язання даної проблеми. Успішна реалізація державних стандартів освіти та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій залежить головним чином від викладача, його компетентності, ерудиції, уміння володіти найсучаснішими формами й методиками організації навчально-виховного процесу.
Відтак, він має постійно підвищувати фаховий рівень і вдосконалювати педагогічну майстерність.
Методична робота, як напрям у педагогіці, навчальних закладів з'явилася в кінці XIX століття, коли суспільство усвідомило необхідність зміни традиційних підходів до розуміння сутності методичної роботи, яка зорієнтована на важливі, актуальні, проте вузько прагматичні задачі професійного зростання спеціаліста, що значно спрощувало її можливості в сфері впливу на особистісне становлення суб'єктів методичної роботи. Не випадкового методична робота отримала більш широке поширення в навчальних закладах інноваційного типу. Разом з тим, аналіз існуючої практики, показує, що навчальні заклади не повною мірою використовують її потенціал як фактор особистісно-професійного становлення педагога.
Загальні та специфічні особливості методичної роботи педагога почали досліджуватись у XVII - на початку XX століття П.Ф. Каптеревим, Я.А. Коменським, І. Г. Песталоцці, К.Д. Ушинським, С.Т. Шацьким, які вбачали основні завдання методичної роботи в створенні методів і методик на основі знань предмета, з врахуванням вікових особливостей студентів.
Різні аспекти організації науково-методичної роботи висвітлюють у своїх наукових працях Ю.К. Бабанський, Н.М. Ващенко, Г.С. Данилова, І.П. Жерносек, А.М. Зевіна, І.А. Зязюн, А.М. Єрмола, С.В. Крисюк, М.Ю. Красовський, О.М. Моїсеєв, М.М. Поташник, Б.Л. Тевлін, Т. І. Шамова та ін.
Напрямки та зміст науково-методичної роботи з педагогічними кадрами розкривають А.М. Зєвіна, О.М. Моїсеєв, М.М. Поташник, І.П. Жерносек.
Технології організації методичної роботи представлені в науково-методичних посібниках Ю.К. Бабанського, М.М. Гіоташника, А.М. Єрмоли, О.М. Василенко, Б.Л. Тевліна, О.Л. Сидоренка.
Форми організації методичної роботи подані у працях І. М. Курдюмової, С.В. Крисюка, І.П. Жерносека, Б.Л. Тевліна.
Підходи до розуміння змісту нових форм методичної роботи були розкриті у дослідженнях Ю.К. Бабанського, С.Ж. Гончарової, Т.Ф. Єсенкової, Л.П. Ільєнко, Н.В. Нємової, В.П. Симонова, Н.М. Полевіної, М.М. Поташника, Г.В. Юдакової.
Вивчення історії зародження, становлення та розвитку організаційних форм і змісту методичної роботи з педагогічними працівниками в Україні засвідчує, що їх поява була викликана реальними потребами вдосконалення професійної майстерності викладача. Поняття «методист», «методична робота», «методична служба» зявилися понад сто років тому - на початку XX ст., хоча значно раніше, починаючи від 1857 р., відповідно до статутних вимог при кожній гімназії створювали педагогічні ради, які були покликані сприяти зростанню професійного рівня вчителів.
Видатний педагог К. Ушинський у своїх працях звертав увагу на велике значення педагогічної та методичної підготовки вчителів, вважаючи, що педагогічні знання потрібні вчителю для розвитку розумових здібностей дітей.
Видатний хірург і просвітитель М. Пирогов як попечитель Одеського, а згодом і Київського навчального округу сформулював вимоги до належної підготовки та перепідготовки вчителів і вихователів, які повинні завжди дбати про підвищення свого методичного рівня, обмінюватись досвідом роботи. Для підвищення педагогічної майстерності вчителів Пирогов запровадив взаємні відвідування уроків і обмін досвідом.
Так методична робота поступово починає супроводжувати педагогічну практику.
Методична робота в сучасному навчальному закладі - це дійсно цілісна система, компоненти якої тісно взаємопов'язані та ґрунтуються на досягненнях науки й передового педагогічного досвіду, спрямовані на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного викладача і колективу в цілому. Ефективна організація методичної роботи при використанні інноваційних методів і технологій, неможлива без системності.
Міжнародна комісія з освіти в XXI столітті дійшла висновку, що майбутній прогрес людства залежить не стільки від економічного росту, скільки від рівня розвитку особистості. ЮНЕСКО пропонує перейти від класичного поняття «людські ресурси» до концепції «компетентності люди». В звязку з цим постає необхідність переходу від знаннєвої до компетентнісної освіти [11, с. 2].
