Методологічні та дидактичні особливості викладання іноземної мови за професійним спрямуванням
Національний університет «Львівська політехніка»
МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
Брухаль Я.Б.
Постановка проблеми. Початок XXI ст. характеризується очевидною необхідністю серйозної модернізації освіти. Процеси, що відбуваються у світовій соціально-економічній системі, несуть за собою зміну парадигми освіти. Оскільки традиційна освіта застаріла, потрібні нові дидактичні форми організації навчання в сучасній системі освіти та необхідність по- новому поглянути на процес навчання загалом, і на навчання іноземної мови, зокрема. Основним завданням навчання іноземної мови студентів немовних вузів в сучасних умовах є формування іншомовної комунікативної компетенції, яка в свою чергу дозволяє вільно орієнтуватися в іншомовному середовищі, і тим самим сприяє формуванню конкурентоспроможного фахівця на ринку праці. Тобто вона передбачає формування у студентів здатності спілкування іноземною мовою у конкретних професійних, ділових, наукових сферах і ситуаціях з урахуванням особливостей їх майбутньої професії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій і науково-методичній літературі іноземна мова як навчальний предмет в системі вищої професійної освіти розкривається авторами з різних позицій: Так, проблеми викладання іноземної мови за професійним спрямуванням висвітлені в публікаціях таких авторів, як: Н. Гальскова, A. Waters, T. Hutchinson, О. Биконя, П. Образцов, О. Іванова, А. Гордєєва, Г. Гринюк, Т. Каменева, Ю. Манько, І. Мельник, О. Пе- тращук, О. Середа, та інші. Проблеми навчання іноземної мови у вищій школі як засобу спілкування вивчали І. Бім, М. Гез, І. Зимня; проблеми формування комунікативних умінь засобами іноземної мови - В. Кузовлєв, В. Костомаров,
А.Леонтьєв; формування професійної спрямованості - Л. Гегечгорі, Н. Гез, М. Давидова, Р. Міль- руд; комунікативний підхід в навчанні іноземної мови - І. Бім, О. Леонтьєв, Г. Рогова.
Сьогодні, на думку провідних вітчизняних науковців (В. Андрущенко, П. Бех, В. Кремень,
В.Михайлюк, Г. Онкович, В. Редько та ін.), якість вищої освіти значною мірою залежить від рівня володіння випускниками університетів іноземними мовами. Аналіз педагогічних науково- методичних джерел показав, що існує безліч методичних напрямків і технологій навчання іноземної мови за професійним спрямуванням.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проблема формування системи професійної мовної підготовки майбутніх фахівців під час навчання в немовних вузах на сьогоднішній день характеризується багатоас- пектністю. Іноземна мова стає засобом підвищення рівня знань студентів у рамках своєї спеціальності і формування професійної спрямованості. Сьогодні іноземна мова зі спеціальності все більше перетворюється в мову для спеціальності. Таким чином, в умовах, коли, з одного боку, знання тільки іноземної мови стали недостатніми для широкого кола фахівців, а з іншого сучасному професіоналу не обійтися без володіння певним рівнем мови, потрібна конкретизація і актуалізація мети та методико-дидактичних особливостей професійно-орієнтованого іншомовного навчання, які враховували б спрямованість на формування здатності до професійного спілкування в по- лікультурному просторі і сфокусували б увагу саме на професійно-діловій складовій іншомовного навчання фахівця.
Мета статті полягає саме у розгляді основних методологічних та дидактичних особливостей викладання та вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням.
Виклад основного матеріалу. Потреба у професійному спілкуванні поряд із потребою в діяльності є визначною в становленні особистості майбутнього фахівця. Такі дослідники як Л. Ви- готський, В. Михайлюк, Н. Бориско та ін. вважають, що тільки через спілкування ми здобуваємо знання, життєвий досвід, формуємо особистість. Професійне спілкування має допомогти особистості розвиватись, підвищувати свій загальний, інтелектуальний і фаховий рівні.
