Науково-організаційна діяльність М.М. Кулешова у системі Всесоюзного інституту рослинництва (ВІР) (грудень 1925 - березень 1933)

  • Вид работы:
    Статья
  • Предмет:
    Сельское хозяйство
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    1,44 Мб
  • Опубликовано:
    2017-09-21
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Науково-організаційна діяльність М.М. Кулешова у системі Всесоюзного інституту рослинництва (ВІР) (грудень 1925 - березень 1933)













Науково-організаційна діяльність М.М. Кулешова у системі всесоюзного інституту рослинництва (вір) (грудень 1925 - березень 1933)


Балян Ізольда Валеріївна,

заступник директора з науково-організаційних та господарських питань Закарпатської державної с. - г. дослід. станції НААН (с. Велика Бакта Закарпатської обл., Берегівського р-ну)

Відомий вітчизняний учений-рослинник Микола Миколайович Кулешов (1890-1968) збагатив науку в питаннях систематики, екології, біології, агротехніки кукурудзи. Він вивчав формування і розвиток насіння, розробляв методи і принципи оцінки та поліпшення посівних якостей насіння зернових культур, особливо ярої та озимої пшениці. Брав участь в організації мережі державної контрольно-насіннєвий служби СРСР.

У статті зроблено особливий акцент на його діяльності щодо вивчення різних сільськогосподарських культур не тільки вітчизняного походження, а й світового, розкрито плідну співпрацю з великим ученим В.І. Вавиловим у Всесоюзному інституті рослинництва та в українській його філії.

Ключові слова: рослинництво, Всесоюзний інститут рослинництва, Українська дослідна станція-відділення ВІР, М.М. Кулешов.

Кулешов Микола Миколайович - відомий біолог-рослинник, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, доктор сільськогосподарських наук, професор. Його наукова діяльність присвячена проблемам систематики, екології, біології, агротехніки кукурудзи. Він вивчав формування і розвиток насіння, розробляв методи і принципи оцінки та поліпшення посівних якостей насіння зернових культур, особливо ярої та озимої пшениці. Брав участь в організації мережі державної контрольно-насіннєвий служби СРСР. Визначна плідна діяльність стала можливою значною мірою завдячуючи роботі у Всесоюзному інституті рослинництва (ВІР) та в українській його філії упродовж 1925-1933 рр., а також завдяки соратництву з видатним ученим Миколою Івановичем Вавиловим. Керував експедиціями ВІРу в райони Середньої Азії, Монголії та Закавказзя.

Окремі аспекти діяльності цього періоду та співпраці вчених-однодумців розглянуто у низці робіт, таких як статті Г.В. Пилипець [1], збірниках "Рядом с Вавиловым" [2] та "Академік Микола Миколайович Вавилов і розвиток аграрної науки в Україні" [3], спогадах [4], в т. ч. і самого М.М. Кулешова [5] та ін.

кулешов агротехніка кукурудза учений

Реалізація наукових проектів М.І. Вавилова як директора Всесоюзного інституту прикладної ботаніки і нових культур (з 1930 р. назва - Всесоюзний інститут рослинництва (ВІР)) здійснювалась у масштабах всієї країни, у тому числі й в Україні. Під егідою установи створювалися в різних республіках, краях, областях відділення, станції та опорні пункти, на яких вперше розпочалося поглиблене вивчення значної кількості сортів сільськогосподарських культур. З 1923 р. по серпень 1940 р. Вавилов особисто відвідав майже всі дослідні станції і наукові установи України, з переважною більшістю українських селекціонерів та генетиків був знайомий особисто і разом з ними здійснював величезні за обсягом дослідження [2]. Це були самовіддані творчі постаті - яскрава плеяда невтомних дослідників та соратників, серед яких А.З. Ахримович, А.А. Бичихін, П.П. Благонравов, А.А. Браунер, І.Ф. Бузанов, Г.М. Висоцький, Е.Ф. Вотчал, К.К. Гедройц, О.Ф. Гельмер, Т.Ф. Гринько, А.А. Горлач, А.П. Гіренко, О.Ф. Глянцев, Л.М. Делоне, В.П. Зосимович, В.В. Колкунов, Й.Й. Кораб, М.М. Кулєшов, Б.Н. Лебединський, Г.А. Левитський, А.М. Левшин, Н.К. Малюшицький, Ю.П. Мірюта, Б.А. Паншин, В.Ф. Савицький, В.І. Сазанов, А.А. Сапєгін, Л.А. Семполовський, О.Н. Соколовський, О.О. Табенцький, В.В. Таланов, А.І. Талієв, С.Ф. Третьяков, М.М. Тулайков, А.К. Філіповський, П.К. Шкварніков, О.А. Яната й багато інших.

