Бухгалтерський облік нематеріальних активів та шляхи його удосконалення

ВСТУП

У сучасних умовах діяльності підприємств все активніше використовуються такі довгострокові економічні ресурси, як нематеріальні активи, це пов’язано з їх здатністю приносити значні прибутки за умов ефективного використання. Особливості обліку,аудиту та аналізу нематеріальних активів у процесі господарської діяльності є об’єктом пильної уваги економістів та бухгалтерів. Це обумовлено відсутністю досконалої практики їх використання та необхідністю забезпечення єдиних підходів до критеріїв визнання. Отже, дослідження економічної сутності нематеріальних активів, класифікації та методів їх оцінювання на момент придбання (створення) та на дату складання балансу є дуже важливим.

Актуальність теми дослідження, зумовлена тим, що поняття нематеріальних активів для економіки України є досить новим, обмеженим у використанні, а тому мало вивченим. Орієнтування України на вимоги європейського ринку потребує опанування власниками нових підходів до управління ефективністю діяльності виробничого підприємства. Одним із найважливіших напрямів підвищення ефективності функціонування підприємства постає необхідність удосконалення системи управління нематеріальними активами як важливої складової необоротних активів виробничого підприємства. Адже повсякденне використання комп’ютерних програм, інтелектуальної праці (власності), розвиток науки і техніки зумовлюють потребу правового оформлення та відображення в бухгалтерському обліку цих процесів.

Тому дослідження властивостей нематеріальних активів, своєрідності процесів їх розробки, використання та обслуговування вимагає глибоких комплексних досліджень. Вони вкрай необхідні, оскільки у високій ефективності нематеріальних об'єктів постійно переконуються практично всі суб'єкти ринкових відносин.

Порядок бухгалтерського обліку нематеріальних активів і процедури їх оцінювання досліджено у працях багатьох науковців. Вагомий вклад у вирішення та розробку теоретичних і практичних положень бухгалтерського обліку нематеріальних активів внесли відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: І.Бігдан, Л. Мельничук, О. Кантерман, М. Климова, І. Польова, Г. Азгальдов, Сунь Лінь, Є. Хендріксен, С. Грей та Б. Нідлз та ін.

Однак залишається невирішеним питання забезпечення єдиних підходів до економічної сутності нематеріальних активів, обґрунтування їх класифікації, ідентифікації, методів оцінки. До цього часу у бухгалтерів часто виникають проблеми з визнанням, правильною класифікацією та оцінкою нематеріальних активів. Помилково об’єкти нематеріальних активів відображаються як витрати, а витрати необґрунтовано обліковуються у складі нематеріальних активів.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку нематеріальних активів.

Об'єктом дослідження курсової роботи являється процес обліку нематеріальних активів на ПАТ «ІнГЗК».

Метою курсової роботи є дослідження практичних питань фінансового обліку нематеріальних активів на прикладі ПАТ «ІнГЗК».

При написанні роботи були поставлені завдання:

здійснити економічну характеристику категорії «нематеріальні активи», а також розкрити загальні принципи побудови їх обліку на підприємстві;

розглянути нормативно - правову базу, яка регламентує методику обліку нематеріальних активів;

надати характеристику ПАТ «ІнГЗК» та провести аналіз фінансового стану підприємства;

охарактеризувати процес обліку нематеріальних активів на прикладі ПАТ «ІнГЗК»;

визначити напрямки удосконалення обліку нематеріальних активів.

Вирішення поставлених завдань досягнуто на основі застосування загальнонаукових методів (історико - логічного, системного аналізу, спостереження, узагальнення, синтезу, конкретизації); специфічних прийомів наукового дослідження (класифікації, групування, порівняння, середніх величин, узагальнюючих економічних показників, економіко-статистичних, експертних оцінок).

Теоретичні і методологічні аспекти дослідження ґрунтуються на наукових розробках вітчизняних і зарубіжних економістів, положеннях і стандартах діючого облікового, патентно-правового, податкового й іншого законодавства, які регламентують порядок обліку нематеріальних активів.

Інформаційну базу дослідження становлять монографії вітчизняних та зарубіжних вчених, статті зі збірок періодичних видань. Основні показники та дані бухгалтерського обліку, які використовуються у курсової роботі для аналітичних розрахунків, були взяті з річної фінансової звітності, первинних документів та інших облікових регістрів ПАТ «ІнГЗК».

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ТА ЇХ НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ

1.1 Економічна сутність нематеріальних активів, їх класифікація та значення в діяльності підприємства

У сучасних умовах діяльності підприємств все активніше використовуються такі довгострокові економічні ресурси, як нематеріальні активи, це пов’язано з їх здатністю приносити значні прибутки за умов ефективного використання.

Нематеріальні активи є однією з найменш вивчених категорій вітчизняної бухгалтерської методології. Це, по-перше, пов’язано із недостатнім досвідом її використання у зв’язку із радянськими коренями вітчизняної облікової науки, а, по друге, з недостатністю приділення уваги проблемам бухгалтерського обліку нематеріальних активів в Україні.

Бухгалтерська сутність нематеріальних активів передбачає розгляд нематеріальних активів з позиції бухгалтерських нормативних актів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Поняття «нематеріальні активи» в бухгалтерських нормативних актах

Базовим серед наведених визначень є визначення з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», згідно якого для визнання певного нематеріального ресурсу в якості нематеріального активу в обліку, враховуючи критерії визнання активу загалом, необхідно, щоб такий ресурс:

був контрольований підприємством в результаті минулих подій;

при його використанні призводив до отримання економічних вигод в майбутньому;

відповідав ознаці немонетарності, тобто неможливості швидкого перетворення на гроші;

не використовувався для продажу.