Під професійно-орієнтованим навчанням дослідники розуміють таке навчання, що базується на врахуванні потреб майбутніх випускників при вивченні іноземної мов, які диктуються особливостями їх майбутньої професії або спеціальності [7, с. 5]. Воно передбачає поєднання вивчення професійно-орієнтованої іноземної мови з розвитком особистісних якостей, знанням культури країни мови, що вивчається і набуттям спеціальних навичок, заснованих на професійних і лінгвістичних знаннях. Термін «професійно-орі- єнтоване навчання» вживають для позначення процесу викладання іноземної мови в немовному вузі, орієнтованого на читання літератури за фахом, вивчення професійної лексики і термінології, а останнім часом і на спілкування в сфері професійної діяльності.
Сутність професійно-орієнтованого навчання іноземної мови полягає в його інтеграції зі спеціальними дисциплінами з метою отримання додаткових професійних знань і формування професійно значущих якостей особистості. Підготовка фахівців у вузах полягає в формуванні комунікативних умінь, які дозволили б здійснювати професійні контакти іноземною мовою в різних сферах і ситуаціях, а також в формуванні прагнення і здатності майбутнього фахівця володіти високою лінгвістичної компетенцією в області не тільки рідної, а й іноземної мов, в професійно значущих мовних подіях різних типів, в різних режимах, регістрах, формах, стилях, типах і жанрах професійно орієнтованої мовленнєвої діяльності.
Професійно орієнтовану технологію навчання в системі вищої освіти розглядають як систему дидактичних, психологічних та загальнопедаго- гічних процедур взаємодії викладача і студентів, враховуючи їхні здібності та побажання. Така технологія є спрямованою на реалізацію форм, методів і засобів навчання, освітніх цілей і професійно значущих якостей фахівця. Будь-яке вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням, на думку Т. Хатчинсона, базується на питанні: «Why does this learner need to learn a foreign language?» та передбачає активну взаємодію усіх учасників цього освітнього процесу, яка забезпечить взаємозбагачувальний обмін інформацією за допомогою використання іноземної мови, а також набуття комунікативних вмінь для вирішення професійних проблем і завдань [9, с. 20].
Викладання іноземної за професійним спрямуванням будується на системі принципів. Так, М. Лебедєва визначає такі дидактичні принципи: науковості, доступності і посильності, систематичності, свідомості, активності, наочності, індивідуального підходу до студентів, звязку теорії з практикою, взаємозвязку виховання і навчання, мотивація вивчення іноземної мови, професійна спрямованість та інші [6, с. 206]. Методика викладання підпорядковується своїм власним закономірностям, де загальноприйнятим вважається розподіл всіх принципів навчання на дидактичні та методологічні. Загальнододактичний аспект змісту навчання іноземної мови в немов- ному вузі обовязково повинен бути спрямований на результат. Компетентності, сформовані в процесі навчання, слід розглядати як заплановані цілі [1, с. 141]. Формулювання мети на основі результатів дозволить студентам краще усвідомити і зрозуміти, що саме вони готові робити. Реалізація мети, в даному випадку, є основою формування і розвитку фахівця, тому цілком логічно буде побудувати зміст навчання на основі вимог, що диктуються професійною діяльністю, і сприяють реалізації іншомовної професійно- комунікативної компетентності. Що стосується методичного аспекту змісту навчання іноземних мов, то тут доречно вказати на наявність практичної мети навчання, яка виражається через комунікативність, тобто спілкування та оволодіння системою мовних навичок і умінь, як в усній,так і в письмовій формах. Основним завданням на даному етапі є подолання мовного барєру. Професійна платформа повинна максимально наблизити процес навчання іноземної мови в не- мовних ВНЗ до реальних умов спілкування.
