Наукова школа як форма розвитку науки трудового права

  • Вид работы:
    Статья
  • Предмет:
    Основы права
  • Язык:
    Украинский
    ,
    Формат файла:
    MS Word
    9,43 Кб
  • Опубликовано:
    2017-08-10
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!

Наукова школа як форма розвитку науки трудового права















Наукова школа як форма розвитку науки трудового права


С.В. Вишновецька




Звернення до дослідження проблем юридичної науки ніколи не втратить своєї актуальності. Одним із загальних принципів правотворчості є науковість, тобто ефективне використання досягнень юридичної та інших наук при складанні проектів нормативних актів, проведенні їх незалежної наукової експертизи. Як ніколи раніше функціонування і розвиток науки детерміновані практичними і соціальними потребами суспільства. Формування інформацій ного суспільства здійснює істотний вплив на визначення тенденцій розвитку трудового права, акцентує увагу на проблемах інтеграції науки і освіти. Одним із визначальних параметрів, які характеризують можливість науки вирішувати майбутні проблеми, є забезпеченість науковими кадрами з урахуванням факторів, що перешкоджають втраті наукового потенціалу.

Проблеми юридичної науки були предметом дослідження Ю.С. Шемшученка, Н. Багай . Окремі аспекти науки трудового права досліджували О.І. Про- цевський , С.Ю. Головіна , А.М. Лушніков та інші вчені. Водночас потребує до слідження наукова школа як форма розвитку науки трудового права, чому, власне, й присвячена ця стаття.Науку трудового права можна визначити як сферу інтелектуальної люд ської діяльності, продуктом якої є система знань про трудоправові явища, їх сутність, об'єктивні властивості, закономірності виникнення, будови, змісту, функціонування, взаємодії та розвитку, сформовану з допомогою відповідних методів, засобів і прийомів пізнавальної діяльності. школа трудовий право

А.М. Лушніков слушно вказував на те, що поняття «школа», в тому числі стосовно права, є неоднозначним. По-перше, під нею розуміють напрямки нау кової думки і педагогічної практики, створені окремими провідними вченими або групами вчених, які поділяють схожі методологічні установки (наприклад, історична школа права). По-друге, досить часто обмежуються лише національ ними школами права. Обидва ці підходи обґрунтовані. По-третє, наукові школи прив'язують до певних університетських міст, наукових центрів чи навіть регі онів. На думку автора, російську школу утворюють три компоненти: 1) особи- стісний (вчителі, учні, адміністрація, технічний персонал навчального закладу, науково-дослідних установ тощо); 2) матеріальний (матеріальна база навчаль ного процесу); 3) соціокультурний (соціальне і культурне середовище в місті або населеному пункті, де розташований навчальний заклад чи навчальна установа) .

Загалом поділяємо таку позицію, але вважаємо, що варто виділити ще мето дологічний компонент, який охоплює методологічний підхід до вирішення нау кових проблем, світоглядну позицію дослідника, методику і техніку дослідниць кої діяльності. Саме цей компонент, на нашу думку, значною мірою визначає результати пізнавальної діяльності, в якій тісно взаємопов'язані предметна і методологічна складові.

Наукова школа - це сукупність осіб, пов'язаних формальним або нефор мальним учнівством, і об'єднаних спільною науковою ідеологією. Термін «нау кова ідеологія» позначає в даному випадку сукупність ідей, які визначають: 1) підхід ученого до вибору проблеми дослідження; 2) спосіб постановки завдань і підхід до їх вирішення; 3) розуміння змісту і цілі наукової роботи. При цьому наукову ідеологію не можна підміняти науковою тематикою чи мето дикою. Адже не будучи пов'язаним формальним учнівством або зовсім відхи лившись від тематики вчителя, дослідник може зберегти належність до науко вої школи, сприйнявши наукову ідеологію цієї школи.