До безпосередньої тісної співпраці М.І. Вавилова та М.М. Кулешова їхні наукові шляхи раніше побіжно перетиналися. Так ще не скінчилася громадянська війна, а в 1920 р. у Воронежі відбувся Перший Всеросійський зїзд із прикладної ботаніки, де вчені зустрілися вперше. Вони також листувалися, обмінювалися опублікованими працями, й надалі спілкувалися на зїздах та нарадах у Москві, а в 1923 р. Микола Іванович приїздив до Харкова.

Увесь цей час ріс та розвивався Всесоюзний інститут прикладної ботаніки і нових культур. Велику зацікавленість наукової громадськості привертали так звані географічні дослідження. Посів, догляд за рослинами, спостереження, оцінка та облік проводилися за єдиною методикою, а пробні снопи направлялися до Ленінграда для детальних досліджень. Фактично вперше у світовій біологічній науці було поставлено вивчення зміни ознак та властивостей рослин залежно від зміни умов оточуючого середовища, а також інститут був єдиною науковою установою у світі, де так усесторонньо, на основі передових наукових методів пізнавалася культурна флора земної кулі.

Тісна творча спільна робота М.І. Вавилова й М.М. Кулешова розпочалася в той період, коли останній був директором Центральної контрольно-насіннєвої станції НКЗ УРСР і завідувачем кафедри спеціального землеробства Харківського сільськогосподарського інституту, де також читав лекції з рослинництва. З епістолярної спадщини М.І. Вавилова, яка оприлюднена у друці [6], довідуємося про співробітництво М. Кулешова з видатним ученим. Про те, що вони були справжніми однодумцями й соратниками свідчить численна низка листів, у яких ми бачимо не тільки спілкування двох професіоналів, а й теплі дружні стосунки (професійні зацікавлення та вітання членам родин, підписи: "Вітання Наталії Олексіївні [Кулешовій]", "Ваш [Вавилов] " тощо).

У листі, датованому 30 квітня 1925 р., до М. Кулешова М.І. Вавилов вітає молодого вченого із заснуванням в Україні Інституту прикладної ботаніки, висловлює щире бажання співпрацювати з Україною та думку про актуальність створення опорного пункту Всесоюзного інституту прикладної ботаніки в Україні для розмноження колекцій польових, городніх та плодових культур: "Перше, що хотілося б виконати в Україні, - це створення невеликого опорного пункту поблизу одного з центрів: Харкова чи Києва, де можна було б зосередити увесь колекційний матеріал, який би підходив до умов України. На цей пункт буде висилатись увесь інтродукційний матеріал. Він буде розподілятися між українськими та іншими установами. Це повинен стати свого роду примножувач в інтересах України. Мається на увазі визначення штату близько, на перший час, в 4-5 чоловік, які були б постійними працівниками української філії. У літні місяці з Ленінграду міг би відправлятися персонал для роботи з тими або іншими рослинами. Ділянка потрібна близько 100-200 десятин" [7].

У черговому листі за від 10 вересня 1925 р. М.І. Вавилов також пише про землі для випробування повних колекцій Українського відділення Всесоюзного інституту прикладної ботаніки та зазначає: "Хотілося щоб українське відділення було б не гірше інших великих наших відділень, якими є

Степне, Північно-Кавказьске. У ньому повинні бути зосереджені світові матеріали з різноманітних рослин. Час від часу в ньому будуть випробовуватися повні колекції тих або інших рослин" [8].

Вавилов цінував Кулешова і вважав його високопрофесійним спеціалістом. У тому ж таки 1925 р. (лист від 13 листопада) запросив прочитати курс лекцій на Всесоюзних курсах по сортознавству й селекції з 25 листопада 1925 р. до 1 лютого 1926 р. з організації як вітчизняної контрольно-насіннєвої справи, так і розгортання її за кордоном [9]. Зокрема вже 27-28 листопада Кулешовим прочитано лекцію "Сеть семенных контрольных станций и селекционное дело", "Состояние селекции в СССР" [10, с.291].