Згідно Податкового кодексу ст. 14.1.120…нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами» [ 1]

Отже, в бухгалтерському обліку наявні чіткі критерії визнання нематеріальних активів, які обмежують розуміння нематеріальних активів згідно економічного підходу, та, в свою чергу, базуються на юридичному підході.

Важливим етапом дослідження є побудова науково обґрунтованої класифікації нематеріальних активів. Для цілей бухгалтерського обліку всі нематеріальні активи поділяються на 6 груп (додаток 3), передбачених п. 5 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Для цілей податкового обліку Податковий кодекс України також розділяє нематеріальні активи на 6 груп (пп. 145.1.1), (табл.1.2).На сьогодні класифікація нематеріальних активів для обох видів обліку збігається. Водночас міжнародні стандарти, на відміну від національних, не наводять групування нематеріальних активів за певними ознаками.

У 4 додатку представлена класифікація нематеріальних активів за певними ознаками, що виокремлені відповідно для цілей податкового, бухгалтерського та управлінського обліку.

Таблиця 1.2 Групи нематеріальних активів

Нематеріальні активи на промисловому підприємстві виступають одним із ключових ресурсів для розвитку інноваційної діяльності, зокрема, і сучасної економіки в цілому. В умовах інноваційної економіки в структурі активів промислових підприємств зростає значення нематеріальних активів. Використання нематеріальних активів у економічному обороті дає можливість сучасному підприємству змінити структуру свого виробничого капіталу. За рахунок збільшення частки нематеріальних активів у вартості нової продукції і послуг збільшується їх наукоємність, що має велике значення для підвищення конкурентної спроможності продукції і послуг. Переваги інтенсивного використання нематеріальних активів на виробничих підприємствах, а також їх економічна ефективність обумовлені здатністю генерувати інновації в якості відтвореного ресурсу із зростаючими на кожному етапі перетворень якісними характеристиками і властивостями, які ініціюють створення нової вартості протягом тривалого часу.

Сьогодні українські підприємства мають дуже низький відсоток немате ріальних активів у загальній вартості бізнесу (близько 2-5%), в той же час ринкова вартість додатково врахованих нематеріальних активів на одному і тому ж підприємстві може скласти 15-20% і більше, що збільшує вартість ком панії. Світові тенденції у процесі купівлі-продажу бізнесу свідчать, що вартість нематеріальних активів у загальній вартості компанії складає від 40 до 90%. Відомі випадки, коли майже вся вартість бізнесу сформована нематеріальними активами [30].

Отже, нематеріальні активи вважаються особливим видом інвестицій. Цінність нематеріальних активів зумовлена їх можливістю тривалий час бути корисними для отримання доходу чи іншої вигоди. По своїй суті вони повинні розглядатися як засоби виробництва, що не мають матеріальної форми, але мають грошову вартість. Таким чином нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Вартість нематеріального активу (як, власне, і будь-якого іншого) має бути достовірно визначена.

1.2 Ідентифікація і оцінка нематеріальних активів у бухгалтерському обліку

обліковий реєстр нематеріальний актив

Одним із найважчих моментів в обліку нематеріальних активів є їх оцінка. У відповідності з пунктами 19, 20 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [42], кожне підприємство має право здійснення переоцінки нематеріальних активів за справедливою вартістю, однак це стосується тільки тих активів, щодо яких існує активний ринок.

Мал.1.1 Оцінка нематеріальних активів

Якщо підприємство правильно відобразить в обліку нематеріальні активи, то воно матиме значну кількість переваг (мал. 1.1).

Оцінка нематеріальних активів проводиться по-різному, що залежить від мети призначення. По-перше, оцінка нематеріальних активів необхідна при визначенні розміру винагороди авторам розробки і при визначенні економічного ефекту від використання даного об’єкта, виходячи з яких роблять платежі авторам.

По-друге, при укладанні нематеріального активу на баланс підприємства роблять оцінку цього об’єкта для включення його до складу статутного капіталу підприємства. По-третє, при укладенні ліцензійних договорів необхідно визначити ціну ліцензії, для чого роблять оцінку. По-четверте, оцінка провадиться при проведенні заставних операцій, а також при страхуванні майна. По-п’яте, у випадку порушення виключних прав також необхідно зробити оцінку для визначення збитку від порушення.

Серед невирішених проблем обліку нематеріальних активів можна виділити: недостатнє дослідження економічної сутності нематеріальних активів та їх відособлення від юридичного трактування, недосконалість розробленого порядку визнання та зарахування на баланс підприємства об’єктів нематеріальних активів, відсутність чіткої методики оцінки та обліку майнових прав, невирішеність питань організації забалансового обліку, амортизаційної політики, практично відсутні методики інвентаризації нематеріальних активів, що негативно позначається на організації та ефективності внутрішнього контролю.

Не знайшли належного трактування питання визнання та вартісної оцінки нематеріальних активів для обліку та звітності, управління підприємством.