К.Л. Томашевський під науковою школою (в інтегративному ключі) розуміє колектив учених, викладачів, аспірантів, здобувачів, а в окремих випадках і обдарованих студентів, об'єднаних спільними науковими цілями під керівни цтвом одного або декількох лідерів для вирішення науково-дослідницьких задач (інколи формалізованих у науково-дослідницьку програму), який бере участь у підготовці наукових кадрів і (або) розвиває один або декілька спільних наукових напрямків .На думку В.М. Гураш, ознаки, які характеризують поняття «наукова школа», можна об'єднати у дві групи: формальні і змістовні .

Змістовні ознаки вказують на сутнісну узгодженість наукових досліджень у науковій школі, до них належать: спільність основного кола завдань, які вирі шують у науковій школі, для всіх її представників; спільність принципів і мето дологічних прийомів вирішення завдань; створення і втілення у життя наукової програми, основою котрої є незмінні принципи, моделі і понятійно-терміноло гічний апарат; запровадження групи нових категорій і понять, що ґрунтовніше відображає природу досліджуваних явищ; інтегрування усіх напрацювань у ви гляді непересічного наукового напряму.

Загалом погоджуючись із запропонованими ознаками, зауважимо, що для запровадження групи нових категорій потрібно мати вагомі підстави. Тому це не може бути характерною змістовною ознакою наукової школи. Хоча особли вістю сучасного періоду розвитку науки трудового права виступає переосми слення багатьох усталених понять, категорій методологічного порядку, що мають теоретичну і практичну значимість. Не зовсім зрозумілою є така змістов на ознака, запропонована автором, як «інтегрування усіх напрацювань у ви гляді непересічного наукового напряму», адже дослідницька робота починає ться з постановки проблеми. Тому науковий напрям є визначальним для нау кових досліджень.

Формальні ознаки автором поділяються на організаційні і матеріальні. Організаційні ознаки наукової школи трудового права характеризують її струк туру, це зокрема: наявність засновника; керівника; дослідницького колективу вчених-трудовиків; структурного підрозділу на базі наукової чи науково- навчальної установи. Матеріальні ознаки наукової школи трудового права від ображають об'єктивовані результати діяльності її учасників, а саме: підготовка наукових кадрів; наукові праці з трудового права, у тому числі захищені дисер тації; навчальні праці; громадське визнання; участь у нормотворчій роботі. Остання ознака є обов'язковою для існування саме правничої наукової школи. Ця риса стосується практичного значення наукової школи трудового права, реалізації результатів наукової діяльності її учасників. Автор наголошує, що лише наявність усіх зазначених організаційних і матеріальних ознак у поєднан ні дозволяє говорити про існування такого явища, як наукова школа трудового права. Формування наукової школи трудового права зумовлено якісним пере родженням здобутків окремих науковців в організаційну структуру.

Отже, наукова школа - це творча співдружність учених, об'єднаних спіль ністю методологічних підходів до вирішення наукових проблем, стилю науко во-дослідної роботи, спільністю наукового мислення, ідей і методів їх реалізації.

Наукову школу характеризує своєрідність наукового мислення і особливо сті підходу до вирішення наукових проблем. Школа здійснює вплив не лише на розробку окремих наукових напрямків чи проблем, а й на розвиток цілих нау кових дисциплін, на науковий потенціал країни, забезпечуючи підготовку вче-них досить широкого профілю, здатних до самостійної дослідницької роботи. Цей колектив зв'язаний спільністю принципів і методологічних основ вирішен ня наукових завдань, забезпечує для своїх членів постійний розвиток і вдоско налення їх знань, створює умови, необхідні для вільного і творчого прояву індивідуальних здібностей кожного члена колективу. Наукова школа - це своє рідний спосіб мислення і дії в науці, в підході до вирішення будь-яких наукових проблем.

