Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок надзвичайної ситуації

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра організації і технології будівництва та охорони праці

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з навчальної дисципліни: "Цивільний захист"

Виконав: студент 501-ТМс групи

Казидуб О.О.

Перевірив: к.т.н., ст. викладача

Петраш О.В.

Полтава 2014

Зміст

Вступ

. Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок надзвичайної ситуації (НС)

. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильнодіючими ядучими речовинами (СДЯР)

. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин

Список використаної літератури

Вступ

Інженерний захист працівників об’єкта - це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів (ПРУ). Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва й обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування об’єкта і вимог будівельних норм та правил.

Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд забезпечити на випадок НС надійний захист людей, що можливо при виконанні наступних умов:

•    загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

•        захисні споруди мають всі необхідні приміщення для забезпечення життєдіяльності людей;

•        захисні властивості споруд відповідають нормативним значенням(забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та іонізуючих випромінювань);

•        системи життєзабезпечення захисних споруд забезпечують перебування в них людей протягом встановленого терміну.

1. Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок надзвичайної ситуації (НС)

На балансі потенційно-небезпечного об’єкта знаходиться сховище, котре на даний момент перебуває в занедбаному стані. Необхідно оцінити ступінь інженерного захисту працівників об’єкта на випадок надзвичайної ситуації при наступних даних:

. Площа основного приміщення сховища S_осн = 910 м²

. Чисельність найбільшої працюючої зміни N_зм = 1765чол.

. Кількість наявних входів(виходів) у сховищі: 2+1 аварійний

. Розташування нар - двохярусне

5. Процентне співвідношення чоловіків і жінок - 50:50

. Товщина бетонного перекриття сховища - 35 см.

. Товщина шару ґрунту на перекритті - 30 см.

. Сховище знаходиться в житловому районі м. Полтава

. Кількість будівель, розташованих поруч зі сховищем - 9

. Щільність забудови - 50%

. Матеріал стін наземної частини будівлі - цегляна кладка

. Товщина стін наземної частини будівлі - 38 см.

. Площа прорізів в огороджуючих конструкціях будівлі - 20%

. Для системи вентиляції передбачені 5 вентеляторів ЕРВ-600/300 і 5 ЕРВ-72.3

Дослідження об’ємно-планувального рішення сховища

Згідно п. 2.1 ДБН В 22.5-97 у сховищі мають бути передбачені такі приміщення:

основні:

•    приміщення для розташування людей;

•        пункт управління;

•        медичний пункт;

допоміжні:

•    фільтровентеляційне приміщення;

•        приміщення для захисної ДЕС;

•        санвузли;

•        приміщення для зберігання продовольства;

•        тамбури-щлюзи;

•        тамбури.

Розглянемо наявність цих приміщень у сховищі і відповідність їх нормативним вимогам.

1. Приміщення для розташування людей

Згідно з п. 2.2 ДБН норматив площі приміщення при двухярусному розташуванні нар складає 0,5 м²/люд. Тоді у сховищі можна розмістити:

= S_осн/0,5 = 910/0,5 =1820<1765 осіб.

Отже, люди з найбільш чисельної зміни зможуть розміститися в даному сховищі в повному складі.

2. Пункт управління

Згідно з п. 2.6^* ДБН він передбачається для N>600 осіб. При нормативі 2 м²/люд. і максимальної кількості управлінців 10 чол. Площа пункту управління складає:_пу = 2 ∙ 10 = 20 м²

3. Медичний пункт.

Згідно п. 1.4^* ДБН площа медпункту має бути:

_мп =9+((N-1200)/100)=9+((1820-1200)/100)=15,2 м ²

Крім того слід передбачити санітарні пости у кількості:

==3,644 шт.