Аналіз останніх досліджень і публікацій останніх років показав, що більшість авторів (90%) у навчально-практичній літературі розглядають дане питання, що становить 9,8% із загальної сукупності розкритих питань. Проаналізувавши періодичні виданнях, зазначимо, що питанню ідентифікації та оцінки нематеріальних активів присвячено 14 статей у періодичних видання, що становить 15 % від загальної сукупності досліджуваних питань. Це свідчить про актуальність та складність даного питання.

Проблеми визнання, оцінки та облікового відображення нематеріальних активів досліджували Ф.Ф. Бутинець, І.А. Бігдан, С.Ф. Голов, Т. Вовченко, І. Павлюк, О.Д. Святоцький, В.В. Сопко, Н.В. Чабанова та інші. Однак через ряд об’єктивних причин багато проблемних питань залишається невирішеними. Ураховуючи внесок оприлюднених досліджень в Україні, невирішеними залишаються питання, пов’язані з розвитком бухгалтерського обліку і контролю нематеріальних активів, які забезпечують здійснення ефективної інноваційної діяльності підприємств.

Складність оцінки нематеріальних активів обумовлена тим, що принципово неможливо розробити єдину універсальну методику для кожного з об`єктів нематеріальних активів, які є, по своїй суті, досить оригінальними, тому необхідно вирішити питання їх оцінки.

Це має вирішальне значення для наукового пізнання економічної сутності нематеріальних активів та реалізації управлінських функцій, поглиблення інтеграції обліку в систему управління.

Сьогодні практика оцінки активів стикається з рядом проблем. Не дивлячись на ускладнені методи оцінки бізнесу, прогнози фінансових аналітиків стають все менш і менш надійними. Основними причинами цього, на погляд вчених, є відсутність: чіткого визначення дійсної природи нематеріальних активів; повного розуміння характеристик нематеріальних активів, а саме високих рівнів інвестиційного ризику і невизначеності; чітко закріпленої системи майнових прав для більшості нематеріальних активів, зокрема, через їх «розмиту» природу.

Важливою характеристикою об’єкта нематеріальних активів є можливість його ідентифікації, тобто можливість відокремлення від інших активів, що практично не завжди вдається. Найбільша проблема, що виникає при ідентифікації нематеріального активу -визначення його відмінностей від гудвілу.

Нематеріальний актив можна відрізнити від гудвілу лише якщо підприємство може його продавати, орендувати чи обміняти.

Професор Р. Чемберс доводить, що нематеріальні активи існують і оцінюються тільки в сполучення з матеріальними, ї їх необхідно розглядати як залишкову вигоду, яка залишається після вирахування всіх нематеріальних активів. Вони не можуть бути відокремлені від фірми і оцінені в поточному грошовому еквіваленті, тому їх слід списувати відразу після придбання [22].

Вважаємо, що таке твердження є не зовсім правильним, оскільки: по-перше, окремі види нематеріальних активів хоча і не завжди можуть бути точно оцінені, але часто виступають об’єктом купівлі-продажу; по-друге, деякі матеріальні активи принесуть майбутню вигоду якщо підприємство придбало нематеріальний актив.

Таким чином, одним із найважчих моментів в обліку нематеріальних активів є їх оцінка.

Зробимо висновки по розділу у сучасних умовах діяльності підприємств все активніше використовуються такі довгострокові економічні ресурси, як нематеріальні активи, це пов’язано з їх здатністю приносити значні прибутки за умов ефективного використання. Особливості обліку нематеріальних активів у процесі господарської діяльності є об’єктом пильної уваги економістів та бухгалтерів. Це обумовлено відсутністю досконалої практики їх використання та необхідністю забезпечення єдиних підходів до критеріїв визнання. Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований Для цілей бухгалтерського обліку всі нематеріальні активи поділяються на 6 груп, передбачених п. 5 П(С)БО 8. Для цілей податкового обліку Податковий кодекс України також розділяє нематеріальні активи на 6 груп (пп. 145.1.1), на сьогодні класифікація нематеріальних активів для обох видів обліку збігається [1].

1.3 Огляд нормативно-правової бази, яка регламентує порядок організації обліку нематеріальних активів

Основними документами, що регламентують організацію обліку нематеріальних активів в Україні:

-        Господарський кодекс України від 18 листопада 2003р. №1255-IV.- регулює господарську діяльність підприємств, зокрема укладення договорів між суб’єктами господарювання;

-        Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р№ 2755-VІ із змінами і доповненнями - регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства;

         Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV, ВР із змінами і доповненнями - регулює ведення бухгалтерського обліку на підприємствах та складання фінансової звітності;

         Національне положення(стандарту) бухгалтерського обліку 1«Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджено наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 р. № 7- національним положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством;

         Положення(стандарту) бухгалтерського обліку 8«Нематеріальні активи» із змінами і доповненнями № 242 від 18 жовтня 1999 р.- за цим положенням визначаються методологічні засади формування та відображення в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і завершення капітальних інвестицій в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності;

         План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом МФУ від 30 листопада 1999р. №291 із змінами і доповненнями - визначає перелік рахунків бухгалтерського обліку, які використовуються для відображення господарських операцій та процесів;

         Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань і господарських операцій підприємства і організації. затверджене наказом МФУ від 30.11. 99р. № 291 із змінами і доповненнями - встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств;

         Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 із змінами і доповненнями - регламентує порядок проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків на підприємстві;

         Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності (наказ Мінфіну від 28.03.2013 р. №433) - у цих Методичних рекомендаціях розглядається питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал.