Розглядаючи іноземну мову як засіб формування професійної спрямованості майбутнього фахівця, Н. Гальскова зазначає, що при вивченні професійно-орієнтованого мовного матеріалу встановлюється двосторонній звязок між прагненням студента здобути спеціальні знання і успішністю оволодіння мовою [3, с. 4]. Вона вважає іноземну мову ефективним засобом професійної і соціальної орієнтації в немовних ВНЗ. На думку автора, для реалізації даного потенціалу необхідне дотримання наступних умов:
чітке формулювання цілей іншомовної мовленнєвої діяльності;
соціальна і професійна спрямованість цієї діяльності;
задоволеність учнів при вирішенні завдань;
формування в учнів уміння творчо підходити до вирішення завдань;
Метою навчання іноземної мови в немовних вузах є досягнення рівня, достатнього для практичного використання іноземної мови в майбутній професійній діяльності. Якщо в мовному вузі іноземна мова є спеціальною базою, то в інших вузах - це додаток до загальної культури, тому в немовних ВНЗ формулювання кінцевої мети вимагає конкретизації. Практичне оволодіння іноземною мовою становить лише одну сторону професійно-орієнтованого навчання предмету. На думку А. Рибкіної, іноземна мова може стати не тільки обєктом засвоєння, а й засобом розвитку професійних умінь. Це передбачає розширення поняття «професійна орієнтованість» навчання іноземної мови, яке включало один компонент - професійно-орієнтовану спрямованість змісту навчального матеріалу. Професійно-орієнтоване навчання передбачає професійну спрямованість не тільки змісту навчальних матеріалів, а й діяльності, що включає в себе прийоми і операції, що формують професійні вміння. Професійна спрямованість діяльності, по-перше, вимагає інтеграції дисципліни «Іноземна мова» з профілюючими дисциплінами; по-друге, ставить перед викладачем іноземної мови завдання навчити майбутнього фахівця на основі міжпредметних звязків використовувати іноземну мову як засіб систематичного поповнення своїх професійних знань, а також як засіб формування професійних умінь і навичок; по-третє, передбачає використання форм та методів навчання, здатних забезпечити формування необхідних професійних умінь і навичок майбутнього фахівця [8, с. 39].
Як бачимо, професійно-орієнтоване навчання іноземної мови в немовних вузах вимагає нового підходу до відбору змісту. Він повинен бути орієнтований на останні досягнення в тій чи іншій сфері людської діяльності, своєчасно відображати наукові досягнення в сферах, що безпосередньо зачіпають професійні інтереси учнів, надавати їм можливість для професійного росту. Таким чином, буде доцільно розглядати зміст навчання іноземної мови в немовних вузах як сукупністьтого, що студенти повинні засвоїти в процесі навчання, щоб якість і рівень володіння іноземною мовою відповідали їхнім запитам і цілям, а також цілям і задачам даного рівня навчання. Відбір змісту покликаний сприяти різнобічному і цілісному формуванню особистості студента, підготовці його до майбутньої професійної діяльності.
На думку Н. Гальскової, в зміст навчання іноземної мови необхідно включати: орієнтований навчання професійний мовний
сфери комунікативної діяльності, теми і ситуації, мовні дії і мовний матеріал, що враховують професійну спрямованість студентів;
мовний матеріал (фонетичний, лексичний, граматичний, орфографічний), правила його оформлення і навички оперування ним;
комплекс спеціальних (мовних) умінь, які характеризують рівень практичного оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування, в тому числі в полікультурних ситуаціях;
систему знань національно-культурних особливостей і реалій країни, що вивчається [3, с. 17].
З огляду на переваги даного підходу, цілком доцільно є використовувати його при розробці моделі професійно-орієнтованого навчання іноземної мови студентів немовних вузів, а саме під час розгляду її змістовного компонента.
Беручи до уваги вище сказане, можна виділити наступні структурні елементи змістовного компонента моделі професійно-орієнтованого навчання іноземної мови:
1.Комунікативні вміння за видами мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письмо) на основі загальної та професійної лексики.
2.Мовні знання і навички, які включають в себе знання фонетичних явищ, граматичних форм, правил словотвору, лексичних одиниць, термінології, характерної для певної професії. Розглянуті знання і навички є складовими частинами комплексних умінь - говоріння, аудію- вання, читання, письма.
3.Соціокультурні знання, як вважає Н. Галь- скова, мають на меті залучення учнів не тільки до нового способу мовного спілкування, а й до культури народу, що говорить іноземною мовою.