У листі М.І. Вавилова від 17 листопада 1925 р. на станцію у Харків [11], знаходимо пропозицію М.М. Кулешову очолити відділ сортоведення та апробації сортів українського відділення Всесоюзного інституту прикладної ботаніки а потім - Українського відділення ВІРу (дослідної станції).

При особистому відвідуванні Інституту М.М. Кулешов захопився піднесеною науковою атмосферою, свободою грандіозних масштабів наукових пошуків в установі та самовіддачею співробітників. В інституті панувала справжня напружена робота, але разом з тим була виключна можливість для залучення ініціативи й творчих пошуків науковців. З будь-якого питання надавалися вичерпні фахові консультації. У колективі працювали такі великі вчені, як фізіолог М.А. Максимов, біохімік Н.Н. Іванов, цитолог Г.А. Левітський, видатний знавець пшениці К.А. Фляксберг, селекціонер та рослинник широкого масштабу В.В. Таланов, ботаніки-систематики П.М. Жуковський і Е.В. Вульф та багато інших.

М.І. Вавилов узяв молодого науковця на роботу, запропонувавши вакантне місце завідувача секцією кукурудзи, адже Кулешов знав цю культуру ще зі студентських років і постійно поглиблено її вивчав. Крім того, як зазначалося вище, планувалося відкриття станції-філії Всесоюзного інституту прикладної ботаніки і нових культур в Україні, організацію роботи якої також доручили йому. Отже М.М. Кулешов одночасно працював як у Ленінграді, так і в українській філії. Загалом роботі в ленінградському інституті (ВІР) під керівництвом М.І. Вавилова він присвятив понад сім років починаючи з кінця грудня 1925 р. [12, с.74], обіймаючи посади завідувача Українською філією Інституту, завідувача лабораторії зернових культур, насінництва і сортознавства, а також заступника директора ВІРу.

Незмінним директором Української дослідної станції-відділення упродовж усього терміну її існування - 6 років (1926-1932) був Микола Миколайович Кулешов. Очолити установу вченому довірили коли йому було лише 36 років, але знання та досвід виявилися не тільки достатніми для цього, а й розвинули та піднесли науково-дослідну роботу установи для вагомих здобутків. Крім того виявилася необхідність посилити науково-дослідну і методичну роботу з сільськогосподарського насінництва 150 контрольно-насіннєвих установ країни. Проведення масштабної роботи взяв на себе організований у травні 1931 р. відділ насінництва у ВІРі. Завідувачем його став М.М. Кулешов, який на той час тісно співробітничав із багатьма контрольно-насіннєвими установами СРСР і Центральною контрольно-насіннєвою лабораторією Наркрмзему СРСР.

Українська база представляла, досить багато зручностей для дослідження численної низки рослин. Деякі співробітники ВІРу направлялися на літній сезон для наукових пошуків на цю станцію.

Українському відділенню ВІРу М.І. Вавилов не рекомендував займатися селекційною діяльністю, адже в Україні на той час не тільки були в наявності, але й плідно працювали крупні селекційні установи.

М.М. Кулешов мав великі організаторські здібності, завдяки чому Українське відділення процвітало і славилось затишком, гостинністю і досвідченими керівництвом. В установі досліджувались зернові, овочеві культури, олійний льон. Було покладено початок вивченню світового різноманіття люцерни (Бордаков Л. П.). Саме це відділення було у системі Інституту головним із вивчення колекції кукурудзи (другим, додатковим пунктом була Отрада-Кубанська, нині Кубанська дослідна станція ВІР). Вавилов до своїх співробітників ставив обовязкову вимогу - бути фахівцем найвищого рівня з питань тієї чи іншої культури не тільки з вирощування її в Україні, в СРСР, а й знати про культуру якомога більше в межах її розповсюдження на Землі. Зусиллями М.М. Кулєшова колекцію кукурудзи поповнено зразками зі Східної Азії, Кавказу, він розпочав вивчення і селекцію гібридів, головним чином на базі американського матеріалу [4]. Те що М.М. Кулешов був високого рівня фахівцем з глибокими знаннями про сільськогосподарські культури та їх розповсюдження на планеті свідчать його публікації цього періоду, зокрема по кукурудзі 16 робіт (див. табл.1). Високу оцінку професіоналізму Кулешова дав Вавилов, знайомлячись з його статтею "Некоторые особенности кукурузы Азии", опублікованою в "Трудах по прикладной ботанике, генетике и селекции" у 1928 р. (див. табл.1, № 17).

