Прийняття нової реальності (конструктивна поведінка) - перед батьками відкриваються нові цінності й бачення сенсу життя.
У цьому контексті доцільно визначити завдання роботи соціального педагога з батьками дитини з ООП:
відійти від поняття хвороби і формувати у батьків сприйняття дитини як особливої, що відрізняється від інших, людини;
формувати розуміння того, що рано чи пізно дитина буде жити більш-менш самостійно, тому наша мета зробити її максимально адаптованою;
встановити взаємини довіри і прийняття між фахівцем і батьками;
допомогти батькам в коректній і тактовної формі позбутися ілюзій в плані майбутньої дитини; водночас посилити їхню віру в можливість і перспективи розвитку дитини;
Організація соціально-педагогічної роботи з сім'єю, яка виховує дитину з відхиленнями у розвитку, передбачає кілька етапів:
діагностично-конструктивний етап - дослідження мікросоціуму і виховного потенціалу сім'ї; аналіз основних проблем і проектування соціально-педагогічного процесу в сім'ї, підбір засобів і методів реабілітації відповідно до загальних цілей виховання;
комунікативний - допомога у встановленні оптимальних взаємин між батьками і дітьми, іншими членами сім'ї в сфері найближчого оточення; сприяє становленню нових форм взаємодії з дитиною, яка має відхилення у розвитку, засвоєння специфічних засобів спілкування [2, с. 78-80].
Задовго до входження дитини в соціальне середовище навчального закладу необхідно провести просвітницьку роботу серед громадськості з метою формування позитивних установок щодо сприйняття дітей з особливими потребами; підготувати педагогічний колектив до роботи з такими дітьми та їхніми родинами; формувати толерантне ставлення до них.
З огляду на етапи соціально-педагогічної роботи з сім'ями дітей з ООП, пропонуємо наступні кроки співробітництва (до початку навчального року): організація команди фахівців для надання необхідної консультативної та практичної допомоги батькам; запрошення батьків на загальні батьківські збори, на День відкритих дверей; організація зустрічей педагогів з батьками дітей з ООП в межах класу; з'ясування очікувань батьків і визначення цілей подальшої спільної роботи; створення груп взаємодопомоги для батьків в умовах установи.
Робота з батьками з початку навчального року починається із залучення їх до складу мультидисциплінарної команди індивідуального супроводу дитини. Спільне з батьками написання індивідуальної програми розвитку забезпечить їх інформування про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює ряд суперечливих питань.
У своїй роботі соціальний педагог використовує такі форми роботи з батьками: психолого-педагогічна просвіта, соціально-педагогічний патронат, психолого-педагогічний супровід.
Психолого-педагогічна просвіта:
індивідуальне, групове, сімейне консультування батьків фахівцями (психологом, дефектологом, логопедом, медичними працівниками і т. п.);
бібліоконсультування на тему «Особлива дитина»; «Хвилини спілкування» (в яких батьки спілкуються між собою, обмінюються досвідом, інформацією з проблем виховання і реабілітації);
педагогічні бесіди, які проводять фахівці в рамках індивідуальної роботи («Як вдома займатися з дитиною?», «Ігри, які можна зробити своїми руками» та інші);
круглий стіл - об'єднує фахівців і батьків, допомагає знайти оптимальні підходи у взаємодії з дітьми, розкрити емоційний світ батьків, надати їм надію на те, що вони можуть розраховувати на підтримку і розуміння, допомагає змінити погляд на проблему.
Соціально-педагогічний патронат: відвідування сімей вихованців; консультування та проведення занять у домашніх умовах; демонстрація педагогами методів і форм роботи з дитиною; формування інтересу батьків до процесу розвитку дітей; перебудова психіки батьків на сприйняття дитини з ООП такою, якою вона є, на позитивне оцінювання результатів її діяльності.
