Патріотичне виховання учнівської молоді в педагогічній спадщині А. Макаренка
У статті проаналізовано ідеї патріотичного виховання в педагогічній спадщині А. Макаренка; ґенеза проблеми засвідчує, що проблема патріотичного виховання учнівської молоді завжди займала провідне місце в педагогічній діяльності А. Макаренка; патріотичне виховання педагог визначав, як складову національної системи виховання, яке завжди було і є одним із найважливіших напрямів освіти і виховання особистості. Визначено, що педагогічні праці А. Макаренка розкривали сутність виховання патріота-громадянина, особистості, яка повинна підкорити свої інтереси колективній справі, повинна працювати на благо Батьківщини.
Виховання в української молоді патріотизму і реалізація ідеї патріотичного виховання набуває в сучасному українському суспільстві особливої актуальності, що зумовлено сукупністю чинників, провідними з яких, на нашу думку, є: зовнішні, повязані з розширенням і поглибленням процесів глобалізації, міждержавної і регіональної міграції, інтеграції; а також внутрішні: суспільно-політичні, повязані з розвитком України як незалежної держави, демократизацією, плюралізмом і появою багатопартійної системи, і соціально-економічні, зумовлені соціальними та економічними змінами, кризовими явищами, що спричинили певні труднощі щодо розвитку ціннісних орієнтацій у значної частини молодих людей, в соціальному розумінні суті патріотизму, осмисленні і реалізації технологій його формування. Зміни в житті будь-якої країни накладають відбиток на визначення завдань і змісту всієї виховної роботи й патріотичного виховання, зокрема. Патріотичне виховання учнівської молоді має відповідати загальному напрямку сучасної педагогічної науки, виховної роботи шкіл та соціального розвитку України. Нині перед нашою державою стоїть завдання щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обовязку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
У вихованні патріотизму велике значення має правдиве висвітлення історії, культури, повернення до культурних надбань минулого, відкриття невідомих сторінок історичної спадщини.
Розвиваючи ідеї патріотичного виховання, закладені в працях педагогів минулого, сучасна педагогічна наука визначає патріотизм як усвідомлення своєї історичної, культурної, національної і духовної приналежності до Батьківщини.
Ідея патріотичного виховання була однією з фундаментальних проблем в історії філософії і педагогіки. І хоча саме поняття «патріотизм» виникло значно пізніше, з початком формування нових буржуазних державних утворень, стародавні філософи, замислюючись над людським життям, над людською суттю, побудовою держави, так чи інакше піднімали питання, повязані з патріотизмом як моральною та соціально-політичною якістю.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зясовано, що в українській філософській та педагогічній традиції патріотизм органічно повязаний з моральними чеснотами, з самовідданим служінням Батьківщині. Вивчаючи дослідження педагогічної спадщини А. Макаренка за матеріалами численних публікацій всесвітньо відомих науковців Г. Ващенка, С. Русової, В. Сухомлинського, О. Сухомлинської, О. Кучерявого, а також публікацій останнього часу І. Беха, О. Кириченко, В. Шульги та ін. ми бачимо достойну оцінку результатів його педагогічних напрацювань, як одного з найвідоміших педагогів, який збагатив світову педагогіку і вніс великий доробок у теорію та методику навчання та виховання дітей.
У дослідженнях макаренковедів (Л. Гриценко, Т. Кораблевої, Л. Крамущенко, В. Моргуна, A. Повшедного, Д. Сочнева, І. Філіна й ін.) розглядаються такі актуальні проблеми педагогічної творчості A. Макаренко, як: мета виховання, самоврядування, дисципліна, філософсько-етичні проблеми теорії колективу, сімейне виховання, психологія особистості, навчання та ін. A. Гордєєва й В. Морозов довели реабілітаційний характер педагогіки A. Макаренка.
Питаннями психологічного впливу на особистість вихованців, а також аналізом психолого-педагогічних поглядів A. Макаренка займалися М. Гетманець, Г. Жураковський, В. Моргун, А. Носаль, К. Юдіна й ін.
Проблеми трудового виховання в педагогічній спадщині А. Макаренка розглядалися у працях Н. Абашкіної, Р. Бескіної, М. Віноградової, М. Гетьманця, Л. Гордіна, В. Коротова, С. Соко- ловського, А. Фролова.
На особливу увагу вітчизняних і зарубіжних науковців заслуговує постать Антона Семеновича Макаренка (1888-1939), чия теоретична і практична спадщина зазнавала в різні часи й канонізації, і беззаперечного сприйняття, і активних намагань вилучити із загально-педагогічної свідомості.
Аналіз педагогічної спадщини А. Макаренка свідчить про те, що в центрі своєї виховної системи він ставив трудове, моральне, патріотичне виховання, підготовку молодого покоління до життя; багато важливих проблем, таких як колектив і особистість, свобода і обовязки, авторитет, влада і такт, свідома дисципліна, повага тощо.
Видатний педагог початку XX століття А. Макаренко підкреслював, що патріотизм проявляється не тільки в героїчних вчинках, від дійсного патріота потрібен не тільки «героїчний спалах», але й тривала, болісна, натискна робота, часто навіть дуже важка, нецікава, брудна». Школа повинна виховувати, вважав він, відданих Батьківщині патріотів, освітніх людей, кваліфікованих працівників, людей, що володіють почуттям обовязку й честі, що усвідомлюють своє достоїнство, що мають організаційні навички, дисциплінованих, бадьорих і життєрадісних. А. Макаренко вважав виховання патріотизму у дітей провідним напрямком своєї педагогічної діяльності: «...Кожний виховний крок у нас повинен бути пронизаний патріотичним вихованням, і якщо це не так, то це виховання. нікуди не годиться. Якщо мені говорять, що у мене все добре, але нема патріотичного виховання, то я повинен це розуміти так, що вся робота зовсім нічого не варта». На думку видатного педагога, виховувати патріотизм у дітей важливо через формування організаторських навичок, які найбільш потрібні для справжнього патріота своєї країни, «людини-творця на благо своєї Батьківщини», зокрема, почуття відповідальності за доручену справу, взаємодопомоги, прагнення до раціоналізації й удосконалення виробництва тощо. Кожен учень повинен бути сміливим, мужнім, чесним, працьовитим патріотом. Все це доноситься і виховується у них через виховання колективу, програму людського характеру, участь у виробничій праці.