Сучасна школа потребує сучасного викладача. Продиктований потребами сьогодення високий рівень вимог до якості освіти спеціалістів може бути реалізований тільки тоді, коли викладач буде професійним, компетентним фахівцем у своїй галузі. Такий фахівець повинен мати не тільки фундаментальну освітню підготовку, а й володіти професійними знаннями і вміннями, які відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної науки.
Класична українська парадигма навчального процесу «субєкт - обєкт» має трансформуватися в західну парадигму «субєкт - субєкт». Необхідна зміна ставлення до навчального процесу як студента, так і викладача, що неможливо здійснити без організації системи методичної роботи.
Важливим є моделювання ефективної системи роботи з методичним активом, побудованої на принципах комплексності, систематичності, безперервності, наступності, практичної спрямованості.
Головними елементами цієї системи мають бути: цілі (мета), учасники, зміст, методи, форми, результат.
Система методичної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації є головним структурним елементом здійснення навчально-виховної та освітньої діяльності.
Досягнення цієї цілі не можливо без методичної роботи як системної колективної й індивідуальної діяльності педагогічних кадрів, яка спрямована на підвищення їх науково-теоретичного, загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки й професійної майстерності.
Методична робота - це цілісна система, компоненти якої тісно взаємопов'язані та ґрунтуються на досягненнях науки й передового педагогічного досвіду, спрямовані на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного викладача і колективу в цілому.
Метою статті є дослідження системного підходу до організації методичної роботи викладачів в ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
Актуальність проблеми полягає в тому, що в сучасних умовах реалізації Національної стратегії розвитку освіти на 2012-2021 роки, яка визначає основні напрями, пріоритети, завдання й механізми реалізації державної політики в галузі освіти, важливого значення набуває методична діяльність, оскільки серед основних проблем зазначена необхідність підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та управлінських кадрів, рівня психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу.
Виклад основного матеріалу дослідження. Організація методичної роботи викладачів коледжу спрямована на забезпечення завдань концепції навчального закладу, постійне вдосконалення навчально-виховного процесу, задоволення освітніх потреб викладачів, створення умов щодо їхнього фахового функціонування і особистої самореалізації, оволодіння ними сучасним змістом і технологіями навчання і виховання, методами наукового аналізу спрямованих на розвиток особистості студента та його соціалізації. Система роботи організована з урахуванням того, що методична робота - це показник інноваційності навчального закладу, який створений на основі системних нововведень щодо мети, змісту освіти, технологій, організації навчально-виховного процесу, організовує діяльність педагогів в освітньому просторі навчального закладу.
Методична робота викладачів Гірничого коледжу Державного вищого навчального закладу складається з таких компонентів:
робота над методичним та дидактичним забезпеченням навчально-виховного процесу;
створення комплексів навчально-методичного забезпечення з дисциплін;
робота по підвищенню педагогічної та фахової майстерності, яка здійснюється у таких формах:
підвищення кваліфікації викладачів (стажування на кафедрах Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет»);
участь у роботі регіональних методичних обєднань викладачів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;
участь у загальноколеджевих семінарах, науково - практичних конференціях щодо вдосконалення кваліфікації та педагогічної майстерності;
участь у роботі циклових комісій коледжу;
підвищення кваліфікації викладачів у «Школі педагогічної адаптації»;
проведення відкритих занять, майстер - класів, обговорення їх та обмін досвідом;
вивчення та узагальнення досвіду викладачів коледжу.
Сьогодення диктує необхідність самоосвіти викладача, так як в сучасному суспільстві України спостерігаються стрімкі зміни як в самому суспільстві так і в технічному розвитку.
Самоосвіта педагога - це удосконалення педагогічної майстерності, формування індивідуальної навчально-методичної системи, орієнтованої на всебічний розвиток особистості студента. Індивідуальна самоосвіта, тобто систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередня участь у роботі місцевих методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; вивчення івтілення інноваційних технологій навчання; підготовка доповідей, письмових консультацій, методичних розробок, рекомендацій, огляд педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.
В коледжі цьому питанню приділяють особливу увагу.
Самоосвіта викладачів відбувається згідно індивідуального плану підвищення ділової кваліфікації та педагогічної майстерності, в якому передбачені наступні розділи: «Підвищення педагогічної майстерності», «Навчально-методична робота», «Виховна та позааудиторна робота», «Наукова робота викладача та керівництво науково-дослідницькою роботою студентів», «Робота по укріпленню матеріально-технічної бази». В даному плані чітко визначена проблема, над якою працює викладач.
