Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней
Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України
Ефективність використання міжпородних поєднань для підвищення продуктивних якостей свиней
Ващенко О.В.
Анотація
Встановлено ефективність схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення мясної продуктивності молодняку. Проведено аналіз енергії росту, відгодівельних, забійних і мясних якостей чистопородних та помісних тварин. Серед проаналізованих 5-ти батьківських пар позитивний рівень поєднаності отримано при трипородному промисловому схрещуванні. Доведено доцільність використання порід пєтрен та червоної білопоясої на заключному етапі гібридизації, що дасть змогу збільшити вихід мяса в тушах на 4,0-2,1% у порівнянні з показниками двопородних помісей. Рекомендовано, для отримання найвищих показників забійних та мясних якостей у потомства, в складному промисловому схрещуванні використовувати кнурів породи пєтрен. Мясо свиней даної групи було найбільш пісним а за відгодівельними якостями вони переважали вихідні батьківські генотипи.
Ключові слова: свині, забійні якості, пєтрен, ландрас, морфологічний склад, дегустаційна оцінка.
генотип свиня схрещування продуктивність
Постановка проблеми. Підвищення конкурентоспроможності виробництва свинини потребує переходу на більш інтенсивний рівень ведення свинарства. Водночас, зростаючий попит на мясну свинину обумовлює необхідність використання спеціалізованих мясних порід свиней, які забезпечують збільшення мясності туш як при чистопородному розведенні так і при схрещуванні [4].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні проведено значну кількість досліджень з вивчення різних породних поєднань свиней, як при простому, так і при багатопородно- му схрещуванні. Найчастіше зарубіжні генотипи використовувались у поєднанні із вітчизняними породами, про що свідчать роботи Лісного В.А. [6], Акнєвського Ю.П. [1], Онищенко А.О. [7], Це- ренюка О.М. [4] та ін. Значне підвищення відго- дівельних і мясних ознак у помісного молодняка забезпечує використання свиней порід ландрас, дюрок і пєтрен, особливо у схрещуванні з генотипами аналогічного напрямку продуктивності.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Використання імпортних порід в дво- та багатопородних схрещуваннях до цього часу висвітлено не повною мірою [4]. Недостатньо вивченими залишаються біологічні відмінності по- місних тварин: за енергією росту, мясною продуктивністю та фізико-хімічними властивостями мяса, а також залучення інтерєрних показників для прогнозування основних ознак продуктивності. Більш детального вивчення потребує питання використання у даному процесі зарубіжних порід. Особливо це стосується порід пєтрен та дюрок [7]. Саме тому, в умовах інтенсивного ведення галузі свинарства, актуальним лишається пошук оптимальних поєднань порід зарубіжного та вітчизняного походження в процесі збільшення виробництва високоякісної свинини.
Мета статті. Головною метою дослідження було покращення мясних якостей товарних помісей шляхом аналізу різних варіантів міжпородних поєднань з максимальним використанням найпоширеніших порід свиней: українська велика біла, ландрас, дюрок, пєтрен та червона білопояса.
Матеріали і методи. За методом «груп- аналогів» нами було сформовано 6 дослідних груп тварин різних генотипів: І - чистопородні тварини української великої білої породи (УВБ), ІІ - двопородні помісі (УВБ) та ландрас англійської селекції (Л), ІІІ - трипородні помісі (1/4УВБ1/4Л) та 1/2 пєтрен англійської селекції (П), ІУ - помісі (1/4УВБ1/4Л) та 1/2 червоної білопоясої (ЧБП), У - помісі (1/4УВБ1/4Л) та 1/2 дюрок української селекції «Степний» (ДУСС). Оцінку забійних та мясних якостей проводили за загальноприйнятими методиками Поливоди А.М. та ін. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалування туші при контрольному забої. Індекс відгодівельних якостей розраховували за формулою Березовського М. Д. [2]:
І = А2 / ((В * С) * С)
А - валовий приріст за період відгодівлі, кг; В - кількість діб відгодівлі; С - витрати корму на 1 кг приросту, к. од.
Для оцінки відгодівельних і мясних якостей свиней використовували індекс мясо- відгодівельних якостей та поєднаність батьківських пар за методикою Шейко І. П., Лобана М. О. та ін. [8]:
ИМОКо = 1,24 * (192 - Х1) + 0,1 * (Х2 - 733) + 78 * (3,52 - Хз) + 2,1 * (Х4 - 97,4) + 3,2 * (26,7 - Х5) + 10 * (Х6 - 11,1)
де: Х1 - середній вік досягнення живої маси 100 кг, діб; Х2 - середньодобовий приріст, г; Х3 - витрати кормів на 1 кг приросту, к. од.; Х4 - довжина туші, см; Х5 - товщина шпику, мм; Х6 - маса задньої третини півтуші, кг.
