|
Відсоткове співвідношення
досліджуваних
|
6,04
|
17,31
|
56,68
|
19,97
Дослідження стильових
особливостей саморегуляції у медичних сестер з різними рівнями професійної
мобільності за допомогою опитувальника дало чітку картину розбіжностей у
особливостях регуляторних процесів (планування, моделювання, програмування,
оцінки результатів) і регуляторно-особистісних властивостей (гнучкості і
самостійності) у цих фахівців.
Шкала «Планування» (Пл) характеризує індивідуальні особливості висунення й утримання
цілей, сформованість у людини усвідомленого планування діяльності. Високі
показники за цією шкалою вказують на сформованість потреби в усвідомленому
плануванні діяльності, плани в цьому випадку реалістичні, деталізовані,
ієрархічні і стійкі, цілі діяльності висуваються самостійно. У досліджуваних з
низькими показниками за цією шкалою потреба в плануванні розвинена слабо, цілі
схильні до частої зміни, поставлена ціль рідко буває досягнута. Такі
респонденти вважають за краще не замислюватися про своє майбутнє, цілі
висувають ситуативно і зазвичай не самостійно [2].
За шкалою планування у
медичних сестер з рівнями професійної мобільності низьким і нижче середнього
були встановлені: високий рівень розвиненості цього регуляторного процесу - у
20,1%, середній - у 19,5%, низький - у 49,5%. У медичних сестер із середнім
рівнем професійної мобільності переважаючим є середній рівень показників за
шкалою «Планування» (56,7%), високий рівень мають лише 20,3% опитуваних,
низький рівень встановлений у 38,4% опитуваних. У медичних сестер із високим
рівнем професійної мобільності переважаючим є високий рівень (59,6%), середній
рівень мають 23,8% опитуваних, низький рівень встановлений у 12,1% опитуваних
(рис. 1).
Шкала «Моделювання» (М) дає змогу діагностувати індивідуальну розвиненість уявлень про
зовнішні і внутрішні значущі умови, ступінь їх усвідомленості, деталізованості
і адекватності. Досліджувані з високими показниками за цією шкалою здатні
виділяти значущі умови досягнення цілей як у цій ситуації, так і в майбутньому,
що проявляється у відповідності програм дій планам діяльності. Опитуваним з
низькими показниками за шкалою характерна слабка сформованість процесів
моделювання, що призводить до неадекватної оцінки значимих внутрішніх умов і
зовнішніх обставин [2].
За шкалою моделювання у
медичних сестер з рівнями професійної мобільності низьким і нижче середнього
переважає низький рівень розвиненості цього регуляторного процесу - 52,3%.
Середній рівень встановлений у 20,5%, високий - у 19,6% опитуваних. У медичних
сестер із середнім рівнем професійної мобільності переважає середній рівень -
54,9%. Високий та низький рівні встановлені у 26,4% та 32,4% відповідно. У
медичних сестер із високим рівнем професійної мобільності переважає високий
рівень - 54%. Встановлені середній (34,4%) та низький (15,3%) рівні.
Шкала «Програмування»
(Пр) діагностує
індивідуальну розвиненість усвідомленого програмування людиною своїх дій.
Високі показники за цією шкалою говорять про сформовані у людини потреби
продумувати способи своїх дій і поведінки для досягнення намічених цілей, про
деталізованість розроблюваних планів. Низькі показники за шкалою програмування
вказують на невміння і небажання людини продумувати послідовність своїх дій
[3].
За шкалою програмування
у медичних сестер з рівнями професійної мобільності низьким і нижче середнього
переважає низький рівень розвиненості цього регуляторного процесу. Він
діагностується у 48,6% досліджуваних. При цьому високий рівень встановлений у
27,9%, а середній - у 26,8%. У медичних сестер із середнім рівнем професійної
мобільності середній та високий рівні діагностуються у 56,8% та 31,4% відповідно,
а низький - у 35,4% досліджуваних. У медичних сестер із високим рівнем
професійної мобільності низький та середній рівні діагностуються у 16% та 16,4%
відповідно, а переважає високий рівень - у 40,7% досліджуваних.
