Технологічні аспекти інтенсивного виробництва кролятини у Прикарпатті

Технологічні аспекти інтенсивного виробництва кролятини у Прикарпатті

На сьогодні річне виробництво кролятини в Україні становить 20 - 25 тис. тонн. Низький рівень виробництва продукції кролівництва зумовлений різким скороченням поголів’я кролів. Виникла гостра потреба не лише в розширенні генофонду кролів, але й в створенні специфічних високопродуктивних їх типів з високою резистентністю та максимальною пристосованістю до відповідних регіонів України. Специфічні генотипи кролів відповідно потребують розробки мало енергоємних і високоефективних технологій селекції, годівлі та утримання.

Загальні аспекти інтенсивного виробництва кролятини: генотип, шляхом системи схрещування і гібридизації місцевих адаптованих порід; технологія годівлі, дешеве і ефективне джерело протеїну; технологія утримання, з використанням основних елементів французької технології.

Високі продуктивні показники в кролівництві може забезпечити гібридний молодняк, який має вищу енергію росту в перші місяці життя, що використовується при бройлерному та інтенсивному вирощуванні кролів.

Тепер селекціонери-кролівники застосовують різні методи гібридизації в кролівництві. Основні з них засновані на використанні: інбредних ліній; зворотної реципрокної селекції; масового відбору.

Негативний момент роботи з лініями - значні витрати при виведенні інкросних і інкросбредних форм, пов'язані з великою вартістю робіт по отриманню інбредних ліній і їх випробуванню на поєднуваність.

Добре поставлена робота з вихідними чистопородними кролями може привести до виведення гетерозисних тварин, які не поступаються гібридам, отриманим від схрещування інбредних ліній. Робота з популяцією по створенню кролів, призначених для промислового виробництва кролятини, повинна проводитися на роздільній селекції чоловічих і жіночих форм (ліній) за різними показниками.

У гібридів висока швидкість росту, яка успадковується від батька, може в повній мірі проявитися завдяки молочності матері.

Селекційний результат можна досягати при використанні споріднених, але географічно віддалених порід м'ясошкуркового напряму продуктивності: місцевої шиншили, фландр, білого велетня.

В свою чергу, технології для того чи іншого породного типу кролів повинні максимально враховувати біологічні, генетичні, біохімічні та фізіологічні особливості створеного генотипу (технології годівлі та утримання), найповніше задовольняти потреби тварин з метою максимального виробництва конкурентоспроможної продукції.

Продуктивність кінцевого генотипу зростає за рахунок: нагромадження домінантних генів, що володіють адитивною дією; взаємодії не алельних генів, що доповнюють дію один одного (компліментарність) і при утворенні нових ознак.

Вагомою ланкою інтенсивного ведення кролівництва є програма годівлі (дешеве і ефективне джерело протеїну), яка на 5070 % впливає на продуктивність галузі. Великих збитків галузі при інтенсивних технологіях завдає втрата поголів'я через поїдання або затоптування кролематками новонародженого молодняку. Причини їх до кінця не з'ясовані, але відома основна з них - це ослаблення організму через нестачу в раціоні поживних (насамперед протеїну) і біологічно активних речовин.

Частину потреби в сирому протеїні в регіоні можуть забезпечити кормові дріжджі. Дріжджі мають повноцінний за амінокислотним складом протеїн, оптимальний для кролів вміст клітковини в межах 8-13%, а також сприяють процесу травлення в сліпому відділі кишківника (роль пробіотика і ентеросорбента мікотоксинів).

Систематичне згодовування дріжджів на звірофермах призводить до підвищення опірності тварин до захворювань і значному поліпшенню якості хутра. Органічні кислоти дріжджів - стимулятори шлункового - кишкового травлення, сприяють зростанню перетравності протеїну в раціоні тварин і птиці. Ці кислоти стимулюють апетит і ріст корисної мікрофлори в кишківнику.

В годівлі кролів дефіцит протеїну може також поповнити суха брага, яка має повноцінний протеїн, вміст клітковини в межах 9-14%, а також сприяє процесу травлення в сліпому відділі кишківника.

Для визначення мінової вартості альтернативних білкових кормів в Прикарпатті розраховуються порівняльні ціни до 43% протеїну соєвого шроту ціною 55 € / ц і 11% протеїну - 22 € / ц ячменю. Вартість кормових дріжджів при вмісті сирого протеїну 53% - 350 грн./ц, або 35 €/ц, вартість сухої спиртової браги при вмісті сирого протеїну 28-30% - 230 грн/ц, або 24 €/ц, що економічно ефективне при використанні для годівлі кролів.