Загальною площею кожен пост 2 м ²:

S= м²

4. Фільтровентеляційне приміщення(ФВП)

Згідно з п. 2.8* ДБН ФВП має бути розташоване біля зовнішніх стін сховища. Один стандартний фільтровентеляційний комплект (ФВК) забезпечує чистим повітрям 150 осіб і займає площу 10 м². Тому пропорційно збільшуємо площу ФВП:

_фвп = (N/150)*10=(1820/150)*10=121,3 м²

. Приміщення для ДЕС

З урахуванням габаритів установленого обладнання і вимог до його експлуатації площа приміщення для захищеної ДЕС має бути:

. Санвузли

Згідно з п. 2.9 ДБН санвузли проектують роздільними для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз з пісуаром на 150 чоловіків. З урахуванням проходів до кабінок і тамбура, де встановлений умивальник, на 1 прилад припадає 3 м ². Тоді:

7. Станція перекачки фекальних вод

Вона передбачається у випадку, коли магістральна каналізація знаходиться вище рівня підлоги сховища (сховище дуже заглиблене). Її стандартна площа:_пер = 1,5 ∙ 2,5 = 3,75 м²

Згідно з п. 2.10б* станцію перекачки розташовують за межею зони герметизації сховища.

8. Приміщення для зберігання продуктів

Згідно п. 2.10 а* ДБН має бути:

. Кількість входів у сховище

Згідно з п. 2.11 ДБН кількість входів має бути не менше двох. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. В розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. Стандартні двері шириною 0,8 м можуть пропустити 200 осіб, а двері шириною 1,2 м - 300 осіб.

Отже, для даного сховища має бути передбачено  входів з шириною дверей 1,2 м.

10. Аварійний вихід

Згідно вимог п. 2.18* ДБН при N > 600 один із входів у сховище обладнується як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2х2 м. При цьому вхід зі сховища в тунель слід передбачити крізь тамбур, обладнаний герметичними дверима розміром 0,8х 1,8 м.

11. Тамбури-шлюзи

Згідно з п. 2.15 ДБН для сховищомісткості більше 600 осіб слід передбачати на двох із входів влаштування однокамерних тамбурів-шлюзів. Площа кожного має бути 10 м² (оскільки двері шириною 1,2 м). Таким чином:

S_тш = 2 ∙ 10 = 20 м²

12. Тамбури

Згідно з п. 2.16^* ДБН всі входи у сховище, крім тих, що обладнані тамбурами-шлюзами, повинні облаштовуватися тамбурами. Стандартна площа одного тамбура 3,25 м²

13. Визначаємо загальну площу зони герметизації

_герм = S_осн + S_пу + S_мп+ S_фвп + S_св + S_пр + S_Т = 910 + 20 + 15,2 + 121,3 + +54,6 + 38,4 + 16,25 = 1175,75 м ²

. Визначаємо внутрішній об’єм сховища

= N ∙ 1,5 =1820 ∙ 1,5 = 2730 м ³

. Визначити мінімальну висоту приміщень зони герметизації

Згідно з п. 2.3* ДБН при двохярусному розташуванні нар має бути в межах від 2,15 до 2,9 м

. Визначаємо загальну площу сховища

_сх = S_герм + S_дес + S_пер + S_тш = 1175,75+66,8+3,75+20=1266,3 м ²

. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих витрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами (СДЯР)

Внаслідок аварії на об’єкті господарювання, де використовуються СДЯР із необвалованого резервуара розташованого на відкритій місцевості було викинуто m=25 тон аміаку. Аварія відбулася у вечірній час приблизно за 1 годину до заходу сонця при наступних умовах:

1. Температура повітря на висоті 50 м -

. Температура повітря на висоті 200 м -

. Швидкість Пд-Зх вітру на висоті 1 м -

Розв’язання

. Визначаємо СВСП (ступінь вертикальної стійкості повітря):

За вказаної умови СВСП характеризується як інверсія.

2. Визначаємо глибину поширення хмари зараженого повітря:

З табл.3:. З табл. 4:

3. Обчислюємо площу зони можливого зараження

З табл.1:

4. Обчислюємо площу зони прогнозованого (фактичного) зараження, при цьому поширення зараженого повітря беремо як найбільше при такого роду прогнозування t=4години, коеф. к=0,081 із таблиці 2 для СВСП - інверсія.