Психолого-педагогічний супровід - це пролонгований, динамічний процес, цілісна діяльність, в яку включені наступні компоненти: корекція емоційного стану батьків; корекція взаємин дитина-батьки; оптимізація спілкування дитина - батьки-суспільство; полегшення адаптації; актуалізація прихованих внутрішніх ресурсів [4].
Однією з дієвих форм співпраці є листування педагога з сім'єю, яке може мати вигляд щотижневих заміток, які повідомляють про новини в навчальному закладі, улюблені види діяльності дитини, її цікаві висловлювання. Батьки охоче заводять індивідуальні зошити розвитку дитини, які щодня оформляються педагогами і передаються батькам додому.
Крім того, співпраця з батьками дітей з особливостями психофізичного розвитку проводиться в наступних формах:
семінари-практикуми для набуття практичних навичок з виховання дітей (як читати книгу, готувати руку дитини до письма);
батьківські збори, на які можна запросити лікаря, психолога, юриста, дитячого письменника. На групових зборах питання готує педагог, інші батьки або хтось із фахівців;
батьківські конференції, які можна завершити спільним концертом дітей, членів їх сімей;
папки-пересувки, в які вкладаються тематичні статті - для залучення батьків до читання педагогічної літератури;
пропаганда педагогічних знань у формі виставки дитячих робіт;
рольові ігри, тренінги;
спільні заняття з дітьми (вечори відпочинку, спортивні свята і розваги, участь в підготовці вистав, лялькового театру, виставок тощо).
Напрацьовано багато нових форм роботи соціального педагога з сім'єю дитини з ООП, а саме: проектування (розроблення сімейних проектів); створення батьківської кімнати (наприклад, «Сімейна світлиця») для зустрічей з мамами і татами; обладнання куточка «Для допитливих дітей і дбайливих батьків»; випуск на допомогу батькам рукописного журналу «Сімейна сторінка»; проведення спільно з родинами свят і днів народжень; портфоліо - допоможе краще пізнати дитину, її реальні можливості, динаміку змін [3].
Одним із найефективніших способів залучення батьків до навчально-виховного процесу є запрошення в клас. Це дає батькам можливість ознайомитися з сучасними технологіями роботи з дітьми, які вони потім зможуть використовувати вдома.
Щоб надати батькам позитивний досвід роботи з дітьми в класі, соціальному педагогу потрібно діяти в такій послідовності:
обрати один з видів діяльності, який можна продемонструвати;
коротко пояснити батькам мету заняття і схему його проведення;
запросити батьків попрацювати в кабінеті;
пояснити батькам, що заняття має проходити невимушено, у вигляді гри; доцільно підкреслити, що не слід акцентувати увагу на результаті, на перемозі. У дитинстві найбільше значення має сам процес навчання, а не кінцевий результат [1].
Індивідуальні консультації соціального педагога - це те, що викликає батьківський інтерес своєю новизною. У процесі спільної роботи батьки отримують емоційну підтримку, пораду консультанта-професіонала.
Групи спілкування привабливі своєю енергією. Тут об'єднуються сили багатьох батьків, кожен робить свій внесок - батьки дітей без особливостей можуть додати впевненості та спокою батькам дітей з особливими потребами тим, що приймають їх просто як людей, як друзів.
Групи батьківського спілкування працюють за темами «Страхи», «Чужий, інший», «Особливості взаємодії дітей і батьків», «Особлива дитина і суспільство», «Різні стилі виховання», «Особливості розвитку або індивідуальні риси?» та інші.
Також проводяться групи для батьків з дітьми, де практикується стратегія спостереження, невтручання соціального педагога в стосунки батьків і дитини. Мається на увазі, що в сприятливих умовах уваги, тепла, доброго ставлення до дитини, налагоджується контакт між батьками й дитиною. У концепції поведінкової терапії проводяться батьківсько-дитячі групи, де ініціатором всіх ігор і занять є ведучий - соціальний педагог (психолог). У процесі заняття батьки можуть взаємодіяти не тільки зі своїми дітьми, а й з іншими дітьми і дорослими. На таких групах виробляються навички продуктивної поведінки. Передбачається, що, змінюючи партнерів-дітей, батьки здатні помітити, де їхня стратегія поводження не працює і замінити її на більш успішну.