Шкала «Оцінювання
результатів» (ОР) характеризує
індивідуальну розвиненість і адекватність оцінки випробуваним себе і
результатів своєї діяльності і поведінки. Високі показники за цією шкалою
свідчать про розвиненість і адекватність самооцінки, сформованості і стійкості
суб’єктивних критеріїв оцінки результатів. При низьких показниках за цією
шкалою випробуваний не помічає своїх помилок, некритичний до своїх дій [4].
За шкалою оцінки
результатів (ОР) у медичних сестер з рівнями професійної мобільності низьким і
нижче середнього переважає низький рівень розвиненості цього регуляторного
процесу, який встановлений у 42,4%. Високий рівень встановлений у 28,7%, а
середній - у 25,6%. У медичних сестер із середнім рівнем професійної
мобільності переважає високий рівень, який діагностується у 55,6%
досліджуваних, при цьому показники середнього і низького рівнів становлять
49,7% та 29,8% відповідно. У медичних сестер із високим рівнем професійної
переважає високий рівень розвиненості цього регуляторного процесу, який
встановлений у 42,6%. Низький і середній рівні становлять по 20,5% кожен.
Шкала «Гнучкість» (Г) діагностує рівень сформованості регуляторної гнучкості, тобто
здатності перебудовувати, вносити корекції в систему саморегуляції при зміні
зовнішніх і внутрішніх умов. Досліджувані з високими показниками за шкалою
гнучкості демонструють пластичність усіх регуляторних процесів. При виникненні
непередбачених обставин такі опитувані легко перебудовують плани і програми
виконавчих дій і поведінки, здатні швидко оцінити зміну значущих умов і перебудувати
план дій. При виникненні неузгодженості отриманих результатів з прийнятою метою
своєчасно оцінюють сам факт неузгодженості і вносять відповідну корекцію.
Досліджувані з низькими показниками за шкалою гнучкості в динамічній, швидко
мінливій обстановці почувають себе невпевнено, важко звикають до змін у житті
[3].
За шкалою гнучкості (Г)
у медичних сестер з рівнями професійної мобільності низьким і нижче середнього
переважаєнизький рівень (виявлений у 38,6%). Середній рівень встановлений у
20,4%, а високий - у 36,2% досліджуваних. При цьому у медичних сестер із
середнім рівнем професійної мобільності переважає середній рівень, який
діагностується у 51,7% опитаних. Високий рівень спостерігається у 42,6%, а
низький - у 32,8% досліджуваних. У медичних сестер із високим рівнем
професійної мобільності високий рівень спостерігається у 21,2%, середній рівень
діагностується у 27,9% опитаних, а низький - у 21,2% досліджуваних.
Шкала «Самостійність»
(С) характеризує
розвиненість регуляторної автономності. Наявність високих показників за шкалою
самостійності свідчить про автономність в організації активності людини, її
здатність самостійно планувати діяльність і поведінку, організовувати роботу з
досягнення поставленої мети, контролювати хід її виконання, аналізувати і
оцінювати як проміжні, так і кінцеві результати діяльності. Досліджувані з
низькими показниками за шкалою самостійності залежні від думок і оцінок
оточуючих. Такі люди часто і некритично прислухаються до чужих порад [4].
За шкалою самостійності
(С) у медичних сестер з рівнями професійної мобільності низьким і нижче
середнього домінує середній рівень, який був виявлений у 23,1%. Показник
низького рівню (20,7%) переважає над показником високого (10,4%). У медичних
сестер із середнім рівнем професійної мобільності також переважає середній
рівень, який діагностується у 52,6% опитаних. На 2-му місці знаходиться
показник низького рівня розвиненості цієї регуляторно-особистісної властивості
(45,6% досліджуваних), а на 3-му - високий (39,4% досліджуваних). У медичних
сестер із високим рівнем професійної мобільності домінує високий рівень, який
був виявлений у 50,2%. Показник низького рівня - 33,7% переважає над показником
середнього - 24,3%.
