Дослідження особливостей харчування студентів вищої школи як складової способу життя
Дослідження особливостей харчування студентів вищої школи як складової способу життя
Постановка проблеми. Стан здоров'я населення - необхідний компонент існування та самозбереження держави. Проблеми, пов'язані зі здоров'ям в Україні, зумовлюють необхідність дослідження можливостей і механізмів управлінського впливу на збереження і зміцнення здоров'я нації як одного із вагомих чинників національної безпеки. Про це свідчать висока (удвічі вища ніж у країнах Європейського Союзу) смертність, насамперед чоловіків працездатного віку; низька тривалість життя (розрив з ЄС більше ніж 10 років); найвищі в Європі темпи депопуляції та стрімке старіння [8, с. 7].
Управляти здоровям можна через інвестиції в нього в широкому сенсі часу, грошей і засобів. Такими засобами можна вважати фізичну активність, своє налаштування на здоровий спосіб життя, екологію життя і раціональне харчування. Харчування може зумовлювати зміни в здоровї наступними шляхами: 1. забезпечення росту та розвитку молодого покоління; 2. формування високого рівня здоровя; 3. відновлення працездатності; 4. збільшення тривалості життя; 5. покращання якості життя; 6. зменшення рівня аліментарних захворювань. 7. захист населення від надходження в організм людини контамінантів аліментарним шляхом; 8. прискорення одужання та профілактика рецидивів захворювань [3, с. 65].
За висловом відомого гігієніста Г.В. Хлопіна «Добре харчування - основа народного здоровя, оскільки воно збільшує опірність організму до хвороботворних впливів і від нього залежить розумовий, фізичний розвиток, його працездатність і бойова сила».
Проблеми «харчування і здоровя», «харчування і хвороби» тісно взаємоповязані. Тому розуміння ролі харчування для збереження здоровя, його покращання та профілактики ряду захворювань молоді необхідні практичні знання з нутріціології. Нераціональне харчування може зумовити аліментарні захворювання повязані з повним голодом чи частковим недо-їданням, що викликає нутрієнтну недостатність, або надлишок деяких компонентів їжі. Невмілі спроби корекції раціону часто стають причиною вітамінної (гіпервітамінози А, Д, Е) та мінеральної надмірності (флюороз, селеноз). Сурогатні, фальсифіковані, консервовані продукти, концентрати та продукти, які містять контамінан- ти (деякі харчові добавки: синтетичні барвники, стабілізатори, емульгатори та ксенобіотики) часто зумовлюють харчову алергію чи ідіосинкразію, психогенну харчову несприйнятливість. В Україні актуальність проблем, пов'язаних з якістю та характером харчування, визначається низькою спроможністю більшості населення у забезпеченні повноцінного харчового раціону, стійкими порушеннями структури харчування, значним поширенням аліментарно залежної патології [9, с. 33].
Актуальність проблеми вивчення якості та характеру харчування студентів та субєктивної оцінки здоровя полягає у виявленні здатності до самооцінки раціону, порушень структури харчування. Для покращання здоровя молоді важливо мотивувати її до раціонального харчування і навчити правильно формувати свій раціон.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему здорового харчування в Україні досліджують багато науковців, зокрема Пересічний М.І., Цимбаліста Н.В., Банковська Н.В., Карпенко П.О., Гуліч М.П., Гойчук А., Власов В., Денисенко Л., Смірнова І., Передерій В., Григоров Ю. та інші. Аналіз останніх досліджень і публікацій [1, 2, 4, 5, 7, 9] показує, що в результаті неповноцінного харчування в Україні протягом 1990-2012 р.р. вдвічі зросла захворюваність населення на ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин, спостерігається виразна тенденція до набирання зайвої маси тіла та поширення ожиріння, значне поширення хвороб системи кровообігу, онкологічних захворювань [1, с. 3]. За останні 10 років захворюваність серед студентів збільшилася на 35% [6, с. 5]. Однією з основних причин цієї тенденції є нераціональне харчування.
