єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Ключові слова: примусове відчуження, земельна ділянка, судова практика, суспільна необхідність, грошова оцінка, умови викупу земельної ділянки.
судовий апеляційний адміністративний позов
Статья посвящена исследованию судебной практики апелляционных административных судов относительно отказа в удовлетворении исков по делам о принудительном отчуждении земельных участков, других объектов недвижимого имущества, размещенных на них, по мотивам общественной необходимости.
Ключевые слова: принудительное отчуждение, земельный участок, судебная практика, общественная необходимость, денежная оценка, условия выкупа земельного участка.
Buriak Y.Y. GROUNDS FOR REFUSAL IN THE CLAIN IN CASES OF EXPROPRIATION OF LAND, OTHER REAL ESTATE OF SOCIAL NECESSITY: COURT PRACTICEdedicated investigation ofjudicial practice administrative courts of appeal regarding denial of the claim in cases of expropriation of land and other immovable property located thereon for reasons of social necessity. Key words: expropriation, land, litigation, public need, monetary valuation, terms of redemption of land.
Постановка проблеми. Як убачається із судової практики апеляційних адміністративних судів, збільшується кількість адміністративних позовів органів державної влади й органів місцевого самоврядування до фізичних осіб про примусове відчуження земельних ділянок та обєктів нерухомого майна, що на них розташовані, з мотивів суспільної необхідності. Водночас не в усіх випадках апеляційні адміністративній суди як суди першої інстанції в цій категорії справ приймають позитивне рішення, в частині позовів відмовляють із тих чи інших правових підстав. Зазначене зумовлює необхідність наукового дослідження специфіки відмов у цій категорії адміністративних позовів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто зауважити, що проблеми примусового відчуження земельних ділянок із мотивів суспільної необхідності досліджувала низка вітчизняних науковців [1-6], водночас аналіз судової практики в цій категорії справ незначний, що, у свою чергу, створює підґрунтя для наукових досліджень.
Постановка завдання. Мета статті - опрацювати судові рішення з єдиного реєстру судових рішень із цього питання, на підставі судової практики виокремити окремі підстави відмови в задоволенні позову в цій категорії справ.
Виклад основного матеріалу дослідження. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших обєктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція обєктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника [7].
На підставі аналізу судової практики можна систематизувати судові рішення в цій категорії справ залежно від підстави відмови в задоволенні позову в такі категорії.
Підстави відчуження земельної ділянки для суспільних потреб, не передбачені Законом.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 9108/118/13- а встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, оскільки в площу забудови земельної ділянки, наданої для будівництва спортивного залу та дошкільного навчального закладу на 200 місць, увійшла земельна ділянка, яка перебуває в приватній власності громадян і є важливою для подальшого будівництва обєкта нерухомого майна, у Хмельницької міської ради виникла необхідність викупити цю земельну ділянку [8].
Проаналізувавши матеріали позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки вказаний перелік у ст. 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» є вичерпним, а відтак інших підстав для відчуження земельної ділянки для суспільних потреб (у цьому випадку будівництво дошкільного закладу) вказаний Закон не передбачає.
Суд обґрунтував відмову в задоволенні позову тим, що приписами ст. 16 Закону не передбачено такої підстави для примусового відчуження земельної ділянки, як будівництво дошкільного закладу.
Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про викуп земельних ділянок з мотиву суспільної необхідності» від І7 березня 2011 року № 195-р Львівській облдержадміністрації доручено викупити у строк до 1 квітня 2011 року з мотиву суспільної необхідності земельні ділянки згідно з додатком, які відводяться для будівництва підїзних доріг, дорожньої розвязки та обєктів інженерної інфраструктури, будівництва стадіону на вул. Стрийській-Кільцевій дорозі в м. Львові, відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок [9].
Як установлено судом, згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про викуп земельних ділянок з мотиву суспільної необхідності» від 17 березня 201 1 року № 195-р, метою викупу спірних земельних ділянок у відповідачів є проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні, однак загальновизнаним є той факт, що чемпіонат Європи 2012 року з футболу в Україні закінчився 1 липня 2012 року, а тому на момент вирішення цієї справи відпала суспільна необхідність викупу спірних земельних ділянок.