Основні положення відносно організації бухгалтерського обліку нематеріальних активів закладені в П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18 жовтня 1999 р. Відповідно до П(С)БО 8, нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних із його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Аналогічне визначення нематеріальних активів наводять міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО).

Згідно з МСБО 38 "Нематеріальні активи" нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований. Відповідно, актив - це ресурс, контрольований суб’єктом господарювання у результаті минулих подій, від якого очікується надходження майбутніх економічних вигід до суб’єкта господарювання [40].

Керуючись цим визначенням, необхідно виділити критерії віднесення активу до нематеріального та порівняти їх економічний зміст у вітчизняному та міжнародному законодавстві (додаток 3).

Отже, порівняльний аналіз дозволив виявити, що П(С)БО не містить чіткого визначення та пояснення таких термінів: ідентифікованість; нематеріальність; контрольованість; отримання економічних вигод у майбутньому.

В даному підрозділі дана стисла характеристика нормативної бази обліку нематеріальних активів.

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПАТ «ІнГЗК» ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Характеристика ПАТ «ІнГЗК», його галузевих особливостей і технологічного процесу

Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат введений до експлуатації у 1965 році (введено перші чотири збагачувальні секції підприємства). В 1975 році була введена в дію третя черга комбінату.

До цього часу склалася і організаційна структура комбінату. До його складу увійшли основні цехи рудник, цех технологічного автотранспорту, дробильна фабрика, дві збагачувальні фабрики, залізничний цех і 10 допоміжних цехів, які обслуговують основне виробництво ( додаток 5).

Основне призначення комбінату - виробництво залізорудного концентрату як сировини для металургійної переробки.

Предметом діяльності товариства є: виробництво і поставка залізорудної сировини, реконструкція основного та допоміжного виробництва; пошук, розвідка і розробка родовищ корисних копалин; переробка руди чорних металів; будівельне монтажні роботи; надання послуг юридичним особам та громадянам; утримання закладів соціальної сфери; видавництво та розповсюдження газет; надання медичних послуг і таке інше.

ПАТ «ІнГЗК» входить до складу групи "Метінвест", яка уявляє собою інтегровану компанію, що має дивізіонну структуру побудови бізнесу, що найбільшою мірою відповідає поставленим базовим принципам: забезпечувати високу інвестиційну привабливість і прозорість корпоративної структури.

Юридична адреса досліджуємого підприємства: 50064, Україна, Дніпропетровська обл., Інгулецький р-н., м. Кривий Ріг, вул. Рудна , буд. 47 .

Споживачами продукції ПАТ «ІнГЗК» являються металургійні комбінати України та держави Східної Європи.

Найбiльшими конкурентами з виробництва залiзорудної сировини на внутрiшньому та зовнiшньому ринку є «Лебединський ГЗК» (FE 68%), «Михайлiвський ГЗК» (FE 65%), «Стойленський ГЗК» (FE66,7%). Доля ВАТ «IнГЗК» на внутрiшньому ринку складає 77%.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку ПАТ «ІнГЗК» визначає облікову політику, форму ведення та форму організації бухгалтерського обліку.

На ПАТ «ІнГЗК» створена бухгалтерська служба (додаток 6) бухгалтерська служба (бухгалтерія) - це спеціальний підрозділ, яке займається веденням бухгалтерського обліку та складанням бухгалтерської звітності. Бухгалтерська служба є самостійним структурним підрозділом підприємства і очолюється головним бухгалтером. Головний бухгалтер - особа, на яку покладено згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Головному бухгалтеру ПАТ «ІнГЗК» підпорядковані заступники, яких на підприємстві три, і яким в свою чергу підпорядковані начальники бюро та відділів (див. дод.6).

Головний бухгалтер ПАТ «ІнГЗК» забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності у відповідності з принципами бухгалтерського обліку; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки та псування активів підприємства тощо.

Організація бухгалтерського обліку на ПАТ «ІнГЗК» є централізованою, тобто бухгалтерія апарату управління веде весь синтетичний і аналітичний облік на підставі документів, які у встановлені строки здаються підрозділами підприємства, а також складає звітність. Це дає змогу раціональніше розподілити роботу між обліковими працівниками відповідно до їхньої кваліфікації, ефективніше використовувати обчислювальну техніку, підвищувати якість обліково-аналітичної інформації, сприяти економії коштів для ведення обліку за рахунок використання оптимальної кількості висококваліфікованих працівників .

При організації облікової політики підприємство складає такі організаційні документи:

а) Наказ про облікову політику та зміни, що в неї вносилися ( додаток 7);

б) Положення про бухгалтерську службу, положення про сектор (групу) бухгалтерської служби ;

в) Посадові інструкції (додаток 8);

г) Графік документообігу.

Зміст облікової політики оформлюється спеціальним наказом по підприємству (додаток6), за розробку і формування якого несе відповідальність головний бухгалтер підприємства. Керівник підприємства затверджує цей наказ та здійснює контроль за його виконанням.

В наказі про облікову політику є пункт в, якому підприємство дає перелік рахунків. ІнГЗК розробляє свій робочий план рахунків з використанням рахунків другого і третього порядку, згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій», який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291, зареєстрований в міністерстві юстиції України 21.12.99р. за №892/4185.