5. Наносимо зону можливого зараження на план місцевості, враховуючи, що при швидкості вітру від  до  вона має вигляд сектора (кут ), радіус кола дорівнює , а зона фактичного зараження має форму еліпса, витягнутого за напрямом вітру (із Пд-Зх на Пн-Сх). Точка О відповідає місцезнаходженню джерела зараження

Рис. 1. Зона можливого та фактичного зараження.

. Розрахуємо можливі втрати місцевого населення

Користуючись таблицею 8. За умови, що люди знаходяться на відкритій місцевості та не мають засобів хімічного захисту. Можливі втрати 90..100%, зі щільністю 81 особа на кв.км.

. Структура втрат місцевого населення при ураженні СДЯР виглядає так:

•    Ураження легкого ступеня отримають 53…58 осіб (25% уражених)

•        Ураження середнього і важкого ступеня 84…94 осіб (40% уражених)

•        Ураження не сумісні із життям отримають 74…82 осіб (35% уражені)

8. Час вражаючої дії СДЯР, розраховується за емпіричною формулою

Це саме той час, протягом якого збережеться хімічна небезпека.

. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин

інженерний захист зараження вибух

Внаслідок аварії на підприємстві стався вибух ємкості, що містить Q=200 тонн вибухонебезпечної речовини. Визначити ступінь руйнування об’єкту А (склади навіси із залізобетонним каркасом), який розташований на відстані L=650 м від ємності. Враховуючи параметри осередку ураження при пожежі рослин, столярних виробів та незахищених людей (світловий імпульс людини q_людини=100кДж/м²). Рідина -пропан.

1. Визначення радіусу зони детонаційної хвилі

. Порівнюючи відстань від об’єкта А до ємності з радіусом r₁ i r₂ робимо висновок, об’єкт знаходиться за межами зон 1 та 2 і може попадати в зону дії повітряно-ударної хвилі (зона 3).

4. Знаходимо надлишковий тиск на відстані L, приймаючи r₃= L=650 м.

. Робимо висновок, що об’єкт А одержить середнє руйнування. Це виявиться у незначних деформаціях несучих конструкцій, руйнування частини перекриття, стін і обладнання.

6. У випадку загоряння рідини з ємності утвориться вогняний шар радіусом:

Тривалість цього горіння становитиме:

При цьому виділиться енергія:

. Розраховуємо осередок ураження при пожежі:

- в радіусі

 м.

(світловий імпульс рослин q_рослин=1670кДж/ м²) загорятимуться дерева та інша рослинність.

в радіусі

 м.

(світловий імпульс дерева q_дерева=210кДж/ м²) загорятимуться дерев’яні двері та шибки житлових будинків.

в радіусі

 м.

(світловий імпульс людини q_людини=100кДж/м²) незахищені люди отримають опіки першого ступеня.

8. Для зменшення наслідків від вибуху ємностей з вибухонебезпечними речовинами, останнє слід обваловувати, або розташовувати будівлі та споруди поза третьою зоною.

Список використаної літератури

. Алексєєв Н.А. Стихійні явища в природі. - М.: Просвещение, 1988.

2. Дзюндзюк, Б.В. Цивільний захист населення Електронний ресурс: підруч. / Б.В. Дзюндзюк, О.В. Мамонтов - Х. : ХНУРЕ, 2008. Режим доступу: http://www.ot.kture.kharkov.ua, вільний.

3. Миценко, І.М. Цивільна оборона [Текст]: навч. посіб. для студ. ВНЗ / І. М. Миценко, О.М. Мезенцева. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2004. - 404 с.

4. Нежиховський Р.А. Повені на річках і озерах. - М.: Гідрометіздат, 1998.

5. Про правові засади цивільного захисту [Текст]: Закон України від 24 червня 2004 року №1859-IV // Відом. Верховної Ради України. - 2004.

6. Про цивільну оборону України [Текст]: Закон України №2974-XII // Відом. Верховної Ради України. - 1993.

7. Рязаков І.А. Великі катастрофи в історії Землі. - М.: Наука, 1984