Структура системи методичної роботи в коледжі складається з наступних елементів: педагогічна рада, методична рада, методичний кабінет, десять циклових комісій, творча група по роботі над проблемою. Колектив коледжу працює над проблемою «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».
Педагогічна рада, методична рада працюють відповідно до «Положення про педагогічну раду Гірничого коледжу ДВНЗ «Криворізький національний університет» та «Положення про методичну раду Гірничого коледжу ДВНЗ «Криворізький національний університет», які розглянуті і затверджені педагогічною радою.
Засідання рад проводяться з мультимедійним супроводженням та використанням нетрадиційних форм. Так, наприклад, в грудні 2016 р. відбулося засідання педагогічної ради за темою: «Соціалізація студентської молоді в сучасному освітньому просторі». На засіданнях методичної ради як дорадчого і консультативного органу, який здійснює керівництво науково-методичною й навчально-методичною діяльністю коледжу, розглядаються різноманітні питання згідно визначених в Положенні про методичну раду завдань. Так, наприклад, в 2016-2017 н.р. розглядалися такі питання: «Про проведення тижнів циклових комісій в 2016-2017 н.р.», «Про стан проведення профорієнтаційної роботи циклових комісії», «Про проведення атестації педагогічних працівників у 2017 році», «Про навчально-методичне забезпечення та стан викладання в цикловій комісії економічних дисциплін», «Про навчально-методичне забезпечення проведення дипломного проектування» і т. п.
З метою забезпечення ефективності роботи кожного викладача, їх творчого розвитку, пропагування нових педагогічних ідей створені циклові комісії.
План роботи циклової комісії розробляється згідно з Положенням про циклову комісію з урахуванням завдань навчально-виховного процесу, відображає завдання комісії на поточний навчальний рік, основні напрями роботи.
План роботи циклової комісії розглядається і схвалюється на засіданні циклової комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи. В плані роботи циклової комісії передбачені наступні розділи: «Організаційна робота», «Робота по підвищенню педагогічної майстерності», «Робота по методичному забезпеченню навчально-виховного процесу», «Виховна робота, повязана з навчальним процесом та позанавчальна виховна робота», «Профорієнтаційна робота».
Голови циклових комісій приділяють велику увагу аналізу роботи кожного викладача, вивченню та впровадженню елементів інноваційних технологій, нових форм і методів викладання, використанню різних форм контролю знань студентів. На засіданнях циклових комісій відбувається обмін досвідом з використання дебатів в навчально-виховному процесі, застосування інноваційних технологій при підготовці студентських конференцій, особливостей навчання усного мовлення та ін.
Для забезпечення мотивації викладачів, з метою визначення їх професійного рівня та щорічної оцінки якості їх роботи і роботи циклових комісій з 2012 н.р. в коледжі запроваджено Положення про рейтингову систему оцінки організаційно-методичної, дослідницької та організаційно-виховної роботи викладачів Гірничого коледжу ДВНЗ «Криворізького національного університету» та конкурс «Краща циклова комісія», підсумки якого підводяться щорічно. Так в 2015-2016 н.р. кращою було визнано комісію будівельних та загальнотехнічних дисциплін.
Рейтингова оцінка роботи викладачів проводиться один раз на навчальний рік з використанням показників станом на 1 липня звітного року.
Результати рейтингової оцінки роботи викладачів на першому етапі розглядаються і затверджуються на засіданні циклової комісії, де кожен викладач звітує про свою діяльність за всіма видами робіт. Рейтинг щодо проведеної роботи з усіх напрямів діяльності викладача подається у розгорнутому вигляді з наведенням конкретних інформаційних даних (найменування методичних, дослідницьких робіт, конкретних назв організаційних заходів тощо), а не лише кількісних показників.
За наявності підтверджуючих документів рейтинговий звіт викладача затверджується головою циклової комісії. У протоколі засідання комісії надається список усіх викладачів комісії, вказуються показники кожного викладача за всіма видами робіт, завірені особистими підписами. Індивідуальні рейтингові звіти викладачів комісії зберігаються в комісії в окремій папці.
Система рейтингових показників має стимулюючий характер, спрямований на підвищення мотивації викладачів до високопродуктивної праці в усіх видах діяльності, щорічно удосконалюється залежно від загальних завдань, що стоять перед колективом коледжу.