© Ващенко О.В., 2017За отриманими значеннями (ИМОК0) розраховували середнє значення індексу мясо- відгодівельних властивостей (ИМОКп), а рівень поєднаності кожної батьківської пари (УС) в балах за формулою:
УС = ИМОКо - ИМОКп Для батьківських пар з позитивним значенням (УС) визначали ефект поєднаності ^С) за формулою:
ЭС = ИМОКо / ИМОКп Найкращу поєднаність батьківської пари свиней оцінювали при найвищому значенні ^С).
Виклад основного матеріалу. За відгодівель- ними якостями встановлено перевагу свиней групи ?(УВБхЛ) х ^(П) та ?(УВБхЛ) х ^(ЧБП) відносно тварин контрольної групи чистопородних тварин та двопородних помісей і поєднання ?(УВБхЛ) х б'(ДУСС) (табл. 1).
Таблиця 1. Відгодівельні показники молодняку, (M±m)
ПоказникиДослідні групиІІІ1-1 1-1 1-1IVVКількість голів1818181818Середньодобовий приріст, г585±10,3634±10,43858±4,43715±7,63645±12,73Вік досягнення 100 кг, днів182,0±1,89175,0±2,05164,4±0,753169,9±5,103174,3±1,17Вік досягнення 120 кг, днів216,0±0,67206,0±2,20187,7±0,983198,7±2,722201±1,84Витрати кормів 100 кг/120 кг, МДж/кг52,08/52,4347,56/46,7540,02/41,5342,34/45,4743,04/44,08Індекс відгодівельних якостей, балів11,9/16,814,8/22,122,2/30,719,2/24,218,2/25,5
Термін відгодівлі помісних тварин в порівнянні з чистопородними аналогами контрольної групи скорочувався на 7,0-17,6 днів. Отримано вірогідно менші витрати кормів в порівнянні з чистопородним поголівям: при відгодівлі до 100 кг на 7,54-12,06 МДж; до 120 кг - на 5,б8-10,9 МДж. Найвищий індекс відгодівельних якостей було отримано від поєднання помісних двопородних маток (УВБхЛ) з чистопородними кнурами породи (П). Вони перевищували показники індексу групи чистопородних свиней (УВБ), не залежно від терміну відгодівлі, майже вдвічі. Використання на заключному етапі трипородного схрещування плідників (ЧБП) та (ДУСС) дало змогу збільшити значення індексу відгодівельних якостей помісей на 6,3-7,3 бали при відгодівлі до 100 кг та на 7,4-8,5 балів при відгодівлі до вагових кондицій в 120 кг. Таким чином, використання кнурів спеціалізованих мясних порід, як вітчизняної так і зарубіжної селекції у поєднанні із двопородними матками (УВБхЛ), дає змогу істотно скоротити терміни відгодівлі тварин до бажаних вагових кондицій та зменшити витрати кормів на 1 кг приросту.
За результатами контрольного забою свиней встановлено, що використання даних схем промислового схрещування дало змогу підвищити забійний вихід на 4,4-8,4% у помісних груп (табл. 2).
Таблиця 2. Забійні якості та морфологічний склад туш свиней при забої в 100 кг, М±m (п=15)
ПоказникиДослідні групиІІІ1-1 1-1 1-1rvVКількість зразків33333Забійний вихід, %65,1±0,6769,5±0,24173,5±0,7271,6±0,8270,4±1,34Довжина туші, см95,4±0,6497,9±0,1495,3±0,78296,2±0,5899,3±0,811Товщина шпику, мм32,7±1,0524,6±0,6516,0±0,16321,8±0,1124,4±0,243Маса окосту, кг10,9±0,1612,32±0,1712,5±0,16311,8±0,1311,3±0,19Площа «мязового вічка», см231,0±0,7838,32±0,4870,8±1,51256,7±0,96245,3±0,632Морфологічний склад тушіМясо, %59,6±0,4664,1±0,1270,6±0,29367,7±0,8164,6±0,17Сало, %29,7±0,5327,9±0,3918,5±0,64221,3±0,4724,5±0,78Кістки, %10,7±0,298,0±0,7110,9±0,3511,0±0,1310,9±0,55Співвідношення мясо: сало2,0±0,492,3±0,383,8±0,463,2±0,562,6±0,38
Поєднання порід (УВБ) та (Л) сприяло збільшенню довжини туші на 2,5 см (Р>0,95) при найменшому середньоквадратичному відхиленні - 0,14 см. Водночас, схрещування двопородних свинок з кнурами породи (П) призвело, навпаки, до зменшення довжини туші порівняно з вихідними батьківськими формами на 2,6 см (Р>0,95). Той факт, що туші, одержані від свиней поєднання (1/4УВБ*1/4Л*1/2П), виявилися помітно коротшими та мали найбільшу площу «мязового вічка», є цілком закономірним і пояснюється впливом типу та породної належності кнурів. Показник товщини шпику над 6-7 грудними хребцями вірогідно зменшувався (Р>0,999) на 8,1-16,7 мм. Спостерігається тенденція до збільшення показника маси окосту з достовірною перевагою при використанні порід (Л) (Р>0,95) та (П) (Р>0,999). Як і очікувалося, мінімальний вміст сала у тушах було отримано від трипородних помісей, де на заключному етапі схрещування використовувались кнури порід (П) та (ЧБП) (менше, ніж у контрольної групи на 5,2-11,2% (Р>0,99)).
