язаний з проблемою типології імплікатур [12; 14], відмінностями імплікатури від інших видів імпліцитної інформації [18; 19], когнітивно-семантичними механізмами актуалізації імплікатур у дискурсі [13; 15], тощо.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Попри значну кількість досліджень на сьогодні невирішеною залишається проблема функціонування окремих мовленнєвих актів та властивостей висловлень, що належать до певного мовленнєвого акту - за наявності великої кількості робіт, присвячених діалогу загалом та функціонуванню окремих мовленнєвих актів, майже невирішеною залишається проблема існування в діалозі мовленнєвого акту ассертив та висловлень з імплікатурами як реакцій на нього.
Мета статті. Головною метою цієї роботи є аналіз висловлень у реактивних ходах німецькомовного діалогічного дискурсу, які є реакціями на мовленнєвий акт ассертив та носіями актуалізованих імплікатур, і встановлення їхніх особливостей.
Виклад основного матеріалу. Під асертивом у даному дослідженні розуміється такий тип МА, який відображає певну відому або невідомуадресату інформацію, що виражена в пропозиції. При цьому він не належить до інституційних актів (до таких актів, насамперед у західній прагмалінгвістиці, прийнято відносити такі МА, що слугують для дефініцій, призначень, затвердження порядку денного тощо) та не виражає психологічних станів [25, с. 282]. Керуючий мотив мовця ассертиву - «бажання змінити тезаурус слухача по відношенню до його енциклопедичних або ситуативних знань» [4, с. 15].
Під час реалізації МА асертивного типу інтенцію адресата складають ілокутивна мета показати певне положення речей як істинне та перлокутивна мета побудити адресата повірити в цю істинність [3, с. 209-210].
У випадку МА, що є реакціями на ассертиви, спостерігається підтвердження слухачем положення справ, вираженого у МА мовця, або заперечення, що припускає іншу точку зору адресата. Заперечення адресата часто містить аргументи, що спростовують положення справ, яке стверджується мовцем та є проявом причинно-наслідкових зв'язків у мовноактовій семантиці.
Під МА підтвердження розуміється такий МА, що є реакцією на МА ассертив та підтверджує його пропозицію. Мовець поділяє епістемічну (знання) та докзастичну (віра) пропозиційну установку співбесідника стосовно стану справ, яке виражене у пропозиції ініціального МА. Як зазначає Л. М. Міхайлов, призначення реактивного висловлення у МА реактивного типу зводиться до того, що воно має характер додаткового повідомлення, уточнення, пояснення та розвитку змісту [6, с. 62-63].
Підтверджуючи істинність ініціального МА, мовець реалізує підтримуючий реактивний МА, оскільки співбесідник висловлює віру у той стан справ, що передається. Під час аналізу емпіричного матеріалу було зафіксовано два різновиди імплікатури підтвердження: імпліцитні ассертив та директив.
У випадку імпліцитного ассертиву мовець намагається вкласти у своє повідомлення новий для співбесідника стан справ, передаючи своє повідомлення імпліцитно, в імплікатурі. Наприклад, реагуючи на констатацію факту про те, що звільнена співробітниця фабрики Джин більш ніколи не прийде на фабрику та не притулиться до цього підвіконня, мовець (Енн) вкладає в імплікатуруінформацію про те, що Джин померла (наклала на себе руки), й експлуатує для цього семантику частки auch та заперечного займенника keinem:
(1)[Енн дізналася, що Джин покінчила життя самогубством, тому що її звільнили з фабрики]
Rosie: Natürlich._wird_Jean_nie_ mehr an diesem Fenster lehnen._Weil _sie nicht_mehr_kommt.
Ann: Jean wird auch sonst an keinem Fenster lehnen. (+» Sie ist tot): Weshalb nicht?: Weil sie nicht mehr da ist.: Nicht mehr da!