Протягом року викладачі коледжу підвищують свій кваліфікаційний рівень шляхом стажування на базі Державного вищого навчального закладу «Криворізький Національний Університет» та «Криворізького педагогічного інституту», самоосвіти, участі у роботі загальноколеджських, міжвузівських, міських, регіональних, обласних науково-практичних семінарах та конференціях, стажування, а також в рамках атестації.
Атестаційна комісія, висвітлює необхідну інформацію на інформаційному стенді «Критерії оцінки роботи викладача в період підготовки до атестації», в якому розміщені:
критерії оцінки викладача в період підготовки до атестації згідно з новим положенням;
перелік і зміст навчально-методичних матеріалів та документів для атестації викладача;
критерії навчально-методичної та виховної діяльності викладача на відповідність кваліфікаційній категорії;
орієнтовний план самозвіту викладача в ході атестації.
Для глибокого вивчення досвіду роботи викладачів, які атестуються, в коледжі запроваджено Положення про моніторингове дослідження якості знань студентів, навчально-методичної діяльності викладачів Гірничого коледжу ДВНЗ «Криворізький національний університет».
В ході атестації проводяться творчі звіти викладачів на місцях «Від атестації до атестації».
З метою удосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійної майстерності викладачів в лютому 2017 року було проведено науково-практичний семінар «Діяльність викладача в сучасному освітньому просторі». Своїм досвідом роботи поділилися викладачі щодо створення персонального сайту викладача як засобу упровадження новітніх інформаційних технологій, впровадження інтернет-технологій при викладанні навчальних дисциплін, методичного супроводу самостійної роботи студентів при вивченні дисциплін, рейтингової системи оцінки роботи студентів, тестування як однієї із найпопулярніших форм письмового моніторингу знань студентів, тайм-менеджменту та особистої ефективності сучасного викладача та ін.
Одним із напрямків методичної роботи є організація занять з різними категоріями педагогічних працівників. В коледжі працює Школа педагогічної адаптації, завдання якої - надання необхідної допомоги молодим спеціалістам в оволодінні методикою викладання навчальних дисциплін, розвиток вмінь використовувати у своїй роботі досягнення сучасної психолого-педагогічної науки.
З метою підвищення професійної майстерності молодих викладачів на засіданнях ШПА розглядаються питання щодо ведення обовязкової документації; видів занять та їх структури; впровадження сучасних технологій в навчально - виховний процес; основних вимог до перевірки та оцінки успішності студентів; соціально-психологічних та етичних проблем сімї; методика аналізу та самоаналізу проведеного заняття; організації науково - дослідницької роботи студентів; склад навчально-методичного комплексу дисципліни і т. п.
Власним досвідом з слухачами ШПА діляться досвідчені викладачі.
На підсумковому занятті заслуховуються звіти викладачів і наставників.
Молоді викладачі коледжу також беруть активну участь у роботі відкритих занять Школи молодих викладачів на базі інших навчальних закладів і мали можливість отримати консультації з різноманітних питань педагогіки та методики у методичному кабінеті коледжу. Серед коледжів, підпорядкованих ДВНЗ «КНУ», молоді викладачі брали участь у конкурсі методичних розробок з дисциплін, які читають. Кожен з молодих викладачів готує та надає до методичного кабінету своє портфоліо.
Важливу роль у проведенні методичної роботи відіграють тренінги та практичні заняття. Під час проведення занять Школи професійної адаптації застосовуються різноманітні види індивідуальної роботи з викладачами, спрямовані на їх практичну підготовку.
Одна із важливих складових підвищення педагогічної майстерності - це проведення занять педагогічної майстерності. Викладачі коледжу діляться з колегами своїми інноваційними на - працюваннями та досвідом навчально-виховної роботи зі студентами. Так в лютому 2017 року викладач математики Магонова Т.С. провела майстер - клас з теми «Використання форм і методів навчання, що сприяють соціалізації особистості студента при вивченні математики».
Систематично вивчається та узагальнюється досвід творчо працюючих викладачів коледжу. Так в 2015-2016 н.р. до обласної ради директорів направлена інформація щодо узагальненого досвіду роботи викладачів коледжу Дідюк Ю.М. («Інформаційно-комунікативні технології та інтерактивні техніки навчання, їх застосування при викладанні дисципліни «Безпека життєдіяльності»), Холошенко О.В. («Англійська мова для технічних навчальних закладів. Навчальний посібник»), яка буде розміщена в Інформаційному бюлетені педагогічного досвіду ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Дніпропетровської області.