М. І. Пересічний, П. О. Карпенко, С. М. Пересічна досліджували харчування студентів і сформулювали концепцію збереження та зміцнення здоровя студентів, одним із шляхів яких є оптимізація їх харчування. Саме забезпечення здорового, раціонального харчування вони вважають важливою складовою в комплексі умов, необхідних для формування і розкриття творчого, духовного, культурного, фізичного потенціалу кожного студента. До проблем, що потребують невідкладних рішень дослідники відносять не-збалансованість раціонів харчування як результат недостатнього вживання найбільш цінних у біологічному відношенні харчових продуктів, перевагу вуглеводно-жирового компонента, що призводить до появи надмірної маси тіла, до розвитку порушень вуглеводного обміну; ... відсутність відповідних знань щодо здорового харчування у студентів [7, с. 184, 186].
У своїх дослідженнях С. І. Чернецька теж вказує на низький рівень освіти населення з питань здорового, раціонального та лікувально-профілактичного харчування. Все частіше люди харчуються продуктами та напоями, які є висококалорійними, але малопоживними, що одержали назву «їжа- сміття» («джанк-фуд»). Це негативно впливає на харчовий статус і здоровя населення, особливо молоді, призводить до розвитку так званого «прихованого голоду», дефіциту нутрієнтів, в першу чергу мінеральних речовин і вітамінів [4, с. 212].
Пріоритетними напрямами оптимізації харчування студентів дослідники вважають формування раціонів з використанням продуктів підвищеної харчової і біологічної цінності та кулінарної продукції функціонального призначення; індустріалізацію системи харчування студентів; використання новітніх форм обслуговування в закладах ресторанного господарства при освітніх закладах; валеологічні заходи у вищих навчальних закладах.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Дослідження сучасних наукових джерел, присвячених проблемам здорового харчування молоді, дають можливість зрозуміти, що рівень знань недостатній, харчування незба- лансоване. Проте нечітко вказані шляхи і значимість формування свідомого ставлення молоді до власного харчування, а отже, і здоровя. Недостатньо висвітленими залишаються також можливості освітніх впливів вищої школи на підвищення знань і вмінь з нутріціології студентської молоді, мотивації до здорового харчування, як складової здорового способу життя. Наші дослідження присвячені виявленню основних помилок у харчуванні молоді, виявленню рівня знань і навичок в побудові збалансованого харчового раціону, пошуку можливих напрямів корекції навчання студентів.
Мета статті. Метою нашої роботи став аналіз харчування студентів молодших курсів вищої школи і пошук варіантів навчання, визначення акцентів формування свідомого ставлення до харчування як фактора збереження здоровя і високої працездатності при вивченні предметів медико-біологічного циклу. Завданням дослідження була діагностика вміння студентів визначати і оцінювати свій харчовий раціон; встановити залежність між характером харчування та рівнем працездатності та здоровя; виявити можливі шляхи формування культури харчування у вищій школі.
Виклад основного матеріалу
харчування студент здоровя
В процесі роботи проаналізовано практичні роботи з курсу безпеки життєдіяльності за темами «Основи дієтетики та безпека харчування» та «Формування здоровязберігаючого стилю життя». Респондентами стали 161 студент 1-2 курсів 8 факультетів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. З них 96 жіночої статі та 65 - чоловічої. Дослідження раціону студентів проводилось з використанням програмам: каїог^афг. ги, health-diet.ru. та таблиць «Склад і калорійність харчових продуктів». Оцінка раціональності харчування і його студентської самооцінки проводилася у порівнянні з потребами для людей, які займаються розумовою працею з урахуванням віку (17-19 років) та статі.
Раціон студентів заносився у табличку «Фактичний середньодобовий раціон та його енергетична цінність» (табл. 1), а підсумовані дані порівнювались із визначеними кількісними потребами й аналізувались ними у висновках.
Таблиця 1 Фактичний середньодобовий раціон та його енергетична цінність
ПродуктиМаса гКалорійністьСклад, г100 гВсьогоБілкиЖириВуглеводиВсього
Таблиця 2 Складання паспорта здоровя
ПоказникНормальне значенняВаші даніРістМасаНалежна за інд. БрокаТемпература тіла36-37оСЧастота серцевих скорочень60-80/хвЧастота дихання14-16/хвРухова активність (в км/добу, або час руху год)6-10 км/добу, 2-2,5 год/добуАртеріальний тиск120-110/60-80 мм рт стСамопочуття (в балах)відміннеСон(в балах)6-8год, відміннийАпетит(в балах)відміннийХарактер харчування (раціональне, нераціональне, кількість разів на день)раціональне 4-5 разів на деньПрацездатність(в балах)високаФактори середовища проживання (побутові умови: задовільні, незадовільні, забрудненість середовища)задовільніЗагартовування (вид)регулярнеПорушення зору (вид)відсутніВроджені вади, травмивідсутніВади постави, плоскостопістьвідсутніШкідливі звичкивідсутнєЧастота і тривалість простудних захворюваньВідсутні (1-2 рази в рік)Хронічні хворобивідсутніГрупа здоровя1
Власні антропометричні та фізіометричні показники студенти вносили в табл. 2 разом із розрахованими показниками з наступним порівнянням відповідності своїх даних із нормального значення показників стану організму та визначенням групи здоровя.