Робочий План рахунків бухгалтерського обліку ПАТ «ІнГЗК» є переліком рахунків і схем реєстрації, на яких знаходять відображення господарські засоби, джерела господарських засобів, а також господарські операції, які здійснюються на підприємстві. План рахунків розроблений із урахуванням загальновизнаних прийомів і міжнародних стандартів обліку щодо забезпечення керівників необхідною інформацією для здійснення управлінських функцій, надання інформації акціонерам та іншим бізнесовим партнерам, а також складання податкової і статистичної звітності підприємства.

Таким чином, розглянувши організацію обліку на ПАТ «ІнГЗК», можна сказати, що вона повністю відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національних П(с)БО та інших законодавчо-нормативних актів щодо даного питання. Так, на підприємстві розроблений наказ про облікову політику, посадова інструкція, загальна схема документообігу та інші складові організації бухгалтерського обліку, які сприяють підвищенню оперативності роботи бухгалтерії

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПАТ «ІнГЗК» наведено у табл. 2.1. Джерелами інформації для проведення аналізу є фінансова звітність підприємства за 2012-2013 роки (додаток 1,2).

Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники фінансово-господарської діяльності ПАТ «ІнГЗК» за 2012-2013 рр.

Як видно з табл. 2.1, протягом 2012 - 2013 рр., фінансово-економічний стан підприємства значно покращився. За 2013 рік чистий дохід від реалізації продукції збільшився на 365549 тис. грн. або на 3,7%. При цьому собівартість реалізованої продукції зросла на 475667 тис. грн. або на 12,5%.

У 2013 році собівартість реалізованої продукції складає 41,3 % від виручки (у 2012 році -38,0%). Також у 2013 році зросли витрат на 1 грн. товарної продукції, що свідчить про незбалансовану політику управління витратами.

Чистий прибуток підприємства у 2013 році порівняно з 2012 роком зменшився на 55084 тис. грн. або на 1,2 %., за рахунок зростання у 2013 році собівартості реалізованої продукції.

Дебіторська заборгованість підприємства як у 2012, так і у 2013 році перевищує обсяг кредиторської заборгованості. Протягом періоду дебіторська заборгованість зросла на 5906524 тис. грн., кредиторська -104673тис. грн.

Такий ріст рівня заборгованостей є негативним фактором у діяльності підприємства, оскільки свідчить про погіршення платоспроможності як основних контрагентів ПАТ «ІнГЗК», так і самого комбінату взагалі.

Отже, в результаті дослідження основних техніко - економічних показників діяльності ПАТ «ІнГЗК», можна зробити висновок, що обсяг виробництва готової продукції у 2013 році зріс в порівнянні з 2012 роком. Чистий прибуток підприємства у 2013 році порівняно з 2012 роком зменшився.

2.2 Оцінка господарської діяльності ПАТ «ІнГЗК» та аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Джерелами інформації для проведення аналізу є фінансова звітність підприємства за 2011-2013 роки. Платоспроможність підприємства характеризується можливостями його здійснювати чергові платежі та грошові зобов’язання за рахунок наявних грошей і тих грошових засобів і активів, які легко мобілізуються. Найбільш мобільною частиною ліквідних коштів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відносяться готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу у банках, від попиту на продукцію, її конкурентоздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків, тощо. Проаналізуємо показники ліквідності та платоспроможності ПАТ «ІнГЗК» (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Аналіз показників ліквідності та платоспроможності ПАТ «ІнГЗК» за 2011-2013 роки

Як видно із розрахунків, коефіцієнт абсолютної ліквідності на підприємстві на протязі 2011-2013 років він був менше нормативного значення, низьке значення коефіцієнта свідчать про нераціональну структуру капіталу, про занадто низьку долю активу в вигляді готівки та на рахунках підприємства. але в 2012 році збільшився на 6921%, а в 2013 на 15%.

Коефіцієнт термінової ліквідності характеризує здатність підприємства погашати поточні зобов’язання за рахунок оборотних активів, він схожий з коефіцієнтом поточної ліквідності, але відрізняється від нього тим що в склад використовуваних для його розрахунку оборотних засобів включаються тільки високо та середньо ліквідні поточні активи.

Даний коефіцієнт є одним із важливих фінансових коефіцієнтів, який показує яка частина короткострокових зобов’язань підприємства може бути негайно погашена за рахунок коштів на різних рахунках, в короткострокових цінних паперах, а також надходженням по розрахунках з дебіторами. Чим вищий цей показник тим краща платоспроможність підприємства.

На ПАТ «ІнГЗК» цей показник за досліджувані роки знаходився вище допустимої норми та збільшувався, так в 2012 на 42%, а в 2013 на 92%, що означає, що грошових коштів та прогнозованих надходжень від поточної діяльності на даному підприємстві повинно вистачити для покриття поточних боргів.

Використовуючи дані таблиці, проаналізуємо коефіцієнт загальної ліквідності підприємства. По перше, з’ясуємо що це фінансовий коефіцієнт, що дорівнює відношенню поточних активів до короткострокових зобов'язань (поточних пасивів). Чим значення коефіцієнта більше, тим краще платоспроможність підприємства. Цей показник враховує, що не всі активи можна реалізувати в терміновому порядку.

Нормальним вважається значення коефіцієнта 2,0-2,5, залежно від галузі економіки. Значення нижче 1 говорить про високий фінансовий ризик, пов'язаний з тим, що підприємство не в змозі стабільно оплачувати поточні рахунки. Значення більше 3 може свідчити про нераціональну структуру капіталу.