Досліди проводили в господарствах Івано-Франківської області: Коломийська дослідна станція, фермерське господарство «Еліт» Коломийського району, ПП «Західноукраїнські сади» Галицького району, ПП Гаврилюка Олега Ярославовича, Богородчанського р-ну.

При цьому вивчали материнські і батьківські показники продуктивності трипородного генотипу кролів - 4/8БВ3/8МШ1/8Ф - НТШ (білий велетень - БВ, місцева шиншила - МШ, фландр - Ф). НТШ - новий тип шиншили.

Об'єктивну оцінку відтворної здатності кролематок визначали за індексом відтворювальної якості кролематок (ІВЯК):

ІВЯК = В + 10 т + 5 г,

де В - середня маса одного кроленяти при народженні, г; т - молочність кролематок, кг; г - кількість кроленят під час відлучення, гол.; 10 і 5 - цифри, корегуючі селекційні коефіцієнти.

ПКО = 5,1 (К + 2Н),

де 5,1 і 2 - корегуючі коефіцієнти;

К - середньодобовий приріст в грамах;

Н- ширина попереку в сантиметрах.

Тварин для експерименту підбирали методом груп-аналогів [3].

Селекційні етапи створення трипородного генотипу НТШ:

І етап - отримання двохпородних помісей І і ІІ поколінь;

ІІ етап - отримання трьохпородних помісей (різні комбінації);

ІІІ етап - створення внутріпородної структури (батьківські і материнські форми).

Популяцію трипородного генотипу - НТШ, за методом збалансованих груп, вивчали на поєднуваність материнських і батьківських форм за схемою (скорочена схема гібридизації):

І група - ІВЯК вищий від середнього для стада на 10%; ІІ група - на 5%; ІІІ група - на рівні середнього по стаду (контрольна).

Усіх кролематок осіменяли спермою самців, які перевищували ровесників за показником ПКО на 10%.

Критерій оцінки відтворних якостей кролематок: плодючість, великоплідність, молочність, показники гнізда під час відлучення в 35-денному віці і як об’єктивний показник - ІВЯК.

У господарствах застосовували основні елементи французької технології (механізація виробничих процесів, годівля повнораціонними гранулами, забезпечення параметрів мікроклімату), осіменіння штучне, згідно з технологічною картою, на 10 добу після окролу.

Основні елементи технології, що використовувались в дослідженні:

-   відлучення кроленят в 35 денному віці;

-        підготовчий період для відгодівлі кроленят 5 -7діб;

-  відгодівельний період з 40-42 до 90 денного віку на одному раціоні.

Для створеної популяції кролів досліджувались оптимальні рецепти повнораціонних комбікормів з використанням дешевих місцевих білкових компонентів, які мали забезпечити високу продуктивність кролів.

Об’єктом для досліду був помісний молодняк кролів (НТШ), а матеріалом для дослідження слугували дріжджі кормові (порошок) першої групи ТОВ "Поліського - експериментального заводу” (ТУ У 733336034-001:2005).

Вміст кормових дріжджів і сухої браги в раціоні піддослідних груп тварин регулювали за рахунок зменшення кількості макухи сої.

Для визначення оптимального вмісту кормових дріжджів у раціонах гібридних кролів сформували шість груп тварин, яким згодовували з комбікормом від 1 до 11% цього протеїнового інгредієнта за масою натурального корму, а вмісту сухої кукурудзяної браги - чотири групи з вмістом від 0 до 15% цього протеїнового інгредієнта за масою корму.

Молодняк кролів утримували в кліткових блоках. Індивідуальні зважування тварин проводили вранці до годівлі у 40-, 50-, 60-,70-, 80-, 90-денному віці на настільній вазі Certus Base CBC з точністю до 1 г. Доступ до кормів і води був вільний.

При складанні раціонів для помісного молодняку кролів, використовували угорські норми фізіологічні норми («АВО mix»).

На основі розробленої селекційної схеми з поєднання особливостей трьох географічно віддалених порід: місцевої шиншили з високою плідністю та резистентністю, білого велетня, що відрізняється підвищеною енергією росту та фландра з масивним тулубом створено новий внутріпородний тип кролів з кровністю 4/8БВ3/8МШ1/8Ф.

Помісні тварини генотипу 4/8БВ 3/8 МШ 1/8Ф здатні в умовах Прикарпаття проявляти не тільки вищу репродуктивну здатність, але і вищу інтенсивність росту та вищий забійний вихід відповідно на 1,64-3,1%.

При роботі в закритих популяціях (система гібридизації), зокрема, з генотипом 4/8БВ3/8МШ1/8Ф батьківські лінії (самці +10% від середнього за показником ПКО) поєднували з кролематками, які на 5% за ІВЯК переважали за відтворювальними показниками ровесниць у стаді і це дозволило на 10% покращити якість нащадків за показниками відтворення, інтенсивності росту і м’ясності.