За характером діяльності студенти відносяться до осіб розумової праці середньої інтенсивності. Гігієнічні рекомендації для організації харчування цієї групи наступні: енергетична цінність раціону повинна складати для чоловіків 2100-2450 ккал, для жінок - 1800-2000 ккал. При виконанні важкої розумової праці в період сесії енергетична цінність може зростати для жінок до 2400 ккал, а для чоловіків - до 2600 ккал. Кратність прийому їжі - 4-5 разів на добу.
Згідно нашого дослідження енергетична цінність раціону відповідає нормі у 30,4% (49) студентів. З них 32 жінки і 17 чоловіків. Недостатня калорійність харчування у 28,5% (46) респондентів, (28 жінок і 18 чоловіків). Надмірне енергоспоживання у 40,9% (66) опитаних (36 жінок і 30 чоловіків).
Правильним вважається харчування збалансоване за всіма нутрієнтами. Співвідношення поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів) за енергетичною цінністю у відсотках 12:30:58. При важкій праці співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинно становити відповідно 1:2:5. До раціону молоді та студентів слід включати продукти, що містять багато білків і вуглеводів. Тваринні білки в раціоні повинні включати 50% білків молока. Вуглеводи забезпечують організм енергією. Потреба в них тим більша, чим інтенсивніше та триваліше навантаження. Їжа повинна бути також збагачена вітамінами, оскільки при інтенсивній діяльності потреба організму в них зростає [10, с. 165].
При дослідженні якісного складу раціону студентів виявлено, що достатню кількість білків у раціоні мають лише 51,5% (83) студентів, 44 з яких жінки, і 29 - чоловіки. Недостаньо вживають білків 66 студентів, що складає 40,9%. Дефіцит білків виявлено у 36 жінок і 30 чоловіків. Надмірне споживання протеїнів спостерігалося лише у 13,7% (22) респондентів (16 жінок і 6 чоловіків). Аналіз кількості жирів у раціоні показав, що нормальне, недостатнє і надмірне споживання розподілились приблизно в однаковому співвідношенні: 32,9%, 32,9% і 34,2% відповідно. Недостатнє споживання жирів відзначають 31 респондентів-жінок і 22 чоловіки. Достатня кількість жирів виявлена у раціонах 39 жінок та 14 чоловіків. Надмір вживання жирів відзначена у 26 жінок та 22 чоловіків. Дослідження споживання вуглеводів показало, що лише 31,0% (50) студентів отримує належну кількість цього ну- трієнта. З них 31 жінка і 19 чоло-віків. Надлишок вуглеводів виявився в раціонах 12 студентів, що склало 7% респондентів. Брак вуглеводів виявився у 99 обстежених, що складає 61,5%. Значний дефіцит цієї складової мають раціони 56 жінок та 43 чоловіків.
В процесі вивчення характеру харчування студентів молодших курсів виявлено значні відхилення від норми у споживанні вуглеводів та жирів, як основних енергетичних джерел. Це відобразилось у відхиленнях від нормальної маси тіла у 29,7% респондентів та зниженні працездатності студентів. Дуже низьку працездатність за проведеною самооцінкою здоровя за В. А. До- скіним і Є. Г. Меркіним відзначають 18,8% студентів. Середня працездатність виявлена у 60,9% і лише 12,5 відсотків оцінили свою працездатність як високу.
Факторами, які визначають правильний режим харчування, крім умов і характеру праці, є тривалість навчального часу і змінність роботи. Інтервали між прийомами їжі не повинні перевищувати 4-5 год. Вечеряти рекомендується не пізніше ніж за 2,0-2,5 години до сну [10, с. 104].
Аналіз студентських робіт в нашому дослідженні показує, що нормальна кратність харчування (4-5 разів на день) виялена у 25,3% респондентів. 27,2% опитаних вживають їжу 2 рази на день, а 47,4% харчуються тричі на день.