Ann: Nein, nicht mehr da, nicht hier und auch nicht unter auf der Straße. (Aichinger, „Knöpfe, S. 52)
ІХ: A(p)
РХ: A(q) +>> A(r)
У подальшій розмові Енн використовує повідомлення співбесідника про те, що він дуже хотів побачити Джин, для того, щоб передати в імп- лікатурі власне повідомлення про запуск у виробництво нового ґудзика, який був для покійної дуже важливим:
(2)[На фабриці співробітниці обговорюють самогубство Джин]
Ann dringend: Und weil Jean nicht mehr kam. John: Lass es genug sein. Ich weiß nicht, weshalb es mir_vor_ drei Tagen noch so_wichtig_ schien, sie zu_sehen._
Ann: Vielleicht, weil heute der Knopf schon da ist. Tomatenfarbig. ( +> Heute ist der neue Knopf da) John: Tomatenfarbig? (Aichinger, „Knöpfe, S. 47) ИХ: A(p)
РХ: A(q) +> A(q')
У випадку імпліцитного директиву мовець констатує факт, з якого випливає спонукання слухача до дії, яку мовець вважає доцільною у зв'язку з пропозицією ініціального МА, наприклад:
(3)paul: ich habe hunger.
maria: die würstchenbude ist nicht weit. (+> Geh und kauf dir was!)
paul: bloss nicht. (Harbecke, „der himmel ist weiss, S. 160)
ИХ: A(p)
РХ: A(q) +> D(r)
Під МА заперечення розуміється такий МА, що заперечує пропозицію МА ассертиву. Аналіз емпіричного матеріалу дозволив виділити два типи заперечення - емоційне та раціональне.
Емоційне заперечення є емоційним вираженням невіри станом справ, що виражений пропозицією ініціального ходу МА ассертиву - повідомлення, ставлення та констатація.
(4)[Друзі обговорюють подію, яка нещодавно відбулася в лагері]
„Olof hat ein neues Lieblingsspiel: Kürbisjagd. „So neu ist das nun auch nicht.
„Verrückt ist nur, Knud_will plötzlich _mitma- chen.
„Knud und Olof wollen Zusammenarbeiten? Glaubst du an den Weihnachtsmann? (+>> Du glaubst an den Weihnachtsmann nicht +> In der Tat will Knud nicht mitmachen +>Er lügt) (Reich, „Sinobara, S. 83)
ІХ: A(p)
РХ: Q(q) +>> A(~q) +> A(r) +> A(s)
(5)[Розмова про годинник, що зупинився]
Eduard: Und_ für Mutter _ist_es eben ein_Stück Erinnerung, das lebt - _und_ an_die_Zeit wahrschein- Uch_ als_sie glücklich war.: War sie jemals glücklich? (+>> Sie war nie glücklich)
Eduard: Ilse -
Ilse: Das möchte ich bezweifeln.: Wieso?
Ilse: So glücklich wie ich vielleicht. (+> Ich war nie glücklich) (Michelsen, „Feierabend 2, S. 195) ІХ: A(p)
РХ: Q(q) +>> A(~q)
(6)[У суді. Стрілочник Гудець звинувачується в халатності, через яку сталася аварія потягу]: Ich bin _nicht_schuld,ironisch: Sondern?: Ich nicht.
Staatsanwalt wie zuvor: Vielleicht der große Unbekannte? (+>> Das ist nicht der große Unbekannte & Ich glaube Ihnen nicht & Sie sind schuld) Hudetz: Vielleicht. (Horvath, „Der jüngste Tag, S. 547)
ІХ: A(p)
РХ: Q(q) +>> E(~q) +> A(r) +> E(s)
В усіх наведених дискурсивних фрагментах індикатором імплікатури є емотивне риторичне питання, завдяки переосмисленню якого відбувається виведення імплікатури, яка заперечує істинність ініціального МА (5), або така, що ставить під сумнів чесність мовця (6) або третьої особи (4).
Раціональне заперечення припускає експлікацію причини, логічного аргументу, що нівелює положення справ в ініціальному МА - констатації (7), припущення (8), думки (9) або брехні (10).