Поряд із критичними зауваженнями також відзначив, що і з кукурудзи вітчизняні вчені починають "переганяти де-кого за кордоном!" [12, с.80].

Цікавою й оригінальною була методика, яку застосовували під керівництвом М. Кулешова в українському відділенні ВІРу. За свідченням останнього: "За прийнятою методикою паралельно з висівом світових колекцій різних культур висівалися зразки цих же культур українського походження. Це давало змогу співставити інтродукований матеріал з місцевими формами, пристосованими до даних ґрунтово-кліматичних умов" [12, с.76].

Кулешов згадував про те, що в середині літа поля та інші угіддя станції ставали подібними до найцікавішої книги, зі сторінок якої розгорталася дивовижна повість про велику працю багатьох поколінь землеробів. Саме вони створили таке розмаїття форм і типів рослин, пристосованих до величезної різноманітності умов вирощування, в яких землероби виконують, за висловом К.А. Тимірязєва [13], свою космічну роль.

Станцію відвідували численні екскурсії. На посівах світових колекцій, що висівалися в географічній послідовності, перед зразками кожної країни стояли таблички з її назвою. Екскурсанти "переходили від країни до країни", читаючи з подивом і цікавістю на відповідних табличках незвичні написи - "Куба", "Колумбія", "Болівія", "Венесуела" тощо.

На Землі відбувалися переміщення народів, під час яких різні племена несли з собою насіння культур і сортів, які вирощувалися ними на попередньому місці дислокації. У цьому було багато випадкового, але ця випадковість, природно, позначилась на видовому і сортовому складі подальшої культурної флори тих нових місць, де осідали переселенці. Тому надзвичайно привабливим і перспективним було завдання систематичної перевірки у різних умовах нашої країни всього багатства культурної флори світу, щоб на базі наукового аналізу обґрунтовано виділяти з неї те, що у даних умовах є дійсно найбільш цінним [12, с.76-77].

Про тісне співробітництво двох визначних учених також говорить той факт, що М.І. Вавилов неодноразово відвідував установу-філію ВІРу, а впродовж 1926-1928 рр. - бував тут щороку. М.М. Кулєшов згадував один із приїздів М.І. Вавилова на Українську дослідну станцію ВІРу влітку 1928 р. Він разом зі співробітниками станції, що приїхали на сезон та з практикантами з раннього ранку і до темряви упродовж пяти днів працювали на колекційних полях. В такі дні станція "починала жити" з 4 ранку. Вавилов завжди був міцним і витривалим, веселим і повним енергії, охочим до дружніх наукових дискурсів. Приваблююча доброзичливість передавалася всім оточуючим. Співробітники та практиканти поспішали до нього. Гострий розум завжди виявляв те чого ніхто інший не міг збагнути, помічав усе цінне та бачив перспективи наукових пошуків. Як згадує сам М. Кулешов у руках М.І. Вавилова була записна книжка: "Він оглядав зразок за зразком, задаючи питання. Біля деяких зупинявся і у декількох словах пояснював, що привернуло його увагу. Після цього зразок починав представлятися по - новому, у ньому виявлялись якості і особливості, які раніше залишались непоміченими.

В Українському відділенні Всесоюзного інституту рослинництва.

(3-й зліва М.М. Кулешов, 1-й справа - М.І. Вавилов)

Коли перейшли до зразків озимої пшениці України, я звернув увагу М.І. на те, що вони вигідно відрізнялись від чужоземних. Він відповів мені: "Це прекрасна основа, спираючись на яку треба створювати краще. Адже перед нами потенціал пшениці. Треба знайти шляхи його використання. Справа важка і тривала. Продовжувати її буде молодь!"" [5]. Перед відїздом відбувалися збори фахівців та робітників станції. Вавилов надто дохідливо і уважно пояснював про завдання Інституту, в основному схвально оцінював діяльність станції, не забуваючи все ж вказувати деякі промахи й недоліки. На відкритому повітрі відбувалися чаювання зі співробітниками та обговорення у дружній атмосфері наукових питань [12, с.77-78].

