Роль концепції 'економічної конституції' у формуванні новітньої економіки України
Роль концепції «економічної конституції» у формуванні новітньої економіки України
Шершун К.П., здобувач
кафедри конституційного права та порівняльного правознавства
юридичного факультету
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Анотація
Статтю присвячено дослідженню концепції «економічної конституції», зокрема, визначенню її ролі для формування новітньої економіки України.
Ключові слова: «економічна конституція», економічні відносини, роль економічної конституції.
Статья посвящена исследованию концепции «экономической конституции», в частности, определению ее роли для формирования новейшей экономики Украины.
Ключевые слова: «экономическая конституция», экономические отношения, роль экономической конституции.K.P. THE ROLE OF THE ECONOMIC CONSTITUTION CONCEPT IN THE FORMATION OF THE MODERN UKRAINIAN ECONOMYarticle is devoted to the concept of economic constitution, in particular, the definition of its role for the formation of a new Ukrainian economy.words: economic constitution", economic relations, role of the economic constitution.
Постановка проблеми
Конституційно-правові норми, безумовно, мають величезний вплив на економічну систему кожної держави. Досліджуючи конституційні правила, які регулюють порядок здійснення економічних відносин, науковці дійшли висновку щодо необхідності створення єдиного документу, який закріплював би правові основи для економічного простору. Таким документом було обрано «економічну конституцію». Ця тема є надзвичайно актуальною та досліджуваною у наш час.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Так, свої праці вивченню проблеми «економічної конституції» присвятили Г.М. Андреєва, Б.М. Андрушків, К.А. Бабенко, Н.С. Бондар, Ж.Ж. Билалова, Г.А. Гаджиєв та інші.
У своїй праці Н.С. Бондар пише: «Саме конституційне право з властивою йому аксіологічною системою покликане дати відповідь на питання про належне співвідношення влади і свободи за допомогою врегулювання основ відносин власності й встановлення такого порядку взаємин політичної і економічної влади, при якому публічна влада діяла б в правових рамках загальних інтересів, а власність, будучи відокремленої від влади, забезпечувала б ефективне зростання економічного потенціалу держави. <...> Вже тому економічні відносини являють собою важливу сферу конституційного регулювання, а економічний розвиток суспільства стає конституційною проблемою» [1, с. 34].
Детальний розгляд підходів до формування концепції економічної конституції схиляє нас до аналізу позиції видатного конституціоналіста - Г.А. Гаджиєва. У своїй праці вчений пише про те, що конституційно-правова концепція економічної конституції рефлексивно відображає у галузі конституційного права сформовані уявлення про те, які функції має виконувати держава у сфері економіки. Основні принципи, що утворюють цю нормативно-правову концепцію, повинні служити критеріями допустимого з точки зору Конституції проникнення держави в підприємницьку сферу, яка зазвичай є областю приватноправового регулювання [2, с. 4].
Нині чимала кількість досліджень присвячена поняттю «економічна конституція». Так,наприклад, праці Г.М. Андреєвої складають величезну цінність для науковців у визначенні поняття економічної конституції. Зокрема, вона пише про те, що більшість дослідників виходять з характеристики економічної конституції як сукупності конституційних положень, що стосуються сфери економіки [3, с. 9]. Тобто під економічною конституцією розуміють сукупність конституційних положень, що повязані між собою відносинами у сфері економіки. М.В. Мельников розглядає економічну конституції як «систему конституційних інститутів» [4, с. 163], Г.А. Гаджиєв пише про те, що серед конституційно-правових норм можна виявити такі норми, які повязані між собою логіко-пра- вовими звязками, і в цілому вони орієнтовані на те, щоб регулювати економічні відносини [5]. Саме цей блок він називає економічною конституцією. В іншому дослідженні Г.А. Гад- жиєв розглядає економічну конституцію як глобальну концепцію, яка рефлексивно відображає в галузі конституційного права сформовані уявлення про те, які функції має виконувати держава у сфері економіки [6]. Він також вказує на те, що основні принципи цієї нормативно-правової концепції повинні служити критеріям допустимого з точки зору Конституції проникнення держави в підприємницьку сферу, яка зазвичай є областю приватноправового регулювання.
Метою статті є розгляд концепції економічної конституції з точки зору сьогоднішніх реалій українського суспільства.
економічна конституція правовий
Виклад основного матеріалу
Політична складова українського суспільства до сьогоднішнього часУ видається владним колам важливішою за економічну чи соціальну, що пояснює своєрідну однобокість та відсутність гармонійного розвитку суспільства.
Конституція України закріплює положення про те, що Україна є соціальною державою, а людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека - найвища соціальна цінність. Як відомо, соціальна держава потребує дотримання високих соціальних стандартів для своїх громадян, що, у свою чергу, повинно зумовлюватись високим рівнем економічного розвитку. Таким чином, можемо зробити висновок, що реалізація прямих положень Конституції України, які регулюють соціальну сферу, безпосередньо повязані з ефективним функціонуванням економіки.