4.Навчальні вміння, раціональні прийоми розумової праці, що забезпечують культуру засвоєння мови в навчальних умовах і культуру спілкування з його носіями.
Професійно-орієнтоване навчання іноземної мови передбачає, що основою курсу стають автентичні тексти, відібрані за тематичним принципом. В доповнення до текстів використовується система спеціальних вправ, спрямованих на формування необхідних навичок і вмінь. Вправи лексико- граматичного характеру сприяють накопиченню спеціального тезауруса. Вправи на рівні тексту (вичленення основної думки тексту, знаходження ключових слів і т.д.) допомагають студенту у формуванні висловлювань в усній або письмовій мові. Вправи зі структурування інформації сприяють формуванню навичок самостійної роботи з різними джерелами. З їх допомогою студент навчається коментувати, аргументувати, відстоювати свою точку зору, вести дискусію і т.д.
Сутність професійно-орієнтованого навчання іноземної мови полягає в його інтеграції зі спеціальними дисциплінами з метою отримання додаткових професійних знань і формуванняпрофесійно значущих якостей особистості. І тут викладач-лінгвіст стикається з певними труднощами, оскільки, як лінгвіст та педагог, він не володіє спеціальною професійною лексикою. Відповідно, викладач повинен вивчити основи тієї чи іншої спеціальності, базову та професійну лексику, вміти орієнтуватися в термінології. Як зазначає Т. Кучерява, існують кілька способів вирішення таких труднощів:
використовувати на заняттях з іноземної мови матеріали, що знайомлять з базовими поняттями спеціальності, так як часто виклада- чі-предметники не приділяють достатньо уваги основам професії;
на заняттях з іноземної мови створювати ситуації, в яких студенти могли б використовувати отримані теоретичні знання за фахом для вирішення практичних проблем;
використовувати матеріали, вже відомі студентам, але представлені під іншим кутом зору;
бути готовим до того, що студенти можуть виправляти помилки викладача;
використовувати допомогу викладача-спеці- аліста, як для підготовки до занять, так і під час їх проведення («викладання в команді») [5, с. 336].
Крім того, сучасне суспільство вимагає від людини знання іноземної мови, яке є своєрідною ланкою культурних і соціальних відносин, міжособистісних і професійних комунікацій, і від того, наскільки студент мотивований в отриманні знань і оволодінні іноземною мовою, залежить ефективність міжкультурного діалогу. У звязку з цим, саме мотивації необхідно віддати належне місце в рамках професійно орієнтованих занять з іноземної мови. Мотивація - це свого роду прискорювач, сукупність мотивів, які сприяють просуванню, в даному випадку, знань в певній життєвій ситуації [1, с. 142].
Інтереси студентів концентруються навколо зацікавленості своєю майбутньою професією, тому на заняттях доцільно створювати комунікативну обстановку, яка б мобілізувала їхню активну осмислену діяльність. Комунікативна обстановка моделюватиме процес реального спілкування, і мова в процесі її вивчення використовуватиметься в природних ситуаціях спілкування або максимально наближених до них. Принцип комунікативності, заснований на твердженні психології про те, що мовленнєва діяльність людини, як і будь-яка інша, умотивована та цілеспрямована. Так, відзначаючи тенденції у викладанні іноземної мови, дослідники сьогодні називають передусім реалізацію комунікативного підходу. Комунікативно-орієнтова- не навчання передбачає формування в студентів комунікативної компетенції, яка вважається сформованою, якщо майбутній фахівець використовує іноземну мову, щоб самостійно отримувати й розширювати свої знання і досвід [2, с. 25]. Ф. Зіннурова розуміє професійно-мовну компетентність як інтегративну якість особистості, що адекватно регулює своє професійне і соціальне становлення. Вона дозволяє спеціалісту мобілізувати в ході загальнокультурної, комунікативної і професійної діяльності набуті мовні знання і вміння, а також використовувати узагальнені способи комунікативної діяльності в умовах реалізації професійних функцій [4, с. 13]. Разом з тим професійно-мовну компетентність можна розглядати як рівень мовної підготовки фахівця, що забезпечує успішність комунікацій, що дозволяє оперувати спеціальною термінологією і формує культуру мовної поведінки в майбутніх ситуаціях професійної діяльності [4, с. 14]. Даний тип компетентності формується в процесі профе- сійно-орієнтованої мовної підготовки, що базується на системному, особистісно-орієнтованому і функціонально-діяльному підходах.
