Застосування технології проблемно-орієнтованого навчання при викладанні клінічних дисциплін
Застосування технології проблемно-орієнтованого навчання при викладанні клінічних дисциплін
Постановка проблеми. В умовах сьогодення спеціалістам медичної галузі окрім фундаментальних знань за профільними дисциплінами вкрай необхідний досвід практичного застосування інформаційних технологій, розвиток комунікативних навичок, високий рівень володіння іноземними мовами тощо. Так, реалізація освітньої функції останньої у Вищій медичній школі відкриває можливість майбутнім лікарям одержати необхідну професійну інформацію не тільки з вітчизняних, але й з закордонних джерел, що особливо важливо для формування їх професійної компетенції [4, с. 118; 5, с. 92; 6, с. 45]. Крім того, у звязку із появою нових носіїв інформації та засобів її обробки спеціалістам різних медичних спрямувань доводиться оптимізувати співвідношення між вітчизняними та іноземними інформаційними потоками. І як наслідок, пріоритетний напрямок системи вдосконалення вищої освіти повязаний із необхідністю розробки теоретичних та методологічних засад проектування навчальних технологій, які сприятимуть розвитку комунікативних вмінь та навичок. Все це обумовлює необхідність виховання нових особистих якостей та розвиток професійного мислення [1, с. 15; 7, с. і2б; 8, с. 201].
Мета статті. Метою даної роботи є аналіз досвіду сучасного застосування та вирішення питання щодо актуальності широкого впровадження технології проблемно-орієнтованого навчання (ділових ігор) в процесі викладання клінічних дисциплін у вищих навчальних медичних закладах України.
Виклад основного матеріалу. Обєктивні умови сучасної системи охорони здоровя потребують від спеціалістів високої творчої і практичної діяльності, поряд із цим покладають вимоги щодо необхідності альтернативного пошуку нових професійних вмінь та навичок, розвитку клінічного мислення тощо [2, с. 25; 3, с. 38]. Отже, для досягнення вищезазначених цілей вважається за потрібне протягом практичних занять (семінарів) з клінічних дисциплін обговорювати наявні проблеми в академічних групах та проводити дискусії в так званих мікрогрупах. При цьому найкраща відповідь стосовно окреслених питань відповідає найвищому рівню оцінки в даному колективі. Все це може розглядатися в якості позитивних чинників, що сприяють пожвавленню таактивізації праці, розвитку клінічного мислення та творчості студентів.
Слід зауважити, що інтерактивні методи навчання являють собою засоби активізації навчально-пізнавальних якостей особистості, що спонукає до більш активної розумової та практичної діяльності в процесі оволодіння матеріалом і при цьому активним є не тільки викладач, але й студенти. Одночасно відбувається стимуляція зацікавленості студентів у надбанні певних знань, формування творчого відношення щодо самого процесу навчання, відповідно більш активне сприйняття та засвоєння інформації, вироблення вмінь та навичок професійної діяльності.
Принциповою особливістю технології про - блемно-орієнтованого навчання є те, що сам процес, як такий, проходить у порівняно невеликих академічних групах (не більше 8 осіб) та здійснюється методом кейсів - теоретичні питання розглядаються на прикладі конкретної клінічної ситуації в ігровій формі, під час чого викладач (тьютор) персонально мотивує студентів, ставить орієнтовні запитання та спрямовує дискусію, забезпечує зворотній звязок. В якості ключових моментів можна виділити концентрацію навчання на самостійному пошуку студентами необхідної інформації, поширене використання інноваційних технологій (інтерактивні дошки, ноутбуки, планшети, системи голосування та інше), що робить процес навчання більш динамічним, захоплюючим та пізнавальним. Як наслідок, відбувається розвиток комунікативних навичок, формування здібності працювати в команді, зявляється можливість знаходити нові та застосовувати раніше отримані знання в конкретній ситуації. Все це дозволяє студентам в перспективі досягти необхідного рівня компетенції.
Так звані ділові ігри займають важливе місце серед сучасних психолого-педагогічних технологій при засвоєнні студентами фундаментальних клінічних дисциплін та сприяють активізації навчального процесу, пробудженню творчого початку, а також дозволяють знайти певне рішення проблем, які доволі часто зустрічаються у повсякденні.
Навчальне завдання технології проблемно-орієнтованого навчання - це оволодіння певними знаннями та вміннями. Викладач - розробник гри повинен чітко визначити її мету, окреслити знання, які мають бути закріплені, систематизовані та сформовані. Особливими ознаками ділової гри є наступні: наявність загальної мети і відповідних ролей її учасників, моделі обєкту, залежність досягнення мети кожного від конкретних дій інших в колективі, колективна розробка рішень. Метою використання ділових ігор в навчальному процесі є можливість формування певних навичок та вмінь студентів в активному творчому процесі.