В випадку з ПАТ «ІнГЗК» видно, що даний коефіцієнт на протязі досліджуваних років був або менше в 2011-2012 рр. або більше в 2013 році, що є негативним. Це говорить про ризик погашення поточних зобов’язань за рахунок лише оборотних активів.

Коефіцієнт ліквідності коштів в 2012 році зменшився на 86%, а в 2013 збільшилась на 1882%, що є позитивним, коефіцієнт мобільності активів та співвідношення активів також в 2012 зменшились на 9% та 19%, а в 2013 збільшились на 33% та 110% відповідно.

Отже, проведений аналіз ліквідності та платоспроможності ПАТ «ІнГЗК» за 2011-2013роки дав можливість зробити висновок про деякі погіршення показників в 2012 році, але в 2013 їх покращення

Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано із перспективною його платоспроможністю, її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників. Проаналізуємо показники фінансової стійкості ПАТ «ІнГЗК» за 2011-2013 роки (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Аналіз показників фінансової стійкості ПАТ «ІнГЗК» за 2011-2013 роки

Спираючись на дані розрахунків таблиці та динаміку коефіцієнтів, робимо наступні висновки:

коефіцієнт економічної незалежності в 2012-2013 роки вище нормативного значення та з кожним роком збільшується, так в 2012 на 15,8%, а в 2013 на 29,6%;

коефіцієнт концентрації позикового капіталу на протязі 2011-2013рр. має значення менше 0,5, що є позитивним, але в 2012 році показник значно збільшився на 3270,9%, а в 2013 зменшився на 32,52%;

коефіцієнт фінансового левериджу свідчить про залежність підприємства від довгострокових зобов’язань, так цей показник в нормативних межах, але в 2012 році значно збільшився на 2810,7, що є негативним, а в 2013 зменшився на 47,91%.

коефіцієнт фінансування в 2011 році має дуже добрі показники, а в 2012 зменшився на 96,56%, але в 2013 збільшився на 91,97%, що є позитивним.

Проаналізувавши основні показники фінансової стійкості даного підприємства видно, що воно майже фінансово незалежне від зовнішніх джерел фінансування.

Найважливішим критерієм успішної роботи підприємства є його прибутковість, яку проаналізуємо за допомогою показників рентабельності - це якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз показників рентабельності ПАТ «ІнГЗК» за 2011-2013 роки, %

Аналізуючи показники прибутковості підприємства, опираючись на дані таблиці 2.4, можна зробити висновок, що рентабельність продукції за валовим прибутком у 2012 році зменшилась на 13%, а в 2013 на 3%, а за чистим прибутком в 2012 збільшилась на 2%, а в 2013 зменшилась на 2%.

Рентабельність виробництва за аналізовані роки зменшилась, так в 2012 на 134%, а в 2013 на 21%.

Рентабельність власного капіталу на протязі 2011-2013 років мала тенденцію до зменшення: у 2012 на 31%, а в 2013 на 10%.

Рентабельність необоротних активів в 2012 році зменшилась на 33%, а в 2013 збільшилась на 20%, а рентабельність оборотних активів в 2012-2013 рр. зменшилась на 17% та 11% відповідно.

Отже, видно, що на протязі аналізованого року спостерігається негативна тенденція до зменшення майже всіх коефіцієнтів, що починає негативно відображатися на діяльності даного підприємства.

Отже, розглянувши техніко-економічні показники діяльності підприємства, показники фінансового стану, можна зробити висновки, що ПАТ «ІнГЗК» знаходиться в стабільному фінансовому стані, для подальшого збільшення прибутків підприємству потрібно попрацювати над шляхами зниження собівартості та підвищення доходів.

РОЗДІЛ ІІІ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

3.1 Методика формування облікової інформації в первинних бухгалтерських документах

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі документи в ПАТ «ІнГЗК» подаються до бухгалтерії у строки, встановлені керівником підприємства. При цьому забороняється приймати до виконання та оформлення первинні документи за операціями, які суперечать законодавству і встановленому порядку приймання, зберігання та використання активів і зобов'язань. Такі документи передаються безпосередньо головному бухгалтеру для прийняття відповідних рішень.

Документальне оформлення в обліку надходження нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства чи придбані у інших осіб (мал. 3.1):

Мал. 3.1 Документальне оформлення нематеріальних активів

Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку НМА. В акті, зокрема, мають бути зазначені: назва підприємства; назва об’єкту нематеріальних активів; його коротка характеристика; структурний підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись; спосіб придбання нематеріального активу; термін корисного використання; перелік документації, яка свідчить про придбання (створення) нематеріального активу; висновок комісії з обґрунтуванням терміну корисного використання НМА; відомості про матеріальні носії, на яких НМА був отриманий.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів:

НА-1 "Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів" ( додаток 9);

НА-2 "Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-3 "Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів"( додаток 10);

НА-4 "Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів", до яких додаються документи, що описують сам об’єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підставі договору з юридичною або фізичною особою - продавцем цих авторських прав.

3.2 Аналітичний і синтетичний облік нематеріальних активів та узагальнення облікових даних в реєстрах бухгалтерського обліку

Синтетичний облік нематеріальних активів ведуть на рахунку 12 «Нематеріальні активи». Рахунок 12 "Нематеріальні активи" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.