Висновки і пропозиції.. Таким чином, вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням є невідємною частиною професійної підготовки студента. І саме професійно-орієнтоване навчання сприяє формуванню комунікативних умінь, які дозволять здійснювати професійні контакти іноземною мовою в різних сферах і ситуаціях. Слід також зазначити, що цілі змісту навчання іноземної мови необхідно співвідносити з цілями підготовки фахівців з урахуванням вимог до їх професійної діяльності.
Як бачимо, численні особливості викладання іноземної мови за професійним спрямуванням потребують свого подальшого дослідження з метою пошуку та оптимізації методів та засобів навчання, які дозволять підвищити рівень мовної підготовки майбутніх фахівців.
Список літератури
1.Антюфеева Ю.Н. Методологические особенности профессионально ориентированного обучения иностранному языку / Ю.Н. Антюфеева // Научно-методический электронный журнал «Концепт». - 2016. - Т. 5. - С. 141-144.
2.Бориско Н.Ф. Общеевропейские компетенции владения иностранным языком: Изучение, обучение, оценка. Анализ некоторых аспектов / Н.Ф. Бориско // Ін. мови. - 2005. - № 1. - С. 22-25.
3.Гальскова Н.Д. Современная методика обучения иностранному языку: Пособие для учителя / Н.Д. Гальско- ва. - М: АРкТи-Глосса, 2000. - 165 с.
4.Зиннурова Ф.М. Формирование профессионально-языковой компетентности студентов ССУЗ в полиэтническом регионе (на примере строительных специальностей): автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.18 «Теория и методика профессионального образования» / Ф.М. Зиннурова. - Йошкар-Ола, 2006. - 25 с.
5.Кучерявая Т.Л. Проблемы профессионально-ориентированного обучения иностранному языку студентов неязыковых специальностей / Т.Л. Кучерявая // Теория и практика образования в современном мире: материалы междунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.). - СПб.: Реноме, 2012. - С. 336-337.
6.Лєбєдєва М.О. Особливості викладання англійської мови професійного спрямування студентам юридичного факультету / М.О. Лєбєдєва // Матеріали конференції Сучасні методи викладання іноземної мови професійного спрямування у вищій школі. - К. 2013, НТУУ «КПІ». - С. 204-213.
7.Образцов П.И., Иванова О.Ю. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку на неязыковых факультетах вузов / П.И. Образцов, О.Ю. Иванова. - Орел: ОГУ, 2005. - 114 с.
8.Рыбкина А.А. Педагогические условия формирования профессиональных умений курсантов учебных заведений МВД в процессе обучения иностранному языку / А.А. Рыбкина. - Саратов: Саратов. юрид. ин-т МВД России, 2005. - 152 с.
9.Hutchinson T., Waters A. English for Specific Purposes: a Learning-centered Approach / T. Hutchinson, A. Waters. - Cambridge: CUP, 1987. - 183 p.
Анотація
У статті досліджено основні дидактичні та методологічні принципи навчання іноземної мови в немов- ному вузі. Розкрито зміст професійно-орієнтованого навчання та проаналізовано його ключові складові. Встановлено, що сутність професійно-орієнтованого навчання іноземної мови полягає в його інтеграції зі спеціальними дисциплінами з метою отримання додаткових професійних знань і формування професійно значущих якостей особистості. В роботі порушено питання іноземної мови як засобу і способу підвищення професійної компетенції.
Ключові слова: іноземна мова за професійним спрямуванням, професійна діяльність, комунікативний підхід, мовні знання і навички методика викладання, дидактичні принципи, іншомовна комунікативна компетентність, мовленнєва діяльність.