У 20-х роках ХХ ст. на Українській станції ВІРу (с. Литвинівка) і в Асканії Новій проводились досліди з географічної мінливості ознак - "географічні посіви". По багатьом культурах проводились ці "географічні посіви", зокрема з пшениці, навіть бавовнику тощо. Роботи з рослинними ресурсами в Українському відділенні ВІРу, на організацію яких було затрачено стільки часу і сил, згодом припинилися. Зразки польових культур передано Харківській селекційній станції, а овочевих - на дослідну станцію овочівництва (Інститут овочівництва та баштанництва УААН).

Але робота зі світовим генофондом рослин тривала. Постійно підтримувалися тісні контакти ВІРу з дослідними установами України. Ряд видатних учених України запрошувалися на роботу у ВІР і в Інститут генетики, де їм створювалися умови, сприятливі для розкриття їхніх творчих пошуків: цитолог Г.А. Левитський (м. Київ), ботаніко-географ Є.В. Вульф (Крим), спеціаліст із насіннєзнавства та генетичних ресурсів рослин М.М. Кулєшов, генетик і селекціонер М.І. Хаджинов (Харків), фахівець із плодівництва В.В. Пашкевич (Крим), спеціаліст із бульбоплодів В.С. Лехнович (м. Камянець-Подільський) та ін.

З плином часу можна стверджувати, що навколо постаті М.І. Вавилова згуртовувалися небайдужі особистості. Завдяки мудрому прозорливому організаторському таланту директора ВІРу росли дослідники найвищої кваліфікації, захоплені прагненням до нових знань, стремлінням до найвищих результатів у науці: М.А. Максимов (відомий вчений далеко за межами країни), І.І. Туманов, Ф.Д. Сказкін, Н.Н. Іванов, М.І. Княгінічев, В.І. Нилов, Г.Д. Карпеченко, М.І. Хаджинов, Г.А. Левітський, В.Г. Александров, В.В. Пашкевич, М.А. Розанова, М.І. Кічунов, К.І. Пангало, М.М. Кулешов, В.М. Букасов, Л.І. Говоров, Є.Н. Синська, С.В. Юзепчук, В.В. Таланов та ін.

Хоча діяльність ВІРу, починаючи із середини 30-х рр. ХХ ст., все більше обмежувалась (в більшості з політичних причин), у тому числі в Україні, але усі дослідні установи у все більших масштабах використовували у своїй роботі напрацювання ВІРу, особливо світові колекції генофонду рослин.

Про плідний доробок досліджуваного періоду діяльності М.М. Кулешова в когорті співробітників координованої ВІРом мережі установ свідчать його наукові праці.59 публікацій (з яких - 5 книг, 54 статті), а також 19 рефератів та рецензій на вітчизняні та зарубіжні роботи (див. табл.. 1).

Таблиця 1. Наукові праці М.М. Кулешова за період діяльності у Всесоюзному інституті рослинництва та в Українській дослідній станції-відділенні інституту (1926-1932)

* позначено книги.

З ініціативи М.І. Вавилова проводились наукові експедиції. Кулешов брав у них активну участь. Так у листі від 30 травня 1926 р. [14]. Вавилов пропонує М.М. Кулешову поїхати в експедицію з дослідження сільського господарства Вірменії.

М.М. Кулешов був керівником експедиції ВІРу до Азербайджанської РСР із вивчення дикої та культурної флори Закавказзя. Експедиція пройшла 4000 верств, зібрала 3500 зразків рослин [15]. У 1927-1929 рр. брав участь в експедиції до Середньої Азії з проблем люцерни. Описано екологічні типи рослин, які ввійшли у склад відомих світових рослинних колекцій ВІРу.

Особисто відвідавши дослідні установи за кордоном, при поверненні він оприлюднив аналіз їхньої діяльності у вітчизняних періодичних виданнях. За результатами вивчення дослідної справи за кордоном, М.М. Кулешов за час свого українсько-ленінградського періоду діяльності написав 16 наукових робіт (див табл.1).

Завдяки діяльності Вавилова і його соратників в т. ч. і Кулешова до кінця 20-х років минулого століття проводилася плідна співпраця із зарубіжними вченими. Восени 1927 р. в Берліні відбувся 5-й Міжнародний генетичний конгрес. За чисельністю учасників і кількістю прочитаних доповідей делегати від СРСР були на третьому місці (після Німеччини і США). Делегатами Конгресу були М.К. Кольцов, М.І. Вавилов, С.С. Четвериков, Г.А. Левитський, В. Є. Пісарєв, Г.Д. Карпаченко, А.П. Сапєгін (м. Одеса), І.І. Клодницький (м. Київ), М.М. Кулєшов, М.О. Ветухів (м. Харків), В.І. Сазанов (м. Полтава), Л.М. Делоне (с. Маслівка Київської обл.) та ін. На пленарному засіданні

Конгресу Вавилов доповів про Центри походження культурних рослин, а А.П. Сапєгін - про філогенетичні дослідження пшениць мякого ряду.