Молодняк кролів, отриманий від цього поєднання, мав такі вищі відгодівельні і м’ясні якості: конверсію корму 3,0 кг к. од.; середньодобові прирости 43,8±0,533г; ширину попереку в 3- місячному віці 6,15±0,082 см.

Коефіцієнт кореляції (r) між показниками середньодобового приросту і шириною попереку в 3-місячному віці був достовірно високим і становив 0,825.

Показник комплексної оцінки (ПКО) молодняку кролів, виходячи з показника середньодобового приросту і ширини попереку, був найвищим у кролів групи, де матері +5% продуктивності до основного стада за ІВЯК - 286,56, дещо нижчим у групі, де матері +10% продуктивності до основного стада за ІВЯК - 270,56 і в групі, де матері на рівні продуктивності основного стада за ІВЯК матерів - 255,61.

У таблиці наведено показники відгодівлі молодняку кролів генотипу 4/8БВ3/8МШ1/8Ф, вирощеного на раціонах з різною структурою протеїнових інгредієнтів.

Найвищу інтенсивність росту відзначали у шостій групі кролів (І серія - використання кормових дріжджів), у раціоні яких 9% за масою становили кормові дріжджі. Їхні середньодобові прирости в період 40 - 90 днів становили 44±0,368 г, відповідно в першій групі - 39,0±0,322; другій - 42±0,457г далі по групах з наростанням у п’ятій групі - 43±0,394г. У сьомій дослідній групі за вмісту в раціоні відгодівельного молодняку кролів 11% кормових дріжджів дещо зменшився показник середньодобового приросту - 43 ±0,366г.

При дослідженні прижиттєвого показника м’ясності - ширини попереку в 3-місячному віці виявився кращим молодняк шостої групи - 6,25±0,079см, що на 0,07 - 0,5 см більше, ніж перших п’яти груп. Тенденція до зниження цього показника проявилась у тварин сьомої групи - 6,1±0,068см, з вмістом кормових дріжджів у раціонах 11%.

Із зростанням продуктивності помісного молодняку кролів показник затрат корму зменшувався на 3,18 - 3,05 кг кормових одиниць на 1кг приросту. В сьомій групі цей показник становив 3,15 кг корм. од.

Показник комплексної оцінки (ПКО) молодняку кролів був найвищим у молодняку шостої групи (в раціоні 9% дріжджів) - 288,15, а нижчий у тварин у перших п’яти групах 257,55 - 282,34 (17% дріжджів) і в сьомій (11 % дріжджів) -281,52.

Найвищими середньодобовими приростами (див. таблицю, ІІ серія - використання сухої браги) характеризувався гібридний молодняк кролів (НТШ) другої і третьої груп, у раціоні яких 9 і 10% за масою становила суха кукурудзяна брага. Їхні середньодобові прирости становили в період 40 - 90 діб відповідно 41,83±0,33 г і 43,15±0,225, а в четвертій групі з використанням 15% сухої браги в раціоні знизились до 39,21±0,468 г.

Результати дослідження відгодівельного молодняку (НТШ), п=30.

кролематка плодючість кормовий м’ясність

Табл. 1

За 50 діб вирощування затрати корму в групах були однаковими 3,10- 3,15 кг, а в третій групі, де в раціоні використовували 10% сухої браги - 3,00 кг кормових одиниць на 1 кг приросту.

Показник комплексної оцінки (ПКО) молодняку кролів був найвищим у молодняку третьої групи (279,48), де в раціоні з містилося 10% сухої браги.

Економічна ефективність за використання місцевих протеїнових компонентів така: зниження собівартості 1 ц. гранульованого повнораціонного комбікорму понад 32 грн.; підвищення інтенсивності росту на 7% та м’ясності тушок на 2,56%; покращення конверсії корму на 5%.

Висновки.

1.  Створені материнські і батьківські лінії (форми) трипородного генотипу 4/8БВ3/8МШ1/8Ф можна використовувати в кролівничих господарствах Івано-Франківщини для гібридизації. Результат досягається за рахунок ефективної поєднуваності вихідних форм, що забезпечує високу продуктивність кінцевого гібрида та його стійкість проти впливу кліматичних і технологічних умов утримання.

2.     Економічно вигідно і технологічно виправдано до повнораціонних комбікормів для відгодівельних кролів додавати 9% кормових дріжджів і 10% сухої кукурудзяної браги за масою. Це забезпечує зростання середньодобових приростів на 7%, підвищення м’ясності тушок на 2,56%, покращення конверсії корму на 5%. При цьому затрати кормів на виробництво кролятини зменшились понад 11%.