(7)[Компютер Еви ломається, та ні вона, ні її донька не можуть його полагодити]
„Papa_kann_das_ bestimmt reparieren.
„Wenn Papa nicht in Hamburg wäre! (+>> Papa ist jetzt in Hamburg +> Deshalb stimmt das nicht, er kann das nicht reparieren) (Lind „Die Champagner-Diät, S. 233)
ІХ: A(p)
РХ: A(q) +>> A(~p)
(8)[Триває розслідування у справі сильного вибуху в центрі міста]
Das_war eine Granate.
- Dafür war die Explosion zu stark. (+> Deshalb stimmt das nicht, das war keine Granate) („Whitchblade)
ІХ: A(p)
РХ: A(q) +> A(~p)
(9)[Нічного портьє звільняють з роботи, оскільки він не виконує своїх обовязків - спить на робочому місці та вживає багато алгокольних напоїв]
„Klar.. „ Wir versuchen es_ weiter zusammen ist ein Versprechen._Das klingt_ auch_ mehr nach Barbara Peters. Sie ist_ nämlich_nett.
„Nett? Dazu ist sie zu schön. (+> Deshalb stimmt das nicht, sie ist nicht nett) (Suter, „Der Teufel von Mailand, S. 102)
ІХ: A(p)
РХ: A(q) +> A(~p)
(10)[Соня підозрює Боба у зраді]
„Welche Kratzer?
„Auf dem Rücken.
„Die müssenjvon dir_ sein".
„Ach, Bob. Masseurinnen tragen ihre Nagel kurz. (+> Ich trage meine Nägel kurz +> Deshalb stimmt das nicht, die Kratzer können nicht von mir sein +> Du lügst) (Suter, „Der Teufel von Mailand, S. 253)
ІХ: A(p)
РХ: A(q) +> A(~p) & E(r)
У наведених дискурсивних фрагментах експлікацію другої імплікатури можна розпочати зі слів Deshalb stimmt das nicht - адресат таким чином висловлює свою незгоду зі станом справ, який має місце у ініціальному МА. У прикладі (10), окрім заперечення, один з комунікантів звинувачує іншого в брехні, спираючись на логічний умовивід, наявний у ініціальному ході. При цьому реалізується імпліцитний МА експрессив.
Висновки і пропозиції
Спираючись на вищезазначене, можна зробити висновок про те, що,реагуючи на мовленнєвий акт ассертив, мовець може імпліцитно погоджуватись або заперечувати виражений в ініціальному висловленні стан справ. При цьому імпліцитне підтвердження як реакція на мовленнєвий акт ассертив може набувати форми імпліцитного ассертиву або директиву. Реактивний МА заперечення також має два різновиди - це емоційне заперечення, що має під собою вираження невіри у ініціальне висловлення станом справ, та раціональне заперечення, що припускає наявність логічного аргументу, який нівелює висловлений у ініціальному ході стан справ.
Перспективи дослідження вбачаються у подальшому поглибленому вивченні висловлень як реакцій на мовленнєвий акт ассертив не тільки у діалогічному дискурсі, а і в інших типах дискурсів.
Список літератури
1.Аникин Е.Е. Тактика имплицитного сопоставления в рекламном дискурсе США / Е.Е. Аникин // Полит. лингвистика. - Екатеринбург. - 2006. - № 20. - С. 175-179.
.Артеменко Ю.О. Дієслівні індикатори імплікатур в англомовному дискурсі: структурно-семантичний та лінг- вопрагматичний аспекти : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Ю.О. Артеменко. - Харків, 2015. - 20 с.
.Безугла Л.Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі / Л.Р. Безугла. - Харків : Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2007. - 332 с.
.Ейгер Г.В. Мотивационный потенциал речевых актов / Г.В. Ейгер, И.С. Шевченко // Вісн. Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. - 2000. - № 500. - С. 10-17.