Варто зазначити, що педагогічні праці А. Макаренка розкривали сутність виховання патріота-громадянина, особистості, яка повинна підкорити свої інтереси колективній справі, повинна працювати на благо Батьківщини. На думку А. Макаренка, метою загальнолюдського значення є виховання патріотизму, колективізму, соборності, чесності, дбайливості, ощадливості, відповідальності, працездатності, щирості, прямоти, поваги до іншої людини, її інтересам.
А. Макаренко розглядав поняття «патріотизм» як звичку: «Коли мова йде про виховання таких якостей, як терпіння, уміння долати тривалі перешкоди, брати перешкоди не ривком, а тиском, скільки б ви не створювали правильних уявлень про те, що потрібно робити, але, якщо ви не виховаєте звички долати тривалі труднощі, я маю право сказати, що ви нічого не виховали. Одним словом, я вимагаю, щоб дитяче життя було організовано як досвід, що виховує певну групу звичок».
Діяльність школярів у будь-якій сфері, якщо вона приносить користь і реалізацію задумів, - обовязкова умова становлення патріота. При цьому виконання будь-якої діяльності (інтелектуальної, художньої, фізичної, спортивної тощо) повинно бути сповнене радістю, насолодою, красою, розумінням значущості. Тому працю А.Макаренко розглядав як основу патріотичного виховання.
А. Макаренка, на практиці довів, що саме трудове виховання лежить в основі формування особистості, самостійної, творчої, що саме праця є джерелом духовного та морального збагачення людини. І творча праця можлива тільки тоді, коли людина ставиться до роботи з любовю, коли вона свідомо бачить у ній радість.
Виховання патріотизму - це цілеспрямована й систематична діяльність з формування в підростаючого покоління патріотичної свідомості, почуття вірності своїй Батьківщині. Патріотичне виховання здійснюється в єдності з іншими напрямками виховної роботи.
Насамперед, патріотичне виховання, нерозривно звязане з трудовим вихованням. макаренко педагогічний патріотичний
Виділяючи патріотичне виховання у відносно самостійний напрямок виховної роботи, зазначимо про органічний взаємозвязок з іншими напрямками (моральним, трудовим, естетичним тощо), що являє собою набагато складніше співвідношення, ніж частини цілого.
Основними елементами патріотизму в педагогічній системі А. Макаренка є моральна й правова культура, виражені в почутті власної гідності й дисциплінованості, внутрішній свободі особистості, у повазі й довірі до інших громадян, у почутті обовязку перед Батьківщиною, відповідальності, честі.
А. Макаренко зазначав, що трудове виховання також має бути спрямовано на практичну підготовку до праці (наявність загальноосвітніх і політехнічних знань про загальні основи виробничої діяльності людини, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності, виховання основ трудової культури); підготовку до свідомого вибору професії (соціально-психологічна спрямованість навизначений вид трудової діяльності відповідно до інтересів, потреб, мотивів та схильностей особистості), що уможливить як дисциплінованість, так і внутрішню свободу особистості у процесі розуміння свого обовязку перед Батьківщиною.
На основі аналізу теоретичної спадщини А. Макаренка можна стверджувати, що повноцінний громадянин й патріот для нього - це людина, яка активно демонструє позитивні моральні цінності в ділових і міжособистісних стосунках із людьми; той, хто працює осмислено, відчуває себе господарем своєї країни; який володіє економічною грамотністю, уміє управляти виробничим колективом; готовий долати обєктивні й субєктивні труднощі на шляху до соціально-ціннісної мети; сімянин, що успішно виховує власних дітей; адекватно оцінює свою соціальну значущість і тому володіє почуттям власної гідності.
Отже, патріотичне виховання перебуває в тісному взаємозвязку із трудовим вихованням, бо однією з головних характеристик патріотизму є його дієвий характер, що виявляється в слугуванні людини Батьківщині й, насамперед, у її трудовій діяльності, тобто комплексне розвязання завдань патріотичного й трудового виховання обєктивно обумовлене.
Хоча кожне із цих напрямків розвязує свої завдання, але їх аналіз показує наявність спільних завдань, що обумовлює необхідність їх комплексного розвязання, тобто патріотичне виховання ніби «пронизує», інтегрує різні напрямки виховання, зокрема й трудове.
Висновки. В своїх працях А. Макаренко підкреслював, що людина не виховується вроздріб, вона створюється синтетично. Тому окремий засіб виховання завжди може бути й позитивним, і негативним. Педагог повязував трудову діяльність із розвитком патріотичної свідомості дітей, патріотичних почуттів і розуміння свого обовязку перед Батьківщиною.
А. Макаренко визначив, що патріотизму не вчать, його виховують, розглядав процес виховання громадянина як один із найважливіших і найскладніших.
«Виховати громадянина - значило виховати патріота, сформувати в нього такі якості, які б свідчили про належність цієї молодої особи до великої держави...».На думку А. Макаренка патріотичне виховання, як складова національної системи виховання, завжди було і є одним із найважливіших напрямів освіти і виховання особистості.