За дебетом рахунку 12 "Нематеріальні активи" відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 "Нематеріальні активи" має такі субрахунки:

"Права користування природними ресурсами"

"Права користування майном"

123 "Права на комерційні позначення <#"897236.files/image003.gif">

Мал. 3.2 Порядок відображення нематеріальних активів в регістрах обліку та звітності

В Балансі (ф. № 1) вартість об'єктів нематеріальних активів відображається в першому розділі в рядках: 1001- первісна вартість, 1002- сума зносу, 1000- залишкова вартість (первісна мінус накопичена сума зносу).

При розкритті інформації в Примітках до річної фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів (з окремим відокремленням інформації відносно створених підприємством нематеріальних активів) наводиться наступна інформація .

У Балансі нематеріальні активи відображаються наступним чином (табл. 3.3):

Таблиця 3.3 Взаємозв’язок залишків на рахунках бухгалтерського обліку та статей балансу,за якими відображаються нематеріальні активи

Отже, відображення нематеріальних активів в фінансовій звітності підприємства відповідає вимогам законодавчої бази.

.3 Дослідження діючих на підприємстві інформаційних систем і технологій з обліку нематеріальних активів на ПАТ «ІнГЗК»

Через необхідність вести облік як за національними, так і за міжнародними стандартами ПАТ «ІнГЗК» веде бухгалтерський облік в програмі mySAP ERP, яка призначена для одночасного паралельного ведення обліку за українським та міжнародним стандартам в єдиній інформаційній базі.

На даний час на світовому ринку ERP-систем домінують 5 компаній, з яких тільки три можуть запропонувати своє рішення для будь-якої галузі промисловості. Серед цих компаній (SAP, Oracle та SSA Global - Baan) безумовним лідером промислової автоматизації залишається SAP.

Так, у списку Global 500 журналу Fortune клієнтами SAP є 100% хімічних та добувних компаній, 86% металургійних компаній. Необхідно зауважити, що компанія SAP має галузеве рішення , яке являє собою набір зі стандартних бізнес-процесів рішення SAP «Управління ресурсами підприємств» (mySAP ERP) та розширень, необхідних для реалізації специфічних для добувних компаній процесів у галузі матеріально-технічного постачання, виробництва та продажу готової продукції.

Система SAP дозволяє здійснювати планування виробничої програми на основі збутових заказів та облік реалізації за правилами Інкотермс, облік та планування процесу виробництва у цехах, та планування потреби у матеріалах, контроль якості продукції та формування сертифікатів, планування закупівель та облік руху матеріалів у логістичній системі підприємства, формування планової калькуляції та розрахунок фактичної собівартості на основі механізмів регістру матеріалів та контролінгу витрат на продукт, планування та контроль бюджету підприємства, планування та контроль інвестиційних заходів, формування бухгалтерської та податкової звітності, формування звітності за правилами US GAAP.

Взагалі, впровадження ERP-системи дозволить підприємству забезпечити повну уніфікацію та прозорість всіх видів обліку, домогтися суттєвого підвищення керованості та внутрішнього контролю. У результаті створення єдиного інформаційного простору вирішуються проблеми територіальної віддаленості заводів та несумісності успадкованих систем обліку та управління.

Перевага SAP R/3 заклечається у повній підтримки та інтеграції процесів:

стратегічного планування та управління компанією;

управління взаємозв’язками з клієнтами;

управління логістичними ланцюгами;

планування та бюджетування;

управління фінансами та активами;

управління людськими ресурсами;

управління загальними даними та знаннями.

Спираючись на досвід інших компаній, які вже ввели систему SAP на своїх підприємствах можна запропонувати ПАТ «ІнГЗК» слідуючи порядок впровадження модулів цієї системи:

) фінансовий модуль ( FI );

) модуль матеріальних потоків (MM);

) модуль „Збут” ( SD );

) модуль «Контролінг» (CO),модуль планування виробництва (ПП), модуль управління проектами (PS);

) модуль управління персоналом (HM);

) модуль управління ремонтами (PM);

Порядок впровадження модулів може змінюватися в залежності від тих проблем, які існують на підприємстві. Але як правило, першочерговість ведення фінансового модуля та модуля матеріальних потоків зберігається на всіх підприємствах.

Таким чином, бухгалтерський облік нематеріальних активів на ПАТ «ІнГЗК» ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи», аналітичний облік за кожним об’єктом окремо, з розподілом на власні, отримані на умовах фінансової оренди, виробничі, невиробничі.

Для узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів та їх знос, а також для відображення капітальних інвестицій призначений Журнал 4.

ВИСНОВКИ

Зростання конкурентоспроможності підприємств передбачає ефективне використання природних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Водночас дедалі більшу роль відіграють нематеріальні активи. Використання накопиченого капіталу знань веде до суттєвих змін у характері функціонування підприємств та організацій. Наявність нематеріальних активів у складі ресурсів підприємства збільшує ринкову вартість підприємств, підвищує інвестиційну привабливість та забезпечує захист їхніх прав.

Значний внесок у дослідження зазначеного питання здійснили такі провідні вітчизняні науковці як: Бутинець Ф. Ф., Валуєв Б. І., Кірейцев Г. Г., Кужельний М. В., Сопко В. В., Шевчук В. О. Враховуючи вагомий внесок зазначених дослідників та цінність отриманих ними результатів, залишається низка невирішених питань, серед яких слід відмітити проблему оцінки даної економічної категорії.