Використання у двопородному схрещуванні кнурів породи (Л) дало змогу збільшити вологоємкість мяса на 6,6% та протеїнову поживність на 2,1%, що звичайно мало вплив на технологічні властивості мясної сировини. При маркуванні свинини за хімічним складом мяса, туші чистопородних (УВБ) та помісних тварин (УВБ*Л) було віднесено до третьої категорії (жирна свинина).
Беконну свинину (з вмістом вологи понад 50%, протеїну більше 20% та жиру до 25%) отримано від три породних помісей з використанням на заключному етапі промислового схрещування кнурів порід (П) та (ЧБП). Мясну свинину (з вміс-том вологи понад 40%, протеїну від 14% та жиру до 35%) отримано від підсвинків отриманих при схрещуванні двопородних маток (УВБхЛ) з кнурами (ДУСС) (табл. 3).
Таблиця 3. Якісні показники мяса свиней, М±т (п=15)
ПоказникДослідні групиІІІ1-1 1-1 1-1IVVКількість зразків33333Вода, %38,4±0,2145,0±0,0855,2±0,4153,6±0,7151,4±0,11Протеїн, %11,6±0,0513,7±0,1621,5±0,3321,1±0,0814,8±0,26Жир, %49,4±0,0840,5±0,0322,2±0,0124,4±0,0533,6±0,14Кислотність, рН5,6±0,025,5±0,045,7±0,085,7±0,035,6±0,07Колір, од. екстинкції63,7±0,3571,8±0,6565,8±0,1465,2±0,7569,7±0,34
При визначенні кислотності свинини, як основного показника якості мяса достовірних відмінностей між групами піддослідних тварин відзначено не було. Значення цього показника не виходило за межі норми 5,2-5,9 рН, що вказує на мясо хорошої якості і відсутність його схильності до набуття вад і недоліків та завчасного псування. За інтенсивністю забарвлення (коефіцієнт екстинкції) мязова тканина (УВБХЛ) мала більш інтенсивне забарвлення в порівнянні з чистопородними аналогами на 6,00 од. екстинкції і вище ніж в групі трипородних тварин на 2,1 од. екстинкції.
При оцінці якості мясної продукції велике значення має органолептична експертиза, яку здійснювали за зовнішнім виглядом вареного мяса, ароматом, смаком, консистенцією і соковитістю. Результати дегустаційної оцінки якості мяса показали, що достовірної різниці між групами не встановлено (табл. 4).
Таблиця 4. Бальна дегустаційна оцінка якості мяса та бульйону, М±т (п=15)
ПоказникДослідні групиІІІ1-1 1-1 1-1ГУVКількість зразків33333МясоЗагальний вигляд, бал8,3±0,518,5±0,298,5±0,338,4±0,418,6±0,44Аромат, бал7,3±0,477,5±0,557,5±0,737,5±0,687,6±0,77Смак, бал7,2±0,297,5±0,377,3±0,477,4±0,447,5±0,26Консистенція, бал7,5±0,117,7±0,268,0±0,247,6±0,378,1±0,22Соковитість, бал7,5±0,337,8±0,477,9±0,437,7±0,718,0±0,62Сумарний бал37,8±0,1639,0±0,3739,2±0,5338,6±0,1339,8±0,51БульйонЗагальний вигляд, бал7,0±0,337,3±0,757,5±0,567,2±0,367,6±0,71Аромат, бал7,5±0,717,7±0,267,6±0,377,7±0,247,7±0,52Смак, бал7,6±0,827,7±0,247,7±0,527,7±0,557,7±0,26Наваристість, бал7,8±0,297,8±0,558,0±0,477,9±0,338,0±0,21Сумарний бал29,9±0,4330,5±0,3130,8±0,5930,5±0,4131,0±0,52
У зразках, отриманих від чистопородних тварин цей показник був нижче на 0,6-2,0 бали ніж середнє значення для зразків від груп помісних тварин, де середній сумарний бал склав 39,8 бали. Це дає підстави стверджувати, що більш висока вологоутримуюча здатність мяса помісних підсвинків і більший вміст внутрішньомязевого жиру забезпечили перевагу смакових якостей мяса, отриманого від помісних тварин.