Зїзд відіграв велику роль у консолідації зусиль учених у розвязанні проблем генетики і селекції. Після зїзду розгорнули роботи з експериментального мутагенезу у пшениці та ячменю А.П. Сапєгін і Л.М. Делоне. Це були перші роботи, визнані вченими-генетиками світу. Тобто цей захід засвідчив, що у 20-х рр. ХХ ст. наука України була на рівні світових орієнтирів. Але на превеликий жаль, діяння Т.Д. Лисенка - людини, яка втілила у собі всі риси прислужника влади, як і загальне ставлення до наукової еліти країни загальмували наукові дослідження з пріоритетних напрямів, зокрема створення інбридних ліній і на їхній основі гібридної кукурудзи. Всі ці скоріше політичні перепони викликали відставання цих робіт у нашій країні від світового рівня більш ніж на 20 років.М. М. Кулешов не тільки брав участь у зїзді, а й в цю поїздку ознайомився з постановкою дослідної і насіннєвої справи у Франції, Швейцарії та Австрії.

Географічні досліди, які заклав Вавилов, і створення мережі дослідних полів, станцій та опорних пунктів охопили всю територію колишнього Радянського Союзу. Діяльність української філії ВІРу, очолювана М.М. Кулешовим, була у когорті 11 установ в Україні під егідою ленінградського Інституту. Тут у результаті розгорнутої роботи за сприяння ВІРу діяли селекційні та випробувальні станції. На них досліджувався місцевий та іноземний видовий і сортовий матеріал різних сільськогосподарських культур та їхніх диких родичів.

Українсько-ленінградський період життєдіяльності М.М. Кулешова позначився співпрацею з В.І. Вавиловим і став етапом плідного творчого наукового піднесення та поглиблення наукових інтересів. Про вагомі напрацюваннями свідчать його публікації, присвячені різним проблемам: з селекції і насінництва (загальні питання - 5; кукурудзи й теосінте - 16, цукрового буряку - 3, пшениці - 2, люцерни - 4, вики - 1, проса - 2, сорго - 2, еспарцету - 3, вилту - 1 бахчевих культур - 1); плодівництва і виноградарства - 1; з питань насіннєвого контролю - 8; про діяльність науково-дослідних установ - 5; за територіальним розподілом: про дослідження в СРСР - 28, у т. ч. в Україні - 14, за кордоном - 25.

На жаль у березні 1933 р. Кулешов вимушений залишити роботу у ВІРі і до Ленінграду відтоді приїздив не часто [12, с.80]. Потужна мережа, створена ХХ ст. під патронатом ВІРу припиняє свою важливу і таку життєво необхідну діяльність на початку 30-х рр. У листопаді 1931 р. Постановою Норкомзему СРСР у ВІРі був організований "Отдел единой государственной сортосети" для перевірки та випробування якості сортів, які було виведено селекційними станціями. А у 1937 р. проведення сортовипробування було вилучено з - під контролю ВІРу, котрий звинуватили у "заплутаності" системи насінництва і сортовипробування, повязаній не в останню чергу із шкідницькою діяльністю "троцьких опозицій", розкритих в Інституті зернового господарства Південного Сходу (Саратов), в Українській конторі Держсортофонду, на Кубанській дослідній станції та ін. Ішов шалений тиск докорів спрямований проти ВІРу та його директора - М.І. Вавилова. Ставилося за провину те, що питання про придатність і непридатність сорту вирішувалося на основі актів, отриманих усього лише від 130 сортовипробувальних ділянок.

Також за інерцією до числа таких помилок і "актів шкідництва" віднесли тоді знищення (або втрату) генофонду місцевих селянських сортів як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Розпочався довгий трагічний період у розвитку вітчизняної науки, трагічний для творців її, більшість з яких була насильницьки відлучена від науки або репресована, а їхні праці заборонені на багато десятиріч.