Одна з найголовніших проблем полягає в тому, що в сучасній вітчизняній бухгалтерській науці склалося неправильне розуміння категорії "Нематеріальні активи". Це призвело до того, що в П(с)БО 8 "Нематеріальні активи" та в Плані рахунків наведені об'єкти, які насправді такими не є. Відповідно до п. 4 П(с)БО 8 нематеріальний актив - немонетарний актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований й утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

В процесі дослідження роботи була доведена актуальність теми, оскільки стан та ефективність використання нематеріальних активів безпосередньо впливає на використання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку.

В результаті проведеної роботи був зроблений детальний аналіз діяльності підприємства ПАТ «ІнГЗК». Основна товарна продукція комбінату - залізорудний концентрат. Основні споживачі залізорудного концентрату ПАТ «ІнГЗК» - металургійні комбінати України, Центральної і Східної Європи. Протягом 2012 - 2013 рр., фінансово-економічний стан підприємства значно покращився. За 2013 рік чистий дохід від реалізації продукції збільшився на 365549 тис. грн. або на 3,7%. При цьому собівартість реалізованої продукції зросла на 475667 тис. грн. або на 12,5%.

Чистий прибуток підприємства у 2013 році порівняно з 2012 роком зменшився на 55084 тис. грн. або на 1,2 %., за рахунок зростання у 2013 році собівартості реалізованої продукції.

Для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві створена бухгалтерська служба, на чолі з головним бухгалтером. До обов’язків головного бухгалтера входить забезпечення ведення бухгалтерського обліку, дотримання єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. Облік на підприємстві організовано на належному рівні, у відповідності до специфіки діяльності підприємства і його структури. Обов’язки облікових працівників визначені посадовими інструкціями, терміни і порядок проведення облікових робіт визначено внутрішніми нормативними (та організаційними документами.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів на ПАТ «ІнГЗК» ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи», аналітичний облік за кожним об’єктом окремо, з розподілом на власні, отримані на умовах фінансової оренди, виробничі, невиробничі. Через необхідність вести облік як за національними, так і за міжнародними стандартами ПАТ «ІнГЗК» веде бухгалтерський облік в програмі mySAP ERP, яка призначена для одночасного паралельного ведення обліку за українським та міжнародним стандартам в єдиній інформаційній базі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Податковий Кодекс України від 02 грудня 2010, р. № 2755-VІ (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1690-VII від 07.10.2014).

2.       Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами внесеними згідно із Законом № 1669-VII від 02.09.2014).

.        Наказ МФУ «Про примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2000 р. № 302 (із змінами та доповненнями, внесеними Наказом МФУ № 48від 08.02.2014).

.        Наказ Мінфіну України від 22.11.2004 № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

.        Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.06.13 р. № 635.

.        Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності (наказ Мінфіну від 28.03.2013 р. №433)

.        План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МФУ № 48 від 08.02.2014 р.).

.        Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом МФУ від 30.11.1999 р. № 291 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МФУ № 48 від 08.02.2014 р.).

.        Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МФУ № № 48 від 08.02.2014 р.).

.        Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність» затверджено Наказом Міністерства фінансів України 27.06.2013 № 628;

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МФУ № 627 від 27.06.2013 р.).

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2003 р. № 617 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МФУ № 627 від 27.06.2013 р.).

.        Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 р. № 817 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МФУ № 1591 від 09.12.2011р.).

14.     Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів./ [За ред. Ф.Ф. Бутинця; 8-ге вид., перероб. і доп.] -Житомир: ПП “Рута”, 2009. -912 c.

15.     Бухгалтерський фінансовий обік: теорія та практика: /Навчально - практичний посібник Н.І.Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільіна -К.:Центр учбової літератури.2010.-510с.

16.     Вовчак О.Д.,Власюк Н.І.,Сорока Р.С.Фінансовий аналіз: Навч.метод. посіб. - Львів: Львів. комерц. акад.,2010. - 96 с.

17.     Голов С.Ф., Костюченко В.М., Кравченко І.Ю., Ямборко Г.А. Фінансовий облік: Підручник. - К.: Лібра, 2013. - 976 с

.        Лень В.С., Тливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: Основи та практика. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2013. -576с.

.        Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - Київ: Вид-во «Центр учбової літератури», 2011. - 670 с.

20.     Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. - [Електронний ресурс] Режим доступу : http://pro-u4ot.info.

.        Міжнародний стандарт фінансової звітності 38 “Нематеріальні активи”. -Електронний ресурс] Режим доступу : http://pro-u4ot.info.

.        Мельничук Л. Ю. Бухгалтерське відображення інтелектуального капіталу : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.04 / Мельничук Любов Юріївна. - О. : ОДЕУ, 2010. - 224 с.

.        Нематеріальні активи: правові та облікові аспекти: збірник систематизованого законодавства. - К.: Бліц-Інформ, 2009. - Вип. 6. - 192 с.

.        Нестеренко Ж.К.Бухгалтерський облік промислових підприємств. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2011.-311с.

25.     Організація бухгалтерського обліку: Підручник [за ред. Проф.. Ф.Ф.Бутинця ] Житомир: ПП „Рута", 2011

.        Ткаченко    Н.М. Фінансовий облік 2: навч.посіб. / [Н.М. Ткаченко, О.В. Борович, І.Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк]; за заг. ред.. Н.М. Ткаченко. - К.: Алерта, 2014. - 456 с.

.        Хом'як, В. Лемішовський, В. Воськало, В. Мохняк. Бухгалтерський облік в Україні. - Львів: Бухгалтерський центр "Ажур", 2010. с.- 439;