Одним із найважливіших елементів у селекції свиней є оцінка їхньої комбінаційної здатності за поєднанням різних генотипів. Серед проаналізованих 5-ти батьківських пар позитивний рівень поєднаності отримано при трипородному промисловому схрещуванні, а негативний - у 2-ох пар при чистопородному розведенні та двопородному схрещуванні (табл. 5).
Таблиця 5. Комплексна оцінка відгодівельних і мясних якостей свиней (п=90)
ПоказникДослідні групиІІІ1-1 1-1 1-1ГУVИМОК0, балів-103,5-14,396,035,611,7Рівень поєднаності, балів-108,6-19,490,930,56,6Ефект поєднаності, %-20,2-2,818,87,02,3Примітки: I - чистопородні тварини УВБ, II - помісі 1/2УВБ1/2Л, III - помісі 1/4УВБ1/4Л 1/2П, IV - помісі 1/4УВБ1/4Л 1/2ЧБП, V - помісі 1/4УВБ1/4Л 1/2ДУСС
Висновки і пропозиції
Використання кнурів спеціалізованих мясних порід, як вітчизняної так і зарубіжної селекції у поєднанні із двопородни- ми матками (УВБХЛ), дає змогу істотно скоротити терміни відгодівлі тварин до бажаних вагових кондицій та зменшити витрати кормів на 1 кг приросту. Встановлено можливість підвищення мясних якостей свиней завдяки використанню кращих поєднань батьківських пар. Доведено доцільність використання порід пєтрен та червоної білопоя- сої на заключному етапі гібридизації: вихід мяса в тушах збільшується на 4,0-2,1% у порівнянні з показниками двопородних помісей.
Отже, для отримання найвищих показників забійних та мясних якостей у потомства, кращим варіантом для поєднання слугують кнури породи пєтрен. Мясо свиней даної групи було найбільш пісним, а за відгодівельними якостями вони переважали вихідні батьківські генотипи.
Список літератури
1.Акнєвський Ю.П. Продуктивність свиней в залежності від інтенсивності росту ремонтного молодняку та поєднання вихідних генотипів: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / Ю.П. Акнєвський; Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН. - Полтава, 2007. - 20 с.
2.Березовський М.Д. Ефективність відгодівлі свиней зарубіжної селекції до других вагових кондицій / М.Д. Бе- резовський, І.В. Хатько // Науково-виробничий бюлетень «Селекція». - К., 1997. - № 4. - С. 105-107.
3.Сучасні методики досліджень у свинарстві / Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН за редакцією В.П. Рибалко М.Д. Березовського. - Полтава, 2005. - 227 с.
4.Волощук В.М. Відгодівельні, забійні та мясні якості підсвинків мясних порід / В.М. Волощук, А.П. Василів // Свинарство. - 2013. - Вип. 62. - С. 8-13.
5.Кодак Т. Забійні якості відгодівельного молодняку, одержаного від різних поєднань / Т. Кодак, В. Вовк // Тваринництво України. - 2014. - № 7. - С. 18-20.
6.Лісний В.А. Підвищення ефективності гетерозисної селекції в свинарстві шляхом оцінки комбінаційної здатності порід та типів свиней / В.А. Лісний, І.В. Назаренко // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 2002. - Вип. 3. - С. 58-66.
7.Онищенко А.О. Порівняльне вивчення відгодівельних та мясних якостей свиней різних генотипів / А.О. Онищенко // Вісник аграрної науки Причорноморя. - 2006. - № 3(35) - С. 103.
8.Остапчук П. Комбінаційна здатність спеціалізованих порід, типів та ліній свиней при схрещуванні / П. Остапчук // Тваринництво України. - 2006. - № 2 - С. 16-17.
9.Плохинський Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 352 с.