При аналізі самооцінки раціональності харчування студентів спостерігалася необєктивність оцінювання. Нераціональним своє харчування визнало лише 50% респондентів, хоча відхилення у раціонах були виявлені в 71,8% випадків. Самопочуття, як субєктивний фактор здоровя, оцінили на відмінно лише 9,4% досліджуваних. 64,1% студентів вказали на добре самопочуття, а задовільним його вважали 26,5%.
Вивчення наслідків впливу аліментарного чинника на організм людини зумовлює необхідність розробки заходів профілактики захворювань і вдосконалення здоровя людини, покращання її працездатності шляхом впровадження заходів раціоналізації харчування населення. На наш погляд покращити практичні знання студентської молоді можна шляхом вивчення цих питань в межах пропонованої в нашому навчальному закладі програми «Громадського здоровя». В неї включено теоретичний матеріал з організації збалансованого харчування для молоді у сфері розумової праці, питання безпеки харчування і профілактики аліментарних захворювань. Для отримання практичних навичок та мотивації до побудови здорового харчування студенти виконують практичні роботи з оцінки власного раціону та його корекції з використанням продуктів підвищеної біологічної цінності. Для закріплення знань зі здорового способу життя студентам пропонується оцінити свій стан здоровя за паспортом здоровя та скласти програму оздоровлення, включаючи зміну харчових звичок.
Програма «Громадське здоровя» у Чернівецького національного університету ім. Ю. Федько- вича є предметом вибору навчального закладу для 1-2 курсів, яка дає валеологічні знання, що дають змогу провести корекцію способу життя студентів вищої школи і створити підгрунтя для покращення їх здоровя.
Висновки і пропозиції. В процесі дослідження виявлено, що раціони більшості студентів не- збалансовані за основними нутрієнтами, з тенденцією до перевищення енергетичних потреб. Неправильна організація харчування повязана з відсутністю належного рівня знань з нутріці- ології, необхідного для побудови здорового харчування, що виявляється в необєктивній оцінці раціонів та відсутності навичок його корекції. Встановлено, що підвищення рівня освіти студентської молоді з питань здорового харчування є одним із пріоритетних завдань у мотивації до здорового способу життя.
Існуючі навчальні програми дисциплін ме- дико-біологічного циклу не дають можливості вдосконалити ці знання та виробити навички. З огляду на тенденції європейського розвитку вищої освіти в Україні слід враховувати нагальні потреби підвищення рівня валеологічного спрямування, і впровадження відповідних тем, предметів та здоровязберігаючих технологій в навчальний процес вищих навчальних закладів.
Список літератури
1.Банковська Н. В. Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування дорослого населення України та наукове обґрунтування шляхів його оптимізації: автореф. дис. .. канд. мед. наук: 14.02.01 / Н. В Банковська. - К.: Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця, 2008. - 24 с.
2.Бурлаку Н. І. Проблеми раціонального харчування українських студентів. Всеукраїнська конференція з питань безпеки харчування. Тези доп., Київ, НТУУ «КПІ», 2010, с. 150-151.
3.Гігієна харчування з основами нутріціології: підручник; У 2 кн. - Кн. 1 / [Т. І. Аністратенко, Т. М. Білко,О.В. Благодарова та ін.]; За ред. проф. В. І. Ципріяна. - К.: Медицина, 2007. - 528 с.
4.Григоренко О. М. Еволюція теорії та концепції харчування людини / О. М. Григоренко // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, Донецьк: ДНУЕТ. - 2011. - № 1(49). - С. 205-217.
5.Гуліч М. П. Раціональне харчування та здоровий спосіб життя - основні чинники збереження здоровя населення // Проблемы старения и долголетия / М. П. Гуліч, 2011, Т. 20, № 2. - С. 128-132, 205-217.
6.Пересічний М. І. Концепція організації харчування студентів / М. І. Пересічний, П. О. Карпенко, С. М. Пересічна // Проблемы старения и долголетия. - 2011. - Т. 20, № 2. - С. 177-188.
8.Цимбаліста Н. В. Стан фактичного харчування населення та аліментарно обумовлена захворюваність. Н. В. Цимбаліста, Н. В. Давиденко // Проблеми харчування. - 2008. - № 1-2. - С. 32-35