з іншим - в присутності його товаришів чи батьків. З одними учнями розмовляє відразу після провини, з іншими - через певний проміжок часу. До кожного спортсмена підбирає індивідуальний підхід.
У тренера є ясність, дотепність, логічність і оперативність мислення, що дає змогу тренеру швидко знаходити оптимальні рішення виникаючих завдань. Багато вправ, які приходилось демонструвати тренеру, вимагають фізичної підготовленості, тому тренеру необхідно підтримувати ці якості на належному рівні, а це повязано з дотриманням режиму харчування, зі спостереженням за своїм здоровям. У тренера є специфічна інтуїція, він може по невидимим для інших ознакам оцінювати виконання елементів, програм, передбачати тенденції і прогнозувати розвиток спортсмена і спортивного колективу. Тренер відкритий, товариський, емоційно-стійкий, впевнений в собі і практичний. Активно спілкується з колегами, в курсі всіх подій, знає все по своєму виду спорту.
ВИСНОВКИ
Тренер, протягом всього терміну перебування спортсмена в спорті, несе відповідальність не тільки за якість тренувального і змагального процесу, а й за формування спортсмена як професіонала й особистості.
Особистисть кожної людини неповторна й індивідуальна у всіх її проявах. Потрібно памятати, що кожний обдарований спортсмен повинен мати свою родзинку. Завдання тренера знайти цю індивідуальність, а не прагнути всіх зробити однаковими.
Тренер повинен адекватно оцінювати поведінку та стан учнів, їх індивідуально-психологічні особливості. Повинен мати вміння знаходити причини помилок у навчанні спортсменів, планувати навчальний матеріал <#"justify">СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексєєв А. В. Себе подолати! М.: ФиС, 1978.
2. Вяткін Б. А. Роль темпераменту <http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82> в спортивній діяльності. М.: ФиС, 1978.
. Вяткін Б. А. Управління <http://ua-referat.com/%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F> психічним стресом у спортивних змаганнях. М.: ФиС. 1981.
. Гіссен Л. Д. Психологія <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F> і психогігієна у спорті. М.: ФиС, 1973. 5. Гогун О. М., Мартьянов Б. І. Психологія <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F> фізичного виховання і спорту. М.: AKADEMIA, 2000.
. Горбунов Г. Д. психопедагогика спорту. М.: ФиС. 1986.
. Ільїн Е. П. Психофізіологія фізичного виховання. Діяльність та стану. М.: Просвещение, 1980.
. Ільїн Е. П. Психофізіологія фізичного виховання. Фактори <http://ua-referat.com/%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F>, що впливають на ефективність спортивної діяльності. М.: Просвещение, 1983.
. Ільїн Е. П. Психологія <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3> фізичного виховання. М.: Просвещение, 1987; СПб., 2000.
. Кретті Б. Дж. Психологія у сучасному спорті. М., 1978.
. Марігцук В. Л., Блудов Ю. М. Методики психодіагностики в спорті. М.: Просвещение, 1982.
. Мартені Р. Соціальна психологія <http://ua-referat.com/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F> і спорт. М., 1979.
. Миколаїв <http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0> А. Н. Психологія тренера в дитячо-юнацькому спорті. СПб., 2005.
. Пілоян Р. А. Мотивація <http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F> спортивної діяльності. М.: ФиС, 1984.
. Психологія спорту вищих досягнень. Навчальний посібник. М.: ФиС, 1979.
. Пуні А. Ц. Психологічна <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3> підготовка до змагань у спорті. М.: ФиС, 1969.
. Родіонов А. В. Вплив психологічних факторів на спортивний результат. М.: ФиС, 1983.
. Станкин М. І. Учитель фізичної культури: особистість <http://ua-referat.com/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C>, спілкування. М., 1993.
. Ханін Ю. Л. Психологія спілкування <http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F> в спорті. М.: ФиС, 1980.
. Шайхтпдінов Р. 3. Особистість <http://ua-referat.com/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C> і вольова готовність у спорті. М.: ФиС, 1987.
. Чернікова О. А. Суперництво, ризик, самовладання в спорті. М.: ФиС, 1980.