Шкала «Загальний рівень
саморегуляції» (ЗРС) оцінює
загальний рівень сформованості індивідуальної системи усвідомленої
саморегуляції довільної активності людини. Респонденти з високими показниками
загального рівня саморегуляції самостійні, гнучко і адекватно реагують на зміну
умов, у них зважене і обдумане висунення і досягнення мети. При високій
мотивації досягнення вони здатні формувати такий стиль саморегуляції, який дає
змогу компенсувати вплив особистісних, характерологічних особливостей, що
перешкоджають досягненню мети. Чим вищий загальний рівень усвідомленої регуляції,
тим легше людина опановує нові види активності, впевненіше почуває себе в
незнайомих ситуаціях, тим стабільніші її успіхи в звичних видах діяльності. У
досліджуваних з низькими показниками за цією шкалою потреба в усвідомленому
плануванні та програмуванні своєї поведінки несформована, вони більш залежні
від ситуації і думки оточуючих людей [2].
За шкалою загального
рівня саморегуляції (ЗРС) у медичних сестер з рівнями професійної мобільності
низьким і нижче середнього переважає низький рівень (47,7% опитаних). Високий
рівень складає 5%, а середній - 16,6% досліджуваних. У медичних сестер із
середнім рівнем професійної мобільності переважає середній рівень, який
діагностується у 69,3% опитаних. Високий рівень спостерігається у 32,2%, а
низький - у 23,4% досліджуваних. У медичних сестер із високим рівнем
професійної мобільності переважає високий рівень, який діагностується у 62,8%
опитаних. Середній рівень спостерігається у 14,1%, а низький - у 28,9%
досліджуваних.
Аналіз отриманих даних
дав змогу виявити, що індивідуально-типологічні особливості саморегуляції
випробовуваних з різними рівнями професійної мобільності відповідають стилям
саморегуляції, описаним В.І. Моросановою.
Для різних рівнів
професійної мобільності ми визначили стильові особливості саморегуляції за
допомогою рис. 1, де Пл - планування, М - моделювання, Пр. - програмування, ОР
- оцінка результатів, Г - гнучкість, С - самостійність, ЗРС - загальний рівень
саморегуляції.
Співвідношення стилів та
рівнів саморегуляції медичних сестер із різними рівнями професійної мобільності
Таким чином, стилі
саморегуляції поведінки медичних сестер мають відмінності у особистостей з
різними рівнями професійної мобільності. У медичних сестер встановлено
переважання середнього рівня професійної мобільності (56,68% досліджуваних).
Водночас у них відзначаються середні показники за шкалами планування,
моделювання, програмування, оцінки результатів, гнучкості, самостійності та
загального рівня саморегуляції. У фахівців, які мають рівні професійної
мобільності низький та нижче середнього (6,04% та 17,31% відповідно),
відзначаються низькі показники стилів саморегуляції поведінки за шкалами
планування, моделювання, програмування, оцінки результатів, гнучкості,
самостійності та загального рівня саморегуляції. І у фахівців, які мають
високий рівень професійної мобільності (19,97%), відзначаються високі показники
стилів саморегуляції поведінки за шкалами планування, моделювання,
програмування, оцінки результатів, гнучкості, самостійності та загального рівня
саморегуляції.
Проведений аналіз вказує
на вплив психологічного феномена професійної мобільності на стильові
особливості саморегуляції поведінки медичних сестер та на необхідність подальшого
вивчення особливостей їхнього співвідношення. Також у подальшому перспективним
є вплив професійної мобільності на особливості саморегуляції відносно інших
професій.
Література
1. Вронська В.М. Роль психологічної підготовки медичних сестер у збереженні
та зміцненні здоров’я дітей / В.М. Вронська // Вісник післядипломної освіти. -
2012. - Вип. 10 (23). - С. 198-207.
2. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции:
феномен, структура и функции в произвольной активности человека / В.И. Моросанова.
- М.: Наука, 1998. - 192 с.
. Моросанова В.И. Личностные аспекты саморегуляции
произвольной активности человека / В.И. Моросанова // Психологический журнал. -
Т 23. - №6. - 2002. - С. 5-17.
. Моросанова В.И. Стилевая саморегуляция поведения человека
/ В.И. Моросанова, Е.М. Коноз // Вопросы психологии. - 2000. - №2. - С.
118-127.
. Шпекторенко І.В. Поняття та структура феномена
професійної мобільності державного службовця / І.В. Шпекторенко //
Університетські наукові записки. - 2007. - №4 (24). - С. 467-472.
Похожие работы на - Специфіка стилів саморегуляції поведінки медичних сестер із різними рівнями професійної мобільності
|