Видатний радянський учений-біолог академік СРСР М.І. Вавилов (1887-1943) на основі сфабрикованих звинувачень був заарештований в 1940 р. В 1941 засуджений, вирок - вища міра покарання, котрий було замінено 20 - літнім терміном увязнення. В 1943 р. помер у тюрмі не витримавши катувань. Лише в 1955 р. його реабілітовано.

Важливий пласт надбань М.І. Вавилова та його соратників тривалий час перебував у забутті. Їхні імена замовчувалися не потрапляючи ні на сторінки підручників, ні наукової літератури, енциклопедичних видань радянських часів. Імя М.М. Кулешова в енциклопедичних та інших довідкових виданнях радянської доби все ж відображалося. Біографічна довідка є у "Библиографическом словаре деятелей естествознания и техники" (1958) [16], а згодом в "Українській радянській енциклопедії" (1962) [17], "Історії академії наук Української РСР. Кн.2" (1967) [18].

М.М. Кулешов в числі соратників Вавилова пережив випробування долі: органами НКВС СРСР предявлено кримінальні звинувачення, в числі багатьох діячів науки не вигідних владі.5 березня 1933 р. - арештовано, 29 жовтня - засуджено до 3 років заслання в суворий Східно-Сибірський край та відправлено в Іркутськ [19]. Повторно його знову було арештовано, коли він обіймав посаду завідувача та професора кафедри рослинництва Іркутського сільськогосподарського інституту (арештовано 29 червня 1938 г. Засуджено. Звинувачення за ст. ст.58-7, 58-10, 58-11 Кримінального кодексу РСФСР (за контрреволюційну діяльність). Знову звільнено. Реабілітовано 16 серпня 1939 р. (постанова УНКВД Іркутської обл.) [20]. З 1938 р. вчений працює завідувачем і профессором кафедри рослинництва Омського сільскогосподарського інституту. Тут він читав курси лекцій, вів науково-дослідну роботу. Роки важких випробувань, торкнулися в деякій мірі вченого, але не зламали й не лишили його оптимізму. Таким чином, М.М. Кулешову, на відміну від багатьох інших учених, в деякій мірі вдалося уникнути страшних репресивних дій каральної системи (зокрема тортур, знущань, які принижують людську гідність), що відбувалися саме в 30 - х роках ХХ ст. проти науково-культурної еліти суспільства.

Так у 43 річному віці Кулешов змушений був залишити Україну, Ленінград, установи, в яких проходили його зростання та плідна наукова праця. Через політичні репресії його життя та наукові здобутки, повязані з кращими столичними науковими центрами країни припиняються. Спокутуючи неіснуючі провини, талант та набутий досвід надалі судилося проявляти у віддалених регіонах (сибірський період життя тривав 1933-1945).

Діяльність М.М. Кулешова у Всесоюзному інституті рослинництва та українській його філії упродовж грудня 1925 р. - березня 1933 р. відзначений співробітництвом з видатним М.І. Вавиловим та кращими вченими у галузі рослинництва яких згуртував очільник ВІРу в когорту однодумців; науковим зростанням, розширенням горизонтів досліджень з поглибленим вивчення вітчизняних сільськогосподарських культур у порівнянні з закордонними рослинами; перейманням кращого закордонного досвіду та використання його у науковій діяльності; вироблення основних засад контрольно-насінної справи в Україні.

Список використаних джерел та літератури

1.Пилипец Г.В. Николай Николаевич Кулешов (1890-1968) = [Nikolai Nikolaevich Kuleshov (1890-1968)] / Г.В. Пилипец, Г.Ф. Наумов // Цитология и генетика / АН УССР, Отд-ние общ. биологии, Отд-ние биохимии, биофизики и физиологии. - К., 1968. - Т.2, № 3. - С.285-287: портр.

2.Рядом с Н.И. Вавиловым: сб. воспоминаний / сост. Ю.Н. Вавилов. - 2-е изд, доп. - М.: Сов. Россия, 1973. - 253 с.

.Академік Микола Миколайович Вавилов і розвиток аграрної науки в Україні: зб. іст. - наук. нарисів, док., біобібліогр. матеріалів. До 75-річчя створення УААН / УААН, ДНСГБ; уклад.: М.В. Зубець, В.А. Вергунов, В.М. Самородов, Т.Ф. Дерлеменко; наук. ред.В.А. Вергунов, В.М. Самородов. - К.: Аграр. наука, 2005. - 581 с., порт. - (Іст. - бібліогр. сер. "Аграрна наука України в особах, док., бібліографії"; кн.9).