Занижена грошова оцінка земельної ділянки, яка має бути викуплена.
Як установлено Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 1 березня 2006 року, у власності фізичної особи перебувала земельна ділянка площею 8,050 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія - землі сільськогосподарського призначення, що розташована на території Чкалівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області [10].
На засіданні комісії фізична особа відмовилась від отримання іншої земельної ділянки замість відчужуваної.
липня 2014 року від відповідача на адресу Нікопольської райдержадміністрації Дніпропетровської області надійшло письмове повідомлення про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу земельної ділянки площею 8,050 га.
Проте під час проведення переговорів щодо викупу земельної ділянки, що належить на праві власності громадянці - фізична особа, згоди на викуп за ціною 154 876,15 грн. досягнуто не було [10].
Судом у справі призначено судово-оцінну експертизу з метою визначення фактичної вартості земельної ділянки на час розгляду справи, відповідно, і на час вирішення питання про примусове відчуження земельної ділянки, оскільки дотримання справедливого балансу в спірному випадку можливо лише за умови визначення фактичної вартості земельної ділянки на час розгляду судом справи щодо її примусового відчуження.
Згідно з висновком № 5521-15 судової оцінноземельної експертизи по справі № 872/2а-60/15, фактична грошова вартість земельної ділянки станом на 19 січня 2016 року становить 352 579 грн.
Визначення вартості земельної ділянки здійснено на підставі методу, який передбачений ст. 19 Закону України «Про оцінку землі» [10].
Оскільки правом визначати зміст та обсяг заявлених вимог наділений позивач, який не погодився з визначеною експертом вартістю земельної ділянки й, відповідно, не погоджувався і з примусовим відчуженням земельної ділянки за вказану суму, то в суду не існує підстав для задоволення позову шляхом примусового відчуження земельної ділянки як за ціною, що визначив позивач, так і за ціною, що визначена експертом, яку суд уважає обґрунтованою, у звязку з чим і відмовив у задоволенні позову.
Сторони не досягли згоди щодо умов викупу земельної ділянки.
Харківським апеляційним адміністративним судом у справі № 879/2/16 установлено, що позивач на виконання надіслав відповідачу повідомлення «Щодо відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб» від 23 листопада 2012 року [11].
Проте відповідач після отримання інформації про прийняте позивачем розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації «Про підготовку до викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб із визначенням орієнтовної дати викупу» від 22 жовтня 2012 року № 364 не повідомила позивача про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.
Отже, сторони не досягли згоди щодо умов викупу земельної ділянки.
Зазначене трактування міститься також у постанові Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 874/3/15 [12].
У разі задоволення позову буде порушено права громадян, членів їхніх сімей, а також інших громадян, які проживають у житлі.
Як установлено Львівським апеляційним судом, Івано-Франківська міська рада вимушена була звертатися до суду з позовом і просити задовольнити позовні вимоги щодо примусового відчуження відповідного обєкта нерухомого майна, а саме квартири площею 87,9 м2, яка належить на праві приватної власності трьом фізичним особам (у рівних частках).
Апеляційний адміністративний суд зазначає, що, відповідно до матеріалів справи, а також пояснень уповноваженого представника відповідачів, установлено, що в цьому житлі проживають фізичні особи, які зареєстровані в цьому житлі, та фізична особа 2012 р. н. з моменту народження.
Отже, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про примусове відчуження земельної ділянки, інших обєктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності є безпідставними та не обґрунтованими, не підлягають задоволенню, так як у разі задоволення такого позову буде порушено права громадян, членів їхніх сімей, а також інших громадян, які постійно проживають у цих будинках, які передбачені ст. 171 Житлового кодексу України [13].
Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 875/52/16 установлено, що частина земельної ділянки, яка на праві власності належить відповідачу, підлягала примусовому відчуженню в державну власність із мотивів суспільної необхідності на підставі розпоряджень Київської облдержадміністрації від 22 грудня 2014 року № 456 і Макарівської райдержадміністрації від 9 грудня 2015 року № 455, висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24 січня 2013 року № 6-13, звіту про проведення експертної грошової оцінки 2016 року для будівництва обєкта ліній електропередачі.
Колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу на те, що на момент звернення позивача з позовною заявою в цій справі розпорядження Київської облдержадміністрації від 22 грудня 2014 року № 456 щодо викупу або примусового відчуження земельних ділянок з метою будівництва ліній електропередачі, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 1559-УІ, утратило чинність, оскільки минуло більше ніж рік із дня його прийняття, а розпорядження Макарівської райдержадміністрації від 9 грудня 2015 року № 455 прийнято не уповноваженим органом [14].
Так, місце будівництва обєкта - лінії електропередач - заплановано на території кількох районів Київської області, а тому прийняття рішення про викуп, примусове відчуження земельних ділянок для такої суспільної потреби є виключним повноваженням Київської облдержадміністрації, а не райдержадміністрації.
Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що в разі втрати чинності рішенням про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, відчуження її з мотивів суспільної необхідності наступне таке рішення із цих самих підстав може бути прийнято не раніше ніж за 2 роки, що прямо передбачено нормами ч. 3 ст. 12 Закону № 1559-УІ, і вказує на те, що розпорядження райдержадміністрації від 9 грудня 2015 року № 455 прийнято не лише не компетентним органом влади, а й передчасно.
Водночас термін дії висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24 січня 2013 року № 6-13, який позивачем було подано як доказ обґрунтованості заявлених ним позовних вимог, сплив 25 січня 2016 року, тому такий висновок на момент звернення позивача до суду (27 жовтня 2016 року) вже був недійсним, що виключає жодні правові підстави вважати його належним доказом у розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ураховуючи зазначені обставини, колегія дійшла висновку, що в цьому випадку не дотримано процедуру примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Заплановане будівництво є неможливим жодним іншим шляхом, ніж примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності.
Апеляційним адміністративним судом установлено, що на момент звернення позивача з позовною заявою в цій справі вищезазначене розпорядження Київської облдержадміністрації від 22 грудня 2014 року № 456 щодо викупу або примусового відчуження земельних ділянок з метою будівництва ліній електропередач, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 1559-УІ, утратило чинність, оскільки минуло більше ніж рік із дня його прийняття, а розпорядження Макарівської райдержадміністрації від 9 грудня 2015 року № 455 прийнято не уповноваженим органом.
Суд дійшов висновку, що, відповідно до ст. ст. 15, 16 Закону № 1559-УІ, примусове відчуження земельної ділянки, яка належить фізичній особі на праві приватної власності, є крайнім заходом задоволення суспільних потреб, для реалізації якого позивачем має бути доведено перед судом те, що жодним іншим шляхом реалізація поставленої мети є неможливою.
Отже, позивачем не було надано докази, які б безумовно підтверджували, що заплановане будівництво, розміщення обєкта є неможливим за рахунок земель державної та/або комунальної власності і що жодним іншим шляхом, ніж примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, реалізувати цей проект неможливо [15].
Не надано доказів відсутності вільних земельних ділянок поряд із запланованим будівництвом без позбавлення права власності на нерухоме майно іншої особи.
Львівським апеляційним адміністративним судом у справі № СК-876/1/14 установлено, що на земельній ділянці комунальної власності, на якій запроектований майданчик відпочинку, знаходилась цегляна будівля, що належить на праві приватної власності фізичній особі, загальною площею 197,5 м2.
Колегія суддів, розглядаючи цей позов, дійшла висновку, що ст. 15 Закону України встановлює вичерпний перелік обєктів, під які можуть бути примусово відчужені в державну чи комунальну власність із мотивів суспільної необхідності земельні ділянки або інші обєкти нерухомого майна. А отже, цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає, а також він не містить такої підстави для примусового відчуження, як будівництво майданчика відпочинку.
Для будівництва майданчиків відпочинку можливий лише викуп земельної ділянки або обєкта нерухомості, що відбувається виключно за наявності згоди власника цього обєкта нерухомого майна та лише за наявності суспільної потреби (а не суспільної необхідності). Такої згоди відповідачем надано не було [16].