.Зализняк А.А. О понятии импликативного типа (для глаголов с пропозициональным актантом) / А.А. Зализняк // Логический анализ языка: Знание и мнение. - М. : Наука, 1988. - С. 107-120.
.Иванова Ю. М. Эвфемизация и дисфемизация как стратегии манипуляции в политическом дискурсе / Ю.М. Иванова // Языковая личность: проблемы когниции и коммуникации. - Волгоград : Колледж, 2001. - С. 230-235.
.Михайлов Л.М. Грамматика немецкой диалогической речи / Л.М. Михайлов. - М. : Высш. шк., 1986. - 110 с.
.Никитин М.В. Имплицитное значение в структуре вербальной коммуникации / М.В. Никитин // Коммуникативные единицы языка: : Тез. докл. всесоюз. науч. конф., 1984 г. - М. : Моск. гор. инст. ин. яз. им. Мориса Тореза, 1984. - С. 87-90.
.Панина Н.А. Имплицитность языкового выражения и ее типы / Н.А. Панина // Значение и смысл речевых образований. - Калинин : Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1979. - С. 48-59.
.Пірог І.І. Переклад непрямих мовленнєвих актів з німецької мови на українську / І.І. Пірог, О.Д. Сапко // Studia Linguistica. - Вип. 5. - Ч. 1. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. - С. 470-475.
11.Aichinger I. Knöpfe / Ilse Aichinger // ders. Auckland. Hörspiele. - Fr./M. : Fischer, 1992. - S. 12-73.
12.Bach K. The Myth of conventional implicature / K. Bach // Linguistics and Philosophy. - 1999. - No. 22. - P. 327-366.
.Bartelborth Th. Abduktion, Verstehen, Implikaturen / Th. Bartelborth // Siebel M. (Hg.) Kommunikatives Verstehen. - Leipzig : Leipziger Univer. Verl., 2002. - S. 183-197.
.Chierchia G. Scalar implicatures, polarity phenomena, and the syntax / pragmatics interface / G. Chierchia // Pragmatics II, 2012. - Vol. IV. - P. 335-416.
. Freienstein J.C. [u.a.] Дußern und Bedeuten. Festschrift für Eckard Rolf / J.C. Freienstein, J. Hagemann, S. Staffeldt (Hrsg.). - Tübingen : Stauffenburg, 2011. - 323 s.
16.Harbeke S. der himmel ist weiss / Sabine Harbeke // Roter Reis: Vier Theatertexte aus der Schweiz. - B., 2003. - S. 44-103.
. Horvath Ц. v. Der jüngste Tag / Цdon von Horvath // ders. Gesammelte Werke. Bd. 2 : Schauspiele. - Fr./M. : Suhrkamp, 1978. - S. 529-588.
.Huang Y. Types of inference: entailment, presupposition, and implicature / Y. Huang // Foundationas of Pragmatics. - B., Boston : de Gruyter, Mouton, 2011. - P. 397-424.
.Kripke S. Presupposition and Anaphora: Remarks on the Formulation of the Projection Problem / Saul Kripke // Pragmatics II: Critical Concepts in Linguistics, 2012. - Vol. II. - P. 143-168.
20. Lind H. Die Champagner-Diät / Hera Lind. - München : Diana, 2007. - 367 s.
21. Michelsen H.G. Feierabend 1 und 2 / Hans Günter Michelsen. - Lübeck : Suhrkamp, 1963. - 33 s.
22.Reich Th. K. Sinobara / Thomas K. Reich. - B. : Das neue Berlin, 1986. - 182 s.
23.Suter M. Der Teufel von Mailand / Martin Suter. - Zürich : Diogenes, 2007. - 298 s.
.Witchblade [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://vk.com/videos-27211409?section=album_44393663
25.Wunderlich D. Was ist das für ein Sprechakt? / Dieter Wunderlich // Sprechakttheorie und Semantik. - Fr./M. : Suhrkamp, 1979. - S. 275-324.