Отже, характерними ознаками наукової школи є: 1) спільність принципів і методологічних основ вирішення наукових проблем; 2) значний вплив на розвиток науки шляхом підготовки висококваліфікованих кадрів учених, здат них до самостійної дослідницької діяльності; 3) наступність наукових знань, яка забезпечується властивою для істинних наукових шкіл здатністю зберігати «життєдіяльність», тобто здійснювати вплив на розвиток науки тривалий час, інколи протягом життя декількох поколінь. Наукова школа - це форма, в рам ках якої відбувається передача навиків і методів дослідницької роботи, а також підготовка наукових кадрів.

Основними доробками наукової школи вважаються: найважливіші фунда ментальні і прикладні дослідження у визначених наукових напрямах; підготов ка наукових кадрів за науковими напрямами школи; наукові видання (моногра фії, наукові статті, підручники, навчальні посібники та методичні розробки); громадське визнання досягнень представників школи; участь у наукових фору мах міжнародного рівня; залучення до наукової діяльності за напрямами школи студентів, аспірантів, докторантів.

Стимулюючи самостійність молодих учених, виховуючи в них ініціативу і високі моральні якості, наукові школи забезпечують наступність у розвитку знань як одну із закономірностей розвитку науки. Будь-яка закономірність пов'язана з повторюваністю явищ. Під закономірностями розвитку науки розу міють усталені тенденції, які проступають у її розвитку, або істотні зв'язки, що простежуються між етапами, стадіями і фазами цього розвитку. Однією із загальних закономірностей розвитку науки трудового права і є наступність у розвитку наукових знань.

Закономірність наступності у розвитку наукових знань характеризує на ступність у розвитку наукових теорій, ідей і понять, методів і засобів наукового пізнання. Адже кожна вища сходинка у розвитку науки виникає на основі попередньої сходинки із збереженням всього цінного, що було накопичено раніше.

Необхідною умовою наукової праці є наступництво між особистою науко вою роботою і уречевленою в раніше виконаних дослідженнях. Саме тому в організації наукової роботи значну роль відіграє вивчення спадщини поперед ників, ознайомлення з методами їх роботи. Необхідним напрямком підготовки наукових кадрів є знання історії науки. Адже в науці жодне покоління не починає і не повинно починати заново. Попередні досягнення стають вихідним пунктом подальшого розвитку засобів і методів пізнання, систем знань, ідей, напрямків, пошуків.Водночас цілком поділяємо позицію І.Г. Герасимова про те, що оволодіння досвідом попередніх поколінь дослідників не можна зводити до вивчення гото вих результатів. Історія дозволяє засвоїти ідеї і творчі досягнення вчених мину лого, проаналізувати зміни, що відбуваються всередині науки, виникнення «точок росту», проникнути в творчу лабораторію класиків науки .

Підготовка нових поколінь учених не зводиться лише до передачі їм певних знань і умінь, а передбачає й засвоєння ними ідеалів і цінностей науки, того, що називають етосом науки. Однією з важливих норм етосу науки є необхідність з належною повагою ставитись до спадщини науки минулого і спиратись у своїй діяльності на отримані нею результати.

Запозичуючи досягнення попередньої епохи, наука безперервно рухається далі. Проте це не механічне, некритичне запозичення, просте перенесення ста рих ідей у нову епоху, пасивне запозичення повністю всього змісту викори стовуваних теорій, гіпотез, методів дослідження. Воно обов'язково включає в себе момент критичного аналізу і творчого перетворення. Наступність являє собою органічну єдність двох моментів: спадкування і критичного перетво рення .

Традиція розглядається як специфічний прояв у суспільстві універсального принципу збереження, пов'язаного з історичною повторюваністю, що детермінує дії минулого на сьогодення й майбутнє11.

Засновником учення про наукові традиції є Т. Кун. У науковій школі величез ну роль відіграє досвід, який безпосередньо передається від учителя до учня. Саме тому наукові школи мають, як правило, певне географічне положення.