Звертаючись до історії, хочемо згадати проект Конституції України, винесений Верховною Радою України на всенародне обговорення 1 липня 1992 року, в якому глава восьма розділу третього мала назву «Власність» і містила 8 статей (статті 66-73), що фіксували такі принципові положення щодо власності та права на неї:
-власність є публічною та приватною, і ці форми власності є рівноправними;
-держава підтримує соціальну функцію власності;
-надра, води, узбережжя, повітряний простір, ліси, тваринний світ, природні ресурси континентального шельфу і виключної морської економічної зони України знаходяться лише у публічній власності;
-усім власникам гарантується рівний правовий захист;
-права власника можуть бути обмежені лише у тих випадках і в тому порядку, що встановлюються законом.
Ці норми так і не знайшли закріплення в окремій главі Конституції України, проте всі вони містяться в різних розділах Основного закону України.
Підводячи підсумки, зазначимо, що теорія економічної конституції є розгалуженим, деталізованим і логічно вибудуваним знанням про конституційне регулювання економічних відносин, вона інтерпретує конституційні норми і принципи, які відносяться до економіки, з погляду конституційного балансу трьох елементів: забезпечення прав людини, дотримання принципів соціальної правової держави і обмеження державного втручання [3, с. 13]. Відповідно, концепція економічної конституції для України теж повинна мати свою логіку побудови.
В науковій літературі існує думка стосовно того, що економічна конституція України повинна бути прийнята окремим однойменним нормативно-правовим актом. Зокрема, Б.М. Андрушків, Н.Б. Кирич, І.І. Стойко пишуть про те, що Україна потребує Основного економічного закону, згідно з яким функціонування національної економіки повинно забезпечувати: планово-економічне і фінансове бачення перспектив розвитку конкурентних галузей національної економіки з науково обґрунтованими податковими можливостями регіонів; економічний захист вітчизняного товаровиробника; соціальний захист громадян; чесний, вчасний і справедливий розподіл і перерозподіл прибутків, сукупного суспільного продукту; створення умов і зацікавленості у творчій праці; реалізацію соціальної політики [8, с. 20]. Вважаємо, що з цією думкою слід не погодитись, оскільки, як справедливо відзначають дослідники сфери конституційно-правового забезпечення економічних відносин, «економічна конституція» існує в будь-якій державі, в якій є економічний порядок. При цьому економічний (господарський) порядок передбачає ефективне поєднання методів державного регулювання і ринкового саморегулювання в цілях ефективної організації економічних взаємозвязків, заснованих на різних формах власності [9, с. 188].
Висновки
Таким чином, роль концепції економічної конституції, на нашу думку, полягає у:
-формуванні чіткої системи принципів побудови економічної системи України;
-забезпеченні конституційного оформлення євроінтеграційної стратегії розвитку України;
-формуванні схеми реформування Конституції у частині організації економіки України.
Тому вважаємо, що українська наука конституційного права повинна мати власну концепцію економічної конституції, розроблену на основі численного світового досвіду, втілену в окремому розділі Конституції України - «Основні засади економічної системи».
Література
1.Бондарь Н.С. Экономическое развитие общества в контексте решений Конституционного Суда РФ / Н.С. Бондарь // Закон. - 2006. - № 11. - С. 33-42.
2.Гаджиев ГА. Экономическая Конституция. Конституционные гарантии свободы предпринимательской (экономической) деятельности / ГА. Гаджиев // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. - 2009. - №1. - С. 4-15.
4.Мельников Н.В. Конституционные принципы экономической деятельности как предмет прокурорско-надзорной деятельности / Н.В. Мельников. - Ростов-на-Дону, 2002. - 163 с.
5.Гаджиев ГА. Конституция как правовая основа современной экономики / Г.А. Гаджиев // Недвижимость и инвестиции. Правовое регулирование. - № 1 (38). - 2009. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dpr.ru/joumal/ joumal_36_10.htm.
6.Гаджиев ГА. Экономическая Конституция. Конституционные гарантии свободы предпринимательской (экономической) деятельности / Г. А. Гаджиев // Конституционный вестник. - № 1 (19). - 2008. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rfcr.ru/downloads/249_263.pdf.
7.Бабенко К.А. Конституційні основи розвитку економічної системи України / К.А. Бабенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kaas.gov.uaЛaw-Hbrary/aГtides/b/211-konsti1нtsijm- osnovi-rozvitku-ekonomichnoji-sistemi-ukrajini.html.
8.Андрушків Б.М. Економічна конституція України (ін- ституційні засади основного економічного закону держави) / Б.М. Андрушків // Наукові праці КНТУ Економічні науки. - 2010. - № 17. - С. 20-26.
9.Конституційні засади економічної системи України: [монографія] / [В.А. Устименко, Р.А. Джабраілов, В.М. Кам- по, Р.О. Коваленко, М.В. Савчин]; за ред. В.А. Устименка. - Донецьк: Юго-Восток, 2011. - 258 с.