Висновки. На підставі теоретичного аналізу та практичного дослідження можна зробити висновок про те, що системний підхід до організації та здійснення методичної роботи викладачів коледжу є результативним. Про це свідчить наступне: із 96 викладачів коледжу спеціалістів вищої категорії 53 чол. (56% від загальної кількості викладачів); спеціалістів першої кваліфікаційної категорії - 14 чол.; 16 - викладачів мають педагогічне звання «викладач - методист»; 1 - викладач має педагогічне звання «старший викладач»; 2 - викладача нагороджено знаком «Відмінник освіти України».
Багато викладачів опублікували свої власні напрацювання в науково - методичних журналах, посібниках та збірниках.
На базі коледжу проводяться регіональні, районі студентські науково-технічні конференції.
Викладачі коледжу щорічно проводять значну роботу по підготовці студентів для участі в загальноколеджевих і регіональних олімпіадах та досягають певних результатів. Студенти, яких вони готують, показують високий рівень знань і умінь та займають призові місця в регіональних олімпіадах і науково-дослідних конференціях.
Системний підхід - це напрямок методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого є розгляд обєктів як систем.
Системний підхід дозволяє пояснити взаємовідносини між частиною та цілим. Він спрямований на відкриття цілісності обєктів, виявлення в них різноманітних типів звязку і зведення обєктів в єдину теоретичну картину.
Особистісно-професійне становлення педагога - це неперервний, динамічний і поетапний процес особистісних та діяльнісних змін, що відрізняються внутрішньою динамічністю, глибиною духовно-практичної роботи щодо самовдосконалення, яке можливе при наявності умов «особистісного-професійного-змістовного» потенціалу методичної роботи.
Результативність методичної діяльності викладача залежить, передусім, від чітко сформованої мети, бачення такого виду діяльності як системи з цілісними взаємопов'язаними компонентами.
Системний підхід дозволяє виважено обрати та застосовувати форми та методи організації методичної роботи викладача, застосовувати творчий підхід й дотримання державних стандартів.
Список літератури
педагогічний навчальний акредитація
1.Грабовенко Н. Сучасні підходи до формування нової моделі освіти в Україні // Методист. - 2012. - №7 - С. 3-7.
.Єльнікова Г.В. Управлінська компетентність: методичні матеріали / Г.В.Єльникова. - К.: Ред. загальнопед. газет, 2005. - 128 с.
.Занина Л.В., Основы педагогического майстерства / Меньшикова Н.П. - Ростов н/Д: Феникс, 2005. - 212 с.
.Інноваційні технології методичної роботи з педагогічними кадрами району: навч. - метод. посіб. / Демянюк Т.Д. та ін. - К., 2004.
.Калінеченко Н.А. Педагогічні дослідження в системі методичної роботи освітнього закладу / Н.А. Каліне - ченко // Методичний вісник КОІППО ім. В. Сухомлинського. - Вип.34. - Кіровоград: КОД, 2001. - С. 116-118.
.Крамаренко І. Моніторинг як засіб сучасного формування навчального середовища // Управління освітою. - 2012. - №3 - С. 22-25.
.Кузьминський А.І. Педагогіка: підручник / Омеляненко В.Л. - К.: Знання, 2007. - 447 с.
.Литвиненко Г. Зародження й становлення методичної служби в Україні // Методист. - 2012. - №10 - С. 3-7.
.Лукашов В.С. Методологічна культура викладача - М.: АРТ-Пресс, 2004. - 265 с.
.Основы педагогического мастерства / [под ред. И.А. Зазюна]. - М.: Просвещение, 2006. - 256 с.
.Національна доктрина розвитку освіти // Книга методиста: Довідково - методичне видання / Упоряд. Г.М. Литвиненко, О.М. Вернидуб. - Х.: Торсінг плюс, 2006.
.Перехейда О. Моніторинговий супровід якості освіти в гімназії // Директор школи, ліцею гімназії. - 2010. - №1 - С. 67-70.
.Половенко О. Модернізація координаційної діяльності регіональних методичних служб // Методист. -
.- №12 - С. 21-27.
.Пучкова О. Роль методичної служби в удосконаленні професійної компетентності педагогів // Методист. -
.- №6 - С. 26-27.
.Рябенко Т. Інноваційна діяльність методиста як передумова його професійного розвитку // Методист. - 2012. - №9 - С. 19-21.
.Сморіна О. Інформаційно-методичне забезпечення професійного зростання педагогів // Методист. - 2013. - №3 - С. 22-25.
.Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу. - К., 1971.
.Сухомлинський В.О. Разговор с молодым директором. - М., 1973.