.Кулешов Н.Н. Жизнь коротка. Завтра в четыре утра / Н.Н. Кулешов // Николай Иванович Вавилов. Очерки. Воспоминания. Материалы. - М.: Наука, 1987. - C.151-159.

.Николай Иванович Вавилов: из эпистолярного наследия. 1911-1928 гг. / Акад. наук СССР, Ин-т истории естествознания и техники, Комис. по сохранению и разработке науч. наследия акад.Н.И. Вавилова; сост.В.Д. Есаков, ред. С.Р. Микулинский. - М.: Наука, 1980. - 427 с. - (Научное наследство; т.5).

.Вавилов Н.И. Письмо № 267.Н. Н. Кулешову. (в Харьков, Обл. с. - х. станция, 30 апр. 1925 г.) // Николай Иванович Вавилов: из эпистолярного наследия. 1911-1928 гг. - М.: Наука, 1980. - С. 196-197. - (Сер. "Науч. наследство / АН СССР; т.5".)

.Вавилов Н.И. Письмо № 309.Н. Н. Кулешову (в Харьков, 10 сент. 1925 г.) // Николай Иванович Вавилов: из эпистолярного наследия. 1911-1928 гг. - М.: Наука, 1980. - С.223. - (Сер. "Науч. наследство / АН СССР; т.5").

.Вавилов Н.И. Письмо № 329 Н.Н. Кулешову (в Харьков, 13 нояб. 1925 г.) // Николай Иванович Вавилов: из эпистолярного наследия. 1911 - 1928 гг. - М.: Наука, 1980. - С.235-236.

.Всесоюзные курсы по сортоведению, селекции и генетике при Государственном институте опытной агрономии и Институте прикладной ботаники и новых культур // Изв. Гос. ин-та опыт. Агрономии. - 1925. - Т.3, № 5-6. - С.289-292.

.Вавилов Н.И. Письмо № 340.Н. Н. Кулешову (в Харьков, Обл. с. - х. опыт станция, 17 нояб. 1925 г.) // Николай Иванович Вавилов: из эпистолярного наследия. 1911-1928 гг. - М.: Наука, 1980. - С.240.

.Всесоюзный институт растениеводства. (Рассказывают сотрудники ВИРа).Н. Н. Кулешов // Рядом с Н.И. Вавиловым: сб. воспоминаний. - 2-е изд, доп. - М.: Сов. Россия, 1973. - С.71-80.

.Космическая роль растения (крунианская лекция) / К.А. Тимирязев // Тимирязев К.А. Избранные сочинения: в 4 т. - М.: ОГИЗ-СЕЛЬХОЗГИЗ, 1948. - Т.2: Солнце, жизнь и хлорофил. Публичные лекции, речи и научные исследования.

.Вавилов Н.И. Письмо № 408.Н. Н. Кулешову (в Харьков, Обл. с. - х. опыт станция, 30 мая 1926 г.) // Николай Иванович Вавилов: из эпистолярного наследия. 1911-1928 гг. - М.: Наука, 1980. - С.240.

.Командировки та екскурсії професорів, викладачів та студентів інституту в минулому навчальному році // Вісті Харк. с. - г. ін-ту. - 1926. - № 6. - С.128-132.

.Библиографический словарь деятелей естествознания и техники. - М.: БСЭ, 1958. - Т.1. - С.169. - Библиогр.: 8 назв.

.Українська радянська енциклопедія. - К.: УРЕ, 1962. - Т.7. - С.472: фото.

.Історія академії наук Української РСР. Кн.2. - К.: Голов. ред. енцикл. АН УРСР, 1967. - С.312-313: портр. - Бібліогр.: 9 назв.

.Государственный архив Российской Федерации, ф. Р-8409, оп.1, д.88, л.106-111; д.1261, л.56.

20.Кулешов Николай Николаевич [Электронный ресурс] [источник: Книга памяти Иркутской обл.] // Жертвы политического террора / О-во "Мемориал". - Режим доступа: http://lists. memo.ru/index11. htm <http://lists.memo.ru/index11.htm>

Похожие работы на - Науково-організаційна діяльність М.М. Кулешова у системі Всесоюзного інституту рослинництва (ВІР) (грудень 1925 - березень 1933)

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!