Традиції в науці - це знання, накопичені попередніми поколіннями вчених, які передаються наступним поколінням і зберігаються в конкретних наукових співтовариствах, наукових школах, напрямках, окремих науках і наукових дисциплінах. Новація (у найширшому розумінні) - це все те, що виникло вперше, чого не було раніше . Новації можуть полягати у постановці нових проблем, у побудові нової класифікації, в розробці нових експериментальних методів дослідження, у виявленні нових явищ. Наприклад, у науці трудового права збереглися традиційні концептуальні підходи до визначення трудових правовідносин. Традиційним є розуміння трудового права як самостійної галузі права, що регулює відносини, які виникають у сфері застосування найманої праці. Традиційно предмет регулювання трудового права - наймана, залежнапраця. Таке розуміння предмета і, отже, сфери дії трудового права дотепер складає головний орієнтир у законотворчості і в правозастосуванні. Водночас новацією можна вважати виділення нового інституту загальної частини трудо вого права - права на інформацію суб'єктів трудового права і її захист (інфор маційного трудового права), розуміння охорони праці як системи суспільних відносин, які покликані створити належне і здорове виробниче середовище та засоби праці для працівника, забезпечують нейтралізацію шкідливого впливу на працівника в процесі трудової діяльності, в тому числі забороняють негатив ний психологічний вплив на нього і полягають у забезпеченні організації про фесійної безпеки. В сучасній науці поняття умов праці не пов'язується винят ково з дотриманням технічних чи санітарно-гігієнічних положень, а розглядає ться невіддільно від такої його складової як створення комфортних, сприятли вих психологічних умов для працівників під час виконання ними своїх трудових обов'язків. Поряд з традиційними термінами широкого застосування набули терміни «соціальне партнерство», «соціальний діалог» тощо. Отже, закономір ністю розвитку науки трудового права є наступність досвіду і знань, єдність традицій і новаторства.

Наступність свідчить про можливість використання найбільш оптимальних основних категорій, правил, прийомів, способів, принципів тощо у регулюванні трудових і тісно пов'язаних з ними відносин, і в цьому розумінні йдеться про збереження ціннісних елементів у трудовому праві. Тому наступність спосте рігається насамперед у використанні тих положень, які складають основу пра вового регулювання трудових відносин, у збереженні найбільш ефективних норм трудового права.

Основними проблемами, які потребують свого вирішення науковою шко лою в галузі трудового права, є ефективність науки трудового права, її єдність і системність, сучасна трудоправова доктрина, особливості методології науки трудового права, тенденції розвитку науки трудового права, взаємозв'язок нау ки трудового права з філософією, соціологією, психологією та іншими науками, взаємодія науки трудового права України із зарубіжною наукою трудового права.

В сучасних умовах формування науково-правничих шкіл зумовлюється відходом від стереотипів попереднього періоду та орієнтацією на дослідження нових соціально-правових явищ, які прискорюють різні сфери розвитку в Україні, створення власне інноваційного продукту, використання якого дасть змогу в найкоротший строк досягти певного соціально-економічного прориву .

Сьогодні однією з актуальних проблем можна назвати проблему взаємо зв'язку традиційних підходів до дослідження трудоправових явищ із запитами сучасності.

Як слушно зауважували російські вчені, для пострадянської науки трудо вого права актуальним практичним завданням стала розробка нової, в багатьох відношеннях принципово іншої концепції галузі трудового права. Критичне осмислення феномену радянського трудового права стимулювало нові підходив дослідженні проблем соціального призначення, принципів трудового права, включаючи принципи свободи договорів про працю, заборони дискримінації, правового статусу суб'єктів (індивідуальних і колективних), понятійного апара ту галузі, соціального партнерства у сфері праці тощо .

Юридична наука не завжди встигає за вимогами практики, яка нерідко створює малодосліджені сучасною юридичною наукою юридичні конструкції.

Отже, наукова школа є формою розвитку науки трудового права, самостій но формулює і підтримує власні наукові цінності і визначає напрямки, тематику і проблематику трудоправових наукових досліджень.

Похожие работы на - Наукова школа як форма розвитку науки трудового права

 

Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу
Без плагиата!