Позивачем не було доведено наявність суспільної потреби в розміщенні майданчика відпочинку саме на земельній ділянці, де розташовано обєкт нерухомого майна, що знаходиться у власності відповідача, і також те, що непорушне право приватної власності відповідача в цьому випадку виправдано має зазнати обмеження
Згідно з даними Публічної кадастрової карти України, поблизу спірного обєкта наявна значна кількість території, яка належить громаді м. Львова і яка може бути використана для створення відпочинкового майданчика без позбавлення фізичної особи його права власності на спірний обєкт нерухомості.
Суд позбавлений можливості визначити ціну земельної ділянки для такого відчуження.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у справі № 872/2а-3/14 установив, що розпорядженням голови Нікопольської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 23 квітня 2014 року № Р-157/0/321-14 розпочато процедуру відчуження шляхом викупу земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб і затверджено попередні заходи.
Ураховуючи, що термін чинності звіту про експертну оцінку земельної ділянки субєкта оцінної діяльності оцінювача - товариства з обмеженою відповідальністю - закінчився 5 вересня 2014 року, а оцінка фізичної осо- би-підприємця проведена з використанням методу зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок (рецензія незалежного оцінювача), що є сумнівним, оскільки землі сільськогосподарського призначення обмежені в цивільному обороті, суд уважає, що встановити ринкову вартість земельної ділянки сільськогосподарського призначення можливо лише шляхом проведення судово-оцінної експертизи.
Водночас позивачі, заперечуючи обґрунтованість і законність визначення ціни земельної ділянки фізичною особою-підприємцем, відмовилися від проведення судово-оцінної експертизи та її оплати в будь-якій частині.
Висновки з проведеного дослідження. Отже, на підставі аналізу судової практики можна систематизувати судові рішення в цій категорії справ у такі категорії: підстави відчуження земельної ділянки для суспільних потреб не передбачені Законом; відсутня суспільна необхідність викупу земельних ділянок на момент вирішення справи; занижена грошова оцінка земельної ділянки, яка має бути викуплена; сторони не досягли згоди щодо умов викупу земельної ділянки; у разі задоволення позову буде порушено права громадян, членів їхніх сімей, а також інших громадян, які проживають у житлі; не дотримано процедуру примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; заплановане будівництво є неможливим жодним іншим шляхом, ніж примусове відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності; не надано доказів відсутності вільних земельних ділянок поряд із запланованим будівництвом без позбавлення права власності на нерухоме майно іншої особи; суд позбавлений можливості визначити ціну земельної ділянки для такого відчуження.
Література
1.Терлецька Л.М. Правове регулювання відшкодування збитків при викупі земельних ділянок / Л.М. Терлецька // Актуальні проблеми держави і права. - 2011. - Вип. 61. - С. 662-667. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Головня І.Я. Відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності як підстава припинення права власності на земельну ділянку : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / І.Я. Головня ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». - Одеса, 2015. - 20 с.
.Марчук М.П. Особливості вилучення земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності / М.П. Марчук // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 1. - С. 253-255. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Суєтнов Є.П. Відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Є.П. Суєтнов ; Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого». - X., 2013. - 20 с.
.Наконечний А.Б. Примусове відчуження земельних ділянок за законодавством України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / А.Б. Наконечний ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - X., 2016. - 20 с.
.Ільницький О.В. Особливості судового розгляду справ про примусове відчуження земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності / О.В. Ільницький, Н.В. Ільків // Вісник Вищої ради юстиції. - 2013. - № 3. - С. 18-33. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Про відчуження земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності : Закон України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013. Справа № 9108/118/13 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012. Справа № 2а-2/12/9104 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016. Справа № 872/2а-60/15 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016. Справа № 879/2/16 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015. Справа № 874/3/15 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017. Справа № 876/2/16-а [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017. Справа № 875/52/16 [Електроннийресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017. Справа № 875/77/16 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016. справа № сК-876/1/14 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : #"justify">.Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015. Справа № 872/2а-3/14 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court. gov.ua/Review/42594276.