Група «Іграшка своїми руками» схожа на батьківський клуб за інтересами. Тут ведуться розмови, близькі до життя, але далекі від психологи і педагогіки. Результат цих груп невербальний. Батьки можуть не знати, що і як сказати своїй дитині, але здатні створити іграшку як символ свого почуття до неї. І, часом, це сприяє контакту між батьками і дитиною краще, ніж усвідомлені відносини і продумані лінії поведінки.
Отже, для успішної інклюзії в умовах загальноосвітньої школи необхідно враховувати наступні фактори: командний підхід; задоволення індивідуальних освітніх потреб дітей; співпраця з батьками; створення сприятливої атмосфери в дитячому колективі [3].
З метою ефективної взаємодії з сім'ями дітей з ООП соціальним педагогам важливо враховувати наступні рекомендації:
опирайтеся на цінності дитини і необхідності розвитку її сильних сторін;
намагайтеся зрозуміти батьків, прислухайтеся до їхньої точки зору, приймайте їхню позицію;
вмійте бачити в дитині індивідуальність, незалежно від наявних недоліків розвитку;
пам'ятайте: всі члени команди індивідуального супроводу дитини мають рівний статус;
домовляйтеся з батьками про обмін інформацією щодо розвитку дитини вдома і навчальному закладі;
не шкодуйте батьків, це заважає ефективній взаємодії;
спільно з батьками вирішуйте проблеми і плануйте подальшу діяльність;
у разі заперечення сім'єю необхідності особливої уваги до їх дитини, надавайте інформацію фактичного характеру і уникайте готових оцінок і висновків;
пояснюйте батькам, що навчання і виховання їхніх дітей відбувається тільки невеликими кроками, але систематично [2; 4].
Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку в цьому напрямку. Батьки, які усвідомлюють важливість свого вкладу в процес соціальної адаптації дитини, - мають творчі резерви і віру, являють собою потужну силу. Завдання фахівця полягає в тому, щоб сублімувати цю силу і спрямувати її в «правильному» напрямку.
Таким чином, взаємодія соціального педагога з батьками дітей з особливими потребами полягає в організації цілеспрямованої фахової допомоги сім'ї у вирішенні психолого-педагогічних і соціальних проблем; забезпеченні всебічного розвитку дитини відповідно до її задатків, схильностей, здібностей, індивідуальних, психічних і фізичних особливостей, культурних потреб; формування у неї моральних норм і створення умов для її успішної соціалізації.
Подальшої розробки в окресленій науковій площині потребують питання підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до інклюзивної освіти та впровадження в цей процес інноваційних форм і методів соціально - педагогічного патронату, психолого-педагогічний супроводу сімей, що виховують дітей з особливими потребами.
Список літератури
1.Гецко С.І. Взаємодія дитячого садка з батьками дітей з особливими потребами / С.І. Гецко // Оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання в навчальних закладах: збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Випуск 1 (44) 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Закусило О.Ю. Прикладні аспекти соціальної роботи з сім'ями, що мають дітей з особливими потребами //
О.Ю. Закусило, Н.В. Вільхова-Марчук // Сучасні проблеми навчання, виховання та інклюзії людей з особливими потребами. - Розділ I. - С. 76-82.
.Особливості роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Вісник №4 НДЛ інклюзивної освіти. / [Укладачі: Савчук Л.А., Юхимець І. В.], - Рівне: РОІППО, 2013. - 53 с.
.Петренко С.М. Взаємодія з сім'ями вихованців з особливими освітніми потребами / С.М. Петренко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Соловйова Т.Г. Соціально-педагогічні основи роботи з батьками дітей з особливими потребами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Т.Г. Соловйова. - Київ, 2009. - 23 с.