Для підготовки ділової гри використовуються наступні дидактичні методи: пояснювально-ілюстраційний, репродуктивний, пошуковий, дослідницький тощо, які сприяють логічному продовженню та завершенню конкретної теоретичної теми певної клінічної дисципліни, що вивчається в цілому та є її практичним доповненням. При цьому вкрай актуальними та вельми необхідними є максимальна наближеність до реальних професійних умов, створення атмосфери пошуку, ретельна підготовка навчально-методичної документації. Важливими також є чітко сформульовані завдання, умови та правила гри, визначення можливих варіантів рішення зазначеної проблеми, наявність необхідного діагностичного обладнання.
В курсі будь-якої клінічної дисципліни для вивчення етіопатогенезу, епідеміології, клініки та диференційної діагностики, питань профілактики і лікування певної нозологічної одиниці можливе використання однієї з форм ділової гри - ігрового моделювання. Так, невелика група студентів, яка попередньо вивчила клінічну історію хвороби, виконує роль лікарів, що доповідають скарги хворого, анамнестичні дані, виявлені клінічно значимі ознаки фізикального обстеження, результати лабораторних та інструментальних методів дослідження, консультативні висновки інших спеціалістів. У цьому випадку проблемна ситуація являє собою навчально-професійну задачу, з метою вирішення якої викладач повинен спрямувати дії студентів певним чином та сприяти формуванню навичок формулювання клінічного діагнозу (в тому числі у порівнянні з попереднім), визначення обєму та послідовності дій лікаря при наданні медичної допомоги.
Процес застосування технології проблемно-орієнтованого навчання повинен передбачати можливе виділення та окреслення наступних операцій:
1.Вибір теми та попередній аналіз клінічної ситуації. Основою цього може бути будь-який розділ навчального курсу, що передбачає професійну спрямованість, певну проблематику та неоднозначність її вирішення.
2.Формулювання мети і задач для її вирішення із урахуванням обраної тематики та відповідного клінічного випадку.
3.Проведення занять в ігровій формі, так як дії викладача в цьому випадку будуть спрямовані по відношенню до певної особи або групи студентів.
4.Визначення структури практичного заняття (семінару) із урахуванням конкретної тематики, попередньо сформульованої мети та окреслених задач, складу академічної групи тощо.
5.Розробка сценарію ділової гри, підготовка до неї студентів, вивчення теоретичного матеріалу практичного спрямування та оволодіння ігровими ролями.
В якості позитивних ефектів використання технології проблемно-орієнтованого навчання можна відзначити те, що за умови її належного застосування забезпечується висока мотивація, емоційна насиченість процесу, підготовка до професійної діяльності, формування необхідних знань та вмінь, принцип колективної праці, практична доцільність, персоніфікована максимальна зайнятість, тоді як самі студенти вчаться застосовувати свої знання на практиці. Так само ділові ігри розвивають у студентів навички активної пошукової діяльності, самостійність, вміння організовувати працю, керувати колективом, формують необхідні навички професійного спілкування.
Висновок. Таким чином, прийняті методологічні аспекти навчання з клінічних дисциплін та знання, що виявляють студенти протягом практичних занять дозволяють зробити висновок, що під час ділової гри відбувається як краще засвоєння теоретичного матеріалу, так і більш інтенсивне засвоєння необхідних практичних навичок, тобто застосування технології проблемно-орієнтованого навчання обєктивно сприяє оптимізації вказаних процесів та сприяє розвитку творчого мислення особистості.
Список літератури
навчання діловий гра клінічний
2.Кухаренко Т.А. Біометричні системи / Т.А. Кухаренко. - К.: Новий колегіум, 2009. - №5. - С. 24-27.
3.Миколаєнко С.М. Інноваційні системи у Вищій медичній школі України / С.М. Миколаєнко. - К.: Наука і життя, 2001. - №12. - С. 37-42.
4.Михайличенко О.І. Динаміка нестійкості / О.І. Михайличенко. - Х., 1998. - 327 с.
5.Онищенко В.В. Детермінований хаос / В.В. Онищенко. - К., 2007. - 132 с.
6.Петренко М.Р. Світогляд і методологічні аспекти викладання клінічних дисциплін у медичних університетах / М.Р. Петренко. - К.: Науковий світ, 2001. - С. 44-49.
7.Пригожин І.В. Порядок з хаосу / І.В. Пригожин, І.Р. Стенгерс // К.: Знання, 2005. - 264 с.
8.Рибаченко Ю.І. Компютерне моделювання педагогічного процесу / Ю. І. Рибаченко. - К.: Золота амфора, 2005. - 239 с.